(28. 01. 1938, с. Успенка, нині у межах смт Краснопілля Сум. обл. – 14. 01. 2016, Запоріжжя) – важкоатлет, громадський діяч, педагог. Майстер спорту (1958). Заслужений майстер спорту (1964). Суддя міжнародної категорії (1964). Орден «За заслуги» 3-го (2002), 2-го (2008) ступ. Закінчив Харківський...
(28. 01. 1941, с. Долинівка Гайворон. р-ну Одес., нині Кіровогр. обл. – 05. 08. 2021, Київ) – політичний діяч. Генерал армії України (1994). Кандидат юридичних наук (1998). Народний депутат України (1995–98, 1998–2000). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2001). Орден Свободи (2021,...
(28. 01. 1951, с. Клішківці Хотинського р-ну Чернівецької обл. – 31. 01. 2018, Київ) – космонавт. Генерал-майор (1998). Герой України (1999). Кандидат технічних наук (2006). Ордени «За мужність» 1-го ступеня (1998), «За заслуги» 3-го ступеня (2011). Народний депутат України 4-го скликання...
(28. 01. 1911, Полтава – 29. 06. 2003, Харків) – радіофізик, радіоастроном. Доктор технічних наук (1943), професор (1944). Акад. НАНУ (1969). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Сталінcька премія (1952). Держ. премії СРСР (1977) та України (1997) у галузі н. і т., Золота медаль ім. О....
(Консовский Алексей Анатольевич; 15(28). 01. 1912, Москва – 20. 07. 1991, там само) – російський актор, артист розмовного жанру. Нар. арт. РРФСР (1976). Державна премія РРФСР ім. братів Васильєвих (1966). Закін. Держ. експеримент. театр. технікум при Держ. театрі ім. В. Мейєрхольда (Москва,...
(28. 01. 1961, Харків) – лікар-терапевт. Син А. Березнякової. Доктор медичних наук (1992), професор (1994). Закін. Харків. мед. інститут (1983). У 1987–91 – асист., від 1992 – завідувач кафедри Харків. мед. академії післядиплом. освіти. Осн. напрями наук. діяльності: діагностика та лікування...
(28. 01. 1948, Тбілісі) — лікар-фтизіатр, пульмонолог. Доктор медичних наук (1998), професор (2002). Закінчила Львівський медичний інститут (1974). Працювала лікарем. Від 1976 — науковий співробітник Львівського НДІ епідеміології та гігієни; від 1993 — у Львівському медичному університеті: від...
(Ключевский Василий Осипович; 16(28). 01. 1841, с. Воскресенське, нині Пензен. обл., РФ – 12(25). 05. 1911, Москва) – російський історик. Акад. С.-Петербур. АН (1900). Закін. Моск. університет (1865), де й працював: від 1882 – професор кафедри рос. історії, водночас 1887–89 – декан істор.-філол....
(28. 01. 1939, м. Новокузнецьк, РФ – 12. 04. 1999, м. Комсомольськ-на-Амурі, РФ) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1985), професор (1987). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1990). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1965), де й працював: доцент (1973–85),...
(28. 01(10. 02). 1903, с. Кищенці, нині Фастів. р-ну Київ. обл. – 31. 10. 1985, Львів) – живописець і графік. Батько Ярослава, дід Ольги Кравченків. Член СХУ (1972). Закін. Київський художній інститут (1930; викл. М. Бойчук, А. Таран). Заарешт. у серпні 1930 «за системат. антирад. діяльність»,...
(28. 01. 1962, Житомир) – живописець, іконописець. Заслужений художник України (2016). Закін. Київський художній інститут (1990; викл. В. Шаталін). 1982–84 та від 1990 – викладач Олександрій. дит. худож. школи (Кіровогр. обл.). Працює у галузі станк. живопису в жанрах канонічно профес. та нар....
(Александрович-Дочевський; 28. 01. 1918, м. Боржомі, Грузія – 09. 03. 1997, Київ) – графік. Батько А. Александровича-Дочевського. Закін. Вище театр. училище ім. М. Щепкіна при Малому театрі (Москва, 1940, вчитель О. Бичков), грав на сцені цього театру. 1941–45 – у складі актор. колективу виступав...
(28. 01. 1982, Київ) – письменниця, перекладачка, літературний критик. Сестра Д. Матіяш, дружина К. Москальця. Премії видавництва «Смолоскип» (2004), Фонду Л. та П. Ковалевих (2010), «Літакцент року – 2014». Закін. Нац. університет «Києво-Могилян. академія» (2004). Працює ред....
(28. 01. 1935, Київ) – композитор, музикознавець. Член НСКУ (1961). 1-а премія Всесоюз. огляду молодих композиторів (Москва, 1962). Закін. екон. факультет Київ. університету (1956), Київ. консерваторію (1959; кл. Б. Лятошинського). 1966–69 викладав теорію і композицію у Київ. консерваторії....
(16(28). 01. 1871, с. Яриловичі Городнян. пов. Черніг. губ., нині с. Старі Яриловичі Ріпкин. р-ну Черніг. обл. – 21. 08(03. 09). 1910, Чернігів) – історик, архівіст, крає- знавець. Закін. Черніг. духовну семінарію (1894). Служив у Черніг. духов. консисторії (1895–1903); вчителював у...
(28. 01. 1918, с. Балакири, нині Городоцького р-ну Хмельн. обл. – 11. 10. 1989, м. Кам’янець-Подільський Хмельн. обл.) – педагог. Кандидат фізико-математичних наук (1961). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Кам’янець-Поділ. пед. інституті (1935), закін. Ніжин. пед. інститут...
(28. 01. 1952, м. Тячів Закарп. обл.) – архітектор, живописець і графік. Закін. Львів. політех. інститут (1977). Відтоді працював у галузі ландшафт. архітектури у Львові; гол. арх., гол. художник м. Урай Тюмен. обл., РФ (1982–89). На творчій роботі у Львові. Учасник мистецьких виставок від 1993....
(Костянтин Володимирович; псевд. – К. Вишевич; 28. 01. 1874, С.-Петербург – 14. 10. 1933, Прага) – історик права, громадсько-політичний діяч, дипломат. Батько І. Лоського. Дійсний член НТШ (1928). Вивчав історію у Варшав., право – у С.-Петербур. університетах. Від 1896 працював у ред. ж....
