(09(21). 12. 1889, м. Лебедин Харківської губ., нині Сумського р-ну Сумської обл. — 13. 10. 1976, Київ) — мистецтвознавець. Професор (1924). Дійсний член Українського комітету охорони пам’ятників культури (1929). У 1916 закінчив слов’яно-російський підвідділ словесного відділення...
(Powell Anthony; 21. 12. 1905, Лондон — 28. 03. 2000, м. Фром, Велика Британія) — англійський письменник. Студіював в Ітонському коледжі (1919—23) та Бейлліол-коледжі Оксфордського університету (1923—26). Від 1926 — у Лондоні: займався журналістикою, працював у видавництві «Дакуорт», газетах і...
(מענדעלע מוכר ספרים; справж. – Бройде Шолем-Янкев (Шолом-Яків), за паспортом – Абрамович Соломон Мойсейович; 21. 12. 1835 (02. 01. 1836), містечко Копиль, нині Мінської обл. – 25. 11(08. 12). 1917, Одеса) – єврейський письменник. Засн. нової євр. класич. літ-ри. Отримав традиц. євр. освіту. Від...
(Костянтин Петрович; псевд. і крипт.: К. М., М., Мих. К., Х-л, Пивовар, Українець, Хохол; 21. 12. 1840(02. 01. 1841), с. Зозулинці Бердичів. пов. Київ. губ., нині Козятин. р-ну Вінн. обл. – 07(20). 04. 1914, Київ) – мовознавець, публіцист, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1893), чл. УНТ...
(21. 12. 1884 (02. 01. 1885), м. Ічня, нині Черніг. обл. – 22. 03. 1959, Київ) – літературознавець, історик. Брат С. Маслова. Кандидат філологічних наук (1944), професор (1945). Закін. Прилуц. гімназію (нині Черніг. обл., 1903), Університет св. Володимира у Києві (1909), де був залишений для...
(09(21). 12. 1869, с. Мазепинці Васильківського пов. Київської губ., нині Білоцерківського р-ну Київської обл. — 22. 12. 1939, Київ) — гістолог, громадський діяч. Брат Євгена та Михайла, батько Вероніки Черняхівських, чоловік Л. Черняхівської-Старицької. Доктор медицини (1901), професор (1918),...
(21. 12. 1891, Рівне – 01. 02. 1953, Львів) – композитор, піаніст, педагог, письменник. Батько В. Задерацького. Член СКУ (1946), СК Москви (1932). Учасник 1-ї світової війни. Закін. юрид. факультет Моск. університету (1915), Моск. консерваторію (1923; кл. фортепіано Г. Пахульського, К. Кіппа,...
(09(21). 12. 1841, Київ – 26. 11. 1923, там само) – історик, джерелознавець. Дядько М. Белелюбського. Академік РАН (1914), ВУАН (1921). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1865), де був залишений для підготовки до професор. звання на каф. рос. історії. Працював у київ. (1865–66) і одес....
(09(21). 12. 1866, с. Миколаївка Кременчуц. пов. Полтав. губ., нині Полтав. р-ну Полтав. обл. – 19. 12. 1930, м. Подєбради, нині Чехія) – письменниця, перекладачка, громадська діячка. Дружина О. Вілінського. Батько О. – багатий землевласник ірланд. походження, мати належала до роду Лисенків, була...
(21. 12. 1926, с. Незабитівка, нині Угри Городоцького р-ну Львів. обл. – 21. 08. 2000, Львів, похов. у рідному селі) – живописець, графік. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Член НСХУ (1962). Закін. Львів. інститут приклад. та декор....
(Żeleński Tadeusz; псевд. – Boy; 21. 12. 1874, Варшава – 04. 07. 1941, Львів) – польський письменник, публіцист, перекладач. Син В. Желенського. Член Польс. літ. академії (1906), СПУ (1940). Закін. Яґеллон. університет (Краків, 1900). Працював лікарем. Належав до кола «Молодої Польщі». 1915...
(21. 12. 1878, Львів – 13. 02. 1956, Дублін) – філософ, математик. Доктор математики та філософії (1902). Учень К. Твардовського. Закін. Львівський університет (1902). Працював у ньому: 1906–09 – приват-доцент, 1911–14 – надзвич. проф. з логіки та філософії. 1909–10 жив у м. Ґрац (Австрія), брав...
(21. 12. 1882, містечко Мошни Черкас. пов. Київ. губ., нині село Черкас. р-ну Черкас. обл. – 05. 03. 1970, м. Бриджпорт, шт. Коннектикут, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – військовик, освітній і церковний діяч, письменник. Батько М. Опаренка. Закін. міську школу в Києві, де й...
(21. 12. 1956, с. Снячів Сторожинец., нині Чернів. р-ну Чернів. обл. – 05. 05. 2014, Чернівці) – мовознавець. Доктор філологічних наук (2000), професор (2003). Літ. премія ім. І. Бажанського (2007). Закін. Чернів. університет (1979, спеціальність «нім. мова та літ-ра»; 1991, «англ. мова та...
(21. 12. 1934, с. Малі Чапурники Сталінгр. краю, нині Волгогр. обл., РФ) – графік, живописець, дизайнер і громадський діяч. Батько Т. Масаутова. Народний художник України (1993). Мист. премія ім. В. Касіяна (1989). Лауреат низки міжнар. відзнак, зокрема премії ЮНЕСКО за політ. графіку (1980)....
(09(21). 12. 1878, х. Даньківка, нині село Прилуц. р-ну Черніг. обл. – 09. 09. 1965, Київ) – хоровий диригент, фольклорист, музикознавець. Батько Зої та Михайла Гайдаїв. Навч. у Житомир. учител. семінарії, закін. регент. курси при Херсон. муз. училищі (1912; кл. С. Бармотіна), навч. у Київ. АМ...
(21. 12. 1914, с. Чернятин, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. – 05. 05. 1990, Торонто) – письменник, культурно-громадський діяч. Навч. в укр. гімназії в Городенці. Екстерном здав іспит в учител. семінарії в Заліщиках. Від 1930 працював повіт. організатором «Просвіти» на Косівщині, був...
