(псевд. і крипт.: Вартовий, Василь Чайченко, Б. Вільхівський, Л. Яворенко, Перекотиполе, І. Сельський, Б., Б. В., Б. Г., В., В. Ч. та ін.; 27. 11(09. 12). 1863, х. Вільховий Яр побл. с. Руські Тишки, нині Харків. р-ну Харків. обл. – 23. 04(06. 05). 1910, м. Оспедалетті, Італія, похов. у Києві) –...
(Багдановіч Максім Адамавіч; 27. 11(09. 12). 1891, Мінськ – 12(25). 05. 1917, м. Ялта, нині АР Крим) – білоруський поет, перекладач, критик, історик літератури. Один з основоположників нової білорус. літ-ри й творців білорус. літ. мови. Дитячі роки провів у Гродно (1892–96), жив і вчився у...
(27. 11(09. 12). 1870, Санкт-Петербург — 11. 02. 1946, м. Радебурґ, Німеччина) — громадсько-політичний діяч, меценат, дипломат. Разом із родиною проживав у маєтку в с. Городок Рівненського пов. Волинської губ. (нині Рівненського р-ну Рівненської обл.) і Києві. Навчався в Університеті св. Володимира...
(27. 11(09. 12). 1842, Москва – 08. 02. 1921, м. Дмитров, нині Моск. обл., похов. у Москві) – географ, філософ, літературознавець, один із теоретиків анархізму. По батьків. лінії був нащадком давнього князів. роду Рюриковичів, по материн. – козац. роду Сулим. Закін. Пажес. корпус (1862)....
(27. 11(09. 12). 1842, слобода Новоборисоглібська Богодухів. пов. Харків. губ. – 06(19). 12. 1908, м. Гатчина, нині Ленінгр. обл.) – письменник, журналіст, графік і живописець. Онук засн. Харків. університету В. Каразіна. Закін. мор. кадет. корпус (1862). Від 1865 у військах Туркестан. округу...
(09. 12. 1872, Львів – 20. 07. 1931, с. Татарів, нині Яремчан. міськради Івано-Фр. обл., похов. у Львові) – фармаколог, фахівець художньої фотографії. Закін. Львівський університет (1896). Походив з відомої родини львів. аптекарів чес. походження, власників найбільшої в Галичині аптеки «Під...
(Gellner Ernest Andre; 09. 12. 1925, Париж – 05. 11. 1995, Прага) – англійський філософ, антрополог і соціолог. Член Британ. Академії (1974). Один із засн. Європ. асоц. соц. антропології. З євр. німецькомов. сім’ї. Навч. у Праз. англ. грамат. школі. Навесні 1939 родина емігрувала до Великої...
(27. 11(09. 12). 1885, х. Березівський Полтав. пов., нині с. Березівка Полтав. р-ну Полтав. обл. – після 1961) – політичний, військовий і кооперативний діяч. Закін. Казан. піхотне училище (Росія, 1908), навч. у Київ. політех. інституті (1910–14). Учасник рос.-япон. 1904–05 і 1-ї світ. воєн. У...
(26. 11(09. 12). 1915, Москва – 26. 01. 1988, Севастополь) – гiдробiолог. Доктор біологічних наук (1956), член-кореспондент АН УРСР (1967). Державні нагороди СРСР. Закiн. Харкiвський університет (1939). У 1937 під час навчання був заарешт. за звинуваченням у «контррев.» діяльності, згодом звільн....
(09. 12. 1905, м. Перемишль, нині Польща – 22. 04. 1985, Львів) – графік, живописець і педагог. Заслужений художник УРСР (1972). Член СХУ (1958). Навч. у Мист. школі О. Новаківського у Львові (1926–32), закін. Львів. політех. інститут (1933; викл. Л. Тирович). Викладала у Львів. худож.-пром....
(09. 12. 1945, с. Горінчово Хуст. р-ну Закарп. обл.) – скульптор. Батько В. В. Олашина. Обл. премія ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2006, 2014, 2019, 2021). Член НСХУ (1977). Закін. Ужгород. училище приклад. мистецтва (1964; викл. І. Гарапко, М. Попович) та Київ. худож. інститут (1984; викл. В....
(27. 11(09. 12). 1890, слобода Дворічна Куп’янського пов. Харківської губ., нині с-ще Куп’янського р-ну Харківської обл. — 25. 04. 1941, станиця Вишньовка, нині с-ще Аршали Акмолинської обл., Казахстан) — бібліограф, літературознавець. Брат О. Плеваки, батько Ю. Оранського. Після закінчення...
(09. 12. 1931, с. Перевали, нині Турій. р-ну Волин. обл.) – поет, композитор, диригент. Заслужений працівник культури України (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Закін. Львів. консерваторію (1976). Під час навч. у Луків. серед. школі (Волин. обл.) 1951 заарешт. за приналежність до...
(Белоусов Иван Алексеевич; 27. 11(09. 12). 1863, Москва – 07. 01. 1930, там само) – російський письменник і перекладач. Закін. 1-е міське училище у Москві (1880). Друкувався від 1882. У 1880 відвідав Київ і познайомився з творчістю та долею Т. Шевченка. До першої зб. «Из "Кобзаря" Т. Шевченко и...
(27. 11(09. 12). 1890, с. Ковалівка Одес. пов. Херсон. губ., нині Микол. р-ну Микол. обл. – липень 1968, м. Мілан, Італія) – живописець, графік, художник театру. Актив. діяч Товариства пд.-рос. художників (від 1890), експонент (від 1891) і чл. (від 1899) Товариства пересув. худож. виставок....
(26. 11(09. 12). 1914, с. Григорівка, нині Пологів. р-ну Запоріз. обл. – 12. 08. 2007, Харків) – фахівець у галузі двигунобудування. Доктор технічних наук (1976), професор (1979). Герой Соц. Праці (1982). Ленін. премія (1964). Орден Трудового Червоного Прапора (1966, 1971, 1976). Закін. Харків....
(Ярема Володимир Васильович; 09. 12. 1915, с. Глідні Березів. пов., нині Підкарпат. воєводства, Польща – 25. 02. 2000, Львів) – церковний діяч. 1931–38 навч. малярства у П. Ковжуна, розписував церкви на Львівщині. 1938–39 служив у польс. війську, брав участь у перших боях 2-ї світової війни, був...
