(18. 01. 1958, с. Переволочна Прилуцького р-ну Чернігівської обл.) — лікар-патологоанатом. Доктор медичних наук (1992), професор (1999). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Закінчила Київський медичний інститут (1981). Працювала лікарем. Від 1985 — у Київському НДІ серцево-судинної...
(псевд. і криптоніми, спільно з львів. народовцями-видавцями: А., А. В., В., В. А., В. Б., П. С. К., А-ич, Вл. А., Д-ис-в, П-с-к, Маринчук В., Меничук, Мельник К., Низенко, Пасічник, Турист, Ткаченко М.; 06(18). 01. 1834, містечко Махнівка Бердичів. пов. Київ. губ., нині с. Комсомольське Козятин....
(06 (18). 01. 1866, с. Мельня, нині Конотоп. р-ну Сум. обл. – 13. 04. 1952, Полтава) – хоровий диригент, композитор, співак (тенор), педагог. Заслужений артист УРСР (1951). Член СКУ. Навч. у Черніг. духов. семінарії, закін. С.-Петербур. консерваторію (1897, кл. хор. диригування; 1902, кл. вокалу...
(06(18). 01. 1882, м. Білосток, нині Польща – 17. 03. 1949, містечко Фонтене-о-Роз, побл. Парижа) – живописець, графік, сценограф і педагог. Навч. у Київ. худож. училищі (1901–03, 1906; викл. М. Пимоненко), приватно у С. Світославського, академії Ґранд-Шом’єр у Парижі (1908; майстерня К....
(06(18). 01. 1869, с. Висоцько, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 21. 03. 1941, Львів) — живописець, мистецький критик, громадський діяч, редактор, видавець. Чоловік А. Драгоманової-Труш (див. Драгоманови), батько Аріадни, Мирона та Романа Трушів. Член НТШ (1901), СХУ (1940). Закінчив...
(06(18). 01. 1864, с. Вишнопіль, нині Тальнівського р-ну Черкаської обл. – 19. 01. 1962, Київ) – живописець і графік. Батько М. Їжакевича, дід Н. Кочережка. Народний художник УРСР (1951). Член Асоціації художників Червоної України, СХУ (1938). Навчався в іконописній майстерні при Києво-Печерській...
(псевд.: Антоній из Добрян, Галичанин, Подкова Иван, Русин Галичанин, Русолюбович А. та ін.; 18. 01. 1821, с. Добряни, нині Стрийського р-ну Львівської обл. — 23. 09. 1913, Львів) — історик, археолог, мовознавець, етнограф, церковний діяч УГКЦ. Почесний доктор історії Університету св. Володимира у...
(18. 01. 1951, с. Довгуня, нині Пряшівського краю, Словаччина) — український письменник у Словаччині. Член Спілки українських письменників Словаччини (1993) та НСПУ (2021). Премія імені І. Франка Літературного фонду Словаччини (Братислава, 2014, 2016, 2020). Закінчив педагогічний факультет...
(18. 01. 1939, с. Великосілки Кам’янко-Струмилів., нині Кам’янка-Бузького р-ну Львів. обл.) – хореограф, педагог. Чоловік Валентини, батько Галини Вантухів. Академік АМУ (1996). Професор (1998). Народний артист УРСР (1977) та РФ (2003). Герой України (2004). Державна премія України імені Тараса...
(18. 01. 1971, м. Лубни Полтав. обл.) – письменник, журналіст. Член НСПУ (2004), НСЖУ (2003). Закін. Полтав. обл. вечір. університет журналістики (1999). Лауреат Міжнар. конкурсу молодих літераторів «Гранослов» (2000) та Всеукр. конкурсу сучас. новели ім. В. Підмогильного (2006, 3-я премія),...
(12. 07. (за ін. даними – 18. 01.) 1935, с. Снiтин Лубен. р-ну Полтав. обл. – 22. 04. 1998, Київ) – політичний і державний діяч, фінансист, економіст. Народний депутат України (1990–94, 1994–98). Кандидат економічних наук (1997). Почесна відзнака Президента України (1995). Герой України (2005,...
(18. 01. 1936, с. Іршава, нині місто Закарп. обл. – 07. 01. 2005, Ужгород) – поет, педагог. Доктор педагогічних наук (1996), професор (1997). Член НСПУ (1974). Літ. премія ім. Лесі Українки (1994). Закін. Ужгород. університет (1959). Учителював. 1963–69 та від 1974 – в Ужгород. університеті:...
(18. 01. 1959, Полтава) – педагог. Доктор педагогічних наук (1997), професор (2002). Премія АПНУ (2004). Закін. Полтав. пед. інститут (1981), де й працювала від 1985 (нині університет): від 1997 – завідувач кафедри методики естет. виховання і хореографії, від 1999 – завідувач кафедри дошкіл....
(18. 01. 1966, Харків) – лікар-невролог. Син Євгена, брат Ольги Дубенків. Доктор медичних наук (2001). Закін. Харків. мед. інститут (1988). Відтоді працює в Інституті неврології, психіатрії та наркології АМНУ (Харків): від 2001 – провідний науковий співробітник Розробляє нові підходи до...
(18. 01. 1955, смт Путила Чернів. обл.) – скульптор. Заслужений художник України (2017). Член НСХУ (1992). Закін. Одес. пед. інститут (1984; викл. П. Борисюк, П. Злочевський, О. Письмиченко). Працює в Одесі: 1984–88 – викладач театр.-худож. училища; від 1990 – пед. інституту; від 1993 – дит....
(18. 01. 1918, с. Демич, нині у складі смт Заболотів Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 27. 08. 2005, Львів) – громадський діяч і меценат. Доктор економічних наук (1945, диплом видано Високою школою світ. торгівлі у Відні). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Закін. Коломий. гімназію (нині...
(18. 01. 1966, с. Дротинці Виноградівського, нині Берегівського р-ну Закарпатської обл.) — лікар-гастроентеролог. Доктор медичних наук (2017), професор (2018). Закінчила Ужгородський університет (1991). Працювала лікарем. Від 2002 — в Ужгородському університеті: від 2021 — завідувач кафедри...
