(08(20). 11. 1896, м. Кременець, нині Терноп. обл. – 14. 06. 1962, Київ) – композитор, диригент, педагог, музикознавець, музично-громадський діяч. Батько Ірини та Олени Вериківських. Професор (1946). Заслужений артист УРСР (1930), засл. діяч мистецтв УРСР (1944). Закін. Київську консерваторію...
(20. 11. 1963, м. Краснодар, РФ) — скрипаль, звукорежисер. Чоловік О. Строган. Заслужений артист України (2002). Закінчив Київську консерваторію (1989; кл. О. Горохова). 1989—91 працював за сумісництвом у симфонічному оркестрі Державного дитячого музичного театру і Державному симфонічному оркестрі...
(20. 11. 1966, Київ) – співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог. Народний артист України (2001). Іноз. чл. НАМУ (2017). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2009). Лауреатка міжнар. конкурсів: ім. М. Глінки (Баку, 1987), «Мін Он» (Токіо, 1990; обидва – 2-а премія), ім. В.-А. Моцарта...
(20. 11. 1956, Харків) — математик, фахівець у галузі управління в технічних системах. Доктор фізико-математичних наук (1990), професор (1992), член-кореспондент НАНУ (2024). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Державна премія України в галузі науки і техніки (2019). Орден «За заслуги»...
(Ершов Иван Васильевич; 08(20). 11. 1867, х. Малий Несвєтай, нині у складі м. Новошахтинськ Ростов. обл., РФ – 21. 11. 1943, Ташкент, похов. у Ленінграді, нині С.-Петербург) – російський співак (драматичний тенор), режисер, педагог. Доктор мистецтвознавства (1941). Народний артист СРСР (1938)....
(Лебедев Александр Александрович; 08(20). 11. 1886, м. Саратов, Росія – 24. 04. 1930, там само) – російський бібліограф. Закін. Саратов. духовні училище і семінарію, а також Київ. духовну академію (1911), де був залишений професор. стипендіатом. Від 1912 – у Міністерстві нар. освіти, викладав...
(Lagerlöf Selma Ottiliana Lovisa; 20. 11. 1858, маєток Морбака, провінція Вермланд, Швеція – 16. 03. 1940, там само) – шведська письменниця. Нобел. премія з літ-ри (1909). Член Швед. Академії (1914). Була прикута хворобою до ліжка 1860–67. Закін. Вищу учит. семінарію (Стокгольм, 1885)....
(20. 11. 1933, с. Любівка Краснокутського, нині Богодухівського р-ну Харківської обл. — 26. 12. 2009, Донецьк) — гірничий інженер, політичний діяч. Доктор технічних наук (2002). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002). Герой України (2003)....
(Ластоўскі Вацлаў Юстынавіч; 08(20). 11. 1883, поселення Колесники Вілен. губ., нині Вітеб. обл., Білорусь – 23. 01. 1938, м. Саратов, РФ) – білоруський громадсько-політичний діяч, мовознавець, етнограф, історик, письменник, теоретик ідеї білоруської державності. Акад. Білорус. АН (1928),...
(Барсуков Николай Платонович; 08(20). 11. 1838, м. Липецьк, нині РФ – 23. 11(06. 12). 1906, С.-Петербург) – російський історик, археограф, бібліограф, видавець. Навч. у Воронез. кадет. корпусі (до 1856), закін. 2-е Костянтинів. училище у С.-Петербурзі (1859). Під час навч. 1859–61 в С.-Петербур....
(20. 11. 1875, с. Довжанка, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 06. 08. 1955, Львів) – ботанік, природознавець, громадський діяч. Член (1909), дійс. чл. (1920), чл. Президії (від 1923), голова Фізіогр. комісії (1933–39) НТШ. Член товариства «Просвіта». Учасник 1-ї світової війни у складі...
(08(20). 11. 1867, м. Вятка, нині Кіров, РФ — 28. 01. 1946, Харків) — математик. Чоловік О. Васильєвої-Синцової. Академік АН УРСР (1939). Заслужений діяч науки і техніки УСРР (1935). Закінчив Казанський університет (Росія, 1890), де відтоді й працював: 1894—99 — приват-доцент. 1895 захистив...
(20. 11. 1872, с. Торки, нині Підкарп. воєводства, Польща – 10. 07. 1941, м. Руженберґ, нині Ружомберок, Словаччина) – правознавець, громадсько-політичний діяч. Брат С. Новаковського. Навч. у гімназіях м. Перемишль (нині Польща) та Львова, 1896 закін. Львів. університет. У студент. роки брав...
(20. 11. 1962, м. Городок, нині Львів. р-ну Львів. обл.) – живописець. Заслужений художник України (2009), засл. діяч культури Польщі (2013). Член НСХУ (1995). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1992, викл. А. Бокотей, В. Рижанков, О. Звір, П. Маркович, В. Москалюк)....
(20. 11. 1931, м. Орджонікідзе, нині Владикавказ, Пн. Осетія, РФ – 04. 02. 2019, Київ) – кінорежисер, сценарист, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2000). Член НСКінУ (1968). Премія ім. М. Ломоносова АН СРСР (1973), ім. Ф. Соболєва (2004). Державні нагороди СРСР. Закін. Пед. інститут...
(Beniuc Mihai; 20. 11. 1907, с. Себіш, повіт Арад, Румунія – 24. 06. 1988, Бухарест) – румунський письменник і громадський діяч. Акад. Румун. АН (1955). Державна премія Румунії (1954). Закін. ліцей у м. Арад (1928) та філос. факультет Клузького університету (1932). До 1946 – на викладац. роботі,...
(08(20). 11. 1899, с. Чернеча Слобода Роменського пов. Полтавської губ., нині Конотопського р-ну Сумської обл. — 17. 01. 1980, Київ) — історик, архівіст, археограф. Доктор історичних наук (1944), професор (1945). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1969). Закінчив комерційну школу в м....
(Кирилл; Гундяев Владимир Михайлович; 20. 11. 1946, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський церковний діяч. Патріарх Московський і всієї Русі. Глава РПЦ. Відзнач. багатьма держ. і церк. нагородами різних країн. Працював техніком-картографом Ленінгр. комплекс. геол. експедиції Пн.-Зх. геол....
