(05. 01. 1923, с. Вижній Березів Коломийського пов. Станіславського воєводства, нині Косівського р-ну Івано-Франківської обл. — 18. 01. 2023, м. Коломия) — військовик, громадський діяч. Хорунжий. Герой України (2022). Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (2005) та Свободи (2015). Закінчив восьмирічну...
(05. 01. 1965, с. Кримки Шполянського, нині Звенигородського р-ну Черкаської обл.) — лікар-анестезіолог, реаніматолог. Доктор медичних наук (2003), професор (2005). Закінчив Івано-Франківський медичний інститут (1992), де й працює від 1995 (нині університет): від 2005 — завідувач кафедри...
(05. 01. 1922, с. Новоолександрівка Старобільського пов. Донецької губ., нині Старобільського р-ну Луганської обл. — 16. 09. 1944, м. Лієпая, Латвія) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. У ВМФ від 1941. Закінчив...
(05. 01. 1971, Київ) – співак (тенор). Заслужений артист України (2009). Лауреат Міжнар. конкурсу ім. П. Коньовича (Белґрад, 1994). Закін. Полтав. муз. училище (1990; кл. В. Путька), Моск. консерваторію (1995; кл. Є. Кибкала). 1997–99 – соліст муз. театру «Гелікон-опера», у якому виконав гол....
(крипт. – Е. Г.; 05. 01. 1890, с. Пиратин, нині Радехів. р-ну Львів. обл. – 23. 10. 1944, табір для переселенців Оремлаз, Словаччина) – мовознавець, етнограф, публіцист, громадський діяч і педагог. Батько Павла та Петра Грицаків. Доктор філософії (1913). Навч. у Львів. університеті (1910–12),...
(05. 01. 1936, с. Банилів, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл. – 06. 06. 2019, Київ) – лікар-терапевт. Чоловік В. Мойсеєнко. Доктор медичних наук (1984), професор (1988). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Державна премія України в галузі науки і техніки (2009). Орден «За заслуги» 3-го...
(05. 01. 1954, с. Вівся Козівського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — правознавець. Доктор юридичних наук (2013), професор (2012). Заслужений діяч науки і техніки України (2021). Закінчив Київську вищу школу МВС (1987). Від 1978 перебував на службі в органах внутрішніх справ; від...
(05. 01. 1948, с. Хімчин Косівського р-ну Станіславської, нині Івано-Франківської обл.) — матеріалознавець. Доктор фізико-математичних наук (2009), професор (2011). Закінчив Чернівецький університет (1971). Відтоді працював у Чернівецькому відділенні Інституту проблем матеріалознавства НАНУ; від...
(05. 01. 1984, м. Радомишль, нині Житомирського р-ну Житомирської обл.) — військовик, політичний діяч. Полковник. Герой України (2015). Закінчив Одеський інститут сухопутних військ за спеціальністю «бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів» (2005), Національний університет...
(Степан) Васильович (05. 01. 1894, с. Фанчикове, Австро-Угорщина, нині Виноградів. р-ну Закарп. обл. – 10. 10. 1969, там само) – живописець, графік, педагог і спортсмен (класична боротьба). Закін. учител. семінарію у м. Марамош-Сіґет (Румунія, 1915). Учень Ш. Голлоші. Працював викл....
(05. 01. 1950, с. Назавизів Надвірнян. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – скульптор. Заслужений діяч мистецтв України (2011). Член НСХУ (1988). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1977; викл. М. Вендзилович, Е. Мисько). Працював викл. каф. графіки Укр. полігр....
(05. 01. 1929, с. Холодна Балка, нині Одеського р-ну Одеської обл. — 08. 12. 1997, Одеса) — лікар-педіатр. Син Я. Рєзника. Доктор медичних наук (1965), професор (1966), член-кореспондент НАНУ (1991), академік НАМНУ (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (1979, 1997). Депутат ВР...
(05. 01. 1961, с. Боржавське Виноградівського, нині Берегівського р-ну Закарпатської обл.) — письменник, видавець. Чоловік Н. Ребрик. Член НСПУ (2020). Премія імені П. Скунця (2021). Закінчив Ужгородський університет (1983). Працював вихователем, учителем, а згодом — коректором, редактором....
(05. 01. 1950, с. Запруддя Камінь-Кашир. р-ну Волин. обл.) – історик. Чоловік М. Матіос. Доктор історичних наук (2001), професор (2003). Закін. Сімфероп. вище військ.-політ. буд. училище (1975), Військ.-політ. академію (Москва, 1984). Від 1975 перебував на військ. службі; від 1984 – у...
(05. 01. 1942, Київ – 21. 10. 2024, Москва) – композитор, піаніст, вібрафоніст, саксофоніст, аранжувальник. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Член НСКУ (1972). Лауреат всесоюз. і респ. конкурсів на кращий твір. Закін. Київську консерваторію (1971; кл. композиції М. Скорика). 1961–62 грав у...
(05. 01. 1944, с. Маковище Макарів. р-ну Київ. обл.) – фахівець у галузі літакобудування. Доктор технічних наук (2004), професор (2005). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Державна премія України в галузі науки і техніки (1993). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1998, 2001, 2006)....
(05. 01. 1935, с. Веселий Поділ Семенівського р-ну Харківської обл., нині Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 27. 03. 2012, Київ) — письменник, журналіст, кіноcценарист. Чоловік Катерини, Євгенії, Шудрів, батько Н. Сидоренко. Член НСКінУ (1989), НСПУ (1997). Заслужений діяч мистецтв України...
(05. 01. 1895, с. Чернихівці, нині Збараз. р-ну Терноп. обл. – 19. 06. 1964, Нью-Йорк) – промисловець, винахідник, меценат. Прибув до Нью-Йорка 1913. Працював на різних роботах, опановував тех. дисципліни. Згодом відкрив авторемонтну майстерню. Запатентував низку винаходів з механіки автомобілів...
