(London Jack; справж. – Джон Ґріффіт Чейні; John Griffith Chaney; 12. 01. 1876, м. Сан-Франциско, шт. Каліфорнія, США – 22. 11. 1916, містечко Ґлен-Еллен, шт. Каліфорнія) – американський письменник, публіцист. Рано почав трудове життя, змінив багато професій (робітник, матрос, золотошукач у...
(30. 12. 1906(12. 01. 1907), Житомир – 14. 01. 1966, Москва) – конструктор ракетно-космічної техніки. Син П. Корольова. Академік АН СРСР (1958), двічі Герой Соц. Праці (1956, 1961), Ленін. премія (1957). Державні нагороди СРСР. Закін. буд. профес. школу в Одесі (1924), навч. на мех....
(31. 12. 1889 (12. 01. 1890), слобода Обуховка Старооскол. пов. Курської губ., нині село Бєлгород. обл., РФ – 23. 12. 1952, там само) – письменник, тифлопедагог, поліглот. Навч. у школі-притулку Моск. товариства піклування, виховання та навч. сліпих (1899–1908). Грав на скрипці у складі оркестру...
(12. 01. 1927, Харків – 07. 08. 2023, там само) – матеріалознавець. Сестра В. Дяченка. Доктор технічних наук (1972), професор (1974). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Закін. Харків. мех.-маш.-буд. інститут (1949), Харків. інститут іноз. мов...
(12. 01. 1949, м. Кіото, Японія) – японський новеліст, есеїст, романіст, перекладач. Його книги та оповідання були і залишаються бестселерами як в Японії, так і за кордоном, їх перекладено 50-ма мовами світу і видають мільйон. тиражами. Дитинство провів у порт. м. Кобе. Змалку читав твори англ....
(12. 01. 1947, м. Брук, Австрія) – інженер-механік, системотехнік. Доктор технічних наук (1990), професор (1992). Закін. Київ. вище військ. авіац. інж. училище (1970). Служив у військ. частинах на інж. посадах (1970–74), працював у Київ. вищому військ. авіац. інж. училищі: ад’юнктом (1974–77), на...
(справж. – Елланський; 31. 12. 1893(12. 01. 1894), с. Козел, нині смт Михайло-Коцюбинське Черніг. р-ну Черніг. обл. – 04. 12. 1925, Харків) – письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч. Навч. у Черніг. бурсі (1905–10) та духов. семінарії (1910–14), Київ. комерц. інституті (1914–15). Брав...
(12. 01. 1922, Чернівці – 02. 10. 2014, Париж, похов. у Чернівцях) – історик, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1972), іноз. чл. НАНУ (1991). Орден «За заслуги» 3-го (1997) і 2-го (2002) ступ. Під час 2-ї світової війни виїхав до Австрії, закін. Університет у м. Ґрац (1949). Брав активну участь...
(30. 12. 1902(12. 01. 1903), с-ще Сімський завод Уфим. губ., нині м. Сім Челябін. обл., PФ – 07. 02. 1960, Москва) – фізик, організатор радянської ядерної науки та промисловості. Брат Б. Курчатова. Доктор фізико-математичних наук (1934, без захисту дис.), академік АН СРСР (1943). Герой Соц....
(12. 01. 1973, Запоріжжя) – волейболістка (зв’язкова). Майстер спорту міжнародного класу (1993). Закінчила Харківський інститут фізичної культури (1999). Володарка (1990) та срібна призерка (1999) Кубка Європейської конфедерації волейболу. Срібна призерка молодіжного чемпіонату світу (Бразилія,...
(12. 01. 1951, смт Ромодан Миргородського р-ну Полтавської обл.) — поет-пісняр, гуморист. Член Полтавської спілки літераторів (1993). Премії імені В. Симоненка (2001), імені В. Малика (2003), імені Л. Бразова (2011). Закінчив Миргородський керамічний технікум (1971). Працював на радіо й...
(31. 12. 1826(12. 01. 1827), с-ще Алфьоровка, нині Нова Бекетовка Пензен. обл., РФ – 30. 11(13. 12). 1911, С.-Петербург) – хімік, один із засновників фізичної хімії. Брат Андрія, батько Олексія Бекетових. Доктор хімічних наук (1865), академік Імператор. АН (1886). Ломоносовська премія Імператор....
(12. 01. 1958, Київ) – живописець. Дочка Володимира, сестра Сергія Давидових, дружина П. Боцвіна. Член НСХУ (1988). Закін. Київський художній інститут (1982; викл. К. Пламеницький, В. Пузирков, В. Шаталін). Відтоді – учасниця всеукр. і міжнар. виставок. Персон. – у Києві (2008). Основні галузі –...
(12. 01. 1952, с. Рагівка Кагановицького, нині Вишгородського р-ну Київської обл.) — лікар-фтизіатр. Доктор медичних наук (1997), професор (2001). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Закінчив Київський медичний інститут (1980), де відтоді й працює (нині Національний медичний університет): від...
(12. 01. 1996, с. Дебеславці Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 05. 06. 2023, поблизу с. Яковлівка Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 21. 06. 2023 у рідному селі) — військовик. Молодший сержант. Герой України (2024, посмертно). Навчався у Коломийському...
(31. 12. 1864(12. 01. 1865), слобода Люботин Валків. пов. на Харківщині, нині місто Харків. р-ну Харків. обл. – 08. 11. 1943, с-ще Ліанозово, нині у складі Москви) – скульптор, живописець. Закін. Київ. рисувал. школу М. Мурашка (1896), С.-Петербур. АМ (1903; майстерня В. Беклемішева). Викладав у...
(12. 01. 1966, с. Загвіздя Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл.) – живописець. Закін. Івано-Фр. пед. інститут (1990; викл. М. Канюс, М. Фіґоль). Викладав у дит. худож. школі та Прикарп. університеті (1991–98); філії Київ. інституту реклами (2004–09; усі – Івано-Франківськ). Учасник обл. (від 1990),...
(12. 01. 1942, м. Саратов, РФ – 31. 10. 2020, Київ) – океанолог, геофiзик. Доктор фізико-математичних наук (1988), професор (1991), академік НАНУ (1997). Премiя iм. В. Вернадського АН УРСР (1989). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Заслужений діяч науки і техніки України...
