Мартиненко Володимир Никифорович

МАРТИ́НЕНКО Володимир Никифорович (06. 10. 1923, с. Горбулів Волин. губ., нині Черняхів. р-ну Житомир. обл. – 18. 04. 1988, Київ) – дипломат. Канд. істор. н. (1964). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Київ. ун-т (1951) та Академію сусп. наук при ЦК КПРС (1964). Від 1951 працював в Укр. т-ві культур. зв'язків із закордоном і перебував на парт. роботі; 1965–68 – 1-й секр. посольства СРСР у Канаді; 1968–73 та 1979–80 – заст. міністра, 1980–84 – міністр закордон. справ УРСР; 1973–79 – постій. представник УРСР при ООН. На посаді заст. міністра також очолював Комісію УРСР у справах ЮНЕСКО. 1981 обраний чл. ЦК КПУ. 1985–88 – ст. н. с. Ін-ту історії АН УРСР (Київ). Автор монографії «Канада в лабетах американських монополій» (1964), чл. редколегій зб. документів і матеріалів «Українська РСР на міжнародній арені (1971–1975 рр.)» (1981) і довідника «Українська РСР у міжнародних організаціях» (1984; усі – Київ).

Літ.: Мартиненко Володимир Никифорович: [Некролог] // УІЖ. 1988. № 8.

І. Д. Шевченко