(03. 01. 1939, с. Помоклі Переяславського, нині Бориспільського р-ну Київської обл. — 17. 10. 2007, Київ) — фахівець у галузі рослинництва. Кандидат сільськогосподарських наук (1973), член-кореспондент УААН (1999). Закінчив Українську сільськогосподарську академію (Київ, 1966). Працював головним...
(03. 01. 1946, Київ) – фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (1989). Закін. Київський університет (1969). Від 1971 – в Інституті механіки НАНУ: інж., м. н. с. (1975–80), ст. н. с. (1980–88), пров. н. с. (1988–89), зав. лаб. (1989–96), гол. н. с. (від 1996). За сумісн. від 2000 –...
(03. 01. 1897, с. Довжанка, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 09. 06. 1931, Львів, похов. у м. Стрий, нині Львів. обл.) – військовик, громадсько-політичний діяч, публіцист. Син Остапа, брат Нестора Нижанківських. Після закінчення гімназії в Стрию (1915) мобілізов. до австро-угор. армії, воював у...
(03. 01. 1910, містечко Винники, нині місто Львів. міськради Львів. обл. – 30. 12. 1987, Львів) – вчений-селекціонер у галузі рослинництва. Батько Володимира, Степана та Юліана Кияків. Доктор сільськогосподарських наук (1956), професор (1949), член-кореспондент АН УРСР (1951). Дійсний член НТШ...
(03. 01. 1922, с. Колодрібка, нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл. – 30. 12. 2008, Торонто) – громадський діяч, історик, журналіст. Доктор філософії УВУ (1990). Навч. в гімназіях у Заліщиках і Коломиї (1936–42), вчителював. 1943 добровольцем вступив до дивізії СС «Галичина», брав участь у бою під...
(03. 01. 1960, м. Кременчук Полтавської обл.) — живописець, графік. Дружина В. Петрова. Членкиня НСХУ (1999). Закінчила Харківське художнє училище (1981), Харківський художньо-промисловий інститут (1987; викладач С. Бесєдін, О. Бляхер). Викладала фахові дисципліни в дитячій художній школі...
(22. 12. 1894(03. 01. 1895), Житомир – 15. 04. 1968, Київ) – композитор, диригент, музично-громадський діяч, педагог. Чоловік М. Царевич. Народний артист УРСР (1968). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1945). Сталін. премія (1946, 1952). Державна премія УРСР ім. Т. Шевченка (1971, посмертно)....
(Атанасія Андріївна; 03. 01. 1926, м. Копичинці, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 29. 12. 2019, м. Рокі-Гілл, шт. Коннектикут, США) – писанкарка, мистецтвознавець. Сестра А. Перейми-Клим. Батьки їздили на заробітки у Польщу, тому в деяких джерелах зазначають, що О.-К. народилася в м. Седльце....
(03. 01. 1977, м. Кіцмань, нині Чернівецького р-ну Чернівецької обл.) — правознавець. Генерал-майор (2020). Доктор юридичних наук (2021). Ордени Данила Галицького (2014), «За мужність» 3-го (2017) і 2-го (2018) ступенів. Закінчив Донецький університет (2000), Національну академію СБУ (Київ, 2005)....
(Gibson Mel; 03. 01. 1956, м. Пікскілл, шт. Нью-Йорк, США) – австралійський та американський актор, режисер і продюсер. Закін. Інститут драм. мистецтва у Сіднеї (1977). Дебютував на телебаченні. Популярність здобув, знявшись у фантаст. трилері «Скажений Макс» (1979). Вдалими були також ролі у...
(псевдоніми: Буй-Тур, М. Дагор, Е. Ріпях та ін.; 03. 01. 1908, с. Конюхів, нині Стрийського р-ну Львівської обл. — 25. 09. 1956, м. Сідней, шт. Новий Південний Велс, Австралія) — літературознавець, бібліограф, педагог, громадський діяч. Чоловік Ірини Винницької. Дійсний член НТШ (1937). Навчався...
(03. 01. 1938, Дніпропетровськ, нині Дніпро – 11. 09. 2017, Київ) – живописець. Дружина Віктора, мати Олени Рижих. Почес. чл. НАМУ (2013). Заслужений художник УРСР (1989). Срібна медаль виставки «Спорт у мистецтві» (Москва, 1968), премія СХ СРСР за кращу роботу року (1972), медаль СХУ за серію...
(03. 01. 1954, с. Глибочок Тростянецького р-ну Вінницької обл.) – лікар-гігієніст. Дочка А. Ковальчука. Доктор медичних наук (2003). Закінчила Дніпропетровський медичний інститут (1977). Працювала лікарем. Від 1985 – в Українському НДІ промислової медицини (Кривий Ріг): завідувач терапевтичного...
(03. 01. 1982, с. Лозувата Ульянівського, нині Голованівського р-ну Кіровоградської обл.) — психолог. Доктор психологічних наук (2019), професор (2021). Закінчила Кіровоградський соціально-педагогічний інститут «Педагогічна академія» (нині Кропивницький, 2004). Від 2005 викладала в Первомайському...
(22. 12. 1894(03. 01. 1895), м-ко Погребище Бердичівського пов. Київської губ., нині місто Вінницького р-ну Вінницької обл. — 08. 06. 1987, там само) — фольклористка, краєзнавиця, етнограф, педагог. Після закінчення двокласної школи працювала в економії, на цукроварні, потім в Одесі — на...
(03. 01. 1957, с. Куяни Томської обл., РФ) – художник декоративно-ужиткового мистецтва (фарфор). Заслужений художник України (2019). Обл. премія ім. М. Бойчука (2015). Член НСХУ (2008). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1982; викл. М. Гладкий, Д. Крвавич, В....
(справж. – Божук-Штефуца Василина Миколаївна; 03. 01. 1907, с. Великий Бичків, нині смт Рахів. р-ну Закарп. обл. – 04. 01. 1938, м. Рахів, нині Закарп. обл.) – поетеса. Закін. Ужгород. учител. семінарію (1928). Учителювала в селах Закарпаття (від 1930). Друкувалася в ужгород. та львів. пресі. За...
