(31. 12. 1985, смт Кирилівка Якимівського р-ну, нині с-ще Мелітопольського р-ну Запорізької обл. — 11. 09. 2025, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (2017), професор (2019), член-кореспондент НААНУ (2023). Закінчив Таврійський агротехнологічний університет (м. Мелітополь, 2007), де 2010—11...
(31. 12. 1934, Харків – 15. 08. 2025, Львів) – піаністка, педагог, музично-громадська діячка. Дочка Тараса, онука Антона та Марії Крушельницьких. Професор (1991). Народний артист України (2005). Дійсний член НТШ (2006). Лауреатка 1-го Всеукр. конкурсу ім. М. Лисенка (Київ, 1962). Під час репресій...
(псевд. і крипт.: Марко Мурава, Борис Борислав, Василишин, М-о; 31. 12. 1845, містечко Куликів, нині селище Львівського р-ну Львівської обл. – 05. 06. 1901, с. Жуків, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) – письменник, церковний і громадсько-культурний діяч. Батько Богдана, Левка та...
(31. 12. 1910, с. Носачів, нині Смілян. р-ну Черкас. обл. – 28. 04. 2008, Москва, похов. у Києві) – патофізіолог. Дружина Олексія, мати Віталія Коротичів. Доктор біол. н. (1967). Закін. Харків. вет. інститут (1935). Працювала 1936–40 у Київ. вет. інституті; від 1941 – у Київ. інституті...
(31. 12. 1921, с. Волосянка, нині Сколів. р-ну Львів. обл. – 14. 04. 2006, м. Сколе) – учасник національно-визвольного руху. В березні 1939 брав участь у боях з угорцями на Закарпатті. Від осені 1939 – повіт. провідник ОУН на Сколівщині; від 1941 – рай. провідник Юнацтва ОУН у Львові. 28 жовтня...
(31. 12. 1872, Тернопіль – 14. 07. 1956, Львів) – математик, фундатор української фізико-математичної термінології, громадський діяч. Син Йосипа, брат Юліана Левицьких. Дійсний член НТШ (1899; у 1926–32 – заступник голови, 1932–34 – голова). Учасник 1-ї світової війни у складі австр. армії...
(31. 12. 1918, с. Дергачі, нині місто Харків. обл. – 22. 08. 1998, Київ) – письменник, перекладач. Батько Валерія і Олександра Бакуменків. Член НСПУ (1955). Премія ім. П. Тичини (2001, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. університет (1946), редактор....
(31. 12. 1987, с. Мала Рибиця Краснопільського, нині Сумського р-ну Сумської обл. — 16. 03. 2022, с. Кам’янка Ізюмського р-ну Харківської обл., де й був похований, перепохований 27. 07. 2022 у м. Корець Рівненського р-ну Рівненської обл.) — військовик. Старший сержант. Герой України (2023,...
(31. 12. 1924, с. Яроповичі Андрушів. р-ну, нині Житомир. обл. – 10. 09. 2016, Житомир) – живописець. Державна премія України ім. Т. Шевченка (1994). Народний художник України (1994). Почес. академік НАМУ (2015). Золота медаль НАМУ (2015). Мист. премія ім. Т. Яблонської (2015). Учасник 2-ї...
(19(31). 12. 1856, Одеса – 02. 10. 1937, там само) – історик, письменник. Брат Л. Де-Рібаса. Закін. комерц. училище, навч. на природн. відділ. фіз.-мат. факультету Новорос. університету (Одеса). 1877–80 – співроб. г. «Правда» (Одеса), альманаху «Эхо». 1882–1906 – у Києві, де працював у банків....
(18(31). 12. 1915, м. Рогачов, нині Білорусь – 18. 12. 1991, Київ) – скульптор. Сталінcька премія (1950), Державна премія України імені Тараса Шевченка (1975). Народний художник УРСР (1964) та СРСР (1979). Член СХУ (1942). Виховувався у дитбудинку. Закін. Київський художній інститут (1942; викл....
(31. 12. 1949, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – письменниця. Дружина П. Мовчана. Національна премія України імені Т. Шевченка (2008). Член НСПУ (1977). Всесоюз. премія ім. В. Маяковського (1982), Літ. премія ім. В. Сосюри (2001). Закін. Дніпроп. університет (1972). Працювала журналісткою в період....
(18(31). 12. 1916, містечко Кагарлик, нині місто Київ. обл. – 02. 01. 1985, Київ, похов. у рідному місті) – актор, педагог. Народний артист УРСР (1970). Учасник рад.-фін. та 2-ї світ. воєн. Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1941; викл. Г. Полежаєв). Працював на Київ. кіностудії худож....
(31. 12. 1984, смт Лисянка, нині с-ще Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 24. 07. 2023, поблизу с. Андріївка Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 29. 07. 2023 у рідному с-щі) — військовик. Молодший сержант. Герой України (2024, посмертно). Медаль «За військову службу Україні» (2023)....
(31. 12. 1879, м. Комарно, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 29. 11. 1957, Львів) — історик, археолог, мистецтвознавець. Дійсний член НТШ (1917). У 1904 закінчив Яґеллонський університет у Кракові (нині Польща), де 1907 здобув докторат з філософії у галузі мистецтва. 1909—12 навчався у...
(31. 12. 1967, Львів) – графік і живописець. Член НСХУ (1993). Закін. Укр. АМ (Київ, 1993; майстерня Г. Галинської). Працювала 1993–99 викл. Держ. худож. серед. школи ім. Т. Шевченка (Київ); від 1999 – худож. ред., від 2000 – зав. сектору худож. оформлення видань, від 2001 – гол. художник...
(31. 12. 1928, с. Мартинівка, нині Дубен. р-ну Рівнен. обл. – 02. 05. 2006, Полтава) – учасниця національно-визвольного руху. Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2005). У 1944 за патріот. вірші, присвяч. Україні, та зв’язок з ОУН–УПА засудж. до 15-ти р. каторги і 5-ти р. заслання. Покарання...
(31. 12. 1913, с. Татаринці Кременец. пов. Волин. губ., нині Лановец. р-ну Терноп. обл. – 12. 06. 1991, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – дослідник історії української Церкви, славіст, філософ. Дійсний член УВАН. Студіював право й сусп. науки у Вілен. (нині Вільнюс, 1933–36), слов’ян....
(31. 12. 1930, Київ – 26. 07. 1983, там само) – артист балету, педагог. Батько О. Баклана, чоловік В. Потапової. Заслужений артист України (1960). Професор (1977). Закін. Київ. хореогр. училище (1948; кл. М. Апухтіна), Київ. інститут театр. мистецтва (1968). У 1948–71 – артист-соліст Академ....
