(26. 12. 1852(07. 01. 1853), Миколаїв – 13(26). 03. 1909, там само) – композитор-аматор, культурно-освітній і громадський діяч, історик-аматор, меценат, землевласник. Батько М. Аркаса (1880–1938), дід М. Аркаса (1898–1980). Закін. Одес. приватну гімназію Стародубцева та природознавче відділ....
(07. 01. 1918, Київ – 04. 04. 2006, Каракас) – живописець, скульпторка, майстриня художнього ткацтва і вишивки. Дочка Василя Григоровича, сестра Василя Васильовича та Миколи Васильовича Кричевських. Навч. на архіт. факультеті Київ. худож. інституту (1935–39; викл. В. Кричевський). Знялася у ролі...
(07. 01. 1965, с. Хижа Виноградівського, нині Берегівського р-ну Закарпатської обл.) — політолог. Доктор політичних наук (2014), професор (2016). Закінчив Ужгородський університет (1986), де й працює: 2004—07 — проректор з міжнародних зв’язків, 2012—14 — директор Інституту економіки та міжнародних...
(25. 12. 1902(07. 01. 1903), Одеса — 04. 02. 1998, там само) — фізіолог. Батько В. Файтельберга-Бланка. Доктор медичних наук (1937), професор (1937). Закінчив Одеський медичний інститут (1925). У 1926—30 — в Одеському ІНО; 1930—32 — в Одеському медико-аналітичному інституті; 1932—41 та...
(07. 01. 1926, с. Храпачі Гребінківського, нині Білоцерківського району Київської області – 15. 05. 2025, Київ) – мовознавець. Дружина М. Плюща. Доктор філологічних наук (1984), професор (1986). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2010). Закінчила мовно-літературний факультет Київського...
(07. 01. 1928, м. Умань, нині Черкас. обл. – 30. 01. 2020, м. Дармштадт, Німеччина) – композитор, педагог. Син Н. Лапинського. Професор (1994). Заслужений діяч мистецтв України (1991). Член НСКУ (1959). Закін. Київську консерваторію (1955; кл. Л. Ревуцького), де й працював (нині Нац. муз....
(07. 01. 1967, с. Креховичі Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл.) – правознавець. Доктор юридичних наук (2004), професор (2006). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2019). Закінчив Харківський юридичний інститут (1993), де й працював (нині Національний юридичний університет); від 2002 – у...
(07. 01. 1964, м. Караґанда, Казахстан) – історик, геоморфолог, палеограф. Син М. Клапчука. Канд. геогр. (1994), д-р істор. (2010) н. Закін. Чернів. університет (1986). Відтоді працював у Карп. нац. природ. парку: 1991–2002 – заступник директора з наукової роботи; 2003–05 – заступник голови,...
(справж. – Сидоренко-Свидерська; 26. 12. 1867(07. 01. 1868), м. Себеж, нині Псков. обл., РФ – 26. 09. 1939, Київ) – актриса. Народний артист УРСР (1936). Закін. Харків. школу «Доброчин. товариства», при Харків. університеті 1886 склала іспит на звання нар. вчительки. Вчителювала в с. Новоселівка...
(07. 01. 1949, с. Запілля Любомл. р-ну Волин. обл.) – кінокритик. Дружина В. Брюховецького. Член НСКінУ (1988). Премія ім. О. Білецького (1994). Закін. Київський університет (1972). Працювала наук. ред. у відділі мистецтва гол. ред. УРЕ (1974–82), у період. виданнях «Київ» (1982–92), «Вавилон–ХХІ»...
(07. 01. 1931, смт Златопіль, нині у складі м. Новомиргород Кіровогр. обл. – 4. 03. 2018, Київ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1981), професор (1983), академік АПрНУ (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1994). Закін. Київський...
(07. 01. 1928, с. Шебаліно, нині Алтай. краю, РФ – 19. 07. 2008, смт Ворзель Ірпін. міськради Київ. обл.) – композитор, музикознавець. Доктор мистецтвознавства (1982), професор (1993). Премія ім. М. Лисенка (2007). Член НСКУ (1959). Закін. Київську консерваторію (1952; кл. композиції М....
(07. 01. 1943, м. Ніколаєвськ-на-Амурі Хабаров. краю, РФ – 25. 11. 2021, Київ) – графік і живописець. Чоловік В. Бистрякової. Член НСХУ (1974). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Закін. Київський художній інститут (1972; викл. Т. Лящук і С. Грош), де і працював від 1973: викл., професор (від...
(26. 12. 1849(07. 01. 1850), м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 01. 04. 1926, м. Дєтське Село, нині Пушкін Ленінгр. обл., похов. у Ленінграді, нині С.-Петербург) – педагог, видавець. Закін. Жін. гімназію в Катеринославі (1868). Відтоді викладала у навч. закладах Одеси (за ін. даними –...
(07. 01. 1982, м. Каховка Херсон. обл.) – спортсмен (стрибки з жердиною). Майстер спорту (1999), майстер спорту міжнародного класу (2003). Закін. Броварське вище училище фізичної культури (2001), Переяслав-Хмельн. пед. інститут (2006; обидва – Київ. обл.). Переможець (м. Дауджу, Корея, 2003),...
(07. 01. 1975, с. Путринці Ізяславського, нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл.) — лікар-стоматолог. Доктор медичних наук (2019), професор (2021). Закінчив Вінницький медичний університет (1999), де відтоді й працює: 2007—17 — доцент і завідувач навчальної частини кафедри хірургічної...
(07. 01. 1968, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – артист балету, балетмейстер. Лауреат міжнар. конкурсів арт. балету у Варні (Болгарія, 1986, Ґран-Прі), Москві, Джексоні (США; обидва – 1989, 1-і премії). Закін. Моск. хореогр. училище (1986; викл. П. Пєстов). Відтоді – соліст Моск. театру балету;...
(Карпинский Александр Петрович; 26. 12. 1846(07. 01. 1847), с-ще Тур’їнські Рудники, нині м. Краснотур’їнськ Свердлов. обл., РФ – 15. 07. 1936, с. Удільне побл. Москви) – російський геолог, палеонтолог, громадський діяч. Перший президент АН СРСР (1917–36), академік АН УРСР (1925), Білоруської РСР...
