(псевд. – Артемов; 11(24). 01. 1903, Миколаїв – 20. 06. 1972, м. Ростов-на-Дону, РФ) – економіст. Навчався у гімназії, екстерном закінчив економічний відділ Харківського інституту профосвіти. У 1921–22 – заступник завідувача Миколаївського, 1922 – Вінницького губернських відділів освіти. Від...
(24. 01. 1933, с. Озерна, нині Зборів. р-ну Терноп. обл.) – прозаїк-сатирик, артист розмовного жанру. Член НСПУ (1973). Заслужений діяч мистецтв України (1993). Літ. премія ім. Остапа Вишні (1985), обл. літ. премія ім. М. Годованця (1997), Міжнародна премія ім. П. Орлика (1995). Орден князя...
(24. 01. 1879, м. Ярослав, нині Польща – 10. 09. 1979, Львів) – композитор, музикознавець, фольклорист, педагог, громадський діяч. Чоловік З. Штундер. Канд. мистецтвознавства (1908). Професор (1939). Державна премія УРСР ім. Т. Шевченка (1964). Народний артист СРСР (1969). Герой Соц. Праці...
(псевд. – І. Івницький; 24. 01. 1894, с. Івниця Житомир. пов. Волин. губ., нині Андрушів. р-ну Житомир. обл. – 09. 07. 1948, м. Авґсбурґ, Німеччина) – громадсько-релігійний діяч, письменник, публіцист. Поручник Армії УНР. Працював інспектором Військ.-юнац. школи. У «Літературно-науковому віснику»...
(24. 01. 1974, м. Корсунь-Шевченківський Черкас. обл.) – правознавець. Доктор юридичних наук (2013), д-р габіліт. із правн. н. (2016). Закін. Нац. академію внутр. справ (Київ, 1997), де відтоді й працює: 2002–10 – заступник нач. з координації роботи регіон. відділ. Навч.-наук. інституту заоч. та...
(12(24). 01. 1891, с. Княжичі Глухівського пов. Чернігівської губ., нині Шосткинського р-ну Сумської обл. — ?, Душанбе) — історик, археолог. Навчався у Чернігівській духовній семінарії, Санкт-Петербурзьких духовній академії та археологічному інституті. Працював у Чернігівському педагогічному...
(крипт.: О. Н., Є. Н., Н-ий; 24. 01. 1863, м. Стрий, нині Львів. обл. – 22. 05. 1919, там само) – композитор, хоровий диригент, культурний і громадський діяч, церковний діяч УГКЦ. Брат Олександра, батько Нестора і Степана, дід Олега Нижанківських, прадід Л.-А. Нижанківської-Кукс. 1876 вступив...
(24. 01. 1961, с. Твориничі Локачин. р-ну Волин. обл.) – письменник, драматург, перекладач. Член НСПУ (1988). Закін. Дубен. пед. училище (Рівнен. обл., 1980), Літ. інститут у Москві (1989). Спільно з Ю. Андруховичем та В. Небораком заснував 1985 літ. групу «Бу-Ба-Бу». Представник...
(24. 01. 1955, с. Станіславчик Ставищенського, нині Білоцерківського р-ну Київської обл.) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (2006), професор (2007). Закінчив Вінницький медичний інститут (1982), де відтоді й працює (нині університет): від 2006 — завідувач кафедри дитячої хірургії, водночас від...
(24. 01. 1926, с. Хрінівка Городнян., нині Щорс. р-ну Черніг. обл. – 24. 01. 2016, м. Городня, нині Черніг. р-ну Черніг. обл.) – журналіст, краєзнавець. Батько В. Дудка. 1945 брав участь у воєн. діях проти Японії. Бойові нагороди. Член НСЖУ (1959). Закін. Київський університет (1962). Працював у...
(24. 01. 1953, Ростов-на-Дону, РФ) – альтист, диригент, педагог. Народний артист СРСР (1991). 2-а премія Міжнар. конкурсу в Будапешті (1975). Ґран-Прі на конкурсі альтистів (Мюнхен, 1976). Державні премії СРСР (1986), РФ (1994, 1996, 2001). Почесний член Лондонської академії мистецтв. Закінчив...
(24. 01. 1944, м. Борзна, нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл.) — мисткиня декоративно-ужиткового мистецтва, мистецтвознавиця. Дочка О. Саєнка, мати О. Майданець. Заслужений діяч мистецтв України (1999). Повний кавалер ордена княгині Ольги (2005, 2015, 2024). Літературна премія імені І....
(24. 01. 1956, с. Стара Вижва, нині смт Стара Вижівка Волин. обл.) – історик. Доктор історичних наук (1997), професор (1990). Закін. Луцький пед. інститут (1977), де й працював асист. (1977–79), ст. викл., доцент, професор (1986– 93). Заслужений діяч науки і техніки України (2019). У 1979–86 –...
(24. 01. 1951, Черкаси) – графік. Член НСХУ (1989). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1973; викл. В. Віхтинський, В. Ненадо, В. Сизиков). Відтоді працює у Харкові: художником парфумер. ф-ки; оформлювачем мебл. комбінату (1973–74); в «Укрпобутрекламі» (1974–79); у Будинку піонерів Фрунзен....
(24. 01. 1929, с. Глобине, нині місто Полтав. обл. – 25. 10. 2009, Київ) – художник декоративного скла. Нар. художн ик УРСР (1983). Бронз. медаль Міжнар. виставки худож. скла (1954). Золота, дві срібні, три бронз. медалі ВДНГ СРСР (1983–88). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Член НСХУ...
(за чоловіком – Махонько; 24. 01. 1944, м. Молотовськ, нині Сєвєродвинськ Архангел. обл., РФ – 18. 08. 1993, Київ) – джазова й естрадна співачка, вібрафоністка, гітаристка. Закін. Київське музичне училище та студію естрадно-цирк. мистецтва (обидва – 1964). У 1962–63 виступала з ансамблем Київ....
