(псевд. і крипт.: Леся Буковинка, С. Г., С. Г. Н., Лб; 26. 12. 1888, с. Рус-пе-Боул, нині Палтіну Сучав. пов., Румунія – 13. 05. 1957, м. Арад, Румунія) – письменниця, публіцистка, журналістка, редакторка, громадсько-політична діячка. Мати В. Никоровича. Дитинство Н. минуло в с. Кичера (нині...
(26. 12. 1949, Одеса) – живописець. Ґран-Прі та золота медаль Міжнар. конкурсу живопису (Софія, 1983), приз Міжнар. конкурсу «Марина–96» (Одеса), бронз. медаль Фонду Р. дель Б’янко (м. Флоренція, Італія, 2003). Член НСХУ (1977). Закін. Київський художній інститут (1974; викл. Л. Вітковський, В....
(26. 12. 1893, с. Шаошань, провінція Хунань, Китай – 09. 09. 1976, Пекін) – китайський державний і політичний діяч, ідеолог марксизму. Закінчив педагогічне училище у м. Чанша (1918), працював у бібліотеці Пекінського університету. Під впливом більшовицького перевороту 1917 у Росії...
(26. 12. 1927, Харків — 16. 03. 1994, Київ) — архітектор-реставратор. Дружина Анатолія, мати Ольги Пламеницьких. Член НСАУ (1957). Закінчила архітектурний факультет Київського художнього інституту (1952). Працювала 1952—53 в інституті «Укрдіпроводбавовна»; 1953—64 — у Республіканських спеціальних...
(13(26). 12. 1912, Харків – 01. 01. 1979, Київ) – геолог, мінералог, громадський діяч. Доктор геолого-мінералогічних наук (1947), професор (1948), академік АН УРСР (1969). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1961). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1983). Державні нагороди СРСР....
(26. 12. 1954, с. Рачин Дубен. р-ну Рівнен. обл.) – художник декоративної кераміки, скульптор, дизайнер. Чоловік Н. Черниченко-Лампеки. Член Спілки дизайнерів України (1987), НСХУ (1994). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1982; викл. М. Гладкий, Б. Горбалюк, Д....
(26. 12. 1871, с. Біла, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 20. 12. 1929, Варшава) – лікар-педіатр, громадський діяч. Дійсний член НТШ. Учасник 1-ї світової війни. Навч. в Укр. академ. гімназії у Львові, гімназіях Станіслава (нині Івано-Франківськ) та Тернополя, Львів. і Віден. (відрахов. за участь...
(Нольде Борис Эммануилович; 14(26). 12. 1876, С.-Петербург – 28. 05. 1948, м. Лозанна, Швейцарія) – російський правознавець, історик, політичний діяч. Закін. С.-Петербур. університет (1899), де був залишений для підготовки до професор. звання. 1905 захистив магістер. дис. «Постоянно нейтральное...
(26. 12. 1965, м. Коломна Моск. обл.) – живописець. Чоловік О. Ульянчик. Член НСХУ (1999). Закін. Одес. театр.-художнє училище (1986; викл. М. Вилкун), Укр. АМ (Київ, 1994; викл. Т. Голембієвська, В. Пузирков, Ю. Ятченко). У 1986–87 – учитель малювання Севастоп. заг.-осв. школи № 8; у Києві:...
(13(26). 12. 1912, м. Євпаторія, нині АР Крим – 19. 02. 1993, Київ) – фізик. Батько Надії та Тетяни Давидових. Доктор фізико-математичних наук (1950), професор (1951). Акад. НАНУ (1964). Заслужений діяч науки УРСР (1972). Герой Соц. Праці (1982). Ленін. премія (1966), Державна премія УРСР у...
(26. 12. 1905, Львів – 04. 01. 2008, там само) – літературознавець. Доктор філологічних наук (1968). Член управи НТШ у Канаді. Закін. Львівський університет (1931). У 1931–39 – викладач нім. мови і класич. філології в гімназії сестер Василіянок у Львові; викл., доцент і в. о. проф. Львів....
(26. 12. 1994, Полтава — 03. 10. 2014, Донецьк, похований у Києві) — добробатівець, один із «кіборгів». Герой України (2021, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2021). У 15-річному віці закінчив Полтавський багатопрофільний ліцей імені І. Котляревського. Пізніше вступив на філологічний...
(26. 12. 1976, Київ) – диригент. Син І. Карабиця та М. Копиці, онук Д. Копиці. Лауреат Міжнар. конкурсу диригентів М. Ґузелли (м. Пескара, Італія, 2000). Приз Данської асоц. диригентів Міжнар. конкурсу молодих диригентів ім. М. Малька (Копенгаґен), «Європ. фундації» під патронатом принца Генрика...
(26. 12. 1927, с. Одрехова Львів., нині Підкарп. воєводства, Польща – 24. 10. 2007, Львів) – композитор, етномузиколог, диригент, педагог. Батько О. Майчика. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Член НСКУ (1998). Закін. Львів. консерваторію (1961; кл. М. Антківа). 1960–72 –...
(13(26). 12. 1917, Київ – 04. 10. 2005, там само) – мистецтвознавець, історик архітектури. Батько Н. Асєєвої. Доктор архітектури (1972), професор (1974). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1971). Заслужений архітектор України (1991), почес. чл. Укр. академії архітектури (1992), почес....
(26. 12. 1906, с. Чижиків, нині Пустомитів. р-ну Львів. обл. – 02. 09. 1995, Відень) – диригент, композитор. Професор (1963). Золотий хрест заслуги (Відень, 1977), орден св. Сильвестра (Рим, 1985). Навч. у Богослов. академії та Вищому муз. інституті у Львові (кл. С. Людкевича, Г. Левицької, Б....
(13(26). 12. 1903, С.-Петербург – 03. 07. 1991, Київ, похов. у Львові) – композитор, диригент, музично-громадська діячка, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Член СКУ. Закін. Ленінгр. муз. технікум (нині С.-Петербург, 1929; кл. М. Чернова), Одес. консерваторію (1939; кл. композиції П....
(26. 12. 1976, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. — 02. 09. 2024, с-ще Гродівка Покровського р-ну Донецької обл., похований 06. 09. 2024 у рідному місті) — військовик. Старший лейтенант. Герой України (2025, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2015)....
(26. 12. 1960, с. Чічеклі Сабірабадського р-ну, Азербайджан) — історик, тюрколог. Доктор історичних наук (2017), професор (2018). Закінчив Івано-Франківський педагогічний інститут (1992), де 1993—2000 й працював: 1997—2000 — доцент кафедри культурології та релігієзнавства; 2000—06 — доцент кафедри...