(07. 01. 1961, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) – спортсмен (важка атлетика, пауерліфтинг), тренер. Майстер спорту з важкої атлетики (1988), майстер спорту міжнародного класу (1993). Заслужений тренер України з пауерліфтингу (1998). Закінчив Кіровоградський інститут сільськогосподарського...
(07. 01. 1938, Харків) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1975), професор (1979), академік НАНУ (2003). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1989), премії імені М. Крилова (1996) та імені М. Лаврентьєва (2007) НАНУ. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Закінчив Харківський...
(07. 01. 1951, с. Шипинці Кіцман. р-ну Чернів. обл.) – фахівець у галузі харчових технологій. Доктор біологічних наук (1994), професор (2000), академік УААН (2007). Закін. Львів. зоовет. інститут (1975), де й працював 1995–98 (нині академія вет. медицини): завідувач кафедри технології молока і...
(26. 12. 1893(07. 01. 1894), м. Калуга, Росія – 15. 09. 1951, Одеса) – хімік. Батько О. Лопатто. Доктор технічних наук (1938), професор (1938). Закін. хім. відділ. Моск. вищого тех. училища (1916), де й працював у лаб. вибух. речовин; 1917–29 – на Вінн. суперфосфат. заводі Артилер. упр.: тех....
(07. 01. 1948, c. Золотоношка Драбівського р-ну Полтавської обл., нині Золотоніського р-ну Черкаської обл.) — філософ, фахівець у галузі теорії й історії світової та української культури. Доктор філософських наук (2003), професор (2006). Закінчив Київський університет (1972). Викладав у...
(07. 01. 1927, м. Любомль, нині Волин. обл. – 07. 03. 1995, Львiв) – поет і громадський діяч. Син А. Братуня. Закiн. Львiв. університет (1950). Працював журналiстом; 1963–66 – гол. ред. ж. «Жовтень» (нині «Дзвін»). Працюючи на цій посаді, підтримував новатор. шукання молодих письменників,...
(07. 01. 1944, м. Ізмаїл Одес. обл.) – письменник, журналіст, перекладач. З походження болгарин. Канд. політ. н. (1997). Заслужений журналіст України (1996). Член Нац. СП Болгарії (2003) та НСПУ (2013). Премія С. Олійника (2012). Дит. та юнац. роки пройшли в м. Болград (Одес. обл.). Закін....
(07. 01. 1941, смт Олесько, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 13. 02. 2008, Львів) — лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1989), професор (1990). Закінчила Львівський медичний інститут (1963). Працювала лікарем. Від 1966 — у Львівському медичному університеті: 1985—2005 — завідувач...
(07. 01. 1930, с. Великий Острожок Уланів., нині Хмільн. р-ну Вінн. обл. – 19. 04. 2004, Київ) – лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (1968), професор (1969), академік НАНУ (1992), АПНУ (1992), АМНУ (1993), Рос. АМН (1988), Польс. академії медицини (1997), Всесвіт. академії медицини ім. А....
(07. 01. 1944, Київ) – художниця декоративного мистецтва, живописець. Дочка Л. Митяєвої, мати І. Московки. Заслужений художник України (1983). Член НСХУ (1976). Закін. Київський художній інститут (1968; викл. В. Костецький, О. Сиротенко, К. Трохименко). Основні галузі – художнє скло, кераміка,...
(07. 01. 1937, с. Олександрівка, нині у складі с. Розпашне Чутів. р-ну Полтав. обл.) – фахівець у галузі електрозв’язку. Доктор технічних наук (1991), професор (1997). Закін. Одес. електротех. інститут зв’язку (1959). Працював в Одес. університеті (1964–65); Одес. вищому інж.-мор. училищі...
(Истомин Константин Николаевич; 26. 12. 1886(07. 01. 1887), м. Курськ, Росія – липень, за ін. даними – 24 чи 28. 08. 1942, м. Самарканд, Узбекистан) – російський живописець і педагог. Навч. 1904–05 у худож. студії Є. Шрейдера у Харкові. Заарешт. 1905 за участь у демонстраціях робітників. Звільн....
(07. 01. 1955, Київ) – економіст, політичний діяч. Народний депутат України (2006–07, від 2007). Кандидат економічних наук (2001). Орден «За заслуги» 3-го (2002) та 2-го (2005) ступ. Закін. Київський університет (1977). Працював 1978–81 у НДІ автоматики, 1981–87 – у Центр. НВО «Каскад», 1987–90 –...
(07. 01. 1952, с. Михайлівці Мурованокуриловец., нині Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл.) – різьбяр, живописець. Заслужений працівник культури УРСР (1988). У 1968–69 навч. в худож. школі в м. Сороки (Молдова), закін. Вижниц. художнє училище приклад. мистецтва (Чернів. обл., 1976). Товариш М. Чорного....
(07. 01. 1940, Москва) — фахівець у галузі будівництва. Брат Михайла, батько Оксани Пічугіних, Доктор технічних наук (1994), професор (1995). Державна премія України в галузі науки і техніки (2012). Заслужений діяч науки і техніки України (2021). Закінчив Полтавський інженерно-будівельний інститут...
(07. 01. 1937, префектура Кагава, Японія) – японський літературознавець-славіст, перекладач. Закін. рос. відділ. Інституту іноз. мов (м. Кобе, Японія, 1961), захистив канд. дис. з історії рос. літ-ри (1964). У 1970–2000 – ад’юнкт-проф. рос. філології та проф. слов’ян. філології Університету м....
(07. 01. 1968, Київ) – політолог. Канд. політ. н. (1993). Народний депутат України (1998–2002). Закін. Київський університет (1990). У 1991–96 – чл. Партії демократ. відродження України (ПДВУ), від 1996, після об’єднання ПДВУ і Труд. конгресу України в НДП, – чл. НДП (1996–98 – чл. Політвиконкому,...
(07. 01. 1944, с. Фаївка Новгород-Сівер. р-ну Черніг. обл.) – графік. Заслужений художник України (1993). Літ.-мист. премія ім. Л. Забашти (2008). Член НСХУ (1976). Закін. Моск. заоч. нар. університет мистецтв (1966; викл. В. Горський, В. Єрмакова). Відтоді працював кер. студії образотвор....
