(псевд.: Мордовцев, Сліпченко-Мордовець; 07(19). 12. 1830, слобода Данилівка Усть-Медведиц. округу, Обл. Війська Донського, нині смт Волгогр. обл., РФ – 10(23). 06. 1905, м. Кисловодськ, похов. у м. Ростов-на-Дону) – письменник, публіцист, історик. З давнього козац. роду, народився і виріс у...
(06(19). 12. 1906, с. Кам’янське, нині місто Дніпропетровської обл. – 10. 11. 1982, Москва) – політичний і державний діяч СРСР, один із керівників КПРС. У 1927 закінчив Курський землевпорядно-меліоративний технікум, 1935 – Металургійний інститут у Дніпродзержинську. 1936–37 – директор...
(07(19). 12. 1888, м. Мітава, нині Єлґава, Латвія – 31. 10. 1968, м. Новосибірськ, РФ) – військовик, правознавець, педагог. 1894 родина К. переїхала до Житомира. Закін. Житомир. гімназію (1906), Київ. військ. училище (1908). Відтоді служив у 19-му Костром. піхот. полку (з перервою на навч....
(06(19). 12. 1913, с. Ольхове, нині Вологодська обл., РФ – 13. 12. 2002, Київ) – видатний хірург, біокібернетик, філософ, письменник. Заслужений діяч науки УРСР (1959), академік НАНУ (1969) і АМНУ (1993). Ленінська премія (1961). Герой Соціалістичної Праці (1973). Державні премії УРСР (1978, 1988)...
(19. 12. 1919, м. Кролевець, нині Сум. обл. – 29. 08. 1988, Київ) – перекладач, літературознавець, мовознавець. Член СПУ (1956–73, від 1987). Літ. премії ім. М. Рильського (1988) та ім. М. Зерова (1993). Учасник 2-ї світової війни. Навч. у Київ. університеті (1937–41), закін. Харків. пед....
(07(19). 12. 1861, Одесa – 27. 04. 1924, Прaгa) – геолог, стратиграф, палеонтолог. Акaд. С.-Петербур. AН (1914) та УAН (1920). Ломоносів. премія С.-Петербур. АН (1908). Зaкін. Новорос. університет (Одеса, 1884), де слухав лекції І. Мечникова, працював під керівництвом І. Синцова. Ще студентом...
(19. 12. 1919, Катеринослав, нині Дніпро — 17. 03. 2007, Київ) — баяніст, композитор, педагог. Чоловік Р. Білецької (див. Білецькі), батько Ю. Різоля. Професор (1973). Народний артист УРСР (1990). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1999). Лауреат 1-го Всесоюзного огляду-конкурсу виконавців на...
(19. 12. 1959, с. Розтоки Путильс. р-ну Чернів. обл.) – письменниця, публіцистка, політична діячка. Дружина С. Литвина. Член НСПУ (1986). Національна премія України імені Т. Шевченка (2005). Переможець конкурсів «Книжка року» (2004, 2007), «Коронація слова» (2007). Орден княгині Ольги 3-го...
(Агренев-Славянский Дмитрий Александрович; справж. – Агренєв; 07(19). 12. 1836, за ін. даними – 1834, Москва – 10(23). 07. 1908, м. Рущук, нині Русе, Болгарія, похов. у м. Ялта) – російський співак (тенор), хоровий диригент, збирач народних пісень. Вокал. освіту здобував у Москві,...
(справж. – Оглоблин; ін. псевд.: M. Sloboźanin, М. В-ський, М. Гальчук, М. Григорович, Т. Миколенко; 19. 12. 1902, с. Новогеоргіївське Куп’ян. пов. Харків. губ., нині с. Новоєгорівка Дворічан. р-ну Харків. обл. – 29. 05. 1957, м. Сарсель, побл. Парижа, похов. у м. Мужен, департамент Примор....
(19. 12. 1936, с. Білявинці, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 22. 07. 1999, Львів) — архітектор. Заслужений архітектор УРСР (1985). Член НСАУ (1963). Державна премія України імені Т. Шевченка (1980), премія РМ УРСР (1981), Державна премія України в галузі архітектури (2011,...
(псевд. і крипт.: С. П-ко, Ст. Ер., Ст. Закубанський, С. Попенко, Стіверський; 19. 12. 1856, м. Катеринодар, нині Краснодар, РФ – 13. 04. 1933, м. Сухумі, Грузія) – діяч українського національно-визвольного руху, журналіст, видавець. Після закінчення Кубан. військ. гімназії вступив до...
(19. 12. 1891, с. Велика Бурімка Золотоніс. пов. Полтав. губ., нині Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл. – 28. 03. 1974, м. Рочдейл, Велика Британія) – лікар-психіатр, громадський діяч. Закін. фельдшер. школу у Полтаві (1911). Працював фельдшером у Золотоніс. земстві. У роки 1-ї світової війни був...
(19. 12. 1956, с. Олексіївка Новоайдар., нині Щастин. р-ну Луган. обл.) – лікар-нарколог, психіатр. Батько О. Овчаренко. Доктор медичних наук (2013), професор (2016). Закін. Ворошиловгр. мед. інститут (нині Луганськ, 1979) та магістратуру Харків. регіон. інституту держ. управління Нац. академії...
(19. 12. 1930, с. Базавлук Апостолів. р-ну, нині Дніпроп. обл. – 03. 09. 2019, Київ) – баяніст, мистецтвознавець, педагог. Доктор мистецтвознавства (1991), професор (1983). Заслужений діяч мистецтв України (1994). Міжнародна премія ім. С. Гулака-Артемовського (2000). Закін. Київську консерваторію...
(19. 12, за іншими даними — 10. 05. 1905, с. Преслав Бердянського пов. Таврійської губ., нині Бердянського р-ну Запорізької обл. — 04. 11. 1938, Харків) — прозаїк, перекладач, журналіст. З походження болгарин. Член ВУСПП (1930). Після закінчення філологічного факультету Харківського ІНО (1927)...
(19. 12. 1927, с. Лося, нині Малопольського воєводства, Польща — 28. 07. 1997, м. Вроцлав, Польща, похований у рідному селі) — український громадський діяч у Польщі. 1953 закінчив Вищу економічну школу у Вроцлаві, 1957—67 навчався у політехнічних університетах у Познані та Вроцлаві. Учителював,...
