(01(13). 12. 1884, м. Єлисаветград, нині Кропивницький — 27. 03. 1968, Прага) — історик. Брат Г. Флоровського, племінник Михайла та Сергія Попруженків. Доктор історичних наук (1936), професор (1948). Закінчив 4-у класичну гімназію (1903) та історико-філологічний факультет Новоросійського...
(01(13). 12. 1877, с. Селевинці, нині Монастирок Немирівського. р-ну Вінницької обл. – 23. 01. 1921, с. Марківка, нині Теплицького р-ну Вінницької обл.) – композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч, педагог, фольклорист. Навчався у Шаргороській духовній школі (нині Вінницької обл.,...
(13. 12. 1902, м. Колорадо-Спрінґс, шт. Колорадо, США — 08. 05. 1979, м. Мюнхен, Німеччина) — американський соціолог, фундатор школи структурного функціоналізму, один із засновників соціальної антропології та теоретичної соціології. Здобув ступінь бакалавра в Емгерстському коледжі (шт....
(13. 12. 1932, с. Бурбине Оболонського р-ну Харківської обл., нині Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 14. 11. 2015, Київ) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1969), професор (1970), дійсний член АПН СРСР (1990), академік НАПНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1992)....
(01 (13). 12. 1877, с. Бодана Сімферопольського повіту Таврійської губернії, нині с. Петрове Сімферопольського р-ну, АР Крим – 17. 04. 1938, Сімферополь) – живописець, історик, етнограф, музеєзнавець. Брат А. Боданінського. Член-кореспондент Всесоюзної академії художніх наук (1927). Початкову...
(13. 12. 1926, Львів – 25. 02. 2010, там само) – історик, археограф, сходознавець, громадський діяч. Син Р.-М. Дашкевича й О. Степанів, чоловік Л. Дашкевич. Доктор історичних наук (1994), професор (1996). Дійсний член НТШ (1990), УВАН (1994). Премія фундації О. і Т. Антоновичів...
(Брюсов Валерий Яковлевич; 01(13). 12. 1873, Москва – 09. 10. 1924, там само) – російський поет. Брат О. Брюсова. Закін. Моск. університет (1899). Вірші почав писати від 1881. У колектив. зб. «Русские символисты» (1894), складеній гол. чином із віршів Б., та зб. «Chefs d’oeuvre» («Шедеври»,...
(13. 12. 1887, с. Деребчин Ямпільського пов. Подільської губ., нині Жмеринського р-ну Вінницької обл. — 15. 01. 1961, Варшава) — живописець, графік і сценограф. Брат З. Пронашка. Навчався у Краківській академії мистецтв (1909—10; викладачі Л. Вичулковський, С.-М. Дембіцький). 1914—17 — у м....
(13. 12. 1961, Донецьк) — фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (2003), професор (2014), академік НАНУ (2021). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Закінчив Київське відділення Московського фізико-технічного інституту (1985). Відтоді працює в Інституті...
(Мезьер Августа Владимировна; 13(25). 12. 1862 (за ін. даними – 1869), м. Царське Село, нині м. Пушкін С.-Петербур. міськради – 02. 06. 1935, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський бібліограф, книгознавець, письменниця, перекладачка. Закін. Смол. інститут (С.-Петербург, 1895). Від 1894...
(01(13). 12. 1870, м. Золотоноша Полтавської губ., нині Черкаської обл. — 16. 03. 1942, за іншими даними — 01. 1943, Київ) — історик Церкви, візантолог, бібліограф. Доктор церковної історії (1917). Закінчив Полтавську духовну семінарію (1892), Санкт-Петербурзьку духовну академію (1896), де у...
(Купершток Емілій; 01(13). 12. 1877, Херсон – 16. 11. 1960, Нью-Йорк) – диригент, педагог. Професор (1918). Заслужений артист Респ. (1923). Навч. в Одес. муз. училищі (кл. скрипки Г. Фрідмана, композиції – П. Молчанова), Віден. консерваторії (1891–93; кл. скрипки Й. Гельмесберґера, композиції –...
(13. 12. 1948, Харків) – графік, публіцист. Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1977; викл. Ю. Киянський, А. Луценко). Відтоді працював художником-оформлювачем, провід. художником-конструктором, кер. групи естетики і нач. Бюро естетики у Харкові. Від поч. 1990-х рр. – на творчій роботі. Створює...
(13. 12. 1937, Харків – 17. 05. 2007, Москва) – фахівець у галузі фізико-хімічних основ створення конструкційних металевих матеріалів. Доктор технічних наук (1976), професор (1985), академік РАН (2003). Премія ім. П. Аносова РАН (2005). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. вище тех. училище...
(13. 12. 1959, м. Нововолинськ, нині Володимирського р-ну Волинської обл.) — архітектор. Чоловік О. Плотнікової. Член НСАУ (2005). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1983). Працював 1983—90 у Київській філії інституту «ДіпроНДІздоров’я»; 1991—92 — головний архітектор проєкту,...
(13. 12. 1829, с. Борщівці, нині Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл. – 01(14). 01. 1905, с. Струга, нині Новоушиц. р-ну Хмельн. обл.) – фольклорист і етнограф. Член Рос. геогр. товариства (1856). Закін. Кам’янець-Поділ. повіт. школу (нині Хмельн. обл., 1840). Працював від 1848 фельдшером у с....
(30. 11 (13. 12). 1900, м. Замостя, нині Люблін. воєводства, Польща – 01. 10. 1970, Москва) – співак (лірико-драматичний баритон). Народний артист СРСР (1944). Державні нагороди СРСР. Навч. у Київ. кооп. інституті (1921–24), водночас брав уроки співу у приват. вокал. студії М. Лунда та був...
(криптонім — А. П.; 01(13). 12. 1867, Полтава — після 1917) — краєзнавець, педагог, перекладач. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1890) та історико-філологічний факультет Варшавського університету (1894). Викладав російську мову, історію та географію у Седлецькій гімназії; від 1900 служив у...
(01(13). 12. 1869, Городець Калуз. губ., Росія – 10. 03. 1947, Москва) – фізик. Доктор фізики (1905). Закін. Моск. університет (1892), де залиш. для підготовки до професор. звання і працював від 1894: від 1899 – приват-доцент теор. фізики. 1906–20 – у Новорос. університеті: завідувач кафедри...