(16(28). 01. (за ін. даними – 02(14). 03.) 1854, м. Гайсин Поділ. губ., нині Вінн. обл. – 13(26). 05. 1912, Київ) – лікар-патологоанатом, епідеміолог. Доктор медицини (1882), професор (1895). Закін. Харків. університет (1876). Від 1877 – прозектор військ. шпиталів на Кавказі. Підвищував...
(28. 01. 1857, с. Вашківці, нині місто Вижниц. р-ну Чернів. обл. – 27. 04. 1928, Чернівці) – живописець. Закін. Віден. АМ (1881; викл. Р. Ейтельберґер, Л. Мюллер). Викладав малювання у ліцеї в Радівцях (Румунія, 1883–91); відтоді – у Чернівцях: художник Буковин. митрополії; викл. вищої...
(28. 01. 1969, Київ) – співачка (сопрано), педагог. Дочка Н. Куделі. Народний артист України (2015). Національна премія України імені Т. Шевченка (1998). Дипломантка міжнар. конкурсів опер. співаків (Рим, 1997; Белґрад, 1998), лауреатка Міжнар. конкурсу опер. співаків ім. С. Крушельницької...
(28. 01. 1930, с. Захарiвцi, нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл. – 05. 04. 2011, Київ) – архiтектор. Батько О. Ігнащенко. Дійсний член НАМУ (2006), Укр. академії архітектури (2002). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Народний художник України (2010). Держ. премiя України iм. Т. Шевченка (1974)....
(28. 01. 1962, с. Хоцунь Любешів. р-ну Волин. обл.) – фахівець у галузі екологічної безпеки транспортних засобів. Доктор технічних наук (2004), професор (2006). Закін. Київ. автомоб.-дорож. інститут (1984). Працював у Донец. тех. училищі № 14 (1984–86); Луцькому індустр. інституті (1986–87,...
(16(28). 01. 1856, м. Кронштадт, нині Ленінгр. обл. – 30. 01. 1925, Лондон) – гістолог, ембріолог. Доктор медицини (1882), професор (1889). Закін. Харків. університет (1879), де був залиш. для підготовки до професор. звання, від 1883 працював приват-доцент, 1889–1910 – проф., водночас 1897–1901...
(28. 01. 1958, радгосп «Молода Гвардія» Кокчетав., нині Акмолин. обл., Казахстан) – політолог. Канд. істор. (1990), д-р політ. (2002) н., професор (2005). Закін. Вінн. пед. інститут (1982). Від 1984 працює у Вінн. тех. університеті: від 2002 – завідувач кафедри політології і права. Осн. напрям...
(15(28). 01. 1905, с. Баришівка Переяслав. пов. Полтав. губ., нині смт Київ. обл. – 09. 08. 1987, Київ) – прозаїк, літературознавець. Член літ. об’єднань «Молодняк», ВУСПП, СПУ (1934). Доктор філологічних наук (1964). Закін. Київ. ІНО (1928). Працював в. о. ред. ж. «Молодняк» (1931–32), завідувач...
(28. 01. 1912, с. Рудня, нині Волгоградської обл., РФ — 05. 11. 1979, м. Балашов Саратовської обл., РФ) — військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1941. Закінчив Об’єднану Середньоазіатську військову школу (Ташкент,...
(псевд.: Євген Слобожанин, Євген Берловський; 28. 01. 1929, с. Одринка Нововодолазького, нині Харківського р-ну Харківської обл. — 01. 08. 2017, м. Морріс-Плейнс, шт. Нью-Джерсі, США) — славіст, громадський діяч, публіцист. Іноземний член НАПНУ (1999). Науковий секретар УВАН, член управи НТШ. Член...
(28. 01. 1954, с. Ганьковиця Свалявського, нині Мукачівського р-ну Закарпатської обл.) — лікар-хірург. Чоловік О. Полянської. Доктор медичних наук (1996), професор (1997). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1978), де й працює від 1981 (нині Буковинський медичний університет): від 1997 —...
(28. 01(10. 02). 1915, с. Огульці, нині Валків. р-ну Харків. обл. – 17. 06. 1993, Харків) – ландшафтний архітектор. Закін. Харків. технікум зеленого будівництва (1933), екстернат паркобуд. факультету Харків. інституту інж. комунал. будівництва (1941). Працювала у Харкові: 1933–56 (з перервою) – у...
(16(28). 01. 1897, Одеса – 12. 04. 1986, Москва) – письменник, драматург, сценарист. Брат Євгена Петрова. Член-кореспондент Академії Гонкурів (Париж, 1976). Герой Соц. Праці (1974). Державні нагороди СРСР. Навч. у Одес. гімназії. Учасник 1-ї світової війни. Заарешт. ЧК, незабаром звільн. Від 1920...
(28. 01. 1962, с. Вараш Володимирецького р-ну, нині місто Рівненської обл.) — фахівець у галузі математичного моделювання та обчислювальних методів. Доктор фізико-математичних наук (2015), професор (2020). Закінчив Київський університет (1984), де від 2015 й працює: 2015—18 — завідувач...
(28. 01. 1897, с. Дєдно Мінської губ., нині Могильов. обл., Білорусь – 06. 10. 1975, Харків) – лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (1939), професор (1934), академік АМН СРСР (1960). Заслужений діяч науки УРСР (1967). Закін. Харків. мед. академію (1921). Працював лікарем у с. Довськ (нині...
(28. 01. 1969, с. Курячівка Білокуракин. р-ну Луган. обл.) – лікар-педіатр. Доктор медичних наук (2009), професор (2011). Закін. Луган. мед. інститут (1992), де й працювала (нині університет): 2010–14 – завідувач кафедри педіатрії факультету післядиплом. освіти; 2014–17 – професор кафедри...
(28. 01. 1943, с. Верхнячка, нині смт Уман. р-ну Черкас. обл.) – хімік. Доктор хімічних наук (1988), професор (1991), член-кореспондент НАНУ (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (2018), премія ім. Л. Писаржевського НАНУ (2002). Закін. Київський університет (1966). Працював...
(28. 01. 1962, м. Гомель, Білорусь) – мовознавець. Доктор філологічних наук (2003), професор (2012). Закін. Гомел. університет (1986), Бердян. пед. інститут (Запоріз. обл., 1997), де й працювала від 1988: декан філол. факультету (1996–99); від 2002 (з перервою) – у Київ. лінгвіст. університеті:...