(Gábor Andor; 24. 01. 1884, с. Уйнеппуста, нині Угорщина – 21. 01. 1953, Будапешт) – угорський письменник і перекладач. Державна премія Угорщини ім. Л. Кошута (1953). Закін. Будапешт. університет. Автор комедій. оповідань, сатир. повістей і віршів-куплетів для кабаре. У перший період творчості...
(24. 01. 1953, м. Коломия Івано-Фр. обл.) – майстер гобелена, графік, живописець. Дружина М. Яковини. Заслужений художник України (2010). Член НСХУ (1988). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1978; викл. М. Токар, І. Боднар, Ю. Скандаков). Працювала завідувач...
(24. 01. 1951, м. Актюбинськ, Казахстан) – лікар-стоматолог. Доктор медичних наук (2000), професор (2002). Закін. Полтав. мед. стоматол. інститут (1973), де й працює від 1974 (нині Укр. мед. стоматол. академія): 2001–05 – завідувач кафедри ортопед. стоматології з курсом ортодонтії, від 2005 –...
(24. 01. 1902, с. Дюрдьoв, Воєводина, нині Сeрбія – 05. 11. 1977, Заґрeб) – русинський економіст, істoрик, публіцист, громадський діяч. Закін. Вищу екон.-комерц. школу в Заґребі, 1926–27 прослухав курс лекцій у Практ. школі вищих дослідж. у Парижі. 1928 здобув докторат з економіки у Вищій...
(псевд.: Брут, Ганс, Гризунов, Клер, Ланін та ін.; 12(24). 01. 1872, м. Самара, Росія – 31. 03. 1959, Москва) – партійний діяч, фахівець у галузі енергетики. Академік АН СРСР і АН УРСР (1929). Герой Соц. Праці (1957). Державні нагороди СРСР. Закін. С.-Петербур. технол. інститут (1894). У рев....
(24. 01. 1954, смт Щорськ Криничан. р-ну Дніпроп. обл.) – вчений-агрохімік, ґрунтознавець. Доктор сільськогосподарських наук (1997). Закін. Криворіз. пед. інститут (1976), Укр. с.-г. академію (Київ, 1985). Від 1986 працює в Інституті зерн. господарства НААНУ: 1999–2002 – зав. лаб. родючості...
(12(24). 01. 1893, с. Колодне Звенигород. пов. Київ. губ., нині Колодисте Тальнів. р-ну Черкас. обл. – 24. 03. 1962, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, США) – фахівець у галузі бджільництва, публіцист, кооперативний діяч. Брат Василя Доманицького. Дійсний член НТШ (1947). Закін. Університет св....
(справж. – Власюк Олександр Іванович; 24. 01. 1963, м. Умань Черкас. обл.) – лірник, телеведучий, сценарист. Засл. працівник культури України (2009). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2019). Закін. Одес. інститут інж. мор. флоту (1985). Відтоді мешкав у м. Мурманськ (РФ), де створив укр....
(24. 01. 1960, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) —живописець, графік. Дружина С. Руднєва. Лауреатка 8 бієнале живопису (Київ, 2018; твір «Панна»). Членкиня НСХУ (2005). Закінчила Одеське художнє училище (1976), Харківський художньо-промисловий інститут (1986; викладачі О. Хмельницький, М....
(24. 01. 1948, м. Молотов, нині Перм, РФ — 10. 01. 2016, Харків) — провізор, лікар-токсиколог. Син П. Петюніна. Доктор фармацевтичних наук (1982), професор (1983). Закінчив Харківський фармацевтичний інститут (1970). Працював у Харківському НДІ судових експертиз; від 1973 — у Харківському...
(24. 01. 1921, м. Новозибків Брян. обл., РФ – 15. 06. 2000, Київ) – філософ. Мати Євгена, дружина Івана Головахів. Доктор філософських наук (1970), професор (1971). Учасниця 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Моск. інституті філософії, історії та літ-ри (1938–41), закін. філос....
(24. 01. 1931, с-ще станції Долгінцеве, нині у межах м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. — 14. 06. 2007, Київ) — художниця декоративного ткацтва. Мати В. Корженка. Премія «Textile Expo 59» (м. Монреаль, Канада), бронзова медаль та диплом на виставці робіт міжнародної Творчої групи художників...
(24. 01. 1892, с. Великий Хутір Вінн. пов. Поділ. губ. – 26. 03. 1966, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – співачка (сопрано), етнограф, диригент, музично-громадська діячка, педагог. Дружина О. Кошиця. Навч. у Вінн. гімназії, на Вищих жін. курсах у Києві. Від 1912 співала у київ. хор....
(24. 01. 1904, м. Любомль, нині Волин. обл. – 16. 10. 1995, Київ) – актор. Чоловік К. Мамикіної. Заслужений артист УРСР (1951). Закін. 3-ю майстерню Мист. об’єдн. «Березіль» під керівництвом Я. Бортника (м. Біла Церква, нині Київ. обл.). Працював у Харків. (1931–44) та Київ. (1944–65)...
(24. 01. 1954, м. Балаклія Харків. обл.) – лікар-офтальмолог. Доктор медичних наук (1992), професор (1993). Закін. Харків. мед. інститут (1977). Працював м. н. с. Інституту проблем кріобіології та кріомедицини АН УРСР (1977–82); у Харків. мед. академії післядиплом. освіти: 1982–86 – асист.,...
(24. 01. 1953, Ленінград, нині Санкт-Петербург) – соціолог. Син Фоки, брат Леоніда Бурлачуків. Кандидат філософських (1986), доктор соціологічних (2005) наук. Закінчив Київський університет (1976). Відтоді працював у Київському політехнічному інституті; 1980—91 — у Відділі наукової інформації з...
(псевд. – Богдан Сердюк; 24. 01. 1937, с. Сукіль, нині Долин. р-ну Івано-Фр. обл. – 18. 09. 1979, Івано-Франківськ, похов. у м. Болехів Івано-Фр. обл.) – учасник національно-визвольного руху. Закін. курси кранівників-екскаваторників і школу механізаторів, від 1960 мешкав і працював на буд-ві та...
