(псевдоніми: В. Лагодін, В. Годін та ін.; 03(15). 12. 1896, м. Лохвиця, нині Миргородського р-ну Полтавської обл. — 19. 11. 1958, м. Нью-Йорк, США) — історик. Доктор історії (1927), професор (1927). Навчався у Полтавській духовній семінарії (1910—14) і Петроградському університеті (нині...
(15. 12. 1941, с. Вінцентівка Рокитнянського р-ну, нині Запруддя Білоцерківського р-ну Київської обл. — 27. 07. 2025, Київ) — психолог. Доктор психологічних наук (1991), професор (1992), академік НАПНУ (1995; від 1997 — академік-секретар Відділення психології, вікової фізіології та дефектології)....
(псевд. і крипт.: М. Вільшана, Микола Віконський, Гуменецький, Любінецький, Мільо, М. Г.; 15. 12. 1891, Львів – 20. 05. 1942, там само) – історик, мистецтвознавець, письменник. Батько З. Голубця. Навч. у Краків. АМ, Віден. університеті, закін. Львів. університет. Був діяльним у громад. та...
(15. 12. 1896, Кишинів – 20. 06. 1967, Київ) – демограф. Син О. Корчака-Чепурківського. 1913 закін. Київ. комерц. училище і поступив у Київ. політех. інститут (перервав навч. у зв’язку з поч. 1-ї світової війни). Від 1917 – студент Укр. нар. університету в Києві, який залишив 1918 через закриття...
(Meyer Karl Heinrich; 15. 12. 1890, м. Петерсгаґен, Німеччина – 04. 05. 1945, м. Кеніґсберґ, нині Калінінград, РФ) – німецький славіст. Доктор габіліт. (1920), член-кореспондент Болгар. АН (1941). Закін. Вестфал. (Мюнстер, 1913) та Ляйпциз. (1914) університети. 1920–27 – доцент Ляйпциз....
(15. 12. 1929, с. Мала Чернігівка Овруцького, нині Коростенського р-ну Житомирської обл. — 19. 12. 2010, м. Полонне, нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл.) — скульптор-фарфорист. Закінчив керамічне відділення Київського училища прикладного мистецтва (1956; викладач О. Грядунова). Відтоді...
(03(15). 12. 1877, с. Преслав Бердян. пов. Таврій. губ., нині Примор. р-ну Запоріз. обл. – 26. 02. 1953, Ленінград, нині С.-Петербург) – історик, філолог, громадський діяч. Доктор історичних наук (1934), професор (1917), академік АН СРСР (1931), почес. чл. Болгар. (1946) та Білорус. (1947) АН....
(03(15). 12. 1842, Варшава – 31. 12. 1914(13. 01. 1915), Київ) – хімік. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1865), де відтоді й працював: від 1870 – доцент, від 1871 – екстраординар. проф., від 1874 – ординар. проф., від 1881 – декан фіз.-мат. ф-ту, одночасно 1871–1908 – зав., 1908–14 –...
(15. 12. 1958, с. Рівнопіль Великоновосілківського, нині Волноваського р-ну Донецької обл.) — літературознавець. Доктор філологічних наук (2006), професор (2011). Дійсний член НТШ (2015). Закінчила Донецький університет (1980), де від 1984 й працює (від 2014 — у Вінниці): 2007—15 — завідувач...
(15. 12. 1918, с. Майдан, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 20. 07. 2010, Львів) — архітектор. Заслужений архітектор УРСР (1970). Член НСАУ (1953; від 1980 — відповідальний секретар Львівського відділення). Почесний член Української академії архітектури (1992). Премiя РМ СРСР...
(Бекқожин Қаліжан; 02(15). 12. 1913, Павлодар, нині Казахстан – 02. 10. 1990, там само) – казахський поет, драматург, перекладач, літературознавець. Нар. письменник Казахстану (1986). Державні нагороди СРСР. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Казах. пед. інститут (Алма-Ата, 1938). Учителював;...
(03(15). 12. 1889, с. Громниця Катеринослав. губ. – 23. 08. 1977, Прага) – живописець. Навч. у майстерні В. Сєрова у С.-Петербурзі, у С.-Петербур. АМ (кл. І. Рєпіна). Учасник визв. змагань. Після 1-ї світової війни через табір інтернов. укр. вояків у м. Німецьке Яблонне (нині м. Яблонне, Чехія)...
(15. 12. 1981, Київ) — живописець. Членкиня НСХУ (2015). Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури (Київ, 2007; майстерня М. Гуйди). 2015—17 — викладач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну в коледжі «Універсум» Київського університету імені Б. Грінченка; 2017—19...
(15. 12. 1937, м. Ізюм Харківської обл. — 18. 09. 2002, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1990). Закінчив Харківський університет (1961). Працював 1961—93 та 1996—2002 у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» НАНУ: 1986—87 — провідний науковий...
(15. 12. 1952, Полтава) – майстриня-флористка, поетеса. Заслужений майстер народної творчості України (2011). Член ТО полтав. художників «Живопис» (2011). Переможець у номінації «Нар. майстер» Нац. Сорочин. ярмарку (Полтав. обл., 2012). Закін. Терноп. респ. школу декораторів-рекламознавців...
(15. 12. 1940, с. Вербів Бережан. р-ну Терноп. обл.) – живописець, графік. Лауреат 2-го Всесоюз. фестивалю нар. творчості (Москва, 1987). Закін. курси художників-оформлювачів наоч. агітації при Терноп. будинку політ. освіти (1966). Працював у м. Бережани: гіпсотехнік при центр. лікарні...
(15. 12. 1947, м. Красноводськ, Туркменістан) – спортсмен (авіамодельний спорт). Брат А. Шелест. Майстер спорту з плавання (1961), з авіамодел. спорту (1965), майстер спорту міжнародного класу СРСР (1971) та України (1997), заслужений майстер спорту СРСР (1983). Державні нагороди СРСР. Навч. у...
(15. 12. 1941, с. Єлецьке Північно-Казахстанської обл., Казахстан — 03. 09. 2012, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (1990), професор (1996). Закінчив Одеський технологічний інститут холодильної промисловості (1970), де й працював; 1973—74 — в Одеській філії Київського...
(15. 12. 1947, Полтава) — графік. Заслужений працівник культури України (2009). Полтавська обласна премія імені П. Артеменка (1978). Закінчив Український поліграфічний інститут у Львові (1994). Працював в обласному художньо-виробничому комбінаті (1966—70, 1973—92), завідував відділом художньої...
