(справж. – Кандиба Олександр Іванович; 23. 11(05. 12). 1878, містечко Білопілля Харків. губ., нині місто Сум. р-ну Сум. обл. – 22. 07. 1944, Прага, 29. 01. 2017 перепохов. у Києві) – поет-лірик, драматург, прозаїк, перекладач, журналіст. Батько Олега Ольжича, дід О. Кандиби. Під час навч. (від...
(05. 12. 1960, с. Самостріли Корецького, нині Рівненського р-ну Рівненської обл.) — літературознавець, критик, громадський діяч. Чоловік О. Пухонської. Доктор філологічних наук (2000), професор (2001). Член НТШ (1990), НСПУ (2011), Міжнародної асоціації україністів (1992) та Міжнародного комітету...
(22. 11 (05. 12). 1904, с. Веселе, нині Харків. р-ну Харків. обл. – 31. 07. 1997, Київ) – живописець, графік і педагог. Батько Н. Дерегус-Лоренс та В.-М. Дерегус, дід Марини й Файзрахмана Дерегусів. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1969). Народний художник СРСР (1963)....
(05. 12. 1952, Київ) – філософ, перекладач, педагог. Доктор філософських наук (1996), професор (2008), член-кореспондент НАНУ (2018). Заслужений діяч науки і техніки України (2017). Премія імені Д. Чижевського НАНУ (2015). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закінчив Київський університет...
(Коровин Константин Алексеевич; 23. 11(05. 12). 1861, Москва – 11. 09. 1939, Париж) – російський живописець і художник театру. Брат Сергія, батько Олексія Коровіних. Закін. Моск. училище живопису, скульптури та архітектури (1875 вступив на архіт. відділ., 1876 перейшов на відділ. живопису;...
(від народження до 1894 — Шмуль Яків Фішелевич; 23. 11(05. 12). 1870, Одеса — 29. 09. 1925, Москва) — геолог, мінералог. Брат О. Самойлова. Закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету в Одесі (1893), де відтоді й працював. Від 1895 провадив наукові...
(23. 11(05. 12). 1899, с. Могильне, нині Гайворон. р-ну Кіровогр. обл. – 25. 01. 1982, Київ) – психолог. Батько Платона та Олександра, дід Олени Костюків. Канд. пед. (1929), д-р психол. (1975) н., професор (1935), академік (1967) та чл. Президії (1967–76) АПН СРСР. Заслужений діяч науки УРСР...
(05. 12. 1919, с. Мар’янівка, нині Криворізького р-ну Дніпропетровської обл. – 18. 11. 2019, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) – письменник, драматург, публіцист. Член НСПУ (1958), НСЖУ (1956). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Запорізький педагогічний...
(05. 12. 1936, с. Говори Затонського р-ну Вінницької обл., нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 27. 02. 2017, Вінниця) — письменник, журналіст. Член НСПУ (1970), НСЖУ (1960). Заслужений журналіст України (1993). Премії імені М. Трублаїні (1967), імені Я. Галана (1991), імені М....
(05. 12. 1932, Львів – 05. 03. 2022, Київ) – фольклорист, музикознавець. Доктор мистецтвознавства (1982), професор (1993). Премії ім. Б. Асаф’єва (1991), Ф. Колесси НАНУ та М. Лисенка (обидві – 1999). Член НСКУ (1973). Закін. Львів. консерваторію (1954; кл. С. Людкевича). Від 1957 працювала в...
(22. 11(05. 12). 1907, м. Юрбурґ Ковен. губ., нині Юрбакас, Литва – 04. 04. 1978, Севастополь) – гідрофізик, океанограф. Доктор фізико-математичних наук (1943), професор (1947), академік АН УРСР (1967). Держ. премії СРСР (1970) та УРСР у галузі н. і т. (1979, посмертно). Державні нагороди...
(23. 11(05. 12). 1866, Одеса – 25. 05. 1956, там само) – фахівець у галузі аналітичної хімії. Доктор філософії (1893). Навч. у Моск. університеті, звідки 1888 відрахов. за участь у студент. заворушеннях без права вступу до ін. ВНЗів, відданий під нагляд поліції. Закін. політехнікум у Цюриху...
(псевд. – К. Український; 23. 11(05. 12). 1852, с. Свинарка Черкас. пов. Київ. губ., нині Петропавлівка Городищен. р-ну Черкас. обл. – 1931, м. Умань, нині Черкас. обл.) – правознавець, громадський і кооперативний діяч. Батько П. Курінного. Закін. церк.-парафіял. школу з розширеним курсом у...
(Оганесян Хачатур-Кучук Оганесович; 05. 12. 1852, містечко Григоріополь Херсон. губ., нині Молдова – 1919) – історик. З походження вірменин. Член Таврій. ученої архів. комісії. Закін. гімназію (1872) та спец. класи Лазарев. інституту сх. мов (Москва, 1875), звідки був відряджений на факультет...
(Васич; 05. 12. 1878, Белґрад – 13. 01. 1945, там само) – церковний діяч Сербської Православної Церкви (СПЦ). Закін. Белґрад. духовну семінарію (1900), Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1904). Постриж. у ченці і 1899 рукопоклад. на ієродиякона. Продовжив навч. у Берліні та...
(23. 11(05. 12). 1839, м. Лебедин Харків. губ., нині Сум. обл. – 13(26). 06. 1906, Київ) – філософ, богослов. Навч. у Охтир. духов. училищі (нині Сум. обл.) та Харків. духов. семінарії, 1865 закін. Київ. духовну академію (однокурсник І. Нечуя-Левицького), де відтоді й працював: від 1869 – доцент,...
(05. 12. 1885, с. Козацьке Звенигородського пов. Київської губ., нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 30. 05. 1965, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — живописець і графік. Член СХУ (1945). Закінчив Миргородську художньо-промислову школу (Полтавська обл., 1908; викладач О. Сластьон). Мешкав і...
(Aarne Antti Amatus; 05. 12. 1867, м. Порі, Фінляндія – 05. 02. 1925, Гельсинкі) – фінський фольклорист. Навч. у C-Петербурзі (1893–98). Від 1922 – проф. Гельсин. університету. Представник т. зв. фін. істор.-геогр. школи у фольклористиці; застосував до вивчення казок, пісень, загадок порівняльний...
(05. 12. 1949, м. Нью-Йорк, США) – американський військовик, астронавт українського походження. Своїм рідним містом вважає Клірвотер (шт. Флорида, США), в якому минули дит. і юнац. роки. Навч. у Технол. інституті шт. Джорджія (м. Атланта; 1967–68), закін. Військ. академію Берег. охорони США (м....
