(10. 12. 1874, м. Яворів, нині Львівської обл. — 03. 10. 1945, с. Старява, нині Яворівського р-ну) — церковний і громадський діяч. Закінчив гімназію у м. Перемишль (нині Польща, 1897), навчався на богословському факультеті Львівського університету і в духовних семінаріях УГКЦ у Львові (1897—1901)...
(псевд. – Елен Палмер; 10. 12. 1920, містечко Чечельник Ольгопіл. пов. Поділ. губ., нині смт Вінн. обл. – 09. 12. 1977, м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія) – бразильська письменниця, перекладачка, драматург українського походження. Премії фонду «Ґраса Араня» Бразил. літ. академії (1943), «Жабуті» Книжк....
(Миколайович) (псевд. – Ю. Логан; 28. 11(10. 12). 1898, Одеса – 24. 11. 1959, Москва) – письменник. Член СП СРСР (1934). Учасник воєн. дій 1918–20. Державні нагороди СРСР. Закін. Челябін. реал. училище (Росія, 1918). Політ. працівник і викл. Моск. вищої військ. школи зв’язку (1921–23). Один із...
(10. 12. 1932, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 29. 01. 2008, там само) — музикознавець, педагог, культурно-громадська діячка. Кандидат мистецтвознавства (1975). Заслужений працівник культури УРСР (1989). Член НСКУ (1977).Закінчила Київську консерваторію (1956; кл. Л. Єфремової) та аспірантуру при...
(10. 12. 1976, смт Дубівський Антрацитівської міськради Ворошиловградської обл., нині Ровеньківського р-ну Луганської обл.) — композитор, педагог, музично-громадський діяч. Член НСКУ (2001). Премії імені Л. Ревуцького (2005), імені С. Прокоф’єва (2012). Закінчив Донецьку консерваторію (2001; кл....
(10. 12. 1925, Харків — 08. 11. 2021, Київ) — мовознавець. Син Бориса, онук Данила Ткаченків. Доктор філологічних наук (1984), професор (1992), член-кореспондент НАНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Премія імені О. Потебні НАНУ (2006). Закінчив Київський університет (1950)....
(10. 12. 1923, Ужгород — 18. 12. 2008, Луцьк) — живописець. Заслужений художник України (1998). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Член НСХУ (1963). Навчався у Вільній художній школі в м. Бая-Маре (Румунія, 1943—44), Ужгородському художньо-промисловому училищі (1945—46; викладачі Й. Бокшай, А....
(10. 12. 1945, с. Копашневе Хуст. р-ну Закарп. обл. – 25. 03. 2005, Ужгород) – графік і живописець. Член НСХУ (1988). Лауреат обл. премії у галузі образотвор. мист ва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2002). Закін. Ужгород. училище приклад. мистецтва (1971; викл. В.-Й. Берец, Ш. Петкі, В. Свида), Одес....
(10. 12. 1886, с. Збудська Біла, нині Пряшів. краю, Словаччина – 05. 11. 1965, Пряшів) – українська громадсько-політична і культурна діячка у Словаччині. Дружина О. Невицького. Закін. учител. семінарію в Пряшеві. 1918 взяла участь у створенні Руської нар. ради у м. Стара Любовня (нині Пряшів....
(10. 12. 1930, с. Скопіївка Добровеличків. р-ну, нині Кіровогр. обл. – 10. 03. 2009, Київ) – художник театру, кіно і телебачення, графік. Брат М. Добролежі. Заслужений діяч мистецтв України (2003). Член НСХУ (1967), НСКінУ (1965). Закін. Одес. художнє училище (1957; викл. Л. Мучник) і худож....
( 10. 12. 1924, м. Зугдіді, Грузія) – грузинський поет, перекладач, видавець. Закін. Сухум. пед. інститут, Літ. інститут у Москві (1952). Автор зб.: («Любов до Батьківщини», 1944), («Швидкоплинні роки», 1958), («Сніговий день», 1975) та ін.; поем («Російське серце», 1951), («Оспівую...
(10. 12. 1948, м. Беслан, Північна Осетія, РФ) — математик. Доктор технічних наук (2018). Премія імені С. Лебедєва НАНУ (2023). Закінчив Ростовський університет (м. Ростов-на-Дону, РФ, 1971). Працював у Новочеркаському політехнічному інституті (РФ, 1971—76); від 1979 — в Інституті проблем...
(Brzoza Jan; справж. – Юзеф Воробець, Józef Worobiec; крипт. – J. В.; 10. 12. 1900, Львів – 02. 10. 1971, Острів під Мишковом, Польща) – польський прозаїк, журналіст, культурний діяч. Член Спілки польс. літераторів у Львові, СПУ (1940). У 1921–22 – чл. КПЗУ. 1929 закінчив вечірні курси у Львові....
(Калашнікова; 10. 12. 1958, м. Магадан, РФ) – актриса. Заслужений артист України (2018). Закін. Київський університет театру, кіно і телебачення (2005). У 1980–83 працювала в Одес. укр. муз.-драм. театрі ім. В. Василька; 1983–88 – у Вологод. ТЮГу (РФ). Від 1988 – у Києві: 1988–89 – актриса Театру...
(10. 12. 1937, с. Залуч, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 27. 08. 2014, Львів, похов. у с. Чишки Пустомитів. р-ну Львів. обл.) – дизайнер меблів і художник декоративно-ужиткового мистецтва. Золоті (1976, 1978), срібна і бронз. (обидві – 1977) медалі ВДНГ СРСР. Член Спілки дизайнерів України...
(28. 11 (10. 12). 1883, Одеса – 22. 11. 1954, Нью-Йорк, похов. у Москві) – радянський правознавець і дипломат. Доктор держ. і правових н. (1935), академік АН СРСР (1939). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1913). Під час навчання неодноразово заарештовувався за участь у студент....
(10. 12. 1949, м. Сочі, Краснодарський край, РФ — 08. 08. 2006, Київ) — соціолог, психолог. Дружина Є. Головахи. Доктор соціологічних наук (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (2014, посмертно). Закінчила Московський університет (1972). Працювала в Інституті геронтології АМН...
(10. 12. 1870, Москва – 05. 12. 1948, там само) – учений у галузі електротехніки. Закін. С.-Петербур. імператор. тех. училище, де познайомився зі своїм викладачем М. Жуковським. Електротех. освіту одержав у Тех. вищій школі (Берлін), одночасно виконував розрахунково-конструктор. роботи, проектував...