(24. 01. 1943, Одеса — 24. 10. 2005, м. Кімри Тверської обл., РФ) — живописець, графік. У 15 р. один рік навчався в Одеському художньому училищі (викладач М. Зайцев). Працював у галузях живопису, скульптури, різьблення на дереві, колажу, художньої фотографії. Створював невеликі за розміром роботи...
(24. 01. 1939, Київ) – артист розмовного жанру. Заслужений артист України (1994). Лауреат укр. конкурсу арт.-читців (Київ, 1978). Премії «Тріумф» (2003), літ. ім. Д. Нитченка (2009). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1960; викл. М. Крушельницький, О. Фомін). Працював у Запоріз. укр....
(24. 01. 1935, с. Вороново, нині Томської обл., РФ) – скульптор. Чоловік Інни, батько Віктора Макушиних. Народний художник України (2015). Член НСХУ (1975). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1971; викл. М. Анікушин). Працює у Миколаєві: 1971–91 –...
(24. 01. 1960, м. Сталіно, нині Донецьк) — фахівець у галузі хімічних технологій. Доктор технічних наук (2020), професор (2022). Закінчив Донецький політехнічний інститут (1982), де від 1985 й працює (нині технічний університет; 2014 евакуйований у м. Красноармійськ, нині Покровськ Донецької обл.,...
(24. 01. 1953, с. Сокільники Пустомитів. р-ну Львів. обл.) – кераміст. Чоловік Л. Ковалевич. Член НСХУ (1987). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1975; викл. В. Максименко, З. Флінта). На творчій роботі. Учасник обл., всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1975....
(24. 01. 1905, м. Прилуки, нині Черніг. обл. – 1977) – живописець. Заслужений художник РРФСР (1968). Член СХ РФ (1939). Від 1923 – у Москві: працював на заводі «Червоний пролетар», навч. 1926–29 у худож. студії Д. Кардовського на робітн. факультеті мистецтв. Закін. Ленінгр. АМ (нині С.-Петербург,...
(24. 01. 1936, с. Антоніни Кам’янець-Подільської обл., нині смт Хмельницького р-ну Хмельницької обл.) — фахівець у галузі математичного моделювання та обчислювальних методів. Доктор технічних наук (2005), професор (2010). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1963). Працював на виробництві...
(24. 01. 1921, с. Пишки, нині Старосиняв. р-ну Хмельн. обл. – 25. 08. 2000, с. Зазим’я Бровар. р-ну Київ. обл.) – мовознавець. Дружина А. Патруса-Карпатського. Кандидат філологічних наук (1957). Учасниця 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Житомир. пед. інститут (1945), де відтоді...
(24. 01. 1957, с. Лєсноє Кіровської обл., РФ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1996), професор (2005), академік НАНУ (2018). Державна премія України у галузі науки і техніки (2020). Закінчив Харківський університет (1980), де відтоді й працює (від 1991 — за сумісництвом): від 2009 —...
(24. 01. 1979, м. Хотин, нині Дністровського р-ну Чернівецької обл.) — правознавець. Доктор юридичних наук (2018), професор (2022). Закінчила юридичний факультет Чернівецького університету (2001) і економічний факультет Подільського аграрно-технічного університету (м. Кам’янець-Подільський...
(11(24). 01. 1917, Харків – 17. 04. 2008, м. Мельбурн, Австралія) – фахівець у галузі механіки. Батько С. Гредескула. Доктор технічних наук (1964), професор (1966). Закінчив Харківський автомобільно-дорожній інститут (1939). Працював на виробництві. 1946–93 – у Харківському...
(24. 01. 1954, Київ – 20. 01. 2015, там само) – поетеса, режисер, сценарист. Член НСПУ (2000). Лауреатка Міжнар. конкурсу молодих літераторів «Гранослов» (1995). Закін. Київ. інститут культури (1978; викл. А. Гузєєв). Працювала реж.-постановником, ведучою концерт. і цирк. програм в «Укрцирку»,...
(24. 01. 1940, Одеса – 04. 03. 2022, там само) – живописець і графік. Член НСХУ (1970). 1-а премія ім. А. Дюрера (1985), премія ім. Л. Кранаха (1988; обидві – Німеччина). Ґран-Прі конкурсу на найкращий екслібрис у Японії (2000). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1966; викл. Л. Чернов, О....
(24. 01. 1942, Полтава – 15. 10. 2021, Київ) – спортсмен (академічне веслування), тренер. Батько і тренер І. Котька. Майстер спорту (1962), майстер спорту міжнародного класу (1969), заслужений тренер України (1980). Закін. Київський інститут фізичної культури (1971). Багаторазовий чемпіон і...
(24. 01. 1942, Одеса – 26. 04. 1997, Москва) – естрадний співак. Заслужений артист Марійської АРСР (1973). Від 1960-х рр. працював у Томській філармонії (РФ). 1964 на Міжнародному пісенному фестивалі у м. Сопот (Польща) виконав пісню болгарського композитора Б. Карадімчева «Місяць на сонячному...
(псевд.: Див, Жар, Рамзес, Усміх; 24. 01. 1914, с. Беримівці, нині Зборів. р-ну Терноп. обл. – 10. 05. 1984, с. Павлів Радехів. р-ну Львів. обл.) – військово-політичний діяч ОУН. Навч. у мед. інституті. 1930 став чл. ОУН. На поч. 2-ї світової війни перебував у Львові, підтримував зв’язок ОУН(б)...
(11(24). 01. 1903, м. Рязань, Росія – 23. 09. 1982, м. Боярка Київ. обл.) – графік. Чоловік К. Григор’євої. Закін. Ленінгр. школу живопису і малювання (нині С.-Петербург, 1930; майстерня А. Ейсснера). В Україні – від 1944. Працював у Київ. театрі ляльок. Осн. роботи – у галузях політ. і побут....
(24. 01. 1926, с. Забари, нині Білгород-Дністровського р-ну Одеської обл. — ?) — ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1976), професор (1978). Закінчив Одеський медичний інститут (1952), де й працював від 1961 (нині університет): 1977—2004 — професор кафедри травматології і ортопедії. Наукові...
