Е - Енциклопедія Сучасної України
Статті на літеру «Е»
 (Всього статей:  660)

Ейфорія 

ЕЙФОРІ́Я (від грец. – добре і ϕορἐω – переношу) – стійкий не виправданий об'єктивними умовами стан, для якого характерні піднесений настрій, оптимізм, бадьорість...


Ейхельман Отто Оттович

Е́ЙХЕЛЬМАН Отто Оттович (27. 04. 1854, х. Георгієвський С.-Петербур. губ. – 21. 02. 1943, Прага) – правознавець, дипломат. Д-р права (1880), проф. (1882). Дійс. чл. НТШ (1924). Закін. Дерпт. ун-т (нині м. Тарту, Естонія, 1875). Викладав у Демидов. юрид. ліцеї (м. Ярославль...


Ейхенбаум Борис Михайлович

ЕЙХЕНБА́УМ Борис Михайлович (Эйхенбаум Борис Михайлович; 04(16). 10. 1886, с-ще Красний, нині місто Смолен. обл., РФ – 24. 11. 1959, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський літературознавець. Д-р філол. н....


Ейхенвальд Антон Олександрович

ЕЙХЕНВА́ЛЬД Антон Олександрович (Эйхенвальд Антон Александрович; 01(13). 05. 1875, Москва – 1952, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський композитор, диригент, режисер, педагог. Брат О. Ейхенвальда. Нар. арт. Башкир. АРСР (1945). Закін. Моск. уч-ще живопису...


Еквадор, Республіка Еквадор 

ЕКВАДО́Р, Республіка Еквадор (Ecuador, República del Ecuador) – держава на північному заході Південної Америки. На Пн. межує з Ко- лумбією, на Сх. і Пд. – з Перу. На Зх. омивається Тихим океаном. Пл. 272 тис. км2. Насел. 13,9 млн осіб (2008): метиси – 55 %...


Екватор 

«ЕКВА́ТОР» – підприємство машинобудівної галузі промисловості. Розташ. у Миколаєві. Засн. 1923 як майстерня з вироб-ва та ремонту електроустаткування суден. Від 1934 – Микол. монтажно-вироб. підпр-во «Електромортрест». 1941 підпр-во евакуйовано у м. Астрахань (РФ)...


Екваторіальна Ґвінея, Республіка Екваторіальна Ґвінея 

ЕКВАТОРІА́ЛЬНА ҐВІНЕ́Я, Республіка Екваторіальна Ґвінея (Guinea Ecuatorial, República de Guinea Ecuatorial) – держава у Центральній Африці. На Пн. межує з Камеруном...


Екель Петро Якович

Е́КЕЛЬ Петро Якович (27. 09. 1950, Київ) – фахівець у галузі електроенергетики. Д-р тех. н. (1990), проф. (1991). Закін. Київ. політех. ін-т (1973)...


Екземплярський Василь Іллiч

ЕКЗЕМПЛЯ́РСЬКИЙ Василь Іллiч (30. 12. 1874 (11. 01. 1875), Київ – 20. 06. 1933, там само) – богослов, публiцист. Син І. Екземплярського (див. Ієронім). Закін. Тамбов. духовну семінарію (Росія, 1896) та Київ. духовну академiю зі ступ. канд. богослов'я (1901)...


Екзиль 

«ЕКЗИ́ЛЬ» – науково-мистецький часопис. Засн. 1995 в Ужгороді вид-вом «Ґражда». Виходить укр. мовою, спочатку неперіодично, від 2007 – щомісяця; наклад 500 прим. Друкує матеріали про сучасну укр. літ-ру, твори сучас. поетів та прозаїків, переклади з англ. мови...


Екзистенціалізм 

ЕКЗИСТЕНЦІАЛІ́ЗМ (лат. existentia – існування) – один з провідних напрямів філософії та інтелектуальної культури 20 ст. Розквіт Е. припадає на серед. 20 ст. й пов'язаний з дослідж. М. Гайдеґґера, Ж.-П. Сартра, П. Тилліха...


Екзитпол 

...

Екзо... 

ЕКЗО… (грец. ἔξω – зовні, поза) – частина складних слів, що означає «зовні» або «поза чимось», напр....


Екзогенні процеси 

ЕКЗОГЕ́ННІ ПРОЦЕ́СИ – геологічні процеси, що відбуваються на поверхні Землі та у верхній частині літосфери. Протилежне – ендогенні процеси. Джерелом енергії Е. п. є сонячне тепло...


