(29. 11(11. 12). 1872, м. Чигирин Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 14. 05. 1955, м. Нью-Йорк, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — історик права, дипломат, громадсько-політичний діяч. Дійсний член НТШ (1926), УВАН. Закінчив Київську духовну семінарію (1894)....
(справж. – Мельник Микола Матійович; псевд.: Микола Яблонівський, Богдан Чорногор, Богдан Вольний, Богдан Хмиз, Василь Хмара, Микола Лебединський, Микола Гірський; 11. 12. 1890, с. Яблунів, нині смт Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 28. 09. 1947, м. Нью-Гейвен, шт. Коннектикут, США) – письменник,...
(Кротков Микола Васильович; 29. 11(11. 12). 1868, с. Погрешино Костром. губ., нині Погост Іванов. обл., РФ – 21. 08. 1938, м. Ярославль, РФ) – церковний діяч РПЦ. Закін. Костром. духовну семінарію (1889) і Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1900). 25 лютого 1890 рукопоклад. у...
(11. 12. 1882, м. Стрий, нині Львів. обл. – 10. 07. 1941, Київ) – громадсько-політичний і церковний діяч. Батько Богдана, Василя, Володимири, Марти, Оксани, Олексія, Степана Бандерів, дід Андрія Бандери. Член НТШ (1910). Закін. Стрий. гімназію (1905), богослов. факультет Львів. університету...
(11. 12. 1958, Харків) — фізик. Дочка В. Щербини. Доктор фізико-математичних наук (1998), член-кореспондент НАНУ (2012). Державна премія України в галузі науки і техніки (2018), премії імені М. Остроградського (2009) та М. Лаврентьєва (2021) НАНУ. Закінчила Харківський університет (1981). Від 1983...
(29. 10(11. 12). 1902, м. Ніжин, нині Чернігівської обл. — 19. 07. 1984, Київ) — флейтист, педагог, музично-громадський діяч. Син Федора, батько Людмили Проценків. Професор (1954). Заслужений артист УРСР (1946). Від 1922 навчався у Київській консерваторії (кл. флейти І. Михайловського), яку згодом...
(11. 12. 1895, с. Нагоряни, нині Львів. р-ну Львів. обл. – 28. 08. 1921, за ін. даними – 09. 02. 1923, Київ) – військовик. Закін. Академ. гімназію у Львові (1914). Член шкіл. таєм. організацій, проводу гімназій. драгоманів. т-в, активіст товариства «Пласт». Під час 1-ї світової війни –...
(11. 12. 1983, Київ — 01. 06. 2022, с. Студенок Ізюмського р-ну Харківської обл., похований 10. 11. 2023 на Алеї Героїв Лісового кладовища у Києві) — фахівець у галузі комп’ютерної графіки, письменник, військовик. Кандидат технічних наук (2022). Закінчив Відкритий міжнародний університет розвитку...
(28. 11(11. 12). 1906, м. Азов, нині Ростовської обл., РФ — 22. 10. 1981, Чернівці) — фізик. Кандидат фізико-математичних (1938, без захисту дисертації), доктор технічних (1944) наук, професор (1938). Заслужений діяч науки УРСР (1966). Державні нагороди СРСР. Закінчив Ленінградський університет...
(11. 12. 1929, с. Карів, нині Сокал. р-ну Львів. обл.) – живописець. Премія ім. В. Стуса. Почес. чл. НСХУ (1999). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2019). У грудні 1944 утік до Польщі, оскільки його родину вивезли у Сибір (РФ). Після війни вибухом відірвало ліву руку й пошкодило праву. 1946–47...
(11. 12. 1951, Київ) – живописець, графік. Дочка Олександра та Надії, сестра Наталії Лопухових, мати А. Подерв’янської. Заслужений художник України (2007). Член НСХУ (1984). Закін. Київський художній інститут (1976; викл. М. Стороженко, В. Чеканюк, Т. Яблонська). Співпрацювала 1978–2006 з...
(11. 12. 1924, с. Губник Ладижин. р-ну, нині с-ще Ладижин. міськради Вінн. обл. – 23. 12. 1993, Київ) – художник театру і кіно, графік, живописець. Заслужений художник УРСР (1978). Член СКінУ (1953), СХУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. художнє училище (1947; викл....
(29. 11(11. 12). 1883, м. Воскресенськ Херсонської губ., нині смт Воскресенське Миколаївського р-ну Миколаївської обл. — 08. 04. 1946, Київ) — вчений-селекціонер, генетик. Доктор ботаніки (1914), професор (1917), академік АН УРСР (1929). Золота медаль Всесоюзної сільськогосподарської виставки...
(Menac Antica; 11. 12. 1922, м. Спліт, Хорватія) – хорватська славістка, перекладачка. Акад. Хорват. академії наук і мистецтв (1988). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Закін. Заґреб. університет зі спеціальності славістика (1948), де 1961–86 очолювала каф. російської мови. Була ініціаторкою...
(11(24). 12. 1914, Київ – 03. 12. 2014, там само) – лікар-невропатолог. Син Бориса, батько Ірини та Бориса Маньковських. Доктор медичних наук (1960), професор (1961). Заслужений діяч науки УРСР (1978). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1984). Учасник 2-ї світової війни. Державні та...
(11. 12. 1957, м. Потсдам, Німеччина) — хімік. Доктор хімічних наук (2003), професор (2005). Закінчила Харківський університет (1980), де відтоді й працювала: 1986—94 — старший науковий співробітник НДІ хімії; 1994—95 — в Українській фармацевтичній академії (Харків); від 1995 — у Харківському...
(11. 12. 1908, м. Борислав, нині Львів. обл. – 27. 01. 1987, Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – актор. Навч. у Дрогоб. гімназії (нині Львів. обл.). Виступав у трупі кооперативу «Укр. театр» під дирекцією Й. Стадника (Львів, 1927–29), Укр. нар. театрі ім. І. Тобілевича...
(11. 12. 1925, с. Балти, нині Курської обл., РФ – 31. 10. 1997, Київ) – кінодраматург, сценарист. Чоловік М. Кринициної, батько А. Суріної. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1986). Член НСКінУ. Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Артемів. учител. інститут (нині м. Бахмут...
