(09(22). 01. 1916, м. Петроград, нині С.-Петербург – 03. 03. 1998, Черкаси) – художник театру, живописець. Син Г. Нарбута, брат М. Березовської. Народний художник України (1994). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1996). Член СХУ (1962). Учасник радянсько-фінської і другої...
(22. 01. 1956, м. Судова Вишня Судово-Вишнянського р-ну Дрогобицької обл., нині Мостиського р-ну Львівської обл.) – літературознавець, критик, славіст, компаративіст. Доктор філологічних наук (2009), професор (2011), дійсний член НТШ (2017), академік НАНУ (2024). Заслужений діяч науки і техніки...
(22. 01. 1961, Харків) – акушер-гінеколог. Брат Н. Косуліної. Доктор медичних наук (2003), професор (2005). Закін. Харків. мед. інститут (1984). Працював лікарем. 1993–2005 – гол. акушер-гінеколог упр. охорони здоров’я Харків. міськради. Від 2005 – професор кафедри перинатології та гінекології...
(Эйзенштейн Сергей Михайлович; 10(22). 01. 1898, Риґа – 11. 02. 1948, Москва) – російський режисер, художник, сценарист, теоретик кіно, педагог. Доктор мистецтвознавства (1939), професор (1937). Заслужений діяч мистецтв РСФРР (1935). Сталінcька премія (1941, 1946). Державні нагороди СРСР. Закін....
(22. 01. 1992, Миколаїв) – спортсменка (легка атлетика). Майстер спорту міжнародного класу (2011). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2012). Навч. в Івано-Фр. вищому училищі фіз. виховання (від 2010). Бронзова призерка у штовханні ядра 14-х Паралімп. ігор (Лондон, 2012). Чемпіонка Європи (м....
(22. 01. 1923, с. Новосілка, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. – 22. 03. 2002, Торонто) – диригент, політичний діяч. Дійсний член НТШ. Орден св. Григорія Великого (1989), Шевченків. медаль КУК (1980). Закін. диригент. курси при товаристві «Просвіта» у Львові (1939). Відтоді керував світс. та церк....
(22. 01. 1911, с. Лоцманська Кам’янка, нині у складі Дніпра – 28. 02. 2002, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – краєзнавець, громадський діяч. Обл. літ. премія ім. Д. Яворницького (1999). Від 1926 був плотарем, веслярем, пом. лоцмана на Дніпрі, познайомився з Д. Яворницьким. Від 1932 мав працювати...
(22. 01. 1933, с. Терни, нині смт Недригайлів. р-ну Сум. обл. – 24. 03. 2020, Київ) – співак (баритон), педагог, культурно-громадський діяч. Батько О. Мокренко. Народний артист УРСР (1973), СРСР (1976). Держ. премії Грузії ім. З. Паліашвілі (1973), України ім. Т. Шевченка (1979). Респ. премія ім....
(22. 01. 1962, Миколаїв) – живописець. Закін. Микол. художню школу, навч. в Одес. худож. училищі (1988). Працював у Миколаєві: художник-оформлювач Пд.-труб. заводу (1984–85); ліпник худож. комбінату (1988–89). Учасник міських, всеукр. мистецьких виставок від 1991. Персон. – у Вільнюсі (2000),...
(22. 01. 1952, м. Ґданськ, Польща) — хірург-трансплантолог, громадський діяч. Доктор медицини, професор, іноземний член НАНУ (2000). Почесний професор Львівського медичного університету (1997). Студіював медицину у Ґданську (1969-75), спеціалізувався у Віденському університеті (1976), де відтоді й...
(22. 01. 1990, Рівне — 07. 01. 2024, Харківська обл., похований 12. 01. 2024 на Алеї Героїв кладовища «Нове» у рідному місті) — військовик, поет. Молодший сержант. Герой України (2025, посмертно). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2024, посмертно). Міська премія імені Уласа Самчука в галузі...
(22. 01. 1906, Полтав. губ. – 12. 10. 1988, Сідней, Австралія) – бандурист. Навч. у Харків. муз.-драм. інституті (кл. Г. Хоткевича). Виконавець сольних і ансамблевих творів Г. Хоткевича, популяризатор харків. способу гри на бандурі. На поч. 30-х рр. репрес., був на засланні в Сибіру, на Пн....
(22. 01. 1958, м. Свердловськ Ворошиловгр., нині Довжанськ Луган. обл.) – живописець. Батько М. Мазура. Член НСХУ (1992). Закін. курси художників-оформлювачів (Хмельницький, 1974; кер. М. Мазур), Харків. художнє училище (1981; викл. К. Таньпетер), навч. у Полтав. пед. інституті...
(22. 01. 1973, Рівне) – філософ. Доктор філософських наук (2016). Член НСЖУ (1999). Закін. Укр. академію вод. господарства (Рівне, 1996), відділ. післядиплом. освіти Волин. університету (Луцьк, 2011). Працює у Рівному: від 1997 – у ТОВ «Радіо Трек»; 1999–2002 – заступник ред. тижневика...
(псевд. і крипт.: М. Лів-ий, Богдан Войнарович, Тиміш Сотниченко, В. Ткач, М. Платковський, М. Євшанський та ін.; 09 (22). 01. 1907, м. Жмеринка Вінн. пов. Поділ. губ., нині Вінн. обл. – 08. 12. 1989, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) –...
(22. 01. 1938, м. Наманґан, Узбекистан) – провізор. Мати І. Березнякова. Доктор медичних наук (1984), професор (1984). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Закін. Харків. мед. інститут (1961), де й працювала асист. каф. очних хвороб (1973–76). Працює у Нац. фармацевт. університеті...
(справж. – Голиков; 09(22). 01. 1904, м. Льгов, нині Курської обл., РФ – 26. 10. 1941, с. Ліпляве, нині Канів. р-ну Черкас. обл., похов. у Каневі) – письменник. Один із зачинателів радянської дитячої літератури. Навчався в реальному училищі м. Арзамас (нині Нижньогород. обл., РФ), закінчив Курси...
(22. 01. 1933, с. Підліски, нині Долин. р-ну Івано-Фр. обл. – 04. 06. 2006, Львів) – архітектор, реставратор, історик. Кандидат історичних наук (1979). Дійсний член Укр. академії архітектури (1994). Нар. арх. України (1996). Державна премія України у галузі архітектури (2007, посмертно). Член НСАУ...
(09(22). 01. 1917, м. Павловськ, нині Воронез. обл., РФ – 29. 08. 1967, Київ) – співак (баритон). Батько В. Ворвулєва. Народний артист СРСР (1956). Навч. в Артемів. муз. технікумі (нині Донец. обл., кл. В. Каріна-Вишкарьова), закін. Білорус. консерваторію (Мінськ, 1954; кл. Є. Вітінга). Соліст...