(10. 12. 1978, Донецьк) — правознавець. Доктор юридичних наук (2014), професор (2015). Закінчив Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому університеті (2001), де й працював; 2006—10 — завідувач кафедри господарського та екологічного права Донецького інституту внутрішніх справ Луганського...
(10. 12. 1891, с. Сушки Золотоніс. пов. Полтав. губ., нині Канів. р-ну Черкас. обл. – 26. 02. 1964, Львів) – фахівець у галузі геодезії. Двоюрід. брат О. Баранникова, батько В. Моторного. Доктор технічних наук (1960), професор (1960). Закін. Межовий інститут у Москві (1921). Працював 1918–20 у...
(10. 12. 1935, с. Карнагорове Березів. р-ну Одес. обл. – 11. 06. 1999, Луцьк) – живописець і графік. Заслужений художник УРСР (1989). Член НСХУ (1971). Закін. Київський художній інститут (1964). Відтоді працював у Волин. худож.-вироб. майстернях: 1968–73, 1977–79 – гол. художник. Від 1982 – на...
(10. 12. 1934, Харків) – музикознавець, педагог. Доктор мистецтвознавства (1974). Член НСКУ (1965). Закін. Харків. консерваторію (1959; кл. М. Тіца), аспірантуру при ІМФЕ АН УРСР (Київ, 1962; кер. А. Штогаренко). 1962–67 – співроб. ІМФЕ АН УРСР; 1967–74 – доцент, професор кафедри теорії та...
(10. 12. 1935, с. Берестівець Уман. р-ну Київ., нині Черкас. обл. – 18. 11. 1994, похов. у Києві) – фахівець у галузі механізації сільського господарства. Доктор технічних наук (1990), професор (1992), академік УААН (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (1991). Закін. Укр....
(10. 12. 1973, м. Хасав’юрт, Дагестан, РФ) — соціальний гігієніст. Доктор медичних наук (2021), професор (2023). Закінчив Дніпропетровську медичну академію (нині Дніпро, 1998). Працював лікарем. Від 2013 — в Одеському медичному університеті: від 2015 — проректор з науково-педагогічної роботи,...
(Kaigl Ladislav; 10. 12. 1885, Прага – 01. 01. 1939, м. Раковник, нині Середньочес. краю, Чехія) – чеський педагог, диригент, художник, громадсько-політичний діяч. До поч. 1-ї світової війни учителював у Росії. Під час війни – диригент військ. оркестру Чехо-Словац. легіону. 1917–20 – чл....
(10. 12. 1937, с. Угорники, нині Івано-Фр. міськради – 21. 04. 2021, Київ) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1981), професор (1984). Закін. Чернів. університет (1959; учень С. Ейдельмана), де й працював 1961–2008 (з перервою): 1963–69 – завідувач кафедри диференціал. рівнянь,...
(10. 12. 1883, с. Мутин, нині Кролевец. р-ну Сум. обл. – 11. 08. 1953, ст. Абезь, Респ. Комі, РФ) – театрознавець, драматург, поет. Отримав традиц. євр. освіту. 1902–09 жив у Парижі, студіював право в Сорбонн. університеті. Від 1909 – у Києві. Разом з Д. Бергельсоном брав участь у створенні...
(10. 12. 1852 – ?) – лікар-хірург, анестезіолог. Доктор медицини (1888). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1878, за ін. даними – Мед.-хірург. академію в С.-Петербурзі). Служив військ. лікарем у Київ. військ. окрузі (з прикомандируванням до Київ. військ. шпиталю, звідки у складі військ....
(10. 12. 1944, с. Митків Заставнів. р-ну Чернів. обл.) – дизайнер і майстер різьблення на дереві. Член НСХУ (1988). Заслужений діяч мистецтв України (2016). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1973; викл. А. Волков, В. Сизиков). Від 1976 – проектант Чернів. худож.-вироб. комбінату; 1990–92, від...
(10. 12. 1957, м. Дєдовськ Моск. обл.) – художниця декоративного текстилю. Заслужений художник України (2005). Член НСХУ (1990). Закін. Моск. текстил. інститут (1982; викл. Т. Журавльов, В. Козлов). Відтоді працює у Черкасах: художницею тканин на шовк. комбінаті; від 2003 – в Університеті: від...
(10. 12. 1960, м. Дрогобич Львів. обл.) – диригент, педагог. Доц. (2016). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Закін. Львів. консерваторію (1985, кл. контрабаса О. Лучанка; 1994, диригування – І. Юзюка). 1985–86 – диригент фольклорно-етногр. ансамблю «Джерела Карпат» (м. Трускавець Львів....
(10. 12. 1953, с. Димине Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл.) — матеріалознавець. Доктор технічних наук (2003), професор (2007). Закінчив Харківський університет (1979), де відтоді й працює: від 2005 — професор, від 2015 — завідувач кафедри експериментальної фізики. Наукові інтереси...
(10. 12. 1964, с. Совхозне Сімфероп. р-ну, нині АР Крим) – спортсмен (велоспорт, шосе). Майстер спорту (1982), майстер спорту міжнародного класу (1983), заслужений майстер спорту (1985). Закін. Військ. інститут фізичної культури (Ленінград, нині С.-Петербург, 1987), Сімфероп. університет (1997)....
(10. 12. 1928, с. Баштечки, нині Жашків. р-ну Черкас. обл. – 20. 01. 1994, Київ) – фахівець у галузі фізики Сонця. Брат В. Гуртовенко. Доктор фізико-математичних наук (1976), професор (1990). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1990). Премія ім. М. Барабашова АН УРСР (1990). Державна премія...
(27. 11(10. 12). 1903, c. Леліково, нині Брест. обл., Білорусь – 11. 11. 1991, Київ) – кінорежисер, актор. Дід В. Денбновецької. Член СКінУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. кінофакультет Київ. театр. технікуму (1928). Грав у театрах Сміли (нині Черкас. обл.), Ромнів...
(10. 12. 1925, Київ) — металознавець, хімік. Дружина Лева, мати Юрія Ягупольських. Доктор хімічних наук (1979). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1948). Працювала 1953—57 в Управлінні газопроводу; 1957—72 — в Інституті електрозварювання АН УРСР; 1972—95 — в Інституті проблем...
