(10(22). 11. 1843, с. Плиски Борзнянского пов. Чернігівської губ., нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл. — 14. 06. 1928, Прага) — політичний і громадський діяч, публіцист. Батько О. Петрункевича. Походив із давнього козацько-старшинського, а згодом дворянського роду Чернігівської губ. Навчався...
(10(22). 11. 1893, с. Кабани, Радомишльський пов., Київська губ., згодом с. Діброва, Поліський р-н, Київська обл., нині знято з обліку – 26. 07. 1991, Москва) – партійний і радянський діяч. Герой Соціалістичної Праці (1943). Державні нагороди СРСР. Від 1907 мешкав у Києві, працював робітником....
(22. 11. 1920, с. Ямпіль Звенигородського пов. Київської губ., нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 07. 10. 1988, Київ) — літературознавець, фольклорист. Чоловік Тамари, батько Галини Сиваченків. Доктор філологічних наук (1963), член-кореспондент АН УРСР (1967). Премія імені І. Франка АН...
(09(22). 11. 1903, с. Сваричівка Борзнянського пов. Чернігівської губ., нині Прилуцького р-ну Чернігівської обл. — 20. 04. 2005, Київ) — майстер художнього різьблення на дереві. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1988). Премії імені К. Білокур (1992), імені О. Стороженка (2013). Орден «За...
(Gide André, 22. 11. 1869, Париж – 19. 02. 1951, там само) – французький письменник. Закін. Ельзас. школу в Парижі (1889). Дебютував 1890 біогр. освідченням-ультиматимумом у коханні «Les Cahiers d’André Walter» («Нотатники Андре Вальтера»), отримавши згодом можливість відвідувати символіст. салон...
(Мордухович; 10(22). 11. 1890, с. Починок, нині місто Смолен. обл., РФ – 30. 12. 1941, Москва) – графік, архітектор, фотограф. Закін. архіт. факультет Вищої політех. школи у м. Дармштадт (Німеччина, 1914), евакуйов. до Москви Риз. політех. інститут (1918). Від 1916 брав участь у діяльності та...
(09(22). 11. 1908, с. Стара Майна, нині Ульянов. обл., РФ – 27. 12. 1980, Харків) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1961), професор (1963), член-кореспондент АН СРСР (1964), академік АН УРСР (1967). Заслужений діяч науки УРСР (1978). Державна премія СРСР (1972), премія РМ СРСР (1981,...
(22. 11. 1889, м. Біскінта, Ліван – 29. 02. 1988, там само) – арабський письменник, критик, перекладач. Освіту здобув у школі Рос.-Палестин. товариства в м. Назарет (нині Ізраїль). Потім приїхав в Україну, навч. 1906–11 у Полтав. духов. семінарії. Тут познайомився з укр. культурою. На формування...
(10(22). 11. 1886 — 1932, Кубань) — військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР (1920). Походив із міщан Харківської губ. Закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище (нині Харківська обл., 1909), Качинську авіаційну офіцерську школу побл. Севастополя (1912). Під час 1-ї світової війни служив у...
(псевд.: М. Морозенко, М. Юренко, Світлана Ромашка; 22. 11. 1941, с. Уйма Локачин. р-ну Волин. обл., нині в складі смт Локачі – 22. 10. 1983, Київ, похов. у Луцьку) – письменниця, журналістка, літературний критик. Член СПУ (1965; відп. секр. комісії з драматургії). Лауреатка Всесоюз. літ....
(22. 11. 1953, Луцьк) – майстер художньої кераміки, живописець і графік. Чоловік Е. Сабової-Дишко. Обл. мист. премія ім. Й. Кондзелевича (2004). Член НСХУ (1989). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1980; майстерня М. Гладкого). Працював у худож. майстернях м. Саранськ...
(22. 11. 1910, м. Сердобськ, нині Пензен. обл., РФ – 19. 11. 1987, м. Долгопрудний Моск. обл.) – метеоролог. Доктор географічних наук (1969). Закін. Моск. гідрометеорол. інститут (1937), де 1939–43 й працював. 1936–37 – у Центр. бюро погоди (Москва), експедиції з вивчення стратосфери Товариства...
(22. 11. 1934, с. Терново, нині Тячівського р-ну Закарпатської обл.) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1985), професор (1986). Державна премія України в галузі науки і техніки (1995). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Закінчив Ужгородський університет (1957), де відтоді й працював:...
(de Gaulle Charles; 22. 11. 1890, м. Лілль, Франція – 09. 11. 1970, с. Коломбе-ле-Дез-Еґ-ліз, регіон Шампань–Арденни, Франція) – французький військовий і політичний діяч. 1912 закін. спец. військ. школу в Сен-Сирі, продовжив навч. у вищій військ. школі у Парижі. Під час 1-ї світової війни...
(22. 11. 1922, с. Шендерівка, нині Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл. – 21. 04. 2009, Київ) – біохімік. Дружина Л. Громашевського. Доктор медичних наук (1961), професор (1963). Заслужений діяч науки УРСР (1983). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1987). Премія ім. О. Палладіна НАНУ (2001)....
(22. 11. 1949, Львів) – художник театру, графік, поет, актор. Дипломант конкурсів карикатури «Ура! Культура» (Москва) та Бієнале спорт. карикатури (м. Анкона, Італія; обидва – 1992). Закін. Львів. політех. інститут (1971). Відтоді пра- цював у Львові: у політех. інституті: ст. викл.; від 1985 –...
(22. 11. 1940, с. Горинка Кременецького р-ну Тернопільської обл. — 27. 05. 2022, Ужгород) — письменниця, перекладачка. Дружина М. Рогаля. Член НСПУ (1977). Премія імені Ф. Потушняка (2005, 2010, 2018, 2019). Закінчила Харківський інститут культури (1966). Працювала у Закарпатських обласних...
(Ady Endre; 22. 11. 1877, с. Ерміндсент, нині с. Аді Ендре, Румунія – 27. 01. 1919, Будапешт) – угорський поет, публіцист. Центр. постать поет. оновлення угор. літ-ри 20 ст., найбільш вагомим друк. органом якого став ж. «Nyugat», навколо якого гуртувалися письменники, що стверджували нові естет....
