(25. 11(07. 12). 1869, Київ — 11. 11. 1937, Харків) — правознавець. Доктор державного права (1908), професор (1910), академік ВУАН (1930). Закінчив 1-у Київську гімназію (1888) і Університет св. Володимира у Києві (1892), де від 1894 був професорським стипендіатом на кафедрі державного права, а...
(25. 11(07. 12). 1900, с. Богданівка, нині Яготин. р-ну Київ. обл. – 09. 06. 1961, там само) – живописець. Народний художник УРСР (1956). Незвичайна, «не від світу сього» селянка, яка навчилася читати й писати, самотужки осягла таїни малярства, унікально розкрилася не лише в диво-полотнах,...
(псевд. і крипт.: Зиз, Зизик, Лем, Леле, Льоньо, Л. Л., Оровець, Швунг; 07. 12. 1888, с. Поручин, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. – 28. 10. 1971, м. Трентон, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – композитор, поет, прозаїк, журналіст, редактор, видавець, художник, культурно-громадський...
(07. 12. 1922, с. Вільшани Перемишлянського пов. Підкарпатського воєводства, Польща — 08. 12. 2015, м. Сен-Дені, Франція) — лікар-невропатолог, мистецтвознавець, колекціонер. Член НТШ у Європі (1963). Навчався в гімназіях Перемишля, Холма (нині Хелм, Польща) та Львова. Медичні студії розпочав у...
(24. 11(07. 12). 1903, с. Дpaглі Сокал. пов. Гpоднен. губ., нині Польщa – 14. 08. 1972, м. Обнінськ Калуз. обл., РФ) – фахівець у гaлузі ядеpної фізики і aтомної енеpгетики. Брат визнач. фізиків Дори й Овсія, батько Ніни Лейпунських, дядько О. Кононовича, чоловік А. Прихотько, дід Ю. Рєзнікова....
(справж. – Сабол Степан Михайлович; 07. 12. 1909, м. Пряшів, нині Словаччина – 19. 02. 2003, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – поет, церковний діяч УГКЦ. Член НСПУ (1991) і Спілки укр. письменників Словаччини (1994). Початк. і середню освіту здобув у Пряшеві, виховувався у москвофіл. атмосфері....
(07. 12. 1858, м. Радівці, нині Сучав. пов., Румунія – 19. 07. 1937, м. Городенка, нині Івано-Фр. обл.) – правознавець, громадсько-політичний діяч. Брат Ярослава і Ольги Окуневських. Закін. гімназію з польс. мовою навч. у м. Коломия (нині Івано-Фр. обл., 1880), Віден. університет (1885). Під час...
(Marcel Gabriel Onore; 07. 12. 1889, Париж – 08. 10. 1973, там само) – французький філософ, драматург, музичний критик. Навч. на філос. факультеті Сорбонни (1906–10), водночас слухав лекції А. Берґсона в Коледжі де Франс (1908–10). Захистив 1908 доктор. дис. Зазнав впливу ідей К. Ясперса та...
(07. 12. 1936, Київ — 21. 11. 2022, там само) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1967), професор (1976), академік НАНУ (2006). Державна премія України в галузі науки і техніки (2011). Премії імені М. Боголюбова (1994), імені М. Лаврентьєва (2005) та імені Ю. Митропольського (2019) НАНУ,...
(07. 12. 1963, с. Солоницівка Дергачівського, нині Харківського р-ну Харківської обл.) — ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (2002), професор (2010), академік НААНУ (2020). Премія УААН «За видатні досягнення в аграрній науці» (1995, 2008). Закінчив Харківський зооветеринарний інститут...
(07. 12. 1929, с. Ясенки, нині Курської обл., РФ – 07. 09. 2004, Севастополь) – океанолог. Батько С. Булгакова. Доктор географічних наук (1973), професор (1982), академік НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Премія ім. В. Вернадського НАНУ (1998). Державна премія України в...
(за ін. даними – Андрійович; сцен. псевд. – Недоля; 07. 12. 1886, Київ – 15. 01. 1968, м. Бетлехем, шт. Пенсильванія, США) – актор, режисер. 1907 вступив до трупи М. Кропивницького. 1910–14 – реж. аматор. театру залізничників у Києві. Під час Визв. змагань 1917–21 – сотник Армії УНР. Від 1920 – у...
(Pelše Rūdolfs Jēkabs; 25. 11(07. 12). 1880, Цераукська вол. Бауського пов. Курляндської губ., нині Бауський край, Латвія — 30. 10. 1942, м. Петропавловськ, Казахстан) — латвійський художник-кераміст. Ґран-Прі Всесвітньої виставки в Парижі (1937). Державні нагороди Латвії. Член Товариства...
(дівоче – Стецик; 07. 12. 1944, м. Копичинці, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 14. 12. 2014, м. Мукачево Закарп. обл.) – композитор, музикознавець, педагог. Дружина В. Лиховида. Заслужений діяч мистецтв України (2007). Лауреатка обл. конкурсу самодіял. композиторів (Ужгород, 1963). Закін....
(07. 12. 1929, м. Мічурінськ, нині Тамбовської обл., РФ — 03. 12. 2015, м. Мелітополь Запорізької обл.) — вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1986). Державна премія України у галузі науки і техніки (1992). Державні нагороди СРСР. Закінчив Плодоовочевий інститут (Мічурінськ, 1953). У...
(07. 12. 1928, с. Городище, нині Нікопол. р-ну Дніпроп. обл. – 15. 12. 2017, Київ) – літературознавець і критик. Закін. Київський університет (1961). Кандидат філологічних наук (1980). Член НСПУ (1975). У 1963– 67 – кор. г. «Літературна Україна», 1967–68 – відп. секр. Комісії критики СПУ, 1968–72...
(07. 12. 1913, м. Чигирин Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 1990, Харків) — математик. Брат К. Ющенко та В. Рвачова, батько В. Рвачова. Доктор фізико-математичних наук (1960), професор (1962). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив...
(25. 11(07. 12). 1899, Київ – 30. 12. 1982, Львів) – цитолог-ембріолог. Кандидат біологічних наук (1939). Закін. Київ. ІНО (1926). Вчителювала (1926–31). Від 1935 – в Інституті ботаніки АН УРСР: м. н. с., ст. н. с. (1939–41), н. с. (1945). Під час 2-ї світової війни вчителювала в Краснодар. та...