(03. 01. 1950, смт Бориспіль, нині місто Київ. обл.) – поетеса, журналістка. Сестра М. Макаренка. Член НСПУ (1992). Закін. Київський університет (1973). Відтоді на журналіст. роботі, зокрема ред. ж. «Барвінок» (1977–81) та «Однокласник» (1981–2003), г. «Культура і життя» (2003–07), ред. муз. та...
(03. 01. 1977, Київ) – графік, живописець. Член Спілки дизайнерів України (2007), НСХУ (2008). Лауреатка Всеукр. трієнале графіки (Київ, 2015). Премія ім. О. Данченка (2017). Закін. Нац. академію образотвор. мистецтва і архітектури (Київ, 2007; викл. А. Чебикін, В. Кириченко). На творчій роботі....
(03. 01. 1947, с. Лісове Маневиц. р-ну Волин. обл.) – живописець. Заслужений художник України (2009). Член НСХУ (1978). Закін. Київський художній інститут (1976; викл. А. Пламеницький, В. Пузирков, І. Тихий). Відтоді працює на Чернів. худож.-вироб. комбінаті. Учасник обл., всеукр. (від 1976) та...
(03. 01. 1950, Ленінград, нині Санкт-Петербург) – мистецтвознавець. Дочка П. Говді, мати К. Мамаєвої. Член НСХУ (1984). Закінчила Київський художній інститут (1972; викл. П. Білецький, Л. Владич, Л. Сак). Працювала старшим науковим співробітником ДМУОМ (1972–83); у Дирекції художніх виставок...
(03. 01. 1939, с. Стави Кагарлиц. р-ну Київ. обл.) – мистецтвознавець, живописець. Член НСЖУ (1966) та НСХУ (1976). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1967). Працював 1961–64 у ред. г. «Патріот Батьківщини»; 1965–80 – у видавництві «Мистецтво»; 1981–87...
(03. 01. 1940, с. Зашковичі Городоцького, нині Львівського р-ну Львівської обл.) — геолог, мінералог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1981), професор (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (2006). Державна премія України в галузі науки і техніки (2013), премія імені Є. Лазаренка НАНУ...
(03. 01. 1937, с. Софіївка Черкас. р-ну, нині Черкас. обл.) – релігієзнавець. Чоловік Л. Филипович. Доктор філософських наук (1988), професор (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (2007). Закін. Київський університет (1960). Відтоді викладав в Одес. університеті; від 1964 – у Чернів....
(Мандельштам Осип Эмильевич; 03(15). 01. 1891, Варшава – 27. 12. 1938, табір. пункт «Друга річка» побл. м. Владивосток, РФ) – російський поет. Брат О. Мандельштама. 1897 родина переїхала до С.-Петербурга. Освіту здобув у Тенішев. комерц. училищі (1900–07), одному з найпрогресивніших навч....
(03. 01. 1871, с. Смільне, нині Бродів. р-ну Львів. обл. – 08. 04. 1943, Відень, похов. у Львові) – церковний і освітньо-культурний діяч, педагог. Навч. у Львів. гімназії (1881–89), студіював богослов’я у Львів. університеті і Греко-катол. духов. семінарії (1889–93), нім. філологію у Віден....
(03. 01. 1917, містечко Шишаки Миргород. пов. Полтав. губ., нині смт Полтав. обл. – 14. 06. 2008, Київ) – фахівець у галузі нелінійних диференціальних рівнянь, математичної фізики та теорії нелінійних коливань. Батько О. Митропольського. Канд. фіз.-мат. (1949), д-р тех. (1951) н., професор (1954),...
(Бабій; 03. 01. 1975, Сімферополь) — хореограф, мистецтвознавиця, педагог. Доктор мистецтвознавства (2021), професор (2019). Член Національної хореографічної спілки України. Закінчила Київський університет культури і мистецтв (2001; викладачі Л. Цвєткова, В. Камін, С. Зубатов), де відтоді й...
(22. 12. 1885(03. 01. 1886), Тифліс, нині Тбілісі – 17. 12. 1946, Ленінград, нині С.-Петербург) – астроном. Батько Г. Неуйміна. Закін. С.-Петербур. університет (1910). Відтоді з перервами працював у Гол. (Пулков.) астроном. обсерваторії АН СРСР побл. Ленінграда: 1944–46 – директор; 1912–22 та...
(03. 01. 1982, Київ) – спортсменка (дзюдо). Дружина О. Косінова. Майстер спорту міжнародного класу (2000), заслужений майстер спорту України (2004). Закін. Кам’янець-Подільський педагогічний університет (Хмельн. обл., 2006). Переможниця (Лісабон, 1997) та бронзова призерка (м. Бат, Велика...
(03. 01. 1953, Харків) — генетик, філософ. Брат Ф. Чешка. Кандидат біологічних (1985), доктор філософських (1999) наук, професор (1999). Закінчив Харківський університет (1975), де відтоді й працює в НДІ біології (від 2004 — за сумісництвом): 1987—99 — науковий співробітник, від 1999 — старший...
(03. 01. 1969, м. Хирів Старосамбірського, нині Самбірського р-ну Львівської обл.) — поетеса, перекладачка, шахістка. Дружина В. Неборака. Членкиня НСПУ (2003). Премії «Привітання життя» імені Б.-І. Антонича (1994), імені М. Шашкевича (2016). Закінчила Львівський інститут фізичної культури...
(03. 01. 1942, с. Марківка Штепів., нині Сум. р-ну Сум. обл. – 30. 09. 2011, Луганськ) – поет, публіцист, журналіст, громадський діяч. Член НСПУ (1972) та Всеукр. товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Лауреат премій ім. Б. Горбатова, М. Чернявського, братів Б. і Л. Лепких, О. Гірника. Навч....
(03. 01. 1955, с. Новожилівка Зуйського, нині Білогірського р-ну АР Крим) — економіст. Доктор економічних наук (2014), професор (2020). Закінчила Київський інститут народного господарства (1977), де від 1981 й працювала; від 1986 — в Інституті автоматизованих систем управління міським...
(сцен. – Балабан; 03. 01. 1939, с. Ядути Борзнян. р-ну Черніг. обл.) – актриса, артистка розмовного жанру. Дружина Б. Мазура. Заслужений артист УРСР (1968). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1961; кл. В. Неллі). Працювала у Хмельн. укр. муз.-драм. театрі ім. Г. Петровського; від...
