(11(23). 12. 1858, м. Озурґеті, Грузія – 25. 04. 1943, Москва) – режисер, письменник, драматург, театральний діяч, педагог. Народний артист СРСР (1936). Сталінcька премія (1942, 1943). Державні нагороди СРСР. Дитинство провів у Тифлісі (нині Тбілісі). Закін. 3 курси фіз.-мат. факультету Моск....
(Wolf Friedrich; псевд.: Хрістіан Бец, Ганс Рюеді, Др. Ізеґрімм; 23. 12. 1888, м. Нойвід, Німеччина – 05. 10. 1953, Леніц, побл. Берліна) – німецький драматург, письменник, публіцист, перекладач. Член АМ НДР. Нац. премії НДР (1949, 1950). Навч. у Худож. академії в Мюнхені, на мед. ф-тах в...
(11(23). 12. 1878, с. Шпотівка Конотопського пов. Чернігівської губ., нині Конотопського р-ну Сумської обл. — 29. 05. 1972, м. Вупперталь, Німеччина, похований у м. Пало-Альто, шт. Каліфорнія, США) — фахівець у галузі прикладної механіки та опору матеріалів. Брат Володимира та Сергія Тимошенків....
(Kurz Vilem; 23. 12. 1872, містечко Гавлічкув-Брод, нині Чехія – 25. 05. 1945, Прага) – чеський піаніст, педагог. 1884–86 навч. приватно музики у Ю. Гьорґа, від 1886 – гри на фортепіано у Я.-В. Гольфельда, муз. теорії у К. Кніттля, О. Гостінського (усі – Прага). Закін. Праз. консерваторію (1892)....
(23. 12. 1926, с. Широке, нині Криворіз. р-ну Дніпроп. обл. – 19. 10. 2016, Київ) – композитор, музикознавець, педагог, музично-громадський діяч. Канд. мистецтвознавства (1953), професор (1978). Народний артист УРСР (1977). Премії ім. М. Лисенка (1985), ім. І. Нечуя-Левицького НСТДУ (2003), ім....
(23. 12. 1936, Київ — 05. 10. 2007, там само) — астроном, громадський діяч, публіцист. Доктор фізико-математичних наук (1987). Премії імені Ф. Бредихіна АН СРСР (1990) та імені М. Барабашова НАНУ (2007, посмертно). Закінчив Київський університет (1959). Працював 1958—61 лектором Київського...
(23. 12. 1939, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — гітарист, композитор, педагог. Народний артист України (1999). Закінчив Музичне училище при Московській консерваторії (1965; кл. О. Іванова-Крамського), Львівську консерваторію (1973; кл. Г. Казакова). 1966—67, 1970—71 — соліст-гітарист Укрконцерту;...
(11(23). 12. 1898, містечко Сенча Полтав. губ., нині село Лохвиц. р-ну Полтав. обл. – 04. 02. 1968, Львів) – ботанік. Доктор біологічних наук (1948), професор (1951). Заслужений діяч науки Узб. РСР (1950). Державні нагороди СРСР. Закін. Ставроп. інститут с. господарства і меліорації (1922)....
(23. 12. 1951, с. Славута Віньковец. р-ну, нині Хмельн. обл.) – живописець, графік. Народний художник України (2024). Член НСХУ (1992). Обл. премія ім. Лесі Українки (2007). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1990; викл. В. Гурмак, В. Овчинников, А. Попов). Працює у Житомирі: художником...
(23. 12. 1927, Вінниця) – лікар-нейрохірург. Доктор медичних наук (1966), професор (1968), академік АМНУ (1994), НАНУ (2009). Заслужений діяч науки УРСР (1978). Державна премія України в галузі науки і техніки (1996, 2001). Премія ім. О. Богомольця НАНУ (1998). Ордени «За заслуги» 3-го (1997),...
(Opolski Adam Marceli; 23. 12. 1878, м. Журавно Жидачів. пов., нині смт Стрий. р-ну Львів. обл. – 1943, там само) – український і польський архітектор. Закін. архіт. факультет Львів. політехніки (1905). У 1907 отримав право самостій. будівництва у Львові та на Львівщині. 1908 відкрив у Львові...
(Askenazy Szymon; 28. 12. 1866, за ін. даними – 23. 12. 1865, с. Завихост Радомської губ., нині Польща – 22. 06. 1935, Варшава) – польський історик. Член Краків. академії знань (1910). Почес. чл. Польс. істор. товариства (1924). Навч. на правничому факультеті Варшав. університету (1883–87), де...
(11(23). 12. 1886, містечко Пропойськ, нині м. Славгород Могильов. обл., Білорусь – 12. 07. 1965, Київ) – фахiвець у галузi нейро- та електрофiзiологiї. Доктор медичних наук (1934), професор (1923), академік АН УРСР (1957). Після закiнчення природн. відділ. фіз.-мат. факультету С.-Петербур....
(23. 12. 1926, с. Безбородькове, нині Солонян. р-ну Дніпроп. обл.) – графік і живописець. Член НСХУ (1956). Закін. Київський художній інститут (1956; викл. В. Касіян, І. Плещинський). Відтоді – учасниця міських та зарубіж. мистецьких виставок. Персон. – у Києві (1996, 2009). На творчій роботі....
(Minchejmer Adam Zygmunt; 23. 12. 1830, Варшава – 27. 01. 1904, там само) – польський композитор, скрипаль, диригент, музично-громадський діяч. Гри на скрипці навч. в Ю. Недзельського та Я. Горнцеля, фортепіано – в А. Таузіґа (Варшава), вивчав композицію та оркестровку в А. Маркса (1853, Берлін)....
(Полозов; 23. 12. 1891, Харків — 03. 11. 1937, урочище Сандармох поблизу м. Медвеж’єгорськ, Карелія, РФ) — політичний, громадський, природоохоронний діяч. Навчався у Народному університеті імені А. Шанявського (1910—12) і Петровсько-Разумовській сільськогосподарській академії (1912—15) у Москві....