(01(13). 12. 1898, м. Кaтеpинослaв, нині Дніпро – 01. 11. 1984, Київ) – пaлеоботaнік. Доктор геолого-мінералогічних наук (1943), професор (1945), чл.-коp. AН УPСP (1951). Заслужений діяч науки УРСР (1978). Державні нагороди СРСР. Зaкін. Катеринослав. ІНО (1923). Відтоді вчителювала в Дніпроп....
(13. 12. 1948, с. Семенівна Шевченківського, нині Куп’янського р-ну Харківської обл. — 24. 01. 2020, Харків) — вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (2005), професор (2011), член-кореспондент НААНУ (2007). Державна премія України в галузі науки і техніки (2013). Премія імені В. Юр’єва...
(13. 12. 1949, с. Кінські Роздори Пологівського р-ну Запорізької обл.) — фахівець у галузі ливарного виробництва й економічної кібернетики. Доктор технічних (1993) і економічних (2004) наук, професор (2001). Закінчив Запорізький машинобудівний інститут (нині Національний університет «Запорізька...
(13. 12. 1953, с. Васильківці Погребищенського, нині Вінницького р-ну Вінницької обл.) — співак і педагог. Чоловік О. Зав’ялової. Доктор мистецтвознавства (1997), професор (2002). Закінчив Московський музично-педагогічний інститут (1980). Відтоді працював у Сумській філармонії; 1984—85 — викладач...
(13. 12. 1908, с. Борщовичі, нині Пустомитів. р-ну Львів. обл. – 05. 12. 1992, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – кооперативний діяч. У Львові закін. учител. семінарію товариства «Рідна школа», реал. г-зію. Від 1928 уміщував статті в укр. часописах «Неділя», «Діло», «Новий час», «Наш...
(13. 12. 1921, м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 16. 03. 2005, Вільнюс, похов. у Москві) – трубач, педагог. Професор (1971). Нар. арт. РРФСР (1976). Лауреат Всесоюз. конкурсу виконавців на духових інструментах (Москва, 1941, 3-я премія), Всесвіт. фестивалю молоді та студентів (Прага, 1947, 1-а...
(справж. – Пінчук; 01(13). 12. 1897, містечко Лоєв Мінс. губ., нині смт Гомел. обл., Білорусь – 14. 08. 1979, Мінськ) – лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1943), професор (1945). Заслужений діяч науки Білоруської РСР (1967). Учасник 1-ї та 2-ї світ. воєн. Державні нагороди СРСР. Закін. мед....
(Авраменко-Ирій; 01(13). 12. 1893, м. Широке Таврій. губ., нині смт Дніпроп. обл. – жовтень 1944, Донецьк) – актор, публіцист, громадський діяч. Член «Просвіти». Закін. земську школу в Широкому, брав участь у роботі самодіял. драм. гуртка. 1912 вступив до Київ. сільгосптехнікуму, проте навч....
(13(25). 12. 1872, с. Босарево Калуз. губ., нині Орлов. обл., РФ – 02. 06. 1949, Одеса) – живописець, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1941). Член Товариства пд.-рос. художників (1916), Товариства ім. К. Костанді (1925–29), СХУ (1938). Закін. Одес. рисув. школу (1890), С.-Петербур. АМ...
(13. 12. 1935, с. Закорчицьке, нині у межах м. Корець Рівнен. р-ну Рівнен. обл. – 20. 09. 2021, Київ) – фахівець у галузі термічного оброблення сталей. Доктор технічних наук (1985), професор (1986). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1961). Від 1955...
(30. 11 (13. 12). 1911, Київ – 01. 11. 1982, Ленінград, похов. у Києві) – гідpогеолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1962), професор (1963), чл.-коp. AН УPСP (1964). Заслужений діяч науки Укpaїни (1981). Пpемія ім. В. Веpнaдського АН УРСР (1985), премія РМ СРСР (1991). Державні нагороди...
(13. 12. 1979, м. Кременчук Полтавської обл. — 29. 06. 2022, поблизу с. Дементіївка Харківського р-ну Харківської обл., похований 01. 07. 2022 у с. Пришиб Кременчуцького р-ну) — військовик. Майор. Герой України (2024, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2022, посмертно). Закінчив...
(13. 12. 1925, м. Умань Київ. губ., нині Черкас. обл. – 31. 03. 1996, Київ) – фахівець у галузi теплофiзики і теплоенергетики. Доктор технічних наук (1967), професор (1969), академік НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1979). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986)....
(13. 12. 1914, с. Білка, нині Тростянец. р-ну Сум. обл. – 10. 02. 2003, Київ) – мистецтвознавець, художник і колекціонер. Член НСХУ (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953). Працював н. с. у Нац. музеї укр. мистецтва...
(01(13). 12. 1886, м. Єлабуга, нині Татарстан, РФ – 11. 09. 1964, Львів) – співак (бас-баритон), педагог. Заслужений артист УРСР (1931). Закін. Муз.-драм. училище Моск. філармоній. товариства (1911; кл. Л. Донського, Д. Корсі-Соколова), куди вступив за рекомендацією Ф. Шаляпіна. 1902–05 брав...
(Марковников Владимир Васильевич; 13(25). 12. 1837, м. Княгинін, нині Княгиніно Нижньогород. обл., РФ – 29. 01(11. 02). 1904, Москва) – російський хімік-органік. Почес. чл. Університету св. Володимира в Києві (1900) та Харків. університету (1901). Закін. Казан. університет (Росія, 1860), де й...
(13. 12. 1946, Київ) – композитор і піаніст. Заслужений артист УРСР (1987). Лауреат Міжнар. конкурсу піаністів ім. Б. Сметани (1971, Ґран-Прі), лауреат всесоюз. фестивалів «Пісня року» (1984–85). Закін. фортепіан. факультет Київ. консерваторії (1972; кл. Т. Кравченко). Композиції навч. у Г....
(Касаткин Николай Алексеевич; 13. 12. 1859, Москва – 07. 12. 1930, там само) – російський живописець. Народний художник РСФРР (1923). Член Товариства передвижників (1891). Закін. Моск. училище живопису, скульптури та архітектури (1883; викл. В. Перов, І. Прянишников). Працював у ньому викл....
