(30. 10. 1882, с. Романівка, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 13. 07. 1937, Київ) – монументаліст, графік. Брат Т. Бойчука, чоловік С. Налепинської-Бойчук. Фундатор відомої школи в укр. мистецтві 20-х рр. 20 ст. Член НТШ (1912), УНТ (після 1917). Навч. малярства в студії Ю. Панькевича...
(псевд.: Білоцерківець, Божко, Журба, Книголюб, Українець та ін.; 30. 10. 1879, С.-Петербург – 25. 08. 1963, м. Філадельфія, США) – журналіст, бібліолог і громадський діяч. Брат Н. Дорошенко-Савченко. Дійсний член НТШ (1925), УВАН (1946). Закін. Прилуц. класичну гімназію (нині Черніг. обл.,...
(Брянських Петро Арсенійович; 30. 10. 1881, м. Іркутськ, Росія — 22. 11. 1937, м. Архангельськ, РФ) — церковний діяч. Закінчив Іркутську духовну семінарію (1902) і Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я (1907). Протягом 8-ми місяців слухав лекції з біблійських наук у...
(30. 10. 1911, с. Братишів, нині Тлумац. р-ну Івано-Фр. обл. – 05. 12. 1988, Мюнхен) – скульптор, графік. Закін. Львів. мист.-пром. школу (1934), навч. у Краків. (1928–36; майстерня К. Лящки) і Берлін. (1936–40; викл. А. Бреккер, О. Гріцбергер, Ф. Ємець, А. Фоке) АМ. Від 1945 – у Мюнхені, де...
(Valéry Paul; 30. 10. 1871, містечко Сет, Франція – 20. 07. 1945, Париж, похов. у м-ку Сет) – французький поет, есеїст, літературознавець, мистецтвознавець. Член Франц. академії (1925). Орден Почес. легіону (1923), мист. премія А. Волляра (1923). Вивчав право в ліцеї м. Монпельє (Франція). 1894...
(30. 10. 1965, с. Смига, нині с-ще Дубенського р-ну Рівненської обл.) — живописець, графік, скульптор, іконописець. Заслужений художник України (2015). Тернопільська обласна премія імені М. Бойчука (2000), премія Міжнародної мистецької виставки-конкурсу «Різдвяні дари. 2009—10» (2010, Львів;...
(30. 10. 1942, с. Сотницький Козачок Золочів. р-ну Харків. обл. – 07. 07. 2009, Харків) – художник-монументаліст, живописець і графік. Чоловік Н. Гонтарової. Заслужений художник України (1995). Акад. АМУ (2006). Національна премія України імені Т. Шевченка (2009). Велика золота медаль АМУ (2003)....
(30. 10. 1909, м. Умань Київської губ., нині Черкаської обл. — 29. 12. 1945, м. Мурманськ, РФ) — поетеса, публіцистка. Дружина О. Тургана. Народилася в єврейській родині з ортодоксальними релігійними поглядами, до яких батьки прагнули навернути й доньку. Пізніше у віршах Т. теми родини й буття...
( ; 18(30). 10. 1875, м. Александрополь, нині Ґюмрі, Вірменія – 17. 10. 1957, Єреван) – вірменський письменник. Академік АН Вірм. РСР (1943). Сталінcька премія (1946). Навч. у Ваґаршапат. духов. семінарії (нині м. Ечміадзін, Вірменія; 1889–92); у 1893–95 – вільний слухач Ляйпциз. університету...
(30. 10. 1950, Харків) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (2009), професор (2022). Закінчив Київський політехнічний інститут (1973). Працював в Інституті колоїдної хімії та хімії води АН УРСР (Київ, 1972—80), Президії АН УРСР (1980—84), Відділенні природних дисперсних систем Інституту...
(18(30). 10. 1899, с. Шаповалiвка, нинi Борзнян. р-ну Чернiг. обл. – 18. 01. 1981, Київ) – вчений-селекціонер, генетик. Доктор біологічних наук (1958), професор (1960), член-кореспондент АН УРСР (1961). Премія ім. В. Юр’єва АН УРСР (1964). Ленін. премія (1960). Закiн. Київ. с.-г. інститут (1926)....
(30. 10. 1887, с. Новий Витків, нині Радехів. р-ну Львів. обл. – 08. 02. 1955, м. Нью-Йорк, США; похов. у м. Елізабет, перепохов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – громадський та політичний діяч, журналіст. Небіж О. Мишуги, який мав на М. великий вплив, зокрема щодо державниц. інтересів...
(30. 10. 1989, м. Саки, нині АР Крим — 29. 08. 2022, між селами Новогригорівка Первомайського р-ну та Любомирівка Миколаївського р-ну Миколаївської обл.) — військовик. Молодший лейтенант (2024, посмертно). Герой України (2023, посмертно). По батьківській лінії — кримський грек, по материнській —...
(17(30). 10. 1912, м-ко Старий Чуднів Житомирського пов. Волинської губ., нині м. Чуднів Житомирського р-ну Житомирської обл. — 05. 01. 1974, Київ) — прозаїк, драматург, критик, журналіст. Член СПУ. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. У 7 р. залишився сиротою. Після закінчення Київського...
(30. 10. 1899, с. Селець, нині Дубровиц. р-ну Рівнен. обл. – 11. 12. 1965, м. Провіденс, шт. Род-Айленд, США) – лікар-терапевт, діяч українського національного руху. Доктор медицини (1928), професор (1938). Член УВАН (1946), НТШ. Закін. Київський медичний інститут (1922). Працював н. с. на каф....
(справж. – Боровиков; крипт.: В. Б., В. Б-к; 18(30). 10. 1864, м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 28. 12. 1937, Одеса) – публіцист, поет, перекладач. Навч. в Остроз. прогімназії (1876–80), Ніжин. гімназії (1880–84), закін. природн. відділ. фіз.-мат. факультету Університету св. Володимира у Києві...
(18(30). 10. 1889, Севастополь – ?) – фахівець у галузях плодівництва й овочівництва. Професор (1962). Державні нагороди СРСР. Навч. в Училищі садівництва при Нікіт. ботан. саду в Криму (1903–04), закін. Пензен. училище садівництва (Росія, 1911). Працював викл. плодівництва, овочівництва,...
(30. 10. 1920, Полтава – 23. 09. 1993, Москва) – прозаїк, драматург, публіцист. Член СП РФ (1980). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. 1922 разом із родиною переїхав до Москви. Закін. Моск. заоч. полігр. інститут (1958). Працював художником-оформлювачем. Голова СП СРСР (1986–91)....