(21. 12. 1949, Єреван) – учасник вірменського Руху Опору. Від 1972 навч. на факультеті культурології Єреван. пед. інституту. 1969 вступив до Нац. об’єднаної партії. Створив друкарню, яка великим накладом видавала листівки, організував їхнє розповсюдження. 28 лютого 1974 заарешт., однак через...
(Kudelski Jan Tomasz; 21. 12. 1861, с. Будзіска, нині Свєнтокшис. воєводства, Польща – 1937, Варшава) – польський архітектор. Навч. у Політех. школі у Львові (1881–88), де від 1889 й працював асист. каф. архітектури. Водночас 1888–93 – керівник архіт. бюро фірми І. Левинського. Від 1894 – у...
(09(21). 12. 1894, с. Корсунь Бахмут. пов. Катеринослав. губ., нині Єнакіїв. міськради Донец. обл. – 25. 05. 1975, Харків) – мікробіолог. Доктор медичних наук (1939), професор (1940), член-кореспондент АМН СРСР (1945). Заслужений діяч науки УРСР (1943). Державні нагороди СРСР. Закін. мед....
(21. 12. 1940, смт Житковичі Поліської обл., нині місто Гомельської обл., Білорусь — 13. 05. 2012, Київ) — фахівець у галузі енергетики. Доктор технічних наук (1982), професор (1984). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія України в галузі науки і техніки (2013,...
(08(21). 12. 1906, м. Ізюм, нині Харківської обл. — 10. 01. 1998, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (1961), професор (1961), академік НАНУ (1967). Заслужений діяч науки УРСР (1967). Премія імені О. Шліхтера АН УРСР (1981). Державні нагороди СРСР. Закінчив Харківський інженерно-економічний...
(09(21). 12. 1866, с. Берестове Бердян. пов. Таврій. губ., нині Бердян. р-ну Запоріз. обл. – не пізніше 10(23). 06. 1915, Петроград, нині С.-Петербург) – поет, журналіст. Закін. трикласне нар. училище (1881), навч. у Преслав. учител. семінарії (нині Запоріз. обл.; відрах. через неуспішність)....
(21. 12. 1959, Ужгород) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (2015), член-кореспондент НАНУ (2021). Премія імені І. Пулюя НАНУ (2012). Закінчила Ужгородський університет (1981). Працювала 1986—92 в Ужгородському відділенні Інституту ядерних досліджень АНУ; від 1992 — в Інституті електронної...
(21. 12. 1923, с. Нова Прага Користівського р-ну Катеринославської губ., нині Олександрійського р-ну Кіровоградської обл. — 06. 02. 1999, м. Знам’янка, нині Кропивницького р-ну Кіровоградської обл.) — прозаїк, перекладач, громадський діяч. Член НСПУ (1999, посмертно). Учасник 2-ї світової війни....
(21. 12. 1911, м. Курськ, Росія – 20. 12. 1978, Запоріжжя) – фахівець у галузі витриманості та втомленості металів. Кандидат технічних наук (1955), професор (1972). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1971). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. авіац. інститут (1946), де 1934–49 й...
(08(21). 12. 1906, Одеса – 11. 07. 1990, там само) – письменник, сценарист. Член СПУ (1935). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Одес. інститут нар. господарства (1936). Перші кроки в літературі пов’язані з одес. г. «Молодая гвардия» та ж. «Шквал». У роки 2-ї світової...
(21. 12. 1963, с. Долинське Болградського, згодом Ренійського, нині Ізмаїльського р-ну Одеської обл. — 28. 02. 2022, Кропивницький, похований 06. 03. 2022 у м. Миргород Полтавської обл.) — військовик. Майор. Герой України (2022, посмертно). Під час строкової служби в армії (від 1982) був водієм...
(Ochenkowski Władysław; 21. 12. 1840, с. Скжешев, нині Мазовец. воєводства, Польща – 08. 05. 1908, Львів, похов. у родинному склепі в с. Кальників, нині Підкарп. воєводства, Польща) – польський економіст. Член-кореспондент Академії знань у Кракові (1888), Амер. академії політ. і соц. наук у...
(21. 12. 1945, Київ) — піаніст, педагог. Син П. Сука. Заслужений артист УРСР (1973). Лауреат Міжнародного конкурсу піаністів імені Ф. Ліста та Б. Бартока (Будапешт, 1971, 1-а премія і золота медаль). Закінчив Московську консерваторію (1968; кл. Л. Власенка) та аспірантуру при ній (1971; керівник...
(21. 12. 1874, м. Кяхта, нині Бурятія, РФ — 22. 12. 1949, Київ) — диригент. Народний артист УРСР (1937). Заслужений артист Грузинської РСР (1924). Музичну освіту здобув у військовому оркестрі в Іркутську (РФ, 1882—95). Від 1896 — диригент драматичного театру Іркутська, 1897—99 — в українській...
(21. 12. 1936, с. Волока, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл.) – ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1985), професор (1992), член-кореспондент АМНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна премія України в галузі науки і техніки (1996). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го...
(Domino Zbigniew; 21. 12. 1929, с. Кельнарова Підкарпат. воєводства, Польща – 11. 06. 2019, м. Ряшів, Польща) – польський письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч. Доктор права (Університет ім. М. Коперника, 1967). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2006). Міжнародна премія ім. В....
(21. 12. 1879, м. Таганрог, Росія – 27. 03. 1963, Донецьк) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1953), професор (1937). Заслужений діяч науки УРСР (1941). Закін. Гірн. інститут у С.-Петербурзі (1908). Працював інж. на шахтах (від 1908); нач. тех. відділу і КБ комбінату «Південсталь» (м....
(21. 12. 1934, Київ) — фахівець у галузі електромеханіки. Доктор технічних наук (1981), професор (1984). Закінчив Київський політехнічний інститут (1956). Відтоді працював на виробництві; від 1959 — у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут»: 1983—98 —...
(21. 12. 1922, Сімферополь – 16. 02. 2009, Київ) – фахівець у галузi аналiтичної механiки твердого тiла i теорiї гiроскопiв. Син М. Кошлякова, чоловік В. Гукович. Доктор фізико-математичних наук (1961), професор (1966), академік НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (2003)....