(28. 01. 1919, с. Комарівка Канів. пов. Київ. губ., нині затопл. Канів. водосховищем – 03. 04. 2004, м. Краснодар, РФ) – педагог. Батько Ю. Легенького. Доктор педагогічних наук (1990), професор (1991). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Кустанай. учит. (нині Костанай, Казахстан, 1948), Моск....
(28. 01. 1934, м. Хмільник Вінн. обл. – 20. 02. 2022, Київ) – фахівець у галузі математичного і комп’ютерного моделювання. Доктор технічних наук (1974), професор (1978), член-кореспондент АПНУ (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Премія ім. Г. Проскури АН УРСР (1983). Закін....
(16(28). 01. 1881, с. Мизове Ковел. пов. Волин губ., нині Старовижів. р-ну Волин. обл. – після 1931) – громадський діяч. Брат Н. Абрамовича. Закін. Мелецьке духовне училище (1893), Волин. духовну семінарію у Кременці (1900), С.-Петербур. духовну академію (1904) зі званням магістранта. Одночасно...
(28. 01. 1983, м. Умань Черкаської обл.) — фахівець у галузі теплоенергетики та енергоефективних технологій. Доктор технічних наук (2016). Закінчила Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (2007). Від 2010 працює в Інституті технічної теплофізики НАНУ (Київ):...
(псевд.: Вадим Чечва, Іван Угриновський, Мстислав Верниволя, Мстислав Павленко, Орест Зірка, Педагог, Учень історії та ін.; 28. 01. 1920, с. Нижній Струтин, нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл. – 28. 02. 2005, м. Оквілл, провінція Онтаріо, Канада) – історик, славіст, педагог. Дійсний член НТШ і...
(28. 01. 1982, Київ) — геофізик. Доктор геологічних наук (2017). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (2005), де від 2008 й працює: 2008—14 — науковий співробітник, від 2014 — старший науковий співробітник, водночас 2012—14 — завідувач відділу міжнародного співробітництва, від 2018 —...
(28. 01. 1886, Львів – 11. 02. 1953, Краків) – історик літератури, архівіст. Доктор філології (1912), професор (1944). Член-кореспондент Польс. АМ (1938). Член Польс. істор. товариства й Товариства ім. А. Міцкевича у Львові. Офіцер. хрест ордену Відродження Польщі (1953). Закін. Львівський...
(28. 01. 1938, с. Новоселиця Полонського р-ну Кам’янець-Подільської обл., нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл. — 02. 03. 1995, Київ) — правознавець. Доктор юридичних наук (1985), професор (1988), академік АПрНУ (1992). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2021, посмертно). Закінчив...
(28. 01. 1942, Дніпропетровськ) – співак (лірико-драматичний тенор). Заслужений артист УРСР (1982). Закін. Харків. інститут мистецтв (1971; викл. Ю. Кулик, О. Степанова). 1966–67 – соліст Держ. нар. хору ім. Г. Верьовки; 1967–70 – диригент Черкас. укр. нар. хору; 1970– 71 – викладач Черкас. пед....
(28. 01. 1919, с. Мостище, нині Петрівське Козелец. р-ну Черніг. обл. – 13. 02. 2003, Тернопіль) – актор, письменник, театрознавець, перекладач. Батько В. Корнієнка. Заслужений працівник культури УРСР (1979). Член НСПУ (1958). Міжнародна премія ім. У. Самчука (2002). Учасник 2-ї світової війни....
(28. 01. 1934, м. Макіївка Сталін., нині Донец. обл.) – фахівець у галузі програмної інженерії систем реального часу. Доктор технічних наук (1990), професор (1991). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1979). Закін. Харків. політех. інститут (1956). Працював на виробництві; 1959–2002 –...
(28. 01. 1938, с. Домузла Іванів. р-ну Херсон. обл.) – фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (1988), професор (1991). Закін. Мелітоп. інститут механізації с. господарства (1960). Працював інж., ст. інж. Мелітоп. територ.-вироб. колгоспно-радгосп. упр. та Запоріз. обл. упр. с....
(28. 01. 1959, с. Крилос Галиц. р-ну Івано-Фр. обл.) – живописець, графік, мистецтвознавець. Канд. мистецтвознавства (2001). Закін. Косів. технікум нар. худож. промислів (1978), Львів. полігр. інститут (1986). У 1980–83 – науковий співробітник Івано-Фр. ХМ, 1983–86 – художник Івано-Фр. худож....
(28. 01. 1928, с. Дическулове, нині Новоукр. р-ну Кіровогр. обл. – 15. 09. 1990, Київ) – письменник. Член СПУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Навч. у Микол. військ.-мор. училищі (1946–49), Моск. військ. інституті іноз. мов (1951–53). Служив на Чорномор....
(28. 01. 1937, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – фахівець у галузі інформатики та обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (1996), професор (2003). Закін. Київ. політех. інститут (1964). Від 1962 працював у Інституті кібернетики АН УРСР (Київ); від 1967 – у Київ. НДІ мікроприладів; від 1975 – у...
(28. 01. 1938, Київ) — історик. Син Юхима, батько Олени Пушкіних. Кандидат історичних наук (1973), професор (1991). Закінчив Московський університет (1960). Відтоді перебував на комсомольській роботі у Дніпропетровську (нині Дніпро); від 1969 — у Дніпропетровському гірничому інституті (нині...
(16(28). 01. 1899, Одеса – 11. 01. 1984, Москва) – біогеохімік. Доктор біологічних наук (1937), професор (1933), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1956). Ленін. премія (1964). Премія ім. В. Вернадського АН СРСР (1981). Державні нагороди СРСР. Закін. Новорос. університет (1921) та ІНО (1924) в Одесі. Під...
(Дмитриев Юрий Алексеевич; 28. 01. 1956, м. Петрозаводськ, Карелія, РФ) – російський громадський діяч, публіцист. Закін. комунально-буд. технікум (1984), працював на виробництві. Від 1989 – пом.-секр. нар. депутата СРСР, від 1991 – пом. нар. депутата Держ. думи Росії. У 1996–2000 – депутат...
(28. 01. 1967, с. Єградківка Олександрівського, нині Кропивницького р-ну Кіровоградської обл.) — історик-міжнародник. Доктор історичних наук (2015), професор (2020). Закінчила Київський університет (1991). Від 1996 працювала у Службі інформаційно-аналітичного забезпечення органів влади...