(Knott John Frederick; 09. 12. 1938, м. Бристоль, Велика Британія – 05. 10. 2017, м. Бірмінґем, Велика Британія) – британський матеріалознавець, фахівець у галузі металургії. Іноз. чл. НАНУ (1992). Закін. Університет у м. Шеффілд (1959); захистив у Кембридж. університеті (обидва – Велика...
(Романюк Василь Омелянович; 09. 12. 1925, с. Химчин, нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 14. 07. 1995, Київ) – церковний діяч, богослов. Нагородж. митрою (1984). Патріарх Київський і всієї Русі-України УПЦ КП (1993–95). За участь у боротьбі за незалежність України засудж. 26 вересня 1944 до...
(26. 11(09. 12). 1907, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 30. 11. 1937, Ленінград, нині С.-Петербург) – геолог, стратиграф, палеонтолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1937). Навч. у Дніпроп. гірн. інституті (1925–26), закін. Ленінгр. гірн. інститут (1930). Геол. дослідж. розпочав 1927...
(27. 11(09. 12). 1881, С.-Петербург – 21. 06. 1948, Київ) – фахівець у галузі целюлозно-паперового виробництва. Брат В. Боброва. Доктор технічних наук (1937), професор (1935). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1907), де відтоді працював викл. та асист. каф. товарознавства...
(09. 12. 1979, м. Макіївка Донец. обл.) – живописець. Дочка Г. Олемпіюка. Член НСХУ (2006). Закін. Донец. худож. училище (1999; викл. А. Полоник, Г. Троянов, В. Єськова), Харків. академію дизайну і мистецтв, (2005; викл. Ю. Вінтаєв, В. Ганоцький, В. Ковтун, Г. Троянов, В. Чаус). Від 2005 –...
(Zambor Ján; 09. 12. 1947, с. Тушицька Нова Весь, округ Михаловці, нині Словаччина) – словацький поет, літературознавець, перекладач. Його мати – українка зі Сх. Словаччини. Студіював словац. і рос. філологію на філос. факультеті Університету ім. П.-Й. Шафарика (м. Пряшів, нині Словаччина;...
(27. 11 (09. 12). 1883, м. Золотоноша, нині Черкас. обл. – 07. 05. 1942, концтабір побл. ст. Пікша Архангел. обл., РФ) – геолог, петролог. Доктор геологічних наук (1935, без захисту дис.), професор (1926). Закін. Гірн. академію у Фрайбурзі (Німеччина, 1910) та екстерном Харків. університет...
(09. 12. 1967, Сімферополь) – живописець і мистецтвознавець. Член НСХУ (1993). Канд. культурол. н. (2009). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1992; викл. В. Гонтаров). У Сімферополі працювала 1992–98 викл. Крим. худож. училища; 2001–07 – деканом факультету дизайну Таврій. екол. інституту; від...
(09. 12. 1967, Київ) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (2000), професор (2020), академік НАНУ (2021). Державна премія України в галузі науки і техніки (2015). Закінчив Московський фізико-технічний інститут (1991). Відтоді працює в Інституті металофізики НАНУ (Київ): від 2001 – провідний...
(26. 11(09. 12). 1910, с. Пустош Домкіно, нині Псков. обл., РФ – 17. 08. 2002, Київ) – гістолог, цитолог, ембріолог. Доктор біологічних наук (1963), професор (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1937). Відтоді до 1959 працював у...
(09. 12. 1871, Рим — 10. 01. 1948, Київ) — майстриня художньої вишивки. Дочка Адріана, сестра Миколи Прахових. Закінчила Києво-Печерську жіночу гімназію (1899). У 1920-х рр. навчалася акварельного живопису у В. Котарбінського. 1924—33 — викладач Студії пластичного мистецтва художників М. Козика та...
(09. 12. 1963, с. Княжа Криниця Монастирищенського, нині Уманського р-ну Черкаської обл.) — письменниця. Членкиня НСПУ (2018), НСЖУ (2004). Премія «Київ» імені Є. Плужника (2020). Закінчила Київський педагогічний інститут (1987). Учителювала на Черкащині та в Києві (1987—2003); працювала в органах...
(von Horváth Ödön; 09. 12. 1901, м. Фіуме, Австро-Угорщина, нині м. Рієка, Хорватія – 01. 06. 1938, Париж) – австрійський драматург, письменник. Премія ім. Г. Кляйста (1931). Після закінчення серед. школи вивчав філософію, германістику, від 1919 – театрознавство у Мюнхені. Друкуватися почав 1920....
(09. 12. 1938, м. Батумі, Грузія) – фахівець у галузі електротехніки, радіоелектроніки та комп’ютерних технологій. Доктор технічних наук (1977), професор (1979). Закін. Львів. політех. інститут (1961). Працював на виробництві; 1963–71 – в Інституті електродинаміки АН УРСР (Київ); 1971–81 –...
(09. 12. 1951, Рівне) – графік, живописець. Закін. київ. вечір. факультет Укр. полігр. інституту (1987; викл. Б. Валуєнко). Працювала у Рівнен. відділ. Худож. фонду УРСР: 1973–77 – художник-монументаліст та оформлювач інтер’єрів; у Києві: 1982–86 – оформлювач і художник-постановник Будинку...
(09. 12. 1938, х. Лучищів поблизу с. Жеревці Лугинського р-ну Житомирської обл., нині знятий з обліку – 10. 02. 2022, Київ) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1982), професор (1983). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1964), де від 1966 й працював: 1981–2003 – завідувач,...
(09. 12. 1926, Сімферополь) – танцівниця, балетмейстер. Дочка У. Баккала. Нар. арт. Таджикистану (1983). Державна премія АР Крим (1997). Навч. у дит. студії танцю Сімферополя у В. Харченка. Педагоги – балетмейстери У. Баккал, Г. Вахаб-заде. 1944 депортована з Криму. 1947–89 – солістка балету...
(09. 12. 1931, Москва – 02. 08. 2014, Київ) – геохімік. Доктор геолого-мінералогічних наук (1990). Закін. Моск. інститут кольор. металів і золота (1957). Працювала 1957–65 та 1987–92 в Інституті геол. наук АНУ; 1969–87 – в Інституті геохімії та фізики мінералів АН УРСР; від 1992 – у Відділ....
(09. 12. 1960, Харків) – фахівець у галузі механіки. Син В. Бреславського. Доктор технічних наук (2000). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2020). Закін. Харків. політех. інститут (1984), де відтоді й працює (нині Нац. тех. університет «Харків. політех. інститут»): ст. н. с. каф. «Динаміка та...