(31. 12. 1977, Полтава) — історик. Доктор історичних наук (2012), професор (2014). Закінчила Полтавський педагогічний університет (2000). Відтоді учителювала; від 2003 працює у Полтавському університеті економіки і торгівлі: від 2018 — завідувач кафедри педагогіки та суспільних наук. Наукові...
(31. 12. 1986, смт Верховина, нині с-ще Івано-Франківської обл.) — правознавець. Дружина В. Пчеліна. Доктор юридичних наук (2017), професор (2021). Закінчила Херсонський юридичний інститут Харківського університету внутрішніх справ за спеціальністю «правознавство» (2007), Харківський університет...
(31. 12. 1921, х. Петрівський, нині с. Петрівське Вишгород. р-ну Київ. обл. – 08. 03. 2005, Київ) – актор. Народний артист УРСР (1980). Учасник 2-ї світової війни. Потрапив у полон, вивез. на примусові ро-боти до Німеччини. Закін. театр. студію при Київ. драм. театрі ім. І. Франка (1951; викл. А....
(18 (31). 12. 1880, с. Козацьке, нині Бобровиц. р-ну Черніг. обл. – 21. 03. 1942, Київ) – архітектор. Закін. С.-Петербур. інститут цивіл. інж. (1909). Від 1911 викладав на Київ. тех. курсах інж. Пермінова, згодом – на курсах вогнестій. будівництва при Харків. технол. інституті. Обіймав відп....
(31. 12. 1935, с. Оселівка, нині Кельменец. р-ну Чернів. обл. – 21. 08. 2022, Чернівці) – історик. Доктор історичних наук (1997), професор (1996). Закін. Чернів. університет (1961). Працював учителем історії і дир. школи (1962–66), на парт. роботі (1966–67), викл. Чернів. університету (1969)....
(Попель Маркіян (Марцель) Онуфрійович; 31. 12. 1825, с. Медуха, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 29. 09. 1903, С.-Петербург) – церковний діяч РПЦ. Походив з укр. шляхет. роду. Навч. у гімназіях м. Бучач (нині Терноп. обл.) і Станіслав (нині Івано-Франківськ), студіював філософію в Чернів....
(31. 12. 1926, с. Очеретувате Семенів. р-ну, нині Полтав. обл. – 12. 07. 2001, Київ) – педагог. Доктор педагогічних наук (1968), професор (1969). Закін. Сталін. пед. інститут (нині Донецьк, 1951). Учителював. 1961–71 перебував на парт. роботі. 1971–73 – директор, від 1973 – зав. лаб. вихов....
(31. 12. 1960, Харків) — радіофізик. Дочка Є. Ганапольського. Доктор фізико-математичних наук (2011). Премія імені О. Давидова НАНУ (2004). Закінчила Харківський авіаційний інститут (за спеціальністю «радіотехніка», 1984) та Харківський педагогічний інститут (за спеціальністю «Англійська мова»,...
(31. 12. 1923, с. Бурбине, нині Семенів, р-ну Полтав. обл. – 24. 10. 1969, Харків) – письменник. Закін. Черніг. пед. інститут (1947) і Львів. університет (1952). Під час 2-ї світової війни був в’язнем фашист. концтаборів. Після війни працював на шахті, вчителем, журналістом. Друкувався від 1947....
(31. 12. 1968, Київ) – педагог. Доктор педагогічних наук (2021). Закін. Київ. пед. інститут (1993). Учителювала; від 2003 – в Інституті педагогіки НАПНУ (Київ): від 2010 – завідувач відділу початк. освіти. Наукові дослідження: теорія початк. навчання, моніторинг навч. досягнень молодших школярів,...
(справж. – Мельник Василь Іванович; 31. 12. 1899, с. Небилів, нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл. – 08. 03. 1949, м. Мюнхен, Німеччина) – письменник, перекладач, громадсько-культурний і церковний діяч. Закін. гімназію (1918) та богослов. факультет Університету у Львові. 1923 митрополитом...
(19(31). 12. 1899, м. Здуньська-Воля Каліс., нині Лодзин. воєводства, Польща – 23. 07. 1981, Москва) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1935), професор (1935), член-кореспондент АН СРСР (1946). Сталінcька премія (1946). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. університет (1922), де й...
(31. 12. 1955, с. Бурківці Погребищен. р-ну Вінн. обл.) – поет, літературознавець. Член НСПУ (2000). Кандидат філологічних наук (2001). Всеукр. літ. премія ім. Яра Славутича (2009). Закін. Херсон. пед. інститут (1992). Учителював. Від 2003 – доцент Інституту філології та журналістики Херсон....
(18(31). 12. 1904, Одеса – 21. 12. 1992, Лондон) – скрипаль. Міжнародна премія «Ґреммі» (1975). Гри на скрипці навчався у П. Столярського (Одеса), Л. Ауера (Петроград, нині С.-Петербург), Е. Ізаї (Брюссель). 1915 вперше виступив у Одесі. У 1921–25-х рр. гастролював в Україні та РФ (у...
(19(31). 12. 1898, С.-Петербург – 22. 01. 1963, Київ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1962), професор (1929). Син В. Александренка. Закін. юрид. факультет Харків. інституту нар. господарства (1925). Працював у ньому (до 1929) викл. рад. права та будівництва, держ., конституц. і адм. права....
(31. 12. 1942, м. Каркаралинськ Караґандин. обл., Казахстан) – лікар-невропатолог. Доктор медичних наук (1989), професор (2000). Закін. Караґандин. мед. інститут (1965). Працювала у Казах. респ. НДІ гігієни праці і профес. захворювань (Караґанда, 1965–79); завідувач відділу профес. нейроортопедії...
(31. 12. 1920, м. Сталінград, нині Волгоград, РФ – 15. 07. 1974, Харків) – ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1973). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Сталінгр. пед. (1936–40) та мед. (1937–40) інститутах, закін. Харків. мед. інститут (1949). Відтоді – в Укр. НДІ...
(31. 12. 1906, с. Постолів, нині Кроснен. воєводства, Польща – 28. 08. 1982, м. Вествуд, шт. Нью-Джерсі, похов. у шт. Нью-Йорк, США) – лікар-психіатр, меценат. Навч. в Укр. таєм. університеті у Львові (1924–25), закін. Львів. університет (1932). У 1932–34 служив у польс. армії. Мав приватну...
