(09. 01. 1941, Житомир) – фахівець у галузі радіотехніки. Доктор технічних наук (1996), професор (2002). Закін. Ленінгр. інститут точної механіки та оптики (нині С.-Петербург, 1964). Працював у НДІ радіовимірюв. приладів (Вільнюс, 1964–67); завідувач кафедри радіофізики Гомел. університету...
(реліг. ім’я – Сильвестр; псевд. і крипт.: С. Гай, Л. Гайка, С. Смілянець, С. Юхимич, С. Г-кий, С. Г-ій, С. Ю., Ст. Г-кий; 09. 01. 1876, с. Михиринці Старокостянтин. пов. Волин. губ., нині Теофіпол. р-ну Хмельн. обл. – 09. 09. 1975, м. Мельбурн, Австралія) – літературознавець і мовознавець,...
(09. 01. 1936, с. Драбів Харківської обл., нині смт Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 04. 11. 2025, Київ) — письменник, сценарист, перекладач. Член НСПУ (1988). Премії імені І. Нечуя-Левицького (2007), імені О. Гончара (2014). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1958). Працював...
(09. 01. 1963, м. Ізмаїл Одеської обл.) ― лікар-онколог, ортопед-травматолог. Чоловік Г. Проценко. Доктор медичних наук (2011), професор (2018). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1988). Працював лікарем. 1992—2009 — у Національному інституті раку: від 2000 — старший науковий співробітник,...
(28. 12. 1874(09. 01. 1875), х. Хоменкове Гадяц. пов. Полтав. губ., нині село Ромен. р-ну Сум. обл. – 23. 11. 1937, Полтава) – живописець, графік, мистецтвознавець і поет. Член Асоц. художників Червоної України (1929–30). Навч. у Строганов. худож.-пром. училищі (Москва, 1899–1900), закін. Одес....
(09. 01. 1954, с. Угорники, нині Івано-Фр. міськради) – диригент, продюсер, культурно-громадський діяч. Народний артист України (2019). Заслужений діяч мистецтв України (2004), засл. діяч культури Польщі (2008). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Лауреат Міжнар. премії «Золотий Ікар» Гамбур....
(09. 01. 1921, м. Мелітополь, нині Запоріз. обл. – 14. 07. 2018, м. Торонто, Канада) – письменник. Член НСПУ (1994). Літ. премія ім. Д. Нитченка (2001). Учасник 2-ї світової війни, потрапив у полон, перебував у таборах переміщених осіб. 1949 виїхав до Канади. Вчителював у Торонто. Очолював Канад....
(28. 12. 1876 (09. 01. 1877), С.-Петербург – 01. 10. 1956, Харків) – астроном, геодезист, картограф. Герой Праці (1922). Доктор фізико-математичних наук (1936, без захисту дис.), професор (1935). Заслужений діяч науки УРСР (1952). Премія Рос. геогр. товариства (1907). Закін. С.-Петербур....
(09. 01. 1928, с. Макiївка Носiв. р-ну, нині Чернiг. обл. – 15. 11. 2019, Київ) – фахівець у галузі зварювання. Доктор технічних наук (1961), професор (1962), академік НАНУ (1978). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Держ. премiя УРСР (1974), Ленін. премія (1984), премiя iм. Є. Патона...
(справжнє — Параджанян Саркіс; 09. 01. 1924, Тифліс, нині Тбілісі — 20. 07. 1990, Єреван) — кінорежисер, сценарист, художник. Народний артист УРСР (1990, посмертно). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1991, посмертно). Навчався на будівельному факультеті Тбіліського інституту...
(09. 01. 1970, с. Хороша Липовецького, нині Вінницького р-ну Вінницької обл.) — педагог. Доктор педагогічних наук (2021). Закінчила Ужгородські університет (1992) та інститут інформатики, економіки і права (2002). Викладала 1996—2013 у ВНЗах Ужгорода. Від 2013 працює в Ужгородському університеті:...
(псевд. і крипт.: О. Волинець, Антін Бужанський, О. В., А. Б.; 09. 01. 1898, м. Володимир-Волинський, нині Володимир Волинської обл. — 19. 04. 1983, м. Краків, Польща) — дослідник історії Волині. Член Польського археологічного товариства, НТШ. Закінчив гімназію у м. Ковель (нині Волинської обл.)....
(09. 01. 1932, с. Торків Шпиків., нині Тульчин. р-ну Вінн. обл. – 25. 02. 2004, Київ) – ентомолог. Чоловік Н. Масюк і Р. Андреєвої, батько В. Доліна. Доктор біологічних наук (1974), професор (1978), член-кореспондент НАНУ (1985). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1976). Премія ім. Д....
(09. 01. 1928, с. Бузуків Черкас. р-ну Київ. обл., нині у складі с. Степанки Черкас. р-ну Черкас. обл. – 10. 09. 2008, Черкаси) – поет, прозаїк, драматург, перекладач. Заслужений діяч мистецтв України (2003). Член НСПУ (1956). Літ. премія «Берег надії» ім. В. Симоненка (1996). Орден «За заслуги»...
(справж. – Буряченко; 09. 01. 1924, с. Кам’янка, нині місто Черкас. обл. – 09. 06. 1980, Київ) – актор. Чоловік Ю. Ткаченко, батько Олександра, дід Назара Задніпровських. Народний артист УРСР (1969). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1971). Учасник 2-ї світової війни. Державні та...
(09. 01. 1947, Москва) – фахівець у галузі електротехніки. Доктор фізико-математичних наук (1992). Закін. Львів. політех. інститут (1970). Працював 1972–79 в Інституті напівпровідників АН УРСР; 1979–82 – у НДІ радіотех. матеріалів; від 1982 – в Інституті проблем матеріалознавства НАНУ (усі –...
(09. 01. 1971, м. Дубно Рівнен. обл.) – живописець. Син В. Жупанюка. Член НСХУ (2008). Закін. Інститут мистецтв Волин. університету (Луцьк, 1997; викл. О. Берлач). Працює у галузі станк. малярства, оздоблює православні храми. Учасник обл., всеукр. мистецьких виставок від 1998. Персон. – у м....
