(псевд.: В. Коваль, Леміш, Юрко, Ведмідь, Кочегар, Безименний, С-Вар; 11. 01. 1913, с. Красне, нині смт Буського р-ну Львів. обл. – 09. 09. 2007, Київ, похов. у рідному с-щі) – один із керівників українського національно-визвольного руху. Закін. Золочів. гімназію (нині Львів. обл., 1932), навч....
(11. 01. 1925, с. Пологи Катеринославської губ., нині місто Запорізької обл. — 05. 11. 2003, Київ) — живописець і графік. Батько О. Полтавець-Гуйди та Н. Полтавець. Народний художник України (1985). Заслужений діяч мистецтв України (1974). Міжнародний диплом на Празькому бієнале графіки (1958)....
(11. 01. 1951, с. Сокіл Чернівецького, нині Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл.) — вчений-зоотехнік. Доктор сільськогосподарських наук (1997), професор (2000), член-кореспондент НААНУ (2007). Закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут (Київська обл., 1972). Працював зоотехніком;...
(11. 01. 1961, м. Жовті Води, нині Кам’янського р-ну Дніпропетровської обл.) — живописець, графік. Батько А. Ярошевич. Член Мистецької асоціації Криворіжжя (2003—20), НСХУ (2010). Закінчив художньо-графічний факультет Криворізького педагогічного інституту (Дніпропетровська обл., 1989; викладач А....
(псевд. – Зірка; 11. 01. 1921, Будапешт — 10. 05. 2017, похована у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – громадсько-культурна діячка. Дочка В. Ґренджі-Донського. Навч. у Мюнхен. університеті. Виховувалася в інтернаті сестер Василіянок в Ужгороді. Член закарп. Пласту. Після Віден. арбітражу (2...
(11. 01. 1913, с. Зачепилівка Кобеляцького пов. Полтавської губ., нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 22. 04. 1989, с-ще Нові Санжари Полтавського р-ну) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії і на фронті від 1941....
(11. 01. 1915, Львів – 22. 06. 1992, там само) – живописець і педагог. Син А. Манастирського. Народний художник України (1990). Член СХУ (1944). Закін. Варшав. АМ (1939; викл. Ф. Коварський, А. Міхаляк, Т. Прушковський). Працював у Львові: викл. худож.-пром. школи (1939–44); від 1947 – в...
(11. 01. 1958, Київ) – спортсменка (художня гімнастика), тренер. Дочка Івана та Альбіни Дерюгіних. Майстер спорту (1975), заслужений майстер спорту СРСР (1977). Заслужений тренер України (1988), СРСР (1989). Суддя міжнародної категорії (1985). Повний кавалер ордена княгині Ольги (2002, 2008,...
(11. 01. 1973, с. Рокитне Яготинського р-ну Київської обл.) – спортсменка (біатлон). Заслужений майстер спорту України (1995). Багаторазова призерка чемпіонатів світу 1995 (5-е місце в естафеті 4 × 7,5 км), 1996 (2-е місце в командній гонці та 3-є місце в естафеті 4 × 7,5 км), 1997 (3-є місце в...
(30. 12. 1875(11. 01. 1876), м. Острогозьк, нині Воронез. обл., РФ – 28. 08. 1937, Одеса) – перекладачка. Дочка Михайла, сестра Богдана, Віри, Галини і Маргарити Комарових. Закін. гімназію в Одесі, здобула ступ. д-ра медицини в Університеті м. Монпельє (Франція). Працювала у притулку для...
(11. 01. 1898, с. Веркіївка, нині Вертіївка Ніжин. р-ну Черніг. обл. – 08. 12. 1937, Соловец. табори, РФ) – літературознавець. Закін. Черніг. гімназію (1916), навч. у Петрогр. політехніці (нині С.-Петербург). Більшість життя пов’язана з Черніговом (1900–24) та Києвом (1924–35), належав до групи...
(11. 01. 1999, Харків — 06. 12. 2023, поблизу с-ща Ямпіль Краматорського р-ну Донецької обл., похований 12. 12. 2023 у с. Лигівка Красноградського р-ну Харківської обл.) — військовик. Капітан. Герой України (2024, посмертно). Закінчив Харківську гімназію № 82 (2016), Національну академію...
(11. 01. 1901, с. Ясіня Мараморос. комітату, нині смт Рахів. р-ну Закарп. обл. – 03. 10. 1942, Будапешт, перепохов. у м. Рахів Закарп. обл.) – політичний діяч, журналіст. Кер. комуніст. руху на Закарпатті у 30-х рр. Герой Радянського Союзу (1965, посмертно). Закін. дворічну торг. школу в...
(11. 01. 1946, с. Ємилівка Голованівського р-ну Одеської, нині Кіровоградської обл. — 21. 03. 2009, Київ) — прозаїк, перекладач. Чл. СПУ (1985). Закінчив Київський університет (1974). Працював у видавництвах «Мистецтво», «Молодь» (завідувач редакції сучасної прози та першої книги). Автор книг...
(11. 01. 1848, с. Гірне, нині Стрий. р-ну Львів. обл. – 25. 02. 1921, Львів) – архітектор, громадський діяч. Батько Є. Нагірного. Навч. у Львів. тех. академії (1870–71), Федерал. політехніці в Лозанні (Швейцарія, 1871–75). Жив у Цюриху, працював у проект. конторах і держ. установах Швейцарії....
(11. 01. 1956, Миколаїв – 09. 04. 2022, там само) – культурна діячка і педагог. Дружина С. Єнтіса. Кандидат педагогічних наук (1997), професор (2003). Заслужений діяч мистецтв України (2001). Закін. Микол. пед. інститут (1994). Працювала від 1989 у Микол. філії Київ. університету культури і...
(11. 01. 1970, м. Димитров, нині Мирноград Покровського р-ну Донецької обл.) — гірничий інженер, економіст. Кандидат технічних (2001), доктор економічних (2016) наук, професор (2019). Закінчив Донецький політехнічний інститут (1993). Працював 1993—95 на шахті імені О. Стаханова (Димитров). Від...