(07. 12. 1913, м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 04. 10. 1973, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) – художник театру і живописець. Батько Н. Маївської. Закін. Київський художній інститут (1935; викл. В. Кричевський), навч. в Інституті скульптури, живопису та архітектури у Ленінграді (нині...
(07. 12. 1952, с. Поліське Овруцького, нині Коростенського р-ну Житомирської обл.) — мовознавець. Доктор філологічних наук (2010), професор (2014). Закінчив Київський університет (1979). Відтоді працював у Національному університеті біоресурсів і природокористування України (Київ): професор,...
(псевдоніми: М. Бровар, Микола Бровар, М. Руденчук; 07. 12. 1910, с. Військове Катеринославського пов. Катеринославської губ., нині Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. — 13. 09. 1986, Київ) — літературознавець, критик. Доктор філологічних наук (1963), професор (1969). Член СПУ (1960)....
а (07. 12. 1948, м. Жданов Сталін., нині Маріуполь Донец. обл.) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1993), професор (1998). Закін. Жданов. металург. інститут (1971), де й працює (нині Приазов. тех. університет): від 2001 – професор кафедри металургії чорних металів. Наукові...
(07. 12. 1909, с. Наталівка, нині у складі Харкова – 03. 10. 1972, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – співак (тенор). Закін. Харків. консерваторію (1941; кл. М. Михайлова). Відтоді був солістом Харків. філармонії та опер. театру. Згодом разом з Б. Гмирею і Г. Жуковським організував опер. театр у...
(Новопокровский Иван Васильевич; 25. 11(07. 12). 1880, м. Михайлов, нині Рязан. обл., РФ – 02. 09 (за ін. даними – 30. 05). 1951, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський ботанік. Доктор біологічних наук (1935), професор (1920). Закін. Моск. університет (1903). Відтоді працював лаборантом...
(07(20). 12. 1908, с. Бики, нині Гомел. обл., Білорусь – 20. 06. 1982, Москва) – фахівець у галузі будівельної механіки. Доктор технічних наук (1962), академік АН СРСР (1979). Сталін. (1949, 1950, 1951) та Ленін. (1975) премії. Державна премія СРСР (1969). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1934)....
(07. 12. 1939, Харків – 01. 03. 2021, там само) – ґрунтознавець. Кандидат сільськогосподарських (1969), доктор біологічних (1983) наук, професор (1990), академік НААНУ (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Медаль ім. В. Докучаєва АН СРСР (1990). Закін. Харків....
(07. 12. 1941, с. Розенфельд, нині Норки Саратовської обл., РФ) — співачка (сопрано). Заслужена артистка УРСР (1982). Закінчила Київську консерваторію (1966; кл. співу М. Снаги-Паторжинської). 1966—73 — солістка Державної капели УРСР «Думка», 1973—2011 — солістка–вокалістка Національної філармонії...
(25. 11(07. 12). 1892, Чернігів – 05. 10. 1979, там само) – мовознавець. Закінчив Колегію П. Ґалаґана, Петроградський університет (нині С.-Петербург, 1916; учень О. Шахматова, Л. Щерби, Я. Бодуена де Куртене). У 1916–17 викладав у ньому на кафедрі російської мови і словесності. Від жовтня 1918 –...
(07. 12. 1906, с. Чернів, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. – 25. 03. 2006, Торонто) – актор. Від 1924 працював в укр. пересув. театрах, зокрема під керівництвом І. Когутяка, М. Комаровського, М. Садовського, П. Карабіневича, співав у хорі під керівництвом Д. Котка. Від 1939 – в Укр. драм. театрі...
(07. 12. 1960, м. Члухів, нині Помор. воєводства, Польща) – історик Церкви, церковний діяч УГКЦ. Доктор габілітований (2001), професор (2012). Народився у сім’ї українських переселенців, депортованих під час акції «Вісла» 1947 із с. Горішня Бережниця (Ряшівського, нині Підкарпатського...
(07. 12. 1951, с. Руда-Сілецька Кам’янка-Бузького р-ну Львів. обл.) – виконавець у жанрі авторської пісні, сценарист, дизайнер. Чоловік І. Роздобудько. Кандидат фізико-математичних наук (1990). Премія ім. В. Стуса (1997). Ґран-Прі за кращий текст 1-го Всесоюз. фестивалю автор. пісні (м. Саратов,...
(справж. – Болехівський; 07. 12. 1910, с. Біла, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 30. 01. 1995, м. Глендейл, шт. Каліфорнія, США) – оперний співак (баритон), композитор, громадсько-політичний діяч. Брат І. Болехівського. Член ОУН (1931). Закін. Вищий муз. інститут у Львові (1938). У 1929–30...
(07. 12. 1954, м. Канів, нині Черкаського р-ну Черкаської обл.) — хімік. Доктор хімічних наук (2004), професор (2011). Премія імені А. Кіпріанова НАНУ (1999). Закінчив Київський політехнічний інститут (1979). Працював на виробництві (1972—73); в Інституті фізичної хімії (1973—79) та Відділенні...
(псевдонім — Микола Гурко; 07. 12. 1911, с. Богданівка, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 23. 07. 1994, м. Белойт, шт. Вісконсин, США) — письменник, перекладач. Доктор медицини (1940) та філософії (1968). Закінчив гімназію в Тернополі та Малу духовну семінарію у Львові. Студіював на...
(25. 11(07. 12). 1874, м. Моршанськ, нині Тамбовської обл., РФ — 12. 01. 1944, Київ) — фахівець у галузі мостобудування. Навчався на математичному факультеті Санкт-Петербурзького університету (1893—94), закінчив Санкт-Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучень (1899). Відтоді працював на...
(07. 12. 1956, Київ) — фахівець у галузі динаміки та міцності машин. Доктор технічних наук (2005), професор (2012). Закінчив Київський політехнічний інститут (1980). Працював 1983—2011 в Інституті проблем міцності НАНУ: від 2006 — провідний науковий співробітник; водночас від 2005 — професор...