(05. 12. 1925, с. Підлипне, нині Конотоп. міськради Сум. обл. – 05. 06. 2013, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, США) – лікар, громадський діяч. Закін. Малу духовну семінарію у Львові (1943), Мюнхен. університет (1950). Того ж року емігрував до США. Після 2-річної практики в шпиталі Міннеаполіса...
(Arconada César Muňos; 05. 12. 1898, м. Астудільйо, Іспанія – 10. 03. 1964, Москва) – іспанський письменник і перекладач. Творчу діяльність почав як поет, видавши зб. сюрреаліст. віршів «Sed» («Спрага», 1921) і «Urbe» («Місто», 1930). Наприкінці 20-х рр. очолював демократ. крило в «Gaseta...
(05. 12. 1978, Київ — 06. 07. 2023, поблизу с. Кліщіївка Бахмутського р-ну Донецької обл., похований на Алеї Слави Лісового кладовища у Києві) — військовик. Сержант. Герой України (2025, посмертно). Закінчив Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій (Київ). Як фахівець у галузі...
(05. 12. 1945, с. Доброгорща, нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл.) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Член НСХУ (1984), СХ РФ (1998). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1971; викл. З. Флінта). Відтоді працювала у ньому ст. лаборантом каф. кераміки; 1974–99 –...
(05. 12. 1826, с. Глибоке, нині Івано-Фр. р-ну Івано-Фр. обл. – 09. 02. 1903, м. Болехів, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл.) – громадсько-політичний діяч. Батько Н. Кобринської та Є. Озаркевича. Закін. гімназію у Станіславі (нині Івано-Франківськ), філос. студії у Чернівцях, а богослов’я – у Львові....
(05. 12. 1955, с. Новоільїновка Кустанайської обл., Казахстан) — історик. Дружина Валерія, мати Андрія Шайканів. Доктор історичних наук (2007), професор (2011). Закінчила Московський університет (1979). Відтоді працювала у металургійному та гірничо-економічному технікумах і школі № 19 у м. Кривий...
(23. 11(05. 12). 1894, м. Бендери Бессараб. губ., нині Молдова – 27. 07. 1980, Ленінград, нині С.-Петербург) – історик-медієвіст. Доктор історичних наук (1940), професор (1934). Закін. Новорос. університет в Одесі (1920), де від 1923 й працював викладачем, водночас у 1931–33 – директор Центр....
(05. 12. 1960, Хмельницький) – філолог, правознавець. Дочка Б. С. Олійника. Доктор філологічних (1993) та юридичних (2011) наук, професор (1996). Закінчила філологічний (1983) та юридичний (2001) факультети Київського університету. Працювала вчителем; 1988–91 – викладач Київського педагогічного...
(05. 12. 1963, смт Володарськ-Волинський Житомир. обл.) – письменник, видавець, журналіст. Член НСЖУ (1988). Закін. Київський університет (1991). Працює у Житомирі: від 1984 – бібліотекар, в. о. відп. секр. г. «Комсомольська зірка»; від 1990 – репортер, відп. секр. г. «Житомирський вісник»;...
(05. 12. 1961, м. Генічеськ Херсонської обл.) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1997), професор (2000). Закінчила Київський університет (1983). Працювала у Ніжинському педагогічному інституті (Чернігівська обл., 1983—85); Черкаському університеті (1988—2023): декан факультету російської...
(05. 12. 1859, м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 27. 10. 1900, Харків) – фахівець у галузі електрохімії. Навч. у Моск. (1879–82) і Мюнхен. (1882–86) вищих тех. училищах. 1886 здобув ступ. д-ра філософії в Ерланґен. університеті (Німеччина). Працював у електрохім. лаб. Мюнхен. вищого тех. училища...
(05.12.1999, м. Хмільник Вінницької обл. — 24. 02. 2022, поблизу смт Антонівка Херсонського р-ну Херсонської обл., перепохований 20. 11. 2022 у рідному місті) — військовик. Лейтенант. Герой України (2022, посмертно). Навчався у Кам’янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною...
(05. 12. 1954, м. Куйбишев, нині Самара, РФ) — фахівець у галузі математичного моделювання та обчислювальних методів. Доктор технічних наук (2016), професор (2017). Закінчила Вінницький політехнічний інститут (1977), де від 1981 й працює: від 2017 — професор кафедри комп’ютерних систем управління....
(05. 12. 1986, м. Прилуки Чернігівської обл.) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Членкиня НСХУ (2015). Закінчила Київський інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну (2011; викладачі Т. Недошовенко, О. Феоклістова, Л. Авдєєва, І. Жураківська). Навчалася в Прилуках у майстерні...
(05. 12. 1943, Ташкент) — фахівець у галузі інформаційних технологій. Доктор технічних наук (1990). Закінчив Ташкентський політехнічний інститут (1966), де 1967—69 й працював. 1972—91 — в Інституті кібернетики АН УРСР: 1985—91 — заступник директора з наукової роботи Спеціального...
(05. 12. 1900, с. Великий Бичків, нині смт Рахів. р-ну Закарп. обл. – ?) – громадський діяч, публіцист. Член товариства «Просвіта» (1920–39). Навч. у нар. школі. Наприкінці 1-ї світової війни призваний до австро-угор. армії, через рік у складі угор. червоної армії потрапив до румун. полону,...
(05. 12. 1921, м. Катеринослав, нині Дніпро – 24. 06. 1988, Київ) – ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1963), професор (1964). Заслужений діяч науки УРСР (1983). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський медичний інститут (1947). У 1951–53 працював у структурі МОЗ...
(05. 12. 1964, Харків) – живописець. Дочка А. Лози. Заслужений художник України (2018). Член НСХУ (1995). Закін. Пд.-укр. пед. університет (Одеса, 1992; викл. З. Борисюк, О. Письмиченко, В. Рудаков). Працювала 1984–85 художником-бутафором Чернів. театру ляльок; в Одесі: 1985–87 – на худож.-вироб....
(05. 12. 1935, Київ) – художник кіно. Заслужений діяч мистецтв України (1988). Член НСКінУ (1960-і рр.), НСХУ (1967). Закін. худож. факультет ВДІКу (Москва, 1961; викл. М. Богданов, Ф. Богородський, Ю. Пименов). Як художник-постановник Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка оформив...
(05. 12. 1935, с. Тюп-Кенегез Джанкой. р-ну Крим. обл., нині АР Крим – 02. 07. 2000, с. Зарічне Джанкой. р-ну) – кримськотатарський живописець і педагог. Член Асоц. кримськотатар. художників (1993). Закін. Респ. художнє училище в Ташкенті (1960). Відтоді – учасник респ., обл., всесоюз. мистецьких...
(05. 12. 1961, Київ) – живописець, графік і дизайнер. Член НСХУ (1993). Навч. у студії В. Зарецького (1980–81), закін. Київ. худож. інститут (1988; викл. Т. Голембієвська, В. Забашта, В. Пузирков). Відтоді працює у ньому (нині Нац. академія образотвор. мистецтва і архітектури): від 1999 – доцент...