(19. 12. 1905, с. Митьки Золотоніс. пов. Полтав. губ., нині затоплене Кременчуц. водосховищем – 03. 09. 1979, Львів) – астрономо-геодезист. Брат П. Мигаля. Доктор фізико-математичних наук (1951), професор (1952). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. геодез. інститут (1931). Працював 1934–41 у...
(крипт.: Х., Х. Б.; 19. 12. 1874, с. Немирів Бердичів. пов. Київ. губ., нині смт Немирів. р-ну Вінн. обл. – 07. 05. 1941, Сан-Паулу, Бразилія) – державний, громадський і кооперативний діяч, банкір. Проф. Закін. Університет св. Володимира у Києві. Працював інспектором дріб. кредиту при Київ. губ....
(Грибачёв Николай Матвеевич; 06(19). 12. 1910, с. Лопуші, нині Брян. обл., РФ – 10. 03. 1992, Москва) – російський письменник і громадсько-політичний діяч. Герой Соц. Праці (1974). Учасник рад.-фін. та 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди. Навч. у Літ. інституті (Москва). Від 1932 – на...
(Olejnik Marek; 19. 12. 1972, м. Люблін, Польща) – польський мовознавець, україніст. Доктор гуманітаристики (дис. «Polska i ukraińska mikrotoponimia powiatu włodawskiego», 2006), д-р габіліт. у галузі мовознавства (2019). Вивчав укр. мову на гуманітар. факультеті Університету М....
(19. 12. 1890, с. Возсіятське Єлисаветградського пов. Херсонської губ., нині Вознесенського р-ну Миколаївської обл. — 07. 08. 1977, м. Мюнхен, Німеччина) — військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закінчив кадетський корпус, військове училище. Учасник 1-ї світової війни. В українському війську від...
(19. 12. 1989, м. Шепетівка Хмельницької обл. — 27. 05. 2024, Харківська обл., похований 30. 05. 2024 на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове у Хмельницькому) — військовик. Лейтенант. Герой України (2025, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2022). Навчався у ліцеї з посиленою...
(Конески Блаже; 19. 12. 1921, с. Небрегово побл. м. Прилеп, нині Македонія – 07. 12. 1993, Скоп’є) – македонський письменник, критик, мовознавець, перекладач. Професор (1957). Член СП СРСР (1968). Член-кореспондент Серб., Словен., Югослов’ян. АН і мистецтв (1967–75). Держ. та іноз. нагороди....
(19. 12. 1946, Київ – 24. 05. 2015, там само) – мистецтвознавець, художник і колекціонер. Член НСХУ (1984). Закін. Київський художній інститут (1969). Працював н. с. Центр. держ. архіву-музею літ-ри і мистецтва України, викл. історії мистецтва Київ. хореогр. училища; від 1992 – старший науковий...
(19. 12. 1968, Львів) — майстер художнього скла. Член НСХУ (2000), Асоціації художників-вітражистів «Вікно» (2002). Премія Фонду В. Кузя (Торонто, Канада, 1997). Закінчив Львівську АМ (1998; викладачі А. Бокотей, О. Звір, О. Янковський), де працював 1989—97 майстром-склодувом у виробничій...
ч (19. 12. 1922, с. Мінцарово Краснодар. краю, РФ – 26. 11. 2006, Харків) – хімік-технолог. Доктор технічних наук (2004), професор (2001). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (1999). Навч. (1940–42) у Новочеркас. індустр....
(19. 12. 1920, Київ – 17. 12. 1994, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі механіки. Батько Л. Бондар. Доктор технічних наук (1954), професор (1954), академік НАНУ (1979). Премія ім. О. Динника АН УРСР (1986). Заслужений діяч науки УРСР (1976). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Дніпроп. інститут...
(19. 12. 1937, Мінськ) – мікробіолог. Сестра І. Походні. Доктор біологічних наук (1991), професор (1999), член-кореспондент НАНУ (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Державна премія України в галузі науки і техніки (1989, 1997). Премія ім. І. Мечникова НАНУ (2006). Орден...
(19. 12. 1912, м. Олександрівськ, нині Запоріжжя – 08.10.1982, Київ) – актор, сценарист, режисер театру і кіно. Член СКінУ (1960), НСКУ (1960). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1935). Працював у Київ. драм. театрі ім. І. Франка (1936–37), Київ. ТЮГу ім. М....
(07(19). 12. 1894, Київ – 04. 03. 1981, Душанбе) – іраніст, тюрколог. Кандидат філологічних наук (1952). Закін. юрид. факультет Моск. університету і Лазарев. інститут сх. мов (Москва, 1917). Як учень і найближчий пом. А. Кримського влітку 1917 разом із ним взяв участь у археол. експедиції до м....
(19. 12. 1928, с. Хорошки Лубен. р-ну, нині Полтав. обл.) – майстриня художньої вишивки та плетіння прикрас із бісеру. Бабуся О. Ю. Ольхової. Член НСМНМУ (1991). Від 1959 мешкає в Луцьку. Працювала агрономом. Вишиває з дитинства. Від 1980-х рр., під впливом робіт луцької майстрині Н. Гуль, вишивка...
(07(19). 12. 1899, Київ – 11. 03. 1978, м. Воронеж, РФ) – художник театру, педагог. Навч. у Київ. худож. училищі (1912–19; викл. І. Селезньов, М. Струнников), Одес. худож. інституті (1920–26; викл. В. Мюллер). Працював художником у театрі «Масодрам» (Одеса); від 1933 – у м. Сталінград (нині...
(19. 12. 1897, с. Ріпки Звенигород. пов. Київ. губ., нині Лисян. р-ну Черкас. обл. – 11. 12. 1937, похов. у Биківні побл. Києва) – диригент, музикознавець. Закін. Кирилів. учит. школу (1913), Київ. учит. семінарію (1917), диригент.-хоровий факультет Київ. муз.-драм. інституту (1927), де й...
(19. 12. 1907, містечко Коритняни, нині село Ужгород. р-ну Закарп. обл. – 06. 09. 1975, Ужгород) – історик. Кандидат історичних наук (1959). Закін. Карловий університет у Празі (1934). Працював у Земському архіві Підкарп. Русі (Ужгород, 1936–38); Підкарп. товаристві наук і Ужгород. учител....