(18. 01. 1955, Хмельницький) — дослідниця історії українського фарфору. Членкиня Асоціації дослідників фарфору та фаянсу України. Закінчила Хмельницький технологічний інститут побутового обслуговування (1978). Працювала на підприємствах «Термопластавтомат» (1972—85), «Зірниця» (1986—90) та...
(18. 01. 1954, смт Товсте, нині с-ще Чортківського р-ну Тернопільської обл.) — перекладачка. Членкиня НСПУ (2009). Премія імені Г. Сковороди Посольства Франції в Україні (2006, за переклад роману «Брат Франциск» Ж. Ґріна; 2015, роман «Індиго» Ж. де Кортанза). Лауреатка номінацій «Кращий переклад...
(18. 01. 1958, Харків) — архітектор, художник, майстер декоративного мистецтва, композитор, співак. Доктор архітектури (2000), професор (2002). Дійсний член Української академії архітектури (2000; від 2021 — її президент). Почесний академік НАМУ (2025). Народний архітектор України (2019)....
(18. 01. 1947, с. Кам’янка Ланчинського р-ну Станіславської обл., нині Камінне Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл.) — графік, майстер екслібрису, живописець, художник-монументаліст. Батько Л. Прокопів-Боровик. Заслужений діяч мистецтв України (2017). 3-я премія Міжнародного конкурсу...
(18. 01. 1964, с. Озерна Зборів. р-ну Терноп. обл. – 09. 08. 2023, Івано-Франківськ) – режисер кіно і телебачення. Заслужений діяч мистецтв України (2013). Член НСКінУ (1997). Закінчив Рівненський інститут культури (1985; викл. С. Гержик, Т. Магадова). Працював від 1987 у міському парку...
(псевдонім — Максимович; 18. 01. 1892, с. Кукільники, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 17. 07. 1934, РФ) –– громадсько-політичний діяч. Від 1913 навчався на юридичному факультеті Львівського університету. З початком 1-ї світової війни — стрілець Легіону УСС. У серпні 1916...
(18. 01. 1921, с. Любарська Гута Новоград-Волинського пов. Волинської губ., нині Звягельського р-ну Житомирської обл. — 04. 07. 1989, Львів) — художник декоративного скла. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1964). Член СХУ (1960). Учасник 2 ї світової війни. Бойові нагороди. Працював на...
(06(18). 01. 1880, м. Курськ, Росія – ?) – правознавець. Доктор держ. права (1912). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1902), де відтоді працював: від 1904 – приват-доцент, від 1909 – екстраординар. проф. 1912 захистив доктор. дис. «Теория союзного государства». 1912–17 – проф....
(06(18). 01. 1882, Київ – 18. 12. 1975, м. Ленінабад, нині Худжанд, Таджикистан) – ботанік, бібліограф. Син Михайла, брат Галини, Любові й Маргарити Комарових. Кандидат біологічних наук (1946). Заслужений діяч науки Таджиц. РСР (1957). Закін. Яґеллон. університет у Кракові (1906). Того ж року...
(18. 01. 1949, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – музикознавець, музично-громадська діячка. Дружина Г. Саська. Канд. мистецтвознавства (1990), д-р філософії (2008). Премія ім. М. Лисенка (2017). Член НСКУ (1987). Закін. Київську консерваторію (1974; кл. Т. Гнатів). Відтоді – ред. видавництва «Музична...
(18. 01. 1925, м. Слов’янськ, нині Донец. обл. – 04. 12. 1990, Харків) – фахівець у галузі прикладної механіки. Кандидат технічних наук (1958), професор (1976). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Харків. політех. інститут (1953), де відтоді й працював (нині Нац....
(18. 01. 1948, Дніпропетровськ) – живописець. Брат М. Кублика. Член НСХУ (1990). Закін. худож.-графіч. відділ. Ленінгр. пед. інституту (нині С.-Петербург, 1971; викл. Л. Кривицький, А. Шувалов). Працював 1976–97 на Дніпроп. худож.-вироб. комбінаті. На творчій роботі. Учасник обл. (від 1976),...
(06(18). 01. 1842, м. Долина, нині Івано-Фр. обл. – 21. 08. 1922, Баку) – кавказознавець, мовознавець, педагог, етнограф. Навч. у Праз. університеті, закін. Львів. університет (1864). Ще у студент. роки переклав з чес. мови для «Руськой читальні» К. Климковича (вип. 5) повість П. Хохолоушека...
(18. 01. 1959, Київ) – продюсер, естрадний співак, музично-громадський діяч. Народний артист України (2019). Ґран-Прі міжнародного фестивалю «На хвилях Світязя» (с. Світязь Шацького р-ну Волинської обл., 2001). Лауреат міжнародних та всесоюзних конкурсів арт. естради у складі київського оркестру...
(18. 01. 1901, с. Лівча Любачів. пов., нині Польща – 24. 01. 1988, Львів) – мовознавець, славіст. Доктор філологічних наук (1957), професор (1962). Закін. Львівський університет (1929), Інститут франц. мови і літ-ри у м. Тур (Франція, 1930). У 1931–45 викладала укр. мову в гімназії та школах...
(18. 01. 1922, с. Густомой, нині Курської обл., РФ — 29. 12. 2003, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — гірничий інженер-механік. Доктор технічних наук (1965), професор (1967), академік НАНУ (1979). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1975)....
(18. 01. 1953, с. Яструбинці Іллінец. р-ну Вінн. обл. – 28. 05. 1990, с. Задвір’я Буського р-ну Львів. обл.) – прозаїк. Член СПУ (1991, посмертно). Закін. Львів. технікум мех. обробки деревини (1976). Працював у Стрижав. колонії (Вінн. р-н Вінн. обл.), де перебував засуджений С. Параджанов (К....
