(21. 11. 1938, с. Гуляйполе Катериноп. р-ну Київ., нині Черкас. обл.) – літературознавець, критик. Батько Г. Наєнко. Доктор філологічних наук (1988), професор (1991). Заслужений діяч науки і техніки України (2000). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1996). Премії ім. Г. Сковороди...
(21. 11. 1940, с. Кам’янецьке Тростянецького, нині Охтирського р-ну Сумської обл. — 26. 09. 2014, Київ) — співак (бас). Народний артист УРСР (1987). Державна премія України імені Т. Шевченка (1985). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1999). Закінчив Харківське музичне училище (1960). Відтоді —...
(09(21). 11. 1884, Харків – 18. 04. 1969, Ленінград, нині С.-Петербург) – археолог. Син Петра і Олександри, брат Тетяни Єфименків. Доктор історичних наук (1934, без захисту дис.), академік АН УРСР (1945). Державні нагороди СРСР. Почес. чл. Королів. антропол. інституту Великої Британії та Ірландії...
(21. 11. 1941, с. Шипинці Кіцман. р-ну Чернів. обл.) – поет, журналіст. Член НСПУ (1997), НСЖУ (1969). Літ. премії ім. С. Воробкевича (2001), Д. Загула (2009), В. Симоненка (2011), Зореслава (2014), П. Целана (2016). Закін. Чернів. ремісн. училище № 2 (1960), ВПШ у Києві (1979). Працював на...
(Ипатьев Владимир Николаевич; 09(21). 11. 1867, Москва – 29. 11. 1952, Чикаґо) – російський і американський хімік, військовий інженер, один із організаторів радянської хімічної промисловості. Акад. (1916, у 1936 позбавлений звання, 1990 відновлено посмертно) С.-Петербур. АН (у подальшому – РАН...
(21. 11. 1982, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.) — військовий діяч. Генерал-майор (2024). Повний кавалер ордена Богдана Хмельницького (2016, 2018, 2022), Хрест бойових заслуг (2022). Закінчив Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський...
(Lalewicz Marian; 09(21). 11. 1876, м. Вілковішкі, нині Вілкавішкіс, Литва – 21. 08. 1944, Варшава) – польський архітектор. Акад. архітектури (1913). Орден Відродження Польщі (1923). Золотий академ. лавр. вінок «За заслуги для польс. мистецтва» (1936). Закін. С.-Петербур. АМ (1901; майстерня Л....
(21. 11. 1943, м. Золотоноша Полтав., нині Черкас. обл. – 09. 10. 2023, Луганськ) – актор, театральний діяч. Чоловік В. Медведенко. Народний артист УРСР (1977). Премія ім. А. Бучми (1996). Член НСТДУ та НСКінУ. Державні нагороди СРСР. Орден князя Ярослава Мудрого 5-го (2011) та 4-го (2013) ступ....
(21. 11. 1933, Київ – 18. 04. 1976, там само) – мовознавець, діалектолог. Дружина М. Павлюка. Кандидат філологічних наук (1964). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006, посмертно). Закінчила Київський університет (1956). Від 1957 працювала в Інституті мовознавства АН УРСР (Київ),...
(21. 11. 1871, м. Городище, нині Черкас. обл. – 07. 09. 1942, похов. у м. Богуслав Київ. обл.) – лікар-офтальмолог, хірург. Батько Сергія, дід Марії, брат Григорія Левитських. Доктор медицини (1910), професор (1912). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1895). Працював 1897–1900 у лікарнях...
(21. 11. 1946, Львів) — майстриня декоративно-ужиткового мистецтва (текстиль). Дружина В. Риботицького. Обласна премія імені З. Флінти (2019). Срібна медаль Міжнародної виставки міні- та мікротекстилю (Івано-Франківськ, 2023). Лауреатка 3-ї (2010), 4-ї (2013) та 5-ї (2016) Всеукраїнських трієнале...
(21. 11. 1886, с. Мишин, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 23. 09. 1968, м-ко Меркенфріц, Німеччина) — живописець, графік, різьбяр. Закінчив відділ різьбярства Коломийської промислової школи (1904); навчався у Вищій промисловій школі у Львові (до 1905), на малярсько-декораційних...
(21. 11. 1934, с. Харлєєвка Орлов. обл., РФ – 30. 12. 2024, Київ) – військовий інженер-електромеханік. Доктор технічних наук (1993), професор (1997), член-кореспондент НАНУ (2009). Генерал-лейтенант (1997). Ленінська премія (1990). Державна премія України в галузі науки і техніки (1995). Ордени...
(Эфроимсон Владимир Павлович; 08(21). 11. 1908, Москва – 21. 06. 1989, там само) – російський вчений-генетик. Доктор біологічних наук (1962). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Моск. університеті (від 1925), звідки 1929 відрах. за виступ на зборах у підтримку С. Четверикова....
(21. 11. 1941, с. Смош Прилуц. р-ну Черніг. обл.) – фітофізіолог. Доктор біологічних наук (1985), професор (1988), академік НААНУ (2007). Заслужений діяч науки і техніки України (2000). Премія ім. М. Холодного НАНУ (1999). Золота (1984) та срібна (1986) медалі ВДНГ СРСР. Закін. Київський...
(Roberts-Bechhofer Carl Eric; 21. 11. 1894, Лондон — 14. 12. 1949, там само) — англійський літературознавець, журналіст, перекладач. Закінчив Школу св. Павла в Лондоні (1912) та юридичний факультет Берлінського університету (1920). У 1914 перебував у Російській імперії, зокрема в Україні, де вивчив...
(21. 11. 1923, с. Кагамлик Кременчуцького р ну Полтавської обл. — 08. 10. 2017, м. Полонне Хмельницької обл.) — скульптор, майстер художнього фарфору. Закінчив відділ кераміки Миргородського керамічного технікуму (Полтавська обл., 1957; викладач В. Панащатенко). Відтоді (до 1993) працював на...
(Weingart Miloš; 21. 11. 1890, Прага – 12. 01. 1939,там само) – чеський славіст. Доктор філософії (1913), чл. Чес. АН, словесності та мистецтвознавства. Член Корол. чес. товариства наук. Закін. філос. факультет Карлового університету в Празі (1913), в якому згодом працював доцент (1919–21) і проф....
(08(21). 11. 1902, с. Селець, нині Володимир-Волин. р-ну Волин. обл. – 30. 08. 1992, С.-Петербург) – астроном. Доктор фізико-математичних наук (1969). Премія ім. Ф. Бредихіна АН СРСР (1968). Закін. Львівський університет (1927), де й працювала від 1928 (з перервою): від 1940 – старший науковий...