(19. 12. 1939, м. Новомосковськ, нині Самар Дніпропетровської обл.) — радіофізик. Доктор фізико-математичних наук (1988), професор (1999). Національна премія України імені Б. Патона (2024), премії імені І. Пулюя (1998) та імені Л. Шубникова (2015) НАНУ. Закінчив Ленінградський політехнічний...
(06(19). 12. 1901, с. Копані Бердян. пов. Таврій. губ., нині Оріхів. р-ну Запоріз. обл. – 21. 04. 1978, Київ) – лікар-хірург. Батько Олександра та Тараса Дудків. Доктор медичних наук (1943), професор (1945). Заслужений діяч науки УРСР (1957). Закін. Київський медичний інститут (1925), де відтоді...
(19. 12. 1938, Житомир – 20. 09. 2025, Київ) – письменниця, перекладачка. Дружина В. Врублевського. Канд. фiлос. н. (1974). Член НСПУ (1975). Літ. премія ім. О. Корнійчука (1985). Закiн. Київ. університет (1968). Працювала н. с. Інституту літ-ри АН УРСР (1968– 73); ст. н. с. Інституту філософії АН...
(19. 12. 1896, с. Ковалиха, нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 08. 07. 1968, Київ) — лікар-отоларинголог. Доктор медичних наук (1959), професор (1960). Закінчив Київський медичний інститут (1923), де відтоді й працював. Від 1932 мешкав у м. Орджонікідзе (нині Владикавказ, РФ), був лікарем....
(19. 12. 1935, рудник «Жовтневий» у Криворіз. р-ні Дніпроп. обл.) – живописець-монументаліст. Батько О. Андрущенко. Член НСХУ (1968). Народний художник України (1998). Закін. Дніпроп. худож. училище (1956, у М. Погребняка), Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва, факультет...
(06(19). 12. 1908, с. Рублівка Кременчуцького пов. Полтавської губ., нині у межах с. Погреби Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 1983, Чернігів) — гірничий інженер. Кандидат технічних наук (1957), професор (1971). Ленінська премія (1966). Закінчив Кременчуцький індустріальний технікум (1929) і...
(06(19). 12. 1911, с. Уздиця Глухівського пов. Чернігівської губ., нині Шосткинського р-ну Сумської обл. — 27. 12. 2004, Київ) — архітектор. Батько К. Тищенка. Почесний член Української академії архітектури (2002). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Київський художній інститут...
(19. 12. 1948, с. Коболчин Сокирянського, нині Дністровського р-ну Чернівецької обл. – 21. 04. 2025, Рівне) — прозаїк, публіцист. Член НСПУ (2015). Премія імені М. Чабанівського (2011). Закінчив Львівський університет (1972), Вищу партійну школу при ЦК КПУ (1981) Працював...
(19. 12. 1879, м. Сновськ, нині Щорс Черніг. обл. – 26. 08. 1938, Харків) – хімік. Доктор технічних наук (1937), професор (1937). Закін. Варшав. політех. інститут. До 1928 – на інж. та адм. роботі на хім. підприємствах України; 1928–33 – завідувач кафедри основної хім. технології Одес....
(19. 12. 1931, м. Макіївка, нині Донецького р-ну Донецької обл. — 15. 01. 2003, Київ) — вчений-селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1982), професор (1987). Закінчив Московську сільськогосподарську академію (1955). Відтоді працював на Верхняцькій дослідно-селекційній станції Всесоюзного...
(06(19). 12. 1907, с. Горбове, нині Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. — 24. 10. 1937, Київ) — поет. Батько Л. Скуби. Член СПУ (1931). Після закінчення Київського кооперативного інституту (1929) працював у газетах і видавництвах Харкова. 1933 повернувся до Києва, був співробітником...
(19. 12. 1939, м. Копичинці Гусятин. р-ну Терноп. обл.) – майстриня художньої вишивки, модельєр трикотажу. Народний майстер декоративно-ужиткового мистецтва (1984). Срібна медаль ВДНГ (1987). Член НСХУ (1988). Закінчила Львівський університет (1964). Учителювала; 1980–91 – модельєр Київського...
(Arndt Nikolaus; 19. 12. 1928, Рівне – 02. 05. 2016, м-ко Візентгайд, Німеччина) – німецький історик-краєзнавець. 1940 з родиною виїхав до Німеччини. Закін. архіт. факультет Тех. університету в м. Вюрцбурґ, ФРН (1953). Один з ініціаторів створення у ФРН істор. товариства «Волинь» (1975), від 1994...
(19. 12. 1937, Москва — 25. 07. 2023, м. Сан-Франциско, шт. Каліфорнія, США) — математик. У 2-річному віці залишився сиротою, виховувався дідом і тіткою, а після їхньої смерті — двоюрідним братом Ю. Любичем. Доктор фізико-математичних наук (1980). Навчався у Харківському інженерно-будівельному...
(19. 12. 1927, Київ — 15. 12. 2012, там само) — фахівець у галузі електромеханіки. Батько О. Поповича. Доктор технічних наук (1974), професор (1974). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1984). Закінчив Київський політехнічний інститут (1951), де від 1956 й працював (нині Національний...
(19. 12. 1946, Київ) – математик. Доктор технічних наук (1987), професор (1989). Закін. Київський університет (1970). Працював у Київ. філії НВО «Каскад» (1970– 72); ст. інж., ст. н. с. у Гол. н.-д. обчислюв. центрі (1972–76); у 1976–94 – у Київ. інж.-буд. інституті (нині Київ. університет...
(19. 12. 1959, с. Яблунів Гусятин. р-ну Терноп. обл.) – фізіолог. Доктор біологічних наук (1993). Закін. Львівський університет (1982), де й працював: 1987–90 – старший науковий співробітник і зав. лаб. біоенергетики та біологічно актив. речовин. Від 1994 – у Пенсильван. університеті (м....
(06(19). 12. 1904, с. Вільшана, нині Дворічан. р-ну Харків. обл. – 07. 11. 1998, Київ) – вчений-генетик, селекціонер. Доктор біологічних наук (1946), професор (1949). Закін. Харків. зоотех. інститут (1925), Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1929). У 1927–41 працював в Інституті генетики...
