(01(14). 11. 1912, містечко Обухів, нині місто Київ. обл. – 17. 02. 1970, Київ) – поет, перекладач. Чоловік Л. Забашти, батько В. Малишко. Член СП СРСР (1936). Сталін. премія (1947) за поему «Прометей» (1946) і зб. «Лірика» (1938); Сталінcька премія (1951) і Державна премія СРСР...
(псевд. і криптоніми: А. Д., В. С., Д. А., П., С. В., Войнаровський, Войнилович, Войнилович С., Войнилович Северин, Войнович, Галин Тодор, Дядько Дмитро, Муха, Подорожний, Шельменко, Simplissimus, Skriptor; 02(14). 11. 1877, Київ – 12. 10. 1945, Прага) – громадсько-політичний діяч, історик...
(01(14). 11. 1904, с. Косенівка Уман. пов. Київ. губ., нині Уман. р-ну Черкас. обл. – 30. 12. 1954, Москва) – військовик, дипломат. Генерал-лейтенант (1945). Герой України (2007, посмертно). Державні нагороди СРСР, США, Угорщини. Закін. Харків. об’єднану школу червоних старшин, де вивчив япон....
(Monet Claude-Oscar; 14. 11. 1840, Париж – 05. 12. 1926, м. Жіверні, Франція) – французький живописець. Один із засн. імпресіонізму. 1860 призваний до армії, потрапив до Алжиру, де захворів на тиф; після демобілізації повернувся додому 1862. На його творчість вплинув Е. Буден. Спочатку малював...
(14. 11. 1935, с. Курiвцi, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 13. 01. 2023, Львів) — географ, картограф, громадський діяч. Доктор географічних наук (1978), професор (1989). Дійсний (1991), почесний (2020) член НТШ, голова його Географічної комісії (1990—2023). Заслужений діяч науки і...
(псевд. і крипт.: Брут Хома, Дмитренко П., Споян П., Сулима Прокіп, Генко П., П. П., П-інський, П-ко П.; 02(14). 11. 1878, Полтава — 24. 12. 1971, м. Гур’єв, нині Атирау, Казахстан) — громадсько-політичний діяч, публіцист, дипломат. Під час навчання у Полтавській духовній семінарії (1899—1902)...
(Lindgren Astrid Anna Emilia; 14. 11. 1907, м. Вімерб’ю, провінція Смоланд, Швеція – 28. 01. 2002, Стокгольм, похов. у рідному місті) – шведська письменниця, громадська діячка. Член соціал-демократ. партії Швеції. Почес. д-р Університетів у Лінчепінзі (Швеція, 1973), Лестері (Велика Британія,...
(Жемчужников Лев Михайлович; 02(14). 11. 1828, с. Павловка Орлов. губ., Росія – 24. 07(06. 08). 1912, Царське Село, нині м. Пушкін Ленінгр. обл.) – російський живописець і графік, етнограф. Брат О. Жемчужникова. Член Товариства аквафортистів (1860–70), Моск. худож. товариства (1875–92, секр.)....
(14. 11. 1943, с. Попівка Онуфріївського району Кіровоградської обл. – 05. 10. 2018, Київ) – артистка розмовного жанру, актриса. Народний артист УРСР (1985). Герой України (2008). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2006). Закінчила Київський інститут театрального мистецтва (1967; викладач...
(14. 11. 1969, Київ) – кобзар, лірник, бандурист. Народний артист України (2019). Національна премія України імені Тараса Шевченка (2023; за аудіоальбом «Пісні Української революції»). Лауреат Національного конкурсу кобзарського мистецтва імені Г. Китастого (Київ, 2003, 1-а премія). Премія...
(14. 11. 1975, Луганськ) — мовознавець. Доктор філологічних наук (2021), професор (2022). Закінчила Луганський педагогічний інститут Східноукраїнського університету (1997), Луганський університет (2011). Працювала перекладачем ТОВ «Лумсі-2» (Луганськ, 1997—2001); на кафедрі іноземних мов...
(14.11. 1942, с. Безіменне Саратов. обл., РФ) – мовознавець. Дочка Т. Масенка. Доктор філологічних наук (2006), професор (2007). Закін. Київський університет (1964). У 1964–91 працювала в Інституті мовознавства АН УРСР; від 1991 (з перервою) – в Інституті української мови НАНУ (обидва –...
(14. 11. 1946, с. Ходорків Корнинського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 29. 10. 2016, м. Ґлівіце Сілезького воєводства, Польща) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1991), професор (1993). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1969), де 1971—2004 й працював:...
(14. 11. 1954, Київ – 04. 01. 2010, там само) – живописець. Син В. Костецького та Г. Новохрещенової, онук М. Костецького, чоловік О. Козловської. Член НСХУ (2003). Закінчив Київський художній інститут (1979; майстерня В. Шаталіна). Відтоді працював у Художньому фонді УРСР. Від 1989 – на...
(справж. – Войтех Войтехович; 14. 11. 1910, с. Убля, нині Словаччина – 12. 06. 1990, м. Кошиці, Словаччина) – живописець, педагог, громадський діяч. Жив в Ужгороді, вчився малювати у А. Ерделі та Й. Бокшая в публ. худож. школі (1927–31). Член Товариства карпато-руських художників (1935–39),...
(14. 11. 1932, с. Федорівка Карлів. р-ну Полтав. обл.) – художник-графік. Член НСХУ (1967). Закін. графіч. факультет Академіч. інституту живопису та архітектури в Ленінграді (1963, майстерня О. Пахомова). Працював ст. викл. худож.-графіч. факультету Чувас. пед. інституту (1963–79); 1979 для...
(14. 11. 1965, м. Сніжне Донец. обл.) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (2010). Заслужений діяч науки і техніки України (2020). Закін. Київський медичний інститут (1988). Відтоді працював у Київ. НДІ клін. та експерим. хірургії, 1996–2004 – у Київ. військ. шпиталі та Укр. військ.-мед. академії...
