Мигович Іван Іванович

МИГО́ВИЧ Іван Іванович (17. 09. 1942, с. Мала Мартинка, нині Сваляв. р-ну Закарп. обл.) – філософ, політичний діяч. Д-р філос. н. (1986), проф. (1995). Нар. депутат України (1998–2002, 2002–06). Чл. НСЖУ (1962). Закін. Укр. полігр. ін-т у Львові (1969). Відтоді – на комсомол. і парт. роботах; водночас – викл. Київ. пед. ін-ту (1974–79); в Ужгороді: 1992–96 – зав. відділу соц. проблем Карпат. регіону Ін-ту соціології НАНУ; водночас від 1993 – в Ун-ті: проф. каф. політології, 1996–2003 – зав. каф. соц. роботи. У ВР України 3-го та 4-го скликань – чл. фракції КПУ, голова підкомітету з питань біженців, міграції та у зв'язках з українцями, які проживають за кордоном, Ком-ту з питань прав людини, нац. меншин і міжнац. відносин. Наук. дослідження: релігіє­знавство, етнополітика, культурологія, проблеми сучас. політ. розвитку України. Уклав посібники «Основи соціології» (1994; 1996), «Соціальна робота: Вступ до спеціальності» (1997; усі – Ужгород), підручник «Теоретичні засади соціальної роботи» (К., 2003; 2005; усі – спів­авт.).

Пр.: Релігія і церкви в нашому краї. Уж., 1993; Соціальне самопочуття і ціннісні орієнтації закарпатців. 1994 (спів­авт.); Карпатами поріднені: Нарис етнополіт. історії і сучас. стану укр.-словац. взаємин. 1997 (спів­авт.); Слово за русинів. 1999 (спів­авт.); Закарпатський соціум: етногр. аспект. Уж., 2000 (спів­авт.).

М. П. Макара