(21. 11. 1927, с. Вовне, нині Вовна Шосткин. р-ну Сум. обл.) – етнограф. Доктор iсторичних наук (1990). Закін. Моск. університет (1953). Від 1957 – в IМФЕ АН УРСР (нині НАНУ): 1975–80 – завідувач відділу етнографії, 1981–2004 – провідний науковий співробітник; за сумісництвом – викладач етнографії...
(21. 11. 1860, с. Лішки, нині Малопольс. воєводства, Польща – 06. 01. 1929, Львів) – архітектор. Навч. 1883–88 у Львів. політехніці, де працював 1889–93 асист. Ґ. Бізанца на каф. будівництва; від 1894 – у Львів. худож.-пром. школі: проф. відділу будівництва. 1891 відкрив власне проектне бюро у...
(21. 11. 1926, с. Камаєво, Мордовія, РФ – 22. 12. 2013, Черкаси) – живописець, художник монументально-декоративного мистецтва. Заслужений художник України (2007). Член НСХУ (1967). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1956;...
(21. 11. 1906, м. Курган, Росія – 22. 03. 1990, Київ) – фахівець у галузi газотехніки, металургiйної теплотехнiки та промислових печей. Доктор технічних наук (1954), професор (1957), академік АН УРСР (1967). Заслужений діяч науки УРСР (1981). Державні нагороди СРСР. Закiн. Урал. полiтех....
(21. 11. 1918, Київ – 16. 06. 2001, Москва) – актор. Народний артист СРСР (1983). Закін. школу кіноактора при кіностудії «Мосфільм» (1940), працював на цій студії (1946–95 – у Театрі-студії кіноактора). 1940–46 – у Центр. театрі рад. армії. 1988–96 – проф., кер. актор. майстерні ВДІКу. Від 1995 –...
(Гинзбург Александр Ильич; 21. 11. 1936, Москва – 19. 07. 2002, Париж) – російський громадський діяч, правозахисник. Син відомого арх. С. Чижова, що загинув в ув’язненні. 1953 на знак протесту проти кампанії держ. антисемітизму взяв прізвище матері. Від 1956 навч. у Моск. університеті, працював у...
(21. 11. 1927, с. Нехворощ Андрушів. р-ну, нині Житомир. обл. – 01. 11. 2020, Хмельницький) – художник-графік. Член НСХУ (1964). Заслужений художник УРСР (1987). Закін. відділ. графіки Київ. худож. інституту (1962, майстерня станк. графіки О. Пащенко та І. Селіванова). 1960 працював кер....
(Лалић Средоје; 21. 11. 1929, с. Вранєво, нині у складі м. Новий Бечей, Воєводина, Сербія – 26. 10. 2016, м. Нови Сад, Сербія) – сербський історик, архівіст, громадський діяч. Закін. істор. факультет ВПШ (1953) і філос. факультет Університету в Новому Саді за фахом югослав. література і...
(21. 11. 1945, с. Зеленопіль Розівського, нині Пологівського р-ну Запорізької обл. — 07. 10. 2011, Запоріжжя) — письменник, перекладач. Член НСПУ (1975). Премія імені М. Нагнибіди (1993). Закінчив Запорізький педагогічний інститут (1970). Працював у редакціях газет «Комсомолець Запоріжжя»...
(21. 11. 1899, с. Тустановичі, нині у складі м. Борислав Львів. обл. – 08. 03. 1952, Львів) – мистецтвознавець. Доктор мистецтвознавства (1952). Член СХУ (1944–48). Навч. у Мист. школі О. Новаківського у Львові (1920-і рр.), Укр. таєм. університеті (Львів, 1921–24), Краків. АМ (1922–25; викл....
(21. 11. 1849, с. Урмезієве, нині Руське Поле Тячів. р-ну Закарп. обл. – 11. 09. 1939, Ужгород) – лікар. Навч. у Віден. (1869–71) та Будапешт. (1871–72) університетах. Від 1873 працював в Ужгород. міській лікарні (нині Закарп. обл. клін. лікарня): 1874–1928 – гол. лікар. Завдяки клопотанням Н....
(21. 11. 1926, с. Кишеньки Кременчуцької округи, нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 21. 01. 1988, Київ) — фахівець у галузі механізації сільського господарства. Доктор технічних наук (1972), професор (1982). Закінчив Українську сільськогосподарську академію (Київ, 1955). Від 1956 працював в...
(08(21). 11. 1910, с. Боришківці, нині Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. — 03. 07. 2000, смт Вороновиця Вінницького р-ну Вінницької обл.) — кобзар, прозаїк. Закінчив бібліотечні курси у Кам’янці-Подільському (1934). Працював бібліотекарем Вороновицького сільськогосподарського...
(21. 11. 1964, Хмельницький) — психолог. Доктор психологічних наук (2011), професор (2012). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2004). Закінчила Вінницький педагогічний інститут (1990). Відтоді вчителювала; 1995—2015 та від 2017 — у Національній академії Державної прикордонної служби України...
(Вавилин Иван Михайлович; псевд. – Баярса Иван; 21. 11. 1911, с. Бояркерос, нині Респ. Комі, РФ – 04. 10. 1975, м. Сиктивкар, нині Респ. Комі, РФ) – комі поет. Державна премія Комі АРСР ім. І. Куратова (1973). Закін. підготовчі курси для вступу до ВШ (1933). Працював журналістом. Учасник 2-ї...
(21. 11. 1916, с. Терпилівка, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл. – 06. 10. 1992, Львів) – актор, режисер. Чоловік С. Стадниківни, згодом М. Геляс. Народний артист УРСР (1964). Закін. Львів. консерваторію (1948). Дебютував 1935 у Театрі ім. І. Тобілевича в Галичині. Працював у трупі Й. Стадника...
(Poddębski Henryk; 21. 11. 1890, с. Хшонстув, нині у складі м. Конецполь Сілезького воєводства, Польща — 04. 03. 1945, концтабір Файхінґен поблизу м. Штуттґарт, Німеччина) — польський фотохудожник. Освіту здобув у Варшавській торговій школі об’єднання купців. Мав власне фотоательє у Варшаві....
(21. 11. 1918, с. Раменьє, нині Твер. обл., РФ – 18. 04. 1999, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Доктор технічних наук (1962), член-кореспондент НАНУ (1978). Герой Соц. Праці (1961). Ленін. премія (1964). Державна премія СРСР (1977). Премія ім. М. Янгеля АН УРСР...
(08(21). 11. 1902, Харків – 23. 08. 1965, Київ) – художник театру, педагог. Батько О. Волненка. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1958). Член СХУ (1946). Закін. Харків. художнє училище (1918; кл. С. Прохорова, М. Федорова), Харків. худож. інститут (1929; викл. О. Хвостенко-Хвостов). У 1925–35 –...