(19. 12. 1953, Львів) – композитор, гітарист, педагог. Член НСКУ (2008). Навч. у Львів. інституті фізичної культури (1971–75), закін. Львів. консерваторію (1992; кл. П. Гергелі, М. Скорика). Працював музикантом, худож. кер. естрад. ансамблю клубу Львів. об’єдн. «Прогрес» (1978–86); викл....
(19. 12. 1889, с. Дьяківка, нині Курської обл., РФ — 1969, Харків) — фахівець у галузі електротехніки. Професор (1939). Закінчив Харківський технологічний інститут (1918), де від 1929 й працював (нині Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»): засновник і завідувач...
(19. 12. 1918, с. Єнісейськ, нині Алтай. краю, РФ – 07. 06. 1995, Київ) – лікар-патологоанатом. Дружина Іполита, мати Володимира Тальків. Доктор медичних наук (1955), професор (1960). Заслужений діяч науки УРСР (1981). Закін. Томський мед. інститут (РФ, 1940). Працювала військ. лікарем. Від 1945...
(19. 12. 1924, с. Барашi, нині Ємiльчин. р-ну Житомир. обл. – 24. 05. 1997, Київ) – лiтературознавець. Канд. фiлол. н. (1965). Закiн. Львiв. університет (1953). Учителював. Від 1962 працював у системі НАНУ: від 1968 – вчений секр. Відділ. літ-ри, мови та мистецтвознавства; 1973–97 – старший...
(19. 12. 1963, м. Макіївка, нині Донец. р-ну Донец. обл.) – культуролог. Доктор культурології (2018), професор (2012). Закін. Київ. пед. інститут (1988). Відтоді працювала у Переяслав-Хмельн. пед. університеті (нині м. Переяслав Київ. обл.): 1999–2004 – доцент кафедри теорії муз. дисциплін та...
(19. 12. 1964, Київ) — графік. Дочка І. Принцевського. Членкиня НСХУ (1995). У 1983—84 навчалася у В. Зарецького. Закінчила в Києві художньо-промисловий технікум (1984; викладач М. Чорнокапський) та художній інститут (1990; викладачі І. Несміянов, А. Яланський). Працювала викладачем дитячої...
(19. 12. 1957, с. Вільхуватка Нововодолазького, нині Харківського р-ну Харківської обл.) — провізор. Доктор фармацевтичних наук (2012), професор (2015). Закінчила Харківський фармацевтичний інститут (1982). Відтоді працювала в Державному науковому центрі лікарських засобів: 1999—2003 — старший...
(19. 12. 1975, Одеса) – правознавець. Доктор юридичних наук (2015). Закін. Одес. юрид. академію (1998), де й працювала (нині Нац. університет «Одес. юрид. академія»): 2015 – професор кафедри адм. і фінанс. права; 2016 – завідувач кафедри конституц. права та держ. упр. Інституту права, економіки...
(19. 12. 1975, Київ) – спортсмен (велоспорт). Заслужений майстер спорту України (1998). Закін. Нац. університет фізичного виховання і спорту України (Київ, 2000). Чемпіон (м. Бордо, Франція, 1998), срібний призер (м. Перт, Австралія, 1997) чемпіонату світу у команд. гонці переслідування на треку....
(19. 12. 1925, с. Мліїв Городищен. р-ну, нині Черкас. обл. – 30. 03. 2010, Київ) – лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (1972), професор (1977). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський медичний інститут (1948). Відтоді працювала в Укр. інституті клін. медицини (нині Інститут кардіології...
(27. 10(08. 11). 1862, С.-Петербург – 19. 12. 1914(01. 01. 1915), Тифліс, нині Тбілісі, похов. у м. Батумі, нині Грузія) – геоботанік, мандрівник. Брат П. Краснова. Доктор географії (1894). Закін. С.-Петербур. університет (1885), де був залиш. для підготовки до професор. звання. Під час...
(01. 01. 1868, Київ, за ін. даними – 10(22). 10. 1871, м. Люцерн, Швейцарія – 19. 12, за ін. даними – 09. 07. 1942, м. Казалінськ Кзил-Ордин. обл., Казахстан) – історик мистецтва, художній критик, публіцист, педагог. Член Укр. наук. та літ.-артист. т-в у Києві. У Києві закін. реал. (1889) та...
(25. 08 (06. 09). 1863, м. Кирилов Новгород. губ., нині Вологод. обл., РФ – 19. 12. 1939, Київ) – математик. Доктор математики (1896), професор (1897). Акад. ВУАН (1919), член-кореспондент АН СРСР (1924), почес. чл. АН СРСР (1929). Заслужений діяч науки УРСР (1935). Член НТШ (1924). Закін....
(01. 09. 1901, с. Хренів Кам’янко-Струмилів. пов., нині Львів. р-ну Львів. обл. – 19. 12. 1987, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) – геолог, географ, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1950). Учасник Визв. змагань українського народу, зокрема 1918–20 воював у складі УГА. Закін. Терноп....
(27. 11(09. 12). 1842, слобода Новоборисоглібська Богодухів. пов. Харків. губ. – 06(19). 12. 1908, м. Гатчина, нині Ленінгр. обл.) – письменник, журналіст, графік і живописець. Онук засн. Харків. університету В. Каразіна. Закін. мор. кадет. корпус (1862). Від 1865 у військах Туркестан. округу...
(26. 09(08. 10). 1888, С.-Петербург – 19. 12. 1969, Київ) – майстер художнього ткацтва, графік, мистецтвознавець і педагог. Чоловік Г. Гізлер, батько Ганни, дід Аннички Колосів. Член СХУ (1944). Учасник 1-ї світової війни. У С.-Петербурзі закін. мор. кадет. корпус (1906), вступив до лісового...
(09. 10. 1941, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ – 19. 12. 2013, м. Кошалін, Польща) – художник декоративно-ужиткового мистецтва, графік, живописець. Член НСХУ (1992), СХ Польщі (2012). Закін. Коломий. пед. училище (нині Івано-Фр. обл., 1958), худож.-графіч. факультет Моск. пед. інституту...