(11. 01. 1904, с. Янківка Охтирського пов. Харківської губ., нині Іванівка Охтирського р-ну Сумської обл. — 06. 11. 1995, Харків) — радіофізик. Кандидат фізико-математичних (1936), доктор технічних (1964) наук, академік НАНУ (1964; у 1966—78 — член Президії). Ленінська премія (1960), Державна...
(11. 01. 1978, с. Старосілля Городнянського, нині Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — 18. 02. 2023, м. Бахмут Донецької обл., похований 25. 02. 2023 на Берковецькому кладовищі в Києві) — військовик. Старший сержант. Герой України (2023, посмертно). Навчався у Вінницькому аграрному...
(30. 12. 1874(11. 01. 1875), Київ – 23. 06. 1956, Москва) – композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч. Доктор мистецтвознавства (1941). Народний артист СРСР (1938). Премія ім. М. Глінки (1908), Сталінcька премія (1946, 1948, 1950). Закін. Київське музичне училище РМТ (1894; кл. О....
(11. 01. 1962, м. Жданов, нині Маріуполь Донец. обл.) – фахівець у галузі металознавства та термічного оброблення металів. Доктор технічних наук (2006), професор (2008). Закін. Жданов. металург. інститут (1985), де від 1987 й працює (нині Приазов. тех. університет): від 2006 – проф. Досліджує...
(11. 01. 1960, м. Керч Крим. обл., нині АР Крим) – живописець, графік. Заслужений художник України (2018). Член НСХУ (1990). Закін. Київський художній інститут (1990; викл. Л. Вітковський, В. Гурін, О. Лопухов). Відтоді – живописець худож.-вироб. майстерень Севастоп. худож. фонду. Від 1991 – на...
(11. 01. 1971, с. Долинське Ананьївського, нині Подільського р-ну Одеської обл.) — лікар-гігієніст, письменник. Син В. Бабієнка. Доктор медичних наук (2014), професор (2015). Заслужений діяч науки і техніки України (2021). Народний художник України (2024). Закінчив Одеський медичний інститут...
(Померанцев Александр Никанорович; 30. 12. 1848(11. 01. 1849), Москва — 27. 10. 1918, Петроград, нині Санкт-Петербург) — російський архітектор. Академік архітектури (1887), дійсний член Санкт-Петербурзької академії мистецтв (1893; у 1899—1900 — її президент). Закінчив Московське училище живопису,...
(справжнє — Жученко Григорій Михайлович; 11. 01. 1918, х. Жученки Олександрійського пов. Херсонської губ., нині в межах с. Благодатне Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. — 04. 07. 2011, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) — поет, перекладач, літературознавець, мовознавець. Доктор...
(11. 01. 1943, с. Куца Балка, нині Вільшан. р-ну Кіровогр. обл. – 15. 03. 2022, Полтава) – художник театру, графік. Заслужений художник України (1994). Член НСХУ (1988), НСТДУ (1973). Закін. Одес. театр.-худож. училище (1969) і Укр. полігр. інститут у Львові (1981; викл. І. Попов, П. Гапон)....
(11. 01. 1955, м. Іршава Закарп. обл.) – журналістка, літературознавець. Дружина О. Єржиковського. Кандидат філологічних наук (2000). Член НСЖУ (2000). Закін. Київський університет (1981). Відтоді працювала у Нац. музеї літ-ри; від 1994 – науковий співробітник відділу укр. літ-ри 20 ст., потім –...
(11. 01. 1950, с. Тилігуло-Березанка, нині смт Березанка Микол. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (1997), професор (1998). Закін. Одес. інститут нар. господарства (1971), де й працювала (нині екон. університет); 1997–2003 – професор кафедри менеджменту інновац. та інвестиц. діяльності...
(11. 01. 1913, м. Оренбург, Росія – 13. 10. 1986, Дніпропетровськ) – хімік. Батько Ю. Лошкарьова. Доктор хімічних наук (1948), професор (1949), член-кореспондент АН УРСР (1967). Заслужений діяч науки УРСР (1978). Державні нагороди СРСР. Закін. Урал. індустр. інститут (м. Свердловськ, нині...
(30. 12. 1847(11. 01. 1848), с. Акаєво Темніков. пов. Тамбов. губ., Росія – 1920, Сімферополь) – філософ, богослов. Доктор церк. права (1893). Макаріїв. премія (1880, 1887). Після закінчення Тамбов. духов. семінарії (1869) вступив на істор.-філол. факультет С.-Петербур. університету, звідки...
(11. 01. 1929, с. Почапинці Лисянського, нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 25. 06. 2017, Київ) — ботанік. Доктор біологічних наук (1985), професор (1992), член-кореспондент НАНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Премії імені В. Юр’єва (1982) та імені М. Холодного...
(11. 01. 1910, с. Річка, нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 26. 10. 1993, Київ) – майстер різьблення на дереві. Брат Василя, батько Миколи (1948), дід Миколи Кіщуків (1974). Заслужений майстер народної творчості УРСР (1968). Диплом 1-го ступеня Коломий. худож. виставки (нині Івано-Фр. обл., 1934)....
(11. 01. 1949, с. Скотарське Воловец. р-ну Закарп. обл. – 27. 09. 2013, Ужгород) – живописець. Заслужений художник України (2008). Лауреат обл. премії у галузі образотвор. мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2011). Член НСХУ (1985), об’єднання «Umelecka beseda Slovenska» (Словаччина) (2011)....
(11. 01. 1949, Київ) — кінооператор. Заслужений діяч мистецтв України (2007). Член НСКінУ (1980). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1974; майстерня Ю. Іллєнка, В. Калюти). 1975—96 працював на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, де зняв стрічки: «Співає Лілія...
(11. 01. 1936, с. Лукашівка Чорнобаїв. р-ну Київ., нині Черкас. обл. – 17. 03. 2000, Київ) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1979), професор (1985). Закін. Черкас. пед. інститут (1958). Учителював. Від 1964 працював у Микол. пед. інституті: 1965–67 – завідувач кафедри української мови;...
(30. 12. 1874 (11. 01. 1875), Київ – 20. 06. 1933, там само) – богослов, публiцист. Син І. Екземплярського (див. Ієронім). Закін. Тамбов. духовну семінарію (Росія, 1896) та Київ. духовну академiю зі ступ. канд. богослов’я (1901), де й працював: від 1905 – доцент, від 1907 – екстраординар....