(22. 11. 1954, с. Полівці Чортківського р-ну Тернопільської обл.) — богослов, церковний діяч, письменник. Брат В. Погорецького. Доктор богословських та кандидат історичних наук (2012). Член НСПУ (2015). Премії імені О. Кравченко (2016), імені С. Сапеляка, імені Г. Сковороди «Сад божественних...
(22. 11. 1944, с. Качанівка Підволочиського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — фахівець у галузі автоматизації технологічних процесів. Доктор технічних наук (1999), професор (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (2015). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1967), де...
(22. 11. 1935, с. Шили Полтавського р-ну Харківської, нині Полтавської обл. — літо 2012, Полтавщина) — художниця-фарфористка. Закінчила Миргородський керамічний технікум (Полтавська обл., 1958). Працювала на Полонському заводі художньої кераміки (Хмельницька обл., 1958—2005): спочатку...
(22. 11. 1883, м. Сокаль, нині Львів. обл. – 07. 07. 1949, Львів) – географ, краєзнавець. Батько Олександра Володимировича, дід Олександра Олександровича Ґериновичів. Доктор географічних наук (1919), професор (1922). Член Кам’янець-Поділ. наук. при ВУАН товариства (1925), НТШ. Закін. філос....
(22. 11. 1948, с. Царицин Кут, нині Приморське Василів. р-ну Запоріз. обл.) – художник декоративної кераміки, живописець, графік. Член НСХУ (1993). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1982; викл. П. Мось). Відтоді працював ст. художником цеху худож. кераміки філії Запоріз. абразив. комбінату в...
(22. 11. 1926, м. Нікополь, нині Дніпропетровської обл. — 2018, Вінниця) — лікар-педіатр. Доктор медичних наук (1969), професор (1969). Державні нагороди СРСР. Навчалася у Дніпропетровському медичному інституті (нині Дніпро, 1944—48), закінчила Чернівецький медичний інститут (1949), де відтоді й...
(10(22). 11. 1871, C.-Петербург – 12. 01. 1941, Москва) – лікар-хірург. Доктор медицини (1901), професор (1915). Заслужений діяч науки РРФСР (1936). Навч. на природн. відділ. фіз.-мат. факультету С.-Петербур. університету, в Університеті св. Володимира у Києві, закін. Військ.-мед. академію в...
(22. 11. 1942, с-ще Прогрес Брян. обл., РФ – 09. 06. 2018) – вчений-зоотехнiк. Доктор сільськогосподарських наук (1992), професор (1996), член-кореспондент УААН (1995). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Премiя УААН «За видатнi досягнення в аграр. науцi» (1997). Закін....
(22. 11. 1895, Миколаїв – 25. 11. 1937) – краєзнавець, громадський діяч. Навч. у Харків. університеті (1915–16) та Новорос. університеті в Одесі (1916–17). Від 1918 учителював у Херсон. та Одес. пов., викладав укр. мову і літературу. Член микол. товариства «Просвіта» (від 1919), УПСР...
(22. 11. 1928, Київ – 02. 05. 2022, Київ) – біофізик. Син С. Магури. Доктор біологічних наук (1974), професор (1989), академік НАНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Держ. премії СРСР (1983) та України (1992) у галузі н. і т. Премія ім. О. Богомольця НАНУ (2010). Закін....
(22. 11. 1977, Київ) — фахівець у галузі цивільного захисту, екологічної та радіаційної безпеки. Доктор технічних наук (2025). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (2001). Працював 2001—24 в Інституті геохімії навколишнього середовища НАНУ: 2015—17 — завідувач лабораторії...
(22. 11. 1948, Вінниця) – філософ. Доктор філософських наук (2004), професор (2004), академік НАПНУ (2017). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1998, 2007, 2009). Член НСЖУ (1994). Закін. Київський університет (1987), Вінн. філію Терноп. академії нар. господарства (1998). Від 1987 – у Вінн. пед....
(22. 11. 1908, с. Кукезів, нині Кам’янко-Бузького р-ну Львів. обл. – 13. 04. 1995, Львів) – лікар-дерматовенеролог, громадський діяч. Доктор медичних наук (1970), професор (1992). Закін. Львівський університет (1933). Працював лікарем. 1940 заарешт. органами НКВС, засудж. до 5-ти р. позбавлення...
(Janów Jan; 22. 11. 1888, с. Мошківці, нині Калуського р-ну Івано-Франківської обл. — 17. 12. 1952, м. Краків, Польща) — польський мовознавець. Доктор філології (1925), професор (1927), дійсний член Польської АН (1946). Закінчив Львівський університет (1913). Під час 1-ї світової війни потрапив у...
(22. 11. 1946, м. Часів Яр, нині підпорядк. Артемів. міськраді Донец. обл.) – промисловець, політичний діяч. Герой України (2006). Народний депутат України (1994–98, 2002–06, 2006–07, 2007–12). Кандидат технічних наук (1997), доктор економічних наук (2003). Державна премія України в галузі науки...
(Groener Wilhelm; 22. 11. 1867, м. Людвиґсбурґ, Німеччина – 02. 09. 1939, м. Борнштедт, Німеччина) – німецький військовий діяч. Генерал-лейтенант. На військ. службі від 1884. Закін. Імператор. військ. академію (1896). Служив у Генштабі та в армій. військ. з’єднаннях, зокрема від 1912 – нач....
(22. 11. 1938, с. Чорноріки Жешув. воєводства, Польща – 14. 09. 2023, Київ) – геолог. Доктор геологічних наук (2003). Закін. Львівський університет (1960). Працював інж. Волин. експедиції при геол. факультеті Львів. університету (1960–62); в Інституті геології і геохімії горючих копалин АН УРСР...
(22. 11. 1949, Ашґабат) – художник театру, живописець. Член НСХУ (1982). Закін. Київський художній інститут (1977; майстерня Д. Лідера). Працював у ньому 1980–91 викл. каф. композиції. Гол. художник Київ. театру драми і комедії (1982–87), Київ. театру на Подолі (1987–88), Театру «Около дома...