(20. 11. 1937, м. Вєтка Гомел. обл., Бiлорусь) – матерiалознавець. Доктор технічних наук (1982), професор (1989), академік НАНУ (2003). Премія РМ СРСР (1987), Державна премія України в галузі науки і техніки (1995), премія ім. І. Францевича НАНУ (2005). Заслужений діяч науки і техніки (1995)....
(20. 11. 1961, Кіровоград, нині Кропивницький — 15. 02. 2015, с. Широкине Новоазовського, нині Маріупольського р-ну Донецької обл., похований на Алеї Слави в рідному місті) — добробатівець. Солдат. Герой України (2017, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2015, посмертно). На початку...
(08(20). 11. 1895, Київ — 16. 11. 1958, там само) — хімік. Батько Ю. Фіалкова. Доктор фармацевтичних наук (1941, без захисту дисертації), професор (1935), член-кореспондент АН УРСР (1945). Премія імені Д. Менделєєва АН СРСР (1943, 1950). Закінчив хімічний факультет Київського політехнічного...
(20. 11. 1930, с. Лобойківка Петриківського, нині Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. — 29. 09. 2010, Львів) — геолог, геохімік. Доктор геолого-мінералогічних наук (1984), професор (1996). Закінчив Дніпропетровський університет (нині Дніпро, 1954). Відтоді працював геологом, начальником...
(20. 11. 1953, Київ) – органістка, музична діячка. Заслужений артист України (2004). Диплом 1-го ступеня (4-е м.) Міжнар. конкурсу органістів «Празька весна–79». Ґран-Прі 1-го фестивалю «Пам’яті Володимира та Регіни Горовиців» (1994). Закін. Київську консерваторію (1978; кл. фортепіано Є....
(20. 11. 1880, с. Пироги, нині Глобин. р-ну Полтав. обл. – 26. 05. 1938, Київ) – книгознавець, бібліограф, музикознавець, геодезист. Закін. реал. училище та Моск. межевий інститут (1902). Працював у землевпорякувал. органах, зокрема 1914–18 – неодмін. чл. Ромен. (згодом Прилуц.)...
(20. 11. 1855, с. Верчани, нині Стрий. р-ну Львів. обл. – 02. 12. 1931, Львів) – культурно-освітній і громадський діяч, педагог. Доктор філософії (1885), медицини (1893). Вивчав зоологію у Віден. університеті та Держ. зоол. інституті в м. Трієст (Італія), навч. в Академії рільництва у м....
(20. 11. 1910, Флоренція, Італія – 24. 11. 1955, Колима, РФ) – історик. Син Дмитра та Катерини, брат Марка Антоновичів, онук Володимира Антоновича та Катерини Антонович-Мельник. Разом із батьками на еміграції (1919). Закін. істор. і геогр. факультети Берлін. університету. 1936–41 – наук. працівник...
(08(20). 11. 1875, с. В’юнище Сосницького пов. Чернігівської губ., нині у межах смт Сосниця Корюківського р-ну Чернігівської обл. — 07. 03. 1951, Київ) — гірничий інженер, мінералог. Професор (1940). Закінчив Санкт-Петербурзький гірничий інститут (1914), де був залишений для здобуття...
(08(20). 11. 1830, побл. м. Конотоп Черніг. губ., нині Сум. обл. – 15(28). 10. 1905, м. Конотоп) – військовик. Батько А. Драгомирова. Походив із старовин. козацько-старшин. роду Драгомирецьких. У рос. армії від 1849. Військ. освіту здобув у С.-Петербур. дворян. полку й Академії Генштабу (закін....
(08(20). 11. 1891, м. Бобруйськ, Білорусія – розстріляний 13. 06. 1938) – генетик. Академік АН УРСР (1934). Закін. мед. факультет Моск. університету (1923), Моск. інститут червоної професури (1927). Працював у Моск. зоотех. інституті (1926) у лаб. генетики під керівництвом проф. О. Серебровського,...
(20. 11. 1946, с. Топорівці Городенків. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл. – 22. 02. 2018, м. Снятин Івано-Фр. обл.) – прозаїк, краєзнавець, публіцист. Член НСПУ (2012). Літ.-мист. премії ім. Марка Черемшини (2007), Леся Мартовича (2011), П. Тронька (2013). Після закінчення Львів. зоовет....
(20. 11. 1896, станиця Староджереліївська, нині Краснодар. краю, РФ – 18. 02. 1986, Вільнюс) – економіст. Доктор економічних наук (1964). Заслужений діяч науки Литов. РСР. Державні нагороди СРСР. Навч. у Слов’ян. вищому училищі, Майкоп. учител. семінарії (обидва – Росія). Учителював. 1919...
(20. 11. 1936, Харків – 17. 01. 2011, там само) – фахівець у галузі фізики твердого тіла, письменник. Син М. Кошкіна. Доктор фізико-математичних наук (1972), професор (1981). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001). Закін. Харків....
(20. 11. 1939, м. Куп’янськ Харків. обл. – 02. 03. 2024, С.-Петербург) – актор, режисер. Народний артист УРСР (1980), РФ (1994). Державна премія СРСР (1980). Нац. театр. премія ім. Є. Лебедєва (2007). Орден «За заслуги перед Вітчизною» 2-го ступеня (2009). Закін. театр. студію Харків. укр. драм....
(20. 11. 1952, смт Паричі, Білорусь) – фахівець у галузі авіадвигунобудування. Генерал-лейтенант (2001). Доктор технічних наук (1999), професор (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Закін. Васильків. військ. авіац.-тех....
(20. 11. 1963, с. Колибаївка Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл.) – співак (лірико-драматичний тенор), педагог. Народний артист України (1999). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Закін. Хмельн. муз. училище (1983; диригент.-хор. відділ.), Київ. консерваторію (1991; кл. В. Тимохіна, кл....
(Давыдов Юрий Владимирович; 20. 11. 1924, Москва – 17. 01. 2002, там само) – російський письменник. Член СП РФ (1961). Служив у ВМФ (1942–49), брав участь у бойових діях. Навч. у Ленінгр. та Моск. університетах. 1949 репресов., звільн. 1954. Реабіліт. 1957. Активно досліджував архіви. Значна...
(20. 11. 1949, с. Дмитрів Радехівського, нині Червоноградського р-ну Львівської обл.) — фахівець у галузі екологічної конверсії вуглецевмісних палив. Доктор технічних наук (2021). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1972). Відтоді працював у тресті «Промхімсантехмонтаж»; від 1979 — в...