(09. 01. 1940, Херсон) — графік. Член НСХУ (1973). Закінчив Одеське художнє училище (1963; викладачі Т. Єгорова, М. Павлюк, В. Чишко). Від 1965 працює на Одеському художньо-виробничому комбінаті: від 2003 — директор. Член Одеського клубу мариністів (1997), співавтор проєктів «Арт-туризм» (1998),...
(09. 01. 1962, Київ) – композитор-симфоніст, письменник, мистецтвознавець. Заслужений діяч мистецтв України (1999). Кандидат історичних (2000), доктор соціологічних (2012) наук. Закінчив факультет журналістики (1986) та інститут міжнародних відносин Київського університету, пізніше здобув вищу...
(09. 01. 1977, м. Кременець Тернопільської обл.) — живописець. Кандидат мистецтвознавства (2009). Закінчила інститут мистецтв Волинського університету (Луцьк, 2007; викладачі О. Берлач, Т. Галькун). Від 2000 працює в Кременецькому педагогічному коледжі (від 2015 — гуманітарно-педагогічна...
(09. 01. 1928, Київ – 26. 05. 2016, там само) – мистецтвознавець, графік і педагог. Бронз. медаль ВДНГ (1961). Член НСХУ (1973). Канд. мистецтвознавства (1983), професор (1993). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1951; викл. О. Кульчицька). Відтоді працював художником видавництва «Техніка»...
(09. 01. 1974, м. Васильків, нині Обухівського р-ну Київської обл.) — фахівець у галузі інформаційних систем. Кандидат технічних (2002), доктор військових (2010) наук, професор (2015). Заслужений діяч науки і техніки України (2017). Закінчив Київський інститут ВПС (1999). Від 1994 перебував на...
(09. 01. 1904, с. Іванківці Проскурівського пов. Подільської губ., нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 1988, Харків) — архітектор. Батько Ігоря, дід Валентини Шпар. Член СА СРСР (1934). Навчався в Київському художньому інституті (1923—30; викладачі П. Альошин, В. Меллер, В. Риков, В....
(09. 01. 1937, м. Саранськ, нині Мордовія, РФ) – домрист, диригент, композитор, педагог. Професор (1993). Заслужений діяч мистецтв України (1997). Член НСКУ (1992). Лауреат Міжнар. конкурсу композитор. творів для нар. інструментів (Москва, 2000, 2-а премія). Закін. Харків. консерваторію (1961;...
(Nixon Richard Milhous; 09. 01. 1913, м. Йорба-Лінда, шт. Каліфорнія, США – 22. 04. 1994, м. Нью-Йорк, США) – 37-й президент США (1969–74). Закінчив Віттієрський коледж (шт. Каліфорнія, 1934) і школу права Університету Дюка (шт. Пн. Кароліна, 1937). Відтоді працював адвокатом. Під час 2-ї...
(09. 01. 1976, Луцьк) — географ, еколог. Доктор географічних наук (2009), професор (2010). Закінчив Волинський університет (Луцьк, 1998). Від 2002 працював у Луцькому технічному університеті: 2010—15 — професор кафедри екології; від 2015 — завідувач кафедри фізичної географії Волинського...
(09. 01. 1952, Київ) – лікар-кардіохірург. Доктор медичних наук (1991), професор (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Закін. Київський медичний інститут (1975). Відтоді працює у Нац. інституті серц.-судин. хірургії НАМНУ...
(09. 01. 1916, с. Лучиці, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 10. 05. 1977, ст. Всехсвятська Перм. обл., РФ, 2000 перепохов. у м. Ірпінь Київ. обл.) – учасник національно-визвольного руху. Здобув середню освіту. Брав активну участь у діяльності товариства «Просвіта», став чл. ОУН. За зберігання...
(09. 01. 1993, с. Королівка Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 13. 03. 2022, Житомир, похований 17. 03. 2022 в рідному селі) — військовик. Майор. Герой України (2022, посмертно). Навчався у Корницькій загальноосвітній школі (Коломийський р-н, 1999—2003), Коломийській гімназії імені М....
(Кәрім Фатих; справж. – Карімов Фатих Ахметвалейович; Кәримов Фатих Әхмәтвәлиевич; 27. 12. 1908(09. 01. 1909), с. Аєт, нині Башкортостан, РФ – 19. 02. 1945, м. Прейсіш-Ейлау, нині Багратіоновськ Калінінгр. обл., РФ) – татарський письменник. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін....
(псевд. і крипт.: Юліан Варчин, Комар, Вар., ѣ; 09. 01. 1857, Львів – 23. 01. 1926, с. Дмитрів, нині Радехів. р-ну Львів. обл.) – фахівець у галузі бджільництва, церковний і громадський діяч. Закін. польс. г-зію, духовну семінарію. Признач. парохом у с. Дуб’є Золочів. пов. (нині Бродів. р-ну...
(09. 01. 1936, м. Комунарськ, нині Алчевськ Луганської обл. — 06. 03. 2025, Київ) — фізико-хімік. Доктор хімічних наук (1969), професор (1972), академік НАНУ (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна премія України в галузі науки і техніки (1993). Премії РМ СРСР (1988),...
(09. 01. 1919, с. Єліно, нині Моск. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1940. Закін. Чкалов. військ.-авіац. школу пілотів (нині м. Оренбург, РФ, 1941). Відтоді – на фронті. До січня 1945 здійснив 255 бойових...
(09. 01. 1958, м. Камінь-Каширський Волин. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (2002), професор (2005). Заслужений діяч науки і техніки України (2021). Закін. фіз. (1979) і екон. (1999) факультети Львів. університету, де й працював; 1996–2002 – у Львів. фінанс.-екон. інституті Міністерства...
