(псевд. і крипт.: А. Хванько, Хванько Кримський, Ївхимець, Панько Рогач, Мирза-Джафар, А. Е. К., А. К., А. Кр. та ін.; 03(15). 01. 1871, м. Володимир-Волинський, нині Волинська обл. – 25. 01. 1942, м. Кустанай, Казахстан) – сходознавець, мовознавець, літературознавець, історик, письменник,...
(15(28). 01. 1903, м. Єлисаветград, нині Кропивницький – 02. 04. 1997, Київ) – композитор, піаніст, громадський діяч. Чоловік О. Васильєвої, батько В. Мейтуса. Народний артист УРСР (1973). Заслужений діяч мистецтв Туркмен. РСР (1944). Сталінcька премія (1951). Державна премія України...
(Натан Михайлович; 02(15). 01. 1906, с. Розкішне, нині Гуляйпіл. р-ну Запоріз. обл. – 26. 11. 1987, Одеса) – письменник. Народився у сім’ї ремісника. Закін. пед. технікум у Мінську (1926), літ. відділ. 2-го Моск. університету (1931). Працював у ред. газет і журналів, у передвоєнні роки вчителював...
(псевд. – Лео Мол; 02(15). 01. 1915, м. Полонне, нині Хмельн. обл. – 11. 07. 2009, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – скульптор, маляр. Дійсний член Королів. канад. АМ (1973). Ордени Канади (1989), «За заслуги» 2-го ступеня (2001). Член НСХУ (1992). Закін. Інститут живопису, скульптури та...
(15. 01. 1948, м. Теофіполь, нині смт Хмельн. обл.) – цитолог. Доктор медичних наук (1989), професор (1991). Премія АМНУ (1999). Закін. Івано-Фр. мед. інститут (1972), де відтоді й працює (нині університет): від 1993 – завідувач кафедри мед. біології з курсом мед. генетики. Водночас від 1999 –...
(03(15). 01. 1879, м. Бахчисарай, нині АР Крим – 17. 04. 1938, Сімферополь, нині АР Крим) – кримськотатарський письменник, науковець. Прізвище походить від назви с. Акчокрак (нині в межах Бахчисарая), звідки родом його батько – селянин, який славився каліграфією араб. письма. А. успадкував цей...
(15. 01. 1894, с. Рогізне Сумського пов. Харківської губ., нині Сумського р-ну Сумської обл. — 03. 06. 1987, м. Міннеаполіс, похований у м. Сент-Пол, шт. Міннесота, США) — військовик, громадсько-політичний діяч. Чоловік В. Михалевич. Генерал-хорунжий Армії УНР. Навчався у Сумському реальному...
(15. 01. 1975, Харків) – лікар-онкохірург. Доктор медичних наук (2013), професор (2015). Закін. Харків. мед. університет (1997), де й працює від 1998: від 2015 – професор кафедри онкології. Вивчає патогенез, клін. перебіг та питання лікування пухлин щитоподіб. залози. Пр.: Иммунологические...
(псевд. – Ніна Наддніпрянська; 15. 01. 1906, Запоріжжя – 30. 06. 1976, Сідней) – балетмейстер, культурно-освітня діячка. Дружина Дмитра, мати Леоніда і Юрія Денисенків. Закін. Балетну академію у Варшаві (1933), школу укр. танцю В. Авраменка (1959). Разом з чоловіком та О. Телігою заснувала 1933...
(15. 01. 1890, с. Лавриків, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 05. 11. 1937, х. Биківня Броварського р-ну Київської обл., нині в межах Києва) — історик. Учень М. Грушевського. Закінчив гімназію у Львові. 1913—14 учителював у приватній українській школі імені М. Шашкевича у м. Перемишль (нині...
(15. 01. 1976, м. Куйбишев, нині Самара, РФ) – лікар-стоматолог. Дочка Валерія та Валентини Куцевляків, дружина О. Любченка. Доктор медичних наук (2012). Закін. Харків. мед. університет (1997). Від 1998 працює у Харків. мед. академії післядиплом. освіти: від 2014 – професор кафедри стоматології...
(15. 01. 1961, Київ) – актор, режисер. Закін. Воронез. інститут мистецтв (РФ, 1985). У 1985–2004 – актор Київ. театру драми та комедії на Лівому березі Дніпра. Відтоді знімається в кіно та займається реж. діяльністю. Реж. низки фільмів, серед яких – «Диявол із Орлі», «Янгол з Орлі» (обидва –...
(15. 01. 1938, м. Бєлиничі Могильов. обл., Білорусь – 05. 05. 2019, Донецьк) – фізіолог. Доктор медичних наук (1971), професор (1973), академік НАМНУ (2000). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1991). Герой України (2008). Премії ім. О. Богомольця (1982) та ім. В. Комісаренка (2000) НАНУ....
(справж. – Артур Генріхович; 03(15). 01. 1866, Могилів. пов. Поділ. губ. – 28. 07. 1960, Одеса) – історик, педагог. Доктор педагогічних наук (1940, без захисту дис.), професор (1925). Закін. Новорос. університет в Одесі (1892). Відтоді учителював в Одесі; 1896–1903 – у м. Псков (Росія) і...
(15. 01. 1921, с. Високе, нині Брусилів. р-ну Житомир. обл. – 10. 01. 2012, Київ) – фізик-оптик. Доктор фізико-математичних наук (1962), професор (1963), академік НАНУ (1982). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1991). Державна премія УРСР у галузі н. і. т. (1963, 1981). Золота медаль ім. В....
(15. 01. 1914, м. Дубно Волин. губ., нині Рівнен. обл. – 12. 10. 2008, м. Галландейл, шт. Флорида, США) – письменник, публіцист, політичний діяч. Брат Г. В’юн. Член-кореспондент УВАН у США. З поч. 1-ї світової війни родина Г. переїхала до м. Яготин (нині Київ. обл.). Під час навчання у школі...
(02(15). 01. 1910, С.-Петербург – 18. 12. 1994, Київ) – музикознавець, органіст, педагог. Чоловік В. Бакєєвої, батько Івана, дід Олени Котляревських. Професор (1964). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1954). Член СКУ (1957). Закін. Ленінгр. консерваторію (нині С.-Петербург, істор.-теор. ф-т,...