(10. 12. 1946, м. Козятин Вінн. обл.) – педагог, економіст. Доктор педагогічних наук (2006), професор (2007). Закін. Вінн. пед. інститут (1969). Відтоді учителювала. Від 1979 – у Полтав. університеті економіки і торгівлі: від 2005 – професор кафедри вищої математики і фізики, від 2018 – професор...
(10. 12. 1962, м. Городок, нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл.) — фахівець у галузі будівництва. Доктор технічних наук (2010). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002), Державна премія України в галузі освіти (2013). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1984)....
(10. 12. 1946, Харків) – фахівець у галузі міжнародних відносин. Син М. Гончаренка. Кандидат технічних наук (1974), доктор історичних наук (1989). Закін. Київський університет (1969). Працював у Держ. комітеті стандартів СРСР (1970–80); Інституті світ. економіки і міжнар. відносин НАНУ (Київ,...
(10. 12. 1856, м. Павловський Посад Моск. губ. – 1937, Белґрад) – історик Церкви. Доктор церк. історії (1916). Закін. Моск. духовну академію (1880). Викладав церк. історію у Пензен. (1880–81), Рязан. (1881–92), Моск. (1892–99) духов. семінаріях і Моск. університеті (1892–99; усі – Росія); від...
(10. 12. 1950, смт Совєтський Ленінградської обл.) — лікар-стоматолог, хірург. Доктор медичних наук (1999), професор (2004). Закінчив Іркутський медичний інститут (РФ, 1973). У 1973—79 та 1991—2000 працював лікарем. 1979—90 — у Красноярському медичному інституті (РФ). Від 2000 — у Вінницькому...
(10. 12. 1914, с. Гордашівка, нині Тальнів. р-ну Черкас. обл. – 18. 01. 1974, Київ) – фахівець у галузі автоматичного регулювання, автоматизації вугледобування та ливарного виробництва. Доктор технічних наук (1962), професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський...
(10. 12. 1945, Кіровоград) – спортсмен (кульова стрільба), тренер. Майстер спорту (1980). Заслужений майстер спорту СРСР (1982). Закін. Київ. військ. училище зв’язку (1967). У 1972–76 працював інструктором-спортсменом Центр. СКА (Москва); 1976–92 – викладач Київ. радіо-тех. училища; 1992–2006 –...
(10. 12. 1918, Київ – 05. 03. 2001, там само) – біохімік. Доктор біологічних наук (1977). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1972). Закін. Об’єдн. укр. університет (м. Кзил-Орда, Казахстан, 1943). Від 1945 працювала в Інституті біохімії АН УРСР (Київ): 1962–83 – старший науковий...
(Арочка Мікалай Мікалаевіч; 10. 12. 1930, с. Вецявичі Слонімського р-ну Гроднен. обл., Білорусь) – білоруський поет і літературознавець. Доктор філологічних наук (1981), чл. СП Білорусі (1958). Закін. філол. факультет Білорус. університету (Мінськ, 1956). Від 1966 – науковий співробітник...
(10(22). 12. 1881, Тифліс, нині Тбілісі – 24. 06. 1955, Одеса) – фізіолог. Доктор медичних наук (1939, без захисту дис.), професор (1927). Закін. мед. факультет Новорос. університету в Одесі (1909), де й працював від 1910 (з перервою; згодом Одес. мед. інститут): 1922–53 – завідувач кафедри...
(10. 12. 1928, с. Дмитрівське, нині Моск. обл. – 10. 01. 2013, Харків) – ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1988), професор (1990). Закін. Моск. вет. академію (1952). Відтоді працював вет. лікарем у РФ; від 1959 – старший науковий співробітник, 1964–98 – зав. лаб. зоогігієни...
(10. 12. 1918, с. Моделів, нині Радомишл. р-ну Житомир. обл. – 02. 12. 2006, Київ) – педагог. Доктор педагогічних наук (1973), професор (1974). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Київ. пед. інституті (1935–37), закін. Київ. університет (1940). Учителював. Працював відп....
(10. 12. 1950, с. Мала Локня Курської обл., РФ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (2008). Закінчив Харківський університет (1973). Від 1975 працює у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» НАНУ: від 2009 — завідувач відділу фізики твердого тіла і...
(Jóźwikiewicz Przemysław; 10. 12. 1974, м. Ключборк Опольського воєводства, Польща) — польський славіст. Доктор габілітований (2014). Бронзова медаль за багатолітню працю Президента Республіки Польща (2017). Закінчив Інститут слов’янської філології Вроцлавського університету (Польща, 1999), де від...
(10. 12. 1881, с. Маяки, нині Біляїв. р-ну Одес. обл. – листопад 1936, Ленінград, нині С.-Петербург) – церковний діяч. Закін. С.-Петербур. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1907). 18 серпня того ж року рукопоклад. у сан диякона, 19 серпня – ієрея. Відтоді працював законовчителем у...
(10. 12. 1931, с. Солоне, нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл.) – учасник національно-визвольної боротьби, художник, музикант. 1946 створив підпіл. групу «опришків». Співпрацював з підпіллям ОУН: вів розвідку, їздив на Сх. по медикаменти, поширював заборонену літературу; неодноразово з боєм виривався...
(Makovický Dušan Petrovich; 10. 12. 1866, м. Ружомберок, нині Словаччина – 12. 03. 1921, там само) – словацький лікар, письменник, перекладач, громадський діяч. Закін. мед. факультет Праз. університету (1890), слухав лекції в університетах Берліна та Іннсбрука. 1891–94 працював лікарем. Був...
(10. 12. 1925, Тбілісі) – інженер лісового господарства. Доктор біологічних наук (1988). Закін. Лісотех. академію (1956). Працював на Веселобоковеньків. селекц.-дендрол. дослід. станції: заст. дир. з науки (1963–71), дир. (1971–88); від 1989 – в Укр. НДІ ліс. господарства і агролісомеліорації:...
(10. 12. 1938, Ялта, нині АР Крим – 11. 03. 2018, Сімферополь) – фізик, громадсько-політичний діяч. Доктор фізико-математичних наук (1982), професор (1984). Закін. Самарканд. університет (1961). Працював в Інституті ядер. фізики АН Узбекистану: н. с., зав. лаб. теорії поля (1961–92). Від 1992 – у...
(10. 12. 1940, с. Пам’ять Свободи Омської обл., РФ) – патофізіолог. Доктор медичних наук (1984), професор (1998). Закін. Крим. мед. інститут (Сімферополь, 1966). Працював лікарем. Від 1968 – в Інституті фізіології АНУ: від 1986 – провідний науковий співробітник; від 1992 – зав. лаб. патол....