Екзосфера 

ЕКЗОСФЕ́РА (від екзо… і сфера) – зовнішній шар атмосфери Землі чи інших планет. Земна Е., або сфера розсіювання...


Екк Микола Володимирович

ЕКК Микола Володимирович (Экк Николай Владимирович; справж. – Івакін; Ивакин; 01(14). 06. 1902, Риґа – 14. 07. 1976, Москва) – російський кінорежисер. Засл. діяч мист-в РРФСР (1973). Закін. Держ. вищі режисер. майстерні (кер. В. Мейєрхольд)...


Екклезія 

«ЕККЛЕ́ЗІЯ» – видавнича спілка УПЦ в Канаді. Засн. 1948 у Вінніпезі. Друкує період. вид. та літ-ру реліг. характеру. Серед вид. – двотижневик «Вісник»; щоріч. календар-альманах «Рідна нива» (від 1948), кн. «Життя Йосафата Кунцевича» (1948) В. Кудрика...


Еклектизм 

ЕКЛЕКТИ́ЗМ (від грец. ἐϰλεϰτιϰός – той, хто вибирає) – явище культури, що полягає в непарадигмальному поєднанні різних (включно із суперечливими і незіставними) підходів до соціально-культурних процесів. Елемент негативізму...


Еклізі-Бурун 

ЕКЛІ́ЗІ-БУРУ́Н – найвища вершина масиву Чатирдаг у центральній частині Головного пасма Кримських гір. Вис. 1527 м. Складена з вапняків, розвинутий карст. У надрах знаходиться печера Багрова. Пд. і зх. схили стрімкі, скелясті; пн.-сх. схили пологі...


Еко Умберто

Е́КО Умберто (Eco Umberto; 05. 01. 1932, м-ко Алессандрія, Італія) – італійський письменник, філософ, медієвіст. Закін. Турин. ун-т (Італія, 1954; д-р філософії 1956), де й викладав до 1964. Від 1975 – у Болон. ун-ті (Італія): проф. семіотики...


Еко... 

ЕКО… (грец. – оселя, середовище) – частина складних слів, що вказує на відношення до середовища...


Екогенез 

...

Екогігієни і токсикології інститут ім. Л. Медведя 

ЕКОГІГІЄ́НИ І ТОКСИКОЛО́ГІЇ Інститут ім. Л. Медведя – науково-дослідна установа, що вивчає проблеми екологічної безпеки...


Екогуманізм 

ЕКОГУМАНІ́ЗМ (від еко… і гуманізм) – одна з форм гуманізму, що вивчає тенденції еволюції соціоприродних систем, подальшу долю людства, існування цивілізації та критерії її прогресу...


Екодизайн 

ЕКОДИЗА́ЙН – галузь комплексної дизайнерської діяльності з прагненням до реалізації зближення в проектованих об'єктах вимог довкілля та культури, що викликає необхідність врахування набутих цінностей у сфері взаємовідносин людини з природою...


Екології гір та історії природокористування в українських Карпатах музей 

...

Екології Карпат інститут НАНУ 

ЕКОЛО́ГІЇ КАРПА́Т Інститут НАНУ – науково-дослідна установа, що вивчає проблеми екології Українських Карпат. Засн. 1991 на базі Львів. відділ. Ін-ту ботаніки АНУ (створ. 1974). У структурі Ін-ту – відділи екосистемології з лаб. ґрунт. хімії та біохімії...


Екології філософія 

ЕКОЛО́ГІЇ ФІЛОСО́ФІЯ – галузь філософських досліджень...


Екологічна академія наук українська (УЕАН) 

ЕКОЛОГІ́ЧНА АКАДЕ́МІЯ НАУ́К Українська (УЕАН) – громадська наукова організація...


Екологічна антропологія 

ЕКОЛОГІ́ЧНА АНТРОПОЛО́ГІЯ – наука, що вивчає розвиток культур залежно від природного середовища. Теоретично таке розуміння істор.-культур. процесу оформилося у працях Ш. Монтеск'є. На його думку, культур. розвиток та навіть форма держ. упр. залежать від клімату...


Екологічна безпека 

ЕКОЛОГІ́ЧНА БЕЗПЕ́КА – рівень захищеності життєво важливих інтересів людини, а також суспільства, довкілля та держави від реальних або потенційних загроз...