(22. 11. 1944, Львів) – бандуристка, педагог. Дочка Я. Заневчик-Менкуш. Доц. (2000). Народний артист України (2002). Лауреатка Респ. конкурсу виконавців на нар. інструментах (Київ, 1968, 1-а премія). Закін. Львів. консерваторію (1967; кл. бандури В. Герасименка, вокалу – Н....
(22. 11(05. 12). 1906, м. Біла Церква, нині Київ. обл. – 06. 10. 1986, Київ) – фахівець у галузі механізації сільського господарства. Доктор технічних наук (1948), професор (1949), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1956). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. с.-г. інститут (1929). Працював у Дніпроп....
(22. 11. 1946, Ужгород – 23. 01. 2008, Київ) – режисер. Дочка В. Магара та С. Рунцової. Заслужений діяч мистецтв України (2006). Закін. театрознав. (1971) та режисер. (1977; кл. В. Неллі) факультети Київ. інституту театр. мистецтва. 1972–88 – реж. Львів. студії телебачення та...
(22. 11. 1888, Львів – 03. 01. 1957, Варшава) – живописець, графік. Член Союзу польс. художниць (1917), Спілки львів. художників-графіків (1934), СХУ (1939). У 1903–05 відвідувала заняття Худож.-пром. школи у Львові, також навч. у майстерні С. Батовського-Качора, 1911–14 – у Парижі в Нац. школі...
(22. 11. 1928, с. Кирилівка, нині Волновас. р-ну Донец. обл. – 09. 10. 2018, Донецьк) – гірничий інженер. Батько О. Зборщика. Доктор технічних наук (1985), професор (1986). Премія РМ СРСР (1991). Державна премія України в галузі науки і техніки (1993). Державні нагороди СРСР. Орден «За заслуги»...
(псевд. – Костенко-Київський; 22. 11. 1922, Київ) – композитор. Учасник 2-ї світової війни. Член Національної ліги українських композиторів (1993). Літ.-мист. премія ім. Д. Луценка «Осіннє золото» (2003). Закін. Київ. технол. інститут легкої промисловості (1952) та Нар. консерваторію (1965; викл....
(10(22). 11. 1838, м. Сквира, нині Київ. обл. – 24. 09. 1924, там само) – історик, нумізмат, археолог. Закін. гімназію в Житомирі, 1859 вступив на істор.-філол. відділ. Університету св. Володимира у Києві, де навч. у В. Антоновича. Зустрічався з Т. Шевченком під час його перебування в Києві...
(10(22). 11. 1872, м-ко Немирів Брацлавського пов. Подільської губ., нині місто Вінницького р-ну Вінницької обл. — 24. 06. 1948, Одеса) — біохімік. Магістр фармації (1907), доктор медичних наук (1936, без захисту дисертації), професор (1922). Закінчив фармацевтичне відділення...
(22. 11. 1938, Одеса – 06. 07. 2017, там само) – живописець, графік, фотограф. Член НСХУ (1986). Диплом за кращий сатир. плакат Респ. конкурсу політ. плаката (Київ, 1986), диплом СХ СРСР за участь у Конкурсі плаката з безпеки дорож. руху (1987), 3-є м. Міжнар. конкурсу політ. плаката «Заради...
(22. 11. 1957, Львів) – фізик. Син Василя, брат Андрія Кітиків. Доктор фізико-математичних наук (1992). Член НТШ (1990) та Укр. фіз. товариства (1992). Закін. Львівський університет (1979), де 1985–94 й працював: 1993–94 – доцент кафедри експерим. фізики. 1994–2008 – проф. Академії ім. Я. Длуґоша...
(22. 11. 1946, м. Пружани Брест. обл., Білорусь) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1997). Закін. Харків. університет (1971). Працював 1968–69 в Інституті геол. наук АН УРСР; 1969–96 – в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ; 1996–2007 – в Інституті геохімії навколиш....
(22. 11. 1924, с. Ксаверове, нині Черкас. р-ну Черкас. обл. – 14. 05. 2016, Одеса) – лікар-офтальмолог. Доктор медичних наук (1974), професор (1983). Заслужений діяч науки УРСР (1986). Закін. Одес. мед. інститут (1950). Відтоді працювала в Інституті очних хвороб і тканин. терапії НАМНУ (Одеса):...
(22. 11. 1887, Кишинів – 27. 06. 1971, Херсон) – художник монументально-декоративного мисте-цтва. Член СХ Молдавії (1960), СХУ (1971). Учасник 1-ї світової війни. У Москві закін. 2-й кадет. корпус (1906), навч. у військ. училищі (1906–08). У 1918–19 перебував у Бессарабії, окупованій Румунією. За...
(22. 11. 1939, с. Закриниччя Баранів. р-ну Житомир. обл. – 26. 05. 2018, Київ) – лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (1993), професор (1996). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Закін. фіз.-мат. факультет Київ. пед. інституту (1963). Учителював. Від 1966 працював в...
(09(22). 11. 1916, с. Фараонівка, нині Сарат. р-ну Одес. обл. – 09. 04. 1998, Кишинів) – живописець. Народний художник Молд. РСР (1986). Державна премія СРСР (1990). Золоті медалі ВДНГ (1966, 1970). Член СХ Молдавії (1945). Навч. у Бухарест. АМ (1937–40; викл. Е. Стоєнеску, Ф. Ширато), Респ....
(22. 11. 1947, м. Лювен, Бельгія) – художник, графік, скульптор. Закін. відділ архітектури інтер’єру Вищої декор. школи (1966–69) та відділ малярства і скульптури мист. школи д-ра Ф. Алькорта (1978–82, обидві – Кордоба, Арґентина), де й почав працювати: спочатку як графік, згодом як художник і...
(22. 11. 1955, с. Куснища Любомльського, нині Ковельського р-ну Волинської обл.) — математик. Брат В. Романюка. Доктор фізико-математичних наук (1996), професор (2013). Державна премія України в галузі науки і техніки (2020), премія імені М. Крейна НАНУ (2013). Закінчив Львівський університет...
