(Moser Michael; 26. 01. 1969, м. Лінц, Австрія) – австрійський мовознавець. Дійсний член НТШ (2011). Почес. д-р Київ. університету (2017). Міжнародна премія ім. І. Франка (2017). Премія «Старт» Фонду сприяння наук. дослідж. (Австрія, 2005). Вивчав славістику у Віден. університеті (1987–91), де...
(26. 01. 1954, м. Ковель Волин. обл. – 04. 04. 2021, Львів) – графік і живописець. Дипломи 1-го ступеня Всеукр. конкурсу «Мистецтво книги» (1986, 1996, 2000, 2010). Літ.-мист. премія ім. Олени Пчілки (2003). Ґран-Прі Міжнар. бієнале «Діалог: колір і лінія» (РФ, 2006). Член НСХУ (1995). Закін....
(справж. – Городянин-Лісовський; псевд. – Залізняк; 14(26). 01. 1898, с. Демидівка, нині Решетилів. р-ну Полтав. обл. (за ін. даними – Полтава) – після 27. 09. 1946) – громадсько-політичний діяч, письменник. Учасник 1-ї світової війни, визв. змагань 1917–21. Від 1918 – старшина кіннотників Армії...
(26. 01. 1967, с. Тишківка Новомиргород. р-ну Кіровогр. обл.) – майстер різьблення на дереві. Чоловік Г. Запорожець. Заслужений майстер народної творчості України (2021). Член НСХУ та НСМНМУ (2006). Закін. Пд.-укр. пед. університет (Одеса, 1998; викл. М. Письмиченко). Викл. Вижниц. коледжу...
(26. 01. 1944, с. Вікторів Галицького р-ну Станіславської обл., нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 14. 08. 2018, Івано-Франківськ, похований у рідному селі) — письменник, фольклорист, літературознавець, громадсько-політичний діяч. Член НСПУ (1971), Українського ПЕН-клубу...
(26. 01. 1948, с. Варадка, округ Бардіїв, нині Словаччина) – українська письменниця у Словаччині. Дружина В. Конопельця. Член Спілки укр. письменників Словаччини (2001). Премія Літ. фонду Чехословаччини ім. І. Франка (1990). Навч. у Київ. університеті (1968–72), закін. Університет ім. П....
(26. 01. 1986, м. Вишневе Києво-Святошин. р-ну Київ. обл.) – спортсменка (самбо, дзюдо, вільна боротьба). Майстер спорту з самбо (2001), дзюдо (2001), вільної боротьби (2006), майстер спорту міжнародного класу з самбо (2005). Закін. Терноп. екон. університет (2009). Переможниця першостей світу...
(26. 01. 1942, Київ – 28. 03. 2017, там само) – хімік. Доктор хімічних наук (1974), проф., академік НАНУ (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Премія ім. А. Кіпріанова АН УРСР (1988). Орден «За заслуги» 3-го (1997) та 2-го...
(26. 01. 1936, с. Тетерiв Бородян. р-ну, нині Тетерівське Іванків. р-ну Київ. обл. – 13. 08. 2008, Київ) – лiтературознавець i критик. Доктор фiлологічних наук (1987), професор (1989). Закiн. Черкас. пед. інститут (1958). Працювала вчителем (1959–60); у видавництві «Дніпро» (1963–69); у Київ....
(26. 01. 1969, Київ) – диригент, музикознавець. Син А. Болгарського. Канд. мистецтвознавства (2002). Заслужений діяч мистецтв України (2003). Закін. Київську консерваторію (нині Нац. муз. академія України, 1993) та аспірантуру при ній (1997). Від 1992 – реґент хору Свято-Троїц. Іонин. монастиря;...
(26. 01. 1975, м. Мурманськ, РФ) — фахівець у галузі інформаційних технологій, математичного та комп’ютерного моделювання. Чоловік В. Гнатушенко. Доктор технічних наук (2009), професор (2011). Закінчив Дніпропетровський університет (1999), де від 2003 й працював (нині Дніпровський): від 2010...
(26. 01. 1947, с. Ропотуха Уманського р-ну, нині Черкаської обл. – 28. 02. 2024, Луцьк) – живописець і педагог. Дружина А. Якубюка. Народний художник України (2004). Член НСХУ (1980). Закінчила Київський художній інститут (1972; викл. Т. Голембієвська, В. Костецький, В. Шаталін). Працювала...
(26. 01. 1959, Київ) – скульптор. Син Романа, онук Миколи Єсипенків, чоловік О. Ігнащенко. Член НСХУ (1987). Закін. Київський художній інститут (1984; викл. В. Борисенко, М. Вронський, І. Макогон, В. Чепелик). Відтоді – учасник всеукр., всесоюз. та зарубіж. мистецьких виставок. Персон. – у Києві...
(26. 01. 1970, с. Великий Прикіл Краснопільського, нині Сумського р-ну Сумської обл.) — фахівець у галузі фізики міцності та пластичності. Доктор фізико-математичних наук (2006). Закінчив Харківський університет (1993). Від 1996 працює в Інституті електрофізики і радіаційних технологій НАНУ...
(26. 01. 1961, м. Брантферд, провінція Онтаріо, Канада) – канадський хокеїст. Бабуся Ґ., родом із Тернопільщини, на поч. 20 ст. емігрувала до Канади. Батько Ґ. навчав сина гри в хокей від 2-х р. На розіграші Кубка світу серед юніорів 1977 Ґ. був наймолодшим, але найрезультативнішим гравцем....
(26. 01. 1954, с. Мала Радогощ Ізяслав. р-ну Хмельн. обл.) – скульптор. Чоловік Л. Бетліємської. Член НСХУ (1988). Закінчив Харківське художнє училище (1979; викл. Р. Литвинова). 1979–88 працював скульптором Харківського обласного худож.-оформлюв. комбінату і Харківської скульптурної фабрики....