(13. 12. 1911, с. Висова, нині Малопольс. воєводства, Польща – 09. 08. 1987, с. Лисиничі Пустомитів. р-ну Львів. обл.) – майстер різьблення на дереві, педагог. Закін. з відзнакою Горлиц. ремісн.-різьбяр. школу Й. Потоцького (нині Малопольс. воєводство, 1933). У скульптурно-меблевій майстерні його...
(псевд. і крипт.: Вировий, Мирон, Микола Карівський, М. К., Колос Іван, Грицько, Роман, М. Д., м. д.; 13. 12. 1901, с. Карів Рава-Рус. пов., нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 17. 05. 1955, Львів) – військовий і політичний діяч. Брат П. Дужого. 1918–20 – підхорунжий УГА, від 1920 – командир роти...
(13. 12. 1954, м. Самбір Дрогобицької, нині Львівської обл.) — акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1997), професор (2005). Заслужений діяч науки і техніки України (2010). Закінчив Івано-Франківський медичний інститут (1977). Працював лікарем. Від 1980 — у...
(01(13). 12. 1865, С.-Петербург – ?) – фахівець у галузі зоології, громадсько-політичний діяч. Батько М. Ваґнера. Доктор зоології (1897). Закін. С.-Петербур. університет (1888), де відтоді й працював. 1895–96 – співроб. Зоол. інституту (м. Гайдельберґ, Німеччина) та Неаполітан. зоол. станції...
(30. 11(13. 12). 1915, с. Ничипорівка, нині Яготин. р-ну Київ. обл. – 18. 05. 1994, Київ) – співак-бандурист, диригент. Народний артист УРСР (1986). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київську консерваторію (1947; кл. хор. диригування Г. Верьовки і Г. Компанійця). Від 1936 –...
(13. 12. 1949, с. Караван Нововодолаз. р-ну Харків. обл.) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1999), професор (2008). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2009). Закін. Івано-Фр. інститут нафти і газу (1976). Працював 1968–69...
(13. 12. 1969, Харків) – фахівець у галузі теплофізики та теплоенергетики. Доктор технічних наук (2011), член-кореспондент НАНУ (2018). Державна премія України в галузі науки і техніки (2008), премія АН України, Білорусі і Молдови (2012). Закін. Моск. авіац. інститут (1992). Відтоді працює в...
(13. 12. 1926, с. Пуків, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл.) – майстриня художньої вишивки. Член НСМНМУ (1993). Закін. Дрогоб. пед. інститут (Львів. обл., 1963). Учителювала; 1954–55 – інспектор шкіл Рогатин. р-ну; від 1955 – у Львові: у школі-інтернаті № 5, 1974–84 – у серед. школі № 31. Учасниця...
(13. 12. 1935, м. Березники Молотов., нині Перм. обл., РФ) – фізик. Доктор технічних наук (1985), професор (1991). Член-кореспондент Крим. АН (2000). Закін. Моск. університет (1959). Працював м. н. с. Інституту гірничої справи АН СРСР (м. Люберці Моск. обл., 1959–62); в НДІ «Сапфір» у Москві:...
(13. 12. 1959, Київ) – живописець. Заслужений художник України (2002). Член НСХУ (1992). Закін. Київський художній інститут (1992; викл. В. Джулай, Л. Міляєва). Працював 1981–95 художником-конструктором Київ. ювелір. заводу. Відтоді – на творчій роботі. 2001 у Києві відкрив власну галерею...
(13. 12. 1936, Київ – 07. 08. 2016, там само) – музикознавець, етномузиколог, педагог. Канд. мистецтвознавства (1973). Член НСКУ (1979). Закін. Київську консерваторію (1960; викл. Ф. Аерова) та аспірантуру при ній (1967; кер. Н. Горюхіна). 1959–63 працювала в ІМФЕ АН УРСР; від 1968 – у Нац. муз....
(13. 12. 1864, с. Петраківці, нині Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. – 14. 12. 1940, м. Сопот, Польща) – військовик. Генерал-полковник Армії УНР. Закін. Псков. кадет. корпус (1883), Костянтинів. артилер. училище (1884), офіцер. артилер. школу (1889). Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Під час 1-ї...
(псевдо: Чернець, Чорнота, Ярема; 13. 12. 1913, м. Миколаїв, нині Стрийського р-ну Львівської обл. — 03. 12. 1987, там само, похований у Львові) — учасник національно-визвольного руху. 1929 став членом ОУН, був референтом пропаганди і повітовим провідником. Закінчив Торговельну школу «Просвіти» у...
(13. 12. 1930, м. Керч, нині АР Крим – 24. 11. 2002, Дніпропетровськ) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1976), професор (1980). Закін. Дніпроп. гірн. інститут (1953), де 1953–56 та 1977–2002 й працював (нині Нац. гірн. університет): 1978–80 – зав., від 1980 – професор кафедри...
(13. 12. 1999, Харків — 28. 04. 2024, поблизу с. Сергіївка Сватівського р-ну Луганської обл.) — військовик. Солдат. Герой України (2025, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2024). На початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) долучився до Запорізької...
(13. 12. 1952, Херсон) – прозаїк, перекладач. Член СП РФ (1991), Рос. ПЕН-Центру (1996). Пушкін. премія фонду А. Тьопфера (Гамбурґ, 1993), премія Берлін. АМ (1995), літ. премія ім. Ю. Казакова (2000). Закін. Львівський університет (1975). Відтоді реставрував вітражі у Львові. Представник львів....
(13. 12. 1961, Одеса) — історик, письменник, громадський діяч. Доктор історичних наук (2017). Закінчив Одеський університет (1985). Працював у Одеському інституті інженерів морського флоту; Одеському університеті внутрішніх справ: від 2008 — професор кафедри соціально-економічних дисциплін; від...
(Граков Борис Николаевич; 01(13). 12. 1899, м. Онєга, Росія – 14. 09. 1970, Москва) – російський археолог. Чоловік О. Кривцової-Гракової. Доктор історичних наук (1939). Закін. Моск. університет (1922). Працював у Держ. істор. музеї у Москві (1919–29); від 1931 – в Інституті археології АН СРСР...