(10(22). 11. 1834, Київ – 22. 01 (04. 02). 1912, м. Ніжин, нині Черніг. обл.) – живописець і педагог. Закін. С.-Петербур. АМ (1862; майстерня К. Брюллова). Працював у Ніжині учителем малювання та чистописання у класич. гімназії при Юрид. ліцеї (1865–75), Істор.-філол. інституті князя Безбородька...
(22. 11. 1964, смт Райгородок Слов’ян., нині Краматор. р-ну Донец. обл.) – педагог. Доктор педагогічних наук (2008), професор (2010). Закін. Ворошиловгр. пед. інститут (нині Луганськ, 1987). Відтоді учителювала; від 1992 працює у Донбас. пед. університеті (м. Слов’янськ): 2008–12 – завідувач...
(22. 11. 1897, с. Воля Якубова, нині Дрогоб. р-ну Львів. обл. – 05. 10. 1969, Львів) – політичний і громадський діяч, правознавець. Закін. Віден. університет і торг. академію (10-і рр. 20 ст.). У 20-х рр. у Дрогобичі відкрив власну адвокат. канцелярію. Актив. учасник громад.-політ. життя...
(22. 11. 1941, Київ) – спортсмен (водне поло), тренер, фахівець у галузі фізичної культури і спорту. Майстер спорту (1962), суддя Респ. категорії з водного поло (1962). Кандидат педагогічних наук (1974). Закін. Київський інститут фізичної культури (1963). Гравець команд «Динамо» (1960–63) та...
(22. 11. 1932, с. Ковалівка Шишац. р-ну Полтав. обл. – 20. 10. 2007, Чернігів) – письменник. Член НСПУ (1998). Літ. премія ім. М. Коцюбинського (1995). Закін. Полтав. муз. училище (1951; клас домри Г. Замая та А. Сідака), Київ. консерваторію (1963). Працював у Будинку нар. творчості Полтави...
(22. 11. 1939, с. Курмани Недригайлів. р-ну Сум. обл. – 28. 12. 2011, Черкаси) – письменник, літературознавець, перекладач. Член НСПУ (1992). Міжнародна премія ім. Г. Сковороди (1996). Обл. літ.-публ. премія ім. В. Симоненка (2000). Закін. Київ. геол.-розвідув. технікум (1961) та ВПШ при ЦК КПУ...
(22. 11. 1931, м. Починок, нині Смолен. обл., РФ) – психолог. Доктор педагогічних наук (1985), професор (1985). Закін. Моск. центр. інститут фізичної культури (1955), Вищі спец. курси з авіакосміч. медицини і біології в Москві (1970). Працював у Моск. військ.-повітр. інж. академії (1955–59);...
(22. 11. 1975, м. Мукачево Закарпатської обл.) — військовик. Бригадний генерал (2023). Герой України (2023). Лицар ордена Богдана Хмельницького (2018, двічі 2022). Служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді, 57-й окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя...
(22. 11. 1950, с. Пашково Євр. автоном. обл., РФ) – тренер (вільна боротьба). Заслужений тренер України (1997). Закін. Смолен. інститут фізичної культури і спорту (РФ, 1974). Працював тренером-викл. СДЮШОР м. Калінінград (РФ, 1975–80); Київ. обл. ради спортивного товариства «Динамо» (1980–82)....
(22. 11. 1925, м. Брод на Саві, нині Славонски Брод, Хорватія – 03. 09. 2002, Заґреб) – югославська і хорватська актриса русинського походження. 1943 приєдналася до партизан. руху, під час 2-ї світової війни відвідувала курси актор. майстерності, брала участь у виставах Гол. театр. трупи при...
(22. 11. 1925, м. Галич, нині Івано-Фр. обл. – 16. 02. 1988, Львів) – лікар-фтизіатр. Доктор медичних наук (1970), професор (1971). Закін. Львів. мед. інститут (1950), де й працював від 1953: у 1969–88 – завідувач кафедри фтизіатрії і пульмонології. Вивчав особливості перебігу та антимікроб....
(02. 01. 1892, м. Хирів, нині Самбірського р-ну Львівської обл. — 22. 11. 1969, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — археолог. Брат Северина, чоловік Марії Пастернаків. Дійсний член НТШ (1929), Чеського (1926) та Австрійського (1944) археологічних товариств, член Українського історичного...
(London Jack; справж. – Джон Ґріффіт Чейні; John Griffith Chaney; 12. 01. 1876, м. Сан-Франциско, шт. Каліфорнія, США – 22. 11. 1916, містечко Ґлен-Еллен, шт. Каліфорнія) – американський письменник, публіцист. Рано почав трудове життя, змінив багато професій (робітник, матрос, золотошукач у...
(Брянських Петро Арсенійович; 30. 10. 1881, м. Іркутськ, Росія — 22. 11. 1937, м. Архангельськ, РФ) — церковний діяч. Закінчив Іркутську духовну семінарію (1902) і Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я (1907). Протягом 8-ми місяців слухав лекції з біблійських наук у...
(10. 01. 1910, Львiв – 22. 11. 2001, там само) – фахівець у галузі класичної філології, перекладач. Канд. фiлол. н. (1955), професор (1993). Член НСПУ (1992), дійс. чл. НТШ (1993), почес. чл. Польс. фiлол. товариства (1995). Лiт. премiя iм. М. Рильського (1993). Закін. Львівський університет...
(27. 10. 1894, с. Костянтинівка Полтав. губ., нині Сахновщин. р-ну Харків. обл. – 22. 11. 1937, Київ) – етнограф і літературознавець. Закін. Київський університет (1920). Відтоді викладав у Переяслав. пед. технікумі, від 1922 – у технікумах і труд. школах Києва. Працював н. с. Етногр. комісії...
(15. 03. 1934, с. Терпилівка, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл. – 22. 11. 2005, Львів, похов. у рідному селі) – літературознавець, перекладач, поет. Кандидат філологічних наук (1975). Член НТШ. Закін. Львівський університет (1957). Працював архіваріусом і перекладачем в архіві у Львові; 1961–92...
(18(30). 11. 1852, Куп’янський пов. Харківської губ. — 09(22). 11. 1900, Харків) — лікар-хірург. Доктор медицини (1879), професор (1887). Закінчив Харківський університет (1875), де був залишений стипендіатом при факультетській хірургічній клініці. Від 1876 служив військовим лікарем. 1879—83...