(21. 11. 1954, Запоріжжя) – живописець і графік. Брат О. Галчанського. Член НСХУ (1988). Закін. Київський художній інститут (1983; викл. В. Шаталін), навч. у твор. майстернях АМ СРСР у Києві (кер. Т. Голембієвська, С. Григор’єв). Від 2000 – викладач кафедри рисунка та живопису Київ. дит. АМ....
(Штуцер Михаил Иванович; 09(21). 11. 1879, Москва — 31. 03. 1935, там само) — російський лікар-епідеміолог, мікробіолог. Доктор медицини (1913), професор (1921). Закінчив Московський університет (1906). Відтоді та під час 1-ї світової війни служив військовим лікарем, зокрема 1907—08 у Полтавській...
(21. 11. 1901, Білоцерківщина, нині Київ. обл. – 24. 12. 1993, Київ) – конструктор перших київських трамваїв і тролейбусів. Заслужений працівник транспорту УРСР. Державні нагороди СРСР. Закін. Білоцерк. мех. технікум (1922) та Київ. політех. інститут (1929). Працював від 1926 техніком, від 1929 –...
(21. 11. 1936, с. Брошнів, нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл.) – лікар. Доктор медичних наук (1990), професор (1991). Закін. Читин. мед. інститут (РФ, 1961). Працював лікарем (до 1966); від 1969 – в Ужгород. університеті: від 1980 – завідувач кафедри анатомії людини, оператив. хірургії та...
(21. 11. 1939, с. Гродеково Примор. краю, РФ – 03. 02. 1998, Київ) – хімік. Доктор хімічних наук (1974), професор (1976), академік НАНУ (1988). Державна премія України в галузі науки і техніки (1991). Закін. Львів. політех. інститут (1961). Від 1963 працював в Інституті орган. хімії НАНУ (Київ):...
(21. 11. 1921, с. Задубрівка, нині Заставнів. р-ну Чернів. обл. – 13. 12. 2009, там само) – скульптор. Навч. у майстерні ювеліра Н.-В. Александреску в Чернівцях, закін. Київ. худож. інститут (1958). Перейшовши кордон на поч. 1940, потрапив у нім. полон, у березні того ж року повернувся додому....
(21. 11. 1887, м. Кельце, нині Польща – 04. 10. 1934, Київ) – літературознавець. Дружина Сергія, мати Юрія Маслових. Закін. пед. клас Фундуклеїв. гімназії в Києві (1907), вступила на романо-герман. відділ. Вищих жін. курсів; 1908 родина переїхала до м. Катеринослав (нині Дніпро),...
(21. 11. 1973, с. Береза Глухівського, нині Шосткинського р-ну Сумської обл.) — літературознавець. Доктор філологічних наук (2010), професор (2013). Закінчила Київський університет (1996), де від 2001 й працює: 2011—14 — професор, 2014—16 — завідувач кафедри історії української літератури та...
(21. 11. 1948, с. Великий Хутір Золотоніс. р-ну Полтав. обл., нині Драбів. р-ну Черкас. обл.) – кобзар, майстер декоративно-ужиткового мистецтва. Член Національної спілки кобзарів України (1994), НСМНМУ (1998). 1-е м. Всеукр. фестивалю нар. мистецтва «Хортиця–91» (Запоріжжя, 1991) та...
(21. 11. 1908, м. Могилів-Подільський Подільської губ., нині Вінницької обл. — 09. 06. 1991, Київ) — фармаколог. Дружина Євгена, мати Ігоря Колпакових. Доктор біологічних наук (1956). Закінчила Одеський хіміко-фармацевтичний інститут (1931). Працювала в Інституті ферментної та бродильної...
(21. 11. 1964, с. Пасічна Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.) — правознавець, політичний діяч. Доктор юридичних наук (2009), професор (2012). Народний депутат України (від 2019). Закінчив Тернопільський педагогічний інститут (1988), Міжрегіональну академію управління персоналом (1998),...
(21. 11. 1930, с. Сергіївка Гришин., нині Красноармій. р-ну Донец. обл.) – біохімік. Доктор біологічних наук (1971), професор (1974). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Премія ім. О. Палладіна АН УРСР (1976). Закін. Київ. вет....
(21. 11. 1933, Одеса – 27. 04. 2020, смт Буди Харків. р-ну Харків. обл.) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва, скульпторка. Заслужений майстер народної творчості України (2003). Срібна медаль ВДНГ УРСР (Київ, 1971). Член НСХУ (1964). Закін. Одес. художнє училище (1955; викл. М. Жук, Д....
(21. 11. 1870, с. Тишківці, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. – 11. 02. 1938, Львів) – громадсько-політичний діяч, меценат. Закін. Львівський університет, де вивчав теологію і право. Співорганізатор товариства «Руська бесіда», при якому від 1900 очолював театр. Організатор (1900), секр. (від...
(21. 11. 1959, Львів) – живописець, піаністка. Дочка Петра, сестра Зоряни Грегорійчуків. Член НСХУ (1993). Закін. Львів. консерваторію (1983; викл. Л. Крих). Художню освіту отримала від батька, Л. Левицького, В. Патика. Працювала концертмейстром 1983– 90 у Львів. вищому військ.-політ. училищі. У...
(справж. – Афонський; 08(21). 11. 1907, с. Коренєво, нині смт Курської обл., РФ – 17. 02. 2003, Київ) – письменник, драматург, кіносценарист. Член НСПУ (1952). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Моск. університет (1930). Працював нарисовцем у моск. газетах, підтримував дружні...
(Ольнем О. Н.; справж. – Цеховская Варвара Николаевна, Цеховська Варвара Миколаївна; 09(21). 11. 1872, м. Бобров Воронез. губ., Росія – 1941, Ленінград, нині С.-Петербург) – російська письменниця. Навч. у Кременчуц. гімназії (нині Полтав. обл., 1879–89). У пошуках самост. заробітку 1889...
(21. 11. 1949, смт Арбузинка Микол. обл.) – письменниця, журналістка, педагог. Член НСПУ (2006), НСЖУ (1981). Лауреатка обл. культурол. премії ім. М. Аркаса (2002), Міжнар. конкурсу культури і мистецтв «Слов’янські традиції» (2012). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2014). Закін. Микол. вище...
(Kallenbach Józef Henryk; 21. 11. 1861, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. – 12. 09. 1929, Краків) – польський історик літератури. Закін. гімназію у Львові. У Яґеллон. університеті в Кракові захистив докторат (1884) і здобув габілітацію (1887), присвяч. творчості Я. Кохановського й А....
(21. 11. 1978, Київ) – живописець, художниця театру. Дочка Л. Гурської та В. Косьяненка. Заслужений художник України (2019). 1-й приз «Осін. салону» у галузі живопису (Париж, 2003). Член НСХУ (2002). Закін. Нац. академію образотвор. мистецтва і архітектури (Київ, 2002; викл. В. Гурін, Д....