(10. 12. 1958, м. Кіровське Сталінської обл., нині Хрестівка Горлівського р-ну Донецької обл.) — гірничий інженер. Доктор технічних наук (2011). Державна премія України в галузі науки і техніки (2010). Закінчив Донецький політехнічний інститут (1981). Відтоді працював на шахті імені О. Засядька...
(10. 12. 1869, с. Шипинки, нині Барського р-ну Вінн. обл. – 22. 03. 1966, Варшава) – лікар-хірург. Доктор медицини (1901). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1893). Під час навч. брав участь у боротьбі з епідемією холери на Сх. Росії. Працював лікарем. 1904–16 – асист. хірург. клініки...
(10. 12. 1957, м. Артемівськ Сталін., нині Донец. обл.) – хімік. Доктор хімічних наук (2004). Закін. Дніпроп. університет (1982). Відтоді працює в Укр. НДІ соляної промисловості: від 1998 – провідний науковий співробітник; водночас від 2001 – завідувач кафедри заг.-наук. дисциплін електротехнол....
(10. 12. 1955, м. Богодухів Харківської обл. — 23. 10. 2021, Харків) — лікар-хірург, уролог. Доктор медичних наук (2009), професор (2011). Закінчив Харківський медичний інститут (1979). Працював лікарем. Від 1987 — у Харківському медичному університеті: 2010—19 —завідувач кафедри урології,...
(10. 12. 1975, Полтава) – композитор, педагог. Член НСКУ (2006). Закін. Нац. муз. академію України (Київ, 2004; викл. Л. Колодуб). Відтоді – викладач дит. муз. шкіл № 35 і 36 та гімназії «Пріоритет» (усі – Київ), 2008–11 – дит. муз. школи № 1 (Полтава). Від 2011 – концертмейстер Київ. академії...
(10. 12. 1950, смт Совєтський Ленінградської обл.) — лікар-стоматолог, хірург. Доктор медичних наук (1999), професор (2004). Закінчив Іркутський медичний інститут (РФ, 1973). У 1973—79 та 1991—2000 працював лікарем. 1979—90 — у Красноярському медичному інституті (РФ). Від 2000 — у Вінницькому...
(10. 12. 1950, с. Мала Локня Курської обл., РФ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (2008). Закінчив Харківський університет (1973). Від 1975 працює у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» НАНУ: від 2009 — завідувач відділу фізики твердого тіла і...
(10. 12. 1950, Вінниця) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (2000), професор (2002). Закін. Одес. політех. інститут (1972), де й працює від 1974 (нині університет): 1989–90 – заступник декана з навч. роботи мех.- технол. ф-ту, від 2001 – завідувач кафедри технології конструкц. матеріалів і...
(10. 12. 1950, Полтава – 12. 09. 1994, там само) – графік і живописець. Дружина В. Безуглова. Член СХУ (1986). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1974; викл. В. Ненадо). Від 1974 викладала у Полтав. дит. худож. школі, 1981–94 – у Полтав. пед. інституті. Її твори експонувалися на респ. (від...
(10. 12. 1950, с-ще Тутуяр Кемеров. обл., РФ) – тренер (легка атлетика, лижні гонки). Заслужений тренер України (2002). Закін. Новокузнец. пед. інститут (Кемеров. обл., 1972). Працює тренером-викл. (від 1993), водночас дир. (від 2007) ДЮСШ (смт Макарів Київ. обл.) та заст. нач. (від 2010) Київ....
(10. 12. 1925, Харків — 08. 11. 2021, Київ) — мовознавець. Син Бориса, онук Данила Ткаченків. Доктор філологічних наук (1984), професор (1992), член-кореспондент НАНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Премія імені О. Потебні НАНУ (2006). Закінчив Київський університет (1950)....
(10. 12. 1925, Київ) — металознавець, хімік. Дружина Лева, мати Юрія Ягупольських. Доктор хімічних наук (1979). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1948). Працювала 1953—57 в Управлінні газопроводу; 1957—72 — в Інституті електрозварювання АН УРСР; 1972—95 — в Інституті проблем...
(10. 12. 1925, Тбілісі) – інженер лісового господарства. Доктор біологічних наук (1988). Закін. Лісотех. академію (1956). Працював на Веселобоковеньків. селекц.-дендрол. дослід. станції: заст. дир. з науки (1963–71), дир. (1971–88); від 1989 – в Укр. НДІ ліс. господарства і агролісомеліорації:...
(10. 12. 1925, м. Моршанськ Тамбов. обл., РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1942, на фронті від червня 1943. Відзначився у вересні 1943 під час форсування Дніпра побл. с. Трахтемирів (нині Канів. р-ну Черкас....
(Brzoza Jan; справж. – Юзеф Воробець, Józef Worobiec; крипт. – J. В.; 10. 12. 1900, Львів – 02. 10. 1971, Острів під Мишковом, Польща) – польський прозаїк, журналіст, культурний діяч. Член Спілки польс. літераторів у Львові, СПУ (1940). У 1921–22 – чл. КПЗУ. 1929 закінчив вечірні курси у Львові....
(10. 12. 1900, Київ – 08. 02. 1976, м. Мюнхен, Німеччина) – письменниця. Закін. Фундуклеїв. жін. гімназію у Києві (1918). Від 1920 мешкала у Стамбулі, потім у Празі, від 1924 – у Парижі, від 1927 – у м. Ґрас (Франція), де познайомилася з І. Буніним і підтримувала з ним тісні стосунки. Їхня...
(Pirandello Luigi; 28. 06. 1867, м. Аґрідженто, Італія — 10. 12. 1936, Рим) — італійський письменник, драматург. Нобелівська премія з літератури (1934). Народився в родині власника сірчаних копалень. Навчався в Технічному інституті в Аґрідженто, потім одночасно на юридичному та філологічному...
(02. 08. 1933, с. Бортків Золочівського пов. Тернопільського воєводства, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 10. 12. 2023, Львів) — матерiалознавець. Батько Г. Похмурської. Доктор технічних наук (1972), професор (1973), член-кореспондент НАНУ (1990). Дійсний член НТШ (1995). Заслужений діяч...