(справж. – Рехтер Сруль; 07. 12. 1901, Одеса – 1954) – правознавець. 1920–22 – на службі у Червоній армії. 1921 вступив у ВКП(б), з якої виключений 1924 за приналежність до троцькіст. опозиції, однак згодом відновився. Закін. Харків. інститут нар. господарства (1925), де й працював, зокрема...
(07. 12. 1929, х. Голиков, нині Воронез. обл., РФ – 23. 04. 2004, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1969), професор (1977), член-кореспондент НАНУ (1982). Закін. Ворошиловгр. с.-г. інститут (нині Луганськ, 1952). Працював у Інституті економіки НАНУ (Київ, 1957–97): 1975–84 – заступник...
КОМАРНИ́ЦЬКИЙ Микола Антонович (25. 11(07. 12). 1894, с. Десерівка Літин. пов. Поділ. губ., нині с. Загірне Старокостянтинів. р-ну Хмельн. обл. – 09. 12. 1975, Москва) – льотчик, організатор авіаційної справи в Україні. Закін. Київ. піхотне училище (1914), Севастоп. військ. авіац. школу...
(07. 12. 1967, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) — філософ. Доктор філософських наук (2012), професор (2020). Закінчила Криворізький педагогічний інститут (1990) та Вищу школу підприємництва Київського економічного університету (1995). Працювала 1990—92 у Криворізькій дитячій художній школі №...
(24. 11(07. 12). 1901, с. Сорочинці, нині Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл. — 15. 08. 1957, Львів) — фармаколог, фізіолог. Доктор медичних наук (1937), професор (1934). Заслужений діяч науки УРСР (1956). Закінчив Харківський медичний інститут (1926), де відтоді й працював....
(07. 12. 1947, м. Ізюм Харківської обл.) — філософ. Доктор філософських наук (2008), професор (2011). Закінчив Київський університет (1975). Відтоді працює в Українському університеті залізничного транспорту (Харків): від 2010 — завідувач кафедри філософії та соціології. Наукові дослідження:...
(25. 11 (07. 12). 1883, Кишинів – 1943, Чернігів) – книгознавець та бібліограф. Навч. у С.-Петербурзі, Парижі, Москві, закін. юрид. факультет С.-Петербур. університету (1913). Неодноразово заарештовувався за участь у студент. організаціях соціал-революціонерів. 1910–18 працював у С.-Петербурзі у...
(Дебец Георгий Францевич; 07. 12. 1906, м. Томськ, Росія – 19. 01. 1969, Москва) – російський антрополог. Доктор біологічних наук (1941), професор (1944). Закін. Іркут. університет (РФ, 1925). Від 1927 – науковий співробітник Інституту антропології Моск. університету; від 1945 – зав. сектору...
(24. 11(07. 12). 1912, Харків — 13. 09. 1995, Одеса) — фахівець у галузі будівельної механіки. Доктор технічних наук (1961), професор (1962). Заслужений діяч науки УРСР (1979). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Одеський інститут інженерів цивільного і комунального будівництва (1937), де відтоді...
(07. 12. 1882, Київ – 27. 07. 1967, Москва) – художниця театру, графік і живописець. У Києві закін. Художнє училище (1919; викл. Г. Дядченко), навч. в Укр. АМ (1919–21; викл. М. Бойчук, Г. Нарбут), у Москві – у студіях Ф. Рерберґа (1924) та О. Кравченка (1931–32). Викладала у Москві: в Академії...
(24. 11 (07. 12). 1905, с. Великі Гуляки, нині Фастів. р-ну Київ. обл. – 12. 07. 1965, Москва) – артист балету, педагог. Нар. арт. РРФСР (1951). Закін. Моск. хореогр. училище (1924; викл. О. Горський, В. Тихомиров). Відтоді – арт. Великого театру в Москві; від 1951 – викладач, 1954–58 – худож....
(07. 12. 1965, м. Берислав Херсонської обл.) — мовознавець. Онук Костянтина, син Юрія та Євдокії, брат Ярослава Голобородьків, чоловік О. Маленко. Доктор філологічних наук (2011), професор (2012). Закінчив Херсонський педагогічний інститут (1989), де 1993—2001 й працював (нині університет):...
(07. 12. 1892, с. Вишнівчик, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 10. 07. 1963, Львів) — громадсько-політична діячка, військовик, географ. Дружина Романа-Миколи, мати Ярослава Дашкевичів. Дійсний член НТШ (1933). Навчалася у Львівському (1910—12), закінчила Віденський (1921) університет,...
(07. 12. 1928, містечко Ровеньки, нині місто Луган. обл. – 12. 09. 2012, Харків) – ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1990). Закін. Новочеркас. зоотех.-вет. інститут (РФ, 1951). Відтоді працювала вет. лікарем у Ворошиловгр. (нині Луган.) обл.; 1957–61 – викладач Донец. с.-г. технікуму;...
(24. 11(07. 12). 1907, с. Харківці, нині Лохвиц. р-ну Полтав. обл. – 27. 04. 1993, Харків) – вчений-зоотехнік. Доктор сільськогосподарських наук (1956), професор (1958). Заслужений діяч науки УРСР (1986). Державні нагороди СРСР. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. вет.-зоотех. інститут...
(07. 12. 1930, м. Воронеж, РФ — 01. 05. 2005, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1991). Закінчила Московський інститут тонкої хімічної технології (1954). Від 1955 працювала на кисневому заводі; від 1957 — на фабриці хімічних реактивів, де пройшла шлях від майстра, начальника цеху до головного...
(07. 12. 1937, с. Мережки Амвросіївського, нині Донецького р-ну Донецької обл.) — фахівець у галузі електромеханіки. Доктор технічних наук (1986), професор (1987). Закінчив Донецький політехнічний інститут (1961), де відтоді й працює (нині технічний університет; 2014 евакуйований у м....
(07. 12. 1957, с. Коляди Шишац. р-ну Полтав. обл. – 16. 05. 2018, Київ) – математик. Доктор фізико-математичних наук (2005). Державна премія України в галузі науки і техніки (2010). Закін. Київський університет (1980). Відтоді працював на Київ. заводі «Червоний екскаватор»; 1985–87 – в Інституті...