(26. 01. 1967, с. Перше Травня, нині Гудимове Обухівського р-ну Київської обл.) — літературознавиця. Доктор філологічних наук (2011). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1989), де й працювала: 1994—2001 — науковий співробітник Інституту українознавства, 2002—18 — старший науковий...
(14(26). 01. 1891, Київ – 31. 08. 1967, Москва) – письменник, публіцист, перекладач. Від 1895 мешкав у Москві, навч. у гімназії, звідки виключ. у січні 1908 за участь у рев. русі та висланий до Києва, а згодом – у Полтаву. У грудні того ж року виїхав до Парижа, де дебютував зб. «Стихи» (1910)....
(26. 01. 1963, Херсон) – графік, живописець. Заслужений діяч мистецтв України (2025). Член НСХУ (2000). Закін. Крим. художнє училище (1982) та Одес. пед. інститут (1988; викл. П. Злочевський). Від 1982 – викладач дит. худож. школи; від 2000 – старший викладач кафедри дизайну Херсон. філії Держ....
(16. 01. 1963, с. Ясениця, Турківський р-н, Львівська обл.) – мистецтвознавець, культуролог. Дочка Я. Матвіїшина. Член НСХУ (2010). Закінчила Львівський політехнічний інститут (1984), Львівську АМ (2005). Працює в Чернівцях: 1984–93 – інженер-будівельник; 1993–2007 – редакторка...
(26. 01. 1908, с. Домоткань Верхньодніпровського пов. Катеринославської губ., нині Кам’янського р-ну Дніпропетровської обл. — 22. 12. 1994, Київ) — педагог. Батько В. Тесленка. Доктор педагогічних наук (1970), професор (1971). Закінчив Верхньодніпровський педагогічний технікум (1927) і вечірній...
(справж. – Ізраїль Юдельович; псевд.: Р. Роллато, Василь Роленко; 14(26). 01. 1897, м. Шпола, нині Черкас. обл. – 10. 10. 1937, Київ) – перекладач, письменник, громадський діяч. Чоловік Л. Піонтек. Член «Гарту» (1923). Навч. 1911–14 в Одес. худож. училищі. 1914 емігрував до США. Від 1917 – у...
(26. 01. 1952, с. Ємецьк Архангел. обл., РФ) – композитор, піаніст, органіст, педагог. Батько Д. Левковича. Зарубіж. чл. НСКУ (1993). Закін. Львів. консерваторію (1976, кл. фортепіано Л. Крих; 1980, композиції – В. Флиса). Відтоді працював викл. муз. школи, зав. муз. частини театру ляльок у...
(26. 01. 1972, с. В’язівок Городищен. р-ну Черкас. обл.) – фахівець у галузі садівництва. Канд. с.-г. н. (2002). Закін. Уман. с.-г. інститут (1994). Відтоді працює в Інституті помології НААНУ (с. Мліїв Городищен. р-ну): 2001–03 – завідувач відділу ягід. культур, 2003 – заступник директора з...
(26. 01. 1950, с. Матвіївка Червоноармійського, нині Запорізького р-ну Запорізької обл.) — фахівець у галузі гірництва, громадсько-політичний діяч. Доктор технічних наук (1994), професор (2000). Дійсний член НТШ (1998), голова його Донецького відділення. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009)....
(26. 01. 1926, с. Калини, нині Тячів. р-ну Закарп. обл. – 10. 07. 2002, Ужгород) – живописець і графік. Чоловік Є. Бедзир-Кремницької. Член НСХУ (1968). Обл. премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (обидві – 1996). Закін. Ужгород. училище прикладного та декоративного мистецтва (1946; викл. Ф....
(псевд.: Орест, Богдан, Олег, Білий; 26. 01. 1911, м. Угнів, нині Червоноград. р-ну Львів. обл. – 06. 07. 1950, Варшава) – учасник національно-визвольного руху. Брат Т. Онишкевича. Майор УПА (1946). Бронз. Хрест заслуги УПА (1945). Від 1928 навч. у тех. школі в м. Ковель (нині Волин. обл.). 1929...
(26. 01. 1928, Львів – 21. 11. 1994, там само) – археолог, історик. Кандидат історичних наук (1960). Син В. Ауліха. Закін. Львівський університет (1950). У 1950–52 працював учителем, дир. школи; 1952– 53 – на компарт. роботі: штат. лектор райкому КПУ; 1953–56 – асп., 1956–63 – молодший науковий...
(Magocsi Paul Robert; 26. 01. 1945, м. Енґелвуд, шт. Нью-Джерсi, США) – американський і канадський історик, русинський грoмадський дiяч. Дійсний член Академії гуманiтар. наук Королів. товариства Канади (1996) та НТШ у Канадi (2008). Пoчес. д-р Пряшiв. університету (Словаччина, 2013), пoчес. прoф....
(26. 01. 1977, Миколаїв) – спортсмен (пожежно-прикладний спорт). Перший заслужений майстер спорту України з пожежно-приклад. спорту (2004). Закін. Черкас. інститут пожеж. безпеки (2000). Від 1997 виступає у складі національної збірної команди України (від 2002 – капітан). Чемпіон світу (Москва,...
(26. 01. 1940, с. Мишин Печеніжинського р-ну Станіславської обл., нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 27. 09. 1991, Київ) — виконавець на народних духових інструментах, фольклорист, композитор. Батько В. Попадюка. Народний артист УРСР (1990). Закінчив Львівські музичне училище (1963)...
(26. 01. 1949, с. Гарасимів Обертин., нині Тлумац. р-ну Івано-Фр. обл.) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1989). Державна премія України в галузі науки і техніки (1996). Закін. Чернів. університет (1971). Працював у Інституті математики НАНУ (Київ, 1975–2004): від 1989 – провідний...