(14. 11. 1949, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1994), професор (1996). Державна премія України в галузі науки і техніки (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Закін. Криворіз. гірничоруд. інститут (1973), де відтоді й працює з перервою...
(14. 11. 1904, с. Бiла, нині Чемеровец. р-ну Хмельн. обл. – 05. 02. 1984, Львів, похов. у м. Кам’янець-Подільський Хмельн. обл.) – географ. Доктор географічних наук (1958), професор (1960). Закiн. Кам’янець-Подiл. IНО (1925). Учителював. Працював викл. Кам’янець-Поділ. ІНО (1932–35), завідувач...
(14. 11. 1986, м. Васильків, нині Обухівського р ну Київської обл. — 13. 07. 2014, м. Сіверськодонецьк Луганської обл., похований поблизу с. Павлоград Сіверськодонецької міської ради, нині Сіверськодонецького р-ну, перепохований 20. 04. 2018 в рідному місті) — громадський діяч. Герой України...
(14. 11. 1962, м. Уфа, Башкортостан, РФ) – артист балету, балетмейстер, педагог. Заслужений артист України (1993). Лауреат респ. та міжнар. конкурсів арт. балету (Донецьк, 1987; Москва, 1988; Париж, 1989). Закін. Перм. хореогр. училище (РФ, 1981; кл. Л. Асауляка), Міжнар. слов’ян. університет...
(14. 11. 1937, с. Панютине, нині Лозівського р-ну Харківської обл. – 04. 05. 1991, Харків) – фізик. Батько А. Звягіна. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1978), член-кореспондент АН УРСР (1985). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1991). Закінчив Харківський університет...
(Олексій; Дородніцин Анемподист Якович; 02(14). 11. 1859, Катеринослав. губ. – 01. 01. 1920, м. Новоросійськ, Росія) – церковний діяч. Народився в сім’ї псаломщика. Закін. Катериносл. духовну семінарію (1880) та Моск. духовну академію (1889). Працював викл. та інспектором Черніг. та Ставропол....
(14(27). 11. 1910, с. Шестірня Херсонської пов. Херсонської губ., нині Широківського р-ну Дніпропетровської обл. – 13. 11. 1975, Київ) – кінознавець, сценарист, педагог. Доктор мистецтвознавства (1967), професор (1968). Член Спілки кінематографістів України (1957). Учасник Другої світової війни....
(14. 11. 1955, м. Прилуки Черніг. обл.) – лікар-хірург. Чоловік Н. Луценко, батько К. Милиці. Доктор медичних наук (1996), професор (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Закін. Запоріз. мед. інститут (1979). Працював лікарем; 1987–98 – у Центрі екстремал. медицини та швидкої...
(14. 11. 1933, с. Савинці Миргородського району Харківської, нині Полтавської обл. – 31. 10. 2014, смт Опішня, нині Полтавського району Полтавської обл.) – художник декоративно-ужиткового мистецтва, гончар. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1976). Бронзова медаль ВДНГ (1983). Член НСХУ...
(14. 11. 1942, Фрунзе, нині Бішкек) – живописець. Член НСХУ (1973–2002). Закін. Одес. художнє училище (1963; викл. Д. Фруміна). На творчій роботі. Учасник респ., всесоюз., зарубіж. мистецьких виставок від 1964. Персон. – в Одесі (1977, 1989). Від 1990 – у Нью-Йорку. Для творчості Д. характерний...
(14. 11. 1975 — 26. 06. 2022, Одеська обл.) — військовик. Майор. Герой України (2023, посмертно). Служив у 40-й бригаді тактичної авіації Повітряних сил Збройних Сил України (м. Васильків Обухівського р-ну Київської обл.). Штурман бомбардувальника Су-24. Від початку...
(14. 11. 1985, с-ще Миропіль Романівського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл.) — військовик. Старший матрос. Герой України (2026). Служить у 38-й окремій бригаді морської піхоти імені П. Сагайдачного Військово-морських сил Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на різних ділянках...
(14. 11. 1946, с. Лисівці, нині Чортків. р-ну Терноп. обл.) – живописець, графік. Обл. мист. премія ім. М. Бойчука (1990). Член НСХУ (1988). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1975; викл. В. Вендзилович, Р. Сельський). Працював у 1977–90-х рр. на Терноп. худож.-вироб....
(псевд. – Микола; 14. 11. 1927, с. Карів, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 06. 11. 1968, Київ, похов. у Дніпропетровську, нині Дніпро) – учасник національно-визвольного руху. Наприкінці 1944 вступив до УПА, воював у розвідці. 15 лютого 1946 пораненим потрапив у полон, 11 липня того ж року засудж....
(14. 11. 1937, смт Черняхів, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 10. 05. 2011, Житомир) — актриса. Дружина П. Кукуюка. Народна артистка УРСР (1984). Закінчила студію при Київському українському драматичному театрі імені І. Франка (1963). Відтоді працювала у Житомирському українському...
(14. 11. 1965, Запоріжжя) – лікар-фтизіатр, пульмонолог. Доктор медичних наук (2004). Закін. Запоріз. мед. інститут (1989), де й працював до 1995. Відтоді – в Інституті медицини праці АМНУ; від 1999 – в Інституті фтизіатрії і пульмонології НАМНУ (обидва – Київ): від 2005 – провідний науковий...
(14. 11. 1930, м. Сталіно, нині Донецьк) – письменник. Член НСПУ (1961). Закінчив відділення слов'янської філології Ленінградського університету (нині Санкт-Петербург, 1954). Відтоді працював у газеті «Социалистический Донбасс» (Сталіно), 1957–71 – у «Робітничій газеті» (Київ); 1972–92 – власкор...