(30. 12. 1894 (11. 01. 1895), м. Вознесенськ Єлисаветгр. пов. Херсон. губ., нині Микол. обл. – 15. 09. 1970, Москва) – історик літератури, літературознавець, архівіст. Брат Е. Оксмана. Професор (1954). Член СП СРСР (1934–36 та 1956–64; обидва рази відрах.). Студіював 1912–13 джерелознавство,...
(Нивинский Игнатий Игнатьевич; 30. 12. 1880(11. 01. 1881), Москва – 27. 10. 1933, там само) – російський графік, живописець, художник театру, педагог. Закін. Строганов. худож.-пром. училище (Москва, 1899). Разом із В. Трохимовим був удостоєний золотої медалі; обидва відмовилися від неї, обравши...
(11. 01. 1893, с. Порошково, нині Ужгородського р-ну Закарпатської обл. — 04. 09. 1986, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — громадсько-політичний і культурно-освітній діяч. Син О. Штефана. Дійсний член НТШ. Закінчив Берегівську гімназію (нині Закарпатська обл., 1910), Ужгородську духовну...
(Kadlec Karel; 11. 01. 1865, с. Пржегоржов, Австрія, нині Чехія – 04. 12. 1928, Прага) – чеський правознавець, славіст. Ген. секр. Чеської АН, чл. усіх слов’ян. АН. Дійсний член НТШ. Під час навч. у гімназії вивчив усі слов’ян. мови, зокрема й укр., згодом публікував переклади з них, зокрема у...
(11. 01. 1938, м. Ворошилов, нині Уссурійськ Примор. краю, РФ) – фахівець у галузях технології машинобудування та маркетингу. Доктор технічних наук (1989), професор (1991). Закін. Львів. політех. інститут (1960). Працював на виробництві; в Укр. академії друкарства (Львів, 1964–2000): від 1990 –...
(11. 01. 1951, м. Білгород-Дністровський Ізмаїл., нині Одес. обл.) – композитор, педагог. Член НСКУ (1981). Лауреатка Всесвіт. фестивалю молоді і студентів «Студентська весна-78» (Єреван). Закін. Львів. консерваторію (1979; кл. В. Флиса), де відтоді й працює (нині муз. академія): від 2004 –...
(11. 01. 1953, с. Софіївка Лосинів., нині Ніжин. р-ну Черніг. обл.) – правознавець. Доктор юридичних наук (2004), професор (2005). Закін. Харків. юрид. інститут (1980). Відтоді працював у підрозділах упр. внутр. справ Київ. міськвиконкому; 1990–2015 – у Нац. академії внутр. справ (Київ), де...
(11. 01. 1933, Київ — 06. 06. 2016, там само) — фахівець у галузі технічної кібернетики та системного аналізу. Доктор технічних наук (1967), професор (1971). Державна премія України у галузі науки і техніки (1991), премія імені В. Глушкова АН УРСР (1990). Закінчив Київський політехнічний інститут...
(11. 01. 1937, м. Коростень Житомир. обл.) – хімік. Доктор хімічних наук (1992). Премія Всесоюз. хім. товариства ім. Д. Менделєєва (1980). Закін. Ужгород. університет (1959). Працював в Інституті фіз. хімії АНУ (Київ, 1962–93, пров. н. с.). 1993–98 – нач. відділу ВАК України. Одночасно від 1994 –...
(11. 01. 1962, с. Мурафа Краснокут. р-ну Харків. обл.) – лікар, політичний діяч. Народний депутат України (2000–02, від 2002). Доктор медичних наук (1999), професор (2001), академік НАМНУ (2012). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки...
(11. 01. 1938, м. Ясинувата Сталін., нині Донец. обл. – 19. 12. 2013, Полтава) – економіст. Доктор економічних наук (1997), професор (2001). Закін. Луган. с.-г. інститут (1962), де 1964–67 й працював; 1967–69 – в Укр. НДІ економіки і організації с. господарства; 1979–94 – в Укр. с.-г. академії...
(11. 01. 1985, Київ) – спортсмен (веслування академічне). Чоловік Т. Колесникової. Майстер спорту (2005), майстер спорту міжнародного класу (2009), заслужений майстер спорту України (2012). Закін. Університет економіки і права «Крок» (2007, Київ). Учасник 30-х Олімпійських ігор (Лондон, 2012, 8-е...
(11. 01. 1893, с. Єлецько-Миколаєвське, нині Євецько-Миколаївка Новомоск. р-ну Дніпроп. обл. – 30. 10. 1937, Москва) – партійний і радянський діяч. Навч. у залізнич. училищі, працював на виробництві. 1909 вступив до РСДРП(б), вів парт.-організац. роботу в м. Катеринослав (нині...
(30. 12. 1891 (11. 01. 1892), Одеса – 02. 04. 1945) – правознавець. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1914). Слухав лекції у Фрайбур. університеті (Німеччина, 1912). У 1917–19 – вчений секр., 1920–21 – секр. соц.-правн. ф-ту, 1921–25 – декан юрид. ф-ту, водночас 1923–31 – завідувач...
(псевд. – István Kincses; 11. 01. 1934, с. Надьрат, нині Ратовці Ужгород. р-ну Закарп. обл.) – мовознавець, перекладач, поет. Кандидат філологічних наук (1974). Член НСПУ (1995). Обл. літ. премія ім. Ф. Потушняка (1997), наук. премії ім. Б. Чюрі (1993) та ім. Я. Араня (2009; обидві – Угорщина)....
(11. 01. 1952, м. Хабаровськ, РФ) – живописець. Заслужений діяч мистецтв України (2000). Член НСХУ (1984). Закін. Київський художній інститут (1976; викл. В. Гурін, О. Лопухов), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1987; кер. С. Григор’єв). На творчій роботі. Учасниця всеукр., зарубіж. худож....
(11. 01. 1944, м. Полонне, нині Хмельн. обл. – 26. 10. 2022, Луцьк) – архітектор. Доктор архітектури (1993), професор (1994). Дійсний член Укр. академії архітектури (2003). Закін. Львів. політех. інститут (1968), де 1968–71 й працював. 1974–76 – у Рівнен. обл. відділі...