(07. 12. 1901, м. Ґекдепе, нині Туркменістан — 09. 05. 1996, Москва) — фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Батько В. Шнякіна. Доктор технічних наук. Ленінська премія (1966). Державні нагороди СРСР. Закінчив Московський інститут сталі та сплавів (1930). Працював помічником машиніста,...
(07. 12. 1935, с. Мелеуз, нині місто, Башкортостан, РФ – 25. 03. 2011, Уфа) – гірничий інженер-геолог. Чоловік Т. Казанцевої. Доктор геолого-мінералогічних наук (1983), член-кореспондент АН Респ. Башкортостан (1995). Заслужений діяч науки Башкир. АРСР (1983). Закін. Криворіз. гірничоруд. інститут...
(07. 12. 1951, Львів) – мистецтвознавець, громадська діячка. Закін. Київський художній інститут (1981). Працювала 1970–89 у Худож. фонді та Дирекції виставок СХУ у Києві; засн. та ведуча твор. клубу «Палітра» у Будинку художника, авторка циклу «Творчі портрети». Директор галереї «ІнкоАрт»...
(07. 12. 1973, м. Мерефа Харків. р-ну Харків. обл.) – фахівець у галузі залізничного транспорту. Доктор технічних наук (2011), професор (2012). Закін. Харків. академію залізнич. транспорту (1996), де відтоді й працює (нині Укр. університет залізнич. транспорту): від 2012 – завідувач кафедри...
(07. 12. 1960, м. Марганець Дніпроп. обл.) – живописець. Член Київ. Ваґнерів. товариства, Київ. організації Міжнар. Реріхів. товариства (обидва – 2009), НСХУ (2012). Закін. Марганец. гірн. технікум (1980). Мистецтву навч. самотужки. На творчій роботі. Учасник всеукр. мистецьких виставок і...
(25. 11(07. 12). 1890, м. Мокра Калигірка Звенигород. пов. Київ. губ., нині смт Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. – 1965, Одеса) – лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (1935), професор (1947). Заслужений діяч науки Казах. РСР (1945). Закін. Новорос. університет в Одесі (1916). Працював військ....
(07. 12. 1950, с. Орлове Високопіл. р-ну Херсон. обл.) – живописець. Член НСХУ (2010). Закін. Одес. художнє училище (1977; викл. С. Крижевська, А. Черняєв). Відтоді працював художником у відділі естетики, 1980–2010 – оформлювачем Херсон. заводу напівпровідників. Учасник обл., всеукр....
(07. 12. 1925, м. Воронеж, РФ – 31. 12. 2006, Львів) – фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (1971), професор (1972). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1983). Закін. Львів. політех. інститут (1954), де й працював до 1999 (нині Нац. університет «Львівська політехніка»): зав....
(25. 11(07. 12). 1900, с. Богданівка, нині Яготин. р-ну Київ. обл. – 09. 06. 1961, там само) – живописець. Народний художник УРСР (1956). Незвичайна, «не від світу сього» селянка, яка навчилася читати й писати, самотужки осягла таїни малярства, унікально розкрилася не лише в диво-полотнах,...
(07. 12. 1900, с. Шава, нині Нижньогород. обл., РФ – 11. 03. 1956, Київ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник воєн. дій 1918–20 і 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1919. Закін. курси команд. складу (1919), Вищу прикордонну школу військ ОГПУ (1929),...
(Žemaitė; справж. – Жимантене Юлія; Žymantienė Julija; 19(31). 05. 1845, маєток Буканте побл. м. Плунґе, Жемайтія, нині Литва – 07. 12. 1921, м. Маріямполь, Литва) – литовська письменниця. З родини збіднілого дворянина. Одружилася проти волі батьків з учасником польс.-литов. антицар. повстання...
(Мережковский Дмитрий Сергеевич; 02(14). 08. 1865, С.-Петербург – 07. 12. 1941, Париж) – російський поет, прозаїк, критик, публіцист, перекладач, громадський діяч. Один із засн. рос. символізму. Брат К. Мережковського, чоловік З. Мережковської-Гіппіус. Прадід Федір наприкінці 18 ст. був...
(12. 09. 1889, с. Радовка, нині Оренбур. обл., РФ – 07. 12. 1942, Київ) – фахівець у галузі технології будівельних матеріалів, історик архітектури, мистецтвознавець, педагог. Професор (1923). Член-кореспондент Академії архітектури СРСР (1941). Закін. Тифліс. реал. училище (нині Тбілісі; 1910),...
(16. 07. 1919, с. Солониця, нині Лубен. р-ну Полтав. обл. – 07. 12. 1997, Суми, похов. у м. Щорс, нині Сновськ Черніг. обл.) – літературознавець, фольклорист. Доктор філологічних наук (1959), професор (1959). Член СПУ (1966). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський університет (1944)....
(20. 12. 1855(01. 01. 1856), Москва – 07. 12. 1938, Київ) – філософ, історик філософії, літературознавець. Батько Сергія, дід Меркурія Гілярових. Доктор філософії (1892). Акад. ВУАН (1922). Закін. Моск. університет (1880), де був приват-доцент (1884–87). У 1887– 1920 – в Університеті св....
(псевдо: Володимир, Орлович, Радович, Гармаш, Остап, М. В. Вировий, О. С. Садовий, В. В. Садовий; 06. 05. 1913, м. Перемишль, нині Польща — 07. 12. 2003, м. Нью-Йорк, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — політичний діяч, публіцист. Дійсний член НТШ (1983) і УВАН. Закінчив...
(31. 01. 1939, смт Остер, нині місто Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — 07. 12. 2023, Київ) — співак (ліричний тенор). Заслужений артист УРСР (1990). Дипломант Республіканського (Київ, 1964, 2-а премія), Всесоюзного (Мінськ, 1970), лауреат Українського Республіканського (Київ, 1968)...
(Кротов Пётр Иванович; 21. 09(03. 10). 1852, с. Єлов Глазов. пов. В’ятської губ., нині Удмуртія, РФ – 24. 11(07. 12). 1914, м. Казань, нині Татарстан, РФ) – російський геолог, географ, геоморфолог. Закін. В’ятську духовну семінарію (1874) та Казан. університет (1878), де відтоді до кінця життя й...