(22. 01. 1954, с. Падани, Карелія, РФ) – лікар-пульмонолог. Доктор медичних наук (1989), професор (1994), член-кореспондент НАМНУ (2017). Державна премія України в галузі науки і техніки (2018). Закін. Петрозавод. університет (РФ, 1977). Від 1978 працює в Інституті фтизіатрії і пульмонології АМНУ...
(22. 01. 1956, Житомир) – економіст. Доктор економічних наук (1998), професор (2002). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Закін. Київський університет (1981). Відтоді працював у Житомир. пед. інституті; 1985–90 перебував на парт. роботі; 1990–92 – у Житомир. облвиконкомі; 1992–94 – в...
(22. 01. 1999, с. Ометинці Немирівського, нині Гайсинського р-ну Вінницької обл.) — військовик. Капітан. Герой України (2022). Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного у Львові (2021). Відтоді служить у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Я. Гандзюка...
(22. 01. 1953, Сімферополь) — живописець. Член НСХУ (1987). Закінчив Кримське художнє училище (Сімферополь, 1972), Ленінградський інститут живопису, скульптури й архітектури (нині Санкт-Петербург, 1978; майстерня В. Орєшникова). Від 1980 працював художником на Київському художньо-виробничому...
(22. 01. 1966, м. Красноармійськ Донец. обл.) – піаніст, педагог. Чоловік І. Алексійчук. Доц. (2002). Заслужений артист України (1995). Премія ім. Л. Ревуцького (2000). Лауреат Респ. ім. М. Лисенка (Київ, 1988), 1-го Міжнар. ім. С. Прокоф’єва (С.-Петербург, 1992) конкурсів піаністів; у складі...
(22. 01. 1968, м. Нова Каховка Херсон. обл.) – графік, живописець. Член НСХУ (2008). Закін. архіт. факультет Полтав. інж.-буд. інституту (1994; викл. Г. Негай, О. Тарасенко, В. Трегубов). На творчій роботі; від 2002 – у Кременчуц. дит. худож. школі (Полтав. обл.): від 2010 – заступник директора;...
(22. 01. 1948, с. Оболонь Оболон., нині Семенів. р-ну Полтав. обл. – 28. 12. 2003, Полтава) – скульптор. Заслужений художник України (2001). Член НСХУ (1979). Обл. комсомол. премія ім. П. Артеменка (1978). Закін. Миргород. керам. технікум (1968; викл. Л. Статкевич, Т. Мірошниченко) та Львів....
(справж. – Радзієвська Ніна Полікарпівна; ін. псевд. – Олена Рябченко; 22. 01. 1924, Київ – 06. 02. 2016, м. Мельбурн, Австралія) – поетеса. Член Об’єдн. укр. письменників в екзилі «Слово» (1982), НСПУ (1995). Навч. на фіз.-мат. факультеті Київ. (1939–41) та факультеті журналістики Мельбурн....
(Միրիջանյան Լևոն Վարդանի; 22. 01. 1933, Єреван – 15. 11. 2004, там само) – вірменський письменник, перекладач, літературознавець, громадський діяч. Член СЖ (1957), СП (1958) Вірменії. Закін. Єреван. університет (1955). Працював ученим секр. (1962–67), ст. н. с. (1967–69) Інституту літ-ри АН...
(22. 01(03. 02). 1881, м. Катеринослав, нині Дніпро – 11. 08. 1976, м. Магнітогорськ Челябін. обл., РФ) – співачка (сопрано), педагог. Проф. Закін. Моск. консерваторію (1906; кл. У. Мазетті). Дебютувала 1906 у Харкові, співала в антрепризах у Варшаві, Катеринославі, Курську, Москві, Полтаві. Від...
(22. 01. 1949, м. Каховка Херсонської обл.) — композитор, педагог, музично-громадська діячка. Членкиня НСКУ (2000). Дочка Володимира Матвійовича Працюка, сестра В. Кузик та В. Працюка, мати Б. Працюк. Закінчила Київську консерваторію (1973; кл. Н. Горюхіної). Відтоді викладала у Луцькому музичному...
(22. 01. 1888, с. Мшанець, нині Старосамбір. р-ну Львів. обл. – 29. 07. 1978, Львів) – педагог, громадсько-політичний діяч. Син М. Зубрицького. Закін. Укр. чол. гімназію в Перемишлі (1906), філос. факультет Віден. університету (1911). Вчителював в Укр. чол. гімназії (1911–19, 1920–22) і Укр....
(10(22). 01. 1833, містечко Базалія Старокостянтинів. пов. Волин. губ., нині смт Теофіпол. р-ну Хмельн. обл. – 07(20). 08. 1911, м. П’ятигорськ, нині Ставроп. краю, РФ, похов. у Києві) – київський купець 1-ї гільдії, підприємець та доброчинець. Після звільнення з кріпосної залежності працював...
(22. 01. 1905, с. Баратівка Херсонського пов. Херсонської губ., нині Баштанського р-ну Миколаївської обл. — 05. 05. 1973, Львів) — хімік. Брат О. Юрженка. Доктор хімічних наук (1953), професор (1954). Закінчив Одеський сільськогосподарський інститут (1928). Викладав у технікумі...
(22. 01. 1969, Луцьк) — майстриня оброблення деревини. Волинська обласна мистецька премія імені Й. Кондзелевича (2014). Членкиня НСМНМУ (2004). Закінчила Ковельське професійно-технічне училище № 5 (Волинська обл., 1988), Луцький педагогічний інститут (1993). Відтоді — викладач відділу...
(22. 01. 1952, Львів) – хімік. Доктор хімічних наук (1995), професор (2000). Дійсний член НТШ (2005). Державна премія України в галузі науки і техніки (2008). Закін. Львівський університет (1974), де відтоді й працює: від 1998 – професор кафедри неорган. хімії та проректор з наукової роботи....
(22. 01. 1936, с. Нова Водолага, нині смт Харків. обл. – 28. 03. 2021, Київ) – педагог. Брат Віталія Бондаря. Доктор педагогічних наук (1987), професор (1988). Член-кореспондент АПНУ (1999). Премія ім. В. Вернадського Фонду інтелектуал. розвитку «Україна 21 ст.» (2000). Орден «За заслуги» 3-го...
(22. 01. 1955, Харків – 03. 05. 2021, там само) – лікар-невролог. Дочка А. Циганенка. Доктор медичних наук (1997), професор (1999). Заслужений діяч науки і техніки України (2013). Закін. Харків. мед. інститут (1978). Відтоді працювала у Харків. інституті удосконалення лікарів: від 1988 – доцент;...
