(10. 01. 1934, с. Великий Житин, нині Рівненського р-ну Рівненської обл. – 10. 05. 2022, Київ) – державний і політичний діяч. Перший всенародно обраний Президент України (1991–94). Народний депутат України (1990–94, 1994–98, 1998–2002, 2002–06). Герой України (2001). Повний кавалер ордена князя...
(29. 12. 1872(10. 01. 1873), за іншими даними – 31. 12. 1872(12. 01. 1873), с. Ворожба, нині Лебединського р-ну Сумської обл. – 15. 11. 1952, Каракас, перепохований 1975 у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – архітектор, графік, живописець, художник театру і кіно, колекціонер і дослідник...
(10. 01. 1894, с. Залісці, нині Шумського р-ну Терноп. обл. – 24. 11. 1973, Львів) – живописець, графік, реставратор і громадсько-політична діячка. Дружина М. Музики, племінниця С. Крушельницької, тітка Б. Фільц. Співзасн. Асоц. незалеж. укр. митців у Львові (1931). Член СХУ (1939). Художню освіту...
(29. 12. 1874(10. 01. 1875), м. Кам’янець-Подільський Подільської губ., нині Хмельницької обл. — 20. 09. 1974, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — гірничий інженер, геолог, стратиграф-палеонтолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1935, без захисту дисертації), професор (1946). Срібна медаль...
(10. 01. 1937, Одеса) – історик. Канд. екон. (1963), д-р істор. (1978) н., професор (1986). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001). Орден «За заслуги» 3-го (2001) та 2-го (2006) ступ. Закін. Одес. університет (1959). Працював у Одес....
(28. 12. 1915 (10. 01. 1916), с. Кам’янка Полтав. пов. Полтав. губ., нині с. Стасі Полтав. р-ну Полтав. обл. – 19. 01. 2007, Київ) – живописець, графік. Народний художник УРСР (1982). Член НСХУ (1960). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Спец. освіти не мав. Працював 1937–38...
(10. 01. 1937, м. Перемишль, Польща – 22. 06. 2022, Львів) – мистецтвознавець, художниця декоративного ткацтва і кераміки. Заслужений майстер народної творчості України (1988). Член НСХУ (1988), НСМНМУ і голова Львів. осередку (від 1992). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного...
(10. 01. 1929, с. Софіївка, нині смт Дніпроп. обл. – 07. 08. 2006, Київ) – скульптор. Син Івана, батько Миколи Знобів, чоловік Т. Голембієвської. Народний художник України (1979). Акад.-засн. АМУ (1997). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1996). Золоті медалі ім. В. Вучетича (1990),...
(10. 01. 1932, с. Коханівка Троїцького, нині Подільського р-ну Одеської обл. — 07. 03. 1978, с. Троїцьке Любашівського, нині Подільського р-ну Одеської обл.) — художник декоративно-ужиткового мистецтва. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1971). Бронзова медаль Всесоюзної виставки (1971)....
(10. 01. 1926, с. Старі Петрівці Димер., нині Вишгород. р-ну Київ. обл.) – художник декоративної кераміки. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. училище декор.-приклад. мистецтва (1955; викл. Н. Ган, Д. Головко, О. Грядунова). Працював 1955–57 на Полон. фарфор. заводі (Хмельн....
(10. 01. 1934, Дніпропетровськ – 05. 10. 2018, Дніпро) – конструктор космічної техніки. Доктор технічних наук (1992), професор (1998), член-кореспондент НАНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Держ. премії СРСР (1970) та України (1999) у галузі н. і т. Орден Ярослава Мудрого...
(10. 01. 1931, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — геофізик. Доктор фізико-математичних наук (1978), професор (1991), член-кореспондент НАНУ (1982). Заслужений діяч науки і техніки України (2007). Державна премія України в галузі науки і техніки. (2005). Закінчив Ленінградський інститут точної...
(10. 01. 1878, с. Неїлівка Костянтиноградського пов. Полтавської губ. — 05. 02. 1956, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) — військовик, іконописець. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закінчив Полтавський Петровський кадетський корпус (1891), Олександрівське військове училище (Москва, 1897), Миколаївську...
(10. 01. 1857, с. Цуцилів, нині Надвірнян. р-ну Івано-Фр. обл. – 08. 08. 1917, м. Бяла, нині Бельсько-Бяла Сілез. воєводства, Польща) – педагог, лексикограф, громадський діяч. Член НТШ. Закін. Станіслав. нім. гімназію (нині Івано-Франківськ), навч. на філос. факультеті Віден. університету. Був...
(10. 01. 1956, с. Холмське Арциз. р-ну Одес. обл.) – фахівець у галузі теплотехніки. Доктор технічних наук (2007). Закін. Київ. політех. інститут (1982), де відтоді й працює (нині Нац. тех. університет України «Київ. політех. інститут»): від 2003 – проректор з наук.-пед. роботи, водночас від 2008...
(10. 01. 1997, м. Сарни Рівненської обл. — 14. 04. 2024, поблизу с-ща Білогорівка Сіверськодонецького р-ну Луганської обл., похований 27. 04. 2024 у рідному місті) — військовик. Молодший сержант. Герой України (2025, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2024, посмертно)....
(10. 01. 1942, с. Хоросток Славут. р-ну Кам’янець-Поділ. обл., нині Шепетів. р-ну Хмельн. обл. – 22. 11. 2020, Хмельницький) – письменник. Член НСПУ (1979), НСЖУ (1980). Міжнар. літ. премія ім. І. Кошелівця (2001), премії ім. В. Булаєнка (1993), ім. Б. Хмельницького (1997), ім. М. Годованця...
(10. 01. 1953, м. Тульчин Вінницької обл.) — економіст. Доктор економічних наук (1998), професор (2003). Закінчив Харківський університет (1979), де відтоді й працював: 1997—98 — професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління; водночас від 1992 — у Харківському гуманітарному...
(10. 01. 1910, Львiв – 22. 11. 2001, там само) – фахівець у галузі класичної філології, перекладач. Канд. фiлол. н. (1955), професор (1993). Член НСПУ (1992), дійс. чл. НТШ (1993), почес. чл. Польс. фiлол. товариства (1995). Лiт. премiя iм. М. Рильського (1993). Закін. Львівський університет...
(10. 01. 1952, Харків) – фахівець у галузях будівництва та державного управління. Кандидат технічних наук (2000), д-р н. з держ. упр. (2005), професор (2005). Державна премія України в галузі архітектури (1999), Державна премія України в галузі науки і техніки (2020). Повний кавалер ордена «За...