Екологічна війна 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ВІЙНА́ – вплив на розташування противника шляхом забруднення або зараження повітря, води, ґрунту, знищення флори та фауни. Наслідком Е. в. є екологічна криза. Заборонена міжнар. правом...


Екологічна газета 

«ЕКОЛОГІ́ЧНА ГАЗЕ́ТА» Засн. 2004 у Києві. Виходить укр. мовою двічі на місяць; наклад 15 тис. прим. Висвітлює проблеми та досягнення у галузі охорони довкілля, новітні світ. технології. Рубрики: «Екологія душі», «Всесвітня духовність», «Екологічне перехрестя»...


Екологічна геологія 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ГЕОЛО́ГІЯ – науковий напрям, що виник у останні два десятиліття на межі екології та геології і вивчає екологічні функції верхньої частини літосфери (за визначенням рос. геолога...


Екологічна геоморфологія 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ГЕОМОРФОЛО́ГІЯ – напрям геоморфології, що вивчає рельєф поверхні Землі як складову екосистем різних рівнів та регулятор потоків речовини й енергії. Е. г. досліджує також геоморфол. процеси та чинники, що впливають на них...


Екологічна геохімія 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ГЕОХІ́МІЯ – розділ геохімії, який вивчає закономірності розподілу, міграції та концентрації хімічних елементів у об'єктах біосфери Землі, виявлення природних і техногенних геохімічних факторів...


Екологічна гідрологія 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ГІДРОЛО́ГІЯ – розділ гідрології, що вивчає гідрологічні процеси, явища та характеристики, які впливають на функціонування водних екосистем. Формування предмета...


Екологічна економіка 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ЕКОНО́МІКА – галузь знань...


Екологічна епідеміологія 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ЕПІДЕМІОЛО́ГІЯ – галузь медичної науки, що вивчає стан здоров'я населення у зв'язку з дією несприятливих чинників довкілля. Об'єктом дослідж. Е. е. є різні контингенти насел. (міст, обл., р-нів, певних територій, країн) і навіть популяції континентів...


Екологічна криза 

ЕКОЛОГІ́ЧНА КРИ́ЗА – напружені взаємини людського суспільства з природою, яким властива невідповідність розвитку продуктивних сил і виробничих відносин ресурсно-екологічним можливостям біосфери...


Екологічна культура 

ЕКОЛОГІ́ЧНА КУЛЬТУ́РА – напрям людської діяльності та мислення, від якого істотним чином залежать природне існування сучасної цивілізації...


Екологічна освіта 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ОСВІ́ТА – різновид професійної освіти, що забезпечує підготовку фахівців з різних галузей екології. Відповідно до міжнар. вимог базовою ідеєю...


Екологічна політика 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ПОЛІ́ТИКА – політична діяльність, спрямована на охорону та відновлення довкілля, раціональне використання природних ресурсів...


Екологічна психологія 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ПСИХОЛО́ГІЯ – галузь психології...


Екологічна свідомість 

ЕКОЛОГІ́ЧНА СВІДО́МІСТЬ – одне з ключових понять екологічної психології, що означає вищий рівень психічного відображення природного, штучного, соціального середовища та внутрішнього світу людини...


Екологічна фізіологія 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ФІЗІОЛО́ГІЯ – розділ фізіології, що вивчає вплив на функції тварин і людини умов життєдіяльності в різних фізико-географічних зонах, у різні періоди року, доби тощо...


Екологічне законодавство 

ЕКОЛОГІ́ЧНЕ ЗАКОНОДА́ВСТВО – система нормативних актів...


Екологічне право 

ЕКОЛОГІ́ЧНЕ ПРА́ВО – комплексна галузь права, яка регулює суспільні відносини щодо охорони довкілля...


Екологічний вісник 

«ЕКОЛОГІ́ЧНИЙ ВІ́СНИК» – науково-популярний журнал. Засн. 2002 Всеукр. екол. лігою та ТОВ «Центр екол. освіти та інформації» у Києві. Виходить щомісяця. Наклад 1500 прим. Осн. тематика: екол. право, проблеми екол. виховання, військ. екологія об'єктів діяльності ЗС України...