(псевд. – Л. Граничка; 30. 10. 1895, с. Грушів, нині Дрогоб. р-ну Львів, обл. – 01. 12. 1984, м. Філадельфія, похов. у м-ку Гемптонбурґ, шт. Нью-Йорк, США) – літературознавець. Дійсний член НТШ. Навч. в УВУ та Карловому університеті у Празі (1921–26). Під час 1-ї світової війни та Визв. змагань...
(Král Jiří; 30. 10. 1893, Прага – 24. 01. 1975, там само) – чеський географ, антропогеограф. Доц. (1924). Закін. філос. факультет Карлового університету в Празі (1917). Удосконалював знання в університетах Польщі, Югославії та Болгарії. 1920–29 – співроб. Геогр. інституту (засн. Відділу...
(30. 10. 1946, с. Шестовиця Чернігівського р-ну Чернігівської обл.) — правознавець, дипломат. Кандидат юридичних наук (1978), професор (2004), академік НАПрНУ (2004). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1973). Відтоді працював у Інституті...
(30. 10. 1878, м. Косів, нині Івано-Фр. обл. – 22. 04. 1956, м. Пенргос, Велика Британія) – архітектор, реставратор, теоретик мистецтва, хімік. Брат К. Мокловського. Закін. архіт. факультет Львів. політехніки (1903). Член наук. товариства «Ґроно реставраторів Сх. Галичини» (1903–18). Працював у...
(30. 10. 1937, с. Уссурійськ, нині Примор. краю, РФ) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1984), професор (1990), академік НАНУ (2021). Закін. Київський університет (1959). Відтоді працювала в Інституті мовознавства НАНУ (Київ): 1987–92 – завідувач відділу культури мови; від 1992 – завідувач...
(30. 10. 1880, Одеса — 30. 09. 1915, там само) — літературознавець, медієвіст, візантолог. Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1902), де був залишений для підготовки до професорського звання (учень В. Істріна), а від 1910, після захисту магістерської дисертації, й працював на кафедрі...
(18(30). 10. 1877, Харків — 06. 08. 1969, там само) — лікар-психотерапевт. Син І. Платонова. Доктор медицини (1912), професор. Заслужений діяч науки УРСР (1957). Закінчив Харківський університет (1904), де й працював (з перервою). 1909—13 перебував у закордонному науковому відрядженні. 1920—41 —...
(Леонтій Федорович; 17 (30). 10. 1902, Київ – 23. 08. 1952, Харків) – режисер, педагог. Доц. (1949). Народний артист УРСР (1947). Сталінcька премія (1948). Закін. Київ. муз.-драм. інститут (1925; викл. В. Сладкопєвцев, Лесь Курбас), де був співорганізатором реж. відділ. (1924) та викл. (1925–26)....
(30. 10. 1877, с. Добрячин, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 31. 10. 1942, м. Бухара, Узбекистан) – громадсько-політичний діяч, дипломат. Навч. у Львів. і Віден. університетах, 1910 здобув докторат із права. Працював адвокатом у м. Рава-Руська (нині Жовків. р-ну Львів. обл., від 1912) і Бережани...
(30. 10. 1927, Київ — 12. 01. 2025, м. Бруклайн, шт. Массачусетс, США) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1967). Ленінська премія (1966), премії імені А. Йоффе АН СРСР (1987), імені Н. Мотта (Велика Британія), імені А. Аронова (Ізраїль; обидві — 2005), імені С. Пекаря НАНУ...
(30. 10. 1957, м. Полярний Мурманської обл., РФ) — іхтіолог. Доктор біологічних наук (2012). Закінчив Петрозаводський університет (РФ, 1980). Учителював. Від 1981 працює в Інституті гідробіології НАНУ (Київ): 2010—16 — завідувач лабораторії біології відтворення риб, від 2016 — завідувач...
(17(30). 10. 1910, с. Верхівка, нині Тростянец. р-ну Вінн. обл. – 21. 03. 1997, Київ) – прозаїк. Член СПУ (1962). Закін. Вінн. інститут соц. виховання (1933). Учителював. Під час 2-ї світової війни організував з учнями підпіл. групу, з часом перетворену на партизан. загін, що діяв у бас. р. Унава...
(Динеков Петър Николов; 30. 10. 1910, с. Смолско, нині Софій. обл., Болгарія – 22. 02. 1992, Софія) – болгарський літературний критик, фольклорист. Академік АН Болгарії (1966). Член СП Болгарії (1945). Нар. діяч культури Болгарії (1972). Герой Соц. Праці (1980). Закін. Софій. університет (1933),...
(30. 10. 1923, с. Надежда, нині Дикан. р-ну Полтав. обл. – 13. 09. 2002, Полтава, похов. у с. Низова Яковенщина Шишац. р-ну Полтав. обл.) – живописець. Навч. у Полтав. технікумі землевпорядкування та гідромеліорації (1939–41, 1948–50), інж.-буд. інституті (1965–71). Учасник 2-ї світової війни....
(30. 10. 1930, с. Великий Любінь, нині смт Городоцького р-ну Львів. обл. – 14. 08. 2016, Львів) – фахівець у галузі геоботаніки та екології. Батько О. Голубця та Р. Грималюк. Доктор біологічних наук (1970), професор (1978), академік НАНУ (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (1992)....
(30. 10. 1947, с. Якимівка, нині смт Запоріз. обл.) – книгознавець. Дружина С. Заремби. Доктор історичних наук (1996), професор (1996). Закін. Харків. інститут культури (1969). Працювала 1976–79 ст. інспектором Укр. об’єдн. книжк. торгівлі «Укркнига» Держкомвидаву; у Київ. університеті культури і...
(псевд. – Іван Ковзубан; 30. 10. 1936, м. Біла Церква Київ. обл. – 10. 07. 2019, там само) – поет, перекладач, літературний критик. Член НСПУ (1995). Закін. металург. факультет Київ. політех. інституту (1959), факультет журналістики Київ. університету (1966). Працював на підприємстві...
(18(30). 10. 1897, с. Старовичі, нині Іванків. р-ну Київ. обл. – 21. 09. 1981, Київ) – лікар-фтизіоортопед. Батько Я. Куценка. Доктор медичних наук (1957), професор (1959). Закін. Київський медичний інститут (1924). Відтоді працював в Укр. НДІ ортопедії (нині Інститут травматології та ортопедії...