(11. 12. 1942, с. Новий Хутор Грозненської обл., Чечня, РФ) — фахівець у галузі систем автоматизації проєктування та управління в технічних системах. Доктор технічних наук (1995), професор (1999). Закінчив Харківський інститут (нині університет) радіоелектроніки (1970), де 1995—2016 за...
(29. 11(11. 12). 1851, Миколаїв – 22. 11. 1925, Рим) – правознавець, письменник. Закін. Микол. реал. гімназію (1868), юрид. факультет С.-Петербур. університету (1875) зі ступ. канд. права. Відтоді працював у С.-Петербур. окруж. суд. палаті: від 1879 – присяж. повіреним, від 1913 – головою ради...
(псевд. – Микола Олександренко, Николай Аров; 29. 11(11. 12). 1841, С.-Петербург, за ін. даними м. Ставрополь-Кавказький – 20. 06(02. 07). 1907, С.-Петербург) – письменник, етнограф, видавець. Навч. у 1-й Київ. гімназії (1849–53), яку залишив на вимогу батька, слухав лекції у Харків., Моск. і...
(крипт. – Др. А. Г.; 11. 12. 1885, с. Кунковиці, округ Клатови, нині Чехія – 19. 02. 1944, Прага) – український літературознавець, журналіст, перекладач у Чехо-Словаччині. Д-р філософії (1912). Закін. Карлів університет у Празі (1911). Працював гол. ред. відділу преси, кер. архіву, гол. радником...
(11. 12. 1930, Миколаїв – 02. 06. 2016, Київ) – футболіст (воротар), тренер. Майстер спорту (1959). Засл. тренер України (1974). Закін. Київський інститут фізичної культури (1956), школу тренерів при ньому. Один із кращих тренерів СРСР 1980-х рр. Почав грати у юнац. команді «Водник» (1945);...
(11. 12. 1970, Київ) — фахівець у галузі будівельної механіки. Доктор технічних наук (2013), професор (2020). Закінчив Київський політехнічний інститут (1993). Відтоді працює у Київському університеті будівництва і архітектури: пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до...
(11(23). 12. 1886, Київ – 08. 10. 1937, Москва) – сходознавець. Навч. у Харків. університеті, 1912 закін. Владивостоц. сх. інститут (Росія). Працював в упр. Китай.-Сх. залізниці у м. Харбін (Маньчжурія, нині Китай), звідки звільнений 1919 за критику фінанс. політики керівництва в г. «Новая...
(11. 12. 1932, Київ – 27. 01. 2018, там само) – архітектор, археолог. Чоловік Н. Лейпунської. Кандидат історичних наук (1968), д-р архітектури (1981), професор (1991), член-кореспондент НАНУ (1990). Дійсний член Укр. академії архітектури (1993). Держ. премії України у галузях н. і т. (2002) й...
(Макаревич Андрей Вадимович; 11. 12. 1953, Москва) – російський естрадний співак, гітарист, композитор. Нар. арт. РФ (1999). Закін. Моск. архіт. інститут (1977). Від 1969 – засн. і соліст гурту «Машина часу», які працюють у стилі бард-рок. Автор текстів і музики значної частини пісень гурту,...
(11. 12. 1927, Полтава – 18. 07. 2010, м. Алчевськ Луган. обл.) – фахівець у галузі електротехніки. Доктор технічних наук (1987), професор (1989). Закін. Харків. електротех. інститут (1949). Працював на виробництві; 1951–58 – у Харків. політех. інституті; 1958–74 – завідувач кафедри...
(11. 12. 1950, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фотохудожник, журналіст, педагог. Член НСЖУ (2014). Кандидат технічних наук (1999). Літературно-мистецька премія імені В. Підмогильного (2010). Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (1973), де від 1975 й працював (нині Національна...
(11. 12. 1961, Київ) — математик. Син Мирослава та Валентини Горбачуків. Доктор фізико-математичних наук (2018). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1984). Від 1987 працює у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут»: 2017—21 — завідувач кафедри...
(29. 11(11. 12). 1878, Москва — 09. 09. 1942, м. Казань, РФ) — математик. Батько Гліба та Іллі Франків. Кандидат фізико-математичних наук (1937, без захисту дисертації), професор (1927). Навчався у Московському університеті (1898—99), закінчив Мюнхенську політехніку (1904) та Юр’ївський...
(11. 12. 1928, Одеса) – фахівець у галузі фізичної хімії. Доктор хімічних наук (1969), професор (1979). Закін. Дніпроп. університет (1950). Відтоді працював на Дніпродзерж. азотно-тук. заводі (Дніпроп. обл.); 1959–72 – зав. лаб. фіз.-хім. методів дослідж. Дніпродзерж. філії Держ. інституту...
(11. 12. 1932, м. Стрий, нині Львів. обл.) – економіст. Доктор філософії (1960), професор (1974). Член НТШ (1970). Закін. Університет у Коннектикуті (1954). У США від 1950. Працював доцент (1960–72) Бостон. коледжу та проф. Темпл. університету (Філадельфія, від 1972); головою екон. ф-ту...
(псевд. та крипт.: Іван Залізняк, Н. С.; 11. 12. 1860, м. Комарне Перемишл. округу, нині Городоцького р-ну Львів. обл. – 25. 03. 1918, там само) – публіцист, видавець, громадсько-політичний діяч. Брат М. Коса. Доктор права. Закін. Віден. університет (1884). Працював адвокатом у Львові...
(Kuhn Henryk; 11. 12. 1860, с. Гузув Мазовец. воєводства, нині Польща – бл. 1941–42, Львів) – польський живописець і реставратор. Закін. Львів. худож.-пром. школу (1881), Віден. АМ (1887). Допомагав 1878–80 Е. Фабіанському розписувати церкву св. Юра у Львові. Від 1892 викладав у Львів....
(11. 12. 1933, с. Рилівка, нині Шепетів. р-ну Хмельн. обл. – 05. 01. 2021, Івано-Франківськ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1975), професор (1980), академік НАПрНУ (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Закін. Львівський університет (1958), де й працював: 1969–71 і...
(11. 12. 1931, Ташкент – 04. 08. 2014, Київ) – історик, педагог, громадський діяч. Герой України (2021, посмертно). Заслужений працівник культури України (1991). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2001, 2006, 2009). Закін. ВШ тренерів (Київ, 1952), Київ. інститут фізичної культури (1959) та пед....
(11. 12. 1930, Одеса – 12. 11. 2007, Берлін) – живописець. Член НСХУ (1971). Закін. Одес. художнє училище (1955; викл. М. Муцельмахер, Д. Фруміна). На творчій роботі. Учасник мистецьких виставок від 1960. Емігрував 1998 до Ізраїлю. Творчість М. визначав рубіж традицій пд.-рос. школи живопису...
(11. 12. 1934, Київ — 13. 12. 1999, м. Хайфа, Ізраїль) — фахівець у галузі інструментального виробництва. Доктор технічних наук (1981), професор (1990). Закінчив Брянський інститут транспортного машинобудування (РФ, 1957). Працював 1958—94 в Інституті надтвердих матеріалів НАНУ (Київ): 1981—85 —...
(11. 12. 1911, Черкаси — 04. 10. 1989, Київ) — вчений-агроном, фітопатолог. Дружина Ю. Тонкаля. Доктор сільськогосподарських наук (1976). Закінчила Київський агроінженерний інститут цукрової промисловості (1935). Працювала у Всесоюзному НДІ цукрових буряків (Київ, з перервою): завідувач (1973—82),...
(11. 12. 1950, м. Сталіно, нині Донецьк) — геолог, гірничий інженер. Доктор геологічних наук (2009). Закінчив Донецький політехнічний інститут (1977), де відтоді й працює (нині технічний університет; 2014 евакуйований у м. Красноармійськ, нині Покровськ Донецької обл., 2022 — у Луцьк): 2009—14 —...
(11. 12. 1925, с. Василівка, нині Новомоск. р-ну Дніпроп. обл. – 06. 02. 2025, м. Трускавець Дрогобицького р-ну Львівської обл) – організатор виробництва. Кандидат технічних наук (1974). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978). Ордени «За мужність» (1999) та «За заслуги» (2016) 3-го...
(11. 12. 1938, с. Мосьпанове Чугуїв. р-ну Харків. обл. – 02. 03. 2009, смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл.) – ветеринарний лікар. Канд. біол. (1967), д-р вет. (1991) н., професор (1997). Закін. Харків. зоовет. інститут (1963). Працював вет. лікарем у Молдові (1963–64); ст. н. с., зав. лаб....
(11. 12. 1920, с. Романівна, нині Новоград-Волин. р-ну Житомир. обл. – 24. 09. 1990, Київ) – патоморфолог, цитолог. Доктор медичних наук (1970). Закін. Львів. мед. інститут (1949). Працював лікарем. 1960–85 – у Київ. н.-д. рентґенорадіол. та онкол. інституті (нині Нац. інститут раку): від 1960 –...
(11. 12. 1933, Луганськ) – фізіолог. Доктор біологічних наук (1986). Закін. Київський університет (1957). Відтоді працювала в Інституті фізіології АН УРСР (з перервою): пров. н. с. (від 1987); у відділ. кібернетики Інституту математики Сибір. відділ. АН СРСР (1964–67); на каф. анатомії коледжу...
(11. 12. 1954, Дніпропетровськ) – живописець, графік. Член НСХУ (1990). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1983; викл. В. Бунов). Працював викл. Дніпродзержин. дит. худож. школи (Дніпроп. обл., 1976–80); на Дніпроп. оформлюв. (1980–86) та худож.-вироб. (1986–96) комбінатах. На творчій...
(11. 12. 1906, м. Бердичів Київ. губ., нині Житомир. обл. – 01. 07. 1983, Харків) – лікар-патологоанатом. Доктор медичних наук (1960), професор (1962). Закін. Київський медичний інститут (1931). У 1935–72 працювала в Укр. психоневрол. інституті (нині Інститут неврології, психіатрії та наркології...
(11. 12. 1940, с. Миропілля Краснопіл. р-ну Сум. обл.) – лікар-кардіолог. Доктор медичних наук (1993), професор (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Премія ім. М. Стражеска АМН СРСР (1989). Закін. Харків. мед. інститут (1964), де й працював від 1967: у 1977–95 – доцент; від...
(11. 12. 1965, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – математик. Доктор технічних наук (2001), професор (2002). Закін. Дніпроп. металург. інститут (1988), де 1988–2009 й працював (нині Нац. металург. академія України): 2001–08 – проф., 2008–09 – провідний науковий співробітник каф. обробки металів...
(11. 12. 1959, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – фахівець у галузі оптимізації технологічних процесів та автоматизації процесів управління. Доктор технічних наук (2009), професор (2015). Закін. Криворіз. гірничоруд. інститут (1982), де відтоді з перервами й працював (1994–2011 – тех. університет):...
(11. 12. 1969, м. Усть-Каменегорськ, Казахстан) – артистка балету. Дружина М. Чепика. Народний артист України (2001). Лауреатка Конкурсу ім. П. Чайковського в Москві (1989, 3-я премія), Міжнар. конкурсів класич. танцю у Парижі (1990), Токіо (1991; обидва – срібна медаль), Люксембурзі (1993,...
(11. 12. 1953, Київ) — радіофізик. Доктор фізико-математичних наук (2007). Закінчив Київський університет (1976). Відтоді працював в Інституті напівпровідників АН УРСР; 1983—2016 — в Інституті проблем матеріалознавства НАНУ (обидва — Київ): 2007—16 — провідний науковий співробітник. Наукові...
(11. 12. 1970, Полтава) – економіст. Доктор економічних наук (2006), професор (2009). Закін. Полтав. тех. університет (1995). Відтоді працює у Харків. університеті міського господарства: професор кафедри економіки будівництва (2006–07), завідувач кафедри обліку і аудиту (2007–12), каф....
(11. 12. 1908, с. В’юнки Житомирського пов. Волинської губ., нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 24. 07. 1975, Запоріжжя) — актор, режисер. Заслужений артист УРСР (1967). Закінчив Театральний технікум у м. Артемівськ (нині Бахмут Донецької обл., 1930). Працював у театрах Донбасу, Херсона,...
(11. 12. 1950, м. Нікополь Дніпроп. обл.) – морфолог. Доктор медичних наук (1996), професор (2001). Закін. Ворошиловгр. мед. інститут (1974), де й працювала від 1978 (нині Луган. мед. університет). 1997–99 – професор кафедри анатомії та фізіології Луган. аграр. університету; 1999–2003 – зав.,...
(11. 12. 1964, Суми) – педагог. Доктор педагогічних наук (2016). Закін. Сум. пед. інститут (1990), де від 1999 і працює (нині університет): від 2017 – професор кафедри здоров’я, фіз. терапії, реабілітації та ерготерапії. 1989–91 – тренер-викл. ДЮСШ № 3 (Суми); 1991–99 – інструктор із фіз....
(11. 12. 1962, с. Михайлівці Муровано-Куриловец. р-ну Вінн. обл.) – літературознавець. Доктор філологічних наук (2010). Літ. премія ім. І. Франка (2009). Закін. Чернів. університет (1984). Учителювала; від 1991 працює у Прикарп. університеті (Івано-Франківськ): від 2011 – професор кафедри укр....
(11. 12. 1957, с. Ганичі Тячівського р-ну Закарпатської обл.) — фізіолог. Доктор медичних наук (1995), професор (2002). Заслужений діяч науки і техніки України (2017). Закінчив Ужгородський університет (1980). Працював лікарем. Від 1988 — у Національному медичному університеті: доцент кафедри...
(29. 11(11. 12). 1891, Харків – 23. 03. 1949, там само) – хімік. Доктор хімічних наук (1940), професор (1934). Навч. у Харків. університеті (1910–14). Працював у ньому; від 1923 – в Інституті приклад. хімії (1927 – зав. лаб. Центр. хім. лаб. Укртютюнтресту при інституті); 1930–35 – декан хім....
(28. 11(11. 12). 1906, м. Єлисаветград, нині Кіровоград – 31. 05. 1990, Київ) – актриса. Заслужений артист УРСР (1951). Учасниця 2-ї світової війни. Закін. Харків. ІНО (1923), Одес. студію «Березоля» (1924; викл. С. Бондарчук і П. Долина). Працювала в Одес. робітн.-селян. театрі (1925–27), у...
(11. 12. 1950, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фотохудожник, журналіст, педагог. Член НСЖУ (2014). Кандидат технічних наук (1999). Літературно-мистецька премія імені В. Підмогильного (2010). Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (1973), де від 1975 й працював (нині Національна...
(11. 12. 1950, м. Сталіно, нині Донецьк) — геолог, гірничий інженер. Доктор геологічних наук (2009). Закінчив Донецький політехнічний інститут (1977), де відтоді й працює (нині технічний університет; 2014 евакуйований у м. Красноармійськ, нині Покровськ Донецької обл., 2022 — у Луцьк): 2009—14 —...
(11. 12. 1950, м. Нікополь Дніпроп. обл.) – морфолог. Доктор медичних наук (1996), професор (2001). Закін. Ворошиловгр. мед. інститут (1974), де й працювала від 1978 (нині Луган. мед. університет). 1997–99 – професор кафедри анатомії та фізіології Луган. аграр. університету; 1999–2003 – зав.,...
(11. 12. 1950, с. Задубрівка Заставнівського р-ну Чернівецької обл. – 17. 03. 2024) – політичний діяч, правознавець. Генерал-лейтенант міліції. Народний депутат України (2007–12, 2012–14). Кандидат юридичних наук (2002). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2000, 2006, 2011). Закінчив Київську ВШ...
(11. 12. 1950, Київ) – фахівець у галузі акустики. Доктор фізико-математичних наук (2004), професор (2011). Закін. Київ. політех. інститут (1974), де відтоді й працював на електроакуст. ф-ті; від 2007 – професор кафедри теор. та приклад. механіки Київ. університету. Наукові дослідження: поширення...
(11. 12. 1925, с. Балти, нині Курської обл., РФ – 31. 10. 1997, Київ) – кінодраматург, сценарист. Чоловік М. Кринициної, батько А. Суріної. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1986). Член НСКінУ. Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Артемів. учител. інститут (нині м. Бахмут...
(11. 12. 1925, с. Василівка, нині Новомоск. р-ну Дніпроп. обл. – 06. 02. 2025, м. Трускавець Дрогобицького р-ну Львівської обл) – організатор виробництва. Кандидат технічних наук (1974). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978). Ордени «За мужність» (1999) та «За заслуги» (2016) 3-го...
(11. 12. 1925, с. Томаровка, нині смт Бєлгород. обл., РФ) – письменник. Член НСПУ та СП РФ. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. університет (1955). Працював у горлів. г. «Кочегарка» (1950–58), керував місцевим літ. об’єднанням (Донец. обл.), від 1958 – на видавн. та журналіст. роботі у...
(08. 04. 1932, м. Воронеж, РФ — 11. 12. 2008, Київ) — фахівець у галузі теорії керування і математичного моделювання фізичних процесів. Доктор технічних наук (1971), професор (1981), член-кореспондент НАНУ (1987). Премія імені В. Глушкова АНУ (1993). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1999)....
(29. 04. 1875, с. Новосілки, нині Великі Новосілки Мостис. р-ну Львів. обл. – 11. 12. 1935, Стокгольм) – співак (драматичний тенор), педагог. Навч. у Дрогоб. (1887–93) та Самбір. (1893–96; нині обидві – Львів. обл.) г-зях, Львів. духов. семінарії (1896–99), водночас – у Львів. (1897–99;...
(27. 04(09. 05). 1825, Одеса — 29. 11(11. 12). 1910, Санкт-Петербург) — правознавець. Доктор цивільного права (1852). Закінчив Одеську гімназію (1840), юридичне відділення Рішельєвського ліцею (Одеса, 1843), Московський університет (1845, зі ступенем кандидата права). Від 1846 працював у Тульській...
(05. 02. 1941, Одеса — 11. 12. 2007, Київ) — архітектор, мистецтвознавець. Доктор мистецтвознавства (1993). Дійсний член (1997) і віце-президент (1998—2000) Української академії архітектури. Заслужений діяч науки і техніки України (2007). Державна премiя України в галузі архiтектури (2002, 2007)....
(25. 12. 1926, м. Умань, нині Черкаської обл. — 11. 12. 2012, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1957), член-кореспондент НАНУ (1972). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1978). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Навчався у Дніпропетровському університеті (нині...
(1846, Львів – 11. 12. 1919, там само) – публіцист і громадсько-політичний діяч. Брат Ю. Меруновича. Закін. гімназію у Львові, навч. на правн. факультеті Львів. університету (не закінчив через участь у польс. нац.-визв. повстанні 1863). У боях проти рос. війська був поранений, потрапив до...
(24. 06(06. 07). 1896, с. Мисюрівка, нині Старосиняв. р-ну Хмельн. обл. – 11. 12. 1937, м. Саратов, РФ) – мистецтвознавець, поетеса, політична діячка. Племінниця Михайла та Хоми Коцюбинських. Член УПСР (1917). Закін. у Києві Вищі жін. курси (1918), археол. інститут (1924). Працювала в...
(інший псевдонім — Кам’янець; справжнє — Флоринський Олександр Іванович; 28. 04. 1922, м. Кам’янець-Подільський Подільської губ., нині Хмельницької обл. — 11. 12. 2011, м. Фергус, провінція Онтаріо, Канада) — журналіст, письменник, педагог. Від 1941 — кореспондент літературно-мистецького відділу...
( ; 16(29). 03. 1904, м. Кутаїсі, Грузія – 11. 12. 1988, Тбілісі) – грузинський поет, драматург, перекладач. Заслужений діяч мистецтв Груз. РСР (1961). Державні нагороди СРСР. Автор поем «» («Виклик Сходу», 1929), «» («Учардіоні», 1932), « » («Сонце сходило в...
(справж. – Королів Василь Костянтинович; ін. псевд. і крипт.: В. Старий, В. Диканський, Хуторянин Старий, В. Дикий, В. К-ьов, В. Д., Подорожний, П-ий, П. Щур, Ю., Amator та ін.; 04(16). 02. 1879, с. Диканька Полтав. пов. Полтав. губ., нині смт Полтав. обл., за ін. даними – с. Ладан Прилуц. пов....
(29. 07. 1934, Київ — 11. 12. 2011, там само) — літературознавець. Чоловік Т. Назарової. Кандидат філологічних наук (1974). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1956). Від 1960 працював в Інституті літератури НАНУ (Київ): 1982—2006 — старший науковий співробітник відділу...
(30. 10. 1899, с. Селець, нині Дубровиц. р-ну Рівнен. обл. – 11. 12. 1965, м. Провіденс, шт. Род-Айленд, США) – лікар-терапевт, діяч українського національного руху. Доктор медицини (1928), професор (1938). Член УВАН (1946), НТШ. Закін. Київський медичний інститут (1922). Працював н. с. на каф....
(13(25). 05. 1887, с. Котельва, нині смт Полтав. обл. – 11. 12. 1967, Київ) – радянський і військовий діяч. Генерал-майор (1943). Двічі Герой Радянського Союзу (1942, 1944). Державні та бойові нагороди СРСР. 1909–12 перебував на військ. службі. Учасник 1-ї світової війни (відзначений Георгіїв....
(30. 07. 1884, м. Лодзь, Польща – 11. 12. 1937, Київ) – графік і педагог. Дружина М. Бойчука. Член АРМУ (1920-і рр.). Закінчила С.-Петербурзьку школу заохочування мистецтв Я. Ционглінського (1905), навчалась у Мюнхенській художньо-промисловій школі В. Дебліца (Німеччина, 1908; викл. Ш....
(16. 04. 1855, м. Кременчук Полтав. губ., нині Полтав. обл. – 11. 12. 1909, Полтава) – природознавець, краєзнавець, музеєзнавець. Закін. Новорос. університет в Одесі зі званням канд. природн. н. (1879). Відтоді працював чиновником статист. бюро Полтав. губерн. земства; 1890 був зберігачем і...
(справж. – Галінадзе Маріне; 16. 07. 1915, м. Грозний, Росія – 11. 12. 1986, Бухарест, похов. у Чернівцях) – українська поетеса, перекладачка в Румунії. З походження грузинка. З 5-ти р. мешкала у Харкові, де одержала журналіст. освіту. Працювала у ЗМІ. 1947–57 перебувала у Магадані (як дружина...
(05. 03. 1930, с. Миколаїв, нині Пустомитiв. р-ну Львiв. обл. – 11. 12. 2020, Львів) – фахiвець у галузi математичних проблем механіки. Доктор фізико-математичних наук (1980), професор (1988), член-кореспондент НАНУ (1990). Дійсний член НТШ (1992). Премiї iм. О. Динника (1987) та ім. М....
(27. 03(09. 04). 1916, с. Козин Київського пов. Київської губ., нині с-ще Обухівського р-ну Київської обл. — 11. 12. 2004, Київ) — фахівець у галузі електротехніки. Доктор технічних наук (1963), професор (1964), академік НАНУ (1988). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1974). Ленінська премія...
(14. 08. 1947, с. Подоли Куп’янського р-ну Харківської обл. — 11. 12. 2014, Харків) — фізик, матеріалознавець. Доктор фізико-математичних наук (2000), академік НАНУ (2009). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003), премія імені І. Францевича НАНУ (2009). Закінчив Харківський...
(29. 04(12. 05). 1913, с. Скоморошки Таращан. пов. Київ. губ., нині Оратів. р-ну Вінн. обл. – 11. 12. 2003, Київ) – живописець. Дружина Георгія, мати Дмитра Киянченків. Член НСХУ (1949). Закін. Київський художній інститут (1948; викл. Ф. Кричевський, С. Налепинська-Бойчук, К. Трохименко, О....
(18(30). 07. 1872, Москва – 11. 12. 1954, Київ) – лікар-хірург. Доктор медицини (1906), професор (1912), академік АМН СРСР (1945). Заслужений діяч науки УРСР (1940). Премії ім. І. Буша (1911), ім. С. Федорова (1940). Держ. нагороди СРСР. Закін. Моск. університет (1898), де й працював від 1902:...
(Грахоўскі Сяргей Іванавіч; 12(25). 09. 1913, містечко Нобель Мінського пов. Мінської губ., нині село Зарічнян. р-ну Рівнен. обл. – 11. 12. 2002, Мінськ) – білоруський письменник, перекладач. Член СП СРСР (1956). Закін. Мінський пед. інститут (1935). Працював у ред. г. «Чырвоная змена», на...
(02. 04. 1925, Дніпропетровськ, нині Дніпро – 11. 12. 2024, там само) – фахівець у галузі інформаційно-вимірювальних технологій. Доктор технічних наук (1970), професор (1972). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Державні нагороди СРСР. Закін. Рязан. артилер. училище (РФ,...
(01. 08. 1938, Київ – 11. 12. 2007, там само) – графік. Член НСХУ (1982). Закін. Київський художній інститут (1970; викл. В. Касіян, В. Чебаник). У Києві співпрацював із ф-кою «Укррекламфільм» (1961–73), видавництвами «Дніпро» і «Радянський письменник» (1967–82), працював у естамп. цеху...
(28. 05 (09. 06). 1884, Харків – 11. 12. 1965, Київ) – ортопед-травматолог. Доктор медицини (1924), професор (1925). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. університет (1911). Відтоді працював військ. лікарем. Від 1918 – у Саратов. університеті (РФ): від 1925 – завідувач кафедри оператив....
(14. 08. 1919, с. Коровиця-Сама, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 11. 12. 1999, Львів) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1960), професор (1962). Дійсний член НТШ. Закінчив Карлів університет (1942), навчався на філософському факультеті Українського вільного університету (1942—43;...
(справжнє — Щербань Аркадій Арсенович; 24. 11. 1921, м-ко Скала-Подільська, нині с-ще Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 11. 12. 2013, м. Кіцмань, нині Чернівецького р-ну Чернівецької обл.) — письменник, перекладач. 1944 певний час перебував в УПА, був ув’язнений радянськими органами і через...
(19. 12. 1897, с. Ріпки Звенигород. пов. Київ. губ., нині Лисян. р-ну Черкас. обл. – 11. 12. 1937, похов. у Биківні побл. Києва) – диригент, музикознавець. Закін. Кирилів. учит. школу (1913), Київ. учит. семінарію (1917), диригент.-хоровий факультет Київ. муз.-драм. інституту (1927), де й...
(02. 02. 1922, с. Біла, нині Ямпіл. р-ну Вінн. обл. – 11. 12. 2001, Київ) – прозаїк. Член НСПУ (1997). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Літ. інститут у Москві (1965). Працював 1938–39 у ред. ямпіл. рай. г. «Наддністрянський колективіст», 1939–41 – респ. г. «Колгоспник України». У грудні 1944...
(27. 09 (10. 10). 1900, м. Білий, нині Твер. обл., РФ – 11. 12. 1985, Київ) – акторка. Дружина Л. Корецького. Народний артист УРСР (1969). Закін. актор. факультет Ленінгр. інституту сценіч. мистецтв (1921). Державні нагороди СРСР. Працювала в Театрі книги у Ленінграді (нині С.-Петербург), у...
(21. 01. 1936, с. Бокове Долинського р-ну Дніпропетровської обл., нині Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. — 11. 12. 2014, Львів) — ветеринарний лікар. Кандидат біологічних (1966), доктор ветеринарних (1987) наук, професор (1988). Закінчив Львівський зооветеринарний інститут (1959). Відтоді...
(18. 09. 1941, м. Єсентуки, нині Ставропольського краю, РФ — 11. 12. 2023, США) — ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1991), професор (1992). Закінчив Одеський медичний інститут (1964), де відтоді й працював до 1970. У 1971—80 — у Запорізькому медичному...
(06. 07. 1944, с. Сухий Яр Красноармій., нині Покров. р-ну Донец. обл. – 11. 12. 2004, Київ) – фахівець у галузі радіофізики. Канд. фіз.-мат. (1973), д-р тех. (2003) н. Закін. Київський університет (1967), де відтоді й працював. 1974–97 – старший науковий співробітник, 1997–2004 – доцент кафедри...
(24. 05. 1946, Львів — 11. 12. 2021, там само) — провізор. Доктор фармацевтичних наук (1990), професор (1992). Дійсний член НТШ (2015). Закінчила Львівський медичний інститут (1970), де й працювала 1976—2016 (нині університет): 1992—2015 — завідувач, 2015—16 — професор кафедри фармацевтичної хімії...
(24. 01. 1912, Мінськ – 11. 12. 2003, С.-Петербург) – мистецтвознавець і живописець. Канд. мистецтвознавства (1956). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1939). Досліджував нар. мистецтво Укр. Карпат, зокрема косів. кераміку. Публікував знімки...
(06. 10. 1907, с. Меліхово, нині Бєлгородської обл., РФ — 11. 12. 1972, Харків) — фахівець у галузі авіабудування, оброблення матеріалів тиском. Доктор технічних наук (1954), професор (1955). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1968). Державна премія СРСР (1985, посмертно). Державні нагороди...
(08. 03. 1911, м. Бельов, нині Тульської обл., РФ — 11. 12. 1996, м. Пенза, РФ) — археолог. Кандидат історичних наук (1950). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчила Ленінградський університет (нині Санкт-Петербург, 1939). У 1950—54 працювала в Інституті археології АН УРСР (Київ);...
(02. 02. 1951, Львів – 10. 12. 2023) – кінорежисер, сценарист, продюсер. Онук М. Кобрина. Заслужений діяч мистецтв України (2008). Член НСКінУ (1987). Закінчив Львівський університет (1973), Київський інститут театрального мистецтва (1981; майстерня В. Кісіна). Працював асистентом режисера...