(01(13). 12. 1869, м. Архангельськ, Росія – 04. 08. 1937, Одеса) – лікар-хірург. Доктор медицини (1909), професор (1920). Учасник рос.-япон. 1904–05 та 1-ї світ. воєн. Закін. Військ.-мед. академію в С.-Петербурзі (1894). Працював військ. лікарем. 1899–1900 – у складі сан. загону для боротьби з...
(13. 12. 1881, с. Городище Сквир. пов. Київ. губ., нині Білоцерків. р-ну Київ. обл. – 25. 07. 1925, м. Лунінець, нині Брест. обл., Білорусь) – військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР (1920). Закін. Чугіїв. піхотне юнкер. училище (нині Харків. обл., 1906), Олександрів. військ.-юрид. академію...
(13. 12. 1982, Київ) – артист балету. Син А. Козлова і Т. Боровик. Лауреат 4-го та 6-го міжнар. конкурсів балету ім. С. Лифаря (2002, 2006; обидва – Київ), срібна медаль 10-го міжнар. конкурсу арт. балету (Москва, 2005). Закін. Київ. хореогр. училище (2000; кл. В. Денисенка). Працював солістом...
(13. 12. 1952, с. Тутовичі Сарнен. р-ну Рівнен. обл.) – музикознавець. Сестра А. Дувіряка. Доктор мистецтвознавства (2005). Член НСКУ (1993). Закін. Львів. консерваторію (1976; кл. Л. Баб’юк-Коссак, С. Павлишин). Працювала викл. Івано-Фр. муз. училища, муз. шкіл Львова, лектором-музикознавцем...
(13. 12. 1928, м. Ніколаєвськ-на-Амурі Далекосхід. краю, РФ – 29. 09. 1991, Київ) – фахівець у галузі гірничої механіки. Доктор технічних наук (1973), професор (1974). Державна премія СРСР у галузі н. і т. (1978). Державні нагороди СРСР. Закін. Сибір. автомоб.-дорож. інститут (м. Омськ, РФ,...
(13. 12. 1975, Харків) – спортсмен (армспорт). Закін. Нац. тех. університет «Харків. політех. інститут» (1999). Чемпіон світу (2000) та Європи (1999– 2001), срібний призер чемпіонатів світу (1999, 2001). В. О. Петренко
(13. 12. 1925, м. Умань Київ. губ., нині Черкас. обл. – 31. 03. 1996, Київ) – фахівець у галузi теплофiзики і теплоенергетики. Доктор технічних наук (1967), професор (1969), академік НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1979). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986)....
(13. 12. 1925, м. Фастiв, нині Київ. обл. – 19. 10. 1943, там само) – поет. Член ОУН (1942). Працював секр. на бiржі праці. Друкував листівки із закликом до молоді ухилятися від примус. вивезення у Німеччину. Першi вірші – антибiльшов. спрямування, громадян. звучання – вирiзнялися зрiлим...
(13. 12. 1925, станиця Кутаїська, нині у складі м. Гарячий Ключ Краснодар. краю, РФ – 06. 09. 1979, м. Кокчетав, нині Кокшетау Акмолин. обл., Казахстан) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії і на фронті від 1943....
(13. 12. 1925, с. Мазурівка, нині Тульчин. р-ну Вінн. обл. — 22. 02. 2002, Одеса) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (двічі 1944, 1946). Закін. політех. інститут. Учасник 2-ї світової війни. Відзначився під час форсування р. Вісла, захоплення та утримання плацдарму, а також...
(30. 11 (13. 12). 1900, м. Замостя, нині Люблін. воєводства, Польща – 01. 10. 1970, Москва) – співак (лірико-драматичний баритон). Народний артист СРСР (1944). Державні нагороди СРСР. Навч. у Київ. кооп. інституті (1921–24), водночас брав уроки співу у приват. вокал. студії М. Лунда та був...
(Жукович Платон Николаевич; 26. 09 (08. 10). 1857, м. Пружани Гроднен. губ., нині Білорусь – 13. 12. 1919, Петроград, нині С.-Петербург) – російський історик Церкви. Доктор церк. історії (1901), член-кореспондент РАН (1918). Дійсний член НТШ (1910). Закін. Литов. духовну семінарію (Вільно, нині...
(06(19). 12. 1913, с. Ольхове, нині Вологод. обл., РФ – 13. 12. 2002, Київ) – видатний хірург, біокібернетик, філософ, письменник. Заслужений діяч науки УРСР (1959), академік НАНУ (1969) і АМНУ (1993). Ленін. премія (1961). Герой Соц. Праці (1973). Держ. премії УРСР (1978, 1988) та України (1997)...
(31. 12. 1826(12. 01. 1827), с-ще Алфьоровка, нині Нова Бекетовка Пензен. обл., РФ – 30. 11(13. 12). 1911, С.-Петербург) – хімік, один із засновників фізичної хімії. Брат Андрія, батько Олексія Бекетових. Доктор хімічних наук (1865), академік Імператор. АН (1886). Ломоносовська премія Імператор....
(Анненский Иннокентий Фёдорович; 20. 08(01. 09). 1855, Омськ, Росія – 30. 11(13. 12). 1909, С.-Петербург) – російський поет, драматург, перекладач, критик та літературознавець. Закін. С.-Петербур. університет (1879). За дипломну працю «Южнорусский язык», виконану під керівництвом академік І....
(13. 11. 1948, с. Оленівка Магдалинівського, нині Новомосковського р-ну Дніпропетровської обл. — 13. 12. 2022, Дніпро) — фахівець у галузі будівельних матеріалів і виробів, організатор вищої інженерної освіти. Доктор технічних наук (2002), професор (1995). Державна премія України в галузі науки і...
(25. 03(06. 04). 1836, хутір поблизу м. Дубоссари Тираспольського пов. Херсонської губ., нині Молдова — 30. 11(13. 12). 1904, с. Яківці Полтавського пов. Полтавської губ., нині у межах Полтави) — лікар-хірург. Доктор медицини (1863), професор (1870). Закінчив Московський університет (1859). Відтоді...
(02. 02. 1880, провінція Бачка, нині у складі Сербії — 13. 12. 1922, Ужгород) — військовик, громадсько-політичний діяч. Закінчив кадетську школу. Від 1899 перебував на військовій службі в австро-угорській армії. 1911 вийшов у відставку. Працював нотаріусом на Закарпатті. З початком 1-ї світової...
