Нижня Кринка — Енциклопедія Сучасної України

Нижня Кринка

НИ́ЖНЯ КРИ́НКА – селище міського типу Донецького району (до 2020 – Макіївсь­кої міської ради) Донецької об­ла­сті. До 2020 Нижньокрин. селищ. раді були підпорядк. смт Велике Оріхове, Липське (до 2016 – Красний Ок­тябр), Лісне та села Липове й Оріхове (усі – нині Макіїв. громади), що відмежовують Н. К. від пн.-сх. околиць Макіївки. Н. К. знаходи­ться на р. Кринка (притока Міусу, бас. Азовського моря), за 30 км від Донецька та 4 км від залізнич. ст. Нижньокринка. На Кринці – Ханжонків. водосховище (пл. водного дзеркала 478 га, ємність при нормал. підпір. рівні 13,94 млн м3). Існує також с. Верхня Кринка Макіїв. міської ради, що лежить вище за течією цієї ж річки. Пл. Н. К. 7,6 км2. За переписом насел. 2001, проживали 14 803 особи (складає 88,2 % до 1989): росіяни (бл. 65 %), українці (бл. 33 %), білоруси, молдовани, болгари, вірмени, поляки, цигани; станом на 1 січня 2014 – 13 820 осіб. Тут виявлено поховання епохи бронзи, скіфів, сарматів і кочівників 10–13 ст. Істор. датою утворення сучас. с-ща прийнято вважати 1788, коли полковник І. Ханжонков отримав у власність ці землі й об’єд­нав на них кілька козац. хуторів у слободу Ханжонков-Нижньокринський. Паралельно вживали й нар. назву Н. К., що пізніше стала офіційною. 1788–1870 – у складі Землі Війська Донського, 1870–1920 – Області Війська Донського; 1835–88 – Міус., 1888–1920 – Таганроз. округів. Тривалий час Н. К. належала до Зуїв. волості (див. смт Зуївка Харциз. міської ради). 1859 був 231 двір, проживали 1569 осіб; 1873 – відповідно 252 і 1664. У 1860 почали видобувати вугілля примітив. способом. Поступово була відкрита ще низка дріб. шахт. 1877 у родин. маєтку народився один з піонерів кінематографа О. Ханжонков. 1890 відкрито церк.-парафіял. школу, 1902 – рудник. 4-класне уч-ще. За Всерос. переписом насел. 1897, мешкали 2010 осіб; до 1902 кількість жит. збільшилася до 6 тис. осіб. У 2-й пол. 1890-х рр. засн. великий Ясинів. кам’яновугіл. рудник (від 1899 – у власності нім. АТ «Монтан»; у 1930-х рр. його закрили). На поч. 20 ст. побудовано коксобензол. з-д, мех. майстерні й електростанцію, прокладено залізничну гілку до ст. Монахове Катеринин. залізниці. 1912 – 470 дворів, 3,5 тис. жит. 26–27 грудня 1917 сталася велика сутичка між донськими козаками та більшов. загонами. У подальші дні козаки вбили понад 100 осіб, зокрема й 48 австр. військовополонених (у рад. історіографії ці події описували як «загибель 118-ти ясинів. комунарів»). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 – у складі Донец. губ.; 1924–30 – Сталін. ок­руги. 1922 засн. дит. будинок. 1923 у Н. К. і довколиш. хуторах, що були підпорядк. Нижньокрин. раді, проживали понад 10 тис. осіб. 1926 у Н. К. було 450 дворів з насел. понад 2 тис. осіб (з них 1182 росіянина, 752 українці, 49 татар, 34 вірменина, 22 німці, 15 білорусів, 12 поляків, 7 євреїв, 1 грек). Від 1932 – у складі Донец. (1938–61 – Сталін.) обл. Багато селян чинили опір проведенню колективізації. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 1938 – смт. 1941 проживали 4722 особи. Від 25 жовтня 1941 до 4 вересня 1943 – під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. 1979 мешкали 17 647, 2011 – 13 956 осіб. На поч. 2010-х рр. працювали шахти «Ясинівська-Глибока» та «Комунарська»; функ­ціонували 4 заг.-осв. школи; Палац культури, 2 клуби, 3 б-ки; лікарня; спорткомплекс. Від 21 вересня 2014 Н. К. перебуває під контролем сепаратистів т. зв. Донец. нар. республіки. У зв’язку з військ.-політ. конфліктом на Сх. України багато жит. переселилися в різні регіони України або емігрували. Серед видат. уродженців – фахівець у галузі світлотехніки та фотометрії С. Овчинников, журналіст, публіцист Ю. Дорошенко, художник театру, графік О. Голощук, учасник 2-ї світ. вій­ни, Герой Рад. Союзу М. Грошев, засл. тренер України В. Романчук (важка атлетика). У Н. К. жив учасник 2-ї світ. вій­ни, повний кавалер ордена Слави Ф. Скрипкін.

Літ.: Запорожец М. Я. Макеевка: Истор.-краевед. очерк. Д., 1969; Макеевка: Справоч. Д., 1981; Колодяжный Н. Из истории родного края. Макеевка, 1998; Хапланов Н. В. Макеевка: История города. Д., 2006. Кн. 1: 1690–1917; Кн. 3: 1941–1989; 2010. Кн. 2: 1917–1941.

Т. В. Котова, В. П. Малій, О. М. Стариков


Покликання на статтю
Т. В. Котова, В. П. Малій, О. М. Стариков . Нижня Кринка // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72121 (дата звернення: 27.09.2021)