(справж. – Студецька Енгеліна Тимофіївна; 10. 01. 1925, с. Юзвин, нині Некрасове Вінн. р-ну Вінн. обл. – 23. 03. 2025, c. Підбуж Дрогобицького р-ну Львівської обл.) – поетеса. Дружина М. Студецького. Член НСПУ (1995). Член Міжнар. асоц. укр. дит. письменників (1990). Закін....
(10. 01. 1949, с. Підкамінь Рогатинського, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл.) — поетеса. Член НСПУ (1995). Закінчила Київський педагогічний інститут (1970). Учителювала; викладала українську мову та літературу в Стрийському технікумі механізації і електрифікації сільського...
(Сидорук Георгій Мартинович; 10. 01. 1904, м. Заверце Бендин. пов. Петроків. губ., нині Сілез. воєводства, Польща – 01. 10. 1951, м. Курськ, РФ) – церковний діяч РПЦ. Закін. Полтав. гімназію (1920), істор. факультет Харків. університету (1926). Відтоді викладав у навч. закладах Полтави. 16...
(10. 01. 1928, станиця Васюринська, нині Краснодар. краю, РФ – 31. 08. 1987, Миколаїв) – лiтературознавець, краєзнавець, громадський дiяч. Закiн. Краснодар. пед. інститут (1950). Учителював у Даґестані, на Кубані й у Сибіру. Повернувшись на Кубань, 1961–65 працював у рай. г. «Советское...
(10. 01. 1944, смт Каргапілля Курганської обл., РФ – 14. 10. 2023, Київ) – співак (лірико-драматичний тенор), педагог. Доцент (2000), професор. Народний артист України (1991). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Закінчив диригентсько-хоровий (1970) та вокальний (1973; кл. Т. Веске) факультети...
(псевд.: Микола К., Селянин К., Селянин, К-о; 10. 01. 1887, с. Пальчик, нині Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. – 09. 04. 1956, с. Соснівка Іванків. р-ну Київ. обл.) – поет. Склав екстерном екзамен на учителя. Учителював. Друкувався від 1906 у г. «Громадська думка», ж. «Рідний край». Осн. мотиви зб....
(10. 01. 1939, м. Казань, Татарстан, РФ – 10. 02. 2010, Харків) – ветеринарний лікар. Син О. Малініна. Доктор ветеринарних наук (1983), професор (1999), академік НААНУ (2002). Закін. Харків. зоовет. інститут (1963). Відтоді працював в Інституті експерим. і клін. вет. медицини НААНУ (Харків):...
(10. 01. 1939, с. Серетино Бєлгород. обл., РФ) – фахівець у галузі локомотивобудування. Доктор технічних наук (2002), професор (2005). Закін. Харків. політех. інститут (1960), де й працює від 1963 (нині Нац. тех. університет «Харків. політех. інститут»): від 2002 – професор кафедри електр....
(10. 01. 1940, с. Журівка Андрієво-Іванівського, нині Березівського р-ну Одеської обл. — 15. 09. 2021, Одеса) — фізик, поет. Доктор фізико-математичних наук (1987), професор (1989). Член НСПУ (2018). Закінчив Одеський університет (1961), де від 1963 й працював: 1988—2005, 2017—18 — професор,...
(10. 01. 1925, м. Канів Київ. губ., нині Черкас. обл. – 14. 12. 2013, Київ) – письменниця і перекладачка. Член НСПУ (1963). Літ. премія ім. Лесі Українки (2005). Закін. Моск. екон. інститут (1947). Працювала економістом у Брянську (РФ, 1947–49) і Києві (1949–53). Друкується від 1936. Авторка...
(29. 12. 1854(10. 01. 1855), с. Залізне Катериносл. губ., нині Донец. обл. – 1933, Одеса) – артролог, бальнеолог. Проф. Закін. Мед.-хірург. академію в С.-Петербурзі (1882). Від 1883 працював лікарем у грязелікарні на Куяльнику в Одесі, згодом зав. клін. артролог. відділ. спочатку на Куяльнику,...
(10. 01. 1949, с. Нетечинці Віньковецького, нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл.) — вчений-селекціонер, генетик. Доктор сільськогосподарських наук (1991), професор (2001), академік НААНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (2001). Орден «За заслуги» 3-го (2009) та 2-го (2017)...
(10. 01. 1973, Київ — 05. 12. 2021, там само) — композитор, педагог. Член НСКУ (2003). Закінчив Національну музичну академію України (Київ, 1998; кл. М. Скорика, М. Денисенко) та асистентуру-стажування при ній (2001; кл. Л. Колодуба). Викладав в Університеті ефективного розвитку (Київ),...
(10. 01. 1948, м. Ростов-на-Дону, РФ) – фахівець у галузі інформатики й екологічної безпеки. Син М. Коротенка. Доктор технічних наук (2010). Закін. Дніпроп. інститут інж. залізнич. транспорту (1971). Відтоді працював в Упр. Придніпров. залізниці (Дніпропетровськ). 1973–80 – в Інституті...
(29. 12. 1899(10. 01. 1900), містечко Коростишів, нині місто Житомир. обл. – 23. 07. 1966, Харків) – хоровий диригент, композитор, педагог. Заслужений артист УРСР (1957). Закін. Харків. муз.-драм. інститут (1927; кл. композиції С. Богатирьова). Відтоді – муз. кер., диригент і композитор театру...
(Václavek Bedřich; псевд. – L. Čivrný; 10. 01. 1897, с. Чаславіце побл. м. Тржебіч Пд.-Морав. обл., нині Чехія – 05. 03. 1943) – чеський літературознавець, історик, фольклорист. Навч. у Відні та Берліні. Філол. освіту завершив у Праз. університеті (1922). Габілітувався на проф. Університету ім....
(10. 01. 1942, м. Сквира Київ. обл.) – майстриня художньої вишивки, модельєр одягу. Закін. Київ. технол. інститут легкої промисловості (1985; викл. Ю. Митрохін). Працювала у Київ. будинку моделей (1973–77). На творчій роботі. Учасниця обл., всеукр., зарубіж. худож. виставок від кін. 1990-х рр....
(10. 01. 1880, с. Ільковичі, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 01. 09. 1944, Львів) – історик. Учень М. Грушевського. Доктор історії (1912). Дійсний член НТШ (1917). Навч. у Львів. і Віден. університетах (1900–04). Протягом 1905–06 як стипендіат НТШ працював у архівах Кракова, Варшави і...
