(Kusturica Emir; 24. 11. 1954, Сараєво) – сербський кінорежисер, продюсер, сценарист, актор, музикант. Іноземний член АН і мистецтв Республіки Сербської (2011). Ордени Мистецтв і літератури (2007), Почесного Легіону (2011). Закінчив факультет кіно і телебачення Академії виконавчих мистецтв у Празі...
(псевд. – Бабай; 24. 11. 1909, м. Золочів, нині Львів. обл. – 19. 01. 1986, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – письменник, гуморист. Син А. Нижанківського, брат Д. Нижанківської-Снігурович. Походить із родини акторів, народився, коли театр був на гастролях у Золочеві. Навч., за деякими даними, у...
(24. 11. 1934, с. Малоянисоль Володарського, нині Маріупольського р-ну Донецької обл. — 06. 12. 2004, Донецьк) — письменник, перекладач, композитор, громадський діяч. Член НСПУ (1994). Премії імені В. Шутова (1991), імені С. Прокоф’єва (1993). Закінчив Сталінський педагогічний інститут (нині...
(24. 11. 1948, смт Сахновщина Харків. обл. – 16. 02. 2025, Рівне) – актор, режисер, письменник, педагог. Заслужений артист України (1996). Премія ім. Лесі Українки (2009). Закін. Харків. інститут мистецтв (1972; курс Л. Сердюка). Працював актором Запоріз. ім. М. Щорса (1972–78)...
(von Manstein Erich; 24. 11. 1887, Берлін – 12. 06. 1973, м. Іршенгаузен, похов. у м. Дорфмарк, Німеччина) – німецький військовий діяч. Генерал-фельдмаршал (1942). Народився у сім’ї генерала артилерії Е. фон Левінські, але був усиновлений бездіт. родичем, який дав йому своє прізвище. Навч. у...
(12(24). 11. 1885, с. Дігтярі Прилуц. пов. Полтав. губ., нині Срібнян. р-ну Черніг. обл. – 10. 09. 1966, Київ) – мікробіолог. Доктор біологічних наук (1936, без захисту дис.), професор (1945), академік АН УРСР (1948). Заслужений діяч науки УРСР (1966). Премія ім. Д. Заболотного АН УРСР (1968,...
(12(24). 11. 1868, Черкаси – 02. 09. 1939, м. Петергоф, Ленінгр. обл.) – живописець, графік і художник театру. Навч. у Київ. рисув. школі М. Мурашка (1881–84). Великий вплив на творчість справив М. Врубель. У Києві під його керівництвом З. брав участь в оновленні фресок 12 ст. у Кирилів. церкві,...
(Kittner Alfred; 24. 11. 1906, Чернівці – 14. 08. 1991, м. Дюссельдорф, Німеччина) – німецький поет, перекладач, есеїст. Під час 1-ї світової війни разом із родиною мешкав у Відні. Повернувся до Чернівців, навч. у гімназії. Студіював германістику в м. Бреслау (нині Вроцлав, Польща). Ранній цикл...
(24. 11. 1942, м. Новокузнецьк, РФ — 15. 03. 2023, м. Кір’ят-ям, Ізраїль) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1987), професор (2009), член-кореспондент АН Ґранади (Іспанія, 2002). Закінчив Київський університет (1966). Працював в Інституті загальної та неорганічної хімії АН УРСР (1966—68);...
(справж. — Георг-Фердинанд Вільгельмович; 24. 11. 1872, с. Сокиринці Прилуцького пов. Полтавської губ., нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл. — 10. 10. 1946, Київ) — математик. Брат В. Пфейфера. Академік АН УРСР (1920). Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1896), де 1900—46 й працював...
(24. 11. 1953, Харків) — графiк, художник кiно. Дочка й учениця С. Солодовника. 2-е місце Міжнародного фестивалю реклами (1995), 3-є місце Міжнародного фестивалю реклами «Sorec-video-2» (1996; обидва — Москва). Лауреат Одеського літературного конкурсу iмені К. Паустовського (2010). Членкиня НСКінУ...
(24. 11. 1961, Харків) – живописець. Заслужений художник України (2015). Обл. мист. премія ім. В. Єрмилова (2001). Чл.-засн. Спілки дизайнерів України (1989, від 1996 – секр. Харків. організації). Закін. Харків. худож. інститут (1983; викл. А. Константинопольський, В. Чаус, М. Шапошников),...
(24. 11. 1933, Тбілісі – 30. 06. 2005, Ізраїль, похований у Харкові) – громадський і політичний діяч, учасник демократичного руху в Україні від початку 60-х років. Закін. Харків. вище військ. авіац.-інж. училище (1956). Працював інж.-радіотехніком у смт Узин (нині місто Київ. обл.), викл. в...
(24. 11. 1875, с. Сопич Глухів. пов. Черніг. губ., нині Глухів. р-ну Сум. обл. – 02. 12. 1958, Відень) – військовий діяч. Закін. Моск. університет (1897), Моск. військ. училище (1899), Микол. академію Генштабу в С.-Петербурзі (1905). Брав участь у рос.-япон. війні 1904–05. Був старшим ад’ютантом...
(24. 11. 1902, с. Старе Місто, нині Підгаєц. р-ну Терноп. обл. – 30. 04. 1987, м. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – економіст, фахівець у галузі будівництва, громадський діяч. Член студент. корпорації «Чорноморе» (1924), товариства «Пласт» (1928), ОУН (1929). Після...
(11(24). 11. 1910, Москва – 17. 01. 1996, там само) – геолог. Походив із давнього князів. роду Рюриковичів і козац. роду Сулим; внучатий племінник П. Кропоткіна. Доктор геолого-мінералогічних наук (1952), проф., академік РАН (1992). Демидів. премія РАН (1994). Держ. нагороди СРСР. Закін. Моск....