(09(21). 12. 1871, Київ – 12. 12. 1952, с. Великі Будки Ромен. р-ну Сум. обл.) – критик, літературознавець. Дружина А. Колтоновського. Член С.-Петербур. та Все-рос. літ. т-в. Закін. Київ. жін. гімназію (1889) та Бестужев. курси (С.-Петербург, 1896). Входила до гуртка з вивчення марксизму,...
(21. 12. 1934, м. Макіївка Донец. обл.) – живописець. Член НСХУ (1970). Закін. Київський художній інститут (1965; викл. М. Попов, П. Сльота, К. Трохименко). Працював викл. малювання у Макіїв. інж.-буд. інституті (1968–69), художником Донец. худож.-вироб. комбінату (1970–94); водночас – керівник...
(08(21). 12. 1903, м. Таганрог, нині Ростов. обл., РФ – 10. 02. 1982, Київ) – гістолог, ембріолог. Доктор медичних наук (1936), професор (1936), член-кореспондент АМН СРСР (1952). Заслужений діяч науки УРСР (1954). Державні нагороди СРСР. Закін. Донський університет (м. Ростов-на-Дону, РФ, 1925)....
(08(21). 12. 1910, С.-Петербург – 19. 03. 1978, м. Клаґенфурт, Австрія) – мовознавець-славіст. Член-кореспондент АН НДР (1964), Чехословаччини (1968), Австрії (1973). Від 1920 – в Австрії. Закін. Віден. університет (1933). У 1933–35 стажувався у Парижі та Празі. Працював у Віден. університеті...
(Вишневский Всеволод Витальевич; 08(21). 12. 1900, С.-Петербург – 28. 02. 1951, Москва) – російський драматург. Сталінcька премія (1950). Закін. гімназію у Петрограді (нині С.-Петербург, 1918). Був учасником 1-ї світової війни (пішов у 14 р. добровольцем; нагородж. Георгіїв. хрестом 3-х ступ.);...
(21. 12. 1939, Баку — 09. 07. 2021, м. Мелітополь Запорізької обл., похований у Києві) — матеріалознавець. Доктор технічних наук (1991), професор (1993). Закінчив Київський політехнічний інститут (1963). Працював 1963—70 завідувачем лабораторії алкідного лінолеуму комбінату «Будіндустрія»; 1970—90...
(08(21). 12. 1905, м. Балаклія, нині Харків. обл. – 10. 10. 1943) – письменник, перекладач, прозаїк. Навч. у Комерц. училищі (до 1917), закін. Пед. технікум у Харкові. Учителював на Ізюмщині (нині Харків. обл.). Від 1924 – чл. Спілки селян. письменників «Плуг». 1928–30 – відп. секр. ж. «Плуг»,...
(08 (21). 12. 1908, Житомир – 27. 03. 1965, Київ) – геолог, мінералог. Канд. геол. н. (1936, без захисту дисертації). Закін. Волин. індустр. політехнікум (Луцьк, 1928), навч. у Свердлов. марксист.-ленін. університеті (РФ, 1936–38). Був співроб. Волин. н.-д. музею (1926– 28). Вивчав Нікопол....
(Lindqvist Sigvard Axel; 21. 12. 1919, м. Євле, провінція Єстрикланд, Швеція – 14. 01. 2001, м. Єнчепінґ, провінція Смоланд, Швеція) – шведський літературознавець, критик, перекладач. Закін. університет у м. Упсала (Швеція). 1962 переїхав до Єнчепінґа. Викладав у гімназії ім. П. Браґе...
(21. 12. 1921, Полтава – 04. 01. 1992, Харків) – лікар-стоматолог. Доктор медичних наук (1966), професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Самарканд. мед. інституті (Узбекистан, 1946–47), закін. Харків. мед. стоматол. інститут (1950). Працював лікарем; 1951–54 – гол....
(21. 12. 1899, с. Гадинківці, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 26. 07. 1964, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) — журналіст, громадсько-політичний діяч. 1914 добровільно вступив до УСС, воював на Східному фронті. До 1920 брав участь у Визвольних змаганнях у Галичині й...
(21. 12. 1933, м. Кременчук Полтав. обл.) – матеріалознавець. Доктор хімічних наук (1991), професор (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (2018). Премія ім. І. Францевича АН УРСР (1987), Державна премія України в галузі науки і техніки (1991). Закін. Київський університет (1956)....
(21. 12 (за ін. даними – 11). 1891, с. Стара Водолага Валкiв. пов. Харкiв. губ. – 19. 02. 1981, Харкiв) – фахівець у галузi лiсівництва. Доктор сільськогосподарських наук (1967). Закін. Харків. с.-г. інститут (1926). Працював ст. н. с. (1930–36 та 1946–56), зав. відділу освоєння пісків...
(Кауфман Николай; 21. 12. 1925, м. Русе, Болгарія) – болгарський етномузиколог, фольклорист, композитор, педагог, громадський діяч. Доктор мистецтвознавства (1973), член-кореспондент Болгар. АН (1997). Член СК Болгарії (1959). Закін. Болгар. консерваторію (Софія, 1952). У 1958–88 працював в...
(21. 12. 1872, м. Астрахань, Росія — 11. 02. 1934, там само) — історик, засновник калмикознавства. Закінчив Астраханську духовну семінарію та Київську духовну академію (1897), де захистив дисертацію «Пострижение в монашество» і викладав. 1917 взяв участь у роботі товариства Нестора-літописця при...
(21. 12. 1928, с. Обуховичі Іванків. р-ну, нині Київ. обл. – 11. 06. 2003, там само) – майстриня художнього ткацтва. Дочка М. Пособчук, мати Валентини та Олени Вересів. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1968). Народний художник України (1995). Член НСХУ (1965), НСМНМУ (1999)....
(21. 12. 1886, с. Нижній Вербіж, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 11. 06. 1973, м. Форт-Вейн, шт. Індіана, США) – громадсько-культурний і військовий діяч, педагог. Навч. у Коломий. (1898–1902) і Львів. академ. (1902–05) г-зіях, Університетах у Львові (1909) і Ґраці (Австрія, 1913). У 1914...
(Кольцова Мира Михайловна; 21. 12. 1938, Москва) – російська танцюристка, балетмейстер, педагог. Народний артист України (2004), РРФСР (1978), СРСР (1989). Державні нагороди РФ (1998, 2007). Закін. хореогр. училище при Великому театрі у Москві (1957; викл. А. Климов, Т. Устинова), театрознав....