(справж. – Брондзя; 26. 12. 1958, с. Сокіл Сахалін. обл., РФ) – композитор, педагог. Член НСКУ (1985). Обл. премії ім. Г. Петровського (1986), ім. Д. Яворницького (1991). Заслужений діяч мистецтв України (2018). Закін. Київську консерваторію (1983; кл. А. Штогаренка). Відтоді працювала у...
(26. 12. 1953, Київ) – режисер, театрознавець, педагог. Доктор мистецтвознавства (2003), професор (2004), академік НАМУ (2025). Заслужений діяч мистецтв України (2002). Премії НСТДУ в галузі театрознавства і театр. критики (1992, 2001) та ім. І. Котляревського (2001). Член НСЖУ (1993). Закін....
(26. 12. 1937, Дніпропетровськ) – режисер, актриса. Заслужений діяч мистецтв України (1987). Народний артист України (1997). Закін. Львів. університет (1963), паралельно – актор. студію при Львів. театрі ім. М. Заньковецької (1961), реж. факультет Вищого театр. училища в Москві (1971; викл. О....
(26. 12. 1929, с. Кривошеїно, нині Томської обл., РФ — 10. 07. 2010, Київ) — астроном. Доктор фізико-математичних наук (1985). Закінчив Томський університет (1954). Працював 1954—55 у Владивостоцькому мореходному училищі (РФ); 1955—58 — у Миколаївському відділенні Пулковської астрономічної...
(Гніламёдаў Уладзімір Васільевіч, 26. 12. 1937, с. Кругель, нині Брест. обл., Білорусь) – білоруський письменник, критик і літературознавець. Доктор філологічних наук (1987), професор (1991), академік НАН Білорусі (2003). Член СП Білорусі (1972). Літ. премія ім. В. Колесника СП Білорусі. Закін....
(26. 12. 1886, с. Ганнівці, нині Жидачів. р-ну Львів. обл. – 03. 02. 1963, м. Познань, Польща) – бібліограф, бібліотекознавець, літературознавець. З походження поляк. Доктор філософії (1915). Закін. Львівський університет (1909). Викладав польс. мову у Львів. гімназії (1909–18). 1915 –...
(26. 12. 1898, м. Рудки, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 17. 11. 1954, Львів) – історик, музеєзнавець. Батько І.-І. Карпинець. 1918–20 воював у складі УГА. Закін. Львів. (таєм.) укр. університет (1923), Львів. університет (1928). У 1932 здобув ступ. д-ра філософії. Від 1929 вчителював у приват....
(26. 12. 1965, Вінниця) — фахівець у галузі біомедичної інженерії та оптико-електронних систем. Доктор технічних наук (2019). Закінчила Вінницький політехнічний інститут (1988), де відтоді й працює (нині технічний університет): 2003—12 — декан факультету функціональної електроніки та лазерної...
(26. 12. 1963, с. Гнидава Зборівського р-ну, нині с. Піщане Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — письменниця, журналістка. Членкиня НСПУ (2011). Заслужена журналістка України (2020). Лауреатка премій імені В. Вихруща (2004), імені П. Гнатенка (2011), конкурсу імені М. Утриска (2010)....
(26. 12. 1958 – 05. 02. 2025, там само) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (2009), член-кореспондент НАНУ (2012). Премія ім. Н. Моргуліса НАНУ (2007), Державна премія України в галузі науки і техніки (2015). Закінчив Київський політехнічний інститут (1982). Відтоді працював у Інституті...
(14(26). 12. 1868, станиця Асканійська Обл. війська Донського, нині Ростов. обл., РФ – 1939, Сімферополь) – архітектор і педагог. Закін. С.-Петербур. інститут цивіл. інженерів (1892). Працював у Києві (від 1898): 1905–19 – викладач, від 1910 – професор кафедри архітектури у Київ. політех...
(Златовратский Николай Николаевич; псевд.: Маленький Щедрин, Н. Череванин; 14(26). 12. 1845, м. Владимир, Росія – 10(23). 12. 1911, Москва) – російський письменник. Почес. академік С.-Петербур. АН (1909). Навч. у Моск. університеті (1864) та С.-Петербур. технол. інституті (1865). Співпрацював з...
(26. 12. 1912, с. Великий Бичків, округ Мараморош, Австро-Угорщина, нині смт Рахів. р-ну Закарп. обл. – грудень 1993, Будапешт) – поет і художник. Член Образотвор. галереї ім. М. Зічі (Будапешт). Навч. в Ужгород. торг. школі. Одночасно відвідував Публ. школу малярства, де навч. в Й. Бокшая....
(26. 12. 1954, м. Чирчик, Узбекистан) – композитор. Чоловік Н. Ґронської. Член НСКінУ (1993), НСКУ (2000). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1996). Премія за кращу музику 1-го Всеукр. кінофестивалю (Київ, 1991). Заслужений діяч мистецтв України (2008). Закін. Київську консерваторію...
(13(26). 12. 1912, м. Брест-Литовськ, нині Брест, Білорусь – 12. 01. 1994, Львів) – фехтувальник, тренер. Кандидат педагогічних наук (1954), професор (1981). Майстер спорту СРСР (1940), заслужений тренер СРСР (1957). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. інститут...
(псевд. – Мар; 26. 12. 1919, с. Бишки, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 28. 05. 2003, м. Палатіне, похов. у м. Блумінґдейл, шт. Іллінойс, США) – військовий діяч ОУН і УПА. Брат Г. Ґоляша. Навч. у Кременец. учител. інституті (Терноп. обл., 1940), Львів. політехніці (1943–44), Укр. тех.-госп....
(26. 12. 1942, м. Верхня Салда Свердловської обл., РФ) — композитор, педагог. Сестра Віктора та Валентини Шукайлів. Заслужений діяч мистецтв України (1999). Член НСКУ (1973). Премія імені В. Косенка (2010). Закінчила Харківський інститут мистецтв (1966; кл. В. Нахабіна, І. Дубиніна)....
(26. 12. 1961, Кіровоград, нині Кропивницький) – спортсмен (бокс, кікбоксинг), тренер. Майстер спорту з боксу (1982), майстер спорту міжнародного класу (1991) та заслужений майстер спорту України (2007) з кікбоксингу, 5-й дан з кікбоксингу ISKA (1992), заслужений тренер України з боксу та...
(26. 12. 1865(07. 01. 1866), Одеса – 05. 03. 1921, м. Томськ, РФ) – правознавець. Походив із міщан Черніг. губ. Закін. юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві (1889). Від 1890 – канд. на посаду судді Ніжин. окруж. суду (нині Черніг. обл.); від 1893 – міський суддя у м. Єкатеринбург...