(11. 01. 1935, Харків – 20. 02. 1997, Київ) – поет. Писав російською мовою. Був широко відомий у колах самвидаву. В офіц. періодиці вірші М. опубл. лише 1965 в харків. г. «Ленінська зміна», 1979–80 – у краснояр. г. «Красноярский комсомолец». Поезії М., а також спогади про нього Ю. Милославського...
(Podhorodecki Leszek; 11. 01. 1934, м. Прушкув, нині Опольського воєводства, Польща — 07. 12. 2000, м. Воломін Мазовецького воєводства, Польща) — польський історик, краєзнавець, педагог, популяризатор історії. Народився у шляхетській родині з Волині, яка після 1-ї світової війни переїхала до...
(Страгородський Іван Миколайович; 11. 01. 1867, м. Арзамас, Росія — 15. 05. 1944, Москва) — церковний діяч РПЦ. Закінчив Санкт-Петербурзьку духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я (1890), на 4-му курсі прийняв чернечий постриг. Був членом Православної духовної місії у Японії; від 1893 —...
(11. 01. 1948, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл. – 20. 01. 2005, Москва) – журналіст. Навч. у Херсон. пед. інституті, закін. ВДІК (Москва, 1978). Журналіст. діяльність розпочав у шкіл. роки як фотокор. у газетах Кривого Рогу. 1971 переїхав до Москви. Працював на різних роботах; від 1978 – на Центр....
(Дмитриев Андрей Михайлович; 30. 12. 1878(11. 01. 1879), м. Рибінськ, нині Ярослав. обл., РФ – 25. 07. 1946, Москва) – російський ботанік, вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1936), професор (1922). Сталінcька премія (1948, посмертно). Закін. С.-Петербур. університет (1901). Під...
(у чернецтві – Єфрем; 11. 01. 1906, Львів – 14. 09. 1994, там само) – церковний діяч УГКЦ. Закін. гімназію у м. Бучач (нині Терноп. обл.), Львів. духовну семінарію (обидві – 1928), істор. факультет Варшав. університету (1930). У 1932 вивчав християн. археологію в Римі, того ж року захистив...
(29. 12. 1907(11. 01. 1908), Москва – 27. 01. 1979, там само) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1935), професор (1935). Член-кореспондент АН УРСР (1935) та АН СРСР (1958). Сталін. (1952) та Ленін. (1957) премії, Державна премія СРСР (1971). Держ. нагороди СРСР. Орден Кирила і Мефодія...
(11. 01. 1951, с. Сокіл Чернівецького, нині Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл.) — вчений-зоотехнік. Доктор сільськогосподарських наук (1997), професор (2000), член-кореспондент НААНУ (2007). Закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут (Київська обл., 1972). Працював зоотехніком;...
(11. 01. 1951, м. Білгород-Дністровський Ізмаїл., нині Одес. обл.) – композитор, педагог. Член НСКУ (1981). Лауреатка Всесвіт. фестивалю молоді і студентів «Студентська весна-78» (Єреван). Закін. Львів. консерваторію (1979; кл. В. Флиса), де відтоді й працює (нині муз. академія): від 2004 –...
(11. 01. 1951, с. Шишківці Новоселицького, нині Чернівецького р-ну Чернівецької обл.) — історик. Доктор історичних наук (1991), професор (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Закінчив Чернівецький університет (1976). Від 1975 учителював; від 1979 працював у Чернівецькому...
(11. 01. 1901, с. Ясіня Мараморос. комітату, нині смт Рахів. р-ну Закарп. обл. – 03. 10. 1942, Будапешт, перепохов. у м. Рахів Закарп. обл.) – політичний діяч, журналіст. Кер. комуніст. руху на Закарпатті у 30-х рр. Герой Радянського Союзу (1965, посмертно). Закін. дворічну торг. школу в...
(29. 12. 1900(11. 01. 1901), м. Кобеляки, нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 12. 03. 1986, Львів) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1966), професор (1967). Закінчив Харківський ІНО (1930). Працював 1930—45 у Всеукраїнському інституті масової комуністичної освіти, інституті іноземних...
(30. 12. 1875(11. 01. 1876), м. Острогозьк, нині Воронез. обл., РФ – 28. 08. 1937, Одеса) – перекладачка. Дочка Михайла, сестра Богдана, Віри, Галини і Маргарити Комарових. Закін. гімназію в Одесі, здобула ступ. д-ра медицини в Університеті м. Монпельє (Франція). Працювала у притулку для...
(05(18). 02. 1903, м-ко Карлівка Костянтиноградського пов. Полтавської губ., нині місто Потавського р-ну Полтавської обл. — 11. 01. 1983, Москва) — партійний і радянський діяч. Батько А. Підгорного. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1963, 1973). Державні нагороди СРСР. Від 1917 — учень, згодом —...
(псевд. і крипт.: Колодяжинець, Крига Гордій, Андрій Скиба, Вадим Іскра, Я. Косарич, Г. Рославець, А. Згорянич, К. Ю., Ю. К., Ю. Р-ко та ін.; 05(18). 12. 1908, с. Колодяжне Новоград-Волин. пов., нині Ковел. р-ну Волин. обл. – 11. 01. 1990, м. Пассеїк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі,...
(17(29). 11. 1880, м. Ічня, нині Черніг. обл. – 11. 01. 1957, Київ) – літературознавець, книгознавець, бібліотекознавець. Брат Василя, чоловік Олени, батько Юрія Маслових. Доктор історичних наук (1948), професор (1935), член-кореспондент АН УРСР (1939). Навч. у Київ. політех....
(Олекса Семенович; псевд. і крипт.: Олекса Семенів, Лесь М., Л. М., М.; 12. 02. 1871, с. Торговиця Пільна, нині Торговиця Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. – 11. 01. 1916, с. Погарисько, нині Жовків. р-ну Львів. обл., похов. у сусід. с. Монастирок того ж р-ну) – письменник, юрист, громадський діяч....