(Заикин Иван Михайлович; 05(17). 11. 1880, с. Верхнє Тализіно, нині Нижньогород. обл., РФ – 22. 11. 1948, Кишинів) – російський атлет, борець, авіатор. Один з найвидатніших борців поч. 20 ст. Демонстрував феномен. фіз. силу: переносив на спині корабел. якір вагою 300 кг, на його грудях розбивали...
(30. 03. 1950, с. Луг-над-Тисою Марамурес. пов., Румунія – 22. 11. 2020, Бухарест) – український письменник у Румунії. Член СП Румунії, НСПУ. Премія СП Румунії (1973, 2008). Закін. укр. відділ. філол. факультету Бухарест. університету (1973). Відтоді працював у Бухаресті: ред. видавництва...
(псевд.: О. Хоменко, О. Паський; 13. 03. 1866, с. Старий Потік Вінницького пов. Подільської губ., нині Потоки Жмеринського р-ну Вінницької обл. — 22. 11. 1925, Варшава) — журналіст, громадсько-політичний діяч. Батько Г. Саліковського. Навчався у Шаргородській духовній школі (нині Жмеринський р-н)...
(25. 09(08. 10). 1904, м. Новогеоргіївськ Херсон. губ., нині затопл. водами Кременчуц. водосховища – 22. 11. 1999, Харків) – зоолог, гідробіолог, еколог. Батько О. Лукіна. Доктор біологічних наук (1942), професор (1943). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. ІНО (1926), де й працював до 1929. У...
(07(19). 11. 1840, маєток Ворково Вітеб. губ., нині Латвія – 09(22). 11. 1901, С.-Петербург) – біолог. Доктор зоології (1867), академік С.-Петербур. АН (1890). Премії ім. К. Бера (1867, 1870), ім. Ф. Бранта (1891) С.-Петербур. АН, ім. Серра Париз. АН (1884, 1887). Закін. С.-Петербур. університет...
(Korsakas Kostas; псевд. – Jonas Radžvilas; 05(18). 10. 1909, містечко Пашвітініс, нині Литва – 22. 11. 1986, Вільнюс) – литовський письменник, літературознавець. Академік АН Литов. РСР (1949). Заслужений діяч науки Литов. РСР (1959). Нар. письменник Литов. РСР (1979). Державні нагороди СРСР....
(07(19). 07. 1893, м. Чигирин Київської губ., нині Черкаського р-ну Чеpкaської обл. — 22. 11. 1974, м. Фpaнкфуpт-нa-Мaйні, Німеччинa) — біофізик. Закінчив Колегію П. Ґалаґана та Університет святого Володимира (1918) у Києві, де й працював до 1920. Від 1921 — у Болгарії. 1922 на запрошення свого...
(17. 06. 1924, с. Харківці Остропіл., нині Старосиняв. р-ну Хмельн. обл. – 22. 11. 1991, Ужгород) – письменник, перекладач, публіцист. Член СПУ (1950). Учасник 2-ї світової війни. Держ. і бойові нагороди СРСР. Премія ім. Лесі Українки (1985). Закін. ВПШ (Київ, 1949). Декларативні мотиви,...
(Корин Павел Дмитриевич; 25. 06(07. 07). 1892, с. Палех, нині смт Іванов. обл., РФ – 22. 11. 1967, Москва) – російський живописець, графік, реставратор і колекціонер. Дійсний член АМ СРСР (1958). Народний художник РРФСР (1958) та СРСР (1962). Сталін. (1952) і Ленін. (1963) премії. Закін. Моск....
(05. 05. 1855, Прага – 22. 11. 1926, Львів) – актриса, співачка (сопрано). З дитинства проживала у Сх. Галичині. Мала муз. освіту. Виступала у складі трупи Ю. П’ясецької в Тернополі (1877–80); Театру товариства «Руська бесіда» та Руського нар. театру у Львові (1882–1914, 1917–18); польс. мандрів....
(28. 11 (10. 12). 1883, Одеса – 22. 11. 1954, Нью-Йорк, похов. у Москві) – радянський правознавець і дипломат. Доктор держ. і правових н. (1935), академік АН СРСР (1939). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1913). Під час навчання неодноразово заарештовувався за участь у студент....
(10. 01. 1942, с. Хоросток Славут. р-ну Кам’янець-Поділ. обл., нині Шепетів. р-ну Хмельн. обл. – 22. 11. 2020, Хмельницький) – письменник. Член НСПУ (1979), НСЖУ (1980). Міжнар. літ. премія ім. І. Кошелівця (2001), премії ім. В. Булаєнка (1993), ім. Б. Хмельницького (1997), ім. М. Годованця...
(23. 01. 1905, м. Бахчисарай, нині АР Крим – 22. 11. 1996, м. Марґілан, Узбекистан) – кримськотатарський мовознавець, перекладач. Кандидат філологічних наук (1934). Закін. Бакин. університет (1927). Учителював; від 1934 – доцент Крим. пед. інституту та н. с. НДІ кримськотатар. мови і літ-ри...
(09(22). 04. 1903, с. Артельне Курс. губ., Росія – 22. 11. 1984, м. Дрогобич Львів. обл.) – співак (баритон), педагог. Лауреат 2-го Всесоюз. конкурсу вокалістів (Ленінград, нині С.-Петербург, 1935, 3-я премія). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. муз. студію Дорпрофсожу Пд....
(23. 07(04. 08). 1883, м. Новоград-Волинський Волин. губ., нині Житомир. обл. – 22. 11. 1970, Київ) – хімік. Доктор технічних наук (1936), професор (1936), академік АН УРСР (1939). Сталінcька премія (1950). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1909), де й викладав до 1956:...
(Любавский Матвей Кузьмич; 01(13). 08. 1860, с. Великі Можари Рязан. губ., Росія – 22. 11. 1936, м. Уфа, Башкортостан, РФ) – російський історик. Доктор історії (1901), академік АН СРСР (1929). Закін. Рязан. духовну семінарію (1878) та Моск. університет (1882), де й працював (з перервою): від 1902...