(Милев Гео; справж. – Георги Милев Касабов; 15. 01. 1895, м. Раднево Старозагор. обл., Болгарія – 15. 05. 1925, Софія) – болгарський поет, публiцист, перекладач. Один із чільних представників експресiонiзму в болгар. лiт-рi. Навч. у Старозагор. г-зiї (1907–11), вивчав роман. фiлологiю в Софiй....
(15. 01. 1980, Львів) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (2019). Закінчив Львівський медичний університет (2001), де відтоді й працює: від 2010 — доцент кафедри поліклінічної справи і сімейної медицини. Водночас займається лікарською практикою; за сумісництвом від 2021 — професор кафедри туризму...
(15. 01. 1953, Київ – 13. 03. 2023, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (1999), професор (2005). Закін. Криворіз. пед. інститут (1974), Дніпроп. металург. інститут (нині Дніпро, 1983). Від 1976 працював у ВНДПІ гірничоруд. машинобудування та...
(02(15). 01. 1913, м. Переславль-Залеський, нині Ярослав. обл., РФ – 24. 04. 1992, Одеса) – лікар-офтальмолог. Син Валентина, брат Михайла Войно-Ясенецьких. Доктор медичних наук (1961), професор (1963). Закін. Ташкент. мед. інститут (1940). Працював лікарем у Наманґані та Урґенчі (нині...
(15. 01. 1960, Одеса) – мовознавець. Доктор філологічних наук (2002), професор (2003). Закін. Одес. університет (1985), де й працює: від 2003 – професор кафедри української мови, водночас 2004–07 – заступник декана філол. факультету з наукової роботи. Наукові дослідження: сугестивна лінгвістика,...
(15. 01. 1942, м. Коломия Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – співачка (мецо-сопрано), педагог. Професор (2004). Заслужений діяч мистецтв України (2003). Премія ім. В. Стефаника (1998). Лауреатка міжнар. конкурсу «Золоті трембіти» (Івано-Франківськ, 2000, 1-а премія). Закін. Івано-Фр. пед....
(15. 01. 1959, Кіровоград, нині Кропивницький) — музикознавець, музичний критик, педагог. Кандидат мистецтвознавства (1994). Член НСКУ (1995). Закінчила Одеську консерваторію (1983; кл. Р. Розенберг) та аспірантуру при Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнографії АНУ (Київ, 1993;...
(15. 01. 1952, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) – лікар-нейрохірург. Доктор медичних наук (2000). Закін. Чернів. мед. інститут (1975). Працювала лікарем; від 1979 – в Інституті нейрохірургії АМНУ (Київ). Наук. діяльність присвяч. проблемам пологової черепно-мозк. травми та її ускладнень,...
(15. 01. 1968, м. Дебальцеве Донец. обл.) – лікар. Дружина А. Дорофєєва. Доктор медичних наук (2005). Майстер спорту міжнародного класу з плавання. 7-раз. чемпіона СРСР, 3-раз. чемпіонка Спартакіади народів СРСР; призерка Кубка Європи 1985. Закін. Донец. мед. інститут (1991), де й працювала...
(15. 01. 1911, м. Лібава, нині Лієпая, Латвія – 15. 08. 1981, м. Маріуполь Донец. обл.) – промисловець. Кандидат технічних наук (1968). Герой Соц. Праці (1966). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1972). Закін. Дніпроп. металург. інститут (1933). Працював до 1937 на Таганроз. металург....
(15. 01. 1966, м. Боярка Києво-Святошин. р-ну Київ. обл.) – кінооператор, фотохудожник, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2008). Член НСКінУ (1993). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1989; викл. М. Чорний). Відтоді працює на Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (Київ) та...
(15. 01. 1977, Київ) — графік, живописець, медіахудожниця, дизайнерка. Дочка Н. Коваленко, прийомна дочка Миколи, зведена сестра Наталії Павлусенків. Премія імені Г. Нарбута Київської організації НСХУ (2022). Членкиня НСХУ (2003). Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та...
(15. 01. 1971, Харків) – лікар-терапевт. Син Миколи, онук Олексія Коржів. Доктор медичних наук (2003), професор (2007). Закін. Харків. мед. інститут (1994). Працював в Інституті терапії АМНУ (1997–2001); доцент кафедри клін. фармації Нац. фармацевт. університету (2001–03; обидва – Харків); від...
(псевд. – Ґрегіт, Різун; 15. 01 або 02. 1915, м. Снятин, нині Івано-Фр. обл. – 24. 02. 1946, с. Глибока Богородчан. р-ну Івано-Фр. обл.) – військовик. Член ОУН (від 1932), згодом повіт., а потім окруж. провідник ОУН, сотник, на поч. 1946 – майор УПА, командир Станіслав. тактичного відтинка (ТВ)...
(15. 01. 1924, м. Сарапул, Удмуртія, РФ – 02. 09. 1995, Київ) – артист балету, балетмейстер, педагог. Доц. (1983). Заслужений працівник культури України (1973). Закін. Київ. хореогр. училище (1941; викл. К. Васіна, Н. Верекундова), інститут культури (1979). У 1942–63 – соліст Київ. театру опери...
(15. 01. 1955, с. Велика Благовіщенка Горностаївського, нині Каховського р-ну Херсонської обл.) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1982), професор (2001), член-кореспондент НАНУ (2021). Державна премія України в галузі науки і техніки (2018), премії імені В. Хрущова (2005) та імені М....
(15. 01. 1925, м. Спаськ, нині Спаськ-Дальній Примор. краю, РФ – 18. 08. 1978, смт Котельва Полтав. обл.) – живописець, графік. Член СХУ (1971). Закін. Запоріз. художню студію (1955; викл. Ф. Шевченко). На творчій роботі. Учасник респ., всесоюз., зарубіж. мистецьких виставок від 1955. Персон. – у...
(15. 01. 1949, Москва) – фізико-хімік (фахівець у галузі хімії комплексних сполук перехідних металів, кінетики і механізму реакцій переносу електрона). Доктор хімічних наук (1990), член-кореспондент НАНУ (2021). Закінчив Московський університет (1971). Працював у НДІ нафтохімічної промисловості...
(Кабанов Виктор Александрович; 15. 01. 1934, Москва – 31. 03. 2006, там само) – російський хімік. Учень В. Каргіна. Доктор хімічних наук (1966), академік РАН (1987), іноз. чл. Бельгій. Королів. академії (1989) та НАНУ (2000). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. університет (1956), де відтоді й...