( ; 09. 12. 1942, Тбілісі – 04. 10. 2005, містечко Бродуей, шт. Вірджинія, США) – грузинський диригент, педагог. Народний артист УРСР (1983). 1-а премія Міжнар. конкурсу диригентів Г. фон Караяна (Берлін). Закін. Тбіліс. (1966; кл. фортепіано Е. Ексанішвілі, диригування – О. Димитріаді) та...
(псевд.: Діброва, І. Немирич; 09. 12. 1899, с. Чернихів, нині Зборів. р-ну Терноп. обл. – 11. 04. 1975, Торонто) – культурно-громадський діяч, письменник, етнограф. Навч. у Терноп. укр. гімназії (1911–14), на вчител. курсах (1939). Від 1917 – у Легіоні УСС. Засн. і бібліотекар читальні...
(09. 12. 1949, м. Надвірна Станіславської, нині Івано-Франківської обл. — 24. 10. 2018, Харків) — акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1988), професор (1990). Державна премія України в галузі науки і техніки (2012). Закінчив Івано-Франківський медичний інститут (1972). Працював лікарем. Від...
(09. 12. 1862, м. Плоцьк, нині Мазовецьке воєводство, Польща — 17. 12. 1948, Краків, Польща) — живописець. Навчалася на Вищих курсах для жінок А. Баранецького в Кракові (1874—89), в Академії Жуліана в Парижі (1892—93). Працювала в Кракові (1894—1905, 1946—48), Мюнхені (1905—06), Львові (1907—45). У...
(09. 12. 1910, м. Олександрівськ, нині Запоріжжя – 15. 04. 1993, Запоріжжя) – металознавець. Доктор технічних наук (1964), професор (1966). Заслужений діяч ВШ УРСР (1980). Державні нагороди СРСР. Закін. Запоріз. інститут с.-г. машинобудування (1933), де 1945–93 й працював (нині Нац. університет...
(09. 12. 1957, м. Городня, нині Чернігівського р-ну Чернігівської обл.) — фахівець у галузі прикладної геометрії та інженерної графіки. Доктор технічних наук (2008), професор (2010). Заслужений діяч науки і техніки України (2018). Закінчив Український інститут інженерів водного господарства...
(27. 11 (09. 12). 1876, Чернігів – 01. 04. 1940, м. Ростов-на-Дону, РФ) – геолог, палеонтолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1935, без захисту дис.). Закін. Новорос. (нині Одес.) університет (1898), де відтоді й працював: від 1909 – приват-доцент кафедри геології і мінералогії; від 1910 – у...
(09. 12. 1934, с. Нирків, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 04. 12. 2023, Львів) — фізик. Батько П. Стахіри. Доктор фізико-математичних наук (1986), професор (1989). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001). Закінчив Чернівецький університет (1958), де 1958—60 й працював....
(09. 12. 1876 (за ін. даними – 1878), с. Черемхів, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 18. 11. 1918, с. Лісна Слобідка, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл.) – письменник і громадський діяч. Походив з родини священиків. Закін. юрид. факультет Віден. університету. Був прихильником «старорусинів», з...
(09. 12. 1967, м. Ростов-на-Дону, РФ) – артист балету, балетмейстер, педагог. Заслужений артист України (2010). Закін. Ленінгр. хореогр. училище (нині С.-Петербург, 1985; викл. Б. Ожегова, Р. Гербек). Відтоді працює у Львів. театрі опери та балету ім. С. Крушельницької. За сумісн. від 1990 –...
(09. 12. 1929, Харків — 2019, там само) — радіоінженер, радіоастроном. Доктор фізико-математичних наук (1976), професор (1995). Державна премія СРСР (1977, 1988). Закінчив Харківський політехнічний інститут (1950). У 1950—53, 1956—60 працював на радіозаводі НВО «Протон» (Харків); 1953—56 — на...
(09. 12. 1956, Житомир) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1999), професор (2000). Закін. Ленінгр. електротех. інститут (нині С.-Петербург; 1980), де 1983–85 й працював. 1985–95 – у НДІ «Домен» (С.-Петербург); від 1995 – у Житомир. технол. університеті: 1999–2002 – проф., 2002–15 –...
(09. 12. 1960, м. Глухів, нині Шосткинського р-ну Сумської обл.) — фахівець у галузі будівельних конструкцій. Доктор технічних наук (2021), професор (2021). Закінчив Львівський сільськогосподарський інститут (1983). Працював 1983—85 у Львівській філії Інституту підвищення...
(09. 12. 1932, м. Дніпродзержинськ, нині Кам’янське Дніпроп. обл.) – диригент, композитор, педагог. Заслужений працівник культури УРСР (1974). Закін. Київську консерваторію (1967; кл. Г. Верьовки, Д. Завадинського) та асистентуру-стажування при Ленінгр. консерваторії (нині...
(09. 12. 1974, м. Ізюм Харківської обл. — 25. 03. 2023, поблизу с. Тоненьке Покровського р-ну Донецької обл., похований 28. 03. 2023 на Алеї Героїв у м. Миргород Полтавської обл.) — військовик. Сержант. Герой України (2023, посмертно). Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи та ПТУ у рідному...
(09. 12. 1948, м. Красноярськ, РФ) – фармаколог. Доктор біологічних наук (1994), професор (2000). Закін. Харків. університет (1971). Відтоді працює у Держ. наук. центрі лікар. засобів і мед. продукції (Харків): від 1992 – вчений секр., водночас 1994–2000 – зав. лаб. фермент. препаратів та...
(09. 12. 1951, м. Калінінград, РФ) – живописець. Чоловік Т. Диманової-Голинської. Член НСХУ (1986). Закін. Київський художній інститут (1981; майстерня В. Шаталіна). Кер. живописної секції СХ Криму (1987–91); від 2001 – старший викладач кафедри образотвор. та декор.-ужитк. мистецтва Крим....
(09. 12. 1957, смт Білицьке, нині місто Покровського р-ну Донецької обл.) — фахівець у галузі державного управління. Кандидат психологічних наук (2008), доктор наук з державного управління (2019). Закінчив Донецьке вище військове політичне училище інженерних військ і військ зв’язку (1979),...