(31. 12. 1922, м. Ґянджа, Азербайджан — 03. 03. 2009, Єреван) — фахівець у галузі виноградарства. Кандидат сільськогосподарських (1951), доктор біологічних (1960) наук, професор (1961). Заслужений діяч наук Вірменської РСР (1980). Державні нагороди СРСР. Закінчив Вірменський сільськогосподарський...
(справжнє — Зіґль; 19(31). 12. 1875, Москва — 19. 01. 1933, Харків) — композитор, музичний критик. Закінчив Університет святого Володимира у Києві (1903) як юрист. Приватно відвідував уроки композиції у Є. Риба. Працював музичним критиком у часописах «Кіевлянинъ», «Кіевская мысль», «Аполлон»,...
(31. 12. 1904, містечко Тульчин Брацлав. пов. Поділ. губ., нині місто Вінн. обл. – 20. 02. 1981, Ленінград, нині С.-Петербург) – анатом. Доктор медичних наук (1943), професор (1944). Закін. 1-й Харків. мед. інститут (1930). Працював дир. Вінн. фармацевт. інституту (1930–32); від 1932 – у 1-му...
(31. 12. 1931, м. Полоцьк, Білорусь – 21. 09. 2016, Одеса) – нейрофізіолог. Доктор медичних наук (1983), професор (1984). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989). Закін. Одес. мед. інститут (1955), де відтоді й працював (нині університет): 1969–99 – завідувач кафедри патол. фізіології. Від...
(31. 12. 1982, смт Пісочин Харківського р-ну Харківської обл.) — філософ, культуролог. Доктор філософських наук (2017). Закінчив Харківський університет (2004), де від 2007 й працює: 2017—18 — професор, від 2018 — завідувач кафедри теорії культури і філософії науки філософського факультету та...
(31. 12. 1924, Київ – 02. 09. 2002, там само) – живописець. Дружина Вадима, мати Сергія та Оксани Одайників, бабуся Д. Одайник і К. Двоєглазової. Член НСХУ (1960). Закін. Респ. художню середню школу ім. Т. Шевченка (Київ, 1941), Київ. худож. інститут (1946; викл. С. Григор’єв, К. Єлева, І....
(31. 12. 1911, Одеса — 30. 03. 2000, там само) — фахівець у галузі електротехніки. Доктор технічних наук (1974), професор (1975). Закінчив Одеський робочий вечірній індустріальний інститут (1937), де від 1938 й працював (згодом політехнічний університет): 1962—66 — завідувач, 1974—95 — професор...
(18(31). 12. 1912, Риґа – 05. 07. 1976, Ленінград, нині С.-Петербург) – військовик. Контр-адмірал (1954). Герой Радянського Союзу (1942). Учасник громадян. війни в Іспанії (1936–39), рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди СРСР. Мешкав у Харкові, де закін. 7-річну школу та школу...
(31. 12. 1846, Львів — 20. 03. 1903, Чернівці) — бібліотекар. Доктор філософії (1871). Навчався в гімназії у Львові (до 1864), студіював історію та філологію на філософському факультеті Львівського університету; 1872 склав іспит на право викладати географію та історію у гімназіях із німецькою і...
(31. 12. 1927, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 18. 12. 2010, Київ) – художниця по костюмах. Дружина В. Костенка. Член НСКінУ (1982–96, від 2001). Закін. Моск. інститут легкої промисловості (1955). Від 1953 – художник по костюмах Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка, де оформила...
(31. 12. 1931, с. Оглядів, нині Радехів. р-ну Львів. обл. – 23. 09. 2013, Львів) – хімік. Доктор хімічних наук (1991). Дійсний член НТШ (2005). Закін. Львів. політех. інститут (1953). Працював в Інституті орган. хімії АН УРСР (Київ, 1953–58); Інституті геології і геохімії горючих копалин НАНУ...
(18(31). 12. 1909, Житомир — 1942, Львів) — живописець і сценограф. Член СХУ (1939). Закінчив гімназію у Львові (1930). Навчався у Варшавській академії мистецтв у Т. Прушковського (1930—33), а також у Парижі. Відвідав Палестину. Працював у Львові. Створював фігурні композиції, краєвиди та портрети...
(18(31). 12. 1909, Луганськ – 18. 04. 1945, загинув у бою під м. Бреслау, нині Вроцлав, Польща) – кінооператор. Закін. робітфак при Київ. інституті кінематографії (1932). Від 1929 працював кінокореспондентом, пізніше – кінооператором тех., наук.-популяр. і докум. фільмів на Київ. кіностудії, де...
(31. 12. 1991, с. Зубрець Бучацького, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 20. 02. 2014, Київ, похований у рідному селі) — учасник Революції гідності. Герой України (2014, посмертно). У 2009 закінчив Бучацький колегіум імені св. Йосафата і вступив до Львівського університету. Захоплювався...
(31. 12. 1970, Харків) — фізик, провізор. Кандидат технічних (2001), доктор фармацевтичних (2013) наук, професор (2014). Закінчила Харківський авіаційний інститут (1994), де відтоді й працювала. Від 2001 — у Національному фармацевтичному університеті (Харків): від 2013 — професор кафедри клінічної...
(31. 12. 1924, м. Олевськ, нині смт Житомир. обл. – 2003) – історик КПРС. Доктор історичних наук (1982), професор (1982). Закін. Київ. пед. інститут (1951). Від 1952 працював у Ніжин. пед. інституті: ст. викл., від 1958 – доцент кафедри марксизму-ленінізму та декан філол. факультету (1956–60, за...
(псевд. – Корнєв; 31. 12. 1908, ст. Сєльцо, нині місто Брян. обл., РФ – 17. 07. 1943, Миколаїв) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. політех. інститут (нині С.-Петербург, 1934). Відтоді працював інж....
(31. 12. 1911, с. Гур’ївка, нині Новоодес. р-ну Микол. обл. – 15. 04. 2007, Мінськ) – поет. Після закінчення Микол. ІНО (1934) працював у ньому дир. робітфаку, пізніше – асистент кафедри мови та літ-ри. У 1930-і рр. – чл. ВУСПП, брав участь у діяльності його літ. груп у Миколаєві – «Жовтень»,...
(31. 12. 1924, м. Онєга Архангел. обл., РФ) – художник. Член НСХУ (1964). Закін. Моск. інститут декор.-приклад. мистецтва (1951; викл. М. Ростовцев, М. Денисовський). Працювала у майстернях декор. мистецтва Моск. худож. фонду, художником у Груз. павільйоні ВДНГ (1951–54), Харків. товаристві...
