Мішко Степан Дмитрович

МІШКО́ Степан Дмитрович (29. 12. 1885, с. Воловець, нині Малопольс. воєводства, Польща — 08. 10. 1977, м. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — право­знавець, громадський діяч. Навч. у гімназіях у м. Новий Сонч (нині Польща) та Львові, 1904–09 — в укр. гімназії в Тернополі. 1909–13 студіював право у Львів. університеті (також від­відував істор. курс М. Грушевського). 1918 здобув докторат із права. Під час 1-ї світової війни мобілізов. у австро-угор. армію. Після проголоше­н­ня ЗУНР служив сотником-суд­дею в УГА. Восени 1919 працював у Міністерстві судівництва УНР, брав участь у роз­роблен­ні карного кодексу та проекту Осн. держ. закону. Від поч. 1920 викладав право та історію в Укр. університеті в м. Камʼянець-Подільський (нині Хмельн. обл.); від серпня того ж року мешкав у м. Тарнув (Польща). Входив до кон­ституц. комісії, яка під­готувала проект Кон­ституції УНР — «Основний державний закон про устрій Української держави». Від 1922 утримував адвокат. канцелярію в м. Теребовля (нині Терноп. обл.). Очолював повіт. товариство «Луг», брав участь у діяльності т-в «Просвіта» і «Сільський господар», був чл. повіт. комітету УНДО. Належав до Союзу укр. адво­катів. Восени 1939 пере­їхав у Львів, працював у філії АН УРСР. 1941–43 — спів­роб. Укр. центр. комітету. На­прикінці 1944 ви­їхав до Німеч­чини, 1949 емігрував до США. Входив до Гол. комітету Теребовельщини. Автор статей в істор.-мемуар. зб. «Теребовельська земля» (Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1968), публікацій в укр. діаспор. періодиці. Після смерті М. ви­дано його кн. «Нарис ран­ньої історії Руси-України» за ред. і з доповне­н­нями О. Домбровського (Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен, 1981).

Завантажити статтю