(20. 11. 1888, с. Заудайка Ніжинського пов. Харківської губ., нині Прилуцького р-ну Чернігівської обл. — 28. 08. 1977, Вінниця) — лікар-уролог. Доктор медичних наук (1960), професор (1963). Державні нагороди СРСР. Закінчив Університет святого Володимира у Києві (1914). Відтоді та під час 2-ї...
(сценічне — Маргарита Томм; 20. 11. 1969, с. Мала Перещепина Новосанжарського, нині Полтавського р-ну Полтавської обл.) — актриса. Заслужена артистка України (2012). Лауреатка Міжнародного фестивалю «Театр. Чехов. Ялта» (2013, номінація «За краще виконання головної жіночої ролі» у виставі «Наталка...
(07(20). 11. 1913, с. Чердакли, нині Самар. обл., РФ – 11. 05. 1979, Сімферополь) – графік. Член СХУ (1963). Учасник 2-ї світової війни. У Ленінграді (нині С.-Петербург) навч. на біол. факультеті Університету (1933–36), закін. Худож.-пед. училище (1953; викл. В. Гринер, І. Губанов, К....
(08(20). 11. 1899, с. Тогул Томської губ., Росія – 03. 08. 1983, Одеса) – дерматолог-венеролог. Доктор медичних наук (1940), професор (1947). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Навч. у Томському університеті (1918–21), закін. Азерб. університет (Баку, 1924). Працював 1926–...
(20. 11. 1946, с. Милаївка Курської обл., РФ) – вчений-селекціонер, генетик. Канд. біол. (1979), д-р с.-г. (2003) н., професор (2004), академік НААНУ (2007). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Премії ім. В. Юр’єва НАНУ (2006), «За видатні досягнення в аграр. науці» НААНУ (2010)....
(20. 11. 1941, с. Барвінок, нині Ужгород. р-ну Закарп. обл.) – фольклорист, етномузиколог. Брат Олекси та Степана Мишаничів. Доц. (1997). Закін. Львів. консерваторію (1964). У 1966–68 – викладач Далекосх. пед. інституту мистецтв (м. Владивосток, РФ). Від 1968 – викладач Львів. муз.-пед. училища,...
(20. 11(02. 12). 1876, Одеса – 16. 02. 1951, Москва) – лікар-невролог. Доктор медицини (1907), доктор медичних наук (1934), професор (1918). Заслужений діяч науки РРФСР (1937). Закін. природн. відділ. фіз.-мат. факультету Новорос. університету в Одесі (1899) та мед. факультет Моск. університету...
(20. 11. 1939, с. Яхники Лохвицького, нині Миргородського р-ну Полтавської обл. — 04. 04. 2018, Чернігів) — актриса, театральна діячка. Заслужена артистка України (2012). Закінчила Харківський культосвітній технікум (1957), театрознавчий факультет Київського інституту театрального мистецтва (1971,...
(20. 11. 1896, с. Добромірка, нині Збараз. р-ну Терноп. обл. – 07. 03. 1986, Івано-Франківськ) – піаністка, педагог. Навч. у муз. школі при Укр. інституті для дівчат (м. Перемишль, нині Польща, 1908–12; кл. О. Окуневської), Вищому муз. інституті (Львів, 1912–14; кл. М. Криницької), Муз. школі...
(20. 11. 1983, Тернопіль) – спортсмен (гирьовий спорт). Заслужений майстер спорту України (2012). Кандидат юридичних наук (2011). Закін. Нац. академію внутр. справ (Київ, 2008), де й працює: від 2015 – доцент кафедри вогневої та спец. фіз. підготовки. Переможець (Афіни, 2011) та срібний призер...
(20. 11. 1941, смт Кіровське, нині АР Крим) – фахівець у галузі технології перероблення плодів. Доктор технічних наук (1994), професор (2007). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Закін. Крим. с.-г. інститут (Сімферополь, 1968). Працював 1968–70 та 1973–80 на Бахчисарай....
(20. 11(03. 12). 1907, с. Миропіль, нині смт Романів. р-ну Житомир. обл. – 30. 07. 1985, Київ) – фахівець у галузі автоматики. Батько М. Корнілова. Доктор технічних наук (1955), професор (1959). Сталінcька премія (1947). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1977). Закін. Ленінгр. політех....
(20. 11. 1936, с. Линовське, нині Золотоніс. р-ну Черкас. обл.) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1977). Закін. геол. (1961) і фіз. (1969) факультети Київ. університету. Працював в Укр. н.-д. геол.-розв. інституті (Львів, 1961–67); інституті «Укргіпроводгосп» Міністерства меліорації і...
(20. 11. 1950, м. Охтирка Сум. обл.) – ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1997), професор (2000). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1991). Закін. Дніпроп. мед. інститут (нині Дніпро, 1978), де й працює від 1980 (нині академія): 2000–15 – завідувач кафедри мед.-соц. експертизи...
(20. 11. 1961, Київ) – живописець і монументаліст. Дочка О. Ворони. Член НСХУ (1990). Закінчила Київський художній інститут (1987; викл. О. Кожеков, М. Стороженко, В. Чеканюк). Працювала на Творчо-виробничому об’єднанні «Художник» (1987– 91). Від 1987 – учасниця республіканських, всесоюзних та...
(Kuhač Franjo Ksaver, до 1871 – Koch Franz; 20. 11. 1834, м. Осієк, нині Хорватія – 18. 06. 1911, Заґреб) – хорватський фольклорист, музикознавець, композитор, історик. Закін. Нац. консерваторію в Пешті (нині Будапешт, 1854; викл. Ф. Еркель, А. Маркс, К. Терн). Брав уроки гри на фортепіано у Ф....
(20. 11. 1923, с. Кримки, нині Краснолиман. р-ну Донец. обл. – 12. 12. 2005, Київ) – журналіст, музикознавець. Заслужений діяч мистецтв України (1995). Член НСЖУ (1960). Премія ім. О. Білецького у галузі літ.-худож. критики (1989). Закін. Станіслав. муз. училище (нині Івано-Франківськ, 1951; кл....
(20. 11. 1923, Херсон — 26. 12. 1989, Чернівці) — співак (ліричний тенор), педагог, музично-громадський діяч. Заслужений артист УРСР (1982). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Херсонське музичне училище (1947), Кишинівську консерваторію (1952). Відтоді був солістом Харківського...