(07. 01. 1951, с. Калугер Флорешт. р-ну, Молдова) – архітектор. Нар. арх. України (2004). Дійсний член Укр. академії архітектури (2001). Державна премія України у галузі архітектури (2003). Закін. Кишинів. політех. інститут (1973). Працював 1974–78 в інституті «Молдгіпробуд», 1978–81 – в інституті...
(07. 01. 1913, Женева – 08. 09. 1967, Москва) – астрофізик. Доктор фізико-математичних наук (1941), професор (1943). Дит. і юнац. роки минули в Сімферополі, де 1932 закін. Крим. пед. інститут. Вчителював у Севастополі. Після навч. в аспірантурі працював 1935–53 у Ленінгр. університеті (нині...
(07. 01. 1970, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.) — громадський діяч, військовик. Майстер-сержант. Герой України (2022). Закінчив фізико-математичний факультет Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. Понад 20 р. присвятив розвитку Пластового руху в різних...
(Модзалевський Іван Валерійович; 07. 01. 1970, Москва) – церковний діяч УАПЦ. Навч. у Моск. інж.-буд. інституті (1986–88), закін. Рос. православ. університет (Москва, 2000). 25 березня 1991 прийняв чернечий постриг, служив регентом в Іжев.-Удмурт. єпархії (РФ), від 1994 – у Москві. 25 грудня...
(07. 01. 1873, с. Красне, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 22. 04. 1937, с. Острівець, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл.) – священик, громадсько-просвітній діяч. Закін. Львів. духовну семінарію (1897). Був священиком на Тернопільщині, зокрема від 1913 – в Острівці. Входив до складу терноп....
(07. 01. 1923, с. Літки, нині Бровар. р-ну Київ. обл. – 12. 05. 2010, Київ) – редакторка, перекладачка. Член НСКінУ (1961) та НСПУ (1974). Заслужений працівник культури (1978). Премія ім. В. Винниченка (2003). Учасниця 2-ї світової війни. Закін. Київський університет (1950). Була ред. Укр....
(07. 01. 1871, Львів – 14. 02. 1954, Краків) – живописець. Навч. у майстерні батька, живописця-декоратора Я. Крупського, Львів. (1884–89) та Віден. (1889–91) худож.-пром. школах. Від 1892 працював у Львові, зокрема викл. Худож.-пром. школи (1913–39). Брав участь у міських виставках від 1902....
(07. 01. 1935, с. Світязь, нині Шацького р-ну Волин. обл.) – хоровий диригент, педагог. Заслужений артист УРСР (1974). Закін. Львів. консерваторію (1963; кл. М. Антківа). 1962–70 та від 1995 – викладач, 1991–95 – директор Львів. училища культури і мистецтв. Водночас від 1956 – керівник аматор....
(Witkowski Wiesław; 07. 01. 1927, Варшава – 25. 02. 2022, м. Краків, Польща) – польський мовознавець-славіст. Доктор філологічних наук (1963), д-р габіліт. (1969). Закін. Яґеллон. університет у Кракові (1952), де від 1954 працював: 1973–93 – керівник закладу російської мови (від 1978 –...
(07. 01. 1957, м. Берестечко, нині Горохів. р-ну Волин. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (2004), професор (2005). Закін. Львів. політех. інститут (1979). Відтоді працювала на виробництві; 1981–84 – у Волин. обл. плановому упр.; 1984–2008 – у Луцькому тех. університеті; від 2008 – декан...
(07. 01. 1868, Полтавщина – лютий 1918, Київ) – військовик, генерал-поручник Армії УНР. Закін. Полтав. кадет. корпус (1885), 1-е Павлів. військ. училище (1886), Микол. академію Генштабу в С.-Петербурзі (1893). Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Під час 1-ї світової війни – на Пн.-Зх. фронті, нач....
(25. 12. 1913 (07. 01. 1914), с. Семиозерне, нині Кустанай. обл., Казахстан – 08. 09. 1994, Одеса) – письменник, драматург, публіцист. Учасник громадян. війни 1936–39 в Іспанії та 2-ї світової війни. Закін. Одес. морехідне училище (1932). Від 1934 плавав на суднах Чорномор. пароплавства; 1936–38...
(07. 01. 1955, с. Вонігове Тячів. р-ну Закарп. обл.) – майстер ювелірного мистецтва. Заслужений майстер народної творчості України (2006). Член НСМНМУ (1994). Навч. в Ужгород. університеті (1973–75). Працював ковалем на Буштин. лісокомбінаті (Закарп. обл., 1972–77). У Київ. худож. фонді 1979–86...
(07. 01. 1931, с. Колодисте Катеринопільського, нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 05. 11. 2017, Київ) — фахiвець у галузі бджільництва. Доктор сільськогосподарських наук (1987), професор (1988). Закінчив Українську сільськогосподарську академію (Київ, 1956), де й працював (нині...
(07. 01. 1932, м. Чортків, нині Терноп. обл.) – хоровий диригент, педагог, музична діячка. Закін. Королів. консерваторію в Торонто (1958). В Едмонтоні 1967 організувала та очолила вокал. жін. ансамбль «Мережі», з яким виступала у містах Канади й записала 4 платівки; від 1976 – худож. кер. і...
(07. 01. 1925, Київ) – письменниця. Чл., секр. Клубу рос. письменників у Нью-Йорку (від 1979), ПЕН-клубу (від 1980). Емігрувала 1943 до Італії. 1949 здобула ступ. магістра економіки у Мюнстер. університеті (Німеччина). Від 1951 – у США (м. Вест-Орендж, шт. Нью-Джерсі). Пише російською мовою....
(07. 01. 1917, с-ще Хотмижськ, нині Бєлгород. обл., РФ – 07. 06. 1985, Харків) – військовик, промисловець. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди. В армії від 1939. Закін. Зерногр. військ. авіац. школу пілотів (Ростов. обл., РФ, 1941). На...