(01(14). 11. 1905, Київ – 26. 04. 1989, там само) – перекладачка, письменниця. Дружина М. Бажана (1926–38). Член СПУ (1942). У Києві закінчила реальне училище, навчалася у Музично-драматичному інституті (1921–24). Працювала актрисою київського театру «Березіль» (1922–24); на цукровому заводі (с....
(14. 11. 1956, м. Умань Черкас. обл.) – композитор, педагог. Член НСКУ (1988). Лауреат низки всеукр. конкурсів (1995, 1996). Закін. Одес. консерваторію (1980; кл. І. Асєєва). Відтоді (з перервою) викладає в Уман. муз. училищі, водночас 1998–2018 – керівник камер. оркестру при ньому. 1983–88 –...
(14. 11. 1954, Львів) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (2000). Член НТШ (1996). Закін. Львівський університет (1976). Працює у Фіз.-мех. інституті НАНУ (Львів): інж.-конструктор Спец. конструкт.-технол. бюро (1976– 78), м. н. с. (1982–85), н. с. (1986–88), ст. н. с. (1989–2001), від 2001...
(14. 11. 1963, Харків) — математик. Доктор фізико-математичних наук (2009), член-кореспондент НАНУ (2024). Державна премія України в галузі науки і техніки (2020), премія імені М. Остроградського НАНУ (2012). Закінчив Харківський університет (1985). У 1985—88 та від 1991 працює у Фізико-технічному...
(14. 11. 1936, Київ) – фахівець у галузі електроенергетики. Доктор технічних наук (1986), професор (1994). Премія ім. В. Хрущова НАНУ (1999). Закін. Київ. політех. інститут (1959). Відтоді працює в Інституті електродинаміки НАНУ (Київ): 1988–2005 – завідувач відділу регулювання параметрів...
(02(14). 11. 1894, с. Кудрівка Сосницького пов. Чернігівської губ., нині Корюківського р-ну Чернігівської обл. — 20. 07. 1951, Київ) — історик, археограф. Доктор історичних наук (1939), професор (1928), член-кореспондент АН УРСР (1945). Державні нагороди СРСР. Закінчив Чернігівську духовну...
(14. 11. 1961, с. Вільнопілля Ружинського, нині Бердичівського р-ну Житомирської обл.) — літературознавець. Доктор філологічних наук (2008), професор (2011). Закінчила Київський університет (1987). Відтоді — у Черкаському педагогічному інституті (нині університет): доцент (1987—99), професор...
(14. 11. 1919, с. Потоки Звенигородського пов. Київської губ., нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 30. 07. 1988, Київ) — ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1969), професор (1972). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навчався у Харківському медичному інституті (1937—41),...
(14. 11. 1953, м. Шахти Ростовської обл., РФ) – тренер (спортивна акробатика). Майстер спорту з художньої гімнастики (1969), заслужений тренер України (1996). Закінчила Київський інститут фізичної культури (1975). Відтоді працювала тренером-хореографом ДЮСШ № 4; від 1985 – тренер-хореограф,...
(14. 11. 1946, м. Ворошиловград, нині Луганськ – 25. 03. 2002, Київ) – музикознавець, театрознавець. Канд. мистецтвознавства (1979). Закін. Волгогр. муз. училище (РФ, 1965), Харків. інститут мистецтв (1971; кл. Г. Тюменєвої), аспірантуру при ІМФЕ АН УРСР (1975). У 1967–71 – викладач фортепіано...
(Wutzky Anna Charlotte; 14. 11. 1890, Берлін – 18. 04. 1952, м. Гайдельберґ, Німеччина) – німецька письменниця, перекладачка і педагог. Літ. діяльність почала 1918, видавши зб. казок «Ad astra» («До зірок»). Авторка худож. творів, есеїст. нарисів, новел із життя письменників, музикантів, акторів,...
(14. 11. 1928, с. Олишівка, нині Черніг. р-ну Черніг. обл. – 21. 09. 2018, Київ) – політичний діяч. Народний депутат України (1990–94, 1994–98). Кандидат технічних наук (1972). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978, 1985). Ордени «За заслуги» 3-го (1997) і 1-го (2008) ступ., князя...
(14. 11. 1950, м. Буськ, нині Золочівського р-ну Львівської обл.) — фахівець у галузі електроніки. Доктор фізико-математичних наук (1999), професор (2002). Закінчив Львівський університет (1973), де від 1975 й працює: 1999—2002 — професор, від 2002 — завідувач кафедри сенсорної та...
(14. 11. 1962, м. Дегтярськ Свердлов. обл., РФ) – педагог. Доктор педагогічних наук (2007). Закін. Київ. пед. інститут (1987), де відтоді й працювала (нині Нац. пед. університет): від 2000 – доцент кафедри соц. педагогіки. 2007–08 – завідувач кафедри соц. педагогіки та корекц. освіти, від 2008 –...
(14. 11. 1930, с. Оброшине, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 19. 04. 2012, Львів) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1990), професор (1995). Закінчив Львівський університет (1953). Працював у Львівському літературно-меморіальному музеї І. Франка (1953—57); від 1957 — в Інституті...
(14. 11. 1986, Одеса) – спортсмен (таїландський бокс). Заслужений майстер спорту України (2007). Закінчив Одеську академію харчових технологій (2009), навчався у Львівському університеті фізичної культури (від 2010). Переможець (2004, 2006–07), бронзовий призер (2003; усі – Банґкок) чемпіонатів...
(14. 11. 1934, м. Сталіно, нині Донецьк – 23. 10. 2021, Дніпро) – учений у галузі гірничої справи. Доктор технічних наук (1974), професор (1976), член-кореспондент НАНУ (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (1983, 1997), премія...
(14. 11. 1948, с. Шешори Косів. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – педагог. Доктор педагогічних наук (1997), професор (2000). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2018). Закін. Львів. консерваторію (1972). Відтоді працювала у Чернів. муз. училищі; від 1981 – у Київ. університеті культури і...