(09. 01. 1931, м. Єнакієве, нині Горлівського р-ну Донецької обл. — 27. 04. 2010, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — письменник, журналіст. Член НСПУ (1967), НСЖУ (1958). Премія імені Г. Петровського (1981), імені Х. Ботева (Болгарія, 1979). Від 1933 мешкав у Дніпропетровську, де закінчив університет...
(псевд. – Torentano, Revulo, Profetivski; 09(21). 01. 1897, м. Летичів, нині Хмельн. обл. – 15. 10. 1937, Київ) – поет-есперантист, редактор, перекладач, видавець. Дит. роки провів у Меджибожі (нині Хмельн. обл.). Навч. у гімназії м. Вознесенськ (нині Микол. обл.), де 1911 вивчив есперанто. Брав...
(28. 12. 1853(09. 01. 1854), м. Брест-Литовськ, нині Брест, Білорусь – 24. 01. 1919, Москва) – фольклористка, співачка (контральто), педагог. Початк. муз. освіту здобула у матері (Г. Папріц), яка була ученицею М. Глінки. Навч. у С.-Петербур. консерваторії (кл. співу Дж. Россі) й у М. Маркезі у...
(09. 01. 1938, Полтава) – інженер-будівельник, фахівець у галузі бетонних та залізобетонних конструкцій. Доктор технічних наук (1995), професор (1987). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2013). Закін. Полтав. інж.-буд. інститут (1962) і працював у ньому, від 1965 – в Укр. інституті інж. вод....
(09. 01. 1927, с. Сахнівка Корсунь-Шевченків. р-ну, нині Черкас. обл. – 21. 10. 2005, Моск. обл.) – скульптор, медальєр, графік, живописець. Заслужений діяч мистецтв РФ (1997). Учасник 2-ї світової війни. Навч. 1944 у Корсунь-Шевченків. пед. училищі, Тульському збройно-тех. військ....
(28. 12. 1860(09. 01. 1861), Полтава – 1943, за ін. даними – 1944, Бейрут) – військовик (полковник артилерії), колекціонер. Закін. Павлів. військ. училище та Микол. академію Генштабу в С.-Петербурзі. Від 1877 служив в артилер. частинах на Пд. України, в Харкові та С.-Петербурзі. Вийшовши у...
(28. 12. 1892(09. 01. 1893), м. Кролевець Черніг. губ., нині Конотоп. р-ну Сум. обл. – 1983, с-ще Лисино-Корпус Ленінгр. обл.) – фахівець у галузі агролісомеліорації. Син Василя, брат Володимира Огієвських. Доктор сільськогосподарських наук (1944), професор (1946). Закін. Петрогр. ліс. інститут...
(09. 01. 1964, Донецьк) – мистецтвознавець, культуролог. Доктор мистецтвознавства (2011), професор (2015), заслужений професор (2020). Закін. Харків. інститут культури (1988). У 1981–98 – на культурно-організац. роботі; від 1998 викладала у Харків. академії культури: 2010–13 – завідувач кафедри...
(09. 01. 1945, с. Любша Рогатинського р-ну Станіславської обл., нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 22. 12. 2018, м. Стрий Львівської обл.) — прозаїк. Член НСПУ (1993). Премія імені Д. Нитченка (2000). Закінчив Львівський університет (1979). Працював 1964—2004 на виробництві,...
(28. 12. 1863(09. 01. 1864), м. Нижній Новгород, Росія — 30. 05. 1926, с. Гаспра Ялтинського пов. Таврійської губ., нині смт Ялтинської міськради, АР Крим, похований у Ленінграді, нині Санкт-Петербург) — математик. Академік РАН (1912), віце-президент АН СРСР (1919—26). Навчався у Московському...
(09. 01. 1956, Вінниця) — актор, педагог. Народний артист України (2006). Подільська літературно-мистецька премія «Кришталева вишня» (2002). Премія імені Й. Гірняка НСТДУ (2010). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1977). Відтоді працював у Донецькому музично-драматичному театрі...
(; 27. 12. 1900(09. 01. 1901), м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 17. 12. 1965, Київ) – єврейський письменник, драматург. Закін. Бердичів. комерц. училище (1919), навч. у Київ. університеті. Викладав у євр. школах Бердичева й Харкова (від 1922), одночасно співпрацював у євр. період. виданнях....
(справж. – Рогачевський Василь Львович; ін. псевд.: В. Львов, Homo; 28. 12. 1873(09. 01. 1874), Харків – 30. 09. 1930, Москва) – літературознавець, літературний критик, публіцист. Закін. 2-у Харків. гімназію (1895), С.-Петербур. університет (1898). Студентом брав участь у рев. русі, від 1898 –...
(09. 01. 1950, м. Гусь-Хрустальний Владимир. обл., РФ – 10. 01. 2023, Київ) – фахівець у галузі перетворювальної техніки. Доктор технічних наук (2012), член-кореспондент НАНУ (2021). Державна премія України в галузі науки і техніки (2014). Закін. Київ. політех. інститут (1973). Відтоді працював в...
(28. 12. 1888 (09. 01. 1889), с. Тишівці, нині Люблін. воєводства, Польща – ?) – громадський діяч. Брат В. Криницького. Закін. Варшав. університет (1912). Працював у органах прокуратури Польщі, зокрема містах Гродно (нині Білорусь) і Білосток (1921–29); адвокатом (1929–39) і суддею (1941–44) в...
(09. 01. 1905, с. Локня, нині Сум. р-ну Сум. обл. – 06. 11. 1980, Київ) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1961), професор (1966). Закін. Київ. гірн.-геол. інститут (1935). Працював 1936–43 у структурі «Водоканалпроекту» в Києві, Харкові та м. Сталінськ (нині Новокузнецьк Кемеров....
(09. 01. 1963, м. Купіно Новосибірської обл., РФ) — співачка (драматичне сопрано), педагог, музично-громадська діячка. Заслужена артистка України (2018). Разом із родиною 1964 переїхала до Дніпропетровська (нині Дніпро), а згодом на Київщину. Закінчила Київську консерваторію (1990; кл. Л....
