(04(17). 01. 1901, с. Кам’янка, нині у складі Дніпропетровська – 03. 11. 1937) – письменник. Закін. Кам’ян. нар. училище (1916). Відтоді працював у залізн. майстернях на ст. Катеринослав (нині Дніпропетровськ). Брав участь у рев. виступах робітників. Від 1920 – секр. Полтав. губерн. комітету...
(17. 01. 1972, м. Комсомольське, нині Кальміуське Старобешів. р-ну Донец. обл.) – спортсмен (веслування на байдарках і каное), тренер. Майстер спорту (1992), майстер спорту міжнародного класу (2000), заслужений майстер спорту України (2003). Закін. Одес. академію будівництва і архітектури...
(17. 01. 1939, Запорiжжя) – інженер-механік, фахівець з питань стратегічної безпеки, політичний діяч. Доктор технічних наук (1994), професор (1995). Акад. НАНУ (1997). Держ. премiя СРСР (1990). Премiя ім. М. Янгеля АН УРСР (1988). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002). Повний...
(17. 01. 1954, Київ) – кінорежисер, сценарист, художник-мультиплікатор. Закін. відділ. анімац. кіно Вищих курсів сценаристів і кінорежисерів у Москві (1981; викл. Ю. Норштейн, Ф. Хитрук). Працював аніматором у Твор. об’єдн. худож. мультиплікації студії «Київнаукфільм» (1972–79), реж. і...
(17. 01. 1945, с. Ялта, нині смт Першотравн. р-ну Донец. обл. – 20. 01. 2002, Київ) – композитор, педагог, диригент, музично-громадський діяч. Чоловік М. Копиці, батько К. Карабиця. Професор (2000). Народний артист України (1991). Член НСКУ (1972). Закін. Київську консерваторію (1971; викл. Б....
(17. 01. 1949, с. Приколотне, нині смт Великобурлуц. р-ну Харків. обл.) – фахівець у галузі фізичного виховання і спорту, тренер (біатлон). Чоловік К. Мулик. Доктор н. з фіз. виховання та спорту (2001), професор (2003). Майстер спорту (1970), суддя нац. категорії (1998). Закін. Харків. пед....
(17. 01. 1933, с. Кутиськи Кременец. пов., нині Кутиска Лановец. р-ну Терноп. обл.) – астроном. Доктор фізико-математичних наук (1971), професор (1980). Дійсний член НТШ (1992). Закінчив Львівський університет (1955). Від 1958 працював у Астрономічній обсерваторії Львів. університету: від 1961 (з...
(17. 01. 1944, с. Підгірці Рівнен. р-ну Рівнен. обл.) – художник декоративно-ужиткового мистецтва, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2014). Золота медаль НАМУ (2011). Член НСХУ (1989). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1972; викл. Б. Галицький, В....
(17. 01. 1965, м. Бучач Терноп. обл.) – літературознавець. Доктор філологічних наук (2004), професор (2008). Закін. Терноп. пед. інститут (1986), де й працював до 2001 (нині університет): від 1994 – доцент кафедри теорії літ-ри. 2001–02 – доцент кафедри гуманітар. дисциплін Терноп. інституту...
(псевдоніми: Ян Нез, Нез Світлий; 17. 01. 1963, Київ) — філософ, психоаналітик, письменник. Чоловік С. Крилової. Доктор філософських наук (1998), професор (2007), член-кореспондент НАНУ (2021). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1985). Працював на кафедрі філософії Українського...
(17. 01. 1907, м. Кобеляки, нині Полтавської обл. – 06. 04. 1984, м. Клівленд, штат Огайо, США, похований в м-ку Бавнд Брук, штат Нью-Джерсі, США) – бандурист, композитор, диригент. Брат Андрія та Івана, батько Віктора й Андрія Китастих. Герой України (2008, посмертно). Учасник 2-ї світової...
(17. 01. 1929, с. Козинці Турбівського, нині Вінницького р-ну Вінницької обл. — 12. 01. 1981, Київ) — фахівець у галузі зварювального виробництва. Доктор технічних наук (1979), професор (1980). Премія імені Є. Патона АН УРСР (1988). Закінчив Київський політехнічний інститут (1951), де відтоді й...
(17. 01. 1918, с. Іванків Переяславського пов. Полтавської губ., нині Бориспільського р-ну Київської обл. — 22. 02. 1993, Київ) — письменник, перекладач. Член СПУ (1944). Премії імені В. Сосюри (1982), імені П. Тичини (1988). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський педагогічний інститут...
(17. 01. 1977, с. Велика Білозерка, нині Василівського р-ну Запорізької обл.) — педагог. Доктор педагогічних наук (2016), професор (2019). Закінчив Мелітопольський педагогічний інститут (Запорізька обл., 1999), де відтоді й працював (нині університет): 2011—16 — проректор з наукової роботи, 2014...
(17. 01. 1979, м. Бровари Київ. обл.) – спортсмен (плавання). Заслужений майстер спорту України (2002). Орден «За заслуги» 3-го (2002) і 2-го (2007) ступ. Закін. Нац. університет фізичного виховання і спорту України (Київ, 2003). Учасник 27–29-х Олімпійських ігор: 11-е м. в комплекс. естафеті 4 х...
(17. 01. 1854, с. Надвірна, нині місто Івано-Фр. обл. – 26. 03. 1925, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) – правознавець, літературознавець, громадсько-культурний діяч. Після закінчення Станіслав. гімназії (1873) вивчав право у Віденському, а від 1876 – у Львівському університетах. У Відні брав...
(17. 01. 1967, смт Старобешеве Донец. обл.) – психолог. Доктор психологічних наук (2009), професор (2011). Закін. Київ. військ. гуманітар. інститут (1996). Відтоді працював у Донец. юрид. інституті МВС України: 2004–10 – нач. н.-д. центру психотренінг. технологій, 2011–13 – професор кафедри...
(17. 01. 1949, с. Бирлівка, нині Драбів. р-ну Черкас. обл.) – астроном. Доктор фізико-математичних наук (2004). Закін. Київський університет (1972), де відтоді й працює: зав. лаб. космічного приладобудування (1979–86), дир. інж.-дослід. центру «Геокосмос» (1986–97), пров. н. с. Водночас від 1997...