(псевд. і крипт.: Р. Давний, Р. Д., Дашк., Луговик з-за Потока, Л. з. П., Луговик, Січовик; 06. 12. 1892, с. Тустановичі, нині у складі м. Борислав Львів. обл. – 11. 01. 1975, м. Куфштайн, Австрія) – військовий і громадський діяч. Походив із давнього князів. роду Дашкевичів (Дашковичів),...
(21. 03(03. 04). 1908, с. Пасицели Ананьїв. пов. Херсон. губ., нині Поділ. р-ну Одес. обл. – 11. 01. 1982, Київ) – письменник-гуморист, сатирик. Батько О. Олійник. Член СПУ (1944). Сталінcька премія (1950). Державні нагороди СРСР. Депутат ВР СРСР 6–7 скликань (1964–70). Перші 5 кл. навч. у школі...
(17. 10. 1933, с. Великі Загайці Шумського р-ну, нині Терноп. обл. – 11. 01. 2013, Чернівці) – диригент, композитор, музикознавець, педагог, музично-громадський діяч. Чоловік М. Кушніренко. Член-кореспондент НАМУ (1997), професор (1994). Народний артист УРСР (1973). Державна премія України ім....
(22. 02. 1919, м. Фастів, нині Київ. обл. – 11. 01. 2002, Київ) – піаністка, педагог. Дипломантка Всесоюз. конкурсу музикантів-виконавців (Москва, 1938). Доц. (1961). Навч. у Київ. консерваторії (1935–40; кл. К. Михайлова). 1941–43 під час евакуації Київ. консерваторії – солістка Саратов....
(псевд. і крипт.: Л. Б., Бібліографічний мікроб; 10(22). 04. 1895, с. Вільховець, нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. – 11. 01. 1992, м. Денвер, шт. Колорадо, США) – бібліотекознавець, бібліограф, журналіст. 1905–12 навч. у Звенигородській комерційній школі; 1912–14 – у Політех. інституті,...
(16(28). 01. 1899, Одеса – 11. 01. 1984, Москва) – біогеохімік. Доктор біологічних наук (1937), професор (1933), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1956). Ленін. премія (1964). Премія ім. В. Вернадського АН СРСР (1981). Державні нагороди СРСР. Закін. Новорос. університет (1921) та ІНО (1924) в Одесі. Під...
(10. 07. 1921, м. Хорол, нині Полтавської обл. – 11. 01. 2021, Київ) – піаністка, педагог. Дочка Остапа, онука Миколи Лисенків, дружина А. Штогаренка. Професор (1993). Заслужений артист України (1993). 1-а премія Всеукраїнського конкурсу музикантів-виконавців (Київ, 1945). Закінчила Київську...
(10. 05. 1907, х. Цапенки поблизу с. Біляки Хорольського пов. Полтавської губ., нині Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 11. 01. 1977, Москва) — архітектор, мистецтвознавець. Брат І. Цапенка. Доктор мистецтвознавства (1962). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив...
(справж. – Марцинюк; псевд.: Агасфер, Іній, М. Кравчук; 16. 12. 1915, с. Копитів, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 11. 01. 1994, м. Блумінґтон, шт. Індіана, США) – журналіст, бібліотекознавець, громадсько-політичний діяч. Член ОУН. Дит. і юнац. роки провів у с. Боб’ятин на Сокальщині. Закін....
(18. 08. 1922, містечко Китайгород Кобеляц. пов. Полтав. губ., нині село Царичан. р-ну Дніпроп. обл. – 11. 01. 2006, Донецьк) – живописець, графік. Член НСХУ (1959). Закін. Дніпроп. художнє училище (нині Дніпро, 1947), Київ. худож. інститут (1954; викл. Г. Меліхов, О. Шовкуненко)....
(28. 02(12. 03). 1895, м. Кутаїсі, нині Грузія – 11. 01. 1919, побл. х. Зубрилів Царицин. губ., нині у складі станиці Преображенська Волгогр. обл., РФ) – військовик. Навч. у Кутаїс. гімназії, звідки виключений за політ. неблагонадійність. Член партії лівих есерів. Учасник 1-ї світової війни від...
(20. 05(02. 06). 1870, с. Серби, нині Гонтівка Чернів. р-ну Вінн. обл. – 11. 01. 1945, м. Краків, перепохов. у Варшаві) – громадський і політичний діяч, журналіст польського походження. Батько Ю. Волошиновського. Один із засн. кооп. руху в Україні. Видавав 1906–08 у м. Могилів-Подільський (нині...
(11(23). 09. 1850, містечко Димер, нині смт Вишгород. р-ну Київ. обл. – 11. 01. 1921, Київ) – історик, архівіст, палеограф. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1872). Відтоді працював на виробництві; від 1883 – у Київ. центр. архіві давніх актів: 1890–1921 – директор; водночас від 1918...
(Negri Ada; 03. 02. 1870, містечко Лоді, Італія – 11. 01. 1945, м. Мілан, Італія) – італійська письменниця. Член Королів. академії Італії (1940; перша жінка). Премії Дж. Міллі (1894) та Б. Муссоліні (1931). У міській школі в Лоді отримала диплом вчителя початк. класів (1887), учителювала. У цей...
(Корецкий Николай Владимирович; псевд. і крипт.: Балакирев Н., К-ий, Н. В., Н. К.; 01(13). 06. 1869, м. Воронеж, нині РФ – 11. 01. 1938, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський поет, драматург, видавець, актор. Навч. у Воронез. реал. (виключ. із 2-го кл. за карикатури на викл. у рукопис....
(Jeż Teodor Tomasz; справж. – Мілковський Зиґмунт-Фортунат; Miłkowski Zygmunt Fortunat; ін. псевд. – Władysław Bonar; 23. 03. 1824, с. Сарацея Балт. пов. Поділ. губ., нині Рибниц. р-ну, Молдова – 11. 01. 1915, м. Лозанна, Швейцарія) – польський письменник, громадсько-політичний діяч. Дитинство...
(Kottmeier Elisabeth; 31. 07. 1902, с. Сандовіц, Верхня Сілезія, нині м. Жендовіце, Польща – 11. 01. 1983, с. Швайкгайм, побл. Штуттґарта, Німеччина) – німецька перекладачка, письменниця. Дружина І. Костецького. Співред. ж. «Україна і світ» (м. Ганновер, 1951–69). У Мюнхені 1955 подружжя...