(14. 07. 1895, с. Балківці, нині Сучав. пов., Румунія – 10. 12. 1971, смт Воловець, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл., похов. у м. Тячів Закарп. обл.) – правознавець, громадський діяч. Навч. у держ. нім.-укр. гімназії у м. Серет (нині Румунія). Під час 1-ї світової війни служив у австро-угор....
(18. 07. 1936, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 10. 12. 2023, Київ) — гідрогеолог. Доктор геологого-мінералогічних наук (1983), професор (1991), академік НАНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія України у галузі науки і техніки (2004), премія РМ СРСР (1991)....
(04. 12. 1931, Харків – 10. 12. 2014, Київ) – кіносценарист, публіцист. Акад. НАМУ (2004). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1981). Премії СКінУ (1981), СКін СРСР (1987), ім. Ф. Соболєва (2004). Орден «За заслуги» 3-го (1996) та 2-го (2001) ступ. Золота медаль АМУ (2006). Член НСЖУ (1959, 1-й голова...
(13. 03. 1926, с. Межиріч Лебединського, нині Сумського р-ну Сумської обл. — 10. 12. 2000, с. Віта-Поштова Києво-Святошинського, нині Фастівського р-ну Київської обл.) — майстер художньої кераміки. Правнук Ф. Падалки. Заслужений майстер народної творчості України (1997). Бронзова медаль ВДНГ СРСР...
(28. 06(10. 07). 1872, с. Білі Вежі Конотоп. пов. Черніг. губ., нині с. Біловежі Другі Бахмац. р-ну Черніг. обл. – 10. 12. 1963, Київ) – фахівець у галузі машинобудування та ковальсько-пресового виробництва. Походив із давнього козац.-старшин. роду. 1913 захистив дис. «Расчет и теоретические...
(07. 07. 1935, с. Стирти, нині Житомир. р-ну Житомир. обл. – 10. 12. 2024, Київ) – фахівець у галузі земельних відносин і землеустрою. Доктор економічних наук (1986), професор (1994), академік НААНУ (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна премія України в галузі науки і...
(23. 06. 1950, с. Серафинці Городенського р-ну Станіславської обл., нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. – 10. 12. 2024, Київ) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1990), професор (1993), член-кореспондент НАНУ (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (2011). Державна...
(08. 06. 1927, Київ – 10. 12. 2016, там само) – матеріалознавець. Батько П. Марковського. Доктор технічних наук (1983), професор (1986). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Премії РМ СРСР (1991), ім. Г. Карпенка АНУ (1993). Закін. Київ. політех. інститут...
(02(14). 12. 1857, с. Царевщина, нині Саратов. обл., РФ – 10. 12. 1930, м. Дитяче Село, нині Пушкін С.-Петербур. міськради, похов. у Москві) – ботанік. Батько М. Навашина. Доктор ботаніки (1896), академік АН СРСР (1918), ВУАН (1924), член-кореспондент Бавар. АН (1908). Іноз. чл. Лондон. Ліннеїв....
(06. 10. 1924, м. Тамбов, РФ – 10. 12. 2017, Київ) – хоровий диригент, педагог. Член-кореспондент АМУ (2004), професор (1979). Народний артист СРСР (1979). Герой України (2004). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1976), премія ім. М. Лисенка (1984). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го...
(29. 09. 1929, м. Малин, нині Житомирської обл. – 10. 12. 2009, Одеса) – мовознавець. Батько О. Карпенко. Доктор філологічних наук (1967), професор (1968), член-кореспондент НАНУ (2006). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Закінчив Львівський університет (1953). Від 1955 працював у...
(Wasilewski Leon; псевд. – L. Płochocki, Os…arz; 12(24). 08. 1870, С.-Петербург – 10. 12. 1936, Варшава) – польський політичний діяч, публіцист. Батько В. Василевської. Навч. у Львів. університеті. У С.-Петербурзі ознайомився з ідеями соціалізму, які згодом поєднав з ідеями визволення слов’ян....
(03. 10. 1928, м. Зінов’євськ, нині Кропивницький — 10. 12. 2021, там само) — письменник, перекладач, театрознавець. Член НСЖУ (2003), НСТДУ (2007). Премія НСТДУ (2008), обласні імені В. Ястребова (2002), імені Є. Маланюка (2010). Закінчив Одеський університет (1962). Працював на будовах...
(псевд.: Волянський, Сокирка, Трубкович, Туратті; 15. 07. 1899, Львів – 10. 12. 1960, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – політичний діяч, журналіст, публіцист. Чоловік І. Мартинець-Туркевич. Закін. Академ. гімназію у Львові (1918). Під час Визв. змагань 1917–21 воював у складі...
(01. 04. 1901, м. Умань Київ. губ., нині Черкас. обл. – 10. 12. 1966, м. Плезантвілл, шт. Нью-Йорк, США) – скрипаль, педагог, композитор. Доктор музики (1940). Гри на скрипці навч. у батька. У 6-річ. віці почав компонувати, в 11-річ. – виступати на концертах як скрипаль-соліст. Навч. у Київ....
(28. 01(09. 02). 1898, м. Таганрог, Росія – 10. 12. 1954, Харків) – ортопед-травматолог, антрополог. Чоловік О. Недригайлової. Доктор медичних наук (1935), професор (1935). Закін. природн. відділ. Париз. університету (1915), навч. на мед. ф-тах Париз. (1915–17) та Харків. (1917–20) університетів....
(04. 09. 1872, м. Сестрорецьк, Росія – 10. 12. 1928, м. Подєбради, нині Чехія) – політичний і громадський діяч. Чоловік В. О’Коннор-Вілінської. Закін. Харків. технол. інститут (1897). Під час навчання належав до укр. студент. громади, співпрацював у Харків. товаристві письменності. 1897–1905...
(Гарин-Михайловский Николай Георгиевич; справж. – Михайловський; Михайловский; ін. псевд. – Гарин М.; 08(20). 02. 1852, С.-Петербург – 27. 11(10. 12). 1906, там само) – російський письменник, публіцист, інженер шляхів сполучення. Закін. Рішельєв. гімназію в Одесі (1871), Інститут інж. шляхів...
(справж. – Борухович; 03. 12. 1889, м. Бердичів Київ. губ., нині Житомир. обл. – 10. 12. 1963, Москва) – режисер, педагог, театральний діяч. Брат Н. Лойтера. Заслужений артист Узб. РСР (1943). У 1906 розпочав літ. діяльність у г. «Северо-западный голос» (м. Вільно, нині Вільнюс). Від 1910...