(15. 12. 1929, с. Ровеньки, нині Бєлгород. обл., РФ – 19. 08. 2009, Луганськ) – скульптор. Член НСХУ (1963). Закін. Ворошиловгр. художнє училище (нині Луганськ, 1951; викл. В. Мухін), Харків. худож. інститут (1958; викл. О. Кокель, І. Мельгунова). Працював у Луганську: 1958–64 – у худож.-вироб....
(15. 12. 1945, смт Ольгинка, нині Волновас. р-ну Донец. обл.) – режисер, педагог. Нар. арт. РРФСР (1991). Національна премія України імені Т. Шевченка (2008). Закін. Ленінгр. інститут театру, музики та кінематографії (нині С.-Петербург, 1974; викл. О. Му-зіль, В. Еренберґ). Відтоді до 1997 – у...
(15. 12. 1956, Київ) – історик, археограф. Доктор історичних наук (1996), професор (2002), член-кореспондент НАНУ (2012). Заслужений діяч науки і техніки України (2006). Державна премія України в галузі науки і техніки (2016). Закін. Київський університет (1978). Працював 1978–88 у ЦДІА УРСР: м....
(15. 12. 1889, Полтавщина — 25. 01. 1981, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — диригент, громадський діяч. Навчався у Полтавській духовній семінарії, закінчив Музичне училище в Катеринославі (нині Дніпро). Готувався стати співаком (баритон), однак...
(Александровіч Сцяпан Хусейнавіч; 15. 12. 1921, с-ще Копиль, нині смт Мінської обл. – 01. 05. 1986, Мінськ) – білоруський письменник, літературознавець і критик. Учасник 2-ї світової війни. Доктор філологічних наук (1972), чл. СП Білорусії (1955). Закін. Білорус. університет (Мінськ, 1950). Викл....
(15. 12. 1926, с. Лозни Летичів. р-ну, нині Хмельн. обл. — 04. 03. 2012, с. Кармалюкове Жмерин. р-ну Вінн. обл., похований у с. Курилівці Жмерин. р-ну) – краєзнавець і фольклорист. Член НСЖУ (1996). Премія ім. П. Чубинського Укр. товариства охорони пам’яток історії та культури (1996). Репрес....
(15. 12. 1943, с. Кічмань Шпиківського р-ну, нині Ярове Тульчинського р-ну Вінницької обл.) — фахівець у галузі космічної мінералогії та космохімії. Доктоp геолого-мінеpaлогічних наук (1988), професор (2003), член-коpеспондент НАНУ (2018). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2009). Закінчила...
(15. 12. 1925, с. Садове, нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. – 26. 06. 2018, Київ) – геофізик. Канд. фіз.-мат. (1956), д-р геол.-мінерал. (1986) н. Премія АН УРСР ім. В. Вернадського (1984). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Вінн. пед. інститут (1950). Учителював....
(15. 12. 1909, Львів – 14. 02. 1983, м. Ґлівіце, нині Сілез. воєводства, Польща) – графік, живописець. Член Спілки львів. графіків (1934), Товариства графіків Кракова (1936), Львів. профес. союзу артистів-пластиків (1937). Закін. Львів. худож.-пром. школу (1932; викл. К. Сіхульський, Л. Тирович)....
(15. 12. 1900, м. Люблін, нині Польща – 27. 05. 1936, Львів) – історик, педагог, громадський діяч. Син К. Лоського. Навч. у 2-й Укр. гімназії ім. Кирило-Мефодіїв. товариства у Києві. У січні 1918 вступив до Студент. куреня Армії УНР. 16(29) січня 1918 взяв участь у бою побл. ст. Крути (нині...
(15. 12. 1905, с. Спендівка Васильківського пов. Київської губ., нині Шпендівка Обухівського р-ну Київської обл. — 01. 08. 1984, Київ) — вчений-агрохімік, фізіолог рослин. Кандидат сільськогосподарських (1940), доктор біологічних (1965) наук. Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Білоцерківський...
(15. 12. 1953, с. Руський Керестур, Воєводина, нині Сербія) — русинський журналіст, громадсько-культурний діяч в Югославії та Сербії. Член спілки журналістів Сербії (пише русинською і сербською мовами). Закінчив економічний факультет Новосадського університету у Суботиці (1979), відділення...
(15. 12. 1912, м. Гомель, Білорусь — 07. 08. 2001, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1958), професор (1972). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1991). Премія РМ СРСР (1978). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001, посмертно). Учасник радянсько-фінської та 2-ї світової воєн....
(15. 12. 1933, Харків – 23. 08. 2013, Київ) – хірург-ендокринолог. Син Василя, брат Сергія Комісаренків. Доктор медичних наук (1978), професор (1984), член-кореспондент НАМНУ (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1976, 1988). Закін....
(Novák Vitězslav; справж. ім’я – Віктор; 15. 12. 1870, м. Каменіце-над-Липою, нині Чехія – 18. 07. 1949, м. Скутеч, нині Чехія) – чеський композитор, педагог. Нар. арт. Чехо-Словац. РСР (1945). Закін. Праз. консерваторію (1896; кл. композиції А. Дворжака, фортепіано – А. Їранека), де й викладав...
(15. 12. 1931, с. Станіслав Білозерського, нині Херсонського р-ну Херсонської обл. — 26. 04. 1983, Одеса) — патофізіолог. Доктор медичних наук (1970), професор (1971). Закінчив Одеський медичний інститут (1955). Працював лікарем. Від 1957 — в Алтайському медичному інституті (м. Барнаул, РФ):...
(03(15). 12. 1858, С.-Петербург – 1918, там само) – анатом, лікар-хірург. Доктор медицини (1889), професор (1903). Закін. Військ.-мед. академію в С.-Петербурзі (1884), де й працював від 1887: від 1889 – прозектор, від 1892 – приват-доцент кафедри нормал. анатомії, 1902–12 – завідувач кафедри...
(15. 12. 1945, м. Орськ Оренбур. обл., РФ) – імунолог. Доктор медичних наук (1991), професор (2000). Закін. Горьків. мед. інститут (1970). Працювала лікарем-хірургом (1970– 75) у м. Леґніца (Польща), у Київ. НДІ інфекц. хвороб (1976– 78), від 1978 – у Нац. мед. університеті: ст. н. с., у 1993–97...
(03(15). 12. 1899, м. Брест-Литовськ, нині Брест, Білорусь – 03. 05. 1976, Москва) – літературознавець. Член «Гарту», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Закін. Харків. ІНО (1922). На поч. 1930-х рр. переїхав до Москви. Друкуватися почав 1920. Автор низки статей з укр. і зарубіж. літ-р, зокрема з теорії худож....
