(Лоҳутӣ Абулқосим; справж. – Қосим Аҳмадзода Кирмоншоҳӣ; 04. 12, за ін. даними – 12. 10. 1887, м. Кирманшах, Іран – 16. 03. 1957, Москва) – іранський і таджицький поет, перекладач, громадсько-політичний діяч. До 1922 жив в Ірані. У 16 р. здобув визнання серед земляків як поет-суфій, діставши...
(псевд. і крипт.: Мих. Андрійко, Валер’ян Чубинський, Петро Чубський, Т. Максимович, Ан. Лебединський, М. Руссобтовський, М. М., М. А.; 22. 11(04. 12). 1873, Чернігів – 22. 03. 1942, с-ще Велика Мурта Краснояр. краю, РФ) – письменник, публіцист, літературознавець і перекладач. Брат Миколи,...
(Dębicki Stanisław Mieczysław; 04. 12. 1866, м. Любачув, нині Польща – 12. 08. 1924, Краків) – польський живописець, графік і педагог. Член мист. об’єдн. «Штука» (від 1897), СХ у Львові (від 1899), «Зерно» (від 1902), Віден. сецесії (від 1902). Навч. у Віден. (1881–82; викл. Х. Гріпенкель),...
(04. 12. 1931, Харків – 10. 12. 2014, Київ) – кіносценарист, публіцист. Акад. НАМУ (2004). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1981). Премії СКінУ (1981), СКін СРСР (1987), ім. Ф. Соболєва (2004). Орден «За заслуги» 3-го (1996) та 2-го (2001) ступ. Золота медаль АМУ (2006). Член НСЖУ (1959, 1-й голова...
(псевдонім: Панас Хуртовина; 04. 12. 1908, с. Хотовиця, нині Кременецького р-ну Тернопільської обл. — 27. 05. 1994, м. Вінніпеґ, Канада) — поет, прозаїк, журналіст, церковний діяч. Співав у церковному хорі в селах та містах Волині, проповідував. 1932 вперше опублікував у пресі духовні вірші та...
(04. 12. 1963, Луганськ) – легкоатлет (стрибки з жердиною), один з найкращих спортсменів світу 20 ст., політик. Заслужений майстер спорту СРСР (1983) та України (1993). Член МОК (1999). Народний депутат України (2002–06). Доктор педагогічних наук (2014). Державні нагороди СРСР. Повний кавалер...
(Ардашев Павел Николаевич; 22. 11 (04. 12). 1865, с. Біляр В’ятської губ., нині Кіров. обл., РФ – червень 1924, Вітебськ, Білорусія) – російський історик, дослідник історії Франції. За більшов. доби був вилучений з вітчизн. історіографії. Навч. на істор.-філол. факультеті Моск. університету...
(04. 12. 1898, м. Новомиргород Єлисаветгр. пов. Херсон. губ., нині Кіровогр. обл. – 31. 08. 1989, там само) – учасник дисидентського руху, громадський діяч. Закін. Єлисаветгр. земські пед. курси (1917). Під час навч. випускав рукопис. ж. «Лісовий струмок», в одному з номерів якого розкритикував...
(21. 11(04. 12). 1906, с. Мошни Черкаського пов. Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. – 24. 02. 1989, Київ) – ботанік. Дружина Олександра, мати Андрія та Вадима Топачевських. Доктор біологічних наук (1964). Закінчила Київський інститут народної освіти (1930). Відтоді працювала у...
(04(16). 12. 1885, Кишинів — 29. 01. 1943, Одеса) — історик, археолог. Закінчила 1-у жіночу гімназію у Кишиневі (1899), прослухала уроки у додатково-педагогічному класі гімназії й отримала фах домашньої наставниці з російської мови. 1920 вступила на ідейно-літературне відділення Одеського...
(04. 12. 1912, містечко Надвірна, нині місто Івано-Фр. обл. – 17. 09. 1998, Львів) – хоровий диригент, педагог. Доцент (1963). Народний артист України (1992). Лауреат Міжнародного фестивалю «Таллінн-75». Навчався у Люблінському університеті (1932–34), Богословській академії (1934–39) та Вищому...
(04. 12. 1947, Київ) – біолог, еколог. Доктор біологічних наук (1995), професор (1999), академік НАНУ (2018). Заслужений діяч науки і техніки України (2017). Закін. Київський університет (1970). Відтоді працює в Інституті зоології НАНУ (Київ): від 1981 – завідувач відділу популяц. екології та...
(04. 12. 1921, с. Нижній Куркулак, нині Жовтневе Токмац. р-ну Запоріз. обл. – 10. 05. 1982, Запоріжжя) – журналіст, краєзнавець, партійний і радянський діяч. Державні нагороди СРСР. Закін. ВПШ при ЦК КПУ (Київ, 1954). У 1939–46 – на службі в рад. армії; 1946–54 – на парт. і журналіст. роботах;...
(22. 11(04. 12). 1874, м. Сарапул, нині Удмурт. Респ., РФ – 25. 03. 1920, Одеса) – ґрунтознавець, фізіолог рослин. Доктор агрономії (1910), професор (1912). Закін. Новоолександрій. інститут с. господарства і лісівництва (м. Пулави, нині Люблін. воєводства, Польща, 1896). Відтоді – викладач...
(04. 12. 1892, с. Золотареве Мараморос. комітату, нині Хуст. р-ну Закарп. обл. – 15. 12. 1983, м. Лендсдейл, шт. Філадельфія, США) – культурно-освітній і церковний діяч. Закін. Ужгород. духовну семінарію (1918). 26 травня 1918 висвяч. на греко-катол. священика. Душпастирював у парафіях...
(04. 12. 1954, с-ще Хоростків, нині місто Гусятин. р-ну Терноп. обл.) – актор театру і кіно, режисер. Член НСКінУ (1987). Закін. актор. факультет Київ. (1976; майстерня Б. Ставицького) та режисер. факультет Держ. (Москва, 1989; майстерня А. Васильєва) інститутів театр. мистецтва. Працював у...
(04. 12. 1939, Київ) – скрипаль, диригент, композитор, педагог, музично-громадський діяч. Онук С. Штейнберга. Доц. (2014). Заслужений діяч мистецтв України (2013). Премія ім. С. Воробкевича (1994). Закін. Чернів. муз. училище (1957; кл. скрипки В. Самаріна), Кишинів. інститут мистецтв (1966; кл....