(09. 05. 1933, Київ – 07. 12. 1995, м. Ніжин Черніг. обл., похов. у Києві) – музикознавець, фольклорист, композитор, педагог. Канд. мистецтвознавства (1972), професор (1992). Член СКУ (1972). Закін. Київську консерваторію (1961), аспірантуру при Ленінгр. консерваторії (нині С.-Петербург, 1967;...
(03(16). 12. 1917, ст. Слюдянка, нині Іркут. обл., РФ – 07. 12. 2000, м. Васильків Київ. обл.) – майстер художньої кераміки. Батько Сергія, дід Івана Денисенків. Заслужений діяч мистецтв України (1995). Золота (1961), срібні (1962, 1968) та бронз. (1965) медалі ВДНГ СРСР. Премія ім. К. Білокур...
(12. 03. 1944, м. Шепетівка Кам’янець-Поділ., нині Хмельн. обл. – 07. 12. 2019, м. Мукачево Закарп. обл.) – графік і дизайнер. Член НСХУ (1987). Лауреат обл. премії у галузі образотвор. мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2001, 2016). Закін. Ужгород. училище приклад. мистецтва (1963; викл. І....
(18. 11(01. 12). 1900, с. Будаївка Київ. пов. Київ. губ., нині м. Боярка Києво-Святошин. р-ну Київ. обл. – 07. 12. 1982, м. Кембридж, шт. Массачусетс, США) – фізико-хімік. Онук В. Беренштама, син Б. Кістяківського і М. Беренштам-Кістяківської, брат Олександра та батько Віри Кістяківських. Член...
(28. 07. 1969, Київ — 07. 12. 2017, там само) — поет, актор, драматург, пісняр. Член НСТДУ (1995). Лауреат 12-го Всеукраїнського фестивалю сучасної української естрадної пісні «Пісенний вернісаж-98» (за виконання та вірші до пісень). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1992; курс...
(Podhorodecki Leszek; 11. 01. 1934, м. Прушкув, нині Опольського воєводства, Польща — 07. 12. 2000, м. Воломін Мазовецького воєводства, Польща) — польський історик, краєзнавець, педагог, популяризатор історії. Народився у шляхетській родині з Волині, яка після 1-ї світової війни переїхала до...
(06. 07. 1868, Чернівці – 07. 12. 1927, м. Торунь, Польща) – живописець, графік і етнограф. Родина певний час жила у м. Кимполунґ (Румунія), 1885 повернулася до Чернівців. Навч. у Віден. АМ (1885–99). Мешкала у Чернівцях, від 1922 – у м. Торунь. В академ. манері створювала портрети, пейзажі,...
(1895, с. Старява, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 07. 12. 1981, м. Чикаґо, шт. Іллінойс, США) – живописець, іконограф, графік. Сестра Т. Ольшанського. Закін. Інститут для дівчат в м. Перемишль (нині Підкарпат. воєводство, Польща). Мист. освіту продовжила у Львові в С. Батовського-Качора. Від...
(21. 12. 1910(03. 01. 1911), містечко Великий Токмак Таврій. губ., нині м. Токмак Запоріз. обл. – 07. 12. 2002, Київ) – літературознавець. Учасник 2-ї світової війни, мав бойові нагороди. Доктор філологічних наук (1960). Державна премія УРСР ім. Т. Шевченка (1988). Закін. Запоріз. пед. інститут...
(Конески Блаже; 19. 12. 1921, с. Небрегово побл. м. Прилеп, нині Македонія – 07. 12. 1993, Скоп’є) – македонський письменник, критик, мовознавець, перекладач. Професор (1957). Член СП СРСР (1968). Член-кореспондент Серб., Словен., Югослов’ян. АН і мистецтв (1967–75). Держ. та іноз. нагороди....
(Космачевский Андрей Семёнович; 29. 10. 1904, с. Завидове, нині Смолен. обл., РФ – 07. 12. 1978, м. Краснодар, РФ) – російський ентомолог. Канд. с.-г. (1935), д-р біол. (1944) н., професор (1945). Закін. Смолен. університет (1928). Учителював. 1930–31 працював ст. н. с., 1931–32 – керівник...
(25. 03(07. 04). 1911, м. Сморгонь, нині Молодечнен. обл., Білорусь – 07. 12. 2001, м. Іст-Лансінґ, шт. Мічиґан, США) – фізик. Батько М. Дикмана. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1968). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1936). У 1939–40 і...
(псевд. і крипт.: Ковзуб, Подорожний, Селюх, М. З., З-в та ін.; 19. 11. 1864, с. Липиця Горішня, нині Верхня Липиця Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. – 07. 12. 1928, м. Мостар, нині Боснія та Герцеґовина, похов. у Сараєво) – правознавець. Дійсний член НТШ (1899). Закін. Терноп. гімназію (1884), навч....
(02. 07. 1940, Київ — 07. 12. 2011, там само) — історик. Доктор історичних наук (1990), професор (1992). Закінчив Київський університет (1964). Від 1965 працював у Державному історичному музеї УРСР; від 1966 — у Міністерстві культури УРСР; 1969—75 —в Інcтитуті історії АН УРСР (усі — Київ); 1972—93...
(Касаткин Николай Алексеевич; 13. 12. 1859, Москва – 07. 12. 1930, там само) – російський живописець. Народний художник РСФРР (1923). Член Товариства передвижників (1891). Закін. Моск. училище живопису, скульптури та архітектури (1883; викл. В. Перов, І. Прянишников). Працював у ньому викл....
(19. 03. 1979, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 07. 12. 2022, поблизу с. Федорівка Херсонського р-ну Херсонської обл., похований 09. 12. 2022 у Черкасах) — правоохоронець. Полковник. Кандидат юридичних наук (2017). Герой України (2022, посмертно). Закінчив Донецький інститут внутрішніх справ МВС...
(21. 07. 1945, с. Глібівка Димерського, нині Вишгородського р-ну Київської обл. — 07. 12. 2007, Київ) — художник монументально-декоративного мистецтва. Член НСХУ (1993). Закінчив відділення художньої кераміки Київського художньо-промислового технікуму (1966; майстерня Д. Головка). Працював у...