(26. 01. 1968, Ужгород) — живописець. Дружина М. Приймича. Премія імені П. Скунця (2021). Член НСХУ (2006). Закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1992; викладачі А. Бокотей, І. Шумський). Від 1992 працює у Фаховому коледжі мистецтв Закарпатської академії мистецтв...
(26. 01. 1955, смт Гребінка, нині місто Лубенського р-ну Полтавської обл.) — фахівець у галузі автоматизованого проєктування мікроелектронної апаратури. Доктор технічних наук (1992), професор (1994). Державні премії України в галузях науки і техніки (2008) та освіти (2019). Закінчив Харківський...
(26. 01. 1928, с. Новосілка Голованів. р-ну, нині Кіровогр. обл. – 31. 03. 2020, Одеса) – журналістка, редакторка, перекладачка. Член НСЖУ (1966). Закін. Одес. пед. інститут (1953). Працювала в Одесі: ред. обл. відділу Радіотелегр. агентства України (1953–58), перекладачем г. «Комсомольская...
(26. 01. 1958, м. Хабаровськ, РФ – 06. 01. 2009, Київ) – мистецтвознавець. Член НСХУ (2002). Закін. Київський художній інститут (1981). Працював у ньому (нині Нац. академія образотвор. мистецтва і архітектури): від 1994 – декан факультету теорії та історії мистецтва, від 1995 – доцент Викладав...
(26. 01. 1988, м. Гомель, Білорусь — 22. 01. 2014, Київ, похований 28. 01. 2014 у с-щі Стяг Праці Гомельського р-ну, де минули його дитячі роки) — білоруський громадський діяч. Герой України (2017, посмертно). Орден Героїв Небесної сотні (2014, посмертно). Навчався в гомельській школі № 15 у...
(26. 01. 1979, Херсон – 26. 02. 2022, Київ) – артист балету. Лауреат Міжнар. конкурсів ім. С. Лифаря (Київ, 1996, 3-я премія), ім. Р. Нурієва (Будапешт, 1998, срібна медаль). Закін. Київ. хореогр. училище (1997; викл. В. Парсєгов). Від 1997 – арт. Нац. опери України (Київ). Для виконав. стилю Д....
(26. 01. 1947, с. Симонів Гощанського, нині Рівненського р-ну Рівненської обл.) — лікар-нейрохірург. Доктор медичних наук (1986), професор (1989), академік НАМНУ (2010), НАНУ (2021). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки...
(26. 01. 1941, с. Троковичі Черняхівського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 21. 05. 2012, Київ) — поет, критик, перекладач. Член НСПУ (1976). Премії імені В. Юхимовича (2009), імені Бориса Тена (2011). Закінчив Житомирський педагогічний інститут (1963), Вищу партійну школу (Київ,...
(26. 01. 1950, с. Матейків Барського р-ну Вінн. обл.) – художник декоративного скла і живописець. Заслужений діяч мистецтв України (1999). Член НСХУ (1985). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1982; викл. Б. Галицький, С. Коропчак, С. Мартинюк). Працював 1982–97 на Вінн....
(псевд. — Володимир Чорномор; 26. 01. 1954, с. Запоріжжя Бобровицького, нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл.) — письменник, громадський діяч. Член НСПУ (2009). Заслужений діяч мистецтв України (2009). Премії «Золоте перо України» КМ України (2006), імені Я. Окуневського (2007), імені С....
(26. 01. 1930, с. Журавники, нині Горохів. р-ну Волин. обл. – 24. 10. 2016, Київ) – хімік-технолог. Доктор технічних наук (1979), професор (1980). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1972). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1990). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Державні...
(26. 01. 1958, м. Жданов Сталінської обл., нині Маріуполь Донецької обл.) — етнограф, історик. Доктор історичних наук (2008), професор (2013). Закінчила Донецький університет (1990). Від 1994 — у Маріупольському університеті (від 2022 — у Києві): 1998—2001, 2005—12 — декан історичного факультету,...
(26. 01. 1978, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) — графік, живописець. Премія НСХУ імені Т. Яблонської (2022). Медаль СХ Казахстану (2023). Членкиня НСХУ (2021). Закінчила Дніпропетровську академію управління (2001), факультет дизайну та мистецтва Інституту Марангоні (Мілан, Італія, 2013)....
(26. 01. 1890, с. Велдіж, нині Шевченкове Калуського р-ну Івано-Франківської обл. — 28. 10. 1943, Львів) — громадсько-політичний і кооперативний діяч. Брат Д. Пеленського. Навчався у Коломийській гімназії (нині Івано-Франківська обл.), на юридичних факультетах Львівського і Віденського...
(Безекирский Василий Васильевич; 14(26). 01. 1835, Москва – 08. 11. 1919, там само) – російський скрипаль, композитор, диригент, педагог. Гри на скрипці навч. у Р. Славика в Москві, Ю. Леонара в Брюсселі (1858–60), де також брав уроки композиції у Б. Дамке. Від 1850 – скрипаль, 1861–91 – соліст...
(дівоче – Замана; 26. 01. 1952, с. Халча Кагарлиц. р-ну Київ. обл.) – співачка. Дружина М. Буравського. Заслужений артист України (1998). Лауреат низки всеукр. та міжнар. конкурсів. Міжнародна премія ім. С. Гулака-Артемовського (1993). Закін. студію при Держ. академ. нар. хорі ім. Г. Верьовки...
(14(26). 01. 1888, Чернігів – 1941) – етнограф. Працював під керівництвом Б. Крижановського в укр. відділ. ДРМ (Ленінград, нині С.-Петербург). Разом із М. Фріде, Н. Ісаченко та А. Колаковською готував виставку «Укр. село», яку планували відкрити на поч. 1933 (заборонена, оскільки створювала...
(26. 01. 1851, м. Саранськ Пензен. губ., Росія – 31. 12. 1914(13. 01. 1915) – письменник, журналіст, винахідник, метеоролог. Навч. у Ніжин. гімназії, Петров. с.-г. академії (Москва). Працював на буд-ві Оренбур. залізниці; від 1874 – у г. «Голос» (С.-Петербург): від 1877 – її кор. на фронті під...