(22. 01. 1951, Київ) – живописець, графік. Чоловік Д. Добрякової, батько К. Кутилова. Член НСХУ (1982). Закін. Київський художній інститут (1976; викл. І. Селіванов, К. Трохименко, Л. Чичкан). Відтоді – учасник всеукр., всесоюз. мистецьких виставок. Персон. – у Києві (2011, 2013). На творчій...
(справж. – Конаш Василь; 22. 01. 1914, Харків, за ін. даними Варшава – 1999, м. Монреаль, провінція Квебек, Канада) – живописець, графік. Учасник 2-ї світової війни. Від 1919 жив у Польщі. Живопису навч. у Кракові (викл. В. Вайс, Ф. Паутч), Мюнхені, Парижі (у Я. Адлера, Ф. Легера). Ув’язн....
(09(22). 01. 1908, Баку – 01. 04. 1968, Москва) – фізик-теоретик. Доктор фізико-математичних наук (1934, без захисту дис.), професор (1935), академік АН СРСР (1946, без отримання звання член-кореспондент). Герой Соц. Праці (1954). Нобелів., Ленін. (обидві – 1962) та Сталін. (1946, 1949, 1953)...
(Leśmian Bolesław Stanisław; 22. 01. 1877, Варшава – 05. 11. 1937, там само) – польський письменник, перекладач. Член Польс. академії літ-ри (1933). Від 1891 жив у Києві, де закін. юрид. факультет Університету св. Володимира (1901). Підтримував зв’язки із київ. укр. твор. інтелігенцією. Восени...
(22. 01. 1948, м. Грозний, РФ) – фахівець у галузі зварювання. Доктор технічних наук (2005). Закін. Київ. політех. інститут (1972). Від 1970 працює в Інституті електрозварювання НАНУ (Київ): від 1995 – старший науковий співробітник відділу фіз.-металург. процесів зварювання легких металів і...
(22. 01. 1959, Київ) – хореограф, педагог. Доц. (1997). Закін. Київ. інститут культури (1980; викл. К. Василенко, М. Трегубов), де й працює від 1982 (нині університет культури і мистецтв): від 1999 – завідувач кафедри нар. хореографії, при якій створив того ж року ансамбль нар. танцю «Київ»...
(22. 01. 1948, Київ — 29. 05. 2013, там само) — математик, фахівець у галузі електрозварювання. Доктор фізико-математичних наук (1991), професор (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Закінчив Київський університет (1971). Відтоді працював у Національному аграрному університеті:...
(Houtermans Fridrich Georg; 22. 01. 1903, м. Ґданськ, Польща – 01. 02. 1966, Берн) – німецький фізик. Доктор філософії (1928, Ґеттінґен. університет). Працював 1933–34 у Великій Британії; 1935–37 – наук. кер. в Укр. фіз.-тех. інституті (нині ННЦ «Харків. фіз.-тех. інститут» НАНУ), проводив...
(Вальтер; 22. 01. 1929, с. Муроване, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 21. 03. 2020, с-ще Кранфорд, шт. Нью-Джерсі, США) — математик. Чоловік А. Оленської-Петришин. Іноземний член НАНУ (1992). Дійсний член НТШ в Америці, член його Управи та директор математично-фізичної секції (1974—92)....
(22. 01. 1935, смт Тараща, нині місто Білоцерківського р-ну Київ. обл.) – інженер-геофізик. Доктор геолого-мінералогічних наук (1981), професор (2009), член-кореспондент НАНУ (2012). Державна премія України в галузі науки і техніки (1996). Закінчив Київський університет (1957). Працював у...
(22. 01. 1910, с. Полтавка, нині Приморського краю, РФ — 14. 11. 2001, Хмельницький) — правознавець. Доктор юридичних наук (1979), професор (1982). Закінчив Свердловський інститут радянського будівництва при ВЦВК РСФРР (нині м. Єкатеринбург, РФ, 1935), історичний (1948) і юридичний (1952)...
(10(22). 01. 1873, Одеса – 06. 11. 1936, Ліс-Шантільї побл. Парижа) – живописець, графік. Член Товариства пд.-рос. художників (1893). Закін. Одес. рисув. школу з великою бронз. медаллю (1890; викл. К. Костанді); 1891–94 навч. у Ш. Голоші та АМ в Мюнхені; згодом – у Парижі, Амстердамі, Гаазі;...
(10(22). 01. 1865, Відень – 26. 11. 1956, Москва) – правознавець. Син Ольги, брат Ігоря Грабарів, онук А. Добрянського. Із походження закарп. українець, дитинство провів побл. Пряшева. 1879 разом із батьками переїхав у Росію. Навч. у Києві в Колегії Павла Ґалаґана (1880–83), закін. Моск....
(Zanotti-Віаnсо Umberto; 22. 01. 1889, м. Ханья, Греція – 28. 08. 1963, Рим) – італійський археолог, громадсько-політичний діяч. Освіту здобув у м. Монкалієрі (Італія). Один з ініціаторів створення (1910) і кер. (від 1951) Нац. асоц. сприяння Пд. Італії; співзасн. (разом із П. Орсі) спілки...
(22. 01. 1895, Львів – 10. 04. 1969, Вінніпеґ) – громадський і політичний діяч. Учасник 1-ї світової війни. Під час воєн. дій 1918– 20 – у лавах УСС і Армії УНР. У 1920-х рр. навч. на філос. ф-тах Укр. таєм. (Львів) та Віден. університетів. Займав високі пости в КПЗУ; 1928–30 – посол до польс....
(22. 01. 1975, Львів) – композитор, віолончеліст. Член НСКУ (2000). Премія ім. Л. Ревуцького (2003). Лауреат Міжнар. конкурсу ім. С. Прокоф’єва у Маріуполі (віолончель – 1998, 2-а премія; композиція – 2000, 2-а премія). Закін. Львів. вищий муз. інститут ім. М. Лисенка (1998, кл. віолончелі; 1999,...
(22. 01. 1962, м. Котовськ Одес. обл.) – легкоатлетка (біг). Майстер спорту (1984), майстер спорту міжнародного класу (1986). Заслужений майстер спорту СРСР (1988). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2002). Закінчила Харківський інститут фізичної культури (1996). Від 1995 – викладач Харківської...
(10(22). 01. 1888, Кишинів – 02. 10. 1975, Ленінград, нині С.-Петербург) – вчений-генетик, ботанік. Доктор с.-г. (1934), біол. (1935) н., професор (1923), академік ВАСГНІЛ (1935), член-кореспондент (1955), почес. д-р (1967) Академії с.-г. наук Німеччини. Премія ім. М. Вавилова АН СРСР (1967)....