(14(26). 03. 1894, маєток Ловра побл. с. Янівка Глухів. пов. Черніг. губ., нині с. Первомайське Глухів. р-ну Сум. обл. – 13. 12. 1918, Київ) – авіаконструктор, військовий льотчик. Учасник 1-ї світової війни. На поч. 1900-х рр. разом із родиною переїхав до Києва. 1908 вступив до авіац. гуртка при...
(09. 02. 1936, с. Нагірянка, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 13. 12. 2023, Львів) — співачка (сопрано), диригент, педагог, громадська діячка. Доцент (2005). Народна артистка України (2020). Орден «Хрест» 2-го ступеня за заслуги у відродженні української культури та української пісні...
(11(23). 05. 1867, м. Єлисаветград, нині Кропивницький – 13. 12. 1946, Київ) – лікар-гігієніст. Доктор медицини (1904), професор (1915). Закінчив Московський університет (1895). Працював лікарем; в Юр’євському (нині м. Тарту, Естонія, 1901) та Новоросійському (Одеса, 1904) університетах;...
(справж. – Гусєв; 11(23). 01. 1879, м. Саратов, нині РФ – 13. 12. 1948, США) – актор, режисер, драматург, театральний критик. Батько О. Глаголіна. Заслужений артист Респ. (1922). Закін. 1-е реал. училище в С.-Петербурзі (1896), навч. на Драм. курсах у В. Давидова та Ю. Озаровського. Сценічну...
(Кандинский Василий Васильевич; 04(16). 12. 1866, Москва – 13. 12. 1944, містечко Неї-сюр-Сен, Франція) – російський живописець, мистецтвознавець. Закін. Одес. гімназію (1885), навч. у Моск. університеті (1893), у Мюнхені: у школі А. Ажбе (1896) та АМ (1900; майстерня Ф. фон Штука). Учасник...
(13. 04. 1926, Київ — 13. 12. 1997, там само) — фахівець у галузі міцності матеріалів. Доктор технічних наук (1964), професор (1967). Державні премії УРСР (1969) та України (1993) в галузі науки і техніки, СРСР (1982), премія імені О. Динника НАНУ (1997). Закінчив Київський політехнічний інститут...
(15. 08. 1914, м. Костянтиноград Харків. губ., нині Красноград Харків. обл. – 13. 12. 1978, Львів) – фахівець у галузі автоматики й інформатики, кібернетик. Кандидат технічних наук (1950), член-кореспондент АН УРСР (1961). Закін. Моск. енергет. інститут (1939). У 1939–40 та 1941–45 – в армії,...
(17(29). 09. 1880, м. Мелітополь Таврійської губ., нині Запорізької обл. — 13. 12. 1961, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — гірничий інженер, геолог, петрограф. Доктор геолого-мінералогічних наук (1927), професор (1914). Закінчив Катеринославське вище гірниче училище (нині Дніпро, 1903), Фрайбурзьку...
(29. 07. 1933, м. Омськ, РФ — 13. 12. 2021, Київ) — живописець. Чоловік Г. Неледви, батько О. Рижих. Народний художник України (2004). Академік НАМУ (2006). 1-а премія Республіканської виставки молодих художників (Київ, 1968), лауреат всесоюзних конкурсів портрета (Москва, 1977—78). Член НХСУ...
(справж. – Клюнков; 20. 08(01. 09). 1873, с. Великі Горки Владимир. губ., Росія – 13. 12. 1943, Москва) – живописець, графік, скульптор. Член товариства «Моск. салон» (1910–16), об’єдн. «Союз молоді» (1913–14), «Трамвай В» (1915), «0,10» (1915–16), «Магазин», «Супремус» і «Бубновий валет» (усі –...
(Petr Jan; 23. 09. 1931, Прага — 13. 12. 1989, там само) — чеський мовознавець, славіст, балканіст. Доктор філологічних наук (1980), професор (1981), член-кореспондент Чехословацької АН (1984). Студіював полоністику та сорабістику в Каpловому унівеpситеті у Пpазі (1950—52), у Ваpшаві (1952—53),...
(29. 01. 1946, Київ – 13. 12. 2018, м. Ірпінь, нині Бучанського р-ну Київської обл.) – живописець. Член НСХУ (1994). Навч. у Київ. училищі приклад. мистецтва (1963), закін. Київ. інж.-буд. інститут (1969). 1969–78 працювала архітектором у Респ. реставрац. майстернях (нині «Укрпроектреставрація»)....
(León María Teresa; псевд. – Isabel Inghirami; 31. 10. 1903, м. Лоґроньйо, провінція Бурґос, Іспанія – 13. 12. 1988, Мадрид) – іспанська письменниця, публіцистка, перекладачка, громадсько-культурна діячка. Дружина Р. Альберті. Отримала ступ. бакалавра з філософії та літ-ри у Мадрид....
(29. 01. 1905, с. Зарічеве, нині Перечин. р-ну Закарп. обл. – 13. 12. 1944, Ужгород) – мовознавець, видавець. Вивчав право у Будапешт. університеті (1924–28; здобув докторат права), продовжив навчання на філол. факультеті Печського університету (Угорщина). Закінчив Яґеллонський університет у...
(18(30). 11. 1887, м. Мстислав Смолен. губ., нині Могильов. обл., Білорусь – 13. 12. 1957, Москва) – математик. Син С. Дубнова. Доктор фізико-математичних наук (1936, без захисту дис.), професор (1936). Навч. у Новорос. університеті (Одеса, 1906–10), виключ. за участь у студент. заворушеннях,...
(13. 10. 1936, Київ — 13. 12. 2023, там само) — геофізик. Доктор геолого-мінералогічних наук (1990), професор (1992). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001). Закінчив Київський університет (1959). Працював у 1959—62 у польовій партії Південно-Казахстанської геофізичної...
(21. 08(02. 09). 1880, Миколаїв – 13. 12. 1938, м. Хуст, нині Закарп. обл.) – військовик, актор і режисер. Син М. Аркаса (1852– 1909). Вихованець Мор. кадет. корпусу. Служив офіцером, після відставки зайнявся театр. діяльністю, подорожував з мандрівними трупами. 1914 перейшов до трупи крим....