(15. 12. 1964, Київ) – літературознавець. Дочка Тамари, онука Петра Заморіїв. Доктор філологічних наук (2005), професор (2006). Закін. Київський університет (1987), де й працює від 1992: від 2006 – професор кафедри історії рос. літ-ри. Вивчає питання рос. літ-ри 20 ст., традицій і типол. процесів...
(15. 12. 1905, с. Садир-Багай Євпаторійського пов. Таврійської губ., нині Хмельове Євпаторійського р-ну, АР Крим — 09. 11. 1967, м. Ош, Киргизстан) — тюрколог, літературознавець, педагог. Кандидат філологічних наук (1939). Закінчив Кримський педагогічний інститут (Сімферополь, 1930), де пізніше й...
(15. 12. 1930, с-ще ім. Паризької Комуни, нині м. Перевальськ Луган. обл.) – металофізик. Батько К. Михаленкова. Доктор фізико-математичних наук (1982). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1988). Закін. Київ. політех. інститут (1954). Від 1955 працює в Інституті металофізики НАНУ...
(15. 12. 1949, м. Макіївка, нині Донецького р-ну Донецької обл. — 14. 06. 2010, Харків) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1993), професор (1995). Закінчив Харківський університет (1971), де від 1974 й працював: від 1995 — професор кафедри математичної фізики та обчислювальної...
(15. 12. 1912, Київ – 08. 02. 1955, м. Саратов, РФ) – хімік. Доктор хімічних наук (1944), професор (1945). Закін. Київський університет (1935). Працював н. с. (1935–41), завідувач відділу (1944) Укр. НДІ харчування (Київ); доцент Ставропол. (1941–42) та Челябін. (1942–44) мед. інститутів (обидва...
(15. 12. 1937, с. Новомар’ївка Брат. р-ну Микол. обл. – 28. 04. 1998, Москва) – поет, перекладач, літературний критик. Брат А. Котенка. Закін. Літ. інститут у Москві (1965). Працював у пресі. Від поч. 1960-х рр. писав переважно російською мовою. Перші вірші українською мовою опубл. у зб....
(03(15). 12. 1876, с. Вєряєво Тамбов. губ., нині Рязан. обл., РФ – 1945, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – лікар-гігієніст. Проф. Закін. Харків. університет (1904). Працював земським лікарем. 1917 – зав. Одес. міського сан. бюро; 1917–20 – зав. сан.-статистич. бюро Одес. повіт. земської...
(15. 12. 1933, Харків — 11. 05. 2016, Київ) — лікар-уролог. Доктор медичних наук (1981), професор (1998). Закінчив Київський медичний інститут (1957), де й працював 1960—65. Від 1966 — в Інституті урології НАМНУ (Київ): 1990—2016 — заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії...
(15. 12. 1949, с. Копіювате Канівського р-ну Київської обл., нині с-ще Черкаського р-ну Черкаської обл.) — історик. Чоловік Н. Щербак. Доктор історичних наук (1993), професор (1996). Премія імені В. Веретенникова (2000). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1976), де відтоді й...
(Володимиp Романович; 15. 12. 1931, м. Сєрадзь, нині Лодз. воєводства, Польщa – 02. 11. 1996, с. Скіллмен побл. м-ка Монтґомері, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – фізик. З походження українець. Наприкінці 2-ї світової війни з батьком виїхав до Німеччини, де перебував у таборі...
(15. 12. 1918, Харків – 09. 09. 1992, Одеса) – живописець. Батько С. Крижевської, дід Н. Гармидер. Заслужений художник України (1974). Член СХУ (1954). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. худож. інститут (1951; викл. С. Бесєдін, Г. Бондаренко, М. Дерегус). Відтоді брав...
(02(15). 12. 1914, Одеса – 23. 03. 1987, Київ) – філософ. Доктор філософських наук (1967), професор (1970). Закін. Одес. університет (1937). Працював завідувач відділу редакції обл. комсомол. газети, ст. викл. Одес. пед. інституту (1938–39); ст. викл. каф. філософії Одес. університету (1939–41),...
(15. 12. 1885, с. Олексіївка Бахмут. пов. Катеринослав. губ., нині Амвросіїв. р-ну Донец. обл. – ?) – сходознавець, орієнталіст, громадсько-політичний діяч на Далекому Сході. Закін. Ізюм. реал. училище (1903), згодом – Пензен. художнє училище (Росія). 1906–10 навч. на китай.-маньчжур. відділ....
(15. 12. 1921, м. Васильків, нині Київ. обл. – 27. 03. 1998, Київ) – перекладач, прозаїк, критик. Член СПУ (1957). Премія Міжнар. літ. конкурсу в м. Вітторія (Італія, 1986). Закін. Київський університет (1945), трирічні курси іноз. мов (1950). Літпрацівник у г. «Рад. селянин» (1945–46), ред....
(15. 12. 1938, с. Вольвачівка, нині у складі с. Новопрокопівка Токмацького р-ну Запорізької обл.) – вчений-агроном. Кандидат біологічних наук (1968). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Закінчив Кримський сільськогосподарський інститут (Сімферополь, 1963). Працював на Кримській помологічній...
(15. 12. 1982, Київ) – живописець. Член НСХУ (2013). Закін. Нац. академію образотвор. мистецтва і архітектури (Київ, 2006; майстерня О. Лопухова). 2007–09 – викладач Київ. університету технологій та дизайну. На творчій роботі. Учасник всеукр., міжнародних художніх виставок від 2000. Персон. – у...
(15. 12. 1944, Дніпропетровськ) – оперний та концертно-камерний співак (баритон). Нар. арт. РРФСР (1982). Премія ім. М. Глінки (РФ, 1991). Другі премії Всесоюз. конкурсу вокалістів ім. М. Глінки (Кишинів, 1973) і Міжнар. конкурсу вокалістів ім. М. Канальс (Барселона, 1975). Закін. Одес....
(псевд. – Олег Бескид; 15. 12. 1931, с. Моначин Волочис. р-ну, нині Хмельн. обл. – 23. 02. 1991, Івано-Франківськ) – письменник, публіцист. Закін. Львів. фінанс.-екон. технікум (1950), заочно факультет журналістики Львів. університету (1960-і рр.). Працював фінансистом на Прикарпатті; у г....