(09. 12. 1920, ст. Гречани, нині Хмельн. обл. – 24. 03. 1992, Київ) – філософ. Доктор філософських наук (1972), професор (1983). Закін. Київський університет (1946). У 1946–50 – лектор-методист Центр. лекцій. бюро Комітету у справах культ.-осв. установ при РМ УРСР (Київ); 1950–51 – ст. ред....
(09. 12. 1947, Відень) – піаністка, педагог. Сестра В. Макарової. Заслужений діяч мистецтв України (2009). Літ.-мист. премія ім. І. Нечуя-Левицького Укр. фонду культури (2004). Лауреатка конкурсів піаністів ім. Р. Щедріна (м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ; 1966 – 2-а премія; 1968 – 1-а...
(09. 12. 1961, с. Карагайли Караґандин. обл., Казахстан) – акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (2013). Закін. Караґандин. мед. інститут (1985). Працювала лікарем. Від 1996 – в Одес. мед. університеті: від 2015 – доцент кафедри акушерства та гінекології № 2. Водночас від 2013 – гол. спеціаліст...
(27. 11(09. 12). 1893, Одеса – 09. 10. 1972, Київ) – фізико-хімік. Батько Г. Балла. Кандидат технічних наук (1950). Член СКін СРСР (1958). Навч. у м. Нансі (Франція), Петрограді, закін. Одес. інститут заг. та приклад. хімії (1923). У 1924–30 – викладач, декан Одес. кінотехнікуму; 1930–54 –...
(09. 12. 1934, м. Бахмач Черніг. обл. – 21. 12. 1998, Чернівці) – актор. Заслужений артист УРСР (1984). Закін. Глухів. учител. інститут (Сум. обл., 1954), Івано-Фр. пед. інститут (1967). Учителював (1956–63), працював дир. Сторожинец. рай. Будинку культури Чернів. обл. (1963–67). У 1967–98 –...
(26. 11(09. 12). 1913, Київ – 08. 02. 1986, там само) – спортсмен (важка атлетика), фахівець у галузі фізичного виховання та спорту. Батько А. Лапутіна. Доц. (1968). Майстер спорту (1938), заслужений майстер спорту СРСР (1950), заслужений тренер України (1962). Суддя всесоюз. (1949) і міжнар....
(09. 12. 1975, м. Артемівськ, нині Бахмут Донец. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (2013). Закін. Слов’ян. пед. інститут (Донец. обл.) за спеціальностями «менеджмент освіти» (1997) та «облік і аудит» (1998), Укр. інж.-пед. академію (Харків) за спеціальністю «інтелектуал. власність»...
(09. 12. 1975, м. Остер Черніг. обл.) – поетеса. Дочка П. Куценка, дружина М. Розумного. Член НСПУ (1997). Закін. Черніг. пед. університет (1998). Працювала консультантом Комітету з питань культури та духовності ВР України (2003–05); від 2005 – у Нац. інституті стратег. дослідж. при...
(09. 12. 1950, Сімферополь) — письменниця, перекладачка. Дружина В. Гоцуленка. Членкиня НСПУ (1987). Премія СП СРСР за дитячі книги про прикордонників (1987). Закінчила Одеський інститут харчової промисловості (1975). Працювала у Всесоюзному НВО «Харчпромавтоматика» (1975—76), кореспондентом...
(Gellner Ernest Andre; 09. 12. 1925, Париж – 05. 11. 1995, Прага) – англійський філософ, антрополог і соціолог. Член Британ. Академії (1974). Один із засн. Європ. асоц. соц. антропології. З євр. німецькомов. сім’ї. Навч. у Праз. англ. грамат. школі. Навесні 1939 родина емігрувала до Великої...
(Романюк Василь Омелянович; 09. 12. 1925, с. Химчин, нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 14. 07. 1995, Київ) – церковний діяч, богослов. Нагородж. митрою (1984). Патріарх Київський і всієї Русі-України УПЦ КП (1993–95). За участь у боротьбі за незалежність України засудж. 26 вересня 1944 до...
(09. 12. 1925, с. Матвіївка Котелев. р-ну, нині Полтав. обл. – 04. 03. 1993, смт Диканька Полтав. обл.) – скульптор. Заслужений майстер народної творчості України (1993). Навч. у Писарівщин. зоовет. технікумі (1940–41). Твори експонували-ся на виставках у Полтаві (1949), Києві (1953), Москві...
(09. 12. 1900, м. Кірсанов, нині Тамбовської обл., РФ — 1986, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург (за ін. даними — м. Перм), РФ) — актор, режисер, педагог. Народний артист УРСР (1943), заслужений артист РРФСР (1937). Навчався на Вищих режисерських курсах (1921—25) в Москві. 1926—31 працював у...
(справжнє — Гуревич Ілля Шльомович; 04(17). 05. 1908, м. Костянтиноград Полтавської губ., нині Красноград Харківської обл. — 09. 12. 1973, Київ) — поет, прозаїк, драматург, перекладач. Народився у родині містечкових євреїв-ремісників, палітурника й швачки, він у своїй творчості прагнув утілити...
(Павловський Іван Данилович; 20. 05. 1890, с. Соснівка Чигирин. пов. Київ. губ., нині Олександрів. р-ну Кіровогр. обл. – 09. 12. 1937) – церковний діяч. Закін. Київ. духовну семінарію. 1914 висвяч. на священика й признач. на парафію в с. Лебедин, а згодом перевед. у с. Лип’янку (обидва – нині...
(Мальмберг Владимир Константинович; 01(13). 12. 1860, Москва – 09. 12. 1921, там само) – російський історик мистецтва, археолог, колекціонер і музейний діяч. Доктор теорії та історії мистецтв (1905). Член-кореспондент Імператор. археол. комісії (1895), чл. ради Рос. держ. археол. комісії (1918),...
(Пыпин Александр Николаевич; 25. 03(06. 04). 1833, м. Саратов, Росія — 26. 11(09. 12). 1904, Санкт-Петербург) — російський історик, літературознавець, публіцист, етнограф, археограф. Професор (1860), академік Санкт-Петербурзької АН (1898). Дійсний член НТШ (1903). Закінчив Саратовську гімназію...
(Конёнков Сергей Тимофеевич; 28. 06(10. 07). 1874, с. Караковичі, нині Смолен. обл., РФ – 09. 12. 1971, Москва) – російський скульптор. Сталін. (1951) та Ленін. (1957) премії. Дійсний член АМ СРСР (1954). Народний художник СРСР (1958). Герой Соц. Праці (1964). Державні нагороди СРСР. Член...