(Лавёров Николай Павлович; 12. 01. 1930, с. Пожарище, нині Архангел. обл., РФ – 27. 11. 2016, Москва) – російський фахівець у галузі уранової геології. Доктор геолого-мінералогічних наук (1973), професор (1976), академік (1987), віце-президент (від 1988) РАН, академік (1987), президент...
(12. 01. 1870, м. Очаків Одес. пов. Херсон. губ., нині Микол. р-ну Микол. обл. – 07. 10. 1937, Одеса) – письменник, історик. Після закінчення 6-клас. училища (1885) переїхав до Одеси, де готувався до вступу в Новорос. університет. 1886 став чл. організації «Народна воля», працював на заводі. У...
(Михайло Іванович; Калачынскі Міхась; Міхаіл Іванавіч; 30. 12. 1916(12. 01. 1917), с. Крупки, нині місто Мінської обл. – 10. 08. 1990, Мінськ) – білоруський поет, перекладач. Член СП СРСР (1940). Закін. курси при Комуніст. інституті журналістики (Мінськ, 1936). Працював у СП Білорусі; 1960–78 –...
(12. 01. 1960, м. Надвірна Станіславської, нині Івано-Франківської обл.) — філолог, учитель-методист. Герой України (2009). Обласна премія імені І. Котляревського (2008). Закінчила Полтавський педагогічний інститут (1981). Працювала вчителем української мови та літератури в навчально-виховному...
(Molnár Ferenc; 12. 01. 1878, Будапешт – 01. 04. 1952, м. Нью-Йорк, США) – угорський письменник, драматург, журналіст. 1895–96 студіював право в Будапешт. і Женев. університетах. Потім – на журналіст. роботі, у роки 1-ї світової війни був військкором у Галичині, описав це у кн. «Egy haditudósító...
(12. 01. 1930, Харків – 26. 12. 2015, Київ) – музикознавець, педагог. Дочка І. Малозьомова. Канд. мистецтвознавства (1970). Закін. Київську консерваторію (нині Нац. муз. академія України, 1953; кл. П. Козицького, М. Крохмаль-Орябинської), де відтоді й працювала (до 2005): від 1981 –...
(справж. – Дехта-Лісова; 30. 12. 1910(12. 01. 1911), с. Перекіп, нині Валків. р-ну Харків. обл. – 11. 03. 1997, Київ) – актриса. Дружина І. Дехти. Заслужений артист УРСР (1960). Закін. театр. студію при 1-му Держ. драм. театрі УСРР ім. Т. Шевченка у Дніпропетровську (1929), Дніпроп. театр....
(30. 12. 1912(12. 01. 1913), с. Старо-Бешеве, нині смт Старобешеве Донец. обл. – 21. 01. 1959, Москва, похов. у смт Старобешеве) – організатор і бригадир 1-ї жіночої тракторної бригади в СРСР, один із яскравих символів комуністичної пропаганди. Двічі Герой Соц. Праці (1947, 1958). Сталінcька...
(12. 01. 1894, с. Колоденці Жовків. пов., нині Кам’янко-Бузького р-ну Львів. обл. – 03. 10. 1953, м. Чикаґо, шт. Іллінойс, США) – громадський діяч, ідеолог українського націоналізму, філософ. Закін. Академ. гімназію (1913), студіював філософію у Львів. університеті. З поч. 1-ї світової війни...
(12. 01. 1946, с. Петровка Приморського краю, РФ) — фахівець у галузі ливарного виробництва. Доктор технічних наук (1997), професор (1998). Юнацькі роки минули на Козятинщині у Вінницькій обл. Закінчив Київський політехнічний інститут (1969). Працював 1969—74 на Вінницькому...
(12. 01. 1948, Київ) – фахівець у галузі фізичної культури й спорту. Майстер спорту СРСР (1972), суддя нац. категорії зі спорту (1980), чл. виконкому Нац. Параолімп. комітету України (1976–2000), відп. секр. Федерації більярд. спорту України (1990–98) та Укр. федерації спорт. бриджу (1990–...
(12. 01. 1880, Тернопіль – 05. 03. 1966, Буффало, США) – композитор, диригент і піаніст. Батько Н. Безкоровайної-Стецьків. Закін. Львівський університет (1908) та Львів. консерваторію (1907; кл. диригування М. Солтиса, С. Невядомського). 1908–10 викладав у Вищому муз. інституті й водночас в...
(Виноградов Виктор Владимирович; 31. 12. 1894(12. 01. 1895), м. Зарайськ, нині Моск. обл. – 04. 10. 1969, Москва) – російський мовознавець. Академік АН СРСР (1946). Іноз. чл. багатьох зарубіж. академій. Закін. Петроград. істор.-філол. та археол. інститути (1918). Відтоді працював у Ленінгр....
(12. 01. 1952, с. Ясногород, нині Романів. р-ну Житомир. обл.) – фахівець у галузі машинобудування. Доктор технічних наук (2003), професор (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (2007). Закін. Житомир. філію Київ. політех. інституту (1974), де відтоді й працює (нині Житомир. технол....
(12. 01. 1940, м. Галич Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – художник декоративного скла. Заслужений художник України (1992). Член НСХУ (1985). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1969; викл. В. Манастирський, А. Соболєв). Відтоді працює у Львові: у ВО «Райдуга»: від...
(12. 01. 1889, с. Кутківці, нині у складі Тернополя – 17. 09 (або 17. 10). 1955, Мельбурн, Австралія) – громадський діяч. Батько М. Болюха. Закін. Укр. чол. гімназію у Перемишлі (1909), вивчав право у Львів. університеті. Служив у австрій. армії (капітан). У листопаді 1918 – сотник УГА та 1-й...
(30. 12. 1912(12. 01. 1913), с. Головківка, нині Чигирин. р-ну Черкас. обл. – 25. 07. 2005, Київ) – літературознавець, журналіст. Кандидат філологічних наук (1963). Член НСЖУ (1964). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1937). Працював у Києві: завідувач...
(12. 01. 1901, с. Бджільна, нині Теплиц. р-ну Вінн. обл. – 19. 11. 1994, Варшава) – мовознавець. Доктор габіліт. (1934), надзвич. професор (1954), звич. професор (1962). Сестра Ю. Обрембського. Навч. у Варшав. університеті (1919–21), від 1922 – в Яґеллон. університеті в Кракові, де 1925 здобула...