(15. 12. 1938, Тбілісі — 05. 12. 2014, Запоріжжя) — кібернетик. Доктор технічних наук (1995), професор (2001). Закінчив Харківський авіаційний інститут (1962). Працював 1962—73 у НВО «Хартрон» у Харкові; 1973—82 — у КБ «Електроавтоматика» НВО «Хартрон» у Запоріжжі; 1983—2014 — у Запорізькому...
(15. 12. 1963, м. Конотоп Сум. обл.) – майстриня витинання. Лауреатка Всеукр. фестивалю «Ми – українські» (м. Приморськ Запоріз. обл., 1999), диплом Міжнар. свята нар. мистецтва «Укр. витинанка» (м. Могилів-Подільський Вінн. обл., 2011). Закін. фіз.-мат. факультет Ніжин. пед. інституту (Черніг.,...
(15. 12. 1955, Харків) – фахівець у галузі залізничного транспорту. Доктор технічних наук (2014). Закін. Харків. інститут інж. залізнич. транспорту (1978), де й працює від 1981 (нині Укр. академія залізнич. транспорту): від 2011 – доцент кафедри експлуатації та ремонту рухомого складу. Наукові...
(15. 12. 1955, с. Делень Арциз. р-ну Одес. обл.) – художник. Член НСХУ (1994). Закін. худож.-графіч. факультет Одес. пед. інституту (1977; майстерня О. Писмиченка). 1977–91 працював учителем образотвор. мистецтва в серед. школах м. Боярка на Київщині; 1991–99 – викладач малюнка, живопису та...
(15. 12. 1975, Чернігів) – економіст. Доктор економічних наук (2010), професор (2011). Закін. Київ. екон. університет (1998). Працювала у Черніг. інституті економіки і упр. (1999–2003); від 2003 – у Черніг. технол. університеті: від 2008 – професор кафедри фінансів. Наукові дослідження:...
(15. 12. 1950, м. Кізел Молотов. обл., нині Перм. краю, РФ) – філософ. Доктор філософських наук (2009). Закін. Моск. університет (1976). Відтоді працює у Нац. аерокосміч. університеті «Харків. авіац. інститут»: від 2000 – керівник лаб. дистанц. освіти, від 2001 – завідувач кафедри філософії, від...
(15. 12. 1950, Київ) – архітектор. Заслужений діяч мистецтв України (1997). Закін. Київський художній інститут (1976; викл. Ю. Асєєв, А. Добровольський, О. Музика). Відтоді працює у ньому (нині Нац. академія образотвор. мистецтва і архітектури): від 2000 – доцент кафедри теорії, історії...
(15. 12. 1925, с. Садове, нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. – 26. 06. 2018, Київ) – геофізик. Канд. фіз.-мат. (1956), д-р геол.-мінерал. (1986) н. Премія АН УРСР ім. В. Вернадського (1984). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Вінн. пед. інститут (1950). Учителював....
(15. 12. 1925, с. Новотроїцьк, нині Алтай. краю, РФ – 21. 10. 1943, похов. у с. Деражичі Гомел. обл., Білорусь) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від січня, на фронті від серпня 1943. Відзначився 27 вересня...
(15. 12. 1900, м. Люблін, нині Польща – 27. 05. 1936, Львів) – історик, педагог, громадський діяч. Син К. Лоського. Навч. у 2-й Укр. гімназії ім. Кирило-Мефодіїв. товариства у Києві. У січні 1918 вступив до Студент. куреня Армії УНР. 16(29) січня 1918 взяв участь у бою побл. ст. Крути (нині...
(Сергій Михайлович; 02(15). 04. 1904, Київ – 15. 12. 1986, м. Лозанна, Швейцарія, похов. у м-ку Сент-Женев’єв-де-Буа, Франція) – артист балету, балетмейстер, педагог, дослідник хореографічного мистецтва, публіцист, театрально-громадський діяч. Золота медаль Парижа, приз «Золотий балетний...
(04(17). 11. 1908, с. Феськівка, нині Менського р-ну Черніг. обл. – 15. 12. 1994, Київ, похов. у м. Ірпінь Київ. обл.) – перекладач, поет, літературознавець. Член СПУ (1968–73, від 1988), дійс. чл. НТШ (1993). Премія ім. М. Рильського (1989), медаль ім. М. Грушевського НТШ (1993). Державна...
(крипт. і псевд.: Г. К., Грицько Коваленко, К. Вільний та ін.; 24. 01(05. 02). 1868, с. Липняки Переяслав. пов. Полтав. губ., нині у складі смт Баришівка Київ. обл. – 15. 12. 1937, Полтава) – письменник, етнограф, графік, живописець, громадсько-культурний діяч. Закін. Полтав. чол. фельдшер. школу...
(справж. – де Тессейр; 22. 04(04. 05). 1889, Київ – 15. 12. 1974, там само) – співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог. Дружина М. Донця. Професор (1953). Народний артист УРСР (1965). Урядові нагороди. У дит. роки вивчала гру на скрипці, співала в гімназій. хорі. Навч. у Муз.-драм. школі...
Порфирій Денисович (05(17). 03. 1856, с. Костянтинівка Костянтиногр. пов. Полтав. губ., нині Сахновщин. р-ну Харків. обл. – 15. 12. 1933, м. Красноград Харків. обл.) – графік, живописець, фольклорист, етнограф. Навч. у С.-Петербур. АМ (1873–81; викл. І. Крамськой), отримав велику срібну медаль...
(справж. – Сопляков Костянтин Степанович; ін. псевд.: Едвард Стріха, Кость Соколовський, Варвара Жукова, Нехтенборенг; 02. 08. 1888, с. Велика Меженка, за ін. даними – 1880, слобода Євстратовка, Воронез. губ., Росія – 15. 12. 1934, Київ) – письменник, публіцист, театрознавець, політичний діяч....
(01(13). 01. 1890, слобода Маяк, нині село Ізюмського р-ну Харківської обл. — 15. 12. 1967, Бейрут) — інженер-конструктор, математик, винахідник. Після закінчення Харківської духовної семінарії (1910) вступив на механічне відділення Московського технічного училища, де захопився авіацією (був...
(19. 09 (02. 10). 1910, с. Остап’є Хорол. пов., нині Великобагачан. р-ну Полтав. обл. – 15. 12. 1996, Харків) – хімік-технолог. Батько Ю. Бережного. Доктор технічних наук (1947), професор (1947), академік НАНУ (1979). Закін. Харків. хім.-технол. інститут (1932). Відтоді працював в Укр. НДІ...
