(16. 03. 1960, м. Тростянець Сум. обл.) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (2012). Закін. Київський університет (1982). Учителював 1984–86 у Сумах. Від 1986 працює в Сум. університеті: від 1998 – доцент кафедри заг. і теор. фізики. Основний напрям наукових досліджень – фізика релятивіст....
(16. 03. 1933, с. Чапаєвка Золотоніс. р-ну, нині Черкас. обл.) – спортсмен, спортивний діяч. Майстер спорту з легкої атлетики (1957) і велоспорту (1959). Суддя респ. категорії (1956). Закін. Черкас. пед. інститут (1957). Учасник 3-х міжнар. ігор молоді та студентів і міжнар. спорт. фестивалю у...
(16. 03. 1942, м. Прнявор, нині Республіка Сербська у складі Боснії і Герцеґовини) — фахівець у галузі водопостачання, водних ресурсів та екології, український громадсько-культурний діяч у Словенії. Закінчив факультет будівництва та геодезії Університету в Любляні за спеціальністю «цивільне...
(04(16). 03. 1898, Одеса — 21. 11. 1980, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) — хімік. Доктор хімічних наук (1940, без захисту дисертації), професор (1933), академік АН СРСР (1970). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1959). Сталінська премія (1946, 1952). Державні нагороди СРСР. Закінчив...
(16. 03. 1937, Севастополь – 15. 09. 2013, м. Геппенгайм, Німеччина) – фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (1981), професор (1991). Премія РМ СРСР з енергетики (1989). Закін. Моск. авіац. інститут (МАІ, 1960). Працював у НДІ хім. машинобудування (м. Сергєєв Посад Моск. обл.,...
(16. 03. 1932, Одеса – 21. 10. 2014, там само) – суддя з важкої атлетики, філателіст-аматор. Батько В. Горешника. Суддя нац. категорії (1992). Закін. Одес. верстатобуд. технікум (1958). Почав займатися важкою атлетикою від 1949 у тренера А. Трахтенберґа в спорт. товаристві «Спартак». Під час...
(16. 03. 1949, Тбілісі) – майстриня художньої вишивки. Член НСМНМУ (1993). Закін. Моск. вищий тех. університет (1973). Мистецтву навч. у С. Нечипоренка. Працює у Харкові: в н.-д. установах (1973–91); від 1992 – завідувач відділу фондів, від 2001 – зав. Музею нар. мистецтва Слобожанщини. Учасниця...
(16. 03. 1927, с. Гуляївка Березів. р-ну, нині Одес. обл. – 09. 11. 2001, м. Новочеркаськ Ростов. обл., РФ) – фахівець у галузі робототехніки і мехатроніки. Доктор технічних наук, професор (1975). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1988). Закін. Новочеркас. політех. інститут, де й працював:...
(16. 03. 1937, м. Сичовка Смоленської обл., РФ — 12. 05. 1997, Львів) — геофізик. Кандидат технічних (1969), доктор геолого-мінералогічних (1988) наук. Закінчив Львівський політехнічний інститут (1959). Працював 1959—64 в інституті «Воєнпроєкт» (Львів); 1964—72 — у Львівській філії Інституту...
(Vilcâns Andris; 16. 03. 1957, Риґа) – латвійський дипломат. Закін. Латв. університет (1980). У 1979–89 – науковий співробітник Інституту мікробіології АН Латвії. 1989– 91 – голова підкомітету міжнар. зв’язків Комітету молодіж. політики ВР СРСР; 1991–92 – співроб. політ. департаменту МЗС Латвії;...
(16. 03. 1933, м. Ялта, нині АР Крим) – фахівець у галузі суднобудування. Кандидат технічних наук (1965), професор (1994). Закін. Ленінгр. суднобуд. інститут (1957). Працював на виробництві; 1960–64 – науковий співробітник Центр. НДІ мор. флоту СРСР; 1964–70 – декан кораблебуд. факультету та...
(16. 03. 1976, Одеса) — правознавець. Доктор юридичних наук (2009), професор (2015), член-кореспондент НАПрНУ (2010). Закінчив Одеську юридичну академію (1998), де від 1999 й працював; від 2003 — суддя Малиновського районного суду Одеси; від 2009 — суддя, заступник голови Приморського районного...