(03. 01. 1922, м. Сновськ, нині Щорс Черніг. обл. – 18. 02. 1987, Харків) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1964). Закін. Львівський університет (1949). Працював викл., проф. Ужгород. університету (1952– 67) та проф. Харків. інституту радіоелектроніки (1967–87)....
(Korolewicz-Waydowa Janina; 22. 12. 1875(03. 01. 1876), Варшава – 20. 06. 1955, там само) – польська співачка (сопрано), музично-громадська діячка. Навч. співу в О. Мишуги у Варшаві, згодом – у В. Висоцького у Львові (за ін. даними – у Консерваторії Галиц. муз. товариства у Львові). 1894...
янович (03. 01. 1913, м. Катеринослав, нині Дніпро — 14. 09. 1979, Москва) — військовик, Герой Радянського Союзу (1942). Учасник радянсько-фінської та 2-ї світової воєн. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив металургійний робітничий факультет (1933), військову авіаційну школу льотчиків (1936),...
(03. 01. 1933, с. Нагольно-Тарасівка, нині смт Луган. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (1993), професор (1995). Державні нагороди СРСР. Закін. Університет у Ростові-на-Дону (1967), де й працював м. н. с. (від 1973); потім – старший викладач екон. дисциплін Луган. маш.-буд. інституту;...
(Bertinetto Gianluca; 03. 01. 1941, м. Феррара, Італія) – італійський дипломат. Закін. Пізанський університет (1964). Відтоді – співроб. Комісії ЄС; від 1967 – в упр. кадрів, від 1968 – в канцелярії заст. міністра МЗС Італії; від 1969 – у Постій. представництві Італії в Організації екон....
(03. 01. 1938, Житомир – 13. 09. 2001, там само) – фахівець у галузі хмелярства. Доктор технічних наук (1994). Закін. Київ. політех. інститут (1960). Від 1961 працював у Сіверськодонец. філії ДКБ автоматики (нині Луган. обл.): 1971–78 – пров. конструктор; від 1978 – в Інституті с. господарства...
(03. 01. 1917, Київ – 04. 11. 1994, там само) – поетеса. Член СПУ (1968). Закін. Київ. індустр. інститут (1941). Працювала викл. у Зеленодольському мех. (Татарстан, РФ, 1941–43) та Київ. індустр. (1945–47) технікумах; інж. (від 1947), кер. групи (від 1972) у «Діпроцивільпромбуді» (Київ). Авторка...
(03. 01. 1957, с. Великий Раскат Горьков., нині Нижньогород. обл., РФ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1996), професор (1997). Держ. премія України у галузі н. і т. (2003). Закін. Київ. ВШ МВС СРСР (1983), де відтоді й працює (нині Нац. академія внутр. справ): 1996–2004 – нач. каф....
(03. 01. 1945, с. Довге Дрогобиц. р-ну Львів. обл. – 02. 01. 2022, Кишинів) – графік, журналіст. Заслужений діяч мистецтв Респ. Молдова (2000). Член СХ Молдови (1997). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1976). Працював художником-оформлювачем на Дрогобиц. автотранспорт. підприємстві № 13 111...
(03. 01. 1874, с. Постолівка, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 16. 05. 1947, Краків) – історик, архівіст, бібліограф. Член НТШ (1893), чл. істор. комісії Польс. АН, товариства «Badań Historii obrony Lwowa i województw Południowo-wschodnich», Слов’ян. інституту в Празі. Офіцер. хрест ордена...
(03. 01. 1954, с. Некрасове Глухівського, нині Шосткинського р-ну Сумської обл.) — майстер художнього різьблення на дереві, архітектор. Заслужений майстер народної творчості України (2012). Обласна премія імені П. Рудя (1985). Член НСМНМУ (1991; один із організаторів Сумського осередку, від 2011 —...
(03. 01. 1942, с. Мочалище Новобасанського, нині Ніжинського р-ну Чернiгівської обл. — 09. 10. 2007, Київ) — лiтературознавець, критик, публіцист, громадський діяч. Доктор фiлологічних наук (1981), професор (1984). Дійсний член НТШ (1998), ВУАН (Нью-Йорк, 1999). Член НСПУ (1984). Національна...
(21. 12. 1903(03. 01. 1904), Єреван – 05. 06. 1975, Москва) – нейрохірург. Доктор медичних наук (1944), професор (1945). Заслужений діяч науки УРСР (1954), академік АМН СРСР (1967). Герой Соц. Праці (1974). Закін. мед. факультет Ростов. університету (1929). Учасник боїв у Монголії і війни з...
(21. 12. 1910(03. 01. 1911), містечко Великий Токмак Таврій. губ., нині м. Токмак Запоріз. обл. – 07. 12. 2002, Київ) – літературознавець. Учасник 2-ї світової війни, мав бойові нагороди. Доктор філологічних наук (1960). Державна премія УРСР ім. Т. Шевченка (1988). Закін. Запоріз. пед. інститут...
(03. 01. 1885, станиця Дінська, нині Краснодарського краю, РФ – після 1947, м. Воркута, Комі АРСР, РФ) – громадсько-політичний діяч. Закінчив Кубанське реальне училище (м. Катеринодар, нині Краснодар), агрономічний факультет Київського політехнічного інституту. Працював у Катеринодарському...
(03. 01. 1940, с. Воронцово Моск. обл., нині у складі Москви – 19. 04. 2017, Київ) – сценарист, редактор, кінорежисер. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1993). Член НСКінУ (1980). Закін. факультет журналістики Київ. університету (1971). Працював у Києві: ред. г. «Вечірній Київ»...
(03. 01. 1949, с. Дудин Підкамін., нині Бродів. р-ну Львів. обл.) – архітектор, краєзнавець, поет, громадський діяч. Член НСАУ (1983). Закін. архіт. факультет Львів. с.-г. інституту (1974). Працював 1974–2009 нач. відділу архітектури і будівництва Теребовлян. райдержадміністрації (Терноп. обл.)....
(01. 03. 1947, Київ) – графік. Син К. Кохана і П. Депутатової, батько Я. Кохана. Заслужений художник України (2007). Премія всеукр. конкурсу на кращий ескіз Великого держ. герба України (1996). Член НСХУ (1983). Закін. Київський художній інститут (1971; майстерня Т. Лящука, викл. С. Грош, О....