(Кирсанов Семён Исаакович; крипт.: С. К., С. Кирс., С. К-ов; 05(18). 09. 1906, Одеса – 10. 12. 1972, Москва) – російський поет, перекладач. Сталінcька премія (1951). Закін. Одес. ІНО (1925). Учасник 2-ї світової війни. Член одес. групи «Колектив поетів» (1920), пізніше перейшов до футуристів....
(18. 10. 1921, с. Крючки Ізюмського пов. Харківської губ., нині Балаклійського р-ну Харківської обл. — 10. 12. 2006, м. Боярка Києво-Святошинського, нині Фастівського р-ну Київської обл.) — критик, перекладач. Член НСПУ (1950). Літературна премія «Благовіст» (2003). Після закінчення середньої...
(08. 05. 1926, Київ — 10. 12. 2001, Оттава) — громадська діячка. Дочка Володимира, сестра Олекси, онука Левка та Альдони Симиренків. Від 1943 — у таборах для переміщених осіб у Німеччині, від 1950 — у Канаді. Закінчила Оттавський університет, за освітою — політолог. Працювала радником-експертом із...
(псевд.: Вол. Левенко, В. Л-ко та ін.; 24. 07(05. 08). 1866, х. Оріхівщина, нині село Хорол. р-ну Полтав. обл. – 10. 12. 1933, Прага) – письменник, громадсько-культурний діяч. Закін. Прилуц. г-зію, правн. факультет Моск. університету (1888). Видавав ж. «Нова громада» (1906) і перші укр. газети у...
(27. 04. 1894, м. Снятин, нині Івано-Франківської обл. — 10. 12. 1937, Харків) — український громадський та військовий діяч, заступник голови Снятинської секції Українського студентського союзу (1912–14), хорунжий Легіону Українських Січових Стрільців (1914–15), поручник 1-ї бригади УСС УГА...
(15(28). 03. 1900, с. Пасківщина, нині Бровар. р-ну Київ. обл. – 10. 12. 1989, Москва) – співак (ліричний баритон), педагог. Нар. арт. РРФСР (1947). Сталінcька премія (1942). Закін. Київську консерваторію (1925; кл. В. Цвєткова). Дебютував 1924 на сцені Київ. опери. 1925–26, 1927–54 – соліст...
(03(16). 06. 1908, с. Єрмаківка, нині Новоселівка Любашів. р-ну Одес. обл. – 10. 12. 1986, Ташкент, похов. у Одесі) – фахівець у галузі виноградарства. Доктор сільськогосподарських наук (1961), професор (1965). Закін. Одес. с.-г. інститут (1930). Відтоді – в Укр. НДІ виноградарства і виноробства...
(13. 06. 1932, с. Троїцьк Новосибір. обл., РФ — 10. 12. 2017, Сімферополь) – архітектор. Канд. архітектури (1979), професор (2006). Член-кореспондент Укр. академії архітектури (2005). Заслужений архітектор України (2003). Закін. Ленінгр. інститут живопису, скульптури і...
(псевд.: Антіох, Миколайчик Білокопитний, Миколайчик, Перебийніс, Черніговець Я. та ін.; 01(13), за ін. даними – 03(15). 02. 1843, Чернігів – 27. 11(10. 12). 1909, там само) – письменник, педагог, громадський діяч. Дід М. Вороного. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1864). У студент. роки...
ПРА́ВДА Володимир Іванович (09. 08. 1935, м. Канів Київської обл., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 10. 12. 2018, Київ) — фахівець у галузі радіотехніки та радіоелектроніки. Кандидат технічних наук (1968), професор (1990). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1975). Премія РМ...
(20. 03. 1930, Харків — 10. 12. 1992, там само) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1978). Закінчив Харківський університет (1952). Відтоді працював на виробництві; 1957—92 — у Харківському фізико-технічному інституті АНУ: від 1978 — провідний науковий співробітник. Наукові дослідження:...
(29. 07. 1947, с. Городище Смолен. обл., РФ – 10. 12. 2006, Одеса) – хімік. Доктор хімічних наук (1999), професор (2004). Закін. Одес. університет (1971), де 1972–80 й працював. 1980–2006 – у Фіз.-хім. інституті НАНУ (Одеса): 1980–84, 1992–93 – директор дослід. заводу, 1984–92 – заступник...
(Зидаров Камен; справж. – Манєв Тодор Сабев; Манев Тодор Събев; 16. 09. 1902, с. Драганово, нині Ловеч. обл., Болгарія – 10. 12. 1987, Софія) – болгарський письменник. Герой Соц. Праці (1974). Навч. у Софій. університеті (1942). У зб. віршів «Тишина» (1936), «Антена» (1938), «Септемврийски песни»...
(29. 07. 1850, Одеса – 10. 12. 1929, Ленінград, нині С.-Петербург) – лікар-терапевт, бальнеолог. Закін. Мед.-хірург. академію в С.-Петербурзі. Працював лікарем. Від 1876 упродовж 20-ти р. викладав в училищі лікар. помічниць і фельдшериць. Від 1887 брав активну участь у впорядкуванні лікув.-сан....
(26. 06. 1931, с. Лукашівка Чорнобаївського, нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 10. 12. 2019, Київ) — ботанік, флорист і систематик. Доктор біологічних наук (1993), професор (2005). Державна премія України у галузі науки і техніки (1992). Премія імені М. Холодного НАНУ (2007). Закінчив...
(08. 07. 1933, с. Нижнiй Бистрий, нині Хуст. р-ну Закарп. обл. – 10. 12. 2002, Ужгород) – письменник. Член НСПУ (1958). Обл. літ. премія ім. Ф. Потушняка (1996). Закiн. Ужгород. університет (1962). Працював журналiстом, 1983– 96 – вiдп. секр. Закарп. орг-цiї НСПУ. Дебютував як поет 1949....
(17. 06. 1925, Ленінград, нині С.-Петербург – 10. 12. 2010, Львів) – лікар-стоматолог. Батько Я. Вареса. Доктор медичних наук (1968), професор (1968). Закінчив Казанський стоматологічний інститут (РФ, 1949). Працював викладачем Омської зуболікарської школи (РФ, 1950–53); у 2-му Московському...