(23. 12. 1884(04. 01. 1885), Київ – 17. 05. 1951, Харків) – актор, режисер, педагог. Народний артист СРСР (1944). Депутат ВР УРСР 1-го та 2-го скликань. Закін. театр. школу Є. Лепковського (1905), юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві (1908). Працював актором у Театрі Соловцова...
(23. 12. 1953, с. Хотів Києво-Святошинського, нині Обухівського р-ну Київської обл.) — гідролог, гідрохімік, гідроеколог. Доктор географічних наук (1996), професор (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Державна премія України у галузі науки і техніки (2017). Закінчив Київський...
(23. 12. 1897, с. Городище, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 02. 07. 1983, Львів) – письменник, мовознавець. Кандидат філологічних наук (1956), д-р філософії (1931). Член СПУ (1950). Закін. польс. класичну гімназію в м. Самбір (1917), філос. факультет Віден. (1926) та філол. факультет Львів....
(справж. – Вассерман; 23. 12. 1924, Харків – 11. 09. 1987, Одеса) – актор. Чоловік М. Дьоміної. Народний артист УРСР (1964), народний артист СРСР (1976). Навчався в Ленінградському інституті театрального мистецтва (нині С.-Петербург, 1940–43). Від 1943 працював актором П’ятигорського театру...
(23. 12. 1917, Харків – 29. 08. 2004, м. Орел, РФ) – живописець і графік. Закін. Харків. худож. технікум, навч. у Харків. худож. інституті (1937–40; викл. О. Кокель, С. Прохоров, М. Самокиш). Викладав у Харків. образотворч. студії (1937– 39). Учасник 2-ї світової війни. Заарешт. 12 жовтня 1945....
(23. 12. 1915, с. Гвіздець, нині смт Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 27. 07. 1976, Чикаґо, похов. 31. 07. 1976 у Торонто, перепохов. 1987 у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью- Джерсі, США) – видавець і громадсько-культурний діяч. Закін. Вищу торг. школу у Львові (1943), Ярослав. укр. гімназію (м. Перемишль,...
(23. 12. 1939, с. Роздольне Примор. краю, РФ) – літературознавець, громадсько-політичний діяч. Кандидат філологічних наук (1980). Закін. Київський університет (1965). Працював у Політвидаві України, видавництві «Мистецтво»; 1970–2000 – науковий співробітник Інституту літ-ри НАНУ (усі – Київ)....
(Дуров Лев Константинович; 23. 12. 1931, Москва – 20. 05. 2015, там само) – російський актор. Походить з родини Дурових. Народний артист СРСР (1990). Театр. премія «Кришталева Турандот» (2006). Закін. школу-студію МХАТу (1954; майстерня С. Бліннікова, Г. Герасимова) та вищі режисер. курси при...
(Пантелеймон Михайлович; 23. 12. 1907, м-ко Жванець Кам’янець-Подільського пов. Подільської губ., нині село Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. — 27. 12. 1937, Одеса) — поет, перекладач. Член СПУ (1934). Від 1918 разом із родиною жив у Гнівані на Вінниччині, від 1923 — у Вінниці, де до...
(23. 12. 1911, с. Романівка Єлисаветградського пов. Херсонської губ., нині Баштанського р-ну Миколаївської обл. — 05. 02. 1990, м. Бердянськ Запорізької обл.) — біолог. Доктор біологічних наук (1963), професор (1965). Закінчив Дніпропетровський інститут професійної освіти (нині Дніпро, 1933)....
(23. 12. 1926, с. Лузанівка, нині Кам’ян. р-ну Черкас. обл. – 20. 01. 2013, Київ) – письменник, літературознавець. Доктор філологічних наук (1976). Член НСПУ (1960). Респ. премія ім. Я. Галана (1972). Орден «За мужність» (2009). Депутат ВР УРСР (1975–80). Учасник 2-ї світової війни. Бойові...
(23. 12. 1847, м. Омськ, Росія – 1920) – лікар-гігієніст. Доктор медицини (1879). Закін. Мед.-хірург. академію в С.-Петербурзі (1870). Працював земським лікарем, перебував на військ. службі. 1884 – приват-доцент кафедри заг. гігієни і мед. поліції Мед.-хірург. академії; від 1885 – екстраординар....
(23. 12. 1963, м. Кролевець, нині Конотопського р-ну Сумської обл.) — майстриня кролевецького художнього ткацтва. Заслужений майстер народної творчості України (2019). Член НСМНМУ (2005). Закінчила Глухівський педагогічний інститут (Сумська обл., 1988). Працювала майстром виробничого навчання...
(23. 12. 1927, Київ – 08. 12. 2020, там само) – музикознавець, педагог. Доктор мистецтвознавства (1978), професор (1979). Член-кореспондент АМУ (2000). Заслужений діяч мистецтв України (1997). Член НСКУ (1961). Премія ім. М. Лисенка (1972). Золота медаль АМУ (2002). Закін. істор.-теор. (1951; кл....
(23. 12. 1951, Львів) – художниця декоративної кераміки. Мати Л. Магінського. Член НСХУ (1988). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1977; викл. В. Вуйцик, Т. Драган, В. Овсійчук). Працювала у Львові: від 1970 – у реставрац. майстернях, від 1975 – у...
(23. 12. 1965, смт Кушугум Запорізького р-ну Запорізької обл.) — правознавець, історик права. Кандидат історичних (2000), доктор юридичних (2014) наук, професор (2015). Закінчила історичний факультет Харківського (1989) і юридичний факультет Запорізького (2003) університетів. Від 1989 працювала у...
(Мухтор Асқад; 23. 12. 1920, м. Фергана, нині Узбекистан – 17. 04. 1997, Ташкент) – узбецький письменник, перекладач. Нар. письменник Узбекистану (1981). Державна премія Узбекистану ім. Хамзи (1973). Закін. Середньоазіат. університет (Ташкент, 1942). Секр. правління СП Узбекистану (1957–69,...
