(18. 11(01. 12). 1913, х. Пелехівщина, нині село Глобин. р-ну Полтав. обл. – 06. 12. 1992, Київ) – композитор, диригент, культурно-громадський діяч. Брат Платона, батько Романа Майбород. Народний артист СРСР (1960). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1963). Премія ім....
(01. 12. 1918, х. Пелехівщина, нині село Глобин. р-ну Полтав. обл. – 08. 07. 1989, Київ) – композитор, музично-громадський діяч. Брат Г. Майбороди. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1957). Народний артист УРСР (1968), СРСР (1979). Сталінcька премія (1950), Державна премія України імені Тараса...
(Graciotti Sante; 01. 12. 1923, м. Озімо, Італія – 17. 10. 2021, Рим) – італійський мовознавець-славіст, історик слов’янських літератур. Іноз. чл. НАНУ (1991), АН Польщі та Хорватії. Член Нац. академії дей Лінчей (Рим). Почес. д-р низки університетів Польщі. Почес. президент Товариства А....
(справж. – Кос; 01. 12. 1909, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. – 30. 11. 1983, Львів) – композитор, педагог, піаніст, музикознавець, музично-громадський діяч. Професор (1973). Народний артист УРСР (1969). Сталінська премія (1951). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1980). Депутат ВР СРСР...
(Мальмберг Владимир Константинович; 01(13). 12. 1860, Москва – 09. 12. 1921, там само) – російський історик мистецтва, археолог, колекціонер і музейний діяч. Доктор теорії та історії мистецтв (1905). Член-кореспондент Імператор. археол. комісії (1895), чл. ради Рос. держ. археол. комісії (1918),...
(01. 12. 1846, с. Голешів, нині Стрий. р-ну Львів. обл. – 19. 06. 1918, Львів) – кооперативний діяч, педагог. Народився у сім’ї священика. Закін. Дрогоб. вищу гімназію (нині Львів. обл., 1866), керував у ній хором. 1866–71 – слухач відділ. класич. філології філос. факультету Львів. університету....
(псевд. – Бутумбас; 01. 12. 1895, с. Петрівка Гадяц. пов. Полтав. губ. – 21. 12. 1961, м. Гакензак, шт. Нью-Джерсі, США) – графік, живописець. Член Об’єдн. митців-українців Америки (1952). Навч. у Полтав. кадет. корпусі (1906–13). Учасник визв. змагань. Був інтернов. у Польщі. Навч. у Вищій...
(19. 11 (01. 12). 1896, с. Стрєлковка, нині Калуз. обл., РФ – 18. 06. 1974, Москва) – радянський військовий діяч. Маршал Рад. Союзу (1943). Чотириразовий Герой Радянського Союзу (1939, 1944, 1945, 1956), Герой Монгол. Нар. Респ. (1969), двічі кавалер найвищого рад. військ. ордена «Перемога»...
(справж. – Фінкельштейн; 19. 11(01. 12). 1883, Одеса – 23. 09. 1938, Київ) – бібліотекознавець, бібліограф, книгознавець. На поч. 20 ст. працював у сфері позашкіл. освіти, брав участь у створенні дит. вихов. закладів, робітн. клубів. Представник демократ. течії нової педагогіки. Один із засн. і...
(01. 12. 1940, Київ) — фахівець у галузі фізики міцності та фізичного матерiалознавства. Батько Г. Фірстова. Доктор фізико-математичних наук (1978), професор (1985), академік НАНУ (2006). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005),...
(01. 12. 1947, Будапешт — 07. 10. 2011, Київ) — фахівець у галузі інформаційних технологій. Доктор фізико-математичних наук (1990), професор (1992), член-кореспондент НАНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Державна премія України в галузі науки і техніки (1991, 2002), премія...
(01. 12. 1956, с. Баландине Кам’янського, нині Черкаського р-ну Черкаської обл.) — письменник-гуморист. Член НСПУ (2000), НСЖУ (1982). Премії імені С. Руданського (1999), імені С. Олійника (2007), імені В. Юхимовича (2012), імені П. Ребра (2017). Закінчив Дніпропетровський сільськогосподарський...
(18. 11 (01. 12). 1913, с. Чернеччина, нині Охтир. р-ну Сум. обл. – 10. 08. 1988, Київ) – поет. Член СПУ (1944). Сталінcька премія (1951), Державна премія України імені Тараса Шевченка (1972). Респ. комсом. літ. премія ім. М. Островського (1962), Літ. премія ім. Лесі Українки (1976). Депутат ВР...
(Mościcki Ignacy; 01. 12. 1867, с. Межаново, нині Мазовец. воєводства, Польща – 02. 10. 1946, комуна Версуа, кантон Женева, Швейцарія, 1993 перепохов. у Варшаві) – польський державний діяч, фахівець у галузі електрохімії, фізик. Президент Польщі (1926–39). Закін. хім. факультет Ризької...
(18. 11(01. 12). 1900, с. Будаївка Київ. пов. Київ. губ., нині м. Боярка Києво-Святошин. р-ну Київ. обл. – 07. 12. 1982, м. Кембридж, шт. Массачусетс, США) – фізико-хімік. Онук В. Беренштама, син Б. Кістяківського і М. Беренштам-Кістяківської, брат Олександра та батько Віри Кістяківських. Член...
(Соколовська Олександра Тимофіївна; 01(14). 12. 1902, с. Горбулів Радомишльського пов. Київської губ., нині Черняхівського р-ну Житомирської обл. – ?) – повстанський отаман. Навчалась у 7-класній Радомишльській жіночій гімназії (не закінчила через війну). Учителювала в українській гімназії, яку...
(19. 11 (01. 12). 1899, м. Самара, Росія – 12. 10. 1978, Київ) – патофізіолог-онколог. Син Євгена Кавецьких, батько Н. Мазепи. Доктор медичних наук (1937), професор (1939), академік АН УРСР (1951). Заслужений діяч науки УРСР (1960). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1972, 1981 –...
(справж. – Гайворонський; 01. 12. 1908, м. Костянтинівка Бахмут. пов., нині Краснокут. р-ну Харків. обл. – 13. 11. 1972, м. Філадельфія, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – письменник, журналіст. Навч. у Вищому худож.-тех. інституті в Москві (1927–29). Повернувся на Донбас. Був чл....
(01. 12. 1931, Тернопіль – 13. 09. 2021, місцевість Кармайкл, шт. Каліфорнія, США) – композитор, піаніст, педагог. Син О. Олійника, чоловік О. Герасименко-Олійник. Зарубіж. чл. НСКУ (2000). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Дит. роки пройшли у с. Купчинці (нині Терноп. р-ну Терноп. обл.)....
(01. 12. 1928, с. Дюрдьов, Воєводина, нині Сербія – 16. 04. 1973, м. Новий Сад, нині Сербія) – русинський мовознавець, педагог, письменник у Сербії. Брат Є. Кочиша. Член СП Сербії (1968). Закін. Вищу пед. школу (1956) та Університет (1963) у м. Новий Сад. Учителював; від 1963 – співроб....