(17. 01. 1947, м. Макіївка Сталін., нині Донец. обл.) – живописець і графік. Член НСХУ (1994). Закін. Ворошиловгр. художнє училище (нині Луганськ, 1974; викл. В. Вайнреб, Є. Чумак). Працює у галузі станк. живопису (пейзаж, портрет, натюрморт, темат. картина). Учасник мистецьких виставок від 1991....
(Курганов Александр Матвеевич; 05(17). 01. 1881, Москва – 02. 01. 1964, м. Алма-Ата, нині Алмати) – російський співак (лірико-драматичний тенор), педагог. Брат О. Окунєвої. Заслужений діяч мистецтв Казах. РСР (1951). Навч. у муз.-драм. училищі Моск. філармон. товариства (1908–10; кл. О....
(05(17). 01. 1873, м. Біла Церква, нині Київ. обл. – 19. 02(04. 03). 1905, Вінниця) – революційний діяч. 1886–91 навч. у Київ. реал. училищі, від 1891 – у С.-Петербур. технол. інституті. Вступив до нелегал. марксист. гуртка, на основі якого створ. «Союз боротьби» (був одним із його кер.). 1895 за...
(17. 01. 1976, с. Старе Село Пустомитів. р-ну Львів. обл.) – кібернетик. Доктор технічних наук (2012). Закін. Львівський університет (1997). Відтоді працює у Нац. університеті «Львівська політехніка»: від 2013 – професор кафедри інформ. систем та мереж; водночас від 2013 – провідний науковий...
(17. 01. 1921, м. Гомель, Білорусь — 08. 07. 2012, Харків) — історик, археолог. Доктор історичних наук (1966), професор (1967). Заслужений діяч науки і техніки України (2001). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2002). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Харківський...
(17. 01. 1954, смт Золоте Первомай. р-ну Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – графік, живописець. Чоловік Т. Бахтової. Заслужений художник України (1999). Член НСХУ (1982). Срібна медаль Париз. салону «Ґран-Пале» (1984). Закін. худож.-графіч. факультет Одес. пед. інституту (1975; викл. В. Саліхов)....
(справж. – фон Фессінґ; 05(17). 01. 1877, м. Єлисаветград, нині Кіровоград – 12. 11. 1941, м. Саратов, РФ) – актор, режисер, педагог. Чоловік М. Морської. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1940). Походив з укр.-нім. дворян. родини. Закін. реал. училище у Харкові, Вище муз.-драм. училище при Моск....
(05(17). 01. 1890, с. Якушинці Вінн. пов. Поділ. губ., нині Вінн. р-ну Вінн. обл. – 10. 05. 1963, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – етнограф, історик. Дійсний член НТШ, УВАН. Закін. Вінн. учит. семінарію (1911), навч. у Феодосій. учит. інституті (нині АР Крим, 1919–20), закін. Харків....
(17. 01. 1937, Полтава — 14. 12. 2017, Київ) — архітектор. Дружина Ігоря, мати Валентини Шпар. Кандидат архітектури (1973). Дійсний член Української академії архітектури (2000). Заслужений архітектор УРСР (1985). Державна премія УРСР у галузі науки та техніки (1982). Закінчила...
(17. 01. 1951, с-ще Побєдіно Сахалін. обл., РФ – 30. 09. 2022, Дніпро) – важкоатлет. Майстер спорту міжнародного класу (1973), заслужений майстер спорту (1977). Закін. Дніпроп. інститут фізичної культури і спорту (1980). Чемпіон 21-х Олімпійських ігор (Монреаль, 1976) у ваговій категорії до 110...
(17. 01. 1942, м. Новомиргород Кіровогр. обл.) – прозаїк, публіцист. Батько Дзвінки Коваль. Член НСПУ (1970). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2018). Закін. Львівський університет (1965). Від 1966 – у ред. ж. «Дзвін» (Львів): завідувач відділу поезії, від 1973 – відп. секр. Дебютував 1957 байкою...
(Balotă Anton; 17. 01. 1901, м. Пітешті, Румунія – 24. 10. 1971, Бухарест) – румунський літературознавець і фольклорист. Член Асоц. славістів Румунії (1961). Закін. Бухарест. університет (1922). Працював асист. каф. славістики Бухарест. університету (1923– 25), викл. у серед. навч. закладах...
(17. 01. 1956, с-ще Сартана, нині у складі м. Маріуполь Донец. обл.) – тренер (бокс). Майстер спорту (1978). Заслужений тренер України (1993). Закін. Ворошиловгр. пед. інститут (нині Луганськ, 1983), Укр. академію зовн. торгівлі (Київ, 2003). Від 1976 працював тренером спортивного товариства...
(17. 01. 1949, с. Мала Офірна Фастів. р-ну Київ. обл.) – художник-монументаліст, живописець, графік. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Срібна медаль НАМУ (2012). 1-а премія 1-ї Всеукр. виставки монум. мистецтва (Тернопіль, 1992), 2-а премія 1-ї Всеукр. виставки духов. мистецтва (Київ, 1995)....
(17. 01. 1958, м. Борщів Терноп. обл.) – баяніст, диригент. Член Національної ліги українських композиторів (1999). Закін. Київську консерваторію (1982, кл. баяна М. Різоля, кл. диригування М. Гозулова). Від 1979 – концертмейстер, від 1992 – художній керівник засл. нар. ансамблю пісні й танцю...
(17. 01. 1984, смт Саврань, нині Подільського р-ну Одеської обл. — 17. 03. 2023, поблизу м. Бахмут Донецької обл., похований 20. 03. 2023 у рідному с-щі) — правоохоронець, військовик. Полковник. Герой України (2023, посмертно). Лицар ордена «За мужність» (2018, 2020, 2021). Служив у Центрі...
(04(17). 01. 1905, Харків – 23. 12. 1977, там само) – актор. Народний артист СРСР (1960). Сталінcька премія (1947). Закін. Харків. театр. технікум (1932). Уперше виступив на сцені 1912 в ролі Матюші («Суєта» І. Карпенка-Карого) в робітн. театрі Харків. нар. дому. Профес. діяльність розпочав у...
(псевд.: Дік, Новий, Сніп; 17. 01. 1908, Львів – 26. 02. 1988, м. Мюнхен, Німеччина) – громадсько-політичний діяч. У Львові закін. Академ. гімназію (1926), навч. у політехніці та Університеті. Член УВО, від 1929 – ОУН. 1930 признач. заст. провідника Юнацтва Крайової екзекутиви ОУН на Зх.-укр....