(04. 12. 1893, Київ – 28. 10. 1969, Вашинґтон) – поетеса, перекладачка, бібліограф. Народилася у сім’ї цукрозаводчика С. Рабінерсона. 1909–14 навч. на Вищих жін. курсах у Києві (одночасно з А. Ахматовою). 1914–17 працювала медсестрою у Київ. лазареті Червоного хреста (1916 нагородж. сріб. медаллю...
(04. 12. 1951, с. Василів Білоцерківського р-ну Київської обл.) — фахівець у галузі стилістики та журналістикознавства. Доктор філологічних наук (2003), професор (2004). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2009). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1974). Учителювала (1974—85);...
(04. 12. 1926, м. Благовєщенськ Амур. обл., РФ) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1977), професор (1988). Заслужений діяч науки і техніки України (2012). Закін. Іркут. університет (1950). Працював зав. сейсміч. ст. «Кабанськ» Геофіз. інституту АН СРСР (1950–52); ст. викл., доцент Іркут....
(Эрденко Михаил Гаврилович; справж. – Єрденков; Ерденков; 22. 11 (04. 12). 1885, с. Бараново Курської губ., Росія – 21. 01. 1940, Москва) – російський скрипаль, композитор, педагог. Заслужений артист Респ. (1924), засл. діяч мистецтв РСФРР (1934). Лауреат Всерос. конкурсу скрипалів (Москва, 1910,...
(справж. – Блажунь Пантелеймон Миколайович; 04. 12. 1922, с. Пахутинці, нині Волочис. р-ну Хмельн. обл.) – громадсько-політичний діяч, публіцист. Закін. Львівський університет (1970). У 1930 разом із сім’єю засланий як «куркуль» до Архангел. обл. (РФ), звідки був викуплений родичами і повернутий...
(04. 12. 1969, м. Бердянськ Запорізької обл.) — співачка (мецо-сопрано). Заслужена артистка України (2007). Закінчила Київську консерваторію (1995; кл. З. Бузиної). Стажувалася в Італії (1999—2000; кл. М. Замп’єрі). 1993—94 — солістка оперної студії Київської консерваторії, від 1994 — Національної...
(04. 12. 1936, Київ – 26. 08. 1996, Львів) – фахівець у галузі палеонтології й четвертинної геології. Д-р геогр. н. (1990). Закін. Львівський університет (1959). У 1960–68 брав участь як кер. загону Комплекс. карстової експедиції АН УРСР у відкритті та дослідженні понад 760 карст. печер України,...
(04. 12. 1953, м. Надвірна Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – художник декоративно-ужиткового мистецтва. Заслужений художник України (1999). Член НСХУ (1993). Закін. Косів. технікум нар. худож. промислів (Івано-Фр. обл., 1976), екон. факультет Моск. вищої школи профспілк. руху (1987). Як майстер...
(Mungiu Mihail; 04. 12. 1950, с. Пугачени Новоанен. р-ну, Молдова) – молдовський живописець, графік, художник-монументаліст, мистецтвознавець. Член СХ СРСР (1989). Закін. Респ. художнє училище в Кишиневі (1970; викл. В. Пушкаш), факультет історії та теорії мистецтва Київ. худож. інституту (1979;...
(справж. – Ямщикова Маргарита Володимирівна; 22. 11(04. 12). 1872, Київ – 13. 02. 1959, Москва) – письменниця, мемуаристка. Донька В. Рокотова, організатора 1-го Київ. нар. театру, видавця г. «Київ. вісник». Закін. гімназію у Новочеркаську (1885), навч. у Рисув. шк. та на Фребелів. пед. курсах...
(04. 12. 1936, Київ) — майстриня писанкарства та художньої вишивки. Членкиня НСМНМУ (2004). Працювала інженером та вчителювала в Києві; викладала у Київському інституті підвищення кваліфікації вчителів (1980—83). Від 1990 захопилася писанкарством. Досліджує історію його виникнення, символіку...
(04. 12. 1935, м. Брянка, нині Луган. обл. – 08. 03. 2016, Донецьк) – хоровий диригент, педагог. Кандидат педагогічних наук (1975). Член-кореспондент Петров. академії наук і мистецтв (С.-Петербург, 1996). Заслужений діяч мистецтв України (1992). Премія ім. С. Прокоф’єва (1993). Закін. Харків....
(04. 12. 1967, м. Ромни Сумської обл.) — мовознавець. Доктор філологічних наук (2011), професор (2014). Лауреат конкурсу імені П. Коцура (2022). Закінчила Сумський педагогічний інститут (1990), де відтоді й працює (нині університет): від 2012 — професор кафедри української мови і літератури...
(04. 12. 1934, Харків – 20. 06. 2017, Київ) – міколог. Доктор біологічних наук (1978), професор (1986), член-кореспондент НАНУ (2009). Державна премія України в галузі науки і техніки (1982, 1990, 2005). Премія ім. М. Холодного АН УРСР (1982). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2012). Закін....
(04. 12. 1972, Баку) – фахівець у галузі фізичної культури і спорту. Доктор н. з фіз. виховання і спорту (2016). Закін. Міжнар. університет «Рівнен. екон.-гуманітар. інститут» (2003). Від 1990 працювала ст. тренером-викл. з дзюдо та самбо в ДЮСШ м. Кузнецовськ (нині Вараш Рівнен. обл.); від 2000...
(04. 12. 1928, Львiв — 26. 08. 2009, там само) — архiтектор. Доктор архітектури (1989), професор (1991). Член НСАУ (1959; у 1983—92 — голова Львівської організації). Дійсний член НТШ (1992) та Української академiї архітектури (1992). Закiнчив Львiвський полiтехнічний iнститут...
(04. 12. 1908, Харків — 06. 05. 1980, Київ) — хімік. Доктор біологічних наук (1957). Закінчила Харківський медичний інститут (1931). Працювала асистентом кафедри Психоневрологічного інституту (1932—35); асистентом (1935—39), доцентом (1938—41) кафедри біохімії 1-го Медичного інституту (обидва —...
(04. 12. 1880, с. Юзвин Вінн. пов. Поділ. губ., нині с. Некрасове Вінн. р-ну Вінн. обл. – 1949) – мистецтвознавець і педагог. Закін. Волин. духовну семінарію, Університет св. Володимира у Києві. Працював викл., зав. Київ. худож.-ремісн. школи друкар. справ (1908–17); в Укр. АМ (згодом Київ....
(04. 12. 1933, с. Залізне Дзержинського р-ну, нині у складі смт Нью-Йорк Бахмутського р-ну Донецької обл. – 25. 05. 2022, Київ) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1992). Закін. Київський університет (1957), де відтоді й працював. 1967–72 – у геол. музеї Центр. наук.-природн. музею АН...