(24. 12. 1891(05. 01. 1892), м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 21. 05. 1972, Київ) – фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (1937), професор (1953), академік АН УРСР(1948). Заслужений діяч науки і техніки України (1964). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. реальне училище (1909) та Київ....
(23. 12. 1912(05. 01. 1913), с. Краснокутськ, нині смт Харків. обл. – 21. 04. 1987, Київ) – військовик, письменник. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди. Член СПУ (1976). Закін. Богодухів. с.-г. технікум (Харків. обл., 1931), Сум....
(05. 01. 1926, х. Ловейківка, нині с. Волоська Балаклія Шевченків. р-ну Харків. обл. – 24. 12. 1999, Харків) – живописець. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Член НСХУ (1967). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. худож. інститут (1958; викл. С. Бесєдін, Є. Єгоров, Б. Косарев), де...
(05. 01. 1880, с. Криворівня, нині Верховин. р-ну Івано-Фр. обл. – 23. 06, за ін. даними – 25. 04. 1968, похов. у м. Тчев, Польща) – хірург, отоларинголог. Брат Андрія та Осипа Бурачинських, М. Бурачинської-Волянської та Ц. Бурачинської-Куровець, батько Е. та М.-А. Бурачинських. Доктор медицини....
(05. 01. 1940, с. Березівка Хмелівського, нині Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл.) — літературознавець, організатор вищої освіти. Кандидат філологічних наук (1973), професор (1990). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1964). Працював у Глухівському (Сумська обл., 1964—69) та...
(05. 01. 1846 — після 1913) — історик античності. Син відомого хірурга та громадського діяча М. Пирогова. Отримав початкову домашню освіту, слухав лекції з давньої римської історії у Німеччині — в Гайдельберзі, Берліні та Ляйпцизі (відвідував семінарій професора Т. Моммзена). 1873 здобув ступінь...
(24. 12. 1876(05. 01. 1877), х. Гора Переяслав. пов. Полтав. губ., нині село Бориспіл. р-ну Київ. обл. – 04. 04. 1966, м. Бориспіль Київ. обл.) – майстер художнього різьблення на дереві. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1964). Член СХУ (1938). Навч. на курсах при Київ. худож. інституті...
(Eco Umberto; 05. 01. 1932, містечко Алессандрія, Італія – 19. 02. 2016, м. Мілан, Італія) – італійський письменник, філософ, медієвіст. Закін. Турин. університет (Італія, 1954; д-р філософії 1956), де й викладав до 1964. Від 1975 – у Болон. університеті (Італія): проф. семіотики, від 2007 –...
(05. 01. 1948, с. Білин Ковельського р-ну Волинської обл.) — лікар-стоматолог. Доктор медичних наук (2001), професор (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (2017). Закінчив Львівський медичний інститут (1976). Працював лікарем. Від 1992 — в Ужгородському університеті: 2007—12 — завідувач...
(05. 01. 1956, с. Борсуки Новоушиц., нині Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл.) – фахівець у галузі комп’ютерної техніки. Доктор технічних наук (2010). Закін. Київ. політех. інститут (1979), Міжрегіон. заоч. університет упр. персоналом (Київ, 1993). Від 1979 працював у Інституті надтвердих...
(23. 12. 1905(05. 01. 1906), Харків – 08. 03. 1959, Київ) – режисер, актор. Заслужений артист УРСР (1942). У 1922–29 проходив підготовку в режисер. лаб. і працював актором у мист. об’єдн. «Березіль». Очолював Харків. театр муз. комедії (1929–34), Київ. театр оперети (1944–47); працював у моск....
(05. 01. 1936, с. Острів, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 17. 07. 1997, м. Акмола, Казахстан) – громадський діяч, поет, лікар. Кандидат медичних наук (1972). Закін. Івано-Фр. мед. інститут (1959). Під час навч. за «націоналістичні» погляди – вимогу викладати предмети українською мовою – був...
(05. 01. 1938, с. Білка Коростен. р-ну Житомир. обл.) – економіст, банкір, поет-пісняр. Кандидат економічних наук (1973), професор (1992). Герой України (2004). Заслужений діяч мистецтв України (1999). Почес. чл. Укр. академії архітектури (2003). Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (1996), князя...
(05. 01. 1929, Київ) – мікробіолог. Син П. Жалка-Титаренка. Доктор медичних наук (1989). Закін. Київський медичний інститут (1952). Від 1957 працює в Інституті епідеміології та інфекц. хвороб АМНУ (Київ): зав. лаб. заг. мікробіології (1975–82), пров. н. с. (1982–2003), ст. н. с. (від 2003)....
(Збруева Евгения Ивановна; 24. 12. 1867 (05. 01. 1868), Москва – 20. 01. 1936, там само) – російська співачка (контральто), педагог. Заслужений артист імператор. театрів (1912), Респ. (1922). Закін. Маріїн. інститут (С.-Петербург), Моск. консерваторію (1893; кл. Є. Лавровської). Після дебюту 1894...
(05. 01. 1947, с-ще Ківерці, нині місто Луцького р-ну Волинської обл.) — скрипаль, диригент, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (1997), народний артист України (2010). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2003). У 2018 отримав престижну міжнародну нагороду — диригентський жезл німецького...
(справж. – Костів; 05. 01. 1880, с. Старий Мізунь, нині Долин. р-ну Івано-Фр. обл. – 11. 04. 1938, Київ) – композитор, диригент, хореограф, хормейстер, педагог. Державні нагороди СРСР. Брат О. Верховинця, чоловік Є. Долі, батько Я. Верховинця. Закін. Самбір. учит. семінарію (нині Львів. обл.,...
(05. 01. 1925, с. Дніпровокам’янка Верхньодніпровського пов. Катеринославської губ., нині Кам’янського р-ну Дніпропетровської обл. — 01. 07. 2011, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — живописець. Заслужений художник УРСР (1984). Член НСХУ (1961). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив...