(07. 01. 1950, с. Делева Тлумац. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – скульптор. Член НСХУ (1993). Закін. Київський художній інститут (1982; викл. В. Борисенко, М. Вронський, В. Чепелик). 1982–92 – скульптор Дніпроп. худож.-вироб. комбінату. 2001–05 – голова правління Дніпроп. організації...
(07. 01. 1927, с. Цюрупи, згодом Берислав. р-ну Херсон. обл., нині знято з обліку – 29. 07. 1994, м. Біла Церква Київ. обл.) – спортсмен. М. сп.: важка атлетика (1953), городки (1963). Почес. м. сп. (1961). Закін. Київський інститут фізичної культури (1966). Захопився важкою атлетикою в 1950....
(07. 01. 1937, м. Корсунь, нині Корсунь-Шевченківський Черкаського р-ну Черкаської обл. — 24. 08. 2020, Київ) — психолог. Доктор психологічних наук (2000), професор (2002). Закінчила Чернігівський педагогічний інститут (1962). Працювала 1964—68 у Київському інституті удосконалення вчителів;...
(07. 01. 1979, Львів) — економіст. Доктор економічних наук (2010), професор (2014). Закінчила Львівську комерційну академію (2001), де відтоді й працює (нині торговельно-економічний університет): від 2010 — професор кафедри міжнародних економічних відносин, від 2024 — професор кафедри маркетингу;...
(07. 01. 1943, с. Стара Ягільниця Чортків. р-ну Терноп. обл. – 23. 11. 2005, Тернопіль) – актор, режисер. Народний артист України (1999). Премія ім. А. Бучми (1997). 2-а Респ. премія (1985; роль Дервоїда у виставі «Рядові» О. Дударева), 1-а премія на фестивалі «Терноп. театр. вечори» (1999; роль...
(07. 01. 1973, Київ) – поетеса. Член НСПУ (2003). Літ. премія ім. М. Ушакова (2006). Закін. Київський університет (1997). Від 2005 працювала літ. ред. часопису культурного супротиву «ШО» (Київ). Від 2022 – ред. в Інституті літератури в Кракові (Польща). Авторка зб. «Смотритель Сна» (1997),...
( справж. – Кушнірович Арон Давидович; 07. 01. 1890, с. Боярка, нині місто Києво-Святошин. р-ну Київ. обл. – 07. 09. 1949, Москва) – єврейський поет. Учасник 1-ї і 2-ї світ. воєн, воєн. дій 1918–20 і громадян. війни в Іспанії 1936–39. Здобув традиц. євр. освіту. Писав мовою їдиш. Дебютував 1920...
(07. 01. 1951, с. Шипинці Кіцман. р-ну Чернів. обл.) – фахівець у галузі харчових технологій. Доктор біологічних наук (1994), професор (2000), академік УААН (2007). Закін. Львів. зоовет. інститут (1975), де й працював 1995–98 (нині академія вет. медицини): завідувач кафедри технології молока і...
(07. 01. 1951, с. Калугер Флорешт. р-ну, Молдова) – архітектор. Нар. арх. України (2004). Дійсний член Укр. академії архітектури (2001). Державна премія України у галузі архітектури (2003). Закін. Кишинів. політех. інститут (1973). Працював 1974–78 в інституті «Молдгіпробуд», 1978–81 – в інституті...
(07. 01. 1926, с. Храпачі Гребінківського, нині Білоцерківського району Київської області – 15. 05. 2025, Київ) – мовознавець. Дружина М. Плюща. Доктор філологічних наук (1984), професор (1986). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2010). Закінчила мовно-літературний факультет Київського...
(07. 01. 1926, с. Купин Кам’янець-Поділ., нині Городоцького р-ну Хмельн. обл. – 19. 06. 1992, Київ) – живописець. Член СХУ (1954). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953; викл. Й. Бокшай, І. Гуторов, Р. Сельський). Працював викл. живопису Дніпроп. худож. училища...
(07. 01. 1926, с. Дмитрашківка Піщан. р-ну, нині Вінн. обл. – 14. 01. 2004, м. Волгоград, РФ) – хоровий диригент, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1974). Закін. Київське музичне училище (1952; кл. хор. диригування А. Поляруша) та консерваторію (1957; кл. Г. Верьовки). 1944–48 перебував на...
(07. 01. 1901, с. Потуржин Томашів. пов., нині Польща – 19. 11. 1930, Луцьк) – громадсько-політичний діяч. У роки 1-ї світової війни евакуйований до Росії. Навч. у гімназії, учител. семінарії, перебував у Казані (1915– 18). Після повернення на батьківщину створив сільс. підпільну молодіжну...
(10(22). 03. 1894, Харків – 07. 01. 1968, там само) – графік і живописець. Золота медаль Міжнар. виставки графіки (Ляйпциґ, 1922). Член АРМУ (1927), СХУ (1939). Навч. у Харків. школі рисування і живопису (1910–11; викл. М. Федоров), приват. майстернях у Харкові (1911–12), Моск. училищі живопису,...
(18. 12. 1931, Вінниця – 07. 01. 2011, Київ) – літературознавець, літературний критик, перекладачка. Дочка Хоми, племінниця Михайла Коцюбинських, сестра З. Коцюбинської-Єфименко. Канд. філол. н. (1959). Заслужений діяч науки і техніки України (2001). Нац. премія України ім. Т. Шевченка...
(02(15). 10. 1905, с. Судженське, нині Новосибір. обл., РФ – 07. 01. 1968, Київ) – хімік-аналітик. Доктор хімічних наук (1941), професор (1943), академік АН УРСР (1957). Заслужений діяч науки УРСР (1966). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1927), де й працював асист. каф....
(07. 04. 1938, с. Нова Басань Бобровиц. р-ну Чернiг. обл. – 07. 01. 2014, Київ, похов. у смт Чабани Києво-Святошин. р-ну Київ. обл.) – вчений-селекціонер у галузі тваринництва, політичний дiяч. Доктор сільськогосподарських наук (1990), професор (1995), академік НААНУ (1990),...
(Крапіва Кандрат; справж. – Атрахович Кіндрат Кіндратович; Атраховіч Кандрат Кандратавіч; 22. 02(05. 03). 1896, с. Низок, нині Узден. р-ну Мінс. обл. – 07. 01. 1991, Мінськ) – білоруський письменник, драматург, мовознавець. Доктор філологічних наук (1953), академік АН Білоруської РСР (1950)....