(18. 01. 1936, Київ – 15. 05. 2015, там само) – сценарист. Член НСКінУ (1975), НСПУ (1982). Засл. журналіст УРСР (1983). Державна премія УРСР ім. Т. Шевченка (1978), ім. Я. Галана (1976), СКінУ (1982). Закін. Київський університет (1959). Працював ред. та коментатором Комітету з радіомовлення та...
(18. 01. 1933, с. Батарея, нині Брест. обл., Білорусь) – фізик. Брат В. Горбачука. Кандидат фізико-математичних наук (1974), професор (1994). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2010, 2015, 2020). Закін. Київ. пед. інститут (1959). Учителював. Від 1973 – у Нац. пед. університеті (Київ): заст....
(18. 01. 1912, Київ – 10. 08. 1978, там само) – кінооператор. Член СКін УРСР (1957). Закін. Київ. кіноінститут (1935). Від 1936 працював на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (з перервою 1944–51 – Укр. студія хронікально-докум. фільмів). Перша робота – наук.-популяр. фільм «Херсонес...
(Зернов Семен Олексійович; 18. 01. 1877, Москва – 20. 09. 1937, Казахстан) – церковний діяч РПЦ. Закін. Моск. духовні семінарію (1898) та академію зі ступ. канд. богослов’я (1902). 8 березня 1900 прийняв чернечий постриг. Від 1902 – викладач сектознавства, від 1904 – інспектор Черніг. духов....
(18. 01. 1946, с. Нижня Кринка Сталін. обл., нині смт Донец. обл.) – художник театру і графік. Член НСХУ (1992). Закін. Одес. театр.-художнє училище (1971; викл. В. Кара-Гіаур, Т. Козлова). Працював бутафором на Свердлов. кіностудії (РФ, 1971–80), художник-постановник мультфільмів «Малахітова...
(18. 01. 1976, с. Білин Ковел. р-ну Волин. обл.) – мистецтвознавець, графік, кераміст. Дочка П. Мося, дружина Р. Мельниківа. Канд. мистецтвознавства (2007). Член НСХУ (2008). Закін. Харків. академію дизайну і мистецтв (2002; викл. О. Брагін, Ю. Вінтаєв, І. Яхін). Відтоді...
(18. 01. 1980, Запоріжжя) — політолог. Доктор політичних наук (2013), професор (2015). Закінчив Запорізький університет (2002), Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (нині Дніпро, 2004). Відтоді працював у...
(18. 01. 1949, м. Гайсин Вінн. обл.) – диригент, педагог. Доц. (2001). Заслужений артист України (1999). Закін. Київ. інститут культури (1975; кл. С. Литвиненка), де й працює від 1982 (нині Київ. університет культури і мистецтв): від 2001 – в. о. професор кафедри нар.-пісен. та інструм....
(18. 01. 1964, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — політолог. Доктор політичних наук (2000), професор (2003). Закінчила Одеський університет (1988). Від 1993 працювала у Одеській академії зв’язку: 2002—20 — проректор з науково-педагогічної та виховної роботи, водночас від 2002 — завідувач кафедри...
(06(18). 01. 1866, Харків – 13. 01. 1945, Париж) – громадсько-політичний діяч. Закін. Моск. університет (1891). Мав великі землеволодіння в Обл. війська Донського, де організував низку с.-г. т-в, а також займався громад. діяльністю. Депутат 1–3-ї Держ. дум Росії (обстоював інтереси донських...
(18. 01. 1979, м. Цюрупинськ Херсон. обл.) – легкоатлетка (біг). Майстер спорту міжнародного класу (2006). Заслужений майстер спорту України (2008). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2008). Закінчила Херсонський педагогічний університет (2001). Срібна призерка 13-х Паралімпійських ігор на...
(18. 01. 1952, с. Хащоване Сколів. р-ну Львів. обл.) – майстер художнього текстилю. Заслужений діяч мистецтв України (2001). Член НСХУ (1990). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1978; викл. М. Вендзилович, М. Курилич, В. Овсійчук). Працював 1978–84 на Татар....
(18. 01. 1928, м. Феодосія, нині АР Крим – 27. 07. 1971, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Доктор технічних наук (1971). Ленін. премія (1964). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. вище тех. училище (1952). Відтоді працював у структур. підрозділі КБ «Південне»...
(18. 01. 1939, Київ) — фахівець у галузі молекулярної вірусології та молекулярної онкогенетики. Доктор біологічних наук (1990), професор (1995), член-кореспондент НАНУ (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (2020). Премія НАНУ імені С. Гершензона (2004). Закінчила Київський...
(18. 01. 1958, Київ) – гідролог. Доктор географічних наук (2002), професор (2004). Закін. Київський університет (1980), де відтоді й працює: від 2004 – професор кафедри гідрології та гідроекології, водночас 1996–2016 – заступник декана геогр. факультету з наукової роботи. Наукові дослідження:...
(18. 01. 1960, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — радіофізик, фахівець у галузі електроніки. Доктор фізико-математичних наук (2008). Закінчив Дніпропетровський університет (1981). Відтоді працював в Інституті технічної механіки АНУ; від 1992 — в Інституті транспортних систем і технологій НАНУ (обидва...
(18. 01. 1918, с. Яруново, нині Вологод. обл., РФ – 01. 11. 1944) – військовик. Двічі Герой Радянського Союзу (1944; 1945, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939. Закін. Чугуїв. військ. авіац. школу пілотів (Харків. обл., 1940). На фронті від...
(Гардин Владимир Ростиславович; справж. – Благонравов; 06(18). 01. 1877, Москва, за ін. даними – м. Твер, Росія – 28. 05. 1965, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський режисер, сценарист і актор. Народний артист СРСР (1947). Навч. у Київ. військ. училищі. Працював у театрах С.-Петербурга. 1907...
(Milne Alan Alexander; 18. 01. 1882, Лондон – 31. 01. 1956, містечко Гартфілд побл. Лондона) – англійський письменник. Закін. Трініті-коледж Кембридж. університету (1904). У 1906–14 працював пом. ред. лондон. ж. «Punch». У роки 1-ї світової війни почав писати п’єси. 1919 після поранення у...