(26. 12. 1943, с. Сарнiвка Луцького р-ну Волин. обл.) – гiдротехнiк. Доктор географічних наук (1989), професор (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (2013). Закiн. Укр. інститут iнж. водного господарства (Рiвне, 1970), де відтоді й працював. 1982–2000 – у Волин. університеті (Луцьк):...
(13(26). 12. 1913, Київ – 05. 04. 1968, там само) – геофізик. Доктор геол.-мінерал, н. (1965). Закін. Київ. гірн.-геол. інститут (1935). Працював на виробництві, від 1941 – гол. інж. та гол. геолог Середньо-Волзького, а потім Укр. відділ. Союз. геофіз. тресту Наркомнафти; 1944–50 ст. н. с....
(26. 12. 1950, с. Білівці Хотин. р-ну Чернів. обл.) – геофізик. Доктор фізико-математичних наук (1997), професор (2006), член-кореспондент НАНУ (2018). Дійсний член НТШ (2015). Державна премія України в галузі науки і техніки (2015). Премія ім. С. Суботіна НАНУ (2004). Орден «За заслуги» 3-го...
(Krčméry Štefan; 26. 12. 1892, містечко Мошовце, нині Словаччина – 17. 02. 1955, м. Пезінок, похов. у м. Мартін, нині Словаччина) – словацький поет, історик літератури, перекладач. Закін. Братислав. теол. академію (1915), здобув ступ. д-ра у Карловому університеті (Прага, 1930). Секр. Матиці...
(26. 12. 1970, м. Чугуїв Харківської обл.) — військовий діяч. Генерал-лейтенант (2018). Герой України (2022). Медаль «За військову службу Україні» (2010). Ордени «За мужність» 3-го ступеня (2014), Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2015). Закінчив середню школу у м. Жданов (нині Маріуполь)...
(26. 12. 1937, м. Сталіно, нині Донецьк – 23. 11. 2014, м. Макіївка Донецької обл.) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1992), професор (1994). Премія ім. О. Скочинського (1981). Закін. Донец. політех. інститут (1960). Від 1960 працював у Макіїв. НДІ безпеки робіт у гірн. промисловості: м....
(26. 12. 1896, м. Березіно Мінської губ. – 16. 09. 1970, Харків) – лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (1939), професор (1934). Закін. Харків. мед. інститут (1922). У 1925–31 – заступник директора, 1931–37 – директор Укр. центр. інституту гігієни праці та профес. захворювань (Харків); 1938–68 –...
(14(26). 12. 1878, с. Хоспія Тифліської губ., нині краю Самцхе-Джавахеті, Грузія — 11. 02. 1960, м. Стамбул, Туреччина) — лікар-бактеріолог. Доктор медицини (1942), професор (1935). Навчався у Харківському університеті (від 1899), закінчив Новоросійський університет в Одесі (1906). Працював...
(13 (26). 12. 1916, с. Бісерть, нині Свердлов. обл., РФ – 16. 11. 2013, Львів) – письменниця. Член НСПУ (1975). Учасниця 2-ї світової війни. Закін. Моск. інститут історії, філософії та літ-ри (1941). Працювала від 1943 відп. секр. г. «Боевая стройка» (м. Алапаєвськ, РФ), від 1946 – у г....
(26. 12. 1859, м. Ґура-Гумора, Буковина, нині Ґура-Гуморулуй, Румунія – 11. 09. 1922, Чернівці) – мовознавець, перекладач, лексикограф, педагог. Брат Ольги та Степана Кобилянських. Закін. Сучав. православ. гімназію (нині Румунія, 1878), Чернів. університет (1883). Викладав класичні мови і літ-ри...
(26.12. 1977, Київ) – хімік. Онук Л. Колотілова. Доктор хімічних наук (2012), член-кореспондент НАНУ (2024). Національна премія України імені Б. Патона (2022). Закінчив Київський університет (1999). Від 1995 працює науковим співробітником в Інституті фізичної хімії НАНУ (Київ); водночас від 1990...
(26. 12. 1957, Кіровоград, нині Кропивницький) – поет, публіцист. Член Спілки російськомов. письменників Ізраїлю (2003), Конгресу літераторів України (2010–13), НСЖУ (1991). Закін. Кіровогр. пед. інститут (1979). Учителював; від 1985 – на журналіст. роботі: нині спецкор обл. г. «Народне слово»....
(14(26). 12. 1872, с. Радивонівка, нині Великобагачан. р-ну Полтав. обл. – 14. 11. 1948) – фахівець у галузі морської артилерії. Доктор технічних наук (1944), проф. Сталінcька премія (1946). Закін. Харків. технол. інститут (1896). Працював на Металіч. заводі у С.-Петербурзі (згодом Петроград,...
(26. 12. 1973, м. Оренбург, РФ) – лікар-стоматолог. Доктор медичних наук (2006), професор (2012). Закін. Харків. мед. університет (1996), де й працює: від 2009 – завідувач кафедри стоматології дит. віку, дит. щелепно-лицевої хірургії та імплантології. Наукові дослідження: взаємозв’язок...
(26. 12. 1906, м. Новий Маргелан, нині Ферґана, Узбекистан – вересень 1978, Одеса) – лікар-педіатр. Доктор медичних наук (1958), професор (1961). Закін. Середньоазіат. університет (Ташкент, 1929). Працювала лікарем. 1936–37 – директор Інституту охорони материнства і дитинства в Ташкенті; 1941–44...
(26. 12. 1948, м. Болохово Тульс. обл., РФ) – живописець і графік. Член НСХУ (1982). Закін. Алма-Атин. художнє училище (нині м. Алмати, Казахстан; 1979; викл. А. Канаєв, П. Криушин, К. Тинибеков). Від 1983 живе у м. Бахчисарай АР Крим. Учасник обл., всеукр., зарубіж. мистецьких виставок від 1971....
(26. 12. 1925, с. Воскресенське, нині смт Жовтн. р-ну Микол. обл. – 19. 08. 1991, Київ) – лікар-невропатолог. Доктор медичних наук (1965), професор (1971). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1983). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Чернів. мед. інститут (1952)....
(26. 12. 1982, Севастополь) – живописець. Дочка Марини та Миколи Карпових. Закін. Крим. художнє училище (Сімферополь, 1998; викл. В. Григор’єв), Холуй. художнє училище лакової мініатюри (Іванов. обл., РФ, 2003), Рос. академію живопису, скульптури та архітектури (2007), Рос. православ. університет...