(03(16). 03. 1901, Чернігів – 05. 11. 1983, Київ) – мистецтвознавець, історик, етнограф. Син С. Бутника, батько О. Бутника-Сіверського. Кандидат історичних наук (1946). Закін. Київ. археол. інститут (1926). Працював у Черніг. губернському, згодом у Всеукр. комітетах охорони пам’яток старовини і...
(16. 03. 1876, Обл. Війська Донського – 22. 02. 1924, Софія) – військовик. Ген. хорунжий Армії Української Держави. Закін. Донський кадет. корпус (1894), Костянтинів. артилер. училище (1897), 2 курси Микол. академії Генштабу (1903). Був пом. інспектора класів у Київ. кадет. корпусі та Володимир....
(26. 12. 1927, Харків — 16. 03. 1994, Київ) — архітектор-реставратор. Дружина Анатолія, мати Ольги Пламеницьких. Член НСАУ (1957). Закінчила архітектурний факультет Київського художнього інституту (1952). Працювала 1952—53 в інституті «Укрдіпроводбавовна»; 1953—64 — у Республіканських спеціальних...
(01. 10. 1939, с. Печеськи Ружичнян. р-ну Кам’янець-Поділ. обл., нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл. – 16. 03. 2026, Львів) – бібліографознавець, книгознавець. Дружина М. Ільницького, мати М. Комариці та Я. Ільницького. Дійсний член НТШ (1992). Закін. Львівський університет (1961). Учителювала;...
(27. 02(11. 03). 1845, с. Терюха, нині Гомел. обл., Білорусь – 16. 03. 1922, Київ) – математик. Доктор чистої математики (1877), професор (1877). Член-кореспондент С.-Петербур. АН (1884), заслужений професор (1899). Срібна медаль Олександра ІІІ. Закiн. Університет св. Володимира в Києві (1868),...
(24. 03. 1878, м-ко Гвіздець, нині с-ще Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 16. 03. 1916, Харків) — живописець і графік. Навчався живопису в батька (скульптора і різьбяра на дереві), М. Левицького (рідного дядька), а також у В. Крицинського, К. Устияновича. Закінчив Мюнхенську АМ...
(Лоҳутӣ Абулқосим; справж. – Қосим Аҳмадзода Кирмоншоҳӣ; 04. 12, за ін. даними – 12. 10. 1887, м. Кирманшах, Іран – 16. 03. 1957, Москва) – іранський і таджицький поет, перекладач, громадсько-політичний діяч. До 1922 жив в Ірані. У 16 р. здобув визнання серед земляків як поет-суфій, діставши...
(Lagerlöf Selma Ottiliana Lovisa; 20. 11. 1858, маєток Морбака, провінція Вермланд, Швеція – 16. 03. 1940, там само) – шведська письменниця. Нобел. премія з літ-ри (1909). Член Швед. Академії (1914). Була прикута хворобою до ліжка 1860–67. Закін. Вищу учит. семінарію (Стокгольм, 1885)....
(10(22). 12. 1877, с. Архапово Орлов. губ., Росія – 16. 03. 1936, Київ) – живописець. Член Товариства пд.-рос. художників (від 1910), Товариства ім. К. Костанді (1922–29). Навч. в Одес. худож. училищі (1898– 1905; викл. К. Костанді, Г. Ладиженський), С.-Петербур. АМ (1905–06; викл. В. Савинський,...
(псевд. – Степан Говерля; 17. 07. 1937, с. Кліцько, нині Городоцького р-ну Львів. обл. – 16. 03. 2011, Львів) – громадський і політичний діяч. Орден Ярослава Мудрого 4-го ступ. (2006). Закін. Львівський університет (1965). За розповсюдження літ-ри самвидаву 1965 заарешт. і засудж. до 3 р. таборів...
(13(26). 09. 1912, с. Мошурів Уманського пов. Київської губ., нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. – 16. 03. 1998, Київ) – архітектор, графік. Канд. архітектури (1959). Почесний член Української академії архітектури (1996). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський...
