(Кабалевский Дмитрий Борисович; 17(30). 12. 1904, С.-Петербург – 14. 02. 1987, Москва) – російський композитор, піаніст, диригент, педагог, музично-громадський діяч. Доктор мистецтвознавства (1965), академік АПН СРСР (1971). Почес. проф. консерваторії в Мехіко (1959), член-кореспондент АМ НДР...
(18(30). 12. 1891, с. Мліїв Черкаського пов. Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 18. 09. 1938, м. Курськ, РФ) — вчений-селекціонер, помолог, теоретик і практик садівництва. Син Левка та Альдони, батько Олекси Симиренків і Тетяни...
(псевд. і крипт.: Юрій Буревій, Іван Палиця, С. Г., с. г., Гор., С. Горд.; 30. 12. 1906, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. – 18. 05. 1993, м. Верона, похов. у Бавнд Бруці, шт. Нью-Джерсі, США) – поет, перекладач, літературний критик, художник, мистецтвознавець. Син Ярослава, брат Богдана-Зиновія,...
(30. 12. 1977, Київ) — правознавець. Син Н. Кузнецової. Доктор юридичних наук (2017), професор (2020), член-кореспондент НАПрНУ (2020). Закінчив Київський університет (1999). Працював у юридичній фірмі «Салком» (1996—2010); від 2010 — директор юридичної фірми «Антіка»; водночас від 2015 — старший...
(30. 12. 1972, Харків) – правознавець. Доктор юридичних наук (2006). Закін. Укр. юрид. академію (Харків, 1994), де відтоді й працює (нині Нац. університет «Юрид. академія України»): від 2007 – професор кафедри госп. права. Досліджує проблеми корпоратив., госп. і міжнар. приват. права. Пр.:...
(30. 12. 1949, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – історик, церковний діяч УПЦ КП. Доктор історичних наук (1989), професор (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (2007). Всеукр. краєзн. премія ім. Д. Яворницького (1990). Хрест Івана Мазепи (2010). Орден св. архістратига Михаїла УПЦ КП...
(Буковский Владимир Константинович; 30. 12. 1942, м. Белебей, нині Башкортостан, РФ – 28. 10. 2019, м. Кембридж, Велика Британія) – російський письменник, правозахисник, публіцист, громадський діяч. Навч. у Моск. університеті, закін. Кембридж. університет. 1965 організував у Москві...
(30. 12. 1921, с. Обертин, нині смт Тлумац. р-ну Івано-Фр. обл. – 06. 10. 2016, Київ) – хоровий диригент, педагог, композитор, музично-громадський діяч, фольклорист. Професор (1977). Народний артист України (1995). Почес. чл. НАМУ (2009). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Закін. Одес....
(30. 12. 1956, Київ) – графік, живописець. Чоловік Л. Кочубей. Заслужений художник України (2007). 1-а премія Всеукр. виставки-конкурсу ім. Г. Якутовича (2002). Міжнар. премії ім. Г. Нарбута за найкращу укр. пошт. марку (2003) та ім. Палладіо на Всесвіт. нумізмат. конкурсі (м. Віченца, Італія,...
(30. 12. 1940, Львів) – композитор, аранжувальник. Батько О. Мануляка. Від 1954 відвідував муз. студію, де опановував гру на акордеоні, згодом – на домбрі, гітарі та контрабасі. 1957–59 працював у друкарні, був солістом джаз. оркестру в Львові. 1961–64 керував самодіял. оркестрами у школах,...
(30. 12. 1989, смт Ярмолинці, нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 30. 06. 2022, поблизу м. Лисичанськ Сіверськодонецького р-ну Луганської обл., похований 02. 07. 2022 у рідному с-щі) — військовик. Сержант. Герой України (2023, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2022, посмертно)....
(30. 12. 1995, м. Чигирин Черкас. обл.) – спортсменка (бокс). Дочка і вихованка А. Мальованого. Майстер спорту (2010). Навч. у Черкас. університеті (від 2013). Переможниця (м. Санґатт, Франція, 2010), срібна призерка (м. Оренбург, РФ, 2011; м. Владиславова, Польща, 2012) чемпіонату Європи....
(17(30). 12. 1902, х. Лихварі Полтав. губ., згодом Решетилів. р-ну Полтав. обл., нині знято з обліку – 01. 12. 1986, Київ) – вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1971), професор (1971), член-кореспондент Укр. академії с.-г. наук (1957). Учасник 2-ї світової війни. Державні та...
(30. 12. 1962, Львів) – економіст. Син В’ячеслава, брат Василя Засанських. Доктор економічних наук (1999), професор (2002). Закін. Львівський університет (1986). Відтоді – на викладац. роботі у ВНЗах, зокрема від 1994 – у Львів. інституті внутр. справ Нац. академії внутр. справ України: від 1998 –...
(30. 12. 1954, Львів) – гідробіолог, зоолог. Син А. Ковальчука. Доктор біологічних наук (1994), професор (2006). Закін. Ужгород. університет (1976). Працював в Інститутах гідробіології АНУ (1976–92), географії НАНУ (1992–96) і рибного господарства УААН (1997–99; усі – Київ). Від 1999 – в...
(30. 12. 1907, с. Білокоровичі Овруцького пов. Волинської губ., нині Коростенського р-ну Житомирської обл. — 30. 01. 1993, Київ) — художниця-керамістка. Закінчила Київський інститут кераміки і скла (1930; викладачі О. Мізін, О. Павленко, І. Падалка, В. Седляр). Відтоді працювала на Будянському...
(30. 12. 1936, с. Коритне, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл.) – співак (баритон), педагог. Професор (1995). Народний артист УРСР (1980). Орден «За заслуги» 3-го (2007) та 2-го (2012) ступ. Закін. Львів. консерваторію (1966; кл. П. Кармалюка). Відтоді – соліст Донец. театру опери та балету (до 1998)....
Корнило Остапович (псевд. і крипт.: Вернигора-Вірленко, К. Л.; 30. 12. 1893, с. Горошівці, нині Заставнів. р-ну Чернів. обл. – 17. 12. 1975, Відень) – письменник, народознавець. Закін. Чернів. університет (1930). У 1916–17 переслідувався рос. окупац. адміністрацією, а від 1918 – румун. владою....
(30. 12. 1925, с. Орепи Новоград-Волин. р-ну, нині Житомир. обл. – 15. 09. 2000, Рівне) – педагог. Батько А. Дем’янчука. Доктор педагогічних наук (1979), професор (1981). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Житомир. пед. інститут (1956). Вчителював. 1966–97 – у Рівнен. пед. інституті: від 1972 –...