(; 27. 12. 1908(09. 01. 1909), с. Рогачів Новоград-Волин. пов. Волин. губ., нині Баранів. р-ну Житомир. обл. – 19. 02. 1975, Київ) – єврейський письменник, прозаїк, драматург. Член СПУ (1934). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. хедер, навч. на курсах Всеукр. інституту праці в...
(09. 01. 1924, м. Слов’янськ Донецької губ., нині Краматорського р-ну Донецької обл. — 13. 08. 1979, Київ) — живописець. Член СХ УРСР (1958). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Ворошиловградське художнє училище (нині Луганськ, 1948), Київський художній інститут (1953; викладачі О. Шовкуненко, С....
(09. 01. 1850, м. Кам’янець-Подільськ, нині Кам’янець-Подільський Хмельн. обл. – після 1917) – громадський діяч, інженер шляхів сполучення. Закін. фіз.-мат. факультет Університету св. Володимира в Києві зі ступ. канд. (1874) та Інститут інж. шляхів сполучення в С.-Петербурзі (1876). Працював...
(09. 01. 1917, побл. м. Турка, нині Львів. обл. – 20. 12. 1987, м. Філадельфія, США) – журналіст і видавець. Онук А. Дольницького. Навч. у філії Академ. гімназії у Львові. Видавав та редагував видання «Проти хвиль», «Бистрозір»; у м. Сколе видав 30 чисел ж. «Голос юнацтва». Навч. у заоч. Високій...
(Nowaczyński Adolf; псевд. і крипт.: Adolf Neuwert, Adolf Przyjaciel, Anecki N., Antisperanto, Artur Amis, Clarus, a (a), a. n. (a. n.), A. N., A. Nów., ad. now., Ad. Now., Ann. та ін.; 09. 01. 1876, м. Підгірці побл. Кракова, нині Польща – 03. 07. 1944, Варшава) – польський письменник,...
(09. 01. 1904, с. Кам’яний Брід Житомир. пов. Волин. губ., нині смт Баранів. р-ну Житомир. обл. – 25. 09. 1998, Львів) – мовознавець, живописець, мистецтвознавець. Доктор філологічних наук (1974). Закін. Житомир. вищі пед. курси (1925), істор. факультет Київ. та філол. факультет Харків. (1932)...
(Aškerc Anton; псевд. – Горазд; 09. 01. 1856, с. Сеножеті, побл. Римських Топліц, Словенія – 10. 06. 1912, Любляна) – словенський поет. Закін. духовну семінарію у м. Марибор (1881). 42 роки був капеланом у сільс. парафіях. Через незгоди з керівництвом церкви залишив церк. службу. Працював...
(28. 12. 1896(09. 01. 1897), с. Косарі Канів. пов. Київ. губ., нині Кам’ян. р-ну Черкас. обл. – 29. 07. 1937) – мовознавець. Закін. Моск. університет (1918). Учасник воєн. дій 1918–20 у складі Червоної армії. Від 1922 – завідувач кафедри мов Комуніст. університету трудящих Сходу (Москва); 1926–29...
(09. 01. 1936, Київ – 15. 11. 2023, там само) – спортсмен (спортивна акробатика), тренер. Чоловік Людмили, батько й тренер Юрія Мотузенків. Майстер спорту (1956), почес. м. сп. (1964), заслужений майстер спорту СРСР (1965), заслужений тренер України (1972). Закін. Київський інститут фізичної...
(09. 01. 1976, Луцьк) — географ, еколог. Доктор географічних наук (2009), професор (2010). Закінчив Волинський університет (Луцьк, 1998). Від 2002 працював у Луцькому технічному університеті: 2010—15 — професор кафедри екології; від 2015 — завідувач кафедри фізичної географії Волинського...
(; 27. 12. 1900(09. 01. 1901), м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 17. 12. 1965, Київ) – єврейський письменник, драматург. Закін. Бердичів. комерц. училище (1919), навч. у Київ. університеті. Викладав у євр. школах Бердичева й Харкова (від 1922), одночасно співпрацював у євр. період. виданнях....
(реліг. ім’я – Сильвестр; псевд. і крипт.: С. Гай, Л. Гайка, С. Смілянець, С. Юхимич, С. Г-кий, С. Г-ій, С. Ю., Ст. Г-кий; 09. 01. 1876, с. Михиринці Старокостянтин. пов. Волин. губ., нині Теофіпол. р-ну Хмельн. обл. – 09. 09. 1975, м. Мельбурн, Австралія) – літературознавець і мовознавець,...
(Nowaczyński Adolf; псевд. і крипт.: Adolf Neuwert, Adolf Przyjaciel, Anecki N., Antisperanto, Artur Amis, Clarus, a (a), a. n. (a. n.), A. N., A. Nów., ad. now., Ad. Now., Ann. та ін.; 09. 01. 1876, м. Підгірці побл. Кракова, нині Польща – 03. 07. 1944, Варшава) – польський письменник,...
(30. 09. 1871, с. Старе Брусно (ліквідовано) Підкарп. воєводства, нині Польща – 09. 01. 1948, с. Ганачівка Перемишлян. р-ну Львів. обл.) – скульптор. Закін. у Львові худож.-пром. школу (1896), водночас навч. у Ю. Марковського (1892–96), в Римі – в АМ та майстернях Е. Феррарі, Т. Риґера...
(08. 07. 1912, Львів – 09. 01. 1993, м. Мужен, Франція, 30. 09. 1995 перепохов. на Янів. кладовищі у Львові) – художниця декоративного текстилю та кераміки, живописець. Член Асоціації незалежних українських мистців (1938). Закінчила Мистецьку школу О. Новаківського у Львові (1935). Активістка...
(Йосип Петрович; 24. 03. 1855, с. Ледці поблизу м. Млад Болеслав, нині Чехія – 09. 01. 1940, Прага) – піаніст, педагог, композитор, музичний критик. Брат А. Їранека. Початкову муз. освіту отримав у батька. Навчався гри на скрипці у В.-А. Гржималі та М. Ангра, арфі – у В.-А. Станека у Празі....
