(13. 11. 1870, Тернопіль – 05. 05. 1935, Ужгород) – правознавець, педагог, громадсько-політичний діяч. Син Северина, чоловік Софії Дністрянських. Доктор права (1894), професор (1907), академік ВУАН (1928). Дійсний член НТШ (1899). Закін. Терноп. гімназію (1888), Віден. університет (1894)....
(справж. – Губенко Павло Михайлович; 01(13). 11. 1889, х. Чечва Зіньків. пов. Полтав. губ., нині с. Грунь Сумської обл. – 28. 09. 1956, Київ) – письменник-сатирик, гуморист. Чоловік В. Маслюченко-Губенко, брат К. Губенка, В. Чечвянського. Закінчив Київську військово-фельдшерську школу...
(13. 11. 1947, с-ще Алексєєвка Воронезької обл., нині місто Бєлгородської обл., РФ) — живописець, графік, монументаліст. Народний художник України (2009). Заслужений діяч мистецтв України (1998). Обласна премія імені І. Гаврилюка (1985), міжнародні премії імені Платона (2005), імені С. Боттічеллі,...
(13. 11. 1928, м. Проскурів, нині Хмельницький – 25. 04. 1984, Київ) – партійний і радянський діяч. Доктор історичних наук (1963), професор (1968). Батько М., 1-й секретар Лопатинського райкому партії у Львівській обл. (район ліквідований 1962), після другої світової війни вбитий учасниками...
(13. 11. 1940, м. Жмеринка Вінницької обл. — 09. 02. 2005, Донецьк) — математик. Батько І. Скрипника. Доктор фізико-математичних наук (1972), професор (1977), академік НАНУ (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1989). Премії імені М....
(13. 11. 1943, с. Ай-Серез, нині с. Міжріччя Судац. міськради АР Крим) – громадсько-політичний дiяч, правозахисник. Народний депутат України (від 1998). Герой України (2023). Ордени князя Ярослава Мудрого 5-го (2001) та 4-го (2003) ступ., Свободи (2018). Міжнародна премія ім. П. Орлика «За...
(01(13). 11. 1881, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 18. 01. 1958, Одеса) – біолог. Доктор ботаніки (1935, без захисту дис.), доктор біологічних наук (1936, без захисту дис.), професор (1924). Закін. Новорос. університет в Одесі (1907). Працював у проф. П. Бучинського та В. Реп’яхова, потім...
(13. 11. 1943, с. Закрівці Коломий. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – майстер художнього декорування фарфору, колекціонер. Закін. бібліотеч. відділ Снятин. культ.-осв. технікуму (Івано-Фр. обл., 1962), Львів. університет (1970). Працював 1962–64 бібліотекарем; відтоді (з перервою) – в...
(13. 11. 1925, Харків – 29. 10. 2022, Київ) – мистецтвознавець і педагог. Дочка С. Міляєва, дружина Сергія, мати Олександра, бабуся Анастасії Подерв’янських. Доктор мистецтвознавства (1988), професор (1991), дійс. чл. НАМУ (2000). Член НСХУ (1952), НТШ (2001). Заслужений діяч мистецтв України...
(13. 11. 1948, с. Оленівка Магдалинівського, нині Новомосковського р-ну Дніпропетровської обл. — 13. 12. 2022, Дніпро) — фахівець у галузі будівельних матеріалів і виробів, організатор вищої інженерної освіти. Доктор технічних наук (2002), професор (1995). Державна премія України в галузі науки і...
(13. 11. 1890, с. Красна Поляна Зміївського пов. Харківської губ., нині Чугуївського р-ну Харківської обл. — 30. 05. 1984, Москва) — графік і живописець. Членкиня харківських об’єднань художників «Будяк» (1909—10), «Голуба лілія» (1909—11), «Викусь» (1913), кубофутуристичної мистецької групи «Союз...
(13. 11. 1953, м. Ковель Волин. обл. – 08. 04. 2014, Київ) – мистецтвознавець, графік і педагог. Канд. мистецтвознавства (1990). Член НСХУ (1988). Закін. Київський художній інститут (1979; викл. Ю. Асєєв, П. Білецький, В. Клєваєв, Л. Міляєва). Від 1980 працював у ньому (нині Нац. академія...
(Барсов Елпидифор Васильевич; 01(13). 11. 1836, с. Логіново, нині Вологод. обл., РФ – 02(15). 04. 1917, Москва) – російський фольклорист, етнограф, історик літератури, колекціонер. Дійс. стат. радник (1885). Закін. С.-Петербур. духовну академію (1861). Викладав логіку і психологію в Олонецькій...
(13. 11. 1947, Полтава) — графік і дизайнер. Член НСХУ (1987). Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1970; викладач В. Куликов). Автор художніх плакатів, фірмових знаків та логотипів, ілюстрацій, графічних розробок для друку. Працює над монументально-декоративним розписом,...
(13. 11. 1949, с. Городище Луцького р-ну Волинської обл.) — живописець, скульптор. Член НСХУ (2010). Закінчив Львівське училище прикладного і декоративного мистецтва (1972; викладачі П. Маркович, Б. Романець). Від 1972 працював у Луцькій художньо-виробничій майстерні Художнього фонду УРСР. Від...
(13. 11. 1892, м. Лісько Ряшів. воєводства, Польща – 03. 03. 1980, містечко Кергонксон, шт. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – живописець і мистецтвознавець. Батько А. Горняткевича. Член УВАН (1946), Об’єдн. укр. мистців Америки (1950). Дійсний член НТШ (1958). Закін....
(справж. – Штерн Сара Єліївна; 14, за ін. даними – 01(13). 11. 1885, Граджиськ, нині у складі Одеси – 05. 12. 1979, Париж) – графік, живописець, скульпторка. Дружина Р. Делоне. Ґран-Прі Міжнар. салону в Каннах (1969). Орден Почес. легіону (1975). Після смерті батьків переїхала у С.-Петербург до...
(01(13). 11. 1866, Харків – 05. 11. 1928, Ленінград, нині С.-Петербург) – живописець і графік. У Харкові закінчив фізико-математичний факультет Університету, навчався у Художній студії (поч. 1890-х рр.; викл. Є. Шрейдер), у С.-Петербурзькій АМ (від 1896; майстерня А. Куїнджі; від 1909 – її...