(04. 12. 1933, смт Чорнобиль Київ. обл., нині в зоні відчуження – 1999, м. Сідней, шт. Новий Південний Велс, Австралія) – хореограф, балетмейстер, педагог. Емігрував 1943 до Німеччини, навч. балету в м. Штуттґарт. Від 1949 – в Австралії. Мешкав у Брісбені, де закін. балетну школу під керівництвом...
(04. 12. 1957, Київ) – філософ. Дочка Г. Шупика, мати А. Мозгового. Доктор філософських наук (2006), професор (2007). Закін. Київський університет (1980). Від 1981 працює у Нац. пед. університеті (Київ): від 2003 – професор кафедри філософії. Наукові дослідження: київ. духовно-академ....
(04. 12. 1892, с. Маріямпіль, нині Маринопіль Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 08. 10. 1973, м. Стоктон, шт. Каліфорнія, США) – історик, громадський діяч. Батько Леоніда та Ігоря Каменецьких. Учасник Визв. змагань 1917–21. Студіював історію у Львів. та Кам’янець-Поділ. (нині Хмельн. обл.)...
(Лагин Лазарь Иосифович; справж. – Ґінзбурґ; 21. 11(04. 12). 1903, м. Вітебськ, нині Білорусь – 16. 06. 1979, Москва) – російський письменник. Член СП СРСР (1936). Сталінcька премія (1940). Закін. Інститути нар. господарства (1925) та червоної професури (1933) у Москві. Учасник 2-ї світової...
(22. 11(04. 12). 1892, Одеса – 13. 09. 1962, Донецьк) – лікар-оториноларинголог. Доктор медичних наук (1940), професор (1933). Навч. у Єнському університеті (Німеччина), закін. Одес. мед. інститут (1920), де відтоді й працював. Від 1933 – у Донец. мед. інституті (з перервою): завідувач кафедри...
(04. 12. 1952, с. Троїцьке Любашів. р-ну Одес. обл.) – акушер-гінеколог. Дружина В. Міщенка. Доктор медичних наук (1998), професор (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (2010). Закін. Одес. мед. інститут (1976). Працювала лікарем. Від 1998 – в Одес. мед. університеті: від 2000 – професор...
(04. 12. 1954, Київ – 10. 06. 2020, там само) – фахівець у галузі кібербезпеки та захисту інформації. Доктор технічних наук (2006), професор (2015). Закін. Військ. академію зв’язку (Ленінград, нині С.-Петербург, 1987). Відтоді працював у Військ. інституті радіоелектроніки (м. Воронеж, РФ);...
(04. 12. 1929, Харків — 04. 10. 2018, Київ) – скульпторка, ґрунтознавець. Дочка Є. Кардиналовської, дружина М. Маловського. Канд. с.-г. н. (1961). Закін. Київський університет (1954). Працювала від 1961 в Інституті фізіології рослин та агрохімії АН УРСР: ст. н. с.; у НДІ наук.-тех....
(04. 12. 1926, Запоріжжя – 12. 05. 1992, там само) – живописець. Брат З. Гайдук. Член СХУ (1963). Закін. студію Запоріз. товариства художників (1957; викл. Г. Колосовський). Учасник обл. (від 1953), респ. (від 1963) та всесоюз. мистецьких виставок. Персон. – у Запоріжжі (1965, 1977), Барселоні...
(04. 12. 1956, Київ) – графік. Сестра О. Гейко-Матусевич. Член НСХУ (1984). Закін. Київський художній інститут (1981; викл. В. Чебаник, А. Чебикін), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (кер. М. Дерегус, 1982–85). Співпрацює з видавництвами Києва та Москви, зокрема «Марка України». 1992–93 –...
(04. 12. 1954, с. Уладівка Хмільн. р-ну Вінн. обл.) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (2002), професор (2006). Закін. Київський університет (1977). Відтоді працював у Вінн. тех. університеті; 2002–04 – професор кафедри вищої математики і фізики Вінн. аграр. університету; 2004–07 – професор...
(04. 12. 1974, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (2017), професор (2020). Державна премія України в галузі науки і техніки (2020). Закінчив Український державний хіміко-технологічний університет (Дніпропетровськ, 1996, спеціальність «промислова екологія та...
(04. 12. 1929, м. Кам’янське Дніпроп. обл. – 27. 11. 2012, Київ) – акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1986), професор (1988). Премія АМНУ (1996). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006). Закін. Чернів. мед. інститут (1954). Працювала лікарем. Від 1959 – в Інституті педіатрії,...
(04. 12. 1954, с. Петриківка, нині с-ще Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл.) — майстриня петриківського розпису. Мати В. Тимошенко. Членкиня Асоціації майстрів народного мистецтва України с-ща Петриківка (2013), осередку майстрів Криворіжжя (2013), НСМНМУ (2021). Закінчила Петриківську...
(04. 12. 1948, с. Липляни Чоповиц., нині Малин. р-ну Житомир. обл.) – письменник, перекладач. Член НСПУ (2003). Закін. Київський університет (1978). Працював у видавн. відділі правління товариства «Знання» України (до 1979); ред. в «Укркнизі» і товарознавцем на Респ. книжк. базі (1979–82);...
(04. 12. 1954, м. Заліщики, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл.) — лікар-кардіолог. Доктор медичних наук (2007), професор (2009). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1977). Працював лікарем. Від 1982 — у Буковинському медичному університеті (Чернівці): від 2002 — завідувач кафедри...
(04. 12. 1941, м. Вельськ Архангел. обл., РФ – 08. 12. 2020, Львів) – історик. Батько О. Зайцева. Кандидат історичних наук (1989). Закін. Львівський університет (1962). Відтоді учителював, працював у громад. організаціях, очолював Львів. обл. спорт. комітет; від 1981 – в Інституті українознавства...
(04. 12. 1929, Харків – 20. 09. 1990, там само) – зоолог. Доктор біологічних наук (1974), професор (1975). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. університет (1953). Працював 1953–55 у заповіднику «Біловез. пуща»; 1958–59 – у Відділ. зоології АН Білоруської РСР; 1959–63 –...
(04. 12. 1870, Полтавщина – ?) – військовик. Ген. хорунжий армії Української Держави (1918). Закін. Петров. Полтав. кадет. корпус (1888), 1-е Павлів. військ. училище (1890). Від 1894 служив у Чугуїв. піхот. юнкер. училищі (нині Харків. обл.); 1899–1914 – у Петров. Полтав. кадет. корпусі:...