(30. 08. 1890, м. Стрий, нині Львів. обл. – 13. 12. 1980, м. Чикаґо, шт. Іллінойс, США) – філателіст. Брат І.-О. Максимчука. По материн. лінії належав до роду Петрушевичів. Закін. гімназію в Стрию і Торг. академію у Відні. Під час навч. входив до таєм. студент. гуртка, за участь у...
(15. 07. 1899, Одеса – 13. 12. 1958, Київ) – археолог. Кандидат історичних наук (1943). Закін. Волин. ІНО (Житомир, 1925). Працювала у Волин. н.-д. музеї під керівництвом С. Гамченка (Житомир, 1920–25), проходила аспірант. підготовку в Держ. археол. інституті матеріал. культури та Ленінгр....
(21. 11. 1921, с. Задубрівка, нині Заставнів. р-ну Чернів. обл. – 13. 12. 2009, там само) – скульптор. Навч. у майстерні ювеліра Н.-В. Александреску в Чернівцях, закін. Київ. худож. інститут (1958). Перейшовши кордон на поч. 1940, потрапив у нім. полон, у березні того ж року повернувся додому....
(05. 06. 1960, с. Гостролуччя Баришів. р-ну Київ. обл. – 13. 12. 2008, Київ, похов. у рідному селі) – актриса, режисер. Заслужений артист України (2003). Член НСТДУ (1991), НСКінУ (1996). Закін. театр. студію при театрі ім. І. Франка (1979; викл. П. Нятко, В. Дашенко, О. Шаварський), Рос....
(20. 02. 1923, с. Залуква, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 13. 12. 1990, Варшава) – історик, філолог, перекладач. Доктор гуманістичних наук (1967). Представник караїм. народності. Навч. у польс. гімназії Станіслава (нині Івано-Франківськ). На формування укр. симпатій А. вплинули учитель гімназії...
(14. 06. 1936, м. Левиці, нині Нітранського краю, Словаччина — 13. 12. 2005, м. Бpжецлав Південноморавського краю, Чехія) — перекладач, прозаїк. Навчався на медичному факультеті Університету імені Я. Коменського у Братиславі (1954—57), закінчив філософський факультет Університету імені П. Шафарика...
(27. 12. 1931, м. Іваново, РФ – 13. 12. 2020, Черкаси) – графік, живописець. Чоловік Неоніли, батько Лева Недосєків. Член НСХУ (1990). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1967; викл. В. Бунов, А. Попов). Працював 1967–91 монументалістом у Худож. фонді СХУ. Учасник обл., всеукр. мистецьких...
(Aleixandre y Merlo Vicente; 28. 04. 1898, Севілья, Іспанія – 13. 12. 1984, Мадрид) – іспанський поет. Академік Іспан. Королів. Академії. Нобелівська премія в галузі літ-ри (1977). Разом із Ф. Ґарсіа Лоркою, Р. Альберті належав до т. зв. Покоління 1927 року. Перша зб. «Aÿmbito» («Оточення»,...
(29. 01. 1869, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельницької обл. — 13. 12. 1930, Львів) — живописець. Закінчив Краківську академію мистецтв (Польща, 1895; викладачі Ф. Цинк, В. Лущкевич); навчався в Мюнхені (Німеччина) в ательє С. Грохольського (1898—99). Від жовтня 1899 працював у Львові, брав...
(26. 11. 1908, с. Павлівка Маріупольського пов. Катеринославської губ., нині Волноваського р-ну Донецької обл. — 13. 12. 1984, Київ) — фахівець у галузі ультраакустики. Доктор хімічних наук (1944), професор (1947). Закінчив Харківський університет (1935). Працював на виробництві (1921—28); у НДІ...
(08. 06. 1932, с. Мишковичі, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 13. 12. 1999, Львів) – геолог. Брат О. Іванюти. Доктор геолого-мінералогічних наук (1977), професор (1983). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Орден «За заслуги» 3-го...
(Дионизій-Микола Омелянович; 08. 01. 1952, м. Мукачеве Закарп. обл. – 13. 12. 1993, Ужгород) – поет, публіцист, перекладач, журналіст, громадський діяч. Член СПУ (1991). Літ. премія ім. В. Симоненка (2002). Закін. Ужгород. університет (1974). Працював перекладачем з чес. і словац. мов у бюро...
(15. 07. 1925, м. Куп’янськ, нині Харківської обл. — 13. 12. 1998, Харків) — лікар-психіатр. Доктор медичних наук (1974), професор (1987). Закінчила Харківський медичний інститут (1949), де й працювала. Від 1952 — в Українському НДІ клінічної та експериментальної неврології та психіатрії (Харків):...
(25. 12. 1898, Одеса — 13. 12. 1975, похований у Москві) — лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1953), професор (1954). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Одеський медичний інститут (1925), де відтоді й працював (з перервами). 1932—34 — в Одеському інституті удосконалення...
(07. 11. 1936, с. Коростки Любарського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 13. 12. 1992, Одеса) — хімік. Доктор хімічних наук (1990), професор (1991). Закінчив Одеський політехнічний інститут (1963). Працював на виробництві; від 1969 — в Одеському університеті: 1977—86 — завідувач кафедри...
(26. 08. 1918, с. Куличка, нині Лебедин. р-ну Сум. обл. – 13. 12. 2006, Чернігів) – живописець. Заслужений художник України (2006). Обл. премія ім. М. Коцюбинського (1993). Член НСХУ (1961). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1951; викл. В....
(11. 12. 1934, Київ — 13. 12. 1999, м. Хайфа, Ізраїль) — фахівець у галузі інструментального виробництва. Доктор технічних наук (1981), професор (1990). Закінчив Брянський інститут транспортного машинобудування (РФ, 1957). Працював 1958—94 в Інституті надтвердих матеріалів НАНУ (Київ): 1981—85 —...
(04(17). 04. 1900, с. Старі Санжари, нині Полтав. р-ну Полтав. обл. – 13. 12. 1961, Ленінград, нині С.-Петербург) – співак (баритон), театральний діяч. Заслужений артист РРФСР (1939), засл. діяч мистецтв РРФСР (1951). Закін. Ленінгр. консерваторію (1931; кл. Ф. Левитського). Відтоді – соліст...