(21. 11. 1940, с. Сновичі Золочів. р-ну, нині Львів. обл. – 07. 01. 2022, Львів) – прозаїк. Батько Т. Дідули. Член НСПУ (1983). Літ. премії ім. Б. Лепкого (2001), ім. Остапа Вишні (2002). Закін. Львівський університет (1965). Працював у редакціях газет на Львівщині; 1973–76 – гол. ред., 1976–77 –...
(Лавренёв Борис Андреевич; справж. – Сергєєв; 05(17). 07. 1891, Херсон – 07. 01. 1959, Москва) – російський письменник, драматург, публіцист. Навч. у 1-й Херсон. чол. гімназії, закін. юрид. факультет Моск. університету (1915). Учасник 1-ї світової війни. Від 1917 служив у Добровол. армії, потім...
(11. 09. 1876, м. Дрогобич, нині Львів. обл. – 07. 01. 1927, Київ) – військовик, громадський діяч. Брат Г. Коссака. Закін. Львівський університет (1900). До 1-ї світової війни працював у Чортків. учител. семінарії (нині Терноп. обл.), одночасно був головою повіт. т-в «Сокіл» і «Сільс....
(Белоусов Иван Алексеевич; 27. 11(09. 12). 1863, Москва – 07. 01. 1930, там само) – російський письменник і перекладач. Закін. 1-е міське училище у Москві (1880). Друкувався від 1882. У 1880 відвідав Київ і познайомився з творчістю та долею Т. Шевченка. До першої зб. «Из "Кобзаря" Т. Шевченко и...
(17. 02(02. 03). 1906, с. Диканька Полтавського пов. Полтавської губ., нині с-ще Полтавського р-ну Полтавської обл. — 07. 01. 1992, Київ) — фахівець у галузі гірничої теплофізики, рудникової теплодинаміки, газометрії. Доктор технічних наук (1953), професор (1954), академік АНУ (1957; у 1957—61 —...
(01(13). 01. 1856, с. Ананьївка Ананьїв. пов. Херсон. губ., нині с. Стрюкове Микол. р-ну Одес. обл. – 07. 01. 1920, Одеса) – літературознавець, мовознавець, фольклорист, історіограф. Батько К. Мочульського. Професор (1893). Закін. Новорос. університет в Одесі (1879). Викладав рос. мову та...
(22. 01. 1990, Рівне — 07. 01. 2024, Харківська обл., похований 12. 01. 2024 на Алеї Героїв кладовища «Нове» у рідному місті) — військовик, поет. Молодший сержант. Герой України (2025, посмертно). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2024, посмертно). Міська премія імені Уласа Самчука в галузі...
(17(30). 01. 1900, Риґа – 07. 01. 1950, м. Воронеж, РФ) – флорист-систематик, геоботанік. Доктор біологічних наук (1939), професор (1939). Закін. природн. відділ. фіз.-мат. факультету Томського університету (РФ, 1925). Відтоді працював у Нікіт. ботан. саду в Криму: від 1929 – зав. ботан. відділу;...
(24. 09(06. 10). 1871, Одеса – 07. 01. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) – архітектор, історик архітектури. Доктор архітектури (1939), професор (1939). Закін. Вище художнє училище при С.-Петербур. АМ (1896; майстерня Л. Бенуа). Під час закордон. відрядження 1896 відвідав Австрію, Німеччину,...
(20. 05. 1889, с. Поточек, нині Люблін. воєводства, Польща – 07. 01. 1980, Львів) – фахівець у галузі будівництва. Навч. у Політех. школі у Львові (1907–12, диплом інж. отримав 1914), де від 1913 й працював (нині Нац. університет «Львівська політехніка»): від 1923 – професор кафедри буд....
(14(26). 05. 1823, С.-Петербург – 07. 01. 1910, Баку) – громадський діяч, лікар. Закін. курс 1-ї С.-Петербур. гімназії (1842), сх. ф-т С.-Петербур. університету (1846) зі ступ. кандидата. Від 1848 входив до керованого М. Буташевичем-Петрашевським таємного рев. гуртка; виступав за заміну...
(06. 01. 1938, м. Кагарлик Київ. обл. – 07. 01. 2006, там само) – майстриня художньої вишивки і педагог. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1984). Срібна медаль ВДНГ СРСР (1989). Освіта неповна середня. Від 1954 працювала на Кагарлиц. ф-ці ручної і машин. вишивки (згодом Кагарлиц. філія...
(08(20). 04. 1870, с. Гоголів Остер. пов. Черніг. губ., нині Бровар. р-ну Київ. обл. – 07. 01. 1942, Київ) – архітектор. Навч. в Університеті св. Володимира у Києві (1888–90), закін. С.-Петербур. інститут цивіл. інж. (1895). Відтоді працював в архіт. відділі Пд.-Зх. залізниці в Житомирі; від...
(23. 02. 1913, с. Добре, нині Микол. р-ну Одес. обл. – 07. 01. 2008, Одеса) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дружина І. Гончаренка. Член НСХУ (1959). Закін. Одес. худож. інститут (1936; викл. М. Жук, О. Шовкуненко). Учасниця міських, обл., зарубіж. мистецьких виставок від 1937....
(18. 01. 1936, с. Іршава, нині місто Закарп. обл. – 07. 01. 2005, Ужгород) – поет, педагог. Доктор педагогічних наук (1996), професор (1997). Член НСПУ (1974). Літ. премія ім. Лесі Українки (1994). Закін. Ужгород. університет (1959). Учителював. 1963–69 та від 1974 – в Ужгород. університеті:...
(08. 11. 1872, Костянтиноградський повіт Полтавської губ. – 07. 01. 1918, там само) – громадсько-політичний діяч. Закінчив Полтавське реальне училище, Новоолександрівський інститут сільського господарства і лісівництва. Займався сільським господарством у власному маєтку. Був гласним міської думи...
(28. 10. 1927, м. Армавір, нині Краснодар. краю, РФ – 07. 01. 2003, Бішкек) – фахівець у галузі математичного моделювання динаміки океану. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1978), член-кореспондент НАН Киргиз. Респ. (1985). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. університет...