(04. 12. 1941, ст. Руса Новгород. обл., РФ) – карстознавець. Дружина В. Дублянського. Доктор геолого-мінералогічних наук (1994). Закін. Перм. університет (1965, РФ), де відтоді й працювала. 1974–82 – в Інституті охорони навколиш. середовища у вугіл. промисловості Міністерства вугіл. промисловості...
(22. 11(04. 12). 1887, м. Путивль Курської губ., Росія, нині Сум. обл. – 12. 02. 1968, м. Краснодар, РФ) – лікар-хірург. Доктор медицини (1923), професор (1923). Заслужений діяч науки РРФСР (1962). Закін. Варшав. університет (1913). Працював земським лікарем у Курській губ. Під час 1-ї світової...
(04. 12. 1946, Одеса) – живописець, графік. Заслужений художник України (2021). Член НСХУ (1982). Закін. Ленінгр. вище худож.-пром. училище (нині С.-Петербург, 1973; викл. С. Бунцис). Працює викл. Одес. худож. училища (від 1973). Учасниця всесоюз., всеукр., зарубіж. мистецьких виставок від 1973....
(04. 12. 1936, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі збагачення корисних копалин. Син В. Кармазіна. Доктор технічних наук (1978), професор (1984). Закін. Криворіз. гірничоруд. інститут (Дніпроп. обл., 1958). Відтоді працював на Центр. збагачув. ф-ці тресту «Нікополь-Марганець» (Дніпроп. обл., до...
(Horák Jiří; 04. 12. 1884, м. Бенешов, нині Чехія – 14. 08. 1975, м. Мартін, нині Словаччина) – чеський славіст, етнограф, літературознавець. Акад. Чехословац. АН (1956). Закін. Карлів університет у Празі (1916). Працював проф. університетів у Брно (1922–26) і Празі (1927–53); послом Чехословац....
(Mungiu Mihail; 04. 12. 1950, с. Пугачени Новоанен. р-ну, Молдова) – молдовський живописець, графік, художник-монументаліст, мистецтвознавець. Член СХ СРСР (1989). Закін. Респ. художнє училище в Кишиневі (1970; викл. В. Пушкаш), факультет історії та теорії мистецтва Київ. худож. інституту (1979;...
(04. 12. 1950, м. Первомайськ Микол. обл.) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (2003), професор (2004). Закін. Криворіз. гірничоруд. інститут (1974), де відтоді й працював (нині тех. університет): 1995–2008 – завідувач кафедри моделювання та програм. забезпечення. Від 2008 – у США. Наукові...
(04. 12. 1925, с. Потрошилово Краснояр. краю, РФ) – економіст. Доктор економічних наук (1982), професор (1982). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. університет (1952). Працював ст. викл. Дніпроп. с.-г. інституту (1956–58); доцент Дніпроп. ВПШ (1958–60); від 1960 – професор кафедри екон....
(02. 01. 1938, с. Потіївка, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 04. 12. 2020, Київ) — математик. Батько А. Самойленка. Доктор фiзико-математичних наук (1969), професор (1974), академік НАНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премiя УРСР (1985) та України...
(20. 04(02. 05). 1856, Кишинів – 04. 12. 1946, Москва) – мінералог, петрограф. Походив з давнього козац.-старшин. роду; низка його представників займалася пед. діяльністю в різних містах України та зробила знач. внесок у розвиток укр. освіти. Дит. і юнац. роки К. минули в Херсоні (1861–67) та...
(псевдоніми: В. Заїченський, Сидір Хоролець; 08. 07. 1936, с. Заїчинці Семенівського, нині Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 04. 12. 2016, Київ) — сатирик-гуморист, прозаїк, публіцист. Член НСПУ (1963). Премії імені Остапа Вишні, імені Д. Яворницького (обидві — 1990), імені Ф. Маківчука,...
(13. 07. 1933, с. Веприк Новобасанського, нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл. — 04. 12. 2017, с. Горішнє Залуччя Снятинського, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.) — літературознавець, прозаїк, журналіст. Кандидат філологічних наук (1973). Член НСПУ (1993). Премія імені Ю....
(11. 02. 1893, м. Бахчисарай Таврій. губ., нині АР Крим – 04. 12. 1958, м. Ленінабад, нині Худжанд, Таджикистан, 1993 перепохов. на тер. медресе Зинджирли у Бахчисараї) – кримськотатарський громадсько-політичний діяч, публіцист. Син С.-А. Озенбашли. Закін. Сімфероп. гімназію (1914), навч. на мед....
(справж. – Елланський; 31. 12. 1893(12. 01. 1894), с. Козел, нині смт Михайло-Коцюбинське Черніг. р-ну Черніг. обл. – 04. 12. 1925, Харків) – письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч. Навч. у Черніг. бурсі (1905–10) та духов. семінарії (1910–14), Київ. комерц. інституті (1914–15). Брав...
(Kadlec Karel; 11. 01. 1865, с. Пржегоржов, Австрія, нині Чехія – 04. 12. 1928, Прага) – чеський правознавець, славіст. Ген. секр. Чеської АН, чл. усіх слов’ян. АН. Дійсний член НТШ. Під час навч. у гімназії вивчив усі слов’ян. мови, зокрема й укр., згодом публікував переклади з них, зокрема у...
(05. 10. 1927, с. Попівка, нині Бєлгород. обл., РФ – 04. 12. 2004, Вашинґтон, похов. у Києві) – економіст. Чоловік Т. Лукінової. Доктор економічних наук (1965), професор (1968), академік НАНУ (1976), Рос. академії с.-г. наук (1973), РАН (1984), УААН (1991), Швед. Королів. академії с.-г. і...
(21. 10. 1936, с. Нова Слобода Путивльського, нині Конотопського р-ну Сумської обл. — 04. 12. 2011, Київ) — археолог, історик, музеєзнавець. Кандидат історичних наук (1975). Премія імені В. Хвойки у галузі охорони пам’яток археології України (2011). Закiнчив Одеський університет (1959). Відтоді...
(03. 10. 1926, с. Саранчуки, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. – 04. 12. 2000, Вінніпеґ) – хоровий диригент, педагог, громадський діяч. Член УВАН. Шевченків. медаль КУКу. У 2-річ. віці виїхав з батьками до Канади. Закін. Університет Британ. Колумбії зі ступ. бакалавра англ. мови та літ-ри й історії...