(17. 01. 1955, м. Ферґана, Узбекистан) – графік, живописець, дизайнер, художник анімаційного кіно. Заслужений діяч мистецтв АР Крим (2009). Член НСХУ (1990), СХ Узбекистану (1992–95). Закін. Ферґан. училище мистецтв (1980; викл. Ю. Абоїмов, С. Алібеков, В. Крилов). Викладав у ньому та дит. школі...
(17. 01. 1961, Київ) – живописець. Онук П. Лаврова та В. Г. Литвиненка. Член НСХУ (1992). Закін. Київський художній інститут (1985; майстерня В. Шаталіна). На творчій роботі. Учасник всеукр., зарубіж. мистецьких виставок від 1985. Персон. – у Києві (1995, 2000, 2003, 2007, 2009, 2011–12, 2014),...
(17. 01. 1972, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – філософ. Канд. пед. (2007), д-р філос. (2012) н. Закін. Криворіз. пед. інститут (1994). Учителювала; від 2005 – у Дніпроп. інституті післядиплом. пед. освіти (нині Дніпро, з перервою): зав. н.-д. лаб. проектив. освіти (2006–09), доцент кафедри упр....
(17. 01. 1938, Сталіно, нині Донецьк — 11. 07. 2010, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1992), член-кореспондент НАНУ (2009). Державна премія України у галузі науки і техніки (2007). Закінчив Харківський університет (1960). Відтоді працював у Національному науковому центрі...
(17. 01. 1944, с. Володарське Кокчетав. обл., Казахстан – 09. 01. 2019, Дніпро) – живописець, графік. Заслужений художник України (2015). Член НСХУ (1977). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1975; майстерня О. Зайцева). На творчій роботі....
(17. 01. 1959, смт Гвардійське Сімфероп. р-ну, нині АР Крим) – спортсмен (спортивна акробатика), тренер. Майстер спорту міжнародного класу (1977), заслужений тренер України (1990). Закін. Київський інститут фізичної культури (1980). Переможець в абсолют. першості та 1-й вправі, срібний призер у...
(17. 01. 1922, с. Петриківка Новомосковського пов. Катеринославської губ., нині с-ще Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. — 26. 04. 2018, там само) — художник петриківського розпису. Чоловік Г. Соколенко. Заслужений майстер народної творчості України (1981). Дипломант всесоюзних і міжнародних...
(17. 01. 1924, с. Ладижин, нині місто Гайсинського р-ну Вінницької обл. — 01. 06. 2013, Київ) — біохімік. Доктор біологічних наук (1960), професор (1965). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1987). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив...
(17. 01. 1949, м. Старий Оскол Бєлгородської обл., РФ — 12. 03. 2021, м. Балтимор, шт. Мерiленд, США) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1988), професор (1991). Закінчив Воронезький університет (РФ, 1971), де відтоді й працював. 1973—79 — у Бєлгородському технологічному інституті...
(05(17). 01. 1858, Москва — 1944, Сербія) — лікар-терапевт. Доктор медицини (1891), професор (1895). Закінчив відділення природничих наук фізико-математичного факультету (1879) та медичний факультет (1883) Московського університету, де й працював 1884—87 надштатним ординатором, 1891—95 —...
(17. 01. 1942, м. Городок Львів. обл. – 16. 11. 2025, Львів, похований у рідному місті) – прозаїк, літературознавець. Чоловік Н.-Л. Горак. Канд. хім. н. (1971). Член НСПУ (1988). Закін. Львівський університет (1964). Працював у Борислав. НДІ орган. хімії; в Укр. НДІ поліграф. промисловості; на...
(17. 01. 1949, м. Новоселиця Чернів. обл.) – шаховий композитор. Майстер спорту СРСР (1978), гросмейстер України (1997), заслужений майстер спорту України (2005), міжнар. майстер (1989), міжнар. гросмейстер (2004), міжнар. арбітр (1997). Закін. Кишинів. політех. інститут (1972). М. – найбільш...
(справж. – Рошко Іван Іванович; 17. 01. 1919, с. Ірлява, нині Ужгород. р-ну Закарп. обл. – 21. 02. 1942, Київ) – поет. Закін. Мукачів. торг. школу (нині Закарп. обл.; 1938). У 1939, після захоплення Карпат. України гортист. Угорщиною, виїхав до Воєводини (нині Сербія), згодом працював у...
(17. 01. 1949, м. Ерланґен, Німеччина) – графік і живописець. Дочка Т. Осадцої-Клим. Член і секр. управи Укр. спілки образотвор. мистців Канади (УСОМ). Від 1950 – у США. Закін. Клівленд. інститут мистецтва (шт. Огайо, 1972), Школу мистецтва і архітектури Єльс. університету (м. Нью-Гейвен, шт....
(04(17). 01. 1916, Харків – 26. 02. 2018, Москва) – актриса. Нар. арт. РРФСР (1960), СРСР (1990). Державні нагороди РФ. Навч. у Харків. муз.-театр. технікумі (1932–33). Закін. театр. училище при Театрі Революції у Москві (1938; викл. М. Бабанова), де відтоді й працювала (нині Моск. театр ім. В....
(04(17). 01. 1892, с. Балки, нині Василів. р-ну Запоріз. обл. – 18. 11. 1982, Львів) – хоровий диригент, композитор, художник. Закін. Ардон. духовно-місіонер. семінарію (нині Пн. Осетія, РФ, 1913). Під час перебування на військ. службі навч. диригуванню в муз. школі Гнесіних (Москва, 1916–17)....
(17. 01. 1860, с. Куровичі, нині Золочів. р-ну Львів. обл. – 23. 02. 1943, Львів) – церковний діяч РКЦ. Доктор теології (1892), д-р габіліт. (1893). Закін. Бережан. гімназію (нині Терноп. обл., 1879). Вивчав право (1879–83) і теологію (1884–88) у Львів. університеті. 22 липня 1888 висвяч. на...
(17. 01. 1963, Сімферополь) – біофізик. Доктор біологічних наук (2008), професор (2008). Закін. Сімфероп. університет (1985). Від 1992 працював на каф. біохімії Сімфероп. університету: 1996–2001 – доцент; 2001–05 – вчений секр. Крим. наук. центру НАНУ та Міністерства освіти і науки України. Від...
