(21. 01. 1995, Харків) — військовик. Полковник (2024). Герой України (2025). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2023). Хрест бойових заслуг (2024). Закінчив Національну академію Національної гвардії України (Харків, 2016). Відтоді служить у Національній гвардії України: від...
(псевд. і крипт.: ЕКО, Е. К., Ек, Коко, Зиз, Косий, Пік, Авенір Люшня, Гриць Зозуля, Майк Чічка, Мамай; 21. 01. 1902, с. Гірне, нині Стрий. р-ну Львів. обл. – 22. 09. 1992, м. Воррен, шт. Мічиґан, США) – карикатурист, письменник-гуморист, видавець, дизайнер. Брат Альфреда, батько Юрія та Яреми...
(21. 01. 1927, с. Нові Бірочки, нині Великий Хутір Золотоніс. р-ну Черкас. обл. – 10. 01. 2017, Київ) – бандурист, педагог. Народний артист України (1995). Орден «За заслуги» 3-го (2008) та 2-го (2013) ступ. Лауреат Всесвіт. фестивалю молоді та студентів (1-а премія; Москва, 1957). Закін....
(21. 01. 1955, смт Луків, нині с-ще Ковельського р-ну Волинської обл.) — прозаїк. Член НСПУ (2023), НСЖУ (2003). Закінчив факультети фізвиховання Луцького педагогічного інституту (1986) та економіки туризму Вищої школи профспілкового руху в Москві (1986). Працював 1977—87 інструктором, старшим...
(21. 01. 1985, Івано-Франківськ) – режисер. Закін. Київський університет театру, кіно і телебачення (2008; кл. Е. Митницького). Працював у Київ. муз.-драм. театрі ім. П. Саксаганського (м. Біла Церква Київ. обл.), Івано-Фр. укр. муз.-драм. театрі ім. І. Франка (обидва – 2008), Черкас. укр....
(21. 01. 1926, Харків – 06. 12. 2013, Київ) – бібліографознавець. Кандидат філологічних наук (1968), професор (1984). Закін. Львівський університет (1950). Працювала бібліографом у Центр. наук. б-ці АН УРСР (Київ, 1953–68); від 1968 – у Київ. університеті культури і мистецтв: завідувач кафедри...
(09(21). 01. 1851, с. Боброве Калузької губ., Росія — 14. 05. 1922, Полтава) — історик, архівіст. 1854 разом із батьками переїхав у Полтавську губ., а згодом — у Полтаву. Закінчив 1-у Полтавську гімназію (1870) та Університет св. Володимира у Києві (1874). Відтоді викладав історію в Петровському...
(21. 01. 1858, Київ – 02. 10. 1943, Любляна) – історик-медієвіст, історик математики. З родини купця, яка 1865 переїхала до С.-Петербурга. Закін. училище св. Анни (1868), 3-ю гімназію (1877), істор.-філол. факультет С.-Петербур. університету (1882). Учень візантолога В. Васильєвського. За...
(21. 01. 1946, Харків – 29. 07. 1982, там само) – композитор, музикознавець, педагог. Член СКУ (1975). Закін. Харків. інститут мистецтв (1969, кл. теорії музики; 1970, кл. композиції В. Нахабіна, Д. Клебанова). Відтоді викладав у Сіверськодонец. муз. училищі (Ворошиловгр., нині Луган. обл.)....
(09(21). 01. 1869, Тирасполь, нині Молдова – 26. 09. 1956, Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – живописець. Батько Г. Бершадської-Столяр. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1941). Навч. в Одес. рисувал. школі у К. Костанді, О. Попова та Г. Ладиженського (1886–93), у С.-Петербур. АМ у І. Рєпіна, М....
(21. 01. 1958, Київ – 22. 01. 2022, там само) – живописець і графік. Син Олександра та Олександри Данченків. Член НСХУ (1989). Закін. Київ. ху-дож. інститут (1982; викл. М. Стороженко, В. Чеканюк). Працював на Київ. комбінаті монум.-декор. мистецтва (1982–92); від 2005 – викладач кафедри...
(21. 01. 1987, Київ) — військовик, громадський діяч. Майор. Герой України (2015). Навчався у Київському військовому ліцеї імені І. Богуна (2002—04) та Одеському інституті Сухопутних військ (2004—06), закінчив Львівський інститут Сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного Національного...
(21. 01. 1936, смт Часів Яр, нині місто Артемів. міськради Донец. обл. – 02. 04. 2008, Харків) – композитор, домрист, педагог. Брат П. Іванова. Заслужений працівник культури України (2004). Член НСКУ (1982). Лауреат низки всеукр. і міжнародних фестивалів та конкурсів. Закін. Харків. консерваторію...
(21. 01. 1949, м. Красноармійськ Сталінської обл., нині Покровськ Донецької обл. — 09. 01. 2019, м. Павлоград Дніпропетровської обл.) — гірничий інженер-маркшейдер. Доктор технічних наук (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут...
(псевд. і крипт.: Гринько Грудка, Віллі Шворка, Зеновій, К. М. О., М. К.; 21. 01. 1881, с. Носів Бережан. пов., нині Підгаєц. р-ну Терноп. обл. – 03. 03. 1938) – поет, перекладач. Член літ.-громад. організації «Західня Україна» (1925). Навч. на юрид. ф-тах Віден. (від 1899; отримав диплом 1910) і...
(Слоневська;21. 01. 1905, Львів — 18. 01. 1984, там само) — дизайнерка одягу та жіночих головних уборів. Дочка І. Труша та А. Драгоманової-Труш, онука М. Драгоманова та Л. Драгоманової-Кучинської (див. Драгоманови), сестра Мирона та Романа Трушів, двоюрідна племінниця Лесі Українки. Членкиня СХУ...
(справж. – Тесленко-Приходько; псевд.: Зовиця, Е. Ластівка, Олена Ластівка; 09(21). 01. 1845, м. Мглин Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ – 09. 02. 1927, Київ) – письменниця, громадська діячка. Сестра П. Косача, тітка Лесі Українки, М. Косача, І. Косач-Борисової та О. Косач-Кривинюк. 1877 –...
(21. 01. 1981, с. Вознесенка Бурин. р-ну Сум. обл.) – боксер. Заслужений майстер спорту України (2009). Закін. Нац. університет фізичного виховання і спорту України (Київ, 2004). Срібний призер чемпіонату світу (м. Мілан, Італія, 2009). Бронзовий призер чемпіонату Європи (м. Ліверпуль, Велика...