(05. 12. 1965, Харків) – економіст, фахівець у галузі державного управління. Канд. тех. (1993), д-р екон. (2017) н., професор (2016). Премія ім. М. Туган-Барановського НАНУ (2014). Закін. Харків. авіац. інститут за спеціальністю «літакобудування» (1988), Харків. університет за спеціальністю...
(05. 12. 1937, м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл.) – живописець. Батько Н. Жежер-Сизько. Член НСХУ (1978). Заслужений художник України (2014). Закін. Дніпроп. художнє училище (1961; викл. К. Беркута, М. Боровський, В. Шпиганович). Працював оформлювачем у Дніпропетровську: від 1959 – на реклам....
(05. 12. 1913, м. Верхотур’є, нині Єкатеринбур. обл., РФ – 24. 05. 2002, Київ) – музикознавець, педагог. Мати О. Зінькевич. Канд. мистецтвознавства (1947), доцент (1947). Член НСКУ (1953). Закін. Урал. консерваторію (нині Єкатеринбург, 1942; кл. М. Пекеліса, В. Цуккермана) та аспірантуру при...
(05. 12. 1951, м. Сталіно, нині Донецьк) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1989), професор (1991). Закін. Харків. університет (1973). Учителював. Працював у СКБ Донец. фіз.-тех. інституту АН УРСР (1975–76); Донец. філії «ВНДПІчорметенергоочистка» (1976–77); Харків. університеті (1977–86):...
(05. 12. 1961, с. Нагоряни Кельменец. р-ну Чернів. обл.) – письменниця. Лауреатка обл. літ.-мист. премій ім. Д. Загула, ім. С. Воробкевича (обидві – 2007), ім. Т. Мельничука (2011), І. Бажанського (2012). Член НСПУ (1988), НСЖУ (1990). Закін. Чернів. університет (1984). Відтоді працює у...
(23. 11(05. 12). 1898, Одеса – 30. 04. 1975, Львів) – лікар-гінеколог. Батько В. Бабадагли. Доктор медичних наук (1966), професор (1968). Закін. Одес. мед. інститут (1924), де відтоді й працював: ординатор (1924–26), н. с. акушер.-гінекол. клініки (1926–30); у 1931–41 – асист. акушер.-гінекол....
(Артамонов Михаил Илларионович; 23. 11(05. 12). 1898, с. Виголево, нині Твер. обл., РФ – 29, за ін. даними – 31. 07. 1972, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський археолог. Д-р істор. н. (1941), професор (1935). Дійсний член Польс. АМ (1960). Закін. Ленінгр. університет (1924). Від 1925...
(05. 12. 1941, с. Знам’янка, нині Прилуц. р-ну Черніг. обл.) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (1985), професор (1993). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1990), премії ім. О. Динника АН УРСР (1988), ім. О. Антонова НАНУ (2007). Закін. Львів. політех. інститут (1965). Відтоді...
(05. 12. 1934, Київ) – вчений у галузі технології металів, зварювання та спеціальної електрометалургії. Доктор технічних наук (1981). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978). Закінчив Київський політехнічний інститут (1958). Працював в Інституті електрозварювання НАНУ (1958–96):...
(23. 11(05. 12). 1890, м. Суджа, нині Курс. обл., РФ – 22. 01. 1955, Ленінград, нині С.-Петербург) – історик-візантиніст. Доктор історичних наук (1941), професор (1938). Після закін. Ніжин. істор.-філол. інституту (1915) відрядж. до Петрогр. університету (нині С.-Петербург) для підготовки до...
(псевд. – Михайло Рейський; 05. 12. 1918, с. Рея, нині Бердичiв. р-ну Житомир. обл. – 17. 02. 1988, Львiв) – бiблiограф i лiтературознавець. Учасник 2-ї світової війни. Закiн. Житомир. учит. інститут, Львiв. університет (1952). Учителював. Працював у ЛНБ (1947–88): від 1954 – завідувач відділу...
(05. 12. 1946, с. Держанівка Дунаєвец., нині Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл.) – поет, кримінолог. Кандидат юридичних наук (2011). Член НСПУ (2019). Літ. премія ім. І. Іова (2010). Закін. істор.-філол. факультет Кам’янець-Поділ. пед. інституту (1967). У 1967–73 учителював, працював інспектором...
(05. 12. 1914, Нью-Йорк – 03. 04. 1990, Херсон) – графік, живописець. Член СХУ (1960). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. художнє училище (1949; викл. М. Зайцев і М. Поплавський). Від 1951 працював у Херсон. товаристві художників (згодом – Худож. комбінат). Від 1950 брав...
(05. 12. 1920, с. Рачки, нині Подільське Вінницького р-ну Вінницької обл. — 16. 01. 1998, Київ) — анатом. Доктор медичних наук (1967), професор (1968). Учасник 2-ї світової війни. Навчався у Вінницькому медичному інституті (від 1938), закінчив Станіславський медичний інститут (нині...
(05. 12. 1976, м. Кіото, Японія) — артистка балету. Заслужена артистка України (2012). Лауреатка 4-го Міжнародного конкурсу артистів балету та хореографів імені С. Лифаря (Київ, 2002, 3-я премія). Закінчила Київське хореографічне училище (1995; кл. Г. Петренчук). Відтоді — солістка Київського...
(05. 12. 1911, с. Новий Ропек, нині Брян. обл., РФ – 21. 09. 1996, Київ) – вчений-агроном. Доктор біологічних наук (1971). Закін. Київ. агроінж. інститут цукр. промисловості (1933). Працювала агрономом у Харків. обл. 1936–74 – у ВНДІ цукр. буряків (Київ): 1947–73 – старший науковий співробітник...
(05. 12. 1939, Київ) — фахівець у галузі теплофізики та спеціальної електрометалургії. Доктор технічних наук (1986). Закінчив Київський політехнічний інститут (1965). Від 1957 працював на монтажі тепломеханічного устаткування електричних станцій; 1965—72 — в Інституті технічної теплофізики АН...
(05. 12. 1929, с. Саджавка, нині Надвірнян. р-ну Івано-Фр.обл. – 01. 10. 2012, м. Надвірна Івано-Фр. обл.) – громадсько-політичний діяч, педагог. Навч. у Коломий. гімназії (1943–44), де вступив до юнац. мережі ОУН. Закін. Коломий. серед. школу робітничої молоді. Учителював. Водночас...
(псевд. – Михайло Павлюк; 05. 12. 1894 – ?) – економіст, громадський діяч. Закін. 2-у гімназію в Полтаві (1914), навч. у Петрогр. університеті (нині С.-Петер-бург). 1916 мобілізов. до рос. армії. Під час Визв. змагань 1917–21 – сотник Армії УНР. Після поразки залишився у СРСР (приховав своє...