(псевд.: Тарас, Косар, Майченко, П. Дума, Зруб, Курган, Ом та ін.; 08. 11. 1914, с. Реклинець, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 19. 12. 1945) – військово-політичний діяч ОУН, публіцист. Член ОУН (1933). Навч. в учител. семінарії у Сокалі, звідки виключений за приналежність до ОУН. Продовжив освіту...
(19(31). 01. 1860, м. Слов’янськ Харків. губ., нині Донец. обл. – 19. 12. 1928, Прага) – хімік-технолог, громадсько-політичний діяч. Закін. фіз.-мат. факультет Харків. університету (1883) та хім. відділ. С.-Петербур. технол. інституту (1886). Працював хіміком на Харків. цукрорафінад. заводі. Від...
(псевд.: Вигнанець, Мрія; 15. 10. 1895, с. Острiвець, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 19. 12. 1973, Львiв) – письменник. Брат С. Ґжицького. Закiн. Терноп. г-зiю (1917). Служив у австр. армії, від 1918 – поручник УГА. 1919 потрапив у оточення і залишився на тер. Рад. України. Закін. Харків....
(09(21). 12. 1866, с. Миколаївка Кременчуц. пов. Полтав. губ., нині Полтав. р-ну Полтав. обл. – 19. 12. 1930, м. Подєбради, нині Чехія) – письменниця, перекладачка, громадська діячка. Дружина О. Вілінського. Батько О. – багатий землевласник ірланд. походження, мати належала до роду Лисенків, була...
(15. 12. 1929, с. Мала Чернігівка Овруцького, нині Коростенського р-ну Житомирської обл. — 19. 12. 2010, м. Полонне, нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл.) — скульптор-фарфорист. Закінчив керамічне відділення Київського училища прикладного мистецтва (1956; викладач О. Грядунова). Відтоді...
(13. 04. 1914, с. Олексіївка Зміїв. пов. Харків. губ., нині Лозів. р-ну Харків. обл. – 19. 12. 2002, С.-Петербург) – фахівець у галузі металургії. Брат Р. Оболенцева. Доктор технічних наук (1971), професор (1972). Після закінчення Ленінгр. індустр. інституту (нині С.-Петербург, 1938; навч....
(Любимов Александр Михайлович; 04. 03. 1879, с. Пальцево, нині Курської обл., РФ – 19. 12. 1955, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський живописець, графік і педагог. Член СХ СРСР (1932). Навч. у Центр. школі тех. малювання барона О. Штігліца (1895–1901), як Вільний слухач Вищого худож....
(09. 10. 1926, Київ — 19. 12. 1956, там само) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1956). Під час 2-ї світової війни був вивезений на примусові роботи до Німеччини. 1945—48 працював у Радянській військовій адміністрації в Німеччині статистиком і перекладачем (знав німецьку, французьку,...
(Марценко Олександр Францович; 12. 03. 1883, Одеса – 19. 12. 1954, Іркут. обл., РФ) – церковний діяч. Закін. Одес. духовну семінарію (1910) та С.-Петербур. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1914). У липні 1912 прийняв чернечий постриг від єпископа Георгія (Ярошевського), від грудня...
(08. 06. 1939, с. Семенівка Мелітоп. р-ну Запоріз. обл. – 19. 12. 2002, Київ) – художник-монументаліст, графік і живописець. Чоловік Наталії, батько Олексія та Федора Григорових. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Член НСХУ (1976). Закін. Київський художній інститут (1967; викл. В....
(13(25). 12. 1890, м. Дубно Волин. губ., нині Рівнен. обл. – 19. 12. 1963, Мінськ) – мікробіолог, вірусолог. Доктор медичних наук (1937, без захисту дис.), професор (1928). Заслужений діяч науки Киргиз. РСР (1942). Сталінcька премія (1946). Державні нагороди СРСР. Навч. у Львів. університеті...
(08. 06. 1936, с-ще Металокомбінату Тульс. обл., РФ – 19. 12. 2010, Москва) – фахівець у галузі петрології рудоносних магматичних порід. Доктор геолого-мінералогічних наук (1975), академік РАН (2000). Премія ім. В. Обручова (1981). Державна премія РФ у галузі н. і т. (1997). Середню освіту здобув...
(25. 08. 1929, Одеса – 19. 12. 1983, там само) – хімік-органік. Син В. Богатського. Доктор хімічних наук (1967), професор (1968), академік АН УРСР (1976). Заслужений діяч науки УРСР (1979). Премія ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1978), Державна премія СРСР (1980), Державна премія України в галузі...
(Lewiński Zbigniew Brochwicz; 16. 12. 1877, м. Кельце, нині Свентокшис. воєводства, Польща – 19. 12. 1951, м. Ґлазґо, Шотландія, Велика Британія) – польський архітектор. Навч. в АМ у С.-Петербурзі (1896–1903). Відтоді удосконалював знання з архітектури у Німеччині та Великій Британії. 1905–15...
(08. 04. 1909, Харків — 19. 12. 1990, там само) — радіофізик. Кандидат фізико-математичних наук (1943). Ленінська премія (1960). Закінчив Харківський механіко-машинобудівний інститут (1935). У 1932—41 та 1944—55 працював в Українському фізико-технічному інституті (Харків): 1939—41, 1944—49 —...
(псевдоніми: Леонід Гадяцький, Юрій Вітренко, Омелько Блюденко, Ель Чо; 01(14). 04. 1912, Полтава — 19. 12. 1937) — письменник, літературознавець. Шкільні роки минули у с. Березова Лука Гадяцького, нині Миргородського р-ну Полтавської обл. Дебютував наприкінці 1920-х рр. віршами, гуморесками у...
(25. 09(08. 10). 1900, м. Володимир-Волинський, нині Волин. обл. – 19. 12. 1992, Київ) – матеріалознавець, фахівець у галузі технології кераміки. Батько О. Ничипоренка. Доктор технічних наук (1960), професор (1969). Сталінcька премія (1950), Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1969)....
(02. 12. 1929, Київ — 19. 12. 2021, Львів) — фахівець у галузі технічної кібернетики. Доктор технічних наук (1971), професор (1972). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1979). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1952), де 1954—55 й працював. Від 1955 — у Фізико-механічному інституті НАНУ...