(18(30). 10. 1866, С.-Петербург – 14. 10. 1931, м. Ялта, нині АР Крим) – альголог, міколог, фітопатолог. Закін. С.-Петербур. університет (1889), де й працював: від 1893 – лаборант Ботан. кабінету, згодом – приват-доцент Здійснив низку наук. експедицій, зокрема 1885 – у Крим з метою вивчення...
(17(30). 10. 1909, м. Нижній Новгород, Росія – 15. 09. 1977, Москва) – астроном. Канд. (1935, без захисту дис.), д-р (1947) фіз.-мат. н. Премія ім. Ф. Бредихіна АН СРСР (1950). Державні нагороди СРСР. 1913–22 разом з родиною мешкав у м. Ніжин (нині Черніг. обл.). Після смерті матері повернувся...
(30. 10. 1937, с. Ков’яги Валків. р-ну Харків. обл. – 25. 01. 2015, Київ) – прозаїк. Член НСПУ (1976). Кандидат філософських наук (1975). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Літ. премія ім. В. Винниченка (2003). Закін. Київський університет (1960). Був на журналіст. та парт. роботі; заст....
(30. 10. 1916, м. Таганрог, Росія – 02. 08. 2006, Одеса) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1972), професор (1973). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Самостійно вивчив англ., нім., італ. та грец. мови. Закін. Ленінгр. політех. інститут (нині С.-Петербург, 1941), екстерном...
(17(30). 10. 1910, ст. Долинська, нині місто Кіровогр. обл. – 28. 07. 1998, Київ) – графік і живописець. Чоловік Наталії, батько Ірини Заруб. Лауреат міжнар. виставок «Сатира за мир» (1975–80). Член НСХУ (1947). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут...
(30. 10. 1897, м. Білосток, нині Підляського воєводства, Польща — 08. 06. 1975, Харків) — ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1941), професор (1945). Закінчив Харківський медичний інститут (1925). Працював лікарем. Від 1931 — у Харківському інституті протезування, ортопедії та травматології...
(30. 10. 1934, с. Баранівка Київ. обл., нині місто Житомир. обл. – 07. 04. 2012, Київ) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1992). Закін. Київ. політех. інститут (1958). Відтоді працював у Жежелів. кар’єроупр. (Козятин. р-н Вінн. обл.); 1959–66 – в інституті «Укргіпробудматеріали» (Київ);...
(30. 10. 1963, м. Брянськ, РФ) — фахівець у галузі дистанційних аерокосмічних досліджень. Доктор технічних наук (2008). Державна премія України в галузі науки і техніки (2011). Закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище (1986). Перебував на військовій службі (1986—91); працював у...
(30. 10. 1971, Київ) – художник театру, живописець. Дочка В. Гукайла. Член НСХУ (1995–2007). Закінчила Українську АМ (Київ, 1995; майстерня М. Стороженка). Створила ескізи костюмів до балетів: «Запрошення до страти» О. Костіна (1995, Дитячий музичний театр, Київ), «Весна священна» І....
(30. 10. 1932, Харків – 10. 05. 2014, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1971), професор (1971), член-кореспондент НАНУ (1979). Народний депутат України (1990–94). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. інж.-екон. інститут (1955). Працював на...
- (30. 10. 1933, м. Яворів, нині Львівської обл. — 04. 05. 2014, м. Щецін Західнопоморського воєводства, Польща) — лікар-хірург. У ході Акції «Вісла» разом з родиною виселений до Польщі. Закінчив Поморську медичну академію (Щецін, 1960), де відтоді й працював: декан (1981—84), заступник декана...
(30. 10. 1927, Одеса – 19. 07. 2004, Львів) – актриса. Дружина А. Ротенштейна. Народний артист УРСР (1968). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1996). Закін. Одес. муз. училище (1950; кл. вокалу С. Щавинської, актор. майстерності – З. Дяконова). Відтоді працювала арт. хору, згодом –...
(30. 10. 1935 х. Смілий, нині с. Сміле Слов’яносерб. р-ну Луган. обл. – 27. 10. 2018, Хмельницький) – скульптор, живописець. Член НСХУ (1977). Закін. Київський художній інститут (1962; викл. М. Вронський, М. Лисенко, І. Макогон). Відтоді працював до 1995 у Хмельн. худож.-вироб. майстернях....
(17(30). 10. 1907, с. Селище Канів. пов. Київ. губ., нині затоплене Канів. водосховищем – 29. 06. 1988, Київ) – хімік. Доктор хімічних наук (1956), професор (1959). Учасник 2-ї світової війни, служив у хім. військах. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Київ. технол. інститут цукр....
(30. 10. 1949, м. Тисмениця Станіслав., нині Івано-Фр. обл. – 17. 12. 2014, Київ, похов. у рідному місті) – письменник, перекладач. Член НСПУ (1992). Премія ПЕН-клубу за кращу книгу перекладів поезії (2000). Студіював англ. філологію у Львів. університеті (1968–72), був відрахов. за т. зв....
(30. 10. 1948, Миколаїв – 04. 08. 2015, там само) – балетмейстер. Заслужений артист України (2002). Доцент (1986). Закінчив Дніпропетровське театральне училище (1969), Московський інститут культури (1976; курс І. Смирнова). Працював викладачем Миколаївського культурно-освітнього училища (від...
(30. 10. 1894, Львів – 22. 05. 1947, там само) – лікар, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1936). Навч. у Львів. університеті (1912–14). На поч. 1-ї світової війни вступив до УСС, потрапив у рос. полон. Після звільнення вивчав філософію в УВУ (1921–24), закін. Карлів університет у Празі (1926)....
(17(30). 09. 1917, м. Ростов-на-Дону, Росія — 2009, Сімферополь) — фізіолог. Дружина Г. Троїцького. Доктор біологічних наук (1969), професор (1971). Закінчила Ростовський університет (1939). Відтоді працювала у Ростовському медичному інституті. Під час 2-ї світової війни очолювала лабораторії в...
(30. 10. 1966, Вінниця) — філософ. Доктор філософських наук (2000), професор (2003). Премія імені Г. Сковороди Посольства Франції в Україні (2001, за переклад трактату «Про суспільну угоду» Ж.-Ж. Руссо; 2015, за збірку «“Медитації” Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень»). Орден Академічних пальм...