(Жуковский Николай Егорович; (05(17). 01. 1847, с. Орєхово, нині Владимир. обл., РФ – 17. 03. 1921, Москва) – російський науковець у галузі аеродинаміки. Доктор приклад. математики (1882), член-кореспондент РАН (1894). Закін. Моск. університет (1868), де від 1885 працював: від 1886 –...
(05(17). 01. 1842, Моск. губ. – 29. 07(11. 08). 1913, С.-Петербург) – історик, письменник, журналіст, видавець. Походив із дворян Черніг. губ. – нащадок знат. військ. товариша Стародуб. полку кін. 17 ст. Г. Овсієнка. Закін. у Києві 1-у гімназію (1859) та істор.-філол. факультет Університету св....
(17. 01. 1940, с. Заланів Рогатин. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – письменник, педагог. Член НСПУ (1983). Літ. премії ім. Б. Лепкого (2010), ім. Ірини Вільде (2013). Закін. Коломий. пед. училище (нині Івано-Фр. обл., 1957), Львів. університет (1967). Учителював у школах Рівненщини,...
(05(17). 01. 1893, Полтава – 26. 03. 1964, Ленінград, нині С.-Петербург) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1948), професор (1931), член-кореспондент АН УРСР (1945), академік Литов. АН (1949). Заслужений діяч науки РРФСР (1957). Державні нагороди СРСР. Закін. Університет св. Володимира у...
(17. 01. 1948, Одеса – 17. 01. 2006, там само) – фахівець у галузі АСК. Доктор технічних наук (1992), професор (1992). Закін. Одес. політех. інститут (1970), Військ. інж. радіотех. академію ППО (1979). Працював у НДІ МО СРСР (Москва, 1978–82), Одес. об’єдн. військ. командно-інж. училищі ППО...
(17. 01. 1923, с. Збоїська, нині у складі Львова – 04. 02. 2006, Львів) – бібліограф, літературознавець, етнолог. Кандидат філологічних наук (1963). Дійсний член НТШ (1992). Премії ім. І. Франка АНУ (1993) та ім. М. Ценка Гарвард. університету (США, 1991). Навч. у Львові: торг. школі (1936–39),...
(17. 01. 1976, с. Старе Село Пустомитів. р-ну Львів. обл.) – кібернетик. Доктор технічних наук (2012). Закін. Львівський університет (1997). Відтоді працює у Нац. університеті «Львівська політехніка»: від 2013 – професор кафедри інформ. систем та мереж; водночас від 2013 – провідний науковий...
(17. 01. 1951, с-ще Побєдіно Сахалін. обл., РФ – 30. 09. 2022, Дніпро) – важкоатлет. Майстер спорту міжнародного класу (1973), заслужений майстер спорту (1977). Закін. Дніпроп. інститут фізичної культури і спорту (1980). Чемпіон 21-х Олімпійських ігор (Монреаль, 1976) у ваговій категорії до 110...
(04(17). 01. 1901, с. Кам’янка, нині у складі Дніпропетровська – 03. 11. 1937) – письменник. Закін. Кам’ян. нар. училище (1916). Відтоді працював у залізн. майстернях на ст. Катеринослав (нині Дніпропетровськ). Брав участь у рев. виступах робітників. Від 1920 – секр. Полтав. губерн. комітету...
(Balotă Anton; 17. 01. 1901, м. Пітешті, Румунія – 24. 10. 1971, Бухарест) – румунський літературознавець і фольклорист. Член Асоц. славістів Румунії (1961). Закін. Бухарест. університет (1922). Працював асист. каф. славістики Бухарест. університету (1923– 25), викл. у серед. навч. закладах...
(04(17). 01. 1901, с. Полузір’я, нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл. – 16. 01. 1971, Харків) – співак (баритон). Закін. Полтав. муз. училище (1922; викл. Ф. Левитський, М. Денисенко), навч. у драм. студії в Полтаві (1922–24). Відтоді – арт. хору, 1928–41, 1945–51 – соліст Харків. театру опери та...
(26. 09. 1890, с. Балаклея, за іншими даними — с. Суботів, нині обидва Черкаського р-ну Черкаської обл. — 17. 01. 1957, м. Мюнхен, Німеччина) — військовик, громадсько-політичний діяч. Походив із давнього козацького роду. Закінчив кадетську школу в м. Чугуїв (нині Харківської обл., 1912),...
(14. 04. 1895, с. Струсів, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 17. 01. 1989, Нью-Йорк) – актор, режисер, педагог. Брат Никифора та Юліана Гірняків, чоловік О. Добровольської. Дійсний член УВАН (1949). Навч. у Рогатин. гімназії (нині Івано-Фр. обл., 1911–14), Львів. вет. академії (1917). З поч....
(27. 03(08. 04). 1879, х. Красний Кут побл. с. Ліпляве Золотоніс. пов. Полтав. губ., нині Канів. р-ну Черкас. обл. – 17. 01. 1954, м. Карлсруе, похов у м. Мюнхен, обидва – Німеччина, 1965 перепохов. у м-ку Бавнд-Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – громадсько-політичний діяч, дипломат. Чоловік Марії,...
(1839, с. Сосниця побл. м. Радимно, нині Підкарпат. воєводства, Польща – 17. 01. 1924, Львів) – архітектор. Навч. у Тех. академії у Львові (1855–60). Відтоді працював у Львові інж. на залізниці, згодом – у буд. департаменті магістрату. 1874 отримав дозвіл на будівництво, 1877 відкрив власну...
(псевд. – Красовський; 07. 10. 1889, с. Велицьк, нині Ковел. р-ну Волин. обл. – 17. 01. 1973, м. Стрий Львів. обл.) – громадсько-політичний діяч. Батько Я. Ісаєвича. Закін. Волин. духовну семінарію (Житомир, 1909), Петрогр. політех. інститут (нині С.-Петербург, 1916). Брав активну участь у...
(10 05. 1939, с. Яккабаг, нині місто Кашкадар’їнської обл., Узбекистан — 17. 01. 1997, Ташкент, похований у рідному місті) — біохімік, біотехнолог, громадсько-політичний діяч. Доктор біологічних наук (1974), професор (1980), академік АН Узбекистану (1989). Премія імені О. Палладіна АН УРСР...