(11(23). 01. 1888, с. Кам’янка Ольгопіл. пов. Поділ. губ. – 19. 12. 1950, Одеса) – хімік-органік. Батько О. Богатського. Канд. хім. н. (1935), професор (1933). Закін. Новорос. університет в Одесі (1910). Працював молодшим, ст. спеціалістом, зав. хім. відділу Одес. н.-д. станції з виноградарства...
(29. 08(10. 09). 1874, Одеса — 19. 12. 1952, там само) — лікар-дерматовенеролог. Доктор медичних наук (1935, без захисту дисертації), професор (1931). Закінчив Берлінський університет (1899). Від 1903 працював у лікарнях Одеси, зокрема від 1917 в Одеській міській...
(25. 05(06. 06). 1897, Київ – 19. 12. 1987, Москва) – лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1941), професор (1935), академік АМН СРСР (1957). Заслужений діяч науки РФ (1957). Герой Соц. Праці (1967). Державна премія СРСР (1987). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін....
(04. 03. 1925, м. Щигри, нині Курської обл., РФ — 19. 12. 2013, Київ) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1971), професор (1975). Навчалася в Московському авіаційному інституті (1943—44), закінчила романо-германський факультет Київського університету (1949), де відтоді й працювала: 1972—75 —...
(04. 01. 1942, м. Маріуполь Сталінської, нині Донецької обл. — 19. 12. 2020, Харків) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1977), професор (1977). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980). Закінчив Бердянський педагогічний інститут (Запорізька обл., 1964). Працював 1967—70 у...
(31. 07. 1929, с. Ромодан, нині смт Миргород. р-ну Полтав. обл. – 19. 12. 2002, Запоріжжя) – лікар-терапевт. Батько В. Візіра. Доктор медичних наук (1967), професор (1968), академік НАНУ (1992) і АМНУ (1993). Закін. Харків. мед. інститут (1953), де й працював до 1966; відтоді – у Запоріз. мед....
(05. 06. 1909, Одеса – 19. 12. 1972, Москва) – письменник, сценарист, кінознавець. Член СП та СКін СРСР. Закін. Черкас. пед. інститут. Друкувався від 1925 у період. вид. Черкас, Вінниці, Харкова, Москви, був співроб. часописів «Нова генерація», «Універсальний журнал», «Літературний ярмарок»,...
(20. 01. 1936, с. Ішків, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 19. 12. 2008, Тернопіль) — майстер рогозоплетіння. Чоловік М. Ремінецької. Заслужений майстер народної творчості України (2006). Член НСМНМУ (1990). Закінчив Теребовлянське культурно-освітнє училище (Тернопільська обл.,...
(08. 08. 1904, с. Мизове, нині Старовижів. р-ну Волин. обл. – 19. 12. 1989, Київ) – фахівець у галузі фізики та техніки напівпровідників. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1968). Премія РМ СРСР (1983). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. ІНО (1929). Працював 1934–41 та 1946–60...
(01(13). 09. 1875, м-ко Седнів, нині с-ще Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — 19. 12. 1944, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — фізик, фахівець у галузі електротехніки. Доктор технічних наук (1938). Заслужений діяч науки Азербайджанської РСР (1936). Закінчив Санкт-Петербурзький...
(18(30). 07. 1886, м. Проскурів, нині Хмельницький – 19. 12. 1962, Ленінград, нині С.-Петербург) – графік. Народний художник РРФСР (1962). Дійсний член АМ СРСР (1949). Сталінcька премія (1946). Навч. у Харків. університеті та приват. худож. студії Є. Шрейдера (1895, 1900–04), закін. С.-Петербур....
(15. 07. 1923, Полтава – 19. 12. 1998, Київ) – історик, археолог. Доктор історичних наук (1979). Державна премія УРСР (1983). Премія ім. Д. Мануїльського АН УРСР (1979). Закін. Київський університет (1956). У 1956–67 – науковий співробітник, вчений секр., завідувач відділу фондів Держ....
(06. 01. 1945, с. Долиняни Рогатинського р-ну Станіславської обл., нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 19. 12. 2022, Івано-Франківськ) — фахівець у галузі лісівництва, еколог. Доктор біологічних наук (1994), професор (2001). Заслужений лісівник України (2008). Закінчив...
(12. 09. 1950, м. Горлівка Сталінської, нині Донецької обл. — 19. 12. 2024, Дніпро) — патоморфолог. Доктор медичних наук (1989), професор (1991). Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1974), де й працював (нині Дніпровський медичний університет): 1996—99 — завідувач, від 1999 — професор...
(22. 09. 1929, с. Супротивна Балка, нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл. – 19. 12. 2004, Київ) – скульптор. Чоловік Людмили, батько Бориса Кальницьких. Член НСХУ (1960). Закін. Київський художній інститут (1955; викл. М. Вронський, М. Гельман). На творчій роботі. Учасник обл., всеукр., всесоюз....
(08(20). 05. 1892, м. Спаськ, нині Рязан. обл., РФ – 19. 12. 1955, Москва) – актор. Нар. арт. РРФСР (1943). Сталінcька премія (1947). Державні нагороди СРСР. Закін. сценічну студію П. Ільїна (Харків, 1916), Вищі театр. майстерні під керівництвом В. Мейєрхольда (Москва, 1922). Від 1918 виступав у...
(01. 01. 1933, с. Німстів, нині Підкарп. воєводства, Польща – 19. 12. 2019, Львів) – скульптор. Брат М. Кулика. Член НСХУ (1992). У 1945 депортов. із родиною у c. Скородинці Чортків. р-ну Терноп. обл. Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1966; викл. Д. Довбошинський, С....
(31. 07. 1856, с. Чернихівка, нині Чернихівці Збараз. р-ну Терноп. обл. – 19. 12. 1942, Львів) – вчений-генетик, фізіолог. Дійсний член Польс. академії тех. наук (від 1932). Закін. реал. гімназію та хім. факультет політех. школи у Львові (1870). Від 1877 навч. у Віден. школі рільництва, де 1882...
(12. 08. 1942, с. Стара Оржиця, нині Бровар. р-ну Київ. обл. – 19. 12. 2022, Київ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1984), професор (1987), член-кореспондент НАНУ (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Закін. Київський університет (1969). Відтоді перебував на парт. роботі;...