(26. 01. 1936, с. Осівці Брусилів. р-ну Житомир. обл. – 14. 07. 2013, Київ) – правознавець. Кандидат юридичних наук (1965), професор (1993). Орден «За заслуги» 3-го (1996) і 2-го (2001) ступ. Закін. Саратов. юрид. інститут (РФ, 1962), де відтоді й працював; від 1965 (з перервою) – у Київ....
(26. 01. 1954, м. Ворошиловськ, нині Алчевськ Луган. обл. – 24. 10. 2013, Київ) – політичний діяч. Народний депутат України (1994–98, 1998–2002, від 2002). Кандидат історичних наук (1988). Закiн. Донец. університет (1977). Вчителював (1977– 81). Від 1981 – у Донбас. гiрн.-металург. інституті (м....
(26. 01. 1925, м. Носівка, нині Черніг. обл. – 29. 10. 2001, Київ) – лікар-токсиколог. Дружина Володимира, мати Віри Брахнових. Доктор медичних наук (1972). Закін. 1-й Моск. мед. інститут (1952). Працювала 1952–83 у Київ. інституті гігієни праці та професій. захворювань (нині Інститут медицини...
(псевд.: Багровий, Галина, Заславський, Дніпровий, Київський, Роман Галина, Шахтар; 26. 01. 1912, м. Митава, нині Латвія – 15. 09. 1945, с. Бишки Козів. р-ну Терноп. обл.) – публіцист, громадсько-політичний діяч. Закін. Рівнен. укр. г-зію, навч. на факультеті права у Львів. університеті (1932–33)....
(26. 01. 1979, Харків) — фізик, матеріалознавець. Доктор фізико-математичних наук (2018), член-кореспондент НАНУ (2024). Закінчив Харківський університет (2001). Відтоді працює у Науково-технологічному комплексі «Інститут монокристалів» НАНУ (Харків): 2015—18 — вчений секретар НТК, від 2018 —...
(справж. – Порай-Кошиць; 14(26). 01. 1863, с. Кирилівка, нині с. Шевченкове Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 02(15). 03. 1904, Москва) – співак (лірико-драматичний тенор), педагог. Батько Ніни, двоюрід. брат Олександра Кошиців. З родини священиків. Освіту отримав у Богуслав. духов. училищі (нині...
(26. 01. 1945, Київ) – економіст. Канд. тех. (1973), д-р екон. (1994) н., професор (1996). Закін. Київський університет (1967). Відтоді працював у НДІ планування та нормативів Держплану УРСР; від 1970 – у Нац. авіац. університеті (обидва – Київ): 1996–2000 – завідувач кафедри маркетингу та...
(26. 01. 1930, м. Маріуполь Сталін., нині Донец. обл. – 12. 08. 2008, Москва) – фахівець у галузі металургії. Батько А. Алемасової. Доктор технічних наук (1980), член-кореспондент РАН (1990). Держ. премії УРСР (1978) і СРСР (1984) у галузі н. і т. Державні нагороди СРСР. Закін. Жданов. металург....
(Prus Jan; 26. 01. 1859, м. Вадовиці, нині Малопольського воєводства, Польща — 09. 11. 1926, Львів) — польський лікар. Професор (1894). Закінчив Яґеллонський університет у Кракові (1883), Львівську академію ветеринарної медицини (1889). Працював у Яґеллонському університеті (1883—87); у Львівській...
(14(26). 01. 1871, слобода Сватова Лучка Куп’ян. пов. Харків. губ., нині м. Сватове Луган. обл. – 11. 02. 1937, м. Ростов-на-Дону, РФ) – прозаїк, публіцист. Закін. Харків. фельдшер. школу (1890). У 1913–15 – видавець і ред. ж. «Фельдшерская мысль» у Ростові-на-Дону. 1922–24 працював у Ростов....
(26. 01. 1926, с. Калини, нині Тячів. р-ну Закарп. обл. – 10. 07. 2002, Ужгород) – живописець і графік. Чоловік Є. Бедзир-Кремницької. Член НСХУ (1968). Обл. премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (обидві – 1996). Закін. Ужгород. училище прикладного та декоративного мистецтва (1946; викл. Ф....
(26. 01. 1926, с. Красне Батурин., нині Бахмац. р-ну Черніг. обл.) – живописець. Член НСХУ (2003). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут (1965; викл. Л. Вітковський, К. Трохименко). Працював художником у Теребовлян. райпромкомбінаті (Терноп. обл.,...
(26. 01. 1851, м. Саранськ Пензен. губ., Росія – 31. 12. 1914(13. 01. 1915) – письменник, журналіст, винахідник, метеоролог. Навч. у Ніжин. гімназії, Петров. с.-г. академії (Москва). Працював на буд-ві Оренбур. залізниці; від 1874 – у г. «Голос» (С.-Петербург): від 1877 – її кор. на фронті під...
(13(25). 11. 1887, Москва – 26. 01. 1943, м. Саратов, РФ) – фахівець у галузі генетики та селекції рослин. Академік АН СРСР (1929), АН УРСР (1929), ВАСГНІЛ (1929; 1929–35 – її президент, 1935–40 – віце-президент). 1926–35 – чл. ЦВК СРСР. Іноз. чл. низки АН. Ленін. премія (1926). Золота медаль ім....
(дівоче — Сеньківська; 15. 05. 1930, Львів — 26. 01. 2021, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — письменниця, літературознавець, бібліограф. Дружина Остапа, мати Максима Тарнавських. 1936 сім’я Cеньківських переїхала до м-ка Сілець Холмського пов. (Польща). Під впливом дядька Л. Яцкевича...