(справжнє — Сваричевська Марія Василівна; 13. 05. 1924, с. Хоросно, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 11. 12. 2006, Львів) — поетеса. Членкиня НСПУ (1965). Закінчила учительську семінарію у Львові (1943), навчалася у Львівському педагогічному інституті (від 1944; на 3-му курсі була...
(14(26). 07. 1884, с. Пархомівка Богодухівського пов. Харківської губ., нині Богодухівського р-ну Харківської обл. – 11. 12. 1965, Харків) – авіаконструктор. Батько В. Гризодубової. Після закінчення Харків. залізнич. училища (1903) відкрив приватну електромех. майстерню. Від 1908 займався...
(19. 09. 1920, м. Іжевськ, нині Удмуртія, РФ – 11. 12. 1979, Київ) – археолог. Дружина О. Тереножкіна, мати А. Іллінського. Доктор історичних наук (1972). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1977). Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1941). Від 1945 працювала в Інституті...
(26. 09. 1932, с. Горожанка, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 11. 12. 2023, Львів) — товарознавець. Батько Б. Семака. Доктор технічних наук (1987), професор (1984). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Закінчив Львівський торговельно-економічний інститут (1955). Відтоді...
(09. 05. 1918, с. Кучук-Озень, нині Малоріченське Алуштин. міськради, АР Крим – 11. 12. 2001, Сімферополь) – танцюрист, хореограф. Заслужений діяч мистецтв України (1996). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Навч. танцю в У. Баккала. 1937–40 – соліст Ансамблю пісні й танцю...
(Келдыш Георгий Всеволодович; 16(29). 08. 1907, С.-Петербург – 11. 12. 1995, Москва) – російський музикознавець, педагог. Син Всеволода, брат Мстислава, внук Михайла Келдишів. Доктор мистецтвознавства (1947), професор (1948). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1966). Державна премія РРФСР ім. М....
(17. 07. 1956, Ленінград, нині Санкт-Петербург — 11. 12. 2016, Суми) — органіст. Заслужений артист України (2002). Закінчив Ленінградську консерваторію (1981; кл. органа Н. Оксентян, фортепіано — Є. Шишко). Від 1983 — концертмейстер та соліст-інструменталіст, від 2007, після перенесення органа з...
(19. 10. 1930, с. Зачепилівка Новосанжарського, нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 11. 12. 2015, Київ) — мистецтвознавець. Член НСХУ (1968). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1974). Член-кореспондент Академії архітектури України (2000). Орден «За заслуги» 3-го (1997) та 2-го (2009) ступенів....
(03. 07. 1933, Полтава – 11. 12. 2002, Київ) – геофізик. Доктор геолого-мінералогічних наук (1981), професор (1992). Держ. премії УРСР (1984) та України (1995) в галузі науки і техніки Закін. Київський університет (1956). Відтоді працював у тресті «Укргеофізрозвідка»; 1960–2002 – в Інституті...
(08(20). 03. 1880, станиця Мігулинська, нині Ростов. обл., РФ – 11. 12. 1967, м. Алупка, нині АР Крим) – живописець. Член СХУ (1945). Закін. філол. факультет Університету св. Володимира в Києві (1908), мистецтву навч. у К. Коровіна, художника М. Харламова у Москві (1917–23). Працював...
(09. 09. 1928, м. Прiнстон, шт. Нью-Джерсi, США – 11. 12. 2021, м. Провіденс, шт. Род-Айленд, США) – фізик, громадська діячка у США українського походження. Дочка Георгія, онука Богдана Кістяківських та М. Беренштам-Кістяківської. Дійсний член УВАН. Здобула ступ. д-ра у галузі ядер. фізики в...
(07(19). 02. 1881, м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ – 11. 12. 1965, Баку) – геолог, стратиграф-палеонтолог. Доктор геол.- мінерал. н. (1937), професор (1913). 1900 вступив на мед. факультет Харків. університету, через рік перевівся на фіз.-мат. факультет С.-Петербур. університету, який...
(05. 02. 1954, Київ – 11. 12. 2006, там само) – письменник, журналіст. Син Володимира, брат Леоніда Кисельових. Член НСЖУ (1979), АУП (1997). Закін. Київ. пед. інститут (1975). Учителював; працював у ред. г. «Молодь України», ж. «Людина і світ», завідував укр. корпунктом «Литературной газеты», у...
(17. 05. 1906, м. Катеринослав, нині Дніпро – 11. 12. 1987, Харків) – біолог. Дружина І. Полякова. Доктор біологічних наук (1963), професор (1965). Закін. Крим. пед. інститут (Сімферополь, 1932). Працювала 1933–41 та 1943–49 у Харків., 1941–43 – Казах. (Алма-Ата, нині Алмати) університетах;...
(08. 06. 1972, Суми — 11. 12. 2014, там само) — актор. Син В. Берелета. Заслужений артист України (2009). Закінчив Дніпропетровське театральне училище (нині Дніпро, 1991). Працював у Сумському театрі драми та музичної комедії імені М. Щепкіна (1991—95, 1997—2014), Криворізькому російському театрі...
(20. 06. 1900, с. Трошково, нині Нижньогородської обл., РФ — 11. 12. 1990) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1954), професор (1955). Закінчив 2-й Московський університет (1927). Працював лікарем. 1939—42 — у Куйбишевській військово-медичній академії (нині Самара, РФ); 1942—54 — у...
(23. 07. 1897, м. Павлоград, нині Дніпроп. обл. – 11. 12. 1941, м. Магадан, РФ) – громадсько-політичний діяч, журналіст. Здобув вищу пед. освіту, вчителював. 1915–19 – чл. Укр. соціаліст. партії. Від 1920 – чл., секр. Катеринослав. губерн. комітету Укр. КП, яка стояла в опозиції до КП(б)У в нац....
(27. 02. 1918, с. Оріховиця, нині Ужгород. р-ну Закарп. обл. – 11. 12. 1977, Ужгород) – історик, педагог. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Карловому університеті (Прага, 1938–39), продовжив освіту в Дебрецен. університеті (Угорщина), де 1942 здобув ступ. д-ра історії за наук....