(23. 02. 1912, с. Воскресінці, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 09. 01. 1989, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — славіст, літературний критик, педагог, редактор, видавець. Народився у селянській родині. Навчався у Коломийській та Рогатинській гімназіях, потім студіював...
(22. 12. 1937, с. Путновичі Холм. пов. Люблін. воєводства, Польща – 09. 01. 2023, Луцьк) – письменник, перекладач, краєзнавець, громадсько-культурний діяч. Член НСПУ (2005). Орден «За заслуги» 3-го (2009) та 2-го (2015) ступ. 1944 разом із батьками депортов. в УРСР. Закін. Луцький пед. інститут...
(23. 03. 1936, с. Сасове, нині Виноградів. р-ну Закарп. обл. – 09. 01. 1999, Київ) – археолог. Брат М. Бідзілі. Кандидат історичних наук (1966). Закін. істор. факультет Київ. університету (1960). Того ж року побл. м. Гайворон Кіровогр. обл. уперше в Європі знайшов та дослідив центр чорної...
(09. 10. 1935, с. Колосова, нині Кременец. р-ну Терноп. обл. – 09. 01. 2021, Київ) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1984), професор (1989). Член-кореспондент НАНУ (1992). Премії ім. І. Франка АН УРСР (1989) та ім. О. Потебні НАНУ (2005). Закін. Львівський університет (1959). Учителював на...
(01. 01. 1931, с. Піски Лохвицького, нині Миргородського р-ну Полтавської обл. — 09. 01. 2021, Київ) — історик. Батько О. Локшиної. Доктор історичних наук (1985), професор (2006). Премія імені Д. Мануїльського АН УРСР (1975). Закінчив Київський університет (1954). Відтоді учителював; від 1960...
(справж. – Ґольденфодим; 12(24). 07. 1840, м. Старокостянтинів Волин. губ., нині Хмельн. обл. – 09. 01. 1908, Нью-Йорк) – єврейський драматург, поет. Закін. Житомир. рабин. училище (1866), де 1863 здійснив постановку і виконав гол. роль у п’єсі «Серкеле» Ш. Еттінґера. 1866–75 – викладач училищ...
(21. 01. 1949, м. Красноармійськ Сталінської обл., нині Покровськ Донецької обл. — 09. 01. 2019, м. Павлоград Дніпропетровської обл.) — гірничий інженер-маркшейдер. Доктор технічних наук (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут...
(30. 10(12. 11). 1910, х. Скрильники Кобеляцького пов. Полтавської губ., нині в межах с. Дрижина Гребля Полтавського р-ну Полтавської обл. — 09. 01. 2001, Київ) — фахівець у галузі механіки, матеріалознавець. Батько Валерія та Георгія Писаренків. Доктор технічних наук (1948), професор (1950),...
(23. 01(04. 02). 1878, Харків, за ін. даними — с. Печеніги Вовчанського пов. Харківської губ., нині с-ще Чугуївського р-ну Харківської обл. — 09. 01. 1958, Москва) — радянський і партійний діяч. Навчався у початковій церковній школі та на вечірніх технічних курсах для робітників. Працював на...
(Mannheim Karl; 27. 03. 1893, Будапешт – 09. 01. 1947, Лондон) – німецький та британський філософ. Навч. в університетах Будапешта, Фрайбурґа і Гайдельберґа (Німеччина), Парижа. Доктор. дис. захистив 1918 у Будапешт. університеті, працював доцент ВШ педагогіки. 1919 через посилення антисемітизму...
(02. 01. 1909, с. Спаське Примор. краю, нині РФ – 09. 01. 2003, Одеса) – гідролог. Чоловік Н. Бефані. Доктор технічних наук (1941), професор (1941). Закін. Саратов. інститут с. господарства та меліорації (1930). Працював інж., ст. інж., зав. проект. бюро в органах вод. господарства Киргизії та...
(11(24). 12. 1917, ст. Ясинувата, нині місто Донец. обл. – 09. 01. 1989, Москва) – співачка (сопрано), актриса. Сестра М. Гриценка. Нар. арт. РРФСР (1957). Закін. Оперно-драм. студію під керівництвом К. Станіславського у Москві (1941; викл. А. Нежданова), де й працювала 1937–57 (згодом Моск. драм....
(18. 11 (01. 12). 1906, С.-Петербург – 09. 01. 1997, Київ) – органістка. Закін. фортепіан. факультет Ленінгр. консерваторії (1933; кл. І. Браудо). 1931–84 гастролювала у багатьох містах СРСР та Польщі. У програмах, крім творів світ. класики, виконувала твори А. Солтиса, Л. Ревуцького, В. Косенка,...
(22. 08. 1933, м. Куликів, нині смт Жовків. р-ну Львів. обл. – 09. 01. 2011, Київ) – хімік-органік, фахівець у галузі хімії біологічно активних речовин. Доктор хімічних наук (1974), професор (1988), академік НАНУ (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Премія ім. А. Кіпріанова...
(12. 12. 1923, с. Поляниця, нині Болехів. міськради Івано-Фр. обл. – 09. 01. 2003, Львів, похов. у м. Стрий Львів. обл.) – лікар-фтизіатр. Доктор медичних наук (1973), професор (1990). Закін. Львів. мед. інститут (1947), де відтоді й працювала. Від 1952 – у Львів. НДІ туберкульозу (нині у...
(28. 06. 1929, с. Донузлав, нині с. Красноярське Чорномор. р-ну, АР Крим – 09. 01. 2024, Москва) – кінодраматург. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1977). Член СКін РФ. Закін. ВДІК (1954). Літ. діяльність почав 1948. У кіно дебютував сценарієм фільму «На графських руїнах» (за А. Гайдаром, 1958;...