(22. 01. 1965, Харків) — фахівець у галузі лісівництва. Син П. Пастернака. Доктор сільськогосподарських наук (2011), професор (2015). Закінчив Українську сільськогосподарську академію (Київ, 1987). Від 1991 працював у Харківському аграрному університеті: 1996—2000 — доцент кафедри лісівництва,...
(22. 01. 1948, м. Берегове Закарп. обл.) – математик. Брат Л. Баранника. Доктор фізико-математичних наук (1992), професор (1995). Закін. Ужгород. університет (1970). Працював у Полтав. пед. інституті (1974–95): ст. викл., доцент, проректор із заоч. навчання, ст. н. с., проф.; від 1995 – проф....
(22. 01. 1941, с. Тинне, нині у складі Рівного) – лікар-хірург. Чоловік О. Горбатюк. Доктор медичних наук (1987), професор (1997). Орден св. Володимира (2000). Міжнародна премія В. Михайлюка (2001). Закін. Київський медичний інститут (1966). Працював лікарем (1966–68); від 1971 – у Київ. мед....
(22. 01. 1922, с. Сорока Липовецького пов. Київської губ., нині Вінницького р-ну Вінницької обл. — 21. 08. 1999, м. Ґрафтон, шт. Західна Вірджинія, США) — фахівець у галузі механіки детонаційних процесів. Доктор технічних наук (1961), академік РАН (1991). Ленінська премія (1965). Учасник 2-ї...
(22. 01. 1947, Київ) — соціолог. Доктор філософських наук (1987). Закінчив Київський університет (1970). Відтоді працював у Інституті філософії АН УРСР; 1990—91 — завідувач відділу методології та методів соціології Інституту соціології АН УРСР (обидва — Київ); від 1992 — співзасновник і директор...
(22. 01. 1951, Київ) – живописець, графік. Чоловік Д. Добрякової, батько К. Кутилова. Член НСХУ (1982). Закін. Київський художній інститут (1976; викл. І. Селіванов, К. Трохименко, Л. Чичкан). Відтоді – учасник всеукр., всесоюз. мистецьких виставок. Персон. – у Києві (2011, 2013). На творчій...
(01(14). 02. 1908, с. Андріївка Зміївського пов. Харківської губ., нині с-ще Ізюмського р-ну Харківської обл. — 22. 01. 1996, Москва, похований у Києві) — партійний і державний діяч УРСР. Батько В. Шелеста. Герой Соціалістичної Праці (1968). Державні нагороди СРСР. Закінчив церковно-приходську...
(псевд. і крипт.: Н. К., Наталія з Озаркевичів, К., Заркевич О., Струтинська Анна та ін.; 08. 06. 1855, с. Белелуя, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 22. 01. 1920, м. Болехів Івано-Фр. обл.) – письменниця, журналістка, громадська діячка. Дочка Івана Озаркевич, сестра Євгена Озаркевич. Отримала...
(псевд. і крипт.: Віра Лебедова, Віра Кропивницька, Віра Лужанська, Чайка Дністрова, Стефан Горський, Растик, Vanellus, Софія Кр., К. М-ка, К. М., В. Л. та ін.; 30. 05. 1872, с. Кропивник, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. – 22. 01. 1947, Львів) – письменниця, педагог, бібліограф, громадська діячка....
(02(15). 01. 1915, с. Маячка Кобеляц., нині Нехворощан. р-ну Полтав. обл. – 22. 01. 2009, Київ) – випробувач ракетно-космічної техніки, правозахисник. Закін. Сталін. ІНО (нині Донецьк, 1939), Вище артилер. училище в Москві (1941). Учасник 2-ї світової війни, командував гвардій. міномет. частинами...
(09. 08. 1930, с. Демина Балка, нині Хорол. р-ну Полтав. обл. – 22. 01. 2017, Київ) – етномистецтвознавець, фольклорист. Батько К. Данилейка. Член НСМНМУ (1992), НСХУ (1998). Навч. у Харків. (1949–53) та Київ. (1953–54) університетах, Харків. консерваторії (1951–53). Вчений секр. секції...
(21. 01. 1958, Київ – 22. 01. 2022, там само) – живописець і графік. Син Олександра та Олександри Данченків. Член НСХУ (1989). Закін. Київ. ху-дож. інститут (1982; викл. М. Стороженко, В. Чеканюк). Працював на Київ. комбінаті монум.-декор. мистецтва (1982–92); від 2005 – викладач кафедри...
(02. 08. 1993, с. Березнуватівка, нині Дніпров. р-ну Дніпроп. обл. – 22. 01. 2014, Київ, похов. у рідному селі) – учасник Революції гідності. З походження вірменин. Герой України (2014, посмертно). Навч. у Дніпродзержин. коледжі фіз. виховання (нині м. Кам’янське Дніпроп. обл., 2011–13). Учасник...
(18. 05. 1921, с. Заболотів, нині смт Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 22. 01. 1984, Львів) – графік, монументаліст, дизайнер. Закін. Коломий. худож.-пром. школу (нині Івано-Фр. обл., 1938), Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953). Працював у Коломий. міському театрі...
(сценічне ім’я – Неллі-Влад; 05(17). 02. 1895, Рівне – 22. 01. 1980, Київ) – режисер, педагог. Професор (1961). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1946), нар. арт. Чечено-Інгус. АРСР (1944). Закін. мед. факультет Університету св. Володимира, студію театру «Соловцов» у Києві (обидва – 1919). Брав...
(19. 09. 1902, с. Гатне, нині Києво-Святошин. р-ну Київ. обл. – 22. 01. 1983, Київ, похов. у рідному селі) – історик. Батько Ніни, дід Валерія Марченків. Доктор історичних наук (1961), професор (1962). Закін. 2-класну земську школу (1918). Працював на адм., кооп. і госп. посадах на...
(06 (19). 08. 1901, с. Мокра Калигірка, нині Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. – 22. 01. 1974, Львів) – прозаїк. Член київ. літ. групи «Аспис» – «Ланка» – «МАРС» (1923–29). Закін. Київ. ІНО (1926). Учителювала у Києві (1926–30), Харкові (1930–39). Була лібретистом Київ. кіностудії худож. фільмів. Під...
(17. 01. 1954, смт Перечин, нині місто Закарп. обл. – 22. 01. 2022, Ужгород) – музичний продюсер, композитор, музикознавець, культурно-громадський діяч. Син Василя, чоловік Ольги Мельників. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Від 1972 навч. на композитор. (кл. М. Скорика) та істор.-теор....
(Grabowski Tadeusz Stanisław; псевд. – T. Barg, Ziemowit Buława, Władysław Dobromilski, Stanko Karadżow, Tau-Gama; 15. 01. 1881, с. Гучок Добромил. пов., нині у складі м. Добромиль Львів. обл. – 22. 01. 1975, Краків) – польський історик літератури, публіцист. Навч. в університетах Праги, Заґреба і...