(31. 07. 1909, містечко Кам’янка Чигирин. пов. Київ. губ., нині місто Черкас. обл. – 17. 01. 1985, Київ) – мікробіолог, епізоотолог. Чоловік Зої, батько Віталія Коротичів. Кандидат біологічних наук (1937). Закін. Харків. вет. інститут. Працював у Київ. вет. інституті: 1935–43 – завідувач кафедри...
(02. 09. 1860, С.-Петербург – 17. 01. 1907, Ялта) – ботаніко-географ, флорист і систематик. Брат О. Агеєнка. Приват-доцент (1891), магістр ботаніки (1891), доктор ботаніки (1897). Учень А. Бекетова і В. Докучаєва. Закін. С.-Петербур. університет (1884). Осн. праці А. пов’язані з вивченням флори...
(22. 07. 1874, х. Великий Перевіз Миргород. пов., нині село Шишац. р-ну Полтав. обл. – 17. 01. 1961, м. Дорнштадт, Німеччина) – земський і кооперативний діяч, дослідник народного мистецтва. Чоловік Н. Полонської-Василенко. Закін. юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві, Гайдельбер....
(06. 12. 1945, Чернігів – 17. 01. 2012, Київ) – перекладач. Син І. Коваленка. Закін. Київський університет (1967). Відтоді працював у турист. агенції «Інтурист». Перебував у закордон. відрядженні (1967–69), був перекладачем на риболов. траулері. Від 1969 – старший гід-перекладач. Знав понад 10...
(15. 01. 1947, Харків – 17. 01. 2005, там само) – композитор, педагог. Син П. Колобкова. Канд. мистецтвознавства (1994), доцент (1996). Член НСКУ (1974). Закін. Харків. інститут мистецтв (1970, кл. фортепіано Р. Горовиць; 1973, кл. композиції Д. Клебанова) та аспірантуру при Держ....
(26. 04(09. 05). 1906, с. Грунь Зіньків. пов. Полтав. губ., нині Охтир. р-ну Сум. обл. – 17. 01. 1995, Київ) – вчений-селекціонер. Канд. с.-г. н. Державні нагороди СРСР. Закін. Полтав. с.-г. інститут (1927), курси з генетики і селекції у Харкові (1929). Від 1921 працювала у Зіньків....
(11(23). 09. 1899, с. Северинівка, нині Молдова – 17. 01. 1986, Харків) – хоровий диригент, педагог. Закін. Тиврів. духовне училище (1914; вчитель співів та кер. хору К. Стеценко), Одес. духовну семінарію (1918), Київ. муз.-драм. інститут (1928; кл. М. Вериківського), де навч. також на...
(Несмеянов Александр Николаевич; 28. 08(09. 09). 1899, Москва – 17. 01. 1980, там само) – російський хімік. Доктор хімічних наук (1934, без захисту дис.), професор (1934), академік АН СРСР (1943). Сталін. (1943) та Ленін. (1966) премії. Велика золота медаль ім. М. Ломоносова (1962) та золота...
(30. 01. 1906, с. Медведівці, нині Бучац. р-ну Терноп. обл. – 17. 01. 1997, Львів) – лікар-педіатр. Батько Ю. Коржинського. Доктор медичних наук (1967), професор (1969). Закін. мед. факультет Львів. університету (1932), де відтоді й працював (згодом мед. інститут): завідувач кафедри педіатрії...
(17. 01. 1948, Одеса – 17. 01. 2006, там само) – фахівець у галузі АСК. Доктор технічних наук (1992), професор (1992). Закін. Одес. політех. інститут (1970), Військ. інж. радіотех. академію ППО (1979). Працював у НДІ МО СРСР (Москва, 1978–82), Одес. об’єдн. військ. командно-інж. училищі ППО...
(11(24). 11. 1910, Москва – 17. 01. 1996, там само) – геолог. Походив із давнього князів. роду Рюриковичів і козац. роду Сулим; внучатий племінник П. Кропоткіна. Доктор геолого-мінералогічних наук (1952), проф., академік РАН (1992). Демидів. премія РАН (1994). Держ. нагороди СРСР. Закін. Моск....
(Bell Thomas; справж. – Белейчак Андрій; 07. 03. 1903, м. Браддок, шт. Пенсильванія, США – 17. 01. 1961, Нью-Йорк, похов. у м. Санта-Круз, шт. Каліфорнія, США) – американський письменник українського походження. Працював робітником на металург. заводі, моряком торг. флоту. У 20-х рр. публікував...
(28. 06(11. 07). 1903, станиця Кагальницька, нині Ростовської обл., РФ — 17. 01. 1990, Київ) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1965). Сталінська премія (1951). Державні нагороди СРСР. Закінчив Донський політехнічний інститут (м. Новочеркаськ, нині Ростовської обл., 1926). Працював...
(08(20). 11. 1899, с. Чернеча Слобода Роменського пов. Полтавської губ., нині Конотопського р-ну Сумської обл. — 17. 01. 1980, Київ) — історик, архівіст, археограф. Доктор історичних наук (1944), професор (1945). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1969). Закінчив комерційну школу в м....
(Зограф Александр Николаевич; 26. 02(10. 03). 1889, Москва – 17. 01. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський історик, нумізмат. Доктор історичних наук (1939, без захисту дис.). Дійсний член Моск. нумізмат. товариства (1917). Закін. Моск. університет (1912). Працював у Музеї образотвор....
(14. 10. 1912, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 17. 01. 1993, Київ) – тренер (спортивна гімнастика). Майстер спорту з гандболу (1936) та спорт. гімнастики (1938), заслужений майстер спорту СРСР (1954), заслужений тренер СРСР (1956). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Держ. інститут фізичної...
(11. 04. 1919, містечко Ржищів, нині місто Київ. обл. – 17. 01. 2010, Київ) – живописець. Заслужений художник УРСР (1980). Член НСХУ (1951). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут (1950; викл. С. Григор’єв, О. Шовкуненко, Т. Яблонська). Відтоді працює у...
(07(19). 02. 1899, с. Рисайкіно, нині Самарської обл., РФ — 17. 01. 1978, Київ) — акушер-гінеколог. Батько В. Петербургського. Доктор медичних наук (1953), професор (1954). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Саратовський університет (РФ, 1926). Працював лікарем. 1933—35 — науковий співробітник...