(31. 12. 1892(12. 01. 1893), с. Рубанщина, нині Курс. обл., РФ – 25. 11. 1976, Ленінград, нині С.-Петербург) – авіаконструктор. Доктор технічних наук (1964). Герой Соц. Праці (1957). Сталін. премії (1941, 1947, 1948, 1949, 1953), Ленін. премія (1962). Після закінчення із сріб. медаллю Охтир....
(Lévinas Emmanuel; 30. 12. 1905(12. 01. 1906), м. Ковно, нині Каунас, Литва – 25. 12. 1995, Париж) – французький філософ. Навч. у гімназіях у Харкові (1915–20) та Каунасі (1920–23), Страсбур. (Франція, 1923–27) і Фрайбур. (Німеччина, 1928–29) університетах, де студіював феноменологію під...
(12. 01. 1945, Київ — 22. 08. 2020, м. Самара, РФ) — співак (баритон). Народний артист РРФСР (1985). Лауреат вокальних конкурсів: Всеукраїнського фестивалю творчої молоді (Київ, 1968, 1-а премія), 6-го Всесоюзного конкурсу імені М. Глінки (Кишинів, 1973, 3-я премія), 5-го Міжнародного конкурсу...
(12. 01. 1963, с. Заломне Бєлгород. обл., РФ) – спортсмен (велоспорт, шосе), фахівець у галузі фізичного виховання і спорту. Майстер спорту міжнародного класу (1983), заслужений майстер спорту СРСР (1985). Закін. Харків. спорт. факультет Київ. інституту фізичної культури (1987). Чемпіон світу в...
(крипт.: Б-ь, В. Б.; 31. 12. 1892 (12. 01. 1893), Київ – 04. 09. 1942, м. Таганрог, РФ) – історик, архівіст, краєзнавець, музеєзнавець. Член і секретар Істор. товариства Нестора Літописця (1917–30), Товариства укр. гімназії в Чернігові (від 1917). Голова Бюро краєзнавства при відділі Пд.-Зх....
(12. 01. 1951, м. Садберi, провінція Онтаріо, Канада) – український iстoрик у Канаді. Член-кореспондент НТШ у Канаді (2002). У 1979 здобув ступ. бакалавра в Університеті Вейн Стейт (м. Детрoйт, шт. Мічиґан), 1981 – магістра в Університеті Каліфорнія Стейт (м. Лoс-Анджелес; обидва – США), 1992 –...
(12. 01. 1989, м. Новий Буг Микол. обл.) – спортсмен (кікбоксинг, бокс, змішані єдиноборства). Майстер спорту з боксу (2013), майстер спорту міжнародного класу з кікбоксингу (2013). Закін. Нац. університет держ. податк. служби України (м. Ірпінь Київ. обл., 2011). Срібний призер чемпіонату...
(Леон Гершкович; 31. 12. 1866(12. 01. 1867), м. Катеринослав, нині Дніпро – 06. 08. 1947, м. Ніцца, Франція) – поет-сатирик, драматург, театральний діяч, видавець, перекладач. Закін. 1-у Київ. гімназію (1886) та юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві (1891), був вільним слухачем на...
(Пухало Лев; 12. 01. 1941, поселення Леді-Лейк, провінція Саскачеван, Канада) – церковний діяч. 1968 взяв участь у заснуванні православ. монастиря у провінції Британська Колумбія (Канада), займався перекладами церк. книг. 1972 рукопоклад. у диякони РПЦ за кордоном і заснував видавництво «Synaxis...
(12. 01. 1943, с. Вікнина Джулин. р-ну Вінн. обл., нині Гайворон. р-ну Кіровогр. обл.) – живописець. Чоловік Л. Захарової, батько О. Мазур-Посвалюк. Член НСХУ (1987). Навч. у студії скульптора Г. Хусіда у Києві (1966), закін. Київ. худож. інститут (1978; викл. Л....
(12. 01. 1934, с. Негостіна Сучав. пов., Румунія) – український поет в Румунії. Член СП Румунії. Середня муз. освіта. Один із зачинателів сучас. укр. поезії Румунії. Вірші В. друкувались у г. «Новий вік», ж. «Обрії», альманасі «Серпень», колектив. зб. «Ліричні струни» (Бухарест, 1968). Автор...
(12. 01. 1907, м. Могилів-Подільський, нині Вінн. обл. – 03. 09. 1937, Київ) – композитор. Навч. у Харків. інституті мистецтв (1929– 31), 1931–33 – асп. Укр. академії маркс.-ленін. наук. Разом з О. Білокопитовим та М. Колядою був одним із організаторів та кер. Асоціації пролетар. музикантів...
(12. 01. 1956, Черкаси) — музикознавець, хоровий диригент, педагог. Професор (2010). Заслужений діяч мистецтв України (2002). Закінчила Київську консерваторію (1981; кл. О. Тимошенка, П. Муравського) та аспірантуру при Інституті фольклору, мистецтвознавства та етнографії АН УРСР (Київ, 1989;...
(12. 01. 1951, м. Дарасун Читин. обл., РФ) – живописець, іконописець. Член НСХУ (2003). Закін. Київський художній інститут (1982; майстерня В. Пузиркова, викл. П. Басанець, В. Виродова-Готьє, Т. Голембієвська, В. Забашта). Відтоді – художник на Івано-Фр. худож.-вироб. комбінаті. Основні галузі –...
(12. 01. 1893, м. Красне, нині смт Буського р-ну Львів. обл. – 13. 12. 1953, м.Станіслав, нині Івано-Франківськ) – композитор, скрипаль, педагог. Закін. учител. семінарію у Станіславові (1911) та Львів. муз.-пед. інститут (1923; кл. скрипки Й. Москвичева). 1914–20 – учасник визвольної війни у...
(12. 01. 1960, м. Рахів Закарпатської обл. — 25. 10. 2021, Ужгород) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (2003), професор (2004). Заслужений діяч науки і техніки України (2015). Закінчив Ужгородський університет (1982), де від 1986 й працював: 2002—05 — професор кафедри фізики...