(23. 12. 1939, с. Новобитне Караґандин. обл., Казахстан) – фахівець у галузі механіки. Дружина В. Єршова. Доктор технічних наук (1990), професор (1991). Закін. Ростов. інститут інж. залізнич. транспорту (РФ, 1962). Працювала на виробництві (1962–65); у Ростов. інституті інж. залізнич. транспорту...
(23. 12. 1981, м. Ворошиловград, нині Луганськ — 01. 12. 2019, с. Староласпа Бойківського, нині Кальміуського р-ну Донецької обл., похований у смт Козин Обухівського р-ну Київської обл.) — правоохоронець, спортсмен. Полковник (посмертно). Герой України (2019, посмертно). Орден «За мужність» 3-го...
(23. 12. 1948, м. Тарту, нині Естонія – 29. 09. 2015, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – живописець. Чоловік Л. Бондар. Член НСХУ (1980). Закін. Дніпроп. художнє училище (1968; викл. К. Беркута, В. Шпиганович). Від 1969 – на Дніпроп. худож.-вироб. комбінаті. Учасник обл. (від 1972), респ. (від 1975),...
(11(23). 12. 1888, Одеса – 1966, там само) – лікар-терапевт. Доктор медицини (1924), професор (1934). Закін. Новорос. університет в Одесі (1911), Харків. університет (1914). Працював лікарем. Від 1922 – в Одес. мед. інституті: 1934–41 – завідувач кафедри пропедевтики внутр. хвороб сан.-гіг. ф-ту,...
(10(23). 12. 1914, х. Іванівка, нині с. Чевельча Оржиц. р-ну Полтав. обл. – 29. 01. 1977, Київ) – живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1972). Член СХУ (1943). Закін. Київ. худож. технікум (1934) і Київ. худож. інститут (1942; майстерня К. Трохименка). Учасник худож. виставок від 1943....
(23. 12. 1938, м. Улан-Уде, Бурятія, РФ) – філософ. Доктор філософських наук (1986), професор (1989). Закін. Моск. університет (1961). Працював у Ташкент. інституті інж. залізнич. транспорту (1961–63); викл. каф. фізики Калуз. філії Моск. вищого тех. училища (РФ, 1966–74); відтоді – у Таврій....
(23. 12. 1920, с. Соколово, нині Моск. обл. – 22. 12. 1988, похов. у смт Пересічна Дергачів. р-ну Харків. обл.) – ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1971). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Моск. військ.-вет. академію (1942). Працював вет. лікарем у Харків. обл....
(23. 12. 1903(05. 01. 1904), с. Залісці, нині Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл. – 23. 09. 1938) – радянський діяч. Навч. у Кам’янець-Поділ. ІНО (нині Хмельн. обл., 1922–23), Київ. інституті нар. господарства та Київ. хім.- технол. інституті (1928–31). Учителював (1923–27); працював зав. культурно-соц....
(23. 12. 1973, м. Мала Виска, нині Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл.) — графік, живописець. Член НСХУ (2018). Закінчив художньо-графічий факультет Одеського педагогічного університету (1996; викладач І. Орос). На творчій роботі від 1997. Твори П. вирізняються високою технічною культурою...
(23. 12. 1849, м. Фрайбурґ, Швейцарія – 28. 12. 1917(10. 01. 1918), м. Феодосія, нині АР Крим) – музеєзнавець. Дійсний член Таврій. ученої архів. комісії (1901), Одес. товариства історії та старожитностей (1904), почес. чл. Лігурій. товариства історії (Італія, 1914). На батьківщині вивчав...
(23. 12. 1915, м. Ольвіополь, нині Первомайськ Микол. обл. – 14. 02. 1974, Одеса) – актор. Заслужений артист УРСР (1966). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. театр. училище (1939; викл. А. Крамаренко, Л. Мацієвська, М. Соколов). Від 1946 грав в Одес. укр. муз.-драм. театрі ім. Жовтн....
(23. 12. 1930, с. Плисове, нині Лозів. р-ну Харків. обл. – 21. 11. 2012, Тернопіль) – актриса. Дружина А. Бобровського. Заслужений артист УРСР (1986). Закін. Львів. муз. училище (1952; викл. Р. Гузенбер). 1952–56 – викладач муз. відділу Бережан. пед. училища (Терноп. обл.). 1957–92 – у Терноп....
(23. 12. 1945, Чернівці — 01. 04. 2021, там само) — лікар. Доктор медичних наук (2008), професор (2000). Закінчив Красноярський медичний інститут (РФ, 1969), де й працював 1972—78. Від 1978 — у Буковинському медичному університеті (Чернівці): завідувач (1982—85 та 1999—2001), професор (від 2008)...
(23. 12. 1927, м. Усмань, нині Липец. обл., РФ – 02. 05. 2020, Київ) – фармаколог. Доктор фармацевтичних наук (1973), професор (1974). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Моск. фармацевт. інститут (1958). Працював лаборантом, хіміком, м. н. с., ст. н. с. Харків. н.-д. хім.-фармацевт. інституту...
(23. 12. 1928, Полтава) – хоровий диригент, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1972). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Київську консерваторію (1955; кл. Г. Верьовки). Від 1949 – на Держтелерадіо: кер. вокал. ансамблю, 1951–60 – диригент оркестру нар. інструментів....
(23. 12. 1943, м. Комсомольськ-на-Амурі Хабаров. краю, РФ) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1989), професор (1998). Закін. Київський університет (1965). Працював у Києві в Інститутах напівпровідників АН УРСР (1965–89) і проблем матеріалознавства НАНУ (1989–94 – провідний науковий...
(23. 12. 1936, Дніпропетровськ – 31. 12. 2003, м. Раанана, Ізраїль) – фахівець у галузі залізничного транспорту. Доктор технічних наук (1983), професор (1985). Закін. Дніпроп. інститут інж. залізнич. транспорту (1959). Працював у Дніпроп. раді нар. господарства (1959–62); від 1962 – у Дніпроп....
(11 (23). 12. 1886, м. Суздаль, Росія – 18. 07. 1968, Харків) – педагог. Кандидат педагогічних наук (1930). Закін. Черніг. учител. інститут (1919), де відтоді й викладав; працював у Черніг. навч.-метод. кабінеті, в органах нар. освіти. Від 1926 – у Харкові: н. с., 1930–37 – зав. сектору історії...