(23. 01. 1858, містечко Ходорів, нині місто Львів. обл. – 11. 01. 1933, Львів – історик, архівіст. Доктор права і філософії (1883). Дійсний член Польс. АМ (1920). Член НТШ (1926). Вивчав право у Львів. (1879–81), потім у Краків. (1881–83) університетах під керівництвом К. Ліске, М. Бобжинського....
(26. 06(08. 07), за ін. даними – 08(20). 07. 1898, м. Старобільськ Харків. губ., нині Луган. обл. – 11. 01. 1938, Москва) – конструктор ракетної техніки. Герой Соц. Праці (1991, посмертно). У 1916 закін. Єлисаветгр. гімназію (нині Кіровоград) і вступив на філол. факультет Петрогр. університету...
(04. 10. 1924, містечко Сорочинці, нині с. Великі Сорочинці Миргород. р-ну Полтав. обл. – 11. 01. 1999, м. Алушта, АР Крим) – перекладачка. Член НСПУ (1965). Літ. премія ім. С. Сергєєва-Ценського (1993).Навч. на заоч. курсах іноз. мов (1948–54), закін. романо-герман. відділ. філол. факультету...
(псевд.: Анатольєв, Костін, Максимов, Леканов; 05. 11. 1926, м. Усть-Сисольськ, нині Сиктивкар, Респ. Комі, РФ – 11. 01. 1993, там само) – комі фольклорист, літературознавець і критик. Доктор філологічних наук (1970). Заслужений діяч народної Комі АРСР (1976), РСФРР (1982). Закінчив Комі...
( ; псевд. і крипт.: Костов, Ан., Арк. А-н; 09(21). 03. 1869, с. Ланчхуті Кутаїс. губ., нині Грузія – 11. 01. 1953, Париж) – грузинський політичний діяч. Закін. Тифліс. духовну семінарію (нині Тбілісі), навч. у Варшав. вет. інституті. Від 1893 – у марксист. русі, на 2-му з’їзді РСДРП (1903)...
(17 (30). 04. 1909, с. Березівка, нині місто Одес. обл. – 11. 01. 1985, Москва) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1955), професор (1962). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1981). Закін. Харків. інж.-екон. інститут (1932). Працювала у «Гіпросталі» (Харків, 1932–...
(11. 07. 1939, с. Ярешки, нині Бердичів. р-ну Житомир. обл. – 11. 01. 1998, Одеса) – письменник, критик, перекладач, журналіст. Член НСПУ (1964). Національна премія України імені Т. Шевченка (2000, посмертно), літ. премія ім. Е. Багрицького (1967). Дитинство і юність Н. пройшли в м. Олександрія...
(23. 08(05. 09). 1904, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 11. 01. 2004, Харків) – фахівець у галузі машинобудування. Доктор технічних наук (1943), професор (1944). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1966). Закін. Харків. технол. інститут (1930). Від 1928 працював на виробництві, зокрема брав...
(04. 08. 1928, м. Благовєщенськ, РФ – 11. 01. 1998, м. Елхарт, шт. Індіана, США) – релігійний діяч євангельських християн-баптистів. Батько П. Вінса. Закін. Київ. політех. інститут. На поч. 60-х рр. увійшов до ініціат. групи, яка домагалася свободи проповідування, реліг. виховання дітей,...
(10 (22). 12. 1881, м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 11. 01. 1954, Київ) – філолог, палеограф. Закін. Ніжин. гімназію (1903), Університет св. Володимира у Києві (1909), де був залишений для підготовки до професор. звання (до 1912), відвідував семінар В. Перетца (1907–12), склав іспити на ступ....
( ; 03. 07. 1940, с. Мец Парні Спітак. р-ну, Вірменія – 11. 01. 2022, Єреван) – вірменський письменник. Член СП СРСР (1964). Державна премія Вірм. РСР (1985). Закін. Єреван. пед. інститут (1964). У 1965–70 – завідувач відділу поезії та прози г. («Літературна газета»). Відп. секр. Комітету з...
(30. 01. 1914, м-ко Фастів Васильківського пов. Київської губ., нині місто Київської обл. — 11. 01. 1994, Київ) — поет, публіцист, громадський діяч. Батько В. Чередниченка. Чемпіон СРСР з класичної боротьби. Закінчив Московський інститут фізичної культури (1938). Очолював кафедру фізичної культури...
(26. 09. 1932, Київ — 11. 01. 2015, там само) — ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1992), професор (2002), член-кореспондент НААНУ (2002). Заслужений діяч науки і техніки України (2006). Закінчив Українську сільськогосподарську академію (Київ, 1959). Відтоді працював епізоотологом і...
(18. 02. 1858, містечко Вишнівчик, нині село Теребовлянського р-ну Тернопільської обл. – 11. 01. 1935, Нью-Йорк) – співачка (колоратурне сопрано), педагог. З походження полька. Навчалась у батька у 4-річному віці гри на фортепіано, у 6-річному – на скрипці. Закінчила Львівську (1873; кл....
(Issakov Sergei Gennadijevitš; 08. 10. 1931, м. Нарва, Естонія – 11. 01. 2013, м. Тарту, Естонія) – естонський літературознавець. Доктор філологічних наук (1976), професор (1978). Член СП Естонії (1974). Закін. відділ. російської мови та літ-ри істор.-філол. факультету Тартус. університету...
(08(20). 06. 1897, с. Толкачовка Курс. губ., Росія – 11. 01. 1938) – історик. Закін. Курс. духовну семінарію (1917), Ніжин. ІНО (1922), де у тому ж році захистив кандидат. дис. «Города и местечка Левобережной Украины по “Топографическому описанию Черниговского наместничества” Шафонского». Від...
(14. 03. 1942, м. Лубни Полтавської обл. – 11. 01. 2025) – графік, живописець, мистецтвознавець. Член НСХУ (1994). Народний художник України (1998). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1995). Закінчив Київський університет (1976). Мистецьку освіту здобув у художніх студіях м. Лубни...