(01. 08. 1896, Київ — 19. 12. 1960, Чернівці) — актриса. Заслужена артистка УРСР (1949). Навчалася у студії Театру імені М. Садовського (1912—14; викладачі М. Заньковецька, П. Саксаганський). 1918—24 — актриса пересувного селянського театру Спілки споживчих товариств, 1924—25 — Київського...
(Məmmədxanlı Ənvər Qafar Oğlu; 29. 02. 1913, с-ще Гьойчай, нині місто, Азербайджан – 19. 12. 1990, Баку) – азербайджанський письменник, перекладач, сценарист. Заслужений діяч мистецтв Азербайджану (1963). Нар. письменник Азербайджану (1987). Учасник 2-ї світової війни, брав участь у визволенні...
(11. 01. 1938, м. Ясинувата Сталін., нині Донец. обл. – 19. 12. 2013, Полтава) – економіст. Доктор економічних наук (1997), професор (2001). Закін. Луган. с.-г. інститут (1962), де 1964–67 й працював; 1967–69 – в Укр. НДІ економіки і організації с. господарства; 1979–94 – в Укр. с.-г. академії...
(Іон Минович; 06(18). 11. 1897, містечко Городище Київ. губ., нині місто Черкас. обл. – 19. 12. 1973, Київ) – фахівець у галузі нарисної геометрії, проекційного креслення та інженерної графіки. Доктор технічних наук (1963), професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди...
(08. 11. 1902, с. Івангород, нині Ічнян. р-ну Черніг. обл. – 19. 12. 1969, Москва) – біогеохімік. Канд. хім. (1936), д-р геол.-мінерал. (1956) н. Сталінcька премія (1951). Державні нагороди СРСР. Закін. відділ. с.-г. машинобудування Ніжин. агроном.-тех. школи (нині Черніг. обл.; 1923), Микол....
(30. 03. 1907, м. Єлисаветград, нині Кіровоград – 19. 12. 1990, Київ) – дендролог, паркознавець. Доктор біологічних наук (1952), професор (1953). Закін. Дніпроп. університет (1930). Відтоді працював в Уман. пед. інституті (нині Черкас. обл.); від 1932 – в Інституті ботаніки АН УРСР (Київ); від...
(27. 07. 1919, с. Люча Коломий. пов., нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 19. 12. 1988, Прага) – мовознавець. Брат Юліана, чоловік Зіни Ґеників-Березовських. Навч. у Яґеллон. університеті (Краків, 1938). З поч. 2-ї світової війни переїхав до Праги, де брав участь у підпіл. антифашист. русі, 1942...
(08. 08. 1880, м. Дрогобич, нині Львів. обл. – 19. 12. 1953, Відень) – громадсько-політичний діяч. Закін. Дрогоб. нар. школу ЧСВВ і г-зію, навч. у Львів. і Віден. університетах. Взяв активну участь у діяльності Укр. с.-д. партії, був ред. її часописів «Воля» (1905–07), «Земля і воля» (1907–12),...
(22. 01. 1935, с. Богодухівка Чорнобаїв. р-ну Полтав., нині Черкас. обл. – 19. 12. 2007, Київ) – фахівець у галузі навігаційного приладобудування. Доктор технічних наук (1996), професор (1997). Урядові нагороди. Закін. Київ. політех. інститут (1963), де відтоді й працював (нині Нац. тех....
– (13. 08. 1925, м. Ростов-на-Дону, РФ – 19. 12. 2015, Київ) – лікар-дерматовенеролог. Син Т. Глухенького. Доктор медичних наук (1974), професор (1978). Закін. Львів. мед. інститут (1947), де відтоді й працював до 1951; у Львів. НДІ дерматології і венерології (1951– 55); у Київ. мед. інституті...
(28. 08. 1930, Одеса – 19. 12. 2015, там само) – фахівець у галузі холодильних машин та установок. Батько В. Нікульшина. Доктор технічних наук (1991), професор (1992). Закін. Одес. технол. інститут харч. і холодил. промисловості (1953), Одес. університет (1972). Працював на виробництві (1953–57);...
( ; 16(28). 02. 1889, поселення Наджахово Кутаїс. губ., нині Грузія – 19. 12. 1946, Тбілісі) – грузинський лікар-хірург. Доктор медичних наук (1937), проф. Заслужений діяч науки Груз. РСР. Закін. Новорос. університет в Одесі (1914). Від 1918 працював лікарем в Одесі. Згодом повернувся до Грузії,...
(27. 04. 1920, м. Тлумач, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 19. 12. 2005, Львів) — лікар-хірург, ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1968), професор (1969). Закінчив Львівський медичний інститут (1950), де відтоді й працював: завідувач (1968—86), професор (1986—87)...
(псевд. – Мак; 22. 12. 1908, с. Смільниця, нині Старосамбір. р-ну Львів. обл. – 19. 12. 1976, м. Флінт, шт. Мічиґан, похов. у м. Нью-Йорк, США) – учасник визвольного руху. Член ОУН. Закін. гімназію в м. Перемишль (Польща, 1928), навч. на хім. факультеті Львів. політехніки, де потоваришував...
(31. 07. 1938, Днiпропетровськ, нині Дніпро — 19. 12. 2001, Київ) — вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1993). Закінчив Днiпропетровський сільськогосподарський iнститут (1962). Працював у Всесоюзному НДI кукурудзи (Дніпропетровськ, 1962—71); головою колгоспу у Днiпропетровській обл....
(09. 08. 1943, с. Вишеньки Бориспільського р-ну Київської обл. — 19. 12. 2009, Київ) — гідрогеолог. Доктор географічних наук (2004). Премія імені Т. Шевченка Київського університету (2003). Закінчив Київський університет (1970), де від 1972 й працював: 1972—74, 2001—09 — завідувач...
(02. 02. 1949, с-ще Вороніж Шосткинського р-ну Сумської обл. – 18. 12. 2025) – лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1982), професор (1983), академік НАМНУ (2010). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Повний кавалер Ордена «За...
(01. 11. 1930, с. Кобильниця, нині Свидницького округу, Словаччина — 14. 12. 2025, м. Пряшів, Словаччина) — український літературознавець, критик, перекладач у Словаччині. Кандидат філологічних наук (1964), професор (1981). Член НСПУ (2004), Спілки українських письменників Словаччини (1990),...