(08. 11. 1934, с. Дорожів Долішній, пізніше Нижній Дорожів, нині у складі с. Верхній Дорожів Дрогобиц. р-ну Львів. обл. – 09. 01. 2009, Київ) – перекладач. Член НСПУ (1968). Заслужений діяч культури Польщі (1977). Премія ім. М. Рильського (1996). Закін. Київський університет (1958). Автор низки...
(06. 09. 1925, м. Катеринослав, нині Дніпро — 09. 01. 2002, Київ) — піаністка, педагог. Дочка І. Паторжинського та М. Снаги-Паторжинської, дружина Л. Силаєва. Професор (1991). Заслужена артистка УРСР (1991). У 1931—36 мешкала з батьками в Харкові, від 1936 — у Києві. 1941 вступила на фортепіанний...
(30. 01. 1895, с. Лужани, нині смт Чернів. р-ну Чернів. обл. – 09. 01. 1976, м. Мюнхен, Німеччина) – правознавець, громадсько-політичний діяч. Доктор права (1932). У 1914 закін. Чернів. гімназію і вступив на юрид. факультет Чернів. університету. З поч. 1-ї світової війни мобілізов. до...
(05. 02. 1928, Одеса – 09. 01. 2009, м. Сиктивкар, Респ. Комі, РФ) – фахівець у галузі лісівництва. Доктор біологічних наук (1972), професор (1979). Заслужений діяч науки Комі РСР (1992) та РФ (1994). Премія ім. К. Тимірязєва АН СРСР (1973). Закін. Львів. лісотех. інститут (1953). Працював на...
(Елпатьевский Сергей Яковлевич; 22. 10(03. 11). 1854, с. Новосьолки-Кудріно, нині Владимир. обл., РФ – 09. 01. 1933, Москва) – російський письменник, публіцист. Закін. мед. факультет Моск. університету (1878). Працював лікарем, зокрема 1887–97 у м. Нижній Новгород (Росія), де брав участь у...
(Werner Joachim; 23. 12. 1909, Берлін – 09. 01. 1994, Мюнхен) – німецький археолог та історик. Доктор філософії (1935), професор (1938). Член АН Болгарії (1984) та Сербії (1988). Навч. в університетах Берліна і Марбурґа. Працював у Нім. археол. інституті (м. Франкфурт-на-Майні, 1939– 41),...
(02. 08. 1925, м. Ніколаєвськ Сталінгр. губ., нині Волгогр. обл., РФ – 09. 01. 1985, Москва, похов. в Одесі) – фахівець у галузі морського транспорту. Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди. Закін. Одес. інститут мор. флоту (1951). Відтоді працював в Одес., а згодом у Ванін. (Хабаров....
(16. 02. 1927, с. Вівся Бережан. пов., нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 09. 01. 2010, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – громадський діяч. Учасник 2-ї світової війни. Нагородж. Шевченків. медаллю (1995) та Золотим Хрестом за особл. заслуги. 1944 вступив у дивізію «Галичина» (згодом 1-а Укр....
(Кизеветтер Александр Александрович; 10(22). 05. 1866, С.-Петербург – 09. 01. 1933, Прага) – російський історик, громадсько-політичний діяч. Член-кореспондент АН СРСР (1917). Закін. Моск. університет (1888), де відтоді й працював: від 1909 – проф.; водночас від кін. 1880-х рр. читав лекції на...
(09. 08. 1953, Кіровоград, нині Кропивницький — 09. 01. 2020, там само) — хореограф, педагог. Професор (2003). Народний артист України (1999). Обласна премія «Духовний скарб Кіровоградщини» (2013). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Член Національної хореографічної спілки України (2005)....
(17. 01. 1944, с. Володарське Кокчетав. обл., Казахстан – 09. 01. 2019, Дніпро) – живописець, графік. Заслужений художник України (2015). Член НСХУ (1977). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1975; майстерня О. Зайцева). На творчій роботі....
(21. 10. 1950, м. Інгулець, нині у складі м. Кривий Ріг Дніпроп. обл. – 09. 01. 2025, Харків) – бібліограф. Доктор педагогічних наук (1994), професор (1996). Закін. Харків. інститут культури (1972), де й працювала (нині академія): завідувач кафедр бібліотечних фондів і каталогів (1986–89),...
(14. 02. 1924, с. Саварка Богуслав. р-ну, нині Київ. обл. – 09. 01. 2003, Полтава) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1968), професор (1969). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський медичний інститут (1952), де відтоді й працював. Від 1958 – у Терноп. мед. інституті: до 1962 – заступник...
(09(22). 09. 1909, м. Умань Київ. губ., нині Черкас. обл. – 09. 01. 1974, Київ) – живописець і графік. Батько З. Кружкової. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Учасник 2-ї світової війни. Урядові нагороди СРСР. Закін. Харків. (1934; викл. Б. Косарев, Д. Овчаренко, О. Хвостенко-Хвостов) та...
(27. 07(08. 08). 1896, с. Гнідин, нині Бориспіл. р-ну Київ. обл. – 09. 01. 1955, Ленінград, нині С.-Петербург) – режисер, актор. Син П. Кожича, брат І. Чужого. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1951). Сталінcька премія (1947). Навч. на юрид. факультеті Університету св. Володимира у Києві (1916)....
(14(27). 06. 1915, м. Саранськ, нині Мордовія, РФ – 09. 01. 1992, Одеса) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (1968), професор (1969). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1979). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Моск. інститут сталі (1941). Від 1945 працював у Львів....
(1841, м. Керч Таврійської губ., нині АР Крим — 09. 01. 1920, м. Перм, РФ) — архітектор. Закінчив Санкт-Петербурзьке будівельне училище (1864). Відтоді працював у Таврійській губернській будівельній і шляховій комісії (Сімферополь). Від 1865 займався приватними роботами у Санкт-Петербурзі. 1867—70...