(24. 01. 1952, с. Червоне Барського р-ну Вінн. обл. – 10. 08. 2007, Київ) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1991), професор (2000), член-кореспондент НАНУ (2000). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Закін. Вінн. політех. інститут (1974), де відтоді й працював....
(24. 01. 1954, с. Макалевичі Малинського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. – 19. 10. 2024) — астроном. Доктор фізико-математичних наук (1996). Заслужений діяч науки і техніки України (2015). Премія імені М. Барабашова НАНУ (2010). Закінчив Київський університет (1976), де 1976—79 й...
(24. 01. 1974, Харків) — фізик, матеріалознавець. Доктор технічних наук (2021), професор (2024). Закінчив Харківський авіаційний інститут (1997). Відтоді працює у Науково-технологічному комплексі «Інститут монокристалів» НАНУ (Харків): 2004—07 та 2018 — завідувач відділу впровадження...
(24. 01. 1962, с. Довжок Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл.) – педагог, фізик. Доктор педагогічних наук (2008), професор (2011). Закін. Кам’янець-Поділ. пед. інститут (1984), де від 1990 й працює (нині університет): від 2008 – професор кафедри методики викладання фізики та дисциплін технол....
(12(24). 01. 1885, с. Лаврики, нині Сквир. р-ну Київ. обл. – 02. 09. 1938, похов. у с-щі Биківня побл. Києва) – фахівець у галузі правничої термінології. Закін. Київ. духовну семінарію (1905), поступив на юрид. факультет Юр’єв. університету (нині м. Тарту, Естонія). Залишив навч. 1908, від 1910...
(24. 01. 1937, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 05. 02. 2022, там само) — математик, фахівець у галузі механіки деформівного твердого тіла. Доктор фізико-математичних наук (1983), професор (1985). Закінчив Дніпропетровський університет (1959), де 1964—87 й працював: 1986—87 — професор кафедри...
(24. 01. 1919, с. Усть-Муравлянка, нині Воронез. обл., РФ – 15. 08. 1985, м. Саратов, РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939. Закін. курси молодших лейтенантів (1941) і курси «Постріл» (1945). На фронті від...
(справж. – Мурон Адольф-Жан-Марі; Cassandre, Mouron Adolph Jean Marie; 24. 01. 1901, Харків – 17. 06. 1968, Париж) – французький художник театру, графік і живописець. Член Спілки сучас. художників (Париж, 1930), співзасн. Союзу графіків Франції. Після перебування у Франції й Росії від 1915...
(12(24). 01. 1894, м. Лебедин Харківської губ., нині Сумського р-ну Сумської обл. — 03. 05. 1937, Харків) — співак (бас). Навчався в Італії. Від 1900 співав у хорах. Лауреат Міжнародного конкурсу молодих співаків (м. Парма, Італія, 1914, 1-а премія). 1915 дебютував на сценах оперних театрів м....
(24. 01. 1951, Черкаси) – графік. Член НСХУ (1989). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1973; викл. В. Віхтинський, В. Ненадо, В. Сизиков). Відтоді працює у Харкові: художником парфумер. ф-ки; оформлювачем мебл. комбінату (1973–74); в «Укрпобутрекламі» (1974–79); у Будинку піонерів Фрунзен....
(24. 01. 1951, м. Актюбинськ, Казахстан) – лікар-стоматолог. Доктор медичних наук (2000), професор (2002). Закін. Полтав. мед. стоматол. інститут (1973), де й працює від 1974 (нині Укр. мед. стоматол. академія): 2001–05 – завідувач кафедри ортопед. стоматології з курсом ортодонтії, від 2005 –...
(24. 01. 1951, Київ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1989), професор (2007), член-кореспондент НАПрНУ (1993). Закін. Київський університет (1977). Відтоді працює в Інституті держави і права НАНУ (Київ): від 2000 – гол. н. с.; водночас від 1990 – президент юрид. фірми «Салком»; 1997 –...
(24. 01. 1951, м. Ворошиловськ Ворошиловгр. обл., нині м. Алчевськ Луган. обл.) – живописець, графік. Син В. Козлова. Член НСХУ (1987). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1980; викл. Є. Биков, В. Гонтаров, О. Хмельницький). Відтоді працює у Луганську: 1985–87 – гол. художник худож.-вироб....
(24. 01. 1951, Баку) – радіофізик. Доктор фізико-математичних наук (1988). Закін. Азербайджан. університет (1973). Відтоді працює в Інституті радіофізики та електроніки НАНУ (Харків): від 1989 – провідний науковий співробітник Був проф. Кукурова університету (м. Адана, Туреччина, 1992–95), Чуо...
(24. 01. 1926, с. Хрінівка Городнян., нині Щорс. р-ну Черніг. обл. – 24. 01. 2016, м. Городня, нині Черніг. р-ну Черніг. обл.) – журналіст, краєзнавець. Батько В. Дудка. 1945 брав участь у воєн. діях проти Японії. Бойові нагороди. Член НСЖУ (1959). Закін. Київський університет (1962). Працював у...
(24. 01. 1926, с. Забари, нині Білгород-Дністровського р-ну Одеської обл. — ?) — ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1976), професор (1978). Закінчив Одеський медичний інститут (1952), де й працював від 1961 (нині університет): 1977—2004 — професор кафедри травматології і ортопедії. Наукові...
(24. 01. 1926, провінція Хубей, нині Китай – 15. 06. 2012, м. Тайбей, Тайвань) – китайський мовознавець. Почес. д-р Київ. університету (1993), Європ. університету фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу, академік Міжнар. слов’ян. АН (обидва – Київ, 1999). Навч. в Університеті провінції...
(24. 01. 1926, с. Михайлевичі, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 21. 10. 2014) – журналіст, громадський діяч. Походить з родини священика. 1943–45 – в 1-й укр. дивізії УНА; 1945–47 – у таборі полонених в Ріміні (Італія). Від 1947 – у Великій Британії. 1951–55 навч. у Школі слов’янознавства Лондон....