(05. 01. 1950, с. Чехова Гвіздец. р-ну Станіслав. обл., нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 11. 07. 1998, Полтава) – майстер різьблення на дереві. Переможець респ. конкурсів на звання кращого різьбяра (Київ, 1977, 1979). Закін. Вижниц. училище ужитк. мистецтва (Чернів. обл., 1975; викл. В....
(05. 01. 1933, Ленінград, нині Санкт-Петербург — 04. 09. 2006, Одеса) — математик. Батько А. Плотнікова та Н. Скрипник. Доктор фізико-математичних наук (1980), професор (1982). Закінчив Одеський університет (1960), де відтоді й працював: від 1972 — завідувач кафедри обчислювальної математики, від...
(справж. – Зубицька Наталія Петрівна; 05. 01. 1942, с. Крехаїв Козелец. р-ну Черніг. обл.) – фітотерапевт, поетеса. Премія ім. В. Вернадського НАНУ (1994). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Закін. Київ. інститут культури (1979), Моск. інститут літ-ри (1981), Київ. мед. інститут Укр. асоц....
(05. 01. 1955, с. Бедевля Тячів. р-ну Закарп. обл.) – правознавець. Народний депутат України (2002–06). Кандидат юридичних наук (2006). Закін. Харків. юрид. інститут (1983). У 1983–94 – стажист адвоката, адвокат, зав. юрид. консультації Тячів. р-ну; 1994–2002 – адвокат, голова правління територ....
(24. 12. 1847 (05. 01. 1848), м. Оріхів, нині Запоріз. обл. – після 1918) – правознавець. Закін. Харків. університет зі ступ. канд. права (1872), де від 1873 був професор. стипендіатом каф. держ. права. 1875 упродовж півроку поглиблював знання в Університеті св. Володимира у Києві під...
(05. 01. 1981, Київ) – скульптор. Син В. Липовки та О. Рубан. Член НСХУ (2003). Закін. Нац. академію образотвор. мистецтва і архітектури (Київ, 2003; викл. А. Гончар, Б. Лисенко, І. Макогон, В. Чепелик). Учасник всеукр., міжнародних художніх виставок та симпозіумів від 1997. Персон. – у Києві...
(05. 01. 1929, с. Буринь, нині місто Сум. обл. – 02. 05. 2023, Київ) – педагог. Кандидат економічних наук (1964), професор (1989), академік НАПНУ (1992). Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (2005) і князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2006). Закін. Київський університет (1954). Працював у Жданов....
(псевд.: Хома Брут, Е. Ган; 24. 12. 1861(05. 01. 1862), м. Бендери Бессараб. губ., нині Молдова – 01. 10. 1938, Москва) – письменник, журналіст. Закін. с.-г. факультет Львів. університету. Слухав лекції у ВШ соц. наук у Сорбонні (1901–02). Від 1882 друкувався у г. «Южный край» (Харків), «Зоря»...
(05. 01. 1968, м. Новосибірськ, РФ – 21. 02. 2022, Київ) – музикознавець, педагог. Дочка І. Котляревського, онука А. Котляревського та В. Бакєєвої. Канд. мистецтвознавства (1997), доцент (2002). Закін. Київську консерваторію (1992; кл. Д. Терентьєва)...
(05. 01. 1931, м. Піттсбурґ, шт. Пенсильванія, США – 30. 09. 1984, м. Джонстаун, шт. Пенсильванія) – церковний діяч. Закін. греко-катол. семінарію св. Кирила і Мефодія, здобув ступ. бакалавра гуманітар. наук у катол. Університеті Дюкейн (обидва – Піттсбурґ). 1955 рукопоклад. на священика. Служив...
(23. 12. 1904 (05. 01. 1905), с. Лозова-Павлівка, нині у складі м. Брянка Луган. обл. – 01. 03. 1938, Воркута, РФ) – письменник. Закін. Лисичан. гірничотех. училище (1922). Літ. діяльність розпочав 19-річ. юнаком у ред. г. «Молодой шахтер» у м. Бахмут (нині Артемівськ Донец. обл.), згодом – її...
(24. 12. 1876 (05. 01. 1877), Курськ, Росія – 02. 05. 1950, Монреаль, Канада) – фізіолог. Доктор медицини (1904). Доктор Лондон. університету (1925), д-р юриспруденції (1943), професор (1912). Член АН Канади. Народився у дворян. сім’ї. Навч. на фіз.-мат. факультеті С.-Петербур. університету, від...
(05. 01. 1970, м. Чигирин Черкас. обл.) – баяніст. Заслужений артист України (2015). Лауреат Всеукр. конкурсу виконавців на нар. інструментах (Донецьк, 1991), міжнар. конкурсу в м. Бидґощ (Польща, 1987; у складі ансамблю баяністів «Гармоніка»); дипломант Міжнар. конкурсу баяністів і акордеоністів...
(05. 01. 1932, м. Керч, нині АР Крим – 24. 08. 2016, там само) – графік і живописець. Батько О. Карциганової. Заслужений художник України (1990). Член НСХУ (1960). Закін. Сімфероп. художнє училище (1959; викл. В. Апанович, О. Пузиревич). Працював 1948–50 плакатистом Керчен. судноремонт. заводу;...
(05. 01. 1960, Київ) – театрознавець. Син І. Безгіна. Канд. мистецтвознавства (1994), професор (2003), академік НАМУ (2013). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Член НСТДУ (1989). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2004, 2009, 2015). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2019). Закін....
(05. 01. 1947, Львів – 26. 12. 2007, Київ) – композитор, музично-громадський діяч, педагог. Народний артист України (2001). Премія ім. М. Лисенка (2004). Член НСКУ (1972), НСКінУ (1991). Закін. Київську консерваторію (1971; кл. М. Скорика). Відтоді – викладач Уман. муз. училища (Черкас. обл.);...