(псевдоніми та криптоніми: Степан Білан, М. Галинич, М. Галич, Б. Данчицький, Д. Долинський, Б. Магміт, Олег Оленський, М. Роговик, Б. Д., Бог. Дан та ін.; 01. 12. 1889, с. Долина, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 05. 03. 1930, Львів) — журналіст, публіцист, громадський...
(01. 12. 1932, м. Мукачеве, нині Закарп. обл.) – хімік. Доктор хімічних наук (1970), професор (1973), член-кореспондент РАН (1997). Премія РМ СРСР (1989). Премії ім. В. Каргіна (1993) та Д. Менделєєва (2008) РАН. Заслужений діяч науки і техніки РФ (1992). Закін. Ужгород. університет (1954)....
(01. 12. 1976, Київ) — буддолог, японіст, перекладач. Доктор філософських наук (2017). Закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія» (2002). Стажувалася в Університеті Кіото (Японія, 1997—98). Від 2005 працює в Інституті філософії НАНУ (Київ): від 2019 — старший науковий...
(01. 12. 1910, м. Комарне, нині Городоцького р-ну Львів. обл. – 07. 02. 1998, м. Кембридж, шт. Массачусетс, похов. у м. Івенстон, шт. Іллінойс, США) – письменниця, перекладачка, економіст. Лауреатка низки літ. премій. З походження українка. У чотирилітньому віці приїхала з матір’ю до США, довгі...
(01. 12. 1893, с. Кривотули, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 10. 05. 1961, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) — громадський і кооперативний діяч. Батько Л. Палій. Закінчив гімназію у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ). Під час 1-ї світової війни мобілізований до...
(01. 12. 1957, с. Крисине Богодухів. р-ну Харків. обл.) – хоровий диригент, педагог. Член Національної всеукраїнської музичної спілки (1977). Заслужений діяч мистецтв України (2002). Закін. Харків. інститут мистецтв (1981; викл. А. Мірошникова). Працювала від 1977 викл. музики і співів Подвір....
(01. 12. 1958, с. Козин Миронівського, нині Обухівського р-ну Київської обл.) — актор. Заслужений артист України (2019). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1984; курс Л. Олійника, А. Роговцевої). Відтоді працює у Тернопільському українському драматичному театрі імені Т. Шевченка....
(19. 11(01. 12). 1890, с. Барщинці, нині Ярослав, обл., РФ – 09. 11. 1938, Москва) – радянський військовий і політичний діяч. Державні нагороди СРСР. Маршал СРСР (1935). Депутат ВР СРСР 1-го скликання. Учасник 1-ї світ, війни. унтер-офіцер рос. армії. Від 1917 брав участь у воєн. діях на боці...
(01. 12. 1950, с. Максимівка Градизького, нині Кременчуцького р-ну Полтавської обл.) — фахівець у галузі механіки та математичного моделювання. Доктор фізико-математичних наук (1995), професор (2001). Закінчив Дніпропетровський університет (нині Дніпро, 1973). Працював на виробництві; у...
(справж. – Шварцман; 19. 11(01. 12). 1899, Одеса – 09. 02. 1965, Чернівці) – режисер. Народний артист УРСР (1960). Закін. Першу держ. театр. студію в Одесі (1923). Працював у театрах Одеси: рай. драм. (1923), «Массодрамі» (1924), рос. драм. ім. А. Іванова (1925–28), Театрі Революції (1928–31,...
(01. 12. 1938, х. Кулебине, нині с. Римарівка Гадяц. р-ну Полтав. обл.) – живописець і педагог. Мати О. Баринової. Народний художник України (2009). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Народний художник України (2009). Дійсний член НАМУ (2017). Член НСХУ (1989). Навч. у Харків. худож. училищі...
(01. 12. 1919, с. Великі Гаї, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 25. 07. 1975, м. Джерсі-Сіті, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью Джерсі, США) — історик, журналіст, політолог, громадський діяч. Дійсний член НТШ (посмертно), УВАН (1949). Доктор політології УВАН (1968). Закінчив...
(01. 12. 1925, с. Копанки, нині Маловисків. р-ну Кіровогр. обл. — 29. 01. 2025, Кропивницький) — хореограф, педагог. Народний артист УРСР (1973). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Омський інститут фізичної культури (РФ, 1957). Відтоді – художній керівник...
(крипт.: М. К., К.-ъ, М. та ін.; 01. 12. 1863, м. Комарне Перемишл. округу, нині Городоцького р-ну Львів. обл. – 12. 02. 1930, м. Перемишль, Польща) – лікар-офтальмолог, громадський діяч, публіцист. Брат А. Коса. Дійсний член НТШ (1914). Закін. Укр. академ. гімназію у Львові (1882),...
(01. 12. 1955, м. Осипенко, нині Бердянськ Запоріз. обл. – 12. 12. 2020, Київ) – композитор, виконавець у жанрі авторської пісні, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (1995). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1977; викл. В. Зимня) та консерваторію (1987; кл. Л. Колодуба). Від 1979 –...
(01. 12. 1951, Вінниця — 29. 03. 2021, там само) — фахівець у галузі обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (2006), професор (2009). Закінчив Рязанський радіотехнічний інститут (РФ, 1974). Працював на виробництві у Вінниці (1976—80); від 1980 — у Вінницькому технічному університеті: від...
(01. 12. 1935, с. Коренєво Курської обл., РФ – 08. 10. 2016, Київ) – фахівець у галузі радіотехніки. Доктор технічних наук (1975), професор (1976). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2003). Закін. Київ. інститут цивіл. повітр. флоту (1959), де від...
(01. 12. 1946, Харків) – музикознавець, педагог. Заслужений працівник культури України (2019). Член НСКУ (2009). Закін. Київську консерваторію (1970; кл. Ф. Аерової). 1967–73 – лекторка Київ. філармонії. Водночас від 1970 викладає у Київ. академії музики ім. Р. Ґлієра: 1981–82 – зав. теор....
(01(13). 12. 1885, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 1980, Москва) – графік, живописець. Член СХ СРСР (1932). Закін. Маріуп. г-зію, навч. 1908–13 у Ш. Голлоші в Мюнхені. Щороку приїздив на канікули до Маріуполя, де писав етюди, пейзажі Приазов’я та Азов. моря (поїздки відновив у 1930-і рр.). Від...
(01. 12. 1956, Київ) – музикознавець, лекторка, педагог. Дочка Льва та Жанни, онука Лідії Колодубів. Член НСКУ (1994). Заслужений діяч мистецтв України (2013). Закін. Київську консерваторію (1982; кл. Л. Єфремової). Викладала у Київ. дит. муз. школі № 14 (1980–87, 1990–99), муз. школі м. Ляйпциґ...
(01. 12. 1937, м. Воронеж, РФ – 20. 08. 2025, Харків) – радіофізик. Доктор фізико-математичних наук (1981), професор (1998). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1972, 1989). Закінчив Харківський університет (1959), де відтоді й...