(16(28). 08. 1869, містечко Балаклія, нині місто Харків. обл. – 22. 01. 1952, Ленінград, нині С.-Петербург) – геолог, геоморфолог, географ. Доктор геол.-мінерал. н., проф. Заслужений діяч науки РРФСР (1936). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. університет (1894). Провадив 1896–1903 геол....
(01. 12. 1889, с. Переволока, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 22. 01. 1953, м. Нью-Йорк, США) – правознавець, громадський діяч. Брат Ярослава, племінник Євгена, дядько Романа Олесницьких. Доктор права (1929). У 1909 закін. гімназію у м. Золочів (нині Львів. обл.), до 1913 вивчав право у Львів....
(Мірошниченко Іван Павлович; у схимі – Петро; 1802, посад Крюків Кременчуцького пов. Полтавської губ., нині у складі м. Кременчук Полтавської обл. – 09(22). 01. 1902, Київ) – церковний діяч РПЦ. Упродовж восьми років був учнем відлюдника Серафима Саровського, за його ж настановою 1836 став...
(справж. – Бродський, ін. псевд.: Комар, Люцифер, Ілля Ренц; 28. 02(11. 03). 1880, м. Вознесенськ Херсон. губ., нині Микол. обл. – 22. 01. 1939, с. Нова Шульба Семипалатин. обл., нині Казахстан) – теоретик кіно, драматург, письменник. Чоловік В. Юренєвої. Закін. Микол. гімназію (1897), юрид....
(20. 09. 1936, с. Карпилівка, нині Білогір. р-ну Хмельн. обл. – 22. 01. 2001, Рівне) – письменник, журналіст. Член НСПУ (1994). Обл. літ. премія ім. В. Поліщука (1988). Закін. Львівський університет (1959). Від 1961 працював у рівнен. обл. газетах. 1992–2000 – доцент кафедри українознавства...
(09. 05. 1941, с. Росохач Чортків. р-ну Терноп. обл. – 22. 01. 2007, там само) – учасник національно-визвольного руху. Орден «За мужність» 1-го ступеня (2006). Освоював цілинні землі у Казахстані, працював у колгоспі в рідному селі. 14 січня 1973 вступив до Росохац. юнац. нац.-патріот. підпіл....
(Weőres Sándor; 22. 06. 1913, м. Сомбатгель, нині Угорщина – 22. 01. 1989, Будапешт) – угорський поет, перекладач, літературознавець. Державна премія Угорщини ім. Л. Кошута (1970). Навч. у Будапешт. університеті, закін. Університет у м. Пейч (Угорщина, 1939). Творчості В. властиві художня...
(15. 06. 1936, м. Орша Вітеб. обл., Білорусь – 22. 01. 2001, Київ) – піаніст, композитор, аранжувальник, педагог. Закін. Київське музичне училище ім. Р. Ґлієра (1984; викл. В. Подвала). Від 1958 працював на укр. респ. естраді, грав у кінотеатрах; арт. оркестру Київ. цирку (1965–66); муз. кер....
(15. 09. 1927, Запоріжжя – 22. 01. 2006, Ужгород) – актор. Заслужений артист УРСР (1973). Навч. у Київ. театр. інституті (1944–45), закін. театр. студію Запоріз. укр. муз.-драм. театру ім. М. Щорса (1947). Працював у Закарп. (Ужгород, 1954–59, 1966–99), Станіслав. (нині Івано-Франківськ,...
(26. 10(07. 11). 1845, с. Орлове Балт. пов. Поділ. губ., нині Новоархангел. р-ну Кіровогр. обл. – 09(22). 01. 1918, Москва) – антикознавець, перекладач. Закін. істор.-філол. факультет Новорос. університету в Одесі (1870) зі ступ. канд. та золотою медаллю. Під керівництвом проф. В. Юргевича і Ф....
(18. 04. 1932, м. Ялта, нині АР Крим – 22. 01. 1997, Київ) – фахівець у галузі зварювального виробництва. Кандидат технічних наук (1967). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1982), премія ім. Є. Патона НАНУ (1998, посмертно). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут...
(Hidás Antal; справж. – Szantó Gyula; Санто Дюла; 18. 12. 1899, м. Ґеделле побл. Будапешта – 22. 01. 1980, Будапешт) – угорський письменник, перекладач. Державна премія Угорщини ім. Л. Кошута (1962). Був слухачем робітн. університету в Будапешті (1919). У 1920 емігрував до Чехо-Словаччини, де...
(12(25). 03. 1911, містечко Устилуг, нині місто Володимир-Волин. р-ну Волин. обл. – 22. 01. 1981, Київ) – актор, педагог. Батько Наталії та Юрія Омельчуків. Народний артист УРСР (1968). Закін. Київ. театр. інститут (1935). Працював у театрах Харкова та Києва. 1946–81 – актор Київ. укр. драм....
(псевд.: Татьяна Донская, Т. К., Т. Каліш, Т. Яковлева; 17(30). 06. 1909, Київ – 22. 01. 1993, Москва) – музикознавець. Дочка Іллі та Ксенії Каришевих, онука Олександра та Лідії Павловських. Член СК Росії (1951). Закін. фіз.-мат. факультет Ленінгр. університету (нині С.-Петербург, 1931), Харків....
(29. 05. 1947, м. Єнакієве Сталінської обл., нині Горлівського р-ну Донецької обл. — 22. 01. 2024, м. Миргород Полтавської обл.) — спортсмен (баскетбол). Заслужений майстер спорту СРСР (1971). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2002). Закінчив Київський інститут фізичної культури (1975). Чемпіон (м....
(27. 07(08. 08). 1888, слобода Козацька Курської губ., нині с. Козацьке Бєлгородської обл., РФ — 22. 01. 1984, США) — історик. Закінчив Курську гімназію, від 1907 навчався у Харківському університеті. Захопився марксизмом, брав участь у діяльності соціал-демократичного гуртка. 1910 заарештований,...
(13. 03. 1927, с. Яхники Лохвиц. р-ну, нині Полтав. обл. – 22. 01. 2007, Київ) – природознавець, генетик. Кандидат біологічних наук (1967). Медаль ім. М. Вавилова АН СРСР (1987). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. лісогосп. інститут (1954). Від 1958 – молодший науковий співробітник Ботан....
(справж.– Кіміфуса; 07. 03. 1924, Токіо – 22. 01. 1993, там само) – японський письменник. Закін. мед. факультет Токій. університету (1948). Популярність здобув повістю «Стіна» (1951, літ. премія Р. Акутагави). Один із визнаних майстрів «післявоєнної школи» в япон. літ-рі; писав про жорстокість...