(05. 01. 1942, м. Красноводськ, нині Туркменбаші, Туркменістан) – фахівець у галузі механіки. Брат В. Кравця. Доктор технічних наук (1993), професор (1995). Закін. Дніпроп. університет (1964). Відтоді працював у КБ «Південне» (Дніпропетровськ); 1968–75 – у Дніпроп. відділ. Інституту механіки...
(05. 01. 1858, Катеринослав. губ. – 06. 12. 1941, м. Дейр-ез-Зор або м. Хомс, Сирія) – фахівець у галузі артилерії. Генерал-лейтенант (1913). Закін. Сімфероп. г-зію, 1-е військ. Павлів. і Михайлів. артилер. (1881) училища та Михайлів. артилер. академію (1886) у С.-Петербурзі. Від 1881 служив у...
(Жевахов Володимир Давидович; 24. 12. 1874(05. 01. 1875), с. Линовиця Пирятин. пов. Полтав. губ., нині смт Прилуц. р-ну Черніг. обл. – 04. 12. 1937, м. Курськ, РФ) – громадський і церковний діяч. З походження дворянин. Закін. Колегію П. Ґалаґана, юрид. факультет Університету св. Володимира...
(24. 12. 1880(05. 01. 1881), Миколаїв – 22. 04. 1946, Одеса) – фахівець у галузі суднобудування, живописець. Брат Ф. Камінського (Каменського). Професор (1935). Закін. С.-Петербур. політех. інститут (1908). Відтоді працював на заводі «Наваль» (Миколаїв): 1908–09 побудував серію мінних крейсерів;...
(05. 01. 1935, с. Требухів Броварського р-ну Київської обл. — 27. 03. 2013, Київ) — поет, публіцист. Член НСПУ (1958). Заслужений діяч мистецтв України (2006). Премії імені В. Сосюри (1983), Остапа Вишні (1997), Д. Нитченка, О. Гірника (обидві — 2000). Закінчив Київський університет імені Т....
(Puchalski Stanisław; 05. 01. 1867, с. Вапівці, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 16. 01. 1931, Варшава) — польський військовик. Генерал дивізії (1923). Закінчив Військово-технічну академію (1887) та Школу Генштабу (1893) у Відні. Від 1887 перебував на вйськовій службі, 1914 отримав звання...
(05. 01. 1974, Кіровоград, нині Кропивницький) — ботанік, альголог. Доктор біологічних наук (2021). Національна премія України імені Б. Патона (2021). Закінчила Київський університет (1996). Відтоді — в Інституті ботаніки НАНУ (Київ): 2002—17 — старший науковий співробітник відділу ліхенології та...
(псевд. – Ната Ленко; 05. 01. 1918, с. Улицько-Середкевичі, нині Середкевичі Яворів. р-ну Львів. обл. – 30. 03. 1995, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – публіцистка, громадсько-культурна діячка. Дружина П. Башука. Навч. у Яворів. семінарії сестер василіянок, потім – на юрид. факультеті...
(05. 01. 1951, с. Передмірка, Лановецького, нині Кременецького р-ну Тернопільської обл.) — художник декоративного мистецтва, різьбяр. Фаху навчався в ПТУ № 14 у смт Івано-Франкове Львівської обл. (нині с-ще, 1966—69); закінчив відділення проєктування інтер’єру і меблів Львівського інституту...
(05. 01. 1926, х. Ловейківка, нині с. Волоська Балаклія Шевченків. р-ну Харків. обл. – 24. 12. 1999, Харків) – живописець. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Член НСХУ (1967). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. худож. інститут (1958; викл. С. Бесєдін, Є. Єгоров, Б. Косарев), де...
(05. 01. 1901, с. Ганнівка, нині Петрів. р-ну Кіровогр. обл. – 1976, Дніпропетровськ) – гідробіолог. Доктор біологічних наук (1951), професор (1952). Закін. Дніпроп. ІНО (1926), де відтоді й працював (нині Дніпроп. університет): в Інституті соц. виховання, від 1933 – науковий співробітник, згодом...
(Платонов Андрей Платонович; справжнє — Климентов; 20. 08(01. 09). 1899, Ямська слобода поблизу м. Воронеж, Росія — 05. 01. 1951, Москва) — російський письменник, літературний критик. Народився у багатодітній родині слюсаря-залізничника, деякі дослідники його творчості вважають, що справжня дата...
(справж. – Дорошук; 26. 01(08. 02). 1904, м. Кельце, нині Польща – 05. 01. 1994, Москва) – музикознавець, композитор, славіст, історик культури, літературознавець, педагог. Доктор мистецтвознавства (1954), професор (1936). Почесний доктор Празького університету (1967) та Музейної академії в...
(14. 10. 1883, с. Блажієве Березького комітату, нині с. Балажер Берегів. р-ну Закарп. обл. – 05. 01. 1969, Ужгород) – громадсько-політичний і культурний діяч, адвокат, журналіст. Брат Ю. Бращайка. Доктор права (1910). Навч. в університетах у Клужі (Коложварі) та Відні. Під час студій у Віден....
(псевд. – Вадов; 14(27). 09. 1905, м. Ростов-на-Дону, Росія – 05. 01. 1995, Київ) – музикознавець, композитор, музично-громадський діяч. Доктор мистецтвознавства (1969), професор (1973). Член СКУ (1932). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. муз.-драм. інститут (1931; кл. фортепіано П....
(04(16). 11. 1897, с. Скоморохи, нині Шептицького р-ну Львівської обл. — 05. 01. 1987, Київ) — математик, історик науки. Батько М. Штокало. Доктор фізико-математичних наук (1944), професор (1946), академік АН УРСР (1951). Заслужений діяч науки УРСР (1968). Премія імені М. Крилова АН УРСР (1973)....