(22. 11(05. 12). 1914, с-ще Гірницьке, нині смт Сніжнян. міськради Донец. обл. – 30. 10. 1998, Київ) – футболіст (півзахисник, захисник), тренер. Майстер спорту (1941). Заслужений тренер України (1961). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Почав грати у футбол 1929 у юнацьких командах...
(05. 12. 1950, Риґа) – економіст. Доктор економічних наук (2003), професор (2005), академік НАНУ (2018). Пермія ім. М. Туган-Барановського НАНУ (2017). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2004). Закін. Ризький інститут цивіл. авіації (1972). Відтоді працювала економістом; 1991–94 – комерц. дир. СП...
(05. 12. 1950, с. Геологічне Хабаров. краю, РФ) – кріобіолог. Дружина Є. Гордієнка. Доктор фізико-математичних наук (2005). Закін. Харків. університет (1972). Від 1973 працює в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАНУ (Харків): від 1991 – старший науковий співробітник Наукові...
(05. 12. 1925, с. Підлипне, нині Конотоп. міськради Сум. обл. – 05. 06. 2013, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, США) – лікар, громадський діяч. Закін. Малу духовну семінарію у Львові (1943), Мюнхен. університет (1950). Того ж року емігрував до США. Після 2-річної практики в шпиталі Міннеаполіса...
(05. 12. 1925, Мінськ — 26. 03. 1998, Севастополь) — актор, режисер. Народний артист УРСР (1982). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навчався у Ленінградському театральному інституті (нині Санкт-Петербург, 1942), закінчив Московське театральне училище (1951). Відтоді (з перервою)...
(05. 12. 1925, с. Кама, нині Тюменської обл., РФ — 10. 08. 2007, Сімферополь) — історик, мовознавець. Доктор історичних наук (2001), професор (2003). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Військовий інститут іноземних мов (Москва, 1956). У 1957—90 перебував у службових відрядженнях в Афганістані:...
(05. 12. 1900, с. Великий Бичків, нині смт Рахів. р-ну Закарп. обл. – ?) – громадський діяч, публіцист. Член товариства «Просвіта» (1920–39). Навч. у нар. школі. Наприкінці 1-ї світової війни призваний до австро-угор. армії, через рік у складі угор. червоної армії потрапив до румун. полону,...
(псевд. – Балясний Валентин; 23. 11(05. 12). 1875, Чернігівщина – після 1932) – драматург, актор, перекладач. Навч. в Університеті св. Володимира у Києві. Очолював аматор. драм. гурток (1898– 1908, Чернігів), до складу якого входили М. Вороний, В. Самійленко, Б. Грінченко та ін. Працював у...
(21. 11 (03. 12). 1897, с. Юрки, нині у складі с. Хорішки Козельщин. р-ну Полтав. обл. – 05. 12. 1972, Київ) – письменник. Член СПУ (1934). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1969). Навч. у Кременчуц. реал. училищі (нині Полтав. обл., 1908–14), з якого був виключ. за участь у нелегал....
(21. 05. 1924, с. Романківці, нині Дністровського р-ну Чернівецької обл. — 05. 12. 2010, Кишинів) — літературознавець, фольклорист, прозаїк, публіцист. Доктор філологічних наук (1974), професор (1988), академік АН Молдови (1995). Заслужений діяч науки Молдавської РСР(1984). Почесний доктор...
(19. 10. 1922, с. Пролетарське, нині Поліське Новгород-Сівер. р-ну Черніг. обл. – 05. 12. 2014, Київ) – художник декоративного ткацтва, мистецтвознавець, педагог. Брат І. Нечипоренка. Заслужений діяч мистецтв України (1992). Народний художник України (1996). Лауреат мист. премії ім. С. Колоса...
(30. 10. 1911, с. Братишів, нині Тлумац. р-ну Івано-Фр. обл. – 05. 12. 1988, Мюнхен) – скульптор, графік. Закін. Львів. мист.-пром. школу (1934), навч. у Краків. (1928–36; майстерня К. Лящки) і Берлін. (1936–40; викл. А. Бреккер, О. Гріцбергер, Ф. Ємець, А. Фоке) АМ. Від 1945 – у Мюнхені, де...
(псевд. і крипт.: Юрій Сірий, Юрій Азовський, Павло Лаврів, Юр. Салтичинський, С. Ю., Ю. Т-ко та ін.; 22. 04(04. 05). 1880, с. Салтичія Бердянського пов. Таврійської губ., нині Бердянського р-ну Запорізької обл. — 05. 12. 1953, м. Нью-Йорк, США) — видавець, письменник, громадський діяч. Дійсний...
(08(21). 03. 1904, колишній рудник Скальковський, передмістя Ли-сичанська, нині м. Лисичанськ Луган. обл. – 05. 12. 1982, Дніпропетровськ) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1952), професор (1952), член-кореспондент АН УРСР (1967). Заслужений діяч науки УРСР (1974). Державна премія УРСР в...
(Monet Claude-Oscar; 14. 11. 1840, Париж – 05. 12. 1926, м. Жіверні, Франція) – французький живописець. Один із засн. імпресіонізму. 1860 призваний до армії, потрапив до Алжиру, де захворів на тиф; після демобілізації повернувся додому 1862. На його творчість вплинув Е. Буден. Спочатку малював...
(13(26). 04. 1905, с. Глібки, нині Красилів. р-ну Хмельн. обл. – 05. 12. 1976, Київ) – філософ. Доктор філософських наук (1951), професор (1952). Закін. Моск. пед. інститут (1931), Інститут червоної професури в Києві (1937). Працював у Дніпроп. інституті інж. транспорту (1932–36): завідувач...
(26. 09(08. 10). 1870, м. Орел, нині РФ – 05. 12. 1919, с. Луциківка Лебедин. пов. Харків. губ.) – географ, етнограф, дослідник Африки. Походив із багатої укр. родини. Закін. Царськосєльський ліцей, отримавши звання лейб-гусарського офіцера. 1897–99 здійснив 3 експедиції по невивчених землях...
(07. 11. 1913, Житомир – 05. 12. 1984, с. Хотинь Рівнен. р-ну Рівнен. обл.) – поет. Рано втратив батьків. 1928 його забрала тітка в м. Острог (нині Рівнен. обл.). Закін. Рівнен. укр. гімназію (1935). Публікував вірші й проз. твори у львів. г. «Назустріч» (1934), учнів. часописах Рівнен. укр....