(24. 11. 1981, с. Попівка Миргородського р-ну Полтавської обл.) — режисер. Заслужений діяч мистецтв України (2015). Лауреат театральних фестивалів «Класика сьогодні» (2007, м. Дніпродзержинськ, нині Кам’янське Дніпропетровської обл., номінація «Найкраща режисерська робота» за виставу «Лісова пісня»...
(24. 11. 1932, м. Мглин, нині Брян. обл., РФ – 21. 11. 2012, Київ) – літературознавець, культуролог, перекладачка. Кандидат філологічних наук (1980). Орден Болгарії «Кирило і Мефодій» (1976). Закін. Київський університет (1954). Працювала у Б-ці іноз. літ-ри Центр. наук. б-ки АН УРСР; 1957–90 – в...
(24. 11. 1918, м. Бучач, нині Терноп. обл. – 31. 07. 2008, там само) – живописець і письменник. Член Спілки австр. митців (1947). Закін. Бучац. гімназію (1934), Львів. мист.-пром. школу (1942), Вищу образотворчу студію, навч. в Іннсбруц. університеті (Австрія, 1945). Учителював. Після 2-ї...
(; справж. – Шімшелевич Іцхак, ; 24. 11. 1884, Полтава – 23. 04. 1963, Єрусалим) – єврейський політичний діяч. Президент Ізраїлю (1952–63). Один із засн. у Росії євр. с.-д. партії Поалей Ціон (Працівники Сіону – громад.-політ. рух, що поєднував політ. сіонізм із соціаліст. ідеологією),...
(Коновалов Нил Алексеевич; 12(24). 11. 1895, м. Осташков, нині Твер. обл., РФ – 1986) – російський геоботанік, фахівець у галузі лісівництва. Доктор біологічних наук (1940), професор (1940). Навч. у Петрогр. с.-г. інституті (1921–22), закін. Ленінгр. ліс. інститут (1925; обидва – нині...
(24. 11. 1996, Донецьк — 01. 06. 2023, поблизу с. Кліщіївка Бахмутського р-ну Донецької обл., 05. 06. 2023 кремований у Києві) — військовик, поет, громадський діяч. Солдат. Герой України (2023, посмертно). З 5-річного віку мешкав у м. Маріуполь Донецької обл. Навчався у Маріупольському...
(24. 11. 1902, м-ко Комаргород Ямпільського пов. Подільської губ., нині село Тульчинського р-ну Вінницької обл. — 05. 01. 1976, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (1964), професор (1968). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут...
(Zuna Milan; 24. 11. 1881, м. Нови Биджов, нині Чехія – 03. 05. 1960, там само, за ін. даними – Прага) – чеський скрипаль, диригент, педагог. Заслужений артист Чехословаччини (1955). Закін. Празьку консерваторію (1902; кл. скрипки Я. Мажака, композиції – К. Кніттля і К. Штекера). Удосконалював...
(Степан Федорович; 24. 11. 1923, с. Софія, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл. – 14. 01. 1996, Ужгород) – композитор, піаніст, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1965). Член СК України (1952) та Угорщини (1992). Обл. премія ім. Д. Задора (1995). Закін. Ужгород. муз. училище (1949; викл. Ж....
(справжнє — Щербань Аркадій Арсенович; 24. 11. 1921, м-ко Скала-Подільська, нині с-ще Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 11. 12. 2013, м. Кіцмань, нині Чернівецького р-ну Чернівецької обл.) — письменник, перекладач. 1944 певний час перебував в УПА, був ув’язнений радянськими органами і через...
(12(24). 11. 1850, Одеса – 1921) – живописець. Навч. в Одес. рисув. школі (1865–68) та С.-Петербур. АМ (1869–75). Акад. живопису (1908). Від 1880 брав участь у виставках. Від 1884 – чл. Товариства передвижників, від 1894 – Товариства пд.-рос. художників. Працював переважно в Україні. 1889 в Одесі...
(24. 11. 1953, смт Овідіополь Одес. обл.) – кліматолог. Доктор географічних наук (2009). Закін. Одес. гідрометеорол. інститут (1977). Працювала 1979–82 у Респ. лаб. агромікрокліматології при НВО «Вієрул»; 1982–92 – в Інститутах екол. генетики та географії АН Молдови (усі – Кишинів); від 1992 – в...
(24. 11. 1918, с. Ставрополь, нині м. Тольятті Самар. обл., РФ – 28. 01. 1989, Дніпропетровськ) – театральний художник. Народний художник СРСР (1967). Державна премія УРСР ім. Т. Шевченка (1978). Батько В. Ареф’єва. Закін. Пенз. худож. технікум (1938). Від 1947 працював у Киргиз., 1971–74 – у...
(24. 11. 1928, с. Великий Липник, нині округ Стара Любовня, Словаччина — 23. 01. 2010, Київ) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1980), професор (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (2005). Закінчила Ужгородський університет (1953). Працювала в Інституті мовознавства АН УРСР...
(24. 11. 1934, с. Богданівка, нині Яготин. р-ну Київ. обл. – 28. 10. 1999, Херсон) – скульптор. Член НСХУ (1970). Закін. Київський художній інститут (1960; майстерня М. Лисенка). Від 1960 працював у Херсон. обл. товаристві художників, нині Херсон. худож. комбінат. Від 1961 – учасник обл., респ. і...
(24. 11(за паспортом – 23. 09). 1948, с. Качанівка Хмільн. р-ну Вінн. обл. – 22. 08. 2008, Харків) – промисловець, організатор оборонної промисловості України. Чоловік Л. Малюк. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Закін. Харків. авіац. інститут (1972), працював у ньому (до 1973); у...
(24. 11. 1942, Житомир – 09. 05. 1997, Київ) – астрофізик. Доктор фізико-математичних наук (1997). Закін. Київський університет (1965), де відтоді й працював: 1987–97 – завідувач відділу астрофізики та фізики Сонця Астроном. обсерваторії. Проводив дослідж. з космології, заг. теорії відносності,...