(03. 01. 1960, м. Кременчук Полтавської обл.) — живописець, графік. Дружина В. Петрова. Членкиня НСХУ (1999). Закінчила Харківське художнє училище (1981), Харківський художньо-промисловий інститут (1987; викладач С. Бесєдін, О. Бляхер). Викладала фахові дисципліни в дитячій художній школі...
(03. 01. 1984, смт Петриківка Царичанського р-ну, нині с-ще Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл.) — майстриня петриківського розпису. Дочка Миколи та Валентини Дек. Ґран-Прі 5-го (2006) та 6-го (2007) фестивалів сімейної творчості «Душі криниці» (Дніпропетровськ, нині Дніпро). Членкиня НСХУ...
(03. 01. 1943, с. Лужки Долин. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл. – 19. 10. 1991, м. Болехів Івано-Фр. обл.) – поет, учасник правозахисного руху. Брат О. Сокульської. Член Укр. Гельсин. групи (1979). Орден «За мужність» 1-го ступеня (2006, посмертно). Закін. Івано-Фр. фізкультур. технікум...
(Бернштейн Самуил Борисович; 03. 01. 1911, с-ще Баргузин, нині Бурятія, РФ – 06. 10. 1997, Москва) – російський мовознавець, славіст. Доктор філологічних наук (1946), професор (1948), член-кореспондент Болгар. (1963) та Македон. (1969) АН. Закін. Моск. університет (1931). У 1934–38 працював...
(03. 01. 1929, м. Кривий Ріг, нині Дніпроп. обл. – 07. 02. 2013, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – інженер-економіст. Доктор економічних наук (1973), професор (1974). Закін. Дніпроп. металург. інститут (1951). Працював на Магнітогор. металург. комбінаті: інж.-економіст, ст. інж. (1951–54). Від 1954...
(03. 01. 1968, с. Великий Олексин Рівнен. р-ну Рівнен. обл.) – легкоатлетка (біг). Майстер спорту міжнародного класу (1995). Закін. Рівнен. с.-г. технікум (1987), Київ. інститут фіз. культури (1992). Срібна призерка чемпіонату Європи (Велика Британія, 1990; Італія, 1995); срібна (Іспанія, 1996)...
(03. 01. 1938, с. Глезне, нині Житомир. р-ну Житомир. обл.) – кінорежисер. Член-кореспондент НАМУ (2002). Народний артист України (1999). Член НСКінУ (1975). Орден «За заслуги» 3-го (2004) та 2-го (2020) ступ. Лауреат низки фестивалів, володар Ґран-Прі Мкф фільмів про кохання у м. Варна...
(03. 01. 1951, Одеса) – скрипаль, керівник джазових та камерних ансамблів, педагог. Заслужений артист УРСР (1987). Закін. Київську консерваторію (1976; викл. О. Пархоменко). Відтоді – викладач Донец. муз.-пед. інституту (до 1990). Водночас 1980–85 – керівник джаз. ансамблю «Діапазон», який став...
(03. 01. 1951, Київ) — мовознавиця. Доктор філологічних наук (1994), професор (1997). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1973). Працювала в Інституті мовознавства АН УРСР (1973—91); провідним науковим співробітником Інституту української мови НАНУ (1991—95; обидва — Київ);...
(Атанасія Андріївна; 03. 01. 1926, м. Копичинці, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 29. 12. 2019, м. Рокі-Гілл, шт. Коннектикут, США) – писанкарка, мистецтвознавець. Сестра А. Перейми-Клим. Батьки їздили на заробітки у Польщу, тому в деяких джерелах зазначають, що О.-К. народилася в м. Седльце....
(03. 01. 1926, с. Вишній Орлик, округ Свидник, нині Словаччина) – український публіцист та громадсько-політичний діяч у Словаччині. Доктор права (1967). Закін. юрид. факультет Карлового університету (1951) та Вищу школу політ. і госп. наук (1953) у Празі. Працював головою Окруж. нац. комітету в...
(03. 01. 1901, с. Туринське, нині Кроснен. воєводства, Польща – 21. 08. 1994 Варшава) – громадський діяч. Від 1918 воював в УГА. Згодом мешкав у таборах для інтернованих на тер. Чехо-Словаччини, де вступив до КП Сх. Галичини. 1922 повернувся до Польщі. Брав активну участь у діяльності КП Сх....
(Korolewicz-Waydowa Janina; 22. 12. 1875(03. 01. 1876), Варшава – 20. 06. 1955, там само) – польська співачка (сопрано), музично-громадська діячка. Навч. співу в О. Мишуги у Варшаві, згодом – у В. Висоцького у Львові (за ін. даними – у Консерваторії Галиц. муз. товариства у Львові). 1894...
(справж. – Хаїм-Шолом Срульович; псевд.: Золотаренко, Шалом Кишиневер; 05(17). 12. 1885, містечко Сороки, нині м. Сорока, Молдова – 03. 01. 1974, Єрусалим) – політичний і громадський діяч, економіст. Дійсний член УВАН (1964). Навч. (1907–13) і викладав (1913–15) у Київ. комерц. інституті. 1915–17...
(23. 05(04. 06). 1863, с. Шолудьки Поділ. губ., нині Немирів. р-ну Вінн. обл. – 03. 01. 1930, Тегеран) – архітектор. Закін. С.-Петербур. АМ (1890). Пом. арх. Київ. навч. округи. 1895 брав участь у розплануванні і забудові садиби Ф. Мерінга, 1897 – у спорудженні Всерос. с.-г. та пром. виставки на...
(справж. – Якименко; 08(20). 07. 1876, с. Піски, побл. Харкова – 03. 01. 1945, Париж) – композитор, піаніст, диригент, музикознавець. Виховувався у сім’ї псаломника. Брат А. відомий під псевд. Яків Степовий. Муз. освіту здобув у С.-Петербурзі: в Придвор. співац. капелі та консерваторії (1900, кл....
(06(19). 01. 1901, Полтава – 03. 01. 1964, Київ) – генетик, ботанiк, селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1936), професор (1937), академік АН УРСР (1939). Державні нагороди СРСР. Закiнчив Полтавський (1925) та Київський (1926) сільськогосподарські інститути. Працював викладачем...