(псевд. – Леся Майданець; 21. 01. 1969, Київ) – художниця декоративного текстилю. Дочка Ніни, онука Олександра Саєнків. Канд. мистецтвознавства (2006). Член НСХУ (1992), Європ. текстил. асоц. (1995). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1992; викл. І. Боднар),...
(21. 01. 1960, Київ) — філософ, культуролог. Доктор філологічних наук (1995), професор (1998). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1982). Працював у Київському інституті народного господарства (1982—95); від 1995 — професор кафедри філософії та релігієзнавства, від 1998 — завідувач...
(09(21). 01. 1892, с. Веркіївка, нині Вертіївка Ніжин. р-ну Черніг. обл. – 20. 09. 1941, х. Дрюківщина, нині село Лохвиц. р-ну Полтав. обл., перепохов. у Києві) – військовий діяч. Генерал-полковник (1941). Герой Радянського Союзу (1940). Учасник воєн. дій 1918–20, 1-ї, 2-ї світ. і рад.-фін. воєн....
(21. 01. 1913, с. Артюхівка, нині Ромен. р-ну Сум. обл. – 14. 03. 1994, Львів) – письменник, критик, літературознавець, фольклорист, етнограф, культуролог. Кандидат філологічних наук (1956). Член СПУ (1954), почес. чл. НТШ. Учасник 2-ї світової війни. Походив із козац. роду. Закін. Гадяц. пед....
(21. 01. 1965, Львів) – лікар-хірург. Син Г. Орла, онук Г. Караванова. Доктор медичних наук (2011), професор (2013). Закін. Львів. мед. інститут (1988), де й працює (нині університет): від 2012 – професор кафедри хірургії № 2. Наукові дослідження: хірургія аорти, брахіоцефал. артерій, вісцерал....
(21. 01. 1944, м. Косів Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – музикознавець, педагог, громадський діяч. Член НСКУ (1993). Закін. Львів. консерваторію (1971; викл. О. Цалай-Якименко, С. Людкевич). Працював концертмейстером Івано-Фр. філармонії (1964– 66); викл. Калус. дит. муз. школи (Івано-Фр. обл.,...
(21. 01. 1980, Харків) – соціолог. Доктор соціологічних наук (2018). Закін. Харків. університет (2002). Відтоді працює у Харків. гуманітар. університеті «Нар. укр. академія»: від 2015 – завідувач кафедри соціології. Наукові дослідження: освіта як соціалізац. практика, освітні технології та...
(09(21). 01. 1882, с. Перше Плесне, нині Воронез. обл., РФ – 15. 04. 1960, м. Павлоград Дніпроп. обл.) – живописець і графік. Навч. у Київ. рисув. школі (1903–16; викл. М. Пимоненко, І. Селезньов), майстерні Г. Нарбута у Києві (1919). Викладав у друкар. школі В. Кульженка у Києві, у школах...
(21. 01. 1936, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) – громадсько-політичний діяч, журналіст. Народний депутат України (1990–94). Кандидат філософських наук (1973). Закін. Літ. інститут у Москві (1963), Львів. університет (1968). Працював 1966–70 кор. військ. г. «На страже», 1970–90 – в Інституті...
(21. 01. 1956, Київ) – живописець, графік. Дочка І. Красного та С. Лівшиць, дружина Олександра, мати Марини Ольхових. Член НСХУ (1987). Закін. Київський художній інститут (1981; викл. М. Стороженко, В. Чеканюк). На творчій роботі. Основні галузі – монум. мистецтво, живопис, графіка. У...
(21. 01. 1981, с. Хутірське Царичанського, нині Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл.) — майстриня петриківського розпису. Дочка В. Хоменко. Премія імені Т. Пати (2020). Членкиня об’єднання майстрів народного мистецтва Дніпровського будинку мистецтва (2014), НСМНМУ (2015). Навчалася розпису в...
(21. 01. 1921, Омськ, РФ – 06. 01. 1999, Київ) – графік-карикатурист. Заслужений художник УРСР (1980). Член НСХУ (1964), НСЖУ (1975). Навч. у Казах. респ. театр.-худож. училищі (1940–46, у А. Черкаського, Н. Крутильникова). Працював художником-карикатуристом ж. «Перець» (1948– 81), де видрукував...
(21. 01. 1890, с. Обуховичі Радомисльського пов. Київської губ., нині Вишгородського р-ну Київської обл. — 26. 03. 1992, там само) — майстриня художнього ткацтва. Мати Ганни, бабуся Валентини та Олени Вересів. Дипломи 1-го ступеня республіканських виставок народного мистецтва в Києві (1936, 1948),...
(21. 01. 1991, с. Ярошівка Катеринопільського, нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 16. 08. 2022, поблизу с. Мазанівка Краматорського р-ну Донецької обл., похований 22. 08. 2022 у рідному селі) — військовик. Старший сержант. Герой України (2023, посмертно). Служив у 30-й окремій...
(21. 01. 1947, Ужгород) – архітектор. Народний архітектор України (1995). Дійсний член Української академії архітектури (1994). Державна премія України у галузі архітектури (1994). Член НСАУ (1978, у 1991—94 — віцепрезидент). Закін. Київський художній інститут (1970). Від 1971 працює в Гол. упр....
(дівоче – Сойка; псевд. – Марічка; 21. 01. 1919, с. Стоки Бібрс. пов., Галичина, нині Перемишлян. р-ну Львів. обл. – 12. 03. 1990, м. Гадсон, шт. Нью-Йорк, США) – актриса, письменниця. Дружина Л. Лампіки. Закін. Вищі спец. торг. курси у Львові. Працювала секр. в управі НТШ (Львів, 1939); у театрі...
(21. 01. 1964, Київ) – геохімік, еколог. Син В. Доліна та Н. Масюк. Доктор геологічних наук (2004), професор (2013). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006). Закінчив Київський університет (1985). Працював 1985–92 в Інституті геохімії і фізики мінералів АНУ; 1992–98 – на держ....
(21. 01. 1959, с. Бобрик Ніжинського р-ну Чернігівської обл.) — фахівець у галузі динаміки та міцності машин. Доктор технічних наук (2007). Закінчив Київський політехнічний інститут (1982). Від 1985 працює в Інституті проблем міцності НАНУ (Київ): від 2007 — провідний науковий співробітник, від...