(13. 12. 1921, м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 16. 03. 2005, Вільнюс, похов. у Москві) – трубач, педагог. Професор (1971). Нар. арт. РРФСР (1976). Лауреат Всесоюз. конкурсу виконавців на духових інструментах (Москва, 1941, 3-я премія), Всесвіт. фестивалю молоді та студентів (Прага, 1947, 1-а...
(24. 10 (05. 11). 1897, с. Покори, Уссурій. край, РФ – 16. 03. 1994, Київ) – кінооператор і кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988). Член НСКінУ (1957). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Навч. на живопис. факультеті Вищих худож.-тех. майстерень у Москві (3 курси). Був...
(17. 07. 1948, м. Шуша, Азербайджан — 16. 03. 2021, Київ) — фахівець у галузі комп’ютерних технологій, мереж і систем. Доктор технічних наук (2007), професор (2008). Премія РМ СРСР (1984). Закінчив Азербайджанський інститут нафти та хімії (Баку, 1971). Від 1975 працював в Інституті кібернетики...
(справж. – Герш Іцкович; 18. 02(02. 03). 1870, маєток Таврово Телешів. пов. Ковен. губ., Росія – 16. 03. 1908, м. Цюрих, Швейцарія, похов. у Парижі) – учасник революційного руху в Росії. 1895–97 навч. на фармацевт. курсах при Університеті св. Володимира у Києві, входив до напіврев. студент....
(31. 12. 1987, с. Мала Рибиця Краснопільського, нині Сумського р-ну Сумської обл. — 16. 03. 2022, с. Кам’янка Ізюмського р-ну Харківської обл., де й був похований, перепохований 27. 07. 2022 у м. Корець Рівненського р-ну Рівненської обл.) — військовик. Старший сержант. Герой України (2023,...
(Шишковський Едуард Степанович; 18. 04. 1969, Миколаїв – 16. 03. 2018, Київ) – церковний діяч УПЦ МП. Доктор богослов’я (2006). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Закін. Київ. духовні семінарію (1993) та академію (1997), де й викладав від 1999 (нині Київ. духовна академія і семінарія):...
(20. 01 (02. 02). 1914, Сімферополь – 16. 03. 2004, м. Ялта, АР Крим) – живописець і графік. Заслужений художник УРСР (1978). Член НСХУ (1958). Державна премія АР Крим (1997). Навч. у студії М. Самокиша в Сімферополі (1922–31), в Інституті живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (1933–37;...
(Шкурла Василь Михайлович; 01. 01. 1928, с. Ладомирова, нині Пряшів. краю, Словаччина – 16. 03. 2008, містечко Джорданвілль, шт. Нью-Йорк, США) – церковний діяч РПЦ за кордоном. З походження русин. Ордени св. рівноапостол. великого князя Володимира 2-го ступеня (2007) і преподобного Сергія...
(13 (26). 04. 1916, с. Верходвор’є В’ятської губ., нині Кіров. обл., РФ – 16. 03. 2003, Київ) – художник (станковий живопис). Член НСХУ (1972). Закін. Київський художній інститут (1951, майстерня А. Шовкуненка, Т. Яблонської). Працювала викл. малювання і креслення в серед. шк. в Омській обл....
(16. 01. 2001, с. Хухра Охтирського р-ну Сумської обл. — 16. 03. 2023, поблизу с. Серебрянка Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 22. 03. 2023 у рідному селі) — військовик. Старший солдат. Герой України (2024, посмертно). Здобув професію тракториста-машиніста в Охтирському ліцеї. Від 2017 з...
(Gadomski Walery; 1833, Краків – 16. 03. 1911, там само) – польський скульптор і педагог. Навч. у Краків. школі образотвор. мистецтв (1850–58) та Віден. АМ (1856–58; майстерня Ф. Баyера). Брав участь у польс. повстанні 1861–63. Від 1864 працював у Краків. школі образотвор. мистецтв: проф. 1890...
(01(13). 12. 1870, м. Золотоноша Полтавської губ., нині Черкаської обл. — 16. 03. 1942, за іншими даними — 01. 1943, Київ) — історик Церкви, візантолог, бібліограф. Доктор церковної історії (1917). Закінчив Полтавську духовну семінарію (1892), Санкт-Петербурзьку духовну академію (1896), де у...