(Олексій Андрійович; 10. 07. 1941, с. Твердині Затурцівського, нині Володимирського р-ну Волинської обл. — 22. 11. 2022, Київ) — письменник, перекладач. Член НСПУ (2005). Закінчив Львівський університет (1964). На педагогічній і журналістській роботі у Волинській, Житомирській та Київській обл....
(13. 05. 1878, Київ – 22. 11. 1960, м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина) – колекціонер, археолог. Син К. Жука. Закін. Петров. с.-г. академію у Москві та Археол. інститут у С.-Петербурзі. Викладав у гімназії. Від 1921 – експерт Всеукр. істор. музею ім. Т. Шевченка. Викл. Київ. археол. інституту (від...
(03. 06. 1897, с. Хомяково, нині Тульської обл., РФ — 22. 11. 1969, Кишинів) — лікар-невролог. Доктор медичних наук (1935), професор (1940). Заслужений діяч науки Молдавської РСР (1949). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Московський університет (1922). Працював у Державному інституті...
(29. 11(11. 12). 1851, Миколаїв – 22. 11. 1925, Рим) – правознавець, письменник. Закін. Микол. реал. гімназію (1868), юрид. факультет С.-Петербур. університету (1875) зі ступ. канд. права. Відтоді працював у С.-Петербур. окруж. суд. палаті: від 1879 – присяж. повіреним, від 1913 – головою ради...
(Pawlik Stefan; 11. 07. 1864, м. Мислєниці, нині Малопольського воєводства, Польща — 22. 11. 1927, Львів) — польський економіст. Навчався у Краківській вищій реальній школі, Вищій школі рільництва (Відень, 1885—88), спеціалізувався із суспільної економіки та рільничої адміністрації у Відні та...
(Lewicki Tadeusz; 29. 01. 1906, Львів – 22. 11. 1992, м. Краків, Польща) – польський сходознавець-арабіст, історик-медієвіст, джерелознавець. Дійсний член Польської АН. Закінчив гімназію у Львові (1925), навчався на правничому відділі Львівського університету. 1928 вивчав політичні науки і східні...
(Klawek Aleksy; 11. 05. 1890, м. Роґозно, нині Великопольс. воєводства, Польща – 22. 11. 1969, м. Катовіце, Польща, похов. у рідному місті) – польський теолог, сходознавець. Від 1909 навч. у духов. семінаріях у Познані й Ґнєзно (1913 рукопокладений на священика), 1914–17 – в університетах...
(24. 11(06. 12). 1883, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 22. 11. 1972, м. Заліщики Терноп. обл.) – антрепренер, актор, режисер. Театр. діяльність розпочав 1906 як актор. Після закінчення 1-ї світової війни був інтернований. Після звільнення 1920 грав у «Новому драм. театрі ім. І....
(21. 05. 1948, Ужгород – 22. 11. 2015, Київ) – художник театру, педагог. Син О. Бурліна. Член НСХУ (1978). Закін. Київський художній інститут (1976; майстерня Д. Лідера). Працював гол. художником Київ. театру оперети (1980–84) й Київ. театру опери і балету для дітей та юнацтва (1984–89). Від 1989...
(25. 09. 1924, с. Бєловське, нині Бєлгород. обл., РФ – 22. 11. 2012, Харків) – військовик. Генерал-майор (2001). Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Повний кавалер орденів «За заслуги» (1994, 2005, 2012) та Богдана Хмельницького (1998,...
(18(30). 01. 1872, С.-Петербург – 22. 11. 1944, Москва) – конструктор-винахідник авіаційного ранцевого парашута, актор. З походження українець. Батьки народилися у Полтаві, де К. закін. гімназію та Петров. кадет. корпус і служив у 33-му Єлец. полку. 1894 закін. Київ. військ. училище і перебував...
(24. 08. 1926, м. Кам’янське, нині Дніпропетровської обл. — 22. 11. 2014, Київ) — хімік. Дочка Й. Штокала. Доктор хімічних наук (1987), професор (1988). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1950). Працювала 1951—68 в Інституті загальної і неорганічної хімії АН УРСР; від 1968 — у...
(19. 04 (02. 05). 1915, Одеса – 22. 11. 1993, там само) – живописець і графік. Член СХУ (1974). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. в Одес. буд. інституті (1938– 41), закін. Одес. художнє училище (1952; викл. Л. Мучник, В. Токарев). Учасник обл. (від 1952), респ. (від 1966)...
(12. 02. 1904, с. Бреза, нині Козаківка Болехів. р-ну Івано-Фр. обл. – 22. 11. 1973, Львів) – перекладач, мово- та літературознавець. Закін. Львівський університет (1935). Викладав лат. та української мови в гімназії товариства «Рідна школа» в Тернополі; 1940–73 (з перервою) – на каф. класич....
(05. 02. 1913, с. Мельнич, нині Жидачів. р-ну Львів. обл. – 22. 11. 1997, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) – хімік. Дійсний член НТШ у Канаді (1954). Закін. Рогатин. духовну семінарію (нині Івано-Фр. обл., 1934), навч. в УВУ у Празі (1939–45) та у Вищому тех. інституті Праги. Двічі був...
(22. 02. 1936, с. Мамаївці, нині Чернівецького р-ну Чернівецької обл. — 22. 11. 2004, Київ) — фахівець у галузі механіки. Доктор фізико-математичних наук (1973), професор (1986). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1988). Закінчив Чернівецький університет (1958). Учителював, працював на...
(21. 10(02. 11). 1890, м. Коростишів, нині Житомир. обл. – 22. 11. 1956, Харків) – співак, педагог. Професор (1940). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1953). Закін. Муз.-драм. школу М. Лисенка в Києві. Співу навч. у М. Бруно-Вібер, О. Муравйової, А. Єгорова. 1919–21 – соліст Київ. і Харків. губерн....
(02. 04. 1923, м. Ростов-на-Дону, РФ – 22. 11. 1994, м. Ялта, АР Крим) – фахівець у галузі біохімії виноробства. Дружина Г. Валуйка. Доктор технічних наук (1975), професор (1977). Закін. Краснодар. інститут харчової промисловості (РФ, 1946). Відтоді працювала у ВНДІ винограду і вина «Магарач»...