(30. 10. 1935, с. Старий Олексинець, нині Кременецького р-ну Тернопільської обл. — 20. 10. 2021, Тернопіль) — живописець, графік. Закінчив Львівський політехнічний інститут (1957). Малювати навчався в дядька О. Чернецького. Працював головним спеціалістом, головним інженером філій Тернопільського...
(Плитæ Грис; 30. 10. 1913, с. Рук Тифліської губ., нині Дзауського р-ну, Південна Осетія, Грузія — 04. 03. 1999, м. Владикавказ, Північна Осетія—Аланія, РФ) — осетинський письменник, перекладач. Державна премія імені К. Хетагурова (1996). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив...
(18(30). 10. 1856, Москва — 1937, м. Салоніки, Греція) — лікар-хірург. Доктор медицини (1889). Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1882), де відтоді й працював надштатним ординатором. Від 1884 займався лікарською діяльністю в Києві, від 1887 — в Одесі, зокрема 1897—1908 був старшим...
(30. 10. 1899, містечко Козятин Бердичів. пов. Київ. губ., нині місто Вінн. обл. – 05. 12. 1950, Москва) – конструктор військової техніки. Генерал-майор (1942). Член-кореспондент АН СРСР (1943). Герой Соц. Праці (1941). Сталінcька премія (1942). Держ. нагороди СРСР. Працював на вироб-ві у...
(30. 10. 1936, м. Хотин, нині Чернів. обл. – 23. 03. 2013, Чернівці) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1993), професор (1995). Закін. Чернів. університет (1963), де відтоді й працював: 1995–2013 – професор кафедри диференціал. рівнянь. Водночас від 2002 – завідувач кафедри інформ....
(30. 10. 1975, Алма-Ата, нині Алмати) – мовознавець. Доктор філологічних наук (2009). Закін. Кіровогр. пед. університет (1998). Працював у відділі ономастики Інституту української мови НАНУ (Київ, 2001–06); від 2009 – завідувач кафедри мовної підготовки Кіровогр. юрид. інституту Харків....
(30. 10. 1975, Дніпропетровськ) – математик. Син В. Капустяна. Доктор фізико-математичних наук (2008), професор (2011). Закін. Київський університет (1997), де від 1999 й працює: від 2010 – професор кафедри диференціал. та інтеграл. рівнянь. Основні напрями наук. досліджень: теорія глобал....
(30. 10. 1950, Харків) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (2009), професор (2022). Закінчив Київський політехнічний інститут (1973). Працював в Інституті колоїдної хімії та хімії води АН УРСР (Київ, 1972—80), Президії АН УРСР (1980—84), Відділенні природних дисперсних систем Інституту...
(30. 10. 1950, м. Кілія Одес. обл.) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1991), професор (1996). Закін. Одес. мед. інститут (1973), де відтоді й працює (нині університет; з перервою): від 1996 – професор кафедри заг. хірургії; 1975–80 – лікар в Одесі. Розробляє патогенетично обґрунтовані методи...
(30. 10. 1925, Житомир — 24. 12. 2006, Київ) — лікар-стоматолог, біохімік. Доктор біологічних наук (1968). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський стоматологічний інститут (1950). Працював в Інституті біохімії АН УРСР (Київ): старший науковий співробітник — керівник групи електронної...
( ; 18(30). 10. 1875, м. Александрополь, нині Ґюмрі, Вірменія – 17. 10. 1957, Єреван) – вірменський письменник. Академік АН Вірм. РСР (1943). Сталінcька премія (1946). Навч. у Ваґаршапат. духов. семінарії (нині м. Ечміадзін, Вірменія; 1889–92); у 1893–95 – вільний слухач Ляйпциз. університету...
(16(28). 04. 1876, м-ко Сміла Черкаського пов. Київської губ., нині місто Черкаського р-ну Черкаської обл. — 30. 10. 1958, Харків) — фахівець у галузі аерогідродинаміки та гідромашинобудування. Доктор технічних наук (1937), професор (1925), академік АН УРСР (1929). Заслужений діяч науки і техніки...
(справж. – Полотнюк Дарина Дмитрівна; 05. 05. 1907, Чернівці – 30. 10. 1982, Львів) – письменниця, громадська діячка. Мати Яреми, бабуся Ярини Полотнюків. Народилася в сім’ї учителя і письменника Д. Макогона. Буковина була 1918 окупована Румунію, українська мова і культура зазнавали...
(01(13). 09. 1878, м. Єлисаветград Херсон. губ., нині Кіровоград – 30. 10. 1929, Прага) – правознавець, історик права, політичний діяч. Син Митрофана, брат В’ячеслава, батько Галини та Ростислава Лащенків. Закін. гімназію в Єлисаветграді (1896), юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві...
(псевд. і крипт.: Клен Юрій, Явір Гордій, О. Б.; 04. 10. 1891, с. Сербинівка, нині Жмерин. р-ну Вінн. обл. – 30. 10. 1947, м. Авґсбурґ, Німеччина) – поет, літературознавець і перекладач. Батько В. Бурґгардта. Член літ. групи «Неокласики». Доктор філол. н. Закін. 1-у (Олександрівську) гімназію та...
(04. 10. 1918, м. Катеринослав, нині Дніпро — 30. 10. 1999, Київ) — живописець і педагог. Народний художник УРСР (1963) та СРСР (1979). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1951). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Сталінська премія (1948, 1950). Державна премія України імені...
(15(27). 02. 1875, с. Михайлівка Пензенської губернії, Росія — 30. 10. 1956, Одеса) — лікар-офтальмолог, хірург. Доктор медицини (1908), академік АН УРСР (1939) та АМН СРСР (1944). Заслужений діяч науки УСРР (1935). Герой Соціалістичної Праці (1950). Сталінська премія (1941). Золота медаль імені...
(псевд. і крипт.: Євген Бачина-Бачинський, Дукельський, Іван Муратов, Євген, Б. та ін.; 12(24). 08. 1885, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 30. 10. 1978, м. Бюль, Швейцарія) – громадсько-політичний та церковний діяч, військовик, журналіст. Брат Сергія та Леоніда, батько Василя Бачинських....
(05. 11. 1941, с. Старий Вишнівець, нині у складі смт Вишнівець Збараз. р-ну Терноп. обл. – 30. 10. 2020, Львів) – графік і живописець. Засл. художник України (2020). Член НСХУ (1982). Лауреат Міжнар. конкурсу книжк. знака «Леся Українка та родина Косачів в екслібрисі» (2003, с. Колодяжне Ковел....