(дівоче – Костищів; 18. 01. 1929, м. Больвіллер, Франція – 29. 05. 1995, Львів) – філолог-романіст, перекладачка. Член СПУ (1979). У серед. 1940-х рр. з батьками переїхала у їхнє рідне с. Грушів (Дрогоб. р-ну, нині Львів. обл.). 1950 репресована. Упродовж 4-х р. каралася у таборах. Реабіліт....
(Кюи Цезарь Антонович; 06(18). 01. 1835, м. Вільно, нині Вільнюс – 26. 03. 1918, м. Петроград, нині С.-Петербург) – російський військовий інженер, композитор, музичний критик. Професор (1880). Інж.-генерал. К. – учасник «Могучої кучки» (C.-Петербург). Брав уроки теорії музики і композиції у С....
(18. 01. 1913, с. Рассказово, нині місто Тамбов. обл., РФ – 27. 02. 2003, Москва, похов. у м. Єкатеринбург Свердлов. обл., РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1942). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Від 1931 мешкав у м. Свердловськ (нині Єкатеринбург). В...
(18. 01. 1944, смт Янів, нині Івано-Франкове Яворів. р-ну Львів. обл.) – історик. Почес. д-р Харків. університету (2006). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Премія фундації О. і Т. Антоновичів (2012). Після 2-ї світової війни разом із батьками емігрував до США. 1966 здобув ступ. бакалавра в...
(18. 01. 1982, Київ) – артистка балету. Народний артист України (2018). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2016). Дипломантка міжнар. конкурсу молодих виконавців «Prix de Lausanne» (м. Лозанна, Швейцарія, 1997). Закін. Київ. хореогр. училище (1999; кл. Т. Таякіної). Відтоді – солістка Нац. опери...
(18. 01. 1898, Київ – 27. 12. 1971, Миколаїв) – актриса. Дочка І. Огня-Догановського. Заслужений артист УРСР (1947). Навч. в Одес. консерваторії (кл. вокалу), закін. приватну театр. студію А. Аркадьєва і Б. Лоренцо (1920). Профес. діяльність розпочала у пересув. театрі «Червоний факел» (1920–26)....
(18. 01. 1940, смт Перегінське Рожнятівського р-ну Станіславської обл., нині с-ще Калуського р-ну Івано-Франківської обл. — 19. 11. 2023, Чернівці) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1997), професор (1999). Закінчив Чернівецький університет (1963), де відтоді й працював: пройшов шлях...
(18. 01. 1976, с. Білин Ковел. р-ну Волин. обл.) – мистецтвознавець, графік, кераміст. Дочка П. Мося, дружина Р. Мельниківа. Канд. мистецтвознавства (2007). Член НСХУ (2008). Закін. Харків. академію дизайну і мистецтв (2002; викл. О. Брагін, Ю. Вінтаєв, І. Яхін). Відтоді...
(18. 01. 1951, с. Довгуня, нині Пряшівського краю, Словаччина) — український письменник у Словаччині. Член Спілки українських письменників Словаччини (1993) та НСПУ (2021). Премія імені І. Франка Літературного фонду Словаччини (Братислава, 2014, 2016, 2020). Закінчив педагогічний факультет...
(18. 01. 1901, с. Лівча Любачів. пов., нині Польща – 24. 01. 1988, Львів) – мовознавець, славіст. Доктор філологічних наук (1957), професор (1962). Закін. Львівський університет (1929), Інститут франц. мови і літ-ри у м. Тур (Франція, 1930). У 1931–45 викладала укр. мову в гімназії та школах...
(Kosiba Aleksander; 18. 01. 1901, с. Лібуша, нині Малопольс. воєводства, Польща – 18. 09. 1981, м. Вроцлав Нижньосілез. воєводства, Польща) – польський геофізик, кліматолог. Вивчав географію, геологію та геофізику у Львів. університеті (1923–28), геодезію та фотограметрію – у Львів....
(Поммер Іван Андрійович; 06(18). 01. 1876, с. Ілзессалас Венден. пов. Ліфлянд. губ., нині Латвія – 12. 10. 1934, Риґа) – церковний діяч. Закін. Ризьку духовну семінарію (1897), Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1904). У 1903 прийняв чернечий постриг. 1904–06 – ієромонах, викл....
(05(17). 03. 1876, с. Шпичинці Сквирського пов. Київської губ., нині Бердичівського р-ну Житомирської обл. — 18. 01. 1957, м. Брайтон, Велика Британія, похований у Лондоні) — археолог, історик, етнолог, етнограф. Брат Д. Щербаківського. Дійсний член НТШ, УВАН, Словацького наукового товариства,...
(26. 04. 1955, м. Тула, РФ – 18. 01. 2003, Вінниця, похов. у Києві) – журналіст, видавець, учасник правозахисного руху. Чоловік І. Чернявської-Набоки. Орден «За мужність» 1-го ступеня (2009, посмертно). Закін. Київський університет (1981). У 1976 разом із товаришами випускав худож.-літ. альманах...
(07, за паспортом – 08. 04. 1944, с. Калиня, нині Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. – 18. 01. 2020, м. Кам’янець-Подільський) – графік, живописець, скульптор, педагог. Батько О. Негоди-Бучковської. Заслужений художник України (1999). Обл. премія в галузі образотвор. мистецтва ім. В....
(Kipling Joseph Rudyard; 30. 12. 1865, м. Бомбей, нині Мумбай, Індія – 18. 01. 1936, Лондон) – англійський письменник. Нобелівська премія (1907). Раннє дитинство К., що минуло серед індій. природи та слуг-індусів, справило величез. вплив на формування його особистості. Навч. 1871–82 у приват....
(15. 11. 1930, м. Берестечко Горохівського пов. Волинського воєводства, нині Луцького р-ну Волинської обл. — 18. 01. 2013, Львів) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1971), професор (1974), академік НАМНУ (1997), Польської академії медицини (1998), Міжнародної академії медицини імені А. Швейцера...