(02. 01. 1875, с. Морачів Полтав. губ. – 03. 01. 1951, м. Авґсбурґ, Німеччина) – громадсько-політичний діяч. Його батько був бельгійцем, мати походила із козацько-шляхет. роду. Закін. Харків. технол. інститут. 1897 став співзасн. Харків. укр. студент. громади, від 1900 – чл. РУП. Брав участь у...
(Wolker Jiří; 29. 03. 1900, м. Простєйов, нині Чехія – 03. 01. 1924, там само) – чеський письменник, драматург і теоретик мистецтва. Походив із замож. родини. Навч. на юрид. та (паралельно) на філос. ф-тах Праз. у-ту (викл. Ф. Шалда, В. Матезій, З. Неєдлий та А. Новак), не закін. через хворобу...
(Ausländer Rose, справж. – Rosalie Beatrice Scherzer; 11. 05. 1901, Чернівці – 03. 01. 1988, Дюссельдорф, ФРН) – німецькомовна поетеса єврейського походження. Народилася в сім’ї австрій. чиновника. Навч. у ліцеї, у 1919–20 студіювала філософію в Чернів. університеті. 1921 разом зі своїм другом...
(29. 07(10. 08). 1900, м. Радомишль Київ. губ., нині Житомир. обл. – 03. 01. 1974, Київ) – мистецтвознавець, музеєзнавець, шевченкознавець. Чоловік В. Бури-Мацапури. Член СХУ (1965). Закін. Радомишл. гімназію (1919), навч. в автошлях. інституті у Харкові (1932–33), на курсах підвищення...
(07(19). 10. 1897, с. Лисича, нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 03. 01. 1963, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, США) — математик, громадський діяч. Кандидат фізико-математичних наук (1941). 1916 мобілізований до російської армії. Після Лютневої революції 1917 — член Української солдатської...
(06. 11. 1826, м. Шид, Воєводина, нині Сербія – 03. 01. 1918, с. Руський Керестур, Воєводина, нині Сербія) – русинський церковний і громадський діяч. Батько Андрея та Владислава Лабошів. Закін. греко-катол. семінарію в Заґребі. Під час навч. зацікавився чес. і польс. літ-рами, брав участь в...
(Гіршович; Лангбард Іосіф Рыгоравіч; 06(18). 01. 1882, м. Більськ Гроднен. губ., нині Більськ Підляський, Польща – 03. 01. 1951, Ленінград, нині С.-Петербург) – білоруський архітектор. Доктор архітектури (1939, без захисту дис.). Заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР (1934). Державні нагороди...
(Мальдзіс Адам Іосіфавіч; 07. 08. 1932, с. Росоли Вілен. воєводства, нині Гроднен. обл., Білорусь – 03. 01. 2022, Мінськ) – білоруський літературознавець, письменник, критик, перекладач. Доктор філологічних наук (1986), професор (1990). Член СП СРСР (1965), Білорус. ПЕН-центру (1989). Державна...
(24. 12. 1934, с. Ушаково Рязанської обл., РФ — 03. 01. 2006, м. Краматорськ Донецької обл.) — фахівець у галузі металооброблення, організатор вищої освіти. Доктор технічних наук (1982), професор (1983). Закінчив Московське вище технічне училище (1956). Працював на виробництві; від 1963 — у...
(08. 05. 1918, с. Юрченків, нині Вовчан. р-ну Харків. обл. – 03. 01. 2007, Київ) – домрист, педагог. Професор (1977). Канд. мистецтвознавства (1955). Лауреат 1-го Всесоюз. конкурсу-огляду виконавців на нар. інструментах (Москва, 1939). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди...
(Оссендовский Антон Мартынович; Ossendowski Ferdynand Antoni; 27. 05(08. 06). 1876, м. Люцин Вітеб. губ., нині м. Лудза, Латвія – 03. 01. 1945, м. Гродзиськ-Мазовецький, похов. у м. Мілянувек, нині Гродзис. пов. Мазовец. воєводства, Польща) – російський та польський письменник, журналіст,...
(12(24). 12. 1886, с. Макарів Яр Слов’яносербського пов. Катеринославської губ., нині Довжанського р-ну Луганської обл. — 03. 01. 1921, с. Бузівка Таращанського пов. Київської губ., нині Уманського р-ну Черкаської обл., похований у Луганську) — радянський військовий діяч. Орден Червоного Прапора...
(Hašek Jaroslav; 30. 04. 1883, Прага – 03. 01. 1923, Ліпніце-над-Сазавоу, Чехія) – чеський письменник. Закін. комерційне училище (1902). До 1915 опублікував бл. тисячі гуморесок, фейлетонів, нарисів: зб. «Dobrý vojak Švejk a jiné podivné historky», «Trampoty pana Tenkráta» (обидві – 1912), «Můj...
(псевд. – Іван Карась; 25. 01. 1877, м. Борщів, нині Терноп. обл. – 03. 01. 1966, Торонто) – письменник, драматург. Член Ліги мистців Канади (1954). Закін. 2-класну школу в Борщеві, займався самоосвітою. Від 1900 працював на буд-ві. Щоб уникнути військ. служби, 1909 емігрував до Канади (м....
(03(15). 01. 1833, с. Попівка, нині Конотоп. р-ну Сум. обл. – 21. 12. 1910(03. 01. 1911), м. Кисловодськ, нині Ставроп. краю, РФ) – історик права. Доктор права (1868). Закін. Ніжин. ліцей князя Безбородька (1855), Університет св. Володимира у Києві (1860). Від 1861 працював у Рішельєв. ліцеї...
(22. 03. 1893, с. Стопчатів Коломий. пов., нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 03. 01. 1978, м. Детройт, США) – видавець, військовик, громадський діяч. Брат Е. Козака. Закін. гімназію у Львові. Брав участь у 1-й світ. війні (старшина австр. армії на рос., серб. та італ. фронтах), на поч. листопада...
(03. 07. 1949, с-ще Юдино, нині у складі м. Казань, Татарстан, РФ – 03. 01. 2000, Київ) – футболіст (півзахисник), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1975). Заслужений тренер України (1986). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2016, посмертно). Закін. Київський інститут фізичної культури (1975)....
(10. 09. 1930, м. Нікополь, нині Дніпропетровської обл. — 03. 01. 2011, м. Лансінґ, Мічиґан, США, похований у Києві) — математик. Брат В. Скорохода. Доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1964), академік НАНУ (1985). Державна премія УРСР (1982) та України (2003) в галузі науки і...