(05. 08. 1937, Київ — 04. 12. 2007, там само) — письменник, журналіст. Син М. Хорунжого, чоловік М. Положевець. Член НСПУ (1977). Премії імені А. Головка (1990), імені В. Косовського (2004). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2005). Закінчив Київський геолого-розвідувальний технікум (1954), заочно...
(Гаврилов Игнатий Гаврилович; 17(30). 03. 1912, с. Великі Сіби, нині Удмуртія, РФ – 04. 12. 1973, м. Іжевськ, Удмуртія, РФ) – удмуртський поет, драматург і перекладач. Заслужений діяч мистецтв РФ (1953). Державна премія Удмурт. АРСР (1968). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Можгин. пед. училище...
(Жевахов Володимир Давидович; 24. 12. 1874(05. 01. 1875), с. Линовиця Пирятин. пов. Полтав. губ., нині смт Прилуц. р-ну Черніг. обл. – 04. 12. 1937, м. Курськ, РФ) – громадський і церковний діяч. З походження дворянин. Закін. Колегію П. Ґалаґана, юрид. факультет Університету св. Володимира...
(справж. – Антипенко Іван Якович; ін. псевд. і крипт.: Оса, Антоша Ко, Мартин Задека, Ко. А.; 20. 06. 1893, побл. військ. слободи Гуляйполе, нині місто Запоріз. обл. – 04. 12. 1980, м. Філадельфія, США) – письменник, журналіст. Член «Плугу» (1922), СПУ (у 30-х рр.). Навч. у Київ. ІНО (1919–20;...
(27. 08(09. 09). 1912, с. Кордишівка, нині Козятин. р-ну Вінн. обл. – 04. 12. 1988, Київ) – письменник-сатирик, гуморист і журналіст. Член СПУ (1951). Премії ім. Я. Галана (1967) та СЖ СРСР (1969). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. пед. інститут (1945). Від 1931 – на журналіст. роботі на...
(Meyrink Gustav; справж. – Meyer Gustav, Меєр Ґустав; 19. 01. 1868, Відень – 04. 12. 1932, м. Штарнберґ, Німеччина) – австрійський прозаїк-експресіоніст, перекладач, банкір. 20 р. проживав у Празі, яка була не лише тлом, а й героєм його творів, там закін. Торг. академію (1888). Вивчав теософію,...
(Олександр Семенович; 20. 06(02. 07). 1895, с. Дворічний Кут, нині Харківського р-ну Харківської обл. — 04. 12. 1976, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — оперний співак (тенор), композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1944) та РРФСР (1957). Член СК РРФСР. Навчався у Харківському...
(псевд. і крипт.: Уляна Любович, У. Л.; 31. 03. 1912, Львів — 04. 12. 2011, м. Нью-Йорк, США) — журналістка, письменниця, громадська діячка. Дочка Володимира та Дарії, сестра Юрія та Ігоря Старосольських. Член-кореспондент НТШ (1984). Чл. ПЕН-клубу (1984), НСПУ (1995). Закінчила гімназію...
(23. 02(06. 03). 1888, с. Лихівка Верхньодніпров. пов. Катеринослав. губ., нині смт П’ятихат. р-ну Дніпроп. обл. – 04. 12. 1948, Ленінград, нині С.-Петербург) – біолог. Брат М. Гросгейма. Доктор біологічних наук (1935, без захисту дис.). Академік АН Азерб. РСР (1945) та СРСР (1946). Премія ім. В....
(Osiński Marian; 02. 01. 1883, м. Краків, Польща – 04. 12. 1974, м. Ґданськ, нині Помор. воєводства, Польща) – польський архітектор, реставратор. Навч. на архіт. факультеті Львів. політехніки (1901–06). Після проходження практики у львів. фірмі І. Левинського 1908 здав екзамени й отримав диплом....
(28. 07. 1907, містечко Лисянка Звенигород. пов. Київ. губ., нині смт Черкас. обл. – 04. 12. 1987, Москва) – фахівець у галузі генетики і селекції рослин. Доктор біологічних наук (1947), професор (1948), академік ВАСГНІЛ (1956). Сталін. премії (1943, 1950), премія ім. О. Баха АН СРСР (1951),...
(14. 08. 1937, смт Сузун Новосибір. обл., РФ – 04. 12. 2015, Харків) – металознавець. Доктор технічних наук (1989), професор (2001). Держ. премія України в галузі науки і техніки (1984). Закін. Харків. політех. інститут (1960). Працює на «З-ді ім. В. Малишева» (Харків): 1960–70 –...
(23. 09. 1875, Одеса – 04. 12. 1957, там само) – лікар-терапевт, поет. Доктор медицини (1916), професор (1920). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1901). Працював в Одес. мед. інституті: на каф. нормал. фізіології та в лаб. заг. патології (1910–16), завідувач кафедри пропедевтики внутр....
(04. 07. 1938, Київ – 04. 12. 1997, там само) – актор, режисер. Батько А. Крітенка. Заслужений артист УРСР (1978). Нац. премія НДР (1968). Член СКінУ (1992). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1962; викл. М. Крушельницький, А. Скибенко), де викладав 1963–64. Працював 1956–57 у Київ....
(17. 05. 1941, с. Солова Золочів. р-ну Львів. обл. – 04. 12. 2012, Львів) – громадський діяч. Працював на виробництві, закін. вечірнє відділ. Львів. політех. інституту (1971). У серед. 1960-х рр. познайомився з нонконформістами й учасниками спротиву комуніст. режимові, товаришував із Ігорем та...
(25. 07(06. 08). 1886, містечко Кодня Житомир. пов. Волинської губ., нині Житомирського р-ну Житомирської обл. – 04. 12. 1970, Одеса) – актор, режисер, театральний діяч. Чоловік С. Мануйлович. Закінчив Музично-драматичну школу в Києві (1916; викл. М. Старицька). Один із засновників Молодого...
(псевд.: Полтавка Наталка, Наталка-Полтавка, Н. Симонівна та ін.; вересень 1857, с. Заріг, нині Оржиц. р-ну Полтав. обл. – 04. 12. 1918, м. Лубни, нині Полтав. обл.) – письменниця. Дочка Матвія Номиса, мати Н. К. Кибальчич. Учителювала. Писала укр. і рос. мовами. Друкувалася у ж. «Зоря»,...
(24. 07 (06. 08). 1907, м. Тамбов, Росія – 04. 12. 1964, Севастополь) – гідробіолог. Чоловік І. Івлєвої. Доктор біологічних наук (1947), професор (1946). Закін. Моск. університет (1930). Працював у н.-д. закладах РФ, зокрема ст. н. с., зав. наук. частини Астрахан. заповідника (1938–41) та н. с....