(20. 11. 1990, Чернігів) — правознавець. Син Івана, брат Ольги Богатирьових. Доктор юридичних наук (2020). Закінчив Національну академію внутрішніх справ (Київ, 2011). Від 2007 працював у органах внутрішніх справ та Державній кримінально-виконавчій службі України; від 2015 — помічник-консультант...
(Mańkowski Bolesław Ferdynand; 20. 11. 1852, м. Любачів, нині Підкарп. воєводства, Польща – 26. 08. 1921, Львів) – польський педагог, історик. Доктор габіліт. (1903). Закін. Львівський університет (1874). Згодом навч. у Ляйпцизі (Німеччина), слухав лекції з педагогіки та психології у...
(20. 11. 1955, с. Новосельське, нині Астанин. обл., Казахстан) – фахівець у галузі радіоелектроніки. Доктор технічних наук (1997), професор (1998). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Державна премія України в галузі науки і техніки (2012). Закін. Одес. політех. інститут (1977), де...
(20. 11. 1925, Одеса — 14. 11. 1987, там само) — живописець. Син Миколи, батько Галини Павлюків, чоловік Є. Павлюк-Судьїної. Заслужений художник УРСР (1973). Член СХУ (1953). Закінчив Київський художній інститут (1953; викладач С. Григор’єв). Працював в Одесі викладачем спеціальних дисциплін в...
(20. 11. 1951, м. Осипенко, нині Бердянськ Запоріз. обл.) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1989), професор (1991). Державна премія України в галузі н. іт. (1998). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2017). Закін. Дніпроп. гірн. інститут...
(20. 11. 1950, м. Охтирка Сум. обл.) – ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1997), професор (2000). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1991). Закін. Дніпроп. мед. інститут (нині Дніпро, 1978), де й працює від 1980 (нині академія): 2000–15 – завідувач кафедри мед.-соц. експертизи...
(20. 11. 1925, Одеса — 14. 11. 1987, там само) — живописець. Син Миколи, батько Галини Павлюків, чоловік Є. Павлюк-Судьїної. Заслужений художник УРСР (1973). Член СХУ (1953). Закінчив Київський художній інститут (1953; викладач С. Григор’єв). Працював в Одесі викладачем спеціальних дисциплін в...
(20. 11. 1925, Харків) – фахівець у галузі електромеханіки. Доктор технічних наук (1986), професор (1987). Закін. Харків. електротех. інститут (1949). Працював на Харків. електромех. заводі (1944–56); від 1956 – у Харків. політех. інституті (нині Нац. тех. університет «Харків. політех. інститут»):...
(20. 11. 1875, с. Довжанка, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 06. 08. 1955, Львів) – ботанік, природознавець, громадський діяч. Член (1909), дійс. чл. (1920), чл. Президії (від 1923), голова Фізіогр. комісії (1933–39) НТШ. Член товариства «Просвіта». Учасник 1-ї світової війни у складі...
(08(20). 11. 1875, с. В’юнище Сосницького пов. Чернігівської губ., нині у межах смт Сосниця Корюківського р-ну Чернігівської обл. — 07. 03. 1951, Київ) — гірничий інженер, мінералог. Професор (1940). Закінчив Санкт-Петербурзький гірничий інститут (1914), де був залишений для здобуття...
(23. 07. 1878, с. Буцнів, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 20. 11. 1943, Львів) – архітектор, графік. Закін. архіт. відділ. Політех. школи у Львові (1904). Відтоді до 1919 працював у проект. бюро І. Левинського (влас. патенту на будівництво не мав). Один із творців укр. версії львів. сецесії...
(16(28). 04. 1868, містечко Журавка Полтав. губ., нині село Варвин. р-ну Чернiг. обл. – 07(20). 11. 1908, Варшава, похов. у рідному селі) – математик. Син Феодосія, батько Юрія Вороних. Доктор математики (1897), професор (1897), член-кореспондент С.-Петербур. АН (1907). Закiн. Прилуц. г-зiю...
(08(20). 02. 1898, м. Єлисаветград, нині Кропивницький – 20. 11. 1973, Київ) – фахiвець у галузі лiхенологiї. Доктор біологічних наук (1942), член-кореспондент АН УРСР (1972). Заслужений діяч науки УРСР (1968). Закiн. Київ. IНО (1924). Вiд 1927 – в НДI ботанiки Наркомосу ВУАН (згодом Інститут...
(03. 10. 1881, с. Вільки Мазовецькі Рава-Рус. пов., Австро-Угорщина, нині с. Волиця Жовків. р-ну Львів. обл. – 20. 11. 1954, Львів) – літературознавець, мовознавець. Доктор філологічних наук (1951, без захисту дис.), професор (1939), академік АН УРСР (1929–34, від 1939). Член НТШ (1911). Депутат...
(09. 07. 1930, Черкаси — 20. 11. 2020, Київ) — фахівець у галузі фізичного металознавства, фізики поверхні та наукового приладобудування. Доктор фізико-математичних наук (1972), професор (1979), член-кореспондент НАНУ (1982). Заслужений діяч науки і техніки України (2000). Державна премія УРСР у...
(псевдоніми: В. Чорноус, В. Чернігівець; 19. 07. 1941, с. Гнилуша Козелецького р-ну, нині Лебедiвка Чернігівського р-ну Чернiгівської обл. — 20. 11. 1997, Київ, похований у с. Соколівка Козелецького р-ну) — письменник, журналіст. Батько Т. Чухліба. Член СПУ (1977). Премії імені Н. Забіли (1988),...
(17(29). 09. 1898, с. Карлівка, нині місто Полтав. обл. – 20. 11. 1976, Москва) – вчений-генетик. Доктор біологічних наук (1934), академік АН УРСР (1934), АН СРСР (1939), ВАСГНІЛ (1935; у 1938–56 та 1961–62 – президент). Герой Соц. Праці (1945). Сталінcька премія (1941, 1943, 1949). Державні...
(03. 08. 1938, м. Макіївка, Сталінської, нині Донецької обл. – 20. 11. 2013, Львів) – живописець, художник декоративно-ужиткового мистецтва. Батько І. Мінько-Муращик. Народний художник України (2009). Член НСХУ (1970). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1965;...