(14(26). 12. 1869, м. Дінабург, нині Дауґавпілс, Латвія – 30. 04. 1949, Ленінград, нині С.-Петербург) – фахівець у галузі гідроенергетики. Академік АН СРСР (1932). Державні нагороди СРСР. Закін. Новорос. університет в Одесі (1892), С.-Петербур. інститут інж. шляхів сполучення (1896). У 1900–17...
(26. 12. 1957, с. Липини Луцького р-ну Волин. обл.) – режисер, музично-громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв України (1997). Закін. Ленінгр. інститут культури (нині С.-Петербург, 1986; викл. Е. Вершковський, Б. Петров). 1989–90 – гол. реж. масових свят і театраліз. видовищ Волин. філармонії...
(справж. – Коренман Лев Осипович; крипт.: К-н, Л. К., Л. О. К.; 14(26). 12. 1876, Одеса – 19. 04. 1920, там само) – прозаїк. Батько Р. Кармена. Від 1894 друкувався в одес. газетах. Більшість його творів присвяч. життю порт. бідноти, робітників граніт. кар’єрів, дрібних службовців: зб. нарисів і...
(26. 12. 1927, с. Гусакове, нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 20. 06. 2016, Київ) – мовознавець. Дружина Д. Гнатюка. Доктор філологічних наук (1984). Державна премія СРСР (1983). Закін. Київський університет (1952). Працювала викл. Київ. університету (1955–56); у системі АН УРСР: 1956–63 –...
(26. 12. 1975, смт Донське Волноваського р-ну Донецької обл.) — педагог. Доктор педагогічних наук (2013), професор (2015). Закінчила Полтавський педагогічний університет (2000), де відтоді й працює: від 2015 — професор кафедри загальної педагогіки та андрагогіки. Наукові дослідження: теорія і...
(26. 12. 1950, с. Білівці Хотин. р-ну Чернів. обл.) – геофізик. Доктор фізико-математичних наук (1997), професор (2006), член-кореспондент НАНУ (2018). Дійсний член НТШ (2015). Державна премія України в галузі науки і техніки (2015). Премія ім. С. Суботіна НАНУ (2004). Орден «За заслуги» 3-го...
(26. 12. 1950, м. Богуслав Київ. обл. – 26. 02. 2007, Київ) – живописець, графік. Дружина М. Павлусенка, мати Т. Поліщук. 2-а премія Респ. конкурсу агітплаката (Київ, 1983). Член НСХУ (1984). Закін. Київський художній інститут (1978; викл. Т. Лящук). Відтоді співпрацювала із київ. видавництвами...
(26. 12. 1950, Полтава) – бандурист, педагог. Народний артист України (2006). Лауреат Всеукр. конкурсу виконавців на нар. інструментах (Київ, 1977). Закін. Київську консерваторію (1975; кл. С. Баштана). Відтоді – соліст Нац. оркестру нар. інструментів України (Київ). За сумісн. від 1996 – доцент...
(26. 12. 1925, с. Воскресенське, нині смт Жовтн. р-ну Микол. обл. – 19. 08. 1991, Київ) – лікар-невропатолог. Доктор медичних наук (1965), професор (1971). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1983). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Чернів. мед. інститут (1952)....
(26. 12. 1925, х. Варзорівка Цебриківського р-ну, нині с. Армашівка Березівського р-ну Одеської обл. — 08. 01. 2002, Київ) —співачка (сопрано). Народна артистка УРСР (1962). Лауреатка Всесоюзного конкурсу вокалістів (Москва, 1962, 1-а премія). Закінчила Одеську консерваторію (1950; кл. Н....
(26. 12. 1925, м. Рибінськ, нині Ярославської обл., РФ — 02. 10. 2015, Харків) — лікар-онколог. Доктор медичних наук (1975), професор (1979). Закінчила Кубанський медичний інститут (м. Краснодар, РФ, 1946). Працювала 1959—98 у Харківській медичній академії післядипломної освіти: від 1975 —...
(26. 12. 1925, м. Казань, Татарстан, РФ – 11. 11. 2020, там само) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від листопада 1942, на фронті від травня 1943. Відзначився 2 жовтня 1943 як командир 791-го артилер. полку 254-ї...
(справж. – Гриневич Катерина Василівна; 19. 11. 1875, м. Винники, нині у складі Львова – 26. 12. 1947, м. Берхтесґаден, Німеччина) – письменниця і громадська діячка. Мати В.-Т. Гриневича. Закін. учител. семінарію у Кракові. Від 1895 мешкала у Львові. Перші літ. спроби – польс. мовою. Знайомство з...
(11(23). 11. 1875, Полтава – 26. 12. 1933, м. Ментон, Франція, похов. у Москві) – громадсько-політичний і освітній діяч, літературний критик, мистецтвознавець, письменник-драматург і перекладач, публіцист. Брат Михайла та Платона Луначарських. Академік АН СРСР (1930). Народився у сім’ї чиновника...
(Щерба Лев Владимирович; 20. 02(03. 03). 1880, м. Ігумен, нині Червень Мінської обл. — 26. 12. 1944, Москва) — російський мовознавець. Академік АН СРСР (1943). Дитинство і юність минули у Києві, навчався в Університеті св. Володимира (1898—99). Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1903), де й...
(18(31). 10. 1909, м. Таганрог, нині Ростовської обл., РФ — 26. 12. 1997, Київ) — матеріалознавець, фахівець у галузі порошкової металургії. Доктор технічних наук (1953), професор (1954), академік НАНУ (1961). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1970). Державна премія УРСР у галузі науки і...
(03(15). 06. 1898, с. Чортовець, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 26. 12. 1985, м. Снятин Коломийського р-ну) — живописець, графік. Дочка І. Плешкана. Навчалася в Українській жіночій гімназії сестер василіянок у Львові (1910—13), Українській приватній гімназії в м. Городенка (нині...
(20. 11. 1933, с. Любівка Краснокутського, нині Богодухівського р-ну Харківської обл. — 26. 12. 2009, Донецьк) — гірничий інженер, політичний діяч. Доктор технічних наук (2002). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002). Герой України (2003)....
(02 (14). 06. 1884, м. Березна Чернігівського пов. Чернігівської губ., нині смт Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — 26. 12. 1958, Чернігів) —живописець, графік. Член СХУ (1945). Закінчив живописне відділення Київського художнього училища (1914; викладачі М. Пимоненко, В. Менк, Ф. Кричевський,...
(09(21). 06. 1867, м. Єлець Орлов. губ., нині Липец. обл., РФ – 26. 12. 1928, Одеса) – фармаколог, біохімік. Доктор медицини (1897), професор (1903). Закін. фіз.-мат. (1890) та мед. (1893) факультети Моск. університету, де й працював до 1895. У 1895–97 – у терапевт. відділ. Обухов. міської лікарні...