(21. 01. 1962, с. Богданівці Деражнян. р-ну Хмельн. обл.) – живописець і графік. Член НСХУ (1998), СХ РФ (1996). Закін. Далекосх. інститут мистецтв (м. Владивосток, РФ, 1985; майстерня К. Шебеко). Відтоді працювала у Магадан. училищі мистецтв (РФ): 1995–97 – зав. відділ. дизайну; у Житомирі:...
(21. 01. 1921, с. Миньківці, нині Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл. – 02. 08. 2001, Київ) – живописець. Батько К. Музики. Народний художник України (1996). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Член НСХУ (1972). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1954; викл. Й....
(21. 01. 1915, Київ – 21. 04. 1995, м. Челтенхем, Велика Британія) – льотчик, громадський діяч. Син П. Опаренка. Навч. в укр. школах у Чехо-Словаччині та у гімназії ім. Т. Шевченка у таборі для інтернов. укр. вояків у м. Каліш (нині Великопольс. воєводства, Польща), закін. варшав. г-зію. Був чл....
(21. 01. 1973, с. Золотарьово Хустського р-ну Закарпатської обл.) — математик. Доктор фізико-математичних наук (2015). Закінчила Ужгородський університет (1995). У 1995—2000 вчителювала у рідному селі; 2003—10 — заступник декана математичного факультету, 2016—20 — професор, від 2021 — завідувач...
(09(21). 01. 1863, містечко Божий Промисел Ленкоранського пов. Бакинської губ., нині у межах м. Ленкорань, Азербайджан — 10. 01. 1958, Москва) — фахівець у галузі металургії. Професор (1900), академік АН СРСР (1932). Герой Соціалістичної Праці (1945). Сталінська премія (1943, 1947). Державні...
(Wasilewska Wanda; 21. 01. 1905, Кракiв – 29. 07. 1964, Київ) – польська письменниця, громадська діячка. Дочка Л. Василевського, дружина О. Корнійчука. Сталін. премії (1943, 1952). Закін. Яґеллон. університет у Кракові (1927). Брала участь у польс. рев. русі. 1939 емігрувала до СРСР; жила у...
(21. 01. 1950, с. Демидівка, нині смт Рівнен. обл.) – прозаїк, перекладачка. Член НСПУ (2008). Навч. у Рівнен. пед. інституті (1966–67), закін. Львів. університет (1973). Учителювала; працювала у Львів. Палаці школярів (1977–83): кер. клубу інтернац. дружби, завідувач відділу естет. виховання;...
(21. 01. 1942, с. Мар’янівка Гребінків., нині Білоцерків. р-ну Київ. обл. – 17. 07. 2013, м. Біла Церква) – письменниця. Член НСПУ (1986). Літ. премії ім. О. Бойченка (1989), ім. І. Нечуя-Левицького (1993), ім. Г. Косинки (2002). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2001). Закін. Київський...
(21. 01. 1931, с. Велика Багачка, нині смт Полтав. обл. – 29. 01. 2006, Харків) – лікар-уролог, хірург. Батько І. Криворотька. Доктор медичних наук (1986), професор (1988). Закін. Київський медичний інститут (1955). Працював лікарем. Від 1963 – у Харків. мед. академії післядиплом. освіти:...
(21. 01. 1899, м. Конотоп, нині Сум. обл. – ?) – живописець, графік і архітектор. Доктор технічних наук (1939). На поч. 1920-х рр. емігрував до Фінляндії, де працював викл. малювання у гімназії. Від 1925 – у Празі. Навч. у Праз. вищому тех. училищі (відділ архітектури і будівництва; викл. О....
(21. 01. 1955, с. Боромля Тростянец. р-ну Сум. обл.) – економіст. Чоловік С. Науменкової, батько С. Міщенко. Доктор економічних наук (1991), професор (1992). Закін. Харків. університет (1977), де й працював; від 1982 – у Сум. аграр. університеті: 1992–96 – завідувач кафедри фінансів; 1996–2004 –...
(дівоче – Головенькіна; 21. 01. 1957, с. Кривоносово Ярослав. обл., РФ) – спортсменка (ковзанярський спорт). Майстер спорту міжнародного класу (1978). Закін. Свердлов. пед. інститут (нині Єкатеринбург, РФ, 1985), Київ. інститут фізичної культури (1990). Учасниця 13-х (м. Лейк-Плесід, США, 1980,...
(21. 01. 1935, м. Чечерськ Гомел. обл., Білорусь) – фахівець з питань теорії і промислової практики хімічної технології. Батько І. Глікіної. Доктор технічних наук (1985), професор (1986). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закін. Ленінгр. технол. інститут (1958). Відтоді працював у...
(справж. – Решидов Керим Решид Оглу; 08(21). 01. 1905, с. Джаманак Євпаторій. пов. Таврій. губ., нині знято з обліку – 01. 08. 1965, м. Єлабуга, нині Татарстан, РФ) – кримськотатарський літературознавець, поет. Брат М. Джаманакли. Кандидат філологічних наук (1937). Член Крим. асоц. пролетар....
(08(21). 01. 1915, м. Біла Церква Васильків. пов. Київ. губ., нині Київ. обл. – 30. 06. 1972, Ленінград, нині С.-Петербург, похов. у с-щі Комарово Ленінгр. обл.) – математик. Син В. Линника. Доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1944), академік АН СРСР (1964), президент Ленінгр....
(21. 01. 1972, Київ) – співачка (мецо-сопрано). Заслужений артист України (2004). Лауреатка Міжнар. конкурсу камер. співу «Бурштиновий соловей» (м. Калінінград, РФ, 1996, 2-а премія). Закін. Нац. муз. академію України (Київ, 1997; кл. Г. Туфтіної). Водночас від 1995 – солістка Нац. Будинку орган....
(молодший; Stevens John Austin Jr.; 21. 01. 1827, м. Нью-Йорк, США — 16. 06. 1910, м. Ньюпорт, шт. Род-Айленд, CША, похований у Нью-Йорку) — американський державний діяч, історик. Народився у родині банкірів. Значний вплив на формування особистості С. мав той факт, що він був онуком Ебенезера...
(21. 01. 1921, м. Кисловодськ, нині Ставропольського краю, РФ — 17. 04. 2011, Київ) — фізико-хімік. Доктор хімічних наук (1968), професор (1972). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1979). Закінчив Свердловський університет (нині Єкатеринбург, РФ, 1942). Працював в Інституті гірничої...