(19. 02. 1925, с. Терлиця Монастирищен. р-ну, нині Черкас. обл. – 10. 12. 2018, м. Прінстон, шт. Нью-Джерсі, США) – кінознавець, філософ. Член НСКінУ (1959, секр. 1960–70). Доктор філософських наук (1963), професор (1965). Респ. премія в галузі літ.-худож. критики (1979). Учасник 2-ї світової...
(06. 10. 1930, с. Чорногузи, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл. – 10. 12. 2013, там само) – майстриня художньої вишивки та писанкарства. Заслужений майстер народної творчості України (1999). Освіта середня. Працювала на Чернів. худож. ф-ці (1962–78). Вишивала хрестиком, низинкою настилом, ручним...
(07. 02. 1949, с. Миколай-Поле Верхньохортицького, нині Запорізького р-ну Запорізької обл. — 10. 12. 2020, Запоріжжя) — поет. Член НСПУ (2011). Закінчив Львівський інститут фізичної культури. Займався важкою атлетикою (був майстром спорту, чемпіоном УРСР). Працював на Запорізькому...
(12(24). 08. 1862, колонія Луй, нині с. Степне Самар. обл., РФ – 10. 12. 1933, м. Цінновіц, похов. у м. Орнбау, Німеччина) – церковний діяч РКЦ. Закін. Тираспол. духовну семінарію у Саратові (нині РФ), імператор. духовну академію у С.-Петербурзі зі ступ. магістра теології (1889). У березні 1889...
(30. 12. 1918, с. Новоукраїнка, нині місто Кіровогр. обл. – 10. 12. 1992, Кіровоград) – поет, журналіст. Член СПУ (1947). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Харків. газет. технікумі (1933–36), на курсах молодших журналістів при Всеукр. комуніст. інституті журналістики (Харків,...
(1888, с. Короп, нині смт Короп. р-ну Черніг. обл. – 10. 12. 1938) – майстер художньої кераміки. Чоловік В. Васильєвої. Навч. у Миргород. худож.-пром. школі (нині Полтав. обл., 1911–15). Очолив 1917 Полтав. деревообробну майстерню. Працював у земствах Поділля. У 1-й пол. 1920-х рр. – інспектор...
(02. 01. 1938, містечко Карлівка, нині місто Полтав. обл. – 10. 12. 2001, Дніпропетровськ) – гірничий інженер-геофізик. Доктор технічних наук (1987). Закін. Дніпроп. гірн. інститут (1962). Працював у Дніпропетровську: в Інституті геотех. механіки АН УРСР (1962–90): від 1969 – старший науковий...
(07. 12. 1952, Київ — 10. 12. 2022, там само) — матеріалознавець. Доктор технічних наук (2008). Закінчив Київський політехнічний інститут (1976). Від 1986 працював у Інституті проблем матеріалознавства НАНУ (Київ): 2002—18 — завідувач відділу акустичних методів дослідження матеріалів, 2018—22 —...
(22. 02 (06. 03). 1881, с. Мерефа, нині місто Харків. обл. – 10. 12. 1949, Київ) – живописець і графік. Батько В. Жалка-Титаренка. Член СХУ (1945). Закін. С.-Петербур. АМ (1906; майстерня І. Рєпіна). Працював у Варшаві: 1906–14 – у політех. інституті, водночас – викладач худож. школи та реал....
(24. 02. 1921, с. Ждани Лохвицького пов. Полтавської губ., нині Миргородського р-ну Полтавської обл. — 10. 12. 2010, Житомир) — актор. Народний артист України (1994). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Харківський театральний інститут (1947; викладачі І....
(1874 – 10. 12. 1919, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ) – архітектор. Брат О. Булацеля. Закін. С.-Петербур. інститут інж. шляхів сполучення. Розробив ген. план Луганська (1896), від 1901 – архітектор міста. За проектами Б. у Катеринославі споруджено Зимовий театр на Катерининському проспекті,...
(18. 10. 1920, Харків – 10. 12. 1984, там само) – лікар-радіолог. Доктор медичних наук (1981). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ташкент. мед. інститут (1942). Працював в Укр. інституті експерим. ендокринології (нині Інститут проблем ендокрин. патології НАМНУ, Харків, 1948–54); у Харків. НДІ...
(02. 10. 1929, с. Литвинівка, нині Старобіл. р-ну Луган. обл. – 10. 12. 2011, Севастополь) – живописець. Член НСХУ (1972). Закін. Харків. худож. інститут (1958; викл. Б. Косарев, В. Сизиков, О. Хмельницький). Відтоді – художник-постановник Черніг. муз.-драм. театру; 1959–80 – художник Луган....
(Kryński Adam Antoni; 19. 05. 1844, м. Луків Люблін. воєводства, Польща – 10. 12. 1932, Варшава) – польський мовознавець. Професор (1908). Член-кореспондент Польс. академії знань (1889). Навч. у Гол. школі у Варшаві (1862–69), в Університеті м. Ляйпциґ (1869). Учителював; від 1875 – чл. Мовної...
(11(24). 09. 1902, с. Зелене Верхньодніпровського пов. Катеринославської губ., нині Олександрійського р-ну Кіровоградської обл. — 10. 12. 1937, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — геолог. Кандидат геолого-мінералогічних наук (1935). Навчався у ремісничому училищі в с. Саксагань (нині Кам’янського р-ну...
(29. 08(11. 09). 1907, м. Горлівка, нині Донец. обл. – 10. 12. 1984, Київ) – астроном. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1963). Закін. Пед. інститут у Ростові-на-Дону (1931). У 1938– 44 працював у Пулков. обсерваторії (Ленінград); 1944–72 – завідувач відділу астрофізики, 1953–72 –...
(17(30). 10. 1907, Одеса — 10. 12. 1986, там само) — графік, живописець. Заслужений художник УРСР (1977). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Член Асоціації революційного мистецтва України, СХУ (1938). Закінчив Одеський художній інститут (1931; викладач М. Гронець). Працював викладачем у...
(15. 02. 1940, с. Скотарське, нині Воловец. р-ну Закарп. обл. – 10. 12. 2013, Київ) – лікар. Батько Н. Кризини. Доктор медичних наук (2007), професор (2008). Закін. Київський медичний інститут (1974), де відтоді й працював. Від 1981 – у Нац. мед. академії післядиплом. освіти (Київ): від 2008 –...
(27. 08. 1929, с. Петровський Кустанай. обл., Казахстан – 10. 12. 2006, Івано-Франківськ) – хімік. Доктор хімічних наук (1994), професор (1996). Закін. Урал. політех. інститут (1951, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ). Працював 1955–58 в Урал. філії АН СРСР (Свердловськ); 1958–61 – у Челябін....