(21. 11. 1924, м. Астрахань, РФ – 28. 08. 1988, Кишинів) – артист балету, балетмейстер, педагог. Закін. Моск. хореогр. училище (1947), балетмейстер. факультет Держ. інституту театр. мистецтва у Москві (1958). У 1941–44 – арт. Туркмен. театру опери та балету (Ашґабат), 1947–60 – Театру ім. К....
(09(21). 11. 1874, м. Орел, Росія – 20. 01. 1919, похов. у Москві) – лікар, політичний діяч. Закін. 1-у Катеринослав. чол. гімназію (нині Дніпропетровськ), навч. в Університеті св. Володимира у Києві (від 1893). Під час навч. брав участь у рев. діяльності, зокрема у створенні перших марксист....
(21. 11. 1950, Київ) – мовознавець. Чоловік Т. Черниш. Доктор філологічних наук (2007). Закін. Київський університет (1973). Відтоді працює в Інституті мовознавства НАНУ (Київ): від 2007 – провідний науковий співробітник відділу заг. мовознавства. Наукові дослідження: лінгвосеміотика, заг....
(21. 11. 1950, с. Руська Поляна Черкаського р-ну Київської, нині Черкаської обл.) — режисер. Заслужений діяч мистецтв України (2007). Закінчила Київський інститут культури (1981). У 1976—85 — завідувач художнього відділу Будинку піонерів; 1986—2002 — заступник директора, 2002—14 —...
(21. 11. 1925, с. Новоіванівка, нині Лозів. р-ну Харків. обл. – 04. 05. 2014, Київ) – архітектор. Син Володимира, батько Лариси Новикових. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1983). Закін. Київський художній інститут...
(21. 11. 1925, с. Бородаївка Верхньодніпров. р-ну, нині Дніпроп. обл. – 26. 03. 1995, с. Правобережне Верхньодніпров. р-ну Дніпроп. обл.) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (двічі – 1944, 1946). Учасник 2-ї світової війни. В армії та на фронті від 1943. Відзначився 11 червня 1944 під час...
(21. 11. 1925, с. Олександрівка, нині Кемеров. обл., РФ – 18. 10. 1943, похов. у с. Асаревичі Гомел. обл., Білорусь) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії та на фронті від 1943. Відзначився у вересні 1943 під час...
(псевд.: Граф, Остап, Самітній олень, Шевчик; 05. 05. 1904, с. Лоп’янка Долин. пов., нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл. – 21. 11. 1975, містечко Рутерфорд, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – поет, літературознавець, перекладач, громадсько-політичний діяч. Батько М.-Г....
(Pobóg-Malinowski Władysław; 23. 11. 1899, м. Архангельськ, Росія — 21. 11. 1962, м. Женева, Швейцарія) — польський військовик, історик, публіцист. Від 1908 навчався в Архангельській філологічній гімназії, з якої 1916 виключений. Закінчив Володимирську військову школу в Петрограді (нині...
(26. 01. 1928, Львів – 21. 11. 1994, там само) – археолог, історик. Кандидат історичних наук (1960). Син В. Ауліха. Закін. Львівський університет (1950). У 1950–52 працював учителем, дир. школи; 1952– 53 – на компарт. роботі: штат. лектор райкому КПУ; 1953–56 – асп., 1956–63 – молодший науковий...
(Ершов Иван Васильевич; 08(20). 11. 1867, х. Малий Несвєтай, нині у складі м. Новошахтинськ Ростов. обл., РФ – 21. 11. 1943, Ташкент, похов. у Ленінграді, нині С.-Петербург) – російський співак (драматичний тенор), режисер, педагог. Доктор мистецтвознавства (1941). Народний артист СРСР (1938)....
(04. 10. 1914, с. Далешове, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. – 21. 11. 2004, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – історик, літературознавець, громадсько-політичний діяч, редактор, бібліограф. Доктор права і сусп. н. (1941), проф. Укр. катол. університету в Римі (1970-і рр.). Дійсний...
(07. 12. 1936, Київ — 21. 11. 2022, там само) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1967), професор (1976), академік НАНУ (2006). Державна премія України в галузі науки і техніки (2011). Премії імені М. Боголюбова (1994), імені М. Лаврентьєва (2005) та імені Ю. Митропольського (2019) НАНУ,...
(псевд. і крипт.: Ігнатій Михайлич, Гнатко, Г. М.; 15(27). 09. 1892, с. Студенок Курської губ., нині у складі с. Миропілля Краснопіл. р-ну Сум. обл. – 21. 11. 1919, Київ) – політичний і державний діяч, письменник, публіцист. 1909 вступив до Дергачів. с.-г. школи під Харковом (відрах. за участь в...
(04(16). 03. 1898, Одеса — 21. 11. 1980, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) — хімік. Доктор хімічних наук (1940, без захисту дисертації), професор (1933), академік АН СРСР (1970). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1959). Сталінська премія (1946, 1952). Державні нагороди СРСР. Закінчив...
(18. 06. 1938, Харків – 21. 11. 2022, там само) – композитор, педагог. Член НСКУ (1986). Закін. Харків. інж.-буд. інститут (1961) та інститут мистецтв (1967; кл. композиції В. Губаренка). Від 1964 – викладач заг. фортепіано, муз.-теор. дисциплін і композиції у Дит. муз. школі № 9 ім. В....
(псевд. і крипт.: Вас. М., Василь М. та ін.; 13(25). 04. 1877, слобода Криворіжжя Донец. округу Обл. Війська Донського, нині с. Криворядне Ростов. обл., РФ – 21. 11. 1937, Алма-Ата, нині Алмати) – громадсько-політичний діяч. Брат Семена, Єлизавети, Юрія, дядько Галі Мазуренків. Закін....
(01. 01. 1893, містечко Великі Бірки, нині смт Терноп. р-ну Терноп. обл. – 21. 11. 1972, м. Нью-Йорк, США) – церковний діяч УГКЦ. Закін. укр. гімназію у Тернополі (1913), духовну семінарію у Львові (1917). З поч. 1-ї світової війни мобілізов. до австро- угор. армії, був санітаром у шпиталі в м....
(05. 07. 1937, Суми — 21. 11. 2024, там само) — фахівець у галузі механіки, поет. Доктор технічних наук (1994), професор (1996). Літературна премія імені М. Матусовського (2018). Закінчив Харківський політехнічний інститут (1962). Працював у відділенні Всесоюзного НДІ електромеханіки (м. Істра...