(23. 12. 1929, с. Магдалинівка Оріхів. р-ну, нині Запоріз. обл. – 27. 06. 1995, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1976), професор (1980). Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. металург. інститут (1952). Відтоді працював на Запоріз. заводі феросплавів, в...
(23. 12. 1918, с. Ближня Ігуменка, нині Бєлгород. обл., РФ – 01. 11. 2003, Київ) – лікар-стоматолог. Мати Всеволода та Юрія Губських. Доктор медичних наук (1965), професор (1968). Закін. Харків. стоматол. інститут (1940), де й працювала (1945–48); під час 2-ї світової війни – військ. лікар; у...
(23. 12. 1900, с. Войкове, нині Баришiв. р-ну Київ. обл. – 03. 02. 1987, Львів) – геолог, петрограф. Доктор геол.-мiнерал. н. (1953), професор (1954). Закiн. Харкiв. ІНО (1928). Працював у Харків. університеті: асист. (від 1932), доцент (1935–41) каф. мінералогії та у Харків. хім.-технол....
(23. 12. 1948, м. Ткварчелі, Абхазія, Грузія) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних (1995) та геологічних (2010) наук. Закінчив Іркутський університет (РФ, 1977). У 1977—87 — на науково-дослідницькій роботі в м. Іркутськ; 1989—2001 — завідувач лабораторії і відділу в алмазній компанії АК...
(23. 12. 1938, с. Іванківці Городоцького, нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 15. 01. 2013, Київ) — правознавець. Доктор юридичних наук (1984), професор (1986). Закінчив Харківський юридичний інститут (1964). Відтоді працював у прокуратурі Києва; від 1966 — у Інституті держави і права АН...
(23. 12. 1953, с. Корчівка Червоноармій., нині Пулин. р-ну Житомир. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (2013), професор (2005). Закін. Житомир. с.-г. інститут (1979), де й працює (нині агроекол. університет): 1996–2000 – завідувач кафедри бухгалтер. обліку і аналізу госп. діяльності...
(23. 12. 1955, с. Сіробабине Лебедин. р-ну Сум. обл.) – лікар-кардіолог. Доктор медичних наук (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2019). Закін. Харків. мед. інститут (1981). Відтоді працює в Інституті терпапії НАМНУ (Харків; з перервою): 1985–2002 – зав. відділ....
(23. 12. 1984, Харків) — економіст. Доктор економічних наук (2016), професор (2017). Закінчила Харківський університет харчування та торгівлі (2006), де відтоді й працює (нині Державний біотехнологічний університет): 2016—19 — завідувач, від 2019 — професор кафедри бухгалтерського обліку, аудиту...
(23. 12. 1946, м. Дрогобич, нині Львів. обл.) – живописець. Член НСХУ (2002). Закін. Львів. інститут декор. та приклад. мистецтва (1977; викл. К. Звіринський, Ю. Скандаков, В. Черкасов). Працювала оформлювачем на Львів. худож.-вироб. комбінаті при Худож. фонді Львова (1977–91). Учасниця...
(Bérégovoy Pie`rre; 23. 12. 1925, Девіль-ле-Руан, Франція – 01. 05. 1993, Невер, Франція) – французький політичний діяч. Його батько був родом з України. Активний діяч франц. соціаліст. партії, ген. секр. президента Ф. Міттерана, міністр економіки, соц. справ, прем’єр-міністр 1992–93. А. І....
(23. 12. 1900, с. Войкове, нині Баришiв. р-ну Київ. обл. – 03. 02. 1987, Львів) – геолог, петрограф. Доктор геол.-мiнерал. н. (1953), професор (1954). Закiн. Харкiв. ІНО (1928). Працював у Харків. університеті: асист. (від 1932), доцент (1935–41) каф. мінералогії та у Харків. хім.-технол....
(17. 03. 1899, с. Мерхеулі, нині Абхазія, Грузія – 23. 12. 1953, Москва) – радянський партійний і державний діяч, один із керівників комуністичної спецслужби. Маршал СРСР (1945). Сталінcька премія (1949). Герой Соц. Праці (1943). Закін. Бакин. політех. інститут (1922). Член РСДРП(б) від 1917. Вів...
(31. 12. 1889 (12. 01. 1890), слобода Обуховка Старооскол. пов. Курської губ., нині село Бєлгород. обл., РФ – 23. 12. 1952, там само) – письменник, тифлопедагог, поліглот. Навч. у школі-притулку Моск. товариства піклування, виховання та навч. сліпих (1899–1908). Грав на скрипці у складі оркестру...
(псевд.: Анна, Молочарка, Тиха; 18. 03. 1912, с. Шибалин, нині Бережанського р-ну Тернопільської обл. – 23. 12. 1979, м. Христинівка Черкаської обл., похов. у Бережанах) – учасниця національно-визвольного руху. Бронзовий (1945) і Срібний (1947) Хрести заслуги УГВР. Від 1929 виховувалася у...
(псевдо: Петро Полтава, Волянський, Север, Зенон, П. Савчук; 23. 02. 1919, с. Шнирів, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 23. 12. 1951, поблизу с. Вишнів Букачівецького р-ну Станіславської обл., нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл.) — учасник національно-визвольного руху....
(11(23). 10. 1866, С.-Петербург – 23. 12. 1934, Харків) – композитор, музикознавець, музично-громадський діяч, педагог. Закін. істор.-філол. факультет Харків. університету (1889), С.-Петербур. консерваторію (1897; кл. композиції М. Соловйова, фортепіано – Ф. Черні). Навч. гри на фортепіано в І....
(04. 11. 1943, с. Слободище Дашів., нині Іллінец. р-ну Вінн. обл. – 23. 12. 2020, Вінниця) – письменник. Батько П. Кобця. Член НСПУ (1975). Обл. літ. премії ім. М. Трублаїні (1974), ім. М. Коцюбинського (1988), ім. І. Богуна (1999), ім. І. Огієнка (2011). Закін. Львівський університет (1972)....