(псевд. – Елен Палмер; 10. 12. 1920, містечко Чечельник Ольгопіл. пов. Поділ. губ., нині смт Вінн. обл. – 09. 12. 1977, м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія) – бразильська письменниця, перекладачка, драматург українського походження. Премії фонду «Ґраса Араня» Бразил. літ. академії (1943), «Жабуті» Книжк....
(псевд. і крипт.: Волиняк, Гайдабура, Марківчанин, Оленин, Д. М. та ін.; 26. 10(07. 11). 1848, Полтава – 09. 12. 1920, Вінниця) – правознавець, громадсько-політичний діяч, письменник. Племінник чоловіка Вовчка Марка, батько Л. Марковича. Походив із давнього козац.-старшин. роду. Від 1859...
(16. 08. 1933, с. Мала Бугаївка, нині Фастів. р-ну Київ. обл. – 09. 12. 2006, Київ) – геолог, фольклорист, хореограф, музично-громадський діяч. Брат М. Нероденка. Канд. геол.-мінерал. н. (1968). Народний артист України (1993). Обл. премія ім. М. Аркаса (2004). Закін. геол. факультет Київ....
(04(16). 08. 1874, с. Симбухово, нині Пензен. обл., РФ – 09. 12. 1952, Київ) – зоолог. Освіту отримав у Пензен. класич. гімназії. Закін. Київський університет (1901). У 1902– 18 викладав природничі науки в Київ. гімназії, 1908-20 – зоологію в Київ. Фребелів. інституті (у 1909– 20 – його дир.)....
(16. 02. 1923, с. Пустомити, нині місто Львів. обл. – 09. 12. 2015, Львів) – майстриня художньої вишивки, дизайнер одягу. Мати Г. Менкуш, бабуся В. Косіва. Майстер нар. творчості (1986). Член НСМНМУ (2003). У Львові закін. кравец. школу «Труд» (1939), навч. у зоотехнікумі (1940–41). Під час...
(11. 10. 1899, м. Дубно Волинської губ., нині Рівненської обл. — 09. 12. 1992, Київ) — хоровий диригент, піаністка, педагог. Дружина Г. Верьовки. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1957). Професор (1965). Державні нагороди СРСР. Закінчила гімназію в Києві, навчалася на фізико-математичному факультеті...
(19. 07. 1927, с. Байківка Калинівського р-ну Вінницької округи, нині Хмільницького р-ну Вінницької обл. — 09. 12. 2014, Київ) — правознавець. Доктор юридичних наук (1986), професор (1997), член-кореспондент НАНУ (1992), академік НАПрНУ (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (1995)....
(Красуская Анна Адамовна; 28. 03. 1854, м. Тобольськ, нині Тюмен. обл., РФ – 09. 12. 1941, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський анатом. Професор (1920). Заслужений діяч науки РРФСР (1940). Герой Праці (1934). Закін. Вищі жін. курси при Мед.-хірург. академії в С.-Петербурзі (1880). У...
(13(26). 05. 1908, Полтава – 09. 12. 1991, Київ) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1946), професор (1950). Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1930). Працював 1930–31 у Вугіл. інституті Гол. геол.-розв. упр. (Ленінград); 1931–36 – в Урал. геол. упр. (м. Свердловськ, нині...
(09(21). 06. 1892, Черкаси – 09. 12. 1975, Ленінград, нині С.-Петербург) – прозаїк, журналіст, публіцист. Навч. у Черкас. гімназії, закін. три курси на факультеті сх. мов С.-Петербур. університету (1912). Учасник 1-ї світової війни та воєн. дій 1918–20. Писав російською мовою. 1920–32 – на...
(15(27). 10. 1859, Корчев. пов., нині Твер. обл., РФ – 09. 12. 1942, м-ко Ейхталь, нині м. Храстник, Словенія) – піаніст, педагог. Закін. Моск. консерваторію (1879; кл. фортепіано М. Рубінштейна, композиції – П. Чайковського). Від 1880 працював у Харкові: ст. викл. Муз. училища РМТ (1880– 1917),...
(Маликов Кубанычбек; 03(16). 09. 1911, с. Eч-Емчек, нині Чуйської обл., Киргизстан – 09. 12. 1978, м. Фрунзе, нині Бішкек) – киргизький письменник, перекладач. Нар. поет Киргизстану (1969). Державна премія Киргизстану ім. Т. Сатилганова (1978). Закін. Фрунзен. пед. технікум (1931). Першим у...
(Кассо Лев Аристидович; 06(18). 06. 1865, Париж – 26. 11(09. 12). 1914, С.-Петербург) – російський правознавець, політичний діяч. Походив із дворян. родини, яка мала великі землеволодіння у Бессараб. губернії. Навч. у Школі права (Париж, 1883–85), Гайдельбер. (Німеччина, від 1885) і Берлін....
(07. 06. 1924, м. Хирів, нині Старосамбір. р-ну Львів. обл. – 09. 12. 2016, Львів) – мовознавець. Дружина В. В. Ауліха. Дійсний член НТШ (1992). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2001). Кандидат філологічних наук (1956). Закін. Львівський університет (1949). Відтоді працювала з перервою...
(09. 05. 1919, Київ – 09. 12. 2003, там само) – лікар-інфекціоніст, патоморфолог. Доктор медичних наук (1969), професор (1970). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Учасник 2-ї світової війни, має бойові нагороди. Закін. Київський медичний інститут (1941). У 1941–57 працював військ....
(18. 10. 1908, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. – 09. 12. 1999, м. Ньюарк, шт. Нью-Джерсі, США) – піаністка, педагог. Дочка Ярослава, сестра Святослава, Богдана-Зиновія, Володимира-Євгена Гординських. Дипломантка 2-го Міжнар. конкурсу піаністів і вокалістів (Відень, 1933). Грі на фортепіано навч. у...
(Huber Maksymilian; 1872, с. Кростенок, Галичина – 09. 12. 1950, Краків) – польський фахівець у галузі механіки. Доктор н. (1904), професор (1908), дійс. чл. АН Польщі (1934). Закін. Львів. політех. школу (1895), навч. у Берлін. університеті. Від 1898 працював у Краків. вищій пром. школі: від...