(10. 01. 1928, с. Дігтярівка, нині Новгород-Сівер. р-ну Черніг. обл. – 18. 12. 1992, Вінниця) – економіст. Доктор економічних наук (1992), професор (1991). Закін. Львів. торг.-екон. інститут (1951). Працював дир. Білгород-Дністров. (Одес. обл., 1952–54) і Уман. (Черкас. обл., 1954–56)...
(10. 01. 1964, с. Зіньків Віньковец. р-ну Хмельн. обл.) – історик. Канд. пед. (1996), д-р істор. (2007) н., професор (2008). Закін. Київський університет (1985). Працював у Хмельн. мед. училищі (1987–94); від 1994 – у Нац. академії Держ. прикордон. служби України (Хмельницький): 2006–09 –...
(дівоче – Федiв; сценічне – Марiя Ляновська; 10. 01. 1876, м. Стрий, нині Львів. обл. – 03. 04. 1948, Мюнхен) – актриса, режисер. 1896–98 працювала у Театрі товариства «Руська бесiда» у Львовi. 1901–09 – реж. аматор. драм. гуртка при мiщан. т-вi «Руська Хата» (згодом «Українська Хата» у м....
(10. 01. 1936, с. Запруддя Рокитнян. р-ну Київ. обл.) – фахівець у галузі водоочисних технологій. Доктор технічних наук (1990), професор (1992). Закін. Київ. політех. інститут (1958). Працював (з перервою) у Донец. відділ. Організації рай. електростанцій і мереж (заст. нач. цеху, 1958–72);...
(10. 01. 1945, с. Староміщина Підволочис. р-ну Терноп. обл. – 01. 03. 2025, Львів) – майстер художньої кераміки. Чоловік Ярослави, батько Мар’яни Мотик. Державна премія України ім. Т. Шевченка (1972), премія ім. В. Стуса (1998). Золота медаль ім. М. Грекова (1974). Член НСХУ (1966). Закін....
(10. 01. 1904, м-ко Олександрівка Сосницького пов. Чернігівської губ., нині село Корюківського р-ну Чернігівської обл. — 03. 07. 1975, Київ) — фахівець у галузі електроенергетики. Доктор технічних наук (1954), професор (1955). Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський...
(Gay Henryk Julian; 10. 01. 1875, Варшава – 03. 10. 1936) – польський архітектор. Закін. С.-Петербур. інститут цивіл. інженерів (1898). Розробляв стильові форми неокласики та модерну. У 1900-х рр. збудував у Варшаві: будинок іпотеч. відділу окруж. суду на вул. Капуцинська, № 6, школу Мазовецьких...
(10. 01. 1947, м. Кам’янка-Бузька, нині Львівського р-ну Львівської обл.) — фахівець у галузі фазових перетворень та нелінійних явищ у конденсованих середовищах. Доктор технічних наук (1990), професор (2000). Державна премія України в галузі науки і техніки (2010). Закінчив Дніпропетровський...
(10. 01. 1952, Київ) – лікар-імунолог, фізіолог. Доктор медичних наук (2013). Закін. Київський медичний інститут (1975). Відтоді працювала в Київ. НДІ онкології (нині Нац. інститут раку): 1988–90 – старший науковий співробітник; від 1990 – в Інституті геронтології АМНУ: 1993–2008 – провідний...
(10. 01. 1929, м. Батумі, Аджарія, Грузія – 07. 09. 2011, Харків) – режисер. Член-кореспондент АМУ (2009). Народний артист УРСР (1978). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закін. Харків. театр. інститут (1953; викл. Л. Дубовик). Працював реж....
(29. 12. 1897 (10. 01. 1898), с. Талово, нині Воронез. обл., РФ – 06. 10. 1971, Сімферополь) – лікар-хірург. Батько О. Захарова. Доктор медичних наук (1947), професор (1949). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Воронез. університет (1923). Працював лікарем. Від 1929 – у...
(10. 01. 1963, м. Керч, АР Крим) — історик. Доктор історичних наук (2019). Закінчив Сімферопольський університет (1987). Відтоді учителював у Керчі та викладав у Сімферопольському музичному училищі; 1994—96 — помічник директора з науково-організаційної роботи, 1996—99 — учений секретар, від 2000 —...
(10. 01. 1947, Харків) – радіофізик. Син М. Миценка. Доктор фізико-математичних наук (2014). Закін. Харків. інститут радіоелектроніки (1974), де 1971–76 й працював. Від 1976 – в Інституті радіофізики та електроніки НАНУ (Харків): 1987–97 – завідувач відділу радіофіз. дослідж. СКТБ, від 1997 –...
(10. 01. 1951, містечко Оржиця, нині смт Полтав. обл. – 03. 07. 2012, Полтава) – лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (2004). Закін. Харків. мед. інститут (1974). Працював лікарем. Від 1985 – в Укр. НДІ пром. медицини (м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.): вчений секр. (до 1989), заст. дир. з наукової...
(10. 01. 1953, с. Козилівка Корюків. р-ну Черніг. обл.) – правознавець, філософ, соціолог, політолог. Доктор філос. (1996) та юрид. (2017) н., професор (2002). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Закін. Моск. університет (1976). Працював у Ніжин. пед. інституті (Черніг. обл.): 1986–89...
(10. 01. 1900, м. Гродно, нині Білорусь — 24. 03. 1985) — хімік-технолог. Доктор технічних наук, професор. Закінчив Томський університет (РФ, 1926). Працював асистентом кафедри загальної хімії Сибірського технологічного інституту (м. Томськ). Від 1930 мешкав і працював у м. Краснодар (РФ):...
(; 28. 12. 1915(10. 01. 1916), с. Чернин Київ. губ., нині Таращан. р-ну Київ. обл. – 05. 12. 2000, Ізраїль) – єврейський поет. Член СП СРСР (1973). Сім’я переїхала 1926 на Херсонщину до євр. с.-г. колонії. Закін. у Херсоні євр. школу (1932), Одес. пед. інститут (1937). Учителював. Викладав євр....
(Husák Gustáv; 10. 01. 1913, Дубравка побл. Братислави – 18. 11. 1991, Братислава) – чехословацький комуністичний і державний діяч. Герой Чехословаччини (1969). Нагородж. орденом Леніна (1969). Від 1933 – чл. КП Чехословаччини (КПЧ). Вивчав право в Університеті ім. Я. Коменського, займався...
(28. 12. 1909(10. 01. 1910), містечко Коханово, нині смт Вітеб. обл., Білорусь – 29. 12. 1991) – художник театру, педагог. Сталінcька премія (1952). Заслужений діяч мистецтв Білорус. і Казах. (1955) РСР. Державні нагороди СРСР. Закін. Київський художній інститут (1932; викл. Ф. Кричевський, З....