(17(30). 12. 1900, с. Межиріч Лебедин. пов. Харків. губ., нині Ромен. р-ну Сум. обл. – 07. 07. 1941, Київ) – поет. Батько О. Дубовика. Член «Плугу». Навч. в учит. гімназії. Був мобіліз. у Добровол. армію А. Денікіна, наприкінці 1919 перейшов на бік більшовиків. Закін. Запоріз. пед. школу (1921),...
(18(30). 12. 1897, м-ко Семенівка Новозибківського пов. Чернігівської губ., нині місто Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. — 11. 06. 1937, Москва) — військовик. Комкор (1935). Орден Червоного Прапора (1919, 1921, 1929). Від 1909 навчався у Чернігівській чоловічій гімназії, де...
(30. 12. 1953, Одеса) – скульптор. Член НСХУ (1992). Навч. в Одес. худож. училищі (1971; викл. Л. Колесник), закін. Дагестан. худож.-пром. училище (Махачкала, РФ, 1975; викл. Л. Ібрагімов), навч. у Міжнар. АМ в Одесі (1994–96; викл. О. Князик, Г. Палатников). Працював 1976–91 на Одес. вироб....
(Клодт фон Юргенсбург Михаил Константинович; 30. 12. 1832(11. 01. 1833), С.-Петербург – 16(29). 05. 1902, там само) – російський живописець і педагог. З походження німець. Закінчив АМ у С.-Петербурзі (1858; майстерня М. Воробйова). Працював у ній від 1861: у 1873–86 – професор. Співзасновник та...
ЧЕРНІ́ГА Роман Михайлович (30. 12. 1958, с. Лисятичі Стрийського р-ну Дрогобицької, нині Львівської обл.) — математик. Доктор фізико-математичних наук (2003), професор (2012). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1981). Відтоді працював в Інституті технічної теплофізики АНУ; від 1992...
(30. 12. 1980, Київ) — іконописець, живописець. Син Н. Папірної, чоловік М. Талютто-Папірної. Член НСХУ (2010). Закінчив Харківську академію дизайну і мистецтв (2006; викладачі Ю. Вінтаєв, В. Ковтун), Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, 2009; викладач О. Кожеков)....
(30. 12. 1969, Київ) — фахівець у галузі лінгводидактики, літературознавець, педагог. Кандидат філологічних (2006), доктор педагогічних (2021) наук. Закінчила Київський педагогічний інститут (1992). Учителювала в Києві (1992—2000); від 2006 працює в Київському університеті: від 2011 — доцент...
(30. 12. 1951, радгосп імені Фрунзе Фрунзенської, нині Чуйської обл., Киргизстан) — скульптор. Чоловік Л. Перепелиці. Член НСХУ (1986). Закінчив Київський художній інститут (1979; майстерня М. Вронського). Відтоді працював у Київському творчо-виробничому об’єднанні «Художник» в галузі...
(30. 12. 1951, Вінниця) – живописець і графік. Заслужений діяч мистецтв України (1999). Член НСХУ (1986). Закін. Київський художній інститут (1982; майстерня Д. Лідера), де від 1989 працює (нині Нац. академія образотвор. мистецтва і архітектури): від 2000 – доцент кафедри рисунка. Учасник...
(30. 12. 1931, с. Беєве Липоводолин., нині Ромен. р-ну Сум. обл.) – прозаїк, публіцист. Брат М. Омельченка. Член НСПУ (1966). Після закінчення Харків. гідрометеорол. технікуму працював гідрологом у тайзі, на гірських річках – про це й перші книги, потім – журналістом. Мешкає в Харкові....
(30. 12. 1979, Київ) – живописець, графік, дизайнер. Дочка О. Скицюк, онука І. Скицюка та М. Тимченка. Член НСХУ (2010). Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, 2005; майстерня В. Чебаника). Відтоді співпрацювала із київськими видавництвами; дизайнер...
(30. 12. 1969, м. Олександрія Кіровогр. обл.) – біохімік. Доктор медичних наук (2008), професор (2011). Закін. Сибір. мед. університет (м. Томськ, РФ, 1995). Відтоді працює в Укр. мед. стоматол. академії (Полтава): від 2011 – професор кафедри біол. та біоорган. хімії. Наукові дослідження: біохім....
(псевд.: Оксана, Олеся Б.; 30. 12. 1866, Львів – 15. 07. 1906, м. Закопане, нині Польща, похов. у Львові) – піаністка, письменниця. Дочка П. Бажанського. Закін. Львів. учит. семінарію (1885). Музики навч. у батька та І. Гуневича (Львів). Учителювала. Брала активну участь у жін. русі. Одна з...
(Kipling Joseph Rudyard; 30. 12. 1865, м. Бомбей, нині Мумбай, Індія – 18. 01. 1936, Лондон) – англійський письменник. Нобелівська премія (1907). Раннє дитинство К., що минуло серед індій. природи та слуг-індусів, справило величез. вплив на формування його особистості. Навч. 1871–82 у приват....
(18(30). 12. 1894, Київ – 05. 06. 1975, Москва) – філософ. Доктор філософських наук (1940). Професор (1939). Премія ім. Л. Толстого (1918), Сталінcька премія (1943). Закін. істор.-філол. факультет Університету св. Володимира в Києві (1919). Займався н.-д. і пед. роботою в навч. закладах Києва,...
(17(30). 12. 1915, ст. Родакове, нині смт Слов’яносерб. р-ну Луган. обл. – 09. 10. 2002, Київ) – радянський і партійний діяч. Герой Соц. Праці (1985). Державні нагороди СРСР. Ордени Богдана Хмельницького 3-го (1999) і князя Ярослава Мудрого 5-го (2000) ступ. Від 1930 працював на виробництві,...
(18(30). 12. 1871, Чернігів – 01. 02. 1933, Прага) – громадсько-політичний діяч, дипломат, етнограф, археограф. Брат М. Могилянського. Закінчив природознавчий відділ фізико-математичного факультету С.-Петербурзького університету (1893), навчався у Антропологічній школі в Парижі (1895–97), де...
(30. 12. 1858, с. Фалиш, нині Станків Стрий, р-ну Львів. обл. – 07. 09. 1937, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл.) – актриса. Сестра М. Коралевича, дружина Івана, мати Володислава та Ярослава Біберовичів. Рано втративши батьків, виховувалася у Т. Романович, дир. укр. театру товариства «Руська...
(псевд. – Віктор Серж; 30. 12. 1890, Брюссель – 17. 11. 1947, Мехіко) – революціонер, комуністичний діяч. Народився у сім’ї рос. політ. емігранта (його батько був чл. бойової організації «Народної волі»). Став чл. партії есерів, однак згодом перейшов до анархістів. Від 1910 – ред. анархіст. г....