(02. 04. 1948, с. Старий Кропивник, нині Дрогоб. р-ну Львів. обл. – 05. 01. 2016, м. Ірпінь Київ. обл.) – письменник, громадський діяч. Чоловік Н. Околітенко. Член НСПУ (1987). Навч. у Херсон. мореплав. училищі (1964) – виключ. у грудні як засн. підпіл. організації «Вісники свободи України»,...
(01. 07. 1896, с. Велика Фосня Овруцького пов. Волинської губ., нині Коростенського р-ну Житомирської обл. — 05. 01. 1983, Луцьк) — літературознавець, діалектолог, етнограф. Батько Юрія та Олега Покальчуків. Учасник 1-ї світової війни та Визвольних змагань 1917—21. Закінчив Київський ІНО (1929). В...
(19. 11. 1922, Луганськ — 05. 01. 1998, Вінниця) — військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Ростовське артилерійське училище (РФ, 1941), Центральні артилерійські курси удосконалення офіцерського складу (1954). Від липня 1941 — на фронті. Відзначився 22...
(псевд. – Жан Алле; 12. 03, за ін. даними – 24. 09. 1890, м. Вроцлав, нині Польща – 05. 01. 1975, Сімферополь) – графік, живописець, мистецтвознавець. Чоловік В. Мозалевської. Член СХУ (1953). Навч. у Київ. худож. училищі (від 1908; викл. В. Менк, І. Селезньов), школі Товариства заохочення...
(17(30). 10. 1912, м-ко Старий Чуднів Житомирського пов. Волинської губ., нині м. Чуднів Житомирського р-ну Житомирської обл. — 05. 01. 1974, Київ) — прозаїк, драматург, критик, журналіст. Член СПУ. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. У 7 р. залишився сиротою. Після закінчення Київського...
(10. 04. 1918, м. Катеринослав, нині Дніпро — 05. 01. 2005, м. Ляйпциґ, Німеччина) — україністка, перекладачка в Німеччині. Закінчила біологічний факультет Харківського університету (1939). Учителювала на Звенигородщині (нині Черкаська обл., 1939—41). У 1942 насильно вивезена до Німеччини, до 1945...
(24. 11. 1902, м-ко Комаргород Ямпільського пов. Подільської губ., нині село Тульчинського р-ну Вінницької обл. — 05. 01. 1976, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (1964), професор (1968). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут...
(30. 06. 1929, с. Семенiвка Пологів. р-ну Запорiз. обл. – 05. 01. 2021, Дніпро) – фахівець у галузi металургiї. Доктор технічних наук (1969), професор (1971), академік НАНУ (1990), іноз. чл. РАН (2004), Грузин. АН (2005), почес. чл. АН Казахстану (2006). Держ. премії УРСР (1977) і України (1998,...
(11. 10. 1926, містечко Краматорськ, нині місто Донец. обл. – 05. 01. 2014, Київ) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1969), професор (1972), член-кореспондент НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980),...
(за чоловіком – Собота (-ова); 14. 09. 1886, Львів – 05. 01. 1968, там само) – співачка (сопрано), актриса, педагог. Закін. вчител. семінарію, польс. драм. школу Ч. Кшижановського та школу С. Франчковської (кл. фортепіано і співу) у Львові. Виступала як солістка на концертах та культ.-осв....
(28. 04(10. 05). 1848, Чернігів — 05. 01. 1920, м. Новочеркаськ Донецької губ., нині Ростовської обл., РФ) — зоотехнік, хімік, зоолог. Батько Володимира та Петра, дід Марини Чирвинських. Навчався у Воронезькому кадетському корпусі (нині РФ) та Миколаївському військовому інженерному училищі...
(11(23). 02. 1889, с. Крупичполе, нині Ічнян. р-ну Черніг. обл. – 05. 01. 1954, м. Краснодар, РФ) – поет. Член СП СРСР (1939). Від 12-ти р. наймитував, 1906 виїхав у м. Катеринодар (нині Краснодар), де працював в архіві окруж. суду. Писав укр., від 1933 – рос. мовами. Дебютував байкою «Розумний»...
(01. 01. 1832, Тамбовcька губ., Росія — 05. 01. 1902, Київ) — правознавець, громадський діяч. Закінчив Московський університет зі ступенем кандидата права (1853). Відтоді працював у Рішельєвському ліцеї в Одесі: 1857 після захисту магістерської дисертації «Развитие понятий о преступлении и...
(11(23). 07. 1899, с. Берестовець, нині Борзнян. р-ну Черніг. обл. – 05. 01. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) – архівіст, історик. Член Черніг. наук. товариства. Закін. Ніжин. ІНО (1922). У 1923–26 працював ніжин. окруж. інструктором Черніг. губерн. архів. упр., архів. регістратором, зав....
(1893, м. Єлисаветград Херсон. губ., нині Кропивницький – 05. 01. 1938) – агроном. Закін. Одес. с.-г. інститут (1914). Довгий час працював заступник голови «Укррадгоспоб’єднання» у Харкові. Ініціював створення 1928 першої в СРСР МТС у радгоспі ім. Т. Шевченка Березів. р-ну (нині Одес. обл.) на...
(10. 06. 1932, с. Поділ Срібнян. р-ну, нині Черніг. обл. – 05. 01. 2007, Київ) – цирковий режисер. Батько Марини, дід Євгена Новосьолових. Народний артист УРСР (1976). Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (2000), князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2001). Закін. Харків. театр. інститут (1962; викл. Б....
(справж. – Сіркес; 03(16). 05. 1904, Одеса – 05. 01. 1973, Москва) – поет. Член СП СРСР (1934). Навч. в Одес. ІНО. Друкувався від 1920. Від 1922 належав до літ. гуртка «Потоки Жовтня», друкувався у його альманасі «Потоки Октября». 1929 переїхав до Москви, швидко опанувавши актуал. на той час...