(17. 05. 1912, с. Кальна Розтока, Австро-Угорщина, нині Словаччина – 23. 12. 2009, Ужгород) – живописець і педагог. Народний художник України (1991). Член НСХУ (1946). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2007). Закін. Ужгород. учител. семінарію (1932), водночас 1928–32 відвідував Громад....
(d’Herbigny Michel; 08. 05. 1880, м. Лілль, Франція – 23. 12. 1957, м. Екс-ан-Прованс, Франція) – французький церковний діяч РКЦ, сходознавець. Навч. у семінаріях ордену єзуїтів у м. Гемерт (Нідерланди) та Енґієн (Бельгія). Висвяч. у серпні 1910. Досліджуючи християн. Схід і теол. доктрину...
(псевд.: Віть Вітько, Вихтір Орклин; 29. 04. 1937, м. Ставрополь Куйбишев. обл., нині Тольятті Самар. обл., РФ – 23. 12. 2018, Київ) – поет, філателіст, учасник руху шістдесятників. Батько А. Могильного. У 2-річ. віці батьки відвезли М. до Києва, де мешкали його дід із бабою. Закін. Київ....
(19(31). 03. 1869, Одеса – 23. 12. 1931, Харків) – судовий медик, криміналіст. Батько М. Бокаріуса. Доктор медицини (1905), професор (1910), заслужений професор (1925). Закін. Харків. університет (1895). Працював позаштат. ординатором факультет. хірург. клініки, пом. прозектора (від 1896),...
(25. 01(06. 02). 1899, м. Воронеж, Росія — 23. 12. 1937, Київ) — мовознавець, перекладач. Син Данила, батько Ореста Ткаченків. Закінчив Харківський ІНО (1923) та аспірантуру при ньому (1927). Учень Л. Булаховського, О. Синявського. Від 1927 — старший науковий співробітник Харківської філії...
(Лаппо Иван Иванович; 29. 08(10. 09). 1869, Царське Село, нині м. Пушкін С.-Петербур. міськради – 23. 12. 1944, м. Дрезден, Німеччина) – російський історик. Доктор історії (1911). У 1892 закін. С.-Петербур. університет (учень С. Платонова), де був залишений для підготовки до професор....
(11. 12. 1924, с. Губник Ладижин. р-ну, нині с-ще Ладижин. міськради Вінн. обл. – 23. 12. 1993, Київ) – художник театру і кіно, графік, живописець. Заслужений художник УРСР (1978). Член СКінУ (1953), СХУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. художнє училище (1947; викл....
(22. 01 (03. 02). 1884, с. Тростянець Охтир. пов. Харків. губ., нині місто Сум. обл. – 23. 12. 1963, Одеса) – фахівець у галузі деталей машин і загального машинобудування. Доктор технічних наук (1936), професор (1923). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1944). Державні нагороди СРСР. Закін....
(17. 03. 1949, с. Красносілка Джулинського, нині Гайсинського р-ну Вінницької обл. — 23. 12. 2022, Суми) — мистецтвознавиця. Членкиня НСМНМУ (1999), Міжнародної ради музеїв (ICOM). Закінчила Сумський педагогічний інститут (1970). Від 1977 працювала науковим співробітником Сумського художнього...
(Богородицкий Василий Алексеевич; 07(19). 04. 1857, Царевококшайськ, нині Йошкар-Ола, Республіка Марій Ел, РФ – 23. 12. 1941, Казань, Татарстан, РФ) – російський мовознавець. Магістр порівняльного мовознавства (1884) за дисертацію «Гласные без ударения в общерусском языке», доктор порівняльного...
(21. 09(04. 10). 1914, с. Тернiвка, нині у складі Миколаєва – 23. 12. 1968, Миколаїв) – фахівець у галузi теплотехнiки. Доктор технічних наук (1961), професор (1961). Член-кореспондент АН УРСР (1967). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1966). Державні нагороди СРСР. Закін. Одес. енергет....
(15. 10. 1923, с. Губин Остропільс. р-ну Кам’янець-Поділ. обл., нині Старокостянтинів. р-ну Хмельн. обл. – 23. 12. 2005, м. Вижниця Чернів. обл.) – письменник, публіцист. Член НСЖУ (1962). Літ. премії ім. Д. Загула (1998). Навч. у Харків. інституті журналістики (1939–40). Під час 2-ї світової...
(14. 12. 1902, с. Хлопчиці Рудків. пов. Львів. воєводства, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 23. 12. 1995, м. Вроцлав, Польща) – ботанік. Доктор філософії (1932), д-р габіліт. (1950), професор (1962). Закін. Львівський університет (1928). Учителював 1921–23 у м. Лодзь (Польща). Працював від 1926 (з...
(09. 07. 1891, с. Беньки, нині с. Беньківці Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. – 23. 12. 1961, м. Уфа, Башкортостан, РФ) – математик. Закін. Львівський університет (1916). Учителював. Працював у Одесі: 1925–27 – викладач робітфаку С.-г. інституту; від 1927 – викладач, від 1929 – проф. ІНО (читав курси...
(04(17). 01. 1905, Харків – 23. 12. 1977, там само) – актор. Народний артист СРСР (1960). Сталінcька премія (1947). Закін. Харків. театр. технікум (1932). Уперше виступив на сцені 1912 в ролі Матюші («Суєта» І. Карпенка-Карого) в робітн. театрі Харків. нар. дому. Профес. діяльність розпочав у...
(27. 09. 1957, м. Умань Черкас. обл. – 23. 12. 2020, Київ) – музичний журналіст, критик, продюсер, теле- і радіоведучий. Закін. Київський художній інститут (1982). Ред. перших укр. період. вид. у галузі мас. муз. культури: альманаху «Рок-око» (1992), г. «Аудіо-толока» (1992–95), ж. «Галас»...
(21. 10. 1942, Одеса – 23. 12. 2019, Київ) – кіноактор. Заслужений артист України (2004). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1964; курс В. Івченка). Відтоді – на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка, де зіграв у фільмах: «Ключі від неба» (кореспондент, 1964, реж. В. Іванов),...