(23. 09. 1925, Львів — 05. 12. 2011, Брюссель) — фахівець у галузі міжнародних відносин. Закінчив Академічну гімназію у Львові (1943), продовжив освіту в Мюнхенській політехніці (Німеччина), Лювенському університеті (Бельгія), Сорбоннському університеті (Париж), Гаазькій академії міжнародного...
(15(28). 12. 1912, с. Кам’янка-Костянтинівка Херсон. пов. Херсон. губ., нині Криворіз. р-ну Дніпроп. обл. – 05. 12. 1982, Київ) – художниця театру і кіно, графік. Дружина Л. Писаренка. Член СХУ (1944). Навч. в Одес. (1930–33; викл. В. Мюллер) та Харків. (1934–37; викл. Б. Косарев, Д. Овчаренко)...
(13. 01. 1936, с. Гутирівка Полтав. р-ну Полтав. обл. – 05. 12. 2018, Черкаси) – прозаїк, публіцист. Член НСПУ (1966; відновл. 1982). Літ. премії ім. Ю. Яновського (1991, за новелу «Шістнадцять георгіївських кавалерів»), ім. Д. Нитченка (2005), міжнар. укр. премія ім. О. Гірника (2007). Закін....
(; 07. 04. 1918, м. Гайсин, нині Вінн. обл. – 05. 12. 2000, м. Єрусалим, Ізраїль) – єврейський поет. Учасник 2-ї світової війни. Отримав традиц. євр. освіту. 1930–34 жив із батьками в євр. колгоспі у Криму. Навч. в Одесі у маш.-буд. і кінотехнікумах (1934–37), де відвідував літ. студію під...
(18. 05. 1935, с. Костянтинівка Хотін., нині Сумського р-ну Сумської обл. – 05. 12. 2023, м. Кропивницький) – живописець, графік. Батько А. Надєждіна та О. Журавель. Заслужений діяч мистецтв України (1994), народний художник України (1997). Обласна премія ім. О. Осмьоркіна (2005). Член НСХУ...
(справж. – Штерн Сара Єліївна; 14, за ін. даними – 01(13). 11. 1885, Граджиськ, нині у складі Одеси – 05. 12. 1979, Париж) – графік, живописець, скульпторка. Дружина Р. Делоне. Ґран-Прі Міжнар. салону в Каннах (1969). Орден Почес. легіону (1975). Після смерті батьків переїхала у С.-Петербург до...
( ; 23. 02(08. 03). 1910, Тбілісі – 05. 12. 1984, там само) – грузинський режисер. Нар. арт. Груз. РСР (1955), нар. арт. СРСР (1976). Державна премія УРСР (1971). Закін. Інститут театр. мистецтва у Москві (1936). Працював реж.-постановником (1936–59), гол. реж. (1959–64) театру ім. Ш....
(20. 06. 1951, Київ — 05. 12. 2024, там само) — архітектор. Син Валентина, брат Дмитра Єжових. Член НСАУ (1980; від 2005 — член правління Київської організації). Кандидат архітектури (1984). Дійсний член Української академії архітектури (2002; від 2007 — член президії). Заслужений архітектор...
(05(18). 05. 1903, м. Катеринослав, нині Дніпро — 05. 12. 1991, там само) — гірничий інженер-механік. Доктор технічних наук (1960), професор (1939), академік АНУ (1967). Заслужений діяч науки УРСР (1978). Державні нагороди СРСР. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (нині Дніпро, 1926), де...
(13(25). 12. 1848, с. Устивиця, нині Великобагачан. р-ну Полтав. обл. – 05. 12. 1930, м. Кременчук, нині Полтав. обл.) – лікар-хірург. Доктор медицини (1911, без захисту дис.). Закін. Полтав. г-зію, Університет св. Володимира у Києві (1874). Працював земським лікарем (від 1875); від 1883 – ст....
(13. 12. 1908, с. Борщовичі, нині Пустомитів. р-ну Львів. обл. – 05. 12. 1992, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – кооперативний діяч. У Львові закін. учител. семінарію товариства «Рідна школа», реал. г-зію. Від 1928 уміщував статті в укр. часописах «Неділя», «Діло», «Новий час», «Наш...
(12. 11. 1921, с. Хутір-Михайлівський Глухівського пов. Чернігівської губ., нині місто Шосткинського р-ну Сумської обл. — 05. 12. 2011, Київ) — фахівець у галузі обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (1972), професор (1973), член-кореспондент НАНУ (1982). Заслужений діяч науки УРСР (1985)....
(03(16). 08. 1908, с. Ставидла, нині Олександрів. р-ну Кіровогр. обл. – 05. 12. 1971, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі рослинництва. Батько В. Задонцева. Акад. ВАСГНІЛ (1960), член-кореспондент АН УРСР (1951). Заслужений діяч науки УРСР (1958). Сталінcька премія (1951). Державні нагороди...
(10. 12. 1870, Москва – 05. 12. 1948, там само) – учений у галузі електротехніки. Закін. С.-Петербур. імператор. тех. училище, де познайомився зі своїм викладачем М. Жуковським. Електротех. освіту одержав у Тех. вищій школі (Берлін), одночасно виконував розрахунково-конструктор. роботи, проектував...
(20. 08. 1935, м. Красний Сулін Ростов. обл., РФ – 05. 12. 2018, Київ) – письменник, публіцист, фотохудожник. Член НСЖУ (1974), Національної спілки фотохудожників України (1989), НСПУ (1995). Обл. літ. премії ім. Б. Горбатова (1970), ім. В. Шутова (1990). Міжнародна премія ім. В. Винниченка...
(01. 11. 1919, м. Томськ, РФ – 05. 12. 1993, Київ) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (1962), професор (1963), член-кореспондент АНУ (1976). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1979). Премія ім. Є. Патона АН УРСР (1975). Премія РМ СРСР (1981, 1986). Заслужений діяч науки і...
(Каллистратова Софья Васильевна; 06(19). 09. 1907, м. Рильськ Курської губ., Росія – 05. 12. 1989, Москва) – російська правозахисниця. Закін. Моск. університет (1930). Відтоді працювала юристом, зокрема 1943–76 – адвокат Моск. колегії адвокатів. Серед її підзахисних – правозахисники А. Сахаров,...
(29. 04. 1889, с. Лисенки, нині Одес. обл. – 05. 12. 1964, Одеса) – лікар-терапевт, бальнеолог. Доктор медичних наук (1954), професор (1956). Закін. Військ.-мед. академію в С.-Петербурзі (1913). Працював лікарем; від 1924 – у санаторно-курорт. установах; 1931–41 – науковий співробітник, 1955–65 –...
(11. 01. 1914, с. Удачне Бахмутського пов. Катеринославської губ., нині Покровського р-ну Донецької обл. — 05. 12. 2010, Київ) — мистецтвознавець. Кандидат мистецтвознавства (1971). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1941). Працював у Київському музеї західного та східного мистецтва...