(28. 01. 1934, Харків) – фахівець у галузі геології нафти і газу, органічної геохімії, математичної геології. Доктор геолого-мінералогічних наук (1969), професор (1971), академік РАН (1991). Заслужений діяч науки Респ. Саха (2011). Державна премія РФ у галузі н. і т. (1994), премії Уряду РФ...
(28. 01. 1937, м. Бердянськ, нині Запоріз. обл.) – фахівець у галузі організації та керування підприємствами. Доктор технічних наук (1989), професор (1990). Державна премія СРСР у галузі н. і т. (1977). Закін. Запоріз. маш.-буд. інститут (1960). Працював інж.-конструктором, гол. інж. Київ....
(28. 01. 1940, Київ) – фахівець у галузі фізики напівпровідників. Доктор фізико-математичних наук (1986), професор (1988), член-кореспондент НАНУ (1992). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1984), премії ім. С. Лебедєва (2004) та ім. В. Лашкарьова (2005) НАНУ. Заслужений діяч науки і техніки...
(28. 01. 1923, м. Ізюм, нині Харків. обл. – 13. 05. 2008, Київ) – військовик. Генерал-лейтенант авіації (2004). Двічі Герой Радянського Союзу (двічі 1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Повний кавалер ордена Богдана Хмельницького (1995, 1999, 2005). В армії від...
(28. 01. 1955, Київ) — ентомолог. Доктор біологічних наук (1999), професор (2002). Премія імені І. Шмальгаузена НАНУ (2014). Закінчив Київський педагогічний інститут (1977). Учителював. Від 1980 — в Інституті зоології НАНУ (Київ), провідний науковий співробітник відділу систематики ентомофагів та...
(28. 01. 1951, с. Клішківці Хотинського р-ну Чернівецької обл. – 31. 01. 2018, Київ) – космонавт. Генерал-майор (1998). Герой України (1999). Кандидат технічних наук (2006). Ордени «За мужність» 1-го ступеня (1998), «За заслуги» 3-го ступеня (2011). Народний депутат України 4-го скликання...
(28. 01. 1926, с. Пологи, нині місто Запоріз. обл.) – літературознавець. Доктор філологічних наук (1989), професор (1991). Закін. Київський університет (1949). Відтоді працювала у відділі рукописів ЦНБ АН УРСР (Київ); 1959–89 – доцент кафедри рос. літ-ри Київ. університету; 1989–98 – професор...
(псевд. – І. М. Михайлов; 16(28). 01. 1876, Мінськ – 05. 11. 1944, Москва) – оперний і драматичний режисер, музично-громадський діяч. Заслужений артист РСФРР (1936). Закін. училище правознавства в С.-Петербурзі (1897). Відтоді до 1900 – арт. і реж. драм. трупи М. Сабліної-Дольської; 1900–01 – у...
(справж. – Рудченко Панас Якович; 01(13). 05. 1849, м. Миргород, нині Полтав. обл. – 28. 01. 1920, Полтава) – прозаїк, драматург, поет, фольклорист, перекладач, публіцист і громадський діяч. Народився у сім’ї бухгалтера повіт. казначейства. Навч. у Миргород. парафіял. школі (1857–58), Гадяц....
(03. 08. 1925, смт Опішня Зіньків., нині Полтав. р-ну Полтав. обл. – 28. 01. 2021, там само) – майстер художньої кераміки. Брат П. Омеляненка. Заслужений майстер народної творчості України (1976). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1999). Премія ім. Д. Щербаківського (1995). Орден «За...
(псевд.: Л. Городничий, Л. Журбенко, Іван Левицький, Ів. Макуха; крипт.: А. Б., Б. П., Л. Ж. та ін.; 13. 09. 1873, с. Городниця, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 28. 01. 1965, Львів) – письменник, літературознавець, педагог. Брат Михайла, батько Нарциза Лукіяновичів. У рад. часи усупереч волі...
(16. 01. 1934, Москва – 28. 01. 2021, там само) – російський актор, артист розмовного жанру, педагог. З походження українець. Чоловік І. Купченко. Акад. Рос. академії кінематогр. мистецтв «Ніка». Орден «За заслуги» 3-го (2004) і 2-го (2014) ступ. Рос. нац. актор. премія ім. А. Миронова «Фіґаро»...
(Yeats William Butler; 13. 06. 1865, поселення Сендімаунт, нині в межах Дубліна — 28. 01. 1939, м. Ментона, Франція, похований у м. Слайґо, Ірландія) — ірландський поет, прозаїк і драматург. Нобелівська премія в галузі літератури (1923; за незмінно натхненну поезію, що у високохудожній формі...
(25. 01. 1940, м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл. – 28. 01. 2018, с. Йосипівка Магдалинів. р-ну Дніпроп. обл.) – поет, перекладач. Син С. Завгороднього. Член НСПУ (1979). Літ. премії ім. Ю. Смуула (Естонія, 1975, 1988), ім. М. Рильського (1996), «Благовіст» (2005). Закін. Дніпроп. університет...
(Lindgren Astrid Anna Emilia; 14. 11. 1907, м. Вімерб’ю, провінція Смоланд, Швеція – 28. 01. 2002, Стокгольм, похов. у рідному місті) – шведська письменниця, громадська діячка. Член соціал-демократ. партії Швеції. Почес. д-р Університетів у Лінчепінзі (Швеція, 1973), Лестері (Велика Британія,...
(Михайловский Николай Константинович; псевд. – Посторонний, Профан та ін.; 15(27). 11. 1842, м. Мєщовськ, нині Калуз. обл., РФ – 28. 01(10. 02). 1904, С.-Петербург) – російський публіцист, соціолог, літературний критик. Навч. у С.-Петербур. інституті гірн. інж. (1856–63), слухав лекції в...
(25. 03(06. 04). 1880, м. Смоленськ, Росія – 28. 01. 1954, Київ) – астроном, геофізик. Дід І. Нєізвєстного. Доктор астрономії (1915), професор (1915), академік ВУАН (1919–22), член-кореспондент АН СРСР (1927), академік АН УРСР (1939). Заслужений діяч науки УРСР (1951). Державні нагороди СРСР....