Екологічний рух 

ЕКОЛОГІ́ЧНИЙ РУХ – діяльність громадян та громадських організацій, спрямована на збереження довкілля, запобігання деградації природи, зростанню екологічних ризиків...


Екологічний туризм 

ЕКОЛОГІ́ЧНИЙ ТУРИ́ЗМ – цілеспрямовані подорожі на природні території для ознайомлення з місцевою культурою та історією середовища, які не порушують цілісність екосистем. Е. т. – один з найновіших напрямів турист. діяльності...


Екологічних проблем український науково-дослідний інститут 

ЕКОЛОГІ́ЧНИХ ПРОБЛЕ́М Український науково-дослідний інститут – установа, що здійснює наукове забезпечення державної політики України в галузях охорони довкілля, використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Засн. 1971 у Харкові як ВНДІ охорони вод...


Екологічні глобальні проблеми 

ЕКОЛОГІ́ЧНІ ГЛОБА́ЛЬНІ ПРОБЛЕ́МИ – проблеми, пов'язані з відхиленням від встановлених станів рівноваги підсистем біосфери...


Екологічні злочини 

ЕКОЛОГІ́ЧНІ ЗЛО́ЧИНИ – передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння, що загрожують екологічній безпеці. Е. з. притаманна значна поширеність при високій латентності (прихованості). Згідно з Кримінал. кодексом України...


Екологічної патології людини інститут 

ЕКОЛОГІ́ЧНОЇ ПАТОЛО́ГІЇ ЛЮДИ́НИ Інститут – науково-дослідна установа, що вивчає структурне підґрунтя техногенно індукованих патологічних процесів в організмі людини для оптимізації діагностичної...


Екологія 

ЕКОЛО́ГІЯ (від еко... і …логія) – наука, яка вивчає взаємодії рослин, тварин, грибів...


Екологія 

«ЕКОЛО́ГІЯ» – збірник наукових праць. Засн. 2002 Сх.-укр. ун-том (Луганськ) як щорічник. Матеріали друкує укр. та рос. мовами; наклад 100 прим. Публікації присвяч. глобал. екол. проблемам, екології міста, інж. екології, моделюванню та прогнозуванню в екології...


Екологія архітектурно-будівельна 

ЕКОЛОГІ́Я АРХІТЕКТУР́НО- БУДІВЕ́ЛЬНА – галузь науки, що вивчає проблеми екології архітектурно-будівельної галузі. Cформувалася наприкінці 20 ст. на межі архітектури, будівельної фізики...


Екологія виробництва 

ЕКОЛО́ГІЯ ВИРОБНИ́ЦТВА – розділ екології, що вивчає вплив виробництва (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту) на живі організми, зокрема на людину. Вироб. діяльність спричинила конфлікт людства з довкіллям...


Екологія глобальна 

ЕКОЛО́ГІЯ ГЛОБА́ЛЬНА – розділ екології, що вивчає глобальну екосистему – біосферу – її будову, функціональну суть, особливості розвитку, самоорганізації і саморегуляції...


Екологія довкілля та безпеки життєдіяльності 

«ЕКОЛО́ГІЯ ДОВКІ́ЛЛЯ ТА БЕЗПЕ́КА ЖИТТЄДІЯ́ЛЬНОСТІ» – науково-технічне періодичне видання. Засн. 2001 т-вом «Знання», НАНУ, Мін-вом освіти і науки України, Мін-вом екології та природ. ресурсів України. Виходить у Києві 6 разів на рік. Статті друкує укр....


Екологія етнічна 

ЕКОЛО́ГІЯ ЕТНІ́ЧНА – науковий напрям, що досліджує екофобні та екофільні традиції того чи іншого етносу...


Екологія і природокористування 

«ЕКОЛО́ГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВА́ННЯ» – збірник наукових праць. Засн. 1998 Ін-том проблем природокористування та екології НАНУ (Дніпропетровськ). Виходить раз на рік. Статті друкує укр., рос. та англ. мовами; наклад 250–300 прим. Висвітлює проблеми екології...


Екологія і релігія 

...

Екологія культурна 

ЕКОЛО́ГІЯ КУЛЬТУ́РНА – філософська школа. Засн. представниками неоеволюціонізму у серед. 20 ст. Л. Вайтом і Дж. Стюардом. Вони обґрунтували положення про те, що еволюція культури визначена потребою адаптації конкрет. сусп-ва до природ. умов...