(12. 01. 1946, с. Вишнопіль Старокостянтинів. р-ну Кам’янець-Поділ., нині Хмельн. обл.) – шашкіст, тренер. Майстер спорту (1982). Закін. Луцький пед. інститут (1967). Переможець міжнар. шашкових фестивалів (м. Євпаторія, 1980; м. Алушта, 1990; обидва – нині АР Крим), бронзовий призер чемпіонату...
(12. 01. 1937, с. Леб’яже Зачепилівського, нині Красноградського р-ну Харківської обл. — 03. 01. 2022, Київ) — ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1988), професор (1989). Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (нині Дніпро, 1960). Від 1964 працював у Національному університеті охорони...
(12. 01. 1944, м. Стрий Дрогобицької, нині Львівської обл. — 23. 03. 2018, Київ) — актор. Заслужений артист УРСР (1978). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1965). Відтоді працював у Київському російському драматичному театрі імені Лесі Українки (нині Національний драматичний театр...
(справжнє – Шатун Петро Іванович; інші псевдоніми: Петро Ромен, Дмитро Кармазин, Д. Шуменко; 12. 01. 1907, с. Деркачі, нині м. Дергачі Харківської обл. – 06. 10. 1987, штат Флорида, похований у містечку Бавнд Брук, штат Нью-Джерсі, США) – літературознавець, публіцист, громадсько-політичний діяч....
(12. 01. 1921, м. Таганрог, нині Ростов. обл., РФ – 26. 10. 1983, Донецьк) – хімік. Доктор хімічних наук (1961), професор (1962), академік АН УРСР (1965). Премія ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1969). Державна премія України в галузі науки і техніки (1993, посмертно). Учасник 2-ї світової війни....
(12. 01. 1928, с. Балутянка Сяноц. пов., Польща – 19. 05. 2017, Львів) – майстер різьблення на дереві. Син Івана, брат Василя, чоловік Терези Кищаків, батько О. Кищак-Федоро. Заслужений майстер народної творчості (2006). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Член НСХУ (1962). Закін. Львівський...
(12. 01. 1921, Тернопіль – 10. 08. 2012, м. Мельбурн, Австралія) – політичний діяч, журналіст. Син В. Болюха. Навч. у Терноп. гімназії «Рідної школи» (1931–37). Член НТШ, чл. ОУН (від 1935). Провідник юнацтва в Терноп. гімназії. 1937 заарешт. польс. владою. Після суд. процесу («Справа Василя...
(12. 01. 1931, с. Злоцьке, нині Малопольського воєводства, Польща — 19. 03. 2005, похований у м. Криниця-Здруй Малопольського воєводства) — український громадський діяч у Польщі. Золотий хрест заслуги (2002). Закінчив Oфіцерську школу народної міліції у м. Слупськ (Поморське воєводство, 1955)....
(12. 01. 1951, смт Ромодан Миргородського р-ну Полтавської обл.) — поет-пісняр, гуморист. Член Полтавської спілки літераторів (1993). Премії імені В. Симоненка (2001), імені В. Малика (2003), імені Л. Бразова (2011). Закінчив Миргородський керамічний технікум (1971). Працював на радіо й...
(12. 01. 1951, м. Садберi, провінція Онтаріо, Канада) – український iстoрик у Канаді. Член-кореспондент НТШ у Канаді (2002). У 1979 здобув ступ. бакалавра в Університеті Вейн Стейт (м. Детрoйт, шт. Мічиґан), 1981 – магістра в Університеті Каліфорнія Стейт (м. Лoс-Анджелес; обидва – США), 1992 –...
(12. 01. 1951, м. Дарасун Читин. обл., РФ) – живописець, іконописець. Член НСХУ (2003). Закін. Київський художній інститут (1982; майстерня В. Пузиркова, викл. П. Басанець, В. Виродова-Готьє, Т. Голембієвська, В. Забашта). Відтоді – художник на Івано-Фр. худож.-вироб. комбінаті. Основні галузі –...
(12. 01. 1951, с. Микулинці Снятин. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – графік. Заслужений художник України (2009). Обл. літ.-мист. премія ім. С. Воробкевича (1997). Член НСХУ (1984). Закін. Київський художній інститут (1975; викл. Р. Кириченко, Т. Лящук, В. Шостя). Працює у галузях станк. та...
(12. 01. 1926, Миколаїв — 28. 08. 2017, Запоріжжя) — прозаїк, сценарист. Член НСПУ (1969). Учасник 2-ї світової війни. Навчався у Воронезькому медичному інституті (РФ, 1953—56). У Запоріжжі 1957—64 працював журналістом, фотокореспондентом, радіорепортером, літературним співробітником у газеті, від...
(12. 01. 1901, с. Бджільна, нині Теплиц. р-ну Вінн. обл. – 19. 11. 1994, Варшава) – мовознавець. Доктор габіліт. (1934), надзвич. професор (1954), звич. професор (1962). Сестра Ю. Обрембського. Навч. у Варшав. університеті (1919–21), від 1922 – в Яґеллон. університеті в Кракові, де 1925 здобула...
(London Jack; справж. – Джон Ґріффіт Чейні; John Griffith Chaney; 12. 01. 1876, м. Сан-Франциско, шт. Каліфорнія, США – 22. 11. 1916, містечко Ґлен-Еллен, шт. Каліфорнія) – американський письменник, публіцист. Рано почав трудове життя, змінив багато професій (робітник, матрос, золотошукач у...
(Christie Agatha; 15. 09. 1891, м. Торкі, графство Девоншир, Велика Британія – 12. 01. 1976, м. Воллінґфорд, графство Оксфордшир, Велика Британія) – англійська письменниця. Друкувала твори за прізвищем першого чоловіка (повне ім’я та дівоче прізвище – Агата-Мері-Клариса Міллер; прізвище після...
(19. 11(02. 12). 1859, м. Хорол, нині Полтав. обл. – 12. 01. 1942, Київ) – історик, археолог, перекладач, громадська діячка. Друга дружина Володимира Антоновича, мати Дмитра, бабуся Марка та Михайла Антоновичів. Народилась у сім’ї лікаря М. Мельника. Закін. Полтав. гімназію (1877), істор.-філол....
(23. 08. 1924, Одеса — 12. 01. 2021, Київ) — живописець, монументаліст, художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дружина Михайла, мати Сетрака, бабуся Седи Бароянц. Державна премія України імені Т. Шевченка (1997), премія імені В. Стуса (2001). Заслужений художник України (2009). Членкиня НСХУ...