(справж. – Мурон Адольф-Жан-Марі; Cassandre, Mouron Adolph Jean Marie; 24. 01. 1901, Харків – 17. 06. 1968, Париж) – французький художник театру, графік і живописець. Член Спілки сучас. художників (Париж, 1930), співзасн. Союзу графіків Франції. Після перебування у Франції й Росії від 1915...
(25. 03(07. 04). 1909, м-ко Опішня Зіньківського пов. Полтавської губ., нині смт Полтавського р-ну Полтавської обл. — 24. 01. 1991, там само) — майстер народного гончарства. Чоловік , батько Миколи, дід Олеся Пошивайлів. Заслужений майстер народної творчості України (1989). Член СХУ (1970)....
(Крачковский Игнатий Юлианович; 04(16). 03. 1883, Вільно, нині Вільнюс – 24. 01. 1951, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський арабіст. Академік АН СРСР (1921). Сталінcька премія (1951). Закін. С.-Петербур. університет (1905). У 1908–10 перебував у відрядженні у Сирії, Лівані, Єгипті й...
(25. 04 (07. 05). 1849, с. Дударі, нині Миронів. р-ну Київ. обл. – 24. 01. 1924, Петроград, нині С.-Петербург) – співак (бас-кантанте), режисер, педагог. Заслужений артист Респ. (1923). Навч. у Варшав. муз. інституті (1866–70; кл. вокалу Ф. Чиффеї, фортепіано – Ю. Яноша, Р. Стробля, теорії музики...
(04. 01. 1934, Харків – 24. 01. 1977, Київ) – живописець. Член СХУ (1962). Закін. Київський художній інститут (1959; викл. С. Григор’єв), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1965). Учасник худож. виставок від 1957. Осн. роботи – у галузях станк. живопису та книжк. ілюстрації. Майстер темат....
(24. 01. 1926, с. Хрінівка Городнян., нині Щорс. р-ну Черніг. обл. – 24. 01. 2016, м. Городня, нині Черніг. р-ну Черніг. обл.) – журналіст, краєзнавець. Батько В. Дудка. 1945 брав участь у воєн. діях проти Японії. Бойові нагороди. Член НСЖУ (1959). Закін. Київський університет (1962). Працював у...
(07. 04. 1919, с. Збриж, нині Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. – 24. 01. 1984, Чернівці) – поет-пісняр. Освіта неповна середня. Працював у рай. газеті. Учасник 2-ї світової війни. Потрапив у полон, перебував у нім. концтаборах. 1948–49 – інструктор райвиконкому. Від 1950 – у рай. газетах у...
(27. 05. 1933, Ужгород – 24. 01. 2003, Львів) – графік і живописець. З походження угорець. Ґран-Прі ім. М. Каплара (Угорщина, 1996). Член НСХУ (1961). Закін. Ужгород. худож.-пром. училище (1952; викл. Й. Бокшай, А. Ерделі, Ф. Манайло), Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1958;...
(30. 03. 1935, Ленінград, нині Санкт-Петербург — 24. 01. 2007, Київ) — дефектолог. Дружина Е. Соботовича. Доктор педагогічних наук (1984), професор (1986), член-кореспондент АПНУ (1999). Закінчила Ленінградський педагогічний інститут за спеціальностями «філологія» (1958) та «дефектологія» (1960),...
(23. 04. 1938, м. Костянтинівка, нині Донец. обл. – 24. 01. 2006, Львів) – художник декоративного скла. Народний художник України (1992). Бронз. (1972, 1985) та срібна (1978) медалі ВДНГ. Член НСХУ (1976). Закін. Львів. політех. інститут (1960). Працював на Львів. скляному вироб. об’єдн....
(Лосский Николай Онуфриевич; 24. 11(06. 12). 1870, містечко Креславка Вітеб. губ., Росія, нині м. Краслава, Латвія – 24. 01. 1965, Париж) – російський філософ. Виключ. 1887 із класич. гімназії у Вітебську за пропаганду атеїзму і соціаліст. учення. Навч. на філос. факультеті Берн. університету,...
(17. 06. 1880, м. Іркутськ, Росія – 24. 01. 1961, м. Ґданськ, нині Помор. воєводства, Польща) – архітектор, теоретик архітектури. Чоловік С. Альбіновської-Мінкевич. Навч. на інж. відділі Варшав. політехніки (1900–01), закін. архіт. відділ Львів. політехніки (1908). Відтоді працював у ній:...
(28. 12. 1853(09. 01. 1854), м. Брест-Литовськ, нині Брест, Білорусь – 24. 01. 1919, Москва) – фольклористка, співачка (контральто), педагог. Початк. муз. освіту здобула у матері (Г. Папріц), яка була ученицею М. Глінки. Навч. у С.-Петербур. консерваторії (кл. співу Дж. Россі) й у М. Маркезі у...
(03. 02. 1929, с. Мишковичі, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 24. 01. 1992, Київ) – лікар-фтизіатр. Чоловік Лідії, батько Сергія, брат Мирослава Іванют. Доктор медичних наук (1972), професор (1976). Закін. Станіслав. мед. інститут (нині Івано-Франківськ, 1954). Працював лікарем. Від 1960 – у Київ....
(13. 12. 1948, с. Семенівна Шевченківського, нині Куп’янського р-ну Харківської обл. — 24. 01. 2020, Харків) — вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (2005), професор (2011), член-кореспондент НААНУ (2007). Державна премія України в галузі науки і техніки (2013). Премія імені В. Юр’єва...
(21. 01. 1944, с. Кожухівка Васильків. р-ну Київ. обл. – 24. 01. 2023, Київ) – живописець і графік. Велика срібна медаль ВДНГ СРСР (Москва, 1988). Закін. Київ. художню середню школу ім. Т. Шевченка (1963; викл. О. Павловська), Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині...
(25. 02. 1955, с. Кам’янече Новоархангельського, нині Голованівського р-ну Кіровоградської обл. — 24. 01. 2024, Київ) — біохімік. Батько О. Солдаткіна. Доктор біологічних наук (1999), академік НАНУ (2018). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986). Закінчив Київський університет (1978)....
(18. 01. 1901, с. Лівча Любачів. пов., нині Польща – 24. 01. 1988, Львів) – мовознавець, славіст. Доктор філологічних наук (1957), професор (1962). Закін. Львівський університет (1929), Інститут франц. мови і літ-ри у м. Тур (Франція, 1930). У 1931–45 викладала укр. мову в гімназії та школах...
(20. 04. 1980, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл. — 24. 01. 2024, поблизу м. Костянтинівка Донецької обл., похований 30. 01. 2024 у рідному місті) — військовик. Молодший сержант. Герой України (2024, посмертно). Медаль «За військову службу Україні» (2022), Хрест бойових...
(Белев Гьончо Георгиев; 12(24). 06. 1889, м. Іхтиман, Болгарія – 24. 01. 1963, Софія) – болгарський письменник, публіцист, культурний і громадський діяч. Державні нагороди Болгарії. Закін. прогімназію. Брав участь як доброволець Червоного Хреста у Балкан. війні 1912–13. Під час 1-ї світової війни...
(12. 08. 1942, Київ – 24. 01. 2018, там само) – живописець і графік. Народний майстер декоративно-ужиткового мистецтва (1976). Член НСХУ (1989). Закін. Київ. респ. художню школу ім. Т. Шевченка (1957; викл. Ю. Ятченко, І. Тихий) та АМ у Ризі (1961; майстерня О. Юнкерса). Гол. художник центр....
(19. 10. 1857, с. Горишів Польський, нині Люблін. воєводства, Польща – 24. 01. 1914, Львів) – богослов. Батько Івана, дід Петра-Богдана та Романа Крип’якевичів. Закін. гімназію (1880), навч. у Греко-катол. духов. семінарії у Львові. 1885 рукопоклад. у сан священика, служив вікарієм при соборі...
(псевд. і крипт.: Простохід С., С. М.; 11. 10. 1889, с. Коденець, нині Люблін. воєводства, Польща – 24. 01. 1966, Львів) – громадський і політичний діяч, письменник, видавець, публіцист. Член СПУ (1957). Закін. вчител. семінарію у Білій Підляській (нині Польща, 1908), студії з історії...
(13. 02. 1933, м. Коломна Московської обл. — 24. 01. 2000, Київ) — актор. Заслужений артист УРСР (1988). Член НСКінУ (1967). Закінчив Московське театральне училище (1956). У 1957—63 — актор Театру-студії кіноактора (Москва). Від 1963 працював актором Київської кіностудії художніх фільмів імені О....
(01(13). 02. 1862, Київ – 24. 01. 1938, м. Краснодар, РФ) – архітектор. Із походження француз. Член СА СРСР (1935). Закін. Київ. реал. училище (1881), С.-Петербур. інститут цивіл. інж. (1888). Як студент-практикант 1887 узяв участь у буд-ві Одес. опер. театру. Працював нач. служби помічника...
(05. 04. 1932, с. Андрушівка Київської обл., нині місто Бердичівського р-ну Житомирської обл. — 24. 01. 1996, Харків) — фахівець у галузі енергетичного машинобудування та водневої енергетики. Доктор технічних наук (1971), професор (1973), академік НАНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки...
(02. 01. 1936, смт Немирів Львів. обл. – 24. 01. 1997, Львів) – хореограф, педагог. Доц. (1994). Заслужений діяч мистецтв України (1994). Закін. Ленінгр. інститут театру, музики і кіно (нині С.-Петербург, 1980). У 1962–64 – викладач Канів. культ.-осв. училища (Черкас. обл.); 1964–66 –...
(14. 09. 1929, Дніпропетровськ – 24. 01. 2013, там само) – промисловець, фахівець у галузі металургійної промисловості. Герой Соц. Праці (1990). Герой України (1999). Державна премія України в галузі науки і техніки (2004). Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. металург. інститут (1959)....
(19(31). 01. 1891, с. Олександрівка Катеринослав. губ. – 24. 01. 1984, м. Нальчик, Кабардино-Балкарія, РФ) – вчений-селекціонер. Заслужений діяч науки Кабардино-Балкар. АРСР (1961). Сталінcька премія (1952). Державні нагороди СРСР. Закін. Корочан. школу садівництва (нині Бєлгород. обл., РФ,...
(18. 07. 1934, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 24. 01. 2012, Київ) — геолог, стpaтигpaф. Син М. Семененка. Доктоp геолого-мінеpaлогічних наук (1985), член-коpеспондент НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Зaкінчив Київський університет (1956). Відтоді працював в Українському...
(12. 02. 1910, с. Стенжаричі, нині Володимир-Волин. р-ну Волин. обл. – 24. 01. 1991, Київ) – картограф. Доктор технічних наук (1975), професор (1975). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. геодез. інститут (1935). Відтоді працював інж.-картографом у м. Кривий Ріг Дніпроп. обл., Ташкенті та м....
(Муєдинов Рустем Османович; 06. 07. 1916, Сімферополь – 24. 01. 2012, там само) – кримськотатарський письменник. Брат М. Севдіяра. Член НСПУ (1993). Навч. у 13-й кримськотатар. зразк. школі. 1965 заочно закін. 1-й курс факультету журналістики Ташкент. університету (змусили покинути навч.)....
(23. 03. 1877, с. Руський Керестур, нині Сербія і Чорногорія – 24. 01. 1950, м. Врбас, нині Сербія і Чорногорія) – руський громадсько-культурний, церковний діяч, публіцист і журналіст. Закін. греко-катол. семінарію у Заґребі (1896) і богослов. семінарію в Ужгороді (1901). Був священиком у руських...
(17. 06. 1913, м. Вовчанськ Харківської губ., нині Чугуївського р-ну Харківської обл. — 24. 01. 1986, Львів) — фахівець у галузі машинобудування, організатор вищої освіти. Кандидат технічних наук (1951). Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Харківський інженерно-педагогічний інститут (1934),...