Екологія ландшафту 

ЕКОЛО́ГІЯ ЛАНДША́ФТУ – науковий напрям, що вивчає просторові структури, процеси, часові зміни ландшафту, а також його значення та цінності з погляду потреб суб'єктів. Суб'єктами ландшафту є рослини, тварини...


Екологія людини 

ЕКОЛО́ГІЯ ЛЮДИ́НИ – синтезуючий та міждисциплінарний науковий напрям дослідження біосфери як екологічної ніші людства...


Екологія медична 

ЕКОЛО́ГІЯ МЕДИ́ЧНА – розділ екології, що вивчає вплив умов довкілля на здоров'я населення. Основи Е. м. укр. вчені заклали у 90-х рр. 20 ст. Нині перебуває на стадії становлення, обґрунтування теор. основ, формування понятій. апарату...


Екологія мікроорганізмів 

ЕКОЛО́ГІЯ МІКРООРГАНІ́ЗМІВ – галузь екології, що вивчає взаємозв'язок мікроорганізмів та їхнього абіотичного або біотичного оточення. Як самост. дисципліна зародилася на поч. 1960-х рр....


Екологія міста 

ЕКОЛО́ГІЯ МІ́СТА – наука про взаємозв'язки та взаємодію у часі й просторі міської (її соціальної, технічної, енергетичної, інформаційної, адміністративної підсистем) і природної систем. Ін. назва – урбоекологія. Сформувалася на базі екології, біології, ботаніки...


Екологія міста 

ЕКОЛО́ГІЯ МІ́СТА – наука про взаємозв'язки та взаємодію у часі й просторі міської (її соціальної, технічної, енергетичної, інформаційної, адміністративної підсистем) і природної систем. Ін. назва – урбоекологія. Сформувалася на базі екології, біології, ботаніки...


Екологія промислова 

ЕКОЛО́ГІЯ ПРОМИСЛО́ВА – науковий напрям сучасної екології, завданням якого є вивчення закономірностей розвитку та функціонування екосистем і біосфери в цілому під впливом промислового виробництва, взаємозв'язку промисловості та довкілля...


Екологія радіаційна 

ЕКОЛО́ГІЯ РАДІАЦІ́ЙНА – наука, яка досліджує розподіл, міграцію і кругообіг радіоактивних речовин в екосистемах та у біосфері в цілому, а також вплив іонізуючого випромінювання, зумовленого наявністю радіоактивних речовин у довкіллі...


Екологія рослин 

ЕКОЛО́ГІЯ РОСЛИ́Н – розділ екології, що вивчає взаємозв'язок між рослинами (організмами, популяціями, видами, фітоценозами), а також між ними і середовищем їхнього існування. Середовище при цьому розглядають у широкому значенні...


Екологія сільськогосподарська 

...

Екологія соціальна 

ЕКОЛО́ГІЯ СОЦІА́ЛЬНА – інтегративна наука, що вивчає взаємодію і взаємозв'язки людської спільноти з природним середовищем, розробляє наукові основи раціонального природокористування і охорони природи...


Екологія та ноосферологія 

«ЕКОЛО́ГІЯ ТА НООСФЕРОЛО́ГІЯ» – міжнародний науковий щоквартальник. Виходить від 1995. Засн. і видавці – Дніпроп. ун-т та Асоц. ЗМІ України. Статті публікує укр., рос. й англ. мовами; наклад 300 прим. Осн. тематика: проблеми біорізноманіття в Україні; охорона довкілля...


Екологія тварин 

ЕКОЛО́ГІЯ ТВАРИ́Н – розділ екології, що вивчає спосіб життя тварин у зв'язку з умовами існування, встановлює значення екологічних чинників в їхній життєдіяльності...


Еколого-процесуальне право 

ЕКО́ЛОГО-ПРОЦЕСУА́ЛЬНЕ ПРА́ВО – сукупність правових норм, за допомогою яких реалізують матеріальні норми екологічного права. Норми Е.-п. п. представлено у Законах України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991)...


Економетрія 

ЕКОНОМЕ́ТРІЯ (від економіка і …метрія) – наукова дисципліна, що вивчає економічні явища та процеси на базі конкретного числового матеріалу. В Е. (як сучас. напрямі екон. науки) синтезовано досягнення екон. теор. аналізу...


Стр. 2 | 9        Попередня   1    2    3    Наступна