(Державин Владимир Васильевич; 01(14). 11. 1908, м. Нерехта, нині Костром. обл., РФ – 05. 10. 1975, Москва) – російський поет і перекладач. Навч. у ВДХУТЕМАСі (1925–28). Автор поем «Первичное накопление», «Северная поэма», «Снеговая корчага»; видав єдину зб. «Стихи» (Москва, 1936). У перекладі Д....
(14. 11. 1948, с. Воронок Курської обл., РФ – 13. 06. 2025, Київ) – хімік-технолог. Доктор хімічних наук (2013). Закін. Воронез. технол. інститут (РФ, 1972), де й працював до 1981; у 1981–83 – в Інституті фіз. хімії АН УРСР; від 1983 – в Інституті колоїд. хімії та хімії води НАНУ (обидва – Київ):...
(14. 11. 1969, Київ) — фахівець у галузі зварювання та споріднених технологій. Доктор технічних наук (2011). Закінчив Київський політехнічний інститут (1993). Працює 1992—2019 та від 2021 в Інституті електрозварювання НАНУ: 2013—19 та від 2021 — провідний науковий співробітник; 2019—21 — провідний...
(14. 11. 1924, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 17. 12. 1982, м. Митищі Московської обл. похований у Москві) – скрипаль, педагог. Чоловік Є. Коган. Народний артист СРСР (1966). Ленінська премія (1965). Лауреат Міжнародного конкурсу академічних музикантів імені Королеви Єлизавети (Брюссель,...
(14. 11. 1954, м. Косів Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – живописець. Чоловік Р. Грималюк. Член НСХУ (2000). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1982; викл. М. Лозинський, В. Островський, В. Овсійчук). Працював викл. каф. рисунку Львів. коледжу декор. і ужитк....
(02(14). 11. 1873, м. Балта Подільської губ., нині Подільського р-ну Одеської обл. — 14. 02. 1954, Одеса) — лікар-психіатр. Брат Ю. Айхенвальда. Доктор медичних наук, професор (1935). Учасник російсько-японської 1904—05, 1-ї і 2-ї світових воєн. Навчався на юридичному факультеті Новоросійського...
(крипт.: Л., М. Л.; 14. 11. 1885, с. Ценів, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 08. 05. 1978, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) – журналіст, громадський діяч. Син Лева, брат Антона та Володимира-Богдана Лотоцьких. Навч. у Бережан. (нині Терноп. обл.) і Рогатин. (нині Івано-Фр. обл.) гімназіях...
(01(14). 11. 1914, с. Старі Санжари, нині Полтав. р-ну Полтав. обл. – 13. 01. 1985, с. Пожарна Балка Полтав. р-ну) – живописець. Лауреат респ. конкурсу 1-го Всесоюз. фестивалю самодіял. худож. творчості трудящих (Київ, 1976), диплом 2-го ступеня Всесоюз. виставки «Самодіял. художники –...
(14. 11. 1976, Рівне) – економіст. Доктор економічних наук (2013), професор (2014). Закін. Нац. університет «Львівська політехніка» (2001), де відтоді й працювала; від 2005 – у Луцькому тех. університеті; від 2013 – професор кафедри економіки та безпеки підприємства Сх.-європ. університету...
(Матюковский Геннадий; справж. – Матюков Геннадий Иванович; 14. 11. 1926, с. Кулікаля, нині Респ. Марій Ел, РФ – 02. 01. 1994, м. Йошкар-Ола, Респ. Марій Ел) – марійський письменник, перекладач. Нар. поет Марій. АРСР (1980). Член СП СРСР (1949). Державна премія Марій. АРСР (1972). Учасник 2-ї...
(14. 11. 1926, с-ще Садон, нині Пн. Осетія, РФ – 14. 01. 2008, м. Владикавказ, Пн. Осетія) – режисер, педагог. Нар. арт. РРФСР (1974). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1965) та Осетин. РСР (1968). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1957; викл. Л. Варпаховський, В. Скляренко). Працював реж....
(17. 04. 1907, станиця Новомінська, нині Краснодарського краю, РФ — 14. 11. 1965, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — публіцист, історик, археограф, громадсько-політичний діяч. Батько О. Підгайного. Народився в козацькій родині. Навчався на факультеті профосвіти Київського ІНО (1925—29),...
(псевдоніми: Богдан Михайлюк, Ренс, Галіят, Ю. Мохнацький; 16. 06. 1906, м. Коломия, нині Івано-Франківська обл. – 14. 11. 1999, м. Торонто, Канада) – громадсько-політичний діяч, історик. Чоловік Ірени, батько Юрія-Дмитра Книшів. Закінчив народну школу імені Т. Шевченка й класичну гімназію з...
(13. 12. 1932, с. Бурбине Оболонського р-ну Харківської обл., нині Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 14. 11. 2015, Київ) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1969), професор (1970), дійсний член АПН СРСР (1990), академік НАПНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1992)....
(справж. – Шполянський Амінодав Пейсахович; ін. псевд.: Гидальго, Ама, Вероника К., Страшноватенко; 24. 04(06. 05). 1888, м. Єлисаветград, нині Кіровоград – 14. 11. 1957, Париж) – поет, прозаїк-сатирик і гуморист. Навч. на юрид. факультеті Новорос. університету (Одеса), закін. Університет св....
(псевд. – Григ. Лядава; 25. 01 (06. 02). 1830, м. Воронеж, Росія – 01(14). 11. 1911, Миколаїв) – громадський діяч, краєзнавець, письменник. Походив із дворян Полтав. губ. Брат Миколи Ґе, батько Григорія Ґе. Закін. 2-у київ. гімназію (1846) та Школу гвардій. прапорщиків і кавалерій. юнкерів...
(29. 10(10. 11). 1897, с. Колибелька, нині Воронез. обл., РФ – 14. 11. 1983, Харків) – акушер-гінеколог. Батько Валентина, дід Ольги Грищенків. Доктор медичних наук (1940), професор (1947). Заслужений діяч науки УРСР (1956). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. інститут (1922), де й...