(Соболев Леонид Андрианович; 26. 06. 1873, м. Устюжна Новгородської губ., нині Вологодської обл., РФ — 21. 11. 1943, м. Чкалов, нині Оренбург, РФ) — російський лікар-дерматовенеролог. Доктор медицини (1907), професор. Закінчив Військово-медичну академію в Санкт-Петербурзі (1896), де й працював від...
(24. 11. 1932, м. Мглин, нині Брян. обл., РФ – 21. 11. 2012, Київ) – літературознавець, культуролог, перекладачка. Кандидат філологічних наук (1980). Орден Болгарії «Кирило і Мефодій» (1976). Закін. Київський університет (1954). Працювала у Б-ці іноз. літ-ри Центр. наук. б-ки АН УРСР; 1957–90 – в...
(18. 11. 1919, містечко Волочиськ, нині місто Хмельн. обл. – 21. 11. 1994, Одеса) – літературознавець. Доктор філологічних наук (1967), професор (1970). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. університет (1947). Від 1952 працював у ньому: декан філол. факультету (1957–64,...
(01(14). 09. 1908, Севастополь – 21. 11. 1988, Київ) – археолог. Доктор історичних наук (1953), член-кореспондент АН УРСР (1958). Заслужений діяч науки УРСР (1975). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1977). Державні нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. університет (1934). У 1934–35 –...
(18. 10. 1911, с. Кулачківці Коломий. пов., нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 21. 11. 1995, м. Сілвер-Спрінґ, шт. Меріленд, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – журналіст, громадський діяч. Член-кореспондент УВАН. Закін. Коломий. гімназію (1931). Співред. коломий. г. «Життя Покуття»...
(09. 06. 1927, с. Копинівці, нині Мукачівського р-ну Закарпатської обл. — 21. 11. 1998, Ужгород) — історик. Доктор історичних наук (1984), професор (1991). Державні нагороди СРСР. Закінчив Ужгородський університет (1954), Вищу партійну школу при ЦК КПРС (1960). Перебував на комсомольській (від...
(17. 01. 1913, м-ко Любашівка Ананьївського пов. Херсонської губ., нині смт Подільського р-ну Одеської обл. — 21. 11. 1981, Львів) — хімік. Доктор хімічних наук (1970), професор (1971). Закінчив Одеський університет (1938). Працював у Кіровоградському (нині Кропивницький, 1929—34) та Житомирському...
(09. 08. 1867, м. Яворів, нині Львів. обл. – 21. 11. 1931, Львів) – педагог, мовознавець, громадський діяч. Батько Л. Макарушки. Доктор філософії (1904), дійс. чл. НТШ (1919). Закін. Львів. академ. гімназію та університет. Учителював. Стажувався у Відні та Берліні (1902–03), де слухав лекції...
(22. 06 (04. 07). 1891, с. Пустоварівка, нині Сквир. р-ну Київ. обл. – 21. 11. 1975, Київ) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1941), професор (1934), член-кореспондент АН УРСР (1945). Заслужений діяч науки УРСР (1942). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін....
(20. 07(01. 08). 1834, с. Усть-Азовське Мелітоп. пов. Таврій. губ., нині м. Генічеськ Херсон. обл. – 08(21). 11. 1916, Москва) – педагог, письменник. Навч. у Харків. (1855) та Моск. (1856–59) університетах. До 1863 мешкав у Москві, де вчителював та співпрацював у г. «Московские ведомости»,...
(11. 04. 1921, Харків – 21. 11. 1992, Донецьк) – радіофізик. Доктор фізико-математичних наук (1979). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Харків. електротех. інституті (1939), закін. Харків. університет (1951). Працював 1949–50 інж. у Харків. інституті мір і вимірювал. приладів;...
(08(21). 09. 1907, С.-Петербург – 21. 11. 1978, Дніпропетровськ) – вчений-агрохімік. Батько А. Кудзіна. Доктор сільськогосподарських наук (1963), професор (1964). Закін. Моск. с.-г. академію (1930). Від 1931 – старший науковий співробітник ВНДІ добрив та агроґрунтознавства (Москва), від 1932 –...
(05. 10. 1937, с. Ташки Славут. р-ну, нині Хмельницька обл. — 21. 11. 2024, Київ) – майстриня художньої кераміки. Бронзова медаль ВДНГ СРСР (1983). Член НСХУ (1983). Освіта початкова. Від 1969 брала участь у міських, республіканських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставках. Персональні...
(25. 04. 1934, Вінниця – 21. 11. 2021, Київ) – військовик. Генерал-майор (1978). Кандидат військових наук (1983). Закінчив Харківське авіаційне училище штурманів (1955), Академію ППО (м. Калінін, нині м. Твер, РФ, 1968), Академію Генштабу ЗС СРСР (1975). Від 1955 – на військовій службі, зокрема у...
(19. 04(02. 05). 1906, с. Новотроїцьке, нині Бердян. р-ну Запоріз. обл. – 21. 11. 1977, Київ) – письменниця, художниця. Дружина М. Шеремета. Член СПУ (1952). Учасниця 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут (1929). Працювала ілюстратором у видавництвах Харкова та...
(11. 07. 1936, м. Проскурів, нині Хмельницький – 21. 11. 2020, Київ) – режисер. Член НСКінУ (1989). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Закін. Харків. театр. інститут (1965). Відтоді працював реж.-постановником у театрах Полтави, Дніпропетровська, Донецька, Запоріжжя, Сум, Києва, Львова –...
(11. 09. 1953, м. Дубно Рівненської обл. — 21. 11. 2011, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) — історик. Чоловік Валентини, батько Андрія Шайканів. Доктор історичних наук (2011). Закінчив Московський університет (1979). Відтоді працював у Криворізькому економічному інституті Київського...
(06. 05. 1930, Київ — 21. 11. 1995, там само) — художник-аніматор, режисер-мультиплікатор, сценарист. Член СКінУ (1978). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1955). Працював архітектором, художником. Від 1964 — художник-аніматор, від 1968 — режисер Творчого об’єднання художньої...
(09. 04. 1924, с. Кобижча Бобровиц. р-ну, нині Черніг. обл. – 21. 11. 1985, Київ) – лікар-онколог. Доктор медичних наук (1965), професор (1969). Заслужений діяч науки УРСР (1979). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1981). Закін. Київський медичний інститут (1953). Відтоді працював у...
(04. 10. 1922, м. Вологда, РФ — 21. 11. 2006, Київ) — правознавець. Доктор юридичних наук (1985), професор (1986). Орден «За мужність» 3-го ступеня (1999). У 1940 вступила до Всесоюзного юридичного заочного інституту Прокуратури СРСР. Від 1941 — учасниця 2-ї світової війни, відзначена бойовими...
(03. 06. 1924, м. Сталіно, нині Донецьк – 21. 11. 2006, там само) – артистка балету, балетмейстер, педагог. Заслужений артист УРСР (1961). Лауреат 1-го Респ. фестивалю «Перша українська театральна весна» (Київ, 1958). Учасниця 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. хореогр....