(псевд. і крипт.: Коломийчук Михайло, М. П., Р. К., Хмара, Hucuł, Rusin; 17. 09. 1853, с. Монастирське, нині у складі м. Косів Івано-Франківської обл. — 26. 01. 1915, Львів) — письменник, публіцист, редактор, видавець, бібліограф, перекладач, громадсько-політичний діяч. Член НТШ (1900). Навчався...
(13(25). 01. 1878, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 26. 01. 1933, Мінськ) – співак (баритон, тенор), педагог. Навч. у Харків. муз. школі (кл. П. Тихонова), у С.-Петербур. консерваторії (1896–1901; кл. співу С. Габеля, кл. фортепіано і композиції М. Соловйова). Вперше виступав 1900–03 у Харків....
(25. 12. 1937, Ленінград, нині С.-Петербург — 26. 01. 2016, Одеса) – архітектор-реставратор. Син А. Лісенка. Доктор технічних наук (1990), професор (1991). Член-кореспондент Укр. академії архітектури (1995). Закін. Одес. інж.-буд. інститут (1960; за спеціальністю «пром. і...
(16. 04. 1937, Одеса – 26. 01. 2004, там само) – живописець. Член НСХУ (1978), ТО «Човен» (Одеса, 1992). Закін. Одес. художнє училище (1961). Відтоді – викладач рисунку та креслення Таращан. серед. школи-інтернату (Київ. обл.); в Одесі: 1968–72 – художник-конструктор СКБ Міністерства трактор. та...
(Адамовіч Алесь (Аляксандр) Міхайлавіч; 03. 09. 1927, с. Конюхи, нині Мінс. обл., Білорусія – 26. 01. 1994, Мінськ) – білоруський письменник, літературознавець, публіцист. Доктор філологічних наук (1962), професор (1971). Член-кореспондент АН Білорусі (1980). Член СП СРСР (1957), чл. Білорус....
(16. 02(01. 03). 1901, с. Нерубайці, нині Новоархангел. р-ну Кіровогр. обл. – 26. 01. 1985, Донецьк) – письменник. Член СПУ. Учасник воєн. дій 1918–20 та 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. комуніст. університет (1930). Під час 2-ї світової війни – військ. кор. Працював...
(15. 01. 1874, с. Великі Пріцьки Канівського пов. Київської губ., нині Обухівського р-ну Київської обл. — 26. 01. 1944, Варшава) — церковний діяч, капелан. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закінчив Київську духовну семінарію і 2 курси юридичного факультету Університету св. Володимира у Києві. 1894...
(14. 05. 1942, с. Толбузино (за ін. даними – с. Развєдка) Амурської обл., РФ – 26. 01. 2003, Москва) – легкоатлет (стрибки у висоту). Заслужений майстер спорту (1961). Член Зали слави IAAF (2014). Чемпіон 18-х Олімпійських ігор (Токіо, 1964; олімпійський рекорд – 2,18 м) та срібний призер 17-х...
(30. 06. 1953, с. Петрівка Перша Брат. р-ну Микол. обл. – 26. 01. 2019, Миколаїв) – актор, режисер. Заслужений діяч мистецтв України (2002), РФ (2009). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2012). Обл. премія ім. М. Аркаса (2009). Держ. нагорода РФ (2004). Закін. Дніпроп. театр. училище (1971;...
(12. 08. 1937, м. Кемерово, РФ — 26. 01. 2016, Київ) — фахівець у галузі зварювання та паяння. Доктор технічних наук (1985), професор (1993), член-кореспондент НАНУ (2006). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1988), премія імені Є. Патона...
(Мироненко Валерий Александрович; 01. 03. 1935, Ленінград, нині С.-Петербург – 26. 01. 2000, там само) – російський фахівець у галузі гідрогеології, інженерної геології та гідрогеоекології. Доктор геолого-мінералогічних наук (1968), професор (1969), член-кореспондент РАН (1990). Премія ім. Ф....
(світське ім’я – Людвіка; 22. 08. 1842, с. Рокош, нині Великопольс. воєводства, Польща – 26. 01. 1906, похов. у Львові) – церковна діячка РКЦ. 8 серпня 1857 вступила до монастиря Згромадження сестер феліціанок у Варшаві. У грудні 1858 прийняла постриг з іменем Катерина, через рік склала вічні...
(02. 12. 1905, Львів – 26. 01. 1981, містечко Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – архітектор, художник. Брат О. Ліщинського. У Львові навч. у Вищому муз. інституті (1924–26), закін. архіт. відділ Політехніки (1935). Відтоді працював у Львові техніком гідромеліорац. служби, зав. робітн. майстерні...
(26. 11(09. 12). 1915, Москва – 26. 01. 1988, Севастополь) – гiдробiолог. Доктор біологічних наук (1956), член-кореспондент АН УРСР (1967). Державні нагороди СРСР. Закiн. Харкiвський університет (1939). У 1937 під час навчання був заарешт. за звинуваченням у «контррев.» діяльності, згодом звільн....
(27. 02. 1912, с. Муровані Курилівці, нині смт Вінн. обл. – 26. 01. 1998, м. Вустер, шт. Массачусетс, США) – фотохудожник. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1977). Учасник 2-ї світової війни. Бойові та держ. нагороди. Працював 1937 позаштат. кор. г. «Колгоспне село» (нині «Сільс....
(01. 11. 1924, с. Олександрівка, нині Красноградського р-ну Харківської обл. — 26. 01. 2011, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (1962), професор (1963). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Львівський торговельно-економічний інститут (1948). Працював у Київському медичному...
(Мордвинов Николай Дмитриевич; 02(15). 02. 1901, м. Ядрин, нині Чувашія, РФ – 26. 01. 1966, Москва) – російський актор. Народний артист СРСР (1949). Сталін. (1942, 1949, 1951) і Ленін. (1965) премії. Закін. Ядрин. реальне училище. 1925–36 працював у театр. студії під керівництвом Ю....