(10. 01. 1939, с. Павлівка Машів. р-ну Полтав. обл. – 21. 01. 2008, Вінниця) – вчений-селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1984), професор (1992). Закін. Полтав. с.-г. інститут (1963). Очолював дослідне поле (1963–66); працював на Чернів. с.-г. дослід. станції (1969–80): від 1974 –...
(10. 01. 1928, с. Джурджево, нині Сербія – 11. 01. 1994, с. Руський Керестур, нині Сербія) – русинський педагог, публіцист, громадсько-культурний діяч у Югославії. Закін. Учител. школу в м. Сремські Карловці (1948). Працював учителем в с. Джурджево (від 1948), м. Врбас (від 1952), с. Руський...
(10. 01. 1898, с. Олешичі, нині Підкарпат. воєводства, Польща – 13. 09. 1988, Львів) – флорист, палео- та геоботанік. Доктор біологічних наук (1951), професор (1953). Заслужений діяч науки УРСР (1961). Закін. Львівський університет (1928), де відтоді й працював: зав. високогір. стаціонару...
(10. 01. 1951, містечко Оржиця, нині смт Полтав. обл. – 03. 07. 2012, Полтава) – лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (2004). Закін. Харків. мед. інститут (1974). Працював лікарем. Від 1985 – в Укр. НДІ пром. медицини (м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.): вчений секр. (до 1989), заст. дир. з наукової...
(10. 01. 1951, с. Милування, нині Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл.) – педагог. Доктор педагогічних наук (2001), професор (2003). Закін. Ворошиловгр. пед. інститут (нині Луганськ, 1977), де й працював від 1978: 1987–96 – завідувач кафедри історії України, 1996–98 – декан істор. ф-ту. Від 1998 – у...
(10. 01. 1951, Київ) – художник (книжкова та станкова графіка). Дочка Б. Рапопорта. Член НСХУ (1988). Закін. Моск. полігр. інститут (1977, викл. А. Гончаров, П. Захаров, Ю. Бурджелян). 1970–85 – художник-дизайнер Декорат.-монумент. комбінату в Києві; 1977–87 – співпрацювала в галузі книжк....
(10. 01. 1951, місцевість Ботінав, шт. Пн. Дакота, США) – лікар-дерматолог. Дочка Богдана-Зиновія, онука Ярослава, сестра Ярослава-Романа Гординських. Закін. Університет ім. Фордгема у Нью-Йорку (1972, ступ. бакалавра біології), Університет Ґренд Форкс (шт. Пн. Дакота, 1976, ступ. д-ра медицини)....
(10. 01. 1926, с. Старі Петрівці Димер., нині Вишгород. р-ну Київ. обл.) – художник декоративної кераміки. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. училище декор.-приклад. мистецтва (1955; викл. Н. Ган, Д. Головко, О. Грядунова). Працював 1955–57 на Полон. фарфор. заводі (Хмельн....
(10. 01. 1926, м. Євпаторія, нині АР Крим – 02. 07. 2007, Москва) – графік. Народний художник РРФСР (1986). Член СХ СРСР. Лауреат Всесоюз. конкурсу «Мистецтво книги», Міжнар. виставки «Інтерграфіка–70». Бронз. медаль Ляйпциз. виставки (1978). Закін. Моск. полігр. інститут (1951; викл. А....
(дівоче – Федiв; сценічне – Марiя Ляновська; 10. 01. 1876, м. Стрий, нині Львів. обл. – 03. 04. 1948, Мюнхен) – актриса, режисер. 1896–98 працювала у Театрі товариства «Руська бесiда» у Львовi. 1901–09 – реж. аматор. драм. гуртка при мiщан. т-вi «Руська Хата» (згодом «Українська Хата» у м....
(14(27). 04. 1906, м. Камінь-Каширський Ковельського пов. Волинської губ., нині Волинської обл. — 10. 01. 1983, Київ) — літературознавець. Доктор філологічних наук (1962), професор (1934, перезатверджено 1969), член-кореспондент АН УРСР (1934). Член СП СРСР (1934). Заслужений діяч науки УРСР...
(псевд.: С. Волошин, Фон-Нос; 26. 04(08. 05). 1829, с. Понори, нині Прилуц. р-ну Черніг. обл. – 28. 12. 1900 (10. 01. 1901), містечко Городня, нині місто Черніг. обл.) – етнограф, історик, фольклорист та літератор, лікар, громадський діяч. Походив із давнього козацького роду, його прадід був...
(23. 06. 1929, с. Рожнів, нині Косівського р-ну Івано-Франківської обл. — 10. 01. 2000, Київ) — літературознавець, критик, бібліограф. Чоловік Ярослави, батько Володимира Погребенників. Доктор філологічних наук (1980), професор (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Державна...
(22. 10. 1937, с. Тур’я Пасіка, нині Перечин. р-ну Закарп. обл. – 10. 01. 2011, Київ, похов. у рідному селі) – хоровий диригент, композитор, педагог. Заслужений артист УРСР (1979). Закін. Ужгород. муз. училище (1961; кл. П. Ґудзя), Київ. консерваторію (1966, кл. диригування О. Міньківського;...
(21. 01. 1927, с. Нові Бірочки, нині Великий Хутір Золотоніс. р-ну Черкас. обл. – 10. 01. 2017, Київ) – бандурист, педагог. Народний артист України (1995). Орден «За заслуги» 3-го (2008) та 2-го (2013) ступ. Лауреат Всесвіт. фестивалю молоді та студентів (1-а премія; Москва, 1957). Закін....
(21. 02. 1932, с-ще Халілово Оренбурзької обл., РФ — 10. 01. 2007, Львів) — живописець, графік. Член НСХУ (1985). Закінчив відділ декоративного розпису Львівського училища прикладного мистецтва (1959; викладачі К. Звіринський, В. Черкасов), факультет художнього текстилю Львівського інституту...
(Новиков Иван Алексеевич; 01(13). 01. 1877, с. Ільково, нині Орлов. обл., РФ – 10. 01. 1959, Москва) – російський письменник, перекладач. Закін. Моск. с.-г. інститут (1901). Працював у Київ. агроном. лаб. (1901–03), потім секр. Київ. товариства с. господарства, водночас редагував ж. «Земледѣліе»...
(16(28). 06. 1860, Чернігів — 10. 01. 1933, м. Самара, РФ) — історик. Професор (1899), академік АН СРСР (1920). Навчався у Санкт-Петербурзькій гімназії (1870—78) та Санкт-Петербурзькому університеті (1878—82). Вагомий вплив на напрями його наукової діяльності мали лекції професора російської...