(псевд. – Г. Анатолюк; 14. 01. 1936, с. Мигалівці, нині Барського р-ну Вінн. обл. – 28. 01. 2006, Вінниця) – письменник. Член НСПУ (1982). Закін. Київ. політех. інститут (1958), Донец. університет (1969). Працював інж., журналістом, книговидавцем, зав. Кабінету молодого автора при Вінн....
(07. 10. 1938, с. Слободище Бердичівського р-ну Житомирської обл. — 28. 01. 2024, Київ) — мистецтвознавець, релігієзнавець. Доктор філософії (1990), мистецтвознавства (1992), богословських наук (2001), професор (1992), член-кореспондент НАНУ (2021). Премія імені І. Франка НАНУ (1990), Фонду...
(07. 07. 1916, Київ – 28. 01. 2005, м. Монреаль, провінція Квебек, Канада) – історик і публіцист, громадський і політичний діяч ОУН(м). Син Дмитра та Катерини, брат Михайла Антоновичів, онук Володимира Антоновича та Катерини Антонович-Мельник. Доктор філософії (1942), дійс. чл. УВАН (1972, у...
(31. 10. 1924, Київ – 28. 01. 1986, Москва, похов. у Львові) – архітектор, дизайнер, графік, скульптор. Чоловік Музи, батько Наталії Консулових. Член СА УРСР (1952). Заслужений архітектор УРСР (1976). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1978). Навч. у Моск. архіт. інституті (1943–47),...
(08. 02. 1956, м. Теребовля Терноп. обл. – 28. 01. 2023, Тернопіль) – композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2005). Премія ім. В. Вихруща (2004). Ґран-Прі 3-го міжнар. конкурсу «Чорнобильські мотиви» (Дніпропетровськ, 2009). Закін. Львів. консерваторію (1984; викл. Ю. Булка). Від...
(Лопухов Фёдор Васильевич; 07(19). 10. 1886, С.-Петербург – 28. 01. 1973, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський артист балету, балетмейстер, педагог. Нар. арт. РРФСР (1956). Закін. балетне відділ. С.-Петербур. театр. училища (1905; викл. М. Легат), під час навч. у якому виступав у балетах...
(Бродский Иосиф Александрович; 24. 05. 1940, Ленінград, нині С.-Петербург – 28. 01. 1996, Нью-Йорк, перепохов. 1998 у м. Венеція, Італія) – російський поет і есеїст. Нобелівська премія (1987). У 60-х рр. – лідер нонконформіст. ленінгр. літ-ри. Вперше опублікував вірш «Баллада о маленьком буксире»...
(Mannerheim Carl Gustaf Emil; 16. 06. 1867, м. Вільняс, нині Фінляндія – 28. 01. 1951, м. Лозанна, Швейцарія, похов. у Гельсинкі) – фінський військовий і політичний діяч. Маршал Фінляндії (1933). Навч. у Фін. кадет. корпусі в м. Фрідріхсгам (нині м. Хаміна, Фінляндія, 1882–86). У 1887 з метою...
(Broch Olaf; 04. 08. 1867, м. Гортен, Норвегія – 28. 01. 1961, Осло) – норвезький славіст, перекладач. Академік АН Норвегії (1896), СРСР, Сербії, Австрії, Чехії, Польщі, Болгарії. Іноземний член НТШ (1914), ВУАН (1924). Закінчив університет у Христианії (нині Осло, 1893). Прослухав курси...
(24. 01(05. 02). 1887, Херсон – 28. 01. 1979, Москва) – художник театру і кіно, мистецтвознавець і педагог. Професор (1965). Закін. Рішельєв. гімназію в Одесі (1907), училище тех. малювання у Петрограді (нині С.-Петербург, 1915), де 1916 працював пом. бібліотекаря. Служив 1916–17 у рос. армії....
(14. 05. 1938, смт Новотроїцьке Волновас. р-ну Сталін., нині Донец. обл. – 28. 01. 2000, Київ) – живописець, графік. Член НСХУ (1982). Закін. художню студію Будинку культури моряків Тихоокеан. торг. флоту (м. Владивосток, РФ, 1959), Дніпроп. художнє училище (нині Дніпро, 1965; викл. К. Беркута,...
(справж. – Іванов; 07(19). 11. 1859, м. Гатчина, нині Ленінгр. обл., РФ – 28. 01. 1935, Москва) – композитор, диригент, музично-громадський діяч, педагог. Чоловік В. Зарудної. Нар. арт. Респ. (1922). Закін. С.-Петербур. консерваторію (1882; кл. композиції М. Римського-Корсакова, диригування – К....
(20. 04. 1924, м. Любачів, нині Підкарп. воєводства, Польща – 28. 01. 2023, м. Городок Львів. обл.) – громадський діяч. 1943 вступив до дивізії «Галичина» (згодом перейм. в 1-у Укр. дивізію УНА), брав участь у боях із частинами рад. армії. На еміграції мешкав у Німеччині, Австралії, Канаді, США...
(Лебедев Александр Фёдорович; 25. 05 (06. 06). 1882, м. Красний, нині смт Смолен. обл., РФ – 28. 01. 1936, Москва) – російський мікробіолог, біохімік, агрофізик, ґрунтознавець, фізіолог рослин. Доктор ґрунтознавства (1935, без захисту дис.). Закін. Новоолександрій. інститут с. господарства і...
(14. 06. 1937, Тбілісі – 28. 01. 2008, Київ) – художниця декоративного мистецтва, живописець, скульпторка, графік, поетеса. Міжнародна премія ім. Д. Ґурамішвілі (1999). Член НСХУ (1967). Закін. Тбіліс. АМ (1961; викл. У. Джапарідзе, С. Кобуладзе). Від 1958 співпрацювала із ред. період. вид., була...
(02. 01. 1925, Львів – 28. 01. 2017, м. Люблін, Польща) – композитор, піаніст, диригент, педагог. Син М. Нікодемовича. Доц. (1967). Член СКУ (1959–73), почес. чл. СК Польщі (2015). Лауреат Всесоюз. конкурсу композиторів (Москва, 1961, 3-є м.). Навч. у Львів. політех. інституті (1942–46), закін....
(Ленч Леонид Сергеевич; справж. – Попов; 20. 07(02. 08). 1905, с. Морозовка, нині Смолен. обл., РФ – 28. 01. 1991, Москва) – російський письменник-гуморист. Член СП СРСР (1939). Закін. екон. факультет Ростов. університету (РФ, 1925). Друкувався від 1921. Працював фейлетоністом у газетах...