(24. 11. 1941, с. Калініно Саратов. обл., РФ) – вчений-електроенергетик. Доктор технічних наук (1993), професор (1995). Премія ім. Г. Проскури НАНУ (1998). Закін. Київ. політех. інститут (1963), де й працює від 1966 на каф. теор. основ електротехніки (нині Нац. тех. університет України «Київ....
(24. 11. 1946, м. Карлсруе, Німеччина) – канадський архівіст українського походження. Народився у сім’ї укр. біженців, 1949 разом із батьками переїхав до Канади. Здобув ступ. магістра з історії Канади в Університеті Ватерлоо (Онтаріо). Від 1973 працював у структурах федерал. уряду в Оттаві...
(24. 11. 1926, Львів – 14. 01. 2018, там само) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1996). Дійсний член НТШ (1992). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006). Закін. Львівський університет (1949). У 1950 репрес., перебувала в таборах м. Тайшет (Іркут. обл.) і Мордовії (РФ), 1956...
(24. 11. 1947, Київ) – кінознавець, продюсер. Кандидат мистецтвознавста (1988). Член Національної спілки кінематографістів України (1985). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1971; викл. І. Корнієнко). Працював на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, у ТО...
(11(24). 11. 1902, С.-Петербург – 24. 04. 1976, м. Пулково Ленінгр. обл., РФ) – астроном. Доктор фізико-математичних наук (1957). Закін. Житомир. землемірне училище (1922). Працював землеміром у м. Полонне Волин. губ. (нині Хмельн. обл., 1922–24). Навч. у Київ. ІНО (1924–27), закін. Ленінгр....
(24. 11. 1929, Луганськ) – хімік. Доктор хімічних наук (1975). Закін. Київський університет (1952). У 1952–92 – в Інституті фіз. хімії АНУ: 1967–78 – старший науковий співробітник, 1978–80 – зав. лаб., 1980–86 – завідувач відділу, 1986–92 – провідний науковий співробітник Виконала системат....
(12(24). 11. 1896, с. Лип’яги Пензен. губ., Росія – ?) – фахівець у галузі садівництва. Доктор сільськогосподарських наук (1941), професор (1934). Брат О. Бекетовського. Закін. Петров. с.-г. академію (1923), Крим. інститут спец. культур у Сімферополі (1925). Працював асист. каф. заг. садівництва...
(24. 11. 1957, с-ще Бєлогорський, Казахстан) – співак (баритон), педагог. Народний артист України (2019). Лауреат Всесоюз. конкурсу вокалістів ім. М. Глінки (Риґа), міжнар. конкурсів ім. А. Дворжака (м. Карлові Вари, Чехія; обидва – 1989), вокалістів у м. Верв’є (Бельгія, 1990; усі – 3-я премія)....
(Nove Alec; справж. – Новаковський Олександр Якович; 24. 11. 1915, Петроград, нині С.-Петербург – 15. 05. 1994, м. Ґлазґо, Велика Британія) – економіст. У 10-річ. віці з батьками емігрував до Великої Британії. Закін. Лондон. школу економіки та політ. наук (1936). Від 1939 – на військ. службі....
(24. 11. 1944, с. Краснокутськ, нині смт Богодухівського р-ну Харківської обл. — 21. 01. 2019, Житомир) — кібернетик. Доктор технічних наук (1989), професор (1991). Заслужений діяч науки і техніки України (2015). Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки (1967), де 1968—75 й працював; 1975—80...
(24. 11. 1959, с. Старий Косів Косів. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – мистецтвознавець, майстриня художньої кераміки. Заслужений діяч мистецтв України (2019). Канд. мистецтвознавства (1997). Член НСХУ (1995). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1984; викл. К....
(24. 11(06. 12). 1870, містечко Семенівка Хорол. пов. Полтав. губ., нині смт Полтав. обл. – 27. 09. 1940, Харків) – фахівець у галузі лісівництва. Батько В. Марченка. Закін. С.-Петербур. ліс. інститут (1896), де і працював: 1902–03 – асистент кафедри заг. лісівництва. 1903–12 – професор...
(24. 11. 1940, Львів) – лікар-оториноларинголог. Доктор медичних наук (1988), професор (1992). Закін. Львів. мед. інститут (1964). Працював лікарем. Від 1968 – у Львів. мед. університеті: 1989–91 – проректор з міжнар. зв’язків, від 2002 – завідувач кафедри оториноларингології. Удосконалює...
(24. 11. 1937, Запоріжжя) – майстриня декоративно-ужиткового мистецтва. Член НСХУ (1980). Закін. Дніпроп. художнє училище (1957). Працювала художником на телебаченні Дніпропетровська, Миколаєва (1960–63), Норильська (РФ, 1963–72), на комбінатах худож. фонду в Норильську (1972–81) та...
(24. 11. 1959, м. Біла Церква Київської обл.) — мікробіолог. Доктор біологічних наук (2015). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1982). Відтоді працює в Інституті мікробіології і вірусології НАНУ (Київ): 2010—22 — завідувач відділу інновацій та трансферу технологій, від 2022 —...
(24. 11. 1964, Кіровоград) – живописець, художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Член НСМНМУ (2011), НСХУ (2012). Закін. Кіровогр. тех. училище № 3 (1983), Іванов. текстил. інститут (РФ, 1991; викл. Н. Кузнецова, М. Чернов). Працювала художником-модельєром ф-ки «Україна» (Кіровоград,...
(11(24). 11. 1911, м. Умань Київ. губ., нині Черкас. обл. – 01. 12. 2001, Харків) – лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1965), професор (1968). Закін. 1-й Харків. мед. інститут (1937). Під час 2-ї світової війни – військ. лікар у Монголії та завідувач кафедри пропедевтики внутр. хвороб Монгол....