(04. 03. 1901, містечко Кіцмань, нині місто Чернів. обл. – 04. 12. 1980, Нью-Йорк) – архітектор, диригент, громадський діяч. Син Є. Жуковського. Член-кореспондент УВАН (1972). Закін. Праз. політехніку (1926), водночас вивчав диригування та композицію у Праз. консерваторії. Працював в архіт....
(19. 01. 1850, м. Дерпт, нині Тарту, Естонія – 04. 12. 1924, Петроград, нині С.-Петербург) – живописець, архітектор. Закін. С.-Петербур. АМ (1876; викл. С. Воробйов, Ю. фон Клодт), отримав звання клас. художника 1-го ступеня Працював у ній: від 1878 – академік живопису, від 1881 – проф. Зав. каф....
(псевд.: Печеніжинський, Печеніжинець; 24. 07. 1928, с. Печеніжин, нині смт Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 04. 12. 2015, Івано-Франківськ) – історик, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч. Народився у родині Грабовецьких. Доктор історичних наук (1969), професор (1980). Заслужений діяч науки і...
(09. 12. 1934, с. Нирків, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 04. 12. 2023, Львів) — фізик. Батько П. Стахіри. Доктор фізико-математичних наук (1986), професор (1989). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001). Закінчив Чернівецький університет (1958), де 1958—60 й працював....
(28. 01. 1939, с-ще Тельмана Хабаров. краю, РФ – 04. 12. 2015, Київ) – літературознавець, культуролог і літературний критик. Батько Г. Вишеславського. Член НСПУ (1967). Літ. премія «Благовіст» (1994). Закін. Київський університет (1962). Працював у ред. г. «Літературна Україна» (1962–67),...
(1867, Конотоп. пов., нині на тер. Сум. обл. – 04. 12. 1927, Київ) – оперна співачка (драматичне сопрано) і педагог. Закін. Київське музичне училище (1886, кл. К. Брагіна) та Мілан. консерваторію (1889, кл. Галетті та Ванцо). У 1886–87, 1892–95 – солістка Київ., 1895– 96 – Казан., 1896–97 –...
(Кресович Володимир Адріанович; 15(27). 09. 1898, с. Мокрець, нині Турій. р-ну Волин. обл. – 04. 12. 1977, Львів) – церковний діяч. Орден св. князя Володимира 2-го ступеня (1977). Закін. Волин. духовну семінарію (м. Кременець, нині Терноп. обл.; 1922). У 1921 рукопоклад. у сан диякона, 1923 –...
(04. 08. 1904, с. Кримки Звенигородського пов. Київської губ., нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 04. 12. 1982, смт Асканія-Нова Чаплинського, нині с-ще Каховського р-ну Херсонської обл.) — вчений-селекціонер. Кандидат сільськогосподарських наук (1947). Закінчив Київський...
(14. 12. 1946, м. Горлівка Сталін., нині Донец. обл. – 04. 12. 2009, Донецьк) – економіст. Батько Р. Лепи. Доктор економічних наук (2004), професор (2005). Закін. Донец. університет (1970). У 1976–79 – завідувач відділу систем упр. виробництвом, 1979–81 – нач. обчислюв. центру, 1981–84 – гол....
(01. 08. 1939, м. Ряжськ Рязан. обл., РФ – 04. 12. 2022, м. Монстер, Німеччина) – кіноактор. Закін. ВДІК (1962; майстерня М. Ромма). Від 1963 – актор Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка, де зіграв у фільмах: «Хто повернеться – долюбить» (епізод. роль, реж. Л. Осика), «У пастці»...
(1891, побл. Одеси – 04. 12. 1977, м. Іври побл. Парижа) – живописець, графік і сценограф. Учасник 1-ї світової війни. Навч. на поч. 1900-х рр. в Одес. та Харків. худож. училищах, 1925 – у майстерні А. Яковлєва, після 1926 – у П. Рансона. Працював 1920–24 декоратором Нар. театру в Белґраді,...
(13. 12. 1944, м. Нижній Тагіл Свердлов. обл., РФ – 04. 12. 2009, Київ) – фахівець у галузі радіонавігації. Доктор технічних наук (1992), професор (1994). Закін. Київ. вище інж.-авіац. військ. училище ВПС (1968). У 1962–2000 – на військ. службі в ЗС на керівних, інж. та наук.-пед. посадах;...
(05. 05. 1937 с. Дмитрівка Богодухів. р-ну Харків. обл. – 04. 12. 2018, смт Кулиничі Харків. р-ну Харків. обл.) – вчений-зоотехнік. Доктор сільськогосподарських наук (1999). Закін. Харків. зоовет. інститут (1962). Відтоді працював зоотехніком у господарствах Харків. обл.; від 1967 – в Інституті...
(28. 01. 1940, м. Нікополь Дніпропетровської обл. — 04. 12. 2013, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фахівець у галузі балістики та динаміки ракетно-космічної техніки. Державна премія СРСР (1991). Державні нагороди СРСР. Повний кавалер ордена «За заслуги» (1997, 2000, 2004). Закінчив...
(псевд.: Відман, Волошка; 15. 03. 1853, м. Жовква, нині Львів. обл. – 04. 12. 1928, Варшава) – співак (тенор), актор, педагог. Співав 1869– 71 у хорі Ставропігій. бурси у Львові. Навч. співу у Я. Добрського (Варшава). Удосконалював вокал. майстерність у Г. Сбіґлія (Париж) та у Й. Генсбахера...
(22. 02. 1922, с. Сухинівка, нині Кобеляц. р-ну Полтав. обл. – 04. 12. 2008, Москва) – скульптор. Член СХ РФ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Полтав. фельдшер.-акушер. школі (1938–41), Моск. інституті прикладного та декоративного мистецтва (1949–51), Моск. вищому...
(19. 05(01. 06). 1901, с. Піщанка Ольгопільського пов. Подільської губ., нині с-ще Тульчинського р-ну Вінницької обл. — 04. 12. 1995, с-ще Ворзель Бучанського р-ну Київської обл.) — вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1965), професор (1972). Заслужений діяч...
(березень 1916, м. Ромни Полтавської губ., нині Сумської обл. — 04. 12. 1957, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1956). Закінчив Університет (1941) та Військово-повітряну академію (1942) у Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Відтоді працював у Військово-авіаційному училищі у Харкові;...