(18. 03. 1944, Москва – 09. 01. 2013, Київ) – актор. Чоловік І. Дуки. Народний артист УРСР (1987). Закін. актор. факультет Київ. інституту театр. мистецтва (1965; викл. В. Івченко). 1965– 66 – актор Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка; від 1966 працював у Нац. академ. театрі рос....
(28. 05. 1951, м. Краснодар, РФ — 09. 01. 2024, Одеса) — біолог. Доктор біологічних наук (2011), професор (2014). Закінчила Одеський університет (1974). Відтоді працювала у Фізико-хімічному інституті НАНУ (Одеса): 1996—2004 — старший науковий співробітник, від 2004 — завідувач лабораторії...
(18. 08. 1932, смт Погребище, нині місто Вінн. обл. – 09. 01. 1997, смт Чабани Києво-Святошин. р-ну Київ. обл.) – вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1991). Закін. Білоцерків. с.-г. інститут (1956). Працював агрономом у Харків., Сталін. (нині Донец.), Перм. (РФ) обл. Від 1965 – в...
(27. 12. 1908, м. Рава-Руська, нині Львів. обл. – 09. 01. 1991, Лос-Анджелес, США) – хоровий диригент і співак. Закін. Львів. консерваторію (1931) та Львів. університет (1935). У 1928–35 – учасник вокал. квартетів на радіо у Львові (під керівництвом Є. Козака), від 1935 – у Варшаві, диригент...
(31. 01. 1956, м. Орєхово-Зуєво Моск. обл. – 09. 01. 2010, Дніпропетровськ) – спортсменка (бадмінтон), фахівець у галузі теплотехніки. Кандидат технічних наук (1996). Майстер спорту (1971), майстер спорту міжнародного класу (1980). Закін. Дніпроп. інж.-буд. інститут (1978), де й працювала до 2010...
(04. 09. 1932, м. Новосибірськ, РФ – 09. 01. 2010, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – архітектор. Заслужений архітектор РРФСР (1979). Член НСАУ (1985). Державна премія РРФСР у галузі архітектури (1979). Золота (1973) та срібна (1976) медалі ВДНГ СРСР. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закін....
(08. 09. 1844, с. Гумніска, нині у складі м. Тарнув, Польща — 09. 01. 1923, Львів) — правознавець. Брат Романа і Владислава Пілятів. Доктор права (1867). Закінчив Львівську гімназію. Вивчав право у Львівському (1862—66) та Яґеллонському (м. Краків, нині Польща) університетах. 1867—72 працював у...
(18(30). 03. 1897, с. Нові Костичі, нині Самар. обл., РФ – 09. 01. 1967, Київ) – лікар-рентґенолог. Чоловік Емми, батько Дмитра, дід Сергія Городецьких. Доктор медичних наук (1940), професор (1945), член-кореспондент АН УРСР (1957). Закін. Саратов. університет (РФ, 1924). Працював лікарем....
(12. 09. 1929, с. Пашківка, нині Макарів. р-ну Київ. обл. – 09. 01. 2000, Тернопіль, похов. у Києві) – економіст. Доктор економічних наук (1976), професор (1977). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Закін. Київ. фінанс.-екон. інститут (1953), де й працював (нині екон. університет):...
(02(15). 10. 1905, Київ – 09. 01. 1977, Ташкент) – композитор, диригент, педагог. Професор (1958). Нар. арт. Узб. РСР (1955). Державна премія Узб. РСР (1973). Навч. у Київ. консерваторії (1916–19; кл. композиції та фортепіано Б. Яворського), 1-му Моск. муз. технікумі, закін. Моск. консерваторію...
(18. 06. 1925, с. Ушня Менського р-ну, нині Черніг. обл. – 09. 01. 2005, м. Мена Черніг. обл.) – журналіст, краєзнавець. Член НСЖУ (1991). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Ніжин. пед. інститут (Черніг. обл., 1952). Від 1949 працював на парт. роботі, від 1959 – вчитель...
(08. 07. 1947, с. Коржівці Деражнян. р-ну Кам’янець-Поділ., нині Хмельн. обл. – 09. 01. 2007, Тернопіль) – фахівець у галузі машинознавства та верстатобудування. Доктор технічних наук (1991), професор (1996). Закін. Терноп. філію Львів. політеx. інституту (1970), де від 1971 й працював (нині...
(15. 04. 1920, с. Петрове, нині смт Кіровогр. обл. – 09. 01. 2001, Київ) – літературознавець. Чоловік Г. Сидоренко, батько Ю. Вервеса. Доктор філологічних наук (1959), професор (1962), академік НАНУ (1995). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди....
(14. 04. 1940, Київ – 09. 01. 2017, там само) – редактор, сценаристка. Дочка Я. Куценка, дружина Е. Тимліна. Заслужений діяч мистецтв України (2010). Член НСКінУ (1975). Закін. Київський університет (1961). Працювала у Києві: 1960–62 – ред. студії телебачення; 1963–64 – влас. кор. г. «Советская...
(Жураўскi Аркадзь Іосіфавіч; 05. 08. 1924, с. Яново, нині Вітебської обл., Білорусь – 09. 01. 2009, Мінськ) – білоруський мовознавець. Доктор філологічних наук (1968), професор (1970), член-кореспондент НАН Білорусі (1980). Заслужений діяч науки Білоруської РСР (1978). Державна премія Білорусі за...
(25. 09(08. 10). 1906, с. Шацькі Борки Тамбов. губ., нині Рязан. обл., РФ – 09. 01. 1978, Полтава) – анатом. Доктор медичних наук (1946), професор (1947). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. 1-й Моск. університет (1929). Працював військ. лікарем. Від 1934 – в Іжев. мед. інституті...
(21. 09. 1916, Полтава – 09. 01. 2017, Детройт, США) – співачка (сопрано). Закінчила Полтавський музичний технікум (1939; кл. М. Денисенко), навчалась у Полтавському сільськогосподарському інституті. 1939–41 – солістка Державного театру музичної драми, 1941–43 – опери у Полтаві. 1943 виїхала до...
