Білгород-Дністровський

БІ́ЛГОРОД-ДНІСТРО́ВСЬКИЙ (до 1944 — Ак­керман, усього ві­домо понад 20 назв) — місто обласного під­порядкува­н­ня Одеської області, райцентр. Знаходиться на березі Дністровського лиману Чорного м., за 89 км від обл. центру. Морський торг. порт, залізнична ст., річк. вокзал. Площа 19,5 км². Насел. 51 890 осіб (2001, складає 93,3 % до 1989), з них українців — 62 %, росіян — 28 %, болгар — 3,7 %, молдаван — 1,9 %, мешкають також білоруси, гагаузи, євреї, греки, німці, поляки, татари та ін. Б.-Д. — одне з най­стародавніших міст світу. Його історія починається у 6 ст. до н. е., коли стародавні греки, вихідці з Мілету, заснували на зх. березі р. Тірас (Дністер) свою колонію, яка спочатку мала назву Офіуса, а потім Тіра. У 1 ст. н. е. Тіра уві­йшла до складу провінції Рим. імперії — Нижньої Мезії. В серед. 3 ст. н. е. за­знала нападів ґотів, а в 70-х рр. 4 ст. була зруйнована гун­нами. На залишках антич. Тіри виник словʼян. Білгород (Б.), який 12 ст. уві­йшов до складу Галиц.-Волин. князівства як пд. форпост стародав. Русі. Візантійці називали це місто Левкополем. 1214 Б. ві­ді­йшов до Угорщини, ді­ставши нову назву — Фегер-Вар. У 40-х рр. 13 ст. Б. під­пав під владу Золотої Орди й ві­ді­гравав згодом значну роль на т. зв. шовковому шляху, що зʼ­єд­нував країни Пд. Європи зі Сходом. Звільнившись від татар, Б. одержав права «міста-республіки» в складі Молдав. князівства й став на­прикінці 15 ст. центром торгівлі вже під новою на­звою — Четатя-Албе. 1484 місто захоплене турками-османами і впродовж 328 р. пере­бувало під турец. ярмом із новою на­звою — Ак­керман. 1595 місто захопили запороз. козаки під керівництвом геть­мана Г. Лободи. 1826 була під­писана угода, ві­дома як Ак­керман. конвенція, за якою місто уві­йшло до складу Рос. імперії. Місто неодноразово від­відували декабристи М. Орлов, О. Юшневський, тут служив декабрист В. Раєвський. Діяли 2 від­діли таємної грец. організації «Філікі Етерія», що боролася за нац. незалежність Греції. В різний час тут побували видатні діячі укр. культури: М. Лисенко, Леся Українка, І. Нечуй-Левицький, І. Карпенко-Карий, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька та ін., а також Ю. Крашевський, М. Горький, В. Катаєв, К. Паустовський, О. Вертинський. 1821 під час засла­н­ня місто від­відав О. Пушкін, а 1825 — А. Міцкевич. Від березня 1918 місто разом із Бес­сарабією пере­бувало в складі королів. Румунії й лише 1940 остаточно уві­йшло до складу України. 1941–44 — під фашист. окупацією у складі Румунії. 9 серпня 1944 місту було повернено його істор. назву з додатком «Дністровський». Нині в Б.-Д. діють під­прва: Білгород-Дністровський морський торговельний порт, ВАТи — «Гемопласт» (мед. вироби з полімер. матеріалів, унікал. виробництво — штучна нирка), «Полімед», «Екс­перим. завод пористих бетонів та виробів» (буд. матеріали), «Білгород-Дністров. рибокомбінат», «Молоко»; ТОВи — «Істок» (рибні та мʼясні консерви), «Білгород-Дністров. хлібзавод»; СП «Удіміс» (виробництво жін. одягу за європ. каталогами). В місті — 12 заг.-осв. шк., 2 ПТУ, приватна школа, ліцей, 3 технікуми, пед. та мед. училища, 10 дитсадків; 10 лікув. закладів. Функціонують 3 кінотеатри, Центр культури та до­зві­л­ля, 8 б-к, 2 школи естет. вихова­н­ня, спорт. школа, стадіон; Білгород-Дністровський крає­знавчий музей. Працюють самодіял. ансамблі нар. музики, пісні й танцю: «Веселка», «Рідні на­співи», «Дністер», нар. театр «Прометей», а також нар. майстри кераміки, худож. нар. вишивки. Є стадіон, 5 спорт. клубів, спорт. школа. Найбільш роз­винуті , легка атлетика, спорт. акробатика, футбол, веслува­н­ня на байдарках і каное, бокс. Діють від­діл. 7-ми банків, готель. У місті — 6 парків (один з атракціонами), на березі лиману — міський пляж та гідропарк. Діють 4 православні храми й синагога. Є 11 реліг. громад: християн віри євангельської «Світло світу», адвентистів сьомого дня, УПЦ МП, РКЦ, свідків Єгови. Встановлено меморіал Слави воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Най­значніші памʼятки історії та культури — городище антич. міста Тіра (6 ст. до н. е.), фортеця 13–15 ст., церква Успі­н­ня Пречистої Богородиці, церква св. Іоана Предтечі (обидві — 13– 14 ст.), Вірмен. церква Успі­н­ня Пресвятої Богородиці (14–15 ст.), під­земна церква Іоана Сочавського з джерелом 14–17 ст., 2 камʼяні склепи рим. часів. Проводиться робота зі створе­н­ня держ. істор.-культур. заповід­ника «Білий град». Видатні уродженці Б.-Д.: письмен­ники К. Ковальджі, П. Нанієв.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю