(11(23). 11. 1875, Полтава – 26. 12. 1933, м. Ментон, Франція, похов. у Москві) – громадсько-політичний і освітній діяч, літературний критик, мистецтвознавець, письменник-драматург і перекладач, публіцист. Брат Михайла та Платона Луначарських. Академік АН СРСР (1930). Народився у сім’ї чиновника...
(10(23). 11. 1908, Київ – 26. 07. 1976, Москва) – письменник, драматург, режисер, кіносценарист. Брат П. Носова. Сталінcька премія (1952). Державна премія РРФСР ім. Н. Крупської (1969). Дитинство пройшло в м. Ірпінь (нині Київ. обл.). Після закінчення школи (1923) працював чорноробом на бетон....
(справж. – Теодор-Ріхард Людвиґович; 28. 10 (09. 11). 1891, Київ; за ін. даними – 11(23). 11. 1891, м. Глухів, нині Сум. обл. – 28. 10. 1942, м. Уфа, нині Башкортостан, РФ) – історик, мистецтвознавець, музеєзнавець. Брат М. Ернста. Член Київ. товариства охорони пам’яток старовини та мистецтва,...
(Pobóg-Malinowski Władysław; 23. 11. 1899, м. Архангельськ, Росія — 21. 11. 1962, м. Женева, Швейцарія) — польський військовик, історик, публіцист. Від 1908 навчався в Архангельській філологічній гімназії, з якої 1916 виключений. Закінчив Володимирську військову школу в Петрограді (нині...
(Penderecki Krzysztof; 23. 11. 1933, м. Дембіца, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 29. 03. 2020, Краків) –– польський композитор, диригент, педагог. Композицію вивчав у Краківській музичній академії (1954––57) та в С. Вєховіча (1957––58). Від 1958 працював у Краківській музичній академії:...
(11(23). 11. 1898, Одеса – 31. 03. 1967, Москва) – радянський військовий діяч. Маршал Рад. Союзу (1944). Двічі Герой Радянського Союзу (1945, 1958). Нар. Герой Югославії (1964). Найвищий рад. військ. орден «Перемога» (1945). Держ. і бойові нагороди СРСР, США, Франції та ін. країн. Закін....
(23. 11(05. 12). 1864, с. Хотяніно Коломен. пов., нині Моск. обл. – 08. 12. 1939, Белґрад) – архітектор. Акад. архітектури (1913). Закін. Моск. училище живопису, скульптури та архітектури (1885). Після проходження армій. зборів у Коломні 1887 переїхав до Ялти (нині АР Крим), де був...
(23. 11. 1899, с. Михайлівка Ольгопільського пов. Подільської губ., нині Гайсинського р-ну Вінницької обл. — 22. 03. 1984, Київ) — композитор, фольклорист, педагог. Закінчив Ольгопільську двокласну школу (1916), де опанував основи теорії музики, гармонії та диригування. Знання з музики поглиблював...
(Ortwin Ostap; справж. – Якуб-Оскар Каценелленбоґен; ін. псевд.: Hoplita Kartacz, Jacek Hoplita; 23. 11. 1876, м. Тлумач, нині Івано-Фр. обл. – весна 1942, Львів) – літературний критик, літературознавець, журналіст. 1884–86 навч. приватно у школі при учител. семінарії у м. Станіслав (нині...
(23. 11. 1931, с. Августівка, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 16. 12. 2018, Київ) — економіст, політичний діяч. Батько А. Швайки. Доктор економічних наук (2001), професор (1996). Народний депутат України (1990—94). Заслужений діяч науки і техніки України (2006). Орден «За заслуги»...
(23. 11. 1902, х. Ющенківка Гадяц. пов. Полтав. губ., нині с. Байрак Ромен. р-ну Сум. обл. – 12. 05. 1979, м. Ґлен-Ков, шт. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – живописець, художник театру. Член АРМУ (1925), Спілки укр. образотвор. мистців у Львові (1940), Об’єдн....
(23. 11. 1983, смт Корнин Попільнянського р-ну Житомирської обл., нині с-ще Житомирського р-ну Житомирської обл.) — актриса, режисер, педагог, громадська діячка. Заслужена артистка України (2021). Закінчила Житомирське училище культури і мистецтв (2004; викладач Н. Тімошкіна), Національну...
(Basanavičius Jonas; 11 (23). 11.1851, с. Ожкабаляй, нині Литва – 16. 02. 1927, Вільнюс) – литовський громадський діяч, історик, фольклорист. Закін. мед. факультет (1879), навч. на істор.-філол. факультеті Моск. університету. 1882–84 стажувався з медицини у Празі та Відні. Мав приватну лікар....
(Gottwald Klement; 23. 11. 1896, с-ще Дєдіце побл. м. Вишков, Австро-Угорщина, нині Чехія – 14. 03. 1953, Прага) – чехословацький комуністичний і державний діяч. За фахом – столяр. Під час 1-ї світової війни воював на укр. землях у складі австро-угор. армії, з якої дезертирував і здався у рос....
(23. 11. 1874, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 16. 08. 1958, Київ) – співак (тенор). Батько Адольфа та Теодора, дід Олександра Летичевських. Заслужений артист УСРР (1932). Навч. у Київ. муз. школі С. Блюменфельда (1898–1901; кл. А. Чарнової-Ґанґардт). Від 1892 співав у...
(23. 11. 1929, Полтава – 05. 06. 2002, Москва) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1970), професор (1985). Державна премія УРСР (1979), СРСР (1987) у галузі н. і т. Закін. Харків. університет (1952), де 1976–79 за сумісництвом працював професор кафедри фізики плазми. 1952–54 – у Слов’ян....
(10(23). 11. 1904, м. Чугуїв, нині Харків. обл. – 23. 10. 2001, Софія) – мовознавець. У роки 1-ї світової війни емігрував до Туреччини, від 1922 – у Болгарії. Закін. істор.-філол. факультет Софій. університету (1930). Учителював. 1934–72 – у Софій. університеті: 1951–71 – зав. 1-ї каф. російської...
(23. 11. 1948, с. Олексіївка Сумського р-ну Сумської обл.) — фахівець у галузі агроекології, біотехнології та селекції. Кандидат біологічних (1981), доктор сільськогосподарських (2004) наук, професор (2005), член-кореспондент НААНУ (2007). Заслужений діяч науки і техніки України...
(11(23). 11. 1892, Вінниця — 10. 04. 1981, м. Анакапрі, о-в Капрі, Італія) — біблієзнавець, перекладач, церковний діяч УГКЦ. Після закінчення Вінницької класичної гімназії 1913 вступив на історико-філологічний факультет Університету св. Володимира у Києві, однак в умовах 1-ї світової війни після...
(11(23). 11. 1877, с. Трихатки Ананьїв. пов. Херсон. губ. – 23. 11. 1940, Ленінград, нині С.-Петербург) – лікар-гігієніст, епідеміолог. Доктор медичних наук (1936, без захисту дис.), професор (1932). Заслужений діяч науки СРСР (1939). Закін. класичну гімназію у м. Ананьїв (нині Поділ. р-ну Одес....
(11 (23). 11. 1842, с. Печеніги, нині смт Харків. обл. – 20. 02(05. 03). 1917, Петроград, нині С.-Петербург) – фахівець у галузях фізики та механіки. Доктор матем. фізики (1885). Член-кореспондент С.-Петербур. АН (1896). Член Рос. фіз.-хім. товариства, Моск. матем. товариства, член-кореспондент...
10(23). 11. 1909, с. Хоні, нині м. Цулукідзе, Грузія – 14. 01. 1992, Тбілісі) – грузинський поет. Академік АН Грузії (1960), її віце-президент (1970–76). Герой Соц. Праці (1979). Гол. ред. Груз. Рад. Енциклопедії (1966–92). Премія ім. Ш. Руставелі (1965), Державна премія Грузії (1988),...
(псевд.: Марко, Максим Рубан, Ярополк, Олег, Ігор, Вільний та ін.; 23. 11. 1910, с. Нові Стрілища, нині смт Жидачівського р-ну Львівської обл. – 18. 07. 1998, м. Піттсбурґ, шт. Пенсильванія, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – політичний діяч. Чоловік Д. Лебедь-Гнатківської. Член...
(23. 11. 1886, с. Суходіл, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 24. 10. 1968, похов. у м. Мюнхен, Німеччина) – педагог, публіцист, громадський діяч. Навч. у Терноп. учит. семінарії, закін. Заліщиц. учит. семінарію (нині Терноп. обл., 1906). Учителював у Снятин. пов. на Станіславщині, де...
(23. 11. 1871, містечко Берегомет-над-Сіретом, нині смт Берегомет Вижниц. р-ну Чернів. обл. – 13. 11. 1945, Відень) – військовик. Народився у сім’ї нім. колоніста, мати була українкою. Закін. кадет. корпус у Відні (1891). Служив у дислокованих в Галичині підрозділах австро-угор. армії,...
(23. 11. 1878, с. Ганщина Поділ. губ. – після 1945) – громадсько-політичний діяч. Закін. Поділ. духовну семінарію (нині Хмельн. обл., 1895) та Київ. духовну академію (1905). Відтоді викладав у Черніг. духов. семінарії. Брав активну участь у діяльності товариства «Просвіта», яким керував М....
(10(23). 11. 1900, с. Скопці Переяслав. пов. Полтавської губ., нині с. Веселинівка Баришів. р-ну Київської обл. – 06. 10. 1960, Київ) – майстриня декоративного розпису. Майстер народного мистецтва УРСР (1936). Член СХУ (1944). Навчалася у Скопцівському навчально-показовому килимар. майстерні...
(11(23). 11. 1883, С.-Петербург – 22. 04. 1962, Київ) – лікар-дерматовенеролог. Дочка Олександра та Лідії Павловських, мати Т. Каришевої. Доктор медичних наук (1948), професор (1949). Державні нагороди СРСР. Закін. С.-Петербур. жін. мед. інститут (1908). Відтоді працювала у Київ. жін. мед....
(23. 11. 1941, с. Бобівці Сторожинец. р-ну Чернів. обл.) – живописець, художник-монументаліст. Член НСХУ (1993). Закін. факультет худож. кераміки Львів. інституту прикладного та декоративного мистецтва (1972; викл. Ю. Лащук, Е. Мисько, Л. Пушкаш, І. Скобало, З. Флінта). Працював у...
(23. 11. 1832, Львів – 07. 05. 1921, м. Перемишль, нині Польща) – скульптор. Батько С. Маєрського. Навч. 1855–64 у каменяр. закладах. Заснував 1867 у Перемишлі майстерню кам’яних і дерев’яних скульптур. У храмах Галичини в 1870–90-х рр. виконав багато реліг. фігур, вівтарів, амвонів,...
(23. 11. 1957, с. Вірля Баранівського, нині Звягельського р-ну Житомирської обл.) — прозаїк. Член НСПУ (2005). Премії імені В. Земляка (2012), імені В. Юхимовича (2014), імені І. Огієнка (2015), обласної імені Лесі Українки (2016), імені Ю. Ґудзя (2019). Закінчив Житомирський педагогічний інститут...
(23. 11. 1938, с. Покровське Снігурівського, нині Миколаївського р-ну Миколаївської обл. — 26. 01. 2016) — фахівець у галузі зрошуваного землеробства. Доктор сільськогосподарських наук (1980), професор (1982), член-кореспондент НААНУ (1999). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Закінчив...
(23. 11. 1958, с. Пониква Бродів., нині Золочів. р-ну Львів. обл.) – майстер художнього різьблення на дереві. Член НСМНМУ (2003). Лауреат Всеукр. фестивалю декор.-приклад. мистецтва (Умань, Черкас. обл., 2018). Закін. Дрогоб. пед. інститут (Львів. обл., 1982). Від 1986 – викладач декор.-приклад....
(23. 11. 1978, Київ) — співак (бас), педагог. Доцент (2019). Заслужений артист України (2010). Премія КМ України (2003). Волинська обласна мистецька премія імені В. Хурсенка (2015). Закінчив Волинський університет (2000), де відтоді й працює: від 2022 — завідувач кафедри музичного мистецтва;...
(10(23). 11. 1903, м. Великий Токмак, нині Токмак Запоріз. обл. – 30. 06. 1968, Запоріжжя) – фахівець у галузі авіаційного двигунобудування. Доктор технічних наук (1962), академік АН УРСР (1964). Сталін. (1948) та Ленін. (1960) премії. Герой Соц. Праці (1963). Державні нагороди СРСР. Закін....
(23. 11. 1924, с. Марківці, нині Деражнян. р-ну Хмельн. обл.) – живописець, графік. Член НСХУ (1999). Закін. Харків. художнє училище (1951; викл. В. Мироненко, А. Сафаргалін). Від 1954 бере участь у виставках. Від 1968 живе в Миргороді (Полтав. обл.). Належить до харків. школи...
(23. 11. 1934, м. Сталіно, нині Донецьк) – живописець. Член НСХУ (1987). Закін. Луган. художнє училище (1959; викл. Т. Капканець, О. Фільберт). Учителював; працював 1967–94 на Донец. худож.-пром. комбінаті. На творчій роботі. Основні галузі – монум. і станк. живопис; техніки – мозаїка, розпис,...
(23. 11. 1971, Київ) – художник-монументаліст, живописець. Син В. Козика. Член НСХУ (2002). Закін. Укр. АМ (Київ, 1995; майстерня М. Стороженка). На творчій роботі. Учасник всеукр., міжнародних художніх виставок від 1993. Створює монум. розписи храмів, ікони у візант. традиції, вітражі, живописні...
(23. 11. 1936, с. Крупське, нині Городківка Крижопіл. р-ну Вінн. обл.) – ґрунтознавець. Доктор сільськогосподарських наук (1991), професор (1992), академік НААНУ (1999). Заслужений діяч науки і техніки України (2016). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2000). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ,...
(Назаров Эдуард Васильевич; 23. 11. 1941, Москва – 11. 09. 2016, там само) – російський художник і режисер анімаційних фільмів, сценарист, педагог. Нар. арт. РФ (2012). Державна премія РРФСР ім. братів Васильєвих (1988). Закін. Моск. вище худож.-пром. училище (1971). Від 1959 – у...
(Лимич; 23. 11. 1954, м. Здолбунів Рівненської обл.) – поетеса. Член НСПУ (1996). Премії імені Вал. Поліщука (2007), імені Уласа Самчука (2023). Закінчила Рівненський педагогічний інститут (1990). Працювала в харчовій промисловості...
(23. 11. 1935, с. Воловиця Комарів., нині Ніжин. р-ну Черніг. обл. – 09. 04. 2023, Івано-Франківськ) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1973), професор (1978). Державна премія СРСР (1978). Заслужений діяч науки і техніки України (2015). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Закін....
(23. 11. 1955, с. Здовбиця Здолбунівського, нині Рівненського р-ну Рівненської обл.) — архітектор, живописець. Член НСАУ (1988). Заслужений архітектор України (2003). Державна премія України в галузі архітектури (2006). Закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту (1978)....
(23. 11. 1923, с. Сари Гадяц. р-ну, нині Полтав. обл.) – вчений-агрохімік, ґрунтознавець. Доктор сільськогосподарських наук (1973), професор (1982). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Уман. с.-г. інститут (1952). Працював агрономом в Умані. Від 1955 – в Уман. аграр. університеті:...
(Калинин Геннадий Павлович; 10(23). 11. 1916, Баку – 02. 01. 1975, Москва) – російський гідролог. Доктор географічних наук (1952), професор (1961), член-кореспондент АН СРСР (1970). Державна премія СРСР (1981). Премія ім. М. Ломоносова 1-го ступеня (1969). Закін. Харків. гідрометеорол. інститут...
(23. 11. 1935, м. Шид, Воєводина, нині Сербія) – русинський педагог, освітня діячка у Сербії. Закін. пед. училище у м. Шабац (1953), Університет у Белґраді (1965). Учителювала (1953–65); працювала освіт. радником у Міжмуніцип. навч.-пед. інституті у м. Зениця у Боснії (1965–73). У період роботи...
(23. 11. 1939, с. Бабстово Євр. автоном. обл., РФ – 25. 01. 2022, Миколаїв) – актриса, режисер. Заслужений артист України (1996). Закін. Дніпроп. театр. училище (1963; викл. К. Треплєва, А. Самохлєб). Відтоді грала до 1965 у Терноп. укр. муз.-драм. театрі ім. Т. Шевченка; 1966–69 – Микол. укр....
(23. 11. 1953, Львів) — хімік, матеріалознавець. Доктор хімічних наук (1994), професор (1998). Закінчив Львівський університет (1975). Працював 1975—84 в Інституті нових хімічних проблем АН СРСР (м. Чорноголовка Московської обл.); 1984—99 — у Фізико-механічному інституті НАНУ (Львів): від 1989 —...
(10(23). 11. 1911, с. Клекотина, нині Шаргород. р-ну Вінн. обл. – 10. 06. 1969, Київ) – кіносценарист, перекладач. Член СПУ (1958). Працював на заводах Вінниччини і Києва. Почав публікувати вірші та оповідання в ж. «Молодий більшовик», «Життя й революція», «Глобус», 1930 вступив до твор. об’єдн....
(23. 11. 1942, м. Лозова Харків. обл. – 31. 12. 1999, м. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – учасник правозахисного руху. Навч. у Моск. фінанс. інституті, належав до студент. неомарксист. гуртка. 3 березня 1962 заарешт., 20 червня того ж року за звинуваченням у антирад....
(10(23). 11. 1904, м. Бихов, нині Могильов. обл., Білорусь – 23. 06. 1993, смт Кулиничі Харків. р-ну Харків. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (1954), професор (1956). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. с.-г. інститут (нині С.-Петербург, 1925)....
(Натанзон Шмуль Мордкович; 23. 11. 1903, м. Бердичів Київ. губ., нині Житомир. обл. – 21. 05. 1971, Київ) – фахівець у галузі фармацевтичної хімії. Доктор хімічних наук (1952), професор (1961). Закін. Одес. хім.-фармацевт. інститут (1926). Відтоді працював зав. виробництва екстрактів та склад....
(23. 11. 1987, м. Кіровабад, нині Ґянджа, Азербайджан) — фахівець у галузі механізації сільського господарства. Доктор технічних наук (2020). Закінчив Запорізький університет (2009). Працював в Інституті механізації та електрифікації сільського господарства НААНУ (2013—14); від 2014 — завідувач...
(23. 11. 1913, с. Високе, нині Курської обл., РФ – 24. 02. 1998, Харків) – радіофізик. Доктор фізико-математичних наук (1965), професор (1965). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1989). Державні нагороди СРСР. Закін. Артемів. мех....
(11(23). 11. 1885, Одеса – після 1940) – математик. Закін. Новорос. університет (1911), Вищі пед. курси (1912) в Одесі. Учителював. 1923–27 під керівництвом І. Тимченка навч. в аспірантурі при секції геометрії н.-д. каф. математики Одес. ІНО, де 1928 захистив дис. на звання н. с. Відтоді – в...
(23. 11. 1890, с. Русилів, нині Буського р-ну Львів. обл. – 11. 05. 1970, м. Сент-Катарінс, провінція Онтаріо, Канада) – громадсько-політичний діяч, військовик. Батько Л. Коссара. Закін. Львів. реал. гімназію (1909), Рільничу академію в Дублянах (нині місто Жовків. р-ну Львів. обл., 1912). У...
(23. 11. 1951, Чернігів) – майстер художнього оброблення металу. Член НСХУ (1990). Закін. Косів. технікум нар. худож. промислів (Івано-Фр. обл., 1972; викл. Д. Назоряк, П. Соломченко). Від 1973 працював в архіт. бюро Черніг. заводу радіоприладів; від 1976 – монтажником сувенір. продукції на київ....
(23. 11. 1905, с. Шпитьки Київського пов. Київської губ., нині Бучанського р-ну Київської обл. — 04. 08. 2002, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1961). Заслужений діяч науки УРСР (1967). Учасниця 2-ї світової війни (політрук евакуаційного шпиталю). Бойові нагороди. Закінчила Київський ІНО...
(11(23). 11. 1902, аул Армавір, нині місто Краснодар. краю, РФ – грудень 1959, Київ) – анатом. Доктор медичних наук (1939), професор (1941). Учасник 2-ї світової війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Кубан. мед. інститут (м. Краснодар, 1925), де відтоді й працював. Від 1930 – у...
(справж. – Гайто Георгій Іванович; 23. 11. 1903, С.-Петербург – 05. 12. 1971, Париж) – письменник. З походження осетин. Навч. у кадет. корпусі в Полтаві (1911), Харків. гімназії (до 1919), закін. гімназію у м. Шумен (Болгарія, 1923), на еміграції – курс у Сорбонні (1928). Під час воєн. дій...
(23. 11. 1950, с. Черніговка Примор. краю, РФ) – мікробіолог. Доктор біологічних наук (1987). Премія ім. Д. Заболотного АНУ (1993). Закін. Київ. технол. інститут харчової промисловості (1972). Відтоді працював в Інституті мікробіології і вірусології НАНУ (Київ): від 1989 – завідувач відділу...
(23. 11. 1925, с. Лецовиця, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл.) – економіст, історик. Канд. екон. (1956), д-р істор. (1974) н., професор (1975). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Львів. торг.-екон. інститут (1950). Відтоді працював дир. Мукачів. технікуму рад. кооп. торгівлі; від...
(23. 11. 1925, с. Кузнецово, нині Новосибір. обл., РФ) – історик. Доктор історичних наук (1970), професор (1970). Закін. Новосибір. пед. інститут (1948). У 1947–55 працював дир. школи, від 1955 – старший викладач, доцент, у 1962–94 – завідувач кафедри істор. ф-ту, від 1995 – професор кафедри...
(23. 11. 1925, с. Ертіль, нині місто Воронез. обл., РФ – 02. 03. 1945) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (1944 – двічі, 1945 – посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1943. Відзначився 1944 під час боїв побл. міст Нова Одеса Микол. обл. та...
(10(23). 11. 1900, с. Скопці Переяслав. пов. Полтавської губ., нині с. Веселинівка Баришів. р-ну Київської обл. – 06. 10. 1960, Київ) – майстриня декоративного розпису. Майстер народного мистецтва УРСР (1936). Член СХУ (1944). Навчалася у Скопцівському навчально-показовому килимар. майстерні...
(11(23). 11. 1875, Полтава – 26. 12. 1933, м. Ментон, Франція, похов. у Москві) – громадсько-політичний і освітній діяч, літературний критик, мистецтвознавець, письменник-драматург і перекладач, публіцист. Брат Михайла та Платона Луначарських. Академік АН СРСР (1930). Народився у сім’ї чиновника...
(18(31). 03. 1914, с. Русанівка Гадяц. пов. Полтав. губ., нині Ромен. р-ну Сум. обл. – 23. 11. 1996, Київ) – літературознавець, критик. Доктор філологічних наук (1959), професор (1981), академік НАНУ (1986; від 1993 – академік-секр. Відділ. літ-ри, мови і мистецтвознавства). Заслужений діяч науки...
(26. 09 (09. 10). 1904, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. – 23. 11. 1983, Київ) – поет, перекладач, літературознавець, громадський і державний діяч. Академік АН УРСР (1951). Заслужений діяч науки УРСР (1966). Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (1964). Народний поет Узбецької РСР....
(справж. – Федюшка Микола Йосипович; ін. псевд.: Лебедик, Явір; 19. 05. 1889, містечко Войнилів, нині смт Калус. р-ну Івано-Фр. обл. – 23. 11. 1919, Вінниця) – літературний критик, публіцист, перекладач. Навч. у Станіслав. гімназії (нині Івано-Франківськ), від 1908 студіював германістику і...
(Славінський; 12(24). 08. 1868, м-ко Ставище Таращанського пов. Київської губ., нині с-ще Білоцерківського р-ну Київської обл. — 23. 11. 1945, Київ) — громадсько-політичний і культурний діяч, дипломат, публіцист. Закінчив юридичний (1891) та історико-філологічний (1895) факультети Університету св....
(Weir John; справж. – Вив’юрський Іван Федорович; 23. 10. 1906, м. Брод-Веллі, провінція Манітоба, Канада – 23. 11. 1983, Торонто) – журналіст, літературознавець. В. – відомий англомов. перекладач творів укр. літ-ри, зокрема Т. Шевченка, діяч комуніст. та робітн. руху в Канаді. Народився в сім’ї...