(03. 02. 1938, с. Полянки Баранівського р-ну, нині смт Полянка Звягельського р-ну Житомирської обл. — 05. 12. 2019, Київ) — правознавець. Генерал-лейтенант (1998). Кандидат юридичних (1978), доктор історичних (1998) наук, професор (1994), член-кореспондент НАПНУ (2003). Заслужений діяч науки і...
(Комаров Владимир Леонтьевич; 01(13). 10. 1869, С.-Петербург – 05. 12. 1945, Москва) – російський ботанік. Академік АН СРСР (1920). Герой Соц. Праці (1943). Сталінcька премія (1941, 1942). Державні нагороди СРСР. Учень А. Бекетова, І. Бородіна, на формування його наук. інтересів також значно...
(04. 11. 1875, с. Іванівка, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 05. 12. 1909, Львів) – архітектор. Навч. у Віден. політехніці (1894–96) та у Політех. школі у Львові (1896–97). У 1897–1900 подорожував Зх. Європою. Від 1900 працював асист. Політех., від 1907 – викладач Худож.-пром. шкіл у Львові....
(19. 06. 1923, Харків – 05. 12. 2000, там само) – піаністка, педагог. Дочка Олександра, сестра Наталії Єщенків. Канд. мистецтвознавства (1955), професор (1977). Державні нагороди СРСР. Лауреатка Міжнар. конкурсу піаністів ім. Б. Сметани (Прага, 1951; 4-а премія). Закін. Харків. консерваторію...
(10. 01. 1973, Київ — 05. 12. 2021, там само) — композитор, педагог. Член НСКУ (2003). Закінчив Національну музичну академію України (Київ, 1998; кл. М. Скорика, М. Денисенко) та асистентуру-стажування при ній (2001; кл. Л. Колодуба). Викладав в Університеті ефективного розвитку (Київ),...
(14. 04. 1918, Чернівці — 05. 12. 1985, Полтава) — скрипаль, диригент, композитор. Заслужений артист УРСР (1970). У 1932—36 навчався по класу скрипки в Королівській музичній академії (Бухарест). Від 1937 — артист Малого симфонічного оркестру в Бухаресті, 1940 — оркестру кінотеатру в Кишиневі. Того...
(; 28. 12. 1915(10. 01. 1916), с. Чернин Київ. губ., нині Таращан. р-ну Київ. обл. – 05. 12. 2000, Ізраїль) – єврейський поет. Член СП СРСР (1973). Сім’я переїхала 1926 на Херсонщину до євр. с.-г. колонії. Закін. у Херсоні євр. школу (1932), Одес. пед. інститут (1937). Учителював. Викладав євр....
(28. 12. 1998, с. Миколаївка Піщанського, нині Тульчинського р-ну Вінницької обл. — 05. 12. 2022, поблизу с. Нетайлове Покровського р-ну Донецької обл.) — військовик. Старший сержант. Герой України (2024, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2022), медаль «За військову службу Україні»...
(02. 03. 1880, Львів – 05. 12. 1949, м. Нью-Йорк, США) – математик, фізико-хімік, статистик, демограф. З походження поляк. Закін. Бірмінґем. університет (Велика Британія, 1901), де й отримав доктор. ступ. (1912). Навч. також у Ляйпциз. (Німеччина, 1901–02) та Корнел. (м. Ітака, шт. Нью-Йорк,...
(22. 02. 1877, м. Острог, нині Рівнен. обл. – 05. 12. 1970, Москва) – диригент, фольклорист, педагог. Закін. Варшав. університет (1898), Київ. (кл. Б. Яворського) та Моск. (1926; кл. О. Кастальського та П. Чеснокова) консерваторії. Від 1892 вчителював, організовував нар. хори та збирав українські...
(09. 03. 1941, Одеса — 05. 12. 2020, там само) — піаністка, педагог. Дружина О. Бугаєвського. Доцент (1992). Заслужена діячка мистецтв України (2006). Закінчила Одеську консерваторію (1965; кл. І. Сухомлинова), асистентуру-стажування при Ленінградській консерваторії (нині Санкт-Петербург, 1972;...
(05. 06. 1892, с. Митрофаново, нині Калуз. обл., РФ – 05. 12. 1937) – радянський державний і політичний діяч. Фахової освіти не мав. Закін. Вищі парт. курси ЦК КП(б)У (1925). Працював робітником у Москві й Петрограді, 1914 вступив до РСДРП(б). 1915 перебрався до Харкова, вів рев. діяльність. Від...
(08. 02. 1905, с. Струсів, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 05. 12. 1995, Краків) – живописець. Член Львів. профес. союзу художників-пластиків. Навч. у Краків. АМ (1925–29; викл. В. Вайс, Ф. Коварський, В. Яроцький) та її Париз. відділі (1929–30; майстерня Ю. Панкевича). Працював у Парижі,...
(06. 02, за ін. даними – 25. 06. 1882, м. Калуш, нині Івано-Фр. обл. – 05. 12. 1968, м. Мюнхен, Німеччина) – педагог, громадський діяч. Закін. Львівський університет (1909). Працював в укр. гімназії у м. Рогатин (нині Івано-Фр. обл.), від 1911 – в Академ. гімназії у Львові. З поч. 1-ї світової...
(справж. – Гайто Георгій Іванович; 23. 11. 1903, С.-Петербург – 05. 12. 1971, Париж) – письменник. З походження осетин. Навч. у кадет. корпусі в Полтаві (1911), Харків. гімназії (до 1919), закін. гімназію у м. Шумен (Болгарія, 1923), на еміграції – курс у Сорбонні (1928). Під час воєн. дій...
(07. 02. 1919, с. Озерна, нині Зборів. р-ну Терноп. обл. – 05. 12. 1998, Львів) – історик, нумізмат. Навч. в укр. гімназії (1929–30) та гімназії «Рідної школи» у Тернополі, Львів. богослов. академії (1938–39). Відтоді вчителював на Тернопільщині, був ред. г. «Зборівські вісті» (1941). У...
(30. 10. 1899, містечко Козятин Бердичів. пов. Київ. губ., нині місто Вінн. обл. – 05. 12. 1950, Москва) – конструктор військової техніки. Генерал-майор (1942). Член-кореспондент АН СРСР (1943). Герой Соц. Праці (1941). Сталінcька премія (1942). Держ. нагороди СРСР. Працював на вироб-ві у...
(03. 11. 1936, м. Васильків Київ. обл. – 05. 12. 2005, Київ) – кібернетик. Доктор технічних наук (1983), професор (1986). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1976). Премія ім. В. Глушкова АН УРСР (1985). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1959). Відтоді працював в...