(псевд. і крипт.: Осипов Андрей, Руслав-Музикант, М-й О. А., О. А. М.; 1858, с. Сушно, нині Радехів. р-ну Львів. обл. – 14. 11. 1906, Львів) – журналіст, публіцист, громадський діяч. Навч. у Львові – в гімназії, греко-катол. духов. семінарії, яку не закін., та на юрид. факультеті університету. У...
(08(20). 06. 1866, м. Ніжин, нині Чернігівської обл. — 14. 11. 1942, м. Ленінабад, нині Худжанд, Таджикистан) — хоровий диригент, співак (баритон), актор, педагог, культурно-громадський діяч. Батько Андрія, дід Людмили Проценків. Закінчив екстерном регентсько-учительські курси в Санкт-Петербурзі....
(1890, Новомиргород, нині місто Кіровогр. обл. – 14. 11. 1937, Одеса) – письменник, кінодраматург і кінознавець. Член СПУ. Навч. в Одес. духов. семінарії. За участь у підпіл. рев. гуртках 1907 засудж. до каторги, яку було замінено засланням у Сибір. 1912 втік за кордон, 1915 закін. с.-г....
(27. 12(08. 01). 1893, Київ – 14. 11. 1980, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) – композитор, піаніст і педагог. Член СКУ (до 1941). Закін. Одес. (1921; кл. фортепіано К. Левенштейна, диригування – Й. Прибика) та Київ. (1923; кл. композиції Р. Ґлієра, фортепіано – С. Тарновського)...
(15. 04. 1876, с. Орталан, нині с. Земляничне, за ін. даними — с. Тополівка Білогірського р-ну АР Крим — 14. 11. 1966, м. Бахчисарай, АР Крим) — живописець, графік. Член СХУ (1941). Навчався в Санкт-Петербурзькій школі Товариства заохочування мистецтв (1897—99; викладачі М. Реріх, О. Афанасьєв, О....
(06. 06. 1939, с. Макіївка Узин., нині Білоцерків. р-ну Київ. обл. – 14. 11. 2014, Київ) – тренер (кікбоксинг). Майстер спорту міжнародного класу, заслужений тренер СРСР, України та Киргизстану, суддя міжнар. категорії. Закін. Київський інститут фізичної культури (1975). Від 1970-х рр. – на...
(17(29). 05. 1891, Київ – 14. 11. 1937, там само) – історик права. Закін. юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві (1913). У 1913–16 – професор. стипендіат, викл. цього Університету. В листопаді 1919 мобілізов. до денікін. армії, де незабаром захворів на тиф. Від 1920 працював на...
(03. 10. 1935, Єреван – 14. 11. 2020, Москва) – актор. Народний артист СРСР (1985). Держ. премії Вірм. РСР (1975, 1979). Закін. Єреван. театр.-худож. інститут (1958; курс А. Гулакяна). Працював у Єреван. рос. драм. театрі ім. К. Станіславського, 1967–69 – Моск. театрі ім. Ленін. комсомолу,...
(21. 03. 1899, Київ – 14. 11. 1961, Прага) – графік, портретист, книжковий ілюстратор. Племінник Д. Антоновича та Ф. Вовка. Член праз. ідеологічно-мист. об’єднання «Скіфи» (1929–32). Навч. в Укр. АМ (Київ, 1917–19), приватно в Римі у Шіллінга (1920– 21). Від 1922 – у Празі. Навч. у Карловому...
(02. 09. 1842, с. Настасів, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 14. 11. 1924, Чернівці) – мовознавець, філософ, педагог. Доктор філософії і вільних наук (1868). Закін. семінарію УГКЦ у Львові (1866), навч. у Львів. університеті. Від 1868 учителював у гімназіях Перемишля, Бережан, Станіслава (нині...
(20. 11. 1925, Одеса — 14. 11. 1987, там само) — живописець. Син Миколи, батько Галини Павлюків, чоловік Є. Павлюк-Судьїної. Заслужений художник УРСР (1973). Член СХУ (1953). Закінчив Київський художній інститут (1953; викладач С. Григор’єв). Працював в Одесі викладачем спеціальних дисциплін в...
(19. 04(01. 05). 04. 1863, м. Бежецьк, нині Твер. обл., РФ – 14. 11. 1931, Дніпропетровськ) – гірничий інженер, геолог, палеонтолог-стратиграф. Професор (1902). Почес. чл. ВУАН (1919). Заслужений діяч науки і техніки УСРР (1924). Закін. С.-Петербур. гірн. інститут (1888). Працював 1901–31 у...
(20. 04. 1973, м. Переславль-Залєський Ярославської обл., РФ — 14. 11. 2023, поблизу с. Першотравневе Куп’янського р-ну Харківської обл.) — військовик. Полковник (2023, посмертно). Герой України (2024, посмертно). У дитячі роки з батьками переїхав в Україну. Закінчив Інститут прикордонних військ...
(29. 08. 1932, Київ – 14. 11. 2020, там само) – лікар. Батько О. Богомолець. Доктор медичних наук (1970), професор (1978). Премія ім. О. Богомольця АН УРСР (1975), Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Орден князя Ярослава Мудрого...
(22. 01. 1910, с. Полтавка, нині Приморського краю, РФ — 14. 11. 2001, Хмельницький) — правознавець. Доктор юридичних наук (1979), професор (1982). Закінчив Свердловський інститут радянського будівництва при ВЦВК РСФРР (нині м. Єкатеринбург, РФ, 1935), історичний (1948) і юридичний (1952)...
(17(30). 11. 1915, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 14. 11. 1984, Київ) – перекладач. Член СП СРСР (1962). Закін. робітн. факультет при Дніпроп. інституті профес. освіти (1933), Київ. університет (1938). Учасник 2-ї світової війни. Учителював, був дир. Будинку літераторів та Бюро...