(20. 06. 1918, с-ще Лозова, нині місто Харків. обл. – 28. 01. 1988, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі механіки коливальних процесів. Доктор технічних наук (1974), професор (1974). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1955). Навч. у Дніпроп. металург. інституті (1937–41), закін. Середньоазій....
(09(21). 03. 1886, м. Бердянськ Таврій. губ., нині Запоріз. обл. – 28. 01. 1957, Москва) – економгеограф. 1901 вступив до РСДРП (згодом приєднався до меншовиків). Брав активну участь у діяльності с.-д. гуртків у Бердянську, Маріуполі, Феодосії, Севастополі, Одесі та ін. містах, за що неодноразово...
(18(30). 09. 1884, м. Коростишів Київ. губ., нині Житомир. обл. – 28. 01. 1921, Харків) – громадсько-політичний діяч. Діяч УПСР та Укр. ЦР. Від 1902 – учасник підпіл. есерів. гуртків. Закін. Коростишів. учител. семінарію (1904) та екон. відділ. Київ. комерц. інституту (1915). Учителював у Тифліс....
(26. 11. 1906, с. Мельня Черніг. губ., нині Конотоп. р-ну Сум. обл. – 28. 01. 2000, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – громадський діяч. Член-кореспондент НТШ. У 13 р. вступив до Армії УНР, з частинами якої інтернов. у Польщі. 1926 переїхав до...
(01. 05. 1914, м. Збараж, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 28. 01. 2001, м. Мельбурн, шт. Вікторія, Австралія) — церковний діяч УГКЦ. Дійсний член НТШ (1965). Від 1934 навчався у Львівській богословській академії, від 1937 — у Папському університеті «Урбаніана» у Римі, де 1939 був...
(28. 03. 1934, м. Сталінград, нині Волгоград, РФ — 28. 01. 2013, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Кандидат технічних наук (1990). Заслужений машинобудівник України (1995). Ленінська премія (1970). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Закінчив...
(Romer Eugeniusz; 03. 02. 1871, Львів — 28. 01. 1954, м. Краків, Польща) — географ, картограф, організатор картовидавничої справи. Доктор філософії (1894), член Польської АН (1929). Вищу освіту здобув в університетах Кракова (1891), Галле (Німеччина, 1892) і Львова (1893). Викладав географію у 3-й...
(29. 05. 1910, соляний рудник «Пшеничний» Бахмутського пов. Катеринославської губ., нині м. Соледар Бахмутського р-ну Донецької обл. — 28. 01. 1991, м. Кременчук Полтавської обл.) — фахівець у галузі машинобудування, організатор виробництва. Батько В. Приходька. Герой Соціалістичної Праці (1971)....
(01. 01. 1948, м. Володимир-Волинський, нині Володимир Волинської обл. — 28. 01. 2014, Київ, похований у с. Мала Солтанівка Васильківського, нині Фастівського р-ну Київської обл.) — учасник Революції гідності. Герой України (2015, посмертно). 1966 переїхав до Києва, де здобув вищу економічну...
(23. 07. 1933, смт Кукмор, Татарстан, РФ – 28. 01. 2013, м. Дрогобич Львів. обл.) – баяніст, композитор, педагог. Доц. (1986). Закін. Львів. консерваторію (1963; кл. баяна М. Оберюхтіна, диригування – О. Плаксюка). Від 1965 працював у Дрогоб. пед. університеті: від 2006 – професор кафедри...
(04. 04. 1950, с. Старобешеве, нині смт Донец. обл. – 28. 01. 2011, Донецьк) – композитор, педагог. Доц. (1992). Член НСКУ (1975). Премія ім. С. Про-коф’єва (1991). Закін. Київську консерваторію (1973; кл. композиції А. Штогаренка, контрабаса – Б. Сойки). Від 1974 – арт. оркестру Театру опери та...
(22. 08. 1937, Кіровоград, нині Кропивницький — 28. 01. 2004, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Державна премія України в галузі науки і техніки (1993). Державні нагороди СРСР. Закінчив Дніпропетровський університет (1959). Відтоді працював у КБ...
(08(20). 11. 1867, м. Вятка, нині Кіров, РФ — 28. 01. 1946, Харків) — математик. Чоловік О. Васильєвої-Синцової. Академік АН УРСР (1939). Заслужений діяч науки і техніки УСРР (1935). Закінчив Казанський університет (Росія, 1890), де відтоді й працював: 1894—99 — приват-доцент. 1895 захистив...
(29. 05. 1944, Львів – 28. 01. 2004, там само) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1986), професор (1996). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1983). Закін. Моск. університет (1967). Працював в Інституті металургії АН СРСР (Москва; 1967–70), Львів. відділ. Інституту теор. фізики...
(Kuryłowicz Jerzy; 26. 08. 1895, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ – 28. 01. 1978, м. Краків, Польща) – польський мовознавець. Брат В. Куриловича. Доктор філософії (1923). Академії Польської академії знань (1938) та Польської АН (1952). Дійсний член НТШ (1938). Державна премія Польщі (1955,...
(10. 09. 1898, Київ – 28. 01. 1986, Париж) – лікар-імунолог. Брат А. Грабаря. З походження дворянин. Від 1916 навч. в Пажеському корпусі у Петрограді (нині С.-Петербург). 1919 з сім’єю емігрував до Франції, де закін. Хім. інж. школу в м. Лілль (1924). Працював на виробництві; від 1926 – зав. лаб....
(Vincenz Stanisław; 30. 11. 1888, с. Слобода Рунґуська, нині Слобода Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 28. 01. 1971, м. Лозанна, Швейцарія) – польський письменник, етнограф. Батько А. де Вінценза. Доктор філософії (1914). Навч. у Коломий. (1898–1904, 1906), Стрий. (1905) г-зіях, Львів. (1906) та...
(25. 01. 1928, м. Острог, нині Рівнен. обл. – 28. 01. 2008, Львів, похов. у рідному місті) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1986). Закін. Львівський університет (1951). Працювала 1951–54 у спец. конторі «Нафтогаззйомка» (м. Краснодар, РФ); 1954–56 – у тресті «Краснодаргеофізика»;...
(01. 05. 1935, с. Пухів, нині Вовчків Поліс. р-ну Київ. обл. – 28. 01. 2003, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1995). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1963). Від 1958 працював в Інституті механізації та електрифікації с. господарства УААН (смт Глеваха Васильків. р-ну Київ. обл.): від...