(21. 01. 1949, с. Першотравенськ Баранівського р-ну, нині с-ще Порцелянове Звягельського р-ну Житомирської обл.) — письменник, журналіст. Член НСПУ (1998). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1976). Від 1974 — на журналістській роботі: кореспондент, редактор баранівської газети «Слово...
(21. 01. 1901, м. Гайсин, нині Вінн. обл. – 03. 09. 1937, Київ) – композитор, хоровий диригент. Здобув вищу освіту. Від 1923 – чл. Поділ., від 1928 – Київ. філій Муз. товариства ім. М. Леонтовича. Під час перебування в Гайсині диригував хор. колективом «Зірка», товаришував з його кер. Д....
(21. 01. 1900, с. Помелави, нині В’ятської обл., РФ – 28. 09. 1983, Харків, похов. у Москві) – землевпорядник. Доктор економічних наук (1959), професор (1960). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. інститут землеустрою (1926). Працював дільничим землевпорядником, кер. проект. землевпоряд. загону...
(21. 01. 1962, с. Старий Мартинів Бурштинського, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл.) — актор, режисер. Народний артист України (2010). Національна премія України імені Т. Шевченка (2008). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1985; викладач В. Зимня). Відтоді...
(21. 01. 1943, с. Рижавка Жмерин. р-ну Вінн. обл. – 22. 05. 2017) – письменник, перекладач, політичний діяч. Народний депутат України (1994–2002). Член НСЖУ (1975). Навч. у Київ. інституті іноз. мов (1961–63), закін. Горлів. пед. інститут іноз. мов (Донец. обл., 1969). Учителював. 1972–92 з...
(21. 01. 1869, м. Гадяч Полтавської губ., нині Миргородського р-ну Полтавської обл. — 05. 07. 1930, Париж) — лікар, публіцист, громадський діяч. Закінчив Гімназію в Полтаві, Університет у Берні (1892). Працював лікарем у Болгарії (1892—99). Мав публікації у болгарській періодиці. Першим...
(21. 01. 1926, Харків – 06. 12. 2013, Київ) – бібліографознавець. Кандидат філологічних наук (1968), професор (1984). Закін. Львівський університет (1950). Працювала бібліографом у Центр. наук. б-ці АН УРСР (Київ, 1953–68); від 1968 – у Київ. університеті культури і мистецтв: завідувач кафедри...
(21. 01. 1926, Київ – 15. 04. 1997, там само) – спортсмен (плавання). Кандидат педагогічних наук (1974). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Навч. у Харків. мед. інституті (1950–53), закін. Вищу школу тренерів (1953), Київ. інститут фізичної культури (1956). Відтоді...
(21. 01. 1901, м. Гайсин, нині Вінн. обл. – 03. 09. 1937, Київ) – композитор, хоровий диригент. Здобув вищу освіту. Від 1923 – чл. Поділ., від 1928 – Київ. філій Муз. товариства ім. М. Леонтовича. Під час перебування в Гайсині диригував хор. колективом «Зірка», товаришував з його кер. Д....
(09(21). 01. 1851, с. Боброве Калузької губ., Росія — 14. 05. 1922, Полтава) — історик, архівіст. 1854 разом із батьками переїхав у Полтавську губ., а згодом — у Полтаву. Закінчив 1-у Полтавську гімназію (1870) та Університет св. Володимира у Києві (1874). Відтоді викладав історію в Петровському...
(справж. – Ульянов; 22. 04. 1870, м. Симбірськ, нині Ульяновськ, РФ – 21. 01. 1924, Москва) – політичний діяч, революціонер. Засновник та ідеолог більшовизму, лідер міжнародного комунізму, організатор більшовицького перевороту в Росії у 1917 та її державний очільник до 1924. Старший брат Л....
(15 (28). 07. 1903, с. Великий Бір Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ – 21. 01. 1993, Київ) – історик. Доктор історичних наук (1948), професор (1949). Урядові нагороди СРСР. Державна премія УРСР у галузі н. і. т. (1980). Закін. Пн.-Кавказ. університет у м. Ростов-на-Дону (РФ, 1930). Вчителював...
(03(15). 01. 1899, м. Вознесенськ Єлисаветгр. пов. Херсон. губ., нині Микол. обл. – 21. 01. 1961, Москва) – археолог, бібліограф, історик літератури. Брат Ю. Оксмана. 1917 закін. Вознесен. гімназію та вступив до Одес. піхот. юнкер. училища, однак через розгортання воєн. дій 1918 припинив навч. У...
(Orwell George; справж. – Eric Arthur Blair, Ерік-Артур Блер; 25. 06. 1903, м. Мотіхарі, Британська імперія, нині Індія – 21. 01. 1950, Лондон) – британський прозаїк, публіцист, журналіст. Народився у сім’ї британського колоніального службовця. Закінчив Ітонський коледж (Велика Британія, 1921)....
(Ибраhuмов Галимҗан Гыйрфан улы; 28. 02(12. 03). 1887, с. Солтанморат, нині Башкортостан, РФ – 21. 01. 1938, м. Казань, нині Татарстан, РФ) – татарський письменник. Один із засн. татар. рад. літ-ри. Навч. у початк. рос. школі м. Оренбург (Росія, 1898–1905) та медресе «Галія» м. Уфа (нині...
(Леонтьев Алексей Николаевич; 05(18). 02. 1903, Москва – 21. 01. 1979, там само) – російський психолог. Батько О. Леонтьєва. Доктор педагогічних наук (1941), професор (1932), академік АПН РРСФР (1950), СРСР (1968), почес. чл. низки зарубіж. академій. Ленін. премія (1963). Державні нагороди СРСР....
(28. 03. 1912, м. Богородчани Станіслав. пов., нині смт Івано-Фр. обл. – 21. 01. 1978, побл. могили Т. Шевченка у м. Канів Черкас. обл., похов. у м. Калуш Івано-Фр. обл.) – громадсько-політичний діяч. Батько Є. Гірника. Герой України (2007, посмертно). Закін. Станіслав. гімназію (1933). Був чл....
(16. 12. 1941, с. Болохів Долинського, нині Калуського р-ну Іван-Франківської обл. — 21. 01. 2008, Київ) — співробітник органів державної безпеки. Батько В. Пристайка. Генерал-лейтенант юстиції (1998). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2001). Закінчив Харківський юридичний інститут (1968),...