(09 (21). 05. 1895, с. Павлівка, нині Старобіл. р-ну Луган. обл. – 07. 12. 1943, у сталін. таборах) – композитор, хоровий диригент, співак (бас). Навч. у духов. семінарії (1910–14), Харків. університеті (1914–15) та Харків. муз. училищі (кл. композиції С. Богатирьова). 1922–25 – диригент Школи...
(1885, м. Орел, Росія – 07. 12. 1937, Москва) – вчений-генетик, селекціонер. 1908–09 – практикант Полтав. с.-г. дослід. станції; 1909–28 працював на Іванів. дослідно-селекц. станції (нині розташ. у с. Сонячне Охтир. р-ну Сум. обл.): 1911–22 – директор; від 1928 – завідувач відділу селекції ВНДІ...
(21. 09. 1940, Дніпропетровськ – 07. 12. 2021, там само) – лікар. Доктор медичних наук (1992), професор (1993). Закін. Дніпроп. мед. інститут (1970) і працював у ньому (нині Дніпроп. мед. академія): асист. каф. фіз. виховання, лікувал. фізкультури і лікар. контролю (1970–74), асист. (1974–81),...
(29. 07 (10. 08). 1887, м. Твер, Росія – 07. 12. 1968, Харків) – фахівець у галузі криміналістики. Закін. Плоц. гімназію (нині Польща, 1905), навч. на вищих екон. курсах у С.-Петербурзі (1907–09), у Марксо-Ленін. вечір. університеті (Харків, 1940–41). Від 1910 працював у судових, митних і фінанс....
(06. 06. 1930, м. Ізяслав, нині Хмельн. обл. – 07. 12. 2000, м. Кореновськ Краснодар. краю, РФ) – фахівець у галузі лісівництва. Доктор сільськогосподарських наук (1974), проф. Закін. Ленінгр. лісотех. академію (нині С.-Петербург, 1954). Працював ст. н. с. (1959–60), дир. (від 1982) Кавказ. філії...
(псевд. – Кушнірюк Георгій Гаврилович; 04. 04. 1885, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. – 07.12.1977, Київ) – громадсько-політичний і військовий діяч. Державні нагороди СРСР. Під час навчання у Коломий. гімназії вступив до підпіл. гуртка, вів соціаліст. пропаганду, брав участь в організації...
(15. 09. 1946, с. Заболоття, нині смт Ратнів. р-ну Волин. обл. – 07. 12. 2017, Київ) – письменник. Член НСПУ (1992). Премії ім. В. Чорновола (2007), ім. А. Кримського (2008), міжнар. премії ім. М. Гоголя (2008), ім. Г. Сковороди (2009), ім. Д. Нитченка (2010). Закін. Укр. с.-г. академію...
(20. 02(03. 03). 1884, м-ко Петриківка Новомосковського пов. Катеринославської губ., нині смт Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. — 07. 12. 1976, там само) — майстриня петриківського розпису і педагог. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1962). Творчу роботу почала з розписів хат та...
(Скворцов Виктор Алексеевич; 28. 07(09. 08). 1872, м. Вольськ, нині Саратовської обл., РФ — 07. 12. 1945, м. Саратов) — російський фармакохімік. Магістр фармації (1906), професор (1912). Закінчив Юр’євський університет (нині Тарту, Естонія, 1897, зі званням...
(01. 12. 1858, м. Маріямполе, Литва — 07. 12. 1924, Варшава) — архітектор. Батько Т. Толвінського. Академік архітектури (1889). Закінчив Варшавське ремісниче училище (1876) та архітектурний факультет Санкт-Петербурзької АМ (1880). Відтоді працював молодшим архітектором у Херсоні; 1887—93 —...
(11. 11. 1939, с-ще Сахновщина, нині Берестинського р-ну Харківської обл. — 07. 12. 2023, Харків) — лікар-нейрохірург. Доктор медичних наук (1987), професор (1989). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закінчив Харківський медичний інститут (1961). Працював лікарем. 1965—71 — у...
(20. 12. 1935, с. Стужиця, нині Великоберезнян. р-ну Закарп. обл. – 07. 12. 2004, Львів) – вчений-зоотехнік. Доктор сільськогосподарських наук (1992), професор (1999). Закін. Львів. зоовет. інститут (1962), де й працював асист. (1964–70); від 1970 – в Інституті землеробства і тваринництва зх....
ХО́РОШ Михайло Павлович (27. 12. 1904(09. 01. 1905), с. Новоселівка Бахмутського пов. Катеринославського губ., нині Бахмутського р-ну Донецької обл. — 07. 12. 1993, Запоріжжя) — актор. Заслужений артист УРСР (1960). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навчався у Харківській театральній...
(29. 01. 1936, с. Горобіївка Срібнян. р-ну, нині Черніг. обл. – 07. 12. 2020, Київ) – провізор. Доктор фармацевтичних наук (1990), професор (1991). Державні нагороди СРСР. Закін. Львів. мед. інститут (1959). Працював нач. Черніг. обл. аптеч. упр. (1960–79), від 1980 – Гол. аптеч. упр. МОЗ України;...
(05. 06. 1937, Київ – 07. 12. 2009, там само) – кінорежисер-документаліст. Член НСКінУ (1984). Заслужений діяч мистецтв України (2008). Закін. Київ. театр. інститут (1958), Вищі режис. курси (Москва, 1963). 1963–99 працював на студії «Київнаукфільм», де зняв бл. 60 наук.-докум....
(18. 07. 1930, с. Кузьминці Гайсин. р-ну, нині Вінн. обл. – 07. 12. 2003, Одеса, похов. у Києві) – лікар-нейрохірург. Доктор медичних наук (1971), професор (1980). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Закін. Львів. мед. інститут (1953). Відтоді працював у Київ. НДІ нейрохірургії:...
(08. 05. 1936, м. Петропавловськ, нині Казахстан — 07. 12. 2016, Харків) — організатор виробництва у галузі машинобудування. Заслужений машинобудівник України. Депутат ВР УРСР 11-го скликання (1985—90). Державні нагороди СРСР. Після закінчення Харківського політехнічного інституту (1959) працював...