(11. 10. 1883, с. Долина, нині Тлумац. р-ну Івано-Фр. обл. – 10. 01. 1957, Прага) – скульптор. Навч. у худож.-пром. школах у м. Закопане (нині Польща; від 1901) та Відні (1909–13). Деякий час працював у Станіславі (нині Івано-Франківськ) в скульптур. майстерні. 1906 кілька місяців був декоратором...
(15. 01. 1921, с. Високе, нині Брусилів. р-ну Житомир. обл. – 10. 01. 2012, Київ) – фізик-оптик. Доктор фізико-математичних наук (1962), професор (1963), академік НАНУ (1982). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1991). Державна премія УРСР у галузі н. і. т. (1963, 1981). Золота медаль ім. В....
(Kasack Wolfgang; 20. 01. 1927, м. Потсдам, Німеччина – 10. 01. 2003, м. Мух, Німеччина) – німецький літературознавець, славіст, перекладач. Доктор габіліт. з філол. н. (Кельн. університет, Німеччина, 1968). Від квітня 1944 до листопада 1946 перебував у рад. таборі військовополонених. 1947–51...
(04(16). 04. 1887, м. Єлисаветград, нині Кропивницький – 10. 01. 1979, Москва) – живописець, графік, історик мистецтва. Член Товариства південно-російських художників (1910), Товариства незалежних художників (1918–19), Московського відділу СХ РФ (1932–79). Закінчив Одеське художнє училище (1911;...
(13. 10. 1937, Київ – 10. 01. 2019, там само) – краєзнавець. Син Василя, брат Георгія, чоловік Ірини Малакових. Премія ім. Д. Яворницького (2012). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1960). Працював 1960–64 в Упр. тепл. мережами «Київенерго»; 1964–77 – на київ. заводі «Арсенал»;...
(справж. – Лагодзинський; 14(27). 05. 1913, с. Степанці, нині Канів. р-ну Черкас. обл. – 10. 01. 1991, Київ) – поет, гуморист. Член СПУ (1957), літ. організації «Молодняк». Обл. літ. премія ім. С. Олійника (1984). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Дніпроп. університеті...
(29. 08(10. 09). 1890, с. Воропа, нині Пензен. обл., РФ – 10. 01. 1985, Одеса) – акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1937), професор (1934). Заслужений діяч науки Казах. РСР (1944). Державні нагороди СРСР. Учасник 1-ї світової війни. Закін. Саратов. університет (Росія, 1914), де й працював...
(20. 08 (02. 09). 1908, Одеса – 10. 01. 1989, Москва) – фахівець у галузі ракетокосмічної техніки. Доктор технічних наук (1957, без захисту дис.). Академік АН СРСР (1958). Герой Соц. Праці (1956, 1961). Ленін. премія (1957), Держ. премії СРСР (1967, 1984). Золота медаль К. Ціолковського АН СРСР...
(11(23). 08. 1879, С.-Петербург – 10. 01. 1955, Москва) – фахівець у галузі теплотехніки. Дит. роки минули в Харкові, де його батько – В. Кирпичов – очолював технол. інститут. Академік АН СРСР (1939). Сталінcька премія (1941). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. гімназію № 3 (1898) та...
(08. 03. 1911, с. Нижня Слободка, нині Орловської обл., РФ — 10. 01. 2005, смт Борова Фастівського р-ну Київської обл.) — кінорежисер. Навчався на режисерському факультеті Київського інституту кінематографії, де слухав лекції з режисури О. Довженка, Л. Кулешова, О. Гавронського, історії кіно — Г....
(01. 02. 1865, Київ. губ. – 10. 01. 1922, Київ) – лікар-терапевт. Доктор медицини (1897), професор (1915). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1889). Працював у Кирилів. лікарні; від 1894 – у лікарні для чорноробів (брав участь у її організації; обидві – Київ): 1896–1906 – гол. лікар,...
(20. 02. 1948, с. Новоіванівка Оріхівського, нині Запорізького р-ну Запорізької обл. — 10. 01. 2021, Запоріжжя) — фахівець у галузі машин і технології обробки металів тиском. Доктор технічних наук (2016). Закінчив Запорізький машинобудівний інститут (1970), де відтоді й працював (нині Національний...
(18. 08. 1934, с. Полівінка Ростов. обл., РФ – 10. 01. 2009, Київ) – фахівець у галузі радіоелектроніки. Доктор технічних наук (1979), професор (1989). Закін. Харків. військ. інж. радіотех. академію ППО (1963), де й працював 1958–85 (нині Харків. університет Повітр. Сил). 1985–90 – нач. каф....
(Leino Eino; справж. – Льоннбум Армас-Ейнар-Леопольд – Lönnbohm Armas Einar Leopold; ін. псевд.: Mikko Vilkastus, Teemu, Kanttori Sepeteus; 06. 07. 1878, м. Палтамо, Велике князівство Фінляндське, Росія, нині Фінляндія – 10. 01. 1926, м. Туусула, Фінляндія) – фінський письменник, журналіст,...
(05. 12. 1928, м. Зміїв, нині Харків. обл. – 10. 01. 1996, Київ) – спортсмен (сучасне п’ятиборство). Чоловік Альбіни, батько Ірини Дерюгіних. Майстер спорту (1950). Заслужений майстер спорту СРСР (1957). Суддя респ. категорії (1954). Державні нагороди. Закін. Київський інститут фізичної культури...
(29. 04(12. 05). 1903, с. Нова Прага, нині смт Олександрій. р-ну Кіровогр. обл. – 10. 01. 1984, Київ) – фахівець у галузі фізіології та біохімії рослин. Батько В. Бузанова. Доктор біологічних наук (1955), професор (1956). Акад. ВАСГНІЛ (1956). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1978). Ленін....
(09(21). 01. 1863, містечко Божий Промисел Ленкоранського пов. Бакинської губ., нині у межах м. Ленкорань, Азербайджан — 10. 01. 1958, Москва) — фахівець у галузі металургії. Професор (1900), академік АН СРСР (1932). Герой Соціалістичної Праці (1945). Сталінська премія (1943, 1947). Державні...
(08(21). 08. 1910, с. Заградівка, нині Високопіл. р-ну Херсон. обл. – 10. 01. 1995, Київ) – письменник, літературний і театральний критик. Канд. мистецтвознавства (1949). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Член СПУ (1934). Закін. Харків. інститут червоної професури (1934). Від 1929 друкував...
(Mistral Gabriela; справж. – Lucila Godoy Alcayaga, Лусіла Ґодой Алькаяґа; 07. 04. 1889, м. Вікунья, провінція Кокімбо, Чилі – 10. 01. 1957, м. Гемпстед, шт. Нью-Йорк, США; похов. у Чилі) – чилійська поетеса, громадська діячка, дипломат. Нобелівська премія з літератури (1945), Національна...
