Новиков Лев Володимирович — Енциклопедія Сучасної України

Новиков Лев Володимирович

НО́ВИКОВ Лев Володимирович (21. 11. 1925, с. Новоіванівка, нині Лозів. р-ну Харків. обл. – 04. 05. 2014, Київ) – архітектор. Син Володимира, батько Лариси Новикових. Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1983). Закін. Київ. худож. ін-т (1951). Відтоді працював в ін-ті «Київпроект»; 1968–86 – референт-архітектор Упр. справами РМ УРСР; 1986–91 – гол. архітектор проект. ін-ту «Гіпрохіммаш»; 1991–98 – в архіт. фірмі «Милосердя» (Київ). Брав участь у проектуванні Ін-ту фіз. хімії АН УРСР (1955), парку Слави з могилою Невідомого солдата (1957), Ін-ту тех. інформації (1972), реставрації пам’ятки арх-ри 18 ст. Маріїн. палацу (1982) в Києві. Автор низки праць з питань арх-ри та буд-ва.

О. В. Углова

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
О. В. Углова . Новиков Лев Володимирович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73076 (дата звернення: 18.10.2021)