(18(31). 12. 1912, Одеса – 24. 09. 2003, Київ) – ентомолог. Доктор біологічних наук (1953), професор (1958), академік НАНУ (1964). Заслужений діяч науки УРСР (1973). Держ. премiя УРСР у галузі н. i т. (1976). Учасник 2-ї світової війни, бойові нагороди. Закiн. Харкiв. с.-г. інститут (1935)....
(31. 12. 1919, с. Воробіївка, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл. – 05. 12. 2001, Київ) – музично-громадський діяч, режисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1974), засл. діяч польс. культури (1978). Закін. диригент. курс при Вищому муз. інституті у Львові (1939) і ВПШ при ЦК КПРС (1956). У 1944–50...
(31. 12. 1958, с. Черніїв Лисец., нині Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл.) – матеріалознавець. Доктор фізико-математичних наук (2007). Нац. премія України ім. Б. Патона (2021). Закін. Івано-Фр. пед. інститут (1981). Відтоді працює в Інституті проблем матеріалознавства НАНУ (Київ): від 2005 – провідний...
(31. 12. 1940, м. Нев’янськ Свердловської обл., РФ — 09. 04. 2019, Київ) — болгаристка. Дружина І. Стоянова. Доктор філологічних наук (2005). Закінчила Ленінградський університет (нині Санкт-Петербург, 1963). Учителювала у с. Баннівка Болградського р-ну Одеської обл., працювала у районній газеті...
(31. 12. 1925, с. Хлівище, нині Кіцман. р-ну Чернів. обл.) – майстриня художньої вишивки. Заслужений майстер народної творчості України (2010). Диплом 1-го ступеня 13-го міжнар. гуцул. фестивалю (м. Вижниця Чернів. обл., 2003). Член НСМНМУ (1992). Освіта середня. Працювала на Коломий. залізниці...
(справжнє — Зіґль; 19(31). 12. 1875, Москва — 19. 01. 1933, Харків) — композитор, музичний критик. Закінчив Університет святого Володимира у Києві (1903) як юрист. Приватно відвідував уроки композиції у Є. Риба. Працював музичним критиком у часописах «Кіевлянинъ», «Кіевская мысль», «Аполлон»,...
(06. 11. 1925, с. Москалівка Перекопівського, нині Роменського р-ну Сумської обл. – 31. 12. 2008, Київ) – палеонтолог-стратиграф, історик геологічних досліджень. Доктор геолого-мінералогічних наук (1971), професор (1992). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1989). Учасник 2-ї світової...
(справж. – Валлах Макс; псевд.: Папаша, Граф та ін.; 05(17). 07. 1876, м. Білосток Гроднен. губ., нині Польща – 31. 12. 1951, Москва) – партійний і радянський діяч, дипломат. Державні нагороди СРСР. Закін. реал. училище (1893). Відтоді – на військ. службі. Після демобілізації від 1898 пропагував...
(12. 05. 1901, Прага — 31. 12. 1984, м-ко Літцельдорф, Німеччина) — військовик, винахідник, підприємець. Син І. Пулюя. 1917 добровільно вступив до УСС, від листопада 1918 брав участь у боях із поляками за Львів. Від липня 1919 — зв’язковий кавалерійського полку 8-ї бригади УГА. Перехворів на тиф....
(16. 10. 1905, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. – 31. 12. 1999, м. Самміт, США) – композитор, музикознавець, педагог, громадсько-культурний діяч. Доктор музикології (1932). Дійсний член НТШ (1960). Навч. на філос. факультеті Яґеллон. університету у Кракові (відділ музикології, 1925–29), де...
(12(25). 05. 1907, Київ – 31. 12. 1987, Одеса) – художник театру, педагог. Народний художник УРСР (1964). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1946) та Груз. РСР (1954). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський художній інститут (1931; викл. К. Єлева, Ф. Красицький, Ф. Кричевський). 1932–38 – викладач...
(14. 04. 1895, с. Коростовичі, нині Галицького р-ну Івано-Франківської обл. — 31. 12. 1972, Львів) — віолончеліст, композитор, педагог. Батько М. Загайкевич. Доцент (1940). Лауреат Конкурсу квартетів (Варшава, 1933, 1-а премія). Навчався на філософському факультеті Львівського університету...
(08. 12. 1903, с. Білявинці, нині Бучац. р-ну Терноп. обл. – 31. 12. 1990, Кларендон Гіллз, околиця Чикаґо, США) – письменник, журналіст. Закін. Львівський університет (1928). Після дворіч. практики в держ. і приват. гімназіях у Стрию 1931 склав професор. іспит у Варшав. університеті. Учителював...
(крипт. – С. Б.; 03(15). 02. 1890, Харків – 31. 12. 1960, Москва) – музикознавець, композитор і педагог. Доктор мистецтвознавства (1947). Заслужений професор УРСР (1934), засл. діяч мистецтв РРФСР (1946). Державні нагороди СРСР. Закін. юрид. факультет Харків. університету (1912) та С.-Петербур....
(08. 12. 1937, с. Перегонівка Голованів. р-ну, нині Кіровогр. обл. – 31. 12. 2020, Київ) – художник-монументаліст. Чоловік Н. Веселовської. Заслужений художник України (1996). Член НСХУ (1982), голова секції декор.-приклад. мистецтва Київ. організації СХУ (1988–93). Закін. Київ. училище приклад....
(28. 08(09. 09). 1867, с. Любаче Курської губ., Росія — 31. 12. 1936, м. Ніжин Чернігівської обл.) — літературознавець. Доктор російської мови та словесності (1910), професор (1911), член-кореспондент АН СРСР (1923). Закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут (1890), здобув магістрат у...
(справж. – Дуда; 18. 08. 1922, с. Верхня, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. – 31. 12. 2004, Львів) – співачка (драматичне сопрано), педагог. 1944 вступила на вокал. факультет Львів. консерваторії (кл. О. Бандрівської), звідки була відрах. за те, що брати воювали в УПА. 1948 заарешт., відбувала...
(Bložė Vytautas; 09. 02. 1930, м-ко Байсоґала, нині Литва – 31. 12. 2016, м. Каунас, Литва) – литовський поет, перекладач. Член СП Литви (1956). Навч. у Вільнюс. пед. інституті (від 1949). Друкувався від 1949. Поезіям Б. властиві драматизовані інтелектуал. роздуми та експерим. форми. Від 1951 –...