(Lo Gatto Ettore; 20. 05. 1890, м. Неаполь, Італія – 16. 03. 1983, Рим) – італійський письменник, літературознавець, перекладач. Учасник 1-ї світової війни. Закін. Неапол. університет (поч. 1920-х рр.). Проф. слов’ян. філології в університетах Неаполя і Падуї (1931–36); викл. Італ. інституту...
(07. 09. 1902, м. Ямпіль Подільської губ., нині Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл. — 16. 03. 1943, Харків) — військовик. Герой Радянського Союзу (1943, посмертно). Учасник воєнних дій 1918—20 та 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Об’єднану військову школу (1927),...
(18(30). 03. 1857, Чернігівська губ. — 16. 03. 1928, Кишинів) — лікар-хірург. Доктор медицини (1892), професор (1902). Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1884), де від 1886 й працював: ординатор очної, від 1888 — хірургічної клінік, від 1889 — в. о. прозектора, від 1892 — прозектор...
(13. 03. 1890, с. Підтемне, нині Пустомитів. р-ну Львів. обл. – 16. 03. 1976, Львів) – лікар, громадський діяч, педагог. Закін. Укр. академ. гімназію у Львові, курси фіз. виховання при Праз. університеті, навч. у Львів. університеті (1910–14). Член проводу спортивного товариства «Сокіл»,...
(22. 12. 1957, Харків – 16. 03. 2008, м. Нью-Йорк, США) – історик. Кандидат історичних наук (1992). Член Укр. істор. товариства, УВАН, НТШ. Закін. Черніг. пед. інститут (1980). Учителював у м. Щорс (Черніг. обл.). 1998 емігрував до США, мешкав у Нью-Йорку. Опрацьовував архівні матеріали (НТШ,...
(справж. – Бондаренко; 23. 01. 1919, Київ – 16. 03. 1972, Одеса) – поет. Член СПУ (1946). Учасник 2-ї світової війни. 1937–41 навч. у Київ. університеті. 1946–54 очолював Одес. філію СПУ, редагував альманах «Літературна Одеса». Друкуватися почав від 1940. Поезії Б. властиві елегійність і...
(17. 09. 1930, с. Курилівка Понорниц., нині Короп. р-ну Черніг. обл. – 16. 03. 2011, с. Свердловка Короп. р-ну) – археолог, краєзнавець. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Закін. Моск. заоч. університет мистецтв (1962), Ленінгр. пед. інститут (нині С.-Петербург, 1968). Від 1954 вчителював і...
(Joszt Adolf; 17. 04, за ін. даними – 06. 1889, Львів – 16. 03. 1957, м. Ґлівіце, Польща) – польський хімік. Закін. Львів. гімназію та політех. школу (1912). Відтоді до 1918 працював викл. технології рільництва, 1919–27 – завідувач кафедри і станції ферментації Академії рільництва в м. Дубляни...
(25. 05. 1940, м. Богучар Воронез. обл., РФ – 16. 03. 2012, Харків) – фахівець у галузі електромеханіки. Доктор технічних наук (1991). Державна премія України в галузі науки і техніки (2012, посмертно). Закін. Харків. політех. інститут (1962). Працював 1962–2004 у НДІ «Електроважмаш» (Харків):...
(15(27). 10. 1885, за ін. даними 23. 11 (05. 12). 1885, Одеса – 16. 03. 1957, там само) – лікар-гігієніст. Доктор біологічних наук (1942), професор (1934). Навч. у Вищому тех. училищі в Карлсруе (Німеччина, 1907–11), закін. Петрогр. інститут цивіл. інженерів (1918). Працював у системі Нар....
(15. 02. 1948, смт Рожище, нині місто Луцького р-ну Волинської обл. — 16. 03. 2019, Луцьк) — баяніст, керівник оркестру. Заслужений артист України (1999). Закінчив Харківський інститут культури (1975). Був керівником оркестру Волинського народного хору Волинської філармонії (Луцьк, 1978—2019)....
(01. 03. 1876, с. Запсілля Хорол. пов., нині Великобагачан. р-ну Полтав. обл. – 16. 03. 1934, м. Чистякове, нині Торез Донец. обл.) – живописець. Автор класич. нар. картин («Козак-бандурист», поч. 20 ст.), традиц. ікон («Воскресіння Христове», Троїц. церква в Полтаві). Для ікон характерне...