(16. 02(01. 03). 1915, с. Петрівка, нині Гадяц. р-ну Полтав. обл. – 22. 01. 1976, м. Владивосток, РФ) – фахівець у галузі неорганічної хімії. Член-кореспондент АН СРСР (1970). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Моск. університет (1937). Учителював, 1947–61 працював на підприємствах хім....
(27. 08. 1891, м. Вільно, нині Вільнюс – 22. 01. 1966, Москва) – архітектор. Закін. АМ (1917) і 2-й політех. інститут (1922) у Петрограді (нині С.-Петербург). Працював у Петрограді в майстерні І. Фоміна. У 2-й пол. 1920-х рр. жив і працював у Харкові. 1930 перебував у США на стажуванні....
(26. 01. 1988, м. Гомель, Білорусь — 22. 01. 2014, Київ, похований 28. 01. 2014 у с-щі Стяг Праці Гомельського р-ну, де минули його дитячі роки) — білоруський громадський діяч. Герой України (2017, посмертно). Орден Героїв Небесної сотні (2014, посмертно). Навчався в гомельській школі № 15 у...
(13(25). 04. 1885, м. Курськ, нині РФ — 22. 01. 1971, Одеса) — зоолог, гідробіолог, зоогеограф, перекладач і поет. Доктор біологічних наук (1938), професор (1922). Заслужений діяч науки УРСР (1965). Закінчив Московський університет (1911). Продовжив навчання у природознавця і філософа Е. Геккеля в...
(10. 11. 1930, с. Синиха Куп’ян. р-ну Харків. обл. – 22. 01. 2015, Харків) – економіст. Доктор економічних наук (1979), професор (1981). Закін. Одес. кредит.-екон. інститут (1958). Працював інспектором, ревізором, ст. інспектором Харків. обл. фінанс. відділу (1953–60); гол. бухгалтером радгоспу...
(04. 11. 1937, с. Хлібичин Снятинського пов. Станіславського воєводства, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 22. 01. 2023, м. Снятин Коломийського р-ну) — поет, публіцист, громадський діяч. Член НСПУ (2015), НСЖУ (1995). Премії імені Марка Черемшини (1999), імені В. Стефаника (2017)....
(21. 06(03. 07). 1885, с. Іжевське Рязан. губ., Росія – 22. 01. 1964, Київ) – хімік. Доктор технічних наук (1935, без захисту дис.), професор (1939). Член-кореспондент АН УРСР (1939). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1951). Закін. Рязан. гімназію (1905), Моск. вище тех. училище (1914)....
(26. 08. 1941, м. Долина Станіслав., нині Івано-Фр. обл. – 22. 01. 2023, Івано-Франківськ) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1994), професор (1996). Державна премія України в галузі науки і техніки (2009). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Закін. Львівський університет...
(29. 08. 1988, Суми — 22. 01. 2025, с-ще Удачне Покровського р-ну Донецької обл., похований 29. 01. 2025 на Ново-Центральному Баранівському кладовищі у рідному місті) — військовик. Молодший лейтенант. Герой України (2025, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2025, посмертно)....
(22. 08. 1911, с. Славгород Охтир. пов. Харків. губ., нині Краснопіл. р-ну Сум. обл. – 22. 01. 1993, Одеса) – майстер художньої кераміки. Чоловік Д. Клювгант. Член СХУ (1959). Закін. Одес. худож. інститут (1936; викл. Ю. Бершадський, М. Жук, О. Шовкуненко). Працював на керам. заводах; від 1958 –...
(19(31). 12. 1898, С.-Петербург – 22. 01. 1963, Київ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1962), професор (1929). Син В. Александренка. Закін. юрид. факультет Харків. інституту нар. господарства (1925). Працював у ньому (до 1929) викл. рад. права та будівництва, держ., конституц. і адм. права....
(09. 03. 1912, с. Утянка, нині Алтайського краю, РФ — 22. 01. 2001, Львів) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1964), професор (1965). Закінчив Іркутський медичний інститут (РФ, 1940). Служив військовим лікарем. 1946—50 та 1956—85 працював у Львівському медичному інституті: 1965—85 — організатор...
(15(27). 03. 1880, с. Стapі Кpіуші, нині Воpонез. обл., РФ – 22. 01. 1974, м. Воpонеж, РФ) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1937), професор (1924), чл.-коp. AН УPСP (1939). Закін. Юр’єв. університет (1908, нині м. Тарту, Естонія), при якому й був залишений для підготовки до професор....
(20. 07. 1955, Львів – 22. 01. 2000, Київ) – співак (баритон). Син В. Грицюка. Народний артист УРСР (1990). Лауреат Всесоюз. конкурсу вокалістів ім. М. Глінки (1-а премія), Респ. конкурсу вокалістів ім. М. Лисенка, Міжнар. конкурсу вокалістів у Ріо-де-Жанейро (обидва – 2-а премія; усі – 1984),...
(Грузинский Алексей Евгеньевич; 21. 04(03. 05). 1858, Москва – 22. 01. 1930, там само) – російський літературознавець, фольклорист і етнограф. Закін. Моск. університет (1886). До 1922 викладав у ВНЗах Москви, згодом – зав. Толстов. кабінету Держ. б-ки СРСР ім. В. Леніна (нині Рос. держ. б-ка,...
(23. 11(05. 12). 1890, м. Суджа, нині Курс. обл., РФ – 22. 01. 1955, Ленінград, нині С.-Петербург) – історик-візантиніст. Доктор історичних наук (1941), професор (1938). Після закін. Ніжин. істор.-філол. інституту (1915) відрядж. до Петрогр. університету (нині С.-Петербург) для підготовки до...
(Kowalski Jerzy Włodzimierz; 23. 05. 1893, м. Краків, нині Польща – 22. 01. 1948, м. Вроцлав, Польща) – польський мовознавець, письменник. Член-кореспондент Польс. АМ (1939). Закін. філол. і арехол. студії Яґеллон. університету у Кракові (1917). Відтоді працював у Львів. університеті: 1920–39 –...
(Лужанин Афанасий Васильевич; справж. – Корепанов; 12(25). 01. 1912, с. Лужани, нині Удмуртія, РФ – 22. 01. 1966, м. Іжевськ, Удмуртія) – удмуртський поет, перекладач і публіцист. Член СП СРСР (1939; у 1944–50 – голова правління СП Удмурт. АРСР). Закін. Удмурт. університет (Іжевськ, 1938)....
(Гонтаренко Микола Максимович; 29. 07. 1873, х. Становой Валуй. пов. Воронез. губ., нині Становоє Бєлгород. обл., РФ – 22. 01. 1948, м. Почаїв, нині Кременец. р-ну Терноп. обл.) – церковний діяч. У 1890–1901 був послушником Ново-Афон. Симоно-Кананіт. монастиря (нині Абхазія, Грузія), від 1901 –...