(Златовратский Николай Николаевич; псевд.: Маленький Щедрин, Н. Череванин; 14(26). 12. 1845, м. Владимир, Росія – 10(23). 12. 1911, Москва) – російський письменник. Почес. академік С.-Петербур. АН (1909). Навч. у Моск. університеті (1864) та С.-Петербур. технол. інституті (1865). Співпрацював з...
(09. 04. 1947, Київ – 23. 12. 2005, там само) – гітарист, педагог. Гри на гітарі навч. в Є. Голубова. 1963 виступав з ансамблем Є. Яценка. Соліст Укрконцерту (Київ, 1963–65), Цілинконцерту (м. Цілиноград, Казахстан, нині Нур-Султан, 1964–65), оркестру Київ. цирку під керівництвом В. Петруся...
(09. 05. 1930, с. Малинівка, нині Тамбовської обл., РФ — 23. 12. 1999, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (1972), професор (1974). Закінчив Латвійську сільськогосподарську академію (Риґа, 1952). Відтоді працював на сільськогосподарських підприємствах Латвії; від 1957 — на Ярославській...
(19. 04. 1938, с. Жеребець Оріхівського р-ну Дніпропетровської обл., нині Таврійське Запорізького р-ну Запорізької обл. — 23. 12. 2018, Запоріжжя) — педагог. Доктор педагогічних наук (1991), професор (1993). Закінчив Запорізький педагогічний інститут (1969), де від 1975 і працював (нині...
(25. 04. 1933, м. Бобруйськ, Білорусь – 23. 12. 2006, Київ) – лікар-ендокринолог. Доктор медичних наук (1981), професор (1992), член-кореспондент АМНУ (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Державна премія України в галузі науки і техніки (2007, посмертно). Закін. Київський...
(08. 09. 1936, с. Куликів, нині смт Жовків. р-ну Львів. обл. – 23. 12. 2012, Львів) – архітектор, графік. Член-кореспондент Укр. академії архітектури (1994). Заслужений архітектор УРСР (1983). Член НСАУ (1983, голова Львів. організації – 1988–90). Закін. Львів. політех. інститут (1959). Відтоді...
(07. 07. 1914, Харків — 23. 12. 1975, там само) — живописець, графік. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Член СХУ (1956). Закінчив Харківський художній інститут (1950; викладачі М. Дерегус, О. Любимський). Відтоді працював у Харківських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду...
(15(27). 06. 1854, м. Козелець Чернігівської губ., нині смт Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — 23. 12. 1938, Москва) — палеонтолог. Доктор зоології (1916), академік АН УРСР (1921), почесний член АН СРСР (1930). Заслужений діяч науки РРФСР (1928). Закінчила Київський інститут шляхетних дівчат...
(21. 02. 1899, с. Байрамча, нині Миколаївка-Новоросійська Сарат. р-ну Одес. обл. – 23. 12. 1989, Севастополь) – вчений-селекціонер. Ленін. премія (1960). Державні нагороди СРСР. Закін. Уман. училище землеробства і садівництва (нині Черкас. обл., 1920). Працював агрономом. Від 1934 – на Ялтушків....
(псевд. і крипт.: В. Г., Мик. В., Миколаїв В; 27. 07. 1880, с. Корничі, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 23. 12. 1937, похов. у м. Самбір) – громадсько-політичний і культурно-освітній діяч. Член Укр. радикал. партії. Закін. укр. гімназію у Перемишлі, Віден. університет. Доктор права. Судову...
(01(13). 03. 1883, с. Максимовичі Радомишльського пов. Київської губ., нині Вишгородського р-ну Київської обл. — 23. 12. 1945, Київ) — лікар-фтизіатр, колекціонер. Доктор медицини (1918), професор (1926). Закінчив Томський університет (Росія, 1910), де й працював. Під час 1-ї світової війни служив...
(22. 06. 1933, Чернігів – 23. 12. 2007, Київ, похов. у смт Чабани, нині Фастів. р-ну Київ. обл.) – матеріалознавець. Доктор фізико-математичних наук (1975), професор (1975). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1987). Закін. Київський університет (1956), де й пра- цював: 1975–2007 –...
(06. 07. 1945, с. Яблунів Галицького р-ну Станіславської, нині Івано-Франківської обл. – 23. 12. 2023) – громадсько-політичний діяч. Народний депутат України (1994–98). Ордени Свободи (2010), «За заслуги» 3-го (1997) і 2-го (2007) ступенів. Закінчив Львівський університет (1995). Від 1968...
(03(16). 03. 1910, м. Конотоп Черніг. губ., нині Сум. обл. – 23. 12. 1953, Москва) – один із керівників радянських органів державної безпеки. Генерал-лейтенант (1943). Cталін. премія (1951). Державні та бойові нагороди СРСР. Здобув неповну середню освіту, працював на виробництві. 1931 за...
(17. 08. 1922, с. Матвіївка, нині Сосниц. р-ну Черніг. обл. – 23. 12. 2010, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1967), професор (1969). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. університет (1948), Вищу дипломат. школу (Москва, 1954). Працював у Дніпроп. мед. (1951–52,...
(03. 08. 1924, ст. Утулік Іркут. обл., РФ – 23. 12. 2010, Житомир) – живописець. Заслужений художник України (1983). Член НСХУ (1971). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. художнє училище (1955; викл. А. Константинопольський, М. Сліпченко, П. Шигимага). Працював...
(21. 08 (03. 09). 1914, с. Різдв’янське, нині смт Сиваське Новотроїц. р-ну Херсон. обл. – 23. 12. 1993, Дніпропетровськ) – письменник. Брат Л. Залати. Член СПУ (1953). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Харків. індустр. робітн. ф-т, Моск. прикордонне училище (1939)....