(15. 08. 1918, Харків – 11. 01. 2003, там само) – графік і живописець. Член НСХУ (1951). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. худож. інститут (1950; викл. М. Козик, М. Федоров). Від 1960 працював у ньому: від 1976 – проф., 1981–83 – завідувач кафедри пром. графіки, 1983–87 – завідувач...
(справж. – Пейсах-Лейзер; 05. 06. 1920, м. Бердичів Київ. губ., нині Житомир. обл. – 11. 01. 1987, там само) – скульптор, графік. Член СХ РФ (1952). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Відвідував 1935 скульптурну студію при Палаці піонерів у Бердичеві (кер. П. Дяк), навч. в Одес....
(справж. – Винниченко; 1908, Київ – 11. 01. 1988, м. Денвер, шт. Колорадо, США) – оперна й концертно-камерна співачка (сопрано). 1-а премія на конкурсі вокалістів у Нью-Йорку (1951). У 20-х рр. разом з батьками емігрувала до Югославії. Закін. Белґрад. консерваторію (1933). У 1933–42 – солістка...
(Калинников Василий Сергеевич; 01(13). 01. 1866, с. Воїни, нині Орлов. обл., РФ – 29. 12. 1900(11. 01. 1901), м. Ялта, нині АР Крим) – російський композитор, диригент. Навч. в Орлов. духов. семінарії, Моск. консерваторії (1884), закін. муз.-драм. училище Моск. філармоній. товариства (1892;...
(28. 07. 1923, Москва – 11. 01. 2024, Київ) – майстриня художньої кераміки. Заслужений художник УРСР (1990). Член НСХУ (1956). Закінчила Московський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1947; викладачі О. Дейнека, Р. Фальк). Переїхала до Києва. Відтоді працювала в експериментальній...
(справж. – Володько; 27. 04(09. 05). 1894, Київ – 11. 01. 1974, Львів) – оперна та концертна співачка (мецо-сопрано). Закін. Київ. вищий муз.-драм. інститут (1920, кл. О. Муравйової), Київ. консерваторію (1923, кл. Е. Гандольфі), «Студію вдосконалення мистецтва оперного співу» проф. Л. Габрієллі....
(13. 01. 1908, с. Вербки Павлоградського пов. Катеринославської губ., нині Павлоградського р-ну Дніпропетровської обл. — 11. 01. 1970, Київ) — літературознавець, педагог. Кандидат педагогічних наук (1940). Закінчив Херсонський педагогічний інститут (1935). Учителював (від 1926); працював старшим...
(10. 01. 1928, с. Джурджево, нині Сербія – 11. 01. 1994, с. Руський Керестур, нині Сербія) – русинський педагог, публіцист, громадсько-культурний діяч у Югославії. Закін. Учител. школу в м. Сремські Карловці (1948). Працював учителем в с. Джурджево (від 1948), м. Врбас (від 1952), с. Руський...
(24. 07. 1930, с. Чуловичі, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 11. 01. 2010, Львів) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1992), професор (1993). Закінчив Львівський університет (1952). Від 1954 працює у Національному університеті «Львівська політехніка»: завідувач (1971—84), професор...
(25. 09. 1957, Одеса – 11. 01. 2006, там само) – архітектор. Державна премія України у галузі архітектури (2010, посмертно). Член НСАУ (1985). Закін. Одес. інж.-буд. інститут (1980), де відтоді й викладав (нині академія будівництва та архітектури). Від 1988 – гол. інж. проектно-вироб....
(16. 11. 1919, м. Волочиськ, нині Хмельн. обл. – 11. 01. 2000, Київ) – керівник військового ансамблю, музично-громадський діяч. Полковник. Заслужений працівник культури УРСР. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київську консерваторію (1937), училище зв’язку (1941). У 1949–51 – нач. армій. клубу...
(12. 03. 1837, м. Бережани, нині Терноп. обл. – 11. 01. 1914, Львів) – церковний діяч УГКЦ. Початк. освіту отримав у Бережанах та академ. гімназії у Львові (1856), богослов. – у Львів. університеті як вихованець Ген. греко-катол. духов. семінарії (1856–60). Після висвячення (1860) продовжив...
(27. 08. 1851 – 11. 01. 1914) – фахівець з технології мінеральних речовин. Професор (1899). Закін. курс С.-Петербур. технол. інституту (1872), здобув ступ. д-ра у Ґеттінґен. університеті (Німеччина, 1875). У 1876 спільно з Д. Менделєєвим вивчав нафт. промисел, видобування й перегонку нафти у Пн....
(21. 12. 1827 (02. 01. 1828), с. Пруси Черкас. пов. Київ. губ., нині Михайлівка Черкас. р-ну Черкас. обл. – 29. 12. 1913(11. 01. 1914), Київ) – історик Церкви. Закін. Черкас. духовне училище (1843), Київ. духовні семінарію (1849) та академію зі ступ. канд. богослов’я (1853). 19 серпня 1854...
(Michaëlis Karin; 20. 03. 1872, м. Раннерс, Данія – 11. 01. 1950, Копенгаґен) – данська письменниця. Чимало подорожувала Європою та США (жила тут у роки 2-ї світової війни). Діячка антифашист. і антимілітар. руху. 1932 брала участь у роботі 1-го Міжнар. антивоєн. конгресу. Дебютувала 1898...
(25. 12. 1902(07. 01. 1903), м. Тересполь Холмської губ., нині Люблінського воєводства, Польща — 11. 01. 1970, Київ) — біохімік. Доктор біологічних наук (1935), професор (1933), член-кореспондент АН УРСР (1939), СРСР (1946). Державні нагороди СРСР. Закінчив Харківський ІНО (1925). Відтоді (з...
(09. 10. 1906, с. Підпечери, нині Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл. – 11. 01. 1989, м. Сиракузи, шт. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – лікар, меценат. Член НТШ. Закін. Львівський університет (1932). Практику відбув у Львів. заг. шпиталі та шпиталі «Каси хворих». Працював...
(04. 02. 1940, с. Чулаківка Голопристанського, нині Скадовського р-ну Херсонської обл. — 11. 01. 2001, Київ) — кінорежисер. Член НСКінУ (1974). Республіканська премія імені Я. Галана (1977). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1965). У 1966—76 працював в «Укрторгрекламфільмі» та...