(Полканов Александр Алексеевич; 13(25). 05. 1888, м. Кострома, Росія — 10. 01. 1963, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російський геолог, мінералог, петрограф. Доктор геолого-мінералогічних наук (1935, без захисту дисертації), професор (1930), академік АН СРСР (1943). Ленінська премія (1962)....
(30. 01. 1922, с. Зубані, нині Глобин. р-ну Полтав. обл. – 10. 01. 1997, Київ) – історик. Доктор історичних наук (1966), професор (1968), академік НАНУ (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980). Учасник 2-ї світової війни....
(08. 10. 1890, с. Зарубинці Липовец. пов. Київ. губ., нині Монастирищен. р-ну Черкас. обл. – 10. 01. 1974, Москва, похов. у Києві) – краєзнавець, прозаїк. Брат В. Кутинської. Учасник 1-ї світової війни. Закін. Липовец. 2-класне училище (нині Вінн. обл., 1904) та Київ. ІНО (1928). Працював...
(16. 06. 1904, с. Задубрівці, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 10. 01. 1993, м. Коломия Івано-Фр. обл.) – церковний діяч УГКЦ. Закін. Коломий. гімназію (1923), навч. у Станіслав. (нині Івано-Франківськ) і Львів. духов. семінаріях. 28 липня 1928 митрополитом Андреєм Шептицьким рукопоклад. на...
(23. 12. 1849, м. Фрайбурґ, Швейцарія – 28. 12. 1917(10. 01. 1918), м. Феодосія, нині АР Крим) – музеєзнавець. Дійсний член Таврій. ученої архів. комісії (1901), Одес. товариства історії та старожитностей (1904), почес. чл. Лігурій. товариства історії (Італія, 1914). На батьківщині вивчав...
(16. 09. 1893, Харків – 10. 01. 1962) – актор, режисер. Заслужений артист Киргиз. РСР (1944). Учасник 1-ї світової війни. У дитинстві навч. цирк. мистецтву, виступав у приват. цирк. трупах. Грав у театрах м. Самарканд (Туркестан. АРСР, РФ, нині Узбекистан), Театрі ім. В. Мейєрхольда (Москва,...
(крипт. – Т. З-ий; 28. 08. 1883, с. Тростянець Малий, нині Золочів. р-ну Львів. обл. – 10. 01. 1976, м. Трентон, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – педагог, громадський діяч. Брат О. Залеського. Закін. гімназію у Золочеві (1904), вивчав філологію у Львів. університеті (1904–09). Від...
(07. 10. 1929, с. Варва, нині смт Чернігівської обл. – 10. 01. 2005, Київ) – літературознавець. Кандидат філологічних наук (1966). Член НСПУ (1962). Закінчив Київський університет (1954). Від 1957 – відповідальний секретар комісії критики й теорії літератури СПУ; від 1965 – заступник, від 1967 –...
(10. 02. 1945, Київ – 10. 01. 2016, Київ) – фахівець у галузі ядерної фізики. Доктор технічних наук (1989), академік НАНУ (2009). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Герой України (2011). Держ. премії УРСР (1985) та України (1999) у галузі н. і т. Орден «За заслуги» 3-го ступеня...
(11. 04. 1927, станиця Донська Пн.-Кавказ., нині Краснодар. краю, РФ – 10. 01. 2004, Москва) – живописець. Син Юрія та Віри Коржевських. Член-кореспондент Рос. АМ (2002). Заслужений художник РФ (1980). Член СХ РФ (1956). Закін. Моск. худож. інститут (1951; викл. І. Грабар, П. Кончаловський)....
(22. 02. 1875, Москва – 10. 01. 1944, Париж) – військовий діяч. Генерал-поручник Армії УНР. Закін. Пажес. корпус (1893), Микол. академію Генштабу в С.-Петербурзі (1900). Від 1908 – проф. цієї академії. Перебував на стажуванні у Франції. Під час 1-ї світової війни – командир 2-го лейб-гвардії...
(21. 10(03. 11). 1915, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 10. 01. 2014, м. Обнінськ Калуз. обл., РФ) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1958), професор (1960). Заслужений діяч науки і техніки РФ (1985). Ленін. премія (1960). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди...
(07. 10. 1883, м. Володимир-Волинський, нині Волин. обл. – 10. 01. 1941, м. Острог Рівнен. обл., похов. у с. Михалківці Остроз. р-ну) – громадсько-політичний діяч. Закін. учител. семінарію у м. Холм (нині Хелм, Польща, 1902), учител. інститут і кооп. курси у Москві (1911). У добу УНР був повіт....
(10. 12. 1928, с. Дмитрівське, нині Моск. обл. – 10. 01. 2013, Харків) – ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1988), професор (1990). Закін. Моск. вет. академію (1952). Відтоді працював вет. лікарем у РФ; від 1959 – старший науковий співробітник, 1964–98 – зав. лаб. зоогігієни...
(Мурадован Шагь-Эмир; 20. 05. 1913, аул Куруш, нині Дагестан, РФ – 10. 01. 1996, м. Махачкала, Дагестан) – лезгинський письменник, перекладач. Нар. поет Дагестану (1972). Закін. Дагестан. пед. інститут (Махачкала, 1937). Учителював, працював у ЗМІ, на радіо. Автор зб. «Бахтлу Дагъустан»...
(14. 01. 1950, с. Завадівка Смотриц. р-ну Кам’янець-Поділ. обл., нині Чемеровец. р-ну Хмельн. обл. – 10. 01. 2025, м. Кам’янець-Подільський) – фахівець у галузі кормовиробництва і рослинництва. Батько О. Бахмата. Доктор сільськогосподарських наук (1994), професор (1995). Закін. Кам’янець-Поділ....
(28. 05 (10. 06). 1917, м. Уфа, нині Башкортостан, РФ – 10. 01. 2000, Львів) – ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1952), професор (1953), член-кореспондент Рос. академії с.-г. наук (1966), УААН (1991). Заслужений діяч науки УРСР (1968). Закін. Троїц. вет. інститут (Челябін. обл., РФ,...
(23. 02. 1925, м. Сквира, нині Білоцерківського р-ну Київської обл. — 10. 01. 1994, Харків) — фахівець у галузі лісівництва. Батько В. Пастернака. Доктор сільськогосподарських наук (1969), професор (1969). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Київський...