(01. 12. 1961, Львів) – поет, літературознавець. Член НСПУ (1997). Закін. Львівський університет (1983). Працював економістом, гол. аудитором. Від 2001 – гол. ред. альманаху «Форма(р)т», одночасно від 2002 – старший викладач Інституту підприємництва та перспектив. технологій при Нац. університеті...
(01. 12. 1961, смт Брацлав Брацлавського р-ну, нині с-ще Тульчинського р-ну Вінницької обл.) — економіст. Доктор економічних наук (2006), професор (2008). Закінчила Вінницьку філію Української сільськогосподарської академії (1988), де відтоді й працює (нині Вінницький аграрний університет):...
(18. 11 (01. 12). 1906, С.-Петербург – 09. 01. 1997, Київ) – органістка. Закін. фортепіан. факультет Ленінгр. консерваторії (1933; кл. І. Браудо). 1931–84 гастролювала у багатьох містах СРСР та Польщі. У програмах, крім творів світ. класики, виконувала твори А. Солтиса, Л. Ревуцького, В. Косенка,...
(19. 11(01. 12). 1887, м. Кривий Ріг, нині Дніпроп. обл. – 19. 11. 1979, Київ) – фахівець у галузі електрифікації сільського господарства. Доктор технічних наук (1939), професор (1940). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. технол. інститут (1912), де й працював (згодом електротех. інститут):...
(12(24). 08. 1893, Одеса — 01. 12. 1960, Москва) — історик науки. Доктор біологічних наук (1944), професор (1950). Сталінська премія (1950). Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1920). Працював 1920—22 в Одеському медичному інституті. 1922 за звинуваченням в антирадянській діяльності мав...
(01. 12. 1933, смт Ясинувата Авдіївського р-ну, нині місто Донецького р-ну Донецької обл. — 02. 12. 1998, Львів) — фахівець у галузі метрології інформаційно-вимірювальних систем. Доктор економічних наук (1983), професор (1985). Державна премія СРСР (1977). Державні нагороди СРСР. Закінчив...
(01. 12. 1924, с. Гермаківка, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 12. 06. 2008, м. Борщів, нині Чортківського р-ну) — живописець. Закінчила Тернопільську школу художників-оформлювачів при Будинку політосвіти (1966; викладач С. Данилишин). Працювала художником-оформлювачем у Будинку...
(01. 12. 1858, м. Маріямполе, Литва — 07. 12. 1924, Варшава) — архітектор. Батько Т. Толвінського. Академік архітектури (1889). Закінчив Варшавське ремісниче училище (1876) та архітектурний факультет Санкт-Петербурзької АМ (1880). Відтоді працював молодшим архітектором у Херсоні; 1887—93 —...
(01. 12. 1945, м. Дрогобич, нині Львів. обл.) – піаністка. Заслужений артист України (2001). Дипломантка низки міжнар. конкурсів. Закін. Львів. консерваторію (1968; кл. О. Ейдельмана). Відтоді працювала у Львів., 1974–78 – Новосиб. (РФ) театрах опери та балету, 1997–99 – в опер. театрі м. Мерсін...
(01. 12. 1950, с. Чорний Потік Надвірнянського р-ну Станіславської, нині Івано-Франківської обл. — 25. 07. 2019, Львів) — фізик. Кандидат технічних (1983), доктор фізико-математичних (1994) наук, професор (2010). Закінчив Львівський поліграфічний технікум (1969) та Львівський університет (1975)....
(01. 12. 1899, Львів – 16. 10. 1963, там само) – скрипаль, педагог. Чоловік Ярослави, батько Олега Криштальських. Навч. на юрид. факультеті Краків. університету, закін. Вищий муз. інститут у Львові (1924; кл. Є. Перфецького), де й викладав (1930–39). К. – один із найкращих галиц....
(19. 11(01. 12). 1876, м. Сміла, нині Черкас. обл. – 25. 10. 1959, Київ) – оперна і камерна співачка (лірико-драматичне сопрано). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1938). Закін. Віден. консерваторію (1899; кл. Левентауке). Дебютувала 1899 в Миколаєві в опері Дж. Верді «Трубадур». Навч. в Італії у Ч....
(01. 12. 1960, с-ще Шахта Перевал. р-ну Луган. обл.) – бандуристка, педагог. Канд. мистецтвознавства (2003), професор (2011). Заслужений діяч мистецтв України (2009). Закін. Київську консерваторію (1987; кл. С. Баштана). Відтоді працює в Одес. муз. академії, де заснувала кл. бандури: від 2011 –...
(19. 11(01. 12). 1887, м. Хорол, нині Полтав. обл. – ?) – ботанік-агроном. Канд. с.-г. н. (1936). Закін. університет (1915, фіз.-мат. ф-т) та Петров. с.-г. академію (1917) у Петрограді (нині С.-Петербург). 1922–28 – науковий співробітник, пом. зав. ботан. відділу, завідувач відділу тех. та лікар....
(01. 12. 1924, с. Мальчиха, нині Новосибірської обл., РФ — 03. 02. 2022, Київ) — соціолог. Дружина П. Соханя. Доктор філософських наук (1968), професор (1969), член-кореспондент НАНУ (1990). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1984). Премія імені Д. Мануїльського АН УРСР (1977). Закінчила...
(01. 12. 1899 – 08. 03. 1986, Одеса) – акушер-гінеколог. Брат Михайла та Сергія Верхацьких. Доктор медичних наук (1940), професор (1940). Закін. Харків. університет (1916). Пра-цював лікарем; у Харків. мед. інституті (1933–38); завідувач кафедри акушерства і гінекології Вінн. (1938–39) та...
(01. 12. 1877, Київ – 1954, Ашґабат) – композитор, диригент, музично-громадський діяч, педагог. Заслужений діяч мистецтв Туркмен. РСР (1939). Закін. Київське музичне училище РМТ (1899; викл. В. Машек), С.-Петербур. консерваторію (екстерном, 1900; викл. М. Римський-Корсаков). 1902–06 – диригент...
(01. 12. 1924, Москва – 22. 06. 1978, с-ще Черноголовка Моск. обл.) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1965), професор (1967). Ленін. премія (1966). Навч. у Казан. авіац. інституті (1942–43), закін. Моск. інститутхім. машинобудування (1946). Від 1947 працював в Інституті фізики АН УРСР...
(19. 11(01. 12). 1899, с. Драбівка, нині Черкас. р-ну Черкас. обл. – 14. 04. 1978, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – актор, режисер. Народний артист УРСР (1959). Сталінcька премія (1951). Закін. Дніпроп. театр. технікум (1933). У 1930–74 – у Дніпроп. укр. муз.-драм. театрі ім. Т. Шевченка. Мав...
(01. 12. 1950, с. Максимівка Градизького, нині Кременчуцького р-ну Полтавської обл.) — фахівець у галузі механіки та математичного моделювання. Доктор фізико-математичних наук (1995), професор (2001). Закінчив Дніпропетровський університет (нині Дніпро, 1973). Працював на виробництві; у...