(22. 06. 1903, с. Нижній Березів Печеніжин. пов., нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 07. 01. 1985, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – громадський і культурно-освітній діяч. Навч. у Коломий. гімназії (нині Івано-Фр. обл.), екстерном склав іспити за Сокал. вчител. семінарію (нині Львів. обл.). 1924...
(03. 08. 1864, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. – 07. 01. 1942, Харків) – лікар-патологоанатом. Доктор медицини (1905), професор (1910). Закін. Харків. університет (1892). Працював зав. морфол. відділу Хім.-мікроскоп. інституту Харків. мед. товариства (1894–1925); водночас – прозектор...
(24. 03. 1912, с. Лезнево, нині у складі Хмельницького – 07. 01. 1986, Москва) – військовий правознавець. Генерал-полковник юстиції. Державні та бойові нагороди СРСР. Навч. на екон. факультеті Інституту вод. транспорту (не завершив навчання через хворобу), закін. Всесоюз. юрид. заоч. інститут...
(11(24). 12. 1910, с. Тупичів, нині Городнян. р-ну Черніг. обл. – 07. 01. 2001, Київ) – письменник і перекладач. Член НСПУ (1938). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. інститут пед.-профес. освіти (1933). Працював у видавництвах. Від 1947 – на творчій роботі. Друкуватися...
(02. 12. 1938, Київ — 07. 01. 2005, там само) — фізик. Батько Д. Шеки. Доктор фізико-математичних наук (1987), професор (1991). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1987). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1962), де від 1965 й працював: 1987—89 — провідний науковий...
(Didur Adam; 24. 12. 1873 (за ін. даними – 1874), с. Воля Сенкова Сяноц. пов., Лемківщина, нині Польща – 07. 01. 1946, м. Катовіце, Польща) – польський співак (бас), режисер і педагог. З походження українець. Навч. у Консерваторії Галиц. муз. товариства у Львові (1892–95; кл. В. Висоцького), у...
(28. 04. 1937, Київ – 07. 01. 2024, там само) – архітектор. Син Ю. Лішанського. Заслужений архітектор України (1997). Дійсний член Укр. академії архітектури (2007). Премія РМ СРСР (1989). Державна премія України у галузі архітектури (2008). Повний кавалер ордена «За заслуги»....
(літ. псевд. – Мочарський М.; 24. 06. 1889, м. Миргород, нині Полтав. обл. – 07. 01. 1938, м. Мукачево, нині Закарп. обл.) – поет, музеолог, етнограф. Навч. у Миргород. 4-клас. училищі, 1907 у Катеринодарі (нині Краснодар, РФ) склав іспити на право бути вчителем. До 1910 учителював на Кубані,...
(17. 02(01. 03). 1874, м. Прилуки, нині Чернігівської обл. — 07. 01. 1934, Київ) — психолог, філософ. Брат К. Щербини. Професор (1918). Унаслідок нещасного випадку в дитинстві втратив зір. Закінчив Прилуцьку чоловічу гімназію (1898), факультет класичної філології Університету св. Володимира у...
(21. 10. 1916, с. Фортштадт Кубанської обл., нині Краснодарського краю, РФ — 07. 01. 2011, Львів) — фахівець у галузі нафтоперероблення та нафтохімії. Доктор технічних наук (1977), професор (1987). Державні нагороди СРСР. Закінчила Грозненський нафтовий інститут (Чечня, РФ, 1942), Академію...
(25. 12. 1874, м. Маріуполь Катериносл. губ., нині Донец. обл. – 07. 01. 1906, м. Томськ, Росія) – правознавець. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1897), де 1900 здобув ступ. магістра. 1901–03 стажувався у Великій Британії, Німеччині (відвідував лекції філософа Ф. Паульсена у Берлін....
(Медвецький; 18. 10. 1845, м. Перемишль, нині Підкарпат. воєводства, Польща – 07. 01. 1918, Львів) – геолог, мінералог. Дійсний член НТШ (1872) і Польс. АН у Кракові (1893). Закін. Віден. університет (1873). Захистив доктор. дис. у Карловому університеті в Празі (1889). Працював 1870–73 в Австр....
(05. 10. 1935, с. Курівці, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 07. 01. 2019, Львів) – лікар-епідеміолог, мікробіолог, імунолог. Доктор медичних наук (1991). Закінчив Львівський медичний інститут (1959). Працював лікарем (1959–62), у Львівському інституті епідеміології і мікробіології...
(29. 09. 1913, м. Радехів, нині Львів. обл. – 07. 01. 1995, Львів) – письменник, бібліограф. Член СПУ (1967). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. юрид. факультет Львів. університету (1939). Учителював на Тернопільщині (1939–44, 1946–47); працював у наук. б-ці Львів. університету...
(07. 06. 1925, м. Харбін, Китай — 07. 01. 2002, Київ) — геодезист, фотограмметрист. Доктор технічних наук (1973), професор (1973). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Срібна медаль ВДНГ СРСР (1984). Закінчив Московські інститут інженерів геодезії і картографії (1950) та інститут...
(26. 08. 1935, Київ – 07. 01. 2008, м. Єрусалим, Ізраїль) – журналіст, громадський діяч. Член-кореспондент НТШ у США (1982). Закін. Моск. інж.-буд. інститут (1962). Брав активну участь у русі за свободу виїзду з СРСР. 1971 емігрував до Ізраїлю. 1972–78 – співроб. укр. секції радіо «Свобода»...
(18(30). 07. 1869, Севастополь – 07. 01. 1951, Дніпропетровськ) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1935), професор (1935). Закін. С.-Петербур. гірн. інститут (1895). Відтоді працював гірн. інж. на підприємствах Донец. басейну; від 1902 – у Катеринослав. гірн. училищі (від 1912 – інститут;...
(04. 03. 1896, с. Струтин Вижній, нині у складі м. Долина Івано-Фр. обл. – 07. 01. 1978, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – культурний діяч, теолог. Емігрував 1911 до Арґентини, від 1914 – у Канаді, де закін. тех. курси у Торонто. Приєднався до с.-д. партії, брав участь у Євангел....