(крипт.: Е. К.; Е. Кр-ский; 1838, м. Могильов, нині Білорусь – 22. 11(05. 12). 1915, м. Звенигородка, нині Черкас. обл.) – видавець, педагог, краєзнавець. Батько А. Кримського. Освіту здобув самотужки. Учителював. У Звенигородці 1882 заснував друкарню, де видавав власні полем. твори, спрям....
(1859, містечко Ремплін, Німеччина – 05. 12. 1909, м. Оранієнбаум, нині Ломоносов у складі С.-Петербурга) – меценат, громадський діяч. Походив із герцог. роду із Саксонії. Навч. у Страсбур. і Ляйпциз. університетах, перебував на рос. військ. службі. Родина М.-С. мала великі землеволодіння,...
(15. 12. 1938, Тбілісі — 05. 12. 2014, Запоріжжя) — кібернетик. Доктор технічних наук (1995), професор (2001). Закінчив Харківський авіаційний інститут (1962). Працював 1962—73 у НВО «Хартрон» у Харкові; 1973—82 — у КБ «Електроавтоматика» НВО «Хартрон» у Запоріжжі; 1983—2014 — у Запорізькому...
(13(25). 11. 1848, с. Єрки, нині Миргород. р-ну Полтав. обл. – 05. 12. 1933, м. Миргород) – краєзнавець, публіцист, лікар, громадський діяч. Брат П. Зубковського. Навч. у Миргород. повіт. училищі, Лубен. і Полтав. духов. семінаріях, закін. Університет св. Володимира у Києві (1875). Брав участь у...
(18(31). 03. 1915, м. Канів, нині Черкас. обл. – 05. 12. 2000, Київ) – геолог. Батько З. Каляєвої. Доктор геолого-мінералогічних наук (1966), професор (1970). Державна премія України в галузі науки і техніки (1973, 1998). Закін. Харків. університет (1939). Відтоді працював геологом у...
(Hůsek (Húsek) Jan; 17. 10. 1884, Острожська Нова Весь, нині округ Угерське Градіштє, Чехія – 05. 12. 1973, м. Брно, нині Чехія) – чеський історик, етнограф, соціолог. Доктор філософії. Вивчав чеську, франц. мови та філософію у Карловому університеті (Прага, 1904–09). Учителював, 1920–38 – проф....
(16 (28). 03. 1890, Харків – 05. 12. 1973, Сімферополь) – лікар. Доктор медичних наук (1945), професор (1928). Батько В. Бобіна. Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. університет (1917). Працював завідувач кафедри нормал. анатомії у Харків. (1917– 22), Кубан. (1923–27), Пермському (1928–30) і...
(14. 09. 1936, Київ – 05. 12. 1968, Ленінград, нині С.-Петербург, похов. у Києві) – музикознавець, педагог. Дружина І. Блажкова. Закін. Київську консерваторію (1961; кл. Ф. Аерової) та аспірантуру при Ленінгр. консерваторії (кер. – Ю. Тюлін). 1959–62 – викладач гармонії, аналізу муз. форми та муз....
(16. 06. 1922, с. Чертіжне Меджилабор. округу, нині Словаччина – 05. 12. 2002, м. Пряшів, Словаччина, похована в рідному селі) – громадсько-культурна діячка, педагог. Учасниця 2-ї світової війни. Закінчила Пряшівську учительську семінарію (1942), Пряшівський університет (1961). Працювала учителем...
(05. 06. 1932, с. Красногірка Тираспол. р-ну, нині Молдова – 05. 12. 2016, Київ) – правознавець, літературознавець, публіцист. Державні нагороди СРСР. Член НСЖУ (1997), НСПУ (1999). Закін. Ленінгр. військ.-інж. училище (1955), Київ. університет (1962). Працював нар. суддею, чл. обл. суду, нач....
(03(15). 12. 1891, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 05. 12. 1968, Київ) – фахівець у галузі будівництва. Син Дмитра та брат Ольги Жудіних. Кандидат технічних наук (1938, без захисту дис.), професор (1958), член-кореспондент Академії будівництва і архітектури СРСР (1958). Державні нагороди. Закін....
(22. 07(04. 08). 1909, Одеса – 05. 12. 1975, там само) – художник театру. Член СХУ (1963). Навч. у студії М. Прахова (Київ, 1930), Одес. худож. училищі (1933–37; викл. Л. Мучник, О. Шовкуненко), Ленінгр. інституті живопису, скульптури та архітектури (нині С.-Петербург, 1937–41; майстерня М....
(21. 12. 1940, Харків – 05. 12. 2011, Київ) – нейрофізіолог. Доктор медичних наук (1997). Закін. Київський медичний інститут (1964). Відтоді працювала в Інституті фізіології НАНУ (Київ): 2000–11 – провідний науковий співробітник Вивчала нейронні механізми, що лежать в основі розвитку...
(Wolf Christa; 18. 03. 1929, м. Ландсберґ, нині Ґожув Великопольський, Польща – 01. 12. 2011, Берлін, Німеччина) – німецька письменниця, критик. Член АМ НДР (1974). Літ. премії ім. Г. Манна (1964) та ім. Ґ. Бюхнера (1980), Національна премія НДР (1964), Австрійська державна премія за...
(14. 09. 1946, м. Котовськ, нині Подільськ Одеської обл. – 01. 12. 2025, Київ) – футболіст (півзахисник), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1975), заслужений тренер України (2001). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2004, 2007, 2015). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2020)....
(14. 02. 1938, Дніпропетровськ — 27. 11. 2025) – соціолог. Доктор історичних наук (1990), професор (1992). Закін. Дніпроп. університет (1969). Працював кер. соціол. служби Дніпроп. металург. заводу (1969–73); від 1977 – у Дніпроп. університеті: від 1991 – завідувач кафедри теорії та історії...
(29. 06. 1945, Житомир – 26. 11. 2025, Чернівці) – філолог. Доктор філологічних наук (1992), професор (1993). Закін. Житомир. пед. інститут (1968). Працював учителем (1965–74); викл. у Коростишів. (Житомир. обл.) пед. училищі (1968–74); ст. викл., доцент Кам’янець-Поділ. пед. інституту (1974–88);...
(20. 06. 1951, Київ — 05. 12. 2024, там само) — архітектор. Син Валентина, брат Дмитра Єжових. Член НСАУ (1980; від 2005 — член правління Київської організації). Кандидат архітектури (1984). Дійсний член Української академії архітектури (2002; від 2007 — член президії). Заслужений архітектор...
(03. 11. 1936, м. Васильків Київ. обл. – 05. 12. 2005, Київ) – кібернетик. Доктор технічних наук (1983), професор (1986). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1976). Премія ім. В. Глушкова АН УРСР (1985). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1959). Відтоді працював в...