(псевд.: Вороний, Чернець, Чубатий, Роман; 06. 02. 1920, с. Старий Люблинець Львів. воєводства, Польща – 13. 12. 2012, Львів) – військовик. Полковник УПА (1946). Золотий хрест Бойової заслуги УПА 2-го кл. (1946). Член ОУН (1939). У липні 1941 у складі похід. групи ОУН вирушив у Рівнен. обл., де...
(Ярушевич Борис Дорофійович; 31. 12. 1891(12. 01. 1892), м. Ковно, нині Каунас, Литва – 13. 12. 1961, Москва) – церковний діяч РПЦ. Закін. С.-Петербур. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1914). У тому ж році прийняв чернечий постриг і висвяч. на ієродиякона та ієромонаха. Від 1915...
(25. 02. 1893, Одеса – 13. 12. 1982, Київ) – лікар. Батько В. Кушніра. Кандидат медичних наук (1949). Державні нагороди СРСР. Закін. Одес. університет (1920). Працював лікарем. 1928–32 – нач. лікув. і курорт., 1936–38 – лікув.-профілакт., 1943–45 – лікув. управлінь Нар. комісаріату охорони...
(06. 01. 1886, Херсон – 13. 12. 1936, Луцьк) – військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. кадет. корпус, Михайлів. артилер. училище. У роки 1-ї світової війни – командир гармат. дивізіону, полковник. Восени 1917 сформував і очолив окрему кінно-гірську гарматну батарею у складі Гайдамац....
(29. 07. 1920, м. Мелітополь, нині Запоріз. обл. – 13. 12. 1991, Київ) – актор, педагог. Батько Є. Гашинського. Доц. (1985). Народний артист СРСР (1971). Закін. укр. студію при Держ. інституті театр. мистецтва (Москва, 1945; курс М. Тарханова). 1946–48 – арт. Київ. держ. театру УРСР, 1948– 90 –...
(26. 09(08. 10). 1852, с. Лучиці Мозер. пов. Мінської губ., нині Білорусь – 30. 11(13. 12). 1903, Київ) – морфолог та систематик рослин. Батько Є. Бордзиловського. Дійсний член Київ. товариства природодослідників. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1883). У 1884–1903 – лаборант, хранитель...
(24. 07. 1937, м. Самарканд, Узбекистан – 13. 12. 1995, Київ) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1974). Закін. Львівський університет (1959). У 1960–63 і від 1966 – в Інституті фізики НАНУ (Київ): ст. н. с. (1967– 83), зав. лаб. теорії плазми (1983–87), завідувач відділу (від 1987)....
(07. 07. 1886, с. Нижчі Луб’янки, нині Збараз. р-ну Терноп. обл. – 13. 12. 1985, м. Гемтремк, шт. Мічиґан, США) – диригент, культурний і громадський діяч. Брат Д. Атаманця. Закін. трирічну вчител. школу в Станіславі, нині Івано-Франківськ (1903). Від 1913 – у США (м. Детройт). 1921 переїхав до...
(06. 06. 1906, с. Мишурин Ріг Верхньодніпров. пов. Катеринослав. губ., нині Верхньодніпров. р-ну Дніпроп. обл. – 13. 12. 1983, м. Новий Ульм, Німеччина) – громадсько-політичний діяч, публіцист, редактор. Закін. Харків. інститут нар. господарства (1936). Відверто засуджував політику голодомору...
(31. 08. 1948, м. Сталіно, нині Донецьк – 13. 12. 2002, там само) – економіст. Доктор економічних наук (1993), професор (2001). Закін. Донец. політех. інститут (1973). Працював у Донец. міській телефон. мережі (1970–77), обл. комітеті профспілки працівників зв’язку (1977–85), на обл. підприємстві...
(09. 05. 1937, м. Біла Церква Київ. обл. – 13. 12. 2005, Київ) – фахівець у галузі алелопатії. Доктор біологічних наук (1985), професор (1995). Премія ім. М. Холодного АН УРСР (1989). Закін. Білоцерків. с.-г. інститут (1961). Працював у Полярно-альпій. ботан. саду Кольської філії АН СРСР (РФ,...
(03(15). 03. 1896, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 13. 12. 1958, Ленінград, нині С.-Петербург) – скрипаль, педагог. Професор (1935). Навч. у Л. Ауера. Закін. Петрогр. консерваторію (нині С.-Петербург, 1917; кл. С. Коргуєва). Концертував. Працював викл. у навч. закладах Баку (1924–26), 1-му...
(Eрғалиев Хамид; 14(27). 10. 1916, аул Аккистау, нині Атираут. обл., Казахстан – 13. 12. 1997, Алмати) – казахський поет. Нар. письменник Казахстану (1986). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Казах. університет (Алма-Ата, нині Алмати, 1948). Автор кн. «Әке сыры» («Сповідь батька», 1947), «Біздің...
(15. 02. 1912, м-ко Носівка Ніжинського пов. Чернігівської губ., нині місто Ніжинського р-ну Чернігівської обл. — 13. 12. 1986, Київ) — гідрогеолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1958), професор (1960). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (нині Дніпро,...
(27. 11. 1924, с. Малий Бурлук Великобурлуц. р-ну, нині Харків. обл. – 13. 12. 1994, Харків) – хімік-технолог. Батько О. Зайцева. Доктор технічних наук (1979), професор (1988). Державна премія України в галузі науки і техніки (1977, 1999). Премія РМ СРСР (1982). Закін. Харків. інж.-буд. інститут...
(14(26). 10. 1892, с. Міські Млини, нині Зіньків. р-ну Полтав. обл. – 13. 12. 1918, Чернігів) – письменник. Навч. у Полтав. і Харків. (1910–14) г-зіях, на юрид. факультеті Харків. університету. 1916 як актив. діяч рев. студент. руху висланий у м. Іргиз (Казахстан), звідки повернувся навесні 1917....
(01. 01. 1916, м. Біла Церква, нині Київ. обл. – 13. 12. 1996, Київ) – правознавець, дипломат. Батько В. Забігайла. Доктор юридичних наук (1965), професор (1967). Закін. Київський університет (1940), Дипломат. академію МЗС СРСР (Москва, 1952). Працював у органах прокуратури Ростов. обл. (РФ),...