(01. 12. 1950, с. Чорний Потік Надвірнянського р-ну Станіславської, нині Івано-Франківської обл. — 25. 07. 2019, Львів) — фізик. Кандидат технічних (1983), доктор фізико-математичних (1994) наук, професор (2010). Закінчив Львівський поліграфічний технікум (1969) та Львівський університет (1975)....
(01. 12. 1950, смт Кунья Псков.обл., РФ) – живописець і графік. Дружина С. Папроцького. Член НСХУ (1993). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1989; викл. В. Овчинников). Працювала на Одес. худож.-оформлюв. комбінаті (1978–92). Від 1993 – на творчій роботі. Учасниця респ., міжнар. мистецьких...
(01. 12. 1925, с. Копанки, нині Маловисків. р-ну Кіровогр. обл. — 29. 01. 2025, Кропивницький) — хореограф, педагог. Народний артист УРСР (1973). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Омський інститут фізичної культури (РФ, 1957). Відтоді – художній керівник...
(01. 12. 1925, cтаниця Севастопольська Краснодар. краю, РФ – 08. 02. 1980, похов. у станиці Абадзехська Краснодар. краю, РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії і на фронті від серпня 1942. Закін. курси молодших...
(18. 11(01. 12). 1900, с. Будаївка Київ. пов. Київ. губ., нині м. Боярка Києво-Святошин. р-ну Київ. обл. – 07. 12. 1982, м. Кембридж, шт. Массачусетс, США) – фізико-хімік. Онук В. Беренштама, син Б. Кістяківського і М. Беренштам-Кістяківської, брат Олександра та батько Віри Кістяківських. Член...
(справжнє – Костріков; 15(27). 03. 1886, м. Уржум В’ятської губ., нині Кіровська обл., РФ – 01. 12. 1934, Ленінград, нині С.-Петербург) – більшовицький і радянський діяч. Закінчив Казанське механіко-промислове училище (Росія). Від 1904 брав участь у революційній діяльності в Сибіру, чотири рази...
(11. 04. 1877, с. Хлопівка, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 01. 12. 1967, м. Вроцлав, Польща) — скульптор. Навчався в майстерні П.-В. Гарасимовича (Львів, 1892—95), Художньо-промисловій школі у Львові (1895—97, 1900—03; викладачі П.-В. Гарасимович, Т. Вишньовецький) та Відні...
(18. 02(03. 03). 1901, с. Будаївка Київського пов. Київської губ., нині м. Боярка Фастівського р-ну Київської обл., за паспортом — 01(13). 03. 1897, х. Бобрівка Таращанського пов. Київської губ. — 01. 12. 1975, Київ) — ботанік, гідробіолог, природознавець. Чоловік М. Макаревич, батько Андрія та...
(07. 03. 1835, с. Мліїв Черкаського пов. Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 01. 12. 1915, Київ) — промисловець, меценат. Закінчив Політехнічний інститут у Парижі (1861), де здобув кваліфікацію інженера-технолога із цукрового виробництва. 1863 долучився до керівництва справами,...
(Wolf Christa; 18. 03. 1929, м. Ландсберґ, нині Ґожув Великопольський, Польща – 01. 12. 2011, Берлін, Німеччина) – німецька письменниця, критик. Член АМ НДР (1974). Літ. премії ім. Г. Манна (1964) та ім. Ґ. Бюхнера (1980), Національна премія НДР (1964), Австрійська державна премія за...
(24. 09(07. 10). 1903, Київ – 01. 12. 1974, там само) – фізик. Батько Г. Лашкарьова. Доктор фізико-математичних наук (1935, без захисту дисертації), професор (1949), академік АН УРСР (1945). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1981, посмертно). Закінчив Київський ІНО (1924). У 1925–30...
(01. 10. 1891, с. Ціпки Гадяцького пов. Полтавської губ., нині Миргородського р-ну Полтавської обл. — 01. 12. 1954, м. Краків, Польща) — військовик, фахівець у галузі металургії. Син Павла, брат Григорія Чижевських. Підполковник Армії УНР. 1910 вступив на хімічний факультет Київського...
(17(30). 12. 1902, х. Лихварі Полтав. губ., згодом Решетилів. р-ну Полтав. обл., нині знято з обліку – 01. 12. 1986, Київ) – вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1971), професор (1971), член-кореспондент Укр. академії с.-г. наук (1957). Учасник 2-ї світової війни. Державні та...
(псевд. – Запорожець Мирон; 25. 03(06. 04). 1859, с. Хмільна, нині Канів. р-ну Черкас. обл. – 01. 12. 1936, Київ) – організатор артільного і кооперативного руху, громадський діяч, публіцист. 1861 разом із родиною переїхав у м. Чигирин (нині Черкас. обл.), 1862 – у с. Федвар Олександрій. пов....
(справж. – Шевченко Іван Данилович; ін. псевд. – Жан, Сам, Кожушко, Т. Кобзаренко, Лусь Олесь; 25. 02(09. 03). 1895, с. Каланчак Дніпров. пов. Таврій. губ., нині смт Херсон. обл. – 01. 12. 1934, м. Ялта, нині АР Крим, похов. у Харкові) – письменник. Чоловік М. Пилинської. Навч. в Олешків. чол....
(19. 07(01. 08). 1900, м. Костянтиноград Полтав. губ., нині Красноград Харків. обл. – 01. 12. 1958, Київ) – письменник. Член «Плугу», «Гарту», ВАПЛІТЕ. Закін. Харків. ІНО (1925). Учителював. Від 1921 – ред. газет і журналів. Друкувався від 1920. Як письменник дебютував оповіданням «Там,...
(Абашидзе Давид Ілліч; 01(13). 10. 1867, с. Веджини Тифліс. губ., нині Грузія – 01. 12. 1942, Київ) – церковний діяч. Народився у груз. князів. родині. Закін. Новорос. університет (Одеса, 1891). У листопаді 1891 прийняв у Києво-Печер. лаврі чернечий постриг. Закін. Київ. духовну академію зі...
(17(30). 03. 1916, с. Хижники, нині Старокостянтинів. р-ну Хмельн. обл. – 01. 12. 1995, Київ) – ботанік, флорист, систематик, музеєзнавець, історик ботаніки. Доктор біологічних наук (1978), професор (1991). Заслужений діяч науки УРСР (1978). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1969)....
(псевд. – Л. Граничка; 30. 10. 1895, с. Грушів, нині Дрогоб. р-ну Львів, обл. – 01. 12. 1984, м. Філадельфія, похов. у м-ку Гемптонбурґ, шт. Нью-Йорк, США) – літературознавець. Дійсний член НТШ. Навч. в УВУ та Карловому університеті у Празі (1921–26). Під час 1-ї світової війни та Визв. змагань...