(10. 08. 1923, м. Бар, нині Вiнн. обл. – 16. 03. 2010, Київ) – літературознавець. Канд. фiлол. н. (1963). Закiн. Київ. університет (1948). Відтоді працювала в Інституті археології АН УРСР; 1950–57 – у ред. «Блокнота агітатора» ЦК КПУ; 1960–79 – в Інститутi літ-ри АН УРСР (усі – Київ): від 1971 –...
(14. 05. 1937, с-ще Саранів. рудник Перм. обл., РФ – 16. 03. 2007, м. Комсомольськ, нині Горішні Плавні Полтав. обл., похов. у м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – фахівець у галузі чорної металургії. Доктор технічних наук (1999). Народний депутат України (1990–94). Держ. премії УРСР (1982), України...
(10. 09. 1922, ст. Пєсчанокопська, нині Ростов. обл., РФ – 16. 03. 2010, Київ, похов. у м. Уфа, Башкортостан, РФ) – актриса. Дружина Л. Маренникова. Заслужений артист УРСР. Учасниця 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Новочеркас. індустр. інституті (нині Ростов. обл.), ВДІКу...
(07. 08. 1934, с. Козельщина, нині смт Кременчуц. р-ну Полтав. обл. – 16. 03. 2014, м. Южне Одес. обл.) – фахівець у галузі будівництва. Кандидат технічних наук (1989). Член-кореспондент Української академії архітектури. Закін. Одес. інститут інж. мор. флоту (1958). Відтоді...
(09. 05. 1922, с. Вілька, нині Сяноц. пов. Підкарпат. воєводства, Польща – 16. 03. 1998, м. Трускавець Львів. обл.) – майстер художнього різьблення на дереві. Син Михайла, брат Степана Орисиків. Член НСХУ (1959). Техніки круглого різьблення навч. у батька. Працював у жанрі анімалістики та сакрал....
(20. 06. 1919, м. Ромни Полтавської губ., нині Сумської обл. — 16. 03. 1991, Київ) — арфістка, педагог. Кандидат мистецтвознавства (1970), професор (1978). Закінчила Московську консерваторію (1944; кл. К. Ерделі). Була солісткою симфонічних оркестрів Вірменської (Єреван, 1941—43), Львівської...
(Платэ Николай Альфредович; 04. 11. 1934, Москва — 16. 03. 2007, там само) — російський хімік. Онук М. Зелінського. Доктор хімічних наук (1967), професор (1970), академік РАН (1987; у 2001—07 — її віцепрезидент), іноземний член НАНУ (2000). Державна премія СРСР (1985). Золота медаль імені В....
(20. 10 (01. 11). 1892, Київ – 16. 03. 1976, м. Новосибірськ, РФ) – композитор, педагог. Член СК СРСР. Навч. на юрид. факультеті Університету св. Володимира в Києві (1911–15), у Київ. консерваторії (1913–15; кл. Р. Ґлієра), закін. Київ. муз.-драм. Інститут (1926; кл. Б. Лятошинського). Від 1919...
(16(28). 06. 1870, с. Каплівка, нині Дністров. р-ну Чернів. обл. – 16. 03. 1932, Київ) – фольклорист, етнограф, педагог. Батько П. Нестеровського. Закін. Кишинів. духовну семінарію (1891), Варшав. університет (1897). Відтоді учителював, зокрема від 1918 – засн. і в. о. дир. укр. гімназії у м....
(28. 03. 1922, с. Сільце, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. — 16. 03. 2006, Ужгород) — історик, політолог. Доктор історичних наук (1974), професор (1975). Державні нагороди СРСР. Закінчив Хустську гімназію (1942), Львівський університет (1950), навчався у Будапештському університеті...
(11. 07. 1928, Харків – 16. 03. 1993, там само) – графік, живописець і педагог. Член СХУ (1962). Закін. Харків. худож. інститут (1955; викл. П. Котов). Викладав у Харків. дит. худож. школі (1955–56), згодом – худож. училищі. Учасник міських, всеукр., всесоюз. і міжнар. мистецьких виставок від...
