Баранов Микола Андріанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Баранов Микола Андріанович

БАРА́НОВ Микола Андріанович (30. 04(13. 05). 1909, м. Дебальцеве, нині Донец. обл. – 24. 07. 1981, Донецьк) – скульптор. Чл. СХУ (1948). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Одес. худож. ін-т (1934; викл. Б. Яковлєв, П. Мітковіцер, О. Шовкуненко). Працював у Краматорську (1934– 35), Донец. худож.-вироб. комбінаті (1946–81). Автор станкової та монумент. скульптури. Художник реаліст. напрямку, розробляв тему шахтарської праці та її трудівників. Від 1937 – учасник респ. та обл. виставок. Персон. – Донецьк (1971).

Тв.: «Мати й дитина» (1937), «Кріпильник Денисенко» (1948), «Знатний шахтар Жуков» (1950), «Знатний коваль Донбасу Романенко» (1951), «Перед зміною» (1956), «Т. Шевченко», «Шахтар М. Бичков» (обидва – 1964); пам’ятники – С. Кірову (колгосп ім. Кірова Ставроп. краю, 1965); воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни (м. Дебальцеве); загиблим воїнам 9-ї стрілец. дивізії (1967, с. Володимирівка); воїнам, які загинули у концентрац. таборах (1968, м. Волноваха, співавт.); В. Чубарю (1969, м. Краматорськ; усі – Донец. обл.).

А. Ф. Дереза, Р. Г. Клименко

Стаття оновлена: 2003