(01. 01. 1900, с. Лучинець Могилів. пов. Поділ. губ., нині Мурованокуриловец. р-ну Вінн. обл. – 21. 01. 1944, Відень) – художник-монументаліст і графік. Чоловік О. Козакевич-Дядинюк. Воював у складі Армії УНР. Після поразки визв. змагань потрапив до табору інтернов. укр. вояків у польс. м. Каліш....
(25. 04. 1976, Київ — 21. 01. 2015, Донецьк, похований 03. 04. 2015 у Києві) — військовик. Солдат. Герой України (2016, посмертно). Орден «За мужність» 3 го ступеня (2015, посмертно). Закінчив Київський технікум електронних приладів (1995). У 1996 під час проходження строкової служби у складі 901...
- (08(20). 01. 1865, с. Соляниківка Куп’янського пов. Харківської губ., нині зняте з обліку — 21. 01. 1919, ст. Затишшя Тираспольського пов. Херсонської губ., нині с-ще Роздільнянського р-ну Одеської обл., похований в Одесі) — економіст, історик, громадський діяч. Доктор політичної економії (1898),...
(Gábor Andor; 24. 01. 1884, с. Уйнеппуста, нині Угорщина – 21. 01. 1953, Будапешт) – угорський письменник і перекладач. Державна премія Угорщини ім. Л. Кошута (1953). Закін. Будапешт. університет. Автор комедій. оповідань, сатир. повістей і віршів-куплетів для кабаре. У перший період творчості...
(22. 12. 1913, м-ко Хоростків, нині місто Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 21. 01. 2010, м. Лоренс, шт. Канзас, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — історик, бібліограф, громадсько-культурний діяч, меценат. Дійсний член НТШ (2001) і УВАН у США. Початкову освіту здобув у...
(06(18). 11. 1881, с. Троянів Житомир. пов. Волин. губ., нині Житомир. р-ну Житомир. обл. – 21. 01. 1938, Харків) – політичний діяч, економіст. Від 1897 навч. у Білокриниц. с.-г. школі (нині Кременец. р-ну Терноп. обл.), після її закінчення учителював у Волин. губ. Став чл. УПСР. За політ....
(04. 08. 1913, с. Ситихів, нині Жовків. р-ну Львів. обл. – 21. 01. 1972, Львів) – лікар-стоматолог. Доктор медичних наук (1967), професор (1968). Закін. Варшав. стоматол. академію (1936). Працював лікарем. Від 1945 – у Львів. мед. інституті: очолював курс стоматології каф. шпитал. хірургії,...
(07(19). 07. 1870, с. Машеве Новгород-Сіверського пов. Чернігівської губ., нині Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. — 21. 01. 1940, Москва) — живописець, письменник. Навчався в Київській рисувальній школі (викладач М. Ґе), від 1894 — Санкт-Петербурзькій академії мистецтв (викладач І....
(23. 03. 1908, с. Мирогоща Дубенського пов. Волинської губ., нині Мирогоща Перша Дубенського р-ну Рівненської обл. — 21. 01. 2004, м. Саванна, шт. Джорджія, США) — археолог, етнограф. Брат Арсена, Павла, Петра Шумовських і О. Шумовської-Гораїн. Дійсний член НТШ (1958). Навчався у Дубенській...
(07(19). 04. 1868, с. Ковалівка, нині Микол. р-ну Микол. обл – 21. 01. 1931, Москва) – піаніст, диригент, композитор, педагог. Брат С. Блуменфельда. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1927). Закін. С.-Петербур. консерваторію (1885; кл. фортепіано Ф. Штейна, композиції – М. Римського-Корсакова),...
(15.06. 1914, х. Цапенки поблизу с. Біляки Хорольського пов. Полтавської губ., нині Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 21.01. 1963, Львів) — фольклорист, літературознавець. Брат М. Цапенка. Кандидат філологічних наук (1955). Закінчив Калінінський педагогічний інститут (нині Твер, РФ, 1941)....
(12(25). 05. 1904, м. Конотоп, нині Сум. обл. – 21. 01. 1991, Київ) – перекладач, літературознавець, громадський діяч. Член СПУ (1961). Закін. Вінн. інститут соц. виховання (1933) та Київ. пед. інститут (1939), вступив до аспірантури Київ. університету, де спеціалізувався з історії франц. літ-ри....
(17(30). 09. 1910, м. Лубни, нині Полтав. обл. – 21. 01. 1991, Київ) – графік і живописець. Дочка Г. Стелецького, дружина Сергія, мати Галини та Майї Григор’євих, бабуся І. Григор’єва та О. Гуцу. Член СХУ (1944). Закін. Київський художній інститут (1931; викл. К. Єлева, С. Колос, М. Рокицький)....
(Marshall Alan; 02. 05. 1902, с. Нурат, шт. Вікторія, Австралія – 21. 01. 1984, м. Мельбурн, Австралія) – австралійський письменник. Закін. комерц. коледж у Мельбурні. Літ. діяльність розпочав у 1920-і рр. Від 1939 – голова Товариства австрал. письменників. Тривалий час очолював Товариство...
(01. 05. 1928, с. Оброшине Пустомитів., нині Львів. р-ну Львів. обл. – 21. 01. 2000, Львів) – живописець, історик мистецтва. Батько Ю. Островського. Член НСХУ (1961). Закін. Львів. інститут декор. і приклад. мистецтва (1953; викл. Й. Бокшай, В.-Ю. Манастирський, Р.-С. Сельський, М. Федюк)....
(25. 08. 1963, Львів — 21. 01. 2014, поблизу с. Гнідин Бориспільського р-ну Київської обл., похований у рідному місті) — сейсмолог, учасник Революції гідності. Кандидат фізико-математичних наук (2013). Герой України (2014, посмертно). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1985). Працював у...
(08. 04. 1987, Харків — 21. 01. 2023, м. Соледар Бахмутського р-ну Донецької обл., похований на Алеї Слави у Харкові) — альпініст, військовик. Герой України (2023, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня. Закінчив Харківську академію фізичної культури. Працював тренером Харківського...
(12. 07. 1956, с. Смільчинці Лисянського, нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 21. 01. 2023, м. Краків, Польща, похований у Києві) — ботанік, альголог. Доктор біологічних наук (1996), професор (2006), член-кореспондент НАНУ (2018). Національна премія України імені Б. Патона (2021)....
(24. 09 (06. 10). 1898, с. Нова Басань, нині Бобровиц. р-ну Черніг. обл. – 21. 01. 1992, Київ) – мікробіолог. Батько Сергія та Наталії Дяченків. Доктор медичних наук (1941), професор (1945). Заслужений діяч науки УРСР (1967). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський медичний інститут (1927)....