(09. 11. 1930, м. Сокол, нині Вологодської обл., РФ — 30. 10. 2013, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1969), член-кореспондент НАНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Державні премії УРСР (1978) та України (1993) у галузі науки і техніки. Закінчив...
(15. 04. 1940, с. Новоукраїнка Куйбишевського, нині Більмацького р-ну Запорізької обл. – 30. 10. 2019, Київ, похований у с. Саварка Богуславського р-ну Київської обл.) – живописець, мистецтвознавець. Член НСХУ (1999). Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1968; викладачі В. Єрмилов,...
(27. 12. 1890 (08. 01. 1891), м. Могильов, нині Білорусь – 30. 10. 1964, Львів) – філолог-класик, історик. Доктор філол. (1934) та істор. (1943) н., професор (1934). Закін. С.-Петербур. університет (1913, нагородж. Великою золотою медаллю за магістер. працю з історії Беотій. союзу, опубл....
(28. 05(09. 06). 1888, Севастополь – 30. 10. 1972, Миколаїв) – архівіст, філолог. Закін. істор. (1912) і слов’яно-рос. (1917) відділ. Харків. університету. Викладала рос. мову й історію в Карасубазар. чол. гімназії (нині м. Білогірськ, АР Крим, 1912– 17); українознавство, рос. мову та історію у...
(25. 06(08. 07). 1904, Ташкент – 30. 10. 1974, Кишинів) – фітопатолог. Доктор сільськогосподарських наук (1944), професор (1945). Член-кореспондент АН Молдав. РСР (1970). Заслужений діяч науки Молдав. РСР. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. ІНО (1930). У 1925– 27 працював у НДІ ботаніки (Київ),...
(Lévi-Strauss Claude; 28. 11. 1908, Брюссель – 30. 10. 2009, Париж) – французький філософ, антрополог. Член-кореспондент Британ. АН (1966), іноз. чл. НАН США (1967), чл. Франц. АН (1973). Доктор філософії (1948). Навч. у Сорбонні (Париж). Від 1935 – проф. Університету в Сан-Паулу (Бразилія),...
(01(13). 08. 1892, м. Єлисаветград Херсон. губ., нині Кіровоград – 30. 10. 1960, Москва) – радянський і партійний діяч. Закін. приватні муз. (1908) та оперно-муз. (1909) школи. Працював піаністом у кінотеатрах. Від 1915 – рядовий муз. служби одного із полків рос. армії. 1917 вступив до партії...
(Werezub Luella; 29. 03. 1918, м-ко Золотоноша Київської губ., нині місто Черкаської обл. — 30. 10.1979, Оттава, похована в Осґуді, провінція Онтаріо, Канада) — канадський міколог українського походження. Доктор філософії (1957). На початку 1920-х рр. разом із родиною емігрувала до Канади....
(22. 02. 1952, Полтава — 30. 10. 2024, там само) — композитор, музикознавець, диригент, музично-громадська діячка. Член НСКУ (1996), СК Абхазії (1992). Ґран-Прі Міжнародного музичного фестивалю (м. Фівіццано, Італія, 1998, у співавт.) та міжрегіонального фестивалю молодіжних театрів «Південні...
(Pelše Rūdolfs Jēkabs; 25. 11(07. 12). 1880, Цераукська вол. Бауського пов. Курляндської губ., нині Бауський край, Латвія — 30. 10. 1942, м. Петропавловськ, Казахстан) — латвійський художник-кераміст. Ґран-Прі Всесвітньої виставки в Парижі (1937). Державні нагороди Латвії. Член Товариства...
(25. 02 (09. 03). 1883, станиця Петровська Кубан. обл., нині Краснодар. краю, РФ – 30. 10. 1979, побл. м. Нью-Йорк, США) – військовик. Генерал-майор (1918). Перший військ. отаман Кубан. козачого війська в еміграції (1920–58). Закін. Воронез. Михайлів. кадет. корпус (Росія, 1901), Микол....
(08(20). 02. 1870, м. Мелітополь, нині Запоріз. обл. – 30. 10. 1938, Одеса) – фахівець у галузі виноградарства, письменник. Професор (1919). Закін. Нац. школу агрокультури в м. Монпельє (Франція, 1894). Працював у винороб. господарствах Кутаїс. губ. і Бессарабії, зокрема від 1905 – на Одес....
(08. 12. 1935, м. Ростов-на-Дону, РФ — 30. 10. 2018, Риґа) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1983), ґабілітований доктор математики (1992), професор (1989). Закінчив Чернівецький університет (1959), де 1960—63 та 1968—72 й працював. 1973—79 — заступник директора Обчислювального центру...
(псевд.: Коваль, Залужний, Семен, Маркевич; 06. 07. 1904, с. Угорники, нині у складі Івано-Фр. міськради – 30. 10. 1977, м. Мюнхен, Німеччина) – учасник національно-визвольного руху. Навч. у Станіслав. гімназії (нині Івано-Франківськ), Львів. та Яґеллон. (Краків) університетах. Провід. чл. й...
(11. 01. 1893, с. Єлецько-Миколаєвське, нині Євецько-Миколаївка Новомоск. р-ну Дніпроп. обл. – 30. 10. 1937, Москва) – партійний і радянський діяч. Навч. у залізнич. училищі, працював на виробництві. 1909 вступив до РСДРП(б), вів парт.-організац. роботу в м. Катеринослав (нині...
(21. 03. 1926, с. Вага, нині Підгаєц. р-ну Терноп. обл. – 30. 10. 2007, м. Йонкерс, шт. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – кінорежисер. Середню освіту здобув у гімназії (м. Бережани Терноп. обл.) і торг. школі (м. Рогатин Станіслав., нині Івано-Фр. обл., 1944). Після 2-ї...
(24. 09. 1862, с. Пашенівка Кобеляц. пов. Полтав. губ., нині Кременчуц. р-ну Полтав. обл. – 30. 10. 1923, Бухарест) – військовик. Походив із давнього козац. роду, нащадок гетьмана Д. Апостола, далекий родич відомого математика 19 ст. М. Остроградського. Контр-адмірал (1918). Закін. Мор. корпус...
(06(18). 06. 1874, Луцьк — 30. 10. 1943, Київ) — хімік-технолог. Закінчив Харківський технологічний інститут (1898). Працював інженером на хімічних підприємствах (1898—1903); водночас 1901—05 — у Харківському технологічному інституті; 1903—05 стажувався у Німеччині, Франції, Швейцарії; 1906 —...