(Полікарпов Микола Іванович; 01. 04. 1871, с. Істобне Воронез. губ., Росія – 09. 12. 1934, Москва) – церковний краєзнавець. Канд. богослов’я (1919). Закін. Воронез. духовну семінарію (1891), Київ. духовну академію (1919). У 1892–95 – викладач, 1895–1915 – наглядач Воронез. духов. семінарії;...
КОМАРНИ́ЦЬКИЙ Микола Антонович (25. 11(07. 12). 1894, с. Десерівка Літин. пов. Поділ. губ., нині с. Загірне Старокостянтинів. р-ну Хмельн. обл. – 09. 12. 1975, Москва) – льотчик, організатор авіаційної справи в Україні. Закін. Київ. піхотне училище (1914), Севастоп. військ. авіац. школу...
(1836, м. Кострома, Росія – 26. 11. (09. 12). 1904, Харків) – архітектор. Брат І. Загоскіна. Закін. С.-Петербур. інститут інж. шляхів сполучень (1863). Працював у Харкові на зламі 19–20 ст. 1883–90 обіймав посаду міського архітектора, водночас від 1887 викладав у Технол. інституті. 1893...
(дівоче – Чередниченко; 01. 06. 1948, м. Сталіно, нині Донецьк – 09. 12. 2003, м. Нью-Йорк, США) – артистка балету, балетмейстер. Заслужений артист УРСР (1982). Лауреатка Міжнар. конкурсу арт. балету (1973, Москва, 3-є м.). Закін. Київ. хореогр. училище (1967; викл. А. Васильєва). У 1968–71 –...
(24. 05. 1924, Сімферополь – 09. 12. 1998, Київ) – фахівець у галузі меліорації та зрошувального землеробства. Доктор технічних наук (1987), професор (1987). Державні нагороди СРСР. Закін. Крим. с.-г. інститут (Сімферополь, 1951). Відтоді працював на Крим. дослідно-меліорат. станції (Сімферополь)...
(09. 01. 1938, с. Серафинка, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. – 09. 12. 2000, смт Бородянка Київ. обл.) – живописець і графік. Закін. Моск. нар. університет мистецтв (1972). Учителювала. Учасниця мистецьких виставок від 1970-х рр. Персон. – у Калуші (Івано-Фр. обл., 1973). У техніці темпер....
(16(28). 08. 1846, Харків – 09. 12. 1927, Київ) – лікар-хірург. Доктор медицини (1875). Закін. Харків. університет (1872), де залишився працювати пом. прозектора на каф. анатомії, 1876–86 – доцент, професор кафедри оператив. хірургії з топогр. анатомією. Під час рос.-турец. війни 1877 був...
(03. 08. 1921, с. Верещаки Звенигородського пов. Київської губ., нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 09. 12. 1993, Вінниця) — історик. Доктор історичних наук (1966), професор (1966). Навчався у Ростовському (РФ, 1943—44) і Чернівецькому (1944), закінчив Львівський університет (1948)....
(16(28). 06, за ін. даними – 17(29). 11. 1827, м. Феодосія, нині АР Крим – 09(22). 12. 1905, С.-Петербург) – живописець, графік. Двоюрід. брат О. Лагоріо. Навч. у майстерні І. Айвазовського (м. Феодосія, 1839–40), закін. С.-Петербур. АМ (1850; викл. Б. Віллевальде, М. Воробйов), її професор...
(17. 12. 1928, Київ – 09. 12. 2017, Москва) – актор. Народний артист СРСР (1987). Державна премія РРФСР ім. братів Васильєвих (1976), Державна премія Росії (1997). Народний артист України (2013). Закін. Ташкент. інститут театр. мистецтва (1950), Школу-студію МХАТу (1955). Працював у театрах...
(Kossowski Jan; 13. 07. 1898, с. Хрінівка Могилів. пов. Поділ. губ., нині Привітне Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл. – 09. 12. 1958, м. Бидґощ, нині Куявсько-Помор. воєводства, Польща) – польський архітектор. Закін. гімназію у Вінниці, навч. в Одесі. 1917–18 та 1920–21 перебував у лавах польс....
(01. 08. 1885, с. Потуржин Люблін. губ., нині Польща – 09. 12. 1948, Львів) – фахівець у галузі металургії та аналітичної хімії. Проф. аналіт. хімії (1935). Закін. С.-Петербур. політех. інститут (1912). Зі студент. років розпочав наук. діяльність у лаб. О. Байкова. Працював 1912–30 у Дніпроп....
(15. 09. 1923, Харків – 09. 12. 1992, там само) – акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1968), професор (1976). Закін. Харків. мед. інститут (1949), де й працювала до 1968. Відтоді – завідувач відділу мед. інформації Укр. НДІ охорони здоров’я дітей і підлітків (Харків); 1974–90 – зав., 1990–92 –...
(06. 02. 1918, с. Мезин, нині Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. — 09. 12. 1990, Одеса) — лікар-імунолог, патофізіолог. Доктор біологічних наук (1967), професор (1970). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978). Учасниця 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчила Одеський...
(02(15). 09. 1912, нині Хмельн. обл. – 09. 12. 1998, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – майстер різьблення на дереві. Народний художник СРСР (1988). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Освіта середня. Працював 1932–72 (з перервою) на буд-ві Криворіз. металург. заводу «Криворіжсталь»,...
(18. 08. 1914, м. Перемишль, Галичина, нині Польща – 09. 12. 1991, м. Олява, похов. у Перемишлі) – правознавець, публіцист. Доктор права УВУ. Член ОУН. Брат І. Коченаша, чоловік Ольги-Любомири, батько Зірки-Ірини Вітошинських. Закін. Укр. чол. гімназію у Перемишлі (1932). Студіював право у...
(04. 03. 1919, с. Ясенів, нині Бродів. р-ну Львів. обл. – 09. 12. 1979, Ленінград, нині С.-Петербург) – флейтист, педагог. Заслужений артист РРФСР (1973). Навч. у муз. школі в Катовіце (Польща, 1935–39), Львів. консерваторії (від 1944; кл. Ф. Прохачова). Від 1946 – 1-й флейтист, соліст симф....
– (04. 11. 1932, с. Яблонів, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 09. 12. 2019, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – матеріалознавець, громадський діяч. Син Я. Винницької, чоловік І. Винницької-Лебідь. 1948 емігрував до Канади. Закін. Мак-Ґілл. університет (1956). Здобув ступ. д-ра металургії у...