(15. 01. 1952, с. Салкуца Кайнарського р-ну, Молдова) — фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1999), професор (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Державна премія України в галузі науки і техніки (2004). Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (нині...
(15. 01. 1947, Харків – 17. 01. 2005, там само) – композитор, педагог. Син П. Колобкова. Канд. мистецтвознавства (1994), доцент (1996). Член НСКУ (1974). Закін. Харків. інститут мистецтв (1970, кл. фортепіано Р. Горовиць; 1973, кл. композиції Д. Клебанова) та аспірантуру при Держ....
(15. 01. 1994, c. Залужжя Яворівського р-ну Львівської обл. — 21. 04. 2023, с. Діброва Краматорського р-ну Донецької обл., похований 25. 04. 2023 у м. Яворів) — військовик. Солдат. Герой України (2024, посмертно). Здобув освіту різьбяра у Художньому ПТУ імені Й. Станька (смт Івано-Франкове, нині...
(Wyspiański Stanisław; 15. 01. 1869, Краків – 28. 11. 1907, там само) – польський письменник, художник, театральний діяч. Один із представників польс. модернізму 19 – поч. 20 ст. Належав до лівого крила групи «Młoda Polska». Закін. Краків. школу красних мистецтв (1895; викл. В. Лушкевич, Я....
(15. 01. 1942, м. Саратов, РФ) – художник монументального мистецтва, графік, живописець і скульптор. Брат Віктора, чоловік Наталії, батько Марії Левчишиних. Член НСХУ (1974). Державні нагороди. Закін. Київський художній інститут (1967; майстерня В. Касіяна), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1971;...
(15. 01. 1870, с. Уховецьк, нині Ковел. р-ну Волин. обл. – 06. 09. 1934, м. Борзна Черніг. обл.) – живописець, культурний діяч, педагог. Батько І. Лазарчука. Навч. у ковел. іконописця (1880–82), живопис. майстерні Почаїв. лаври (нині Терноп. обл., 1886–89), удосконалювався у Лавр. рисув. школі...
(03(15). 01. 1865, м. Бердянськ Таврій. губ., нині Запоріз. обл. – ?) – фахівець у галузі двигунобудування. Закін. реал. училище у Севастополі (1882), Вищу тех. школу у м. Мюнхен (Німеччина, 1886). Працював у Німеччині: інж. на ф-ках «Ландес» у Мюнхені (1887–88) та «Кьоберс-Айзенверк» у Гамбурзі...
(15. 01. 1978, Вінниця) — майстриня декоративного розпису. Членкиня НСМНМУ і НСХУ (2023). Закінчила Вінницький педагогічний університет (2006), курси з самчиківського розпису в студії «UAmaze» (2018; керівник В. Раковський), розпису фунтиком (керівник А. Петрова), петриківського розпису (керівник...
(03(15). 01. 1833, с. Попівка, нині Конотоп. р-ну Сум. обл. – 21. 12. 1910(03. 01. 1911), м. Кисловодськ, нині Ставроп. краю, РФ) – історик права. Доктор права (1868). Закін. Ніжин. ліцей князя Безбородька (1855), Університет св. Володимира у Києві (1860). Від 1861 працював у Рішельєв. ліцеї...
(15. 01. 1925, с. Цибулеве Знам’ян. р-ну, нині Кіровогр. обл.) – кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв України (2005). Член НСКінУ (1989). Учасник 2-ї світової війни. Закін. істор. факультет Кіров. пед. інституту (РФ, 1950), ВДІК (Москва, 1955; майстерня Г. Александрова). Поставив на...
(15. 01. 1976, Одеса) — лікар-реабілітолог. Дочка Костянтина, онука Дмитра Бабових. Доктор медичних наук (2011), професор (2022). Закінчила Одеський медичний університет (1998). Працювала лікарем, зокрема 2002—07 очолювала відділення санаторію ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»; 2009—15 — старший науковий...
(15. 01. 1919, с. Щегольок Курської губ., РФ – 07. 02. 2004, с. Пархомівка Краснокут. р-ну Харків. обл.) – музеєзнавець, мистецтвознавець, педагог. Заслужений працівник культури України (1995). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Навч. у Київ., закін. Харків. університет (1949). Під час 2-ї...
(15. 01. 1938, с. Синякове, нині у складі м. Чортків Терноп. обл.) – скульптор,педагог. Заслужений художник України (2000). Член НСХУ (1999). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1970; викл. А. Бокотей, Д. Крвавич, Ю. Лащук, З. Флінта). Відтоді –...
(15. 01. 1874, с. Великі Пріцьки Канівського пов. Київської губ., нині Обухівського р-ну Київської обл. — 26. 01. 1944, Варшава) — церковний діяч, капелан. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закінчив Київську духовну семінарію і 2 курси юридичного факультету Університету св. Володимира у Києві. 1894...
(15. 01. 1965, Тернопіль) – фізик, фахівець у галузі екологічної безпеки. Канд. фіз.-мат. (1996), д-р тех. (2013) н. Закін. Львівський університет (1990). Відтоді працював у НДІ побут. радіоелектрон. апаратури; 1991–2013 – у Нац. лісотех. університеті (обидва – Львів): 2000–13 – доцент кафедри...
(15. 01. 1942, с. Путковське Івановської обл., РФ) – промисловець. Кандидат технічних наук (1992). Закінчив Одеський технологічний інститут (1969). Працював інженером-конструктором Конотопського заводу «Червоний металіст» (Сумська обл., 1970–73); начальником відділу (1973–77), головним інженером...
(15. 01. 1919, с. Валегоцулове, нині Долинське Ананьїв. р-ну Одес. обл. – 06. 11. 2010, Кишинів) – актриса. Нар. арт. Молд. РСР (1957), СРСР (1974). Орден Респ. Молдова (1994). Державні нагороди СРСР. Закін. Одес. театр. училище (1937; викл. Л. Мацієвська). Відтоді до 1989 – арт. Молд. муз.-драм....
(15. 01. 1966, Ужгород) — економіст. Дочка М. Лендєла, дружина М. Газуди. Доктор економічних наук (2016), професор (2019). Закінчила Ужгородський університет (1988). Працювала на виробництві. Від 1999 — в Ужгородському університеті: від 2016 — професор кафедри економіки підприємства. Вивчає...
(15. 01. 1937, с. Новосільське Лебедин. р-ну Харків., нині Сум. обл. – 05. 02. 2017, Київ, похов. у м. Лебедин) – поет, гуморист, журналіст. Член НСПУ (1966). Літ. премія ім. Олександра Олеся (2003). Закін. Ніжин. пед. інститут (Черніг. обл., 1961). Працював у ред. г. «Радянська освіта», ж....
(Иванов-Холодный Гор Семёнович; 15. 01. 1928, с-ще Леніно, нині Царицино Моск. обл.) – російський астрофізик. Доктор фізико-математичних наук (1967), професор (1977). Заслужений діяч науки РРФСР (1991). Державна премія РРФСР у галузі н. і т. (1985). Закін. Моск. університет (1950). Відтоді...
(02(15). 01. 1915, с. Маячка Кобеляц., нині Нехворощан. р-ну Полтав. обл. – 22. 01. 2009, Київ) – випробувач ракетно-космічної техніки, правозахисник. Закін. Сталін. ІНО (нині Донецьк, 1939), Вище артилер. училище в Москві (1941). Учасник 2-ї світової війни, командував гвардій. міномет. частинами...
(15. 01. 1965, Київ) — фахівець у галузі насінництва. Доктор сільськогосподарських наук (2016), член-кореспондент НААНУ (2020). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1987). Відтоді працює в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків НААНУ (Київ): від 2011 — завідувач сектору...
(15. 01. 1930, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 23. 12. 1990, Київ) – художник театру і кіно. Член СКінУ (1974). Закін. Харків. худож. інститут (1958). Працював у Харкові: гол. художник студії телебачення; художник-постановник укр. драм. театру ім. Т. Шевченка і ТЮГу; від 1968 –...
(15. 01. 1904, Суми – 1984, Харків) – фахівець у галузі вогнетривів, кераміки, жаростійких матеріалів. Доктор технічних наук (1943), професор (1951). Державні нагороди СРСР. Член СК СРСР (1970). Закін. Харків. технол. інститут (1928). Відтоді працював з перервою у ВНДІ вогнетривів (Харків):...
(15. 01. 1976, м. Куйбишев, нині Самара, РФ) – лікар-стоматолог. Дочка Валерія та Валентини Куцевляків, дружина О. Любченка. Доктор медичних наук (2012). Закін. Харків. мед. університет (1997). Від 1998 працює у Харків. мед. академії післядиплом. освіти: від 2014 – професор кафедри стоматології...
(15. 01. 1976, Одеса) — лікар-реабілітолог. Дочка Костянтина, онука Дмитра Бабових. Доктор медичних наук (2011), професор (2022). Закінчила Одеський медичний університет (1998). Працювала лікарем, зокрема 2002—07 очолювала відділення санаторію ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»; 2009—15 — старший науковий...
(дівоче – Неділенко; 15. 01. 1976, м. Макіївка Донец. обл.) – легкоатлетка (біг). Майстер спорту (1996), майстер спорту міжнародного класу (1997), заслужений майстер спорту України (2008). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2008). Закін. Донец. академію упр. (2001), Донец. університет (2012)....
(Иршаи Евгений Маркович; 15. 01. 1951, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський композитор, музикознавець, піаніст, педагог. Доктор філософії (2008). Премії ім. Я. Беллу (2001), ім. Д. Задора (2007). Зарубіж. чл. НСКУ (2007), чл. CK РФ (1979), Словаччини (1993). Закін. Ленінгр. консерваторію...
(15. 01. 1951, м. Жмеринка Вінн. обл. – 08. 02. 2014, там само) – письменник, священик. Член НСПУ (1996). Закін. Вінн. пед. інститут (1977). Учителював, очолював Жмерин. рай. будинок творчості школярів (смт Браїлів). 1995 прийняв сан священика, від 2000 – настоятель Свято-Покров. церкви у с....
(15. 01. 1926, м. Монастириська, нині Терноп. обл. – 04. 06. 1981, Краків) – мовознавець. Доктор філології (1976). У Кракові 1950–53 навч. у Вищій пед. школі, 1955 захистив магістер. роботу в Яґеллон. університеті під керівництвом В. Ташицького. Працював від 1953 у Вищій пед. школі: від 1969 –...
(Ptaśnik Jan; 15. 01. 1876, с. Міклюшовіце, нині Малопольського воєводства, Польща — 22. 02. 1930, Львів, похований у с. Завадів, нині Яворівського р-ну Львівської обл.) — польський історик. Доктор філософії (1903), габілітований доктор історії (1907), дійсний член Польської АН (1929). Навчався у...
(19. 10. 1910, с. Іванівці, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл. – 15. 01. 1978, Ужгород) – живописець, графік, художник театру і педагог. Батько І. Манайла, дід В. Манайло-Приходько. Народний художник УРСР (1977). Член СХУ (1946). Навч. у Праз. вищій худож.-пром. школі (1928–34; викл. Е. Гофбауер, З....
(09(21). 06. 1882, х. Семиротівщина Лебедин. пов. Харків. губ., нині знято з обліку – 15. 01. 1967, Нью-Йорк) – живописець, поет, літературний і художній критик, видавець. Брат Володимира та Миколи Бурлюків і Людмили Бурлюк-Кузнецової. Навч. у Казан. (1898–99) і Одес. (1899– 1901, 1910–11) худож....
(29. 07(11. 08). 1905, с. Лозове побл. м. Ромни Полтав. губ., нині у складі міста, Сум. обл. – 15. 01. 1980, Київ) – кераміст, керамолог, мистецтвознавець. Канд. мистецтвознавства (1966). Член СХУ (1939). Навч. у Глин. тех.-керам. профшколі (1924–26), Межигір. худож.-керам. інституті (нині Київ....
(07. 08. 1920, с. Станіславівка, нині Новоархангел. р-ну Кіровогр. обл. – 15. 01. 2005, Київ) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1962), професор (1964). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. університет (1945). Працював старший викладач (від 1949), завідувач кафедри української мови...
(14(26). 05. 1877, с. Підлипне Конотоп. пов. Черніг. губ., нині Конотоп. р-ну Сум. обл. – 15. 01. 1949, Львів) – правознавець, літературознавець. Син Олександра, брат Бориса та Катерини Лазаревських. Середню освіту здобув 1895 у 4-й Київ. гімназії, серед викл. якої особл. вплив на Л. справив О....
(15. 07. 1893, С.-Петербург, за ін. даними – Київ – 15. 01. 1971, Канар. о-ви, Іспанія) – політичний діяч, провідник масонського руху в Україні. Син К. Моркотуна. Навч. на істор.-філол. і юрид. ф-тах Університету св. Володимира у Києві. Працював адвокатом, був присяж. повіреним. Водночас 1914–18...
(22. 05. 1951, Київ – 15. 01. 2000, там само) – актор, режисер. Син П. Іванова, брат Л. Пішої, онук М. Жовтобрюха. Народний артист України (1998). Член НСКінУ (1978). Закінчив акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва (1972). Відтоді працював на Національній кіностудії...
(29. 02. 1944, с. Яблучне Великописарів. р-ну Сум. обл. – 15. 01. 2003, с. Бучак Канів. р-ну Черкас. обл.) – поет. Член НСПУ (1977). Літ. премії ім. П. Усенка (1977), ім. П. Тичини (1987). Закін. Сум. пед. інститут (1966). Учителював, працював у ЗМІ, у видавництвах «Молодь» і «Дніпро» (обидва –...
(25. 02. 1902, м-ко Хащувате Гайсинського пов. Подільської губ., нині село Голованівського р-ну Кіровоградської обл. — 15. 01. 1973, Вашинґтон, похований у м-ку Бавнд-Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — архітектор, художник. Дійсний член Української вільної академії наук і НТШ. Учасник воєнних дій...
(03. 03. 1954, смт Ланчин Надвірнян. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл. – 15. 01. 2017, Івано-Франківськ) – архітектор. Державна премія УРСР у галузі архітектури (1988) за проект комплекс. реконструкції вул. Радянська (нині Незалежності) та створення пішохід. зони в Івано-Франківську. Член...
(13. 12. 1887, с. Деребчин Ямпільського пов. Подільської губ., нині Жмеринського р-ну Вінницької обл. — 15. 01. 1961, Варшава) — живописець, графік і сценограф. Брат З. Пронашка. Навчався у Краківській академії мистецтв (1909—10; викладачі Л. Вичулковський, С.-М. Дембіцький). 1914—17 — у м....
(Дульзон Андрей Петрович; 27. 01. 1900, с. Прейс Самар. губ., Росія – 15. 01. 1973, м. Томськ, РФ) – російський мовознавець. Закін. Саратов. університет (1929). Працював 1930–34 кер. Центр. бюро наук. вивчення діалектів АРСР німців Поволжя; 1936–41 – у Саратов. пед. інституті: від 1940 – проф.;...
(05. 03. 1933, Одеса – 15. 01. 2013, Харків) – графік. Чоловік Л. Надєждіної. Член НСХУ (1971). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1957; викл. М. Жук, М. Павлюк, Т. Порожняк). Відтоді працював у Харків. худож. училищі; 1971–2000 – голова секції декор.-ужитк. мистецтва...
(04. 12. 1922, с. Мар’янівка, нині Карлів. р-ну Полтав. обл. – 15. 01. 1994, Полтава) – хоровий диригент, композитор, фольклорист. Заслужений артист УРСР (1973). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Київську консерваторію (1954; кл. Е. Скрипчинської). Відтоді...
(01. 01. 1942, с. Ребедайлівка Кам’ян. р-ну, нині Черкас. обл. – 15. 01. 2015, Сімферополь) – поет, перекладач. Член НСПУ (1979). Заслужений діяч мистецтв АР Крим (2000). Премія ім. С. Руданського АР Крим (1994). Закін. Крим. пед. інститут (Сімферополь, 1970). Працював у обл. г. «Крымская...
(05. 10. 1941, м. Рибінськ Ярослав. обл., РФ – 15. 01. 2007, Київ) – живописець. Член НСХУ (1989). Закін. Дніпроп. художнє училище (1962; викл. К. Беркута, М. Боровський, М. Родзін). На творчій роботі. Учасник обл., респ. та всесоюз. мистецьких виставок від 1966. Персон. – у Києві (1988),...
(10. 09. 1999, м. Ізюм Харківської обл. — 15. 01. 2023, м. Бахмут Донецької обл.) — військовик. Солдат. Герой України (2024, посмертно). Дитячі та юнацькі роки минули у с-щі Вільшани Дергачівського, нині Харківського р-ну. У грудні 2019 призваний на строкову службу, у квітні 2020 підписав...
(справж. – Беніке фон Лео-Авґуст; 1884 – 15. 01. 1921, Харків) – біолог. Закін. Харків. університет (1906). Учень В. Арнольді. Від 1907 – лаборант, від 1914 – приват-доцент Харків. університету. Основні напрями наук. досліджень: тератологія та ембріологія вищих рослин, мікологія. Дослідив...
(10. 02. 1920, с. Германівка, нині Обухів. р-ну Київ. обл. – 15. 01. 2004, Вільнюс) – перекладачка. Сестра Л. Коваленка. Член НСПУ (1996). Учасниця 2-ї світової війни. Закін. Київський медичний інститут (1947). Працювала лікарем-ординатором (1948–65), завідувач відділу очних захворювань Вільнюс....
(за ін. даними – Андрійович; сцен. псевд. – Недоля; 07. 12. 1886, Київ – 15. 01. 1968, м. Бетлехем, шт. Пенсильванія, США) – актор, режисер. 1907 вступив до трупи М. Кропивницького. 1910–14 – реж. аматор. театру залізничників у Києві. Під час Визв. змагань 1917–21 – сотник Армії УНР. Від 1920 – у...
(Maretić Tomislav; 13. 10. 1854, м. Вировитиця, нині Хорватія – 15. 01. 1938, Заґреб) – хорватський мовознавець, лексикограф. Іноземний дійсний член НТШ (1924). Закінчив філософський факультет Заґребського університету за спеціальністю «слов’янознавство та класична філологія». Згодом склав...
(07. 03. 1934, Дніпропетровськ, нині Дніпро – 15. 01. 2017, Київ) – кінооператор, педагог. Член НСКінУ (1979). Закін. Київ. політех. інститут (1956). Від 1960 працював у Київ. інституті автоматики. Від 1967 – нач. кінофотолаб. з підвод. зйомок об’єдн. з підвод. діяльності «Океанія» АН УРСР...
(04. 02. 1947, м. Алатир, Чувашія, РФ — 15. 01. 2022, Харків) — військовик. Брат С. Пічугіна. Кандидат військових наук (2003), професор (2007). Державна премія України в галузі науки і техніки (2010). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2009). Закінчив Полтавське зенітне артилерійське...
(08(20). 04. 1889, м. Ніжин, нині Чернігівської обл. — 15. 01. 1941, Київ, похований у Москві) — фольклорист, літературознавець. Син Матвія, брат Бориса Соколових. Доктор філологічних наук (1936), академік АН УРСР (1939). Закінчив Московський університет (1911). Працював у середніх та вищих...
(25. 08(07. 09). 1907, м. Астрахань, Росія – 15. 01. 1984, Москва) – балетмейстер, режисер, педагог. Доктор мистецтвознавства (1970). Народний артист СРСР (1969). Сталінcька премія (1943, 1946). Закін. Хореогр. училище (1926; викл. В. Пономарьов), режисер. відділ. Театр. технікуму (1932; викл. С....
(22. 02. 1932, м. Ходорів, нині Стрийського р-ну Львівської обл. – 15. 01. 2024, Львів) – графік. Член НСХУ (1971). Дипломи республіканських та всесоюзних конкурсів книжкового мистецтва. Закінчив Український поліграфічний інститут у Львові (1956; викладачі В. Бунов, В. Форостецький). Працював...
(18. 02(02. 03). 1894, містечко Коростишів Київ. губ., нині місто Житомир. обл. – 15. 01. 1976, Житомир) – мовознавець, перекладач. Син Михайла, брат Павла Кудрицьких. Закін. 2-у Житомир. гімназію (1912), істор.-філол. факультет Університету св. Володимира у Києві (1917), водночас 1916–17 –...
(13. 03. 1866, м. Вольмер Ліфлянд. губ., нині Вальмієра, Латвія – 15. 01. 1921, Одеса) – лікар-фармаколог. Магістр фармації (1890), д-р медицини та хірургії (1897; Берлін). Закін. Юр’єв. (нині Тартус.) університет (Естонія, 1884). Працював лікарем у Тульській губ. (1884–86). У 1886–88, 1891–95...
(Bahr Hermann; 19. 07. 1863, Лінц, Австрія – 15. 01. 1934, Мюнхен) – австрійський письменник, публіцист. Вивчав античність і право в університетах Відня, Ґраца, Чернівців і Берліна. 1888–89 жив у Парижі, де написав свій перший великий твір «Die Grosse Sude» («Великий гріх»). Від 1890 –...
(18(30). 05. 1892, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 15. 01. 1962, Київ) – лікар-терапевт. Доктор медицини (1935), професор (1934), академік АМН СРСР (1953) та АН УРСР (1957). Заслужений діяч науки УРСР (1946). Сталінcька премія (1951). Державні нагороди СРСР. Закін. Університет св. Володимира у...
(01(14). 09. 1915, містечко Єнакієве, нині місто Донец. обл. – 15. 01. 2002, Київ) – живописець. Дружина Петра, мати Оксани та Ольги Сльот, М. Шевченка, бабуся Н. Кохаль, Оксани і Галини Попінових. Член НСХУ (1946). Закін. Київський художній інститут (1946; викл. М. Бойчук, П. Волокидін, О....
(сценіч. – Акимов; 17(29). 01. 1867, Москва – 15. 01. 1930, Дніпропетровськ) – співак (бас), режисер, музично-громадський діяч, педагог. Брат М. Енгеля-Крона. Закін. Муз.-драм. училище Моск. філармоній. товариства (1895; кл. Ю. Махіної). Удосконалювався в Є. Ряднова. Дебютував 1896 у Казані...
(псевд.: Партицький, Романецький; 15. 08. 1873, х. Романця побл. с. Конюшків, нині Бродів. р-ну Львів. обл. – 15. 01. 1943, Львів) – історик, греко-католицький священик, письменник. Доктор філософії Віден. університету (1914). Закін. нім. гімназію у Бродах (1893), навч. у Греко-катол. семінарії у...
(20. 05. 1937, с. Сьомаки Жмерин. р-ну Вінн. обл. – 15. 01. 2009, Київ) – перекладач, поет. Член НСПУ (1989). Навч. у Літ. інституті в Москві (1966–69). Від 1959 працював позаштат. художником-графіком у видавництвах Києва. Учасник респ. і всесоюз. книжк. виставок. Як поет дебютував в альманасі...
(07. 02. 1926, м. Курськ, РФ – 15. 01. 2004, м. Гродно, Білорусь) – психолог. Доктор психологічних наук (1978), професор (1981), академік Нац. академії освіти Респ. Білорусь. Заслужений діяч науки Респ. Білорусь. Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1950). Працювала викл. Микол....
(10. 03. 1928, с. Пилівка, нині Охтирського р-ну Сумської обл. — 15. 01. 2017, Львів) — скульптор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1980). Член НСХУ (1962). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953; викладачі І. Севера, Г. Леонов), де й працював (нині Львівська АМ):...
(26. 06. 1937, с. Сабла, нині Партизанське Сімферопольського р-ну, АР Крим — 15. 01. 2016, Київ) – історик, політичний діяч. Доктор юридичних наук (1995), професор (2000). Народний депутат України (2012—14). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1965). Відтоді працював перекладачем з...
(01. 09. 1876, Кишинів – 15. 01. 1950, Прага) – літературознавець. Доктор (1914). Закін. істор.-філол. факультет Новорос. університету (Одеса, 1900), де відтоді й працював: від 1904 – приват-доцент, від 1914 – ординар. професор кафедри російської мови та словесності, 1912–16 – проректор. Наукові...
(Infeld Leopold; 20. 08. 1898, Краків – 15. 01. 1968, Варшава) – польський фізик. Член Польс. АН (1952). Закін. Яґеллон. університет (Краків, 1921, ступ. д-ра з теор. фізики). Учителював. 1930–36 – доцент кафедри теор. фізики Львів. університету (з перервою 1933–35, коли удосконалював знання у...
(09(21). 05. 1898, с. Павлівка, Запоріжжя – 15. 01. 1970, Сідней) – військовик, громадський діяч. Чоловік Ніни, батько Леоніда і Юрія Денисенків. Військ. освіту здобув у м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ, 1917), інж. – у Варшаві (1926). Під час Визв. змагань 1917–21 служив у 1-му Залізнич....
(Каштелян Сергей Андреевич; 18(31). 07. 1910, м. Боровичі, нині Новгород. обл., РФ – 15. 01. 1995, Москва) – російський режисер естради і цирку, керівник джаз-оркестрів, педагог. Нар. арт. РРФСР (1985). Навч. у Муз. технікумі (1927–30; кл. фортепіано), закін. Технікум цирк. мистецтва (1934;...
(25. 10(06. 11). 1867, с. Медведівка Чигирин. пов. Київ. губ., нині Чигирин. р-ну Черкас. обл. – 15. 01. 1938) – церковний діяч. Батько Б. Крупницького. Закін. духовне училище. Від 1887 служив дияконом у рідному селі; 1895–1931 – у Свято-Микол. соборі в Черкасах. Після закриття собору не мав...
(Kętrzyński Wojciech; справж. – Адальберт фон Вінклер; Adalbert von Winkler; 11. 07. 1838, м. Льотцен, нині м. Гіжицко Вармін.-Мазур. воєводства, Польща – 15. 01. 1918, Львів) – польський історик. Дійсний член Польс. академії знань (1886), Археол. товариства у Москві (1897), почес. чл. Істор....
(1886, за ін. даними – 1888, Кишинів – 15. 01. 1930, Париж) – живописець, педагог. Навч. у Кишинів. комерц. училищі (до поч. 1900-х рр.), Моск. училищі живопису, скульптури та архітектури (1904–10) і студії-майстерні І. Машкова (від 1904). Член моск. об’єдн. «Бубновый валет» (1912–17; виставки...
(21. 09. 1985, Луцьк — 15. 01. 2023, м. Бахмут Донецької обл., похований 21. 01. 2023 у рідному місті) — військовик, спецпризначенець. Капітан. Герой України (2023, посмертно). Служив у Центрі спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України. Брав участь в антитерористичній операції та операції...
(12. 08. 1925, с. Чувалачі Ташкент. обл., Узбекистан – 15. 01. 1992, Київ) – фахівець у галузі теплофізики та приладобудування. Доктор технічних наук (1978), професор (1973). Член-кореспондент АНУ (1976). Закін. Київ. політех. інститут (1949). Працював 1949–51 на Одес. суднобуд. і судноремонт....
(15(27). 09. 1828, м. Желехів Привіслин. краю, Польща – 02(15). 01. 1911, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл.) – мистецтвознавець, художник, видавець. Член Поділ. істор.-арх. товариства (від 1886), Рос. геогр. товариства (1875), Антропол. комісії Краків. АН (від 1876), член-кореспондент...
(09. 03. 1920, Харків – 15. 01. 2004, там само) – фахівець у галузі радіотехніки та радіоелектроніки. Доктор технічних наук (1964), професор (1965). Заслужений діяч науки УРСР (1980). Премія ім. М. Барабашова НАНУ (1994). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Ленінгр. університеті...
(Бреховских Леонид Максимович; 23. 04(06. 05). 1917, с. Струмкіно, нині Архангел. обл., РФ – 15. 01. 2005, Москва) – російський океанолог. Доктор фізико-математичних наук (1947), професор (1953), академік РАН (1968), академік Польс. АН (1977). Премія ім. М. Папалескі (1948). Сталінcька премія...
(19. 04. 1943, Рівне – 15. 01. 2017, м. Сіверськодонецьк Луган. обл.) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (2001), професор (2006). Закін. Київ. технол. інститут легкої промисловості (1970). У 1970–75 – старший науковий співробітник, 1983–95 – зав. сектору, зав. лаб. спец. засобів індивідуал....
(03. 03. 1928, с. Хмелиська Скалат. пов., нині Підволочис. р-ну Терноп. обл. – 15. 01. 2004, Львів) – бандурист. Батько Ореста і Тараса Баранів. Член Всеукр. спілки кобзарів (1995). Лауреат 1-го Респ. конкурсу кобзар. мистецтва, присвяч. 175-річчю від дня народж. Т. Шевченка (м. Канів Черкас....
(02(15). 08. 1900, м. Гадяч, нині Полтав. обл. – 15. 01. 1962, Москва) – історик, бібліограф, книгознавець. Учень Д. Багалія. Закін. Полтав. ІНО (1924). Відтоді учителював, працював у місц. архіві. Член Полтав. наук. товариства при ВУАН. 1925–34 – асп., н. с., голова Бібліогр. комісії Харків. НДІ...
(04. 07. 1911, с. Тихомори, нині Псков. обл., РФ – 15. 01. 1993, Київ) – фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (1968), професор (1971). Закін. Ленінгр. індустр. інститут (нині С.-Петербург, 1937). Працював у 1-й філії Центр. аерогідродинаміч. інституту (м. Воронеж, РФ, 1937–41); на...
(19. 12. 1931, м. Макіївка, нині Донецького р-ну Донецької обл. — 15. 01. 2003, Київ) — вчений-селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1982), професор (1987). Закінчив Московську сільськогосподарську академію (1955). Відтоді працював на Верхняцькій дослідно-селекційній станції Всесоюзного...
(09(21). 05. 1881, с. Білка, нині Мала Білка Лановец. р-ну Терноп. обл. – 15. 01. 1938, м. Каргополь Архангел. обл., РФ) – історик, візантолог, мистецтвознавець. Закін. Волин. духовну семінарію у м. Кременець (нині Терноп. обл., 1901). До 1905 навч. у С.-Петербур. духов. академії, де був...
(09. 09. 1943, с. Домантове Золотоніс. р-ну Київ., нині Черкас. обл. – 15. 01. 2012, Київ) – фахівець у галузі механізації сільського господарства. Доктор технічних наук (1996), професор (2000), член-кореспондент НААНУ (1999). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1964). Відтоді працював в Укр. філії...
(1865 – 15. 01. 1943, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл.) – лікар, громадський діяч. Медицину вивчав у Відні. Брав участь у діяльності Укр. академ. товариства «Січ» (від 1884 – секр., від 1888 – заступник голови, від 1895 – почес. чл.). Працював у Праз. університеті. Повернувшись в Україну, відкрив...
(Андреев Николай Петрович; 11(23). 09. 1892, Казань, Татарстан, РФ – 15. 01. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський фольклорист і літературознавець. Закін. Казан. університет (1918). Працював у цьому університеті та пед. інституті, згодом – проф. Ленінгр. пед. інституту. На основі праці...
(23. 03. 1948, Київ – 15. 01. 2024, там само) – хоровий диригент, педагог. Батько А. Коміссарової. Кандидат педагогічних наук (1984), професор (1996). Заслужений діяч мистецтв України (1998). Лауреат Всесоюз. фестивалю нар. мистецтва СРСР (1978). Закін. Київську консерваторію (1971; кл. М....
(24. 03. 1915, с. Вербовець, нині Лановец. р-ну Терноп. обл. – 15. 01. 1986, Канада) – лікар, громадський діяч. Доктор медицини (1940). Закін. православну духовну семінарію у м. Кременець (Терноп. обл.), студіював медицину у Вільно (нині Вільнюс) і Каунасі. Виїхав до Німеччини, нострифікував...
(01. 10. 1925, Київ – 11. 01. 2026, там само) – співачка (мецо-сопрано), педагог. Онука Д. Ґраве. Лауреатка Респ. конкурсу вокалістів (Київ, 1959). Закін. філол. факультет Київ. університету (1950), Київ. консерваторію (1957; кл. К. Брун-Каміонської, Т. Михайлової). Удосконалювала майстерність у...
(05. 10. 1947, м. Кропоткін Краснодар. краю, РФ – 08. 01. 2026, Дніпро) – літературознавець, фахівець у галузі журналістики. Чоловік Т. Потніцевої. Доктор філологічних наук (1992), професор (1995). Член НСЖУ (1990). Закін. Дніпроп. університет (1971), де від 1974 й працював: завідувач кафедри...
(18. 06. 1949, с. Манява Богородчан., нині Івано-Фр. р-ну Івано-Фр. обл. – 08. 01. 2026, Івано-Франківськ) – фахівець у галузі лісівництва. Доктор сільськогосподарських наук (2009), професор (2012). Закін. Львівський університет (1971). Відтоді працював в Укр. НДІ гірського лісництва: 1992–2003 –...
(23. 09. 1936, Київ – 07. 01. 2026, м. Потсдам, Німеччина) – диригент. Заслужений артист УРСР (1990). Закін. Київську консерваторію (1959; кл. О. Климова). 1958–62 – диригент Держ. симф. оркестру України, 1963–68 – Ленінгр. філармонії, 1969–76 – худож. кер. і диригент Київ. камер. оркестру,...
(26. 06. 1937, с. Сабла, нині Партизанське Сімферопольського р-ну, АР Крим — 15. 01. 2016, Київ) – історик, політичний діяч. Доктор юридичних наук (1995), професор (2000). Народний депутат України (2012—14). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1965). Відтоді працював перекладачем з...
(31. 03. 1919, с. Загаття, нині Іршав. р-ну Закарп. обл. – 15. 01. 2006, м. Мюнхен, Німеччина) – видавець, редактор, громадський діяч. Член НТШ у Європі. Закін. Ужгород. г-зію, після окупації Карпат. України Угорщиною переїхав у Братиславу, а в липні 1939 емігрував до Німеччини, де від серед....
(05. 09. 1929, с. Чорногузи, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл. – 15. 01. 2006, там само) – майстриня художньої вишивки. Член НСМНМУ (1992). Освіта середня. Мистецтву навч. самотужки. Брала участь у фольклорно-етногр. ансамблі «Молодички-жартівнички». Учасниця обл., всеукр. худож. виставок від 1985....
(24. 03. 1915, с. Вербовець, нині Лановец. р-ну Терноп. обл. – 15. 01. 1986, Канада) – лікар, громадський діяч. Доктор медицини (1940). Закін. православну духовну семінарію у м. Кременець (Терноп. обл.), студіював медицину у Вільно (нині Вільнюс) і Каунасі. Виїхав до Німеччини, нострифікував...
(18. 02(02. 03). 1894, містечко Коростишів Київ. губ., нині місто Житомир. обл. – 15. 01. 1976, Житомир) – мовознавець, перекладач. Син Михайла, брат Павла Кудрицьких. Закін. 2-у Житомир. гімназію (1912), істор.-філол. факультет Університету св. Володимира у Києві (1917), водночас 1916–17 –...
15 січня 1988 – 27 дійс. чл. і 41 член-кореспондент; 18 травня 1990 – 25 дійс. чл. і 53 чл.-кор. (див....
15 січня 1798 і відтоді Київ. контракт. ярмарок проводився регулярно; до 1775 контракт. ярмарок діяв у Львові), що спричинило перетворення К....
15 січня 1946 були виселені німці із Закарп. України (1969 осіб). 1955 зняті обмеження у правовому стані німців і чл....
15 січня, 6 жовтня 2008 і 30 вересня 2009 косміч. апарат зробив ще 3 гравітац. маневри біля Меркурія, лише 18 березня 2011 вийшов на високоеліпт....
15 січня 1992 в Афінах підписано протокол «Про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Грецькою Республікою»....
15 січня 1874 втілити в життя серед русинів-греко-католиків «азбучну реформу» угор. уряду так і не вдалося....
15 січня 1991. Держави, військ. контингенти яких взяли участь у протистоянні агресорові, отримали повноваження використати всі необхідні засоби для відновлення миру і безпеки у регіоні Перської затоки....
15 січня 1999 Всеукр. об’єднання демократ. сил «Злагода» (до нього увійшла низка політ. партій і громад....
15 січня 1992. В його основу покладені слова нац. гімну «Ще не вмерла Україна», написані у 60-х роках 19 ст....
15 січня до 7 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 2 травня 1942 нацисти на роздоріжжі М.–Жолудькове розстріляли бл....
15 січня 1992 затверджено пісню «Ще не вмерла Україна» (музика М. Лисенка, згодом – М. Вербицького, сл....
15 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нацисти вбили понад 1,5 тис. євреїв. До серед. 1950-х рр....
15 січня 1940 у її складі утворено Пінський р-н). Німецька окупація міста тривала від 4 липня 1941 до 14 липня 1944....
15 січня 1931). Пізніше розпочали діяльність Черніг. (1896–1920, засн. О. Лазаревський), Катериносл. (1903–19, засн....
15 січня 1906 надрукували статтю про карал. експедицію Ф. Філонова у с. Великі Сорочинці (нині Миргород....
15 січня 1972, однак ще за декілька днів до цього розпочалися арешти відомих укр. дисидентів (заарешт....
15 січня 1920, стала єдиною грош. одиницею країни, не були забезпечені золотом чи ін. цінностями. Це спричинило їхнє знецінення та призвело до широкомасштаб....