(08. 02. 1866, с. Поріччя Рудків. пов., Галичина, нині Городоцького р-ну Львів. обл. – 22. 11. 1933, Львів) – педагог, літературознавець, бібліограф. Навч. у гімназіях м. Перемишль (нині Підкарпат. воєводства, Польща) і Бережани (нині Терноп. обл.), на філос. факультеті Львів. університету...
(05(18). 06. 1915, ст. Христинівка Київ. губ., нині місто Черкас. обл. – 22. 11. 2006, Одеса) – фахівець у галузях деталей машин і машинознавства. Доктор технічних наук (1966), професор (1962). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1975). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін....
(22. 11. 1977, м. Володимир-Волинський, нині Володимир Волинської обл.) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (2021). Закiнчив Львiвський університет (1999). Вiд 2002 працює в Iнститутi фiзики конденсованих систем НАНУ (Львів): 2019—22 — завідувач лабораторії статистичної фізики складних...
(01. 12. 1943, смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл. – 22. 11. 2022, там само) – народна майстриня керамічної іграшки та дрібної пластики. Заслужений майстер народної творчості (2006). Премія ім. Д. Щербаківського (1999). Член НСМНМУ (1992). Ліпити іграшку навч. у матері Н. Каленич. Працювала на...
(30. 06. 1956, Київ – 22. 11. 2021, там само) – літературознавець. Син Євгена, брат Ігоря Кравченків. Кандидат філологічних наук (1985). Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1996). Закін. Київ. пед. інститут (1977). Учителював, викладав у Київ. університеті (1986–91, 2008–11), Київ. театр....
(Зубов Константин Александрович; 08(20). 09. 1888, с. Базарний Сизган, нині смт Ульянов. обл., РФ – 22. 11. 1956, Москва) – російський актор, режисер, педагог. Народний артист СРСР (1949). Сталінcька премія (1946, 1947, 1948, 1951). Державні нагороди СРСР. Навч. на істор.-філол. факультеті Париз....
(19. 08. 1918, Харків – 22. 11. 1977, Київ) – цимбаліст, диригент, педагог. Батько Ю. Незовибатька. Канд. мистецтвознавства (1972). Заслужений артист УРСР (1957). Учасник 2-ї світової війни, бойові нагороди. Навч. у Харків. (1935–36, 1937–38), Моск. (1936–37), Київ. (1956–60; кл. хор. та...
(22. 07. 1895, м. Костянтиноград Полтавської губ., нині Красноград Харківської обл. — 22. 11. 1962, Чернівці) — актор. Заслужений артист УРСР (1946). Закінчив Красноградське реальне училище (1912). Виступав в антрепризі М. Синельникова. 1928—31 — актор Дніпропетровського драматичного театру імені...
(26. 04(08. 05). 1867, Сімферополь – 22. 11. 1941, Ленінград, нині С.-Петербург) – живописець, графік і письменник. Закін. Одес. художню школу (1888), навч. у С.-Петербур. АМ (1888–90; майстерня Б. Віллевальде), Париз. школі витонч. мистецтв (1891–92; викл. Ж.-Л. Жером). Працював в Одесі та на...
(11(24). 05. 1916, ст. Хайлар, нині Приморського краю, РФ — 22. 11. 1988, Одеса) — живописець. Чоловік Л. Попової. Заслужений художник України (1975). Член СХУ (1948). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив архітектурний факультет Одеського інженерно-будівельного...
(20. 12. 1901, м. Катеринослав, нині Дніпро – 22. 11. 1968, Харків) – лікар-патологоанатом. Доктор медичних наук (1955), професор (1961). Закін. Харків. мед. інститут (1924). У 1926–31 працювала в Інституті лаборатор. діагностики (Харків); від 1931 – у Харків. НДІ мед. радіології: 1949–63 – зав....
(09 (21). 12. 1899, м. Рені, нині Одес. обл. – 22. 11. 1986, Ленінград, нині С.-Петербург) – астроном. Доктор фізико-математичних наук (1941). Закін. Ленінгр. університет (1923). Відтоді працював у Пулков. обсерваторії (Ленінгр. обл., РФ): 1941–42 – директор, 1945–72 – завідувач відділу фотогр....
(18. 12. 1965, с. Коханівка Петропавлів. р-ну Дніпроп. обл. – 22. 11. 2015, м. Левалуа-Перре побл. Парижа) – спортсмен (спортивна гімнастика). Заслужений майстер спорту СРСР (1985). Закін. Моск. академію фізичної культури (1994). Багаторазовий чемпіон світу (м. Монреаль, Канада, 1985, в команді,...
(17. 06. 1938, с. Вишнева Балаклійського, нині Ізюмського р-ну Харківської обл. — 22. 11. 2006, Харків) — музично-громадський діяч. Заслужений працівник культури УРСР (1988). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1999). Закінчив Харківський інститут культури (1968). Працював головним адміністратором,...
(06. 05. 1918, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 22. 11. 1974, Київ) – інженер-будівельник. Доктор технічних наук (1972), професор (1972). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди СРСР та Польщі. Закін. Дніпроп. інж.-буд. інститут (1941). Працював у Київ. інж.-буд. інституті: асист.,...
(20. 04. 1912, Баку – 22. 11. 1988, Одеса) – фахівець у галузі нафтової промисловості. Кандидат технічних наук (1966). Герой Соц. Праці (1960). Сталінcька премія (1950). Державні нагороди СРСР. Закін. Азерб. нафт. інститут (1933). Працювала на виробництві. 1954–62 очолювала Одес. нафтоперероб....
(10. 06. 1884, с-ще Великий Бичків, нині смт Рахів. р-ну Закарп. обл. – 22. 11. 1942, м. Ош, Киргизстан) – громадсько-політичний діяч. Працював на виробництві, займався самоосвітою. Від 1900 – чл. с.-д. гуртка, учасник страйкової боротьби. Під час 1-ї світової війни мобілізов. до австро-угор....
(02. 05. 1939, м. Тульчин Вінницької обл. — 22. 11. 2016, Київ) — фахівець у галузі системотехніки. Доктор технічних наук (1992), професор (1993). Закінчив Київський політехнічний інститут (1962), де відтоді й працював (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний...