(17. 01. 1870, с. Качанівка, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл. – 21. 11. 1925, Відень) – громадсько-політичний діяч, дипломат. Навч. у гімназії в Тернополі, Львів. і Віден. університетах. Здобув докторат із права, працював адвокатом у Відні. Співзасн. і співавтор програми Укр. радикал. партії...
(16. 04. 1898, с. Жеребки Староконстянтинів. пов., нині Чуднів. р-ну Житомир. обл. – 21. 11. 1978, Прага) – архітектор, графік. Закін. Мист. школу в Києві (1918). Під час укр. нац.-визв. змагань воював у складі 1-ї Запороз. дивізії, згодом – у таборах для інтернованих у Польщі. Від 1922 – у...
(08. 10. 1908, м. Косів, нині Івано-Фр. обл. – 21. 11. 1991, там само) – майстер різьблення на дереві, педагог. Член СХУ (1946). Навч. у Косів. худож.-пром. школі (1927; викл. В. Девдюк). Створив 1928 власну майстерню. Працював у спілці «Гуцул. мистецтво» (1933–36). Співзасн. (1940) та голова...
(23. 12. 1930, с. Плисове, нині Лозів. р-ну Харків. обл. – 21. 11. 2012, Тернопіль) – актриса. Дружина А. Бобровського. Заслужений артист УРСР (1986). Закін. Львів. муз. училище (1952; викл. Р. Гузенбер). 1952–56 – викладач муз. відділу Бережан. пед. училища (Терноп. обл.). 1957–92 – у Терноп....
(23. 03. 1900, Київ – 21. 11. 1940, там само) – письменник, сценарист. Чоловік Т. Волгіної, дід О. Охременко. Член СПУ (1934). Був постій. кор. г. «Комсомольская правда» (від 1925), «Правда» (від 1938). Почав друкуватися 1924, писав російською мовою. Перший знач. твір – повість «Цыбала» (1928),...
(26. 03. 1921, с. Атмис, нині Пензенської обл., РФ — 21. 11. 1996, Київ) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1980). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1981). Закінчив Московський геолого-розвідувальний інститут (1951). Працював 1955—69 в Інституті геологічних наук АН УРСР;...
(10. 02. 1929, с. Кривичі, нині Золочів. р-ну Львів. обл. – 21. 11. 1992, Львів) – ветеринарний лікар. Доктор біологічних наук (1967), професор (1973). Закін. Львів. зоовет. інститут (1953), де відтоді й працював. 1959–62 – у НДІ землеробства і тваринництва зх. р-нів УРСР (с. Оброшине...
(04. 06. 1937, с. Тростянець, нині Дубен. р-ну Рівнен. обл. – 21. 11. 1996, Львів) – хімік. Канд. тех. (1971), д-р хім. (1991) н., професор (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Закін. Укр. полігр. інститут (Львів, 1961), де від 1966 й працював (нині Укр. академія друкарства):...
(22. 06. 1931, с. Добрівляни, нині Стрий. р-ну Львів. обл. – 21. 11. 1979, м. Стрий) – графік. Навч. у Львів. училищі приклад. мистецтва (1949–51); військ. авіац. училищі (1953–55), закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1964). Працював художником райпромкомбінату в м. Ходорів Львів. обл. (1956)....
(06. 12. 1934, с. Гінці Лубен. р-ну, нині Полтав. обл. – 21. 11. 2018, Красноград Харків. обл.) – вчений-селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1993), професор (2005). Закін. Крим. с.-г. інститут (Сімферополь, 1962). Працював н. с. Крим. с.-г. дослід. (с. Клепиніне Красногвардій. р-ну,...
(01. 10. 1932, с. Дрогоєве, нині Перемишл. воєводства, Польща – 21. 11. 2005, Львів) – географ, економіст. Доктор географічних наук (1991). Закін. Львівський університет (1956). Відтоді працював у НДІ землеробства і тваринництва зх. р-нів УРСР (с. Оброшине Пустомитів. р-ну Львів. обл.), на Волин....
(23. 09 (06. 10). 1902, Феодосія, нині АР Крим – 21. 11. 1999, Ялта, АР Крим) – селекціонер. Канд. с.-г. н. (1967). Сталінcька премія (1952). Закін. Сімфероп. інститут спецкультур (1925). Працювала н. с. у Нікіт. ботан. саду (1925–77). Осн. праці в галузі інтродукції, біології і селекції інжиру й...
(10. 11. 1878, м. Олександрівськ, нині Запоріжжя – 21. 11. 1942, Варшава) – військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР (1920). Закін. Одес. піхотне юнкер. училище (1904), Микол. академію Генштабу (1912). Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Під час 1-ї світової війни – штаб-офіцер для доручень штабу...
(04. 07. 1941, с. Новожуків Клеван., нині Рівнен. р-ну Рівнен. обл. – 21. 11. 2010, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – прозаїк. Член НСПУ (1988). Премія ім. Б. Грінченка (2006). Закін. Львівський університет (1964). Від 1967 – кор. Дніпроп. обл. радіо. 1968...
(25. 12. 1918, с. Росоші, нині Росош Воронезької обл., РФ — 21. 11. 1999, Київ) — педагог. Кандидат педагогічних наук (1954), професор (1976), член-кореспондент АПН СРСР (1968), АПНУ (1992). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навчався у Молотовському педагогічному інституті (нині м. Перм,...
(06. 11. 1913, с. Бурнооктябрське, нині Джамбул. обл., Казахстан – 21. 11. 1989, Київ) – метеоролог. Доктор географічних наук (1970). Закін. Моск. гідрометеорол. інститут (1941). Відтоді працював у Свердлов. упр. гідрометслужби (нині Єкатеринбург, РФ); 1945–46 – у Херсон. гідрометеорол....
(07. 10. 1935, с. Самійлівка, нині Верхньорогачиц. р-ну Херсон. обл. – 21. 11. 2011, Дніпропетровськ) – культурно-громадський діяч, письменник, поет. Заслужений працівник культури УРСР (1979). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1965). Працював 1955–59 викл. Мелітоп. культ.-осв. училища;...
(23. 07(05. 08). 1912, м. Казань, нині Татарстан, РФ – 21. 11. 2007, Харків) – фахівець у галузі теплоенергетики. Батько С. Колобкова. Доктор технічних наук (1956), професор (1956). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1982). Закін. Куйбишев. індустр. інститут (ни-ні Самара, РФ; 1936)....