(10. 01. 1949, м. Остер, нині Козелец. р-ну Черніг. обл. – 28. 01. 2018, Київ) – лікар-психіатр. Доктор медичних наук (2010). Закін. Київський медичний інститут (1976). Працював лікарем; 1985–94 – старший науковий співробітник Укр. філії ВНДІ заг. і судової психіатрії (Київ), водночас 1988–98 –...
(Ковалевский Александр Антонович; 18(30). 08. 1896, ст. Татарка Лібаво-Ромен. залізниці, нині с-ще Могильов. обл., Білорусь – 28. 01. 1971, Москва) – російський лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1949), професор (1950). Закін. мед. факультет Томського університету (РФ, 1923), де відтоді й...
(20. 01(02. 02). 1903, Миколаїв – 28. 01. 1980, Москва) – футболіст (нападник, півзахисник), тренер. Майстер спорту (1937). Заслужений тренер РРФСР (1965). Учасник воєн. дій 1918–20. Переможець (1936, 1938), сріб. (1937) та бронз. (1936) призер чемпіонатів СРСР. Переможець чемпіонатів СРСР...
(25. 08. 1949, м. Стрий Львівської обл. — 28. 01. 2009, Одеса, похований у Стрию) — диригент. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1985). Народний артист УРСР (1989). Професор (1999). Закінчив Дрогобицьке музичне училище (Львівська обл., 1969), Львівську консерваторію (1974; кл. М. Колесси). 1974—76 —...
(24. 11. 1918, с. Ставрополь, нині м. Тольятті Самар. обл., РФ – 28. 01. 1989, Дніпропетровськ) – театральний художник. Народний художник СРСР (1967). Державна премія УРСР ім. Т. Шевченка (1978). Батько В. Ареф’єва. Закін. Пенз. худож. технікум (1938). Від 1947 працював у Киргиз., 1971–74 – у...
(05. 09. 1936, с. Британи, нині смт Дніпряни Кахов. р-ну Херсон. обл. – 28. 01. 2017, Херсон) – письменниця. Член НСПУ (2002). Літ. премія ім. М. Куліша (2010). Закін. Херсон. культ.-осв. училище (1969). Працювала бібліотекарем у Кахов. р-ні, від 1986 – у Херсон. обл. б-ці для дітей, керувала...
(27. 06. 1898, м. Болград Ізмаїльського пов. Бессарабської губ., нині Одеської обл. — 28. 01. 1970, Київ) — іхтіолог. Доктор біологічних наук (1960). Закінчив Інститут професійної освіти в Одесі (1931), Всесоюзний НДІ озерного і річкового рибного господарства (Ленінград, нині Санкт-Петербург,...
(17. 08. 1932, м. Данков Липец. обл., РФ – 28. 01. 2008, Київ) – лікар-онколог, біохімік. Доктор медичних наук (1976), професор (1984). Державна премія України в галузі науки і техніки (2007). Премія ім. О. Палладіна АН УРСР (1988). Закін. 2-й Моск. мед. інститут (1955). Працювала в Інституті...
(09. 07. 1946, смт Ківерці, нині місто Волин. обл. – 28. 01. 2017, Київ) – філософ, педагог. Доктор філософських наук (1987), професор (1988), член-кореспондент АПНУ (1994). Закін. Моск. університет (1969). Працював у редакції Ногін. міської газети; викл. Моск. авіац.-технол. інституту; ст. лаб....
(16. 09. 1944, Київ – 28. 01. 2018, там само) – архітектор. Дійсний член Української академії архітектури (2003). Державна премія у галузі архітектури (2003). Нар. арх. України (2005). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Член НСАУ (1977). Закін. Київ. інж.-буд. інститут...
(29. 01. 1961, с. Велика Кам’янка Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 28. 01. 2014, Івано-Франківськ, похований у рідному селі) — учасник Революції гідності. Герой України (2014, посмертно). 1948 батько К. був заарештований за звинуваченням у співпраці з ОУН, реабілітований після смерті...
(01. 01. 1959, с. Велика Медведівка Шепетів. р-ну Хмельн. обл. – 28. 01. 2001, Київ) – політичний діяч. Народний депутат України (1990–94, 1994–98, від 1998). Закін. Київський університет (1981), Київ. ВШ МВС СРСР (1989). Працював у органах внутр. справ Києва; 1992 – голова колегії з питань...
(12. 11. 1872, Київ – 28. 01. 1938, м. Харбін, Китай) – військовик. Закін. Київ. реал. училище (1889), Олексіїв. військ. училище (1891), офіцер. артилер. школу. Під час 1-ї світової війни – командир 115-ї артилер. бригади. В армії Української Держави 1918 – командир 5-ї легкої гармат. бригади в...
(Mankiewicz-Szaniawska Helena; 10. 01. 1899, С.-Петербург – 28. 01. 1967, Варшава) – польська перекладачка. М. перекладала твори рос. письменників (І. Тургенєв, Ф. Гладков). Зробила перший повний перекл. польс. мовою «Щоденника» Т. Шевченка – «Pamiętnik» (Warszawa, 1952). Крім тексту, переклала...
(23. 04. 1911, м. Кобеляки, нині Полтав. обл. – 28. 01. 1993, Київ) – фахівець у галузі електрофізики. Доктор фізико-математичних наук (1961), професор (1961). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський університет (1937), де відтоді з перервою й працював: завідувач кафедри електрофізики...
(25. 12. 1953, м. Дніпродзержинськ, нині Кам’янське Дніпропетровської обл. – 27. 01. 2026) – лікар-уролог. Доктор медичних наук (1998). Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1977). Працював лікарем (від 1978); 1991–99 – асистент, доцент кафедри урології, від 1999 – професор кафедри...
(06. 11. 1948, м. Конотоп Сумської обл. — 25. 01. 2026) – поет-гуморист. Член НСПУ (1993). Лауреат Всеукраїнського конкурсу гумору (1991). Закінчив Сумський педагогічний інститут (1971). Учителював. Працював 1976–86 у редакції районної газети «Вперед» (Суми); 1986–90 – у Сумській обласній...
(12. 01. 1936, м. Камишин Сталінградської, нині Волгоградської обл., РФ – 23. 01. 2026) – лікар-травматолог. Доктор медичних наук (1986). Закінчив Казанський медичний інститут (1959). Завідувач травматологічного відділення військового шпиталю, головний травматолог Київського військового...