(Jurasz Antoni Stanisław; 24. 11. 1847, м. Сплав’є, нині Польща — 12. 08. 1923, м. Познань, нині Великопольського воєводства, Польща) — польський лікар-оториноларинголог. Професор (1880). Закінчив Університет у м. Ґрайфсвальд (Німеччина, 1871). Під 1872 працював у Гайдельберзькому університеті...
(24. 11. 1945, с. Дунковиця Іршав. р-ну Закарп. обл.) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1996). Закін. Ужгород. університет (1970). Працював у ньому до 1980 (ст. н. с.); 1975–77 – в Інституті теор. фізики АН УРСР (Київ); від 1980 – в Ужгород. відділ. Інституту ядерних дослідж. АНУ, яке 1992...
(24. 11. 1937, х. Субото-Когманівщина, нині с. Часниківка Борзнян. р-ну Черніг. обл.) – монументаліст. Батько А. Буланого та І. Закамуліної. Член НСХУ (1995). Закін. Прилуц. пед. училище (1956), 3 курси Одес. худож. училища (1962; викл. Л. Токарева-Александрович). Працював художником-оформлювачем...
(Kuděj Zdeněk Matěj; 24. 11. 1881, м. Горжице, нині Чехія – 08. 08. 1955, м. Літомишль, нині Чехія) – чеський прозаїк, перекладач. Навч. у гімназії у Празі. 1903 виїхав до США, де працював на різних роботах, подорожував. Повернувшись 1909 на батьківщину, зблизився з праз. богемою, згуртованою...
(24. 11. 1975, Київ) – фахівець у галузі телекомунікаційних мереж та систем. Доктор технічних наук (2018), професор (2021). Закін. Київ. інститут зв’язку Укр. академії зв’язку (1999). Працював у ТОВ «Телесистеми України» (1998–2000); від 2000 – у ПАТ «Укртелеком»: 2004–17 – нач. наук.-тех....
(24. 11. 1967, м. Ровеньки Луганської обл. — 12. 03. 2022, с. Біляївка Бериславського р-ну Херсонської обл., перепохований у м. Старокостянтинів Хмельницького р-ну Хмельницької обл.) — військовик. Підполковник. Герой України (2023, посмертно). Орден «За мужність» 3-го (2016) та 2-го (2022,...
(24. 11. 1929, м. Дмитріївськ, нині Макіївка Донец. обл. – 26. 11. 2013, Київ) – фахівець у галузі інформатизації виробництва. Доктор економічних наук (1977), професор (1984). Закін. Сталін. індустр. інститут (нині Донецьк, 1951). Відтоді працював на виробництві; від 1958 – у Держ. наук.-тех....
(12(24). 11. 1898, Харків – 11. 09. 1961, Париж) – живописець, художник театру, графік. Син В. Г. Кричевського, брат В. В. Кричевського та Г. Кричевської-Лінде.Навч. у Й. Бокшая в Ужгороді, Університеті св. Володимира у Києві. Як художник Театру М. Садовського 1919 виїхав до Праги, де 1928 закін....
(24. 11. 1968, с. Миньківці Дунаєвецького, нині Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.) — акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (2006), професор (2008). Закінчила Чернівецький медичний інститут (1992), де відтоді й працює (нині Буковинський медичний університет): від 2011 — завідувач, від...
(24. 11. 1960, м. Сиракузи, шт. Нью-Йорк, США) – історик Церкви, церковний діяч УГКЦ. Син Олександра, брат Марка-Романа Ґудзяків. Повний кавалер ордена «За заслуги» (2005, 2008, 2025). Закін. Сиракуз. університет (1980), Урбаніан. університет (1983) та Колегію св. Софії у Римі (1983). Захистив...
(24. 11. 1975, Київ) – фахівець у галузі телекомунікаційних мереж та систем. Доктор технічних наук (2018), професор (2021). Закін. Київ. інститут зв’язку Укр. академії зв’язку (1999). Працював у ТОВ «Телесистеми України» (1998–2000); від 2000 – у ПАТ «Укртелеком»: 2004–17 – нач. наук.-тех....
(24. 11. 1975, м. Керч, нині АР Крим) – мовознавець. Доктор філологічних наук (2012), професор (2015). Закін. Київ. лінгвіст. університет (1997). Від 2002 працює в Інституті філології Київ. університету: від 2014 – професор кафедри іспано-італ. філології, від 2016 – каф. роман. філології....
(24. 11. 1975, м. Ялта АР Крим) – майстер художньої кераміки. Член НСМНМУ (1999). Освіта середня. Навч. в Ялтин. студії кераміки у М. Вакуленка. Учасник всеукр. мистецьких виставок від 1995. Виготовляє зоо- та антропоморфну дрібну керам. пластику, використовуючи техніку ручного ліплення або...
(24. 11. 1900, с. Ульгівок, нині Люблін. воєводства, Польща – 10. 12. 1961, м. Нью-Йорк, США) – правознавець, громадський діяч. Закін. гімназію у м. Лєжайск (Польща). Вивчав економіку у Віден. університеті, 1925 здобув ступ. д-ра права у Карловому університеті в Празі. Працював адвокатом у м....
(24. 11. 1875, с. Сопич Глухів. пов. Черніг. губ., нині Глухів. р-ну Сум. обл. – 02. 12. 1958, Відень) – військовий діяч. Закін. Моск. університет (1897), Моск. військ. училище (1899), Микол. академію Генштабу в С.-Петербурзі (1905). Брав участь у рос.-япон. війні 1904–05. Був старшим ад’ютантом...
(12(24). 11. 1850, Одеса – 1921) – живописець. Навч. в Одес. рисув. школі (1865–68) та С.-Петербур. АМ (1869–75). Акад. живопису (1908). Від 1880 брав участь у виставках. Від 1884 – чл. Товариства передвижників, від 1894 – Товариства пд.-рос. художників. Працював переважно в Україні. 1889 в Одесі...
(псевд.: М. Заволока, Михайло Заволока, М. Сергієнко, Хлопець; 17(29). 09. 1866, м. Холм, нині м. Хелм, Польща – 24. 11. 1934, м. Кисловодськ Ставроп. краю, РФ, похов. на Байковому цвинтарі у Києві) – історик, організатор української науки, літературознавець, соціолог, публіцист, письменник,...
(10. 03. 1844, м. Тарнув, нині Малопольське воєводства, Польща – 24. 11. 1922, Львів) – архітектор, живописець. Батько Адольфа та Казімєжа-Норберта Каменобродських. Брав участь у польському повстанні 1863–64. Вивчав рисунок і живопис у Кракові в Л. Дембовського та в Школі образотворчих мистецтв у...
(10. 01. 1894, с. Залісці, нині Шумського р-ну Терноп. обл. – 24. 11. 1973, Львів) – живописець, графік, реставратор і громадсько-політична діячка. Дружина М. Музики, племінниця С. Крушельницької, тітка Б. Фільц. Співзасн. Асоц. незалеж. укр. митців у Львові (1931). Член СХУ (1939). Художню освіту...
(справж. – Іванов; 18. 06. 1892, Харків – 24. 11. 1969, Київ) – книгознавець, бібліограф, бібліотекознавець, літературознавець. Закін. Черніг. гімназію (1912), Моск. університет (1917). Працював співроб. бібліотечно-архів. відділу Міністерства нар. освіти (1918), дир. Гол. книжк. палати (від...
(27. 08. 1886, с. Пліщин Заславського пов. Волинської губ., нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл. — 24. 11. 1947, Київ) — економіст, соціолог, громадсько-політичний діяч. Дійсний член НТШ (1935). Закінчив юридичний факультет Університету св. Володимира у Києві (1909) та економічне відділення...
(03(16). 11. 1907, Одеса – 24. 11. 1972, Харків) – хімік. Доктор хімічних наук (1968), професор (1969). Премія ім. М. Курнакова АН СРСР (1950). Державні нагороди СРСР. Навч. у Моск. вищому тех. училищі (1926–30), закін. Моск. хім.-технол. інститут (1931). Працював на Донец. содовому заводі (м....
(Миколайович) (псевд. – Ю. Логан; 28. 11(10. 12). 1898, Одеса – 24. 11. 1959, Москва) – письменник. Член СП СРСР (1934). Учасник воєн. дій 1918–20. Державні нагороди СРСР. Закін. Челябін. реал. училище (Росія, 1918). Політ. працівник і викл. Моск. вищої військ. школи зв’язку (1921–23). Один із...
(04. 08. 1934, Київ — 24. 11. 2007, там само) — режисер театру і телебачення, педагог. Член НСКінУ. Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1957; курс В. Довбищенка, М. Верхацького), де й викладав на кінофакультеті від 1969; 1975 — художній керівник першого набору на спеціальність...
(07. 07. 1932, с. Селець Народиц. р-ну, нині Житомир. обл. – 24. 11. 2013, Харків) – картограф. Канд. тех. (1964), д-р геогр. (1973) н., професор (1976). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Закін. Харків. с.-г. інститут (1955), де 1957–79 й працював: 1974–79 – завідувач кафедри...
(Азадовский Марк Константинович; 06(18). 12. 1888, Іркутськ, нині РФ – 24. 11. 1954, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський фольклорист, літературознавець і етнограф. Закін. С.-Петербур. університет (1913). Від 1930 працював у Ленінграді в Інституті історії мистецтв, згодом керував сектором...
(11(23). 03. 1883, м. Козелець, нині смт Чернігівської обл. – 24. 11. 1962, Київ) – лікар-невропатолог. Батько Микити, дід Бориса та Ірини Маньковських. Доктор медичних наук (1935), професор (1935), академік АМН СРСР (1944). Заслужений діяч науки УРСР (1943). Державні нагороди СРСР. Закінчив 1-у...
(19. 11. 1938, смт Сахновщина, нині с-ще Берестинського р-ну Харківської обл. — 24. 11. 2012, м. Бидгощ Куявсько-Поморського воєводства, Польща) — фахівець у галузі інформаційних технологій. Доктор технічних наук (1986), професор (1991). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1960). Працював...
(09. 05, за паспортом — 13. 05. 1936, с. Лазiрки Лазірківського, нині Лубенського р-ну Полтавської обл. — 24. 11. 1973, Київ) — поет, перекладач. Член СПУ (1967). Премія імені Г. Сковороди (2008, посмертно). Закiнчив Київський університет імені Т. Шевченка (1962). Працював редактором у...
(20. 11. 1910, Флоренція, Італія – 24. 11. 1955, Колима, РФ) – історик. Син Дмитра та Катерини, брат Марка Антоновичів, онук Володимира Антоновича та Катерини Антонович-Мельник. Разом із батьками на еміграції (1919). Закін. істор. і геогр. факультети Берлін. університету. 1936–41 – наук. працівник...
(03(15). 07. 1870, м. Курган Тобол. губ., Росія – 24. 11. 1926, Лондон) – радянський і партійний діяч, дипломат. Від 1887 навч. у С.-Петербур. технол. інституті. 1890 вступив до РСДРП. За участь у студент. гуртках і демонстраціях виключений з Інституту, за рев. діяльність згодом...
(25. 02. 1918, с. Погребище Бердичів. пов. Київ. губ., нині місто Вінн. обл. – 24. 11. 2002, Київ) – живописець. Батько Т. Недошовенко та О. Недошовенко-Довганенко. Член НСХУ (1973). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Київ. худож. інституті (1939–51, з перервою; викл. С....
(Лавров Петр Алексеевич; 06(18). 09. 1856, м. Ярославль, Росія – 24. 11. 1929, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський мовознавець. Академік АН СРСР (1923), член-кореспондент Королів. Серб. академії (1906), Чес. академії наук, словесності та мистецтв (1907), Пд.-слов’ян. академії наук та...
(1881, Львів – 24. 11. 1976, Відень) – живописець, графік. Учасник 1-ї світової війни. Навч. на відділі архітектури Львів. політех. школи (1900–01), у Львів. худож.-пром. школі (1902–03), Краків. АМ (1903–07; викл. С. Виспянський, Ю. Мегоффер, Ю. Фалат). Часто відвідуючи Львів, жив у...
(28. 09. 1922, с. Крищинці, нині Тульчин. р-ну Вінн. обл. – 24. 11. 2001, Вінниця) – майстер декоративно-ужиткового мистецтва. Заслужений майстер народної творчості (1988). Член НСМНМУ (1992). Учасник 2-ї світової війни. Працював у Вінниці: від 1955 – на виробництві; від 1975 – у відділ. Худож....
(13(26). 06. 1907, с. Чернятин Літинського пов. Подільської губ., нині Жмеринського р-ну Вінницької обл. — 24. 11. 1974, м. Керч, нині АР Крим) — геолог, мінералог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1942), професор (1944). Закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині...
(31. 01(12. 02). 1894, м. Камишлов Пермської губ., нині Свердловської обл., РФ — 24. 11. 1980, Москва) — фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1943), професор (1935). Заслужений діяч науки РФ (1966). Державні нагороди СРСР. Від 1911 з перервою навчався у Катеринославському гірничому...
(24. 10 (05. 11). 1898, с. Гостомель, нині смт Ірпін. міськради Київ. обл. – 24. 11. 1976, Львів) – літературознавець, перекладач, публіцист. Кандидат філологічних наук (1947). Закін. Київ. духовну семінарію (1919) та Київ. ІНО (1928). Учителював. 1935–41 – у Ніжин. пед. інституті (Черніг. обл.)....
(23. 08(04. 09). 1888, с. Біpки, нині Зіньків. р-ну Полтaв. обл. – 24. 11. 1937, Киpгизстан) – геолог, петрограф. Професор (1933). Закін. Петрогр. гіpн. інститут (1923, нині С.-Петербург). Пpaцювaв 1923–27 у відділі пpиклaд. геології тa pозвідок Геолкому в Ленінгpaді (нині С.-Петербург). Від 1927...
(02(14). 06. 1861, маєток Лемно Мінської губ. – 24. 11. 1923, м. Вільно, нині Вільнюс) – історик. 1885 закін. С.-Петербур. університет зі ступ. канд. каф. заг. (всесвіт.) історії. Викладав історію в С.-Петербурзі, зокрема у 1-му кадет. корпусі, жін. училищах св. Олени та при римо-катол....
(Эйхенбаум Борис Михайлович; 04(16). 10. 1886, с-ще Красний, нині місто Смолен. обл., РФ – 24. 11. 1959, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський літературознавець. Доктор філол. н., проф. Закін. С.-Петербур. університет (1912). Проф. Університету (1918–49) і Держ. інституту історії мистецтв...
(24. 12. 1929, с. Лозова-Павлівка, нині у складі м. Брянка Луган. обл. – 24. 11. 1988, Полтава) – скульптор, графік. Член СХУ (1969). Закін. Ворошиловгр. художнє училище (нині Луганськ, 1957; викл. Г. Дідура). Від 1966 – на творчій роботі у Полтаві. Учасник респ., всесоюз. та зарубіж. мистецьких...
(23. 01. 1923, с. Флоринка, нині Малопольського воєводства, Польща — 24. 11. 2008, м. Закопане Малопольського воєводства) — майстер різьблення на дереві, скульптор. Член Спілки польських художників (1957). Під час 2-ї світової війни його вивезли на примусові роботи до Німеччини. Закінчив Академію...
(15. 09. 1923, Київ – 24. 11. 1997, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – археолог, музеєзнавець. Дружина Ігоря, мати Володимира та Олексія Мезенцевих. Доктор історичних наук (1969), професор (1970). Закін. Київський університет (1946), де від 1950 й працювала: 1970–76...
(23. 02. 1939, Київ — 24. 11. 2018, там само) — географ, картограф. Доктор географічних наук (1992). Державна премія України у галузі науки і техніки (1993). Закінчила Київський університет (1961), де відтоді й працювала. Від 1965 (з перервою) — у Секторі географії при Інституті геологічних наук...
(10. 05. 1943, с. Сопич Червоного, нині Шосткинського р-ну Сумської обл. — 24. 11. 2023, Одеса) — актриса. Дружина К. Пивоварова. Заслужена артистка України (2002). Закінчила Дніпропетровське театральне училище (нині Дніпро, 1961; викладачі І. Каплін, І. Сірик). Працювала в Сумському театрі драми...
(20. 03. 1945, Дніпропетровськ – 24. 11. 2016, там само) – лікар-терапевт. Син Віктора, чоловік Людмили Дзяків. Доктор медичних наук (1980), професор (1983), академік АМНУ (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Закін....
(Губа Іван; 21. 06. 1885, с. Бандурівка, нині Олександрій. р-ну Кіровогр. обл. – 24. 11. 1966, Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – церковний діяч УАПЦ. Після закінчення буд. школи (1908) працював у земстві за фахом. 1919 навч. на богослов. факультеті Кам’янець-Поділ. укр....
(справж. – Кучеренко; 07. 07. 1878, с. Мурафа, нині Краснокут. р-ну Харків. обл. – 24. 11. 1937, Харків) – бандурист, співак (ліричний баритон). Нар. арт. УСРР (1925). Учень кобзаря П. Гащенка. Значний вплив на творчість К.-К. мав Г. Хоткевич. 1908–10 викладав гру на кобзі у муз.-драм. школі М....
