Бортко Володимир Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бортко Володимир  Володимирович

БОРТКО́ Володимир Володимирович (27. 09. 1924, м. Курськ, РФ – 12. 03. 1983, Москва) – режисер. Батько В. Бортка. Засл. діяч мист-в УРСР (1968). Закін. Ін-т театр. мист-ва в Москві (1949). Працював у драм. театрах на Малій Бронній (1949–57), ім. М. Гоголя (1957–64, обидва в Москві), де здійснив постановки «Назара Стодолі» Т. Шевченка (1951), «Не називаючи прізвищ» В. Минка (1953; 1-а постановка на рос. сцені); в ін. театрах Москви, а також у Волгограді, Курську. 1964–71 очолював Одес. рос. драм. театр ім. А. Іванова. 1971–83 працював у театрах Волгограда та Курська. Здійснив окремі постановки в театрах Києва, Львова, Польщі. Мист-ву Б. притаманне глибоке, іноді несподіване розуміння вдачі, вчинків героя, витончений сценіч. малюнок вистави.

Вистави: «Сто чотири сторінки про любов» Е. Родзинського, «У день весілля» В. Розова (обидві – 1964), «Різдво в домі сеньйора Куп’єлло» Е. де Філіппо, «Коли мертві оживають» І. Рачади, «Дон Кіхот іде в бій» В. Коростильова (усі – 1965), «Втеча» М. Булгакова (1967), «Всього 13 місяців» Ю. Динова (1969), «Пам’ять серця» О. Корнійчука (1970).

М. Г. Лабінський

Стаття оновлена: 2004