(Malraux André; 03. 11. 1901, Париж – 23. 11. 1977, м. Кретей, Франція) – французький письменник, мистецтвознавець, кінорежисер, громадський і державний діяч. Народився у сім’ї фінансиста. Навч. у Нац. школі сх. мов. У 1920-х рр. багато подорожував країнами Сходу (передусім Далекого Сходу), брав...
(19. 02(03. 03). 1862, Харків – 23. 11. 1941, там само) – архітектор. Син М. Бекетова. Доктор архітектури (1939). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1941). Закінчив С.-Петербурзьку академію мистецтв (1888). У 1894 виконав програму на проект бібліотеки з галереєю видатних людей і музеєм нумізматики,...
(20. 12. 1921, с. Білка, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 23. 11. 2007, Київ) — математик, фізик. Батько І. Парасюка. Доктор фізико-математичних наук (1955), професор (1957), академік НАНУ (1964). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Премії імені М. Крилова АН УРСР (1982) та...
(17. 03. 1919, с. Харківці, нині Лохвиц. р-ну Полтав. обл. – 23. 11. 1994, Київ, похов. у рідному селі) – драматург, прозаїк. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1977). Державна премія СРСР (1980). Літ. премія ім. О. Корнійчука (1986). Член СПУ (1966), СП СРСР (1986). Навч. у Харків....
(01. 03. 1935, с. Наруксово Горьковської, нині Нижньогородської обл., РФ — 23. 11. 2016, м. Нижній Новгород, РФ) — фізик, математик, теоретик екранопланів. Кандидат фізико-математичних (1962), доктор технічних (1964) наук, професор (1970). Закінчив Горьковський інститут інженерів водного...
(28. 12. 1874(09. 01. 1875), х. Хоменкове Гадяц. пов. Полтав. губ., нині село Ромен. р-ну Сум. обл. – 23. 11. 1937, Полтава) – живописець, графік, мистецтвознавець і поет. Член Асоц. художників Червоної України (1929–30). Навч. у Строганов. худож.-пром. училищі (Москва, 1899–1900), закін. Одес....
(26. 12. 1889 (07. 01. 1890) (за ін. даними – 1887), с. Волохівка, нині Вовчан. р-ну Харків. обл. – 23. 11. 1968, Париж) – ботанік. Доктор біологічних наук (без захисту дис., 1936), професор (1931). Закін. Женев. університет (1909) та Моск. вищі жін. курси. 1911–15 працювала в Жін. гімназії та...
(псевд.: Будяченко, Колька, Гриць Мазниця, Михайленко, Непанас Некущенко, Немонах, Іван Шпилька, Вуйко Славко; 12. 11. 1884, с. Печеніжин, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 23. 11. 1959, м. Бухуші, Румунія) – поет, публіцист, громадсько-культурний діяч. Закін. Чернів. університет (1908)....
(24. 08. 1839, м. Бишть, нині Чехія – 10(23). 11. 1916, Петроград, нині С.-Петербург) – диригент, композитор, музично-громадський діяч. Від 1861 мешкав у С.-Петербурзі: капельмейстер оркестру князя М. Юсупова, від 1863 – пом. капельмейстера, від 1867 – 2-й, від 1869 – 1-й капельмейстер (гол....
(псевд. – Рогдаєв; 1880, с. Шилкіно Моск. губ. – 23. 11. 1934, Ташкент) – засновник анархістського руху в Україні. Народився у сім’ї чес. переселенців. Закін. Костром. мех.-тех. училище (Росія), навч. в університетах Зх. Європи. 1900 став чл. есерів. групи, 1902 втік з-під нагляду рос. поліції в...
(12(25). 02. 1914, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 23. 11. 2013, Київ) – педагог, військовий діяч. Кандидат педагогічних наук (1968). Учасник 2-ї світової війни. Бойові та держ. нагороди СРСР, України, Польщі, занесено до переліку рятівників Кракова та нагороджено Золотою відзнакою міста....
(11(23). 11. 1877, с. Трихатки Ананьїв. пов. Херсон. губ. – 23. 11. 1940, Ленінград, нині С.-Петербург) – лікар-гігієніст, епідеміолог. Доктор медичних наук (1936, без захисту дис.), професор (1932). Заслужений діяч науки СРСР (1939). Закін. класичну гімназію у м. Ананьїв (нині Поділ. р-ну Одес....
(02(14). 03. 1867, Москва – 23. 11. 1921, с-ще Куюк-Тюбе побл. Стамбула) – літературознавець, історик російської літератури. Закін. Ніжин. істор.-філол. інститут (нині Черніг. обл., 1888). Відтоді викладав рос. мову у харків. г-зіях. 1890–99 – наставник студентів Ніжин. істор.-філол. інституту....
(1849, Тифліс, нині Тбілісі – 23. 11. 1937, м. Лебедин, нині Сум. обл.) – богослов, публіцист. 1851 емігрував до Німеччини, від 1867 – у Великій Британії. Повернувшись до Росії, став членом баптист. спільноти Тифліса. 1869 прийняв хрещення. За рекомендацією І. Онкена вступив до баптист. семінарії...
(Kozik Jan; 27. 10. 1934, с. Посадова Краків. воєводства, Польща – 23. 11. 1979, с. Завада Краків. воєводства) – польський історик-українознавець. Доктор габіліт. (1975). У 1952 вступив на філол. факультет Познан. університету, але через складне матеріал. становище залишив навч., учителював. Від...
(12(24). 07. 1884, м. Прилуки Полтавської губ., нині Чернігівської обл. — 23. 11. 1959, Париж) — педагог, громадська діячка. Дружина Симона, мати Лариси (Лесі) Петлюр. Закінчила Прилуцьку жіночу гімназію (1902), де й учителювала, згодом переїхала до Києва, працювала у приватній жіночій гімназії В....
(20. 01. 1911, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 23. 11. 1987, там само) – фахівець у галузі промислового будівництва. Член СА СРСР (1938; 1968–70 – голова Дніпроп. обл. організації). Професор (1966). Ленін. премія (1959). Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. інж.-буд. інститут (1932),...