(Costenco Nicolai; 21. 12. 1913, Кишинів – 20. 07. 1993, там само) – молдавський письменник. Нар. письменник Молд. РСР (1990). Державна премія Молд. РСР (1988). Навч. в Ясському університеті (Румунія, 1932–36). Працював у ред. ж. «Viaţa Basarabiei» («Бессарабське життя», 1932–40), «Ниструл»...
(21. 12. 1951, с. Карапиші Миронів. р-ну Київ. обл.) – графік і живописець. Член НСХУ (1988). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1988; викл. Ф. Глущук). Працював оформлювачем «Київоздоббуду» (1972–79); на Київ. комбінаті монум.-декор. мистецтва об’єдн. «Художник» (1979–90). Відтоді – на...
(09(21). 12. 1886, с. Покровське Херсон. губ., нині м. Апостолове Дніпроп. обл. – 03. 04. 1941) – педагог. Навч. у Херсон. учит. семінарії, звідки був відрахов. через політ. діяльність. 1907 заарешт. і ув’язнений. Втік до Франції, працював і водночас навч. у політехнікумі та Париз....
(21. 12. 1946, м. Казань, Респ. Татарстан, РФ) – художник декоративно-ужиткового мистецтва. Член НСХУ (1986). Закін. Одес. пед. інститут (1970; викл. О. Волошинов, П. Злочевський). Працював в Одесі: дизайнером інституту «Харчпромавтоматика» (від 1971); гол. художником комбінату упорядкування...
(21. 12. 1857, с. Слобода-Банилів, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл. – 05. 09. 1933, Чернівці) – палеограф, мовознавець. Після закінчення 1878 Чернів. гімназії навч. на філос. і теол. ф-тах Чернів. університету. 1886 продовжив славіст. студії у Віден. університеті, де одночасно працював у б-ці...
(21. 12. 1931, с. Панкрушиха Алтай. краю, РФ) – живописець і художник театру. Член НСХУ (1966). Закін. Алма-атин. художнє училище (1957; викл. А. Черкаський). Працював гол. художником Акмолин. драм. театру (1957–60) та Пд.-Казахстан. театру драми (1961–75). Учасник обл., респ. мистецьких виставок...
(21. 12. 1975, Чернігів) – майстер різьблення на дереві. Член НСМНМУ (2003). Закін. Черніг. ПТУ № 10 (1997). Різьбленню навч. у черніг. майстрів, зокрема в О. Колоші. Учасник обл., всеукр. худож. виставок від 1995. На творчій роботі. У традиціях черніг. тригранно-виїмчастого різьблення створює...
(21. 12. 1950, с. Долгоруково Калінінгр. обл., РФ) – актриса, педагог. Заслужений артист України (2000). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1976; курс Б. Ставицького). Відтоді працювала у Львів. ТЮГу, від 1979 – у Київ. молодому театрі. Водночас – викладач курсу дикторів Київ. університету...
(Кауфман Николай; 21. 12. 1925, м. Русе, Болгарія) – болгарський етномузиколог, фольклорист, композитор, педагог, громадський діяч. Доктор мистецтвознавства (1973), член-кореспондент Болгар. АН (1997). Член СК Болгарії (1959). Закін. Болгар. консерваторію (Софія, 1952). У 1958–88 працював в...
(21. 12. 1925, Київ – 26. 11. 1997, там само) – тренер (стрільба з лука). Чоловік Л. Грищенко. Заслужений тренер України (1966). Учасник 2-ї світової війни. Закін. школу тренерів при Львів. інституті фізичної культури (1960). Працював тренером спортивного товариства «Авангард» (Київ, 1960–97)....
(21. 12. 1925, с. Красне Козятин. р-ну Вінн. обл. – 15. 03. 1945, м. Кройцбурґ, похов. у Вільнюсі) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (двічі 1944, 1945 – посмертно). Учасник 2-ї світової війни. В армії і на фронті від 1944. Відзначився у ході боїв побл. Вільнюса, на кордоні зі Сх....
(Вишневский Всеволод Витальевич; 08(21). 12. 1900, С.-Петербург – 28. 02. 1951, Москва) – російський драматург. Сталінcька премія (1950). Закін. гімназію у Петрограді (нині С.-Петербург, 1918). Був учасником 1-ї світової війни (пішов у 14 р. добровольцем; нагородж. Георгіїв. хрестом 3-х ступ.);...
(21. 12. 1900, с. Івахники Лохвицького пов. Полтавської губ., нині Яхники Миргородського р-ну Полтавської обл. — 23. 01. 1945, похований у Львові) — військовик. Герой Радянського Союзу (1945, посмертно). Учасник воєнних дій 1918—20 і 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. 1918...
(21. 12. 1850(02. 01. 1851), Казан. губ., Росія – бл. 1917, Одеса) – піаніст, педагог, диригент, музично-громадський діяч. Навч. у Ляйпциз. (Німеччина, 1867–71; кл. фортепіано К. Рейнеке), закін. С.-Петербур. консерваторію (1874; кл. фортепіано Т. Лешетицького). Від 1878 – викладач, від 1884 –...
(24. 04. 1932, Київ — 21. 12. 1993, там само) — графік, архітектор. Син О. С. Пащенка. Закінчив Київський художній інститут (1957; викладач В. Заболотний). Працював у галузі архітектури, політичного, кіно- та агітплаката, станкової акварелі (пейзажі, натюрморти). Учасник всеукраїнських та...
(11(24). 03. 1900, с. Мар’янівка, нині Васильківського р-ну Київської обл. – 21. 12. 1993, Москва) – співак (ліричний тенор). Народний артист СРСР (1940), України (1993). Сталінська премія (1941, 1949). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1990). Закінчив Київський муз.-драм. інститут...
(1878, Житомир – 21. 12. 1963, м. Монтеррей, шт. Каліфорнія, США) – економіст, публіцист. Брат А. Білімовича. Доктор економічних наук (1915). Закін. юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві (1900), залишений при Університеті для підготовки до професор. звання. Від 1909 – екстраординар....