(25. 10. 1935, с. Ревівка Кам’янського р-ну Київської обл., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 14. 11. 2025, м. Приморськ Бердянського р-ну Запорізької обл.) — історик. Доктор історичних наук (1990), професор (1991). Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Премія імені М. Аркаса...
(04. 07. 1936, м. Сталіно, нині Донецьк – 14. 11. 2007, Дніпропетровськ) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1987), професор (1990). Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (1959), де 1961–2007 й працював (нині Національний гірничий університет): від 1988 – професор кафедри відкритих...
(01. 09. 1948, с. Нагуєвичі Підбузького р-ну Дрогобицької обл., нині Дрогобицького р-ну Львівської обл. — 14. 11. 2025, Львів) — фахівець у галузі математичного моделювання, механіки деформівного твердого тіла та термодинаміки нерівноважних процесів. Доктор фізико-математичних наук (1996),...
(псевд. – Хмель; 20. 08. 1931, с. П’ядики, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 14. 11. 2008, там само) – громадсько-політичний діяч. Закін. Львів. політех. інститут (1950-і рр.). 1948 розпочав поширювати підпіл. літературу, гуртував юнаків для визв. боротьби, мав зв’язок з рай....
(09. 04. 1908, м. Самбір, нині Львівська обл. – 14. 11. 1997, м. Макомбі, шт. Мічиґан, США) – мовознавець. Дочка Ф. Рабія, мати Ю.-Є. Карпінського. Член НТШ, УВАН. Закінчила жіночу гімназію в Самборі (1926), Яґеллонський університет у Кракові (1930), де 1934 захистила докторську дисертацію про...
(01. 01. 1923, м. Новозибків, нині Брянської обл., РФ – 14. 11. 1982, Москва, похований у рідному місті) – графік. Учасник другої світової війни. Закінчив Київський художній інститут (1958; викл. В. Касіян, О. Пащенко, І. Плещинський, К. Трохименко). Учасник республіканських, всесоюзних та...
(26. 07(08. 08). 1914, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 14. 11. 2000, Львів) – актор, педагог. Професор (1977). Народний артист СРСР (1977). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1971). Державні нагороди СРСР. Закін. студію при МХАТі-2 (1935; викл. С. Бірман), Моск. муз.-драм....
(07. 10. 1951, Дніпропетровськ, нині Дніпро – 14. 11. 2011, Київ) – фахівець у галузі теорії пружності. Син В. Мелешка. Доктор фізико-математичних наук (1984). Закін. Київський університет (1973). Працював в Інституті механіки АН УРСР (1976–82); Інституті гідромеханіки НАНУ (1982–2002;...
(14. 04. 1935, с. Воронинці Іркліївського р-ну Київської обл., нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 14. 11. 2019, там само) — письменник, кінорежисер, композитор. Заслужений діяч мистецтв (2002). Член НСПУ (2012), НСКУ. Премії імені М. Старицького (2004), імені В. Симоненка (2013). Закінчив...
(18 (30). 04, за ін. даними – 27. 04(09. 05). 1835, м. Білопілля Харків. губ., нині Сум. обл. – 14. 11. 1918, нині С.-Петербург) – філософ, публіцист, літературний критик і природознавець. Народився у сім’ї священика. Закін. С.-Петербур. духовну академію (1859). Під впливом вивчення природн. наук,...
(29. 04. 1883, Львів – 14. 11. 1958, м. Ґданськ, Польща) – фахівець у галузі парових машин. Доктор н. (1922), професор (1941). Закін. Львів. політех. школу (1911), де відтоді й працював (згодом Львів. політех. інститут): від 1921 – проф., від 1922 – завідувач кафедри будівництва залізнич. машин,...
(19. 04. 1919, Харків – 14. 11. 1986, Київ) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1964), професор (1966). Закін. Харків. мед. інститут (1941). Працював лікарем (1941–45); асист. Станіслав. мед. інституту (нині Івано-Франківськ, 1950–54); ст. н. с., завідувач відділу Київ. НДІ туберкульозу і...
(14. 08. 1921, Київ – 14. 11. 1998, там само) – механік. Доктор технічних наук (1974), професор (1974). Державна премія УРСР (1986). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1947). Відтоді – в Інституті механіки НАНУ: асп. (1947–50); м. н. с. (1950–53); ст. н. с. (1953–62); заст. дир. з наукової роботи,...
(25. 08. 1934, с. Нововасилівка, нині Бердян. міськради Запоріз. обл. – 14. 11. 2008, Київ) – дипломат. Мав ранг Надзвич. і Повноваж. Посла України. Народний депутат України (1990–93). Закін. Бердян. пед. інститут (1958), Запоріз. маш.-буд. інститут (1967) та Вищу дипломат. школу МЗС СРСР у...
(04. 07. 1935, с. Вишнопіль Тальнівського р-ну, нині Черкаської обл. – 14. 11. 1992, Київ) – лікар-токсиколог. Доктор медичних наук (1979), професор (1991). Закінчив Київський медичний інститут (1964). Відтоді працював в Інституті фармакології та токсикології АМНУ (Київ): від 1978 – завідувач...
(13. 11.1925, Київ — 14. 11. 2001, там само) — лікар-гігієніст, токсиколог. Доктор медичних наук (1979), професор (1988). Навчалася в Омському медичному інституті (РФ, від 1944), закінчила Київський медичний інститут (1949), де відтоді й працювала: від 1959 — в. о. доцента кафедри гігієни; від...
(09(22). 04. 1914, Київ – 14. 11. 1997, смт Іванків, нині Вишгород. р-ну Київ. обл.) – авіаконструктор, біолог. Закін. Київ. автомоб. технікум (1932), навч. у Київ. політех. інституті (1934–37). Працював у НДІ авіац. машинобудування, де збирав двигуни для літака «Максим Горький»; ст. контрол....