(справж. – Вергун; 19. 05(01. 06). 1908, с. Матвіївка, нині Кліщинці Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл. – 12. 01. 1975, Харків) – поет. Батько Н. Вергун. Член «Плугу», СПУ (1936). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. університет (1940). Учителював. Друкувався від 1927. Заарешт. 1940 органами...
(06(18). 03. 1873, с. Товстеньке, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 12. 01. 1938, Львів) – громадсько-політичний діяч, правознавець. Доктор права (1902). Навч. у Львів. університеті (1893–97). Громад.-політ. діяльністю почав займатися ще у студент. роки; входив до управи й очолював товариство...
(04(16). 11. 1868, м. Острог, нині Рівнен. обл. – 12. 01. 1932, Київ) – історик права. Чоловік Марії Кониської – дочки О. Кониського. Доктор держ. права (1912), академік ВУАН (1925). Навч. у Остроз. гімназії, закін. Колегію П. Ґалаґана (1888) і Університет св. Володимира (1892) у Києві....
(13. 01. 1940, м. Золотоноша Полтавської, нині Черкаської обл. — 12. 01. 2011, Ужгород) — живописець. Чоловік Олени, батько Едуарда Приходьків. Заслужений художник України (1990). Народний художник України (2004). Обласна премія імені А. Ерделі та Й. Бокшая (1997). Член НСХУ (1973). Закінчив...
(26. 03(08. 04). 1914, с. Кожанка Васильків. пов. Київ. губ., нині Фастів. р-ну Київ. обл. – 12. 01. 1975, Київ) – фізіолог рослин, історик ботаніки. Батько С. Білоконя. Доктор біологічних наук (1968). Учасник 2-ї світової війни, мав бойові нагороди. Закін. Київський університет (1937), де...
(17. 01. 1929, с. Козинці Турбівського, нині Вінницького р-ну Вінницької обл. — 12. 01. 1981, Київ) — фахівець у галузі зварювального виробництва. Доктор технічних наук (1979), професор (1980). Премія імені Є. Патона АН УРСР (1988). Закінчив Київський політехнічний інститут (1951), де відтоді й...
(03(16). 03. 1908, с. Федорівка Ямпільського пов. Подільської губ., нині Жмеринського р-ну Вінницької обл. — 12. 01. 2000, Київ) — мистецтвознавиця, шевченкознавиця. Кандидат мистецтвознавства (1964). Членкиня НСХУ. Закінчила Київський університет (1937). Працювала методистом, згодом деканом...
(22. 08. 1964, м. Жданов, нині Маріуполь Донецької обл. – 12. 01. 2025, м. Ужгород Закарпатської обл.) — історик, краєзнавець, письменник. Доктор історичних наук (2004), професор (2005). Член НСПУ (2006). Всеукраїнська літературної премія імені Зореслава (2009), обласні премії імені Ф. Потушняка...
(22. 02 (05. 03). 1896, м. Біла Церква, нині Київ. обл. – 12. 01. 1977, Київ) – актриса. Заслужений артист Узб. PCP ( 1944) та УРСР (1951). Дружина А. Бучми, мати І. Бжеського. Дебютувала 1924 у твор. майстерні «Березоля» у Білій Церкві. 1925–38 працювала в театрі «Березіль» (від 1935 – Харків....
(30. 09. 1932, с. Гребенне Рава-Руського, нині Томашів. пов. Люблін. воєводства, Польща – 12. 01. 2020, м. Перемишль Підкарпатського воєводства, Польща) – педагог, громадський діяч. Закін. Ґдан. політехніку (1957) та Вищу пед. школу в м. Щецін (1976; обидві – Польща). Працював у Технікумі зв’язку...
(03. 10. 1923, Полтава — 12. 01. 2009, Київ) — фахівець у галузі містобудування. Батько О. Сєдака. Заслужений архітектор УРСР (1977). Секретар правління СА СРСР і голова правління СА УРСР (1975—90). Почесний член Української академії архітектури та НАМУ (2004). Державна премія СРСР (1978). Учасник...
(27. 08(08. 09). 1875, Луганськ – 12. 01. 1935, м. Караґанда, Казахстан) – археолог, етнограф. Брат М. Міллера. Дійсний член Рос. геогр. товариства. Закін. Новочеркас. кадет. корпус (Росія, 1893), Микол. кадет. училище (С.-Петербург, 1896). Студіював антропологію, історію, етнографію та...
(17(29). 09. 1890, Миколаїв – 12. 01. 1981, Москва) – хімік. Член-кореспондент АН СРСР (1939). Сталінcька премія (1941). Закін. Цюрих. університет (1914). У 1915–17 викладав у Швейцарії; 1917–18 працював на Шліссельбур. порох. заводі (Росія); 1918–21 – у сан. бюро Севастополя; від 1922 – у...
(10. 08. 1947, с. Белелуя Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 12. 01. 2008, Київ) – сценарист, режисер, перекладач. Член НСКінУ (1993), НСПУ (1998). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1975; викл. В. Довгань). Працював на Київ. кіностудії ім. О. Довженка. Брав участь у створенні фільмів:...
(парт. псевд.: Хімік, Яків; 04. 04. 1883, м. Іваново-Вознесенськ, нині Іваново, РФ – 12. 01. 1940) – радянський партійний і державний діяч. Державні нагороди СРСР. Член РСДРП(б) від 1903. Закін. реал. училище (1903), навч. у Моск. с.-г. інституті (1908 виключено як неблагонадійного). Проводив...
(Bocheński Aleksander; 06. 08. 1904, Чушув під Прошовицями, Польща – 12. 01. 2001, Варшава) – польський публіцист і есеїст. Брат А. Бохенського. Перед 2-ю світ. війною належав до середовища часопису «Bunt Мłodych». До війни публікувався в часописах «Polityka» і «Słowo». Автор праць «Imperializm...
(справж. – Каган; 02(14). 09. 1887, Одеса – 12. 01. 1934, Нью-Йорк) – скрипаль, педагог. Кавалер Ордена Почес. Легіону (Франція), офіцер Хреста Полоніка Реститута (Польща). Навч. в Одес. муз. училищі (від 1894) у скрипаля, диригента і композитора Е. Млинарського (згодом диригент Великого...