(псевд. – Бутумбас; 01. 12. 1895, с. Петрівка Гадяц. пов. Полтав. губ. – 21. 12. 1961, м. Гакензак, шт. Нью-Джерсі, США) – графік, живописець. Член Об’єдн. митців-українців Америки (1952). Навч. у Полтав. кадет. корпусі (1906–13). Учасник визв. змагань. Був інтернов. у Польщі. Навч. у Вищій...
(26. 03. 1907, Київ — 21. 12. 1993, там само) — архітектор. Батько Г. Хорхота. Кандидат технічних наук (1943), доктор архітектури (1967), професор (1968). Заслужений архітектор УРСР (1970). Почесний член Української академії архітектури (1993). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут...
(25. 11. 1931, м. Бердичів, нині Житомирської обл. — 21. 12. 2017, смт Тиврів, нині Вінницького р-ну Вінницької обл.) — живописець, графік. Закінчив Одеське художнє училище (1958; викладачі О. Ацманчук, Ю. Єгоров). Від 1933 перебував у дитячих будинках у с. Дмитрівка (нині у межах с. Гишківці...
(04. 11. 1894, Харків – 21. 12. 1976, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – актриса, співачка (сопрано). Дружина М. Тагаїва. Творчу діяльність розпочала 1918 як актриса театру Л. Сабініна у Харкові. Працювала в Укр. нар. театрі (1924–27, виступала разом із П. Саксаганським), Червонозавод. укр....
(25. 05(06. 06). 1885, Сімферополь – 21. 12. 1941, Ленінград, нині С.-Петербург) – ботанік. Доктор біологічних наук (1936). Навч. на природн. відділ. фіз.-мат. факультету Моск. університету (1903–06), закін. Віден. університет (1909). Працював у Ботан. саду Моск. університету (1910–14); завідувач...
(22. 02. 1947, м. Комсомольськ-на-Амурі, РФ – 21. 12. 2008, Харків) – фахівець у галузі авіаційного двигунобудування. Доктор технічних наук (2007). Закін. Харків. авіац. інститут (1971), де від 1968 й працював (нині Нац. аерокосміч. університет «Харків. авіац. інститут»): н. с. каф. конструкції...
(20. 09. 1938, с-ще Більшівці, нині селище Галицького р-ну Івано-Франківської обл. – 21. 12. 2007, Київ) – актриса. Дочка В. Лотоцького. Народний артист України (1993). Закінчила філологічний факультет Львівського університету (1959), студію при Львівському українському драматичному театрі ім....
(12(24). 07. 1899, м. Новогеоргіївськ Херсон. губ., нині затоплено Кременчуц. водосховищем – 21. 12. 1968, Київ) – живописець, музеєзнавець. Батько О. Кодьєвої. Один із засн. і чл. СХУ (1938). Навч. у 2-х худож. майстернях (Москва, 1919; викл. В. Кандинський), закін. Київ. худож. інститут (1932;...
(19. 01(01. 02). 1902, м. Ревель, нині Таллінн – 21. 12. 1989, Одеса) – фахівець у галузі біології моря. Чоловік З. Аблямітової, батько О. Виноградова. Доктор біологічних наук (1947), професор (1951). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. ІНО (1928). Працював н. с. (1929–32), дир. (1937–41,...
(29. 07. 1925, Одеса – 21. 12. 1984, Київ) – живописець, графік. Чоловік З. Одайник-Самойленко, батько Сергія та Оксани Одайників, дід Д. Одайник і К. Двоєглазової. Народний художник УРСР (1978). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1975; за картини «Троїсті музики», «Червона кузня»,...
(18. 11. 1938, с. Грабів Ічнянського, нині Прилуцького р-ну Чернігівської обл. — 21. 12. 2012, Київ) — фахівець у галузі механіки. Доктор фізико-математичних наук (1979), професор (1983), член-кореспондент НАНУ (1990). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1988). Премії імені О. Динника...
(справж. – Музиченко Гаврило Вакулович; 20. 03(01. 04). 1847, м. Ізмаїл, нині Одес. обл. – 08(21). 12. 1903, м. Ясси, нині Румунія) – композитор, хормейстер, педагог, музично-громадський діяч. Початк. муз. освіту здобув у духов. семінарії в м. Хуші (Румунія). Закін. Консерваторію у м. Ясси (1866;...
(19. 06. 1900, с. Красний Яр Астрахан. обл., РФ – 21. 12. 1961, м. Ялта, нині АР Крим) – виноградознавець. Канд. с.-г. н. (1946). Закін. Кубан. с.-г. інститут (1927). Від 1927 – агроном навч. господарства Кубан. с.-г. інституту; 1933–36 – гол. виноградар виноградно-виноробного господарства...
(24. 01. 1914, Одеса — 21. 12. 1980, Харків) — математик. Син П. Потапова. Доктор фізико-математичних наук (1954), професор (1955). Закінчив Одеський університет (1939). У 1940—41 та 1944—48 працював в Одеському інституті інженерів морського флоту; 1942—44 вчителював у школах і викладав у...
(09. 09. 1925, с. Новоселівка, нині Подільського р-ну Одеської обл. — 21. 12. 2010, Одеса) — мікробіолог. Доктор медичних наук (1983), професор (1984). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Одеський медичний інститут (1957), де й працював (нині університет): заступник декана...
(17. 10. 1931, с. Старе Давидково, нині Мукачівського р-ну Закарпатської обл. — 21. 12. 2009, Ужгород) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1988). Закінчив Ужгородський університет (1955), де 1955—67 та 1971—2001 й працював: від 1989 — професор кафедри ядерної фізики. 1967—70 — в...
(13. 04. 1936, Харків — 21. 12. 2014, там само) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1986). Премії імені К. Синельнікова АН УРСР (1987) та імені В. Лашкарьова НАНУ (2008). Закінчила Харківський університет (1958). Працювала 1959—2014 в Інституті радіофізики та електроніки НАНУ (Харків): від...
(01. 05. 1925, с. Карів, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 21. 12. 2017, Київ, похов. у рідному селі) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1969), професор (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006). Закін. Львівський університет (1950). У 1954–55 викладав у Дрогоб. пед....
(11(23). 02. 1894, Харків – 21. 12. 1941, похов. побл. с-ща Подборов’є Ленінгр. обл.) – ботанік. Доктор біологічних наук (1937), професор (1940). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. університет (1917). Працював 1918–19 у навч. закладах Харкова та м. Сочі (РФ); 1921–26 – викладач...