(крипт. – І. Г.; 05. 03. 1874, с. Спас, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 07. 01. 1947, с. Мінстер, Тіроль, Австрія) – письменник, громадський і культурний діяч. Закін. Коломий. гімназію (1898), від 1900 навч. у Львів. та Віден. університетах. Учасник 1-ї світової війни та воєн. дій 1918– 20...
(06. 05. 1936, с. Пухівка Броварського р-ну Київської обл. — 07. 01. 2025, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (1989), професор (1989), академік НААНУ (1999). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Орден «За заслуги» 3-го (1996) і 2-го (2007) ступенів. Закінчив Українську...
(04. 08. 1929, м. Надєждинськ, нині Сєров Свердлов. обл., РФ – 07. 01. 2001, Дніпропетровськ) – механік. Доктор технічних наук (1967), професор (1969). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Премія РМ СРСР (1981). Державні нагороди СРСР. Закін. Казан. авіац. інститут (1953). У 1953–73...
(Антощенко Лаврентій Євтихійович; 06(18). 08. 1872, с. Мала Миколаївка Бахмут. пов. Катеринослав. губ. – 07. 01. 1938, м. Йошкар-Ола, нині Респ. Марій Ел, РФ) – церковний діяч РПЦ. Закін. міське училище. 1896 вступив до Свято-Троїц. Сергієвої лаври (м. Сергієв Посад Моск. губ.), 1904 переведений...
(09. 05. 1883, Львів – 07. 01. 1930, там само) – живописець і графік. Дружина З. Гарлянда. Навч. у студії С. Батовського у Львові, в Краків. худож. школі Т. Цертович, у Мюнхен. худож.-пром. школі, у Париз. АМ Колароссі, в Лондоні та Італії. Працювала викл. у гімназіях Львова. Учасниця мистецьких...
(Kutrzeba Stanisław Marian; псевд. – Władysław Wyruga; 15. 11. 1876, м. Краків, Польща – 07. 01. 1946, там само) – польський історик. Дійсний член Польс. АН (1914). У 1898 закін. Яґеллон. університет у Кракові зі ступ. д-ра права, до 1900 стажувався у Париз. університеті. 1901–08 працював у...
(червень 1888, містечко Генічеськ, нині місто Херсон. обл. – 07. 01. 1949, Севастополь) – живописець, графік, лікар. Кандидат медичних наук Чл.-засн. Севастоп. асоц. художників (1924–30). Член СХ СРСР (1945). Закін. фіз.-мат. (1911) та мед. (1914) факультети Харків. університету. Працював...
(справж. – Аарон Беркович; 15(27). 01. 1880, містечко Чорнобиль Радомишл. пов. Київ. губ., нині місто Іванків. р-ну Київ. обл. – 07. 01. 1937, Нью-Йорк) – живописець, графік. Член Товариства Пд.-рос. художників (1913). 1-а премія конкурсу ім. А. Куїнджі (1915). Закін. Одес. художнє училище...
(01(13). 11. 1883, с. Широкий Уступ, нині Саратов. обл., РФ – 07. 01. 1960, Москва) – фахівець у галузі металургії. Академік АН СРСР (1932). Сталін. (1942, 1949) та Ленін. (1958) премії. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1910). Працював робітником на заводах США, від 1911 –...
(Nagurski Bronislaw (Bronko); 03. 11. 1908, м. Рейні-Рівер, провінція Онтаріо, Канада – 07. 01. 1990, м. Інтернашенал-Фоллс, шт. Міннесота, США) – канадський та американський спортсмен (американський футбол, реслінґ). З походження українець. У 4-річ. віці разом із батьками, які були вихідцями з...
(28. 02. 1921, с. Великий Березний, нині смт Закарп. обл. – 07. 01. 1973, Прага) – письменник. Премії Спілки словац. письменників та ім. А. Запотоцького. Навч. в Ужгород. гімназії. Наприкінці 1939 нелегально перейшов кордон СРСР, був репрес. Під час 2-ї світової війни воював у складі чехо-словац....
(01. 01. 1957, м. Миски Кемеров. обл., РФ – 07. 01. 2021, м. Кременчук Полтав. обл.) – легкоатлет (штовхання ядра). Майстер спорту міжнародного класу (1980). Заслужений майстер спорту СРСР (1980). Закін. Київський інститут фізичної культури (1985). Чемпіон 22-х Олімпійських ігор (Москва, 1980,...
(24. 05. 1934, Воронеж, РФ – 07. 01. 2020, Сімферополь) – філолог, культуролог. Доктор філософських наук (1990), професор (1991). Закін. Воронез. університет (1956). Вчителювала (1956– 69). Працювала старший викладач (1969 – 75), доцент (1976–90) каф. філософії, професор кафедри українознавства...
(Журба Янка; справж. – Івашин Іван Якович; Івашын Іван Якаўлевіч; 18(30). 04. 1881, с. Купніно, нині в межах м. Чашники Вітеб. обл., Білорусь – 07. 01. 1964, м. Полоцьк, Білорусь) – білоруський поет, перекладач. Член СП Білоруської РСР (1939). Закін. Полоц. учит. семінарію (1902), Глухів. учит....
(12. 08. 1923, с. Аполлонівка, нині Сахновщин. р-ну Харків. обл. – 07. 01. 1979, Київ) – психолог. Доктор психологічних наук (1967). Учасник 2-ї світової війни, бойові нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1950). Учителював. Від 1951 працював у НДІ психології УРСР (Київ): 1965–66 – зав....
(24. 12. 1986, м. Лисичанськ Ворошиловградської обл., нині Сіверськодонецького р-ну Луганської обл. — 07. 01. 2023, поблизу м. Бахмут Донецької обл., похований у Дніпрі) — прикордонник, військовик. Головний сержант. Герой України (2023, посмертно). Медаль «Захиснику Вітчизни» (2022), орден Богдана...
(30. 11. 1874, Вінниця – 07. 01. 1954, с. Томаківка, нині смт Дніпроп. обл.) – актор, режисер, художник театру, театральний діяч. У театрі від 1885. У 1891–94 – актор літнього театру Ц. Куриловича (Вінниця), мандрував із капелою Л. Лучицького Пн. Бессарабією. 1894–97 – у рос.-укр. трупах П....