(псевд. – Богдан; 16. 04. 1890, м. Омськ, Росія – 26. 01. 1918, Київ) – політичний діяч. Навч. у С.-Петербур. університеті, звідки 1910 відрах. за участь у політ. демонстрації та засланий до Архангел. губ. (Росія). Від 1913 мешкав у Харкові, брав участь у діяльності укр. громади, створив місц....
(06(18). 09. 1892, м. Вільно, нині Вільнюс – 26. 01. 1981, м. Флоренція, Італія) – поет, літературознавець. Закін. істор.-філол. факультет Петрогр. університету (нині С.-Петербург, 1917). Учень С. Венгерова. У грудні 1915 ініціював створення Пушкін. істор.-літ. товариства, працював над дослідж....
(09. 05. 1948, смт Ямпіль, нині місто Вінн. обл. – 26. 01. 2017, Київ) – фахівець у галузі естетики та культурології. Доктор філософських наук (1991), професор (1992). Закін. Ворошиловгр. пед. інститут (1971). Викладав у Київ. консерваторії (1971–75), Київ. слідчій школі МВС СРСР (1975– 80),...
(14. 09. 1940, станиця Орловська Ростовської обл., РФ — 26. 01. 2007, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — хімік, еколог. Доктор хімічних наук (1977), професор (1978). Заслужений діяч науки і техніки України (2007). Премія імені Д. Менделєєва (1967). Закінчив Дніпропетровський хіміко-технологічний...
(12. 09. 1966, м. Магнітогорськ, нині Челябін. обл., РФ – 26. 01. 1996, с. Панка Сторожинец. р-ну Чернів. обл., похов. у Чернівцях) – поет. Син С. Коваля. Закін. Чернів. університет (1988). Працював у ньому 1989–92 асист. каф. біохімії. На творчій роботі. Друкувався від 1990-х рр. у г....
(02. 12. 1924, х. Зубовка, нині Мосьпанів Бєлгородської обл., РФ — 26. 01. 2019, м. Маріуполь Донецької обл.) — фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1973), професор (1976). Учасник 2-ї світової війни. Орден «За мужність» 3-го ступеня. Закінчив Московський інститут сталі та сплавів...
(29. 11. 1941, с. Диканька, нині смт Полтав. обл. – 26. 01. 2002, Харків) – ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1992), професор (1999). Закін. Харків. вет. інститут (1965). Відтоді працював в Інституті експерим. і клін. вет. медицини УААН (Харків): від 1989 – зав. лаб. мікробіології...
(14(26). 11. 1876, Київ – 26. 01. 1964, Москва) – фізик. Дружина П. Еренфеста. Закін. Маріїн. жін. гімназію (1893), пед. курси С.-Петербур. жін. гімназії (1896), С.-Петербур. вищі жін. курси (1900), де була залишена асист. на каф. математики. 1902–04 удосконалювала знання в Ґеттінґен....
(псевд. – Ыргат Кадыр; 02. 11. 1905, с. Ускют Ялтин. пов. Таврій. губ., нині Привітне Алуштин. міськради, АР Крим – 26. 01. 1945, м. Кеніґсберґ, нині Калінінград, РФ, похов. у с. Зоріно Калінінгр. обл.) – кримськотатарський поет. Учасник 2-ї світової війни. Навч. у Комуніст. університеті...
(псевд. – Володимир Чемальський; 26. 01. 1935, с. Чемал, нині Алтай. краю, РФ – 26. 01. 2016, м. Курськ, РФ) – ґрунтознавець, письменник. Доктор сільськогосподарських наук (1981), професор (1984). Заслужений діяч науки УРСР (1985), РФ (1993). Член СП РФ (1999). Літ. премія ім. А. Фета (2014)....
(1896, Катеринослав, нині Дніпро – 26. 01. 1964, Москва) – лікар-педіатр. Доктор медичних наук (1940), професор (1940). Закін. Харків. мед. інститут (1920). У 1922–41 працював в Укр. НДІ охорони материнства і дитинства (нині Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМНУ, Харків), де пройшов...
(23. 11. 1938, с. Покровське Снігурівського, нині Миколаївського р-ну Миколаївської обл. — 26. 01. 2016) — фахівець у галузі зрошуваного землеробства. Доктор сільськогосподарських наук (1980), професор (1982), член-кореспондент НААНУ (1999). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Закінчив...
(13. 06. 1891, м. Шавлі, нині Шяуляй, Литва – 26. 01. 1965, Чернівці) – історикогеограф, етнограф. Доктор географічних наук (1935), професор (1918). Закін. природн. відділ. фіз.-мат. факультету Моск. університету (1916), де був залиш. Д. Анучиним для підготовки до професор. звання. 1918–23 –...
(14. 07. 1934, Київ – 26. 01. 2011, м. Сміла Черкас. обл.) – волейболістка (нападниця). Майстер спорту (1956), почес. м. сп. СРСР (1961). Закін. Одес. мед. інститут (1964), де працювала асист. каф. анатомії людини (1965–67). Викладала в Одес. (1968–70) та Черкас. (1971–89) мед. училищах. Від 1990...
(Орлова Любовь Петровна; 29. 01(11. 02). 1902, м. Звенигород, нині Московська обл. – 26. 01. 1975, Москва) – російська актриса. Народний артист СРСР (1950). Сталінcька премія (1941, 1950). Її батько належав до дворянства Полтавської губернії. Навчалася в Московській консерваторії (1919–22; кл....
(24. 04. 1941, с. Розсохуватка Катеринопільського р-ну Київської обл., нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 26. 01. 2018, Вінниця, похований у рідному селі) — поет, публіцист. Член НСПУ (2000). Закінчив Київський університет (1971). Працював на будівництві Кременчуцького водосховища...
(11. 08. 1896, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 26. 01. 1983, м. Новосибірськ, РФ) – співак (драматичний тенор), педагог. Закін. Харків. консерваторію (1924; кл. В. Лемінської). Відтоді – соліст Харків., 1928–32 – Київ. опер, 1932–44 – Великого театру в Москві, 1944–45 – Ленінгр. (нині...