(20. 09(02. 10). 1863, Катеринослав, нині Дніпро — 20. 11. 1933, Сімферополь) — хімік. Доктор хімії (1901), професор (1902). Після закінчення Харківського університету (1885) був залишений для підготовки до професорського звання: від 1894 — приват-доцент з фізичної хімії. Учень М. Бекетова....
(13(26). 01. 1908, м. Прилуки Полтав. губ., нині Черніг. обл. – 20. 11. 1972, Мінськ) – художник театру, графік. Член СХ Білорусі (1940). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський художній інститут (1929). Відтоді – у Білорусі. Працював кер. відділу худож. оформлення Держ. видавництва...
(Żeromski Stefan; 14. 10. 1864, м. Стравчин, нині Свєнтокшис. воєводства, Польща – 20. 11. 1925, Варшава) – польський письменник. Навч. у Вищій вет. школі (Варшава, 1886–89). Працював бібліотекарем. Захоплювався соціаліст. ідеями. У зб. оповідань «Rozdzobią nas kruki, wrony» (1895), повісті...
(25. 05(06. 06). 1885, м. Миргород, нині Полтав. обл. – 20. 11. 1971, Київ) – співак (лірико-драматичний тенор), педагог, музично-громадський діяч. Батько Т. Микиші. Професор (1946). Народний артист УРСР (1971). Закін. Миргород. худож.-пром. школу (1903), Київ. муз.-драм. школу (1910; кл. М....
(17. 04. 1937, м. Сталінград, нині Волгоград, РФ — 20. 11. 2003, с. Новосілки Києво-Святошинського, нині Фастівського р-ну Київської обл.) — вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1983), професор (1993). Закінчив Українську сільськогосподарську академію (Київ, 1959). Відтоді працював...
(13. 03. 1887, с. Андріївка, нині Макарів. р-ну Київ. обл. – 20. 11. 1937, Київ) – хоровий диригент, композитор, педагог. Походив із родини священика. З юнацтва вчителював і диригував селян. хорами. Закін. регент. курси при Херсон. муз. школі, навч. у Київ. муз. училищі (кл. теорії композиції Є....
(19. 09. 1938, містечко Опішня, нині смт Полтав. р-ну Полтав. обл. – 20. 11. 2010, там само) – гончар. Державні нагороди СРСР. 3-я премія Нац. виставки-конкурсу худож. кераміки «КерамПік у Опішному» в номінації «нар. кераміка» (набір посуду «Мій світ», 2009). Ремеслу вчився у батька, Максима...
(24. 07(06. 08). 1913, с. Варварівка, нині Кремін. р-ну Луган. обл. – 20. 11. 1993, Київ) – літературознавець, критик, письменник. Доктор філологічних наук (1966), професор (1974). Член СПУ (1938) та СКінУ (1978). Всесоюз. (1972) та респ. (1974) премії в галузі літ.-худож. критики. Премія СКінУ...
(26. 08. 1924, м-ко Кагарлик Київської губ., нині місто Обухівського р-ну Київської обл. — 20. 11. 2008, Київ) — фахівець у галузі радіотехніки та електроніки. Доктор технічних наук (1969), професор (1970). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1983). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки...
(25. 05. 1921, м. Жмеринка Подільської губ., нині Вінницької обл. — 20. 11. 2000, Київ) — хоровий диригент, педагог. Заслужена артистка УРСР (1954). Учасниця 2-ї світової війни. Навчалася у Білоруській сільськогосподарській академії (м. Горки Могильовської обл., 1938), Одеському...
(Казимир Львович; 23. 04. 1859, Мінськ – 20. 11. 1923, Париж) – живописець, графік, скульптор. Навч. у Рівнен. гімназії (1871–72). Від 1874 – на військ. службі у Києві, Луцьку, Вінниці, Кременці (нині Терноп. обл.). Учасник рос.-турец. війни 1877–78. Навч. у Школі мистецтв у Варшаві (1881; викл....
(01. 06. 1919, м-ко Ічня Борзнянського пов. Чернігівської губ., нині місто Прилуцького р-ну Чернігівської обл. — 20. 11. 2006, Київ) — лікар-терапевт, онколог. Син Л. Ревуцького. Доктор медичних наук (1967), професор (1969). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980). Учасник 2-ї світової...
(24. 07. 1914, с. Рогнедино, нині смт Брянської обл., РФ — 20. 11. 1984, Вінниця) — лікар-рентґенолог, радіобіолог. Доктор медичних наук (1976), професор (1977). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Смоленський медичний інститут (РФ, 1941). Від 1946 працював у...
(27. 04. 1913, с. Бурімка Борзнянського пов. Чернігівської губ., нині Прилуцького р-ну Чернігівської обл. — 20. 11. 1957, м. Трентон, шт. Нью-Джерсі, США) — історик. Член-кореспондент УВАН. Навчався у Лубенському учительському інституті (нині Полтавська обл., 1934—36), закінчив Харківський...
(справж. – Гельман Леон Германович; 08(20). 05. 1864, Київ – 20. 11. 1951, м. Сочі Краснодар. краю, РФ) – письменник, драматург. Навч. у гімназіях м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельн. обл.), Херсона, Одеси. 1881–83 співпрацював в одес. ж. «Маяк», «Пчелка», «Суфлер». Одночасно 1881–98 – у...
(21. 09(03. 10). 1883, с. Святець, нині Теофіпол. р-ну Хмельн. обл. – 20. 11. 1959, Київ) – компартійний діяч, дипломат. Доктор історичних наук (1940), професор (1940), академік АН УРСР (1945). Державні нагороди СРСР. Закін. гімназію у м. Острог (нині Рівнен. обл.), від 1903 навч. у...
(15. 02. 1919, с. Красне, нині Скадов. р-ну Херсон. обл. – 20. 11. 2005, Одеса) – композитор, педагог, музично-громадська діячка. Доц. (1964). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1981). Член СК СРСР (1951), СКУ (1954). Закін. Одес. консерваторію (1946; кл. С. Орфеєва), де відтоді й викладала (до...
(Добужинский Мстислав Валерианович; 02(14). 08. 1875, м. Новгород, Росія – 20. 11. 1957, Нью-Йорк) – російський графік, живописець і художник театру. Закін. С.-Петербур. рисув. школу Товариства заохочення художників (1887), майстерню живопису і малювання Л. Дмитрієва-Кавказького (1898) і В. Мате...