(22. 12. 1854, м. Стариця, нині Твер. обл., РФ – 14. 11. 1915, м. Тересполь, нині Люблін. воєводства, Польща) – лікар-хірург. Доктор медицини (1882). Учасник рос.-турец. війни 1877–78. Закін. Мед.-хірург. академію в С.-Петербурзі (1877), де й працював. 1883–88 – директор Могильов. центр....
(05. 11. 1936, м. Артемівськ, нині Бахмут Донецької обл. – 14. 11. 2015, там само) – підприємець, фахівець у галузі харчових технологій. Кандидат технічних наук (1983). Закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості (1966). Від 1959 працював на Артемівському заводі шампанських...
(11(24). 07. 1910, с. Бим, нині Пермського краю, РФ — 14. 11. 1980, Київ) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1969), професор (1979). Закінчив Молотовський університет (нині Перм, 1941). Працював 1941—44 у Богословському (Свердловська обл., РФ), 1944—49 — Первомайському (м. Кривий Ріг...
(20. 10. 1902, с. Очеретня, нині Погребищен. р-ну Вінн. обл. – 14. 11. 1943, побл. с. Паволоч Попільнян. р-ну Житомир. обл., перепохов. у Києві) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1920. Закін. Київ....
(Muggeridge Malcolm Thomas; 02. 03. 1903, Лондон – 14. 11. 1990, м. Робертсбридж, графcтво Сх. Сассекс, Велика Британія) – британський журналіст. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008, посмертно). Закін. Селвин. коледж при Кембридж. університеті (1924). Викладав у Індії та Єгипті. 1932 прибув до...
(05(18). 10. 1910, Одеса – 14. 11. 1993, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі гідравліки та водопостачання. Доктор технічних наук (1968), професор (1969). Закін. Харків. с.-г. інститут (1933), Дніпроп. інститут інж. залізнич. транспорту (1939). У 1939–44 працював на Сх.-Сибір. залізниці; 1944–93...
(08. 03. 1925, м. Старобільськ, нині Луганської обл. — 14. 11. 2017, Київ) – хімік. Кандидат хімічних (1953), доктор біологічних (1971) наук, професор (1976). Державна премія України в галузі науки і техніки (2010). Державні нагороди СРСР. Закінчив Львівський університет (1947). Від 1953...
(05. 05. 1929, Одеса — 14. 11. 2004, там само) — біохімік. Доктор медичних наук (1964), професор (1966). Премія імені О. Палладіна АН УРСР (1986). Закінчив Одеський медичний інститут (1949), де й працював асистентом кафедри біохімії (1952—62); був завідувачем однойменної лабораторії Одеського НДІ...
(31. 08. 1922, с. Акулово, нині Ярославської обл., РФ – 14. 11. 1996, м. Данилов Ярославської обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник другої світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1940 і від 1952, на фронті від листопада 1943. Закінчив Енгельську...
(10(22). 08. 1889, м. Тирасполь Херсонської губ., нині Молдова — 14. 11. 1942, Ашґабат) — лікар-офтальмолог. Доктор медичних наук (1936), професор (1932). Учасник 1-ї світової війни. Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1913), де й працював до 1932 (з перервою; 1920 медичний факультет...
(14(26). 12. 1872, с. Радивонівка, нині Великобагачан. р-ну Полтав. обл. – 14. 11. 1948) – фахівець у галузі морської артилерії. Доктор технічних наук (1944), проф. Сталінcька премія (1946). Закін. Харків. технол. інститут (1896). Працював на Металіч. заводі у С.-Петербурзі (згодом Петроград,...
(21. 10. 1913, с. Джурів, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 14. 11. 1987, м. Детройт, шт. Мічиґан, похов. у м-ку Бавнд Брук шт. Нью-Джерсі, США) – лікар-xipypr. Закін. Укр. гімназію у Станіславові (нині Івано-Франківськ, 1932), мед. студії в Катол. університеті в Лювені (Бельгія, 1940). У...
(21. 11. 1932, Харків – 14. 11. 2006, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1992). Закін. Херсон. с.-г. інститут (1955). Працював агрономом (1955–57); на Черкас. обл. с.-г. дослід. станції (1958–69); від 1969 – старший науковий співробітник Інституту аграр. економіки УААН; водночас від...
(06. 04. 1930, с. Степанівка Антово-Кодинцівського, нині Одеського р-ну Одеської обл. — 14. 11. 2000, Одеса) — літературознавець. Доктор філологічних наук (1993), професор (1996). Закінчив Одеський університет (1954). Учителював, був директором середніх шкіл у селах Широке (1958—60) та Сичавка...
(Мординов Николай Егорович; псевд. – Амма Аччыгыйа, Амма Аччигийа; 24. 12. 1905(06. 01. 1906), Нижньо-Амгінський насліг, нині Таттин. р-ну, Респ. Саха, РФ – 14. 11. 1994, м. Якутськ, Респ. Саха) – якутський письменник. Нар. письменник Якутії (1966). Член СП СРСР (1934). Закін. 2-й Моск....
(14. 07. 1947, м. Владикавказ, нині м. Дзауджикау, Північна Осетія, РФ — 12. 11. 2026) – літературознавець, критик. Чоловік Л. Брюховецької. Доктор філологічних наук (1987), кандидат педагогічних наук (1980). Член Національної спілки письменників України (1982). Герой України (2007). Орден «За...
(19. 11. 1968, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. — 10. 11. 2026) — модельєр одягу, стиліст. Син В. Бизова. Закінчив Криворізький гірничорудний інститут (1990; нині — Криворізький національний університет). Працював у Криворізькому будинку моделей. 1992 року відкрив у Кривому Розі перше приватне...
(14. 10. 1939, с. Червоне Фастівського, нині Білоцерківського р-ну Київської обл. — 07. 11. 2026, Київ) — економіст, дипломат, політичний діяч. Доктор економічних наук (1980), професор (1981), академік НАНУ (2012). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Премії імені О. Шліхтера АН УРСР...