(02. 09. 1934, с. Оленівка Мар’їн. р-ну Сталін., нині Донец. обл. — 09. 12. 2012, Харків) – лікар. Батько О. Коропа. Доктор медичних наук (1981), професор (1981). Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1962). Працював лікарем. Від 1966 – у Харківській медичній академії післядипломної...
(27. 10. 1904, с. Подоскляй, нині Тамбовської обл., РФ — 09. 12. 1991, Львів) — лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1968), професор (1968). Закінчив Воронезький університет (РФ, 1930), де й працював до 1933. Відтоді — у Куйбишевському медичному інституті (нині Самара, РФ). Під час 2-ї...
(18. 04. 1923, с. Воловець, нині смт Закарп. обл. – 09. 12. 2012, Прага, похов. у рідному с-щі) – церковний діяч УГКЦ. Брат А. Лявинця. Закін. Мукачів. гімназію (нині Закарп. обл., 1941), навч. на богослов. факультеті Віден. університету. 1946 рукопоклад. на священика. Відтоді – секр. єпископа...
(12(24). 01. 1891, с. Успенське Тамбов. губ., Росія – 09. 12. 1942) – ентомолог. Доктор сільськогосподарських наук (1936, без захисту дис.). Закін. С.-Петербур. психоневрол. та Київ. політех. інститути. Від 1913 працював на Полтав. с.-г. дослід. станції: 1917–30 – завідувач відділу...
(20. 05. 1928, с. Богданівка Знам’ян. р-ну, нині Кіровогр. обл. – 09. 12. 2002, Одеса) – ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1977), професор (1978). Закін. Одес. с.-г. інститут (1949), де й працював від 1952: доцент (1955–56); завідувач кафедри природн. наук Кіровогр. пед. інституту...
ПРОКІПЧА́К Юлія (17. 07. 1935, с. Двірці Жовківського пов., нині Червоноградського р-ну Львівської обл. — 09. 12. 2017, м. Гуменне Пряшівського краю, Словаччина) — культурно-освітня діячка, поетеса, перекладачка. Закінчила Львівський культурно-освітній технікум (1956) та юридичний факультет...
(Мазуркевич Михайло (Маркіян) Юліанович; 25. 12. 1909, с. Купчинці, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 09. 12. 1992, м. Ґлендейл, шт. Каліфорнія, США) – кіноактор, спортсмен. Закін. Мангеттен. спорт. коледж (1930), студіював право у Фордгам. університеті (обидва – Нью-Йорк). Від 1915 – у м. Когос...
(08. 12. 1935, с. Калинешти-Єнаке, нині Сучав. пов., Румунія – 09. 12. 2001, м. Сучава) – український письменник у Румунії. Вивчав укр. мову на філол. факультеті Бухарест. університету (1955–60). Почав писати за наполяганням письменника і літ. критика М. Михайлюка, який розгледів у ньому талант...
(29. 07. 1936, м. Дубоссари, нині Молдова — 09. 12. 2021, Миколаїв) – фахівець у галузі електрообладнання суден. Доктор технічних наук (1992), професор (1997). Закін. Микол. кораблебуд. інститут (1960). Працював у ЦКБ «Чорноморсуднопроект» (1960–71); від 1971 – у Нац. університеті...
(05. 01. 1941, м. Комарне Дрогобицької обл., нині Львівського р-ну Львівської обл. — 09. 12. 2020, Львів) — кібернетик. Доктор технічних наук (1992), професор (1995). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1962), де відтоді й працював (нині Національний університет «Львівська політехніка»):...
(01. 09. 1926, с. Старий Орлик, нині у складі с. Орлик Кобеляц. р-ну Полтав. обл. – 09. 12. 2003, Київ) – режисер-мультиплікатор, актор. Член НСКінУ (1974). Закін. Дніпроп. театр. училище (1949, актор. ф-т), Київ. інститут театр. мистецтва (1957, режисер. ф-т). 1949–52 – актор Криворіз. рос....
(15. 08. 1925, Київ – 09. 12. 1984, там само) – художник декоративного скла. Член СХУ (1970). Освіта середня. Працював на Київ. скло-термос. заводі (1948– 59), Київ. заводі худож. скла (1960– 84). Учасник респ., всесоюз. та міжнар. мистецьких виставок від 1954. Персон. – у Києві (1985,...
(17. 01. 1903, м. Кембридж, Велика Британія — 09. 12. 1993, м. Траффорд, Велика Британія) — фізик. З походження німець. 1919 після закінчення 1-ї світової війни його родина повернулася у Берлін, де він навчався в Університеті, а 1928 здобув докторський ступінь у галузі низьких температур. У...
(Kuryluk Karol; псевд. – Piotr; 27. 10. 1910, м. Збараж, нині Терноп. обл. – 09. 12. 1967, Відень, похов. у м. Краків, Польща) – польський журналіст, політичний діяч. Навч. у Львів. університеті. Співзасн., 1934–39 – гол. ред. часопису «Сигнали». Співпрацював із КПЗУ. Один з організаторів 1936...
(24. 02(08. 03). 1867, Київ – 09. 12. 1924, Ленінград, нині С.-Петербург) – композитор, педагог, музично-громадський діяч. Навч. у Київ. муз. училищі (кл. скрипки О. Шевчика, теорії музики – Є. Риба), закін. мед. факультет Університету й Консерваторію (1900; кл. композиції М....
(11(24). 02. 1903, с. Вереміївка, нині Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл. – 09. 12. 1980, Київ) – фольклорист. Кандидат філологічних наук (1943). Закін. Всесоюз. інститут журналістики (1935), Інститут червоної професури (1937; обидва – Москва). Директор видавництва «Мистецтво» (1937), завідувач...
(Groß Hans; 26. 12. 1847, м. Ґрац, Австрія – 09. 12. 1915, там само) – австрійський правознавець, криміналіст. 1870 здобув ступ. д-ра права у Ґрац. університеті. Відтоді працював слідчим, пом. прокурора. 1895 на конгресі міжнар. союзу криміналістів у м. Лінц (Австрія) визнаний основоположником...
(23. 11. 1994, с. Ольгопіль Чечельницького, нині Гайсинського р-ну Вінницької обл. — 09. 12. 2022, поблизу с-ща Невельське Покровського р-ну Донецької обл., похований 15. 12. 2022 у рідному селі) — військовик. Головний сержант. Герой України (2023, посмертно). Навчався у Бершадському медичному...