(22. 12. 1925, с. Скопіївка, Добровеличків. р-ну нині Кіровогр. обл. – 20. 11. 2008, Кіровоград) – графік і художник театру. Брат А. Добролежі. Член НСХУ (1957).Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1967; викл. М. Жук, П. Злочевський, В. Савін)....
(17. 12. 1919, с. Купин, нині Городоцького р-ну Хмельн. обл. – 20. 11. 1993, Київ) – актор. Учасник 2-ї світової війни. Бойові та держ. нагороди. Член НСКінУ (1993). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1939). У 1939–41 – арт. Київ. академ. театру укр. драми ім. І. Франка; 1946–57 – арт....
(08. 11. 1928, м. Брянськ, РФ — 20. 11. 1997, Київ) — фахівець у галузі машинобудування. Доктор технічних наук (1967), професор (1969). Заслужений діяч науки і техніки РФ (1976). Премія імені Є. Патона АН УРСР (1988). Закінчив Брянський інститут транспортного машинобудування (1950), де 1958—79 й...
(Котёночкин Вячеслав Михайлович; 20. 06. 1927, Москва – 20. 11. 2000, там само) – російський кінорежисер, художник-мультиплікатор, сценарист. Нар. арт. РРФСР (1987). Державна премія СРСР (1988). Закін. Пензен. училище протитанк. артилерії (РФ, 1945), курси мультиплікаторів при кіностудії...
(10. 05. 1937, с. Єкатеринівка, нині Примор. краю, РФ – 20. 11. 1985, Київ) – перекладач, поет. Закін. факультет іноз. мов Львів. університету (1963). Працював на Київ. мотоциклет. заводі (1954–58). Викладав англ. мову на Львівщині та Волині (1960-і рр.). Від поч. 1970-х рр. – на творчій...
(05 (18). 04. 1916, с. Великий Жванчик, нині Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл. – 20. 11. 1970, Київ, похов. у Чернівцях) – письменник, журналіст. Учасник 2-ї світової війни. Працював у колгоспі, від 1944 – у ред. обл. газет у Чернівцях, Тернополі, Львові. Перше оповідання «Анничка-мрійниця» побачило...
(08(21). 02. 1908, Кишинів – 20. 11. 1987, Ленінград, нині С.-Петербург) – історик. Доктор історичних наук (1940), професор (1940). Заслужений діяч науки РРФСР (1968). Державні нагороди СРСР. 1917 разом із родиною переїхав до м. Курськ (Росія). 1930 закін. Ленінгр. університет (учень Б....
(20. 10. 1921, м. Ростов-на-Дону, РФ – 20.11. 2008, Львів) – спортсмен (кульова стрільба з пістолета; стрільба з лука), тренер. Кандидат педагогічних наук (1970), доцент (1973). Майстер спорту (1952). Заслужений майстер спорту СРСР (1955). Почес. м. сп. (1957). Заслужений тренер України (1966)....
(15(27). 10. 1899, с. Омельник Олександрів. пов. Катеринослав. губ., нині Оріхів. р-ну Запоріз. обл. – 20. 11. 2000, Москва) – фахівець у галузі атомної енергетики. Академік РАН (1962). Держ. премії СРСР (1949, 1951, 1953, 1970, 1976). Ленін. премія (1957). Двічі Герой Соц. Праці (1949, 1984)....
(04(17). 04. 1916, Петроград, нині С.-Петербург – 20. 11. 1996, Київ) – живописець. Член СХУ (1950-і рр.). Закін. гідротехнікум (1936), навч. 1937–41 у гірн. інституті та худож. студії Інституту живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург), закін. Київ. худож. інститут...
(12. 09. 1931, Київ – 20. 11. 2013, там само) – архітектор. Доктор архітектури (1996), професор (2001). Член НСАУ (1964). Дійсний член Укр. академії архітектури (1998). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1955), де 1990–2013 й працював (нині Київ. університет будівництва та архітектури): від 1997 –...
(09. 09. 1939, м. Синельникове Дніпропетровської обл. — 20. 11. 2020, Запоріжжя) — провізор. Кандидат хімічних (1971), доктор фармацевтичних (1984) наук, професор (1985). Закінчив Запорізький фармацевтичний інститут (1963), де й працював від 1964 (нині медичний університет): 1975—2012 — завідувач,...
(Zapałowicz Hugo (Hugon); 15. 11. 1852, Любляна – 20. 11. 1917, м. Перовськ, нині Кзил-Орда, Казахстан) – польський ботанік, мандрівник. Доктор права (1880). Дійсний член АМ у Кракові (1894), почес. чл. Баб’єґур. відділу Татран. товариства (1909), Татран. товариства (1913) у Польщі. Навч. на...
(Гарэцкі Гаўрыла Іванавіч; 28. 03(10. 04). 1900, с. Мала Багатьківка Мстислав. пов. Могильов. губ., нині с. Багатьківка Могильов. обл., Білорусь – 20. 11. 1988, Мінськ) – геолог, демограф, громадський діяч. Брат М. Горецького. Доктор геолого-мінералогічних наук (1946), академік Білорус. АН (1928)....
(08. 02. 1925, м. Умань Київ. губ., нині Черкас. обл. – 20. 11. 1994, Київ) – скрипаль, диригент, педагог. Доц. (1986). Лауреат 7-го Міжнар. конкурсу камер. музики ім. Лео Вайнера (Будапешт, 1963; у складі Квартету ім. М. Лисенка). Закін. Київську консерваторію (1951; кл. О. Манілова)....
(25. 06. 1925, м. Бєлорєцьк, Башкирія, РФ — 20. 11. 2015, м. Ошава, провінція Онтаріо, Канада) — фахівець у галузі металургії. Батько І. Пиоро. Доктор технічних наук (1971). Закінчив Київський політехнічний інститут (1949). Відтоді працював в Інституті чорної металургії АН УРСР; 1950—90 — в...
(15. 07. 1932, Харків — 20. 11. 1997, Київ) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1976), професор (1989). Закінчив Київський університет (1955). Від 1961 працював в Інституті мовознавства АН УPCP (Київ): від 1977 — завідувач відділу культури мови; від 1987 — завідувач кафедри російської мови...