(20. 12. 1961, Львів – 24. 01. 2020, там само) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (2010). Закін. Львівський університет (1984). Відтоді працював у Львів. відділ. статист. фізики Інституту теор. фізики АН УРСР; від 1990 – у Інституті фізики конденсов. систем НАНУ (Львів): 2011–20 – провідний...
(Král Jiří; 30. 10. 1893, Прага – 24. 01. 1975, там само) – чеський географ, антропогеограф. Доц. (1924). Закін. філос. факультет Карлового університету в Празі (1917). Удосконалював знання в університетах Польщі, Югославії та Болгарії. 1920–29 – співроб. Геогр. інституту (засн. Відділу...
(1891, с. Керменчик Ялтин. пов. Таврій. губ., нині Високе Бахчисарай. р-ну АР Крим – 24. 01. 1942, побл. м. Архангельськ, РФ) – кримськотатарський письменник. Навч. у приват. школі, у медресе в м. Бахчисарай, Стамбулі (1908–09), м. Оренбург (Росія, 1909–10). У 1913 повернувся до Криму. Учителював...
(22. 05. 1919, с. Чкаріно, нині Респ. Марій-Ел, РФ – 24. 01. 1994, м. Йошкар-Ола, Респ. Марій-Ел, похов. у рідному селі) – прозаїк, драматург. Батько С. Крупнякова. Член СП СРСР (1968). Нар. письменник Марій. АРСР (1979). Державна премія Марій. АРСР (1979). Учасник 2-ї світової війни. Бойові...
(04. 11. 1922, с. Слободо-Петрівка Пирятин. пов. Полтав. губ., нині Гребінків. р-ну Полтав. обл. – 24. 01. 1989, Одеса) – літературознавець. Доктор філологічних наук (1966). Член СПУ (1960). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. університет (1947), де від 1949 й працював:...
(17. 06. 1922, с. Крюки Московської губ., нині Владимирської обл. — 24. 01. 2008, Київ) — металознавець. Доктор технічних наук (1961), професор (1962), член-кореспондент НАНУ (1976). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1979, 1991). Орден «За заслуги» 3-го ступеня...
(07. 02. 1892, Львів – 24. 01. 1927, там само) – архітектор, живописець. Закін. Львів. політехніку (1922), де відтоді й працював на факультеті архітектури асист. каф. орнам. рисунку та оздоблення інтер’єрів. Серед реаліз. проектів – меморіал «Польські військові поховання» на Личаків. цвинтарі...
(19. 09. 1918, м. Уфа, нині Респ. Башкортостан, РФ – 24. 01. 2014, Київ) – живописець. Член НСХУ (1968). Закін. Київський художній інститут (1949; викл. К. Трохименко). Учасник респ., всесоюз. та закордон. мистецьких виставок від 1945. Персон. – у Києві (1998). Осн. роботи – у галузі станк....
(1834, с. Устимівка Полтав. губ. – 24. 01. 1913, м. Ялта, нині АР Крим, похов. у рідному селі) – військовик, громадський діяч, меценат. Закін. Полтав. кадет. корпус (1850). Служив у дворян. полку. Під час Крим. війни 1853–56 у лютому 1855 брав участь у штурмі Євпаторії. Нагородж. орденом св....
(27. 09. 1921, м. Охтирка, нині Сум. обл. – 24. 01. 2001, Київ) – письменниця, перекладачка. Кандидат філологічних наук (1959). Член НСПУ (1984). Закін. Київський університет (1945). Працювала ред. на Укр. радіо (1945–52), у видавництві «Веселка» (1957–70), ст. викл. і доцент Київ. інституту...
(Мартынов Алексей Васильевич; 12(24). 07. 1868, с. Слободка, нині Рязан. обл., РФ – 24. 01. 1934, Москва) – російський лікар-хірург. Доктор медицини (1897), професор (1904). Заслужений діяч науки РСФРР (1933). Закін. Моск. університет (1891), де й працював: 1902–04 – приват-доцент, 1905–34 –...
(01. 05. 1879, с. Пакошівка побл. м. Сянок, нині Підкарпат. воєводства, Польща – 24. 01. 1937, м. Апостолес, Арґентина) – церковний діяч, публіцист. Брат Й.-Й. Коциловського. Після закінчення гімназії у Сяноку 1899 вступив до новіціату отців Василіян у Крехові (нині Жовків. р-ну Львів. обл.)....
(16. 11. 1916, с. Дворик Старокостянтинівського пов. Волинської губ., нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 24. 01. 2012, Одеса) — військовик. Контр-адмірал (1967). Герой Радянського Союзу (1944). Учасник радянсько-фінської та 2-ї світової воєн. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив...
(24. 04. 1916, с. Кирилівка, нині Ростов. обл., РФ – 24. 01. 1995, похов. у Львові) – економіст. Доктор економічних наук (1971), професор (1973). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Інститут марксизму-ленінізму (Львів, 1952), Львів. університет (1955). Працював на керів. посадах у...
(16(29). 12. 1907, Київ – 24. 01. 1995, там само) – футболіст (воротар). Заслужений майстер спорту СРСР (1945), заслужений тренер України (1961). Почав грати 1920 у шкіл. команді, згодом у клуб. команді «Радторгслужбовців» (1926–27). Виступав за київ. (1928–41, 1944–45) та казан. (1942–43)...
(; 09. 09. 1929, Тбілісі – 24. 01. 1992, там само) – грузинська поетеса, перекладачка. Кандидат філологічних наук (1963). Закін. Тбіліс. університет (1953). Автор збірок «» («Завжди сходить сонце», 1975) і «» («Тиша на вершині» (1985, обидві – Тбілісі). У поезії А. переважають інтимні мотиви,...
(23. 07. 1939, с. Новоівановка Бєлгородської обл., РФ – 22. 01. 2026, Харків) – фахівець у галузі машинобудування. Доктор технічних наук (1997), професор (2001). Державна премія України у галузі науки і техніки (1995). Закінчив Харківський авіаційний інститут (1963). У 1962–67 працював на...