(псевд. – Ольшанский; 05(17). 08. 1850, Борзнян. пов. Черніг. губ. – 13(26). 01. 1917, Петроград, нині С.-Петербург) – прозаїк. Закін. Михайлів. артилер. училище (1870). Відтоді до 1902 перебував на військ. службі, зокрема у Києві (1870–72, 1892–93) та Керчі (нині АР Крим; 1876–78, 1880–81)....
(01. 04. 1919, с. Пирогово, нині Тверської обл., РФ — 26. 01. 1975, Львів) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (1962), професор (1964). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Ленінградський хіміко-технологічний інститут (нині...
(Nirenberg Louis; 28. 02. 1925, м. Гамільтон, провінція Онтаріо, Канада – 26. 01. 2020, м. Нью-Йорк, США) – американський математик канадського походження. Дійсний член Амер. матем. товариства та НАН США, іноз. чл. НАНУ (1994). Премії ім. М. Бохера Амер. матем. товариства (1959), Г. Крафорда Швед....
(03. 04. 1893, Гайсин. пов. Поділ. губ. – 26. 01. 1966, м. Клівленд, шт. Огайо, США) – військовик. Чоловік О. Загородньої-Трачук. Закін. гімназію та військ. училище у С.-Петербурзі. Учасник 1-ї світової війни. Від 1918 – в Армії УНР: старшина окремого кінного полку Заліз. дивізії генерала О....
(19(31). 08. 1899, м. Ростов-на-Дону, Росія – 26. 01. 1995, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1956), професор (1957). Сталін. премія (1952). Держ. нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. металург. інститут (1932), де від 1937 з перервою й працював: 1945–75 – зав.,...
(20. 07. 1947, Харків – 26. 01. 2024, там само) – фахівець у галузі енергетики. Державна премія України в галузі науки і техніки (2013). Доктор технічних наук (1992), професор (1995). Закінчив Український заочний політехнічний інститут (Харків, 1973), де й працював 1980–92 (від 1988 – доцент);...
(13. 04. 2003, с. Лапаївка Пустомитівського, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 26. 01. 2023, м. Бахмут Донецької обл., похований 02. 02. 2023 у с. Майдан Львівського р-ну) — військовик. Солдат. Герой України (2023, посмертно). Закінчив Лапаївський ліцей імені Героя України Г. Кірпи (2020)....
(1895, м. Умань, нині Черкас. обл. – 26. 01. 1918, Київ) – громадсько-політичний діяч. Навч. у Київ. комерц. інституті. 1913 увійшов до Київ. групи УПСР; за політ. поглядами тяжів до анархізму. 1914 заарешт. і засланий до Сибіру. Повернувшись після Лютн. революції 1917, став чл. ЦК УПСР та...
(02. 01. 1942, смт Сартана, нині Донец. обл. – 26. 01. 2017, там само) – журналіст, громадський діяч. Член НСЖУ (1971). Закін. Ростов. університет (1978). Від 1960 працював у г. «Азовский машиностроитель»: кор., завідувач відділу листів; 1982–90 – завідувач відділу листів г. «Приазовский...
(01. 01. 1935, м. Ялта, нині АР Крим – 26. 01. 1996, Київ) – фахівець у галузі харчових технологій. Кандидат біологічних наук (1964). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1989). Закін. Моск. с.-г. академію (1957). Відтоді до 1961 працювала у Башкир. НДІ с. господарства (Уфа); 1964–92 – у...
(23. 01. 1927, м. Хабаровськ, РФ — 26. 01. 1990, Київ) — артистка розмовного жанру, актриса, педагог. Заслужена артистка УРСР (1973). Лауреатка Українського республіканського конкурсу артистів-читців (1968). Закінчила Харківський театральний інститут (1949; кл. І. Мар’яненка). Відтоді — актриса...
(27. 06. 1921, м. Кам’янське Катеринослав. пов. Катеринослав. губ., нині Дніпроп. обл. – 26. 01. 2009, Харків) – мікробіолог. Доктор медичних наук (1972), професор (1991). Закін. Дніпроп. мед. інститут (нині Дніпро, 1946). Працювала лікарем. Від 1951 – в Інституті мікробіології та імунології АМНУ...
(05. 07. 1927, м. Костянтинівка, нині Донец. обл. – 26. 01. 2017, Сімферополь) – актор, режисер. Народний артист УРСР (1984), академік НАМУ (2009). Державна премія СРСР (1977). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1995, 2002, 2006). Закін. Держ. інститут театр. мистецтва (1958; викл. Д. Орлов) та...
(20. 03. 1912, м. Лібава, нині Лієпая, Латвія – 26. 01. 1996, Київ) – електрохімік. Доктор хімічних наук (1956), професор (1961). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Свердлов. університет (нині м. Єкатеринбург, РФ, 1937). Працював 1937–39 в Урал. НДІ хімії (м. Свердловськ);...
(1906, с. Торчин Радомисльського пов. Київської губ., нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 26. 01. 1965, Житомир) — військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії 1928—30 та від 1936. Закінчив піхотну школу, вищі академічні...
(12. 01. 1936, м. Камишин Сталінградської, нині Волгоградської обл., РФ – 23. 01. 2026) – лікар-травматолог. Доктор медичних наук (1986). Закінчив Казанський медичний інститут (1959). Завідувач травматологічного відділення військового шпиталю, головний травматолог Київського військового...
(23. 07. 1939, с. Новоівановка Бєлгородської обл., РФ – 22. 01. 2026, Харків) – фахівець у галузі машинобудування. Доктор технічних наук (1997), професор (2001). Державна премія України у галузі науки і техніки (1995). Закінчив Харківський авіаційний інститут (1963). У 1962–67 працював на...