(02(15). 11. 1901, с. Григорівка Олександрів. пов. Катеринослав. губ., нині Запоріз. р-ну Запоріз. обл. – 23. 10. 1980, Одеса) – мовознавець. Кандидат філологічних наук (1940). Закін. двокласну учител. школу (1917), Дніпроп. ІНО (нині Дніпро, 1926). Від 1917 учителював, працював на курсах з...
(31. 10(13. 11). 1916, Полтава – 23. 11. 1974, Москва) – письменник, журналіст. Кандидат технічних наук (1945). Член СП СРСР. Закін. Моск. енергет. інститут (1938). Працював гол. ред. ж. «Техника – молодежи» (1945–48) та г. «Советская культура» (1956–61), завідувач відділу науки г. «Известия»...
(Dembiński Bronisław; 14. 08. 1858, с. Мала Коможа, нині Куявсько-Помор. воєводства, Польща – 23. 11. 1939, м. Познань, Польща) – польський історик, політик, дипломат. Почес. д-р Оксфорд. (1930) і Варшав. (1933) університетів. Дійсний член Академії знань у Кракові (1917), голова Познан....
(11. 03. 1931, м. Клинці Брян. обл., РФ – 23. 11. 2001, Вінниця) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1992), професор (1999). Закін. Львів. політех. інститут (1953). Працював у Харків. політех. інституті (1956–58); у Комунар. гірничо-металург. інституті доцент (1958–67); у Вінн. тех....
(Osuchowski Wacław; 26. 01. 1906, Тернопіль – 23. 11. 1988, м. Замостя Люблін. воєводства, похов. у м. Краків, Польща) – польський історик права, правознавець. Доктор габіліт. із римського права (1933), проф. Закін. гімназію в Тернополі (1924), навч. на юрид. (1924–28) і гуманітар. (1929–31)...
(16. 10. 1933, с. Круподеринці, Погребищенський р-н, Вінницька обл. – 23. 11. 2012, Київ) – мікробіолог. Доктор медичних наук (1988). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Закінчив Київський медичний інститут (1959). Після закінчення працював лікарем; 1962–69 – у Київському НДІ...
(07. 01. 1943, с. Стара Ягільниця Чортків. р-ну Терноп. обл. – 23. 11. 2005, Тернопіль) – актор, режисер. Народний артист України (1999). Премія ім. А. Бучми (1997). 2-а Респ. премія (1985; роль Дервоїда у виставі «Рядові» О. Дударева), 1-а премія на фестивалі «Терноп. театр. вечори» (1999; роль...
(26. 10(07. 11). 1873, Поділ. губ. – 23. 11. 1935, м. Сталіно, нині Донецьк) – гірничий інженер. Навч. у Рішельєв. гімназії та Новорос. університеті в Одесі. Після закінчення С.-Петербур. гірн. інституту (1901) працював на Одес. металург. заводі, Перекоп. соляних промислах, Берестов.,...
(19. 04(02. 05). 1916, Петроград, нині Санкт-Петербург — 23. 11. 1988, Ленінград, нині Санкт-Петербург, похований у Харкові) — архітектор. Доктор мистецтвознавства (1959), професор (1962). Член СА УРСР (1940). Заслужений діяч науки УРСР (1980). Закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут...
(28. 03. 1928, с. Нижній Чулим, нині Новосибір. обл., РФ – 23. 11. 2004, Рівне) – живописець, скульптор. Член НСХУ (1985). Закін. Харків. військ.-авіац. училище штурманів (1947), навч. у худож. студії при Палаці культури металургів м. Гур’євськ (Кемеров. обл., РФ, 1948–50; викл. К. Луконін),...
(09. 03. 1935, Полтава – 23. 11. 2006, Москва) – геофізик. Доктор фіз.-мат. н., проф., іноз. чл. НАНУ (2003). Заслужений діяч науки РФ (1996). Держ. премії УРСР (1979), СРСР (1987), РФ (1998). Закін. Харків. університет (1957). Відтоді працював у Інституті ядер. фізики Сибір. відділ. АН СРСР (м....
(03. 05. 1912, с. Кулачківці, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 23. 11. 1995, Львів) – церковний діяч РКЦ. Навч. 1927–34 у францискан. гімназіях м. Лодзь (Польща) і Львова, 1934–37– на філос.-теол. семінарі францисканців у Львові та Кракові, 1937–39 – на теол. факультеті Львів. університету, де...
(світське ім’я – Марціанна; 28. 07. 1822, м. Перемишль, нині Підкарп. воєводства, Польща – 23. 11. 1905, с. Городятичі, нині Родатичі Городоцького р-ну Львів. обл.) – церковна діячка РКЦ. 1840 вступила до монастиря шариток у Львові. Від 1842 перебувала в обителі шариток у с. Новосілки (нині...
(26. 12. 1937, м. Сталіно, нині Донецьк – 23. 11. 2014, м. Макіївка Донецької обл.) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1992), професор (1994). Премія ім. О. Скочинського (1981). Закін. Донец. політех. інститут (1960). Від 1960 працював у Макіїв. НДІ безпеки робіт у гірн. промисловості: м....
(Титов Петро Семенович; 25. 12(06. 01). 1877, м. Кузнецьк-Сибірський, нині Новокузнецьк Кемеровської обл., РФ — 23. 11. 1937, м. Турткуль, Узбекистан) — церковний діяч РПЦ. Закінчив Казанську духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я (Росія, 1901). У тому ж році прийняв чернечий постриг....
(19. 09. 1933, м. Могильов, Білорусь – 23. 11. 2009, Київ) – фахівець у галузі керування біологічними системами. Доктор біологічних наук (1991). Закін. Ленінгр. електротех. інститут зв’язку (нині С.-Петербург, 1956). Працював у Ризькому телецентрі (1956–61); Н.-д. відділі Ризького інституту інж....
(04(17). 04. 1904, с. Григоро-Денисівка, нині с. Новогригорівка Друга Долин. р-ну Кіровогр. обл. – 23. 11. 1971, Миколаїв) – педагог. Кандидат педагогічних наук (1953). Навч. у Кам’янець-Поділ. с.-г. інституті (нині Хмельн. обл., 1922–24), закін. Кам’янець-Поділ. ІНО (1926). Працював у Харкові у...