(1887, м. Баб’як Каліш. пов., нині Польща – 15. 12. 1935, Київ) – письменник, літературознавець. Член СПУ. Дебютував із віршами у варшав. періодиці 1906. Писав євр. мовою (ідиш). У доробку В.: поезія й проза, драматургія й публіцистика, літературознавчі дослідж. П’єси В. входили до репертуару...
(15(28). 08. 1908, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 15. 12. 1979, Київ) – графік, живописець. Дід О. Литвиненка. Народний художник УРСР (1960). Член СХУ (1943). Навч. у худож. студії М. Самокиша в Сімферополі (1929–30), на робітфаці при Харків. худож. інституті (1932–34), у студії І. Селезньова...
(20. 10(01. 11). 1869, Київ – 15. 12. 1943, Москва) – фізіолог, нейрогістолог. Батько М. Леонтовича. Доктор медицини (1900), біол. н. (1937), професор (1913), академік АН УРСР (1929). Заслужений діяч науки УРСР (1939). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1893), де й працював від 1895:...
(Анатолій Михайлович; 05 (за ін. даними – 10). 05. 1902, Київ – 15. 12. 1974, м. Нейї-сюр-Сен побл. Парижа) – режисер. Учасник 2-ї світової війни. Орден Почес. Легіону. Бойові нагороди Франції. Дит. і юнац. роки провів у Києві. Вивчав філософію у Петрогр. університеті (нині С.-Петербург),...
(21. 08. 1938, с. Черемушна Валківського р-ну Харківської обл. – 15. 12. 2022, там само) – літературознавець, музикознавець, журналіст. Заслужений діяч мистецтв України (2009). Член НСЖУ (1977), НСПУ (2005). Закінчив Харківський університет (1966). Працював у Головній редакції УРЕ (1967–68),...
(25. 01. 1893, с. Диниска, нині Дениси Жовків. р-ну Львів. обл. – 15. 12. 1968, м. Коломия Івано-Фр. обл.) – перекладач, педагог, есперантист, громадсько-культурний діяч. Від 1897 мешкав у Коломиї. Закін. Коломий. гімназію (1913), студіював філософію і природн. науки у Віден. університеті...
(16(28). 12. 1866, с. Чоботарка, нині Заболотне Крижопіл. р-ну Вінн. обл. – 15. 12. 1929, Київ, похов. у рідному селі) – лікар-епідеміолог, мікробіолог. Доктор медицини (1908), професор (1898), академік АН СРСР (1929), ВУАН (1922; 1928–29 – президент). Закін. Новорос. університет в Одесі (1891),...
(09. 03. 1902, с. Минківка, нині Валків. р-ну Харків. обл. – 15. 12. 1937, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – письменник, журналіст. Чоловік О. Шпоти. Член ВУСПП, СПУ (1934). Закін. Катеринослав. укр. гімназію (нині Дніпро, 1921). У липні–грудні 1919 – у складі повстан. загону Т. Гладченка,...
(11(23). 03. 1895, м. Вільно, нині Вільнюс – 15. 12. 1989, Київ) – живописець і графік. Чоловік Н. Котек, батько О. Єржиковського. Заслужений художник УРСР (1985). Член СХУ (1938). Учасник 1-ї та 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут (1928; майстерня Ф....
(Галич Александр Аркадьевич; справж. – Гинзбург; Ґінзбурґ; 19. 10. 1918, Дніпропетровськ – 15. 12. 1977, Париж) – російський драматург, поет. Член СП СРСР (1955–71, поновлено 1988), СКін СРСР (1958–72, поновлено 1988). Навч. у Літ. інституті в Москві (1935– 36); Оперно-драм. студії К....
(справжнє — Ланшин Мирон Олексійович; 08(21). 08. 1903, м. Олександрівськ Катеринославської губ., нині Запоріжжя, за ін. даними — м. Проскурів, нині Хмельницький — 15. 12. 1949, Одеса) — літературознавець, поет, перекладач. Член СПУ (1941). Навчався в Олександрівській класичній гімназії. Закінчив...
(24. 06(07. 07). 1906, с. Слобода, нині у складі м. Хмільник Вінн. обл. – 15. 12. 1965, Київ) – літературознавець, кіносценарист. Батько М. Копиці, дід К. Карабиця. Член СПУ (1940). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. на Вищих пед. курсах у Вінниці (1922–24), у Кам’янець-Поділ....
(04. 12. 1892, с. Золотареве Мараморос. комітату, нині Хуст. р-ну Закарп. обл. – 15. 12. 1983, м. Лендсдейл, шт. Філадельфія, США) – культурно-освітній і церковний діяч. Закін. Ужгород. духовну семінарію (1918). 26 травня 1918 висвяч. на греко-катол. священика. Душпастирював у парафіях...
(07. 12. 1928, с. Городище, нині Нікопол. р-ну Дніпроп. обл. – 15. 12. 2017, Київ) – літературознавець і критик. Закін. Київський університет (1961). Кандидат філологічних наук (1980). Член НСПУ (1975). У 1963– 67 – кор. г. «Літературна Україна», 1967–68 – відп. секр. Комісії критики СПУ, 1968–72...
(10(22). 10. 1884, містечко Любомль, нині місто Волин. обл. – 15. 12. 1984, Одеса) – етнограф, історик, мовознавець. Кандидат філологічних наук (1943). Закін. Юр’єв. (нині Тартус.) університет (Естонія, 1912). Від 1922 викладав в Одес. інституті нар. господарства, ІНО, пед. інституті, від 1937 –...
(20. 10. 1922, Одеса – 15. 12. 2003, там само) – фахівець у галузі підйомно-транспортної техніки і механізації вантажно-розвантажувальних робіт. Доктор технічних наук (1980), професор (1981). Закін. Одес. технол. інститут (1951), де від 1954 й працював (нині академія харч. технологій): від 1963 –...
(22. 12. 1925, м. Снятин, нині Івано-Фр. обл. – 15. 12. 2004, Львів) – фотохудожник-портретист. Брат В. Барана, батько Р. Баран. Член Спілки фотохудожників України (1989). Закін. Краків. вищу художню школу (1947; викл. Я. Лукавецький, Р. Зорій). Завідував фотостудіями у Снятині, Станіславі (нині...
(16 (28). 04. 1873, м. Павловськ, нині Воронез. обл., РФ – 15. 12. 1942, м. Кзил-Орда, Казахстан) – зоолог-морфолог. Доктор біологічних наук (1914). Премія ім. М. Ахматова РАН (1915). Закін. природн. відділ. фіз.-мат. факультету Моск. університету (1896). Від 1897 працював у Зоол. музеї цього...