(12. 04. 1882, с. Звиняч, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 18. 01. 1944, Львів) – педагог, журналіст, громадський діяч. Брат Миколи, Михайла і Теодозія-Тита Галущинських. Закін. Чернів. університет. Викладав у Перемишл. (1904– 09), Рогатин. (1909–10), Коломий. (1910–12), Терноп. (1912– 14 і...
(29. 09. 1929, с. Іванівка Семенів. р-ну, нині Полтав. обл. – 18. 01. 2000, Київ) – хоровий диригент, педагог. Чоловік В. Захарченко. Народний артист УРСР (1989). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1982). Закін. Одес. консерваторію (1957; викл. К. Пігров, Д. Загрецький). Відтоді –...
(01(13). 11. 1881, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 18. 01. 1958, Одеса) – біолог. Доктор ботаніки (1935, без захисту дис.), доктор біологічних наук (1936, без захисту дис.), професор (1924). Закін. Новорос. університет в Одесі (1907). Працював у проф. П. Бучинського та В. Реп’яхова, потім...
(20. 08. 1930, с. Мала Олександрівка Великоолександрівського, нині Бериславського р-ну Херсонської обл. – 18. 01. 2024, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1986), професор (1987). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Закінчив...
(07. 01. 1921, Петроград, нині С.-Петербург – 18. 01. 2006, Київ) – графік. Дружина Петра, мати Галини Біланів. Закін. Одес. художнє училище (1946; викл. Д. Крайнєв), Інститут живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині С.-Петербург, 1950; викл. Л. Овсянников, О....
(11(24). 08. 1911, Київ – 18. 01. 1995, там само) – композитор, музичний редактор, диригент, звукооператор. Член СКінУ (1962). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київське музичне училище (1940; кл. хор. диригування). Працював у Києві: організатор джаз-оркестру при Будинку культури друкарів...
(20. 08. 1888, с. Звенигород, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 18. 01. 1938, м. Саратов, РФ) — правознавець, економіст. Брат Василя, Дмитра, Кекилії Паліївих. Доктор права (1913). Навчався 1898—1906 у гімназії в м. Станіслав (нині Івано-Франківськ), вивчав право у Львівському університеті....
(06(18). 08. 1880, Деліжан Єлісаветпол. губ., нині Вірменія – 18. 01. 1937, Дніпропетровськ) – фітопатолог. Батько О. Борґардта. Доктор філософії (1912, без захисту дис.), доктор сільськогосподарських наук (1936), професор (1936). Премія ВАСГНІЛ (1937, посмертно). Навч. у реал. училищі в...
(10. 07. 1919, с. Чайкенд, Азербайджан – 18. 01. 1979, Київ) – архітектор. Член СА УРСР (1947; у 1966–69 – голова правління Київ. організації). Заслужений архітектор УРСР (1970). Державні нагороди. Закін. Азерб. індустр. інститут (Баку, 1942). Вчителював. 1943–45 – на ГРЕС у Баку. 1945–50 –...
(23. 03. 1944, м. Винники Львів. міськради Львів. обл. – 18. 01. 2018, Київ, похов. у Чернівцях) – мовознавець, політичний діяч. Брат Богдана та Святослава Кияків. Доктор філологічних наук (1989), професор (1989). Народний депутат України (1994–98). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Закін....
(псевд.: Кудеяр, Михайло Вірлиній; 06. 02. 1910, м. Снятин, нині Івано-Фр. обл. – 18. 01. 1994, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – письменник, журналіст, громадський діяч. Закін. укр. гімназію в Коломиї, Вищу політ. школу в Празі (1933). У 1922–23 – організатор Пласту на Снятинщині. Член УВО і гол....
(Слоневська;21. 01. 1905, Львів — 18. 01. 1984, там само) — дизайнерка одягу та жіночих головних уборів. Дочка І. Труша та А. Драгоманової-Труш, онука М. Драгоманова та Л. Драгоманової-Кучинської (див. Драгоманови), сестра Мирона та Романа Трушів, двоюрідна племінниця Лесі Українки. Членкиня СХУ...
(12. 10. 1927, Київ – 18. 01. 2022, там само) – фахівець у галузі прикладної математики і механіки. Брат Георгія, батько Олександра Григоренків. Доктор технічних наук (1970), професор (1973), академік НАНУ (1992). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1979). Премії ім. М. Янгеля АН УРСР...
(05. 04. 1945, Ташкент – 18. 01. 2000, Київ) – мовознавець, літературознавець. Батько Д. Бураго. Доктор філологічних наук (1993). Навч. у Бєлгород. пед. інституті (1961–62), закін. Вінн. пед. інститут (1966), де відтоді працював викл. англ. мови (до 1968); у 1971–76 – молодший науковий...
(08. 09. 1914, Львів – 18. 01. 2014, м. Нью-Йорк, США) – історик. Дійсний член НТШ (1963) та УВАН (1966). Чл.-засн. Укр. істор. товариства (1965). Закін. Львів. академ. гімназію (1934), де знач. вплив на формування його поглядів мали О. Терлецький, С. Томашівський, І. Раковський. Від 1934...
(псевдоніми: Василь Клен, Василь Півторак, Вар (спільно з А. Копштейном); 23. 01(05. 02). 1910, с. Лебедин Чигиринського пов. Київської губ., нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 18. 01. 1982, Житомир) — літературознавець, критик. Кандидат філологічних наук (1950). Закінчив Черкаський...
(16. 09. 1924, с. Савинки, нині Саратовської обл., РФ — 18. 01. 2018, Київ) — геолог, геохімік, мінералог. Батько Д. Щербака. Доктор геолого-мінералогічних наук (1972), професор (1988), академік НАНУ (1979). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна премія УРСР (1981) та України...