(24. 01. 1926, с. Хрінівка Городнян., нині Щорс. р-ну Черніг. обл. – 24. 01. 2016, м. Городня, нині Черніг. р-ну Черніг. обл.) – журналіст, краєзнавець. Батько В. Дудка. 1945 брав участь у воєн. діях проти Японії. Бойові нагороди. Член НСЖУ (1959). Закін. Київський університет (1962). Працював у...
(23. 04. 1938, м. Костянтинівка, нині Донец. обл. – 24. 01. 2006, Львів) – художник декоративного скла. Народний художник України (1992). Бронз. (1972, 1985) та срібна (1978) медалі ВДНГ. Член НСХУ (1976). Закін. Львів. політех. інститут (1960). Працював на Львів. скляному вироб. об’єдн....
(05. 04. 1932, с. Андрушівка Київської обл., нині місто Бердичівського р-ну Житомирської обл. — 24. 01. 1996, Харків) — фахівець у галузі енергетичного машинобудування та водневої енергетики. Доктор технічних наук (1971), професор (1973), академік НАНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки...
(17. 06. 1913, м. Вовчанськ Харківської губ., нині Чугуївського р-ну Харківської обл. — 24. 01. 1986, Львів) — фахівець у галузі машинобудування, організатор вищої освіти. Кандидат технічних наук (1951). Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Харківський інженерно-педагогічний інститут (1934),...
(Крачковский Игнатий Юлианович; 04(16). 03. 1883, Вільно, нині Вільнюс – 24. 01. 1951, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський арабіст. Академік АН СРСР (1921). Сталінcька премія (1951). Закін. С.-Петербур. університет (1905). У 1908–10 перебував у відрядженні у Сирії, Лівані, Єгипті й...
24 січня 1933 прийняті постанови ЦК ВКП(б), в яких гострій критиці піддано «помилки» КП(б)У у проведенні колективізації та в нац....
24 січня 1919 відповід. закон часів гетьманату скасовано, ще до повернення до Києва створ. Відділ у справах нац....
24 січня 2019, який у жовтні 2020 набрав закон. сили, колиш. Президента України В. Януковича було заочно засудж....
24 січня 1920 остаточно встановлено більшов. владу. 1923–30 – окруж. центр. 1920–22 – у складі Микол....
24 січня 1919 року Директорія УНР на подання Ради народних міністрів УНР ухвалила закон про заснування двох відзнак – Республіки та Слави України (обидві – двох ступенів), однак відзнаки не були виготовлені....
24 січня 1900 на засіданні Історично-філософічної секції НТШ М. Павлик запропонував створити «Язикову комісію» для складання єдиних орфографічних правил, а 14 лютого за участю О....
24 січня 1949, на якому ухвалено рішення розгорнути широку пропагандист. кампанію проти безрід. К. і антипатріот....
24 січня–17 лютого 1944). 29 січня 1944 побл. Л. загинув генерал-лейтенант танк. військ А. Штевньов. Одним із вирішальних був лисян....
24 січня 1944 у відповідь на дії рад. підпільників нацисти вбили 86 жит. с. Шестеринці. Л. р. став ареною тяжких боїв на внутр....
24 січня 1918 проголосив Б. незалеж. молдав. республікою. У Брест-Литовську укр. делегація домагалася об’єднання Б....
24 січня 1919 за сценарієм І. Огієнка в Києві відбулися всенародні свята з нагоди річниці ІV Універсалу УНР і народження соборної України....
24 січня 2005 під час зустрічі з європейськими законодавцями у Раді Європи В. Ющенко пообіцяв, що справу буде розкрито, назвав вбивство Ґонґадзе «моральним викликом», а 1 березня 2005 заявив, що є підстави говорити про розкриття Ґ....
24 січня 1919. Водночас у центр. і зх. лемків. повітах прояви укр. нац. свідомості серед насел. загальмовано, а у галиц....
24 січня 2015, 31 жовтня — 1 листопада 2017), В. Зеленського (19 травня 2023, 27 лютого, 12 червня 2024, 10 березня 2025)....
24 січня 2005 – в. о., від 11 березня 2010 – Прем’єр-міністр України), Ю. Тимошенко (24 січня – 4 лютого 2005 – в....
24 січня 1843 дозволено відкрити у її складі торг. і тех. відділ., а при потребі – й рільниче. Відтоді Академія складалася з 2-річ....
24 січня 1921 було прийнято рішення розпочати роботу комісії. Як зазначено у звіті діяльності ВУАН за 1920, укр....
24 січня 1944, згідно з якими всі військовослужбовці радянської армії, що були в полоні, через збірно-пересильні пункти мали надходити до спецтаборів НКВС на перевірку, звідти — до військкоматів для відправки до армії або, частково, на роботу в промисловість....
24 січня 1939 організовано центральний провід УНО, який очолив Ф. Ревай (2 березня того ж року його на цій посаді замінив Ю....
24 січня – 17 лютого 1944 військами Першого Українського фронту під командуванням генерала армії М. Ватутіна та Другого Українського фронту під командуванням генерала армії І....
24 січня 1919, 16 серпня 1919 та ін. у місцевостях, де оголошено стан облоги, дозволено позасуд. репресії у вигляді вислання за межі УНР чи арешту на строк до 2-х місяців....
24 січня 1944. Згідно з цими постановами військовослужбовців, які були у полоні або оточенні, через збірно-пересильні пункти надсилали до спецтаборів НКВС СРСР (див....
24 січня 1919 на всій території УНР оголошено воєнний стан, цивільне правосуддя відійшло на другий план, а наявні до того військ....
24 січня 1722 для встановлення відповідності між різними чинами військ., статської і придвор. служб, визначення їхньої ієрархії та правил надання дворянства державним службовцям (діяла до 1917)....
24 січня) австро-нім. війська виступили проти рос. 8-ї армії (генерал від кавалерії О. Брусилов) у напрямі на міста Самбір і Стрий (нині обидва – Львів....