(14. 09. 1938, м. Тальне Київської обл., нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 24. 11. 2012, Київ) — матеріалознавець, хімік. Доктор хімічних наук (2008). Державна премія України в галузі науки і техніки (1991). Закінчив Київський політехнічний інститут (1961). Працював 1963—2012 в...
(13. 10. 1935, Москва – 24. 11. 2010, Київ) – лікар-патологоанатом. Доктор медичних наук (1986), професор (1995). Закін. Київський медичний інститут (1964). У 1968–72 працював в Інституті геронтології АМН СРСР (Київ); 1972–74 – старший науковий співробітник Київ. НДІ гематології та переливання...
(13. 12. 1930, м. Керч, нині АР Крим – 24. 11. 2002, Дніпропетровськ) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1976), професор (1980). Закін. Дніпроп. гірн. інститут (1953), де 1953–56 та 1977–2002 й працював (нині Нац. гірн. університет): 1978–80 – зав., від 1980 – професор кафедри...
(23. 05. 1901, Львів – 24. 11. 1979, м. Вроцлав, Польща) – архітектор і графік, фотохудожник, реставратор. Навч. живопису у Львові в майстерні Р. Братківського (1919–20), студіював арх-ру у Львів. політехніці (1921–28), завершив освіту в Італії та Відні. 1929 – співзасн. львів. мист. групи...
(Meano Cesare; 22. 12. 1899, м. Турин, Італія – 24. 11. 1957, м. Палермо, Італія) – італійський письменник, перекладач, режисер. Чоловік М. Липовецької. Перші вірші опублікував 1912. У 17 р. його мобілізовано на фронт. У повоєн. час активно працював як поет і театр. діяч, співпрацював у...
(01. 01. 1939, с. Лівчиці Жидачів. р-ну Дрогобиц., нині Львів. обл. – 24. 11. 2001, Тернопіль) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1988), професор (1988). Закін. Терноп. мед. інститут (1964). Працював викл. хірургії мед. училища у м. Стрий Львів. обл. (1965–66); від 1966 – у Терноп. мед....
(19. 11. 1930, м. Ставрополь, РФ – 24. 11. 2013, Київ) – нейрофізіолог. Доктор біологічних наук (1973), професор (1988). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1976). Премія ім. О. Богомольця АН УРСР (1988). Закін. Ставроп. мед. інститут (1954). Працював лікарем. Від 1958 – в Інституті фізіології...
(31. 10. 1951, м. Яранськ Кіров. обл., РФ – 24. 11. 2020, Дніпро) – фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Канд. екон. (2006), д-р тех. (2012) н., академік НАНУ (2015). Герой України (2020, посмертно). Державна премія України в галузі науки і техніки (2009). Орден «За заслуги» 3-го (2002)...
(Sopinka John; 19. 03. 1933, с. Бродерік, провінція Саскачеван, Канада — 24. 11. 1997, Оттава) — канадський правознавець. З походження українець. Освітній рівень бакалавра з гуманітарних наук здобув в Університеті Квінс (1955), з права — у Торонтському університеті (1958). Протягом короткого...
(23. 06(05. 07). 1874, м. Радзивилів, нині м. Червоноармійськ Рівнен. обл. – 24. 11. 1968, Москва) – бібліограф, книгознавець. Доктор педагогічних наук (1943), професор (1921). Закін. юрид. факультет Моск. університету (1901) і Археол. інститут (1910). Працював ред. у виданнях: «Бюллетень книжных...
(02(15). 05. 1915, Київ – 24. 11. 2000, там само) – літературознавець. Доктор філологічних наук (1981), професор (1982). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1937), де й працював 1946–89: професор кафедри рос. літ-ри. Досліджував творчість рос. письменників 19...
(13. 01. 1956, Київ — 24. 11. 2021, там само) — лікар-оториноларинголог. Доктор медичних наук (1993). Закінчив Київський медичний інститут (1979). Відтоді працював в Інституті отоларингології НАМНУ (Київ): 2020—21 — завідувач відділення ЛОР-патології дитячого віку; за сумісництвом 2018—21 —...
(13. 04. 1935, м. Кисловодськ Ставроп. краю, РФ – 24. 11. 2007, Львів) – артист балету, балетмейстер. Чоловік І. Красногорової. Заслужений артист УРСР (1975). Закін. Перм. хореогр. училище (РФ, 1956; викл. К. Єсаулова, Ю. Плахт). Відтоді – соліст Горьков. театру опери та балету ім. О....
(1877, м. Простейов, Австро-Угорщина, нині Чехія – 24. 11. 1924, табір Ліберці, Чехо-Словаччина, похов. у м. Простейов) – військовий діяч ЗУНР. З походження німець. Підполковник австро-угор. армії. Під час 1-ї світової війни воював на італ. фронті. Від листопада 1918 – на службі в УГА: командир...
(11. 06. 1923, с. Стіна Томашпіл. р-ну, нині Вінн. обл. – 24. 11. 2001, Сімферополь) – живописець, графік. Учасник 2-ї світової війни. Член НСХУ (1960). Закін. Крим. художнє училище (Сімферополь, 1949; викл. С. Владимиров, М. Щеглов). Відтоді – викладач культ.-осв. училища; від 1951 – у Крим....
(1883, с. Гуляйполе, нині місто Запоріз. обл. – 24. 11. 1920, Сімферополь) – один із військових керівників махновського руху. Під час 1-ї світової війни – штабс-капітан рос. армії, повний георгіїв. кавалер. 1917 вступив до створ. Н. Махном «чорної сотні». Пройшов шлях від командира роти до...
(01(13). 03. 1854, м. Порхов, нині Псковської обл., РФ — 11(24). 11. 1918, Петроград, нині Санкт-Петербург) — архітектор. Академік архітектури (1885). Закінчив Санкт-Петербурзьку академію мистецтв (1881). Відтоді до 1900-х рр. працював у Технічно-будівельному комітеті Міністерства внутрішніх...