(справжнє — Зіґль; 19(31). 12. 1875, Москва — 19. 01. 1933, Харків) — композитор, музичний критик. Закінчив Університет святого Володимира у Києві (1903) як юрист. Приватно відвідував уроки композиції у Є. Риба. Працював музичним критиком у часописах «Кіевлянинъ», «Кіевская мысль», «Аполлон»,...
(19. 10. 1937, с. Ольгино Омської обл., РФ – 10. 01. 2005, Київ) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1992), професор (1994). Закін. Київ. політех. інститут (1960), де від 1966 й працював (нині Нац. тех. університет України «Київ. політех. інститут»): 1992–2000 – проф., 2000–05 –...
(Kupryś Piotr; 12. 08. 1933, с. Костомлоти, нині Люблін. воєводства, Польща – 10. 01. 2002, м. Люблін) – польський поет, перекладач. 1937–46 мешкав у селах Струмівка та Теремне (обидва – нині Луцького р-ну Волин. обл.). Навч. у ліцеї ім. Ю. Крашевського (м. Біла Підляська Люблін. воєводства,...
(12. 07. 1946, м. Рибниця, Молдова – 10. 01. 2018, Київ) – тренер (дзюдо). Майстер спорту з самбо (1965) та дзюдо (1974). Заслужений тренер УРСР (1986). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Закін. Київський інститут фізичної культури (1976), де й працював 1985–93 викл. каф. спорт. єдиноборств....
(09. 08. 1920, с. Юшківці Липовецького пов. Київської губ., нині Вінницького р-ну Вінницької обл. — 10. 01. 2016, м. Бориспіль Київської обл.) — літературознавець, критик, журналіст. Кандидат філологічних наук (1966). Член НСПУ (1986), НСЖУ (1957). Премія імені І. Огієнка (2003). Учасник 2-ї...
(17(30). 07. 1909, Одеса – 10. 01. 1989, там само) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1970), професор (1971). Закін. Одес. університет (1936), де й працював (до 1941). У 1944–52 – в Одес. вищому мореход. училищі; 1952–58 – в Одес. політех. інституті; 1958–87 – в Одес. технол. інституті...
(09. 01. 1950, м. Гусь-Хрустальний Владимир. обл., РФ – 10. 01. 2023, Київ) – фахівець у галузі перетворювальної техніки. Доктор технічних наук (2012), член-кореспондент НАНУ (2021). Державна премія України в галузі науки і техніки (2014). Закін. Київ. політех. інститут (1973). Відтоді працював в...
(11(24). 06. 1914, м-ко Василівка Мелітопольського пов. Таврійської губ., нині місто Запорізької обл. — 10. 01. 1985, Київ) — історик КПРС. Доктор історичних наук (1972), професор (1972). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Одеський педагогічний інститут (1937), Вищу дипломатичну школу МЗС СРСР...
(Caraman Petru; 14. 12. 1898, с. Вирлезь, нині Ґалац. пов., Румунія – 10. 01. 1980, м. Ясси, Румунія) – румунський фольклорист, етнограф, мовознавець. Почес. чл. Румун. академії (1991; посмертно). Закін. Ясський університет (1922). У 1928 здобув докторат у Яґеллон. університеті в Кракові....
(22. 07. 1927, Київ – 10. 01. 2006, там само) – лікар-кардіолог. Доктор медичних наук (1970), професор (1979). Заслужений діяч науки України (1987). Державна премія України в галузі науки і техніки (1988), премія АМНУ (1998). Закін. Київський медичний інститут (1951). Працював військ. лікарем...
(Majewski Janusz; 05. 08. 1931, Львів – 10. 01.2024) – польський кінорежисер, актор, художник, сценарист. Хрест командора Ордену Польського Відродження (2013). Закінчив Краківський політехнічний інститут (1955, факультет архітектури) та Державну вищу школу кінематографії й театрального мистецтва...
(14. 02. 1901, с. Хлоп’яники, нині Сосниц. р-ну Черніг. обл. – 10. 01. 1963, Львів) – мікробіолог, фізіолог рослин. Доктор біологічних наук (1940), професор (1946). Закін. Петрогр. університет (нині С.-Петербург, 1924). У 1929–31 очолював відділ фізіології рослин і агрохімії Заурал. зонал. с.-г....
(27. 06. 1946, с. Кам’яна Сторожинец. р-ну Чернiв. обл. – 10. 01. 2019, Чернівці) – етнограф. Доктор iсторичних наук (1992), професор (1994). Закiн. Чернiв. університет (1972), де й працював від 1974: у 1981–90 – завідувач кафедри історії Стародав. світу та середніх віків, 2002–06 – зав., від...
(06. 01. 1909, Одеса – 10. 01. 1992) – художник кіно. Навч. на курсах Упр. моск. профес. освіти (1928–32), у Моск. інституті приклад. і декор. мистецтва (1934–36; викл. В. Фаворський), на курсах при студії «Союзмультфільм» (1938; викл. А. Радаков), на якій і працював (1938–70). Брав участь у...
(09. 12. 1871, Рим — 10. 01. 1948, Київ) — майстриня художньої вишивки. Дочка Адріана, сестра Миколи Прахових. Закінчила Києво-Печерську жіночу гімназію (1899). У 1920-х рр. навчалася акварельного живопису у В. Котарбінського. 1924—33 — викладач Студії пластичного мистецтва художників М. Козика та...
(07. 07. 1922, Харків – 01. 01. 2026, там само) – математик. Син О. Марченка. Доктор фізико-математичних наук (1951), професор (1952), академік НАНУ (1969), академік РАН (1987). Ленінська премія (1962), Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1989), премії імені М. Крилова (1983), імені М....
(14. 01. 1950, с. Завадівка Смотриц. р-ну Кам’янець-Поділ. обл., нині Чемеровец. р-ну Хмельн. обл. – 10. 01. 2025, м. Кам’янець-Подільський) – фахівець у галузі кормовиробництва і рослинництва. Батько О. Бахмата. Доктор сільськогосподарських наук (1994), професор (1995). Закін. Кам’янець-Поділ....
(10. 02. 1945, Київ – 10. 01. 2016, Київ) – фахівець у галузі ядерної фізики. Доктор технічних наук (1989), академік НАНУ (2009). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Герой України (2011). Держ. премії УРСР (1985) та України (1999) у галузі н. і т. Орден «За заслуги» 3-го ступеня...
(09. 08. 1920, с. Юшківці Липовецького пов. Київської губ., нині Вінницького р-ну Вінницької обл. — 10. 01. 2016, м. Бориспіль Київської обл.) — літературознавець, критик, журналіст. Кандидат філологічних наук (1966). Член НСПУ (1986), НСЖУ (1957). Премія імені І. Огієнка (2003). Учасник 2-ї...