(25. 12. 1937, Ленінград, нині С.-Петербург — 26. 01. 2016, Одеса) – архітектор-реставратор. Син А. Лісенка. Доктор технічних наук (1990), професор (1991). Член-кореспондент Укр. академії архітектури (1995). Закін. Одес. інж.-буд. інститут (1960; за спеціальністю «пром. і...
(12. 08. 1937, м. Кемерово, РФ — 26. 01. 2016, Київ) — фахівець у галузі зварювання та паяння. Доктор технічних наук (1985), професор (1993), член-кореспондент НАНУ (2006). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1988), премія імені Є. Патона...
(псевд. – Володимир Чемальський; 26. 01. 1935, с. Чемал, нині Алтай. краю, РФ – 26. 01. 2016, м. Курськ, РФ) – ґрунтознавець, письменник. Доктор сільськогосподарських наук (1981), професор (1984). Заслужений діяч науки УРСР (1985), РФ (1993). Член СП РФ (1999). Літ. премія ім. А. Фета (2014)....
(23. 11. 1938, с. Покровське Снігурівського, нині Миколаївського р-ну Миколаївської обл. — 26. 01. 2016) — фахівець у галузі зрошуваного землеробства. Доктор сільськогосподарських наук (1980), професор (1982), член-кореспондент НААНУ (1999). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Закінчив...
(12. 09. 1966, м. Магнітогорськ, нині Челябін. обл., РФ – 26. 01. 1996, с. Панка Сторожинец. р-ну Чернів. обл., похов. у Чернівцях) – поет. Син С. Коваля. Закін. Чернів. університет (1988). Працював у ньому 1989–92 асист. каф. біохімії. На творчій роботі. Друкувався від 1990-х рр. у г....
(01. 01. 1935, м. Ялта, нині АР Крим – 26. 01. 1996, Київ) – фахівець у галузі харчових технологій. Кандидат біологічних наук (1964). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1989). Закін. Моск. с.-г. академію (1957). Відтоді до 1961 працювала у Башкир. НДІ с. господарства (Уфа); 1964–92 – у...
(20. 03. 1912, м. Лібава, нині Лієпая, Латвія – 26. 01. 1996, Київ) – електрохімік. Доктор хімічних наук (1956), професор (1961). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Свердлов. університет (нині м. Єкатеринбург, РФ, 1937). Працював 1937–39 в Урал. НДІ хімії (м. Свердловськ);...
26 січня 1921 країни Антанти (де-юре) визнали незалежність Л. 1939 згідно з нім.-рад. пактом Молотова-Ріббентропа латв....
26 січня 1990, якою дозволявся вихід у світ документал. зб. «Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів», стверджувалося, що причина цієї трагедії – у надмір....
26 січня 1930 року). 13 січня 1934 року встановлено почесні звання: заслужений діяч науки і техніки УСРР, заслужений діяч мистецтв УСРР, які Постановою ВУЦВК і РНК УСРР об’єднані в одне – заслужений діяч науки, техніки й мистецтва....
26 січня 1950 набула чинності нова Конституція І., у якій Індійський Союз проголошено суверенною парламентською республікою....
26 січня – добірка віршів Л. Костенко, поряд ґрунт. стаття Л. Новиченка «Пора змужніння», у лютому – ціла газетна сторінка «З перших новел» В....
26 січня 2011 О. к. є виробником нац. фільмів в Україні. Нині кіностудія через унікальність ландшафту та єдиний у країні басейн на узбережжі, кромка якого зливається з морем, знову є бажаним місцем творчості митців близького і далекого зарубіжжя, співпрацює з вітчизн....
26 січня 1918 більшов. загони із Севастополя перейшли в наступ проти Крим. Нар. Респ., внаслідок чого кримськотатар....
26 січня (9 лютого) 1918 українська влада залишила Київ. Урядові установи та збройні формування УНР зосередилися на Волині....
26 січня 1944 – під німецько-фашистською окупацією. Діяло радянське підпілля. На фронтах 2-ї світової війни воювало близько 1 тис....
26 січня 1940 – Висоц., відтоді до 1959 – Борин., 1959–2020 – Турків., від 2020 – Самбір. р-нів. Від червня 1941 до липня 1944 – під нім....
26 січня 1940 – Висоц., відтоді до 1959 – Борин., 1959–2020 – Турків., від 2020 – Самбір. р-нів. У рад....
26 січня 1943 – під нім. окупацією. У серед. 1970-х рр. проживали 1254 особи. Нині дерев’яна комора з Н....
26 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Гітлерівці вивезли на примус. роботи до Німеччини 270 жит....
26 січня 1940 – Висоц., відтоді до 1959 – Борин., 1959–2020 – Турків., від 2020 – Самбір. р-нів. Від червня 1941 до липня 1944 – під нім....
26 січня 1940 – Висоцького, відтоді до 1959 – Боринського, 1959–2020 – Турківського, від 2020 – Самбірського районів....
26 січня 1896 обидва товариства злилися в одне – «А. г.», яке існувало з перервами до 1921. Товариство мало свою бібліотеку, діяли гуртки і секції; брало участь у ювілей....
26 січня 1919 в місцевостях, в яких оголошували воєнний стан або стан облоги, а також у яких відбувалися воєнні дії....
26 січня 1944) вбито 120 жит. села, 60 вивезено на примус. роботи до Німеччини, 8 закатовано у таборах смерті....
26 січня 1942 – під нім. окупацією. У брат. могилі похов. багато рад. воїнів Пд. фронту. 1995 мешкали 800, 2005 – 651, 2010 – 584, 2012 – 530, 2016 – 500 осіб....
26 січня 1919 (мав підзаголовок «Про обов’язкову надсилку друкарнями, літографіями, металографіями та іншими подібними закладами до повітових комісарів усіх видань»), завдяки якому Книжк....
26 січня (8 лютого) захопили місто. О. Д. Бойко...