(01. 10. 1932, Дніпропетровськ – 07. 01. 1991, Вінниця) – живописець. Чоловік Ірини, батько Ольги Довженків. Член СХУ (1964). Закін. Київський художній інститут (1959; викл. М. Іванов, Г. Меліхов, К. Трохименко). Учасник обл., респ. та всесоюз. мистецьких виставок від 1960. Викладав у Рівнен....
(14. 04. 1908, с. Процівка, нині у межах м. Ромни Сум. обл. – 07. 01. 1979, м. Красногорськ Моск. обл.) – військовий діяч. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Держ. і бойові нагороди СРСР та ін. країн. В армії у 1928–29 та від 1931. Закін. Військ. академію хім. захисту...
(14. 01. 1947, с. Білокуракине, нині с-ще Сватівського р-ну Луганської обл. — 07. 01. 2000, Одеса) — фармаколог. Доктор медичних наук (1990), професор (1993). Закінчила Київський медичний інститут (1967) та фізико-математичний факультет Київського педагогічного інституту (1977). Працювала в...
(07. 07. 1922, Харків – 01. 01. 2026, там само) – математик. Син О. Марченка. Доктор фізико-математичних наук (1951), професор (1952), академік НАНУ (1969), академік РАН (1987). Ленінська премія (1962), Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1989), премії імені М. Крилова (1983), імені М....
(06. 01. 1938, м. Кагарлик Київ. обл. – 07. 01. 2006, там само) – майстриня художньої вишивки і педагог. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1984). Срібна медаль ВДНГ СРСР (1989). Освіта неповна середня. Від 1954 працювала на Кагарлиц. ф-ці ручної і машин. вишивки (згодом Кагарлиц. філія...
(24. 03. 1912, с. Лезнево, нині у складі Хмельницького – 07. 01. 1986, Москва) – військовий правознавець. Генерал-полковник юстиції. Державні та бойові нагороди СРСР. Навч. на екон. факультеті Інституту вод. транспорту (не завершив навчання через хворобу), закін. Всесоюз. юрид. заоч. інститут...
(18(30). 07. 1869, Севастополь – 07. 01. 1951, Дніпропетровськ) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1935), професор (1935). Закін. С.-Петербур. гірн. інститут (1895). Відтоді працював гірн. інж. на підприємствах Донец. басейну; від 1902 – у Катеринослав. гірн. училищі (від 1912 – інститут;...
7 січня 1918 року в Хабаровську (голова – М. Нерода, секретар – Г. Мелашич). У його роботі взяли участь понад 50 делегатів з Приморщини, Амурщини, Маньчжурії, Забайкальщини та Камчатки....
7 січня 1944, згідно з яким усі особи, звинувачені у співпраці з нацистами на тер. УРСР, мали бути заарешт....
7 січня 1954 – Черкаську обл. У цьому ж році Україні зі складу РРФСР було передано Кримську обл. Відбувалися зміни меж областей, а також укрупнення деяких із них....
7 січня) за Юліан. календарем. Увесь корпус К. поділяють на язичницькі (давніші за часом створення) і християнські....
7 січня 1944 під час бою побл. с. Рибчине відзначився Герой Радянського Союзу Д. Полинкін. 1962 Н. р....
7 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нацисти розстріляли бл. 1,5 тис. жит. Комсомол. р-ну (з них понад 900 євреїв) та 64 рад....
7 січня 1944 та від 15 січня до 7 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 2 травня 1942 нацисти на роздоріжжі М....
7 січня 1944 – під нім. окупацією. Нацисти вбили 36 осіб. Діяло підпілля. На фронтах 2-ї світової війни воювали 465 воїнів-земляків, з них 233 загинули....
7 січня 1963, коли СРСР і США звернулися зі спіл. листом до Ген. секр. ООН із проханням зняти питання про К....
7 січня 1944 – під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. Нацисти вбили кілька десятків мешканців. Під час визволення О....
7 січня 1982). Навіть документи РПЦ 1943–48 виявляють приховану полеміку з прибічниками ІПЦ. Через втрату багатьох документів осн....
7 січня 1918) нарком В. Антонов-Овсієнко, комісар «по боротьбі з контрреволюцією на Півдні Росії», віддав наказ про загальний наступ проти УНР....
7 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Гітлерівці вивезли на примус. роботи до Німеччини 578, розстріляли у парку понад 750 жит....
7 січня 1918 року) організатори Білого руху генерали О. Каледін, Л. Корнілов і М. Алексєєв ухвалили рішення про створення Добровольчої армії, яку 31 березня (13 квітня) 1918 року очолив генерал-лейтенант А....
7 січня 1930, в якому взяли участь 35 чл., визначено програму й завдання Спілки: висвітлення тяжкого становища і рев....
7 січня 1944 та від 14 до 23 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. У брат. могилі в центрі К. похов....
7 січня 1918), коли його очолив генерал від інфантерії Л. Корнілов. У лютому 1918 під тиском більшов....
7 січня – Різдво Христове за юліанським календарем. Святкові дні є переважно неробочими, тому робота під час таких свят оплачується у подвійному розмірі....
7 січня механізов. і танк. частини обійшли місто з Пн. і Пд. й оточили 5 нім. дивізій, яким, однак, вдалося організувати відхід....
7 січня 1842. Від 1860-х рр. його вживали переважно як синонім піших козацьких підрозділів загалом. 1870 окремі піші батальйони ККВ перейменовано на пластунські....
7 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нацисти вбили 94 жит., 62 вивезли на примус. роботи до Німеччини....
7 січня 2000 відправили першу Літургію. 2011 розпочато будівництво нової церкви. Літ.: Филофей, игумен....
7 січня 1926. Ця будівля була дерев’яною, ініціатор будівництва і перший дир. – Ф. Яшинов. Артист. трупа вибрала назву «Коларт» (колектив артистів)....
7 січня 1946 курінь УПА під командуванням полковника К. Коника у складі 4-х сотень (Громенка, Бурлаки, Ластівки та Крилача) вчинив наступ на Б....