(30. 09(12. 10). 1857, м. Тифліс, нині Тбілісі – 02(15). 12. 1904, м. Порт-Артур, нині Люйшунь, Китай, похов. у С.-Петербурзі) – військовик. Генерал-лейтенант (1904). Походив із укр. козац. роду з м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ), який отримав дворян. титул. Закін. Полоц. військ. гімназію...
(20. 02. 1931, с. Градизьк, нині с-ще Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 15. 12. 2024, Київ) — архітектор. Кандидат архітектури (1970), професор (1994). Почесний член Української академії архітектури (2022). Премія РМ СРСР (1978). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1961)....
(справж. ім’я – Мотл; 16(29). 10. 1909, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 15. 12. 1943) – поет. Дід М. Вайсберґа. Член СПУ. Учасник 2-ї світової війни. Закін. євр. відділ. Моск. університету (1934), аспірантуру Інституту євр. культури АН УРСР (1936). Друкувався від 1926. Г.-поет – патріот,...
(24. 03. 1927, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 15. 12. 2003, Київ) – мистецтвознавець, майстриня художньої вишивки та бісероплетіння. Срібні медалі ВДНГ СРСР (Москва, 1983–84). Закін. Київ. гідромеліорат. інститут (1950). Відтоді працювала м. н. с. Київ. облуправління с. господарства та...
(07. 07. 1947, Херсон – 15. 12. 2016, там само) – графік, живописець. Член НСХУ (1988). Закін. Одес. театр.-худож.-тех. училище (1970; викл. О. Пилявський). Працював 1970–74 на Одес. кіностудії худож. фільмів, де брав участь в оформленні картин: «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо» (реж....
(23. 06 (06. 07). 1906 (за ін. даними – 1908), с. Опришки, нині Глобин. р-ну Полтав. обл. – 12(за ін. даними – 15). 12. 1942, м. Старобільськ Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – музикознавець, фольклорист, співак, педагог. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Кременчуц. пед. технікум (нині Полтав....
(04(16). 09. 1881, м. Аккерман Бессарабської губ., нині Білгород-Дністровський Одеської обл. — 15. 12. 1919, м. Ішим, нині Тюменської обл., РФ) — лікар, революційний діяч. Навчався на фізико-математичному (від 1901), закінчив медичний (1910) факультет Новоросійського університету в Одесі. Під час...
(15. 03. 1939, с. Ширмівка Погребищенського, нині Вінницького р-ну Вінницької обл. — 15. 12. 2020, Черкаси) — педагог. Доктор педагогічних наук (1991), професор (1993). Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1963). Учителював; від 1965 працював у Полтавському педагогічному інституті; 1972—90 —...
(18. 02. 1914, Київ — 15. 12. 1985, там само) — фахівець у галузі радіотехніки. Кандидат технічних наук (1948). Закінчив Харківський політехнічний інститут (1937), де відтоді й працював. У роки 2-ї світової війни керував радіовузлом Українського штабу партизанського руху; під його керівництвом...
(04. 04. 1910, с. Юр’ямпіль, нині Борщів. р-ну Терноп. обл. – 15. 12. 1944, Львів) – поет. Член літ. організації «Горно» (1929), СПУ (1939). Закін. Львів. політех. інститут (1936). Працював інж. у м. Лодзь (Польща). Друкувався від 1929 як поет-модерніст. Від 1931 співпрацював із львів. ж....
(Крубер Александр Александрович; 10(22). 08. 1871, м. Воскресенськ, нині Істра Моск. обл. – 15. 12. 1941, Москва) – російський карстознавець. Професор (1919). Срібна медаль ім. П. Семенова-Тянь-Шанського Рос. геогр. товариства. Закін. Моск. університет (1896), де був залишений для підготовки...
(25. 03(07. 04). 1903, с. Кривуші, нині Кременчуц. р-ну Полтав. обл. – 15.12.1963, Чернівці) – письменник, культурний діяч. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Інститут червоної професури (Харків, 1937). У 1930–31 працював у ред. ж. «Молодняк». 1940 переїхав до Чернівців як уповноважений СПУ,...
(справж. – Мушников; 21. 10. 1921, м. Петропавловськ, нині Пн.-Казахстан. обл., Казахстан – 15. 12. 1994, Харків) – письменник. Член СПУ (1952). Учасник 2-ї світової війни. До Харкова родина М. переїхала 1924. Навч. у Харків. університеті (1940–41), закін. Літ. інститут у Москві (1955). Після...
(19. 12. 1927, Київ — 15. 12. 2012, там само) — фахівець у галузі електромеханіки. Батько О. Поповича. Доктор технічних наук (1974), професор (1974). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1984). Закінчив Київський політехнічний інститут (1951), де від 1956 й працював (нині Національний...
(ქუთათელაძე იოველ; 01(13). 10. 1887, м. Хоні, нині Цулукідзе, Грузія – 15. 12. 1963) – грузинський фармакохімік. Доктор біологічних наук (1936), професор (1921), академік АН Груз. РСР (1946). Заслужений діяч науки Груз. РСР (1941). Закін. Новорос. університет в Одесі (1910), де відтоді й...
(справж. – Буковська; липень 1874, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 15. 12. 1968, Москва) – співачка (сопрано). Закін. Моск. консерваторію (1896; кл. Є. Лавровської). 1896–97 – солістка Харків., 1897–1901 – Маріїн. (С.-Петербург) опер. Вперше в Росії виконала партії Ґретель в опері «Гензель і...
(18. 05. 1942, Уфа, Башкортостан, РФ – 15. 12. 2011, м. Дубна Моск. обл.) – фізик. Син Миколи Миколайовича, брат Миколи Миколайовича (молодшого), онук Миколи Михайловича Боголюбових. Премії ім. М. Крилова та М. Боголюбова НАНУ (2000). Доктор фізико-математичних наук (1972)....
(12. 12. 1904, с. Зуя, нині с-ще Білогірського р-ну, АР Крим — 15. 12. 1978, Київ) — зоолог, гідробіолог. Закінчив Кримський університет (1926). Працював на кафедрах зоології Кримського (1926—38), Орловського (1939—50) та Іжевського (1950—55; обидва — РФ) педагогічних інститутів; від 1955 — в...
(09(22). 01. 1902, м. Книшин, нині Польща – 15. 12. 1980, Харків) – ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1952), професор (1955), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1956). Сталінcька премія (1947). Закін. Харків. вет. інститут (1928). Відтоді працював у системі Наркомзему УРСР; 1938–77 –...