(23. 06. 1931, с. Бортків, нині Золочів. р-ну Львів. обл. – 03. 01. 2014, Київ) – кінорежисер, сценарист, педагог, графік, живописець. Чоловік Л. Левчук, батько Т. Кохана. Нар. арт. України (1998). Державна премія України ім. О. Довженка (2011). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Держ....
(12. 02. 1937, м. Дружківка, нині Краматорського р-ну Донецької обл. — 03. 01. 2019, Москва) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1971), професор (1985), академік РАН (2016). Премія імені І. Курчатова (1986) та імені М. Ломоносова (1990) АН СРСР. Закінчив Московський університет (1963)....
(27. 11. 1928, Харків – 03. 01. 2011, там само) – акушер-гінеколог, фахівець у галузі кріобіології. Син Івана, батько Ольги Грищенків. Доктор медичних наук (1964), професор (1967), академік НАНУ (1988). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Держ. премії України в галузі науки і техніки...
(12. 07. 1888, Варшава — 03. 01. 1920, там само) — математик. Навчався 1907—13 в університетах у Цюриху (Швейцарія), Ґеттінґені, Мюнхені, Марбурзі (усі — Німеччина), Парижі та Ґраці (Австрія). 1911 у Сорбонні (Париж) захистив докторську працю «Sur les continues irreductibles entre deux points»...
(справж. – Бачило Олександр Миколайович; Бачыла Аляксандр Мікалаевіч; 02. 03. 1918, с. Лешниця, нині Пуховиц. р-ну Мінс. обл., Білорусь – 03. 01. 1983, Мінськ) – білоруський поет. Член СП СРСР (1946). Заслужений діяч культури Білоруської РСР (1967). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди...
(12. 10. 1937, Харків — 03. 01. 2012, Київ) — фізик. Дочка Т. Цимбала, дружина Бориса, мати Ярослава Базаліїв. Доктор фізико-математичних наук (1983), професор (1992), член-кореспондент НАНУ (1988). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки...
(25. 09. 1890, Київ – 03. 01. 1980, м. Мюнхен, Німеччина) – журналіст, видавець, педагог. Закін. Університет св. Володимира у Києві, де очолював студент. товариство, яке дотримувалося державниц. поглядів і 1916 видавало нелегал. друк. орган «Вільна думка». Був дир. видавництва «Вернигора», що...
(13 (25). 03. 1839, м. Тукумі Курлянд. губ., нині Тукумс, Латвія – 03. 01. 1921, Харків) – лікар-офтальмолог. Доктор медицини (1868). Закін. Харків. університет (1860). Удосконалював знання в Німеччині та Франції. 1868 повернувся до Харків. університету, де працював екстраординар. (від 1875),...
(04(16). 02. 1898, с. Вереб’є, нині Новгородської обл., РФ — 03. 01. 1993, с-ще Наукове Бахчисарайського р-ну, АР Крим) — фахівець у галузі оптики, спектроскопії, астрофізики. Батько В. Прокоф’євої-Михайловської. Доктор фізико-математичних наук (1936), професор (1944). Заслужений діяч науки і...
(25. 07. 1925, м. Кам’янське Дніпропетровської обл. – 03. 01. 2008, Полтава) – анатом. Доктор медичних наук (1973), професор (1975). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Станіславський медичний інститут (нині Івано-Франківськ, 1953). Працював викладачем Ворошиловградського...
(30. 08. 1929, с. Високопілля Валківського, нині Богодухівського р-ну Харківської обл. — 03. 01. 2007, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) — педагог. Кандидат педагогічних наук (1979), професор (1991). Заслужений вчитель УРСР (1976). Державні нагороди СРСР. Закінчив Харківський педагогічний...
(04. 03. 1945, м. Хуст Закарп. обл. — 03. 01. 2018, Київ) — хімік. Брат Василя та Степана Попів. Доктор хімічних наук (2000). Закінчив Ужгородський університет (1968). Працював у секторі нафтохімії Інституту хімії високомолекулярних сполук АН УРСР (1969—89); від 1989 — в Інституті біоорганічної...
(15(27). 07. 1870, м. Єйськ, нині Краснодар. краю, РФ – 03. 01. 1941, Харків) – фахівець у галузі турбінобудування. Доктор технічних наук (1935). Заслужений професор України (1924). Закін. Харків. технол. інститут (1894). Працював 1896–99 заст. нач. Гол. паровоз. майстерень у Харкові. 1899 за...
(05. 10. 1934, с. Будо-Вороб’ї Малинського, нині Коростенського р-ну Житомирської обл. — 03. 01. 2007, Київ) — археолог. Доктор історичних наук (1989), професор (1992). Член-кореспондент Німецького археологічного інституту (1988). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1958). Відтоді...
(06. 02. 1935, с. Корчівці, нині Глибоц. р-ну Чернів. обл. – 03. 01. 2025) – керівник підприємства з виробництва будівельних матеріалів і надання будівельних послуг. Герой України (2007). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2005). Державні нагороди СРСР. Освіта середня. Працював у колгоспі та...
(08(20). 11. 1889, Одеса – 03. 01. 1972, Київ) – співак (бас-профундо), актор, педагог. Навч. у Новорос. університеті (1914–16), закін. Консерваторію (1919; кл. Ю. Рейдер). Відтоді – арт., від 1923 – соліст, зав. постановоч. частини Театру опери та балету, водночас від 1938 – викладач...
(01. 08. 1935, с. Заульбінка Кіров. р-ну Сх.-Казахстан. обл., нині Казахстан – 03. 01. 2017, Харків) – фахівець у галузі фізики плазми. Доктор фізико-математичних наук (1990), член-кореспондент НАНУ (2009). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закін. Харків. політех. інститут (1958)....
(24. 03. 1928, с. Кам’янка Тростянец. р-ну, нині Сум. обл. – 03. 01. 2022, Харків) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1979), професор (1981). Закін. Харків. університет (1951), де й працювала доцент кафедри української мови (1960–67); від 1955 (з перервою) – у Харків. пед. університеті:...