(21. 07. 1846, Симбірська губ., Росія — 30. 10. 1905, Санкт-Петербург) — математик. Навчався у Санкт-Петербурзькому університеті (1864—66), закінчив Московський університет (1868), де був залишений для підготовки до професорського звання. Від 1871 викладав у Москві у технічному училищі, 6-й...
(24. 01 (06. 02). 1914, с. Кодня, нині Житомир. р-ну Житомир. обл. – 30. 10. 1995, Київ) – геолог, стратиграф-палеонтолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1965), професор (1972), член-кореспондент НАНУ (1973). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1976). Учасник 2-ї світової війни....
(псевд. – В. Комаха; 08(20). 04. 1847, Київ. губ. – 17(30). 10. 1915, Петроград, нині С.-Петербург) – лікар, публіцист. Навч. в Університеті св. Володимира у Києві, Моск. університеті (1865–70). Займався літ. діяльністю, а саме готував компіляції, реферати й переклади для ж. «Русское...
(29. 10(10. 11). 1871, м. Миргород, нині Полтав. обл. – 30. 10. 1921, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ) – гірничий інженер-маркшейдер. Закін. Університет св. Володимира в Києві (1894) та С.-Петербур. гірн. інститут (1901). У 1902–03 проходив стажування у Німеччині, Франції та Великій...
(12(24). 04. 1888, С.-Петербург – 30. 10. 1937, Москва) – партійний і радянський діяч. Закін. торг.-пром. школу у С.-Петербурзі (1905). Від 1907 – чл. РСДРП. Учасник захоплення влади більшовиками в Петрограді у жовт. 1917. У грудні 1917 – січні 1918 – секр. Єкатеринбур. комітету, січні–травні...
(09. 04. 1938, м. Кременчук Полтавської обл. — 30. 10. 1996, Київ) — ветеринарний лікар. Доктор біологічних наук (1975), професор (1992). Навчався у Білоцерківському сільськогосподарському інституті (від 1955), закінчив Московський технологічний інститут м’ясної та молочної промисловості (1960),...
(псевдоніми: Зеленко, Пакс та ін.; 26. 07. 1902, с. Тулиголове, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 30. 10. 1979, м. Мюнхен, Німеччина) — громадсько-політичний діяч, журналіст. Вивчав політологію у Берліні, працював кореспондентом г. «Діло» (Львів, 1926—28), головним редактором тижневика...
(16(28). 10. 1886, Одеса – 30. 10. 1938, Варшава) – військовик. Батько Г. Змієнко-Сенишин. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. Одес. піхотне юнкер. училище (1906), офіцер. артилер. школу (1912), Микол. академію Генштабу (1914). Під час 1-ї світової війни – командир батальйону, від 1916 – ст....
(08. 10. 1932, Харків – 30. 10. 2010, м. Єрусалим, Ізраїль) – живописець, графік, архітектор. Канд. архітектури (1963). Закін. Харків. буд. інститут (1956). Від 1959 – у Києві, де працював художником, скульптором, архітектором Зонал. НДІ експерим. проектування. Виконав у Києві осн. архіт. роботи...
(псевд. і крипт.: Евг., Бох., Е. Б., Евгенія, М-а, Марта та ін.; 03. 01. 1867, с. Красносільці, нині Збараз. р-ну Терноп. обл. – 30. 10. 1944, с. Голешів, нині Жидачів. р-ну Львів. обл.) – письменниця, фольклористка, педагог, громадсько-культурна діячка. Навч. у Терноп. учит. семінарії. Від 1885...
(04(17). 03. 1909, м. Корець, нині Рівнен. обл. – 30. 10. 1995, С.-Петербург) – астроном. Доктор фіз.-мат. н., професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1934). Від 1937 працював у Гол. (Пулков.) астроном. обсерваторії АН СРСР (побл....
(29. 08(11. 09). 1904, с. Великий Браталів, нині Любар. р-ну Житомир. обл. – 30. 10. 1941, Київ) – історик, археолог. Прадід О. Никифорук. 1933 закін. Київ. університет, де продовжив навч. в аспірантурі під керівництвом О. Оглоблина. 1935 через донос про «розкуркулених» батьків і «сумнівні»...
(28. 03. 1950, смт Карлівка, нині місто Полтав. обл. – 30. 10. 2021, Київ) – актор. Заслужений артист України (2008). Член НСКінУ (1988). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1975; викл. М. Карасьов). Грав у Ворошиловгр. драм. театрі (нині Луганськ, 1975–76), Криворіз. рос. муз.-драм. театрі...
(23. 03(05. 04.) 1915, с. Монгол, нині Хабаров. краю, РФ – 30. 10. 1996, Хабаровськ, РФ) – ульчський письменник. Член СП СРСР (1972). Державні нагороди СРСР. Закін. Далекосхід. технікум народів Півночі (Хабаровськ, 1935). Учителював. Секр. виконкому райради депутатів трудящих, згодом – на...
(17(30). 08. 1903, с. Мусійки, нині Решетилів. р-ну Полтав. обл. – 30.10.1980, Одеса) – вчений-селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1949), професор (1952), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1956). Сталін. (1947) та Ленін. (1963) премії. Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові...
(06. 03. 1895, с. Рутченкове Області Війська Донського, нині у складі Донецька – 30. 10. 1953, Москва) – учений в галузі вугільної промисловості. Кандидат технічних наук (1937). Сталінcька премія (1946). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. гірн. інститут (1930). Від 1907 працював на шахтах...
(20. 11. 1928, с. Сороки, нині Бучац. р-ну Терноп. обл. – 30. 10. 2017, Буенос-Айрес) – економіст, історик, соціолог. Доктор екон. н. УВУ (1976). Навч. в Іннсбруц. університеті (Австрія, 1949–50), Арґентин. університеті Дж. Кеннеді (1970–71), закін. Понтифікал. катол. університет Арґентини в...
(04(17). 06. 1902, Баку – 30. 10. 1970, Ленінград, нині С.-Петербург) – лікар-уролог. Доктор медичних наук (1940), професор (1940). Навч. у Бакин. університеті (1921–23), закін. 2-й Моск. університет (1926). Відтоді працював у 1-му Моск. мед. інституті: у 1936 – завідувач кафедри урології;...