(16. 11. 1932, м. Гомель, Білорусь — 09. 12. 1996, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Кандидат технічних наук (1966). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1981). Закінчив Ленінградський інститут авіаційного приладобудування (нині Санкт-Петербург,...
(10. 04. 1910, с. Лошнів, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 09. 12. 1984, с. Зимна Вода Пустомитів. р-ну Львів. обл.) – церковний діяч УГКЦ. Навчався в школі у м. Теребовля. Служив у монастирі отців Редемптористів у с. Збоїська (нині у складі Львова), згодом перейшов до Львів. монастиря....
(02. 11. 1950, м. Вольськ Саратовської обл., РФ – 2 грудня 2025, Львів) – перекладач, шекспірознавець, літературний редактор. Член НСПУ (1988). Дійсний член НТШ (1998). Літературна премія ім. М. Рильського (2003). Закінчила Львівський університет (1973). Працювала перекладачем науково-природничої...
(09. 10. 1974, Київ – 01. 12. 2025, там само) – лікар-хірург. Дочка А. Крючина. Доктор медичних наук (2011). Закінчила Національний медичний університет (Київ, 1997). Від 1999 працювала у Київському центрі хірургії захворювань печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози; одночасно від 2006 –...
(Wolf Christa; 18. 03. 1929, м. Ландсберґ, нині Ґожув Великопольський, Польща – 01. 12. 2011, Берлін, Німеччина) – німецька письменниця, критик. Член АМ НДР (1974). Літ. премії ім. Г. Манна (1964) та ім. Ґ. Бюхнера (1980), Національна премія НДР (1964), Австрійська державна премія за...
(14. 09. 1946, м. Котовськ, нині Подільськ Одеської обл. – 01. 12. 2025, Київ) – футболіст (півзахисник), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1975), заслужений тренер України (2001). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2004, 2007, 2015). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2020)....
(16. 02. 1923, с. Пустомити, нині місто Львів. обл. – 09. 12. 2015, Львів) – майстриня художньої вишивки, дизайнер одягу. Мати Г. Менкуш, бабуся В. Косіва. Майстер нар. творчості (1986). Член НСМНМУ (2003). У Львові закін. кравец. школу «Труд» (1939), навч. у зоотехнікумі (1940–41). Під час...
(16. 11. 1925, м. Сарапул, нині Удмуртія, РФ – 09. 12. 2005, м. Біла Церква Київ. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії і на фронті від 1943. Закін. Моск. кулеметне і Саратов. танк. (РФ, 1945) училища, курси...
(13. 01. 1922, м. Гомель, Білорусь – 09. 12. 1985, Мінськ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від жовтня 1941, на фронті від вересня 1943. Відзначився 29 вересня 1943 під час форсування Дніпра побл. с. Келеберда...
(09(21). 06. 1892, Черкаси – 09. 12. 1975, Ленінград, нині С.-Петербург) – прозаїк, журналіст, публіцист. Навч. у Черкас. гімназії, закін. три курси на факультеті сх. мов С.-Петербур. університету (1912). Учасник 1-ї світової війни та воєн. дій 1918–20. Писав російською мовою. 1920–32 – на...
КОМАРНИ́ЦЬКИЙ Микола Антонович (25. 11(07. 12). 1894, с. Десерівка Літин. пов. Поділ. губ., нині с. Загірне Старокостянтинів. р-ну Хмельн. обл. – 09. 12. 1975, Москва) – льотчик, організатор авіаційної справи в Україні. Закін. Київ. піхотне училище (1914), Севастоп. військ. авіац. школу...
(Huber Maksymilian; 1872, с. Кростенок, Галичина – 09. 12. 1950, Краків) – польський фахівець у галузі механіки. Доктор н. (1904), професор (1908), дійс. чл. АН Польщі (1934). Закін. Львів. політех. школу (1895), навч. у Берлін. університеті. Від 1898 працював у Краків. вищій пром. школі: від...
9 грудня влаштувало концерт, у якому взяв участь укр. хор пiд орудою П. Машина. Великий успiх мав укр....
9 грудня 1999); у 2006 вступила в дію Європ. хартія регіон. мов або мов меншин (1992). У 1994 при ВР України створ....
9 грудня 1921 про дозвіл збору коштів у церквах і ін. реліг. громадах на користь голодуючих, 21 січня 1922 політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення «дати директиву губкомам п’яти голодуючих губерній (Донецької, Катеринославської, Запорізької, Миколаївської та Одеської) провести агітацію за збір золота та срібла з церков для закупівлі зерна для голодуючих»....
9 грудня 1953 року), майстер професійно-технічної освіти, учитель професійно-технічної освіти (29 серпня 1956 року), механізатор сільського господарства (3 грудня 1956 року), капела, ансамбль, оркестр, хор (20 грудня 1956 року), шахтар, гірник, металург (6 лютого 1958 року), будівельник (4 серпня 1958 року), майстер народної творчості (3 грудня 1958 року), лісовод (4 грудня 1958 року), винахідник, раціоналізатор (17 травня 1960 року), ветеринарний лікар (19 травня 1960 року), енергетик (16 грудня 1960 року), шляховик (8 травня 1962 року), працівник культури (15 жовтня 1965 року), юрист (18 січ...
9 грудня 1918 – під контролем більшовиків. 1923 проживали 10 374, 1939 – 11 467 осіб. 1923–25 – окруж....
9 грудня 2004 заміри громадської думки показали, що 61,9 % опитаних громадян підтримали вердикт Верховного Суду України....
9 грудня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Знам’янщина – один із центрів партизан. руху у Кіровогр. обл....
9 грудня 2001 надзвичайна конференція УКРП ухвалила рішення про саморозпуск і перехід своїх членів до «Б....
9 грудня 1948, тому її не можна застосовувати до події, яка відбулася на 15 р. раніше; Дж. Сандберґ зазначив, що тільки СРСР має підстави і компетенцію розглядати справу про голод 1932–33 у рамках Конвенції ООН про геноцид....
9 грудня 2004 року. Дн., 2006. Т. О. Абраїмова...
9 грудня 1919 його замінив Є. Пуза), О. Торонський. Гол. завдання – підготувати законопроекти у справах автономії та подати їх на розгляд сойму....
9 грудня, ред. І. Кудлак). Газета призначалася для робітників, селян, ремісників і дрібних урядовців....
9 грудня 1989 в Кембриджі (шт. Массачусетс). Проводить заг. збори під час щоріч. конф. Амер. асоціації розвитку славіст....