(26. 03 (07. 04). 1884, м. Муром, нині Владимир. обл., РФ – 15. 12. 1922, Київ) – вчений-агроном. Закін. Муром. реал. училище, Київ. політех. інститут (1909). Під час навч. завідував дослід. полем Всерос. товариства цукрозаводчиків у Київ. губ. (1908), проводив досліди з мінерал. добривами у...
(25. 11. 1869, м. Переяслав Полтав. губ., нині Переяслав-Хмельницький Київ. обл. – 15. 12. 1938, м. Рязань, РФ) – живописець. Член Асоц. художників рев. Росії (1925). Заслужений діяч мистецтв РФ (1932). Навч. у Київ. столярно-різьбяр. майстерні (від 1883), Моск. училищі живопису, скульптури та...
(11. 04. 1961, Київ – 15. 12. 2005, там само) – живописець. Дочка С. Гроша, дружина С. Галчанського. Член НСХУ (1990). Закін. Київський художній інститут (1985; майстерня В. Шаталіна). Від 1987 брала участь у всеукр. та міжнар. мист. виставках. Персон. – у Києві (1997). Від 2004 – викладач кафедри...
(Morariu Alexandru (Leca); 25. 07. 1888, Чернівці – 15. 12. 1963, м. Римніку-Вилча, Румунія) – румунський літературознавець, фольклорист, мовознавець. Доктор філології (1921). Премія АН Румунії (1926). Учасник 1-ї світової війни. Закін. Чернів. університет (1912), де пізніше й працював: 1922–44...
(25. 10(07. 11). 1913, с. Агарково Тульс. губ., Росія, нині знято з обліку – 15. 12. 1989, м. Бердянськ Запоріз. обл., похов. у Москві) – військовик. Генерал-майор авіації (1959). Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди СРСР....
(справж. – Бірзгаліс; 24. 01(05. 02). 1898, м. Вольмар, нині Валмієра, Латвія – 15. 12. 1968, Риґа) – живописець і мистецтвознавець. Навч. 1916–18 в Училищі тех. рисування Штігліца (Петроград), 1923–26 – у М. Самокиша в Сімферополі. Делегат 1-го і 2-го Всерос. з’їздів Рад. Виконав транспаранти,...
(07. 01. 1923, с. Муроване, нині Старосамбір. р-ну Львів. обл. – 15. 12. 1985, Львів) – майстер гутного скла. Член СХУ (1968). Освіта середня. Працював на підприємствах худож. скла Львова (1938–58). Відтоді – на творчій роботі. 1962–73 – на Львів. керам.-скульптур. ф-ці Худож. фонду УРСР. Учасник...
(18. 09. 1938, с. Глібки Красилів. р-ну Кам’янець-Поділ., нині Хмельн. обл. – 15. 12. 1996, Київ) – лікар-гематолог. Доктор медичних наук (1990). Державна премія України в галузі науки і техніки (1992). Закін. Київський медичний інститут (1967). Відтоді працював у Київ. НДІ гематології та...
(04. 07. 1939, Суми – 15. 12. 2018, Харків) – фахівець у галузі фізики твердого тіла. Доктор фізико-математичних наук (1988). Державна премія СРСР (1983). Закін. Харків. університет (1961). Від 1962 працював у ННЦ «Харків. фіз.-тех. інститут» НАНУ: ст. н. с., від 1975 – нач. лаб., від 1979 –...
(09. 06. 1919, м. Золотоноша, нині Черкас. обл. – 15. 12. 1977, Мінськ) – шахіст і шаховий теоретик. Міжнар. гросмейстер (1950). Заслужений тренер СРСР (1964). Заслужений майстер спорту СРСР (1948). Закін. Дніпроп. університет (1955). Тренер олімпій. команди СРСР (1958–70), тренер і секундант...
(17. 11. 1939, с. Дуба, нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл. – не пізніше 15. 12. 1985, Одес. обл., похов. у Дубі) – поет. У 1950-х рр. з родиною висланий до Тюмен. обл. (РФ). Після повернення в Україну навч. на рос. відділ. філол. факультету Івано-Фр. пед. інституту (1963–65), водночас учителював....
(25. 10. 1931, с. Корякіни, нині Перм. обл., РФ – 15. 12. 2004, м. Рязань, РФ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1980), професор (1982), член-кореспондент АПрНУ (1993). Заслужений діяч науки РФ (1996). Закін. Моск. ВШ МВС СРСР (1962). Від 1963 працював у її Перм. філії; 1972–76 – нач. н.-д....
(22. 06. 1955, с. Березоточа Лубен. р-ну Полтав. обл. – 15. 12. 2020, Полтава) – ботанік. Дочка Д. Івашина. Доктор біологічних наук (2012), професор (2015). Закін. Донец. університет (1977). Відтоді працювала у Донец. ботан. саду АН УРСР. Від 1982 – у Полтав. пед. університеті: від 2012 –...
(17. 10. 1938, с. Явора, нині Турків. р-ну Львів. обл. – 15. 12. 1995, Київ) – філософ. Доктор філософських наук (1992), професор (1993). Закін. Київський університет (1966). Працював 1966–72 викл., ст. викл. каф. філософії Київ. інституту нар. господарства; 1975–77 – викладач кафедри філософії та...
(псевдонім — Л. Гайний; 1899, с. Яблунів Канівського пов. Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 15. 12. 1950, Київ) — літературознавець, критик. Член СПУ, ВУСПП. Закінчив Київський ІНО (1928) та аспірантуру. Викладав у цьому ВНЗі. Працював у редакції газети «Пролетарська правда»,...
(16. 11. 1959, с. Білки Іршавського, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. – 12. 12. 2025, Львів) – співак (тенор), композитор, педагог. Народний артист України (2002). Ґран-Прі Міжнар. фестивалю «Золоті трембіти» (м. Трускавець Львів. обл., 1990). Закін. Нац. муз. академію України (Київ, 1998;...
(20. 02. 1931, с. Градизьк, нині с-ще Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 15. 12. 2024, Київ) — архітектор. Кандидат архітектури (1970), професор (1994). Почесний член Української академії архітектури (2022). Премія РМ СРСР (1978). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1961)....
(11. 04. 1961, Київ – 15. 12. 2005, там само) – живописець. Дочка С. Гроша, дружина С. Галчанського. Член НСХУ (1990). Закін. Київський художній інститут (1985; майстерня В. Шаталіна). Від 1987 брала участь у всеукр. та міжнар. мист. виставках. Персон. – у Києві (1997). Від 2004 – викладач кафедри...