(24. 02. 1913, м. Кострома, Росія – 05. 12. 2005, Одеса) – фахівець у галузі механіки. Батько О. Мальцева. Доктор технічних наук (1962), професор (1962). Закін. Одес. індустр. інститут (1939). Після нападу Німеччини на СРСР 1941–44 – на підпіл. роботі в Одесі, 1944–46 – на військ. службі в...
(10. 08. 1945, с. Бондарі Остер. р-ну Черніг. обл., нині зняте з обліку – 05. 12. 2005, с. Бірки Козелец. р-ну Черніг. обл.) – поет. Член НСПУ (1997). Літ. премії ім. В. Нефеліна (1996) та ім. М. Коцюбинського (2002). Освіта середня. З 11-ти р. був прикутий до ліжка тяжкою недугою. Дебютував...
(08. 02. 1905, с. Струсів, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 05. 12. 1995, Краків) – живописець. Член Львів. профес. союзу художників-пластиків. Навч. у Краків. АМ (1925–29; викл. В. Вайс, Ф. Коварський, В. Яроцький) та її Париз. відділі (1929–30; майстерня Ю. Панкевича). Працював у Парижі,...
(14. 04. 1918, Чернівці — 05. 12. 1985, Полтава) — скрипаль, диригент, композитор. Заслужений артист УРСР (1970). У 1932—36 навчався по класу скрипки в Королівській музичній академії (Бухарест). Від 1937 — артист Малого симфонічного оркестру в Бухаресті, 1940 — оркестру кінотеатру в Кишиневі. Того...
(06. 09. 1909, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 05. 12. 1985, Ленінград, нині С.-Петербург) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. інститут інж. цивіл. повітр. флоту (1937). На фронті від липня 1942. До вересня...
(22. 07(04. 08). 1909, Одеса – 05. 12. 1975, там само) – художник театру. Член СХУ (1963). Навч. у студії М. Прахова (Київ, 1930), Одес. худож. училищі (1933–37; викл. Л. Мучник, О. Шовкуненко), Ленінгр. інституті живопису, скульптури та архітектури (нині С.-Петербург, 1937–41; майстерня М....
(30. 10. 1899, містечко Козятин Бердичів. пов. Київ. губ., нині місто Вінн. обл. – 05. 12. 1950, Москва) – конструктор військової техніки. Генерал-майор (1942). Член-кореспондент АН СРСР (1943). Герой Соц. Праці (1941). Сталінcька премія (1942). Держ. нагороди СРСР. Працював на вироб-ві у...
5 грудня 1998 на 22-й конф. у м. Кіото (Японія) істор. частину Л. занесено до Світ. спадщини ЮНЕСКО. 2009 Л....
5 грудня 1904). Навесні 1906 тут засн. литов. товариство «Рута», з яким пов’язані виступи хору й оркестру мандолін....
5 грудня 1944 центр Благодатнів. р-ну перенесено з с. Благодатне у с. Лиса Гора. 8 серпня 1945 унаслідок розукрупнення Варварів....
5 грудня 2011 міжнар. суд ООН виніс рішення про те, що Греція не має права блокувати членство М. у НАТО, ЄС та ін....
5 грудня 1936 Надзвич. 8-й з’їзд рад СРСР затвердив нову Конституцію, у якій проголошено побудову в країні соціалізму....
5 грудня 1939 та 2 березня 1940 адміністративному переселенню підлягали службовці колишніх державних установ, органів суду, поліції, армії, комерсанти, польські осадники, поміщики, власники заводів і фабрик та їх родини....
5 грудня 1918 (передбачав розроблення митної угоди), прикордонні конфлікти з Румунією. 26 вересня 1918 затв....
5 грудня між укр. урядом і Груз. Респ. був укладений договір «Про консулярні й торгівельні відносини, про мореплавство і транзит»....
5 грудня 1922) взяли участь 408 делегатів від 66-ти організацій з 58-ми країн світу. Доповідь В. Леніна «Пять лет российской революции и перспективы мировой революции» виявилася однією з його останніх публіч....
5 грудня 1991 визнала незалежність України і першою в регіоні 6 січня 1992 встановила з нею дипломат....
5 грудня 1991, дипломат. відносини між країнами встановлено 13 грудня того ж року. Гол. документом, що визначає осн....
5 грудня 1994 Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. У зв’язку цим того ж дня, 5 грудня 1994 року, було укладено Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, відомий як Будапештський меморандум (подія відбулася в Будапешті, підписанти: Леонід Кучма, Борис Єльцин, Білл Клінтон і Джон Мейджор)....
5 грудня 1897 випущено перший паровоз, а 1915 частка заводу становила понад 20 % від їхнього заг....
5 грудня 1923 «Про пільги, права і обов’язки незаможних селян» підтверджено статус К. н. с. як організацій держ....
5 грудня (Різдво Христове), один день (неділя) – Пасха (Великдень), один день (неділя) – Трійця. Водночас серед українських державних свят існують такі, що не передбачають вихідного дня: 22 січня (День Соборності України), 23 серпня (День Державного Прапора України) і 6 грудня (День Збройних Сил України)....
5 грудня 1649 під час посвяти в полковники (вис. 20 м, у обхваті – 4 м). Реліг. громади: УПЦ МП, євангелістів християн-баптистів, п’ятидесятників....
5 грудня 1994. Нині Україна є повноправ. чл. ДНЯЗ. В. М. Бегма...
5 грудня 1994 у Будапешті президентами України, РФ, США та прем’єр-міністром Великої Британії, сторони підтвердили свої зобов’язання поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України....
5 грудня 2000. З. с. знаходяться в підпорядкуванні дирекцій залізнич. перевезень. Осн. складові З. с....
5 грудня 1943 – під нім. окупацією. Через село 45 днів (від жовтня 1943) проходила лінія фронту. У боях за визволення Н....
5 грудня 1997 здійснив косміч. політ на амер. кораблі «Columbia», де під час місії STS-87 був фахівцем з корис....
5 грудня 1943 до 5 лютого 1944 тут точилися запеклі бої. На кургані нім. командування облаштувало потужні захисні укріплення....
5 грудня 1941 видано постанову міської управи про перепис і реєстрацію насел. (при цьому євреїв вносили до окремих списків)....
5 грудня 1930 у Москві. До судової відповідальності притягнуто 8 осіб: 5-х з них засуджено до страти (згодом заміненої на 10 р....
5 грудня 1996 на Установ. з’їзді в Києві. Голова партії – М. Гладій, до складу керівництва АПУ входять К....
5 грудня 1949. У програмі концертів були танці «Черевички», «Гопак», «Російська кадриль», «Молдовеняска»....
5 грудня», до складу якої входили кондитер. (пиріжки і тістечка), ковбас. і з виробництва морозива цехи, а також млини у селах Загвіздя, Клузів, Підлужжя, Підпечери (усі – нині Тисмениц....