(30. 12. 1955, м. Сталіно, нині Донецьк — 18. 11. 2021, с. Малі Будища Полтавського р-ну Полтавської обл.) — співак (баритон). Заслужений артист України (2011). Закінчив Гадяцьке культурно-освітнє училище (Полтавська обл., 1993). Від 1972 працював у Будинку культури в с. Малі Будища: від 1990 —...
(30. 12. 1955, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) – мистецтвознавець, дизайнер. Член НСХУ (2000). Закін. Київський університет (1983). Від 1980 – у складі експедицій зі збирання та дослідж. пам’яток сакрал. мистецтва у Рівнен. і Волин. обл. Від 1981 – науковий співробітник Рівнен. краєзн....
(30. 12. 1980, Полтава) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (2023). Закінчив Київський університет (2002), де відтоді й працював. Від 2008 — в Інституті теоретичної фізики НАНУ (Київ): 2011—24 — учений секретар, від 2024 — директор, водночас від 2016 — старший науковий співробітник; за...
(справжнє — Ірина Григорівна; 30. 12. 1974, Івано-Франківськ) — актриса, продюсерка, громадська діячка. Заслужена артистка України (2016). Премії: «Телетріумф» (2012), «Кіноколо» (2018, 2019), «Золота дзиґа», (2019, 2020), «Woman in Аrt» від ООН та Українського інституту МЗС (2019), «Київ» імені...
(30. 12. 1953, с. Спасів Здолбунів. р-ну Рівнен. обл.) – фізик, фахівець у галузі прикладної математики. Доктор фізико-математичних наук (2000). Премія ім. О. Динника НАНУ (2016). Закін. Київський університет (1977), де 1975–77 й працював. 1977–80 – в Інституті напівпровідників АН УРСР; 1980–83 –...
(18(30). 12. 1896, м. Нижній Новгород, Росія – 02. 06. 1954, Київ) – математик. Кандидат фізико-математичних наук (1928), професор (1935), член-кореспондент АН УРСР (1934). Закін. Мор. корпус у Петрограді (нині С.-Петербург, 1916). Служив на Дніпров. військ. флотилії (1917–21). Відтоді працював у...
(30. 12. 1978, Київ) – фахівець у галузі землеустрою. Доктор економічних наук (2013), член-кореспондент НААНУ (2020). Закін. факультет землевпорядкування (2000) та юрид. факультет (2007) Нац. аграр. університету (нині Нац. університет біоресурсів і природокористування України,...
(30. 12. 1929, Одеса – 10. 11. 2011, там само) – лікар-фізіотерапевт. Доктор медичних наук (1974), професор (1977). Закін. Одес. мед. інститут (1952). Працював лікарем. 1955–63 – у Білорус. НДІ неврології, нейрохірургії та фізіотерапії (Мінськ), де очолював неврол. відділ; 1963–68 – завідувач...
(17(30). 12. 1902, м. Новомиргород, нині Кіровогр. обл. – 28. 06. 1990, Київ) – біолог-геоботанік. Доктор біологічних наук (1966). Премія ім. М. Холодного АН УРСР (1973). Закін. Кіровогр. пед. технікум (1925), Одес. ІНО (1930). У 1925–26 – зав. трудової школи Кіровогр. обл.; 1929–35 – викладач,...
(30. 12. 1932, с. Великі Сорочинці Миргород. р-ну Полтав. обл. – 23. 11. 1991, Київ) – графік і скульптор. Закін. Одес. артилер. училище (1954), Укр. полігр. інститут у Львові (1965). Відтоді працював у Києві: художником-конструктором в Інституті надтвердих матеріалів; у видавництві «Радянська...
(17(30). 12. 1908, м. Лохвиця, нині Полтав. обл. – 07. 08. 1981, Москва) – композитор. Брат І. Дунаєвського. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1954). Член СК Росії. Закін. Харків. муз.-драм. інститут (1929; кл. С. Богатирьова). Навч. у М. Гнесіна в Москві. Співорганізатор і худож. кер. Шахтар....
(30. 12. 1918, с. Новоукраїнка, нині місто Кіровогр. обл. – 10. 12. 1992, Кіровоград) – поет, журналіст. Член СПУ (1947). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Харків. газет. технікумі (1933–36), на курсах молодших журналістів при Всеукр. комуніст. інституті журналістики (Харків,...
(30. 12. 1963, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) — лікар. Син А. Коропа. Доктор медичних наук (2015), професор (2019). Закінчив Харківський медичний інститут (1987). Працював лікарем. Від 2003 — у Харківській медичній академії післядипломної освіти: професор кафедри соціальної медицини,...
(30. 12. 1933, с. Бурдяківці, нині Борщів. р-ну Терноп. обл. – 17. 11. 2004, м. Борщів) – живописець. Обл. премія ім. Я. Музики (2002). Мистецтву навч. у Л. Левицького. Закін. Терноп. школу художників-оформлювачів (1966; викл. С. Данилишин), Моск. заоч. нар. університет мистецтв (1971)....
(30. 12. 1976, Запоріжжя — 16. 06. 2018, там само) — ортопед-травматолог. Син А. Побєла. Доктор медичних наук (2016). Закінчив Запорізький медичний університет (2000). Працював лікарем. Від 2004 — у Запорізькій медичній академії післядипломної освіти: від 2016 — завідувач кафедри травматології та...
(30. 12. 1948, м. Чортків Терноп. обл.) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (2006). Закін. Харків. університет (1973). Учителював. Від 1978 – в Укр. інж.-пед. академії (Харків): завідувач кафедри вищої математики (2006–09), від 2009 – професор кафедри вищої та приклад. математики. Наукові...
(18(30). 12. 1881, м-ко Білогородка Заславського пов. Волинської губ., нині село Шепетівського р-ну Хмельницької обл. — 28. 12. 1951, Одеса) — лікар-фтизіатр. Доктор медичних наук (1941), професор. Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1911). Працював лікарем. Від 1924 — в Одеському...
(30. 12. 1944, м. Монастириська Терноп. обл. – 20. 10. 1996, Львів) – баяніст, композитор. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Закін. Львів. консерваторію (1973; кл. М. Корчинського). У 9-річ. віці втратив зір від вибуху гранати. Засн. та кер. чол. інструм. квартету «Чотири Миколи» (1962),...
(30. 12. 1953, м. Куйбишев, нині Самара, РФ) – фахівець у галузі будівництва. Доктор технічних наук (1992), професор (2003). Закін. Київ. автомоб.-дорож. інститут (1976). Працював 1976–77 у інституті «Союзшляхпроект»; від 1977 – у Нац. університеті будівництва та архітектури: від 1994 – професор...