(17. 09. 1921, с. Родниківка, нині Уман. р-ну Черкас. обл. – 21. 01. 2001, с. Кузьмина Гребля Христинів. р-ну Черкас. обл.) – майстриня декоративного розпису. Сестра І. Гоменюк. Премія ім. Д. Щербаківського (2000). Декор. живописом займається від 1965. Учасниця мистецьких виставок від 1967....
(27. 06(09. 07). 1866, Херсон — 21. 01. 1944, Одеса) — хімік. Доктор хімії (1899), професор (1903), член-кореспондент АН СРСР (1932). Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1888), де від 1894 й працював (нині Одеський університет): від 1900 — екстраординарний, від 1903 — ординарний професор...
(23. 12. 1926, с. Лузанівка, нині Кам’ян. р-ну Черкас. обл. – 20. 01. 2013, Київ) – письменник, літературознавець. Доктор філологічних наук (1976). Член НСПУ (1960). Респ. премія ім. Я. Галана (1972). Орден «За мужність» (2009). Депутат ВР УРСР (1975–80). Учасник 2-ї світової війни. Бойові...
(17. 06. 1910, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 21. 01. 1967, там само) – кінооператор. Член СКінУ (1959). Учасник 2-ї світової війни. Освіта неповна середня. 1923–27 – кіномеханік кінотеатру «Комінтерн» (Дніпропетровськ). Знімав 1927 сюжети для кіножурналу «Маховик» Всеукр. фотокіноупр....
(17. 04. 1934, с. Іршава, нині місто Закарп. обл. – 21. 01. 2000, Ужгород) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1975), професор (1978). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1991). Державна премія України в галузі науки і техніки (1995). Закін. Ужгород. університет (1975), де відтоді й...
(29. 06(11. 07). 1916, Київ – 21. 01. 1995, там само) – фахівець у галузі зварювання. Доктор технічних наук (1974). Державна премія СРСР (1972). Закін. Київ. індустр. інститут (1940). Працював на виробництві; від 1946 – в Інституті електрозварювання НАНУ (Київ): 1974–87 – зав., від 1987 –...
(29. 12. 1900, с. Палашівка, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 21. 01. 1998, Вінніпеґ) – громадський і кооперативний діяч, письменник. 1918–19 – доброволець УГА. Виїхав до Чехо-Словаччини, вивчав бібліотекознавство та кооперацію у Ліберцях і Брно. Від 1923 – у Канаді. Співзасн. і кер. (1947–52)...
(01. 09. 1934, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. — 21. 01. 2008) — актор, педагог. Брат С. Пазенка, чоловік Н. Ков’язіної. Професор (1988). Народний артист УРСР (1987). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1958; курс М. Верхацького), де й викладав від 1961 (нині університет...
(27. 03(08. 04). 1888, х. Новомаціули Тираспол. пов. Херсон. губ., нині Одес. обл. – 21. 01. 1972, Риґа) – біолог, філософ, радянський партійний діяч. Державні нагороди СРСР. Навч. у Новорос. університеті в Одесі (1904; виключ. 1905 за участь у студент. заворушеннях), закін. Женев. університет...
(30. 12. 1912(12. 01. 1913), с. Старо-Бешеве, нині смт Старобешеве Донец. обл. – 21. 01. 1959, Москва, похов. у смт Старобешеве) – організатор і бригадир 1-ї жіночої тракторної бригади в СРСР, один із яскравих символів комуністичної пропаганди. Двічі Герой Соц. Праці (1947, 1958). Сталінcька...
(26. 04. 1928, с. Китайгород Тростянец. р-ну, нині Вінн. обл. – 21. 01. 1987, с. Копачів Обухів. р-ну Київ. обл., похов. у Києві) – письменник. Член СПУ (1959). Закін. Одес. університет (1953). Працював ред. у видавництві «Молодь», зав. ред. видавництва «Веселка». Дебютував у період. виданнях...
(справж. – Залкінд; псевд.: Самойлова, Демон, Осипів; 20. 03(01. 04). 1876, Київ – 21. 01. 1947, Москва) – більшовицька діячка. Державні нагороди СРСР. У рев. русі від 1893. У 1896 вступила до РСДРП. Відтоді працювала у марксист. організації в Києві (чл. місц. комітету РСДРП). 1898 заарешт., була...
(17. 12. 1933, с. Білий Камінь, нині Золочів. р-ну Львів. обл. – 21. 01. 2001, Львів) – архітектор-реставратор. Державна премія України у галузі архітектури (1995). Закін. Львів. політех. інститут (1969). У реставрації працював від 1968. У 1988–98 – завідувач відділу дерев’яної архітектури...
(30. 12. 1917, с. Дужелап, нині Бурятія, РФ – 21. 01. 1981, Донецьк) – фахівець у галузі будівельних конструкцій. Доктор технічних наук (1970), професор (1970). Закін. Новосибір. інж.-буд. інститут (РФ, 1942). Працював на заводах метал. конструкцій у містах Новосибірськ (1945–48), Орськ (РФ,...
(Боднарчук Іван Миколайович; 28. 01. 1925, с. Іване-Пусте Мельнице-Поділ., нині Борщів. р-ну Терноп. обл. – 21. 01. 2005, Тернопіль) – церковний діяч УАПЦ. Брат Іоана (Боднарчука). Закін. Саратов. духовну семінарію (РФ, 1960). Від вересня 1942 – чл. ОУН(б), псевд. – Архип. 9 липня 1945...
(Эрденко Михаил Гаврилович; справж. – Єрденков; Ерденков; 22. 11 (04. 12). 1885, с. Бараново Курської губ., Росія – 21. 01. 1940, Москва) – російський скрипаль, композитор, педагог. Заслужений артист Респ. (1924), засл. діяч мистецтв РСФРР (1934). Лауреат Всерос. конкурсу скрипалів (Москва, 1910,...
(26. 04. 1929, м. Благовєщенськ, нині Амур. обл., РФ – 21. 01. 2008, Львів) – спортсмен (фехтування, рапіра), тренер. Батько і тренер А. Колесникова. Майстер спорту (1951), суддя міжнар. категорії (1962), заслужений тренер України (1977). Закін. Львів. інститут фізичної культури (1952)....
