Лукін Макар Михайлович — Енциклопедія Сучасної України

Лукін Макар Михайлович

ЛУКІ́Н Макар Михайлович (01(14). 05. 1905, м. Новочеркаськ, Область Війська Донського, Росія – 26. 05. 1961, Москва) – організатор авіаційного моторобудування. Генерал-майор інж.-авіац. служби (1944), Герой Соц. Праці (1945). Закін. Новочеркас. індустр. ін-т (1935). Труд. діяльність розпочав 1920 робочим-червоноармійцем автомайстерень Кавказ. фронту; 1922–30 працював на буд-ві депо в Новочеркаську; 1935–39 – на Воронез. мотор. з-ді № 16 (РФ): від 1937 – дир.; 1939–40 – нач. 1-го, 3-го Гол. управлінь Наркомату авіац. пром-сті СРСР; 1940–42 – дир. Запоріз. мотор. з-ду № 29 (нині АТ «Мотор Січ»), де керував освоєнням двигуна М-85 і його модифікацій. У вересні 1941 з-д евакуйов. до Омська (РФ). Завдяки зусиллям Л. переїзд з-ду й орг-ція вироб-ва на новому місці відбулися з мін. втратами. Уже в листопаді 1941 він розпочав випуск продукції, давши 9,3 %, в грудні – 27,6 %, а в січні 1942 – 100 % плану. 1942–46 – дир. З-ду № 16 в Казані (РФ). Л. зробив вагомий внесок у розвиток рад. авіац. пром-сті. На очолюваних ним з-дах організовано поточно-серійне вироб-во поршн. авіадвигунів М-11, -58, -85, -87, -88, -89, впроваджені прогресивні технол. процеси, створ. і освоєні нові зразки авіац. техніки. Від 1946 – в Упр. кадрами Мін-ва авіац. пром-сті (МАП) СРСР, від 1947 – заст. міністра авіац. пром-сті СРСР з дослід. двигунобудування і нач. 8-го Гол. упр. МАП СРСР. Пізніше працював в апараті Держплану СРСР. Від 1958 – заст. голови Держ. ком-ту РМ СРСР з авіац. техніки. Депутат ВР РРФСР (1938–47) та СРСР (1946–50).

А. І. Голдобін


Покликання на статтю