(30. 12. 1937, м. Челябінськ, РФ) – радіофізик. Доктор фізико-математичних наук (1984), професор (1986). Державна премія СРСР у галузі н. і т. (1988). Закін. Київський університет (1960), де відтоді і працює: 1972–2001 – завідувач кафедри квант. радіофізики, від 2001 – проф. Наукові дослідження:...
(30. 12. 1907, Херсон – 22. 08. 1970, Одеса) – архітектор. Нащадок переяслав. полковника І. Лісенка (17 ст.), батько В. Лісенка. Член СА СРСР (1933; від 1949 – Одес. відділ.). Професор (1948). Навч. у Одес. інституті образотвор. мистецтва (1920-і рр.), закін. Академію архітектури (1929,...
(30. 12. 1948, Калінінград, РФ) – історик, археолог. Доктор історичних наук (1998). Закін. Ленінгр. університет (1972) та аспірантуру при Держ. Ермітажі в Ленінграді (1976). Працював ст. н. с. у Феодосій. краєзнав. музеї (1972–75), 1976–89 – молодший науковий співробітник у Сімфероп. відділ....
(30. 12. 1925, с. Орепи Новоград-Волин. р-ну, нині Житомир. обл. – 15. 09. 2000, Рівне) – педагог. Батько А. Дем’янчука. Доктор педагогічних наук (1979), професор (1981). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Житомир. пед. інститут (1956). Вчителював. 1966–97 – у Рівнен. пед. інституті: від 1972 –...
(30. 12. 1925, с. Оріхівка, нині Василів. р-ну Запоріз. обл. – 01. 03. 1991, Київ) – біолог. Доктор біологічних наук (1973), професор (1985). Учасник 2-ї світової війни, повернувся інвалідом 1-ї групи. 1945–50 працював у м. Токмак Запоріз. обл.: діловод райвиконкому, заступник голови промартілі...
(17(30). 12. 1900, с. Межиріч Лебедин. пов. Харків. губ., нині Ромен. р-ну Сум. обл. – 07. 07. 1941, Київ) – поет. Батько О. Дубовика. Член «Плугу». Навч. в учит. гімназії. Був мобіліз. у Добровол. армію А. Денікіна, наприкінці 1919 перейшов на бік більшовиків. Закін. Запоріз. пед. школу (1921),...
(17(30). 12. 1900, с. Катеринівка, нині Лозів. р-ну Харків. обл. – 18. 08. 1976, там само) – керівник сільськогосподарського підприємства. Двічі Герой Соц. Праці (1948, 1958). Державні нагороди СРСР. Шляхом самоосвіти набув знань з агрономії, зоотехніки, садівництва. 1926–29 – голова виконав....
(10. 05. 1980, Кишинів — 30. 12. 2022, поблизу м. Соледар Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 14. 02. 2023 у м. Ніжин Чернігівської обл.) — військовик. Солдат. Герой України (2023, посмертно). Народився й отримав шкільну та середню технічну освіту в Кишиневі, де в радянський час за...
(Olbracht Ivan; справж. – Kamil Zeman, Каміл Земан; 06. 01. 1882, м. Семіли, Богемія, нині Ліберец. краю, Чехія – 30. 12. 1952, Прага) – чеський прозаїк, публіцист, громадсько-політичний діяч. Нар. митець Чехословаччини (1947). Після закінчення гімназії у м. Двур-Кралове-над-Лабем (нині Чехія,...
(23. 06(05. 07). 1898, Київ — 30. 12. 1987, там само) — акторка, перекладачка. Член СП СРСР (1954). Онука М. Старицького, дочка Івана та Оксани, сестра Ярослава Стешенків, дружина Л. Сердюка, О. Романенка. Закінчила гімназію (1915), Вищі жіночі курси (1918), Вищий музично-драматичний інститут...
(16(29).07. 1904, с. Мачухи, нині Полтав. р-ну Полтав. обл. – 30. 12. 1994, Москва) – фізик. Син Дмитра, брат Оксани Іваненків. Доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1931). У Полтаві 1920–23 викладав фізику та математику в трудовій школі, водночас навч. у Пед. інституті і працював в...
(01(14). 11. 1904, с. Косенівка Уман. пов. Київ. губ., нині Уман. р-ну Черкас. обл. – 30. 12. 1954, Москва) – військовик, дипломат. Генерал-лейтенант (1945). Герой України (2007, посмертно). Державні нагороди СРСР, США, Угорщини. Закін. Харків. об’єднану школу червоних старшин, де вивчив япон....
(09(21). 06. 1883, с. Новоолександрівка Бахмут. пов. Катеринослав. губ., нині Попаснян. р-ну Луган. обл. – 30. 12. 1943, Прага) – громадсько-політичний діяч, економіст. Дійсний член НТШ. Закін. Новоглухів. лісову школу (нині м. Кремінна Луган. обл., 1903) і юрид. факультет Харків. університету...
(Мордухович; 10(22). 11. 1890, с. Починок, нині місто Смолен. обл., РФ – 30. 12. 1941, Москва) – графік, архітектор, фотограф. Закін. архіт. факультет Вищої політех. школи у м. Дармштадт (Німеччина, 1914), евакуйов. до Москви Риз. політех. інститут (1918). Від 1916 брав участь у діяльності та...
(05. 11. 1942, с. Биків Мостис. р-ну Львів. обл. – 30. 12. 2023, Харків) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1989), професор (1992). Державна премія України в галузі науки і техніки (2009), премія ім. В. Глушкова НАНУ (2005). Закін. Бердян. пед. інститут (Запоріз. обл., 1964). Працював...
(03. 07. 1885, с. Сморжів, нині Радехів. р-ну Львів. обл. – 30. 12. 1967, м. Едмонтон, Канада) – живописець, громадський і політичний діяч. Закін. гімназію та худож.-пром. шк. у Львові, Краків. AM (1914; викл. Т. Аксентович, Л. Вичулковський). Як асист. М. Сосенка виконував розписи церков...
(25. 09. 1922, Ужгород – 30. 12. 1996, Львів) – фольклорист і етномузиколог. Батько Л. Гошовського. Доктор філософії (1944), канд. мистецтвознавства (1971). Навч. у Праз. університеті (1940–44), закін. Львів. консерваторію (1953). У 1946– 48 – науковий співробітник Ужгород. краєзнав. музею;...
(22. 01 (03. 02). 1884, Варшава – 30. 12. 1971, Київ) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1935), професор (1946). Академік АН УРСР (1929). Студент фізико-математичного факультету Університету св. Володимира у Києві (1901–09) та філософського факультету Ляйпцизького університету (1905–08,...
(12. 10. 1922, с. Башня Любачів. пов., нині Польща – 30. 12. 2004, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – живописець, скульптор і графік. Навч. у Львів. інституті прикладного та декоративного мистецтва (1942–43), приват. школах у Берхтесґадені (Німеччина, 1945–48; викл. М. Гоцій, Е. Козак, С....