(18. 12. 1906, м. Льєж, Бельгія — 21. 01. 1969, м. Куйбишев, нині Самара, РФ) — фахівець у галузі авіадвигунобудування. Кандидат технічних наук (1938), професор (1962). Державні нагороди СРСР. Закінчив Харківський технологічний інститут (1928). Працював на моторобудівному заводі № 29 в Запоріжжі:...
(30. 03. 1930, смт Опішня Зіньків. р-ну, нині Полтав. обл. – 21. 01. 1997, там само) – гончар. Державні нагороди. 1-а премія конкурсу профес. майстерності на звання кращого майстра гончар. справи серед вироб-в місц. промисловості (1982). Один із провід. гончарів 2-ї пол. 20 ст. Гончар. справі...
(Колюбакин Александр Михайлович; 02. 09. 1868, с. Тюлькіно Твер. губ., Росія – 21. 01. 1915, побл. Варшави, похов. у с. П’ятницьке Твер. губ.) – російський політичний діяч. Закін. 2-й кадет. корпус і Костянтинів. військ. училище (1889). Від 1890 перебував на військ. службі у лейб-гвардії...
(01(14). 01. 1901, Харків – 21. 01. 1973, Київ) – архітектор. Навч. на робітфаці Дніпроп. гірн. інституту (нині Дніпро, 1923–25) та у Київ. худож. інституті (1926–30), закін. Київ. буд. інститут (1931). Відтоді працював у Києві в інститутах «Гіпротранс» і «Діпромісто» й Архіт.-планувал. упр....
(16. 08. 1927, с. Березове Покров. р-ну, нині Дніпроп. обл. – 21. 01. 2018, Сімферополь) – графік і живописець. Член НСХУ (1962). Закін. Харків. худож. інститут (1956; викл. Й. Дайц, О. Кокель, В. Мироненко). Відтоді працював у Сімферополі: викл. худож. училища; 1960–2000 – на Крим. худож.-вироб....
(псевдоніми: Бушля, Андроник; 02(15). 11. 1903, с. Миколаївка Новомосковського пов. Катеринославської губ., нині Самарівського р-ну Дніпропетровської обл. — 21. 01. 1972, м. Ніжин Чернігівської обл.) — мовознавець, літературознавець, письменник. Брат Василя Чапленка. Доктор філологічних наук...
(10. 01. 1939, с. Павлівка Машів. р-ну Полтав. обл. – 21. 01. 2008, Вінниця) – вчений-селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1984), професор (1992). Закін. Полтав. с.-г. інститут (1963). Очолював дослідне поле (1963–66); працював на Чернів. с.-г. дослід. станції (1969–80): від 1974 –...
(14. 06. 1974, м. Селидове, нині Покровського р-ну Донецької обл. — 21. 01. 2023, поблизу с-ща Красна Гора Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 25. 01. 2023 у с. Велика Круча Лубенського р-ну Полтавської обл.) — військовик. Солдат. Герой України (2024, посмертно). Орден «За мужність» 3-го...
(11. 06. 1929, Харків — 21. 01. 2006, там само) — лікар-невропатолог. Доктор медичних наук (1974), професор (1992). Закінчив Київський медичний інститут (1952). Працював лікарем (1952—59, 1963—79); у Луганському медичному інституті (1959—63); у 1979—2000 — старший науковий співробітник, завідувач,...
(25. 01. 1912, Одеса – 21. 01. 1986, Уфа, Башкортостан, РФ) – хімік. Доктор технічних наук (1952), професор (1953). Академік АН Казах. РСР (1967). Заслужений діяч науки Казах. РСР (1961). Закін. Одес. університет (1940). У 1940– 60 працював у «Казахстаннафті»; 1960–67 – директор Інституту хімії...
(02. 11. 1937, містечко Степань, нині смт Сарнен. р-ну Рівнен. обл. – 21. 01. 2007, Київ) – математик. Доктор технічних наук (1992), професор (1993). Закін. Київ. політех. інститут (1959). Працював на виробництві. Від 1962 – у Київ. політех. інституті (нині Нац. тех. університет України «Київ....
(24. 07(06. 08). 1906, Харків – 21. 01. 1975, Львів) – фахівець у галузі поліграфічного виробництва. Кандидат технічних наук (1954), професор (1973). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Укр. полігр. інститут (Харків, 1935). Працював друкарем на Харків. книжк. ф-ці ім. Г. Петровського (1921–30);...
(13. 10. 1934, м. Кадіївка Донецької обл., нині Алчевського р-ну Луганської обл. – 21. 01. 2014, Черкаси) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1990), професор (1990). Премія імені О. Погорєлова НАНУ (2010). Закінчив Томський університет (РФ, 1957). Працював у РФ у Новосибірському...
(22. 07. 1934, Ленінград, нині Санкт-Петербург — 21. 01. 2015, м. Павлоград Дніпропетровської обл.) — фахівець у галузі вугільної промисловості. Кандидат технічних наук (1989). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Закінчив Харківський гірничий інститут (1960). Від 1963 працював...
(20. 02. 1922, м. Ногайськ, нині Приморськ Запоріз. обл. – 21. 01. 1997, м. Бердянськ Запоріз. обл.) – композитор. Заслужений працівник культури України (1993). Член СКУ (1977). Лауреат Всесоюз. муз. конкурсу «Олімпіада–80» (Москва, 1979, 3-я премія). Навч. у Муз. училищі при Моск. консерваторії...
(22. 09. 1925, Зінов’євськ, нині Кропивницький — 21. 01. 1996, там само) — скрипаль, диригент, педагог. Батько Н. Хилобокової. Заслужений працівник культури УРСР (1973). Навчався в музичному училищі при Ленінградській консерваторії (нині Санкт-Петербург, 1947—48; кл. скрипки М. Бєлякова), закінчив...
(31. 07. 1946, с. Тьоткіно Курської обл., РФ – 14. 01. 2026, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1998), професор (2004). Закінчив Українську сільськогосподарську академію (Київ, 1973). Працював у Інституті садівництва Української академії аграрних наук (Київ, 1978–99); від 1999 – професор...
(27. 11. 1956, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 14. 01. 2026) — фармаколог. Доктор медичних наук (1993), професор (1996). Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1979), де відтоді й працював (нині Дніпровський медичний університет): від 1993 — професор кафедри фармакології, водночас 1996–2018...