(18. 10. 1833, с. Сачуров, нині округ Воронів, Словаччина – 22. 01. 1923, с. Стеблівка, нині Хуст. р-ну Закарп. обл.) – винахідник. Закін. Ужгород. духовну академію. Від 1860 – священик у селах Гайдудор. єпархії (нині Угорщина), на поч. 1880-х рр. переселився у Стеблівку. 1873 сконструював...
(21. 02. 1924, містечко Делятин, нині смт Надвірнян. р-ну Івано-Фр. обл. – 22. 01. 2004, м. Коламбус, шт. Огайо, США) – живописець, майстриня декоративно-ужиткового мистецтва. Навч. у Львові приватно у С. Закшевського, від 1937 – у тех. гімназії, редагувала шкіл. газету, 1943 склала гімназ....
(14. 09. 1930, м. Бердянськ, нині Запоріз. обл. – 22. 01. 1997, Київ) – кінознавець, редактор, журналіст. Заслужений працівник культури УРСР (1987). Премія СКінУ (1983). Член СКінУ (1984). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1953). Працював ред. відділу кінопередач Київ. студії...
(04(16). 02. 1899, с. Бедокське Єнісей. губ., нині Краснояр. край, РФ – 22. 01. 1980, Одеса) – фізик. Батько А. Брюханова. Доктор фізико-математичних наук (1939), професор (1939). Закін. Ленінгр. політех. інститут (1930). Працював зав. лаб. Інституту нафти й газу Азерб. PCP (1930–33); завідувач...
(18. 07. 1909, с. Могилів, нині Царичан. р-ну Дніпроп. обл. – 22. 01. 1970, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1964), професор (1965). Закін. Харків. фінанс.-екон. інститут (1931), де й працював від 1933 (від 1944 – у Києві, від 1960 – Київ. інститут нар. господарства, нині Київ. екон....
(псевд. – Дід; 18. 04. 1842, Черніг. губ. – 22. 01. 1909, м. Сухумі, нині Грузія) – громадсько політичний діяч. Навч. у Черніг. гімназії та Університеті св. Володимира у Києві (виключений за спробу звільнення польс. студентів з київ. тюрми). В Університеті увійшов до складу «Громади», зблизився з...
(10. 10. 1923, с. Карцево, нині Рязан. обл., РФ – 22. 01. 1981, Москва) – військовик. Генерал-майор. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1941. Закін. Харків. танк. училище (1943), Військ. академію бронетанк. і механізов....
(24. 11. 1919, м. Чугуїв, нині Харків. обл. – 22. 01. 1944, похов. у брат. могилі в м. Новгород, нині Великий Новгород, РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від жовтня 1937. Закін. Харків. бронетанк....
(10. 02. 1915, с. Могилів Новомосковського пов. Катеринославської губ., нині Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. — 22. 01. 2005, Київ) — історик КПРС. Доктор історичних наук (1974), професор (1975). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навчався у Запорізькому інституті професійної...
(Джакомо делла К’єза, Giacomo della Chiesa; 21. 11. 1854, Пельї, побл. Ґенуї, Італія – 22. 01. 1922, Рим) – Папа Римський у 1914–22 роках. 1883– 1907 – на ватикан. дипломат. службі, 1907–14 – архієпископ Болонський, від травня 1914 – кардинал, а від вересня – Папа. 1917 проголосив Кодекс...
(31. 07. 1946, с. Тьоткіно Курської обл., РФ – 14. 01. 2026, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1998), професор (2004). Закінчив Українську сільськогосподарську академію (Київ, 1973). Працював у Інституті садівництва Української академії аграрних наук (Київ, 1978–99); від 1999 – професор...
(27. 11. 1956, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 14. 01. 2026) — фармаколог. Доктор медичних наук (1993), професор (1996). Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1979), де відтоді й працював (нині Дніпровський медичний університет): від 1993 — професор кафедри фармакології, водночас 1996–2018...
(01. 01. 1929, с. Розсоха Чорнобильського, пізніше Іванківського р-ну Київської обл., нині знято з обліку – 13. 01. 2026) – літературознавець, прозаїк, перекладач. Кандидат філологічних наук (1966). Член НСПУ (1982). Закінчив Ніжинський педагогічний інститут (Чернігівська обл., 1952). Від 1955...
(29. 08. 1988, Суми — 22. 01. 2025, с-ще Удачне Покровського р-ну Донецької обл., похований 29. 01. 2025 на Ново-Центральному Баранівському кладовищі у рідному місті) — військовик. Молодший лейтенант. Герой України (2025, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2025, посмертно)....
(15. 09. 1927, Запоріжжя – 22. 01. 2006, Ужгород) – актор. Заслужений артист УРСР (1973). Навч. у Київ. театр. інституті (1944–45), закін. театр. студію Запоріз. укр. муз.-драм. театру ім. М. Щорса (1947). Працював у Закарп. (Ужгород, 1954–59, 1966–99), Станіслав. (нині Івано-Франківськ,...
(01(14). 02. 1908, с. Андріївка Зміївського пов. Харківської губ., нині с-ще Ізюмського р-ну Харківської обл. — 22. 01. 1996, Москва, похований у Києві) — партійний і державний діяч УРСР. Батько В. Шелеста. Герой Соціалістичної Праці (1968). Державні нагороди СРСР. Закінчив церковно-приходську...
(16. 02(01. 03). 1915, с. Петрівка, нині Гадяц. р-ну Полтав. обл. – 22. 01. 1976, м. Владивосток, РФ) – фахівець у галузі неорганічної хімії. Член-кореспондент АН СРСР (1970). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Моск. університет (1937). Учителював, 1947–61 працював на підприємствах хім....
22 січня 1919 Директорія Української Народної Республіки, що повалила гетьман. режим, проголосила на Софій....
22 січня та 17 лютого 1935 кількість р-нів збільшено до 70-ти; були утвор.: Аджам., Біляїв., Благодатнів....
22 січня 1919 формально об’єдналися дипломат. відомства УНР і ЗУНР (Держ. секретаріат закордон. справ у складі дипломат....
22 січня 1918 року незалежності УНР ще більше актуалізувало його. Третій Український Далекосхідний з’їзд відбувся 7–12 квітня 1918 року в Хабаровську (голова – Ю....
22 січня 1918 проголосив самостійність і незалежність України і став легал. основою для суверенної укр....
22 січня 1946. Спочатку вона складалася з 13-ти округ, які 1953 були перетворені на р-ни. У різні часи тер....
22 січня 1933 Й. Сталін написав директив. лист ЦК ВКП(б) і РНК СРСР з оголошенням блокади УСРР і Кубані....