(01. 05. 1947, м. Слов’янськ Сталін., нині Донец. обл. – 21. 12. 2020, с-ще Нижній Архиз, Карачаєво-Черкесія, РФ) – астрофізик. Доктор фізико-математичних наук (1991). Державна премія СРСР (1991) та РФ (2003). Закін. Київський університет (1970), де відтоді працював зав. лаб. на каф. астрономії....
(Серговський; 05(17). 06. 1893, м. Біла Церква, нині Київ. обл. – 21. 12. 1979, Харків) – актор, театральний критик, драматург. Член СПУ. Навч. в Києві 1913 в Університеті св. Володимира, 1918–19 – у драм. студії «Молодого театру», якою керував Лесь Курбас. 1920–21 був актором і адміністратором...
(13(26). 01. 1918, Київ – 21. 12. 1992, Севастополь) – гідробіолог. Дружина В. Івлєва. Доктор біологічних наук (1981). Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1940). Працювала в Астрахан. заповіднику й інституті рибного господарства (РФ, 1940–43); Львів. філії АН УРСР та університеті...
(27. 10. 1914, Львів – 21. 12. 2000, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – громадський діяч, кооператор. Чоловік О. Копач. Член «Пласту». Найвища відзнака «Пласту» (орден св. Юрія в золоті). У Львові закін. Укр. академ. гімназію (1933), навч. на філос. факультеті богослов. академії...
(28. 09 (10. 10). 1895, С.-Петербург – 21. 12. 1983, Харків) – лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (1949), професор (1949). Навч. у Психоневрол. інституті в Петрограді (нині С.-Петербург, 1913–15), закін. Харків. мед. інститут (1921). Працював сан. лікарем. Від 1930 – у Нар. комісаріаті охорони...
(псевд.: Петро, Степовий, Максим, Семен та ін.; 06. 10. 1910, м. Кам’янка-Струмилова, нині Кам’янка-Бузька Львів. обл. – 21. 12. 1951, побл. с. Вишнів Рогатин. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – військово-політичний діяч ОУН. Закін. гімназію (1929), навч. на юрид. факультеті Краків....
(01(14). 06. 1900, с. Ружаниця, нині Брест. обл., Білорусь (за ін. даними – с. Нестеровичі, нині Гроднен. обл., Білорусь) – 21. 12. 1981, Прага) – співак (тенор), педагог. Навч. на юрид. факультеті Університету в м. Харбін (нині Китай). Брав уроки вокалу в Ю. Плотникової у Харбіні (1925–29),...
(12. 10. 1857, м. Курськ, Росія – 21. 12. 1918, Київ) – військовик. Генерал від кавалерії (1917). Навч. у підготов. пансіоні Микол. кавалерій. училища, 1878 склав офіцер. іспит при Твер. кавалерій. юнкер. училищі (Росія). Учасник рос.-турец. війни 1877–78. Служив у драгун. полках, зокрема 24-му...
(29. 02. 1940, с. Тур’я Пасіка, нині Перечин. р-ну Закарп. обл. – 21. 12. 2002, Київ) – графік. Заслужений діяч мистецтв України (1996). Член НСХУ (1983). Закін. Ужгород. училище приклад. мистецтва (1959), Київ. худож. інститут (1970; викл. В. Касіян, В. Чебаник). Працював у київ. видавництвах...
(21. 07. 1904, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. – 21. 12. 1995, м. Вроцлав, нині Нижньосілез. воєводства, Польща) – лікар-стоматолог. Доктор медицини (1948). Закін. гімназію в Коломиї, мед. факультет Львів. університету (1931). Стажувався у Відні, Берліні, Ессені (Німеччина), Болоньї (Італія) та...
(30. 04. 1878, м. Любачів, Польща – 21. 12. 1948, м. Констанцін, Польща) – живописець і графік, мистецтвознавець, психолог. Батько Я. Вітвіцького. Закін. Львівський університет (1900), навч. у Ляйпцизі (у В. Вундта) та Відні. 1904–19 викладав філософію у Вільній академії у Львові та Львів....
(10. 05. 1921, с. Новокормиха, нині Алтай. краю, РФ – 21. 12. 2008, Київ) – живописець. Батько В. Кривенка. Член НСХУ (1954). Народний художник УРСР (1977). Держ. нагороди СРСР. Закін. Київський художній інститут (1950; викл. К. Єлева, В. Костецький, А. Петрицький, Т. Яблонська). На творчій...
(10. 02. 1923, Львів – 21. 12. 1980, там само) – фахівець у галузі кристалохімії. Син Івана, брат Романа, внук Петра-Франца Крип’якевичів. Доктор хімічних наук (1972). Навч. у Львів. політехніці (1942–44), Віден. університеті (1944–45), закін. Львів. університет (1951), де й працював (після...
(09. 12. 1934, м. Бахмач Черніг. обл. – 21. 12. 1998, Чернівці) – актор. Заслужений артист УРСР (1984). Закін. Глухів. учител. інститут (Сум. обл., 1954), Івано-Фр. пед. інститут (1967). Учителював (1956–63), працював дир. Сторожинец. рай. Будинку культури Чернів. обл. (1963–67). У 1967–98 –...
(27. 03. 1929, с. Олександродар Петрівського р-ну Криворізької округи, нині Олександрійського р-ну Кіровоградської обл. — 21. 12. 2002, Кіровоград, нині Кропивницький) — економіст. Доктор економічних наук (1991), професор (1994). Закінчив Київський інститут народного господарства (1969). Від 1960...
(09(21). 04. 1884, станиця Іванівська Кубан. обл., нині Краснодар. краю, РФ – 21. 12. 1947, Караґандин. виправно-труд. табір, Казахстан) – педагог, літературознавець. Чоловік М. Омельченко. 1903 закін. Кубан. учител. семінарію (станиця Ладозька), 1910–14 за кошти Кубан. козачого війська навч. на...
(09(22). 06. 1908, с. Городок, нині Ружин. р-ну Житомир. обл. – 21. 12. 1982, Київ) – письменник, літературознавець, літературний критик. Кандидат філологічних наук (1943), професор (1963). Член СПУ (1954). Закін. Київський університет (1934), де й працював відтоді на каф. історії укр. літ-ри:...