(08. 11. 1948, Полтава – 17. 01. 2011, там само) – політичний діяч. Народний депутат України (2002–06, 2006–07). Кандидат технічних наук (2000). Державна премія України в галузі архітектури (2000). Орден князя Ярослава Мудрого 4-го (1999) і 3-го (2004) ступ. Закін. Полтав. інж.-буд. інститут...
(22. 10. 1942, с. Камелик Саратов. обл., РФ – 17. 01. 2011, Черкаси) – майстер з виготовлення народних музичних інструментів, композитор. Дипломант всеукр. телевізій. конкурсу «Сонячні кларнети» (1976). Закін. Артемів. муз. училище (Донец. обл., 1961; кл. диригування). Відтоді – арт. Харків....
(06(19). 05. 1907, Ташкент – 17. 01. 1985, Севастополь) – фахівець у галузі математики та механіки. Доктор технічних наук (1959), професор (1960). Закін. Ленінгр. пед. інститут (нині С.-Петербург, 1930). Відтоді працював у Казах. (Алма-Ата, нині Алмати) і Ленінгр. пед. інститутах; 1961–75 – зав.,...
(Аманжолов Қасым Рақымжанұлы; 13(26). 11. 1911, тер. Каркаралін. р-ну Караґанд. обл. – 17. 01. 1955, Алма-Ата) – казахський поет. Учасник 2-ї світової війни. Автор зб. «Өмiр сыры» («Сповідь життя», 1938), «Дауыл» («Буря», 1948) та поем «Жұмбақ қыз» («Загадкова дівчина», 1939), «Ақын өлiмi туралы...
(Давыдов Юрий Владимирович; 20. 11. 1924, Москва – 17. 01. 2002, там само) – російський письменник. Член СП РФ (1961). Служив у ВМФ (1942–49), брав участь у бойових діях. Навч. у Ленінгр. та Моск. університетах. 1949 репресов., звільн. 1954. Реабіліт. 1957. Активно досліджував архіви. Значна...
(06(18). 01. 1894, Самара, нині РФ – 17. 01. 1981, Київ) – живописець. Член СХУ (1957). Навч. 1912–14 у С.-Петербур. АМ, 1914–16 у студії К. Юона в Москві, у Моск. комерц. інституті, 1916–17 – в Одес. школі прапорщиків. Від 1917 – на флоті, 1920–23 – командир міноносця, художник Тихоокеан. флоту....
(20. 11. 1936, Харків – 17. 01. 2011, там само) – фахівець у галузі фізики твердого тіла, письменник. Син М. Кошкіна, чоловік Н. Фогель. Доктор фізико-математичних наук (1972), професор (1981). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Державна премія України в галузі науки і техніки...
(03(16). 11. 1901, с. Нескучне, нині Великоновосілків. р-ну Донец. обл. – 17. 01. 1981, Київ) – анатом. Доктор біологічних наук (1938), професор (1938), академік АН УРСР (1951). Державні нагороди СРСР. Закiн. Київ. вет.-зоотех. інститут (1926), де й працював до 1950 (згодом вет. інститут): від...
(дівоче – Дзенґелевська; Wysocka Stanisława; Dzięgelewska; 07. 05. 1877, Варшава – 17. 01. 1941, там само) – польська актриса, режисер, педагог. Навч. в класі дик- ції і декламації при Варшав. муз. товаристві (1893–94). Дебютувала в польс. мандрів. трупі (під псевд. Вільська), з якою гастролювала...
(05. 07. 1935, с. Буда-Горобіївська Канів. р-ну, нині Черкас. обл.) – 17. 01. 2013, Київ) – лікар-дерматовенеролог. Доктор медичних наук (1974), професор (1977), член-кореспондент НАПНУ (1999). Премія фундації М. Дем’яніва «Свобода і мир для України» НАНУ (1994). Орден «За заслуги» 3-го ступеня...
(16(29). 04. 1911, Луганськ – 17. 01. 1990, Київ) – біолог-палінолог. Доктор біологічних наук (1971). Заслужений діяч науки (1981). Державні нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. університет (1935). Працювала м. н. с. Петергоф. біол. НДІ (1936–38); 1938–45 – на пед. роботі; 1945– 48 – на парт. роботі...
(20. 10. 1927, Харків – 17. 01. 1985, там само) – письменник. Член СПУ (1956). Закін. Харків. університет (1951). Учителював. Перший вірш надрук. 1944 у г. «Зірка». Автор поет. зб. «Повноліття» (Х., 1952), «Напровесні» (К., 1955), «Круті дороги» (Х., 1957), «Людина на шляху» (К., 1958), «Про...
(02. 10. 1927, с. Трояни Добровеличків. р-ну, нині Кіровогр. обл. – 17. 01. 2017, Київ) – лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (1967), професор (1969), академік НАНУ (1979), НАМНУ (1993), член-кореспондент Рос. АМН (1974). Заслужений діяч науки УРСР (1977). Державна премія України в галузі...
(14(26). 11. 1851, с. Глафірівка Ростовського пов. Катеринославської губ., нині Луганського р-ну Луганської обл. — 04(17). 01. 1909, Санкт-Петербург, похований у м. Ростов-на-Дону, Росія) — революційний діяч, письменник. 1862—68 навчався у Маріупольському духовному училищі (нині Донецька обл.),...
(27. 02. 1863, с. Трускавець, нині місто Дрогобицького р-ну Львівської обл. — 17. 01. 1944, м. Слотсберґ, похований у м. Сірак’юз, шт. Нью-Йорк, США) — письменник, церковний діяч УГКЦ. Прадід Тараса та Юрія Прохаськів. Початкову освіту здобув у Трускавці, навчався в Дрогобицькій, Стрийській...
(14. 01. 1925, с. Ведильці Козлянського, нині Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — 17. 01. 1989, Київ, похований у рідному селі) — географ, геоморфолог. Доктор географічних наук (1975), професор (1976). Учасник 2-ї світової війни (в часи окупації німецько-фашистськими військами — у складі...
(?, с. Миколаївці, нині Бурин. р-ну Сум. обл. – 17. 01. 1991, м. Торонто, провінція Манітоба, Канада) – громадсько-політичний діяч. Родина М. постраждала під час примус. колективізації та голодомору 1932–33, а сам він виїхав до м. Краснодар (РФ). Мобілізов. до Червоної армії. У червні 1941...