(08. 10. 1934, с. Глобине, нині місто Полтавської обл. – 23. 12. 2020, Київ) – астроном. Доктор фізико-математичних наук (1990), професор (1996). Премія ім. М. Барабашова НАНУ (1994). Закінчив Київський університет (1957), де відтоді й працював у Астрономічній обсерваторії: 1973–87 – завідувач...
(10. 08. 1932, с. Нижні Сірогози Дніпропетровської обл., нині смт Генічеського р-ну Херсонської обл. — 23. 12. 1984, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1972). Закінчив Київський університет (1953). Працював 1956—70 в Інституті фізики АН УРСР; 1970—72 — завідувач лабораторії фізики...
(24. 05. 1936, Київ – 23. 12. 2016, там само ) – інженер-електроакустик, психолог. Син О. Балла. Доктор психологічних наук (1991), професор (1993). Закін. Київ. політех. інститут (1957). Працював у НДІ психології Міністерства освіти УРСР (Київ): інж. (1958–63), м. н. с., ст. н. с. (від 1963),...
(12 (25). 08. 1914, ст. Верхній Баскунчак, нині смт Астрахан. обл., РФ – 23. 12. 1982, Київ) – живописець. Батько В. Будникова. Член СХУ (1947). Канд. мистецтвознавства (1954). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1968). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Навч. у Сталінгр. худож....
(14. 04. 1898, с. Доніно-Кам’янка Олександрійського пов. Херсонської губ., нині Долино-Кам’янка Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. — 23. 12. 1982, Харків) — фахівець у галузі гідравліки та гідротехніки. Доктор технічних наук (1949), професор (1950). Закінчив Ленінградський політехнічний...
(20. 06. 1919, Катеринослав, нині Дніпро – 23. 12. 2009, Київ) – лікар. Дружина В. М. Окунєва. Доктор медичних наук (1972). Учасниця 2-ї світової війни. Закін. Дніпроп. мед. інститут (нині Дніпро, 1946). У 1946–56 працювала у Дніпроп. сан.-бактеріол. та мед. інститутах; 1961–66 – зав. лаб....
(09. 09. 1938, Київ – 23. 12. 2011, там само) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1992), професор (1994), член-кореспондент НАНУ (2006). Закін. Київ. політех. інститут (1961). Від 1964 працював в Інституті ядер. досліджень НАНУ: завідувач відділу радіац. матеріалознавства (1993–2009),...
(01. 06. 1875, с. Яксманичі побл. Перемишля, нині Польща – 23. 12. 1959, Чикаґо) – лікар-стоматолог, громадський діяч. Медицину студіював у Кракові, спеціалізувався у Берліні. Від 1906 мав приватну клініку в Перемишлі. Видавець часопису «Сільський Світ»; співавтор і видавець кн. «Рік у садку і...
(24. 06. 1930, с. Андрушівка, нині місто Житомир. обл. – 23. 12. 1993, Київ) – історик. Доктор історичних наук (1979), професор (1985). Закін. Моск. істор.-архів. інститут (1964). Відтоді учителював, працював дир. Волин. обл. парт. архіву, в Інституті історії партії при ЦК КПУ; 1975–81 –...
(21. 01. 1916, с. Милорадове, нині Котелев. р-ну Полтав. обл. – 23. 12. 1985, Київ) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1961), професор (1969). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1938). Працював завідувач кафедри математики Слов’ян. пед. інституту...
(04. 10. 1940, с. Старо-Шанське, нині Костром. обл., РФ – 23. 12. 2011, Донецьк) – гірничий інженер, фахівець у галузі охорони праці. Доктор технічних наук (1992), професор (1993). Закін. Донец. політех. інститут (1964), де й працював (1968–76); від 1976 – у Донец. університеті економіки і...
(22. 11. 1922, м. Новгород-Сіверський, нині Черніг. обл. – 23. 12. 2008, Київ) – радіоінженер. Доктор технічних наук (1969), професор (1970). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Ленінгр. інститут авіаприладобудування (нині С.-Петербург, 1953), де відтоді й працював і навч. в...
(12. 03. 1956, Київ — 23. 12. 2009, там само) — біолог. Дочка Бориса, онука Євгена Патонів. Доктор біологічних наук (1991), професор (1996), член-кореспондент НАНУ (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (2006). Закінчила Київський університет (1978). Відтоді працювала в Інституті...
(01. 01. 1938, с. Кордишівка Самгородоцького, нині Хмільницького р-ну Вінницької обл. — 23. 12. 1997, Київ) — фахівець у галузі електронного аналітичного приладобудування. Доктор технічних наук (1988). Закінчив Київський політехнічний інститут (1961). Відтоді працював в...
(16(29). 10. 1911, Київ – 23. 12. 1987, там само) – фахівець у галузі електрозварювання. Кандидат технічних наук (1943). Держ. премії УРСР (1976) та Білоруської РСР (1981) у галузі н. і т. Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1935). Від 1936 працював в Інституті електрозварювання АН УРСР (Київ):...
(27. 11. 1929, с. Білоусове, нині Берислав. р-ну Херсон. обл. – 23. 12. 1998, Херсон) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1989), професор (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Закін. Херсон. пед. інститут (1953), де відтоді й працював: 1976–86 – проректор з н.-д. роботи,...
(01. 02. 1920, с. Уляники, нині Кагарлиц. р-ну Київ. обл. – 23. 12. 2006, Київ) – фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (1976), професор (1977). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1982), премія ім. О. Динника АН УРСР (1985). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди....
(18. 03. 1931, м. Верхнє, нині у складі м. Лисичанськ Луган. обл. – 23. 12. 2007, Москва) – режисер-документаліст, сценарист. Заслужений діяч мистецтв РФ (1997). Член СКін і СЖ РФ. Закін. факультет журналістики Харків. університету (1953). Працював сценаристом та реж. на телебаченні у Харкові...
(15. 01. 1930, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 23. 12. 1990, Київ) – художник театру і кіно. Член СКінУ (1974). Закін. Харків. худож. інститут (1958). Працював у Харкові: гол. художник студії телебачення; художник-постановник укр. драм. театру ім. Т. Шевченка і ТЮГу; від 1968 –...