(03. 07. 1925, Ленінград, нині С.-Петербург – 05. 01. 1996, Харків) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1968), професор (1977). Акад. НАНУ (1988). Заслужений діяч науки УРСР (1982). Міжнародна премія ім. В. Тіррінґа (1997). Учасник 2-ї світової війни. Бойові та держ. нагороди. Засн. наук....
(14. 10. 1916, с. Нагачів, нині Яворівського р-ну Львівської обл. — 05. 01. 2008, м. Аделаїда, шт. Південна Австралія, Австралія) — громадський діяч, педагог. Медаль ордена Австралії (1981). Студіював теологію у Львівській богословській академії (1935—39). Від 1941 — у Мюнхені (Німеччина), де...
(16 (28). 09. 1887, с. Отроч Люблін. губ., нині Польща – 05. 01. 1970, Київ) – мистецтвознавець. Канд. мистецтвознавства (1951). Навч. у худож. студії К. Юона (Москва, 1912–14). Закін. Моск. університет (1913), студіював монум. мистецтво 1919 у майстерні М. Бойчука. Керував холм. групою...
(09. 04. 1935, с. Мордово Рязанської обл., РФ — 05. 01. 2009, Київ) — фахівець у галузі промислової теплоенергетики. Чоловік Ю. Шурчкової. Доктор технічних наук (1996). Премія імені Г. Проскури (1990). Закінчив Московський енергетичний інститут (1959). Відтоді працював в Інституті технічної...
(Bury Stanisіaw Edward; 03. 05. 1910, Забостув Дужий, нині Лодзин. воєводства, Польща – 05. 01. 2000, Варшава) – польський журналіст, театральний критик, перекладач. Премія ім. І. Франка АН УРСР (1985). Навч. на ф-тах права й орієнталістики у Львів. університеті (20-і рр. 19 ст.). Учасник Руху...
(20. 05. 1930, м. Коломия, нині Івано-Франківської обл. — 05. 01. 2021, Львів) — музикознавець, педагог. З роду Барвінських. Доктор мистецтвознавства (1981), професор (1983). Дійсний член НТШ (1992). Почесний академік НАМУ (2009). Член НСКУ (1957). Закінчила Львівську консерваторію (1952; кл. А....
(09. 04. 1939, Варшава – 05. 01. 2020, м. Куритиба, Бразилія) – історик. Дочка Павла, сестра Лариси Борушенків. Доктор історії в УВУ (1972). Закін. Федерал. університет Парани (м. Куритиба, Бразилія; 1963), де і працювала проф. департаменту історії (1967–92). Одночасно була консультантом...
(15(28). 12. 1902, Київ – 05. 01. 1972, там само) – композитор, піаніст, педагог. Член СКУ. Закін. Київську консерваторію (1925; кл. фортепіано В. Пухальського, композиції – Б. Лятошинського). Працював у Київ. муз. шк. № 6 (1922–30), муз. училищі (1925–41, 1944–50), на вечір. відділ....
(27. 11. 1930, с. Большетроїцьке Курської, нині Бєлогородської обл., РФ — 05. 01. 2021, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1973), професор (1976). Закінчив Харківський університет (1953), де від 1951 й працював: 1974—94 — завідувач, 1994—2005 — професор кафедри фізики твердого тіла,...
(11. 11. 1911, м. Глиняни, нині Золочів. р-ну Львів. обл. – 05. 01. 1988, Лондон) – громадсько-політичний діяч, видавець і публіцист. Член ОУН (1930). Навч. у Львів. духов. семінарії (1926–32). Розбудовував кооп. рух, працював в управі «Нар. дому», був актив. чл. товариства «Просвіта»,...
(Петров Алексей Леонидович; 04(16). 03. 1859, Санкт-Петербург — 05. 01. 1932, Прага) — російський вчений-славіст. Доктор слов’янознавства (1911). Почесний член Товариства імені А. Духновича в Ужгороді (1924). Закінчив історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету (1880)....
(29. 01. 1938, смт Корюківка, нині місто Чернігівської обл. — 05. 01. 1978, м. Прилуки Чернігівської обл.) — живописець, графік. Член СХ СРСР (1967). Закінчив Київське художньо-ремісниче училище (1957), відділ живопису Молдавського художнього училища (Кишинів, 1964). Від 1957 працював...
(13. 12. 1921, с. Червоний Шахтар, нині Ізюм. р-ну Харків. обл. – 05. 01. 1998, Харків) – фахівець у галузі хімічного машинобудування. Батько О. Єфимова. Доктор технічних наук (1972), професор (1972). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. політех. інститут (1950), де...
(15. 05. 1883, м. Пирятин, нині Лубенського р-ну Полтавської обл. — 05. 01. 1964, Київ) — лікар-інфекціоніст. Доктор медичних наук (1940), професор (1938). Закінчив Санкт-Петербурзький (1908) та Московський (1912) університети. Працював лікарем. Від 1924 — у...
(10. 02. 1928, с. Житні Гори, нині Рокитнян. р-ну Київ. обл. – 05. 01. 2021, м. Калуга, РФ) – фізик. Доктор фіз.-мат. н. Державна премія СРСР (1981). Закін. Харків. університет (1953). Працював у Харків. фіз.-тех. інституті: м. н. с. (1956–59), ст. н. с. (1959–65); викл. Харків. інституту інж....
(11(23). 08. 1879, м. Очаків, нині Микол. обл.– 05. 01. 1925, Москва) – радянська партійна діячка. Член РСДРП (1901). Активна політ. діячка в Україні в роки 1-ї рос. революції (1905–07). Наприкінці 1909 – керівник Київ. організації РСДРП. 1912 заарешт. і заслана до Сибіру, звідки у жовтні 1914...