(Бобожон Рамз; 02. 12. 1921, Ташкент – 31. 12. 2008, там само) – узбецький поет, драматург, перекладач. Нар. поет Узб. РСР (1981). Член СП Узбекистану (1944). Державні нагороди СРСР та Узбекистану. Заслужений діяч мистецтв Узб. РСР. Закін. Ташкент. пед. інститут (1944). Працював учителем; ред....
( ; 31. 03. 1939, Тбілісі – 31. 12. 1993, Самеґрело, Грузія, похов. у м. Грозний, Чечня, РФ, перепохов. 01. 04. 2007 у Тбілісі) – президент Грузії (1991–92), письменник, перекладач, літературознавець. Син К. Ґамсахурдії. Доктор філологічних наук (1991). Закін. факультет зх. мов і літ-ри Тбіліс....
(26. 08. 1918, с. Підберізці, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 31. 12. 1980, с-ще Брокпорт, шт. Нью-Йорк, США) — мово-, літературо- та театрознавець, актор. Дійсний член НТШ Америки. Професор Нью-Йоркського університету (1965—71) та УВУ (м. Мюнхен, Німеччина, 1976—1980). Закінчив гімназію...
(01. 01. 1953, с. Грубське Коростишів. р-ну Житомир. обл. – 31. 12. 2022, м. Коростишів Житомир. обл.) – скульптор. Чоловік Н. Марчинської. 2-а премія Міжнар. конкурсу з реконструкції та худож. оформлення центру м. Дві Могили (Болгарія, 1985). 1-а премія Міжнар. конкурсу на спорудження монумента...
(31. 01. 1925, с. Могильне, нині Гайворон. р-ну Кіровогр. обл. – 31. 12. 1996, Київ) – майстер художнього ткацтва. Заслужений художник України (1995). Бронз. медаль ВДНГ (Москва, 1971). Член НСХУ (1958). Закін. Київ. училище приклад. мистецтва (1947; викл. С. Колос, А. Середа), Моск. тех....
(справж. – Булгаков; 22. 05(03. 06). 1889, м. Грайворон Курської губ., нині Бєлгород. обл., РФ – 31. 12. 1960, Харків) – прозаїк, драматург, сценарист. Закін. сільс. школу, вдосконалював знання самоосвітою. Під час 1-ї світової війни мобілізов. до війська, але 1917 вже працював токарем на...
(02. 09. 1938, с. Седлянка, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 31. 12. 2009, Київ) — радіобіолог. Доктор біологічних наук (1984), професор (1991). Премія РМ СРСР (1991). Закінчив Львівський гірничий технікум (1958) і Київський університет імені Т. Шевченка (1966). Працював 1966—84 та від...
(12. 09. 1923, с. Нова Оржиця, нині Згурів. р-ну Київ. обл. – 31. 12. 2007, Київ) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1968), професор (1969). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1952). Відтоді працював у ньому: від 1966 – завідувач кафедри української...
(17(30). 08. 1910, с. Явдотівка Одес. пов. Херсон. губ., нині Широків. р-ну Дніпроп. обл. – 31. 12. 1997, С.-Петербург) – конструктор підводних човнів. Сталін. (1948) та Ленін. (1964) премії. Державні нагороди СРСР. Навч. 1924–26 у школі фабрично-завод. учнівства при заводі ім. А. Марті в...
(02. 09. 1913, м. Радехів, нині Львів. обл. – 31. 12. 1976, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – політичний діяч, військовик. 1933 заарешт. польс. владою за приналежність до ОУН, однак незабаром звільнений. Вивчав медицину в Заґребі. Як чл. Проводу ОУН підтримував зв’язки з хорват....
(16(28). 07. 1880, с. Курмaни Полтав. губ., нині Недригайлів. р-ну Сум. обл. – 31. 12. 1970, Москва) – фізик, один із засновників школи акустики в СРСР. Акaд. AН СРСР (1953). Герой Соц. Праці (1970). Державні нагороди СРСР. Зaкін. Бaзельський університет у Швейцaрії зі ступ. д-рa філософії...
(21. 06. 1932, м. Комарне, нині Городоцького р-ну Львівської обл. – 31. 12. 2005, Ужгород) – театрознавець, громадсько-політичний діяч. Член НСЖУ (2000). Премія СТДУ (1993), Закарп. обл. премія ім. братів Шерегіїв (2000), премія ім. А. Волошина (2002). Кандидат філологічних наук (1965). Закін....
(13. 11. 1930, с. Підлужжя, нині Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл. – 31. 12. 1995, там само) – учасник національно-визвольного руху. З 13-ти р. – зв’язковий УПА. 1946 заарешт. органами держ. безпеки й засудж. до 10-ти р. ув’язнення і 5-ти р. поразки у правах. Покарання відбував у Сибіру, працював на...
(Кочин Николай Евграфович; 06(19). 05. 1900, С.-Петербург – 31. 12. 1944, Москва) – російський фахівець у галузі механіки, математик, геофізик. Доктор фізико-математичних наук (1935, без захисту дис.), академік АН СРСР (1939). Закін. Петрогр. університет (нині С.-Петербург, 1923). Працював від...
(Забелин Иван Егорович; 17(29). 09. 1820, м. Твер, Росія – 31. 12. 1908 (13. 01. 1909), Москва) – російський історик, археолог, археограф. Член-кореспондент (1884), почес. чл. (1892) С.-Петербур. АН. Навч. у Преображен. сиріт. училищі (Москва, 1832–37), однак завершеної серед. шкіл. освіти не...
(21. 09. 1921, Київ – 31. 12. 2000, там само) – археолог. Доктор історичних наук (1981), професор (1984). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський університет (1946), де й працював 1949–94 на каф. археології та музеєзнавства істор. ф-ту: викл., ст. викл., доцент, 1971–87 – завідувач кафедри...
(09. 11. 1926, с. Миколаївка Кривоозер. р-ну Одес. губ., нині Микол. обл. – 31. 12. 1994, Одеса) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1986), професор (1986). Закін. Одес. університет (1955). Працював у ньому від 1958: доцент (1963–77), заст. декана (1963–69); від 1982 – в Одес. пед. інституті...
(25. 04. 1937, с. Любеч Любецького р-ну, нині с-ще Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — 31. 12. 2019, Київ) — фахівець у галузі механіки. Доктор фізико-математичних наук (1970), професор (1979), член-кореспондент НАНУ (2000). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1988). Закінчив...