(24(11). 01. 1907, с. Вигнанка, нині Люблінського воєводства, Польща — 22. 11. 1980, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — громадський і кооперативний діяч, історик-аматор. Чоловік Є. Пастернак. Дійсний член Товариства українських інженерів у Канаді. Закінчив Данциґську вищу технічну школу...
(30. 05. 1950, с. Літки Броварського р-ну Київської обл. – 18. 11. 2025, Київ) – археолог, історик. Доктор історичних наук (1991), професор (1997), член-кореспондент НАНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (2012). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Премії ім. М....
(17. 01. 1942, м. Городок Львів. обл. – 16. 11. 2025, Львів, похований у рідному місті) – прозаїк, літературознавець. Чоловік Н.-Л. Горак. Канд. хім. н. (1971). Член НСПУ (1988). Закін. Львівський університет (1964). Працював у Борислав. НДІ орган. хімії; в Укр. НДІ поліграф. промисловості; на...
(06. 12. 1934, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 13. 11. 2025, Київ) – артистка балету, педагог. Народний артист УРСР (1974). Ґран-Прі 2-го Міжнар. фестивалю танцю в Парижі (1964). Закін. Київ. хореогр. училище (1954; кл. Г. Березової). 1955–78 – солістка Київ. театру опери та балету ім. Т....
(01. 01. 1946, м. Кіль, Німеччина – 13. 11. 2025, Лондон) – британська письменниця українського походження. Народилася у таборі для біженців, була перевезена батьками до Великої Британії, де й проживала. Закін. Університет у м. Кіль (1968), магістратуру Університету Шеффілд Халлам (1969), де...
(21. 05. 1948, Ужгород – 22. 11. 2015, Київ) – художник театру, педагог. Син О. Бурліна. Член НСХУ (1978). Закін. Київський художній інститут (1976; майстерня Д. Лідера). Працював гол. художником Київ. театру оперети (1980–84) й Київ. театру опери і балету для дітей та юнацтва (1984–89). Від 1989...
(18. 12. 1965, с. Коханівка Петропавлів. р-ну Дніпроп. обл. – 22. 11. 2015, м. Левалуа-Перре побл. Парижа) – спортсмен (спортивна гімнастика). Заслужений майстер спорту СРСР (1985). Закін. Моск. академію фізичної культури (1994). Багаторазовий чемпіон світу (м. Монреаль, Канада, 1985, в команді,...
(15. 03. 1934, с. Терпилівка, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл. – 22. 11. 2005, Львів, похов. у рідному селі) – літературознавець, перекладач, поет. Кандидат філологічних наук (1975). Член НТШ. Закін. Львівський університет (1957). Працював архіваріусом і перекладачем в архіві у Львові; 1961–92...
22 листопада 1918, а його облога укр. армією до квітня 1919. Події від березня 1918 увійшли в історіографію як Листопадова національно-демократична революція (ін....
22 листопада 2012 – А. Буткявічюс), який формує РМ. Керівника та чл. уряду затверджує сейм. Конституцію країни прийнято на референдумі 25 жовтня 1992 (набула чинності 2 листопада 1992, змінена 2003)....
22 листопада 1918, коли частина антисемітськи налаштованих поляків вчинила у Львові євр. погром. Серед євр....
22 листопада розробив план операції «по выявлению контрреволюционных центров, организующих саботаж и срыв хлебозаготовок»....
22 листопада 1955 Військ. колегія Верхов. суду СРСР скасувала вирок у кримінал. справі Євр. антифашист....
22 листопада, різнилися від даних Нац. екзит-полу більше як на 15 %, що свідчило про надзвичайно масштабні й системні фальсифікації....
22 листопада 1922 року, встановлено почесні звання: заслужений артист і художник УСРР, народний артист і художник УСРР....
22 листопада 1918 українські війська відступити зі Львова. Уряд ЗУНР виїхав до Тернополя, який став новою столицею держави....
22 листопада 1918 укр. війська відступити зі Львова. Того ж дня польс. вояки вчинили євр. погром. Уряд ЗУНР виїхав до Тернополя, а на поч....
22 листопада до 3 грудня 2004. Не залишилися осторонь подій керівники міжнародних організацій, зокрема ЄС, а також уряди РФ і США....
22 листопада – у с. Куровичі (нині Золочів. р-ну Львів. обл.), від 25 листопада – у м. Бережани (нині Терноп....
22 листопада 2004 сотні тисяч людей вийшли на Майдан Незалежності у Києві, протестуючи проти фальсифікацій результатів другого туру президент....
22 листопада 1955 Верхов. суд СРСР переглянув висновок ген. прокурора по «справі Євр. антифашист. комітету», скасував вироки й ухвалив рішення про її припинення....
22 листопада 1991 відбувся 2-й з’їзд Укр. респ. добровіл. протипожеж. товариства, на якому ухвалено новий статут і змінено назву на сучасну – Д....
22 листопада 1943 у Будераз. школі під охороною вояків УПА відбулася конф. поневолених народів Сх. Європи та Азії....
22 листопада 1943 на таємній конференції у житомир. лісах за участю делегатів 12-ти нерос. народів, де була сформульована платформа спільної рев....
22 листопада 1972 року до 8 червня 1973 року. Під тиском європейських держав у грудні 1972 року Радянський Союз дав згоду на розгляд проблематики гуманітарного співробітництва, а у січні 1973 року – заходів у військовій сфері....
22 листопада 1943. На фронтах 2-ї світової війни воювали 777 лозуватців, з них 400 загинули. Нині працює потужне птахогосподарство....
22 листопада 1933, процитував нотатку з ж. «Тризуб» (Париж), в якій повідомлялося про поч. вид. «М. в....
22 листопада 1921 ростріляно. Їх поховали у братській могилі поблизу церкви. На місці розстрілу воїнів УНР на пожертви укр....
22 листопада – 11 грудня 1918 на 16-ти засіданнях (на одному із них як експерт виступив В. Вернадський) вироблено відповід....
22 листопада 1917 ген. секретар у військ. справах С. Петлюра видав наказ про повну українізацію військ Пд....