(07. 11. 1923, с. Потуш, нині Тиврів. р-ну Вінн. обл. – 16. 03. 1983, м. Могилів-Подільський Вінн. обл.) – письменник, літературознавець, перекладач. Член СПУ (1964). Учасник 2-ї світової війни, в’язень нім. концтабору. Закін. Чернів. університет (1957). Був на пед. та журналіст. роботі....
(02. 02. 1918, Одеса – 16. 03. 2000, Лондон) – історик. Доктор історичних наук (1971), професор (1973). Закін. Одес. університет (1941). Працював у Львів. університеті 1946–79: викл., доцент, проф. кафедр нової історії, історії нового часу, історії зх. та пд. слов’ян. Від 1979 – на пенсії, жив у...
(20. 03. 1873, Київщина – 16. 03. 1933, Харків) – вчений-агроном, громадський діяч. Проф. Навч. на мед. факультеті С.-Петербур. університету, згодом перевівся на агроном. факультет Новоолександрів. інституту с.-г. та лісівництва (нині Харків. аграр. університет). 1900–09 – співроб. Полтав....
(09. 08. 1902, містечко Опішня, нині смт Зіньків. р-ну Полтав. обл. – 16. 03. 1977, там само) – народна майстриня керамічного розпису. Розмальовувати гончарні вироби вчилася у 1910-х рр. на Опішнян. гончар. навч.-показ. пункті під керівництвом Ю. Лебіщака. У 1920-х рр. розмальовувала посуд у...
(02(14). 08. 1893, С.-Петербург – 16. 03. 1956, Москва) – фахівець у галузі електротехніки й зварювального виробництва, історик техніки. Доктор технічних наук (1937), академік АН СРСР (1939). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1948). Державні нагороди СРСР. Закін. Петрогр. політех. інститут...
(29. 10. 1934, с. Алексієво-Орлівка Шахтар. р-ну Сталін., нині Донец. обл. – 16. 03. 1980, Донецьк) – живописець. Член СХУ (1968). Закін. Одес. художнє училище (1958; викл. О. Ацманчук, Г. Крижевський). На творчій роботі. Учасник обл., респ. мистецьких виставок від 1962. Персон. – посмертні у...
(25. 04. 1925, с. Вілінки Рязанської обл., РФ — 16. 03. 2018, Севастополь) — фахівець у галузі суднобудування. Доктор технічних наук (1977), професор (1977). Учасник 2-ї світової війни. Навчався у Першому московському кулеметному училищі, закінчив Московський технічний інститут рибної...
(21. 07. 1877, станиця Канівська, нині Краснодар. краю, РФ – 16. 03. 1943, м. Маріїнськ Краснояр. краю, РФ) – бандурист, музично-громадський діяч, педагог. Від 1904 грав на кількох бандурах, зокрема на бандурі О. Корнієвського. Віртуоз-імпровізатор. Викладав музику та співи на Кубанщині....
(12. 05. 1923, с. Шмирки, нині Волочис. р-ну Хмельн. обл. – 16. 03. 2011, Київ) – перекладачка, літературний критик, громадська діячка. Мати Тараса, баба Мирослави Кінько. Член НСЖУ (1964), НСПУ (1976). Учасниця 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. пед. інститут (1946). Працювала у...
(30. 05. 1933, с. Леніно Хабнянського, нині Луговики Вишгородського р-ну Київської обл. — 16. 03. 2007, Київ) — мовознавиця, літературознавиця, палеограф. Кандидат філологічних наук (1965). Закінчила Переяслав-Хмельницьке педагогічне училище (Київська обл., 1951), Київський університет імені Т....
(Starr Mike; 14. 11. 1910, м-ко Коппер-Кліф, провінція Онтаріо, Канада — 16. 03. 2000, м. Ошава, провінція Онтаріо) — канадський громадсько-політичний діяч. З походження українець. Навчався в Ошаві, обирався депутатом до місцевих органів влади (1937). У 1944—49 — радник мера, 1949—52 — голова...
(1837, містечко Вчорайше Сквир.пов. Київ. губ., нині село Ружин. р-ну Житомир. обл. – 16. 03. 1916, Київ) – фольклорист. Початк. освіту отримав удома. На поч. 1850-х рр. вступив до Київ. духов. семінарії, а після її закін. – до Київ. духов. академії, яку через хворобу змушений був залишити....