(27. 02. 1921, с. Крушельниця, нині Сколів. р-ну Львів. обл. – 12. 01. 1990, м. Дрогобич Львів. обл.) – диригент, композитор. Доц. (1977). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Закін. філол. (1947) та муз.-пед. (1972) факультети Дрогоб. пед. інституту, де від 1970 й працював: 1972–81 – зав.,...
(11. 03. 1905, Одеса – 12. 01. 1974, Київ) – кінорежисер. Член СКінУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. муз.-драм. інститут (1930). Відтоді працював на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. Асист. реж. у кінокартинах: «Кришталевий палац» (1934, реж. Г....
(06(19). 03. 1909, Одеса – 12. 01. 1985, Київ) – поет, перекладач. Член СПУ (1938). Учасник 2-ї світової війни. Навч. на літ.-лінгвіст. факультеті Харків. ІНО, закін. факультет герман. мов Укр. інституту лінгвіст. освіти (Київ, 1933). Працював у редакціях Києва та Львова. Почав друкуватися від...
(16. 01. 1939, смт Зелене, нині у складі м. Кривий Ріг Дніпроп. обл. – 12. 01. 2021, с-ще Сан Мартін, провінція Місьйонес, Арґентина) – поетеса. Сестра В. Журби. Член НСПУ (1983). Отримала середню освіту. Працювала на буд-ві шахт Донбасу, на металург. заводі у Кривому Розі. 1968–2005 мешкала у с....
(13. 05. 1840, Кракiв — 12. 01. 1917, Львiв) — ботанiк, географ. Доктор ґабілітований (1868), професор (1882). Орден Залізної Корони 3-го класу (Польща). Закінчив Яґеллонський університет у Кракові (1863), де відтоді й працював (з перервою). 1870—76 викладав ботанiку на Вищих жiночих курсах А....
(Коринфский Аполлон Аполлонович; псевд. – Борис Колюпанов; 29. 08(10. 09). 1868, м. Симбірськ, Росія – 12. 01. 1937, м. Калінін, нині Твер, РФ) – російський письменник, перекладач, етнограф. Навч. у Симбір. гімназії (від 1879; виключ. за читання нелегал. літ-ри та зв’язки з політ....
(18. 11. 1870, станиця Павловська Єйського відділу, нині Краснодар. краю, РФ – 12. 01. 1944, Прага) – кубанський політичний діяч, правознавець, економіст. Народився у сім’ї козака-чорноморця укр. походження. Закін. юрид. факультет Моск. університету (1894). Служив секр. Новорос. міської управи....
(28. 02(11. 03). 1892, Одеса – 12. 01. 1979, там само) – лікар-офтальмолог. Доктор медичних наук (1936), професор (1936). Закін. мед. факультет Новорос. університету в Одесі (1916), де відтоді й працював (згодом Одес. мед. інститут): завідувач кафедри очних хвороб (1957–70); водночас – в Укр....
(24. 08. 1894, с. Бабаї, нині смт Харків. р-ну Харків. обл. – 12. 01. 1962, Канберра) – військовик, громадський діяч. Полковник Армії УНР. Під час 1-ї світової війни – офіцер рос. армії. У квітні 1918 у складі 2-го Запороз. піхот. полку Запороз. корпусу Армії УНР під командуванням П. Болбочана...
(Weingart Miloš; 21. 11. 1890, Прага – 12. 01. 1939,там само) – чеський славіст. Доктор філософії (1913), чл. Чес. АН, словесності та мистецтвознавства. Член Корол. чес. товариства наук. Закін. філос. факультет Карлового університету в Празі (1913), в якому згодом працював доцент (1919–21) і проф....
(07. 07. 1922, с. Яманове, Чувашія, РФ — 12. 01. 2008, Київ) — прозаїк, публіцист, перекладач, графік. Член СП (1969) та СЖ (1958) СРСР. Заслужений художник Чувашії (1969). Премія імені Мішші Сеспеля (2002). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навчався в Чуваському художньому училищі (м....
(20. 08. 1874, Київ – 12. 01. 1919, Чернігів) – військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. Моск. кадет. корпус, Олександрів. військ. училище (1895), Микол. академію Генштабу (1904). Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Під час 1-ї світової війни – командир полку, начштабу, командир піхот....
(06. 03. 1858, м. Рогатин, нині Івано-Фр. обл. – 12. 01. 1939, м. Самбір Львів. обл.) – педагог, громадський діяч. Батько Я. Біленького. Закін. філос. факультет Львів. університету (1882). Працював учителем у пром. школі м. Сокаль Львів. обл., Станіслав. учител. семінарії (нині Івано-Франківськ),...
(18. 03. 1938, с. Турятка, нині Чернівецького р-ну Чернівецької обл. — 12. 01. 2023, Чернівці) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1987), професор (1989). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія України в галузі науки і техніки (1994). Закінчив Чернівецький...
(02. 05. 1918, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 12. 01. 2002, С.-Петербург) – фольклорист, етнограф. Доктор історичних наук (1966), професор (1971), академік РАН (1994). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1978). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Моск. інститут філософії, літ-ри та історії (1941)....
(02. 06. 1929, м. Борисоглєбськ, нині Воронез. обл., РФ – 12. 01. 2014, Одеса) – лікар-епідеміолог, вірусолог. Доктор медичних наук (1987). Державні нагороди СРСР. Закін. Одес. мед. інститут (1953). Працювала лікарем. Від 1956 – в Укр. н.-д. протичум. інституті (Одеса): 1960–65 – зав. туляремій.,...
(22. 02. 1881, м. Надвірна, нині Івано-Франківської обл. — 12. 01. 1946, Львів) — історик, педагог. Дійсний член НТШ (1917). Закінчив українську гімназію в м. Коломия (нині Івано-Франківська обл., 1903), до 1907 навчався на філософському факультеті Львівського університету, надалі — у Віденському...
(12. 12. 1933, с. Варнаутка, нині Гончарне Севастоп. міськради – 12. 01. 2016, Сімферополь, похов. у с. Добре Сімфероп. р-ну, АР Крим) – кримськотатарський письменник, публіцист. Член НСПУ (1978). Закін. фіз.-мат. відділ. Наманґан. пед. інституту (Узбекистан, 1954), відділ. журналістики філол....