(листопад 1889, с. Тимошівка, нині Кам’ян. р-ну Черкас. обл. – 07. 12. 1938, Варшава) – співачка (сопрано), педагог. Сестра К. Шимановського. Навч. співу в С. Козловської у Львові. Дебютувала 1906 у Львів. опері партіями Стелли, Олімпії та Антонії (опера «Казки Гоффманна» Ж. Оффенбаха). У...
(31. 05. 1924, с. Троща Липовец. р-ну, нині Вінн. обл. – 07. 12. 1982, Київ) – лікар. Доктор медичних наук (1968), професор (1969). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. мед. стоматол. інститут (1951). Працював у Київ. мед. інституті; згодом – у Київ. інституті фізичної культури: 1959–82 –...
(Morton William Lewis; 13. 12. 1908, м. Ґладстоун, провінція Манітоба, Канада – 07. 12. 1980, м. Медисин-Гет, провінція Альберта, Канада) – канадський історик. Здобув ступ. бакалавра (1932) у Манітоб. університеті (м. Вінніпеґ), бакалавра (1934) і магістра (1937) – в Оксфорд. університеті (Велика...
(01. 12. 1918, с. Рубанівка Мелітопольського пов. Таврійської губ., нині Каховського р-ну Херсонської обл. — 07. 12. 1987, Чернівці) — фольклорист, літературознавець. Доктор філологічних наук (1976), професор (1979). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Чернівецький університет...
(03. 09. 1925, с. Красне, нині Воронез. обл., РФ – 07. 12. 2006, Черкаси) – майстриня художньої вишивки і педагог. Лауреатка Всесоюз. фестивалю нар. творчості (Москва, 1987). Учасниця 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. дворічні курси худож. вишивки при Черкас. обкомі Спілки працівників...
(06(19). 11. 1913, Одеса – 07. 12. 1989, там само) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1962), професор (1964). Закін. Одес. університет (1936). Працював у Одес. пед. інституті (1947– 82): доцент, професор кафедри вищої математики. Наукові дослідження стосуються спектрал. теорії...
(23. 01. 1921, м. Челябінськ, РФ – 07. 12. 1989, похов. в Одесі) – лікар-хірург, соціальний гігієніст. Доктор медичних наук (1973), професор (1989). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Дніпроп. мед. інституті (нині Дніпро, від 1940), закін. Одес. мед. інститут (1949), де й...
(20. 08. 1935, с. Москаленки Богуславського, нині Обухівського р-ну Київської обл. — 07. 12. 1996, Київ) — вчений-агроном, ґрунтознавець. Доктор біологічних наук (1987). Закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут (1960). Працював 1966—69 в Українській сільськогосподарській...
(02. 01. 1950, с. Тегульдет Томської обл., РФ – 07. 12. 2022, Дніпро) – радіофізик. Доктор фізико-математичних наук (1996). Закін. Томський університет (1975). Відтоді працював у Томському політех. інституті; від 1982 – у Приазов. тех. університеті (м. Маріуполь Донец. обл.): 1997–2010 –...
(18. 04(01. 05). 1915, Київ — 07. 12. 1999, м. Боярка Києво-Святошинського, нині Фастівського р-ну Київської обл.) — хімік. Чоловік В. Портнягіної, батько Т. Починок. Доктор хімічних наук (1961), професор (1962). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1970). Учасник 2-ї світової війни....
(23. 02. 1913, с. Великий Раковець Кременец. пов., нині с. Раковець Збараз. р-ну Терноп. обл. – 07. 12. 1941) – громадський діяч. Син Бориса, брат Олега Козубських. Навч. у Львів. академ. гімназії та муз. училищі, від 1928 – у Кременец. укр. гімназії. У червні 1932 заарешт. польс. владою, у...
(19. 02. 1925, Одеса – 07. 12. 1992, Сімферополь) – акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1969), професор (1970). Закін. Одес. мед. інститут (1947), де відтоді й працював: асист., доцент; доцент Ленінгр. педіатр. мед. інституту (нині С.-Петербург); від 1960 – у Крим. мед. інституті...
(10. 04. 1905, с. Тиврів, нині смт Вінн. обл. – 07. 12. 1969, там само) – живописець. Закін. Одес. худож. інститут (1930; викл. П. Волокидін, Д. Крайнєв). Працював викл. Микол. худож. технікуму (1930–34). Учасник респ. мистецьких виставок від 1935. Автор жанр. картин, портретів, пейзажів....
(05. 06. 1911, с. Рудльов, округ Воронів, нині Словаччина – 07. 12. 1999, с. Сабинів, округ Пряшів, Словаччина) – український театральний діяч і письменник у Словаччині. Закін. Мукачів. торг. академію (нині Закарп. обл., 1931), Ужгород. учител. семінарію (1935). Учителював на Закарпатті. Актор і...
(07. 10. 1947, м. Козельськ Калуз. обл., РФ – 07. 12. 2006, Дніпропетровськ, нині Дніпро, похов. у м. Новомосковськ Дніпроп. обл.) – нейрофізіолог. Доктор медичних наук (1993), професор (1996). Закін. Дніпроп. мед. інститут (1974), де відтоді й працював (нині академія): 1996–2006 – професор...
(03. 01. 1930, м. Городок, нині Львів. обл. – 07. 12. 1992, Львів) – лікар-стоматолог. Доктор медичних наук (1988), професор (1988). Закін. Київ. стоматол. інститут (1954). Працював лікарем. Від 1961 – у Львів. мед. інституті: 1972–92 – завідувач кафедри хірург. стоматології, одночасно від 1979 –...
(15. 11. 1927, м. Смоленськ, РФ – 07. 12. 1982, Тернопіль) – біохімік. Доктор медичних наук (1967), професор (1968). Державні нагороди СРСР. Закін. Станіслав. мед. інститут (нині Івано-Франківськ, 1949), де відтоді й працювала: 1957–58 – доцент кафедри біохімії; 1958–82 – завідувач кафедри...