(10. 03. 1879, м. Буськ, нині Львів. обл. – 21. 11. 1926, Львів) – релігійний діяч УГКЦ, письменник. Доктор богослов’я (1909). Закін. Золочів. г-зію, навч. у Львів. греко-катол. духов. семінарії, теолог. колегіумі у м. Іннсбрук (нині Австрія, 1902– 05). У 1904 рукополож. у священики. Дістав...
(28. 09. 1843, м. Бероун, нині Чехія — 21. 11. 1906, Одеса) — мовознавець. Доктор (1870), професор (1870). Закінчив Празький університет (1865). Володів 45-ма мовами. Від 1869 — у Харківському університеті: доцент порівняльного мовознавства, ординарний професор кафедри порівняльної граматики...
(10(22). 08. 1899, с. Второє Рождественське, нині Курської обл., РФ – 21. 11. 1941) – один із зачинателів і організаторів стахановського руху. Під час воєн. дій 1918–20 перебував у лавах Червоної армії. Від 1924 – на Донбасі. Працював на вугіл. шахті «Центральна-Ірміне» (с-ще Ірміне, нині у межах...
(22. 11. 1942, с. Федунка Шишац. р-ну Полтав. обл. – 21. 11. 2022, Київ) – історик. Доктор історичних наук (1991), професор (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (2010). Закін. Київський університет (1969). Учителював. 1974–80 – молодший науковий співробітник, 1983–90 – старший науковий...
(04. 02. 1882, м. Брюґґе, Бельгія – 21. 11. 1945, м. Сант-Дірфілд, США) – громадсько-політичний і релігійний діяч. З походження бельгієць. Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2019, посмертно). Монах Ордену редемптористів (1902), священик (1909). Від 1911 перебував у Галичині в монастирі...
(16(28). 09. 1869, м. Сатка, нині Челябін. обл., РФ – 08(21). 11. 1908, Харків) – біохімік. Доктор медицини (1896). Закін. Військ.-мед. академію в С.-Петербурзі (1893), де відтоді й працював: від 1899 – приват-доцент кафедри фізіол. хімії. 1897–99 перебував за кордоном, вивчав аналіт., орган.,...
(29. 05. 1935, с. Потелич, нині Жовків. р-ну Львів. обл. – 21. 11. 2006, Запоріжжя) – письменник, журналіст. Закін. Київський університет (1967). Від 1951 мешкав у смт Розівка Запоріз. обл. 1964–2002 працював журналістом у г. «Запорізька правда» та «Индустриальное Запорожье». Гол. тема – мужність...
(12. 05. 1940, Київ – 21. 11. 2009, там само) – біохімік, фахівець у галузі молекулярної біології. Канд. мед. (1971), д-р біол. (1986) н. Закін. Київський медичний інститут (1964). Відтоді працював в Інституті геронтології АМНУ (Київ): 1986–2009 – зав. лаб. молекуляр. і клітин. біології. Вивчав...
(23. 05. 1921, с. Баланівка Ольгопільського пов. Подільської губ., нині Гайсинського р-ну Вінницької обл. — 21. 11. 1997, с. Устя Бершадського, нині Гайсинського р-ну) — майстриня художнього ткацтва. Закінчила 5 класів. Працювала в радгоспі, ланковою в колгоспі. 1947 придбала верстат, на якому...
(17. 01. 1942, м. Городок Львів. обл. – 16. 11. 2025, Львів, похований у рідному місті) – прозаїк, літературознавець. Чоловік Н.-Л. Горак. Канд. хім. н. (1971). Член НСПУ (1988). Закін. Львівський університет (1964). Працював у Борислав. НДІ орган. хімії; в Укр. НДІ поліграф. промисловості; на...
(06. 12. 1934, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 13. 11. 2025, Київ) – артистка балету, педагог. Народний артист УРСР (1974). Ґран-Прі 2-го Міжнар. фестивалю танцю в Парижі (1964). Закін. Київ. хореогр. училище (1954; кл. Г. Березової). 1955–78 – солістка Київ. театру опери та балету ім. Т....
(01. 01. 1946, м. Кіль, Німеччина – 13. 11. 2025, Лондон) – британська письменниця українського походження. Народилася у таборі для біженців, була перевезена батьками до Великої Британії, де й проживала. Закін. Університет у м. Кіль (1968), магістратуру Університету Шеффілд Халлам (1969), де...
(09. 07. 1932, Полтава – 12. 11. 2025) – дипломат, літературознавець, перекладач. Кандидат філологічних наук (1977). Член НСПУ (1982). Премія ім. А. Кримського НАНУ (2002). Закінчив Київський університет (1955). Від 1957 працював у системі МЗС УРСР; 1963–68 – співробітник Постійного...
(19. 09. 1934, м. Кузнецьк Кемеров. обл., РФ – 12. 11. 2025, Суми) – фахівець у галузі сільськогосподарського машинобудування. Доктор технічних наук (1984), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Закін. Харків. політех. інститут (1958). Працював на підприємствах...
(05. 07. 1937, Суми — 21. 11. 2024, там само) — фахівець у галузі механіки, поет. Доктор технічних наук (1994), професор (1996). Літературна премія імені М. Матусовського (2018). Закінчив Харківський політехнічний інститут (1962). Працював у відділенні Всесоюзного НДІ електромеханіки (м. Істра...
(05. 10. 1937, с. Ташки Славут. р-ну, нині Хмельницька обл. — 21. 11. 2024, Київ) – майстриня художньої кераміки. Бронзова медаль ВДНГ СРСР (1983). Член НСХУ (1983). Освіта початкова. Від 1969 брала участь у міських, республіканських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставках. Персональні...
(01. 10. 1932, с. Дрогоєве, нині Перемишл. воєводства, Польща – 21. 11. 2005, Львів) – географ, економіст. Доктор географічних наук (1991). Закін. Львівський університет (1956). Відтоді працював у НДІ землеробства і тваринництва зх. р-нів УРСР (с. Оброшине Пустомитів. р-ну Львів. обл.), на Волин....
(25. 06. 1942, м. Бєлогорськ Амурської обл., РФ — 21. 11. 2005, Київ) — історик партії. Доктор історичних наук (1990), професор (1991). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1965). Від 1969 працював у Київському інституті фізкультури; від 1974 — у Київському університеті...
(18. 10. 1911, с. Кулачківці Коломий. пов., нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 21. 11. 1995, м. Сілвер-Спрінґ, шт. Меріленд, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – журналіст, громадський діяч. Член-кореспондент УВАН. Закін. Коломий. гімназію (1931). Співред. коломий. г. «Життя Покуття»...
(06. 05. 1930, Київ — 21. 11. 1995, там само) — художник-аніматор, режисер-мультиплікатор, сценарист. Член СКінУ (1978). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1955). Працював архітектором, художником. Від 1964 — художник-аніматор, від 1968 — режисер Творчого об’єднання художньої...