(Мүсірепов Ғабит Махмұтұлы; 09(22). 03. 1902, аул Жанажол, нині Джамбул. р-ну Пн.-Казахстан. обл. – 31. 12. 1985, Алма-Ата, нині Алмати) – казахський прозаїк, драматург, літературознавець, перекладач. Академік АН Казах. РСР (1958), нар. письменник Казахстану (1984). Герой Соц. Праці (1974)....
(28. 09. 1900, Львів – 31. 12. 1961, м. Моршанськ, РФ) – громадський діяч. Син В. Гнатюка, брат О. Гнатюк-Піснячевської. Навч. у Вищій гірн. академії у м. Пржібрам (нині Чехія; 1919–25), де брав активну участь в укр. студент. русі. Після закінчення ВНЗу повернувся в Україну, працював на...
(22. 04. 1955, м. Коростень Житомирської обл. — 31. 12. 2015, Київ) — фізик. Брат В. Павленка. Доктор фізико-математичних наук (2009). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Закінчив Київський університет (1977), де 1980—84 й працював. 1977—80, 1984—2015 — в Інституті ядерних...
(05(17). 03. 1884, Черкаси – 31. 12. 1950, Київ) – фахівець у галузі будівельного виробництва. Професор (1939), член-кореспондент Академії архітектури СРСР (1941), дійс. чл. (1945) та віце-президент (1946) Академії архітектури УРСР. Член САУ (1941). Навч. на матем. факультеті Університету св....
(19. 08. 1921, м-ко Петриківка Новомосковського пов. Катеринославської губ., нині с-ще Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. — 31. 12. 2008, там само) — майстриня петриківського розпису. Закінчила Петриківську школу декоративного малювання (1938; викладачі Т. Пата, О. Статива). Працювала...
(05. 11. 1919, м. Єлисаветград, нині Кіровоград – 31. 12. 1996, Херсон) – поет, журналіст, громадський діяч. Член СПУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Київ. університеті (1938–41). Відтоді – на буд-ві оборон. споруд. У січні 1943 потрапив у нім. полон. Після втечі з...
(12. 07. 1946, Львів — 31. 12. 2000, там само) — лікар-дерматовенеролог. Син М. Туркевича. Доктор медичних наук (1983), професор (1989). Закінчив Львівський медичний інститут (1968), де відтоді й працював (нині університет): 1994—2000 — завідувач кафедри дерматовенерології. Вивчав етіопатогенез,...
(18. 08. 1956, с. Яблунівка Прилуц. р-ну Черніг. обл. – 31. 12. 2006, Київ) – дипломат. Надзвич. і Повноваж. Посланник 1-го кл. (2005). Закін. Ніжин. пед. інститут (Черніг. обл., 1978) та Київ. університет (1989). Працював перекладачем, учителював. Від 1989 – у МЗС України (Київ): у Консул. упр.;...
(01(14). 08. 1900, с. Андрусівка Олександрій. пов. Херсон. губ., нині Велика Андрусівка Світловод. р-ну Кіровогр. обл. – 31. 12. 1937) – письменник. Учасник воєн. дій 1918–20. Початк. освіту здобув самостійно, навч. у Комуніст. університеті ім. Артема (Харків). Дебютував 1924 як поет у г....
(03. 03. 1925, с. Королеве, нині с-ще Берегівського р-ну Закарпатської обл. — 31. 12. 1996, Львів) — біохімік. Доктор біологічних наук (1965), професор (1966), академік Російської академії сільськогосподарських наук (1982) та УААН (1991). Заслужений діяч науки УРСР (1985). Державні нагороди СРСР....
(Ратцинґер Йозеф-Алоїз; Ratzinger Joseph Alois; 16. 04. 1927, містечко Марктль-ам-Інн, Німеччина – 31. 12. 2022, Ватикан) – папа римський від 24 квітня 2005. Закін. Богослов. інститут Мюнхен. університету, 1951 рукопоклад. у сан священика, 1953 здобув ступ. д-ра богослов’я. Викладав у Вищій...
(Мясоедов Григорий Григорьевич; 07(19). 04. 1834, с. Паньково Тульської губ., нині Орлов. обл., РФ – 18(31). 12. 1911, Полтава) – російський живописець. Батько І. М’ясоєдова. Закін. С.-Петербур. АМ (1862, велика золота медаль; від 1870 – її академік). 1863–68 – відрядження за кордон (Німеччина,...
(17. 09. 1911, с. Ролів, нині Дрогоб. р-ну Львів. обл. – 31. 12. 2002, Варшава) – живописець. Член Краків. групи мистців (1935). Навч. у Мист. школі О. Новаківського у Львові (1926–29), Краків. школі красних мистецтв (1929– 34; викл. Т. Аксентович, В. Яроцький). Член авангард. твор. угруповань...
(04. 02. 1934, Харків – 31. 12. 2003, м. Сілвер-Спрінґ, шт. Меріленд, США) – оперна та концертно-камерна співачка (мецо-сопрано), педагог. Закін. Ленінгр. (1959; кл. О. Мшанської) та Київ. (1961; кл. Д. Євтушенка) консерваторії. 1961–63– солістка Львів. академ. театру опери та балету ім. І....
(03. 04. 1884, м. Броди, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 31. 12. 1974, м. Йонкерс, шт. Нью-Йорк, США) — правознавець, громадсько-культурний діяч. Брат О. Пацлавського. Доктор права (1916). Закінчив гімназію у м. Бережани (нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл., 1902) і Львівський...
(19. 05. 1941, м. Проскурів, нині Хмельницький — 31. 12. 2004, Київ) — археолог. Чоловік Л. Вакуленко. Доктор історичних наук (1986). Державна премія України в галузі науки і техніки (1991). Закінчив Чернівецький університет (1964). Відтоді працював у Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї;...
(14. 05. 1936, м. Артемівськ Сталін., нині Донец. обл. – 31. 12. 1997, Харків) – фахівець у галузі харчових технологій. Доктор технічних наук (1989), професор (1991). Закін. Харків. політех. інститут (1960), де відтоді й працював; 1976–89 – у Харків. філії ВНДІ пивобезалкогол. промисловості: від...
(Иностранцев Александр Александрович; 12(24). 07. 1843, С.-Петербург – 31. 12. 1919, там само) – російський геолог. Член-кореспондент РАН (1901). Золота медаль Рос. геогр. товариства (1877). Закін. С.-Петербур. університет (1867), де й працював ще зі студент. років: від 1873 – екстраординар., від...