(19. 06. 1926, Кіровоград, нині Кропивницький – 24. 11. 1990, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – матеріалознавець. Батько Ю. Кваші. Кандидат технічних наук (1961), професор (1977). Заслужений діяч науки і техніки УРСР. Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. університет (1954), де відтоді й...
(28. 04. 1948, с. Заболотці Іваничів. р-ну Волин. обл. – 24. 11. 2014, Київ) – економіст. Брат М. Мниха. Доктор економічних наук (1991), професор (1993). Закін. Львівський університет (1972), де й працював: 1980–84 – заступник декана екон. ф-ту, 1984–88 – завідувач кафедри бухгалтер. обліку,...
(06(19). 05. 1913, Луганськ – 24. 11. 1970, Москва) – композитор, джазовий піаніст, диригент. Сталінcька премія (1948). Закін. Моск. консерваторію (1938; кл. композиції В. Шебаліна). 1932–35 – піаніст-ілюстратор у кінотеатрах, 1937–38 – зав. муз. частини студії «Союзкінохроніка», 1938–39 –...
(12. 06. 1943, с. Завидовичі Городоцького, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 24. 11. 2012, Львів) — фізик. Батько З. Юринець. Доктор фізико-математичних наук (1994), професор (2000). Закінчив Львівський університет (1965). Працював на Львівському заводі електронних приладів (1966—68); від...
(29. 10. 1993, Вінниця — 24. 11. 2022, м. Бахмут Донецької обл., похований 29. 11. 2022 на Алеї Слави Сабарівського кладовища у рідному місті) — військовик. Сержант. Герой України (2023, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2023, посмертно). Займався спортом у ДЮСШ Вінницької...
(21. 12. 1934, м. Сталіно, нині Донецьк — 24. 11. 2010, Київ) — фахівець у галузі авіабудування. Кандидат технічних наук (1977), професор (2000). Заслужений машинобудівник України (1994). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1979). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Державні...
(24. 11. 1869, Одеса – 24. 11. 1922, Брест, нині Білорусь) – військовик. Генерал-поручник Армії УНР. Закін. Рішельєв. гімназію в Одесі (1886), Київ. піхотне юнкер. училище (1889), Микол. академію Генштабу в С.-Петербурзі. Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Під час 1-ї світової війни – на фронті,...
(02. 05. 1902, м. Липовець Київської губ., нині Вінницького р-ну Вінницької обл. — 24. 11. 1977, Київ) — лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1948), професор (1950). Закінчив Київський медичний інститут (1927), де відтоді й працював. Під час 2-ї світової війни служив військовим лікарем. 1949—66 —...
(09. 06. 1922, с. Бокове-Платове, нині смт у складі м. Антрацит Луган. обл. – 24. 11. 1986, Донецьк) – співак (баритон). Заслужений артист УРСР (1968). Учасник 2-ї світової війни. Держ. і бойові нагороди. Закін. Харків. консерваторію (1956; кл. Т. Веске). 1956–77 – соліст Донец. театру опери та...
(01. 04. 1947, Львів – 24. 11. 1991, Рівне) – режисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Закін. Київ. театр. інститут (1972). У 1986–91 – гол. реж. Рівнен. муз.-драм. театру. Увагу М. привертали твори з яскраво вираженою нар. тематикою; у постановках намагався руйнувати «четверту стіну» між...
(11. 04. 1954, м. Кобеляки Полтавської обл. — 22. 11. 2025) – актор. Чоловік Т. Корінної. Заслужений артист України (1995). Закінчив Дніпропетровське театральне училище (1978; викладач Н. Пінська). Відтоді працював у Сумському театрі драми та музичної комедії ім. М. Щепкіна. Самобутній,...
(30. 05. 1950, с. Літки Броварського р-ну Київської обл. – 18. 11. 2025, Київ) – археолог, історик. Доктор історичних наук (1991), професор (1997), член-кореспондент НАНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (2012). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Премії ім. М....
(17. 01. 1942, м. Городок Львів. обл. – 16. 11. 2025, Львів, похований у рідному місті) – прозаїк, літературознавець. Чоловік Н.-Л. Горак. Канд. хім. н. (1971). Член НСПУ (1988). Закін. Львівський університет (1964). Працював у Борислав. НДІ орган. хімії; в Укр. НДІ поліграф. промисловості; на...
24 листопада переможцем В. саме В. Янкуковича (49,46 % проти 46,61 % у В. Ющенка). Але того ж дня це рішення було оскаржене опозицією у Верховному Суді, який заборонив до завершення розгляду справи друкувати офіційні повідомлення про результати В....
24 листопада 1699 до посадських людей із м. Веньов (нині Тульс. обл., РФ), засудж. за крадіжку казен....
24 листопада 2004 ЦВК затвердила офіційний протокол результатів 2-го туру виборів: В. Янукович — 49,5 %, В....
24 листопада 1943 — під німецькою окупацією. Діяло радянське підпілля. Від кінця серпня до листопада 1941 на подвір’ї МТС (створена 1931) був табір для радянських військовополонених, через який пройшли бл....
24 листопада 1894 оголошено вирок, за яким майже всі арештовані підлягали різним строкам тюрем. ув’язнення та кількаріч....
24 листопада 1923 до 15 вересня 1932 у Берліні. Засновник і перший редактор — С. Баран. Спочатку була друкованим органом Української народної трудової партії (до якої належали президент ЗУНР Є....
24 листопада 1941 — тричі (1-го, 10-го та 20-го числа) на місяць. Поширювали на теренах Німеччини й Протекторату Богемії та Моравії....
24 листопада 1918 циркуляром Наркомату закордон. справ РСФРР, де зазначалось, що внаслідок анулювання Брест....