(06. 04. 1940, Київ – 03. 01. 2021, Москва) – лікар-психіатр, нарколог. Син Миколи, брат Олександра Дудків, племінник О. Довженка. Доктор медичних наук (2003). Акад. Рос. академії природн. н. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Закін. Київський медичний інститут (1963) і філос. факультет Київ....
(1881, х. Горових Гадяц. пов. Полтав. губ., нині знято з обліку – 03. 01. 1939, м. Харбін, Китай) – громадський та кооперативний діяч. Від 1898 – у Маньчжурії, працював на залізниці. 1918 обраний чл. Маньчжур. укр. окруж. ради, був делегов. на 4-й Укр. Далекосхід. з’їзд. Організатор і голова...
(01. 01. 1924, Сімферополь – 03. 01. 2013, там само) – хірург-онколог. Доктор медичних наук (1982), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Закін. Крим. мед. інститут (Сімферополь, 1949). Працював лікарем. Від 1966 – у Крим. мед. університеті: від 1976 – зав. курсу...
(28. 05. 1932, Харків – 03. 01. 1997, там само) – фізик. Чоловік Г. Березіної. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1985). Закін. Харків. університет (1954). Від 1955 працював у Харків. фіз.-тех. інституті (нині Нац. наук. центр «Харків. фіз.-тех. інститут»): м. н. с., ст. н. с., від...
(18. 12. 1951, Херсон – 03. 01. 2009, там само) – фахівець у галузі меліорації. Син С. Лисогорова, брат Н. Миколайчук. Доктор сільськогосподарських наук (2005), професор (2008). Закін. Херсон. с.-г. інститут (1974). Відтоді працював в Інституті землеробства пд. регіону УААН (Херсон): від 1996 –...
(18. 06. 1906, Київ – 03. 01. 1994, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – піаніст. Чоловік В. Максимович. Закін. Київ. муз.-драм. інститут (1928; кл. С. Барера, Г. Беклемішева). Відтоді концертував у Києві та ін. містах України. 1934–43 – проф. Київ. консерваторії. 1944 виїхав до Німеччини....
(09. 11. 1931, с. Звала, нині Пряшів. краю, Словаччина – 03. 01. 2016, м. Пряшів) – мовознавець, громадський діяч. Доктор філософії (1974), канд. філол. н. (1980). Закін. Пряшів. університет (1959), де відтоді й працював: від 1984 – доцент, 1990–94 – завідувач кафедри української мови. Водночас...
(22. 11. 1888, Львів – 03. 01. 1957, Варшава) – живописець, графік. Член Союзу польс. художниць (1917), Спілки львів. художників-графіків (1934), СХУ (1939). У 1903–05 відвідувала заняття Худож.-пром. школи у Львові, також навч. у майстерні С. Батовського-Качора, 1911–14 – у Парижі в Нац. школі...
(15(27). 05. 1859, м. Гродно, нині Білорусь – 03. 01. 1939, Ленінград, нині С.-Петербург) – скульптор. Навч. у М. Антокольського (1871–78), закін. С.-Петербур. АМ (1886; від 1911 – її академік). Від 1915 – товариш голови Євр. товариства заохочення мистецтв, голова його худож. секції. Викладав...
(Миртов Алексей Василькович; 27. 07 (08. 08). 1886, м. Симбірськ, нині Ульяновськ, РФ – 03. 01. 1966, м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ) – російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1943), професор (1930). Закін. С.-Петербур. університет (1910). Учителював; 1920–29 – у Донському пед....
(08. 09. 1864, м. Гельсинґфорс, нині Гельсинкі – 03. 01. 1916, м. Сенгілей, нині Ульянов. обл., РФ) – фахівець у галузі технології будівельних матеріалів. Дисертацію захистив 1906. Стат. радник (1908). Державні нагороди Рос. імперії. Закін. хім. відділ. С.-Петербур. технол. інституту (1889)....
(19. 03. 1937, с. Тростянець, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 03. 01. 2006, там само) – живописець, графік. Член СХУ (1990). Закін. Вижниц. училище приклад. мистецтва (Чернів. обл., 1962; викл. С. Верхола, С. Сахро, А. Скиба). Відтоді – на ф-ці худож. виробів «Гуцульщина» (м. Косів Івано.-Фр....
(27. 04 (09. 05). 1886, Луцьк – 03. 01. 1960, Париж) – громадська діячка. Навч. у Фундукліїв. гімназії в Києві. Після закінчення мед. курсів у С.-Петербурзі служила в сан. поїзді під час рос.-япон. війни 1904–05, нагородж. Георгіїв. хрестом. У Константинополі 1906 таємно одружилася з другим сином...
(13. 05. 1911, с. Янчин (Іванівка) – 03. 01. 1995, м. Саскатун, провінція Саскачеван, Канада) – іконописець, громадський діяч. Чоловік А.-М. Баран. Навч. на юрид. факультеті Львів. університету. Брав уроки церк. малярства у Ю. Панкевича. Працював учителем малювання і креслення у Бібрці. Був...
(26. 09. 1934, м. Щирець, нині смт Пустомитів. р-ну Львів. обл. – 03. 01. 2001, Львів) – xімік-технолог. Доктор технічних наук (1988), професор (1988). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Закін. Львів. політех. інститут (1957), де відтоді й працював (нині Нац. університет «Львівська...
(08(20). 09. 1864, Одеса – 03. 01. 1938, Ашхабад) – скрипаль, диригент, педагог. Муз. освіту здобув у С.-Петербурзі (1883– 85, у Л. Ауера, О. Рубця) і у Відні (1885–86, у Я. Донта, Р. Фукса). 1886–97 – скрипаль-гастролер у Росії та країнах Європи. У 1897–1919 працював у Полтаві, де організував...
(12. 04. 1937, м. Зміїв Харків. обл. – 03. 01. 2017, м. Пловдив, Болгарія, похов. у м. Жуковський Моск. обл.) – льотчик-космонавт. Герой Радянського Союзу (1984). Державні нагороди СРСР і РФ. Закін. Кіровогр. військ. авіац. училище льотчиків (1956), школу льотчиків-випробувачів Льотно-дослідн....
(25. 10(06. 11). 1871, м. Лохвиця, нині Полтав. обл. – 03. 01. 1926, Харків) – правознавець. Батько М. Гордона. Доктор цивіл. права (1906), професор (1903). Акад. ВУАН (1925). Закін. юрид. факультет С.-Петербур. університету (1894), був залишений при ньому для підготовки до професор. звання....