(01. 07. 1954, с. Самійлівка Остер., нині Козелец. р-ну Черніг. обл. – 31. 12. 2010, с-ще Згурівка, нині Бровар. р-ну Київ. обл. ) – письменник. Член НСПУ (2006). Закін. Прилуц. пед. училище (Черніг. обл., 1973) та Київ. університет (1984). Учителював, був журналістом, заступником голови Згурів....
(23. 11. 1942, м. Лозова Харків. обл. – 31. 12. 1999, м. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – учасник правозахисного руху. Навч. у Моск. фінанс. інституті, належав до студент. неомарксист. гуртка. 3 березня 1962 заарешт., 20 червня того ж року за звинуваченням у антирад....
(05. 12. 1920, с. Гаврилівка, нині Вишгород. р-ну Київ. обл. – 31. 12. 1998, Київ, похов. у рідному селі) – літературознавець. Кандидат філологічних наук (1951). Член НСПУ (1950). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1947). Працював у Держлітвидаві України...
(17. 09. 1949, с. Миропілля Краснопіл. р-ну Сум. обл. – 31. 12. 2005, Суми) – фахівець у галузі гідроаеромеханіки. Доктор технічних наук (1997), професор (1998). Закін. Сум. філію Харків. політех. інституту (1973), де відтоді й працював (нині Сум. університет): від 1989 – проректор з навч. роботи,...
(02. 11. 1940, с. Битакове Озеро Глобин. р-ну Полтав. обл. – 31. 12. 2011, Харків) – інженер-енергетик. Кандидат технічних наук (1989). Державна премія України в галузі науки і техніки (1991, 2005). Державні нагороди СРСР. Герой України (2002). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1999, 2000,...
(22. 12. 1934, с. Орлівка Холминського, нині Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. — 31. 12. 1998, Сімферополь) — архітектор. Заслужений архітектор УРСР (1985). Член-кореспондент Української академії архітектури (1992). Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський інженерно-будівельний...
(28. 11. 1936, смт Семенівка, нині місто Черніг. обл. – 31. 12. 2008, Суми) – фахівець у галузі машин та апаратів хімічного виробництва. Доктор технічних наук (1993), професор (1995). Закін. Київ. політех. інститут (1959). Працював у Кемеров. філії Держ. інституту азот. промисловості (РФ,...
(19. 08. 1925, с. Великоолександрівка, нині Васильків. р-ну Дніпроп. обл. – 31. 12. 1997, с. Петрівське, нині Бабакове Васильків. р-ну Дніпроп. обл.) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (двічі 1945, 1946). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії і на фронті...
(31. 07. 1931, Київ – 31. 12. 2000, там само) – кіносценарист. Член НСКінУ (1975). Від 1956 писав для Респ. радіо, Київ. студії телебачення, Укрконцерту (зокрема для дуету Ю. Тимошенка та Ю. Березіна). Співавтор сценаріїв х/ф «Сорок хвилин до світанку» (1964), «Від суботи до понеділка» (1968),...
(20. 07. 1936, Тернопiль – 31. 12. 2001, там само) – поет, перекладач. Член НСПУ (1967). Обл. літ. премія ім. С. Будного (1972), літ.-мист. премія ім. Б. і Л. Лепких (1996). Закiн. Львiв. університет (1973). Працював 1969–79 кор. обл. газет; від 1984 очолював обл. клуб твор. молодi «Сонячні...
(10. 05. 1870, с. Сінгури Житомир. пов. Волин. губ., нині Житомир. р-ну Житомир. обл. – 31. 12. 1912, м. Юр’єв, нині Тарту, Естонія) – геолог, стратиграф-палеонтолог. Закін. Новорос. університет в Одесі (1894). Відтоді працював асист. і хранителем музею каф. мінералогії Варшав. університету;...
(14 (27). 09. 1912, с. Широке, нині Солонян. р-ну Дніпроп. обл. – 31. 12. 2001, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – гірничий інженер-електромеханік. Доктор технічних наук (1960), професор (1964). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Дніпроп. гірн. інститут (1937). Працював...
(07. 04. 1939, м. Хабаровськ, РФ – 29. 12. 2025) – театрознавець, театрально-громадська діячка. Дружина Л. Танюка. Доктор мистецтвознавства (1993), академік НАМУ (2006). Премія імені Леся Курбаса (1998). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (1999). Золота медаль АМУ (2007). Заслужений діяч мистецтв...
(23. 05. 1954, с. Гетен Берегів. р-ну Закарп. обл. – 25. 12. 2025, Львів) – лірник, бандурист. Чоловік Т. Фролової. Член Національної спілки кобзарів України (1996). У дит. віці втратив зір. Закін. спец. школу-інтернат для сліпих у м. Мукачеве (Закарп. обл., 1970), Олександрій. культ.-осв....
(Niklus Mart Olav; 22. 09. 1934, м. Тарту, Естонія – 25. 12. 2025, там само) – естонський правозахисник. Іноз. чл. Укр. Гельсин. групи (1982). Орден «За мужність» 1-го ступеня (2006). Закін. біол. факультет Тартус. університету (1957). Відтоді працював позаштат. перекладачем Держ. видавництва...
(31. 05. 1940, місто Старокостянтинів Кам’янець-Подільський, нині Хмельницька область – 23. 12. 2025, м. Камлупс, провінція Британська Колумбія, Канада) – легкоатлет (метання молота), тренер, педагог. Доктор педагогічних наук (1987). Заслужений майстер спорту СРСР (1972). Заслужений тренер України...
(22. 04. 1955, м. Коростень Житомирської обл. — 31. 12. 2015, Київ) — фізик. Брат В. Павленка. Доктор фізико-математичних наук (2009). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Закінчив Київський університет (1977), де 1980—84 й працював. 1977—80, 1984—2015 — в Інституті ядерних...
(21. 06. 1932, м. Комарне, нині Городоцького р-ну Львівської обл. – 31. 12. 2005, Ужгород) – театрознавець, громадсько-політичний діяч. Член НСЖУ (2000). Премія СТДУ (1993), Закарп. обл. премія ім. братів Шерегіїв (2000), премія ім. А. Волошина (2002). Кандидат філологічних наук (1965). Закін....
(17. 09. 1949, с. Миропілля Краснопіл. р-ну Сум. обл. – 31. 12. 2005, Суми) – фахівець у галузі гідроаеромеханіки. Доктор технічних наук (1997), професор (1998). Закін. Сум. філію Харків. політех. інституту (1973), де відтоді й працював (нині Сум. університет): від 1989 – проректор з навч. роботи,...