(06. 11. 1929, с. Стара Маячка, нині Цюрупин. р-ну Херсон. обл. – 17. 01. 2005, м. Ростов-на-Дону, РФ) – співак (бас), педагог. Професор (1993). Нар. арт. РРФСР (1980). Лауреат Всесоюз. конкурсів вокалістів ім. М. Глінки (1960), ім. М. Мусоргського (1964, 1-а премія; обидва – Москва). Закін....
(23. 03. 1859, с. Славське, нині смт Львів. обл. – 17. 01. 1949, м. Римнику-Вилча, Румунія) – письменниця і мемуаристка. Дочка Миколи, сестра Корнила Устияновичів, мати К. Бобикевич-Сори. Від 1870 разом із батьком проживала в Сучаві на Буковині, де 1873 познайомилася з О. Кобилянською. Певний час...
(Далчев Атанас Христов; 12(25). 06. 1904, м. Салоніки, Греція – 17. 01. 1978, Софія) – болгарський поет, перекладач. Нар. діяч мистецтв і культури Болгарії (1974). Закін. Софій. університет (1927). Працював у системі освіти. Від 1953 – у ред. ж. «Пламъче»: 1957–65 – заступник гол. ред. Дебютував...
(29. 01. 1951, Харків – 17. 01. 2007, м. Ізюм Харків. обл., похов. у Харкові) – політичний діяч. Народний депутат України (1990–94, 2006–07). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го (1998), 4-го (2002), 3-го (2004) ступ. Закін. Харків. інж.-буд. інститут (1973). Відтоді працював на виробництві; 1981–90...
(16(29). 05. 1904, Полтава – 17. 01. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) – ентомолог. Закін. Інститут приклад. зоології та фітопатології (Ленінград, 1930). Від 1923 працював у відділі ентомології Полтав. с.-г. дослід. станції; 1925–26 – викладач технікуму при Інституті приклад. зоології та...
(14(26). 02. 1882, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 17. 01. 1938, Харків) – архітектор. Закін. Кременчуц. тех. училище (1901). Мешкав у Харкові. Фахові знання здобув під керівництвом О. Дмитрієва. Працював техніком-архітектором у «Союзтранспроекті». Автор проектів дво- і чотириквартир....
(10. 01. 1895, с. Гребені Київського пов. Київської губ., нині Обухівського р-ну Київської обл. — 17. 01. 1969, похований у Лондоні) — фармаколог. У 1920-х рр. переїхав до Чехо-Словаччини, навчався в Українському вільному університеті (УВУ) в Празі, де в травні 1929 здобув докторат. Працював на...
(24. 02. 1931, м. Вологда, РФ – 17. 01. 2011, Донецьк) – фармаколог. Батько С. Комісарова. Доктор медичних наук (1965), професор (1965), член-кореспондент НАНУ (1991) та НАМНУ (1993). Закін. Мінський мед. інститут (1954), де й працював до 1959. Відтоді – у Донец. мед. університеті: від 1962 –...
(1907, м. Жовква, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 17. 01. 1970, м. Сідней, шт. Новий Південний Велс, Австралія) — інженер будівництва шляхів та мостів, громадський діяч. Закінчив Львівську політехніку (1932). Працював за фахом у Львові (1934—39), був співвласником (із Т. Грушкевичем)...
(до 1984 прізвище — Євреєв; 27. 05. 1937, Москва — 17. 01. 1991, Київ) — хімік-технолог. Доктор хімічних наук (1981), професор (1988). Закінчив Київський політехнічний інститут (1959), де 1962—65 й працював; 1965—84 — у Всесоюзному НДІ гігієни і токсикології пестицидів, полімерів і пластичних мас...
(01. 04. 1878, м. Заліщики, нині Терноп. обл. – 17. 01. 1947, м. Ґрудзьондз, нині Польща) – географ, етнограф. Учасник 1-ї світової війни. Закін. учит. семінарію у Львові (1898), склав іспит на вчителя нар. шкіл з польс. мовою викладання (1903). Вчителював. Брав участь у громад., культ.-осв. і...
(30. 09. 1917, с. Велика Киріївка, нині Бершад. р-ну Вінн. обл. – 17. 01. 2017, м. Новосибірськ, РФ) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1967), проф. Закін. Дніпроп. гірн. інститут (1939), працювала в ньому асист. (до 1941); нач. загону, тех. кер. «Захсибкольорметрозвідки» (Томськ,...
(21. 04. 1938, Київ – 17. 01. 2024, Львів) – фахівець у галузі радіотехніки. Доктор технічних наук (1996), професор (2005). Закін. Львів. політех. інститут (нині Нац. університет «Львівська політехніка», 1960), де від 1996 працював професор кафедри радіоелектрон. пристроїв і систем (до 2011 – за...
(29. 06. 1901, Сумщина – 17. 01. 1981, м. Вестерлі, шт. Род-Айленд, США) – математик. Батько Валентина Клименка. Закін. Глухів. пед. інститут (нині Сум. обл., 1924), здобув ступ. канд. матем. н. у Харків. університеті (1929). Працював математиком у н.-д. установах Харкова. Наприкінці 2-ї світової...
(30. 10. 1964, Львів — 17. 01. 2021, там само) — поет, графік. Брат Ю. Садловського. Закінчив Львівський університет (1986). Був викладачем у системі профтехосвіти; на бібліотечній роботі. Один із представників зорової поезії, працював у галузі поезографіки. Писав паліндроми, «візуальні вірші»...
(09(21). 10. 1880, м. Переяслав Полтавської губ., нині Бориспільського р-ну Київської обл. — 17. 01. 1931, Одеса) — лікар-хірург. Доктор медицини (1908), професор (1920). Закінчив Університет святого Володимира у Києві (1904). Відтоді працював у Московському університеті; від 1911 — головний лікар...
(27. 12. 1894, містечко Сорочинці, нині с. Великі Сорочинці Миргород. р-ну Полтав. обл. – 17. 01. 1970, м. Калінін, нині Твер, РФ) – майстриня ткацтва. Навч. в Олефирів. (нині Миргород. р-ну; 1906–09) і Дігтярів. (нині Срібнян. р-ну Черніг. обл.; 1909–12) навч.-ткац. майстернях Полтав. земства....
(06. 01. 1937, с. Ольгинське Ставропольського краю, РФ — 17. 01. 2021, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1991), професор (2002). Державна премія України в галузі науки і техніки (2012). Закінчив Харківський політехнічний інститут (1962). Працював 1962—2021 у Фізико-технічному...