(23. 07. 1939, с. Новоівановка Бєлгородської обл., РФ – 22. 01. 2026, Харків) – фахівець у галузі машинобудування. Доктор технічних наук (1997), професор (2001). Державна премія України у галузі науки і техніки (1995). Закінчив Харківський авіаційний інститут (1963). У 1962–67 працював на...
(псевд. – Г. Анатолюк; 14. 01. 1936, с. Мигалівці, нині Барського р-ну Вінн. обл. – 28. 01. 2006, Вінниця) – письменник. Член НСПУ (1982). Закін. Київ. політех. інститут (1958), Донец. університет (1969). Працював інж., журналістом, книговидавцем, зав. Кабінету молодого автора при Вінн....
(Бродский Иосиф Александрович; 24. 05. 1940, Ленінград, нині С.-Петербург – 28. 01. 1996, Нью-Йорк, перепохов. 1998 у м. Венеція, Італія) – російський поет і есеїст. Нобелівська премія (1987). У 60-х рр. – лідер нонконформіст. ленінгр. літ-ри. Вперше опублікував вірш «Баллада о маленьком буксире»...
(31. 10. 1924, Київ – 28. 01. 1986, Москва, похов. у Львові) – архітектор, дизайнер, графік, скульптор. Чоловік Музи, батько Наталії Консулових. Член СА УРСР (1952). Заслужений архітектор УРСР (1976). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1978). Навч. у Моск. архіт. інституті (1943–47),...
(10. 09. 1898, Київ – 28. 01. 1986, Париж) – лікар-імунолог. Брат А. Грабаря. З походження дворянин. Від 1916 навч. в Пажеському корпусі у Петрограді (нині С.-Петербург). 1919 з сім’єю емігрував до Франції, де закін. Хім. інж. школу в м. Лілль (1924). Працював на виробництві; від 1926 – зав. лаб....
(Mannerheim Carl Gustaf Emil; 16. 06. 1867, м. Вільняс, нині Фінляндія – 28. 01. 1951, м. Лозанна, Швейцарія, похов. у Гельсинкі) – фінський військовий і політичний діяч. Маршал Фінляндії (1933). Навч. у Фін. кадет. корпусі в м. Фрідріхсгам (нині м. Хаміна, Фінляндія, 1882–86). У 1887 з метою...
28 січня 1939, але відповід. указ Президії ВР УРСР вийшов 17 січня 1945, тому в документах воєн. періоду Червонокам’ян....
28 січня 1949 г. «Правда» опублікувала ст. «Об одной антипатриотической группе театральных критиков», що стало поч....
28 січня), «Після масової висилки українців з Кубані большевики почали виселяти селян з України» (11 лютого)....
28 січня 1919 у Києві, взяли участь бл. 300 депутатів (із 528-ми признач.), зокрема і від Укр. Нац. Ради ЗУНР....
28 січня 1918 Кубан. крайовою військ. радою на тер. Кубані була проголошена Кубан. нар. респ., яка фактично проіснувала до поч....
28 січня – 3 лютого 1929) обрав Провід на чолі з Є. Коновальцем, ухвалив статут та основи політ. лінії ОУН....
28 січня – 3 лютого 1929 у Відні пройшов з’їзд представників націоналіст. руху – І Конгрес укр. націоналістів (наступні з’їзди називали Великий збір укр....
28 січня 1920 у Вінниці об’єднаний колектив зіграв першу виставу («Гріх» за В. Винниченком). Цей день вважають офіц....
28 січня 1998 організов. Департамент контррозвідки із завданнями: виявлення, запобігання, припинення та розкриття спроб іноз....
28 січня 1949 під назвою «Об одной антипатриотической группе театральных критиков» (написана за безпосеред....
28 січня 1923 під керівництвом Я. Бортника; 4-ї, відкритої 20 березня 1923 під керівництвом Леся Курбаса: вистави «Джиммі Хіґґінс» за Е....
28 січня – 3 березня 1929 Конгрес укр. націоналістів, на якому створ. Організацію українських націоналістів під проводом Є....
28 січня 1919 року), якому як законодавчому органу УНР вона передала свої повноваження, у зв’язку зі складною воєнною ситуацією доручив Директорії УНР виконувати функції верховної влади та видавати закони, необхідні для оборони УНР....
28 січня 1919 у Харкові в РНК УСРР запроваджено нар. комісаріат закордон. справ (НКЗС) на чолі з головою уряду Х....
28 січня 1992 з ініціативи Президента Л. Кравчука сесія ВР України більшістю голосів прийняла Постанову «Про Державний прапор України»....
28 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Визволена військами 1-го та 2-го Укр. фронтів у ході Корсунь-Шевченків....
28 січня прийнято постанову Всеукр. ревкому про створення Всеукр. комісії охорони нар. здоров’я, а 20 лютого відновлено діяльність НКОЗ УСРР....
28 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Діяло рад. підпілля. На фронтах 2-ї світової війни загинули 386 воїнів-земляків....
28 січня підрозділи 1-го і 2-го Укр. фронтів зустрілися у Звенигородці. В оточенні опинилися 9 піхот....
28 січня 1954 – МВС СРСР, у складі якого 25 жовтня 1956 створено Головне управління виправно-трудових колоній (від 27 березня 1959 – Головне управління місць ув’язнення), розформоване 1 травня 1960....
28 січня прихильники Директорії (центристи) домоглися ухвалення Тимчасової конституції УНР у вигляді Закону про форми влади на Україні....
28 січня створ. Крим. фронт під командуванням генерала-лейтенанта Д. Козлова. У лютому–квітні 1942 командування Крим....
28 січня 1942 після ліквідації Кавказ. фронту в складі 44-ї, 47-ї, 51-ї армій, що розташовувалися на Керчен....
28 січня 2001 К. проголошено митрополита Львівського М. Яворського та главу УГКЦ Л. Гузара. Літ.: Хома І....
28 січня 1920, до неї додано майже весь Балт. пов. Подільської губернії. Новоствор. губернія складалася із Одес....
28 січня 1927. Серед її членів – П. Безпощадний, О. Влизько, С. Голованівський, Б. Горбатов, Д. Гордієнко, Д....
28 січня 1920 у Вінниці колектив зіграв першу виставу («Гріх» за В. Винниченком). Цей день вважають офіц....