(01. 01. 1929, с. Розсоха Чорнобильського, пізніше Іванківського р-ну Київської обл., нині знято з обліку – 13. 01. 2026) – літературознавець, прозаїк, перекладач. Кандидат філологічних наук (1966). Член НСПУ (1982). Закінчив Ніжинський педагогічний інститут (Чернігівська обл., 1952). Від 1955...
(11. 06. 1929, Харків — 21. 01. 2006, там само) — лікар-невропатолог. Доктор медичних наук (1974), професор (1992). Закінчив Київський медичний інститут (1952). Працював лікарем (1952—59, 1963—79); у Луганському медичному інституті (1959—63); у 1979—2000 — старший науковий співробітник, завідувач,...
(22. 09. 1925, Зінов’євськ, нині Кропивницький — 21. 01. 1996, там само) — скрипаль, диригент, педагог. Батько Н. Хилобокової. Заслужений працівник культури УРСР (1973). Навчався в музичному училищі при Ленінградській консерваторії (нині Санкт-Петербург, 1947—48; кл. скрипки М. Бєлякова), закінчив...
(05. 11. 1913, м. Кривий Ріг, нині Дніпроп. обл. – 20. 01. 1996, Москва) – історик. Доктор історичних наук (1972), професор (1975). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Моск. університет (1940), Військ. академію ім. М. Фрунзе (Москва, 1948). Від 1941 перебував на військ. службі;...
(25. 01. 1912, Одеса – 21. 01. 1986, Уфа, Башкортостан, РФ) – хімік. Доктор технічних наук (1952), професор (1953). Академік АН Казах. РСР (1967). Заслужений діяч науки Казах. РСР (1961). Закін. Одес. університет (1940). У 1940– 60 працював у «Казахстаннафті»; 1960–67 – директор Інституту хімії...
(18. 01. 1936, с. Баранівка, нині місто Житомир. обл. – 21. 01. 1986, Київ) – хімік. Доктор хімічних наук (1978), професор (1984). Закін. Моск. хім.-технол. інститут (1958). Відтоді працювала н. с. Держ. інституту азот. промисловості (Москва); 1959–86 – молодший науковий співробітник, ст. н. с.,...
21 січня 1990 відбувся живий ланцюг Івано-Франківськ–Л.–Київ на відзначення Дня самостійності та соборності України....
21 січня), «Голод охопив Радянську Україну» (28 січня), «Після масової висилки українців з Кубані большевики почали виселяти селян з України» (11 лютого)....
21 січня 1959 Березнегуват. і Казанків. р-нам – сільради Володимирів. р-ну, Арбузин. і Первомай. р-нам – сільради Лисогір....
21 січня 1959 ліквідовано ще 3 р-ни – Андріїво-Іванів. (до Микол.), Жовтн. (до Березів., Цебриків. і Ширяїв....
21 січня 1922 договору про дружбу і співробітництво з Туреччиною, що ознаменувало спроби впливати на близькосх....
21 січня 1919 у місті проголошено владу більшов. військ.-рев. комітету. Від 4 травня до 24 грудня 1919 його контролювали військовики Добровол....
21 січня 1919 виявив бажання приєднатися до УНР. 8 травня 1919 представники рад з Ужгорода, Хусту й Пряшева утворили Центр....
21 січня 1990 з нагоди річниць самостійності й соборності України «людський ланцюг», що пов’язував Київ зі Львовом та Івано-Франківськом....
21 січня 1922 політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення «дати директиву губкомам п’яти голодуючих губерній (Донецької, Катеринославської, Запорізької, Миколаївської та Одеської) провести агітацію за збір золота та срібла з церков для закупівлі зерна для голодуючих»....
21 січня 1992 встановлено дипломат. відносини між М. та Україною. 3–5 листоп. 1992 відбувся перший офіц....
21 січня 1919 Всенар. збори угор. русинів у м. Хуст (420 обраних делегатів від 175-ти насел. пунктів З....
21 січня 1978 на могилі Т. Шевченка на знак протесту проти антиукр. політики облив свій одяг бензином і самоспалився О....
21 січня 1930, інструкція ГПУ і НКЮ УСРР про уточнення взаємовідносин місц. органів ГПУ з органами прокурор....
21 січня 1990 активісти НРУ вивели на автомобільну трасу Київ–Львів–Івано-Франківськ сотні тисяч громадян, які у визначений момент взялися за руки й утворили живий ланцюг, що символізував єдність українців Заходу і Сходу (див....
21 січня 1990), в якому взяли участь понад 1 млн осіб. Влітку–восени 1990 під тиском масових Д. на вулицях Києва ВР України, у якій абсолютну більшість мали комуністи, ухвалила низку важливих рішень, скерованих на «суверенізацію» республіки....
21 січня 1919 (прийнято рішення про возз’єднання краю з соборною Україною). В. Йосипчук був обраний секр....
21 січня 1943 – під нім. окупацією. Встановлено пам’ятники воїнам-землякам і воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової війни....
21 січня 1920. У дебатах брали участь представники 32-х офіційно запрошених країн. Уперше в історії дипломатії переможені держави не брали участі в переговорах....
21 січня 1942 його звільнили рад. війська (загинули 197 бійців; похов. Герой Радянського Союзу М....
21 січня 1920. Головну роль у процесі прийняття рішень відігравали держави Антанти (Велика Британія та Франція), а також США....
21 січня 2001 на Форумі нац.-демократ. сил партія стала співзасн. (разом із УНР, УНП «Собор», УРП, Партією підтримки вітчизн....
21 січня у м. Хуст (нині Закарп. обл.). Складні процеси у суспільно-політ. житті краю й міжнар. відносинах – розпад Австро-Угорщини та проголошення Угор....
21 січня 1920 відділ перетворено на Всеукр. видавництво, яке розпочало формування видавн. мережі рад....
21 січня 1921 до 1 квітня 1922 двічі (ч. 1—86) та тричі (ч. 87— 98) на тиждень, від 24 грудня 1921 — щоденно (крім понеділків і післясвяткових днів, ч....
21 січня 1990 у переддень 71-ї річниці злуки УНР і ЗУНР (див. Акт злуки УНР і ЗУНР). Проведена за аналогією «Ж....
21 січня 1927 відбулися самоліквідаційні збори Ради спілки реліг. громад ДХЦ на чолі з єпископом Миколою (Ширяєм)....
21 січня 1919. Система органів держ. упр. УСРР, структура та принципи їхньої діяльності були подібними до відповід....
21 січня 1998 надав соборові ранг «малої базиліки». Проект іконостасу і внутр. оздоблення базиліки виконав С....