(17. 08. 1917, с-ще Єнакієве, нині місто Донец. обл. – 13. 12. 1983, Донецьк) – біолог. Доктор біологічних наук (1966), професор (1967). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Харків. університет (1940). Відтоді працював у Львів. зоовет. інституті: від 1950– доцент кафедри...
(14. 06. 1936, м. Левиці, нині Нітранського краю, Словаччина — 13. 12. 2005, м. Бpжецлав Південноморавського краю, Чехія) — перекладач, прозаїк. Навчався на медичному факультеті Університету імені Я. Коменського у Братиславі (1954—57), закінчив філософський факультет Університету імені П. Шафарика...
(09. 05. 1937, м. Біла Церква Київ. обл. – 13. 12. 2005, Київ) – фахівець у галузі алелопатії. Доктор біологічних наук (1985), професор (1995). Премія ім. М. Холодного АН УРСР (1989). Закін. Білоцерків. с.-г. інститут (1961). Працював у Полярно-альпій. ботан. саду Кольської філії АН СРСР (РФ,...
(04. 04. 1925, с. Студениця Коростишів. р-ну, нині Житомир. обл. – 13. 12. 2005, Вінниця) – лікар. Батько О. Кучука. Доктор медичних наук (1965), професор (1966). Закін. Львів. мед. інститут (1951). Працював лікарем. 1953–65 – у Львів. НДІ гематології та переливання крові (нині Інститут патології...
(24. 07. 1937, м. Самарканд, Узбекистан – 13. 12. 1995, Київ) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1974). Закін. Львівський університет (1959). У 1960–63 і від 1966 – в Інституті фізики НАНУ (Київ): ст. н. с. (1967– 83), зав. лаб. теорії плазми (1983–87), завідувач відділу (від 1987)....
(18. 08. 1928, м. П’ятигорськ, нині Ставропольського краю, РФ — 13. 12. 1995, Львів) — флейтист, педагог. Гри на флейті навчився у батька — флейтиста Київської опери. 1948—50 студіював у Київській вечірній музичній школі для дорослих (кл. Г. Динова), закінчив Львівське музичне училище (1952),...
(07. 07. 1886, с. Нижчі Луб’янки, нині Збараз. р-ну Терноп. обл. – 13. 12. 1985, м. Гемтремк, шт. Мічиґан, США) – диригент, культурний і громадський діяч. Брат Д. Атаманця. Закін. трирічну вчител. школу в Станіславі, нині Івано-Франківськ (1903). Від 1913 – у США (м. Детройт). 1921 переїхав до...
(25. 12. 1898, Одеса — 13. 12. 1975, похований у Москві) — лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1953), професор (1954). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Одеський медичний інститут (1925), де відтоді й працював (з перервами). 1932—34 — в Одеському інституті удосконалення...
(24. 07. 1901, с. Хороше Павлоградського пов. Катеринославської губ., нині Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл. — 13. 12. 1975, там само) — військовик. Повний кавалер ордену Слави (1944 — двічі, 1945). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди СРСР. В армії від 1941, на фронті від 1942....
13 грудня 1991, постанова Президії ВР України від 17 січня 1992 «Про статус Академії наук Української РСР», Указ Президента України від 20 січня 1992 «Про забезпечення діяльності та розвитку Академії наук України» створили нове правове поле для АНУ, визначили її місце та роль у житті укр....
13 грудня 1932 до секр. обкомів партії: «За останній час виявляється все більша кількість випадків зради з боку комуністiв, не тільки сільських працівників (голів колгоспів, секретарів осередків, голів сільрад та ін....
13 грудня того ж року Президія ВР СРСР ухвалила указ «О снятии ограничений в правовом положении с немцев и членов их семей, находящихся на спецпоселении»....
13 грудня 1917 1-й Курултай (з’їзд) К. т., який відбувся у Бахчисараї, ухвалив конституцію. Її опубліковно наступ....
13 грудня 1993 була створена мережа регіональних відділень та представництв, покликана разом із центральним апаратом організовувати і проводити П....
13 грудня 1998 відбувся 9-й з’їзд НРУ, який висунув для участі в президент. виборах 1999 кандидатуру колиш....
13 грудня того ж року. Гол. документом, що визначає осн. напрями укр.-болгар. співпраці, є Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною та Респ....
13 грудня), з ним пов’язано традицію ворожіння на подружжя. У 20–21 ст. молодiжнi ворожiння втратили магiчну функцiю i перетворилися на веселі, жартівливі традиц....
13 грудня 1812 побл. К. відбувся бій між рос. і франц. військами. Розвитку міста сприяло прокладення заліз-ниці: 1850–60 – Київ–К....
13 грудня 1886 велика пожежа знищила у місті 320 будинків, і 2 тис. мешканців залишилося без житла. Вдалося врятувати лише сх....
13 грудня) з Києва виведено розпропагов. більшовиками військ. частини. У відповідь РНК надіслала УЦР ультиматум, в якому вона не визнавалася легітим....
13 грудня 1946. 10 лютого 1947 у Парижі УРСР підписала мирні договори з Італією, Болгарією, Угорщиною, Румунією, Фінляндією....
13 грудня 1917, згідно з якою сформов. уряд – Директорію Криму на чолі з Н. Челебієвим і створ....
13 грудня) 1917 у Петрограді (нині Санкт-Петербург), її чисельність становила 80 тис. осіб. Лідери: Б....
13 грудня), Купала (7 липня) та в ін. дні. У нар. культурі існувало чимало вірувань про можливість причарування коханого....
13 грудня 1918 був затверджений блакитно-жовтий П. (блакитна барва вгорі, жовта внизу). У більшов....
13 грудня) 1917, поява «Манифеста…» стала пропагандист. акцією, намаганням перекласти вину за розв’язання зброй....
13 грудня 2001 у Б. створ. Держ. історико-культур. заповідник (містить 81 пам’ятку культури від 11 ст....
13 грудня 1991. Функції та структура А. П. У. кілька разів змінювалися. Нині А. П. У. діє відповідно до Положення, затвердж....
13 грудня 1943 залучено до чехословац. війська в СРСР; командир полку – В. Пржикрил, комісар – М. Глідер....
13 грудня того ж року). Літ.: Бабенко К. А. Конституційні засади розвитку і регулювання політико-правових відносин в Україні....