(16. 01. 1931, Дніпропетровськ, нині Дніпро – 16. 03. 2019, Київ) – лікар. Син Сергія, батько Олексія Верхратських. Доктор медичних наук (1973), професор (1998). Закін. Станіслав. мед. інститут (нині Івано-Франківськ, 1954). Працював у Київ. (1954– 57), Терноп. (1957–58) мед. інституті; від 1959...
(03. 11. 1924, Чернігів – 16. 03. 1980, Москва) – фахівець у галузі ракетобудування. Син О. Колоскова. Державна премія СРСР (1970). Державні нагороди СРСР. Закін. Вище тех. училище (Москва, 1947). Від 1946 – у складі СКБ під керівництвом С. Корольова: нач. сектору; від 1963 – у філіі ЦКБ...
(20. 07. 1970, смт Вєтрино Вітебської обл., Білорусь — 16. 03. 2023, м. Лаксенбурґ, Австрія, похований у Києві) — астрофізик, фахівець у галузі дистанційного зондування Землі. Кандидат фізико-математичних (1997), доктор технічних (2018) наук. Закінчив Московський університет (1993). Відтоді...
(08. 07. 1926, с-ще Авдіївка, нині місто Донец. обл. – 16. 03. 2009, там само) – живописець, графік. Батько О. Коменданта. Заслужений художник України (2005). Член НСХУ (1972). Закін. Київський художній інститут (1956; викл. В. Костецький, І. Штільман). Відтоді працював у Донецьку:...
(30. 05. 1960, с. Хажин Бердичівського р-ну Житомирської обл.) – діяч Церкви адвентистів сьомого дня. Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2008). У 1978 прийняв хрещення в Церкві адвентистів сьомого дня. Закінчив курси з підготовки служителів у Харкові (1982), Заокську духовну семінарію...
(17. 10. 1951, Одеса — 17. 05. 2026, там само) — живописець. Член НСХУ (1986). Закінчив Одеське художнє училище (1971; викладачі В. Філіпенко, Т. Єгорова) та Київський художній інститут (1977; майстерня В. Пузиркова, викладачі Л. Вітковський, В. Сингаївський, Т. Голембієвська, В. Забашта)....
(04. 04. 1942, Київ – 17. 05. 2026, там само) – фахівець у галузі автоматизованих систем керування. Батько О. Зайченко. Доктор технічних наук (1981), професор (1983). Закін. Київ. політех. інститут (1965), де відтоді й працював (нині Нац. тех. університет України «Київ. політех. інститут»):...
(01. 04. 1942, с. Яруга Кам’янець-Подільського р-ну Кам’янець-Подільської, нині Хмельницької обл. — 16. 03. 2016, Одеса) — патофізіолог. Доктор медичних наук (1996), професор (2003). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1970), де відтоді й працював (з перервою). 1974—77 був лікарем. 1979—83 —...
(28. 03. 1922, с. Сільце, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. — 16. 03. 2006, Ужгород) — історик, політолог. Доктор історичних наук (1974), професор (1975). Державні нагороди СРСР. Закінчив Хустську гімназію (1942), Львівський університет (1950), навчався у Будапештському університеті...
(13. 03. 1890, с. Підтемне, нині Пустомитів. р-ну Львів. обл. – 16. 03. 1976, Львів) – лікар, громадський діяч, педагог. Закін. Укр. академ. гімназію у Львові, курси фіз. виховання при Праз. університеті, навч. у Львів. університеті (1910–14). Член проводу спортивного товариства «Сокіл»,...
(20. 10 (01. 11). 1892, Київ – 16. 03. 1976, м. Новосибірськ, РФ) – композитор, педагог. Член СК СРСР. Навч. на юрид. факультеті Університету св. Володимира в Києві (1911–15), у Київ. консерваторії (1913–15; кл. Р. Ґлієра), закін. Київ. муз.-драм. Інститут (1926; кл. Б. Лятошинського). Від 1919...
16 березня 1975 (327 км). 3 серпня 2004 США запустили М. к. с. «Мессенджер», що мала на борту таке обладнання: дворежимну камеру для топогр....