(01. 06. 1938, м. Чортків, нині Терноп. обл. – 07. 12. 2009, Чернігів) – диригент-хормейстер. Батько Ж. Боднарук. Заслужений діяч мистецтв України (1999). Закін. Чернів. муз. училище (1960), Львів. консерваторію (1972; кл. хор. диригування М. Анткова). 1964–67 – диригент-хормейстер Гуцул....
(02. 11. 1950, м. Вольськ Саратовської обл., РФ – 2 грудня 2025, Львів) – перекладач, шекспірознавець, літературний редактор. Член НСПУ (1988). Дійсний член НТШ (1998). Літературна премія ім. М. Рильського (2003). Закінчила Львівський університет (1973). Працювала перекладачем науково-природничої...
(Wolf Christa; 18. 03. 1929, м. Ландсберґ, нині Ґожув Великопольський, Польща – 01. 12. 2011, Берлін, Німеччина) – німецька письменниця, критик. Член АМ НДР (1974). Літ. премії ім. Г. Манна (1964) та ім. Ґ. Бюхнера (1980), Національна премія НДР (1964), Австрійська державна премія за...
(14. 09. 1946, м. Котовськ, нині Подільськ Одеської обл. – 01. 12. 2025, Київ) – футболіст (півзахисник), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1975), заслужений тренер України (2001). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2004, 2007, 2015). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2020)....
(09. 05. 1933, Київ – 07. 12. 1995, м. Ніжин Черніг. обл., похов. у Києві) – музикознавець, фольклорист, композитор, педагог. Канд. мистецтвознавства (1972), професор (1992). Член СКУ (1972). Закін. Київську консерваторію (1961), аспірантуру при Ленінгр. консерваторії (нині С.-Петербург, 1967;...
(Lewin Leopold; 28. 07. 1910, м. Пьотркув-Трибунальські, нині Польща – 07. 12. 1995, Варшава) – польський поет, журналіст і перекладач. Навч. на юрид. факультеті Варшав. університету (1927–31) і у Вищій школі журналістики (1928–31). У 1939–40 мешкав у Львові; 1940–41 перебував в ув’язненні; від...
7 грудня 1917 став відвертим втручанням у внутр. справи УНР і переріс у війну. Участь УНР у мирних переговорах з країнами Почвір....
7 грудня 1929 наркомзем УСРР і Укрколгоспцентр опублікували продиктований із Москви Примір. статут товариства зі спіл....
7 грудня 1940 перейменовано в Ізмаїльську) і Чернівецьку. 2 серпня 1940 Молдовську АРСР перетворено на союзну республіку – Молдовську РСР....
7 грудня 1923). Поряд із рос. і зх.-європ. операми зі сцени звучали твори укр. авторів – «Тарас Бульба» і «Наталка Полтавка» М....
7 грудня 2017 – «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а також опубл. низку наук. моногр....
7 грудня) – ворожiл. сезону. Парубоц. і дівочим святом вважали день св. Андрiя (13 грудня), з ним пов’язано традицію ворожіння на подружжя....
7 грудня того ж року за звинуваченням у приналежності до керівництва антирад. націоналіст. організації засудж....
7 грудня 2004, 28 грудня 2004 – 5 січня 2005, 4 серпня 2006 – 23 жовтня 2007, 23 жовтня – 18 грудня 2007 – в....
7 грудня 1988, під час якого він окреслив головні положення концепції «нового політичного мислення»: визнання різноманітного, але взаємопов’язаного, цілісного світу і, відповідно, проголошення неможливості розв’язання міжнародних проблем силовими засобами; необхідність створення нової системи міжнародної безпеки; вирішення міждержавних конфліктів не військовими, а політичними методами; універсальним засобом для подолання міжнародних проблем є не баланс сил, а баланс інтересів; у взаєминах між державами при вирішенні глобальних проблем (збереження миру на Землі, запобігання економічним, ек...
7 грудня 1990 «Про місцеві Ради народних депутатів і місцеве самоврядування» з’явилася реал. правова основа для поглиблення регіон....
7 грудня 1943 – під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. Під час звільнення Н. П. загинули 626 воїнів, зокрема й Герої Рад....
7 грудня кожного року тут проводять урочисті богослужіння, на які приїжджають громадяни України. Благоустроєм тер....
7 грудня 1941 — безпосередньо А. Гітлеру. В оперативному управлінні командування груп армій перебували польові армії, танкові групи (армії), тилові райони груп армій, з’єднання та частини безпосереднього підпорядкування....
7 грудня), Андрія (13 грудня), Купала (7 липня) та в ін. дні. У нар. культурі існувало чимало вірувань про можливість причарування коханого....
7 грудня того ж року центр області перенесено до м. Ізмаїл, область перейм. у Ізмаїльську. Її тер. становила 12,4 тис....
7 грудня 1922 Рада нар. міністрів УНР постановила передати ГВІМА на час перебування Уряду УНР поза межами України від Військ....
7 грудня 1921 її відкрито для читачів. Вона об’єднала фонди не лише зазначених книжк. зібрань, а й літературу пед....
7 грудня 1920 перейменований на Краснодарський) Кубано-Чорноморської обл. (ліквідована на початку 1925)....
7 грудня нім. війська ліквідували Ельтиген. плацдарм, при цьому частина рад. вояків прорвалася у Керч, де захопила та протягом кількох годин утримувала плацдарм....
7 грудня 1976 – м. Тула, 6 травня 1985 – м. Мурманськ і Смоленськ (усі – РФ). У М.-Г. встановлювали обеліски із зображенням ордена Леніна, медалі «Золота Зірка» і тексту указу Президії ВР СРСР, на прапорі міста зображували орден Леніна та медаль «Золота Зірка»....
7 грудня 1941 – 9 лютого 1943) нім.-фашист. загарбники вивезли до Німеччини 635 юнаків і дівчат; понад 200 жителів розстріляли....
7 грудня визначено Днем місц. самоврядування. 2002 Асоц. стала чл. Ради європ. муніципалітетів та регіонів, 2008 отримала право делегувати на засідання КМ України постій....
7 грудня, що дало змогу успішно висадитися осн. силам десанту. 61-го учасника Ельтиген. десанту, який відіграв важливу роль у визволенні Керчі й усього Крим....
7 грудня 1940 назва Ізмаїльської області (нині в межах Одеської)....