(30. 06. 1938, м. Челябінськ, РФ – 23. 11. 2021, Київ) – диригент, педагог. Професор (1992). Народний артист України (2000). Закін. Харків. консерваторію (1961; кл. кларнета О. Козлова) та аспірантуру при Київ. консерваторії (1966; кл. диригування М. Канерштейна). 1966–71 – диригент Держ. симф....
(12. 05. 1920, с. Вигів, нині Коростенського р-ну Житомирської обл. – 23. 11. 2005, Львів) – лікар-терапевт. Чоловік Я. Виговської. Доктор медичних наук (1973), професор (1974). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Закінчив Львівський медичний інститут (1946). Працював лікарем. Від...
(справж. – Гомоляка; 05(17). 06. 1889, Київ – 23. 11. 1964, м. Керч, АР Крим) – актор. Заслужений артист УРСР (1951). Батько В. Гомоляки. Навч. на юрид. факультеті Київ. університету (1909– 16), у Театр. школі Г. Заславського і Г. Фістуларі (С.-Петербург, 1909–11), закін. Оперну студію М....
(20. 10. 1922, с. Добрянка Ріпкин. р-ну Черніг. обл. – 23. 11. 1998, Київ) – агроном, ентомолог. Доктор біологічних наук (1976), професор (1989). Закін. Білоцерків. с.-г. інститут (1951). Працював м. н. с. Укр. НДІ землеробства (Київ, 1955–56); від 1956 – в Укр. НДІ захисту рослин (нині Інститут...
(27. 04. 1931, м. Сталіно, нині Донецьк – 23. 11. 2015, м. Єкатеринбург, РФ) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1969), професор (1976). Державна премія України в галузі науки і техніки (1991). Закін. Свердлов. гірн. інститут (нині Єкатеринбург, 1954). Відтоді працював на шахтах Уралу....
(псевд. і крипт.: В. Б., В. Л. Б., Б-м В., Велина, Старий громадянин; 09(21). 02. 1839, Київ – 10(23). 11. 1904, там само) – археолог, літературний і громадський діяч. Батько М. Беренштам-Кістяківської. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1862). Організував неділ. школи, був учасником...
(03. 10. 1863, с. Романівка Київ. губ. – 23. 11. 1942, Краків) – математик. Член-кореспондент АН СРСР (1924). Дійсний член Краків. АН (1926). Закін. С.-Петербур. інститут інж. шляхів сполучення (1886), здобув ступ. д-ра матем. н. у Сорбонн. університеті (Париж, 1889). Викладав у ліцеях Франції....
(Dernburg Heinrich; 03. 03. 1829, м. Майнц, Німеччина – 23. 11. 1907, Берлін) – німецький правознавець. Почесний член Університету св. Володимира в Києві (1899). Навчався у Берлінському і Ґіссенському університетах (в останньому 1850 захистив докторську дисертацію). 1851–54 – приват-доцент...
(25. 03. 1943, м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ – 23. 11. 2010, Москва) – спортсмен (сучасне п’ятиборство). Заслужений майстер спорту СРСР (1972). Державна нагорода СРСР. Закінчив Львівський інститут фізичної культури (1967). Чемпіон у командній, бронзовий призер в особовій першості 20-х (м....
(14. 04. 1919, м. Павловськ, нині Ленінгр. обл., РФ – 23. 11. 2002, Донецьк) – хімік. Доктор хімічних наук (1963), професор (1964). Премія ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1988). Закін. Ленінгр. університет (1941). Працювала зав. лаб. Військ.-мед. академії (Ленінград–Самарканд, 1941–45); у Львів....
(24. 11. 1938, с. Дарахів, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 23. 11. 1998, м. Теребовля, нині Терноп. р-ну) – хоровий диригент, педагог, аранжувальник. Заслужений працівник культури України (1993). Лауреат 2-го Всеукр. конкурсу хор. колективів ім. М. Леонтовича (Рівне, 1993, 3-я премія). Закін....
(14. 03. 1909, Одеса — 23. 11. 1986, м. Хабаровськ, РФ) — лікар-інфекціоніст. Доктор медичних наук (1964), професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Одеський медичний інститут (1931). Працював 1934—41 в Одеському інституті удосконалення лікарів; 1947—55 — у Таджицькому медичному...
(справж. – Маріонелла; Королёва Гуля (Марионелла) Владимировна; 09. 09. 1922, Москва – 23. 11. 1942, побл. х. Паньшино Сталінгр., нині Волгогр. обл., РФ) – російська кіноактриса. Учасниця 2-ї світової війни. Бойова нагорода. Навч. у Київ. гідромеліорат. інституті (1940–41). Дебютувала у кіно...
(30. 12. 1932, с. Великі Сорочинці Миргород. р-ну Полтав. обл. – 23. 11. 1991, Київ) – графік і скульптор. Закін. Одес. артилер. училище (1954), Укр. полігр. інститут у Львові (1965). Відтоді працював у Києві: художником-конструктором в Інституті надтвердих матеріалів; у видавництві «Радянська...
(17. 08. 1907, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 23. 11. 1989, Мінськ) – композитор, педагог, музично-громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР (1963). Закін. Ростов. муз. технікум (РФ, 1930). Навч. композиції у Н. Хейфеца. Від 1931 – зав. муз. частини театрів...
(27. 04. 1912, с. Михайлівка Херсон. пов. Херсон. губ., нині с. Мар’ївці Баштан. р-ну Микол. обл. – 23. 11. 1987, Москва) – спортсмен (плавання). Державні нагороди СРСР. Заслужений майстер спорту СРСР (1939), заслужений тренер, суддя міжнар. категорії. Найвідоміший плавець світу в стилі батерфляй...
(18. 11. 1949, с. Терновиця Тлумац. р-ну, нині Івано-Фр. обл. – 23. 11. 2020, Івано-Франківськ) – хоровий диригент, педагог. Народний артист України (1998). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2010). Закін. муз.-пед. факультет Івано-Фр. пед. інституту (1978; викл. Б. Дерев’янко). Від 1972 працював у...