(24. 01. 1948, м. Молотов, нині Перм, РФ — 10. 01. 2016, Харків) — провізор, лікар-токсиколог. Син П. Петюніна. Доктор фармацевтичних наук (1982), професор (1983). Закінчив Харківський фармацевтичний інститут (1970). Працював у Харківському НДІ судових експертиз; від 1973 — у Харківському...
(07. 09. 1948, м. Ломоносов Ленінгр. обл. – 10. 01. 2016, Харків) – фахівець у галузі інформаційних технологій. Доктор технічних наук (1991), професор (1993). Закін. Укр. заоч. політех. інститут (Харків, 1973). Від 1977 працював у Нац. тех. університеті «Харків. політех. інститут»: 1993–2016 –...
(22. 07. 1927, Київ – 10. 01. 2006, там само) – лікар-кардіолог. Доктор медичних наук (1970), професор (1979). Заслужений діяч науки України (1987). Державна премія України в галузі науки і техніки (1988), премія АМНУ (1998). Закін. Київський медичний інститут (1951). Працював військ. лікарем...
(05. 12. 1928, м. Зміїв, нині Харків. обл. – 10. 01. 1996, Київ) – спортсмен (сучасне п’ятиборство). Чоловік Альбіни, батько Ірини Дерюгіних. Майстер спорту (1950). Заслужений майстер спорту СРСР (1957). Суддя респ. категорії (1954). Державні нагороди. Закін. Київський інститут фізичної культури...
(Мурадован Шагь-Эмир; 20. 05. 1913, аул Куруш, нині Дагестан, РФ – 10. 01. 1996, м. Махачкала, Дагестан) – лезгинський письменник, перекладач. Нар. поет Дагестану (1972). Закін. Дагестан. пед. інститут (Махачкала, 1937). Учителював, працював у ЗМІ, на радіо. Автор зб. «Бахтлу Дагъустан»...
(01. 07. 1924, Полтава — 10. 01. 1986, м. Маямі, шт. Флорида, США) — актриса, культурно-громадська діячка. Дочка Ф. Пошивайла. Закінчила 1-у Полтавську середню школу, педагогічні курси у Яворові (Львівська обл., 1944). Деякий час жила у Словаччині. У м. Ландек (Австрія) була артисткою Театральної...
(крипт. – Т. З-ий; 28. 08. 1883, с. Тростянець Малий, нині Золочів. р-ну Львів. обл. – 10. 01. 1976, м. Трентон, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – педагог, громадський діяч. Брат О. Залеського. Закін. гімназію у Золочеві (1904), вивчав філологію у Львів. університеті (1904–09). Від...
10 січня 1932 зібрано 1,7 % від квартал. плану), а райком КП(б)У та рай. контрол. комісія КП(б)У нарощували темпи хлібозаготівель і збільшували адм....
10 січня 1939, коли її було створ. водночас із Запоріз. і Сум. обл. До неї увійшли Кіровоград, Аджам....
10 січня 1939 з пд.-сх. р-нів Дніпроп. обл. (Андріїв., Якимів., Бердян., Великобілозер., Великотокмац....
10 січня 1939 з М. о. до новоутвореної Кіровогр. обл. відійшли Кіровоград, Аджам., Бобринец., Витязів....
10 січня 1939 від П. о. до новоутвореної Кіровоградської обл. відійшли Новогеоргіївський і Онуфріївський, до новоутвореної Сумської обл....
10 січня 1939 з О. о. до новоутвореної Кіровогр. обл. відійшли 10 р-нів: Великовисків., Добровеличків....
10 січня 1992. Літ.: Коротка історія Британії / A Concise British History. К., 1999; Покальчук Ю. Українці у Великій Британії....
10 січня 1992. Сучас. стан двосторонніх екон. відносин між Україною та А. характеризується такими показниками (млн дол....
10 січня 1918 М. перебував під нім. окупацією. 9 березня 1918 проголошено Білорус. Нар. Респ., до складу якої увійшли Могильов....
10 січня 1939 утворено Запорізьку, Кіровоградську і Сумську області. Після возз’єднання Західної України (вересень 1939), Північної Буковини, а також Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії з УРСР (червень 1940) утворено ще кілька областей: 4 грудня 1939 – Волинську, Дрогобицьку, Львівську, Ровенську (нині Рівненська), Станіславську (від 1962 – Івано-Франківська) і Тернопільську, 7 серпня 1940 – Акерманську (7 грудня 1940 перейменовано в Ізмаїльську) і Чернівецьку....
10 січня 1944 та від 14 січня до 16 березня 1944 – під нім. окупацією. Діяв осередок руху Опору. У вересні 1941 нацисти помістили євреїв у ґетто, а у листопаді 1941, липні 1942 та на поч....
10 січня 1863 о 4-й годині ранку відбувся пуск першої підзем. лінії Лондон. метрополітену «Metropolitan Railway» довж....
10 січня 1918). У відозві «До українського народу» вона обґрунтувала необхідність проголосити УАПЦ як самост....
10 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 1941 і 1944 у боях за Л. загинули 346 рад. бійців, які поховані у 8-ми брат....
10 січня 1920 шляхом перейменування Південного фронту. До його складу в різний час входили 12-а, 13-а, 14-а армії, 1-а Кінна армія, Фастівська група військ (44 і 45 стрілецькі дивізії), а також морські й річкові сили....
10 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 1943 через М. проходило партизан. з’є-днання С. Ковпака. 1939–41 та у післявоєнні роки жит....
10 січня 1992, 1 вересня 1993 між країнами встановлено дипломат. відносини. Літ.: Зелинский Ю. И. Габон....
10 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Гітлерівці вбили 455 жит. К., понад 400 вивезли на примусові роботи до Німеччини....
10 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Гол. підприємства: ВАТи – «Дубровиц....
10 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Площа 1,8 тис....
10 січня 1936 обрано його нову управу на чолі з В. Мигуліним. За іншими даними, за активної участі згаданих осіб 2 лютого 1936 було засноване власне товариство «П....
10 січня 1922 було укладено договір між АРА і урядом УСРР, але через заборони ЦК РКП(б) поширювати допомогу голодуючим поза Поволжям АРА розгорнула свою діяльність в Україні лише у травні....
10 січня 1926 у Харкові шляхом об’єднання Київ. та Харків. т-в сходознавців. Гол. завдання – вивчення країн і народів Сходу, зміцнення наук....
10 січня 1920 реорганізований у Південно-Західний фронт. Командувачі: П. Ситін (вересень—листопад 1918), П....