(05. 07. 1948, с. Озерна Зборів. р-ну Терноп. обл. – 21. 12. 2020, Тернопіль) – економіст. Доктор економічних наук (1992), професор (1993), член-кореспондент УААН (2002). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Закін. Львів. с.-г. інститут (1973). Працював економістом (1973–76); у Львів....
(14. 07. 1936, м. Шепетівка, нині Хмельн. обл. – 21. 12. 2007, м. Кам’янець-Подільський Хмельн. обл.) – історик-славіст. Батько С. Копилова. Кандидат історичних наук (1967), професор (1991). Державні нагороди СРСР. Закін. Чернів. університет (1963). Відтоді працював у Кам’янець-Поділ....
(25. 07(06. 08). 1898 – 21. 12. 1957, Москва) – фахівець у галузі будівництва. Дійсний член Академії будівництва і архітектури СРСР (1956). Сталінcька премія (1946, 1949). Закін. Харків. політех. інститут (1930). У 1917–39 працював на буд-ві в Донбасі, зокрема брав участь у спорудженні Сталін....
(19. 03. 1921, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 21. 12. 2001, Київ) – артист балету, балетмейстер. Чоловік І. Молостової, батько Є. Каменьковича. Народний артист України (2001). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. хореогр. студію Київ. театру опери та балету (1937)....
(Caillois Roger; 03. 03. 1913, м. Реймс, Франція – 21. 12. 1978, Париж) – французький письменник, філософ, літературознавець. Член Франц. академії (1971). Закін. Вищу практичну школу (Париж, 1936). У 1941–47 – ред. ж. «Les Lettres Françaises» («Французька література») і «France libre» («Вільна...
(25. 06 (07. 07). 1857 – 21. 12. 1937, Ніцца, Франція) – письменник, журналіст, режисер. Служив у фортечних артилеріях Києва (1876– 85) та С.-Петербурга (1885– 1900). Разом із Л. Кармазовим заснував 1907 у Москві Новий драм. театр. 1908 – реж. у театрі Незлобіна, 1915 – у Новому театрі Л....
(29. 01. 1924, с. Мостище, нині Макарів. р-ну Київ. обл. – 21. 12. 1990, Київ, похов. у Мостищі) – письменник. Кандидат історичних наук (1968). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. пед. інститут (1949). Відтоді вчителював. 1969–84 – зав. наук. ред. енциклопедії «Історія міст і сіл Української...
(08. 05. 1940, м. Саратов, РФ – 21. 12. 2022, Київ) – геофізик. Доктор геологічних наук (2012). Закін. Київський університет (1962). Відтоді працює в Інституті геофізики НАНУ (Київ): від 2003 – провідний науковий співробітник відділу тектоносфери. 1983–84 – у Мор. гідрофіз. інституті АН Респ....
(13. 06. 1910, с. Підставки Гадяцького пов. Полтавської губ., нині Роменського р-ну Сумської обл. — 21. 12. 1998, Київ) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (1962), професор (1965). Закінчив Київський технологічний інститут силікатів (1932), де й працював; від 1957 — у...
(09. 12. 1927, м. Лівни, нині Орлов. обл., РФ – 21. 12. 2016, Сімферополь) – лікар-патологоанатом. Доктор медичних наук (1971), професор (1974). Закін. Кубан. мед. інститут (м. Краснодар, РФ, 1952). Працював лікарем; від 1954 – у Крим. мед. університеті (Сімферополь): 1988–93 – завідувач кафедри...
(12(24). 06. 1855, с. Уношево Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ – 21. 12. 1924, м. Воронеж, РФ) – громадський діяч, публіцист. У 10 р. втратив зір. Самостійно вивчив юриспруденцію, працював адвокатом-криміналістом. За політ. переконаннями належав до народників. 1882 за звинуваченням у...
(15. 08. 1877, с. Дубрівка, нині Ужгород. р-ну Закарп. обл. – 21. 12. 1938, с. Чертіжне, округ Меджилаборці, нині Словаччина) – громадський та політичний діяч. Закін. Ужгород. гімназію (1895), богослов. семінарію у м. Естерґом (нині Угорщина, 1898) та екон. курси в Будапешті. Висвячений на...
(23. 03. 1898, с. Камйонка, нині округ Стара Любовня, Словаччина – 21. 12. 1966, м. Пряшів, нині Словаччина) – церковний діяч, педагог, драматург. Син І. Кизака. Теол. освіту здобув у Будапешті (1920), також в Університеті вивчав рос. та української мови. Закін. природозн. факультет Карлового...
(21. 11. 1952, м. Чортків Тернопільської обл. — 21. 12. 2020, Чернівці) — фізіолог. Доктор біологічних наук (2008), професор (2011). Закінчив Чернівецький університет (1975), де відтоді й працював. Від 1986 — у Буковинському медичному університеті (Чернівці): професор кафедри фізіології (від 2010)....
(07(19). 09. 1842, м. Лубни, нині Полтав. обл. – 21. 12. 1910) – публіцист, критик, громадський діяч. Навч. у Полтав. гімназії. Від 1879 учителював і читав публ. лекції в Україні. 1885–96 працював на Пд.-Зх. залізниці. Автор кн. «Тарас Григорьевич Шевченко» (К., 1883), низки статей і заміток про...
(12. 06. 1927, Київ – 21. 12. 1981, Львів) – лікар-імунолог. Дочка Г. Ковтуновича та Л. Чорної. Доктор медичних наук (1963). Закін. Львів. мед. інститут (1950), де й працювала 1954–56. У 1956–60 – науковий співробітник Львів. інституту епідеміології, мікробіології та гігієни, 1960–62 – Одес....
(18(31). 12. 1904, Одеса – 21. 12. 1992, Лондон) – скрипаль. Міжнародна премія «Ґреммі» (1975). Гри на скрипці навчався у П. Столярського (Одеса), Л. Ауера (Петроград, нині С.-Петербург), Е. Ізаї (Брюссель). 1915 вперше виступив у Одесі. У 1921–25-х рр. гастролював в Україні та РФ (у...