(21. 07. 1925, с. Горбове Новгород-Сівер. р-ну, нині Черніг. обл. – 30. 12. 2005, м. Остер Козелец. р-ну Черніг. обл.) – графік і живописець. Член НСХУ (1955). Лауреат респ. конкурсів «Мистецтво книжк. графіки» (1957, 1977, 1979). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Освіта середня....
(Даниэль Юлий Маркович; 15. 11. 1925, Москва – 30. 12. 1988, там само) – російський правозахисник, письменник, перекладач. Чоловік Л. Богораз-Брухман. Учасник 2-ї світової війни, був важко поранений. Навч. у Харків. університеті, закін. Моск. обл. пед. інститут (1951). Вчителював. Перекладав...
(21. 11. 1934, с. Харлєєвка Орлов. обл., РФ – 30. 12. 2024, Київ) – військовий інженер-електромеханік. Доктор технічних наук (1993), професор (1997), член-кореспондент НАНУ (2009). Генерал-лейтенант (1997). Ленінська премія (1990). Державна премія України в галузі науки і техніки (1995). Ордени...
(21. 07. 1936, с. Погреби Васильків. р-ну Київ. обл. – 30. 12. 2006, там само) – майстер художньої кераміки. Батько Н. Юсипчук. Золота медаль ВДНГ УРСР (1980-і рр.), срібна (1981) та золота (1984) медалі ВДНГ СРСР. Член НСМНМУ (1993). Закін. Київ. училище приклад. мистецтва (1956; викл. П....
(1859 – 17(30). 12. 1916, Київ) – архітектор. Закін. Київ. реал. училище (1880), С.-Петербур. інститут цивіл. інж. (1886). У 1887–1913 – Київ. міський архітектор. Використовував стил. форми неоренесансу, необароко, т. зв. цегл. стилю та модерніз. елементи істор. стилів. Серед реаліз. проектів у...
(Іван) (11. 02. 1935, Буенос-Айрес – 30. 12. 2009, м. Лозанна, Швейцарія) – скрипаль, диригент, педагог, композитор, музично-громадський діяч. Походив із родини укр. емігрантів. Лауреат Держ. скрипк. конкурсу (Буенос-Айрес, 1950), Міжнар. конкурсу скрипалів ім. королеви Єлизавети (Брюссель,...
(справж. – Дрочинський; 09. 03. 1905, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. – 30. 12. 1944, Усольтабір, побл. с. Чорна Перм. обл., РФ) – мовознавець і перекладач. Чоловік Ольги Мак. Кандидат філологічних наук (1935). Закін. Кам’янець-Поділ. ІНО (1929). Від 1930 – у Харкові: викладав...
(03. 01. 1922, с. Колодрібка, нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл. – 30. 12. 2008, Торонто) – громадський діяч, історик, журналіст. Доктор філософії УВУ (1990). Навч. в гімназіях у Заліщиках і Коломиї (1936–42), вчителював. 1943 добровольцем вступив до дивізії СС «Галичина», брав участь у бою під...
(15. 08. 1887, м. Самбір, нині Львів. обл. – 30. 12. 1965, Відень) – віолончеліст. Навч. у Львів. консерваторії, у Ляйпцизі в проф. Ю. Кленґеля. Від 1913 – в оркестрі О. Недбала (Відень), від 1918 – у Львів. опер. театрі. 1919–24 – проф. Вищого муз. інституту (Львів). Від 1928 – концертмейстер у...
(24. 02. 1921, с. Дубриничі, нині Перечин. р-ну Закарп. обл. – 30. 12. 1991, Ужгород) – живописець. Народний художник України (1964). Член СХУ (1946). Закін. Ужгород. реал. гімназію (1939), де рисунок викладав Й. Бокшай. Навч. мистецтву приватно в А. Ерделі та А. Борецького. Працював в Ужгороді:...
(псевд. – П. Полтавченко; 09(22). 03. 1915, с. Біївці, нині Лубен. р-ну Полтав. обл. – 30. 12. 1978, м. Мінеральні Води Ставроп. краю, РФ, похов. у Києві) – літературознавець, письменник, критик. Учасник рад.-фін. та 2-ї світ. воєн. Закін. Ніжин. пед. інститут (Черніг. обл., 1938), де й викладав...
(01. 07. 1938, с. Сороки, нині Бучац. р-ну Терноп. обл. – 30. 12. 2004, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1990), професор (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закін. Київ. інститут нар. господарства (1965), де й працював (1968–84): від 1971 – доцент; 1984–92 –...
(10. 09. 1923, Одеса – 30. 12. 1999, м. Синельникове Дніпроп. обл.) – майстер художнього фарфору. Чоловік Т. Крижанівської. Закін. Одес. художнє училище (1950; викл. М. Жук). Від 1952 працював на Городниц. фарфор. заводі (Житомир. обл.). Учасник худож. виставок від 1960-х рр. Спільно з дружиною...
(03. 01. 1910, містечко Винники, нині місто Львів. міськради Львів. обл. – 30. 12. 1987, Львів) – вчений-селекціонер у галузі рослинництва. Батько Володимира, Степана та Юліана Кияків. Доктор сільськогосподарських наук (1956), професор (1949), член-кореспондент АН УРСР (1951). Дійсний член НТШ...
(20. 06. 1878, с. Вишня Ялова, за ін. даними – с. Шеметківці, нині обидва – Пряшів. краю, Словаччина – 30. 12. 1939, м. Майнерсвілл, шт. Пенсильванія, США) – український церковний і громадсько-політичний діяч у Словаччині та США. Чоловік І. Невицької. Закін. Пряшів. і Будапешт. духовні семінарії,...
(Виппер Роберт Юрьевич; 02(14). 07. 1859, Москва – 30. 12. 1954, там само) – російський історик. Академік АН СРСР (1943). Закін. Моск. університет (1880). Працював у Моск. жін. гімназії (1880–85), Моск. училищі живопису (1881–91). У 1891–94 – приват-доцент Моск. університету. 1894 захистив...
(19. 07. 1937, Київ – 30. 12. 2003, там само) – живописець, художниця монументального мистецтва. Дочка С. Кириченка і З. Волковинської, сестра Р. Кириченка. Член НСХУ (1968). Закін. Київський художній інститут (1963; викл. В. Костецький, К. Трохименко, О. Шовкуненко). Працювала у Києві позаштат....
(07. 11. 1927, м. Темрюк, нині Краснодар. краю, РФ – 30. 12. 2005, Донецьк) – ботанік. Доктор біологічних наук (1989). Закін. Азерб. с.-г. інститут (м. Кіровабад, нині Ґянджа, 1950). Працювала на Кусарчай. дослід. станції (Азербайджан, 1950–56): заст. дир. з питань науки (від 1954); в Інституті...