(12. 07. 1928, станиця Старощербинівська, нині Краснодар. краю, РФ – 09. 01. 1996, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – диригент, педагог Заслужений діяч мистецтв УРСР (1975). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1978). Закін. Урал. консерваторію (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, 1958; кл....
(10. 07. 1924, с. Ревякіне, нині Орловської обл., РФ — 09. 01. 2011, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — металознавець. Доктор технічних наук (1976). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Премії РМ СРСР (1987) та імені А. Стародубова НАНУ (1999). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив...
(11. 04. 1923, ст. Єградківка Олександрів. р-ну, нині Кіровогр. обл. – 09. 01. 2009, Донецьк) – лікар-нейрохірург. Доктор медичних наук (1964), професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. на фіз.-мат. факультеті Кіровогр. пед. інституту (1940–41), закін. Сталін. мед....
(20. 04. 1936, с. Буринь Чернігівської обл., нині місто Конотопського р-ну Сумської обл. — 09. 01. 1999, Київ) — художник-мультиплікатор. Член НСКінУ (1961). Закінчив Львівський поліграфічний інститут (1967). Відтоді — художник-мультиплікатор Творчого об’єднання художньої мультиплікації студії...
(02(15). 01. 1907, Одеса – 09. 01. 1977, Москва) – драматург, сценарист. Сталінcька премія (1948, 1951). Навч. на суднобуд. факультеті Одес. політех. інституту (1926–30). Написав сценарії до фільмів: «Велика гра» (1935, реж. Г. Тасін), «Застава біля Чортового броду» (1936, також реж.), «Подвиг...
(08. 07. 1948, Москва – 09. 01. 2021, Харків) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1988). Державна премія України у галузі н. і т. (2006). Закін. Харків. університет (1972), де й працював відтоді: 1988–92 – провідний науковий співробітник Від 1992 – провідний науковий співробітник Фіз.-тех....
(1878, с. Міські Млини, нині Зіньків. р-ну Полтав. обл. – 09. 01. 1925, Полтава) – майстер художнього різьблення на дереві. Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Навч. у М. Чубенка, в майстерні якого працював до 1908. Різьбяр столярно-різьбяр. майстерні земства (1908–17) і деревооброб. майстерні...
(07. 07. 1922, Харків – 01. 01. 2026, там само) – математик. Син О. Марченка. Доктор фізико-математичних наук (1951), професор (1952), академік НАНУ (1969), академік РАН (1987). Ленінська премія (1962), Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1989), премії імені М. Крилова (1983), імені М....
(21. 10. 1950, м. Інгулець, нині у складі м. Кривий Ріг Дніпроп. обл. – 09. 01. 2025, Харків) – бібліограф. Доктор педагогічних наук (1994), професор (1996). Закін. Харків. інститут культури (1972), де й працювала (нині академія): завідувач кафедр бібліотечних фондів і каталогів (1986–89),...
(12. 07. 1928, станиця Старощербинівська, нині Краснодар. краю, РФ – 09. 01. 1996, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – диригент, педагог Заслужений діяч мистецтв УРСР (1975). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1978). Закін. Урал. консерваторію (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, 1958; кл....
(30. 01. 1895, с. Лужани, нині смт Чернів. р-ну Чернів. обл. – 09. 01. 1976, м. Мюнхен, Німеччина) – правознавець, громадсько-політичний діяч. Доктор права (1932). У 1914 закін. Чернів. гімназію і вступив на юрид. факультет Чернів. університету. З поч. 1-ї світової війни мобілізов. до...
9 січня» Ю. Фоменка. Своєрід. вокал.-симф. О.-плакатом з рисами ораторіальності можна вважати «Невідомих солдатів» П....
9 січня Н. Махна та його прибічників оголошено поза законом. Навесні 1920 у місті черговий раз розгорнулося активне рад....
9 січня 1921. До кінця 1921 до СПП увійшло 18 профспілок Львівського, Станіславського, Тернопільського, Волинського воєводств....
9 січня 2002 побл. пам’ятника М. Грушевському в Києві. Того ж дня вибор. блок був зареєстрований Центр....
9 січня 1918 Мала Pада ухвалила закон пpо нац.-пеpсональну А., що визнавав за всіма меншинами пpаво на самовpядування в галузі культуpи та внутp....
9 січня 2014. Функціон. підсистеми створюють у відповід. сферах сусп. життя центр. органи виконав. влади з метою захисту насел....
9 січня 1992. В ході роботи 48-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 29 вересня 1993 відбулась зустріч міністрів закордонних справ України та Венесуели, під час якої були обговорені питання розбудови взаємин між двома країнами та підписане Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин....
9 січня 1992. Літ.: Иргебаев А. Т., Тимонин А. А. КНДР: Справоч. Москва, 1988. О. О. Бейдик...
9 січня 1992 Ґ. визнала незалежність України, а 4 квітня того ж року встановлені дипломат. відносини....
9 січня 1944 під час бою побл. залізнич. станції відзначився Герой Радянського Союзу І. Зибін. Від 1957 – місто....
9 січня 1792), пониззя лівобереж. Дністра відійшло до Росії. Тут оселилися селяни-втікачі, чорномор. козаки та старообрядці....
9 січня 1943 рад. 57-й гвардій. стрілец. дивізії вдалося вийти на околицю с-ща. Відтоді бойові дії за М....
9 січня 1945 вся повнота влади у Закарп. Україні належала народові та здійснювалася через обрані ним представн....
9 січня 1905 р. з вирощування еліт. насіння цукр. буряків і зерн. культур (нині дослідне госп-во «Озерна» Інституту біоенергет....
9 січня 1992 Б. визнав Україну як незалежну державу, 10 квітня між ними були встановлені дипломат. відносини....
9 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нацисти розстріляли й закатували 38, вивезли на примусові роботи до Німеччини 408 жит....
9 Січня (від 1936 – ім. С. Кірова; від 1979 – у складі держ. видавництва «Десна»). Власне ж комплекс створ....