(24. 10. 1956, с. Вощанці Самбір. р-ну Львів. обл. – 05. 01. 2013, Львів, похов. у с. Нагуєвичі Дрогоб. р-ну Львів. обл.) – лікар. Доктор медичних наук (1998), професор (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Закін. Львів. мед. інститут (1979). Працював лікарем. Від 1988 – у...
(Serczyk Władysław Andrzej; 23. 07. 1935, м. Краків, Польща — 05. 01. 2014, м. Ряшів Підкарпатського воєводства, Польща) — польський історик. Доктор габілітований з історії (1968), професор (1983). Член Комітету слов’янознавства Польської АН (від 1991). Закінчив Яґеллонський університет у Кракові...
(02. 07. 1937, Київ – 05. 01. 2022, с. Чубівка Самар. обл., РФ) – футболіст (захисник), тренер. Майстер спорту (1970). Заслужений тренер України (1980). Закін. Вінн. пед. інститут (1965). Вихованець ДЮСШ № 1 (Київ). Виступав за команди «Динамо» (Київ, 1956, 1960), Спорт. клуб військ. округу (м....
(20. 02(05. 03). 1902, с-ще Абрамівка, нині Воронез. обл., РФ – 05. 01. 1988, м. Рязань, РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. 1921 добровольцем вступив до Червоної армії, брав участь у придушенні антибільшов. повстан....
(Ильинский Леонид Константинович; 04(16). 10. 1878, с. Уратьме Казан. губ., Росія – 05. 01. 1934, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський книгознавець, бібліограф, літературознавець. Закін. Юр’єв. університет (нині м. Тарту, Естонія, 1906). Від 1912 працював приват-доцент Казан. університету;...
(03. 12. 1940, Київ – 05. 01. 1999, там само) – тренер (бокс), педагог. Майстер спорту міжнародного класу (1966), суддя нац. (1970), всесоюз. (1990) та міжнар. (1996) категорій, заслужений тренер України (1993). Закін. Київський інститут фізичної культури (1962), Київ. інж.-буд. інститут (1969)....
(справж. – Горбань Петро Дмитрович; 09(22). 12. 1917, с. Бакланова Муравійка, нині Куликів. р-ну Черніг. обл. – 05. 01. 2003, м. Сан-Франциско, шт. Каліфорнія, США) – поет. Закін. Київ. учит. інститут (1937). Учителював (1935–41), редагував г. «Іванівські вісті» (1942–43). Від 1943 – на еміграції....
(11. 11. 1915, Київ – 05. 01. 2007, там само) – архітектор. Батько Ю. Косенка. Сталінcька премія (1951). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1941), де від 1960 й викладав. Водночас від 1941 працював у інституті «Київпроект». Серед реаліз. проектів – житл. будинки на вул. Ярославська, № 32–34...
(12. 04. 1907, с. Кропивник, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. – 05. 01. 1972, Львів) – історик, громадський діяч, журналіст. Батько В. Дудикевича. Кандидат історичних наук (1957). Від 1925 навч. у Львів. університеті (закін. 1948), брав активну участь у роботі рев. студент. організацій. 1923–38 –...
(27. 05. 1923, Харків — 05. 01. 2009, там само) — фахівець у галузі радіотехніки. Доктор технічних наук (1989), професор (1991). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Харківський політехнічний інститут (1950), де 1953—63 й працював; від 1963 — у Харківському університеті...
(19. 05. 1921, с. Дем’янів, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 05. 01. 2004, Детройт, США) – радіолог-онколог. Доктор медичних наук (1971), професор (1973). Закін. Івано-Фр. мед. інститут (1955). Від 1957 – у Київ. рентґено-радіолог. та онколог. інституті: м. н. с. (1961–63), ст. н. с. (1963–64),...
(02(15). 11. 1903, с. Новий Бурлук, нині Чугуїв. р-ну Харків. обл. – 05. 01. 1980, Харків) – вчений-зоотехнік. Доктор сільськогосподарських наук (1965), професор (1966), академік ВАСГНІЛ (1966). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. с.-г. інститут (1930). Від 1939 працював в Укр. НДІ...
(30. 11. 1932, м. Магнітогорськ, нині Челябінської обл., РФ — 05. 01. 1997, Київ) — геолог. Доктор геологічних наук (1973). Закінчив Київський політехнічний інститут (1956). Відтоді працював геологом Житомирської експедиції Українського геологічного управління. Від 1959 — в Інституті геохімії і...
(02. 01. 1950, м. Кутаїсі, Грузія — 05. 01. 2011, Київ) — фахівець у галузі опору матеріалів і захисту від корозії. Доктор технічних наук (2000). Державна премія України у галузі науки і техніки (2002), премія імені Г. Карпенка НАНУ (2006). Закінчив Московський університет (1972). Відтоді працював...
(11. 12. 1933, с. Рилівка, нині Шепетів. р-ну Хмельн. обл. – 05. 01. 2021, Івано-Франківськ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1975), професор (1980), академік НАПрНУ (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Закін. Львівський університет (1958), де й працював: 1969–71 і...
(01. 01. 1935, с. Липівці, нині Перемишлян. р-ну Львів. обл. – 05. 01. 1995, Львів) – мовознавець. Батько Л. Демської-Будзуляк. Доктор філологічних наук (1994), професор (1992). Закін. Дрогоб. пед. інститут (Львів. обл., 1960). Учителював; від 1963 – у Дрогоб. пед. інституті: доцент (1970–92),...
(01. 01. 1939, с. Лука Лохвицького, нині Миргородського р-ну Полтавської обл. — 05. 01. 2017, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1988), професор (1993). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1984). Закінчив Київський політехнічний інститут (1966). Відтоді працював в Інституті...
(22. 03. 1910, с. Вишавська Долина, нині Марамурес. пов., Румунія – 05. 01. 1990, там само) – український поет у Румунії. Займався самоосвітою, наприкінці 1930-х рр. навч. у Чернів. університеті. Після 2-ї світової війни повернувся до рідного села, працював лісорубом. Дебютував 1940 добіркою...