(21. 09. 1928, с. Дзюнькове Погребищен. р-ну, нині Вінн. обл. – 30. 12. 2014, Київ) – скульпторка. Мати Василя, бабуся Артема Копайгоренків. Член НСХУ (1959). Закін. Київський художній інститут (1954; майстерня М. Лисенка). Відтоді – учасниця всеукр., всесоюз. та зарубіж. мистецьких виставок....
(24. 03. 1897, Рівне – 30. 12. 1975, м. Торонто, Канада) – журналіст, громадський діяч, військовик, кооператор. Сотник Армії УНР. Закін. середню комерц. школу (1915), Київ. комерц. інститут, Київ. школу прапорщиків та вищу торг. школу у Варшаві. Працював у Міністерстві торгівлі і промисловості....
(Філіп Дмитро Георгійович; 20. 10. 1913, с. Нанкове, нині Хуст. р-ну Закарп. обл. – 30. 12. 1999, Прага) – церковний діяч Православної Церкви Чеських земель та Словаччини. Закін. гімназію і с.-г. школу в Хусті. 1938 вступив до Свято-Микол. монастиря у с. Іза побл. Хуста, 1939 прийняв чернечий...
(10. 02. 1906, Туреччина – 30. 12. 1971, м. Коростень Житомир. обл.) – художник фарфору. Навч. і працював у Франції (м. Бордо), пізніше на фарфор. заводі в Афінах (Греція). Від 1932 – в Україні. 1933–54 – на Баранів., 1956–70 – на Коростен. фарфор. заводах. Розписував чайні та столові сервізи,...
(25. 11(07. 12). 1899, Київ – 30. 12. 1982, Львів) – цитолог-ембріолог. Кандидат біологічних наук (1939). Закін. Київ. ІНО (1926). Вчителювала (1926–31). Від 1935 – в Інституті ботаніки АН УРСР: м. н. с., ст. н. с. (1939–41), н. с. (1945). Під час 2-ї світової війни вчителювала в Краснодар. та...
(19. 05. 1925, Київ — 30. 12. 2015, там само) — біолог. Кандидат біологічних наук (1953). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський університет (1950). Від 1953 працював у Київському сільськогосподарському інституті. Від 1957 — учений секретар Відділу біологічних наук АН УРСР, водночас...
(08. 12. 1929, Львів – 30. 12. 2018, м. Данбері, за ін. даними – м. Риджфілд, шт. Коннектикут, США) – живописець. 1949 переїхав до США. Вивчав рисунок і малярство в Мист. школі студент. ліги в Нью-Йорку в класі Р. Марша; продовжував навч. в Нац. академії образотвор. мистецтв у амер. імпресіоніста...
(30. 09 (13. 10). 1915, с. Піски, нині Бобровиц. р-ну Черніг. обл. – 30. 12. 1991, Київ) – актор, диктор ра- діо. Заслужений артист УРСР (1960). Закін. Київ. театр. інститут (1946; курс Г. Юри). 1937 – диктор Харків., 1940–41 – Львів., 1944–88 – Укр. респ. (Київ) радіо; 1938–40 – актор Харків....
(27. 02(12. 03). 1914, с. Новогригорівка, нині Григорівка Пологів. р-ну Запоріз. обл. – 30. 12. 2003, Київ) – поетеса, кінодраматург. Член НСПУ (1952). Закін. Ленінгр. технікум культ.-осв. роботи (нині С.-Петербург, 1933). Відтоді працювала у редакціях газет, зокрема «Київська правда»,...
(02. 07. 1916, м. Городок, нині Львів. обл. – 30. 12. 1991, м. Денвер, шт. Колорадо, США) – громадсько-культурний діяч. Син Володимира, брат Романа Лисків, онук М. Цегельського. 1938–39 навч. у Львів. політехніці, від 1941 – у Праз. політехніці, де отримав фах інж.-залізничника. Вивчав історію...
(02. 01. 1925, с. Соснівка Конотоп. р-ну, нині Сум. обл. – 30. 12. 2003, с. Заводи Конотоп. р-ну) – поет-гуморист. Член НСПУ (1999). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Ніжин. пед. інститут (Черніг. обл., 1962). Від 1950 працював учителем, дир. школи у с. Заводи, завучем школи у...
(04. 09. 1951, м. Мелітополь Запоріз. обл. – 30. 12. 2019, Запоріжжя) – археолог. Доктор історичних наук (1992). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Закін. Харків. університет (1973). Від 1976 працював у Інституті археології НАНУ (Київ): 1993–2002 – завідувач відділу...
(24. 04. 1966, смт Узин, нині місто Білоцерків. р-ну Київ. обл. – 30. 12. 1994, побл. м. К’єті, Італія, похов. у Москві) – волейболіст (нападник). Майстер спорту міжнар. кл. (1986). Закін. Смолен. архіт. інститут (РФ, 1990). Срібний призер 24-х Олімпійських ігор (м. Сеул, Пд. Корея, 1988),...
(06. 01. 1910, с. Іванківці, нині Волочис. р-ну Хмельн. обл. – 30. 12. 1977, Кіровоград) – актор. Батько Н. Білецької-Бугайової. Заслужений артист УРСР (1957). Член СТДУ (1952). Закін. Микол. муз. училище (1933), навч. у Харків. інституті театр. мистецтва (1938–41). Працював у робітничо-колгосп.,...
(15 (27). 09. 1859, Риґа — 30. 12. 1940, Київ) — геолог, мінералог, петрограф. Доктор мінералогії та геогнозії (1898), професор (1903). Закінчив Ризьку духовну семінарію, Харківський університет (1886), де відтоді й працював: від 1892 — приват-доцент, від 1901 — екстраординарний професор, від 1905...
(09. 08. 1899, м. Бурштин, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 30. 12. 1973, Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі) – історик, кооперативний діяч. Дійсний член НТШ (1933). Воював у лавах УСС, УГА, Армії УНР. Навч. в Укр. таєм. (1921– 23) та Львів. (1923–27; д-р історії, 1929)...
(19. 11. 1925, містечко Тульчин, нині місто Вінн. обл. – 30. 12. 2004, Київ) – акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1984). Закін. Харків. мед. інститут (1951). Працювала лікарем в РФ (1951–55); ст. н. с. Інституту «Охматдит» (Харків, нині Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМНУ;...
(10. 02. 1896, с. Хижинці Звенигородського пов. Київської губ., нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 30. 12. 1980, м. Сан-Франциско, шт. Каліфорнія, США) —ботанік, міколог, фітопатолог. Навчався в гімназії у Києві. Під час 1-ї світової війни мобілізований в російську армію, закінчив...