(Кондаков Никодим Павлович; 01(13). 11. 1844, с. Халань Курс. губ., нині с. Велика Халань Бєлгород. обл., РФ – 17. 02. 1925, Прага) – російський історик і мистецтвознавець. Доктор теорії та історії мистецтв (1877), академік Академії мистецтв (1893), С.-Петербур. АН (1898). Член Одес. товариства...
(13. 11. 1915 – 16. 05. 2000, м. Ріверсайд, шт. Каліфорнія, США) – американський публіцист і правознавець українського походження. Чоловік Г. Лапіки. Доктор права (1966). Народився у сім’ї вихідців із Галичини. Закін. факультет журналістики Піттсбур. університету (1947). Служив пілотом в амер....
(Lapica Ray; 13. 11. 1915 – 16. 05. 2000, м. Ріверсайд, шт. Каліфорнія, США) – американський публіцист і правознавець українського походження. Доктор права (1966). Народився у сім’ї вихідців з Галичини. Закін. факультет журналістики Піттсбур. університету (1947). Служив пілотом в амер. армії...
(01(13). 11. 1858, с. Будихіно, нині Ярослав. обл., РФ – 25. 12. 1906, Київ) – фахівець у галузі органічної хімії, педагог. Доктор хімії (1893), проф (1896). Закін. Моск. університет (1884), де й працював до 1896. У 1896–99 – проф. та завідувач кафедри неорган. хімії Моск. с.-г. інституту;...
(13. 11. 1960, смт Згурівка, нині Броварського р-ну Київської обл.) — педагог. Доктор педагогічних наук (2011), професор (2014). Закінчив Українську сільськогосподарську академію (Київ, 1989). Працював від 1983 на Бориспільському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (Київська обл.):...
(13. 11. 1924, с. Поляни, нині Малопольского воєводства, Польща — 14. 04. 1999, м. Ґожув-Вєлькопольскі Любуського воєводства, Польща) — український громадсько-культурний діяч у Польщі. 1943—44 навчався у т. зв. Українській вчительській семінарії у м. Криниця на Лемківщині, 1950—54 — у Вищій...
(13. 11. 1941, с. Горбулів Черняхів. р-ну Житомир. обл.) – режисер, театрознавець. Канд. мистецтвознавства (1985), професор (2000). Народний артист України (1996). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1974; викл. М. Рєзникович, І. Чабаненко). 1973–76 –...
(13. 11. 1934, Тернопіль) – піаністка, педагог. Дочка Ірини та Юрія, сестра Лідії Крихів. Професор (1996). Заслужений діяч мистецтв України (1994). Лауреатка Респ. конкурсу піаністів (Київ, 1957). Закін. Львів. консерваторію (1957; кл. О. Ейдельмана), де відтоді й викладає (нині муз....
(13. 11. 1931, Сімферополь — 25. 10. 2022, там само) — кримськотатарський письменник, перекладач, журналіст. Член НСПУ (1968). Заслужений журналіст України (2002). У травні 1944 разом із родиною депортований до Узбекистану. Закінчив Літературний інститут у Москві (1963). Відтоді — в Алма-Аті (нині...
(13. 11. 1936, с. Новоселівка Червонолиманського, нині Краматорського р-ну Донецької обл. — 19. 07. 2006, Суми) — лікар-кардіолог. Доктор медичних наук (1988), професор (1990). Премія АМНУ (1994). Закінчив Харківський медичний університет (1960). У 1962—64 працював лікарем-терапевтом у...
(13. 11. 1933, Харків – 02. 01. 2021, Київ) – геолог, мінералог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1980). Син А. Вальтера. Має урядові нагороди СРСР. Закін. Харків. університет (1956). Відтоді працював у геол.-розв. експедиції Примор. геол. упр. (Далекий Схід, РФ); 1959–65 – в Інституті...
(31. 10(13. 11). 1916, Полтава – 23. 11. 1974, Москва) – письменник, журналіст. Кандидат технічних наук (1945). Член СП СРСР. Закін. Моск. енергет. інститут (1938). Працював гол. ред. ж. «Техника – молодежи» (1945–48) та г. «Советская культура» (1956–61), завідувач відділу науки г. «Известия»...
(31. 10 (13. 11). 1913, м. Радивилів, нині Рівнен. обл. – 13. 03. 1976, Київ) – композитор, педагог. Народний артист УРСР (1973). Сталінcька премія (1950). Член СКУ. Урядові нагороди. Закін. Київську консерваторію (1937, кл. фортепіано К. Михайлова; 1941, кл. композиції Л. Ревуцького). 1941–44 –...
(13(26). 11. 1917, м. Слов’янськ, нині Донец. обл. – 08. 08. 1990, Київ) – архітектор, графік. Чоловік С. Лівшиць, батько Т. Красної, дід М. Ольхової. Член САУ (1944), СХУ (1951). Закін. Київський художній інститут (1941; викл. К. Єлева, Ф. Красицький, В. Кричевський, Г. Світлицький), навч....
(01(13). 11. 1881, с. Дуброва, нині с. Апольє Смолен. обл., РФ – серпень 1919, Одеса) – льотчик. У 10-річ. віці разом із родиною переїхав до Одеси. Навч. у Одес. залізнич. тех. училищі, працював електриком на телеграфі. Чемпіон Росії із мотоциклет. спорту (1908–09). У 1910 закін. льотну школу А....
(01(13). 11. 1882, м. Слов’янськ Ізюм. пов. Харків. губ., нині Донец. обл. – 1941, м. Горки Могильов. обл., Білорусь) – ботанік, музеєзнавець. Брат В. Ніколаєва. Професор (1924). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. університет (1910). У 1909–11 – викладач Землемір. училища і Кадет. корпусу;...
(13. 11. 1936, с. Крохмальці Решетилів. р-ну, нині Полтав. обл.) – дизайнер і живописець. Чоловік Галини, батько Олега Глушичів. Член НСХУ (1976). Закін. Миргород. керам. технікум (Полтав. обл., 1959), Центр. експерим. студію СХ СРСР (Москва, 1975; викл. В. Глазичев, М. Коннік, Є. Розенблюм)....