(03. 02. 1917, м. Іваново-Вознесенськ, нині Іваново, РФ — 17. 01. 1975, Москва) — математик. Син Є. Шилова. Доктор фізико-математичних наук (1951), професор (1952). Державні нагороди СРСР. Закінчив Московський університет (1938). Після навчання в аспірантурі — у Червоній армії, де розробляв методи...
(31. 07. 1946, с. Тьоткіно Курської обл., РФ – 14. 01. 2026, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1998), професор (2004). Закінчив Українську сільськогосподарську академію (Київ, 1973). Працював у Інституті садівництва Української академії аграрних наук (Київ, 1978–99); від 1999 – професор...
(27. 11. 1956, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 14. 01. 2026) — фармаколог. Доктор медичних наук (1993), професор (1996). Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1979), де відтоді й працював (нині Дніпровський медичний університет): від 1993 — професор кафедри фармакології, водночас 1996–2018...
(01. 10. 1925, Київ – 11. 01. 2026, там само) – співачка (мецо-сопрано), педагог. Онука Д. Ґраве. Лауреатка Респ. конкурсу вокалістів (Київ, 1959). Закін. філол. факультет Київ. університету (1950), Київ. консерваторію (1957; кл. К. Брун-Каміонської, Т. Михайлової). Удосконалювала майстерність у...
(03. 10. 1943, м. Нижній Тагіл Свердловської обл., РФ — 11. 01. 2026, с. Чайки Бучанського р-ну Київської обл.) — співачка (сопрано), віолончелістка, педагог. Заслужена артистка України (2003). Закінчила Дніпропетровське музичне училище (нині Дніпро, 1964), Київську консерваторію (1969, кл....
(05. 10. 1947, м. Кропоткін Краснодар. краю, РФ – 08. 01. 2026, Дніпро) – літературознавець, фахівець у галузі журналістики. Чоловік Т. Потніцевої. Доктор філологічних наук (1992), професор (1995). Член НСЖУ (1990). Закін. Дніпроп. університет (1971), де від 1974 й працював: завідувач кафедри...
(18. 06. 1949, с. Манява Богородчанського, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. – 08. 01. 2026, Івано-Франківськ) – фахівець у галузі лісівництва. Доктор сільськогосподарських наук (2009), професор (2012). Закінчив Львівський університет (1971). Відтоді працював в Укр. НДІ...
(17. 01. 1948, Одеса – 17. 01. 2006, там само) – фахівець у галузі АСК. Доктор технічних наук (1992), професор (1992). Закін. Одес. політех. інститут (1970), Військ. інж. радіотех. академію ППО (1979). Працював у НДІ МО СРСР (Москва, 1978–82), Одес. об’єдн. військ. командно-інж. училищі ППО...
(11(24). 11. 1910, Москва – 17. 01. 1996, там само) – геолог. Походив із давнього князів. роду Рюриковичів і козац. роду Сулим; внучатий племінник П. Кропоткіна. Доктор геолого-мінералогічних наук (1952), проф., академік РАН (1992). Демидів. премія РАН (1994). Держ. нагороди СРСР. Закін. Моск....
(11(23). 09. 1899, с. Северинівка, нині Молдова – 17. 01. 1986, Харків) – хоровий диригент, педагог. Закін. Тиврів. духовне училище (1914; вчитель співів та кер. хору К. Стеценко), Одес. духовну семінарію (1918), Київ. муз.-драм. інститут (1928; кл. М. Вериківського), де навч. також на...
17 січня 1992 «Про статус Академії наук Української РСР», Указ Президента України від 20 січня 1992 «Про забезпечення діяльності та розвитку Академії наук України» створили нове правове поле для АНУ, визначили її місце та роль у житті укр....
17 січня 1992 встановлено дипломат. відносини між Україною та Н. Першим послом незалеж. України у Н. 1992 став І....
17 січня 1930 ухвалив рішення про усуспільнення до березня того ж року не менш як 70 % посів. площ. На поч....
17 січня 1945, тому в документах воєн. періоду Червонокам’ян. р-н не фігурує). 1954 Златопіл., Кам’ян....
17 січня 1918 після перемоги у зброй. повстанні більшовики проголосили Одеську Радянську Республіку, існування якої 13 березня того ж року припинив наступ австрійсько-німецьких військ....
17 січня 2008 у Києві відбулася укр. прем’єра збірника анімац. фільмів «Лондон, я люблю тебе» (офіц. назва «London, je t’aime», 2007; 10 різножанр....
17 січня 1944 ЦК КП(б)У ухвалив оперативний план бойових дій партизанів на січень—березень 1944. У цей час загальна чисельність загонів і з’єднань, що перебували на зв’язку з УШПР, становила 43—48 тис....
17 січня 1919 Міністр народної освіти професор І. Огієнко затвердив «для шкільного вжитку на всій Україні» «Головніші правила українського правопису», що містили 40 орфографічних позицій (28 — правопис питомих слів, 12 — чужих слів)....
17 січня 1992. Того ж року у Києві відкрито посольство І., а від 1993 діє укр. посольство в І. Підписані двосторонні документи: Договір про дружбу та співробітництво між Україною й І....
17 січня 2010) вона отримала підтримку 47 349 виборців (0,19 % голосів), напередодні 2-го туру Л....
17 січня 1906 Товариство артистів на чолі з П. Саксаганським покаже виставу «Підпанки» (п’єса І. Карпенка-Карого)....
17 січня 1970 цим явищем було охоплено 12 регіонів). Загалом, сильна О. характеризується плямистим характером розподілу....
17 січня 1702 про надання граф. титулу С. Капністу за подвиги під час війни з турками (нині її частина зберігається у Сум....
17 січня того ж року Рада товариства створила ревізійну комісію (голова І. Матковський). З кожним роком чисельність товариства зростала: 1928 нараховувалося 140, 1929 – 198 чл....
17 січня – у річницю підписання адміністратором держ. маєтків Бачки Й. де Редлом 1751 договору про переселення перших 200 родин русинів греко-катол....
17 січня 1921 (обидва позначені як № 1). Друк тижневика спричинив конфлікт із Радою Українського клубу в Харбіні, яка намагалася відмежуватися від нього і заборонила редакції розташовуватися в Народному домі, що належав клубу....