(02(14). 12. 1874, м. Перм, Росія — 11. 01. 1943, Тбілісі) — фахівець у галузі рослинництва. Професор (1934), академік ВАСГНІЛ (1935). Державні нагороди СРСР. Закінчив Новоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва (1897). Відтоді працював завідувачем господарств та дослідних...
(Żyranik Bogdan Stanisław; псевд.: Andrzej Halicz, Adam Koziarski; 11. 04. 1892, Варшава – 11. 01. 1984, там само) – польський поет, перекладач. Студіював славістику у Яґеллон. університеті (Краків). 1915 потрапив у рос. полон, вивезений до Петрограда (нині С.-Петербург), брав участь у більшов....
(17. 08. 1904, с. Дергачі, нині місто Харків. р-ну Харків. обл. – 11. 01. 1990, Москва) – топографоанатом, хірург. Доктор медичних наук (1950), професор (1950), член-кореспондент АМН СРСР (1965). Заслужений діяч науки РРФСР (1965). Закін. Харків. мед. інститут (1928). Працював лікарем. Під час...
(14. 06. 1919, Київ – 11. 01. 2015, там само) – спортсмен (велоспорт), тренер. Майстер спорту (1950), заслужений тренер України (1964). Учасник 2-ї світової війни, бойові нагороди. Закін. Київський інститут фізичної культури (1959), де й викладав. Виступав у складі команди «Динамо» (Київ),...
(14. 03. 1942, м. Лубни Полтавської обл. – 11. 01. 2025) – графік, живописець, мистецтвознавець. Член НСХУ (1994). Народний художник України (1998). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1995). Закінчив Київський університет (1976). Мистецьку освіту здобув у художніх студіях м. Лубни...
(27. 03. 1937, м. Ставрополь, РФ – 11. 01. 2025, Київ) – кібернетик. Доктор фізико-математичних наук (1989), професор (1991). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Премія РМ СРСР (1985), Державна премія України в галузі науки і техніки (1991, 2003). Закін. Ставропол....
(02. 05. 1928, м. Стрий, нині Львів. обл. – 11. 01. 2016, Львів) – ветеринарний лікар. Доктор біологічних наук (1987), професор (1991). Закін. Омський вет. інститут (РФ, 1957). Відтоді працював у НДІ вакцин і сироваток (м. Томськ, РФ), від 1960 – в Інституті землеробства і тваринництва зх....
(18. 08. 1922, містечко Китайгород Кобеляц. пов. Полтав. губ., нині село Царичан. р-ну Дніпроп. обл. – 11. 01. 2006, Донецьк) – живописець, графік. Член НСХУ (1959). Закін. Дніпроп. художнє училище (нині Дніпро, 1947), Київ. худож. інститут (1954; викл. Г. Меліхов, О. Шовкуненко)....
(25. 09. 1957, Одеса – 11. 01. 2006, там само) – архітектор. Державна премія України у галузі архітектури (2010, посмертно). Член НСАУ (1985). Закін. Одес. інж.-буд. інститут (1980), де відтоді й викладав (нині академія будівництва та архітектури). Від 1988 – гол. інж. проектно-вироб....
(17. 05. 1932, Київ – 11. 01. 2006, там само) – майстер ювелірного мистецтва. Бронз. медаль Міжнар. виставки ювелір. мистецтва (Яблонец, Чехія, 1977). Член НСХУ (1978). Закін. Ленінгр. вище худож.-пром. училище (нині С.-Петербург, 1967; викл. Л. Катонін). Працював 1968–72 ювеліром-модельєром...
11 січня 1927) голова ЦКНМ П. Буценко сформулював підходи до вирішення «рос. питання»: «Ми повинні будемо піти по лінії оформлення та виділення російських адміністративно-територіальних одиниць: районів, сіл, селищ міського типу і, мабуть, районів в окремих містах, російських районних рад у містах, де є російські робітничі квартали, де працюють російські робітники, – для того щоб можна було краще обслуговувати, підійти впритул до потреб, інтересів російського населення, російських пролетарів у наших пролетарських центрах»....
11 січня 1994 прийнято програму «Партнерство заради миру», що сприяла встановленню партнерських зв’язків із країнами, що не є членами НАТО....
11 січня 1944 на тер. Маньківщини був поранений Герой Радянського Союзу П. Свєчников (через 5 днів помер, похов....
11 січня 1918 4-й Унівеpсал пpоголосив повну самостійність УHР. 9 січня 1918 Мала Pада ухвалила закон пpо нац....
11 січня 1943 та від 1 березня до 16 вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Нацисти створили табір для військовополонених....
11 січня 2001 М. Потебенько заявив, що таращанське тіло швидше за все належить Ґонґадзе, однак при цьому запевняв, що вести аудіозаписи у кабінеті Президента України неможливо....
11 січня 1946 А. проголошено Нар. Респ. Від 28 грудня 1976 до травня 1991 – Нар. Соціаліст. Респ. Албанія....
11 січня 1918) більшовики зайняли Катеринослав (нині Дніпро). Перед тим у місті розпочалося заздалегідь підготовлене місцевими більшовиками повстання робітників, на допомогу якому й прийшли війська з Росії....
11 січня 1994. Головною метою «П. з. м.» є сприяння відкритості процесів національного планування і формування військових доктрин, військових статей бюджетів, забезпечення демократичного контролю над ЗС, підтримання здатності й готовності брати участь у міжнароних миротворчих операціях під егідою ООН та ОБСЄ, враховуючи положення національних конституцій, розвиток військового співробітництва з НАТО для здійснення спільного планування, військової підготовки й навчань, формування у перспективі таких ЗС, що будуть спроможні краще взаємодіяти з партнерами відповідно до стандартів НАТО....
11 січня 1919, його використовували до березня 1921 (встановленя Нової економічної політики). В УСРР П....
11 січня 1919 з’явився декрет Всеросійського ЦВК про хлібну і фуражну розкладку, що перетворив запроваджену декретом від 18 травня 1918 хлібну монополію з надзвичайного заходу на постійно діючу норму взаємовідносин між містом і селом....
11 січня 1942 – під нім.-фашист. окупацією. У брат. могилах поховано 482 воїни-визволителі. У 2-й пол....