(Абдулов Александр Гаврилович; 29. 05. 1953, м. Тобольськ, РФ – 03. 01. 2008, Москва) – російський актор театру і кіно. Нар. арт. РФ (1991). Після закінчення Держ. інституту театр. мистецтва (Москва, 1975) – в театрі ім. Ленін. комсомолу. В кіно від 1974. Знявся у фільмах «Золота річка», «Двоє в...
(1854 – 05(за ін. даними – 03). 01. 1927, Київ) – ветеринарний лікар, архівіст. Закін. Харків. вет. інститут. Працював вет. лікарем у Черніг. губ. (1885–93) та на Київ. міських бійнях (1893–1919); водночас – викладач курсу м’ясознавства Київ. школи домогосподарства, Жін. профес. курсів (1905–08);...
(06. 02. 1935, с. Корчівці, нині Глибоц. р-ну Чернів. обл. – 03. 01. 2025) – керівник підприємства з виробництва будівельних матеріалів і надання будівельних послуг. Герой України (2007). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2005). Державні нагороди СРСР. Освіта середня. Працював у колгоспі та...
(09. 11. 1931, с. Звала, нині Пряшів. краю, Словаччина – 03. 01. 2016, м. Пряшів) – мовознавець, громадський діяч. Доктор філософії (1974), канд. філол. н. (1980). Закін. Пряшів. університет (1959), де відтоді й працював: від 1984 – доцент, 1990–94 – завідувач кафедри української мови. Водночас...
(24. 12. 1934, с. Ушаково Рязанської обл., РФ — 03. 01. 2006, м. Краматорськ Донецької обл.) — фахівець у галузі металооброблення, організатор вищої освіти. Доктор технічних наук (1982), професор (1983). Закінчив Московське вище технічне училище (1956). Працював на виробництві; від 1963 — у...
(19. 03. 1937, с. Тростянець, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 03. 01. 2006, там само) – живописець, графік. Член СХУ (1990). Закін. Вижниц. училище приклад. мистецтва (Чернів. обл., 1962; викл. С. Верхола, С. Сахро, А. Скиба). Відтоді – на ф-ці худож. виробів «Гуцульщина» (м. Косів Івано.-Фр....
(22. 10. 1945, с. Добросинь Жовківського, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 03. 01. 2006, Одеса) — поет. Член НСПУ (1987). Закінчив Одеський університет (1978). Працював 1973—89 коментатором, редактором радіомовлення Одеського облдержтелерадіокомітету, у газеті Одеського міськвиконкому...
(20. 09. 1937, м. Ніжин Черніг. обл. – 03. 01. 2006, Київ) – журналіст. Премія ім. Я. Галана (1987). Член НСЖУ (1971, її голова 1992–97). Закін. Київський університет (1969). Працював на виробництві; від 1964 позаштат. кор. г. «Вечірній Київ»; від 1967 – відп. секр. носів. рай. г. «Прапор...
(19. 04. 1918, с. Іванівка, нині Великописарів. р-ну Сум. обл. – 03. 01. 1986, Київ) – перекладач. Кандидат філологічних наук (1975). Член СПУ (1974). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Навч. на робітфаці у Києві, в евакуації у м. Кзил-Орда (Казахстан) закін. факультет...
(02. 01. 1875, с. Морачів Полтав. губ. – 03. 01. 1951, м. Авґсбурґ, Німеччина) – громадсько-політичний діяч. Його батько був бельгійцем, мати походила із козацько-шляхет. роду. Закін. Харків. технол. інститут. 1897 став співзасн. Харків. укр. студент. громади, від 1900 – чл. РУП. Брав участь у...
(Гіршович; Лангбард Іосіф Рыгоравіч; 06(18). 01. 1882, м. Більськ Гроднен. губ., нині Більськ Підляський, Польща – 03. 01. 1951, Ленінград, нині С.-Петербург) – білоруський архітектор. Доктор архітектури (1939, без захисту дис.). Заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР (1934). Державні нагороди...
3 січня 1919), Л. Цегельський (4 січня – 9 березня 1919), М. Лозинський (10 березня – 17 квітня 1919), С....
3 січня 1944 переправилися через Південний Буг та встановили зв’язок із місцевими загонами і групами й розгорнули бойові дії у тилу противника....
3 січня 1944 – під нім. окупацією. 1941 та 1942 у місті бував публіцист, письменник У. Самчук, який працював ред....
3 січня 1919 урочисто проголосила намір об’єднати ЗУНР з УНР, реалізований у Акті злуки УНР і ЗУНР. До складу Директорії УНР обрано Є....
3 січня 1826). У 1823 виникло таємне Товариство зх. слов’ян, яке у вересні 1825 об’єдналося з Пд. товариством....
3 січня 1918 одинадцять румун. дивізій окупували Б. й оголосили стан облоги. Сфатул Церій 24 січня 1918 проголосив Б....
3 січня 1919 на сесії Української Національної Ради у Станіславі прийнято Ухвалу «Про злуку Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою» в «одну, одноцільну, суверенну Народну Республіку», тобто ратифіковано Фастівську угоду від 1 грудня....
3 січня 1992; дипломат. відносини між двома країнами встановлено 3 березня того ж року. У серпні 2002 у Куала-Лумпурі відкрито Посольство України в М....
3 січня 1918 офіційно повідомив Генеральний секретаріат закордонних справ УНР про призначення його комісаром Французької Республіки при українському уряді; 4 січня 1918 представник Французької Республіки був прийнятий головою Генерального секретаріату В....
3 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 1962 р-н ліквідовано, 1965 відновлено. Від 1937 – у складі Житомир....
3 січня 1918 до Сімферополя увійшли більшов. війська. Дж. Сейдамет встиг виїхати до Туреччини, Н. Челебієва заарешт....
3 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. У липні–вересні 1941 нацисти знищили більшість євр. насел....
3 січня 1919 та 4 січня 1919, фактично продовжено законом Директорії від 25 липня 1919. Бійці коша брали участь у придушенні виступів проти С....
3 січня 1939 ювілею Олександра Олеся тощо. Окрема тема публікацій – преса про Карпат. Україну, наклепи угор....