(25. 10. 1935, с. Ревівка Кам’янського р-ну Київської обл., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 14. 11. 2025, м. Приморськ Бердянського р-ну Запорізької обл.) — історик. Доктор історичних наук (1990), професор (1991). Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Премія імені М. Аркаса...
(01. 09. 1948, с. Нагуєвичі Підбузького р-ну Дрогобицької обл., нині Дрогобицького р-ну Львівської обл. — 14. 11. 2025, Львів) — фахівець у галузі математичного моделювання, механіки деформівного твердого тіла та термодинаміки нерівноважних процесів. Доктор фізико-математичних наук (1996),...
(21. 11. 1932, Харків – 14. 11. 2006, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1992). Закін. Херсон. с.-г. інститут (1955). Працював агрономом (1955–57); на Черкас. обл. с.-г. дослід. станції (1958–69); від 1969 – старший науковий співробітник Інституту аграр. економіки УААН; водночас від...
(31. 08. 1922, с. Акулово, нині Ярославської обл., РФ – 14. 11. 1996, м. Данилов Ярославської обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник другої світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1940 і від 1952, на фронті від листопада 1943. Закінчив Енгельську...
(19. 04. 1919, Харків – 14. 11. 1986, Київ) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1964), професор (1966). Закін. Харків. мед. інститут (1941). Працював лікарем (1941–45); асист. Станіслав. мед. інституту (нині Івано-Франківськ, 1950–54); ст. н. с., завідувач відділу Київ. НДІ туберкульозу і...
14 листопада 1918) семеро членів УНТ (В. Вернадський, А. Кримський, М. Петров, С. Смаль-Стоцький, О. Левицький, С....
14 листопада 1964 Велику Врадіївку перейменовано на Врадіївку. Від 4 січня 1965 після розукрупнення у складі М....
14 листопада 1989) Крим. облвиконком ухвалив рішення про надання 8400 земел. ділянок крим. татарам. Відтоді розпочався майже не контрольов....
14 листопада 1918), Г. Афанасьєв (до 14 грудня 1918). У структурі центр. апарату МЗС – рада, канцелярія, заг....
14 листопада 1795 рос. імператриця Катерина ІІ підписала указ про будівництво побл. Кам’яного Броду на Лугані Луган....
14 листопада 1918), більшість міністрів належали до кадетів і рос. монархістів. Труднощі гетьманської влади полягали насамперед у тому, що в Україні, окрім внутр....
14 листопада 1999 року Л. Кучма одержав 56,21 %, П. Симоненко – 37,77 %. Безпрецедентно висока кількість виборців висловилася проти обох кандидатів....
14 листопада 2016. У зазначених документах послідовно підтверджено суверенітет і територіальну цілісність України, а також вказано, що референдум щодо статусу Криму не був санкціонований Україною, а отже, його результати не мають юридичної сили; закликано всі держави не визнавати будь-яких змін щодо статусу АР Крим і Севастополя; засуджено тимчасову окупацію території України і підтверджено невизнання анексії Криму; РФ визнано державою-окупантом, анексію українського півострова — протиправною згідно з міжнародним правом, статус Криму — території під російською окупацією, ситуацію на території...
14 листопада 1989 3-є видання «Українського правопису», що є органічним продовженням 1-го (1946) і 2-го (1960)....
14 листопада 1918 розпочалося антигетьманське повстання, яким керувала Директорія, що проголосила відновлення УНР....
14 листопада 1918 пpоголосив федеpативне об’єднання з Росією, та пpогpами КПУ, яка ставить собі за мету відновлення Союзу-імперії)....
14 листопада), проходили забави, танці, ігри. На Михайла (21 листопада) відбувалися Великі вечорниці (переважно танцювального характеру, тривали за північ)....
14 листопада 1918 на таємних зборах представники Українського національного союзу обрали для керівництва повстанням тимчасовий верховний орган — Директорію — у складі В....
14 листопада 1918 року на засіданні президії Українського національного союзу для керівництва повстанням проти режиму гетьмана П....
14 листопада 1938 ЦК ВКП(б) ухвалив постанову «О постановке партийной пропаганды в связи с выпуском “Краткого курса истории ВКП(б)”», яка обґрунтовувала видання підручника необхідністю дати партії офіційне, перевірене ЦК ВКП(б) тлумачення основних питань історії ВКП(б) і марксизму-ленінізму, що не допускає жодних довільних тлумачень....
14 листопада 2001 Конституційний Суд України ухвалив відповідне рішення. 11 грудня 2003 ВР України прийняла Закон «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»....
14 листопада 1918 грамоти про «федеративну злуку» з Росією прискорило повстання в Україні і прихід до влади Директорії....
14 листопада 1990 новим головою РМ УРСР став В. Фокін, який мав репутацію парт. «ліберала»). Від поч....
14 листопада 1868 – Österreichisch-Ungarische Monarchie – Австро-Угорська монархія) – дуалістична (двоєдина) монархія на чолі з династією Габсбурґів, імперія яких протягом більш як чотирьох століть була однією з наймогутніших європейських держав....
14 листопада 1939 позачерг. 3-я сесія ВР УРСР 1-го скликання ухвалила закон «Про прийняття Західної України до складу УРСР»....
14 листопада 1918 гетьман П. Скоропадський затвердив Закон Укр. держави про заснування УАН (нині Академія наук України національна)....
14 листопада (разом з флотом) відплив до Стамбула. Рештки його армії і багато цивіл. осіб мор. шляхом евакуювалися до Румунії, Туреччини та у країни Африки (зокрема до Тунісу, Алжиру, Єгипту)....
14 листопада 1919 тричі на тиждень; усього 9 чисел. Перші 6 та останнє число – на 2-х сторінках, 7-е і 8-е – на 4-х....
14 листопада 1920 будьоннівцями заручників Медвинської республіки). С. І. Боковий...