(22. 04. 1938, с. Местія, нині смт однойм. р-ну, Грузія – 13. 12. 2025, Київ) – літературознавець, перекладач. Доктор філологічних наук (1996), професор (2006). Член НСПУ (1988), НСЖУ (2003). Навч. у Тбіліс. (1961–62), закін. Київ. пед. інститут (1966). Працював власкором Груз. радіо і...
(16. 11. 1959, с. Білки Іршавського, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. – 12. 12. 2025, Львів) – співак (тенор), композитор, педагог. Народний артист України (2002). Ґран-Прі Міжнар. фестивалю «Золоті трембіти» (м. Трускавець Львів. обл., 1990). Закін. Нац. муз. академію України (Київ, 1998;...
(12. 09. 1950, м. Горлівка Сталінської, нині Донецької обл. — 19. 12. 2024, Дніпро) — патоморфолог. Доктор медичних наук (1989), професор (1991). Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1974), де й працював (нині Дніпровський медичний університет): 1996—99 — завідувач, від 1999 — професор...
– (13. 08. 1925, м. Ростов-на-Дону, РФ – 19. 12. 2015, Київ) – лікар-дерматовенеролог. Син Т. Глухенького. Доктор медичних наук (1974), професор (1978). Закін. Львів. мед. інститут (1947), де відтоді й працював до 1951; у Львів. НДІ дерматології і венерології (1951– 55); у Київ. мед. інституті...
(28. 08. 1930, Одеса – 19. 12. 2015, там само) – фахівець у галузі холодильних машин та установок. Батько В. Нікульшина. Доктор технічних наук (1991), професор (1992). Закін. Одес. технол. інститут харч. і холодил. промисловості (1953), Одес. університет (1972). Працював на виробництві (1953–57);...
(02. 05. 1938, с. Стадниця Вінн. р-ну Вінн. обл. – 19. 12. 2015, Хмельницький) – поетеса. Дружина М. Федунця. Член НСПУ (1997). Міжнар. літ. премія ім. І. Кошелівця (2000), Обл. премія ім. Я. Гальчевського («За подвижництво у державотворенні», 2000), Обл. літ. премія ім. В. Булаєнка (2002)....
(27. 04. 1920, м. Тлумач, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 19. 12. 2005, Львів) — лікар-хірург, ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1968), професор (1969). Закінчив Львівський медичний інститут (1950), де відтоді й працював: завідувач (1968—86), професор (1986—87)...
(20. 10. 1925, с. Копіювате Канів. р-ну, нині Черкас. обл. – 19. 12. 2005, там само) – майстер художнього оброблення дерева і живописець. Освіта початкова. Працював 1965–75 зав. Будинку культури у рідному селі. На творчій роботі. Учасник обл. худож. виставок. Персон. – у Каневі (2005)....
(Kołaczkowski George; 23. 09. 1907, м. Золочів, нині Львів. обл. – 19. 12. 1995, Варшава) – польський диригент, композитор, журналіст. До 2-ї світової війни мешкав у Львові, де здобув муз. освіту в Консерваторії Польс. муз. товариства (викл. А. Солтис). На поч. 1930-х рр. організував Львів....
(дівоче — Тимошенко; 1893, Харків — 19. 12. 1975, м. Нью-Йорк, США) — віолончелістка, піаністка, педагог. Дружина Миколи, мати Зої Полевських. Навчалася у Харківській і Московській консерваторіях. 1928—41 викладала в Харківській консерваторії. Водночас працювала солісткою у філармоніях Києва,...
(11(23). 01. 1888, с. Кам’янка Ольгопіл. пов. Поділ. губ. – 19. 12. 1950, Одеса) – хімік-органік. Батько О. Богатського. Канд. хім. н. (1935), професор (1933). Закін. Новорос. університет в Одесі (1910). Працював молодшим, ст. спеціалістом, зав. хім. відділу Одес. н.-д. станції з виноградарства...
19 грудня 1919, відбулося чергове Спільне зібр. УАН, що засвідчило відданість укр. учених своєму дітищу....
19 грудня 1917, зазнала невдачі: з 2500 учасників за них проголосувало лише 150. Своєю демократ. політикою і утриманням порядку в Україні УЦР привернула увагу іноз....
19 грудня 2003, стала його супутником та опустила британ. модуль «Beagle-2» у приекватор. р-н (зв’язок з ним було втрачено)....
19 грудня 2016 про стан прав людини в АР Крим і Севастополі, постанову Парламент. асамблеї Ради Європи «Про недавні події в Україні» від 9 квітня 2014, резолюцію Європ....
19 грудня 1918 створ. єдиний орган військ. контррозвідки Червоної армії і флоту – О. в. при ВЧК. У 1918 і до весни 1919 органи військ....
19 грудня 1917 згідно із Законом «Про випуск державних кредитових білетів Української Народної Республіки» Укр....
19 грудня до Києва урочисто в’їхала Директорія. 3 січня 1919 на сесії Української Національної Ради у Станіславі прийнято Ухвалу «Про злуку Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою» в «одну, одноцільну, суверенну Народну Республіку», тобто ратифіковано Фастівську угоду від 1 грудня....
19 грудня 2016 № 71/205; від 19 грудня 2017 № 72/190). У поперед. Звіті Канцелярії Прокурора Міжнар. кримінал....
19 грудня) називали Миколиними святами, тоді варили кутю й узвар, щоб у наступ. році був урожай на овочі та ячмінь....
19 грудня 1954 відбувся суд над колиш. кер. Міністерства держ. безпеки СРСР. Центр. місце на процесі зайняла «ленінгр....
19 грудня 1919 у Бахмуті встановлено більшов. владу. У 1922–32 А. був адм. центром Донец. губ. та округу....
19 грудня 1991. У лютому 1992 на запрошення укр. громади в Польщі хор дав низку концертів у м. Хелм, Красностав....
19 грудня 1918 на з’їзді рад Мглинського, Суразького, Стародубського, Новозибківського пов. на станції Унеча (нині місто Брянської обл....
19 грудня 1991 було розкидано в усі поштові скриньки міста) і 14 чисел (наклад — 2,5—1,5 тис. примірників)....