(справж. – Остроухов; 31. 05 (12. 06). 1882, с. Тростянець, нині місто Сум. обл. – 10. 12. 1962) – актор і режисер театру та кіно. Працював в укр. трупах М. Садовського, Д. Гайдамаки, О. Суслова та ін. Від 1910 знімався також у кіно. А. одним із перших застосував прийоми комбінов. зйомок як...
(10. 06. 1933, м. В’язники Владимир. обл., РФ – 10. 12. 1992, Харків) – скульптор, живописець, графік. Член СХУ (1975). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1965; викл. Б. Корольков, І. Мельгунова, М. Рябінін), де відтоді й працював: 1970–91 – доцент Учасник респ. і всесоюз. мистецьких виставок...
(09. 01. 1931, м. Рикове, нині Єнакієве Донец. обл. – 10. 12. 2019, Чернігів) – актриса. Дружина П. Мороза. Заслужений артист УРСР (1972). Закін. Харків. театр. інститут (1960). Працювала 1964–91 у Черніг. укр. муз.-драм. театрі ім. Т. Шевченка. Створила чимало різноплан. сценіч. образів у...
(02. 11. 1950, м. Вольськ Саратовської обл., РФ – 2 грудня 2025, Львів) – перекладач, шекспірознавець, літературний редактор. Член НСПУ (1988). Дійсний член НТШ (1998). Літературна премія ім. М. Рильського (2003). Закінчила Львівський університет (1973). Працювала перекладачем науково-природничої...
(09. 10. 1974, Київ – 01. 12. 2025, там само) – лікар-хірург. Дочка А. Крючина. Доктор медичних наук (2011). Закінчила Національний медичний університет (Київ, 1997). Від 1999 працювала у Київському центрі хірургії захворювань печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози; одночасно від 2006 –...
(Wolf Christa; 18. 03. 1929, м. Ландсберґ, нині Ґожув Великопольський, Польща – 01. 12. 2011, Берлін, Німеччина) – німецька письменниця, критик. Член АМ НДР (1974). Літ. премії ім. Г. Манна (1964) та ім. Ґ. Бюхнера (1980), Національна премія НДР (1964), Австрійська державна премія за...
(14. 09. 1946, м. Котовськ, нині Подільськ Одеської обл. – 01. 12. 2025, Київ) – футболіст (півзахисник), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1975), заслужений тренер України (2001). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2004, 2007, 2015). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2020)....
(07. 07. 1935, с. Стирти, нині Житомир. р-ну Житомир. обл. – 10. 12. 2024, Київ) – фахівець у галузі земельних відносин і землеустрою. Доктор економічних наук (1986), професор (1994), академік НААНУ (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна премія України в галузі науки і...
(23. 06. 1950, с. Серафинці Городенського р-ну Станіславської обл., нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. – 10. 12. 2024, Київ) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1990), професор (1993), член-кореспондент НАНУ (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (2011). Державна...
(Чокалюк Богдан Михайлович; 22. 08. 1958, с. Верхні Станівці Вашків., нині Кіцман. р-ну Чернів. обл. – 10. 12. 2005, Рівне) – церковний діяч УПЦ КП. Канд. богослов’я (1997). Наперс. хрест (1983), орден преподобного Сергія Радонезького 3-го ступеня (1987), орден «За заслуги» 3-го ступеня...
10 грудня 1953 на оператив. обліку перебувало 98 озброєних підпільників, розпорошених по 37-ми р-нах; 1954 – до 70-ти нелегалів ОУН (окремі їхні групи ліквідовано у 1955–56)....
10 грудня 2000, створив правові можливості для розвитку нових форм співпраці на федерал. та регіонал....
10 грудня 1992. Посольство України у Н. діє у Абуджі від 1999, посольство Н. в Україні – у Києві від 2000....
10 грудня 1938 це положення ліквідоване. У 1930-х рр. із Синодал. друкарні Польс. Автокефал. Православ....
10 грудня 1997 «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» та ін....
10 грудня – генерал М. Омелянович-Павленко. Спочатку НКГА знаходилася у Львові, від 22 листопада – у с....
10 грудня 1923, що врегульовувала статус нового обряду, який у документах іменували «ritusbisantico-slavicus», або «greco-slavicus»....
10 грудня 1675 у документі єпископа Мукачівського (див. Мукачівська греко-католицька єпархія) Й. Волошиновського....
10 грудня 2019 вперше від 2016 проведено черг. 6-й саміт у «норманд. форматі» за участі Президентів України, Франції та РФ В....
10 грудня 1948 ГА ООН (8 держав, зокрема СРСР і УРСР, утрималися при голосуванні). Одностайна позиція соціалістичних держав при голосуванні пояснювалася тим, що їхні пропозиції щодо вміщення у текст Декларації прав націй на самовизначення, захисту національних меншин і заборони фашистської ідеології не знайшли підтримки....
10 грудня 2010 уряд РФ подав до Верхов. суду позов щодо ліквідації ОУР. Із посиланням на рос. законодавство у ньому повторено виявлені аудитом порушення, зокрема те, що до списку ОУР входили автономні некомерц....
10 грудня 1913. На літаку, пілотованому І. Сікорським, здійснено показові польоти і встановлено низку рекордів: 12 грудня 1913 він підняв вантаж вагою 1100 кг (поперед....
10 грудня 1948) проголошує: «Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, насолоджуватися мистецтвом, брати участь в науковому прогресі та користуватися науковими здобутками....
10 грудня – Полтаву, 12 грудня – Харків, 16 грудня – Київ, 30 грудня – місто Катеринослав (нині Дніпро)....
10 грудня – у річницю смерті А. Нобеля (у Швеції ця дата збігається з офіц. днем підняття держ. прапора)....
10 грудня 1991 у м. Маастрихт, на якій розглянуто підсумкові рекомендації двох міжурядових конференцій щодо формування 4-х просторів вільного пересування: капіталів, товарів, послуг і громадян країн-членів об’єднання....
10 грудня 1925 після відмови архієпископа Серафима (Самойловича) і митрополита Кирила (Смирнова) прийняти умови функціонера ГПУ Є....
10 грудня 2021. Загалом було видано 94 457 номерів. Наклад: у 2-й половині 1960-х рр. — понад 7 тис., наприкінці 1980-х рр....