(01. 11. 1884, слобода Криворіжжя Донец. округу Обл. Війська Донського, нині с. Криворядне Ростов. обл., РФ – 18. 01. 1935, Київ) – громадсько-культурна діячка. Сестра Василя, Семена, Юрія, мати Галі Мазуренків. Закін. Воронез. гімназію (Росія, 1899), навч. на курсах П. Лесгафта у С.-Петербурзі...
(14. 02. 1931, с. Тьоткіно Курської обл., РФ — 18. 01. 2022, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1966), професор (1969), академік НАНУ (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Державні премії УРСР (1986) та України (1996) у галузі науки і техніки, премії імені К....
(01. 06. 1929, с. Раньково Ленінградської обл. — 18. 01. 2003, Одеса) — географ, еніолог. Кандидат технічних (1959), доктор географічних (1972) наук, професор (1974). Державна премії України в галузі науки і техніки (1993). Закінчив Одеський гідрометеорологічний інститут (1954, нині Одеський...
(02. 08. 1929, Харків — 18. 01. 2002, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — архітектор. Професор (1993). Член СА СРСР (1956). Член-кореспондент Української академії архітектури (1993). Державна премія СРСР (1983). Закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут (1951). Відтоді працював у Щучинському...
(07. 07. 1892, с. Побереже, нині Побережжя Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл. – 18. 01. 1972, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – правознавець, громадський діяч. Батько В. Мацьківа. 1913 закін. укр. гімназію в м. Станіслав (нині Івано-Франківськ) і вступив на правн. факультет Ґрац....
(30. 08. 1955, Київ — 18. 01. 2021, там само) — фахівець у галузі авіаційного двигунобудування, організатор вищої освіти для транспортної інфраструктури України. Доктор технічних наук (2003), професор (2004). Заслужений діяч науки і техніки України (2012). Державна премія України в галузі науки і...
(19(31). 05. 1897, Харків – 18. 01. 1967, Львів) – хімік. Доктор хімічних наук (1940), професор (1941). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1948). Сталінcька премія (1941). Закін. Харків. університет (1919), де і працював асист. каф. неорган. хімії мед. ф-ту, одночасно викладав хімію на...
(01. 12. 1911, Харків – 18. 01. 1996, Київ) – патофізіолог. Дочка В. Лауера, дружина М. Бажана. Доктор медичних наук (1953). Навч. в Омському мед. інституті (РФ, 1929–32), закін. 2-й Ленінгр. мед. інститут (нині С.-Петербург, 1933). Працювала 1935–41 та 1944–74 в Інституті фізіології АН УРСР...
(14. 12. 1914, Харків – 18. 01. 1982, Москва) – тренер з лижного спорту, педагог. Кандидат педагогічних наук (1947), професор (1970). Заслужений тренер України (1966), суддя всесоюз. категорії (1950). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Держ. інститут фізичної культури...
(18(30). 10. 1899, с. Шаповалiвка, нинi Борзнян. р-ну Чернiг. обл. – 18. 01. 1981, Київ) – вчений-селекціонер, генетик. Доктор біологічних наук (1958), професор (1960), член-кореспондент АН УРСР (1961). Премія ім. В. Юр’єва АН УРСР (1964). Ленін. премія (1960). Закiн. Київ. с.-г. інститут (1926)....
(16. 11. 1886, м. Стрий, нині Львів. обл. – 18. 01. 1940, Львів) – композитор, диригент, громадсько-музичний діяч. Небіж А. Вахнянина. Закін. Вищий муз. інститут у Львові (1909; кл. фортепіано М. Криницької, теорії музики і композиції – А. Вахнянина, С. Людкевича), одночасно 1905– 10 – вільний...
(07(19). 02. 1854, с. Сухобарівка Хорол. пов. Полтав. губ., нині Решетилів. р-ну Полтав. обл. – 18. 01. 1934, Ленінград, нині С.-Петербург) – інженер шляхів сполучення. Закін. Одес. Рішельєв. гімназію (1872), С.-Петербур. інститут інж. шляхів сполучення (1877). Відтоді працював на різноманіт....
(10. 09. 1928, с-ще Іловайськ, нині місто Донецького р-ну Донецької обл. — 18. 01. 2012, Донецьк) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1976), професор (1977). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1983). Закінчив Сталінський...
(20. 06. 1923, с. Буча Гостомельського р-ну Київської губ., нині місто Київської обл. — 18. 01. 1993, Київ) — правознавець. Доктор юридичних наук (1983), академік АПрНУ (1992). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Бакинське зенітно-артилерійське училище (1942), Військово-юридичну...
(04 (16). 04. 1875, м. Липовець, нині смт Вінн. обл. – 18. 01. 1936, м. Ростов-на-Дону, РФ) – лікар-психоневролог, дефектолог. Проф. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1900), де відтоді працював у клініці нерв. захворювань. 1908–14 – у С.-Петербур. психоневрол. інституті, де 1910 заснував...
(17(30). 03. 1915, містечко Варва Лохвиц. пов. Полтав. губ., нині смт Прилуц. р-ну Черніг. обл. – 18. 01. 1973, смт Немішаєве Бородян., нині Бучан. р-ну Київ. обл.) – вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1963), професор (1968). Закін. Полтав. с.-г. інститут (1940). Відтоді працював...
(30. 03(11. 04). 1855, м. Брест-Литовський Гроднен. губ., нині м. Брест, Білорусь – 18. 01. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) – історик, архівіст, бібліограф. Член-кореспондент АН СРСР (1927). Член Одес. товариства історії та старожитностей, багатьох губерн. учених архів. комісій. 1876 закін....
(08. 08. 1937, с. Корсун, нині у складі м. Єнакієве Донец. обл. – 18. 01. 2010, Луцьк) – живописець і графік. Член НСХУ (1989). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1972; викл. В. Овчинников, В. Савін). Працював на Ворошиловгр. худож.-пром. комбінаті (нині Луганськ, 1973–97). Відтоді – на...
