Матвієнко Антоніна Михайлівна

МАТВІЄ́НКО Антоніна Михайлівна (11. 04. 1928, с. Нелюбівка Дикан. р-ну, нині Полтав. обл.) – мовознавець. Канд. філол. н. (1961). Закін. Київ. ун-т (1952). Від 1956 працювала в Ін-ті мовознавства АН УРСР (Київ). 1958 на замовлення ж. «Вітчизна» написала ст. «За високу культуру рідної мови», яку визнано націоналіст., знято з верстки і засудж. постановою ЦК КПУ. Поширювала самвидав, брала участь у літ.-мист. вечорах Клубу твор. молоді, спілкувалася з Б. Антоненком-Давидовичем, З. Франко, В. Стусом, М. Горинем та ін. 1963 звільнена з роботи. Принагідно працювала ред. у г. «Сільські вісті» та «Друг читача»; 1972–88 – у Ком-ті кінематографії при РМ УРСР; 1994–2000 – наук. ред. вид-ва «Українська енциклопедія» ім. М. Бажана (Київ). Наук. дослідження: історія укр. мови; теор. граматика; фразеологія; укр. правопис. Авторка наук.-популяр. вид. «Живе слово» (1964; 2-е вид. – «Рідне слово», 1995), що стало основою тому «Українська мова» дит. енциклопедії «Я пізнаю світ» (2003); брала участь у виданні пам'яток «Волинські грамоти XVI ст.» (1995), «Актова книга Житомирського городського уряду 1611 року» (2002); співукладач «Русско-украинского технического словаря. 80000 терминов» (1961; усі – Київ).

Пр.: Деякі випадки граматичної аналогії у відмінюванні іменників // Слов'ян. мовознавство. К., 1958; Аналогія граматичного роду в українській мові // Дослідж. з укр. мови. К., 1958; З питань граматичної аналогії // Мовознавство. 1961. Вип. 16; Із спостережень над мовою поеми Шевченка «Марія»// Мово­знавство. 1962. Вип. 17; Пересопницьке Євангеліє – видатна пам'ятка українського відродження XVI ст. // Диво­слово. 2004. № 5.

В. В. Овсієнко