(12. 09. 1942, с. Петрівка Малодівиц., нині Прилуц. р-ну Черніг. обл. – 30. 12. 2011, м. Глухів Сум. обл.) – вчений-агроном. Канд. с.-г. н. (1977). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1967). У 1967–71 працював гол. агрономом колгоспу в Закарп. обл. та...
(26. 08. 1967, Київ — 30. 12. 2004, там само) —мистецтвознавець. Дочка Н. Капельгородської та Р. Синька. Кандидат мистецтвознавства (1996). Член НСКінУ (2002). Закінчила факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка (1989). Працювала у газеті «На екранах України» (1989—91). Від...
(07. 11. 1923, с. Суховоля, нині Білогір. р-ну Хмельн. обл. – 30. 12. 1986, Львів) – архівіст, джерелознавець, палеограф. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Львівський університет (1954). У 1958 і 1980–86 працював у філії ЦДІА УРСР у Львові; 1959–80 – на наук. посадах у відділі...
(25. 12. 1918, с. Нова Вижва, нині Старовижів. р-ну Волин. обл. – 30. 12. 1976, Львів) – прозаїк. Учасник 2-ї світової війни. Закін. ВПШ при ЦК КПУ (1956). Працював на залізниці, в упр. НКВС Львів. обл., був на парт. роботі. Від 1963 – заступник голови виконкому Львів. обл. ради депутатів і...
(27. 01(08. 02). 1869, с. Єлизаветино Калязінського пов. Тверської губ., нині Тверської обл., РФ — 30. 12. 1941, м. Буй Костромської обл., РФ) — фахівець у галузі теплотехніки та прикладної механіки. Член-кореспондент АН СРСР (1933). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1935). Середню освіту...
(22. 06. 1923, с. Марківці, нині Ніжин. р-ну Черніг. обл. – 30. 12. 2001, м. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – історик, громадський діяч. Дійсний член УВАН. Вивчав історію в УВУ (м. Мюнхен, Німеччина, 1949), бібліотечну справу – в Колумбій. університеті (США, 1961),...
(1835, с. Козин, нині Миронів. р-ну Київ. обл. – 30. 12. 1902, там само) – ботанік, меценат. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1857). Член Київ. товариства природодослідників (1875, від 1897 – почес. чл.), Пд.-Зх. відділ. Рос. геогр. товариства. Брав участь у діяльності Комісії для опису...
(22. 04. 1903, с. Піски Лохвицького пов. Полтавської губ., нині Миргородського р-ну Полтавської обл. — 30. 12. 1989, Одеса) — військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник радянсько-фінської та 2-ї світової воєн. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Сімферопольські піхотні курси...
(24. 03. 1932, с. Вознесенське Ростов, обл., РФ – 30. 12. 2015, м. Маріуполь Донец. обл.) – живописець. Член НСХУ (1971). Працював у Маріуп. майстернях Донец. худож.-вироб. комбінату Худож. фонду України (від 1945). Учасник виставок від 1957. Персон. – в Маріуполі (1964, 1967, 1982), Донецьку...
(Včelička Geza; справж. – Antonin Eduard; Антонін-Едуард; 07. 05. 1901, Прага – 30. 12. 1966, там само) – чеський письменник, журналіст. Один з організаторів молодіж. руху. Багато подорожував. 1934 брав участь у Першому з’їзді рад. письменників у Москві, де зав’язав стосунки з укр. письменниками....
(справж. – Вечора-Портнягіна; 28. 10(10. 11). 1904, с. Олександра Невського, нині Рози Люксембург Добропіл. р-ну Донец. обл. – 30. 12. 1990, Київ) – актриса. Дружина Віктора, мати Галини Довбищенків. Заслужений артист УРСР (1946). Закін. Харків. муз.-драм. інститут (1927; курс І. Мар’яненка та...
(24. 12. 1962, м. Біла Церква Київської обл. — 30. 12. 2009, Київ) — скрипаль, співак. Заслужений артист України (2000). Закінчив Київське музичне училище імені Р. Ґлієра (1982; кл. О. Єгорова) та музично-педагогічний факультет Київського педагогічного інституту (1990). Від 1985 виступав у складі...
(07. 04. 1939, м. Хабаровськ, РФ – 29. 12. 2025) – театрознавець, театрально-громадська діячка. Дружина Л. Танюка. Доктор мистецтвознавства (1993), академік НАМУ (2006). Премія імені Леся Курбаса (1998). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (1999). Золота медаль АМУ (2007). Заслужений діяч мистецтв...
(23. 05. 1954, с. Гетен Берегів. р-ну Закарп. обл. – 25. 12. 2025, Львів) – лірник, бандурист. Чоловік Т. Фролової. Член Національної спілки кобзарів України (1996). У дит. віці втратив зір. Закін. спец. школу-інтернат для сліпих у м. Мукачеве (Закарп. обл., 1970), Олександрій. культ.-осв....
(Niklus Mart Olav; 22. 09. 1934, м. Тарту, Естонія – 25. 12. 2025, там само) – естонський правозахисник. Іноз. чл. Укр. Гельсин. групи (1982). Орден «За мужність» 1-го ступеня (2006). Закін. біол. факультет Тартус. університету (1957). Відтоді працював позаштат. перекладачем Держ. видавництва...
(31. 05. 1940, місто Старокостянтинів Кам’янець-Подільський, нині Хмельницька область – 23. 12. 2025, м. Камлупс, провінція Британська Колумбія, Канада) – легкоатлет (метання молота), тренер, педагог. Доктор педагогічних наук (1987). Заслужений майстер спорту СРСР (1972). Заслужений тренер України...
(21. 11. 1934, с. Харлєєвка Орлов. обл., РФ – 30. 12. 2024, Київ) – військовий інженер-електромеханік. Доктор технічних наук (1993), професор (1997), член-кореспондент НАНУ (2009). Генерал-лейтенант (1997). Ленінська премія (1990). Державна премія України в галузі науки і техніки (1995). Ордени...
(19. 05. 1925, Київ — 30. 12. 2015, там само) — біолог. Кандидат біологічних наук (1953). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський університет (1950). Від 1953 працював у Київському сільськогосподарському інституті. Від 1957 — учений секретар Відділу біологічних наук АН УРСР, водночас...
(24. 03. 1932, с. Вознесенське Ростов, обл., РФ – 30. 12. 2015, м. Маріуполь Донец. обл.) – живописець. Член НСХУ (1971). Працював у Маріуп. майстернях Донец. худож.-вироб. комбінату Худож. фонду України (від 1945). Учасник виставок від 1957. Персон. – в Маріуполі (1964, 1967, 1982), Донецьку...