(13. 11. 1930, с. Підлужжя, нині Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл. – 31. 12. 1995, там само) – учасник національно-визвольного руху. З 13-ти р. – зв’язковий УПА. 1946 заарешт. органами держ. безпеки й засудж. до 10-ти р. ув’язнення і 5-ти р. поразки у правах. Покарання відбував у Сибіру, працював на...
(Мүсірепов Ғабит Махмұтұлы; 09(22). 03. 1902, аул Жанажол, нині Джамбул. р-ну Пн.-Казахстан. обл. – 31. 12. 1985, Алма-Ата, нині Алмати) – казахський прозаїк, драматург, літературознавець, перекладач. Академік АН Казах. РСР (1958), нар. письменник Казахстану (1984). Герой Соц. Праці (1974)....
(05(17). 03. 1884, Черкаси – 31. 12. 1950, Київ) – фахівець у галузі будівельного виробництва. Професор (1939), член-кореспондент Академії архітектури СРСР (1941), дійс. чл. (1945) та віце-президент (1946) Академії архітектури УРСР. Член САУ (1941). Навч. на матем. факультеті Університету св....
31 грудня 1927 політбюро ЦК КП(б)У ухвалило усунути С. Єфремова та А. Кримського від керівництва Академією, запропонувати на пост президента Д....
31 грудня 1998 Закон України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим» підписав Президент України і 12 січня 1999 Конституція Автономної Республіки Крим одночасно з цим законом набрала чинності....
31 грудня 1919 остаточно встановлено більшов. владу. 1923 у М. мешкали 15 509, 1926 – 51 436 (росіян – 64,3 %, українців – 14,7 %, білорусів – 1 %, татар – 0,9 %, євреїв – 0,3 %, греків – 0,1 %), 1939 – 241 897 (відповідно 53 %, 41 %, 1,3 %, 1,2 %, 1,3 %, 0,8 %) осіб....
31 грудня 1991, а 15 січня 1992 в Афінах підписано протокол «Про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Грецькою Республікою»....
31 грудня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. У листопаді–грудні 1943 тут відбувалися запеклі бої. Діяли осередки підпіл....
31 грудня 1991. Дипломат. відносини між країнами були встановлені 1 квітня 1992. Посольство Н. у Києві було відкрито восени 1992....
31 грудня 1825 до 2 січня 1826 перебували роти Черніг. полку, що виявив непокору царській владі під час повстання декабристів....
31 грудня 1991, а 1 липня 1992 шляхом обміну нотами встановлені дипломат. відносини. У Празі функціонує Посольство Великого герцогства Л....
31 грудня (13 сiчня за григорiан. календарем). У недалекому минулому цей звичай був розповсюджений на знач....
31 грудня 1991 Б. визнала Україну як незалежну державу, 10 березня 1992 між ними були встановлені дипломат....
31 грудня 1893 року. [Б. м. р.]; Справозданє зъ дѣятельности Товариства «Просвѣта» за часъ вôдъ 1 сѣчня 1894 р....
31 грудня 1991, дипломат. відносини між країнами встановлено 12 лютого 1992. В тому ж році відкрито посольство Д....
31 грудня 2020). Від 2014 Н. с. канд. н. прирівняно до Н. с. д-ра філософії. Особам, які мають Н. с. канд....
31 грудня 2022 працювали 97 науковців, з них 19 докторів і 54 кандидати наук. У структурі — 7 наукових відділів (механіки конструкційних матеріалів; міцності матеріалів і елементів конструкцій за дії кріогенних і електромагнітних чинників; міцності матеріалів і елементів конструкцій у термосилових полях і газових потоках; коливань та вібраційної надійності; високочастотних методів дослідження міцності і дефектності матеріалів; чисельних і експериментальних методів дослідження конструкційної міцності; опору матеріалів і елементів конструкцій руйнуванню від втоми та імпульсних навантажень) та ла...
31 грудня 1872 залізнич. колії, яка з’єднала місто з Бориславом і Стриєм, сприяли швидкому розвитку промисловості....
31 грудня 1925 затв. положення про міжвідомчу бюджетну нараду при НКФ УСРР з розгляду місц. бюджетів....
31 грудня 1932 був ухвалений і в УСРР. Паспорт став єдиним документом, що засвідчував особу власника....
31 грудня 1-го року до н. е. і 1 січня 1-го року н. е. Працюючи над істор. документами, вчені з часом узгодили хронологію давніх подій з новим літочисленням....
31 грудня 1943 — під німецькою окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинули 104 воїни-земляки. На початку 1970-х рр....
31 грудня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 6 листопада 1943 партизан. загін ім. М. Щорса розгромив побл....
31 грудня 1774 австр. імператриця Марія-Тереза на прохання протоігумена о. О. Братковського дозволила василіянам побудувати побл....
31 грудня цар Олексій І подарував Б. Києво-Михайлів. монастирю, але польс. уряд не визнав цього рішення....
31 грудня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1958 – смт. Станом на 2006 у с-щі працювало 67 підприємств, організацій та установ різних форм власності....
31 грудня 1943 – під нім. окупацією. Діяло підпілля. На фронтах 2-ї світової війни загинув 81 воїн-земляк (є пам’ятник)....
31 грудня 1941 та від 9 травня 1942 до 12 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Діяло рад. підпілля....
31 грудня кожного року, а за особливих обставин – на ін. період. Проект Держ. бюджету України складається й подається до ВР України не пізніше 15 вересня кожного року КМ України, який після закінчення року подає звіт про виконання Держ....
31 грудня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювало 448 жит., з них 173 загинуло....
31 грудня рад. війська визволили Житомир, 3–5 січня 1944 – Новоград-Волинський, Білу Церкву, Бердичів....
31 грудня того ж року виступив у терміналі аеропорту «Шереметьєво» (Москва, спільно з рос. опозиц. каналом «Дождь»)....
31 грудня 1925. У збірнику наведено список установ і делегатів, які брали участь у конференції, викладено зміст дебатів, опубл....
31 грудня 1905 до 18 серпня 1906 (загалом 190 номерів) у Києві. Наклад – до 5-ти тис. прим. Ред.-видавець – В....
31 грудня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Г. була підпорядкована Зарічан. сільс. раді, від 1963 – Гуйвин....
31 грудня 1931 в с. Обухів (нині місто Київ. обл.) під назвою «Колективіст Обухівщини». 1932–41 – «Колгоспник Обухівщини», 1944–54 – «Вільна праця», 1954–62 – «Колгоспна правда», 1967–91 – «Зоря Жовтня», від 1991 – «О....