(21. 02. 1940, Харків – 05. 01. 1995, там само) – лікар-патофізіолог. Син Олександри, брат Юрія Губських. Доктор медичних наук (1988), професор (1992). Закін. Харків. мед. інститут (1963). Від 1965 працював у Харків. НДІ заг. та невідклад. хірургії: зав. спектрогр. лаб. (1966–67), лаб....
(Budinský-Krička Vojtech; cправж. – Будаварі Адальберт; Budavary Adalbert; 24. 07. 1903, м. Ружомберок, округ Ліптов. Мікулаш, нині Словаччина – 05. 01. 1993, м. Кошиці, Словаччина) – словацький археолог. Професор Словацького університету в Братиславі (1931–51), водночас – засновник і директор...
(08(20). 07. 1897, с. Люк, нині Удмуртія, РФ – 05. 01. 1944, похов. у м. Бердичів Житомир. обл., перепохов. у Москві) – військовик. Генерал-майор (1944). Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник воєн. дій 1918–20, боїв побл. оз. Хасан (1938) та 2-ї світової війни. Державні та бойові...
(Perdenia Jan; 03. 01. 1898, с. Пелище, нині Брестської обл., Білорусь — 05. 01. 1973, м. Краків, Польща) — польський історик козаччини. Вивчав історію у Яґеллонському університеті у Кракові. Працював гімназійним учителем на Поліссі. Під час німецької окупації 1941—44 таємно навчав дітей у Бресті....
(07. 07. 1922, Харків – 01. 01. 2026, там само) – математик. Син О. Марченка. Доктор фізико-математичних наук (1951), професор (1952), академік НАНУ (1969), академік РАН (1987). Ленінська премія (1962), Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1989), премії імені М. Крилова (1983), імені М....
(02. 04. 1948, с. Старий Кропивник, нині Дрогоб. р-ну Львів. обл. – 05. 01. 2016, м. Ірпінь Київ. обл.) – письменник, громадський діяч. Чоловік Н. Околітенко. Член НСПУ (1987). Навч. у Херсон. мореплав. училищі (1964) – виключ. у грудні як засн. підпіл. організації «Вісники свободи України»,...
(03. 07. 1925, Ленінград, нині С.-Петербург – 05. 01. 1996, Харків) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1968), професор (1977). Акад. НАНУ (1988). Заслужений діяч науки УРСР (1982). Міжнародна премія ім. В. Тіррінґа (1997). Учасник 2-ї світової війни. Бойові та держ. нагороди. Засн. наук....
(24. 11. 1902, м-ко Комаргород Ямпільського пов. Подільської губ., нині село Тульчинського р-ну Вінницької обл. — 05. 01. 1976, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (1964), професор (1968). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут...
(Платонов Андрей Платонович; справжнє — Климентов; 20. 08(01. 09). 1899, Ямська слобода поблизу м. Воронеж, Росія — 05. 01. 1951, Москва) — російський письменник, літературний критик. Народився у багатодітній родині слюсаря-залізничника, деякі дослідники його творчості вважають, що справжня дата...
5 січня 1969) опустилася в атмосферу планети на парашутах і пропрацювала 53 хв., після чого була зруйнована атмосферою....
5 січня 1930 право селян мати у приват. власності дрібний реманент і корів не передбачено. Наркомзему СРСР доручено в найкоротші строки розробити примір....
5 січня 1918 перейменовані у Червону гвар-дію, яка мала статут, проводила військ. навч.). Їм протидіяли солдат....
5 січня 1942 в Є. висаджено рад. мор. десант (700 бійців). У повітр. бою у січні 1944 в р-ні Є. загинув гвардії генерал-майор авіації Герой Радянського Союзу М....
5 січня 1931 – 16 липня 1932), О. Рекіс (1932–37), М. Василенко (липень–серпень 1937), М. Курач (1938–44), Г....
5 січня 1992, дипломатичні відносини між країнами встановлено 21 квітня 1992. Відтоді двосторонні політичні контакти залишалися обмеженими й відбувалися переважно через дипломатичні установи у третіх країнах....
5 січня 2005, 4 серпня 2006 – 23 жовтня 2007, 23 жовтня – 18 грудня 2007 – в. о.), М. Азаров (7–28 грудня 2004 та 5–24 січня 2005 – в....
5 січня 1944 – під нім. окупацією. Діяло підпілля (13 озерчан входили до партизан. загону «Сокіл»). Під час визволення О....
5 січня 2002 відбувся міжпарт. з’їзд Блоку, на якому затверджено вибор. список (224 канд., серед яких перша «п’ятірка» – Ю....
5 січня. Тимчасова комісія зі скликання конгресу зареєструвала 287 представників від Наддніпрянщини та 48 – від Наддністрянщини....
5 січня 1942 року», яку виконав засл. художник РРФСР В. Таутієв. 1989 у Є. к. м. створ. етногр. експозицію (2003 поповнено розділом, який присвячений кримчакам), 2000 під скляним пірамідал....
5 січня 53-я та 5-а гвард. армії розпочали наступ на Пн., 7-ма гвард. армія – на Пд. Сх. від Кіровограда....
5 січня 1944 – Новоград-Волинський, Білу Церкву, Бердичів. Намагаючись врятувати ситуацію, нім. командування 11–12 січня завдало контрударів у р-нах Жмеринки й Христинівки, а від 14 січня й у ін....
5 січня 1946 затв. його новий склад. Літ.: Нариси історії Закарпатської обласної партійної організації....
5 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Гришківчани воювали на фронтах 2-ї світової війни, понад 400 загинуло, бл....
5 січня 1919 у с. Ясіня (нині Рахів. р-ну Закарп. обл.) Укр. нар. радою під керівництвом С. Клочурака, створ....