(13. 06. 1966, с. Шевченкове Новобуз. р-ну Микол. обл. – 01. 12. 2013, Одеса) – живописець, графік. Член СХ РФ (1994), НСХУ (2008). Навч. у Київ. худож. інституті (1988–90; викл. В. Баринова-Кулеба, В. Виродова-Готьє, Ю. Ятченко), закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у...
(26. 12. 1907(08. 01. 1908), м. Мелiтополь Таврій. губ., нині Запорiз. обл. – 01. 12. 1990, Днiпропетровськ, нині Дніпро) – фахівець у галузi металургії. Доктор технічних наук (1950), професор (1951), академік АН УРСР (1961). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1968). Герой Соц. Праці (1969)....
(1887, м. Ростов-на-Дону, Росія — 01. 12. 1946, Київ) — віолончеліст, диригент, педагог. Заслужений артист УРСР (1941). Професор (1939). Музичну освіту здобув у Тифліському (нині Тбілісі, 1902—04) та Ростовському (1904—05) музичних училищах. Закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію (1911; кл....
(16. 11. 1921, с. Миколаївка Верхньодніпров. пов. Катеринослав. губ., нині Дніпров. р-ну Дніпроп. обл. – 01. 12. 2008, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1974), професор (1975). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Учасник 2-ї світової війни....
(12. 03. 1936, м. Краматорськ, нині Донец. обл. – 01. 12. 2012, Мінськ) – теплофізик. Брат Ю. Мартиненка. Доктор технічних наук (1974), професор (1979), академік НАН Білорусі (1991). Заслужений діяч науки Білорусі (2001). Премія НАН України, Білорусі та Молдови (2000), Державна премія...
(10(23). 10. 1902, с. Олексіївка Зміїв. пов., нині Первомай. р-ну Харків. обл. – 01. 12. 1993, Київ) – графік, живописець. Батько П. Короткова. Член СХУ (1944). Закін. Харків. худож. інститут (1929; майстерня М. Шаронова). Відтоді – учасник всеукр. мистецьких виставок. Працював у Харкові: від...
(30. 12. 1883 (11. 01. 1884), Тифліс, нині Тбілісі – 01. 12. 1937, Одеса) – мікробіолог. Доктор мед.-фізіол. н. (1929), професор (1932). Закін. мед. факультет Новорос. університету в Одесі (згодом Одес. мед. інститут, 1910), де відтоді й працював: від 1923 – приват-доцент кафедри бактеріології;...
(06(19). 01. 1904, Київ – 01. 12. 1979, Москва) – філософ. Доктор філософських наук (1946), професор (1946), академік АН УРСР (1948), член-кореспондент АН СРСР (1968). Премія ім. Г. Плеханова АН СРСР (1976). Закін. Інститут червоної професури (Москва, 1931), водночас відвідував курс лекцій на...
(псевд. – Русак; 16. 01. 1879, с. Руське Поле, нині Тячів. р-ну Закарп. обл. – 01. 12. 1947, Львів) – церковний і громадсько-політичний діяч. Закін. Будапешт. духовну семінарію (1900), навч. у Віден. університеті (д-р богослов’я, 1906). У 1902 хіротонізов. на священика, служив в Угорщині. 1907–33...
(02. 01. 1890, с. Вербівці, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. – 01. 12. 1973, м. Едмонтон, Канада) – співак (драматичний тенор). Чоловік Г. Голинської. Співу навч. у Ч. Заремби у Львові та в Е. Ґарбіно в Мілані (1921–25). Під час 1-ї світової війни служив в австр. армії, від 1918 – в УГА. 1919...
(11. 01. 1940, м. Владивосток, РФ — 01. 12. 2016, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (1990), професор (1990), академік НАПНУ (2003). Герой України (2006). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Державна премія України в галузі науки і техніки (2011). Повний кавалер ордена «За...
( ; 29. 07(10. 08). 1897, с. Ціхіа, нині у складі м. Ткібулі, Грузія – 01. 12. 1952, Тбілісі) – грузинський письменник. Рання творчість позначена символіст. мотивами (поет. зб. «» / «Ночі»; « » / «Месія ослів»; обидві – 1921). Відійшовши від символізму, Ґ. створив романи «» («Тео», 1929), «»...
(14(27). 07. 1905, Одеса – 01. 12. 1992, Київ) – кінооператор, сценарист, кінорежисер. Член СКінУ (1965). Закін. курси кіномеханіків (1925), оператор. відділ. Одес. кінотехнікуму (1930). Відтоді працював оператором і організатором комбінов. зйомок на кіностудіях Одеси, Ташкента, Тбілісі,...
(23. 12. 1981, м. Ворошиловград, нині Луганськ — 01. 12. 2019, с. Староласпа Бойківського, нині Кальміуського р-ну Донецької обл., похований у смт Козин Обухівського р-ну Київської обл.) — правоохоронець, спортсмен. Полковник (посмертно). Герой України (2019, посмертно). Орден «За мужність» 3-го...
(02(15). 01. 1905, с. Верхній Рогачик, нині Херсон. обл. – 01. 12. 1976, Харків) – живописець, графік. Член СХУ (1960). Закін. Київський художній інститут (1930; викл. К. Єлева, Ф. Кричевський, А. Таран, В. Пальмов). Учасник виставок від 1929, респ. і всесоюз. від 1932. Викладав у Київ. худож....
(05. 11. 1925, с. Воздвиженка, нині Ставропол. краю, РФ – 01. 12. 1999, Рівне) – вчений-агроном, фізіолог рослин. Доктор сільськогосподарських наук (1984), професор (1991). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Ставропол. с.-г. інститут (1955). Відтоді працював на підприємствах АПК...
(справж. – Панасенко; 01. 08. 1916, м. Миргород, нині Полтав. обл. – 01. 12. 1991, Оттава) – архітектор, скульптор, іконописець. Син С. Васильченка. Закін. Київський художній інститут (1940; викл. В. Заболотний, В. Кричевський). Під час 2-ї світової війни перебував у полоні в Німеччині. Від 1948...
(27. 09. 1936, с. Турія, нині Новомиргород. р-ну Кіровогр. обл. – 01. 12. 2016, Дніпро) – лікар-хірург. Батько І. Бондаренка. Доктор медичних наук (1978), професор (1984). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Закін. Дніпроп. мед. інститут (1960). Працював лікарем (1960–70); асист.,...
(24. 03. 1923, Запоріжжя — 01. 12. 2007, Київ) — співачка (мецо-сопрано). Заслужена артистка УРСР (1960). Лауреатка Всесоюзного конкурсу співаків (Москва, 1965, 2-а премія). Закінчила Київську консерваторію (1951; кл. К. Брун-Каміонської). Відтоді — солістка Філармонії, 1960—68 — Укрконцерту,...
(21. 05. 1974, м. Зіньків, нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 01. 12. 2022, с. Ковалівка Сватівського р-ну Луганської обл., похований 07. 12. 2022 у рідному місті) — військовик. Молодший сержант. Герой України (2023, посмертно). Повний кавалер ордена «За мужність», Хрест бойових заслуг (усі...