(09. 10. 1940, Луцьк — 26. 12. 2022, Київ) — фахівець у галузі динаміки та міцності машин. Доктор технічних наук (1979), професор (1984), член-кореспондент НАНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (2016). Державна премія УРСР (1990) та України (1997) в галузі науки і техніки, премії...
(06. 11. 1935, м. Умань Київської, нині Черкаської обл. — 26. 12. 2023, Київ) — мистецтвознавиця. Членкиня НСХУ (1978). Заслужений діяч мистецтв України (2008). Закінчила Київський університет (1958). Працювала коректором, молодшим редактором Головної редакції Української Радянської Енциклопедії...
(Kot Stanisław; 22. 10. 1885, с. Руда, нині Підкарп. воєводства, Польща – 26. 12. 1975, Лондон) – польський історик культури, громадсько-політичний діяч. Почес. д-р Оксфорд. (1941) і Базел. (1959) університетів, професор (1920), дійс. чл. Польс. академії знань (1928). Дійсний член НТШ (1952)....
(05(18). 03. 1914, Миколаїв – 26. 12. 2002, Київ) – поет, перекладач, літературознавець. Батько І. Вишеславської-Макарової, дід Г. Вишеславського. Кандидат філологічних наук (1947). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1984). Премія ім. П....
(13 (26). 03. 1900, ст. Дзегам Єлизаветпол. губ., Росія, нині с-ще, Азербайджан – 26. 12. 1958, Одеса) – єгиптолог. Навч. на фіз.-мат. факультеті Кам’янець-Поділ. університету (нині Хмельн. обл.), під час румун. окупації 1943 закін. істор.-філол. факультет Одес. університету. Працював у Одес....
(27. 11. 1913, Харків — 26. 12. 1988, там само) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1962), професор (1963). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Харківський механіко-машинобудівний інститут (1936). Працював 1936—41 та від 1945 в Українському фізико-технічному інституті (Харків); 1950—55 —...
(Инҗин Лиҗ; 26. 10(08. 11). 1913, с. Годжур, нині Калмикія, РФ – 26. 12. 1995, м. Еліста, Калмикія) – калмицький письменник, перекладач. Нар. поет Калмикії (1973). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Моск. інститут журналістики (1938). Писав калмиц. і рос. мовами. Автор поет. кн. «Байр»...
(01. 07. 1950, с. Дерно Олицького, нині Луцького р-ну Волинської обл. — 26. 12. 2017, м. Дубляни Жовківського, нині Львівського р-ну Львівської обл.) — фахівець у галузі механізації сільського господарства. Доктор технічних наук (1996), професор (2002), академік НААНУ (2016). Закінчив Львівський...
(05. 11. 1893, м. Копичинці, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 26. 12. 1966, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – громадсько-політичний діяч. Навч. в укр. гімназії у Тернополі, де 1910–11 очолював драгоманів. гурток, від 1911 – у Львів. університеті, завершив юрид. освіту у Віден. університеті....
(Bosch Artur Marian; 24. 10. 1884, Чернівці – 26. 12. 1953, м. Штуттґарт, Німеччина) – німецький поет, перекладач. Вивчав природничі науки у Чернів. університеті. Працював викл. нім. гімназії спочатку в Чернівцях, а від 1919 в м. Сібіу (Румунія). Брав активну участь у роботі нім. культ.-осв. т-в....
(28. 09(11. 10). 1905, м. Золотоноша Київської губ., нині Черкаської обл. — 26. 12. 1969, Київ) — живописець. Член СХУ (1945). Закінчив Харківський художній інститут (1931). Працював у пейзажному жанрі в техніці олійного живопису. Учасник всеукраїнських та всесоюзних мистецьких виставок від 1926....
(05. 01. 1947, Львів – 26. 12. 2007, Київ) – композитор, музично-громадський діяч, педагог. Народний артист України (2001). Премія ім. М. Лисенка (2004). Член НСКУ (1972), НСКінУ (1991). Закін. Київську консерваторію (1971; кл. М. Скорика). Відтоді – викладач Уман. муз. училища (Черкас. обл.);...
(12. 01. 1930, Харків – 26. 12. 2015, Київ) – музикознавець, педагог. Дочка І. Малозьомова. Канд. мистецтвознавства (1970). Закін. Київську консерваторію (нині Нац. муз. академія України, 1953; кл. П. Козицького, М. Крохмаль-Орябинської), де відтоді й працювала (до 2005): від 1981 –...
(17. 11. 1863, станиця Старонижестебліївська, нині Краснодар. краю, РФ – 26. 12. 1937, Краснодар) – хоровий диригент, композитор, фольклорист. Закін. Кубан. учител. семінарію (1883), регент. курси при Придвор. співац. капелі у С.-Петербурзі (1891). Учителював; 1892–1906 – регент Кубан....
(05(18). 01. 1900, Мінськ – 26. 12. 1982, Москва) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1950), професор (1930). Академік АН СРСР (1972). Іноз. чл. низки академій та почес. д-р кількох університетів. Державна премія СРСР (1970). Закін. Петрогр. університет (1923). Працював 1930–46 у пед....
(справж. – Крачковський Дмитро Йосипович; 24. 09 (06. 10). 1893, С.-Петербург – 26. 12. 1976, м. Траунштайн, Німеччина) – поет, журналіст. Син Й. Крачковського. Відвідував Італію та Францію, 1911–13 за станом здоров’я перебував у Швейцарії. Навч. у C.-Петербур. університеті (1913–17). Писав...
(01. 05. 1946, м. Генічеськ Херсонської обл. — 26. 12. 2015, Луцьк) — економіст. Батько К. Павлова. Доктор економічних наук (2001), професор (1996). Закінчив Вищу школу профспілкового руху Всесоюзної центральної ради професійних спілок (Москва, 1975). Від 1979 працював у Луцькій філії Львівського...
(30. 09. 1926, с. Вересоч, нині Куликів. р-ну Черніг. обл. – 26. 12. 2009, смт Решетилівка Полтав. обл.) – майстриня килимарства. Мати О. Бабенка. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1976). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2001). Член НСХУ (1979), НСМНМУ (1991). Державна премія України...
(30. 06(13.07). 1912, Харків – 26. 12. 1972, Київ) – мовознавець. Кандидат філологічних наук (1957). Учасник 2-ї світової війни, нагороджений бойовими нагородами. Навчався у Московському інституті народного господарства (1929–30) та Колумбійському університеті (Нью-Йорк, 1930–32), закінчив...
(справж. – Янчевецький; 23. 03(04. 04). 1862, Черніг. губ. – 26. 12. 1914 (08. 01. 1915), Петроград, нині С.-Петербург) – співак (лірико-драматичний тенор). З дит. років співав у Київ. митропол. хорі. Вокал. освіту здобув у регент. класах Придвор. хор. капели в С.-Петербурзі, згодом у...
(псевд. – Вадим; 04. 01. 1911, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ – 26. 12. 1993, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – громадсько-політичний діяч, журналіст. Навч. у Львів. університеті (1929–32). Член ОУН, повіт. провідник Сокальщини. За націоналіст. діяльність 1934–35 утримувався польс....
(08. 09. 1953, Миколаїв – 26. 12. 2017, Одеса) – мовознавець. Доктор філологічних наук (2011), професор (2014). Закін. Одес. університет (1977). Учителювала; 1980–99 працювала в Одес. університеті, 1999–2003 – в Одес. юрид. академії; 2002–15 – завідувач кафедри перекладу та мовознавства, водночас...
(16. 03. 1929, Мінськ – 26. 12. 2015, Київ) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1981), професор (1982), член-кореспондент НАНУ (1985). Закін. Моск. інститут сталі (1953). Працював на Омському заводі ім. К. Ворошилова (1953–55); Харків. заводі ім. Малишева (до 1958); ст. н. с....
(28. 02. 1921, м. Кутаїсі, Грузія – 26. 12. 1981, Москва) – історик. Доктор історичних наук (1965). Закін. Моск. університет (1943). Учень М. Граціанського та В. Пічети. Від 1947 працював у Інституті слов’янознавства і балканістики АН СРСР (Москва): від 1965 – зав. сектору історії середніх...
(06. 04. 1936, Київ – 26. 12. 2007, там само) – майстер ювелірного мистецтва. Член НСХУ (1987). Закін. Моск. технол. інститут місц. промисловості (1968). Працював у Києві: штампувальник пром. комбінату № 1 (1955–57), модельєр взуття артілі «Рекорд» (1957–58), лекальник швей. ф-ки «Жовтень»...
(05(17). 07. 1848, Одеса – 26. 12. 1915 (08. 01. 1916), Петроград, нині С.-Петербург) – економіст, статистик. Закін. Харків. університет (1869). Стажувався за кордоном (1869–71). У 1877 захистив в Університеті св. Володимира у Києві дис. «Неразменные бумажные деньги в Англии» і здобув ступ. д-ра...
(03. 01. 1947, с. Михалин Березнівського, нині Рівненського р-ну Рівненської обл. — 26. 12. 2013, Київ) — фольклорист, театрознавець, педагог. Кандидат філологічних наук (1977). Премія СТДУ (1987). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1972). Відтоді до 2007 працював в ІМФЕ НАНУ...
(20. 11. 1923, Херсон — 26. 12. 1989, Чернівці) — співак (ліричний тенор), педагог, музично-громадський діяч. Заслужений артист УРСР (1982). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Херсонське музичне училище (1947), Кишинівську консерваторію (1952). Відтоді був солістом Харківського...
(1842 – 26. 12. 1917) – фізик, метеоролог. Брат Миколи, батько Бориса Жуків. Закін. фіз.-мат. відділ. Університету св. Володимира у Києві. Викладав математику та географію в гімназіях та учит. семінарії Києва. 1878–90 – хранитель Фіз. кабінету Університету св. Володимира. 1885–90 очолював...
(19. 05. 1925, Київ – 26. 12. 1987, там само) – економгеограф. Кандидат економічних наук (1954), д-р геогр. н. (1975), професор (1983). Учасник 2-ї світової війни, бойові нагороди. Закін. Київський університет (1950). Відтоді працював в Інституті економіки Держплану УРСР (Київ, 1950– 64;...
(псевд. – Манило-Дніпряк; 14. 03. 1918, с. Юрківка, нині Оріхів. р-ну Запоріз. обл. – 26. 12. 1976, м. Міллвілл, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – поет-байкар. Навч. у Запоріз. пед. інституті (1937–39), закін. літературозн. курси при СПУ в Києві. У роки 2-ї світової війни...
(23. 04(06. 05).1915, с. Коськів Ізяславського пов. Волинської губ., нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл. — 26. 12. 1980, Вінниця) — лікар-кардіолог. Доктор медичних наук (1972), професор (1973). Закінчив Вінницький медичний інститут (1939). Працював лікарем. Від 1945 — у Вінницькому...
(17(30). 09. 1900, с. Клембівка, нині Вінн. обл. – 26. 12. 1986, там само) – вишивальниця. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1964). Працювала у клембівській артілі «Жіноча праця» (згодом – Клембів. ф-ка худож. виробів, 1925–64). Роботи Б. позначені бездоганністю й витонченістю...
(15. 06. 1916, ст. Очеретине Катеринослав. губ., нині Авдіїв. р-ну Донец. обл. – 26. 12. 2000, Донецьк) – живописець, графік. Член НСХУ (1946). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут (1941; викл. П. Волокидін, С. Григор’єв, Ф. Кричевський). Працював...
(16 (28). 1899, м. Рагачев, нині Могилів. обл., Білорусь – 26. 12. 1963, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1954), професор (1961). Навч. у Київ. університеті (1918–20), закін. Київ. інститут нар. господарства (1928). Працював у Київ. політех. інституті (1928–38); від 1939 – в Інституті...
(Bučar Franjo; крипт. – Dr. В.; 25. 11. 1866, Заґреб – 26. 12. 1946, там само) – хорватський історик літератури, критик, славіст. Закін. гімназію у Заґребі, Віден. університет. Доктор. дис. захистив у Ґраці. Автор статей про давню хорват. та ін. слов’ян. літ-ри (укр., рос., болгар., чес., словац.,...
(12. 07. 1932, с. Бєленьке, нині Бєлгород. обл., РФ – 26. 12. 2001, Донецьк) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1976), професор (1978). Закін. Харків. університет (1955), де відтоді й працював. 1965–67 та від 1969 – у Донец. фіз.-тех. інституті НАНУ: 1969–74 – заступник директора з...
(11(14). 11. 1912, Київ – 26. 12. 1991, там само) – фахівець у галузі акустики. Доктор технічних наук (1943), професор (1945). Закін. Київ. політех. інститут (1935). Від 1934 працював у Київ. інституті кіноінженерів (1954 об’єдн. з Київ. політех. інститутом): 1939–81 – завідувач кафедри акустики...
(Krzysik Franciszek; 03. 03. 1902, с. Дольна Вєсь, нині Польща – 26. 12. 1980, Варшава) – польський фахівець у галузі лісівництва. Закін. Львів. політехніку (1925), де відтоді й працював. Від 1934 (з перервою під час 2-ї світової війни) – доцент, проф., завідувач кафедри лісокористування і мех....
(25. 03. 1909, Київ – 26. 12. 2000, Москва) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Канд. військ. н. В армії від 1932. Закін. військ.-авіац. школу льотчиків-спостерігачів (Харків, 1933), Вищі академ. курси при Військ.-мор....
(15. 02. 1904, Рівне – 26. 12. 1975, Варшава) – графік і живописець. Державна премія Польщі 2-го ступеня (1951). Закін. Варшав. АМ (1938; викл. графіки – Л. Вичулковський, живопису – Т. Коварський, Т. Прушковський), відтоді працював у ній: асист., 1952–56 – заступник проф., 1956–74 – надзвичай....
(08. 05. 1936, м. Акмолинськ, нині Астана – 26. 12. 2000, Львів) – письменник, журналіст. Закін. Щучин. гірн.-металург. інститут (Казахстан, 1955), факультет журналістики Казах. університету (Алма-Ата, нині Алмати; 1967). Працював геологом на мідних шахтах м. Жезказган (Казахстан). Від 1963 – у...
(20. 12. 1906 (02. 01. 1907), с. Кам’янське, нині місто Дніпроп. обл. – 26. 12. 1993, Москва) – радянський і партійний діяч, промисловець. Герой Соц. Праці (1961). Державні нагороди СРСР. Труд. діяльність почав 1919 наймитом, потім працював пом. коваля, від 1921 – шахтарем на Донбасі, від 1923 –...
(30. 08. 1937, смт Нова Ляля, нині місто Свердлов. обл., РФ – 26. 12. 2010, Херсон) – фахівець у галузі електротехніки. Доктор технічних наук (1994), професор (1995). Закін. Харків. вище авіац.-інж. військ. училище (1960). Працював на виробництві; викладав у Херсон. філії Одес. технол. інституту...
(17. 08. 1905, с. Дмитровичі, нині Пустомитів. р-ну Львів. обл. – 26. 12. 1966, Торонто) – громадський і кооперативний діяч. Чоловік Марії-Анни, батько Ренати-Ольги Голодів. Закін. агроном.-лісовий відділ Львів. політехніки у Дублянах (1932). Працював у «Сільському господарі» (1932–39), один з...
(03. 10. 1886, м. Кролевець Черніг. губ., нині Сум. обл. – 26. 12. 1973, Москва) – хімік. Доктор хімічних наук (1941), професор (1943). Закін. Ґренобл. університет (Франція, 1912). Від 1924 працювала у Всесоюз. н.-д. хім.-фармацевт. інституті (Москва), де від 1943 очолювала алкалоїдну лаб.;...
(05. 08. 1928, с. Нікольське, нині Тамбов. обл., РФ – 26. 12. 2007, Дніпропетровськ) – лікар-педіатр. Доктор медичних наук (1973), професор (1972). Закін. 2-й Моск. мед. інститут (1951). Працювала лікарем. 1955–99 – у Дніпроп. мед. академії: 1980–95 – зав., від 1996 – професор кафедри шпитал....
(06. 02. 1960, Харків – 26. 12. 2019, там само) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (2003), професор (2006). Закін. Харків. університет (1982). Від 1984 працював у Фіз.-тех. інституті низьких т-р НАНУ (Харків): 1992–2004 – науковий співробітник, ст. н. c.; 2004–15 – проф., 2015–19 –...
(23. 11. 1926, с. Новоархангельське Качкарів. р-ну, нині у межах с. Нововоскресенське Берислав. р-ну Херсон. обл. – 26. 12. 1998, Запоріжжя) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1987), професор (1989). Закін. Дніпроп. металург. інститут (нині Дніпро, 1959). Працював на...
(08. 10. 1949, Львів — 26. 12. 2017, там само) — лікар-терапевт. Доктор медичних наук (2002), професор (2005). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2010). Закінчила Львівський медичний інститут (1973). Від 1974 працювала у Львівському інституті медсестринства та лабораторної медицини: заступник...
(02. 07. 1926, с. Григорівка, нині Старокостянтинів. р-ну Хмельн. обл. – 26. 12. 2003, Дніпропетровськ) – живописець. Член НСХУ (1967). Учасник 2-ї світової війни, на якій втратив праву руку. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. художнє училище (1949) та Харків. худож. інститут (1955; викл. О....
(19. 06. 1935, с. Камкіно Горьков., нині Нижегород. обл., РФ – 26. 12. 2019, Черкаси) – фахівець у галузі засобів оптико-електронної обробки фотоінформації. Доктор технічних наук (1985), професор (1988). Заслужений діяч науки і техніки України (2006). Державна премія СРСР (1978). Державні...
(02. 02. 1949, с-ще Вороніж Шосткинського р-ну Сумської обл. – 18. 12. 2025, Київ) – лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1982), професор (1983), академік НАМНУ (2010). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Повний кавалер Ордена...
(13. 12. 1970, м. Корюківка Чернігівської обл. — 17. 12. 2025, Черкаська обл.) — військовик. Полковник. Герой України (2022). Ордени Данила Галицького (2012), Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2022). Навчався у Сизранському військовому авіаційному училищі льотчиків (РФ). Від початку 1990-х рр. —...
(12. 01. 1930, Харків – 26. 12. 2015, Київ) – музикознавець, педагог. Дочка І. Малозьомова. Канд. мистецтвознавства (1970). Закін. Київську консерваторію (нині Нац. муз. академія України, 1953; кл. П. Козицького, М. Крохмаль-Орябинської), де відтоді й працювала (до 2005): від 1981 –...
(01. 05. 1946, м. Генічеськ Херсонської обл. — 26. 12. 2015, Луцьк) — економіст. Батько К. Павлова. Доктор економічних наук (2001), професор (1996). Закінчив Вищу школу профспілкового руху Всесоюзної центральної ради професійних спілок (Москва, 1975). Від 1979 працював у Луцькій філії Львівського...
(16. 03. 1929, Мінськ – 26. 12. 2015, Київ) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1981), професор (1982), член-кореспондент НАНУ (1985). Закін. Моск. інститут сталі (1953). Працював на Омському заводі ім. К. Ворошилова (1953–55); Харків. заводі ім. Малишева (до 1958); ст. н. с....
(Инҗин Лиҗ; 26. 10(08. 11). 1913, с. Годжур, нині Калмикія, РФ – 26. 12. 1995, м. Еліста, Калмикія) – калмицький письменник, перекладач. Нар. поет Калмикії (1973). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Моск. інститут журналістики (1938). Писав калмиц. і рос. мовами. Автор поет. кн. «Байр»...
(21. 11. 1929, х. Нова Павлівка, нині у складі с. Карла Маркса Великоновосілків. р-ну Донец. обл. – 26. 12. 1995, Москва) – фармацевт і фармаколог. Закін. Моск. фармацевт. інститут (1954). Працював викл., проф. фармацевт. відділ. мед. училища. Від 1990 – директор Моск. НДІ фармації, проф., засн....
(01. 05. 1918, с. Огульці, нині Валків. р-ну Харків. обл. – 26. 12. 1995, м. Щепково Моск. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1942). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Одеську військово-авіаційну школу пілотів. В армії від 1938, на фронті від 1941. До лютого...
(03(15). 06. 1898, с. Чортовець, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 26. 12. 1985, м. Снятин Коломийського р-ну) — живописець, графік. Дочка І. Плешкана. Навчалася в Українській жіночій гімназії сестер василіянок у Львові (1910—13), Українській приватній гімназії в м. Городенка (нині...
(06(19). 09. 1906, с. Троща Вінницького пов. Подільської губ., нині Вінницького р-ну Вінницької обл. — 26. 12. 1985, Київ) — політичний діяч, дипломат, журналіст. Державні нагороди СРСР. Закінчив сільськогосподарську профшколу (1928), Київський університет імені Т. Шевченнка (1949) і ВПШ при ЦК...
(Kot Stanisław; 22. 10. 1885, с. Руда, нині Підкарп. воєводства, Польща – 26. 12. 1975, Лондон) – польський історик культури, громадсько-політичний діяч. Почес. д-р Оксфорд. (1941) і Базел. (1959) університетів, професор (1920), дійс. чл. Польс. академії знань (1928). Дійсний член НТШ (1952)....
(15. 02. 1904, Рівне – 26. 12. 1975, Варшава) – графік і живописець. Державна премія Польщі 2-го ступеня (1951). Закін. Варшав. АМ (1938; викл. графіки – Л. Вичулковський, живопису – Т. Коварський, Т. Прушковський), відтоді працював у ній: асист., 1952–56 – заступник проф., 1956–74 – надзвичай....
26 грудня 1917 до урядів автоном. держ. утворень у межах колиш. Рос. імперії із пропозицією створити нову федерацію на основі демократії, дотримання прав людини та невтручання у внутр....
26 грудня 1918 вона відновила закони УНР, зокрема про передачу поміщиц. землі селянам без викупу. 26 грудня 1918 Директорія призначила свій перший уряд під головуванням В....
26 грудня необхідно провести переголосування. 8 грудня після тривалих і драм. переговорів ВР ухвалила «великий пакет», що включав ухвалення нового виборчого закону (він передбачав формування виборчих комісій за паритет....
26 грудня 2018 – в окремих місцевостях України; також його введено 24 лютого 2022 через повномасштабне вторгнення військ РФ)....
26 грудня 1991. Дипломат. відносини між країнами встановлено 3 березня 1992. Посольство України, що відповідає за зв’язки із Н....
26 грудня 1991. Дипломат. відносини встановлено шляхом обміну нотами від 4 січня 1992 та 10 січня 1992....
26 грудня 1943. У 39-ти братських та 26-ти одиночних могилах поховано 1523 воїна-визволителя. На Попільнянщині брали участь у боях Герої Радянського Союзу М....
26 грудня 1991. Дипломат. відносини між країнами встановлено 17 січня 1992. Того ж року у Києві відкрито посольство І....
26 грудня 1991) визнала незалежність України. Дипломат. відносини встановлено 11 лютого 1992. Початок офіц....
26 грудня 1919. Цим декретом насел. у віці від 8-ми до 50-ти р., що не вміло писати та читати, зобов’язувалося навчатися грамоті, а писемне – у порядку труд....
26 грудня 1708 містилася штаб-квартира моск. царя Петра І. Тоді ж тут стратили бл. 900 козац. старшин – прибічників гетьмана І....
26 грудня 2004. Останнє було проведено згідно з рішенням Верховного Суду України від 3 грудня 2004 у справі за скаргою на бездіяльність ЦВК, дії з встановлення результатів повтор....
26 грудня 2004 повторне голосування. Рішення, прийняті вищою судовою інстанцією, не можна було оскаржити, тому значна частина прибічників В....
26 грудня 1991, дипломат. відносини між державами встановлено 9 січня 1992. Літ.: Иргебаев А. Т., Тимонин А....
26 грудня 1937, його звільнили з органів НКВС, а 22 серпня 1938 засудили до страти. П. Раєвського звільнили з посади помічника начальника Соловецької тюрми особливого призначення у жовтні 1938....
26 грудня 1918 Директорія проголосила відновлення УНР (Декларація Директорії УНР 1918). Літ.: Горелик С....
26 грудня 1943. У липні 1941 під час утримання станції П. відзначився Герой Радянського Союзу І. Середа....
26 грудня 1917 (8 січня 1918) Генеральний секретаріат УЦР схвалив постанову про створення армії. На боці УНР воювали поодинокі українізовані частини старої армії, загони Вільного козацтва, новоутворені військові формації (Гайдамацький кінний полк ім....
26 грудня 1992 (зі змінами і доповненнями, внесеними наступ. податк. законами), платниками А. з. є суб’єкти підприємн....
26 грудня 1772 відбулася церемонія введення василіян у монастир, хоча буд. роботи тривали й надалі (є думка, що архітектором і будівничим комплексу монастир....
26 грудня 1918 після вступу військ Директорії УНР до Києва. У декларації узагальнено положення низки державних актів, виданих наприкінці 1918 від імені Українського національного союзу і Директорії, зокрема Оповіщення громадян від 15 листопада, Звернення до всіх урядів («правительств») світу від 20 листопада, Наказів селянам та Оповіщення громадян від 21 листопада, Постанови Директорії УНР від 26 листопада, Ноти до народів світу від 15 грудня....
26 грудня 2013 на Євромайдані у Києві на підтримку Революції гідності, 17 грудня 2014 – в культур. центрі Посольства України у Парижі на потреби АТО, 21 вересня 2021 – у дерев’яному храмі с....
26 грудня 1941 – 2 січня 1942 військами Закавказ. фронту (командувач – генерал-лейтенант Д. Козлов), силами Чорномор....
26 грудня 1919 побл. Ж. відбувся бій 3-ї Заліз. дивізії Армії УНР із 45-ю дивізією Червоної армії, який закінчився відступом більшовиків до Тульчина....