(29. 05. 1930, м. Бійськ Алтай. краю, РФ – 21. 12. 1995, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1972), професор (1973). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. інститут кольор. металів та золота (1953). Працював 1953–56...
(12. 04. 1913, Київ – 21. 12. 1984, там само) – психолог, сурдопедагог. Доктор педагогічних наук (1967). Закін. Київ. ІНО (1934). Учителювала у Києві, Москві, Алма-Аті (нині Алмати). Від 1945 – в Інституті психології: 1955–66 – завідувач відділу спец. психології; від 1976 – зав. лаб....
(29. 12. 1920, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 21. 12. 1991, там само) — історик КПРС. Доктор історичних наук (1972), професор (1973). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Дніпропетровський університет (1948), де відтоді й працював; 1949—55 — у Дніпропетровському гірничому...
(09. 08. 1948, Запоріжжя — 21. 12. 1996, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — співачка (драматичне сопрано). Заслужена артистка УРСР (1989). Закінчила Астраханську консерваторію (РФ, 1976). Відтоді — солістка Чуваського музичного театру (м. Чебоксари, РФ), від 1979 — Дніпропетровського театру опери та...
(02. 02. 1949, с-ще Вороніж Шосткинського р-ну Сумської обл. – 18. 12. 2025) – лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1982), професор (1983), академік НАМНУ (2010). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Повний кавалер Ордена «За...
(01. 11. 1930, с. Кобильниця, нині Свидницького округу, Словаччина — 14. 12. 2025, м. Пряшів, Словаччина) — український літературознавець, критик, перекладач у Словаччині. Кандидат філологічних наук (1964), професор (1981). Член НСПУ (2004), Спілки українських письменників Словаччини (1990),...
(22. 04. 1938, с. Местія, нині смт однойм. р-ну, Грузія – 13. 12. 2025, Київ) – літературознавець, перекладач. Доктор філологічних наук (1996), професор (2006). Член НСПУ (1988), НСЖУ (2003). Навч. у Тбіліс. (1961–62), закін. Київ. пед. інститут (1966). Працював власкором Груз. радіо і...
(16. 11. 1959, с. Білки Іршавського, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. – 12. 12. 2025, Львів) – співак (тенор), композитор, педагог. Народний артист України (2002). Ґран-Прі Міжнар. фестивалю «Золоті трембіти» (м. Трускавець Львів. обл., 1990). Закін. Нац. муз. академію України (Київ, 1998;...
(21. 07. 1904, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. – 21. 12. 1995, м. Вроцлав, нині Нижньосілез. воєводства, Польща) – лікар-стоматолог. Доктор медицини (1948). Закін. гімназію в Коломиї, мед. факультет Львів. університету (1931). Стажувався у Відні, Берліні, Ессені (Німеччина), Болоньї (Італія) та...
(29. 05. 1930, м. Бійськ Алтай. краю, РФ – 21. 12. 1995, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1972), професор (1973). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. інститут кольор. металів та золота (1953). Працював 1953–56...
(22. 03. 1927, Полтав. обл. – 21. 12. 1995, Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – лікар-стоматолог. Під час 2-ї світової війни разом з родиною емігрував до Німеччини. Закін. Укр. гімназію у Мюнхені (1947), навч. в Ерланґен. університеті, закін. Вюрцбур. університет (1961), де...
(1926, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. – 21. 12. 1985, м. Мамаронек, шт. Нью-Йорк, США) – графік. Під час 2-ї світової війни вивез. на примус. роботи до Німеччини. Від 1945 – у таборах для переміщ. осіб. 1951 емігрував до США. У Чикаґо створював вітражі (техніку опанував у нім. майстернях). У м....
21 грудня 1791 Катерина II видала указ, згідно з яким Є. надалі заборонялося записуватися в стан купців у внутр....
21 грудня 1917 Одесу проголошено вільним містом УНР до остаточного розв’язання питання всеросійськими та всеукраїнськими Установчими зборами....
21 грудня 1991 Україна визнала незалежність М., 27 грудня того ж року М. визнала незалежність України....
21 грудня 1984 увів у дію М. к. с. «Венера-15» («Вега-1») і «Венера-16» («Вега-2»), осн. завданням яких було дослідж....
21 грудня 1953, проте усі намагання поновити єдність ЗЧ ОУН виявилися марними, зокрема й через амбіції С....
21 грудня 1918 «Про національну автономію русинів, що проживають в Угорщині»). Тому спочатку з’їзди нар....
21 грудня 1750 імператриця Єлизавета Петрівна видала спец. указ, у якому вперше регламентовано діяльність А....
21 грудня 1975 відбувся референдум, на якому жит. М. підтримали соціаліст. шлях розвитку країни. Була встановлена однопартійна система влади....
21 грудня 1991 року в Алма-Аті після підписання 11-ма колишніми республіками СРСР Протоколу про факт припинення існування СРСР, усі чотири держави, на території яких залишилася ядерна зброя, підписали угоду....
21 грудня 2017 відкрито Почесне Консульство України в м. Янґон, підписано Угоду про співробітництво між Укр....
21 грудня 1991 на зустрічі в Алма-Аті (нині Алмати) до СНД приєдналося ще 8 союз. республік, а Україна увійшла до неї як спостерігач....
21 грудня 1966 успішно посаджено «Л.-13» у найбільшому місяч. м. Океан Бур, на Пд. Сх. від кратера Селевк....
21 грудня 1918 уряд Угор. Нар. Респ. видав Закон № 10 «Про національну автономію русинів, що проживають в Угорщині»....
21 грудня 1921 В. Ленін підписав декрет «Об использовании Крыма для лечения трудящихся». Апарат держ....
21 грудня 1991 на найвищому рівні в м. Алма-Ата, який разом з Угодою про створення СНД (Мінськ, 8 грудня 1991) визначив принципи і характер нових взаємовідносин між колишніми радянськими республіками....
21 грудня 1984. У червні 1985 станції пройшли побл. Венери, запустивши в атмосферу планети дослідниц....
21 грудня на знак солідарності з робітниками Чехо-Словаччини, які 11 грудня оголосили страйк протесту в зв’язку з поліцей....
21 грудня 1918 українською мовою в м. Брест-Литовськ Холм. губ. (Українська Держава, нині Білорусь); усього 9 чисел....