(21. 07. 1925, с. Горбове Новгород-Сівер. р-ну, нині Черніг. обл. – 30. 12. 2005, м. Остер Козелец. р-ну Черніг. обл.) – графік і живописець. Член НСХУ (1955). Лауреат респ. конкурсів «Мистецтво книжк. графіки» (1957, 1977, 1979). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Освіта середня....
(07. 11. 1927, м. Темрюк, нині Краснодар. краю, РФ – 30. 12. 2005, Донецьк) – ботанік. Доктор біологічних наук (1989). Закін. Азерб. с.-г. інститут (м. Кіровабад, нині Ґянджа, 1950). Працювала на Кусарчай. дослід. станції (Азербайджан, 1950–56): заст. дир. з питань науки (від 1954); в Інституті...
(28. 12. 1926, с. Рождественське Челябінської обл., РФ — 30. 12. 1995, Сімферополь) — скульпторка. Дружина Івана, мати Ольги та Ганни Петрових. Членкиня СХУ (1960). Закінчила Ворошиловградське художнє училище (нині Луганськ, 1950; майстерня В. Мухіної), Київський художній інститут (1956; викладач...
(24. 03. 1897, Рівне – 30. 12. 1975, м. Торонто, Канада) – журналіст, громадський діяч, військовик, кооператор. Сотник Армії УНР. Закін. середню комерц. школу (1915), Київ. комерц. інститут, Київ. школу прапорщиків та вищу торг. школу у Варшаві. Працював у Міністерстві торгівлі і промисловості....
30 грудня 2006 пам’ятник Т. Шевченку був викрадений невідомими. Пам’ятник Т. Шевченку з мармуру роботи укр....
30 грудня 1963 у підпорядкування Микол. обл. ради передано 3 міста: Миколаїв, Вознесенськ (1965 статус міста обл....
30 грудня 1917 року за підтримки робітників заводів і порту та солдатів 24-го запасного піхотного полку в місті встановлено більшовицьку владу....
30 грудня 1917 «робітничо-селян. уряду» – Нар. Секретаріату. Рос. більшов. армія під проводом В. Антонова-Овсієнка почала наступ з Гомеля і Брянська на території України, яка не була підготовлена до війни (УЦР мала лише нечисленні військ....
30 грудня 1926 ухвалив постанову «Про підсумки радгоспного і колгоспного будівництва», що стала першою серед компарт....
30 грудня 1941 та від травня 1942 до 11 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Наприкінці грудня 1941 за місто велися жорстокі бої під час Керченсько-Феодосійської десантної операції....
30 грудня 1991 року Ліван одним з перших серед арабських країн визнав незалежність України. 14 грудня 1992 року між Україною та Ліваном були встановлені дипломатичні відносини....
30 грудня С. Петлюра затвердив статут Армії УНР. Через непослідовну військ. політику ЦР, її недовіру до кадр....
30 грудня 1917) металург. заводи націоналізовано, «Нікополь» отримав назву «А», «Рос. Провіданс» – «Б»....
30 грудня 1991, дипломат. відносини між країнами встановлено 5 лютого 1992. Справами громадян Н. в Україні відає посольство Н....
30 грудня 1992 Авіац. Регістр Міждерж. Авіац. Комітету видав АНТК сертифікат за номером Р-2 на право створення цивіл....
30 грудня 1922 під керівництвом Ф. Лопатинського: вистава «Нові ідуть» за О. Зозулею, 1923; 3-ї, відкритої 28 січня 1923 під керівництвом Я....
30 грудня 1991 року підписано Угоду Співдружності Незалежних Держав зі стратегічних сил, яка передбачала, що Україна має передати чи ліквідувати всю тактичну зброю до 1 червня 1992 року, а всю стратегічну – до кінця 1994 року....
30 грудня 1919 остаточно встановлено більшовицьку). У лютому–червні 1921 – центр Корсун. пов., 1923–25 – Шевченків....
30 грудня 1991, дипломат. відносини між двома країнами встановлено 26 червня 1992. У 2000 у Рабаті відкрито посольство України в М....
30 грудня 1943 – під нім. окупацією. Від 21 серпня до 15 листопада 1941 О. був центром Олевської Республіки – незалежної від нім....
30 грудня 1917 (12 січня 1918) ЦВК Рад. України місія у складі Ю. Медведєва (голова) та нар. секретарів В....
30 грудня 1938 запроваджено нову назву – Карпатська Україна. 12 лютого 1939 відбулися вибори до першого сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (бл....
30 грудня 1991, дипломат. відносини між країнами встановлено 10 лютого 1992. Того ж року відкрито посольство К....
30 грудня 1922 конфедерацією була рад. країна, яка з утворенням СРСР переросла у федерацію, а 1991 розпалася....
30 грудня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Діяло рад. підпілля. На фронтах 2-ї світової війни воювали 897 лугинців, з них 296 загинули....
30 грудня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Діяло рад. підпілля, за участь у якому нацисти розстріляли 6-х матюшівців....
30 грудня – місто Катеринослав (нині Дніпро). 30 грудня 1919 року А. Денікін скасував Особливу нараду й створив другий уряд – при головнокомандувачеві ЗСПР, а 4 січня 1920 року прийняв від О....
30 грудня 1978 – шахта №10 «Великомостівська» з проект. потуж. 2,4 млн т (найбільше підприємство басейну), 25 січня 1980 – центр....
30 грудня 1951. Літ.: Аллен Д. План Маршалла. План восстановления или военный план? / Пер. с англ. Москва, 1949; A....
30 грудня – 44-ї армії у р-ні м. Феодосія (нині обидва – АР Крим). 29 грудня після боїв із авангардом десанту генерал-лейтенант Г....
30 грудня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Навколо с-ща є поклади буд. та облицювал. каміння (лабрадорити, граніти, габро), коштов....
30 грудня 1974 – найпотужнішу на той час доменну піч № 9 об’ємом 5 тис. м3. 1996 розпочато реконструкцію комбінату, до складу «К....
30 грудня 1912 зобов’язувала кожну молочар. спілку передплачувати один прим. газети, другий адміністрація часопису надсилала спілкам безкоштовно для їхніх членів....
30 грудня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Діяло рад. підпілля. У брат. могилі похов. Герої Рад. Союзу М....
30 грудня ворожу оборону прорвано на 300 км по фронту і до 100 км углиб. Значну допомогу надали партизан....
30 грудня 1991 на зустрічі глав держав СНД Президент України Л. Кравчук оголосив, що війська, розташовані на території України, приводяться до добровільної присяги на вірність народу України....
30 грудня 2015 Луган. обл. військ.-цивіл. адміністрація затвердила доручення про відновлення Училища на тер....