(29. 03. 1939, с. Піщаний Брід, нині Новоукр. р-ну Кіровогр. обл. – 23. 12. 2012, Одеса) – економіст, педагог. Кандидат економічних наук (1972), професор (1991). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Закін. Одес. інститут нар. господарства (1967). Від 1969 працював у Пд.-укр. пед. університеті...
(02. 02. 1949, с-ще Вороніж Шосткинського р-ну Сумської обл. – 18. 12. 2025) – лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1982), професор (1983), академік НАМНУ (2010). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Повний кавалер Ордена «За...
(13. 12. 1970, м. Корюківка Чернігівської обл. — 17. 12. 2025, Черкаська обл.) — військовик. Полковник. Герой України (2022). Ордени Данила Галицького (2012), Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2022). Навчався у Сизранському військовому авіаційному училищі льотчиків (РФ). Від початку 1990-х рр. —...
(28. 11. 1930, Москва — 16. 12. 2025) — педагог. Доктор педагогічних наук (1983), професор (1989). Закінчила Саратовський університет (РФ, 1955). Вчителювала. Працювала у Запорізькому педагогічному інституті (1960—68); від 1968 — в Інституті педагогіки АПНУ: 1987—2002 — завідувач лабораторії...
(01. 11. 1930, с. Кобильниця, нині Свидницького округу, Словаччина — 14. 12. 2025, м. Пряшів, Словаччина) — український літературознавець, критик, перекладач у Словаччині. Кандидат філологічних наук (1964), професор (1981). Член НСПУ (2004), Спілки українських письменників Словаччини (1990),...
(15. 10. 1923, с. Губин Остропільс. р-ну Кам’янець-Поділ. обл., нині Старокостянтинів. р-ну Хмельн. обл. – 23. 12. 2005, м. Вижниця Чернів. обл.) – письменник, публіцист. Член НСЖУ (1962). Літ. премії ім. Д. Загула (1998). Навч. у Харків. інституті журналістики (1939–40). Під час 2-ї світової...
(09. 04. 1947, Київ – 23. 12. 2005, там само) – гітарист, педагог. Гри на гітарі навч. в Є. Голубова. 1963 виступав з ансамблем Є. Яценка. Соліст Укрконцерту (Київ, 1963–65), Цілинконцерту (м. Цілиноград, Казахстан, нині Нур-Султан, 1964–65), оркестру Київ. цирку під керівництвом В. Петруся...
(14. 12. 1902, с. Хлопчиці Рудків. пов. Львів. воєводства, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 23. 12. 1995, м. Вроцлав, Польща) – ботанік. Доктор філософії (1932), д-р габіліт. (1950), професор (1962). Закін. Львівський університет (1928). Учителював 1921–23 у м. Лодзь (Польща). Працював від 1926 (з...
(21. 01. 1916, с. Милорадове, нині Котелев. р-ну Полтав. обл. – 23. 12. 1985, Київ) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1961), професор (1969). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1938). Працював завідувач кафедри математики Слов’ян. пед. інституту...
(07. 07. 1914, Харків — 23. 12. 1975, там само) — живописець, графік. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Член СХУ (1956). Закінчив Харківський художній інститут (1950; викладачі М. Дерегус, О. Любимський). Відтоді працював у Харківських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду...
23 грудня (за старим стилем) 1648 кияни урочисто зустрічали Б. Хмельницького. К. став столич. містом, центром Київ....
23 грудня 1998 Конституцію затвердила Верховна Рада України. 31 грудня 1998 Закон України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим» підписав Президент України і 12 січня 1999 Конституція Автономної Республіки Крим одночасно з цим законом набрала чинності....
23 грудня 1992. У травні 1994 в Алмати відкрито Посольство України, у січні 2001 – в Астані. Від 1994 діє Посольство К....
23 грудня 1919 – денікінці. Відтоді остаточно встановлено більшов. владу. Під час воєн. дій 1918–20 пром....
23 грудня 1997, скасувала статус депутатської недоторканності для депутатів місцевих рад. Відтоді тема поновлення недоторканності для депутатів місцевих рад на кілька років стала гаслом опозиції, яка прагнула у такий спосіб захистити своїх представників у радах від адміністративного свавілля....
23 грудня 1920, фактично повернувши селян у становище, в якому вони перебували до скасування кріпацтва....
23 грудня 1917 усі судді обиралися ЦР більшістю у 3/5 голосів з числа осіб, які могли навіть не мати вищої освіти....
23 грудня 1993 близьких родичів потерпілого, свідка, експерта і деяких ін. суб’єктів кримінального судочинства мають право на забезпечення їхньої безпеки, якщо до них (шляхом погроз або ін....
23 грудня 1994 парламент Респ. Молдова прийняв закон «Про особливий правовий статус Ґаґаузії (Ґаґауз Єрі)», а 2006 в м....
23 грудня 2016 у ході бойових дій на Світлодар. дузі внаслідок наступу було зайняте укр. бійцями. До листопада 2017 також була тимчасово окупована більша частина Травневого....
23 грудня 1980, від 1984 – всесоюзне. Мало підкреслити не лише шану до Т. Шевченка, а й здійснення його заповітів у «сім’ї братніх народів» – СРСР....
23 грудня 1932 у львів. в’язниці «Бригідки». У момент страти в багатьох греко-катол. церквах Галичини проводили поминал....
23 грудня 1943 за підтримку рад. підпільників нацисти вбили 136 мешканців Нового Життя (переважно жінок і дітей)....
23 грудня 1942 – під нім.-фашист. окупацією. Розвідане Микіл. родовище різнозернистих кварц. пісків. У М....
23 грудня Д. довша на 51 сек., ніж 23 вересня. Щоб уникнути цієї різниці, введено поняття серед. Сонця, яке рівномірно рухається по екватору, та серед....
23 грудня 1920 у складі Польщі з центром у Львові, хоча на той час Польща ще не отримала міжнар. визнання свого суверенітету в Сх....
23 грудня 1938 у Празі для вирішення госп., соц. і фінанс. питань (офіц. відкриття відбулося у січні 1939)....