(18. 01. 1891, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 01. 12. 1968, Київ) – лікар-стоматолог. Доктор медичних наук (1953), професор (1954). Закін. Одес. мед. інститут (1924). Відтоді працював лікарем в Одесі; 1932–39 – в Одес. мед. інституті, водночас 1934–41 – директор Укр. НДІ стоматології (Одеса)....
(Bidlo Jaroslav; 17. 11. 1868, Забожі над Лабою, округ Кутна Гора – 01. 12. 1937, Прага) – чеський історик, славіст і візантолог. Дійсний член чес., польс., югослав., румун. АН, а також НТШ. Отримав ступінь д-ра філософії у Карловому університеті в Празі (1894). Продовжив студії у Кракові, Москві...
(11(24). 11. 1911, м. Умань Київ. губ., нині Черкас. обл. – 01. 12. 2001, Харків) – лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1965), професор (1968). Закін. 1-й Харків. мед. інститут (1937). Під час 2-ї світової війни – військ. лікар у Монголії та завідувач кафедри пропедевтики внутр. хвороб Монгол....
(10(22). 06. 1866, Єреван – 01. 12. 1941, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – біолог, історик природознавства. Професор (1925). Навч. у С.-Петербур. університеті (1884–86), закін. Харків. університет (1888). У 1888–1901 жив у Тифлісі (нині Тбілісі), займався публіцист. діяльністю. Від 1905 –...
(19. 02. 1939, Київ – 01. 12. 2021, там само) – письменник, перекладач. Чоловік Н. Левчик, батько О. Камінчук. Член НСПУ (1978). Літ. премії ім. Н. Забіли (1998), «Благовіст» (1999), ім. Лесі Українки (2000), ім. Д. Нитченка (2002), ім. В. Близнеця (2006), ім. В. Сосюри (2007). Закін. Київський...
(Максимов Василий Максимович; 17(29). 01. 1844, с. Лопіно, нині Ленінгр. обл. – 18. 11(01. 12). 1911, С.-Петербург) – російський живописець. У С.-Петербурзі навч. в іконопис. майстернях (1855–62), закін. АМ (1866; викл. Ф. Бруні, П. Шамшин; 1864 і 1865 отримав малі срібні медалі; від 1878 – її...
(31. 10(12. 11). 1898, с. Житне, нині Ромен. р-ну Сум. обл. – 01. 12. 1976, Київ) – кіноактор, кінорежисер, письменник. Закін. Київ. муз.-драм. інститут (1930). Працював на Одес. (1928–32) та Київ. (1932–35) кінофабриках «Українфільм». Автор зб. оповідань і повістей «У заметах» (Х., 1930),...
(14. 01. 1940, с. Новоселиця Катеринопіл. р-ну Київ., нині Черкас. обл. – 01. 12. 2007, Київ, похов. у рідному селі) – педагог. Доктор педагогічних наук (1984), професор (1985), академік АПНУ (1992). Закін. Київ. пед. інститут (1967), де й працював від 1971 (нині Нац. пед. університет; з...
(15(28). 01. 1905, м. Тростянець, нині Сум. обл. – 01. 12. 1993, Чернівці) – художник. Член СХУ (1939). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. худож. інститут (1929; викл. С. Прохоров і М. Шаронов). Послідовник соцреалізму. Працював у галузі станк. малярства та графіки, у...
(31. 01. 1949, м. Лозова Харківської обл. — 01. 12. 2021, Херсон) — співак (баритон). Заслужений артист України (1995). Лауреат Всесоюзного конкурсу вокалістів імені М. Глінки (Таллінн, 1979). Закінчив Харківський інститут мистецтв (1976; кл. Т. Веске). 1978—82 — соліст Ворошиловградської...
(Брюсов Александр Яковлевич; 17(29). 09. 1885, Москва – 01. 12. 1966, там само) – російський археолог. Брат В. Брюсова. Доктор історичних наук (1943). Заслужений діяч науки Карело-Фін. РСР(1941). Закін. Моск. університет (1924). Відтоді працював у Моск. істор. музеї (до 1966), одночасно 1932–39 –...
(04. 12. 1980, м. Великі Мости Сокальського, нині Червоноградського р-ну Львівської обл., за іншими даними — м. Алмати, Казахстан — 01. 12. 2019, с. Староласпа Бойківського, нині Кальміуського р-ну Донецької обл., похований у Києві) — правоохоронець. Полковник Служби безпеки України (посмертно)....
(28. 11. 1933, Київ – 01. 12. 2013, там само) – шахіст, тренер, журналіст, письменник. Майстер спорту (1960). Член НСЖУ. Закін. Київський університет (1957). Срібний призер командного чемпіонату СРСР у складі збірної команди товариства «Авангард» (1961). Чемпіон Києва (1963), ЦР спортивного...
(30. 04. 1878, Поділля – 01. 12. 1961, м. Денвер, шт. Колорадо, США) – економіст, громадський діяч. Навч. у Кам’янець-Поділ. духов. семінарії (нині Хмельн. обл.), Психоневрол. інституті у С.-Петербурзі (1908–11), Київ. комерц. інституті (1911–15). Водночас учителював; з поч. 1-ї світової війни...
(09. 10. 1948, с. Хрінів Острозького, нині Рівненського р-ну Рівненської обл. — 01. 12. 2009, Рівне) — актор. Заслужений артист України (1991). Закінчив Дубнівське культурно-освітнє училище (Рівненська обл., 1984; викладач Ю. Полянський). 1972—75 — артист розмовного жанру Рівненської філармонії;...
(17. 09. 1849, м. Воронеж, Росія — 01. 12. 1903, Одеса) — зоолог. Доктор філософії (1875). Премії імені К. Кесслера (1893), імені Е. Кандинської (1902). Закінчила Маріїнську гімназію у Курську (Росія, 1869), навчалася в Харківському університеті (1869—72), закінчила Цюрихський університет...
(Тивонюк Дмитро Якович; 06. 11. 1938, м. Почаїв, нині Кременец. р-ну Терноп. обл. – 01. 12. 2020, Москва) – церковний діяч РПЦ. Ордени св. рівноапостол. великого князя Володимира 2-го ступеня (1977), преподобного Сергія Радонезького 2-го (1979) і 1-го (1988) ступ., св. благовір. князя Даниїла...
(28. 02. 1933, с. Кулішівка Градизького р-ну Полтавської обл., нині затоплене Кременчуцьким водосховищем — 01. 12. 2006, Ужгород) — фізик, педагог. Доктор педагогічних наук (1992), професор (1993). Закінчив Черкаський педагогічний інститут (1954). Відтоді вчителював на Закарпатті. Від 1966 — в...
(02. 05. 1951, Харків – 01. 12. 2008, там само) – фахівець у галузі механіки деформівного твердого тіла. Доктор технічних наук (2002), професор (2006). Закін. Харків. політех. інститут (1974), де відтоді й працював (нині Нац. тех. університет «Харків. політех. інститут»): 2003–08 – професор...