(10(22). 06. 1886, містечко Камишлов, нині місто Свердлов. обл., РФ – 04. 12. 1955, Одеса) – актор. Народний артист УРСР (1946). Державні нагороди СРСР. Сценічну діяльність розпочав 1904 у трупі М. Строєва. Працював у театрах С.-Петербурга, Одеси, Харкова, Риґи, в моск. Малому театрі (1918–23),...
(17. 04. 1958, Одеса – 04. 12. 2019, там само) – гідробіолог. Доктор біологічних наук (2003), професор (2008), член-кореспондент НАНУ (2015). Державна премія України в галузі науки і техніки (2013). Закін. Одес. університет (1980). Відтоді працював у Одес. філії Інституту біології пд. морів НАНУ:...
(14. 01. 1961, с. Мирча Великоберезнян. р-ну Закарп. обл. – 04. 12. 2006, с. Оноківці Ужгород. р-ну Закарп. обл.) – історик, фахівець у галузі державного управління. Кандидат історичних наук (1995), д-р н. з держ. упр. (2006). Закін. істор. (1982) та юрид. (1998) факультети Ужгород. університету....
(06. 09. 1939, Київ – 04. 12. 2015, там само) – фахівець у галузі прикладної математики й інформатики. Батько Олени, брат Бориса Ляшенків. Доктор фізико-математичних наук (1973), професор (1974). Закін. Київський університет (1961), де від 1962 й працює: 1970–92 – завідувач кафедри екон....
(27. 01 (08. 02). 1863, с. Будаївка, нині м. Боярка Києво-Святошин. р-ну Київ. обл. – 04. 12. 1932, Київ) – астроном. Закін. фіз.-мат. факультет Університету св. Володимира у Києві (1891). Відтоді – позаштат. астроном, 1897–98 – ад’юнкт-астроном Пулков. обсерваторії (побл. С.-Петербурга). Від...
(23. 02. 1923, с. Ялта, нині смт Першотравн. р-ну Донец. обл. – 04. 12. 2012, м. Маріуполь Донец. обл.) – живописець, скульптор. Член НСХУ (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Орден «За мужність» 3-го ступеня (1999). Закін. Харків. художнє училище (1951; викл. М. Сліпченко, Л....
(03. 07. 1930, м. Саратов, РФ – 04. 12. 2018, Київ) – музикознавець, педагог. Доц. (1996). Член НСКУ (1972). Закін. Київську консерваторію (1957) та аспірантуру при ній (1961; кл. П. Козицького). 1957–58 – викладач Київ. муз. училища, 1961–2013 – Нац. муз. академії України (Київ). Досліджувала...
(11. 01. 1935, м. Могильов, Білорусь – 04. 12. 1990, Харків) – фахівець у галузі радіолокації. Доктор технічних наук (1975). Закін. Військ. інж. радіотех. академію ППО (Харків, 1960), де й працював від 1964: у 1979–90 – нач. каф. основ планування і організації розроблення, виробництва й...
(17. 05. 1926, Дніпропетровськ, нині Дніпро – 04. 12. 2005, Київ) – лікар-педіатр. Доктор медичних наук (1987), професор (1988). Закін. Дніпроп. мед. інститут (1950). Працювала лікарем. Від 1956 – у Київ. НДІ педіатрії, акушерства та гінекології: від 1960 – старший науковий співробітник; від 1977...
(16(28). 12. 1897, м. Прилуки, нині Черніг. обл. – 04. 12. 1970, Київ) – вчений-агроном. Батько О. Колоші. Доктор сільськогосподарських наук (1961), професор (1963). Премія ім. Д. Прянишникова АН СРСР. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. с.-г. інститут (1929), де й працював від 1932 (згодом...
(21. 04. 1918, Чернігів – 04. 12. 2007, Київ) – архітектор, альпініст. Майстер спорту (1950). Заслужений архітектор УРСР. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. інж.-буд. інститут (1941). Від 1948 – в інституті «Київпроект»: гол. архітектор; 1971–84 – завідувач відділу...
(26. 10. 1921, м. Царицин, нині Волгоград, РФ – 04. 12. 1981, Харків) – лікар-патологоанатом. Доктор медичних наук (1966). Навч. у Сталінгр. мед. інституті (нині Волгоград, від 1939). Закін. 1-й Харків. мед. інститут (в евакуації у м. Чкалов, нині Оренбург, РФ, 1943), де й працював: 1966–73 –...
(псевд.: Мармаш, Легенда, Євген Легенда; 29. 10. 1909, с. Сілець, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 04. 12. 1942, Львів) – військово-політичний діяч ОУН. Закін. Сокал. гімназію (1929), навч. у Львів. університеті. 1929 вступив до ОУН. Окруж. провідник Сокальщини, співорганізатор мережі ОУН на...
(30. 01. 1935, Харків – 04. 12. 1992, там само) – ортопед-травматолог. Батько А. Істоміна. Доктор медичних наук (1990), професор (1990). Закін. Харків. мед. інститут (1959). Працював лікарем. Від 1966 – доцент кафедри ортопедії, травматології та військ.-польової хірургії Харків. мед. інституту....
(Wolf Christa; 18. 03. 1929, м. Ландсберґ, нині Ґожув Великопольський, Польща – 01. 12. 2011, Берлін, Німеччина) – німецька письменниця, критик. Член АМ НДР (1974). Літ. премії ім. Г. Манна (1964) та ім. Ґ. Бюхнера (1980), Національна премія НДР (1964), Австрійська державна премія за...
(14. 09. 1946, м. Котовськ, нині Подільськ Одеської обл. – 01. 12. 2025, Київ) – футболіст (півзахисник), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1975), заслужений тренер України (2001). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2004, 2007, 2015). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2020)....
(14. 02. 1938, Дніпропетровськ — 27. 11. 2025) – соціолог. Доктор історичних наук (1990), професор (1992). Закін. Дніпроп. університет (1969). Працював кер. соціол. служби Дніпроп. металург. заводу (1969–73); від 1977 – у Дніпроп. університеті: від 1991 – завідувач кафедри теорії та історії...
(29. 06. 1945, Житомир – 26. 11. 2025, Чернівці) – філолог. Доктор філологічних наук (1992), професор (1993). Закін. Житомир. пед. інститут (1968). Працював учителем (1965–74); викл. у Коростишів. (Житомир. обл.) пед. училищі (1968–74); ст. викл., доцент Кам’янець-Поділ. пед. інституту (1974–88);...
(29. 05. 1951, Київ – 25. 11. 2025, там само) – літературознавець і письменниця. Мати Ю. Чорноморця. Член НСПУ (1999). Закінчила Київський університет (1975). Працювала у Київському музеї Лесі Українки (1975–2001): старший науковий співробітник, завідувач відділу науково-дослідної та експозиційної...