(25. 11(07. 12). 1874, м. Моршанськ, нині Тамбовської обл., РФ — 12. 01. 1944, Київ) — фахівець у галузі мостобудування. Навчався на математичному факультеті Санкт-Петербурзького університету (1893—94), закінчив Санкт-Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучень (1899). Відтоді працював на...
(11. 07. 1841 – 12. 01. 1909, С.-Петербург) – військовик. Походив із дворян Черніг. губ. Генерал-лейтенант (1901). Закін. Черніг. г-зію, Микол. військ. училище (1862) та інж. академію (1864) у С.-Петербурзі. Брав участь у Хівін. поході 1873, внаслідок якого Хівін. ханство перейшло під...
(30. 10. 1927, Київ — 12. 01. 2025, м. Бруклайн, шт. Массачусетс, США) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1967). Ленінська премія (1966), премії імені А. Йоффе АН СРСР (1987), імені Н. Мотта (Велика Британія), імені А. Аронова (Ізраїль; обидві — 2005), імені С. Пекаря НАНУ...
(17. 04. 1945, с. Жадень Дубровиц. р-ну Рівнен. обл. – 12. 01. 1991, м. Дубно Рівнен. обл.) – письменник, перекладач, шахіст, графік. Лауреат Міжнар. конкурсу шахових композицій (Чехословаччина, 1977). Обл. премія ім. М. Максися (1978). Інвалід з дитинства. Від 1967 перебував у Дубен....
(10. 08. 1947, с. Новоросійськ Томської обл., РФ – 12. 01. 1998, Севастополь) – біофізик. Доктор фізико-математичних наук (1980), професор (1988). Закін. Краснояр. університет (1970). Працював в Інституті фізики Сибір. відділ. АН СРСР (1970–81); Сибір. технол. інституті (1975–76); Краснояр....
(29. 08(10. 09). 1862, Київ – 12. 01. 1935, Париж) – правознавець, політичний діяч. Закін. С.-Петербур. університет (1885). Під час навч. став співзасн. наук. юрид. гуртка (1882), разом із В. Вернадським входив до радикал. «Ольденбур. гуртка». 1888 засудж. до двотижн. ув’язнення. Згодом різко...
(10(22). 11. 1871, C.-Петербург – 12. 01. 1941, Москва) – лікар-хірург. Доктор медицини (1901), професор (1915). Заслужений діяч науки РРФСР (1936). Навч. на природн. відділ. фіз.-мат. факультету С.-Петербур. університету, в Університеті св. Володимира у Києві, закін. Військ.-мед. академію в...
(13. 01. 1909, м. Перемишль, нині Польща – 12. 01. 1990, м. Ванкувер, провінція Британ. Колумбія, Канада) – лікар, ентомолог. Син М. Лазорка. Член НТШ. Закін. мед. студії у Львів. університеті (1935). Працював у заг. шпиталі, готував доктор. дис. у відділі бактеріології; водночас – в Укр....
(24. 09. 1937, Київ – 12. 01. 2009, там само) – лікар-токсиколог. Доктор медичних наук (1985), професор (1992). Закін. Київський медичний інститут (1961). Відтоді працював в Інституті фармакології та токсикології НАМНУ (Київ): 1980–2009 – завідувач відділу патоморфології. Наукові дослідження:...
(22. 10. 1918, с. Рибці, нині Полтав. р-ну Полтав. обл. – 12. 01. 1997, там само) – скульптор. Батько О. Вітрика. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Малював з дитинства, ліпленням захопився від 1943. У повоєнні роки працював оформлювачем. Автор пам’ятників, пов’яз. з 2-ю світ. війною;...
(15. 07. 1903, м. Серадз, нині Лодзького воєводства, Польща — 12. 01. 1959, м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ) — патофізіолог. Доктор медичних наук (1944), професор (1944). Закінчив Кубанський медичний інститут (м. Краснодар, РФ, 1928), де й працював від 1932. Водночас 1932—41 очолював...
(31. 08. 1912, Київ – 12. 01. 2012, там само) – хімік. Доктор хімічних наук (1965), професор (1969). Заслужений діяч науки УРСР (1982). Закін. Київський університет (1937). Працював в Інститутах хімії (1937–41), заг. та неорган. хімії (1943–68; у 1962–68 – зав. лаб. фіз.-хім. методів очищення...
(15. 10. 1874, м. Бурса, нині Туреччина – 12. 01. 1952, Рим) – церковний діяч Вірменської Апостольської Церкви. Навч. у Папській вірм. колегії у Римі. 1897 рукопоклад. у сан священика. Служив парохом у Бурсі. Повернувшись до Риму, обіймав посаду віце-ректора Папської вірм. колегії, водночас...
(29. 10. 1879, с. Яківка, нині Тлумац. р-ну Івано-Фр. обл. – 12. 01. 1936, Львів) – історик мистецтва, критик, драматург. Член Польс. філос. товариства (1908), Наук. товариства у Львові. Вивчав юриспруденцію та філософію на філос. факультеті Львів. університету. 1905 захистив доктор. дис., 1922...
(28. 07. 1900, Київ – 12. 01. 1979, там само) – флорист, дендролог. Закін. Київ. ІНО (1924). У 1925–27 разом з П. Оксіюком та Н. Осадчою-Янатою працював у структурі ВУАН над створенням «Словника ботанічної номенклатури» (К., 1928); у 1927–41 викладав та очолював каф. ботаніки у Маслів. інституті...
(псевд.: Журба, Александр Хведорович; 24. 11(06. 12). 1855, м. Бобринець, нині Кіровогр. обл. – 12. 01. 1933, Одеса) – етнограф і громадський діяч. Закін. Херсон. учител. семінарію (1873). Учителював. Заарешт. за рев. діяльність, після звільнення перебував під наглядом поліції. 1885–87 –...
(05. 05. 1901, Одеса – 12. 01. 1993, Москва) – фізико-хімік. Доктор хімічних наук (1937). Сталінcька премія (1943). Закін. Одес. політех. інститут (1924). Працював на хім. виробництві на Донбасі; в Інститутах хім. оборони (1926–28) та приклад. мінералогії (1928–31); Держ. НДПІ азот. промисловості...
(29. 11. 1913, м. Скадовськ, нині Херсонської обл. — 12. 01. 1995, Київ) — фізіолог. Кандидат медичних (1953), доктор біологічних (1966) наук. Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1990). Закінчила Одеський медичний інститут (1935), де й працювала до 1941. У 1943—46 —...
