Болотний Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Болотний Микола Іванович

БОЛО́ТНИЙ Микола Іванович (05. 12. 1935, с. Яремівка Ізюм. р-ну Харків. обл.) – співак (тенор), композитор. Батько С. Болотного та О. Бражкіної. Засл. арт. УРСР (1973). Закін. Кишинів. ін-т мист-в (1966; кл. М. Дідученка). 1966–75 – соліст Чернів. філармонії, 1975–92 – соліст, водночас 1977–82 – худож. кер. Терноп. філармонії. Засн. вокал.-інструм. ансамблю «Збруч» (1975), фольклор. ансамблю «Медобори» (1979). У репертуарі Б. – твори вітчизн. і зарубіж. композиторів, укр. нар. пісні, романси. Гастролі містами України, Німеччини, Польщі, Румунії, Канади, Італії, Угорщини та ін. Знявся в муз. фільмі «Буковинська весна» з Буковин. ансамблем пісні і танцю (1971). Автор музики до романсів і пісень на вірші В. Вихруща, 14 з яких увійшли до зб. «Кроком руш» (1995); музики на вірші Д. Чубатої (зб. «Трилисник», 2001), Г. Петрука-Попика (зб. «Це ти, Україно моя!», 2000; «Калиновий заспів», 2002; усі – Тернопіль).

Партії: Фауст (в однойм. опері Ш. Ґуно), Рудольф («Богема» Дж. Пуччіні), Петро («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Едуард («Шлюбний вексель» Дж. Россіні), Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Сінодал («Демон» А. Рубінштейна).

М. І. Головащенко

Стаття оновлена: 2004