(18. 03. 1893, м. Самбір, нині Львів. обл. – 01. 12. 1964, м. Краків, Польща) – співак (бас), режисер, музично-театральний критик, педагог. Вивчав право у Львів. університеті, водночас 1913–14 брав уроки співу у М. Русселя в Мілані. Під час 1-ї світової війни служив в австр. війську. Працював...
(13. 08. 1936, м. Часів Яр Сталін., нині Донец. обл. – 01. 12. 2000, с. Олександрівка Дніпроп. р-ну Дніпроп. обл.) – еколог. Доктор біологічних наук (1981), професор (1983), академік УААН (1993). Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. с.-г. інститут (нині Дніпро, 1959). Відтоді працював...
(04. 05. 1938, Черкаси – 01. 12. 2019, Одеса) – правознавець. Доктор юридичних наук (1992), професор (1993). Закін. Київський університет (1960). Працював адвокатом (1960–64); в органах прокуратури Вінн. обл. (1964–75); Полтав. с.-г. інституті (1975–77); завідувачем кафедри заг. нагляду Інституту...
(03. 09. 1944, м. Магадан Хабаров. краю, РФ – 01. 12. 2021, Київ) – хормейстер. Заслужений діяч мистецтв України (2007). Закін. Київську консерваторію (1971; кл. М. Канерштейна). Працювала викл. каф. хор. диригування Київ. інституту культури (1971-89), від 1989 - диригент академ. хору ім. П....
(03. 07. 1922, с. Криківці, нині Немирів. р-ну Вінн. обл. – 01. 12. 1998, Київ) – історик. Доктор історичних наук (1964), професор (1965). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1987). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1949). Відтоді працював у Київ. обкомі...
(1853, Ґросслібенталь Одес. пов. Херсон. губ. – 01. 12. 1926, Одеса) – лікар-оториноларинголог. Батько Олександра, дід Сергія Гешеліних. Герой Праці (1925). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1875). Працював земським (1876–77) і військ. (1876–78 та під час 1-ї світової війни) лікарем....
(14. 12. 1920, с. Лигівка Зміївського пов. Харківської губ., нині Берестинського р-ну Харківської обл. — 01. 12. 1994, Харків) — лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1964), професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навчався у Московському авіаційному інституті (1938—42),...
(Wolf Christa; 18. 03. 1929, м. Ландсберґ, нині Ґожув Великопольський, Польща – 01. 12. 2011, Берлін, Німеччина) – німецька письменниця, критик. Член АМ НДР (1974). Літ. премії ім. Г. Манна (1964) та ім. Ґ. Бюхнера (1980), Національна премія НДР (1964), Австрійська державна премія за...
(29. 06. 1945, Житомир – 26. 11. 2025, Чернівці) – філолог. Доктор філологічних наук (1992), професор (1993). Закін. Житомир. пед. інститут (1968). Працював учителем (1965–74); викл. у Коростишів. (Житомир. обл.) пед. училищі (1968–74); ст. викл., доцент Кам’янець-Поділ. пед. інституту (1974–88);...
(29. 05. 1951, Київ – 25. 11. 2025, там само) – літературознавець і письменниця. Мати Ю. Чорноморця. Член НСПУ (1999). Закінчила Київський університет (1975). Працювала у Київському музеї Лесі Українки (1975–2001): старший науковий співробітник, завідувач відділу науково-дослідної та експозиційної...
(10. 03. 1940, с. Ганчова, Краківське воєводство, Польща — 23. 11. 2025, Тернопіль) – мистецтвознавець, культурно-освітній діяч і графік. Член НСЖУ (1984), НСХУ (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2016). Закінчив Інститут живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині С.-Петербург,...
(11. 04. 1954, м. Кобеляки Полтавської обл. — 22. 11. 2025) – актор. Чоловік Т. Корінної. Заслужений артист України (1995). Закінчив Дніпропетровське театральне училище (1978; викладач Н. Пінська). Відтоді працював у Сумському театрі драми та музичної комедії ім. М. Щепкіна. Самобутній,...
(17(30). 03. 1916, с. Хижники, нині Старокостянтинів. р-ну Хмельн. обл. – 01. 12. 1995, Київ) – ботанік, флорист, систематик, музеєзнавець, історик ботаніки. Доктор біологічних наук (1978), професор (1991). Заслужений діяч науки УРСР (1978). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1969)....
(18. 01. 1914, Казарка, Югославія – 01. 12. 1995, Саскатунь, Канада) – письменниця, громадська діячка, історик. Дружина Т.-Б. Барана. Закін. Львів. муз. інститут (1939), навч. у м. Пассав (Німеччина, 1946–48), Саскатун. Алланс. коледжі (Канада, від 1949). Учителювала в Україні, Німеччині,...
(01. 08. 1907, с-ще Нор-Баязет, нині м. Гавар, Вірменія – 01. 12. 1985, Єреван) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1924. Закін. Вірмен. об’єднану військ. школу (1928), Військ. академію ім. М. Фрунзе (1943),...
(18. 02(03. 03). 1901, с. Будаївка Київського пов. Київської губ., нині м. Боярка Фастівського р-ну Київської обл., за паспортом — 01(13). 03. 1897, х. Бобрівка Таращанського пов. Київської губ. — 01. 12. 1975, Київ) — ботанік, гідробіолог, природознавець. Чоловік М. Макаревич, батько Андрія та...
(25. 05. 1904, Вінниця – 01. 12. 1975, містечко Нортмід побл. Сіднея, Австралія) – фахівець у галузі електроенергетики, громадський діяч. Закін. Харків. технол. інститут (1931). Працював на електростанціях Донбасу. 1944 емігрував у Німеччину, був співроб. Амер. Червоного хреста у Гайдельберзі....
1 грудня 1920 губерн. центр перемістили у Бахмут. До кін. 1920 поряд із повітами у Донец. губ. існувало й 15 р-нів (зокрема Алчев....
1 грудня 2012 – 995 955 осіб. У складі К. о. – 21 р-н (Бобринецький, Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Добровеличківський, Долинський, Знам’янський, Кіровоградський, Компаніївський, Маловисківський, Новгородківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Новоукраїнський, Олександрівський, Олександрійський, Онуфріївський, Петрівський, Світловодський, Ульяновський, Устинівський; найбільший за площею – Олександрійський, 1854 км2, найменший – Вільшанський, 645 км2; найбільший за насел....
1 грудня до 25 січня знайшли 14 956 ям, 621 «чорний амбар» і 1359 ін. тайників, з яких вилучено 1 718 500 пудів зернохліба....
1 грудня цього ж року 57 % кримчан проголосувало за державну незалежність України. Водночас у процесі розпаду СРСР заявили про себе сепаратистські настрої серед кримських депутатів і громадських об’єднань....
1 грудня 1991. Уперше нац. культура здобула цілісність, до українського народу почали повертати його історію, Л....