(02. 06. 1929, м. Калуш Станіслав., нині Івано-Фр. обл. – 23. 11. 1991, Івано-Франківськ) – лікар. Доктор медичних наук (1973), професор (1975). Закін. Станіслав. мед. інститут (нині Івано-Франківськ; 1953). Працював лікарем. Від 1966 – в Івано-Фр. мед. інституті (нині академія): асист....
(12(24). 11. 1876, с. Талова Балка, нині Світловод. р-ну Кіровогр. обл. – 23. 11. 1953, Київ) – фахівець у галузі лісівництва та ентомології. Доктор біологічних наук (1936, без захисту дис.). Закін. С.-Петербур. ліс. інститут (1901). Працював у лісництвах в Україні. 1918 – зав. Бюро ліс....
(27.11.1889, с. Лісневичі, нині Пустомитів. р-ну Львів. обл. – 23. 11. 1961, Торонто) – скрипаль, диригент, музикознавець. Навч. у Львів. учител. семінарії, де вчився гри на скрипці та диригуванню. 1915–17 – хормейстер та диригент «Тернопільських театральних вечорів», очолював симф. оркестр,...
(Бернандт Григорий Борисович; псевд. і крипт.: Б. Гр., Б. Осипов, Г. Б., Гр. Б., Ф. Ч., Челянский; 08(21). 04. 1905, Вільно, нині Вільнюс – 23. 11. 1978, Москва) – російський музикознавець. Закін. Моск. консерваторію (1933). Працював ст. муз. ред. Радіокомітету, викл. Свердлов. (1934–36), Ростов....
(11. 04. 1954, м. Кобеляки Полтавської обл. — 22. 11. 2025) – актор. Чоловік Т. Корінної. Заслужений артист України (1995). Закінчив Дніпропетровське театральне училище (1978; викладач Н. Пінська). Відтоді працював у Сумському театрі драми та музичної комедії ім. М. Щепкіна. Самобутній,...
(30. 05. 1950, с. Літки Броварського р-ну Київської обл. – 18. 11. 2025, Київ) – археолог, історик. Доктор історичних наук (1991), професор (1997), член-кореспондент НАНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (2012). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Премії ім. М....
(17. 01. 1942, м. Городок Львів. обл. – 16. 11. 2025, Львів, похований у рідному місті) – прозаїк, літературознавець. Чоловік Н.-Л. Горак. Канд. хім. н. (1971). Член НСПУ (1988). Закін. Львівський університет (1964). Працював у Борислав. НДІ орган. хімії; в Укр. НДІ поліграф. промисловості; на...
(27. 04. 1931, м. Сталіно, нині Донецьк – 23. 11. 2015, м. Єкатеринбург, РФ) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1969), професор (1976). Державна премія України в галузі науки і техніки (1991). Закін. Свердлов. гірн. інститут (нині Єкатеринбург, 1954). Відтоді працював на шахтах Уралу....
(07. 01. 1943, с. Стара Ягільниця Чортків. р-ну Терноп. обл. – 23. 11. 2005, Тернопіль) – актор, режисер. Народний артист України (1999). Премія ім. А. Бучми (1997). 2-а Респ. премія (1985; роль Дервоїда у виставі «Рядові» О. Дударева), 1-а премія на фестивалі «Терноп. театр. вечори» (1999; роль...
(12. 05. 1920, с. Вигів, нині Коростенського р-ну Житомирської обл. – 23. 11. 2005, Львів) – лікар-терапевт. Чоловік Я. Виговської. Доктор медичних наук (1973), професор (1974). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Закінчив Львівський медичний інститут (1946). Працював лікарем. Від...
(03. 05. 1912, с. Кулачківці, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 23. 11. 1995, Львів) – церковний діяч РКЦ. Навч. 1927–34 у францискан. гімназіях м. Лодзь (Польща) і Львова, 1934–37– на філос.-теол. семінарі францисканців у Львові та Кракові, 1937–39 – на теол. факультеті Львів. університету, де...
(10. 08. 1928, с. Воронівка Путивл. р-ну, нині Сум. обл. – 23. 11. 1995, м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (1975), професор (1976). Закін. Харків. інж.-екон. інститут (1953). Від 1956 працював у Дніпродзержин. тех. університеті: 1962–64 – декан металург....
(08. 03. 1921, с. Іванівка, нині Колгоспівка Петриків. р-ну Дніпроп. обл. – 23. 11. 1995, смт Петриківка) – майстриня петриківського розпису. Закін. Петриків. школу декор. малювання (1938; викл. Т. Пата). Працювала 1938–39 художником рахунк. вишивки артілі худож. вишивок і тканин ім. Н. Крупської...
23 листопада 1791 Катерина ІІ видала указ, що став початком установлення «смуги осілості». Євреям дозволялося поселятись у 15-ти губерніях Росії та 10-ти губерніях Царства Польського....
23 листопада було встановлено 400 наметів майже на всю довжину вул. Хрещатик. Штаб В. Ющенка організував пряму супутникову трансляцію з Майдану Незалежності, чим негайно скористалися провідні телеканали світу....
23 листопада 2001 Радою Європи прийнято Міжнар. конвенцію про кіберзлочинність (7 вересня 2005 ратифіковано ВР України)....
23 листопада (6 грудня) ухвалено об’єднання Пд.-Зх. і Румун. фронтів у один Укр. фронт та укладено перемир’я....
23 листопада 1943) О. була у складі Олександрій. ґебіту Микол. ген. округу райхскомісаріату «Україна»....
23 листопада 2014 року відкрито перший на Чернігівщині пам’ятний знак Героям Небесної сотні. Серед видатних уродженців – фахівець у галузі механіки В....
23 листопада 1943 нацисти вбили 119 жит. Оскільки М. було прифронт. селом, тут тимчасово містився рад....
23 листопада 1940 у м. Аккерман (нині Білгород-Дністровський) Одес. обл. як Аккерман. краєзнавчий музей....
23 листопада 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 275 односельців....
23 листопада 1941 до 10 березня 1944 на хвилі 49,5 метра. Позивним сигналом радіостанції була мелодія українського композитора 2-ї половини 19 ст....
23 листопада (1–6 грудня) – ухвалила низку постанов про впорядкування життя в Україні, зокрема організацію місц....
23 листопада 1907 щосуботи у Львові як незалеж. орган укр. вчительства. Створ. на зміну часопису «Промінь»....