16 березня на параолімпіаді змагалися 23 укр. спортсмени (у неофіц. медал. заліку посіли 4-е м. та загалом вибороли 25 медалей – 5 золотих, 9 срібних і 11 бронзових)....
16 березня 2000 та указів Президента України. Державні нагороди встановлюють винятково законами України....
16 березня 2017 ОУН, Всеукр. об’єдн. «Свобода», «Національний корпус», «Правий сектор», КУН і «С14» підписали «Національний маніфест», де задекларували єдність націоналіст....
16 березня 2014 «отримала право» звернутися до РФ з проханням щодо входження її до складу РФ на правах суб’єкта федерації....
16 березня 2014 у Криму і Севастополі та невизнання його результатів, рішуче засудила дії РФ, спрямовані на порушення суверенітету і територіальної цілісності України; Резолюція 2063 (2015) «Розгляд скасування раніше затверджених повноважень делегації Російської Федерації», що визнала присутність російських військ на території України, констатувала вирішальну роль РФ у підтримці, зокрема озброєнні незаконних військових формувань, закликала владу РФ повною мірою впроваджувати Мінські угоди з врегулювання конфлікту на Сході України і пакет заходів щодо їхньої імплементації та використати свій вп...
16 березня 1919 при УАН створено окрему Правописно-термінологічну комісію (голова — А. Кримський, керівник — Г....
16 березня 1921 Президія Всеросійського ЦВК доручила спеціальній комісії розробити проєкт закону, 19 березня його розглянуто і схвалено на сесії Всеросійського ЦВК, 21 березня — затверджено Президією, 23 березня — надруковано....
16 березня 1944 – під нім. окупацією. Діяв осередок руху Опору. У вересні 1941 нацисти помістили євреїв у ґетто, а у листопаді 1941, липні 1942 та на поч....
16 березня 2014 про возз’єднання Криму з РФ, проведення якого Рішенням Конституц. Суду України від 14 березня 2014 № 2-рп/2014 визнано неконституційним), а встановлення початк....
16 березня 1917 у Києві на заг.-міськ. «Святі революції» вперше йшла окрема укр. колона; 19 березня 1917 у самост....
16 березня по радіо оголошено про 53-х загиблих і 139-х травмованих, 31 березня – про 145-х загиблих....
16 березня 2000); Міжнар. торг. палата в Парижі (створ. 1920); Амер. асоціація арбітражу в Нью-Йорку (1926); А....
16 березня 1920 року у Новоросійську було створено третій уряд при ЗСПР на чолі з А. Денікіним, але 4 квітня 1920 року він зрікся влади на користь П....
16 березня 1939 угор. армія захопила Хуст, 17 березня останні захисники Карпат. України припинили опір, хоча ще протягом місяця в горах продовжували діяти партизан....
16 березня 1939 до 25 жовтня 1944 – під угорсько-гортистською окупацією. За радянсько-чехословацькою угодою від 29 червня 1945 – у межах кордонів УРСР....
16 березня 1939 до 25 жовтня 1944 – під угорсько-гортистською окупацією. Від 1945 – у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки....
16 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 216 гнівчан загинуло на фронтах 2-ї світової війни. У с-щі був нім....
16 березня 1943 організовували місц. комісії для сприяння у розслідуванні злочинів нацистів. У структурі Н....
16 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1957 – смт. Корисні копалини: пісок, цегел. глини, крейда, торф, залізна руда....
16 березня 1937 наркомат юстиції УРСР надіслав 1-му секр. ЦК КП(б)У С. Косіору повідомлення про рішення щодо учасників «Національної спілки німців в Україні», яка нібито провадила контррев....
16 березня 1944 – під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали 132 воїни-визволителі, з них 79 загинули (споруджено мемор....
16 березня до 28 лютого 1943 – під нім.-фашист. окупацією. У період 2-ї світової війни К. знаходився на рубежі оборони Харкова....
16 березня 1939 внаслідок окупації Карпат. України військами Угорщини. Ред. у різний час були: В. Фірцак, Ф....
16 березня 2000), Міжнар. торг. палати в Парижі, Арбітражу Ллойда в Лондоні. А., що входить до складу Міжнар....