(13(26). 12. 1912, м. Брест-Литовськ, нині Брест, Білорусь – 12. 01. 1994, Львів) – фехтувальник, тренер. Кандидат педагогічних наук (1954), професор (1981). Майстер спорту СРСР (1940), заслужений тренер СРСР (1957). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. інститут...
(12(25). 12. 1912, м. Кривий Ріг, нині Дніпроп. обл. – 12. 01. 1981, Одеса) – художник-скульптор. Член СХУ (1962). Навч. у Харків. худож. інституті (1930–32), закін. Одес. художнє училище (1936; викл. Я. Борченко і О. Шовкуненко). Працював в Одес. скульптор. майстерні «Художник» (1936– 41,...
(17. 04. 1898, с. Ляшки Королівські Перемишл. пов., Галичина – 12. 01. 1973, Торонто) – хімік, громадський діяч. Доктор хімії (1929). Надзвичай. проф. УВУ (1962). Дійсний член НТШ (1934). Служив в УГА. Навч. в Укр. таєм. університеті (Львів), закін. Вищу тех. школу в Ґданську (1926), де й...
(07(20). 09. 1905, с. Гуріанта, Грузія – 12. 01. 1973, Київ) – астроном. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Тбіліс. університет (1929). Брав участь у створенні Абастуман. обсерваторії (Грузія), де був заст. дир. і ст. н. с....
(22. 08. 1964, м. Жданов, нині Маріуполь Донецької обл. – 12. 01. 2025, м. Ужгород Закарпатської обл.) — історик, краєзнавець, письменник. Доктор історичних наук (2004), професор (2005). Член НСПУ (2006). Всеукраїнська літературної премія імені Зореслава (2009), обласні премії імені Ф. Потушняка...
(12. 12. 1933, с. Варнаутка, нині Гончарне Севастоп. міськради – 12. 01. 2016, Сімферополь, похов. у с. Добре Сімфероп. р-ну, АР Крим) – кримськотатарський письменник, публіцист. Член НСПУ (1978). Закін. фіз.-мат. відділ. Наманґан. пед. інституту (Узбекистан, 1954), відділ. журналістики філол....
(05. 05. 1945, Харків — 12. 01. 2016, там само) — фахівець у галузі хімічної фізики. Доктор фізико-математичних наук (1999), професор (2001). Закінчив Харківський університет (1967). Від 1971 працював у Харківському університеті радіоелектроніки: від 2000 — професор кафедри біомедичних електронних...
(31. 12. 1901, Київ – 12. 01. 1986, м. Зайон, шт. Іллінойс, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – громадська діячка. Дружина К. Клепачівського. Середню освіту здобула в С.-Петербурзі. Під час Визв. змагань 1917–21 працювала у Генштабі Армії УНР й Держ. банку УНР. 1920 емігрувала до...
(Christie Agatha; 15. 09. 1891, м. Торкі, графство Девоншир, Велика Британія – 12. 01. 1976, м. Воллінґфорд, графство Оксфордшир, Велика Британія) – англійська письменниця. Друкувала твори за прізвищем першого чоловіка (повне ім’я та дівоче прізвище – Агата-Мері-Клариса Міллер; прізвище після...
12 січня 1901), який 1905 створив Церк. музей. 1905–15 хранителем музею Дзєдушицьких працював М.-А. Ломніцький, а 1915–31 його дир....
12 січня 1999 Конституція Автономної Республіки Крим одночасно з цим законом набрала чинності. Конституція Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 1998, відповідно до міжнародного права і світової практики, вирішує проблему взаємовідносин між автономною республікою і суверенною державою не з позицій суверенної держави в складі суверенної держави, а з позиції автономії в складі суверенної держави....
12 січня 1923 року), Лесь Курбас (8 серпня 1925 року), П. Саксаганський (18 вересня 1925 року), Г. Юра (26 січня 1930 року)....
12 січня 1951 року, виділила п’ять акцій, які можуть трактуватися як геноцид: убивство членів групи; завдання серйозної тілесної або психічної шкоди членам групи; навмисне створення групі життєвих умов, розрахованих на її фізичне знищення у цілому або частково; застосування дій, спрямованих на попередження народжуваності в групі; примусове переміщення дітей однієї групи в іншу....
12 січня 1992. Була досягнута домовленість встановити відносини на рівні Апостольської Нунціатури з боку Святого Престолу і Посольства з боку України....
12 січня 2007 змін до законодавства про статус депутатів місцевих рад, що передбачають можливість відкликання депутата, який не дотримується партійної дисципліни, за рішенням керівного органу партії (блоку)....
12 січня 1918) ЦВК Рад. України місія у складі Ю. Медведєва (голова) та нар. секретарів В. Затонського й В....
12 січня заявив про визнання делегації УНР повноправним учасником переговорів. Формальне визнання УНР як самостійної держави союзники відкладали до моменту укладення мирного договору....
12 січня 1919, Київ). Лідери: М. Ткаченко, Андрій Річицький, А. Драгомирецький, Ю. Мазуренко, М. Авдієнко....
12 січня 1942 — генерал-фельдмаршал В. фон Райхенау, 12 січня 1942 — 9 липня 1942 — генерал-фельдмаршал Ф....
12 січня 1919 чехо-словац. військ. частини зайняли Ужгород, водночас сх. регіони краю почали окуповувати румун....
12 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Під час 2-ї світової війни – р-н організації і бойових дій проти німців сотні УПА поручника І....
12 січня 1917 у Відні німецькою мовою. Видавці та відповідальні редактори — О. Бачинський (1914—15), В....
12 січня 1944 на сторінках видання друкували «часопис у часописі» літературно-мистецького спрямування, що мав свою нумерацію, — «сторінку для українських жінок у Німеччині» «Українка» (редактор — Н....
12 січня завдало контрударів у р-нах Жмеринки й Христинівки, а від 14 січня й у ін. напрямах, однак за два тижні боїв нім....
12 січня 1942. На виконання внутр. робіт у березні 1942 було зігнано 227 укр. євреїв із Стрижавки, також страчених по завершенні робіт (загалом були знищені всі, хто знав влаштування бункера та його комунікацій)....