(18. 02. 1936, м. Коростень, нині Житомирської обл. — 18. 01. 2023, Велика Британія, похований в Одесі) — лікар-токсиколог, психофізіолог. Доктор медичних наук (1983), професор (1986). Заслужений діяч науки і техніки України (2006). Закінчив Одеський університет (1964), Одеський медичний інститут...
(25. 11. 1902, Одеса – 18. 01. 2001, м. Маямі-Біч, шт. Флорида, США) – архітектор. 1903 емігрував з батьками у м. Нью-Йорк (США), де після закінчення 1927 Колумбій. університету працював дизайнером інтер’єрів. 1942 розпочав архіт. діяльність у Маямі-Біч; там він відкрив й очолював до 1986 власну...
(01. 08. 1843, с. Висова Горлиц. пов. Галиц. Лемківщини, нині Польща – 18. 01. 1925, м. Лубни, нині Полтав. обл.) – педагог, історик-краєзнавець, архівіст. Батько О. Астряба. 1866 після закінчення 4-го кл. псаломницького училища пішки помандрував до Києва, де був зарахов. до 5-го кл. гімназійного...
(01. 04. 1918, м. Маріуполь Катеринослав. губ., нині Донец. обл. – 18. 01. 2004, Париж) – африканіст, підприємець, меценат. Під час воєн. дій 1918–20 разом із родиною емігрував до Франції. Закін. Політех. школу (Париж, 1939), Нац. школу мостів і доріг (м. Шам-сюр-Марн, 1945). Учасник 2-ї світової...
(05(17). 07. 1878, Берлін — 18. 01. 1939, Москва) — архітектор. Академік архітектури (1911). Закінчив Вище художнє училище Санкт-Петербурзької АМ (1904). Викладав у закладах вищої освіти Санкт-Петербурга. Був провідним майстром петербурзької неокласики. Проєктував будинки для найвищої знаті....
(29. 08. 1914, с. Маркушовці, округ Списька Нова Весь, Словаччина – 18. 01. 1956, побл. Левочі, похований у Пряшеві, Словаччина) – театральний діяч. Закінчив учительську семінарію у Пряшеві (1934). Працював учителем у с. Легнава (1934–47). Від січня 1947 – режисер Українського національного...
(29. 01. 1933, с. Петрове, нині смт Кіровогр. обл. – 18. 01. 2004, Київ) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1978), професор (1984). Держ. премії УРСР (1983) і України (1994) у галузі н. і т. Закін. Київський університет (1957). Відтоді працював в Інституті фізики АН УРСР; від 1961 – в...
(справж. – Блувштейн; 1874, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 18. 01. 1921, м. Єкатеринбург, РФ) – співак (баритон). Закін. юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві. 1899–1903 – пом. присяж. повіреного Київ. судової палати. Співу навч. приватно в І. Тартакова та К. Еверарді (Київ)....
(05. 03. 1911, с. Піщики, нині Київ. обл. – 18. 01. 1969, Київ) – кінооператор. Член СКін УРСР (1957). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. кіноінститут (1936). Творчу діяльність почав на Укр. студії кінохроніки в Харкові (1936–41), де зняв докум. фільми: «Культура колгоспного села» (1938),...
(23. 06. 1930, смт Опішня Зіньків., нині Полтав. р-ну Полтав. обл. – 18. 01. 2010, там само) – гончар і маляр-аматор. Брат В. Омеляненка. Від 7-ми р. разом із братом навч. в Т. Демченка ліпленню свистунців, виготовленню зооморф. посудин і скульптури. Працював майстром у промартілі й на заводі...
(15. 03. 1924, с. Кадіївка, нині м. Cтаханов Луган. обл. – 18. 01. 1973, Москва) – військовик, письменниця. Член СП СРСР. Герой Радянського Союзу (1965). Учасниця 2-ї світової війни. Держ. і бойові нагороди СРСР та ін. країн. В армії від 1941. До травня 1942 надала першу мед. допомогу 168...
(14(27). 12. 1909, с-ще Горлівка, нині місто Донец. обл. – 18. 01. 1983, Київ) – радянський і партійний діяч. Державні та бойові нагороди СРСР. Від 1924 працював на виробництві у Горлівці, від 1930 – на комсомол. і парт. роботах. Закін. Моск. інститут нар. господарства (1938). Після нападу...
(31. 03. 1946, с. Товмач Шполян. р-ну Київ., нині Черкас. обл. – 18. 01. 2016, Київ) – перекладач. Член НСПУ (1982). Літ. премії ім. М. Лукаша (1993), Відомства Федерал. канцлера Респ. Австрія (2003), ім. М. Рильського (2006). Закін. Київський університет (1970). Працював ред. видавництва...
(10. 02. 1922, м. Новозибков Брян. обл., РФ – 18. 01. 2001, Львів) – фахівець у галузі електротехніки. Доктор технічних наук (1969), професор (1969). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. інститут зв’язку (1945). Працював 1945–46 у Львів....
(Bánsky Jozef; 31. 12. 1919, с. Кунов Сениц. округу, нині у складі Сениці, Словаччина – 18. 01. 1956, Ториски, побл. Левочі, під час авіакатастрофи) – словацький літературознавець-славіст. Доктор філософії (1945). Студіював слов’ян. й нім. філологію у Братислав. університеті (1939–43; слов’ян....
(25. 04. 1920, м. Костянтинівка, нині Донец. обл. – 18. 01. 1992, Київ) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1973), професор (1988). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1959). Працював 1960–65 наук. консультантом Президії АН УРСР; 1965–67 – пом....
(26. 09. 1921, с. Білоусівка, нині Вознесен. р-ну Микол. обл. – 18. 01. 1993, Одеса) – астроном. Доктор фізико-математичних наук (1968), професор (1969). Майстер спорту з альпінізму. Закін. Одес. університет (1945). Працював 1946–51 в Інституті астрономії і фізики АН Казах. РСР (Алма-Ата, нині...
(10. 12. 1914, с. Гордашівка, нині Тальнів. р-ну Черкас. обл. – 18. 01. 1974, Київ) – фахівець у галузі автоматичного регулювання, автоматизації вугледобування та ливарного виробництва. Доктор технічних наук (1962), професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський...