(09. 04. 1924, с. Кобижча Бобровиц. р-ну, нині Черніг. обл. – 21. 11. 1985, Київ) – лікар-онколог. Доктор медичних наук (1965), професор (1969). Заслужений діяч науки УРСР (1979). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1981). Закін. Київський медичний інститут (1953). Відтоді працював у...
(псевд.: Граф, Остап, Самітній олень, Шевчик; 05. 05. 1904, с. Лоп’янка Долин. пов., нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл. – 21. 11. 1975, містечко Рутерфорд, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – поет, літературознавець, перекладач, громадсько-політичний діяч. Батько М.-Г....
(22. 06 (04. 07). 1891, с. Пустоварівка, нині Сквир. р-ну Київ. обл. – 21. 11. 1975, Київ) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1941), професор (1934), член-кореспондент АН УРСР (1945). Заслужений діяч науки УРСР (1942). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін....
21 листопада 1920 Армія УНР відступила за Збруч. На тер. Польщі укр. вояків було інтерновано в таборах....
21 листопада 1919 – більшовиків. У березні–листопаді 1918 місто контролювали нім., вересні–листопаді 1919 – денікін....
21 листопада 2013 до дня набрання чинності цим законом) приймали рішення, пов’язані з: обмеженням прав громадян на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій; обранням запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою; винесенням обвинувальних вироків щодо осіб, які визнані політичними в’язнями та/або осіб, які були учасниками масових акцій протесту у зв’язку з їхньою участю у таких акціях; наданням дозволу на проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій стосовно осіб, які були учасниками масових акцій протесту; накладенням адміністративних стягнень на осіб,...
21 листопада 2004. Нац. екзит-пол, проведений спільно Фондом Разумкова та Київ. міжнар. інститутом соціології, зафіксував значну перевагу В....
21 листопада 1941 ОУН за участі 40-а тис. осіб організувала у с. Базар відзначення героїв Другого зимового походу Армії УНР 1921....
21 листопада 2013 до 22 лютого 2014. Чітка ієрарх. структура О. з. полягала у підпорядкованості усіх структур....
21 листопада 1925 за участі В. Бутвина, С. Вікула, В. Ганцова, М. Гладкого, Г. Голоскевича, В. Дем’янчука, С....
21 листопада 1918 залишили правочинність норматив. актів Австро-Угорщини (цивіл. кодексу 1811, цивіл....
21 листопада 1996). Три передостанні А. (1998, 1999, 2000) офіційно не приурочувались до якоїсь певної дати чи конкрет....
21 листопада 1920 держ. тер. УНР. Після встановлення в Україні рад. влади компетенцію земських установ повністю перебрали місц....
21 листопада 1929 ЦВК СРСР прийняв постанову «Об объявлении вне закона должностных лиц – граждан СССР за границей, перебежавших в лагерь врагов рабочего класса и крестьянства и отказывающихся вернуться в СССР»....
21 листопада 1943 року Ліван отримав незалежність. 1964 року в Бейруті створили Організацію визволення Палестини....
21 листопада вона була цілком витіснена його переважаючими силами за р. Збруч, інтернована поляками, розіслана по військ....
21 листопада 1918. Цей декрет зобов’язував Народний комісаріат продовольства заготовляти і розповсюджувати серед населення ті товари, які раніше вільно продавалися....
21 листопада; символізує день, коли Діву Марію приведено у храм на посвяту Богові), Успіння Божої Матері (народна назва – Перша Пречиста; відзначають 15 серпня; символізує день закінчення земного життя Діви Марії)....
21 листопада і 26 грудня 2004. Останнє було проведено згідно з рішенням Верховного Суду України від 3 грудня 2004 у справі за скаргою на бездіяльність ЦВК, дії з встановлення результатів повтор....
21 листопада 2004 В. Янукович здобув на 812 тис. голосів більше, ніж В. Ющенко. Одночасно повідомлялося, що явка на вибори в Донбасі зросла на 843 тис....
21 листопада 1920 тривали бої між 14-ю армією П.-З. ф. і частинами Армії УНР, що зазнали поразки і відступили за р....
21 листопада) вiдбувалися Великi вечорницi (переважно танц. характеру, тривали за пiвнiч). Від Введення (4 грудня) – початок зимового циклу святкувань, а свято Катерини (7 грудня) – ворожiл....
21 листопада 1995 підписано Дейтон. угоду, що припинила війну. 14 вересня 1996 в країні проведено вибори....
21 листопада 1990, коли глави держав та урядів країн-учасниць підписали Паризьку хартію для нової Європи....
21 листопада 2014, в День гідності та свободи, Президент П. Порошенко посмертно присвоїв звання Героя України 99-ти особам, 20 лютого 2015 – ще 5-ти особам: один із них загинув під час Євромайдану (О....
21 листопада 2002), В. Янукович (21 листопада 2002 – 7 грудня 2004, 28 грудня 2004 – 5 січня 2005, 4 серпня 2006 – 23 жовтня 2007, 23 жовтня – 18 грудня 2007 – в....
21 листопада 1993. Літ.: Ивашева В. В. Проза Камеруна // Ивашева В. В. Лит-ра стран Западной Африки....
21 листопада 1993 у Києві з нагоди 50-річчя Конференції поневол. народів відбувся Конгрес АБН. Делегати від України, Казахстану, Чечні, Азербайджану, Грузії, Вірменії, Литви, Білорусі, Татарстану, Таджикистану та ін....
21 листопада 1918 під час пограбування цукр. заводу вбиті пом. дир. Й. Добровольський, механік І. Тильман, зав....
21 листопада, Постанови Директорії УНР від 26 листопада, Ноти до народів світу від 15 грудня. У преамбулі документа констатовано факт повалення гетьманського режиму П....
21 листопада того ж року – у церкві. 1990 ЧСВВ повернули і сам монастир, ігуменом призначено о. В. Палчинського....
21 листопада 1943 нім. владою заарешт. 120 мешканців, зокрема й чл. ОУН С. Мудрика. 1971 споруджено пам’ятник рад....
21 листопада 1920 дивізія відійшла за р. Збруч, де її вояків інтерновано. Літ.: Петрів В. Спомини з часів української революції (1917–1921)....
21 листопада 2014 за громадян. мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституц. засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українського народу, виявлені під час Революції Гідності), учасники антитерорист....
21 листопада 1929 монастир і реліг. громаду остаточно ліквідовано, все майно та будівлі передано с.-г....
21 листопада 1929 монастир остаточно ліквідовано. 1930 знищено й монастир. храми, зокрема Свято-Вознесен....
21 листопада 1920 прикривала відступ Армії УНР за р. Збруч. Після інтернування на тер. Польщі її старшин і вояків розміщено у таборі Вадовиці....