(22. 11(05. 12). 1914, с-ще Гірницьке, нині смт Сніжнян. міськради Донец. обл. – 30. 10. 1998, Київ) – футболіст (півзахисник, захисник), тренер. Майстер спорту (1941). Заслужений тренер України (1961). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Почав грати у футбол 1929 у юнацьких командах...
(26. 09. 1936, с. Сир-Дар’я Ташкент. обл. — 30. 10. 2009, Одеса) — фахівець у галузі радіоелектроніки. Доктор технічних наук (1987), професор (1989). Закінчив Одеський політехнічний інститут (1964), де відтоді й працював (згодом університет): від 1976 — декан факультету підвищення кваліфікації...
(22. 01. 1911, м. Єкатеринодар, нині Краснодар, РФ – 30. 10. 1978, м. Краматорськ Донец. обл.) – фахівець у галузі машинобудування. Кандидат технічних наук, професор (1966; першим серед науковців Донбас. маш.-буд. академії отримав це звання). Після закінчення Новочеркас. політех. інституту...
(псевд. і крипт.: В. Дончак, Бен д’Е, Л. Любава, О. Кей, Вол. Токар, Ст. Петелько, Ол. Райт, Студент, П. Р. Бендя та ін.; 05. 01. 1923, ст. Слов’яно-Сербська, нині смт Луган. обл. – 30. 10. 1991, Лондон) – прозаїк, публіцист, громадсько-політичний діяч. Як солдат рад. армії потрапив у нім. полон...
(20. 10. 1892, м. Калуш, нині Івано-Фр. обл. – 30. 10. 1990, Львів) – дитяча письменниця. Дружина Олександра, мати Романа, бабуся Ігоря Бариляків, сестра М. Козоріса. Закін. учител. семінарію у Львові (1913). До 1920 вчителювала у Володимирі-Волинському (нині Волин. обл.). Відтоді мешкала у...
(23. 08. 1915, м. Саранськ, нині Мордовія, РФ – 30. 10. 1990, Львів) – інженер-будівельник. Доктор технічних наук (1968), професор (1969). Закін. Дніпроп. інститут залізнич. транспорту (1939). Працювала інж. відділу мостів у «Дніпротранспроекті» (Дніпропетровськ, 1941–44), «Сибтранспроекті»...
(22. 10. 1926, м. Русе, Болгарія – 30. 10. 2000, Київ) – металофізик. Чоловік С. Ларикової. Доктор технічних наук (1967), професор (1968). Заслужений діяч науки УРСР (1979). Державні нагороди СРСР. Закін. Софій. політех. інститут (1951). Відтоді працював у Софій. університеті; від 1956 – в...
(справж. – Крикун; 15(28). 01. 1901, с. Комишувате, нині Новоукр. р-ну Кіровогр. обл. – 30. 10. 1998, Київ) – співак (баритон). Заслужений артист УРСР (1951). Закін. Бакин. консерваторію (1934; кл. К. Книжникова). 1934–41 – соліст Азерб. театру опери та балету, 1941–44 – Ансамблю пісні й танцю...
(11. 11. 1925, с. Андріївка Селидів., нині Великоновосілків. р-ну Донецької обл. – 30. 10. 1979, Київ) – лікар-хірург. Брат О. Матяшиної. Доктор медичних наук (1965), професор (1966). Заслужений діяч науки УРСР (1979). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив...
(01. 01. 1946, Одеса – 30. 10. 2001, там само) – піаніст. Чоловік Г. Попової. Заслужений діяч мистецтв України (1999). Лауреат Респ. конкурсу піаністів (Київ, 1972). Закін. Одес. консерваторію (1969; кл. І. Сухомлинова), Київ. консерваторію (асистентура і стажування, кер. Т. Кравченко). Працював...
(17. 02. 1912, с. Більче, нині Микол. р-ну Львів. обл. – 30. 10. 1963, с-ще Долинка побл. м. Караґанда, Казахстан, перепохов. 30. 04. 1990 у с. Рясне-Руське Яворів. р-ну Львів. обл.) – церковний діяч УГКЦ. Навч. у Греко-катол. духов. семінарії у Львові (1931–34). Хіротонізов. на священика 1936...
(01. 12. 1891, м. Городло Люблін. губ., нині Польща – 30. 10. 1978, м. Володимир-Волинський Во-лин. обл.) – український педагог, журналіст і громадський діяч у Холмщині. Навч. у Холм. гімназії, Університеті св. Володимира у Києві (1910–12), Петрогр. університеті (нині С.-Петербург), закін. вечір....
(Gurbа Jan; 15. 02. 1929, м. Любартув, Польща – 30. 10. 2021, м. Люблін, Польща) – польський археолог. Закін. Університет М. Кюрі-Складовської у Любліні, де й працював від 1952: 1974–94 – завідувач кафедри археології, водночас 1987–90 – декан Гуманітар. відділу. 1961 захистив доктор. дис. «Вплив...
(22. 06. 1930, смт Опішня, нині Зіньків. р-ну Полтав. обл. – 30. 10. 2009, там само) – майстриня народної керамічної скульптури. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1988). Член НСХУ (1971). Лауреат 2-го всеукр. конкурсу дит. іграшки (1-а премія, 1954), ВДНГ УРСР (1981), Всесоюз. фестивалю...
(04. 03. 1939, м. Ворошиловград, нині Луганськ – 30. 10. 1996, там само) – лікар-онколог, письменник. Кандидат медичних наук (1974). Член НСПУ (1995). Закін. Ворошиловгр. мед. інститут (1964). Відтоді працював у Луган. обл. онкол. диспансері: від 1975 – гол. лікар; водночас 1995–96 викладав у...
(21. 07. 1953, с. Бутенки Кобеляц. р-ну Полтав. обл. – 30. 10. 2005, Черкаси) – графік. Член НСХУ (1992). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1980; викл. Ю. Гапон, В. Овчинников, Ю. Чаришников). Відтоді працював художником НДІ тех.-екон. дослідж.; 1987–98 – у Черкас. майстернях Худож. фонду...
(22. 02. 1952, Полтава — 30. 10. 2024, там само) — композитор, музикознавець, диригент, музично-громадська діячка. Член НСКУ (1996), СК Абхазії (1992). Ґран-Прі Міжнародного музичного фестивалю (м. Фівіццано, Італія, 1998, у співавт.) та міжрегіонального фестивалю молодіжних театрів «Південні...