(13. 11. 1941, м. Нікополь Дніпроп. обл.) – поет-пісняр, музично-громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв України (1995). Міжнар. мист. премія ім. С. Гулака-Артемовського (1997), літ. премія ім. А. Малишка (2002). Член НСЖУ (1981). Закін. Харків. інститут мистецтв (1969; викл. К. Дорошенко)....
(13. 11. 1947, м. Пенза, РФ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (2002). Премія РМ СРСР (1986). Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки (1970). Працював 1970—71 у Фізико-технічному інституті низьких температур АН УРСР (Харків); 1971—2016 — у Національному науковому центрі «Харківський...
(13. 11. 1948, с. Пилява Старосинявського р-ну Кам’янець-Подільської обл., нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 01. 04. 2013, Одеса) — лікар-педіатр. Дружина О. Мардашка. Доктор медичних наук (1993), професор (1996). Закінчила Одеський медичний інститут (1972). Від 1974 працювала в...
(01(13). 11. 1896, с. Лисича, нині Чутів. р-ну Полтав. обл. – 17. 03. 1967, Львів) – режисер, актор. Народний артист УРСР (1954). Уперше виступив 1914 в укр. профес. трупі в «Т-ві укр. артистів» під керівництвом Л. Леонідова та П. Каганця. Засн. театру «Рух» у Полтаві (1915–17 – його кер.),...
(13. 11. 1934, с. Олександрівка Тростянец. р-ну Вінн. обл.) – фахівець у галузі будівництва. Доктор технічних наук (1991), професор (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Почес. чл. Укр. академії архітектури (2001). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Закін....
(13. 11. 1932, Ленінград, нині С.-Петербург) – економіст. Доктор економічних наук (1973), професор (1974). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закін. Київський університет (1955), де й працював: асист., ст. викл., доцент, проф., завідувач кафедри, проректор з навч. роботи з іноземцями...
(01(13). 11. 1857, с. Расховець, нині Курської обл., РФ — 29. 03(11. 04). 1910, Харків) — фольклорист, мовознавець. Член-кореспондент Санкт-Петербурзької АН (1909). Магістр російської словесності (1888). Закінчив Харківський університет (1881). 1883—91 працював викладачем у Бєлгородській (Росія) і...
(13. 11. 1958, м. Звенигородка Черкас. обл.) – співачка (ліричне сопрано). Народний артист України (2019). Закінчила Київську консерваторію (1987; кл. І. Колодуб та З. Ліхтман). Бу-ла солісткою Київ. камерного хору ім. Б. Лятошинського (1989) та хору духовної музики «Фрески...
(13. 11. 1926, с. Суличівка Ріпкинського, нині Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — 29. 12. 2001, Чернігів) — живописець. Член НСХУ (1971). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Харківське художнє училище (1958; викладач Н. Слинченко). Працював у майстерні Чернігівської...
(13. 11. 1995, м. Маріуполь Донецької обл. — 08. 09. 2024, поблизу с. Леонідівка Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 13. 09. 2024 у Києві) — військовик. Підполковник. Герой України (2025, посмертно). Ордени «За мужність» (2022) та Богдана Хмельницького (2024) 3-го...
(Drabik Wincenty; 13. 11. 1881, м. Явожно, нині Польща – 01. 07. 1933, Варшава) – польський художник театру, актор. Навч. малярству у Краків. пром. школі (1896). Згодом продовжив навч. в Академії красних мистецтв у Варшаві (у Я.-Г. Станіславського, О. Мегоффера та С. Виспянського), 1903 – у...
(13. 11. 1960, м. Заволжськ Іванов. обл., РФ) – живописець, бард. Член Всеукр. СХ «БЖ-АРТ» (2008). Закін. Микол. суднобуд. інститут (1984). Мистецтву навч. самотужки. На творчій роботі. Учасник міських, обл., всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1994. Персон. – у Москві (1994, 1996, 2004–05,...
(Auziņš Imants; 13. 11. 1937, Залвська волость Єкабпільського пов., нині Стучкин. р-н, Латвія) – латиський поет, критик, перекладач. Закін. Латв. університет (Рига, 1961). Член СП Латвії (1960), її голова (1989–92). Працював у г. «Literatūra un Māksla» («Література і мистецтво») та «Padomju...
(Vâcietis Ojârs; 13. 11. 1933, х. Думп’ї, Латвія – 28. 11. 1983, Риґа) – латиський поет. Нар. поет Латв. РСР (1977). Державна премія СРСР (1982). Навч. у Латв. університеті (Риґа, від 1952). Працював у ред. газет і журналів. Друкуватися почав 1950. Перші зб. «Gâlu ceïu vçjð» («Вітер дальніх...
(13. 11. 1974, Львів) — історик. Доктор історичних наук (2013). Закінчив Львівський університет (1996). Від 2000 працював у Львівській комерційній академії; від 2002 — у Львівському університеті; від 2008 — старший науковий співробітник Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту...
(13. 11. 1933, м. Мензелінськ, Татарстан, РФ – 08. 03. 2017, Тернопіль, похов. у с. Підгородне, нині Терноп. р-ну Терноп. обл.) – фармаколог. Мати О. Олійника. Доктор медичних наук (1985), професор (1986). Навч. у Вінн. мед. інституті (1951–56), закін. Саратов. мед. інститут (РФ, 1957). Працювала...
(13. 11. 1916, с. Клепали, нині Бурин. р-ну Сум. обл. – 03. 02. 1996, Донецьк) – графік. Батько В. Єфименка. Член СХУ (1966). Учасник 2-ї світової війни. 1942 потрапив у полон, відправлений до Німеччини. Перебував у концтаборах (Вевельсбурґ, Бухенвальд). Член підпіл. комітету опору. Від 1947...
(13. 11. 1938, м. Дебальцеве Сталін., нині Донец. обл. – 01. 08. 2009, Донецьк) – баяніст, диригент, педагог. Дядько О. Воєводіна. Професор (1991). Член-кореспондент АМУ (2001), академік Петров. АН і мистецтв (С.-Петербург, 1999). Народний артист України (2001). Премія ім. С. Прокоф’єва (1996),...
(13. 11. 1936, с. Пушкарівка Верхньодніпровського, нині Кам’янського р-ну Дніпропетровської обл. — 08. 06. 2023, Дніпро) — фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Заслужений машинобудівник України (1994). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002). Орден «За заслуги» 3-го (1998)...
(13. 11. 1937, с. Сербка Комінтернів. р-ну Одес. обл. – 2010, Миколаїв) – музикознавець, композитор, педагог. Доктор мистецтвознавства (1994), професор (1995). Член НСКУ (1990). Закін. Одес. консерваторію (1967; викл. В. Шип) та аспірантуру ІМФЕ АН УРСР (Київ, 1972; кер. М. Боровик). Від 1967...
(13. 11. 1951, м. Новосибірськ, РФ) – фахівець у галузі прикладної математики та механіки деформівного твердого тіла. Доктор фізико-математичних наук (1992), професор (1994). Закін. Дніпроп. університет (1973), де відтоді й працював до 1997. Водночас від 1977 – у Придніпров. академії будівництва...
(13. 11. 1931, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ — 15. 09. 2006, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фахівець у галузі фізичних процесів гірничого виробництва. Доктор технічних наук (2006). Закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут (1954). Викладав у Грязовецькому будівельному...
(13. 11. 1939, с. Шпичинці Вчорайшан., нині Ружин. р-ну Житомир. обл.) – поет. Член НСПУ (2005). Закін. Львів. лісотех. інститут (1962) і факультет журналістики Київ. університету (1973). Працював у ред. газет, від 1996 – ред. відділу г. «Культура і життя» (Київ). Автор зб. для дітей «Боброве...
(13. 11. 1921, Одеса) – фахівець у галузі фізики напівпровідників. Доктор технічних наук (1967), професор (1968). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Одес. університет (1938), Військ.-повітр. інж. академію ім. М. Жуковського (Москва, 1944). Працював викл. Моск....
(13. 11. 1821, С.-Петербург – 17. 12. 1903, там само) – підприємець, землевласник. Володів 40 тис. дес. землі у Харків. губ. (з них – 16,8 тис. дес. пром. лісу). В Охтир. та Лебедин. пов. мав 13,5 тис. дес., де розташовувалися рафінад. завод, ґуральня, млин тощо. Його Тростянец. (нині тер. Сум....
(13. 11. 1975, Київ) – соціолог. Дочка В. Малеса. Доктор соціологічних наук (2013). Закін. Київський університет (1999), де відтоді й працює: від 2005 – доцент кафедри теорії та історії соціології. Наукові дослідження: соціокультур. аналіз, ґендерні й урбаніст. дослідж., візуал. соціологія,...
(13. 11. 1950, м. Полоцьк, Білорусь) – соціолог. Канд. філос. (1982), д-р соціол. (1991) н., професор (2002). Державна премія України в галузі науки і техніки (2014). Закін. Київський університет (1976). Працює в Інституті соціології НАНУ (Київ): від 1992 – завідувач відділу дослідж. соц....
(13. 11. 1950, м. Красноперекопськ Крим. обл., нині АР Крим) – графік. Член НСХУ (1987). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1981; викл. В. Ненадо). Працював у ньому (нині академія дизайну і мистецтв, 1981–99): зав. лаб. літографії; від 2004 – у Харків. академії будівництва та архітектури:...
(13. 11. 1925, Харків – 29. 10. 2022, Київ) – мистецтвознавець і педагог. Дочка С. Міляєва, дружина Сергія, мати Олександра, бабуся Анастасії Подерв’янських. Доктор мистецтвознавства (1988), професор (1991), дійс. чл. НАМУ (2000). Член НСХУ (1952), НТШ (2001). Заслужений діяч мистецтв України...
(псевд.: Мих. Житецький, Літописець, Мих. Міщанин, Іван Степовик, Тонкошкур, Петро Шелест, Якийсь та ін.; 24. 02. 1865, м. Керч, нині АР Крим – 13. 11. 1923, м. Винники, нині у складі Львова) – громадсько-політичний діяч, письменник, публіцист, видавець. Батько Ю. Липи, дід М. Липи-Гуменецької....
(псевдоніми: Граф Бібліо, Книжник, Земляк з-під Глухова, Залізняк, Українець, Одинокий, Один із народу, Старожил, Старий вчитель, Сербин Семен та ін.; 03(15). 08. 1828, м. Конотоп Чернігівської губ., нині Сумської обл. — 31. 10(13. 11). 1913, там само) — бібліограф, літературознавець,...
(24. 08. 1921, с. Лух, нині смт Іванов. обл., РФ – 13. 11. 2019, Київ) – фахівець у галузі обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (1965), професор (1975), член-кореспондент НАНУ (1969). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія України в галузі науки і техніки (1977,...
(14. 08. 1932, м. Дрогобич, нині Львів. обл. – 13. 11. 2017, м. Новий Сад, Сербія) – український церковний і громадсько-культурний діяч, письменник та журналіст у Сербії. Син Б. Мизя. Член НТШ (1988), Укр. істор. товариства у США. 1933 разом із родиною переїхав у с. Липовляни (Югославія, нині...
(13(26). 05. 1915, м. Мелітополь, нині Запоріз. обл. – 13. 11. 2009, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – театральний художник. Заслужений художник України (1993). Член НСТДУ (1953), НСХУ (1967). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. худож. інститут (1941, викл. С. Прохоров, А. Волненко, Д....
(12. 08. 1952, с. Кутище Бродівського, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 13. 11. 2021, Тернопіль) — фахівець у галузі механіки деформівного твердого тіла та діагностики матеріалів. Батько Володимира та Олега Ясніїв. Доктор технічних наук (1991), професор (1996), член-кореспондент НАНУ...
(Обнорский Сергей Петрович; 14(26). 06. 1888, С.-Петербург – 13. 11. 1962, Москва) – російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1934), професор (1950), академік АН СРСР (1939), член-кореспондент Болгар. АН (1946), чл. Чес. академії наук і мистецтв (1946). Сталін. (1947) і Ленін. (1970)...
(22. 09(04. 10). 1864, с. Межиріч Канівського пов. Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 13. 11. 1933, Москва) — історик. Брат М. Ясинського. Доктор історичних наук (1901), професор (1896), член Чеської АН (1907), академік АН Білорусі (1928). Закінчив 1-у гімназію (1884) та...
(02. 02. 1937, с. Брижава Підкарп. воєводства, Польща – 13. 11. 2002, м. Вожур, Франція) – живописець. Син М. Мазурика. Член Спілки польс. митців, франц. мист. об’єднань. Закін. Краків. АМ (1964), Париз. ВШ образотвор. мистецтва (1968; студія М. Брешона). 1964–67 – учитель живопису у серед....
(20. 08. 1911, м. Мінеральні Води, нині Ставроп. краю, РФ – 13. 11. 1998, Львів) – живописець, графік і педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1982). Член НСХУ (1946). Закін. Київський художній інститут (1941; викл. П. Волокидін, К. Єлева, Ф. Кричевський). Від 1944 – викладач рисунку Львів....
(псевд.: Довбня, Богун, Марко, Беркут, Богдан, Андрієнко, Клименко, Боднар; 1910, с. Боднарів, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. – 13. 11. 1946, Київ) – політичний і військовий діяч. Закін. Станіслав. гімназію (нині Івано-Франківськ, 1932). Під час навч. 1930 вступив до ОУН. Служив у польс. армії...
(справж. – Гайворонський; 01. 12. 1908, м. Костянтинівка Бахмут. пов., нині Краснокут. р-ну Харків. обл. – 13. 11. 1972, м. Філадельфія, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – письменник, журналіст. Навч. у Вищому худож.-тех. інституті в Москві (1927–29). Повернувся на Донбас. Був чл....
(12. 07. 1934, м. Красногорівка Мар’їн. р-ну Сталін., нині Донец. обл. – 13. 11. 1999, Київ) – прозаїк, публіцист. Брат Валентина, батько Віталія Москаленків. Доктор історичних наук (1984), професор (1989). Засл. журналіст УРСР (1987). Член СП та СЖ СРСР. Премія ім. Я. Галана (1974). Ордени «За...
(19. 08. 1929, Київ — 13. 11. 2016, Севастополь) — гідробіолог. Син Є. Шульмана. Доктор біологічних наук (1971), професор (1979), член-кореспондент НАНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (2007). Державна премія України в галузі науки і техніки (2007). Закінчив Харківський університет...
(23. 11. 1871, містечко Берегомет-над-Сіретом, нині смт Берегомет Вижниц. р-ну Чернів. обл. – 13. 11. 1945, Відень) – військовик. Народився у сім’ї нім. колоніста, мати була українкою. Закін. кадет. корпус у Відні (1891). Служив у дислокованих в Галичині підрозділах австро-угор. армії,...
(01. 06. 1929, с. Товсте, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 13. 11. 2016, м. Трускавець Дрогобиц. р-ну Львівської обл.) – будівельник, краєзнавець, громадський діяч. Державна премія України в галузі архітектури (1993). У 1949 депортов. у Хабаров. край (РФ) за зв’язки батька та брата з ОУН–УПА,...
(Trzebiatowski Włodzimierz;25. 02. 1906, м. Ґродзиськ-Велькопольський, нині Великопольського воєводства, Польща — 13. 11. 1982, м. Вроцлав, нині Нижньосілезького воєводства, Польща) — польський хімік. Доктор технічних наук (1930), професор (1938). Академік Польської АН (1956). Державні нагороди...
(25. 04(07. 05). 1883, м. Бердянськ Таврійської губ., нині Запорізької обл. — 13. 11. 1937) — конструктор танків. Після закінчення залізничного училища продовжив здобувати освіту в технічній школі в м. Мітвайда (Німеччина) та політехнічному інституті в м. Цюрих (Швейцарія). Відтоді працював на...
(04(16). 06. 1889, м. Ромни Полтавської губ., нині Сумської обл. — 13. 11. 1962, Київ) — драматург. Член СПУ (1934). Закінчив Петроградський політехнічний інститут (нині Санкт-Петербург, 1917). Працював інженером-гiдроенергетиком у Ленінграді (нині Санкт-Петербург), Харкові та Києві. Дебютував...
(04. 04. 1888, с. Купчинці, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 13. 11. 1971, м. Клівленд, похов. у м. Парма, шт. Огайо, США) – правознавець, громадсько-політичний діяч. Батько Ю. Олійника. Доктор права (1924). Навч. у Терноп. укр. гімназії (1900–09) та Львів. університеті (1909–13). У 1910 взяв...
(Девин Илья Максимович; 20. 07. 1922, с. Стара Терізморга, нині Мордовія, РФ – 13. 11. 1998, м. Саранськ, Мордовія, РФ) – мордовський письменник. Нар. поет Мордовії (1985). Державна премія Респ. Мордовія (1997). Учасник 2-ї світової війни. Працював у Мордов. радіокомітеті, ред. г. «Мокшень...
(20. 12. 1895 (01. 01. 1896), с. Малі Пузирки Заславського пов. Волинської губ., нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 13. 11. 1966, Лондон) — живописець і графік. Перші малярські навики здобув у школі рисування і малювання при Почаївській лаврі (Тернопільська обл.). Закінчив Київську...
(01(14). 04. 1910, м. Борисов, нині Мінської обл., Білорусь – 13. 11. 1994, Київ) – скульптор і педагог. Народний художник УРСР (1963). Сталінcька премія (1951), Державна премія України імені Тараса Шевченка (1984). Закін. Київський художній інститут (1945; викл. М. Гельман, М. Лисенко), де...
(27. 10. 1925, с. Сімер, нині Перечин. р-ну Закарп. обл. – 13. 11. 2018, Ужгород) – хімік. Батько В. Головея. Доктор хімічних наук (1975), професор (1976). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Ужгород. університет...
(01. 08. 1948, с. Монилівка Заложцівського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 13. 11. 2016, Львів) — фахівець у галузі термомеханіки неоднорідних тіл. Кандидат фізико-математичних (1978), доктор технічних (2006) наук, професор (2008), дійсний член НТШ (2013). Державна премія України...
(14(27). 11. 1910, с. Шестірня Херсон. пов. Херсон. губ., нині Широків. р-ну Дніпроп. обл. – 13. 11. 1975, Київ) – кінознавець, сценарист, педагог. Доктор мистецтвознавства (1967), професор (1968). Член СКінУ (1957). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. муз.-драм....
(03(15). 08. 1894, м. Ічня, нині Черніг. обл. – 13. 11. 1967, м. Комунарськ, нині Луган. обл.) – економіст. Кандидат економічних наук (1940), професор (1961). Державні нагороди СРСР. Учасник 2-ї світової війни, бойові нагороди. Закін. Київ. комерц. інститут (1919). Працював повіт. агрономом у м....
(01. 06. 1939, с. В’язівка Народицького, нині Коростенського р-ну Житомирської обл. — 13. 11. 2020, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1995). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1967). Відтоді працював у Інституті геологічних...
(28. 10. 1932, Полтава – 13. 11. 1994, Москва, похов. у Харкові) – радянський і партійний діяч. Кандидат економічних наук (1973). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. гірн. інститут (1956). Від 1957 працював у ВНЗах Харкова, зокрема 1968–73 – секр. парткому Укр. заоч. політех. інституту; 1973–86...
(03. 10. 1928, с. Антонівка, нині Прилуц. р-ну Черніг. обл. – 13. 11. 2002, Київ) – філософ. Доктор філософських наук (1979), професор (1991). Заслужений діяч науки і. т. України (1996). Премія ім. Д. Чижевського НАНУ (1998). Закін. Київський університет (1951). Працювала 1952–2002 в Інституті...
(25. 03. 1925, с. Буди, нині смт Харківського р-ну Харківської обл. – 13. 11. 1984, смт Піцунда, Грузія) – біолог, письменник. Доктор біологічних наук (1971), професор (1973). Член СПУ (1970). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут (1950)....
(06. 01. 1890, с. Бориня, нині Турків. р-ну Львів. обл. – 13. 11. 1980, м. Провіденс, шт. Род-Айленд, США) – церковний діяч УПЦ у США. Митрофор. протоієрей. Один із засн. УПЦ у США. Навч. на теол. курсах у м. Чикаґо (шт. Іллінойс). 29 квітня 1919 висвяч. на священика єпископом Стефаном (Дзюбаєм)....
(22. 06. 1907, с. Старий Угринів, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. – 13. 11. 1982, смт Сухобузино Краснояр. краю, РФ, перепохов. у рідному селі) – учасниця національно-визвольних змагань. Дочка Андрія, сестра Богдана, Василя, Володимири, Оксани, Олексія, Степана Бандерів. Член ОУН. Після...
( ; 17 (29). 05. 1866, м. Єлизаветполь, нині Гянджі, Азербайджан – 13. 11. 1937, Тбілісі) – вірменський поет. Нар. поет Вірменії та Грузії (1923). Після встановлення рад. влади в Грузії був на держ. і парт. роботі. Г. – зачинатель вірм. пролетар. поезії. Автор зб. » («Пісні праці», 1906), «»...
(01. 09. 1923, с. В’язівка, нині Козельщин. р-ну Полтав. обл. – 13. 11. 2009, Запоріжжя) – лікар-хірург. Чоловік Галини, батько Наталії та Ніни Луценків. Доктор медичних наук (1962), професор (1962). Закін. Кишинів. мед. інститут (1950), де й працював до 1958. У 1959–61 – доцент Луган. мед....
(22. 06 (05. 07). 1905, станиця Бобрикова-Петрівська Луган. округу Катеринослав. губ., нині с. Бобрикове Антрацитів. р-ну Луган. обл. – 13. 11. 1947, Москва) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1940), професор (1941), член-кореспондент АН УРСР (1939). Сталінcька премія (1943)....
(25. 11. 1919, с. Ягодне, нині Нижньогородської обл., РФ — 13. 11. 2010, Київ, похований у с. Хотів Києво-Святошинського, нині Обухівського р-ну Київської обл.) — фахівець у галузі мисливствознавства. Доктор біологічних наук (1968), професор (1970). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди....
(15. 03. 1939, с. Мирча Бородян. р-ну Київ. обл. – 13. 11. 2022, Київ) – соціолог. Доктор філософських наук (1985), професор (1986). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2009). Закін. Київський університет (1969). Працював н. с. Інституту...
(08. 03. 1926, Київ – 13. 11. 2006, там само) – фармаколог, токсиколог. Доктор медичних наук (1975), професор (1997). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський медичний інститут (1957). Від 1960 працював в Інституті фармакології та токсикології АМНУ (Київ): зав. лабораторій...
( ; 17(29). 05. 1866, м. Єлизаветполь, нині Ґянджа, Азербайджан – 13. 11. 1937, Тбілісі) – вірменський поет. Зачинатель вірменської пролетарської поезії, народний поет Вірменії і Грузії (1923). Після встановлення більшов. влади в Грузії був на держ. і партійній роботі. Автор зб. «» («Пісні...
(05. 06. 1965, Чернігів – 13. 11. 2002, Одеса) – живописець. Син В. Буланого, брат І. Закамуліної. Член НСХУ (1993). Закін. Одес. художнє училище (1985; викл. Н. Мартинюк, Т. Єгорова). Працював художником цеху монум.-декор. мистецтва Одес. худож.-вироб. комбінату (1985–93). Захоплювався станк. і...
(15. 08. 1921, с. Бехтери, нині Голопристан. р-ну Херсон. обл. – 13. 11. 2006, Київ) – живописець і графік. Батько І. Зубковської-Скаканді, дід В. Скаканді. Заслужений художник УРСР (1972). Член НСХУ (1956). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський художній інститут (1953; викл. В. Касіян, І....
(05. 09. 1952, Кіровоград, нині Кропивницький – 13. 11. 2023, там само) – співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог. Народний артист України (2002). Професор (2003). Закінчила Одеську консерваторію (1980; кл. О. Благовидової, Г. Поліванової). Відтоді працювала в Кіровоградському педагогічному...
(19. 11. 1918, м. Варва, нині Черніг. обл. – 13. 11. 1995, Київ) – ветеринарний лікар. Учасник 2-ї світової війни. Урядові нагороди. Доктор ветеринарних наук (1974), професор (1976). Закін. Київ. вет. інститут, де й працював 1955–95 (нині Нац. університет біоресурсів і природокористування...
(15. 09. 1906, містечко Городище Черкас. пов. Київ. губ., нині місто Черкас. обл. – 13. 11. 1969, Москва) – організатор виробництва, фахівець у галузі артилерійського озброєння. Інж. генерал-майор артилерії (1944). Герой Соц. Праці (1942). Сталінcька премія (1946). Закін. Ленінгр. воєнно-мех....
(30. 01. 1854, станиця Переяславська, Кубань – 13. 11. 1914, м. Катеринодар, нині Краснодар, РФ) – педагог, громадський діяч. Дійсний член Товариства любителів вивчення Кубан. обл. Закін. церк.-парафіял. школу, курси серед. мед. персоналу і Кубан. учит. семінарію у станиці Ладозька. 12 р....
(16. 03. 1933, м. Коростень Київської, нині Житомирської обл. — 13. 11. 1989, Київ) — матеріалознавець. Доктор фізико-математичних наук (1971), професор (1972). Закінчив Київський політехнічний інститут (1955). Відтоді працював в Інституті проблем матеріалознавства АН УРСР (Київ): від 1968 —...
(01. 01. 1894, м. Кролевець, нині Сум. обл. – 13. 11. 1930, м. Ліптовський Мікулаш, нині Словаччина) – педагог. Закін. Черніг. духовну семінарію (1911), істор.-філол. факультет Варшав. університету (1915). Під час навч. у ж. «Вера и жизнь» публікував свої враження від подорожі до Криму (згодом...
(20. 10. 1956, с. Березоточа Лубенського р-ну Полтавської обл. – 13. 11. 2024, Черкаси) – архітектор. Член НСАУ (1986; від 1999 – голова Черкаської обласної організації). Заслужений архітектор України (2004). Народний архітектор України (2016). Дійсний член Української академії архітектури...
(05. 06. 1960, Харків – 13. 11. 2003, там само) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (2000). Закін. Харків. інститут радіоелектроніки (1982), де й працював відтоді (нині університет): від 2000 – професор кафедри фізики. Зробив внесок у розвиток квант.-біол. гіпотези; досліджував взаємодію...
(27. 09. 1923, Харкiв – 13. 11. 2014, там само) – поет, перекладач. Член НСПУ (1965–73, від 1990). Лауреат літ. премій ім. П. Тичини (1994) та В. Мисика (1995). Закін. спец. тех. курси на базі Норил. комбінату (1952). Від 1946 працював у тресті «Промшахтобуд» (Харків). Від 1947 за публiкацiю...
(18. 07. 1908, робітн. колонія Російський провіданс Маріуп. пов. Катеринослав. губ., нині у складі м. Маріуполь Донец. обл. – 13. 11. 1993, Донецьк) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1963), професор (1964). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1969). Закін. Дніпроп....
(15. 02. 1921, с. Шульганівка Чортків. р-ну Терноп. обл. – 13. 11. 1985, Тернопіль) – хірург. Доктор медичних наук (1973), професор (1983). Закін. Львів. мед. інститут (1947). Відтоді працював ординатором, зав. хірург. відділ. Бережан. рай. лікарні (Терноп. обл.). Від 1962 – у Терноп. мед....
(04. 04. 1923, с. Глибоке, нині Новосибір. обл., РФ – 13. 11. 1994, Київ) – політеконом. Доктор економічних наук (1964), професор (1965). Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1950), де й працював; 1954–63 – завідувач кафедри політекономії Ленінгр. інституту точної механіки і оптики;...
(25. 11. 1926, с. Новоолександрівка, нині Синельників. р-ну Дніпроп. обл. – 13. 11. 1971, с. Довге Іршав. р-ну Закарп. обл.) – композитор, культурний діяч. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960). Від 1945 мешкав на Закарпатті, працював методистом Великоберезнян. Будинку культури. 1954–71 – худож....
(07. 04. 1938, с. Новоархангельськ, нині смт Кіровогр. обл. – 13. 11. 2018, м. Знам’янка, Кіровогр. обл.) – поет. Член НСПУ (2004). Літ.-журналіст. премія ім. Ю. Яновського (1988). Закін. Літ. інститут у Москві (1971), ВПШ при ЦК КПУ (1975). Працював у редакціях рай. і міських газет Кіровогр....
(25. 02. 1941, м. Балта Одес. обл. – 13. 11. 2021, Львів) – тренер (баскетбол). Майстер спорту (1965). Заслужений тренер України (2001). Закін. Львів. інститут фізичної культури (1963). Від 1965 викладав на кафедрі фіз. виховання Нац. університету «Львівська політехніка»; водночас 1994–2004 –...
(30. 06. 1947, с. Бурканів Золотниківського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 13. 11. 2012, Тернопіль) — економіст. Доктор економічних наук (1992), професор (1994). Закінчив Київський торговельно-економічний інститут (1972). Працював у споживчій кооперації Чернівецької і...
(05. 06. 1927, с. Гать, нині Берегів. р-ну Закарп. обл. – 13. 11. 1977, Будапешт) – письменник, перекладач. Член СПУ (1961). Навч. у торг. школі м. Мукачеве (нині Закарп. обл.), Львів. фінанс.-екон. інституті. Працював за фахом; 1958–71 – ред. відділу угорськомовної літ-ри видавництва «Карпати»....
(27. 01. 1920, с. Мар’ятин, нині Малин. р-ну Житомир. обл. – 13. 11. 1996, Львів) – лікар-педіатр. Доктор медичних наук (1973), професор (1985). Учасниця 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Алма-Атин. мед. інститут (1944). У 1950–89 працювала у Львів. НДІ педіатрії, акушерства і спадк....
(10. 04. 1939, с. Казавчин Гайворон. р-ну Кіровогр. обл. — 05. 11. 2025, Одеса) – живописець, графік, художник-монументаліст. Чоловік Л. Ястреб. Заслужений художник України (2008). Член НСХУ (1987). Закін. Одес. художнє училище (1967; викл. Л. Токарева-Александрович). На творчій роботі. Наприкінці...
ПЕ́ПА Вадим Іванович (09. 01. 1936, с. Драбів Харківської обл., нині смт Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 04. 11. 2025, Київ) — письменник, сценарист, перекладач. Член НСПУ (1988). Премії імені І. Нечуя-Левицького (2007), імені О. Гончара (2014). Закінчив Київський університет імені Т....
(20. 10. 1956, с. Березоточа Лубенського р-ну Полтавської обл. – 13. 11. 2024, Черкаси) – архітектор. Член НСАУ (1986; від 1999 – голова Черкаської обласної організації). Заслужений архітектор України (2004). Народний архітектор України (2016). Дійсний член Української академії архітектури...
(19. 11. 1918, м. Варва, нині Черніг. обл. – 13. 11. 1995, Київ) – ветеринарний лікар. Учасник 2-ї світової війни. Урядові нагороди. Доктор ветеринарних наук (1974), професор (1976). Закін. Київ. вет. інститут, де й працював 1955–95 (нині Нац. університет біоресурсів і природокористування...
(21. 09. 1918, с. Замиралово, нині Свердлов. обл., РФ – 13. 11. 1995, м. Єкатеринбург, РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від жовтня 1939, на фронті від серпня 1942. Відзначився 26 жовтня 1943 у складі групи...
(15. 02. 1921, с. Шульганівка Чортків. р-ну Терноп. обл. – 13. 11. 1985, Тернопіль) – хірург. Доктор медичних наук (1973), професор (1983). Закін. Львів. мед. інститут (1947). Відтоді працював ординатором, зав. хірург. відділ. Бережан. рай. лікарні (Терноп. обл.). Від 1962 – у Терноп. мед....
(14(27). 11. 1910, с. Шестірня Херсон. пов. Херсон. губ., нині Широків. р-ну Дніпроп. обл. – 13. 11. 1975, Київ) – кінознавець, сценарист, педагог. Доктор мистецтвознавства (1967), професор (1968). Член СКінУ (1957). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. муз.-драм....
(справж. – Олексій Іванович; 15. 04. 1884, с. Лукавці, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл. – 13. 11. 1950, там само) – педагог, громадський діяч. Батько О. Киселиці. Закін. Чернів. учит. семінарію. Учителював у с. Мамаївці (нині Кіцман. р-ну Чернів. обл.). 1911 переїхав до с. Берегомет над Сіретом...
13 листопада 1918 – Західноукраїнська Народна Республіка). 1 листопада 1918 укр. військовики встановили контроль над усіма стратег....
13 листопада 1918 проголошено незалежну Латв. Респ. Її президентом став К. Улманіс (помер 1942 в ув’язненні у Красноводську, нині Туркмен-Баші, Туркменістан)....
13 листопада 1917 відбулися збройні сутички між штабом Київського військового округу, що підтримував Тимчасовий уряд, більшовицькими військовими частинами і українським полком, сформованим із делегатів третього Всеукраїнського військового з’їзду, що підтримував Українську Центральну Раду....
13 листопада 1943 німці організували потужний контрнаступ проти військ 1-го Українського фронту на київському напрямку....
13 листопада 1943 поновило роботу упр. заповідника. 30 травня 1944 постановою РНК УРСР «Про відновлення діяльності державного історико-культурного заповідника “Києво-Печерська лавра”» за заповідником закріплено верхню та нижню тер....
13 листопада 1918 затверджено Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії, проголошено ЗУНР....
13 листопада та остаточно 26 грудня 1943. У 39-ти братських та 26-ти одиночних могилах поховано 1523 воїна-визволителя....
13 листопада 1918 затв. «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», проголошено Західноукраїнську Народну Республіку....
13 листопада 1797 йшлося про 3 категорії каторж. робіт: у копальнях (м. Нерчинськ, Єкатеринбург), на сукон....
13 листопада 1918 – постали і Директорія, і нова держава – ЗУНР. Наступного дня гетьман П. Скоропадський проголосив Акт федерації з майбутньою небільшовицькою Росією та сформував новий уряд, з якого майже повністю усунув українців....
13 листопада 1943 військами 1-го Укр. фронту під командуванням генерала армії М. Ватутіна з метою визволення Києва та створення передумов для визволення всієї Правобереж....
13 листопада 1918 ухвалою Нац. Ради ЗУНР та наказом Держ. секр. військ. справ Д. Вітовського: стрілець, ст....
13 листопада 1993), про які було попереджено за 2 доби, що свідчить про існування чіткої залежності флюїд....
13 листопада) взяли участь 965 делегатів, серед яких 65 % складали есери, 10 % – соціал-демократи, 2 % – самостійники, решта – представники ін....
13 листопада 1918 Брестського мирного договору вона звільнилася і від виконання угод, досягнутих під час українсько-російських переговорів....
13 листопада 1943 військами Першого Українського фронту під командуванням генерала армії М. Ватутіна з метою визволення Києва та створення передумов для визволення всієї Правобереж....
13 листопада 1931 постановою Ради праці та оборони як держ. трест із дорож. і пром. будівництва у р-ні р....
13 листопада 1917, яка закликала добровольців ставати до лав Г.-Б. к. С. С. Її підписали: І. Лизанівський (голова), Г....
13 листопада 2001. Упродовж 10-ти р. видано 18 вип., кожен з яких присвячено одному-двом науковцям-ювілярам Інституту....
13 листопада 1941 до вересня 1943 с-ще було окуповане нім.-фашист. військами. У повоєн. час побл. А. виникли шахти, а разом з ними – нові с-ща, куди переселилось чимало мешканців А....
13 листопада 1918 у Відні накладом 5 тис. прим. спочатку як двотижневик, від 1915 – як тижневик. Усього вийшло 226 чисел....
13 листопада 1918 засн. рубрику «К воссозданию России». Фактично була інформ. органом очолюваного В. Шульгіним «Русского национального центра в Киеве», також висвітлювала діяльність «Русского союза на Украине» і товариства «Русь»....
13 листопада 1917 – сформовано Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців. М. Р. Литвин...