1 грудня 1991 на підтвердження Акта проголошення незалежності. 2 грудня 1991 першими незалежність України визнали Польща і Канада, до завершення 1991 – ще 66 держав світу....
1 грудня 1991 83,86 % жит. Луганщини проголосували на референдумі за незалежність України. Навесні 2014 у місті пройшла хвиля антиуряд....
1 грудня 1991 за підтвердження Акта проголошення незалежності України у Львів. обл. проголосувало 97,5 % громадян, Івано-Фр....
1 грудня 1929 – АН Білорус. РСР). У цей час вийшли друком перші шкіл. граматики («Беларуская граматыка для школ» Б....
1 грудня 2012 у К. мешкало 234 419 осіб. Вузол залізниць і автомоб. шляхів; аеропорт. Транспортна інфраструктура: автобусні (56) та тролейбусні (6) маршрути....
1 грудня 1991 одночасно із Всенар. референдумом на підтвердження незалежності України відбулися В. першого Президента....
1 грудня 1946 діяло 5 крайових, 17 окруж., 38 надрай., 117 рай. проводів. До 1 листопада того ж року мін-во держ....
1 грудня 1900 укр. студентами Львів. університету сецесії, академ. громада влаштувала у великому залі Н....
1 грудня 1928 в Україні налічувалося 9386 б-к (заг. фонд – 17 141 312 одиниць зберігання; тільки ВБУ мала на 1 листопада 1929 понад 2 млн книжок)....
1 грудня 1946. Друге видання «Українського правопису» (1960, виправлене й доповнене) з’явилося як реакція на вихід у світ 1956 «Правил русской орфографии и пунктуации», адже було необхідно усунути неузгодженості пунктуаційних та орфографічних моментів, спільних для української та російської мов....
1 грудня 1989 офіц. визнанням права на діяльність греко-катол. громад в УРСР. Літ.: Діяння Собору греко-католицької Церкви у Львові 8–10 березня 1946....
1 грудня 1991. У ніч на 19 серпня 1991 в Москві створ. Держ. комітет із надзвич. стану (див. ГКЧП), путч очолили вищі кер....
1 грудня 1991 референдум на його підтвердження та вибори Президента України. Велика рада НРУ висунула кандидатом у президенти В....
1 грудня 2004 знову зібрався парламент і голосами 228-ми депутатів прийняв рішення про відставку уряду В....
1 грудня 1918 підписали Передвступний договір, у якому говорилося: «Західно-Українська Народна Республіка заявляє цим непохитний намір злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою, значить, заявляє свій намір перестати існувати як окрема держава, а натомість увійти з усею своєю територією і населенням як складова частина державної цілісності в Українську Народну Республіку....
1 грудня 1919 у м-ку спробував підняти повстання проти Директорії О. Волох. На поч. 1920-х рр. заможні мешканці чинили опір проведенню колективізації....
1 грудня 2020 виробництво с.-г. продукції здійснювали 25 с.-г. підприємств (найбільші – «Промінь» та «Лан») і 42 фермер....
1 грудня 2005 ЄС оголосив про ринк. статус економіки України, 17 лютого 2006 США визнали Україну країною з Е....
1 грудня 1991, що засвідчили прагнення українського народу до розбудови самост. держави, розпочалися переговори глави ДЦ УНР з Президентом України про передачу повноважень легітим....
1 грудня 1941 контракт на 1 р. У березні 1942 цей батальйон відправлено у Білорусь, де разом з ін. подібними загонами він забезпечував охорону шляхів сполучення в трикутнику Могильов–Вітебськ–Лепель від нападів рад....
1 грудня 1991 та іншими законодавчими і політичними актами. Згідно з Конституцією носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ....
1 грудня 1917 орудувати в справах, що постали на території України», а ще одним Законом «Про заведення апеляційних судів», прийнятим того ж дня, визначила статус цих судів, причому повноваження, обсяг розгляду та внутр....
1 грудня 1934 «Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терористичних актів». 1954 організовані центр....
1 грудня – річниці референдуму про незалежність України). Першим лауреатом Д. п. У. в галузі науки і техніки став Г....
1 грудня 2009 унаслідок помилок при розрахунках системи живлення. У підготовці наук. програми апаратів «КОРОНАС», розробленні та виготовленні борт....
1 грудня 2019 – 28 320 осіб; переважно українці. Міста-побратими: Пасевальк (Німеччина) і Поліце (Польща)....
1 грудня 2023 працювали 105 науковців, зокрема 2 академіка НАНУ (А. Носовський, Л. Булавін), 1 академік НААНУ (Б....
1 грудня 1991 одночасно з президент. виборами проведено всенар. референдум щодо його підтримки. Підтримали проголошення незалежності України 90,3 % громадян України всіх областей та всіх національностей....
1 грудня цього ж року. Ухвалою «Про регіональну Координаційну раду» та угодою «Про основні принципи співробітництва між обласними Радами народних депутатів Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей» було закладено основи якісно відмінної форми міжобл....
1 грудня 1991, проголосували за незалежність України, і ця частка значно перевищувала долю україномовних (65 % за переписом 1989) і тих, хто усвідомлював себе українцем (відповідно 73 %)....
1 грудня 1959, дослідж. здійснюються при широкій міжнар. співпраці і вільному обміні інформацією. Першим українцем, який відвідав А....
1 грудня 1933 «Про створення державних обласних бібліотек» в Україні відкрилися обл. б-ки для дітей: Вінн....
1 грудня 1941 — генерал-фельдмаршал Ґ. фон Рунштедт, 1 грудня 1941 — 12 січня 1942 — генерал-фельдмаршал В....
1 грудня 1991 ВР України прийняла Закон «Про прокуратуру», 30 січня 1992 – Постанову «Про підпорядкування військових прокуратур», згідно з якою усі В....
1 грудня) 1917 більшовики утворили при Ставці верхов. головнокомандувача у м. Могильов (нині Білорусь) Рев....
1 грудня 1991 Акт, надав цьому праву та волі реальності й незворотності. 24 серпня оголошено національним святом – Днем незалежності України....
1 грудня 1871, коли було затверджено статут товариства «Азовське пароплавство», ініціатором створення якого був таганроз....
1 грудня 1989 та демонстрація 1991 в зеків. уніформах. Подібні акції проводили й обл. філії на місцях....
1 грудня 1959 (набрав чинності 23 червня 1961) низкою держав, зокрема й СРСР. Договір проголошує демілітаризацію А....
1 грудня 1991 всеукр. референдум, що має вирішити долю українського народу, його майбутнє. Серед публікацій варто виокремити ст....
1 грудня 1991 про визнання України оголосили Польща й Канада. 23 січня 1992 відбувся обмін нотами між Україною і США про встановлення дипломат....
1 грудня 1992 у Києві російською мовою. Осн. темат. спрямування – світ підприємництва в Україні. Найважливіші розділи: держава та економіка, податки, фінанси, компанії та ринки, практика підприємництва, менеджмент і маркетинг інформ....