(21. 07. 1953, с. Бутенки Кобеляц. р-ну Полтав. обл. – 30. 10. 2005, Черкаси) – графік. Член НСХУ (1992). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1980; викл. Ю. Гапон, В. Овчинников, Ю. Чаришников). Відтоді працював художником НДІ тех.-екон. дослідж.; 1987–98 – у Черкас. майстернях Худож. фонду...
(05. 11. 1921, с. Бані Березові Коломий. пов., Галичина, нині Баня-Березів Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 30. 10. 2005, Чикаґо) – діяч кооперативного руху. Навч. у Львів. ліс. інституті, закін. Мюнхен. університет (лісова інженерія, 1949). Переїхав до Чикаґо (шт. Іллінойс, США), 1950–52 – асист....
(24. 01 (06. 02). 1914, с. Кодня, нині Житомир. р-ну Житомир. обл. – 30. 10. 1995, Київ) – геолог, стратиграф-палеонтолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1965), професор (1972), член-кореспондент НАНУ (1973). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1976). Учасник 2-ї світової війни....
(04(17). 03. 1909, м. Корець, нині Рівнен. обл. – 30. 10. 1995, С.-Петербург) – астроном. Доктор фіз.-мат. н., професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1934). Від 1937 працював у Гол. (Пулков.) астроном. обсерваторії АН СРСР (побл....
(27. 12. 1887, Бахмут, нині м. Артемівськ Донец. обл. – 30. 10. 1950, Москва) – шахіст. Грос-мейстер СРСР (1929), міжнар. гросмейстер (1950). Учасник Всерос. турнірів: 1909 – 10–11-е м., 1911 – 6–8-е м., 1913 – 3-є м. Переможець Пд.-рос. турніру в Одесі (1910). У турнірі міст (1923) – 2-е м. У...
30 жовтня. На цей час Україна виконала тільки 40 % встановленого хлібозаготівел. плану: бл. 1,5 тис. укр....
30 жовтня Укр. парламентарна репрезентація поставила перед австр. урядом вимогу про передачу в руки Укр....
30 жовтня 1981 СРСР вивів на орбіту М. к. с. «Венера-13» та 4 листопада 1981 «Венера-14». Посадка обох відбулася 1 і 5 березня на відстані 950 км один від одного....
30 жовтня 1920 після тривалого протистояння влада в місті остаточно перейшла до більшовиків. 1920–22 – у складі Запоріз....
30 жовтня 1940 французів до співпраці з нацистською Німеччиною. Під час 2-ї світової війни К. був присутнім майже в кожній окупованій тим чи іншим тоталітарним агресором країні, тому термін швидко увійшов до багатьох мов, але з негативною семантикою....
30 жовтня 1708 гетьмана України І. Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ Ґустава, де було прийнято рішення про формування військ....
30 жовтня 2015, Київ. К., 2015. Ч. 1; Годзінська І., Ткебучава І., Самашко А. Природничий музей Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича // Зелені Карпати....
30 жовтня 1918 створено повстанський Оперативний штаб на чолі з генеральним хорунжим О. Осецьким. Поразка Центральних держав у 1-й світовій війні катастрофічно погіршила міжнародне і внутрішнє становище Української Держави, призвела до кризи влади, політичної ізоляції гетьмана П....
30 жовтня 1996 «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», від 10 грудня 1997 «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» та ін....
30 жовтня 1992 мавритан. влада визнала незалежність України. 4 грудня 2003 Україна і М. уклали міжуряд....
30 жовтня (12 листопада) УЦР заслухала доповідь М. Грушевського про проект Конституції України. Нею передбачене встановлення федератив....
30 жовтня 1943, прийнятою на Моск. конф. 1943 за участі СРСР, США, Великої Британії та Франції, та Лондон....
30 жовтня 1943 на засіданні ВУ були підбиті підсумки вербувал. кампанії: зголосилося до вступу в дивізію понад 82 тис....
30 жовтня Я. Собеський, отримавши звістку про наближення гол. сил П. Дорошенка, віддав наказ про припинення облоги....
30 жовтня. 1941–43 тут діяло рад. підпілля. На фронтах 2-ї світової війни воювали 565 жит., з них 285 загинули....
30 жовтня 1913 суд присяжних виправдав М. Бейліса. 1926 у Нью-Йорку вийшли мемуари Б. «Історія моїх страждань»....
30 жовтня 1943 – під нім.-фашист. окупацією; зазнав знач. втрат. До квітня 1944 у Г. велися бої за Арабатську Стрілку....
30 жовтня 1997) партія сформувала перший в історії України «тіньовий уряд» на чолі з Ю. Тимошенко. Під час передвиборчої кампанії 1998 проти «Г....
30 жовтня 1920 остаточно встановлено більшовицьку. Від 1923 – село Великобілозер., потім – Василів. р-нів; від 1932 – Дніпроп....
30 жовтня 2012 у Нац. музеї літ-ри України (Київ) у рамках Всеукр. культ.-мист. акції «Мистецтво одного села» відбувалася виставка, присвяч....
30 жовтня 1943 до 8 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Під час визволення села загинули 443 рад....
30 жовтня 1941 до 12 квітня 1944 – під нім. окупацією. Діяло підпілля. Встановлено монумент воїнам-визволителям і пам’ятний знак воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни....
30 жовтня 1943 – під нім. окупацією. Нацисти розстріляли 22 особи. Під час визволення Н. були вбиті 76 рад....
30 жовтня 1941 до 11 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1961 у К. містився штаб будівництва Пн....
30 жовтня 1941 до 12 квітня 1944 – під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. На фронтах 2-ї світової війни воювали понад 300 сейтлерівців, з них 106 загинули....
30 жовтня 1941 до 4 липня 1942, Одеси – від 10 серпня до 16 жовтня 1941) зірвала плани вермахту щодо т....
30 жовтня 1943 біля м. Мелітополь (Запоріз. обл.) перейшли на бік рад. армії. З них у м. Усмань (Липец....
30 жовтня 1947 у Женеві 23-ма країнами світу ген. угоди про зниження мит. тарифів з метою лібералізації і розвитку зовн....
30 жовтня 1961 на о-вах Нова Земля (РФ). Від 1971 – смт. У Б. є Чокрацьке озеро, грязі якого мають бальнеол....
30 жовтня 1941 побл. М. рад. війська розпочали оборонні бої на підступах нім. військ до Севастополя. Згодом рад....
30 жовтня вони увійшли у м. Генічеськ (Херсон. обл.) і дісталися узбережжя затоки Сиваш, 1 листопада подолали укріплення Турец....