(13(26). 08. 1900, Харків – 18. 01. 1976, Львів) – фізик. Доктор технічних наук (1953), професор (1955). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1965). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. ІНО (1929). 1929 організував на базі фіз. лаб. Харків. інституту інж. залізнич. транспорту випуск ртут....
(21. 02. 1939, м. Новоград-Волинський, нині Звягель Житомирської обл. — 18. 01. 2021, Київ) — фізико-хімік. Доктор фізико-математичних наук (1991), професор (1993). Премія імені О. Бродського НАНУ (2006). Закінчив Київський університет (1962). Працював в Інституті фізичної хімії АН УРСР...
(31. 07. 1946, с. Тьоткіно Курської обл., РФ – 14. 01. 2026, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1998), професор (2004). Закінчив Українську сільськогосподарську академію (Київ, 1973). Працював у Інституті садівництва Української академії аграрних наук (Київ, 1978–99); від 1999 – професор...
(27. 11. 1956, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 14. 01. 2026) — фармаколог. Доктор медичних наук (1993), професор (1996). Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1979), де відтоді й працював (нині Дніпровський медичний університет): від 1993 — професор кафедри фармакології, водночас 1996–2018...
(01. 10. 1925, Київ – 11. 01. 2026, там само) – співачка (мецо-сопрано), педагог. Онука Д. Ґраве. Лауреатка Респ. конкурсу вокалістів (Київ, 1959). Закін. філол. факультет Київ. університету (1950), Київ. консерваторію (1957; кл. К. Брун-Каміонської, Т. Михайлової). Удосконалювала майстерність у...
(03. 10. 1943, м. Нижній Тагіл Свердловської обл., РФ — 11. 01. 2026, с. Чайки Бучанського р-ну Київської обл.) — співачка (сопрано), віолончелістка, педагог. Заслужена артистка України (2003). Закінчила Дніпропетровське музичне училище (нині Дніпро, 1964), Київську консерваторію (1969, кл....
(31. 03. 1946, с. Товмач Шполян. р-ну Київ., нині Черкас. обл. – 18. 01. 2016, Київ) – перекладач. Член НСПУ (1982). Літ. премії ім. М. Лукаша (1993), Відомства Федерал. канцлера Респ. Австрія (2003), ім. М. Рильського (2006). Закін. Київський університет (1970). Працював ред. видавництва...
(07. 01. 1921, Петроград, нині С.-Петербург – 18. 01. 2006, Київ) – графік. Дружина Петра, мати Галини Біланів. Закін. Одес. художнє училище (1946; викл. Д. Крайнєв), Інститут живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині С.-Петербург, 1950; викл. Л. Овсянников, О....
(01. 12. 1911, Харків – 18. 01. 1996, Київ) – патофізіолог. Дочка В. Лауера, дружина М. Бажана. Доктор медичних наук (1953). Навч. в Омському мед. інституті (РФ, 1929–32), закін. 2-й Ленінгр. мед. інститут (нині С.-Петербург, 1933). Працювала 1935–41 та 1944–74 в Інституті фізіології АН УРСР...
(13(26). 08. 1900, Харків – 18. 01. 1976, Львів) – фізик. Доктор технічних наук (1953), професор (1955). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1965). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. ІНО (1929). 1929 організував на базі фіз. лаб. Харків. інституту інж. залізнич. транспорту випуск ртут....
18 січня 2015 у Британ. парламенті відбулася урочиста церемонія відзначення 10-річчя його існування)....
18 січня 1931 р. X.; К., 1932; K. Korsch. Karl Marx. Frankfurt am Main, 1938; K. Bekker. Marx´ philosophische Entwicklung....
18 січня 1966 року), працівник торгівлі (21 липня 1966 року), меліоратор (25 серпня 1966 року), працівник промисловості, машинобудівник, працівник транспорту, зв’язківець, геолог, працівник служби побуту, працівник вищої школи, архітектор (10 жовтня 1969 року), економіст (20 вересня 1972 року), працівник охорони здоров’я (3 листопада 1975 року), інженер сільського господарства, механізатор сільського господарства (17 жовтня 1977 року), риболов, працівник житлово-комунального господарства (16 жовтня 1978 року), наставник молоді (14 лютого 1980 року), народний архітектор (23 січня 1981 року), за...
18 січня 2008 Україна подала офіційний лист із проханням про приєднання її до Плану дій щодо членства в НАТО, але опозиційна на той час Партія регіонів України закликала дати на це звернення негативну відповідь....
18 січня 1992 опубл. Звернення Президента України Л. Кравчука до військовослужбовців, у якому зазначалось, що всі угруповання військ, які базуються на укр....
18 січня обидва фронти перейшли у наступ силами 6-ти армій одночасно на Пн. і Пд. від м. Ізюм (Харків....
18 січня 1919 для розгляду справ фронт. формацій, а також польові суди військ. частин, зокрема корпусів і бригад (ліквідовані в травні 1919)....
18 січня 1974), «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» 3-х ступ. (28 жовтня 1974), «За особливу мужність» (22 серпня 1988)....
18 січня 1944 – під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. Нацисти вбили понад 20 нетішинців. На фронтах 2-ї світової війни загинули 290 воїнів-земляків....
18 січня 1919 до 21 січня 1920. У дебатах брали участь представники 32-х офіційно запрошених країн. Уперше в історії дипломатії переможені держави не брали участі в переговорах....
18 січня 1919 до 21 січня 1920. Головну роль у процесі прийняття рішень відігравали держави Антанти (Велика Британія та Франція), а також США....
18 січня 1939 у м. Хуст (нині Закарпатської обл.) із представників колишніх Аграрної, Соціал-демократичної, Народно-соціалістичної та Християнсько-народної партій....
18 січня нім.-румун. війська перейшли у контрнаступ і захопили Феодосію, однак далі просунутися не змогли....