Михайлюк Іван Андрійович

МИХАЙЛЮ́К Іван Андрійович (09. 09. 1906, с. Тростянець, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 28. 07. 1988, там само) – письменник, журналіст. Чл. СПУ (1956). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Освіту здобував самотужки. 1928 почав писати вірші та оповідання, які друкував у ж. «Вікна», «Нові шляхи» та альманасі «Поцейбіч». Після закриття «Вікон» був чл. літ.-громад. орг-ції пролетар. письменників «Горно». Редагував і видавав у Коломиї ж. «Плуг» (1932–33) і «Зеркало» (1935–36), виступав на сторінках коломий. г. «Голос Покуття», «Селянська літературна сторінка», в альманасі «Світ праці». За рев. журналіст.-видавн. діяльність М. неодноразово за­арештовували. Від 1939 – нар. учи­тель, працював бібліотекарем у рідному селі. Після вій­ни продов­жував друкуватися у періодиці. Автор багатьох новел, оповідань та віршів. Провідні мотиви творчості, на яку знач. вплив справив В. Стефаник, – співчуття до селян-бідняків, боротьба за соц. справедливість. М. залишив спогади про В. Стефаника, П. Козланюка, Я. Галана.

Тв.: Колоски. Л., 1930; 1959; Дорога. Коломия, 1937; День зеленоквітний. Уж., 1968; Моє село. Уж., 1986.

Літ.: Ящук П. Й. Іван Михайлюк // Жовтень. 1957. № 6; Лесин В., Романець О. Вихованець «вікнівців» // Михайлюк І. Колоски. Л., 1959; Кирилюк Г. У «Горні» гартований // Вітчизна. 1965. № 4; Чоповський В. Видавець і редактор журналів «Плуг» та «Зеркало» // Журналіст України. 1981. № 8; Вароді Л. Доля майстра // Друг читача. 1987, 7 трав.; Іван Михайлюк: [Некролог] // ЛУ. 1988, 11 серп.

Д. С. Григораш