(03. 05. 1959, м. Глухів Сум. обл. – 20. 11. 2022, Київ) – еколог. Дочка Лідії, онука Петра Горшкових. Доктор сільськогосподарських наук (2003), професор (2010). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1983). Відтоді працювала в Інституті землеробства УААН (смт Чабани Києво-Святошин. р-ну Київ. обл.)....
(09. 04. 1927, с-ще шахти «Новоекономічна» № 1, нині смт Новоекономічне Покров. р-ну Донец. обл. – 20. 11. 1999, Київ) – актриса. Заслужений артист УРСР (1967). Закін. театр. студію при Одес. укр. муз.-драм. театрі ім. Жовтн. революції (1948). Працювала у Київ. муз.-драм. ім. П. Саксаганського (м....
(21. 11. 1939, Дніпропетровськ, нині Дніпро – 20. 11. 2015, там само) – скульптор. Син Г. Невечері. Член НСХУ (1971). Закін. Київський художній інститут (1965; викл. М. Вронський, М. Гельман, І. Макогон, О. Олійник). Працював 1965–99 на Дніпроп. худож.-вироб. комбінаті. Учасник обл. та респ....
(25. 09. 1893, Київ – 20. 11. 1986, с. Мотаґньола побл. м. Луґано, Швейцарія) – математик. Закін. Київ. комерц. училище, навч. у Марбур. університеті (Німеччина). Після 1-ї світової війни переїхав до Німеччини, спочатку до Ґеттінґена, де підготував доктор. дис. під керівництвом Д. Гільберта,...
(12. 09. 1930, м. Сєнно Вітеб. обл., нині Білорусь – 20. 11. 2004, Одеса) – графік, живописець, письменник. Чоловік Л. Фурдигайло. Закін. Одес. університет (1952) та художнє училище (1957; викл. М. Муцельмахер). Працював н. с. Одес. ХМ (1957–67, 1981–83), водночас викл. Одес. худож. училища...
(09. 07. 1930, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. – 20. 11. 2001, Севастополь) – зоолог. Доктор біологічних наук (1989). Закін. Одес. університет (1953). Від 1956 працювала в Інституті біології пд. морів НАНУ (Севастополь): від 1989 – провідний науковий співробітник Наукові дослідження:...
(26. 05. 1907, с. Самійлівка, нині Близнюків. р-ну Харків. обл. – 20. 11. 1975, Полтава) – зоолог. Доктор біологічних наук (1959), професор (1960). Закін. Харків. університет (1932). Від 1935 працював у Бердян. і Херсон. пед., Херсон. с.-г. інститутах, Таджиц. університеті (Сталінабад, нині...
(справж. – Дергачов; 31. 10. 1927, с. Олександрівка Друга, нині Старобешів. р-ну Донец. обл. – 20. 11. 2021, м. Ватутіне Звениг. р-ну Черкас. обл.) – письменник. Член НСПУ (1981). Закін. Харків. політех. інститут (1952). Працював у колгоспі, водієм на шахтах Донбасу, інж., кер. цеху, 1973–91 –...
(21. 09(03. 10). 1892, Київ – 20. 11. 1957, там само) – фахівець у галузі теплотехніки. Доктор технічних наук (1940), професор (1940). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1950). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1923). Відтоді працював на виробництві; від 1929 (з...
(26. 12. 1906 (08. 01. 1907), с. Трипілля, нині Обухів. р-ну Київ. обл. – 20. 11. 1977, Київ) – актриса, режисер. Дружина Ю. Костюка. Заслужений артист УРСР (1957). Закін. Київ. муз.-драм. інститут (1928), Вищі режисер. курси у Москві (1953). Працювала у «Березолі» (1929–37; від 1935 – Харків....
(17. 05. 1931, с. Мала Зубівщина, нині Коростен. р-ну Житомир. обл. – 20. 11. 2010, м. Бутов Пльзнен. краю, Чехія) – перекладач, кларнетист, гобоїст, педагог, громадський діяч. Закін. філол. факультет Київ. університету (1956). Відтоді працював перекладачем книг з чес. на укр. мову. Від 1959 – на...
(03. 04. 1910, с. Григоро-Бригадирівка, нині Кобеляц. р-ну Полтав. обл. – 20. 11. 1984, Дніпропетровськ) – живописець. Член СХУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Дніпроп. худож.-пед. технікум (1934). Учасник обл. та респ. виставок від 1947. Осн. жанри – портрет, пейзаж, натюрморт....
(15(27). 12. 1896, с. Кош-Єлга, нині Башкортостан, РФ – 20. 11. 1979, Сімферополь) – ґрунтознавець. Батько М. Іванової, дід І. Іванова та О. Гармаш. Доктор сільськогосподарських наук (1950), професор (1951). Закін. агроном. (1925) та агрохімії й ґрунтознавства (1928) факультети Моск. с.-г....
(15. 04. 1937, с. Нечаяне, нині Микол. р-ну Микол. обл. – 20. 11. 1987, Київ) – актор. Заслужений артист України (1978) та Чувас. РСР (1971). Закін. Одес. театр.-художнє училище (1956) та Київ. інститут театр. мистецтва (1964). У 1964–74 – актор Черніг. укр. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка....
(30. 01 (11. 02). 1864, м. Карачев, нині Брян. обл., РФ – 20. 11. 1942, м. Казань, Татарстан, РФ) – лікар-терапевт. Доктор медицини (1899). Закін. фіз.-мат. (1886) та мед. (1893) факультети Моск. університету, де й працював приват-доцент шпитал. клініки до 1911. Відтоді викладав в ін. ВНЗах...
(26. 04. 1927, м. Ахалкалакі, Грузія — 20. 11. 1981, Київ) — лікар-онколог. Доктор медичних наук (1966), професор (1978). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1981, посмертно). Закінчила Тбіліський медичний інститут (1951). Працювала 1951—61 в Інституті фізіології АН УРСР; 1961—81 — в...
(28. 04. 1930, м. Сталіно, нині Донецьк – 20. 11. 2004, Севастополь) – фахівець у галузі кібернетики та радіотехніки. Доктор технічних наук (1990), професор (1994). Закін. Гатчин. військ.-мор. радіотех. училище (Ленінгр. обл., 1957). До 1985 служив у ВМФ. 1985–93 – керівник н.-д. лаб. моделювання...