(11. 09. 1936, м. Ізюм Харків. обл. – 11. 12. 2006, там само) – поет, публіцист. Член НСПУ (1970). Літ. премія ім. Олександра Олеся (1996). Закін. Київський університет (1968). Від 1954 працював токарем, лісорубом, столяром, вантажником; від 1965 – у пресі, 1968–72 – ред. літ.-драм. мовлення на...
(30. 08. 1921, с. Татарбунари, нині місто Одес. обл. – 11. 12. 1979, Львів) – біолог. Доктор медичних наук (1970), професор (1972). Державні нагороди СРСР. Навч. у Ясському мед. інституті (Румунія, 1939), закін. Львів. мед. інститут (1945), де відтоді й працював: 1970–72 – завідувач кафедри...
(18. 05. 1861, Львів – 11. 12. 1936, там само) – піаніст, композитор, музичний критик. Походив з родини польс. інтелігентів. Закін. гімназію у Львові (1881), вивчав медицину в Ґраці (Австрія). Навч. у Консерваторії Галиц. муз. товариства у Львові (кл. К. Мікулі). 1888–93 викладав у приват. муз....
(29. 12. 1896, с. Сервири Золочів. пов., нині Сировари Зборів. р-ну Терноп. обл. – 11. 12. 1978, Торонто) – журналіст, громадський діяч. Навч. в укр. гімназії в Тернополі (1909–14). Брав участь у 1-й світ. війні у лавах австр. армії. Закін. Карлів університет (Прага, 1926, д-р філософії). 1927 –...
(02. 11. 1950, м. Вольськ Саратовської обл., РФ – 2 грудня 2025, Львів) – перекладач, шекспірознавець, літературний редактор. Член НСПУ (1988). Дійсний член НТШ (1998). Літературна премія ім. М. Рильського (2003). Закінчила Львівський університет (1973). Працювала перекладачем науково-природничої...
(02. 04. 1925, Дніпропетровськ, нині Дніпро – 11. 12. 2024, там само) – фахівець у галузі інформаційно-вимірювальних технологій. Доктор технічних наук (1970), професор (1972). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Державні нагороди СРСР. Закін. Рязан. артилер. училище (РФ,...
(19. 10. 1930, с. Зачепилівка Новосанжарського, нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 11. 12. 2015, Київ) — мистецтвознавець. Член НСХУ (1968). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1974). Член-кореспондент Академії архітектури України (2000). Орден «За заслуги» 3-го (1997) та 2-го (2009) ступенів....
(01. 11. 1946, Київ – 11. 12. 2005, там само) – графік. Член НСХУ (1979). Навчалась у художній студії Н. Осташинського (1962–64), викладала у ній (1965), закінчила Київський художній інститут (1971; майстерня Т. Яблонської). Далі на творчій роботі. Основна галузь – книжкова графіка. Співпрацювала...
(Келдыш Георгий Всеволодович; 16(29). 08. 1907, С.-Петербург – 11. 12. 1995, Москва) – російський музикознавець, педагог. Син Всеволода, брат Мстислава, внук Михайла Келдишів. Доктор мистецтвознавства (1947), професор (1948). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1966). Державна премія РРФСР ім. М....
(27. 09 (10. 10). 1900, м. Білий, нині Твер. обл., РФ – 11. 12. 1985, Київ) – акторка. Дружина Л. Корецького. Народний артист УРСР (1969). Закін. актор. факультет Ленінгр. інституту сценіч. мистецтв (1921). Державні нагороди СРСР. Працювала в Театрі книги у Ленінграді (нині С.-Петербург), у...
11 грудня 1873. Член НТШ ставили за мету «вспомагати розвій руської словесности» через видання та фінансування друку окремих книг і літ....
11 грудня 1946 року на сесії Генеральної Асамблеї ООН, вказано, що «відповідно до норм міжнародного права геноцид є злочином, який засуджує цивілізований світ, і за здійснення якого основні винуватці і учасники піддаються покаранню»....
11 грудня 1879 у Рос. імперії розпочато черг. реорганізацію системи покарань, у ході якої, зокрема, скасовано поділ К....
11 грудня 2016 з Мрин., Лихачів., Плосків., Селищен. (села Киселівка, Роздольне), Хотинів. сільс. рад утвор....
11 грудня 1905, що розширював виборчі права міськ. населення. З 497-ми депутатів 1-ї Думи, яка розпочала свою роботу 27 квітня (10 травня) 1906, 102 представляли Україну....
11 грудня 2003 ВР України прийняла Закон «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»....
11 грудня) 1917 РНК заборонила діяльність кадет. партії, оголосила її чл. ворогами народу та заарештувала кер-во....
11 грудня 1919 при Всеукраїнському революційному комітеті засн. Комітет юстиції, що 19 лютого 1920 реорганізовано в НКЮ УСРР....
11 грудня 1918 тут Директорією з представниками нім. командування підписано угоду про евакуацію нім. армії з України....
11 грудня 1919 при Всеукр. рев. комітеті створ. Упр. надзвич. комісій і особл. відділів, яке невдовзі очолив моск....
11 грудня 1941, коли Гітлер оголосив війну США. Юрид. оформлення другої А. к. мало своїм початком укладену в Москві 12 липня 1941 англо-рад....
11 грудня 1943 військами Пн.-Кавказ. фронту (після 20 листопада 1943 – Окрема Примор. армія, командувач – генерал-полковник І....
11 грудня 1946 у Нью-Йорку як Міжнародний фонд допомоги дітям ООН – ЮНІСЕФ (абревіатура від англ. United Nations International Children’s Emergency Fund)....
11 грудня 1991 про визнання незалежності Словенії і Хорватії та про встановлення дипломат. відносин з державами – суб’єктами колиш....
11 грудня 1918 на 16-ти засіданнях (на одному із них як експерт виступив В. Вернадський) вироблено відповід....
11 грудня оголосили страйк протесту в зв’язку з поліцей. розправою над страйкуючими Праги. Його очолила Міжнар....