(14. 08. 1937, смт Сузун Новосибір. обл., РФ – 04. 12. 2015, Харків) – металознавець. Доктор технічних наук (1989), професор (2001). Держ. премія України в галузі науки і техніки (1984). Закін. Харків. політех. інститут (1960). Працює на «З-ді ім. В. Малишева» (Харків): 1960–70 –...
(псевд.: Печеніжинський, Печеніжинець; 24. 07. 1928, с. Печеніжин, нині смт Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 04. 12. 2015, Івано-Франківськ) – історик, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч. Народився у родині Грабовецьких. Доктор історичних наук (1969), професор (1980). Заслужений діяч науки і...
(28. 01. 1939, с-ще Тельмана Хабаров. краю, РФ – 04. 12. 2015, Київ) – літературознавець, культуролог і літературний критик. Батько Г. Вишеславського. Член НСПУ (1967). Літ. премія «Благовіст» (1994). Закін. Київський університет (1962). Працював у ред. г. «Літературна Україна» (1962–67),...
(06. 09. 1939, Київ – 04. 12. 2015, там само) – фахівець у галузі прикладної математики й інформатики. Батько Олени, брат Бориса Ляшенків. Доктор фізико-математичних наук (1973), професор (1974). Закін. Київський університет (1961), де від 1962 й працює: 1970–92 – завідувач кафедри екон....
(17. 05. 1926, Дніпропетровськ, нині Дніпро – 04. 12. 2005, Київ) – лікар-педіатр. Доктор медичних наук (1987), професор (1988). Закін. Дніпроп. мед. інститут (1950). Працювала лікарем. Від 1956 – у Київ. НДІ педіатрії, акушерства та гінекології: від 1960 – старший науковий співробітник; від 1977...
(Horn Elżbieta; 16. 03. 1921, м. Перемишль, Польща – 04. 12. 2005, Варшава) – польський історик. Дружина М. Горна. Доктор гуманітар. н. (1962), д-р габілітований (1971), професор (1981). Закін. Львівський університет (1948). У 1941 – науковий співробітник Черніг. обл. архіву; від 1957 – у Польщі,...
(19. 05(01. 06). 1901, с. Піщанка Ольгопільського пов. Подільської губ., нині с-ще Тульчинського р-ну Вінницької обл. — 04. 12. 1995, с-ще Ворзель Бучанського р-ну Київської обл.) — вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1965), професор (1972). Заслужений діяч...
4 грудня 1997 – 18 дійс. чл., 41 чл.-кор., 10 іноз. чл.; 2000 – 9 дійс. чл., 44 – чл.-кор., 32 – іноз....
4 грудня 1991 – парламент Литов. Респ. – незалежність України. Дипломат. відносини між країнами встановлені 12 грудня 1991....
4 грудня 1939 утвор. Львів. і Дрогоб. обл. 1940 у їхньому складі виокремили відповідно 36 і 25 р-нів....
4 грудня 1939. Кількість р-нів неодноразово змінювалася: 1946 – 36, 1960 – 26, 1963 – 6, 1966 – 12, від 1969 – 14....
4 грудня 1917 уряд УНР звернувся з нотою до всіх воюючих і нейтрал. держав з пропозицією припинити бойові дії та скликати міжнар....
4 грудня 1918 гетьман зрікся влади, передавши її своєму уряду. Згодом влада перейшла до Директорії, війська якої зайняли Київ, хоча опір окремих гетьман....
4 грудня 2014 він зазначив, що анексов. Крим має для РФ стратег. і цивілізац. значення, оскільки з тер....
4 грудня 1958 року), винахідник, раціоналізатор (17 травня 1960 року), ветеринарний лікар (19 травня 1960 року), енергетик (16 грудня 1960 року), шляховик (8 травня 1962 року), працівник культури (15 жовтня 1965 року), юрист (18 січня 1966 року), працівник торгівлі (21 липня 1966 року), меліоратор (25 серпня 1966 року), працівник промисловості, машинобудівник, працівник транспорту, зв’язківець, геолог, працівник служби побуту, працівник вищої школи, архітектор (10 жовтня 1969 року), економіст (20 вересня 1972 року), працівник охорони здоров’я (3 листопада 1975 року), інженер сільського господа...
4 грудня 2019 на саміті НАТО в Лондоні країни-члени альянсу домовились захищати країни Балтії від російської загрози....
4 грудня 1762 і 22 липня 1763 нім. поселенцям надавали широкі привілеї, серед яких – свобода віросповідання, звільнення від податків і військ....
4 грудня 1939 – Волинську, Дрогобицьку, Львівську, Ровенську (нині Рівненська), Станіславську (від 1962 – Івано-Франківська) і Тернопільську, 7 серпня 1940 – Акерманську (7 грудня 1940 перейменовано в Ізмаїльську) і Чернівецьку....
4 грудня 1920 року Ленін підписав декрет «Про безплатний відпуск продовольчих продуктів і предметів широкого споживання»....
4 грудня) – початок зимового циклу святкувань, а свято Катерини (7 грудня) – ворожiл. сезону. Парубоц....
4 грудня 2003 Україна і М. уклали міжуряд. Угоду про співроб-во в галузі рибальства та мор. господарства....
4 грудня 1853 сформовано дирекцію Галиц. муз. товариства, до складу якої увійшов також дир. консерваторії, затв....
4 грудня 1950 відзначають День прав людини. Декларацію ратифікувала більшість держав світу, зокрема й Україна....
4 грудня 1939 П. — центр Пінської обл. Білорусі (15 січня 1940 у її складі утворено Пінський р-н). Німецька окупація міста тривала від 4 липня 1941 до 14 липня 1944....
4 грудня 1937 трійка при Київ. обл. упр. НКВС прийняла рішення про розстріл первоієрарха Ж. Ц. Александра (Чекановського), 8 травня 1938 – архієпископа Мелетія (Фоміна)....
4 грудня 1919 остаточно встановлено більшовицьку. 1925 було 547 дворів, налічувалося 2586 жит., 1930 – відповідно 658 і 2950....
4 грудня 1940, заснування і видання «Н. з. І. і.» як квартальника заплановано на 1941, але через напад Німеччини на СРСР розпочато лише 1943....
4 грудня 1939 засн. Львівську область і Дрогоб. обл.), зх. частину – нім. війська. Польс. еміграц. уряд не визнав встановлення рад....