22 січня 1919 УНР і ЗУНР, які постали на руїнах повалених І., об’єдналися в єдиній собор. державі (див....
22 січня 2012 побл. нього спільно з Ген. консульством України у Л. проведено Панахиду за душі борців за волю України та молебень за Україну, які очолив архієпископ Авель)....
22 січня 1920. Літ.: Лохницкий А. Губерния, ее земские и правительственные учреждения. С.-Петербург, 1864; Лаптева Л....
22 січня 1946 утвор. Закарп. обл. як окрему адм. одиницю у складі УРСР. З етногр. погляду у гір. частині З....
22 січня 1992. Підписано Декларацію про принципи дружнього співробітництва. Україну І. цікавить як потужний постачальник нафти й газу....
22 січня 1946 Закарпатську обл., 7 січня 1954 – Черкаську обл. У цьому ж році Україні зі складу РРФСР було передано Кримську обл....
22 січня 1919 (див. Акт злуки УНР і ЗУНР). На поч. 1989 Українська Гельсинська спілка зверталася до влади з проханням дозволити мітинг на Софійській площі, де 70 р....
22 січня 1996), «Закордонне українство» (діяла до 2005), прийнято закон про зарубіж. українців. В Україні діють Держ....
22 січня 1919 на Софійському майдані Києва. Визначний етап національно-визвольного руху на східно- і західноукраїнських землях, якому передували важливі події....
22 січня 1930 у залі Харків. б-ки відбувся громад. перегляд студії Держ. конкурс. комісією під керівництвом П....
22 січня 1919 року Директорія УНР декларувала Акт злуки УНР і ЗУНР. Трудовий конгрес (23–28 січня 1919 року), якому як законодавчому органу УНР вона передала свої повноваження, у зв’язку зі складною воєнною ситуацією доручив Директорії УНР виконувати функції верховної влади та видавати закони, необхідні для оборони УНР....
22 січня (День Соборності України), 23 серпня (День Державного Прапора України),6 грудня (День Збройних Сил України)....
22 січня 1918), акти Трудового конгресу України (22 січня 1919), Директорії та Ради нар. міністрів УНР (21 травня і 12 листопада 1920)....
22 січня 1919 декретом Тимчас. робітн.-селян. уряду України, згодом підтверджений Конституціями (1919 – ст....
22 січня 2009. Ж., 2009. М. А. Борисяк...
22 січня 1993 держави-учасниці СНД уклали у Мінську «Угоду про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів» та ухвалили її заг....
22 січня 2014 загинули під час силового протистояння на вул. М. Грушевського) та Ю. Вербицького (викрадений із лікарні т....
22 січня (див. Акт злуки УНР і ЗУНР) і зажадав формального визнання УНР незалежною державою. О. Чернін від імені Центральних держав заявив, що є всі підстави визнати УНР суверенною державою, і вона може самостійно укладати міжнародні договори....
22 січня (29 січ. – 4 лютого) 1918) – збройний виступ, організований Київським комітетом більшовицької партії проти УЦР, – вирушив у Київ....
22 січня 1918 перетвор. на Раду нар. міністрів УНР. За Конституцією УНР, ухваленою 28 квітня 1918, Рада нар....
22 січня 1919. Друге досягнення Г. а. – прийняття ухвали «Про проведення 17 березня 1991 року обласних референдумів» (як альтернативи до горбачов....
22 січня 1946 Закарпатської області Н. р. З. У., що виконала свої завдання, припинила існування. Літ....
22 січня 1919. Літ.: Варецький В. Соціалістичні перетворення в західних областях УРСР (в довоєнний період)....
22 січня 1920 уряд УСРР опублікував «Основні засади організації земельних справ на Україні», у яких підтвердив безоплатну передачу нетруд....
22 січня 1946 Відділ розформовано, його функції передано ГУЛАГу НКВС СРСР. На час розформування діяли 29 перевірочно-фільтраційних таборів, з них 4 — на українських землях: № 258 (Харків), № 0310 (Ворошиловград, нині Луганськ), № 240 (Сталіно, нині Донецьк), № 0327 (Київ), № 0332 (Лівадія, нині АР Крим)....
22 січня 1919 на Софійському майдані у Києві. 23 січня його схвалив Трудовий конгрес, який репрезентував населення всіх земель України....
22 січня на Софійській площі проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР, скріплений Універсалом Директорії, наступного дня його ратифікував конгрес....
22 січня 1935 (Київ) – окреслив заходи подальшого піднесення нар. господарства у ході виконання другої п’ятирічки....
22 січня 1655 відбулася Охматів. битва (ін. назва – Дрижипільська; є пам’ят. знак) укр.-моск. війська (70 тис....
22 січня — День Соборності України, 8 березня — Міжнародний жіночий день, 1 травня — Міжнародний день праці (до 2017 року 1–2 травня були Днем міжнародної солідарності трудящих), 28 червня — День Конституції України, 15 липня — День Української Державності (до 2023 року відзначали 28 липня), 23 серпня — День Державного Прапора України, 24 серпня — День Незалежності України, 1 жовтня — День захисників і захисниць України (до 2023 року відзначали 14 жовтня), 6 грудня — День Збройних Сил України, 25 грудня — Різдво Христове....
22 січня 2013)». Кожен випуск також містив наукові праці, присвячені іншим аспектам української літератури на тлі світового літературного розвитку, і рубрики: «Публікації та джерела» (тексти митців, їхні щоденникові записи, переклади, архівні матеріали тощо), «Постаті» (літературні сильветки, штрихи до портретів, спогади), «Рецензії», «Бібліографія»....
22 січня 1941 бібліотека і музей були конфісковані і вивезені нацистами до Німеччини, наприкінці 2-ї світової війни опинилися в рад....
22 січня 1944 були окуповані нім.-фашист. загарбниками. Назва «Б.» походить від «білих гір» – оголених покладів крейди навколо с-ща....
22 січня 1919 Акта злуки УНР і ЗУНР. Відповідно до постанови Трудового конгресу України і Закону про форму української влади ЗОУНР мала територіальну автономію та зберігала законодавчі й виконавчі органи влади, а також силові структури ЗУНР....
22 січня 2016 розпочато роботу з розширення експозиції та приєднання музеєфіков. кабінетів Голови УЦР М....
22 січня 1919. Збори не визнали екзильний уряд УНР на чолі з А. Лівицьким, вважаючи, що Варшавським пактом 20 квітня 1920 він зрікся зх....
22 січня (4 лютого) 1918 Д. К. ліквідована, на тер. п-ова встановлено рад. владу. Літ.: Богачов А. К....
22 січня (4 лютого) і закінчилося перемогою УЦР. Однак до Києва вже наближалися червоногвардійські загони під командуванням М....