(30. 03. 1938, Сімферополь – 15. 12. 2005, там само) – біохімік. Доктор медичних наук (1974), професор (1979). Закін. Крим. мед. інститут (Сімферополь, 1961), де відтоді й працював (нині університет): 1986–96 – проректор з міжнар. зв’язків, водночас 1988–98 – зав., 1999–2005 – професор кафедри...
(02. 07. 1921, с. Верхня Зима, нині Іркут. обл., РФ – 15. 12. 2005, м. Красногорськ Моск. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від квітня, на фронті від вересня 1942. Відзначився 26 вересня 1943 під час...
(17. 10. 1938, с. Явора, нині Турків. р-ну Львів. обл. – 15. 12. 1995, Київ) – філософ. Доктор філософських наук (1992), професор (1993). Закін. Київський університет (1966). Працював 1966–72 викл., ст. викл. каф. філософії Київ. інституту нар. господарства; 1975–77 – викладач кафедри філософії та...
(18. 02. 1914, Київ — 15. 12. 1985, там само) — фахівець у галузі радіотехніки. Кандидат технічних наук (1948). Закінчив Харківський політехнічний інститут (1937), де відтоді й працював. У роки 2-ї світової війни керував радіовузлом Українського штабу партизанського руху; під його керівництвом...
(07. 01. 1923, с. Муроване, нині Старосамбір. р-ну Львів. обл. – 15. 12. 1985, Львів) – майстер гутного скла. Член СХУ (1968). Освіта середня. Працював на підприємствах худож. скла Львова (1938–58). Відтоді – на творчій роботі. 1962–73 – на Львів. керам.-скульптур. ф-ці Худож. фонду УРСР. Учасник...
(17. 11. 1939, с. Дуба, нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл. – не пізніше 15. 12. 1985, Одес. обл., похов. у Дубі) – поет. У 1950-х рр. з родиною висланий до Тюмен. обл. (РФ). Після повернення в Україну навч. на рос. відділ. філол. факультету Івано-Фр. пед. інституту (1963–65), водночас учителював....
(16. 12. 1907, м. Павлоград Катеринослав. губ., нині Дніпроп. обл. – 15. 12. 1975, Одеса) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1931. Закін. курси політруків рот (1934), навч. у Військ.-політ. академії (Київ,...
(псевдонім — Л. Гайний; 1899, с. Яблунів Канівського пов. Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 15. 12. 1950, Київ) — літературознавець, критик. Член СПУ, ВУСПП. Закінчив Київський ІНО (1928) та аспірантуру. Викладав у цьому ВНЗі. Працював у редакції газети «Пролетарська правда»,...
15 грудня, в Києві вже встановила свою владу Директорія. Але академіки (8 із 12) встигли провести 27 листопада 1918 перше Спільне зібр....
15 грудня 1935 у Харків. обл. діяли рос. Велико-Писарів., Олексіїв., Старовірів., Чугуїв.; Донец. – рос....
15 грудня 1945 Гросулов. р-н перейменовано на Великомихайлів. р-н, Валегоцулов. р-н – на Долин. р-н, Янів....
15 грудня 1956), яка відмовила їм у праві мешкати в Криму. Пізніше до переліку місцевостей, в яких заборонялося мешкати німцям, додано Запоріз....
15 грудня 1932 року політику українізації припинено, а всі українські культурно-просвітні установи в РСФРР ліквідовано....
15 грудня 1917 у Олександрівську відбулися бої між військами УЦР і більшовиками, внаслідок яких останні зазнали поразки....
15 грудня того ж року спочатку за допомогою аеродинам. гальмування, а потім – на парашутах та досяг поверхні планети, пропрацювавши там 23 хв....
15 грудня 1932 року про припинення українізації в краї були закриті всі україномовні газети, заборонено випуск національних книг та підручників, переведено на російську мову навчання всі україномовні школи, технікуми тощо....
15 грудня 1999 М. є гол. (провід.) органом у системі центр. органів виконав. влади щодо забезпечення реалізації держ....
15 грудня. Теоретично Церк. рада виступала за демократизацію церк. життя, однак практично намагалася забезпечити перевагу укр....
15 грудня остання склала повноваження і передала владу Директорії. 26 грудня 1918 Директорія проголосила відновлення УНР (Декларація Директорії УНР 1918)....
15 грудня 1923 етапування ув’язнених здійснювали Мурманською залізницею до Кемі, де знаходився пересильно-розподільчий пункт, далі — на пароплавах «Гліб Бокий», «Нева» та на баржі «Клара Цеткін» — на С....
15 грудня 1930 ЦВК і РНК СРСР з метою посилення спеціалізації в упр. окремими галузями прийняли постанову «О ликвидации наркоматов внутренних дел союзных и автономных республик»....
15 грудня 1997 КМ України прийняв Постанову «Про створення єдиної системи військової освіти», згідно з якою затверджено Концепцію В....
15 грудня 2017 у Нью-Делі, обрано нове кер-во: президент Т. Коно (Японія), ген. секр. П. Філліпс (Австралія), ген....
15 грудня 2005 № 1208 «Про затвердження Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 942 від 22 жовтня 2008)....
15 грудня 1928 ЦВК СРСР видав Закон «Про загальні основи землекористування та землеустрою», що став обов’язковим і в УСРР....
15 грудня 1992. В. С. У. розглядає кримінал., цивіл., трудові та ін. підвідомчі йому справи у касацій....
15 грудня. У преамбулі документа констатовано факт повалення гетьманського режиму П. Скоропадського, скасування дум і земств, жандармських управлінь, відновлення національно-персональної автономії, демократичних органів місцевого самоврядування тощо....
15 грудня 1879 на засіданні Археогр. комісії він зачитав записку про видані й надруковані за його ред....
15 грудня 1942 – вечір М. Голубця з нагоди його 50-річчя. У січні 1943 відбувся літ. вечір з нагоди роковин смерті В....
15 грудня 1999 на базі Міністерства освіти України і Держ. комітету України з питань науки та інтелектуал....
15 грудня 1934 у замітці «12!» І. Острописа, вміщено й карикатуру Е. Козака. Разом «Д.» виступила на твор....
15 грудня 1917) у м. Томськ (нині Томської обл., РФ), були представлені в Сибір. обл. думi (В. Яновицький, П....
15 грудня 1937 як «керів. учасник контррев. шпигун. повстан. організації». 11 квітня 1938 засудж. до розстрілу....