Розмір шрифту

A

Білгород-Дністровський

БІ́ЛГОРОД-ДНІСТРО́ВСЬКИЙ (до 1944 — Ак­керман, усього ві­домо понад 20 назв) — місто обласного під­порядкува­н­ня Одеської області, райцентр. Знаходиться на березі Дністровського лиману Чорного м., за 89 км від обл. центру. Морський торг. порт, залізнична ст., річк. вокзал. Площа 19,5 км2. Насел. 51 890 осіб (2001, складає 93,3 % до 1989), з них українців — 62 %, росіян — 28 %, болгар — 3,7 %, молдаван — 1,9 %, мешкають також білоруси, гагаузи, євреї, греки, німці, поляки, татари та ін. Б.-Д. — одне з най­стародавніших міст світу. Його історія починається у 6 ст. до н. е., коли стародавні греки, вихідці з Мілету, заснували на зх. березі р. Тірас (Дністер) свою колонію, яка спочатку мала назву Офіуса, а потім Тіра. У 1 ст. н. е. Тіра уві­йшла до складу провінції Рим. імперії — Нижньої Мезії. В серед. 3 ст. н. е. за­знала нападів ґотів, а в 70-х рр. 4 ст. була зруйнована гун­нами. На залишках антич. Тіри виник словʼян. Білгород (Б.), який 12 ст. уві­йшов до складу Галиц.-Волин. князівства як пд. форпост стародав. Русі. Візантійці називали це місто Левкополем. 1214 Б. ві­ді­йшов до Угорщини, ді­ставши нову назву — Фегер-Вар. У 40-х рр. 13 ст. Б. під­пав під владу Золотої Орди й ві­ді­гравав згодом значну роль на т. зв. шовковому шляху, що зʼ­єд­нував країни Пд. Європи зі Сходом. Звільнившись від татар, Б. одержав права «міста-республіки» в складі Молдав. князівства й став на­прикінці 15 ст. центром торгівлі вже під новою на­звою — Четатя-Албе. 1484 місто захоплене турками-османами і впродовж 328 р. пере­бувало під турец. ярмом із новою на­звою — Ак­керман. 1595 місто захопили запороз. козаки під керівництвом геть­мана Г. Лободи. 1826 була під­писана угода, ві­дома як Ак­керман. конвенція, за якою місто уві­йшло до складу Рос. імперії. Місто неодноразово від­відували декабристи М. Орлов, О. Юшневський, тут служив декабрист В. Раєвський. Діяли 2 від­діли таємної грец. організації «Філікі Етерія», що боролася за нац. незалежність Греції. В різний час тут побували видатні діячі укр. культури: М. Лисенко, Леся Українка, І. Нечуй-Левицький, І. Карпенко-Карий, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька та ін., а також Ю. Крашевський, М. Горький, В. Катаєв, К. Паустовський, О. Вертинський. 1821 під час засла­н­ня місто від­відав О. Пушкін, а 1825 — А. Міцкевич. Від березня 1918 місто разом із Бес­сарабією пере­бувало в складі королів. Румунії й лише 1940 остаточно уві­йшло до складу України. 1941–44 — під фашист. окупацією у складі Румунії. 9 серпня 1944 місту було повернено його істор. назву з додатком «Дністровський». Нині в Б.-Д. діють під­прва: Білгород-Дністровський морський торговельний порт, ВАТи — «Гемопласт» (мед. вироби з полімер. матеріалів, унікал. виробництво — штучна нирка), «Полімед», «Екс­перим. завод пористих бетонів та виробів» (буд. матеріали), «Білгород-Дністров. рибокомбінат», «Молоко»; ТОВи — «Істок» (рибні та мʼясні консерви), «Білгород-Дністров. хлібзавод»; СП «Удіміс» (виробництво жін. одягу за європ. каталогами). В місті — 12 заг.-осв. шк., 2 ПТУ, приватна школа, ліцей, 3 технікуми, пед. та мед. училища, 10 дитсадків; 10 лікув. закладів. Функціонують 3 кінотеатри, Центр культури та до­зві­л­ля, 8 б-к, 2 школи естет. вихова­н­ня, спорт. школа, стадіон; Білгород-Дністровський крає­знавчий музей. Працюють самодіял. ансамблі нар. музики, пісні й танцю: «Веселка», «Рідні на­співи», «Дністер», нар. театр «Прометей», а також нар. майстри кераміки, худож. нар. вишивки. Є стадіон, 5 спорт. клубів, спорт. школа. Найбільш роз­винуті , легка атлетика, спорт. акробатика, футбол, веслува­н­ня на байдарках і каное, бокс. Діють від­діл. 7-ми банків, готель. У місті — 6 парків (один з атракціонами), на березі лиману — міський пляж та гідропарк. Діють 4 православні храми й синагога. Є 11 реліг. громад: християн віри євангельської «Світло світу», адвентистів сьомого дня, УПЦ МП, РКЦ, свідків Єгови. Встановлено меморіал Слави воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Най­значніші памʼятки історії та культури — городище антич. міста Тіра (6 ст. до н. е.), фортеця 13–15 ст., церква Успі­н­ня Пречистої Богородиці, церква св. Іоана Предтечі (обидві — 13– 14 ст.), Вірмен. церква Успі­н­ня Пресвятої Богородиці (14–15 ст.), під­земна церква Іоана Сочавського з джерелом 14–17 ст., 2 камʼяні склепи рим. часів. Проводиться робота зі створе­н­ня держ. істор.-культур. заповід­ника «Білий град». Видатні уродженці Б.-Д.: письмен­ники К. Ковальджі, П. Нанієв.

Літ.: Авербух П. К., Криволап Г. І. Білгород-Дністровський: Путівник. О., 1967; Ключник А. Белгород-Днестровский. О., 1970; Огульчанський О. Я. Знахідка на все життя. К., 1982; Наниев П. И. Белгород-Днестровский: Путеводитель. О., 1985; Коришковский П. О., Клэ­йман И. Б. Древний город Тира. К., 1985; Кравченко А. А. Средневековый Белгород на Днестре (конец ХІІІ — ХІV в.). К., 1986; Сон Н. А. Тира римского времени. К., 1993.

М. М. Шулюк

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2003
Том ЕСУ:
2
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
39955
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
525
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 52
  • середня позиція у результатах пошуку: 34
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 34): 128.2% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Білгород-Дністровський / М. М. Шулюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-39955.

Bilhorod-Dnistrovskyi / M. M. Shuliuk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2003. – Available at: https://esu.com.ua/article-39955.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору