(30. 11. 1942, с. Мар’їне Джанкойського р-ну АР Крим) — графік. Закінчив Київський художньо-промисловий технікум (1970), Український поліграфічний інститут у Львові (1976). Працював художнім редактором у видавництвах «Реклама» (1985—89), «Час» (1990—92), «Книжкова палата» (1993—95); від 1995 —...
(30. 11. 1935, с. Межиріч Канівського р-ну Київської обл., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 20. 08. 2021, Київ) — письменник, перекладач, педагог, мистецтвознавець. Чоловік Г. Кирпи, батько Оляни Рути. Член НСПУ (1979). Премії імені П. Чубинського (1992), імені М. Рильського (1994), імені...
(Kotarbiński Wilhelm; 30. 11. 1849, містечко Неборув, нині Польща – 04. 09. 1921, Київ) – польський живописець, графік. Акад. С.-Петербур. АМ (1905). Закін. Варшав. художню школу (1871), навч. в Академії св. Луки в Римі (1872–75; майстерня Ф. Подести, золота медаль). Жив у Римі, де відкрив...
(30. 11. 1946, с. Голятин Міжгірського р-ну Закарпатської обл.) – літературознавець, перекладач. Батько І. Зимомрі. Доктор філологічних наук (1984), професор (1987). Заслужений діяч науки і техніки України (2017). Член НСПУ (2008). Міжнародної літературної премії ім. І. Кошелівця (2001) та ім. Б....
(30. 11. 1945, Київ) – скульптор. Батько Х. Кущ-Катракіс. Народний художник України (1996). Акад. НАМУ (2004). Державні нагороди. Член НСХУ (1976). Закін. Київський художній інститут (1972; майстерня В. Бородая). На творчій роботі. Учасник мистецьких виставок від 1970-х рр. Персон. – у Києві...
(30. 11. 1947, с. Васильків Шполянського р-ну Київської, нині Черкаської обл.) – письменниця. Член НСПУ (1979). Мистецька премія «Київ» ім. І. Миколайчука в галузі кіномистецтва (2004), премія ім. І. Огієнка (2007). Закінчила Київський університет (1971). Працювала у газеті «Молода гвардія»,...
(30. 11. 1909, Харків – 04. 05. 1983, Київ) – композитор, педагог. Член Всеукр. товариства драматургів, композиторів і сценаристів (1933), СКУ (1934). Закін. Харків. консерваторію (1935; кл. фортепіано П. Луценка, композиції – С. Богатирьова), де наприкінці 1930-х – на поч. 40-х рр. і викладав....
(30. 11. 1971, м. Горлівка Донецької обл. — 17—18. 04. 2014, м. Слов’янськ, нині Краматорського р-ну Донецької обл., похований 24. 04. 2014 у рідному місті) — громадсько-політичний діяч. Герой України (2015, посмертно). Навчався у Горлівському автотранспортному технікумі (1987—91, за спеціальністю...
(18(30). 11. 1852, Куп’янський пов. Харківської губ. — 09(22). 11. 1900, Харків) — лікар-хірург. Доктор медицини (1879), професор (1887). Закінчив Харківський університет (1875), де був залишений стипендіатом при факультетській хірургічній клініці. Від 1876 служив військовим лікарем. 1879—83...
(30. 11. 1934, с. Велика Писарівка, нині смт Охтир. р-ну Сум. обл. – 30. 09. 2020, Київ) – графік, живописець. Чоловік Ф. Калюжної. Заслужений художник України (2013). Мист. премія ім. О. Данченка (2008). Член НСХУ (1984). Навч. приватно у П. Обідня (Велика Писарівка, 1950-і рр.), закін. Київ....
(30. 11. 1948, с. Василівка Козельщинського, нині Кременчуцького р-ну Полтавської обл.) — електрофізик, фахівець у галузі електротехніки. Доктор технічних наук (2003), професор (2006), член-кореспондент НАНУ (2018). Заслужений діяч науки і техніки (2013). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008)....
(30. 11. 1974, Львів) – письменниця, літературознавець, перекладачка. Член АУП (2001), Укр. ПЕН-клубу (2011). Літ. премія ім. Б.-І. Антонича, лауреатка конкурсів «Гранослов», видавництва «Смолоскип» (усі – 1996). Кандидат філологічних наук (2001). Закін. Львівський університет (1997), де й...
(Kuśniewicz Andrzej; 30. 11. 1904, с. Ковиничі, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 15. 05. 1993, Варшава) – польський письменник. Ордени Почес. легіону (Франція) та Відродження Польщі (1993, посмертно). Премія ім. Я. Парандовського Польс. ПЕН-клубу (1991). Закін. ВШ політ. наук (1934) та юрид....
(30. 11. 1919, м. Судова Вишня, нині Яворівського р-ну Львівської обл. — 27. 10. 2008, с-ще Брюховичі, нині Львівського р-ну, похований у с. Крехів того ж р-ну) — церковний діяч УГКЦ, історик Церкви. Доктор філософії (1944), теології (1953), канонічного права (1961), дійсний член НТШ (1979) і...
(18(30). 11. 1878, м. Астрахань, РФ — 29. 05. 1947, Харків) — хімік. Доктор хімічних наук (1924), професор (1912). Закінчив Ризький політехнічний інститут (1903), був асистентом відомих хіміків П. Вальдена (1901—04) та К. Бішофа (1906—09), брав участь у їхніх дослідженнях. Від 1904 — у науковому...
(справж. – Іванова; 30. 11. 1934, містечко Гуляйполе, нині місто Запоріз. обл.) – історик, письменниця. Кандидат історичних наук (1967), професор (1997). Член НСПУ (1977). Заслужений діяч мистецтв України (1999). Орден «За заслуги» 3-го (2004) і 2-го (2007) ступ. Орден св. великомучениці Варвари...
(30. 11. 1961, Київ) – біолог. Доктор біологічних наук (2004), професор (2006), член-кореспондент НАНУ (2012). Закін. Київ. пед. інститут (1983). Відтоді – в Інституті ботаніки НАНУ (Київ): від 1991 – завідувач відділу систематики та флористики судин. рослин, від 2008 – директор Наукові...
(17(30). 11. 1900, с. Митрофанівка, нині Нижньогір. р-ну, АР Крим – 26. 10. 1955, Київ) – фізіолог. Доктор медичних наук (1941), професор (1946), член-кореспондент АН УРСР (1951). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. інститут (1926), де й працював до 1938; від 1938 – завідувач кафедри...
(30. 11. 1955, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – композитор, диригент, педагог. Член НСКУ (1984). Міська премія ім. В. Кирейка (Дніпропетровськ, нині Дніпро, 2014, 2017). Лауреат Респ. хор. композитор. конкурсу (Одеса, 1985, 2-а премія), Респ. фестивалю театрів ляльок (музика до вистави «Сказання...
(18(30). 11. 1890, с. Штепівка Харків. губ., нині Лебедин. р-ну Сум. обл. – 15. 03. 1938, Москва) – державний і громадський діяч. Навч. у Моск. та Харків. університетах (1909–13), виключений з них за участь у рев. соціаліст. русі і відданий у солдати. Під час 1-ї світової війни – у складі діючої...
(17(30). 11. 1908, м-ко Горошки Житомирського пов. Волинської губ., нині с-ще Хорошів Житомирського р-ну Житомирської обл. — 21. 08. 1987, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — скульптор. Народний художник СРСР (1969). Дійсний член АМ СРСР (1970). Заслужений діяч РРФСР (1957). Сталінська премія 2-го...
(30. 11. 1941, с. Шершенці Кодим. р-ну Одес. обл.) – фармаколог. Доктор медичних наук (1984), професор (1985), академік НАМНУ (2021). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1991). Державна премія України в галузі науки і техніки (2016). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2000, 2004, 2011)....
(Лынькоў Міхась Ціханавівіч; 18(30). 11. 1899, с. Зазиби, нині Вітеб. обл., Білорусь – 21. 09. 1975, Мінськ) – білоруський письменник, літературознавець і перекладач. Член СП СРСР (1934). Академік АН Білоруської РСР (1953). Нар. письменник Білоруської РСР (1962). Учасник 2-ї світової війни....
(Жуков Борис Сергеевич; 18(30). 11. 1892, м. Нижній Новгород, Росія – 29. 05. 1934) – російський археолог і антрополог. 1918 закін. Моск. університет (учень Д. Анучина), де й працював до 1931 у НДІ антропології: учений секр., заст. дир., зав. палеоетнол. лаб., водночас від 1921 – викладач кафедри...
(30. 11. 1924, с. Каніж Новомиргородського, нині Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл. — 07. 04. 2018, Миколаїв) — астроном. Доктор фізико-математичних наук (1988). Державна премія СРСР (1982). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Навчався у Кіровоградському педагогічному інституті...
(30. 11. 1930, с. Ізки, нині Міжгір. р-ну Закарп. обл. – 21. 07. 2007, Будапешт) – живописець, графік і педагог. Чоловік Е. Медвецької-Лутак, батько А. Медвецької. Заслужений художник України (1985). Член НСХУ (1960). Закін. Ужгород. училище приклад. мистецтва (1952; викл. Й. Бокшай, А....
(30. 11. 1956, Сімферополь) – художник ювелірного мистецтва. Член Спілки дизайнерів України (2004). Дипломи Всеукр. конкурсів на кращу ювелірну прикрасу у номінації «Кращий виріб зі срібла» «Ювелір. салон» (Одеса, 2004–05, 2007), «Ювелір-Експо-Донецьк» (2004), «Ювелір-Престиж» (Харків),...
(30. 11. 1847, с. Долянка, нині Чехія – 1935, Прага) – фахівець у галузі класичної філології. Батько А. Луньяка. Професор (1890). Слухав лекції на філос. факультеті Карлового університету у Празі (1869–72), навч. у Рос. філол. семінарії при Ляйпциз. університеті (1874–76). У 1877–82 – викладач...
(30. 11. 1959, с. Розвадів Миколаївського, нині Стрийського р-ну Львівської обл.) — мистецтвознавець, художник. Доктор мистецтвознавства (2015). Закінчив Сумський педагогічний інститут (1980). Учителював. Працював у Сумах у районному відділі народної освіти (1981—92); обласному інституті...
(Кузнецов Александр Назарович; 18(30). 11. 1877, Нижньосалдин. завод, нині м. Нижня Салда Свердлов. обл., РФ – 02. 03. 1946, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський фахівець у галузі металургії, хімік, один з організаторів радянської алюмінієвої промисловості. Доктор технічних наук (1935)....
(18(30). 11. 1887, м. Мстислав Смолен. губ., нині Могильов. обл., Білорусь – 13. 12. 1957, Москва) – математик. Син С. Дубнова. Доктор фізико-математичних наук (1936, без захисту дис.), професор (1936). Навч. у Новорос. університеті (Одеса, 1906–10), виключ. за участь у студент. заворушеннях,...
(30. 11. 1937, м. Бежецьк Калінін., нині Твер. обл., РФ) – біохімік. Доктор біологічних наук (1988). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Закін. Київський університет (1960). Відтоді працювала в Інституті біохімії АН УРСР: від 1971 – старший науковий співробітник; від 1972 – в...
(17 (30). 11. 1906, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 29. 11. 1993, Київ) – фахівець у галузі хімії та біохімії вітамінів. Доктор біологічних наук (1962), професор (1969). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. хім.-фармацевт. інститут...
(30. 11. 1949, Чернігів) — фахівець у галузі вимірювальної техніки та метрології. Доктор технічних наук (2010). Державна премія України в галузі науки і техніки (2013). Закінчив Київський політехнічний інститут (1972). Працює від 1976 в Інституті електродинаміки НАНУ (Київ): від 2010 — провідний...
(30. 11. 1934, Харків – 17. 12. 2022, там само) – мовознавець. Чоловік О. Муромцевої. Кандидат філологічних наук (1968), професор (1995). Закін. Харків. університет (1957), де від 1959 й працював (з перервою): 1995–2013 – професор кафедри української мови. Наукові дослідження: проблеми ономастики...
(Ларченков Анатолий Яковлевич; 30. 11. 1931, с. Дашино, нині Смолен. обл., РФ) – російський драматург. Член СП СРСР (1977). Канд. геол.-мінерал. н. (1968). Закін. Моск. нафт. інститут (1956), Всесоюз. заоч. університет мистецтв (Москва, 1961). Від 1962 мешкав у Чернігові, працював у геол.-розв....
(30. 11. 1879, с. Боянчук, нині Заставнів. р-ну Чернів. обл. – 14. 04. 1940, Відень) – правознавець. Доктор права (1908). Закін. Чернів. нім. гімназію (1902) та університет (1906). Працював судовим урядником, від 1909 – у секретаріаті Найвищого адм. суду у Відні. Під час 1-ї світової війни –...
(30. 11. 1930, Чернігів — 07. 03. 2023, Київ) — гiдробiолог. Доктор біологічних наук (1968), професор (1983), академік НАНУ (1988). Заслужений діяч науки i техніки УРСР (1990). Державна премія України в галузі науки і техніки (1995, 2004). Премiї iмені В. Юр’єва (1984) та І....
(Vincenz Stanisław; 30. 11. 1888, с. Слобода Рунґуська, нині Слобода Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 28. 01. 1971, м. Лозанна, Швейцарія) – польський письменник, етнограф. Батько А. де Вінценза. Доктор філософії (1914). Навч. у Коломий. (1898–1904, 1906), Стрий. (1905) г-зіях, Львів. (1906) та...
(17(30). 11. 1916, с. Кольчура побл. Феодосії, нині АР Крим – 18. 05. 1989, Одеса) – біолог. Доктор біологічних наук (1958). Закін. Крим. пед. інститут (1937). 1937–38 – учитель крим.- татар. серед. шк. у Судаку; 1938–41 – науковий співробітник Карадазької біол. ст. АН УРСР (с. Отузи, нині смт...
(30. 11. 1999, с. Олександропіль Петропавлівського, нині Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл. — 21. 06. 2024, похований 25. 06. 2024 у рідному селі) — військовик. Молодший лейтенант. Герой України (2025, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2023). У 2000 з батьками переїхав на...
(псевд. і крипт.: Микола Грабковецький, Микола Ланець, М. Д.; 30. 11. 1932, с. Метенів, нині Зборів. р-ну Терноп. обл. – 24. 02. 2019, Львів) – громадсько-політичний діяч, поет, публіцист. Член НСПУ (1998). Закін. Львів. політех. інститут (1962). За участь у нац.-визв. русі 10 червня 1949 заарешт....
(30. 11. 1929, Харків – 13. 08. 2001, м. Худжанд, Таджикистан) – літературознавець. Кандидат філологічних наук (1961). Заслужений діяч науки Респ. Таджикистан (1989). Закін. Харків. університет (1954). Учителював на Львівщині. Від 1962 – у Ленінабад. пед. інституті (нині Худжанд. університет):...
(30. 11. 1901, с. Петрівка Єлисаветградського пов. Херсонської губ., нині Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. — 27. 09. 1978, Одеса) — ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1943), професор (1945). Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський ветеринарний інститут (1929). Працював...
(Bьténas Julius; 17(30). 11. 1908, с. Ґалінтeнай, Литва – 28. 04. 1999, Вільнюс) – литовський письменник, літературознавець. Член СП Литви (1945). Заслужений діяч культури Литов. РСР (1965). У Каунас. університеті 1929–34 вивчав литов. мову та літературу, франц. літературу й педагогіку....
(18(30). 11. 1874, м. Миргород, нині Полтав. обл. – 1946, с. Токарі Лохвиц. р-ну Полтав. обл.) – живописець. Мистецтву навч. у М. Химочки в Миргороді (поч. 1890-х рр.). Працював у майстернях різьбярів і позолотників Кучеренків з Миргорода, нар. маляра Д. Рудича із м-ка Хомутець (нині село...
(30. 11. 1940, с. Некрасове Вінн. р-ну Вінн. обл. – 08. 10. 2021, Київ) – фізик. Доктор технічних наук (1987), професор (1988), член-кореспондент НАНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1973). Закін. Київ. політех. інститут...
(30. 11. 1951, с. Авратин Волочис. р-ну Кам’янець-Поділ., нині Хмельн. обл.) – шашкіст, поет. Майстер спорту (1984), майстер FMJD (2003) з шашк. композиції. Закін. Київ. інститут нар. господарства (1983). Працював на підприємствах Херсона, Тернополя, Львова; від 1978 – економіст Волочис. рай....
(30. 11. 1886, С.-Петербург – 09. 10. 1937, Ташкент) – політична діячка. Закін. істор.-філол. відділ. Вищих жін. курсів (1908). Навч. у Гайдельбер. університеті (Німеччина). Повернувшись з-за кордону, викладала у г-зіях. Співпрацювала із ж. «Вестник Европы», «Летопись», «Современник» та ін. 1910...
(30. 11. 1923, Київ – 07. 03. 2011, Харків) – математик. Батько В. Кадця. Доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1964). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. університет...
(Dąbrowski Dariusz; 30. 11. 1965, м. Вомбжежно Куяв.-Помор. воєводства, Польща) – польський історик-медієвіст. Закін. Університет М. Коперника (м. Торунь) за спеціальностями «історія» (1990) та «охорона пам’яток культури» (1995), де й працював. 2000 захистив доктор. дис. «Шлюбна політика...
(крипт.: К-ч, В.; 30. 11. 1886, м. Болехів, нині Івано-Фр. обл. – грудень 1943, Респ. Комі, РФ) – педагог, громадський і політичний діяч. Батько М. Кузьмовича. Закін. Віден. університет. Відтоді викладав математику і фізику в навч. закладах Львова. Під час 1-ї світової війни заарешт. рос....
(17(30). 11. 1915, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 14. 11. 1984, Київ) – перекладач. Член СП СРСР (1962). Закін. робітн. факультет при Дніпроп. інституті профес. освіти (1933), Київ. університет (1938). Учасник 2-ї світової війни. Учителював, був дир. Будинку літераторів та Бюро...
(30. 11. 1948, Київ) – лікар-хірург, комбустіолог. Доктор медичних наук (1993), професор (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (2011). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002). Закін. Київський медичний інститут (1973). Відтоді працював у Київ. НДІ гематології та...
(30. 11. 1931, м. Бершадь, нині Вінн. обл. – 11. 07. 2021, Вінниця) – поет-гуморист, фахівець у галузях автоматики та приладобудування. Кандидат технічних наук (1967). Член НСПУ (2005). Всеукр. літ. премія ім. С. Руданського (2008). Закін. Львів. політех. інститут (1955). Відтоді працював...
(30. 11. 1975, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фахівець у галузі оброблення металів тиском. Доктор технічних наук (2010), професор (2012). Закінчив Державну металургійну академію України (Дніпропетровськ, 1998), Запорізьку інженерну академію (2000). У 1998—99 працював на Нижньодніпровському...
(30. 11. 1946, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1991). Закін. Харків. університет (1968). Працював у Фіз.-тех. інституті низьких т-р АНУ (Харків): м. н. с. (1968–85), ст. н. с. (1985–93). Від 1993 мешкає у США, працює ст. н. с. Технол. інституту в Атланті (шт. Джорджія). Осн....
(30. 11. 1925, с. Човнова, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 02. 07. 1975, Київ) — історик. Батько О. Пархомчук. Доктор історичних наук (1965), професор (1971). Премія імені Д. Мануїльського АН УРСР (1975). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Київський університет...
(30. 11. 1874, Вінниця – 07. 01. 1954, с. Томаківка, нині смт Дніпроп. обл.) – актор, режисер, художник театру, театральний діяч. У театрі від 1885. У 1891–94 – актор літнього театру Ц. Куриловича (Вінниця), мандрував із капелою Л. Лучицького Пн. Бессарабією. 1894–97 – у рос.-укр. трупах П....
(30. 11. 1934, Харків) – фахівець у галузі автоматизованих систем керування. Доктор технічних наук (1973), професор (1977). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. авіац. інститут (1962), де від 1974 й працював (нині Нац. аерокосміч. університет «Харків. авіац. інститут»): 1974–96 – зав.,...
(30. 11. 1975, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фахівець у галузі оброблення металів тиском. Доктор технічних наук (2010), професор (2012). Закінчив Державну металургійну академію України (Дніпропетровськ, 1998), Запорізьку інженерну академію (2000). У 1998—99 працював на Нижньодніпровському...
(30. 11. 1925, с. Човнова, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 02. 07. 1975, Київ) — історик. Батько О. Пархомчук. Доктор історичних наук (1965), професор (1971). Премія імені Д. Мануїльського АН УРСР (1975). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Київський університет...
(30. 11. 1925, с. Кардашинка Голопристанського, нині Скадовського р-ну Херсонської обл. — 12. 04. 1991, м. Гола Пристань, похований у с. Бехтери, нині Скадовського р-ну) — військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Освіта неповна...
(30. 11. 1925, м. Дрогобич, нині Львів. обл. – 29. 03. 1945, похов. у м. Бельско-Бяла, Польща) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. На фронті від вересня 1944. Відзначився взимку 1945 у боях на тер. Польщі, під час одного з яких...
(17(30). 11. 1900, с. Митрофанівка, нині Нижньогір. р-ну, АР Крим – 26. 10. 1955, Київ) – фізіолог. Доктор медичних наук (1941), професор (1946), член-кореспондент АН УРСР (1951). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. інститут (1926), де й працював до 1938; від 1938 – завідувач кафедри...
(справж. – Кос; 01. 12. 1909, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. – 30. 11. 1983, Львів) – композитор, педагог, піаніст, музикознавець, музично-громадський діяч. Професор (1973). Народний артист УРСР (1969). Сталінська премія (1951). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1980). Депутат ВР СРСР...
(15. 05. 1929, с. Скриплево Смоленської обл., РФ — 30. 11. 2022, Київ) — фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (1966), професор (1973), академік НАНУ (1979; у 1988—93 — академік-секретар Відділення математики, механіки та кібернетики). Заслужений діяч науки і техніки України...
(Козловский Иван Павлович; 25. 12. 1869(06. 01. 1870), м. Тамбов, Росія – 30. 11. 1942, м. Уральськ Зх.-Казахстан. обл., Казахстан) – російський історик, археограф, архівіст. Член Істор. товариства Нестора-літописця, Ніжин. істор.-філол. товариства, Варшав. товариства історії, філології і права....
(24. 12. 1892(05. 01. 1893), м. Костянтиноград Полтав. губ., нинi м. Красноград Харкiв. обл. – 30. 11. 1971, Севастополь) – зоолог-гідробіолог. Доктор біологічних наук (1934), професор (1941), член-кореспондент АН УРСР (1957). Заслужений діяч науки УРСР (1968). Державні нагороди СРСР. Закiн....
(10. 10. 1929, с. Луківка Катеринопіл. р-ну, нині Черкас. обл. – 30. 11. 2016, Запоріжжя) – мистецтвознавець, живописець, графік, скульптор. Батько О. Латанської. Член НСХУ (1985), НСМНМУ (1991), НСЖУ (2010). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. художнє училище (1958;...
(16. 07. 1934, с. Дівошин Овруц. р-ну Житомир. обл. – 30. 11. 2019, Одеса) – графік, живописець, мистецтвознавець, колекціонер. Чоловік В. Трощенко. Закін. Київ. училище приклад. мистецтва (1954; викл. В. Вовк, Н. Томашова, І. Юхно), Укр. полігр. інститут у Львові (1968; викл. О. Бунов)....
(псевдонім — Євген Сіромаха; 09. 04. 1917, Холмщина, нині Польща — 30. 11. 1984, м. Добжинь-над-Віслою, нині Куявсько-Поморського воєводства, Польща) — український поет у Польщі. Навчався в гімназіях у Рівному й Грубешові (Польща). 1937 вступив на фармацевтичний факультет Варшавського...
(Кащенко Всеволод Петрович; 21. 03(02. 04). 1870, м. Єйськ, нині Краснодар. краю, РФ – 30. 11. 1943, Москва) – російський лікар-невропатолог, психіатр, дефектолог. Кандидат педагогічних наук (1938, без захисту дис.). Навч. у Моск. університеті (1891–94), звідки відрахований через участь у...
(23. 03. 1884, Одеса – 30. 11. 1953, Харків) – архітектор. При хрещенні змінив ім’я по батькові. Брат М. Лінецького. Його сестра Марія грала в трупі М. Синельникова. На поч. 20 ст. жив і працював в Одесі та м. Красноярськ, від 1917 (за ін. даними – від 1915) до 1922 – у м. Омськ (обидва –...
(26. 11(09. 12). 1907, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 30. 11. 1937, Ленінград, нині С.-Петербург) – геолог, стратиграф, палеонтолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1937). Навч. у Дніпроп. гірн. інституті (1925–26), закін. Ленінгр. гірн. інститут (1930). Геол. дослідж. розпочав 1927...
(01(13). 04. 1891, станиця Ільїнська, нині Краснодарського краю, РФ — 30. 11. 1966, Харків) — музикознавець, диригент, громадський діяч. Навчався у Санкт-Петербурзькій консерваторії (1908—11) у В. Калафаті, М. Соколова, М. Штейнберга (композиція) та в М. Черепніна (читання партитур і диригування),...
(04. 08. 1954, с. Третя Миколаївка Миколаївського, нині Левадівка Березівського р-ну Одеської обл. — 30. 11. 2018, смт Хлібодарське Біляївського, нині с-ще Одеського р-ну Одеської обл.) — фахівець у галузі землеробства і рослинництва. Доктор сільськогосподарських наук (2009), член-кореспондент...
(19(31). 03. 1889, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 30. 11. 1937) – астрофізик. Закін. Харків. університет (1914). Був залишений для підготовки до професор. звання, стажувався в Пулков. обсерваторії (нині Головна астроном. обсерваторія РАН, побл. С.-Петербурга). 1917– 31 працював у Харків....
(01(14). 10. 1903, с. Хрещате Козелецького пов. Чернігівської губ., нині Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — 30. 11. 1965, Київ) — ґрунтознавець. Доктор сільськогосподарських наук (1964). Премія імені В. Докучаєва АН СРСР (1951). Закінчив...
(20. 01(01. 02). 1856, Київ – 30. 11. 1927, там само) – гістолог. Доктор медицини (1891), професор (1906). Закін. мед. факультет Університету св. Володимира у Києві (1883), де 1883–84 був стипендіатом для підготовки до професор. звання. 1885–91 працював лікарем, зокрема від 1890 – у Київ....
(24. 03. 1957, с. Чулаківка Голопристанського, нині Скадовського р-ну Херсонської обл. — 30. 11. 2022, Херсон) — вчений-селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (2002), професор (2003), академік НААНУ (2020). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Орден «За заслуги» 3-го ступеня...
(09. 08. 1936, с. Лотівка Грицівського, нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл. — 30. 11. 2019, Вінниця) — мікробіолог. Батько Ірини та Віктора Паліїв. Доктор медичних наук (1975), професор (1976). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1964), де...
(1826, с. Кшешовіце, нині Малопольс. воєводства, Польща – 30. 11. 1914, Львів) – архітектор. Навч. у Кракові та Франції. Від 1849 працював архітектором у буд. департаменті краків. міськради, 1851–54 відбудовував замок Сапігів у м. Красичин (нині Підкарпат. воєводства, Польща). Від 1867 – у...
(27. 10. 1944, Київ – 30. 11. 2010, там само) – композитор. Член НСКУ (1972). Премія ім. Б. Лятошинського (1997). Закін. Київську консерваторію (1968; кл. Б. Лятошинського, А. Штогаренка). У 1960-х рр. входив до групи авангардистів. 1968–74 – ред. видавництва «Музична Україна» (Київ). Від 1974...
(03(15). 07. 1870, м. Миргород, нині Полтав. обл. – 30. 11. 1951, Київ) – лікар-педіатр. Доктор медичних наук (1936), професор (1942). Заслужений діяч науки УРСР (1941) та РРФСР (1946). Учасник рос.-япон. та 1-ї світ. воєн. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1893). Працював у Київ. дит....
(Kuba Ludvík; 16. 04. 1863, м. Подєбради, нині Чехія – 30. 11. 1956, Прага) – чеський фольклорист, музикознавець, живописець. Акад. Чес. академії наук і мистецтв. Народний художник Чес. РСР (1945). Муз. освіту здобув у Праз. орган. школі (1877–79) та учител. інституті у Кутній Горі (нині Чехія,...
(12(25). 06. 1913, Черкаси – 30. 11. 2004, Дніпропетровськ) – лікар-кардіолог. Мати Д. Крижанівського. Доктор медичних наук (1957), професор (1959). Заслужений діяч науки УРСР (1968). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (1998). Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. мед. інститут (1938)....
(псевд. і крипт.: Роман Гучванович, Пегас з-над Гучви, КТВ, КТҐ; 23. 01(05. 02). 1916, Росія – 30. 11. 1964, Мюнхен) – журналіст, публіцист. Закін. гімназію у м. Замостя (Польща, 1935), навч. на правн. факультеті Варшав. університету. Водночас працював у літ.-наук. місячнику «Промінь» (Луцьк,...
(Корбан Уладзімір Іванавіч; 12(25). 08. 1910, м. Барань, нині Вітеб. обл., Білорусь – 30. 11. 1971, Мінськ) – білоруський байкар, сатирик. Учасник 2-ї світової війни. Освіта середня. Працював на заводах Мінська, Барані, Ленінграда (нині С.-Петербург), Ліди (Гроднен. обл., нині Білорусь), Орші...
(псевд. – Юрій Маєрник; 30. 03. 1950, с. Ряшів, округ Бардіїв, Словаччина – 30. 11. 2022, там само) – журналіст і публіцист. Чоловік Г. Гвать. Після закінчення Укр. гімназії у Пряшеві (1968) студіював філософію та історію в університетах Урбаніана (Рим) та Людвіґ-Максиміліанеум (Мюнхен)....
(14. 10. 1915, м. Сіґет, Румунія – 30. 11. 1999, Ужгород) – графік. Батько М. Берец. Член НСХУ (1956). Навч. у Чеському тех. інституті в Празі (1934–39; викл. О. Блажичек, Ц. Боуда, Й. Сейпка), закін. пед. факультет Будапешт. худож. інституту (1940; викл. В. Аба-Новак, Е. Баранський) та курси в...
(10(22). 12. 1863, м. Нижній Новгород, Росія – 30. 11. 1944, м. Томськ, РФ) – мінералог, геолог. Закін. Казан. університет (Росія, 1885), де захистив дис. «К петрографии северо-западных областей Восточной Сибири» (1887, ступ. канд. природн. н.) та «Плагиоклазовоавгитовые породы между...
(28. 08. 1910, с. Ромодан, нині смт Миргород. р-ну Полтав. обл. – 30. 11. 1991, Київ) – фахівець у галузі промисловості будівельних матеріалів і виробів. Доктор технічних наук (1968), професор (1972). Закін. Миргород. індустр.-керам. інститут (1931). Працював в Оріхів. (Запоріз. обл., 1931–32) і...
(07. 02. 1929, с. Рубці, нині Лиман. р-ну Донец. обл. – 30. 11. 2010, с. Тетерів Бородян. р-ну Київ. обл.) – письменник, публіцист. Член НСПУ (1996). Літ. премії ім. Григорія Косинки (2004), «Благовіст» (2008), ім. В. Юхимовича (2009). Закін. Станіслав. пед. інститут (нині Івано-Франківськ,...
(14. 01. 1857, с. Гамаліївка Глухів. пов. Черніг. губ., нині Шосткин. р-ну Сум. обл. – 30. 11. 1916, Петроград, нині С.-Петербург) – вчений-агроном. Закін. Черніг. духовну семінарію, Петров. академію с. господарства і лісівництва з двох спеціальностей (1882, ступ. канд. с.-г. н.). 1889–1906 –...
(Závada Vilém; 22. 05. 1905, с. Грабова побл. м. Острава, нині Чехія – 30. 11. 1982, Прага) – чеський поет. Доктор філософії (1929). Нар. письменник Чехословаччини (1966). Закін. Праз. університет (1927). Був гол. ред. літ. ж. «Listy pro umění a kritiku» (1933–37), працював у Нац. університет....
(19. 04. 1908, містечко Нові Санжари, нині смт Полтав. обл. – 30. 11. 1973, Львів) – режисер, театральна діячка. Дружина С. Стешенка. Закін. ВДХУТЕМАС у Москві (1938), театр. студію «Березіль» у Харкові (1930). Від 1940 проживала у Львові, де разом із чоловіком засн. Будинок нар. творчості....
(22. 08. 1938, с. Ружична, нині у межах Хмельницького – 30. 11. 2022, Київ) – диригент, педагог. Професор (2002). Народний артист УРСР (1990). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2003, 2008, 2013). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2018). Полковник (1991). Лауреат Всесоюз. конкурсів...
(Bush George Herbert Walker; 12. 06. 1924, м. Мільтон, шт. Массачусетс, США – 30. 11. 2018, м. Г’юстон, шт. Техас, США) – 41-й президент США (1989–93). Батько Дж. В. Буша. Представник Республіканської партії. Закінчив Єльський університет (1948). 1966–70 – член Палати представників Конгресу США....
(14. 09. 1924, м. Єлисаветград, нині Кіровоград – 30. 11. 2004, Київ) – хоровий диригент, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1973). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. консерваторію (1954; викл. К. Пігров, Б. Лехницький). 1946–47 – соліст Ансамблю пісні і танцю...
(13. 01. 1910, с. Борисогліб, нині Владимирської обл., РФ — 30. 11. 1995, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (1970), професор (1973). Закінчив Кишинівський педагогічний інститут (1946). Працював 1947—50 на виробництві; 1950—53 — директор Будинку партійної пропаганди Київського обкому...
(1851, с. Хорішки Кобеляцького пов. Полтавської губ., нині Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 30. 11. 1931, Полтава) — хоровий диригент, педагог, громадський діяч. 1873 закінчив Полтавські духовне училище і семінарію, музичну освіту здобув на самодіяльних регентських курсах, заснованих у...
(13(25). 12. 1894, с. Єлизаветівка, нині Нововодяне Новоукр. р-ну Кіровогр. обл. – 30. 11. 1977, Київ) – письменник, драматург. Член СПУ (1960). Учасник 1-ї та 2-ї світ. воєн. Бойові нагороди. Закін. Херсон. військ.-фельдшер. шко- лу. Після більшов. перевороту 1917 служив у Червоній армії....
(01. 01. 1938, Москва — 30. 11. 2004, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1996). Премія РМ СРСР (1991). Закінчив Харківський політехнічний інститут (1965). Працював 1959—74 на Єнакіївському металургійному заводі (Донецька обл.); від 1975 — в...
(Grots Jânis; 27. 01(09. 02). 1901, с. Силамуйжа, нині Латвія – 30. 11. 1968, Риґа) – латиський письменник, перекладач. Закін. Латв. університет (Риґа, 1927). Очолював літ. відділ ред. г. «Sociāldemokrāts» («Соціал-демократ», 1924–34) та літ. частину робітн. театру у Ризі (1926–31), відділ...
(01. 09. 1917, Київ – 30. 11. 1987, м. Перм, РФ) – історик, культуролог. Доктор історичних наук (1961), професор (1962). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1940), де й працював від 1944. У 1949 зазнав переслідувань у ході боротьби з т. зв. безрод....
(07(19). 01. 1874, м. Острогожськ Воронез. губ., Росія – 30. 11. 1966, Ленінград, нині С.-Петербург) – співак (лірико-драматичний тенор), режисер. Дитинство провів у Харкові, де також навч. у гімназії та співав у хорі. Удосконалював майстерність у Мілані. Виступав у Тифлісі (нині Тбілісі, від...
(20. 01. 1926, Київ – 30. 11. 2001, Москва) – співак (тенор), педагог. Доц. (1980). Нар. арт. РРФСР (1973). 1-а премія Всесвіт. фестивалю молоді і студентів (Москва, 1957). Закін. Київську консерваторію (1952; кл. М. Микиші). Соліст Київ. філармонії (1951–53), Великого театру у Москві (1953–87)....
(23. 11. 1914, с. Хрінівка, нині Іллінец. р-ну Вінн. обл. – 30. 11. 2005, м. Юмайна, Австралія) – прозаїк. Закінчив планово-економічний факультет Харківського інституту радянської торгівлі (1938). Працював економістом у промторзі м. Сталіно (нині Донецьк), згодом – у торговому відділі при...
(23. 10. 1909, с. Дахнів Любачів. пов., нині Перемишл. воєводства, Польща – 30. 11. 2006, м. Квебек, Канада) – громадський діяч. Член НТШ у Європі. Закін. Укр. гімназію в Перемишлі (1930). Здобув фах інж. (1935) та економіста (1939) в Лювен. катол. університеті (Бельгія). Під час навч. був...
(19. 08. 1906, с. Усох, нині Брян. обл., РФ – 30. 11. 1988, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі технології металів. Доктор технічних наук (1961), професор (1963). Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. металург. інститут (1932), де відтоді й працював. 1939–41 – у Магнітогор. гірн.-металург....
(04. 06. 1918, Харків – 30. 11. 2012, Сімферополь) – геолог, краєзнавець. Доктор геолого-мінералогічних наук (1965), професор (1979). Закін. Харків. університет (1941). Працював 1941–47 геологом тресту «Дальбуд»; 1950–55 – у Дніпроп. університеті; 1955–57 – у Пекін. геол. інституті; 1957–64 –...
(20. 11. 1943, с. Попелюхи, нині Яворівка Вінницької обл. – 30. 11. 2014, Київ) – художниця. Член НСХУ (1974). Закінчила Косівське училище прикладного мистецтва (1967; викл. Ю. Соломченко). Працювала в експериментальній майстерні сувенірних виробів (Севастополь, 1968–71); у Київській творчій...
(24. 10. 1926, с. Байловка, нині Тамбов. обл., РФ – 30. 11. 2007, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1982), професор (1984). Премія РМ СРСР (1961). Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. металург. інститут (1952), де відтоді й працював (нині Нац. металург....
(15. 10. 1928, с. Кобилки, нині Курської обл., РФ — 30. 11. 2018, Дніпро) — фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Кандидат технічних наук (1977). Державні нагороди СРСР. Закінчив Запорізький автомеханічний інститут (1950), Дніпропетровський університет (нині Дніпро, 1977). Працював у КБ...
(01. 09. 1891, містечко Бориспіль, нині місто Київ. обл. – 30. 11. 1985, Тель-Авів) – живописець і графік. Державна премія Ізраїлю у галузі живопису (1959). Навч. у Київ. худож. школі (до 1914). Учасник 1-ї світової війни. Служив у рос. армії 1915–17. Жив у Москві, повернувся до Києва. Від 1919 –...
(17(30). 10. 1911, містечко Сміла, нині місто Черкас. обл. – 30. 11. 1987, Запоріжжя) – актриса. Заслужений артист УРСР (1966). У 1934–79 – арт. Запоріз. укр. муз.-драм. театру, 1979–86 – Запоріз. ТЮГу. Програмні роботи актриси – у виставах реж. й актора В. Магара. З однаковим успіхом виконувала...
(29. 01(10. 02). 1874, м. Чуднів Волин. губ., нині смт Житомир. обл. – 30. 11. 1945, Київ) – лікар. Доктор медичних наук (1945), проф. Закін. Київський медичний інститут (1930). Перший керівник курсу консерватив. зуболікування на каф. дентиатрії (1919–27). Один з ініціаторів створення Київ....
(29. 11. 1918, с. Іміс, нині Краснояр. краю, РФ – 30. 11. 1992, Київ) – психолог. Батько Т. Малкової. Доктор психологічних наук (1976). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1952). Учителював (1937–46). У 1952–86 працював у НДІ психології...
(02(15). 05. 1910, м. Бахмут, нині Артемівськ Донец. обл. – 30. 11. 1980, Харків) – фахівець у галузі будівельної механіки. Доктор технічних наук (1946), професор (1948). Сталінcька премія (1947). Закін. Харків. мех.-маш.-буд. інститут (1935). Працював 1935–52 у Донец. індустр. інституті, 1952–64...
(20. 11 (02. 12). 1886, с. Зеленьків Уман. пов. Київ. губ., нині Тальнів. р-ну Черкас. обл. – 30. 11. 1948, Київ) – мовознавець. Брат О. Загродського. Кандидат педагогічних наук (1946). Закін. Варшав. університет (1912). Працював у Києві: викладав рос. словесність у гімназії, від 1917 – укр. і...
(02(14). 03. 1899, м. Меленки, нині Іванов. обл., РФ – 30. 11. 1981, Київ) – кінорежисер. Член СКінУ (1959). Навч. в Ленінгр. інституті історії мистецтв, закін. сценарні курси ленінгр. студії «Союзкіно» (1930). Працював там реж.-монтажистом (1931–36), асист. і реж.; від 1950 – на Київ. кіностудії...
(27. 07. 1886, с. Літинка, нині Літин. р-ну Вінн. обл. – 30. 11. 1937, Вінниця) – педагог. Закін. Чернятин. учител. школу (нині Вінн. обл., 1904), два курси заоч. відділу Вінн. пед. інституту (1937). Учителював на Вінниччині; під час 1-ї світової війни мобілізов. до рос. армії. 1917 на Всеукр....
(1852, с. Обиденне Смолен. губ., Росія – 30. 11. 1923, Харків, похов. у м. Орєхово-Зуєво, нині Моск. обл.) – революційний діяч. Від 1865 працював на виробництві, зокрема від 1899 – на Донбасі й у м. Маріуполь (нині Донец. обл.). Брав участь у роботі народниц. гуртків, 1905 вступив до більшов....
(12. 05. 1942, с. Василівка Кобеляц. р-ну Полтав. обл. – 30. 11. 2014, Полтава ) – майстер художнього ткацтва, художник-монументаліст і живописець. Член НСХУ (1987). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1975; викл. Н. Бабенко). Працював на Полтав. худож.-вироб. комбінаті (1971–91). Відтоді – на...
(29. 06. 1945, Житомир – 26. 11. 2025, Чернівці) – філолог. Доктор філологічних наук (1992), професор (1993). Закін. Житомир. пед. інститут (1968). Працював учителем (1965–74); викл. у Коростишів. (Житомир. обл.) пед. училищі (1968–74); ст. викл., доцент Кам’янець-Поділ. пед. інституту (1974–88);...
(29. 05. 1951, Київ – 25. 11. 2025, там само) – літературознавець і письменниця. Мати Ю. Чорноморця. Член НСПУ (1999). Закінчила Київський університет (1975). Працювала у Київському музеї Лесі Українки (1975–2001): старший науковий співробітник, завідувач відділу науково-дослідної та експозиційної...
(10. 03. 1940, с. Ганчова, Краківське воєводство, Польща — 23. 11. 2025, Тернопіль) – мистецтвознавець, культурно-освітній діяч і графік. Член НСЖУ (1984), НСХУ (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2016). Закінчив Інститут живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині С.-Петербург,...
(11. 04. 1954, м. Кобеляки Полтавської обл. — 22. 11. 2025) – актор. Чоловік Т. Корінної. Заслужений артист України (1995). Закінчив Дніпропетровське театральне училище (1978; викладач Н. Пінська). Відтоді працював у Сумському театрі драми та музичної комедії ім. М. Щепкіна. Самобутній,...
(23. 11. 1914, с. Хрінівка, нині Іллінец. р-ну Вінн. обл. – 30. 11. 2005, м. Юмайна, Австралія) – прозаїк. Закінчив планово-економічний факультет Харківського інституту радянської торгівлі (1938). Працював економістом у промторзі м. Сталіно (нині Донецьк), згодом – у торговому відділі при...
(13. 01. 1910, с. Борисогліб, нині Владимирської обл., РФ — 30. 11. 1995, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (1970), професор (1973). Закінчив Кишинівський педагогічний інститут (1946). Працював 1947—50 на виробництві; 1950—53 — директор Будинку партійної пропаганди Київського обкому...
(25. 11. 1920, с. Антовільно, нині у межах с. Зелений Острів Вітеб. обл., Білорусь – 30. 11. 1995, Київ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939. Від жовтня 1941 – чл. Новоград.-Волин. підпіл. організації...
(01. 09. 1891, містечко Бориспіль, нині місто Київ. обл. – 30. 11. 1985, Тель-Авів) – живописець і графік. Державна премія Ізраїлю у галузі живопису (1959). Навч. у Київ. худож. школі (до 1914). Учасник 1-ї світової війни. Служив у рос. армії 1915–17. Жив у Москві, повернувся до Києва. Від 1919 –...
(01. 11. 1892, с. Гребінки, нині смт Васильків. р-ну Київ. обл. – 30. 11. 1975, Київ) – бандурист. 1912 почав навч. гри на бандурі у В. Потапенка. 1913 познайомився з Ф. Дорошком, з яким почав виступати. 1918–32 – у складі 1-ї Київ. худож. капели кобзарів. 1933–57 виступав як соліст-бандурист...
30 листопада створ. Інститут тех. механіки, який очолив С. Тимошенко. Треба було налагоджувати стосунки з новою владою....
30 листопада – 5 грудня 1998 на 22-й конф. у м. Кіото (Японія) істор. частину Л. занесено до Світ. спадщини ЮНЕСКО....
30 листопада 1917 представники латв. місц. рад Лівонії, Курляндії та Латґалії створили Латв. нац. раду, яку 11 листопада 1918 держави Антанти після поразки Німеччини у 1-й світ....
30 листопада 2010 року в Києві відбулося перше, а 24-25 листопада 2011 року в Бейруті – друге спільне засідання міжурядової українсько-ліванської комісії з торговельно-економічного співробітництва....
30 листопада (12 грудня) прийнято постанову про першість Православ. Церкви в Україні з-поміж ін. конфесій; Київ....
30 листопада 1986 будівництво завершено й прийнято Держ. комісією на тех. обслуговування. Всього за 6 місяців спроектовано й побудовано в надскладних радіац....
30 листопада 1905 у Харкові відбулися Д. солдатів із аналог. вимогами. Власне укр. Д. під нац. гаслами організовувались в Австро-Угорщині та Росії з поч....
30 листопада 1917 визнала «неправомочність Київської, Харківської та Новочеркаської суд. палат з 1 грудня 1917 орудувати в справах, що постали на території України», а ще одним Законом «Про заведення апеляційних судів», прийнятим того ж дня, визначила статус цих судів, причому повноваження, обсяг розгляду та внутр....
30 листопада 1990 чинної Конституції УРСР у відповідність з положенням Декларації про держ. суверенітет України....
30 листопада (13 грудня) з Києва виведено розпропагов. більшовиками військ. частини. У відповідь РНК надіслала УЦР ультиматум, в якому вона не визнавалася легітим....
30 листопада 1993 про створення бази даних ДТП, поставили за мету зменшити кількість загиблих у ДТП на 50 % до 2010....
30 листопада 1911) під назвою «К русскому обществу. По поводу кровавого навета на евреев», під яким підписалися Л....
30 листопада 1920 М.-ф. розпущена Крим. ревкомом. У 1920–30-х рр. більшовики репресували майже всіх чл....
30 листопада (13 грудня) 1917, поява «Манифеста…» стала пропагандист. акцією, намаганням перекласти вину за розв’язання зброй....
30 листопада 1966 здобув незалежність у рамках Британ. Співдружності. Корисні копалини: нафта, природ....
30 листопада 1932 група ОУН здійснила напад на пошту в м. Городок (нині Львів. обл.) з метою експропріації коштів....
30 листопада 1940 як вище звання для старшин ВМФ, мор. частин прикордон. і внутр. військ. Після запровадження 1972 у ЗС СРСР інституту прапорщиків та М....
30 листопада 1922 К. г. розформована. До Полтав. губ. відійшли Золотоніс., Кременчуц., Хорол., до Київ....