(17. 01. 1942, м. Городок Львів. обл. – 16. 11. 2025, Львів, похований у рідному місті) – прозаїк, літературознавець. Чоловік Н.-Л. Горак. Канд. хім. н. (1971). Член НСПУ (1988). Закін. Львівський університет (1964). Працював у Борислав. НДІ орган. хімії; в Укр. НДІ поліграф. промисловості; на...
(06. 12. 1934, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 13. 11. 2025, Київ) – артистка балету, педагог. Народний артист УРСР (1974). Ґран-Прі 2-го Міжнар. фестивалю танцю в Парижі (1964). Закін. Київ. хореогр. училище (1954; кл. Г. Березової). 1955–78 – солістка Київ. театру опери та балету ім. Т....
(01. 01. 1946, м. Кіль, Німеччина – 13. 11. 2025, Лондон) – британська письменниця українського походження. Народилася у таборі для біженців, була перевезена батьками до Великої Британії, де й проживала. Закін. Університет у м. Кіль (1968), магістратуру Університету Шеффілд Халлам (1969), де...
(09. 07. 1932, Полтава – 12. 11. 2025) – дипломат, літературознавець, перекладач. Кандидат філологічних наук (1977). Член НСПУ (1982). Премія ім. А. Кримського НАНУ (2002). Закінчив Київський університет (1955). Від 1957 працював у системі МЗС УРСР; 1963–68 – співробітник Постійного...
(19. 09. 1934, м. Кузнецьк Кемеров. обл., РФ – 12. 11. 2025, Суми) – фахівець у галузі сільськогосподарського машинобудування. Доктор технічних наук (1984), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Закін. Харків. політех. інститут (1958). Працював на підприємствах...
(25. 06. 1925, м. Бєлорєцьк, Башкирія, РФ — 20. 11. 2015, м. Ошава, провінція Онтаріо, Канада) — фахівець у галузі металургії. Батько І. Пиоро. Доктор технічних наук (1971). Закінчив Київський політехнічний інститут (1949). Відтоді працював в Інституті чорної металургії АН УРСР; 1950—90 — в...
(21. 11. 1939, Дніпропетровськ, нині Дніпро – 20. 11. 2015, там само) – скульптор. Син Г. Невечері. Член НСХУ (1971). Закін. Київський художній інститут (1965; викл. М. Вронський, М. Гельман, І. Макогон, О. Олійник). Працював 1965–99 на Дніпроп. худож.-вироб. комбінаті. Учасник обл. та респ....
(17. 07. 1927, с. Задубрівці, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 20. 11. 2015, Івано-Франківськ) – хімік. Батько О. Гуцуляка. Доктор хімічних наук (1990), професор (1992). Закін. Чернів. університет (1954). Працював у ньому до 1964. У 1964–68 – завідувач кафедри Івано-Фр. пед. інституту (нині...
(17. 06. 1935, с. Удайці Прилуц. р-ну Черніг. обл. – 20. 11. 2015, Черкаси) – спортсмен (веслування на байдарках і каное), тренер. Майстер спорту (1960). Заслужений тренер України (1968), Азербайджану (2010). Закін. Черкас. пед. інститут (1962). Чемпіон України (1959–62), ЦР спортивного...
(15. 02. 1919, с. Красне, нині Скадов. р-ну Херсон. обл. – 20. 11. 2005, Одеса) – композитор, педагог, музично-громадська діячка. Доц. (1964). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1981). Член СК СРСР (1951), СКУ (1954). Закін. Одес. консерваторію (1946; кл. С. Орфеєва), де відтоді й викладала (до...
(26. 05. 1907, с. Самійлівка, нині Близнюків. р-ну Харків. обл. – 20. 11. 1975, Полтава) – зоолог. Доктор біологічних наук (1959), професор (1960). Закін. Харків. університет (1932). Від 1935 працював у Бердян. і Херсон. пед., Херсон. с.-г. інститутах, Таджиц. університеті (Сталінабад, нині...
(06. 12. 1913, с. Старобогданівка, нині Мелітопольського р-ну Запорізької обл. — 20. 11. 1975, похований у с. Терпіння Мелітопольського р-ну Запорізької обл.) — військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії у 1935—37 та від червня...
20 листопада 1917 своїм ІІІ Універсалом УЦР проголосила УНР, до якої ввійшли Київ., Черніг., Волин., Поділ....
20 листопада 1988 в рамках горбачов. політики «перебудови» ВР СРСР ухвалила зміни до Конституції СРСР та Закон «Про вибори народних депутатів СРСР»....
20 листопада 1917 УНР укр. уряд підпорядкував собі розташовані на території України армій. командні структури рос....
20 листопада 1864. Гол. особливістю судочинства у комерц. судах було прагнення до швидкого розгляду справ....
20 листопада 1922 до 24 липня 1923 з метою врегулювання становища на Близькому Сході проводилася Лозаннська мирна конференція....
20 листопада 1989 // Закони України. 1998. Т. 14; Співак В. М., Гопанчук В. С. Законодавство України про шлюб та сім’ю....
20 листопада США відмовилися від карантину. Формал. датою завершення К. к. вважають 7 січня 1963, коли СРСР і США звернулися зі спіл....
20 листопада 1920, згідно з яким утворилася дуже складна система спадкоємності вищої церк. влади в РПЦ, що за умов богоборчої, атеїстично налаштов....
20 листопада, Наказів селянам та Оповіщення громадян від 21 листопада, Постанови Директорії УНР від 26 листопада, Ноти до народів світу від 15 грудня....
20 листопада 1917 Центр. рада Заг.-рос. спілки еллінів видала відозву «До греків Росії» з повтор. закликом об’єднувати місц....
20 листопада 1943 – Окрема Примор. армія, командувач – генерал-полковник І. Петров), Чорномор. флоту (віце-адмірал Л....
20 листопада вдалося перейти польс. кордон. Д. З. п., що відбувався за склад. і несприятл. обставин, став завершенням зброй....
20 листопада 1937. С. І. Білокінь...
20 листопада 1943. Акція мала проводитися силами АК при наближенні рад. армії. На польс. теренах її кульмінац....
20 листопада 1922 до 24 липня 1923 (з перервою від 4 лютого до 22 квітня 1923) за участі Великої Британії, Греції, Італії, Румунії, Франції, Югославії, Японії, США (представлені спостерігачами), з одного боку, і Туреччини – з іншого....
20 листопада того ж року за наказом ген. секр. військ. справ С. Петлюри на його тер. розгорнуто 1-у укр....