(Блок Александр Александрович; 16(28). 11. 1888, С.-Петербург – 07. 08. 1921, Петроград, нині С.-Петербург) – російський поет. Дитячі роки провів у сім’ї діда по матері, ректора С.-Петербур. університету А. Бекетова. Закін. С.-Петербур. університет (1906). Писати вірші почав у дитинстві. Як...
(28. 11. 1910, м. Перемишль, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 19. 10. 1995, м. Монреаль, провінція Квебек, Канада) — мовознавець, літературознавець, перекладач, фольклорист, громадсько-політичний діяч. Чоловік М. Рудницької-Антонович. Доктор філософії (1937). Дійсний член НТШ (1947), УВАН...
(Moravia Alberto; справж. – Pincherle, Пінкерле; 28. 11. 1907, Рим – 26. 10. 1990, там само) – італійський письменник. Народився в інтелігент. родині, внаслідок недуги не здобув вищої освіти, однак ще зовсім молодим самостійно ознайомився зі світ. літ. класикою і ще юнаком дебютував романом «Gli...
(28. 11. 1960, м. Дрогобич Львівської обл.) — музикознавець, піаніст, композитор, педагог. Чоловік Г. Сюти. Доктор мистецтвознавства (2007), професор (2011). Член НСКУ (1992), Міжнародної асоціації нової музики «Європа — Європа» (ФРН, 1995). Науковий консультант Міжнародної організації народної...
(28. 11. 1941, х. Хоменки Дикан. р-ну, нині село Полтав. р-ну Полтав. обл.) – художник декоративного мистецтва. Заслужений майстер народної творчості України (1995). Премії ім. Д. Щербаківського (1994), ім. Олени Пчілки (2000), ім. М. Приймаченко (2009), міжнар. ім. Г. Сковороди (2010). Член...
(28. 11. 1949, с. Мечиславка Ульяновського р-ну Одеської обл., нині Голованівського р-ну Кіровоградської обл.) — організатор вищої освіти, продюсер, виконавець і популяризатор українських пісень, громадсько-політичний діяч. Доктор педагогічних наук (1990), професор (1994). Заслужений діяч мистецтв...
(Лихачёв Дмитрий Сергеевич; 15(28). 11. 1906, С.-Петербург – 30. 09. 1999, там само) – російський лiтературознавець та iсторик культури, громадський діяч. Доктор фiлологічних наук (1947), професор (1951), академік РАН (1970). Герой Соц. Праці (1986). Сталінcька премія (1952), Держ. премії СРСР...
(28. 11. 1935, с. Дячкове Диканського, нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 16. 11. 2020, смт Буди Харківського р-ну Харківської обл.) — художник фарфору. Батько Ю. П’яниди. Заслужений художник України (1999). Член НСХУ (1966). Закінчив Миргородський керамічний технікум (Полтавська обл.,...
(16(28). 11. 1892, м. Єкатеринодар, нині Краснодар, РФ – 05. 04. 1977, Ленінград, нині С.-Петербург) – етнограф. Закін. Ленінгр. геогр. інститут. Працював в Інституті народів Півночі. Дійсний член Ленінгр. товариства дослідників укр. історії, письменства та мови (1926), на засіданнях якого...
(Латкин Василий Николаевич; 28. 11. 1858, м. Красноярськ, Росія – 1927) – російський історик права, політичний діяч. Доктор держ. права (1887), професор (1889). Закін. С.-Петербур. університет (1882), де був залишений для підготовки до професор.-викладац. діяльності, а наступ. року склав...
(Lévi-Strauss Claude; 28. 11. 1908, Брюссель – 30. 10. 2009, Париж) – французький філософ, антрополог. Член-кореспондент Британ. АН (1966), іноз. чл. НАН США (1967), чл. Франц. АН (1973). Доктор філософії (1948). Навч. у Сорбонні (Париж). Від 1935 – проф. Університету в Сан-Паулу (Бразилія),...
(28. 11. 1927, с. Диканька, нині с-ще Полтавського р-ну Полтавської обл. — 18. 03. 2018, с-ще Научний Бахчисарайського р-ну, АР Крим) — астрофізик. Доктор фізико-математичних наук (1973), академік НАНУ (1997), член-кореспондент РАН (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закінчив...
(16(28). 11. 1900, м. Радехів, нині Червоноградського р-ну Львівської обл. — 25. 03. 1981, Львів) — хімік-технолог, фахівець у галузі нафтоперероблення. Кандидат технічних наук (1956), член-кореспондент АН УРСР (1951). Державні нагороди СРСР. Був воїном УГА, брав участь у боях з польськими...
(28. 11. 1961, с. Слобідка Городенків. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – спортсмен (гирьовий спорт). Заслужений майстер спорту України (1996, перший в Україні з гирьового спорту), суддя нац. категорії (2013). Закін. Ленінгр. військ. інститут фізичної культури (нині С.-Петербург, 1987)....
(28. 11. 1945, Харків) – актриса. Дружина В. Макогонова. Заслужений артист УРСР (1972). Закін. Харків. інститут мистецтв (1967; викл. Т. Ольховський, В. Чистякова). Працювала у Харків. рос. драм. театрі ім. О. Пушкіна (1967–68), Сум. муз.-драм. театрі ім. М. Щепкіна (1968–69). У 1969–99 – актриса,...
(справж. – Ізраїль Юліанович; 16(28). 11. 1883, м. Біла Церква, нині Київ. обл. – 05. 09. 1967, Ленінград, нині С.-Петербург) – співак (баритон), музично-громадський діяч, музичний критик, перекладач. Від 1892 мешкав з батьками у Бердичеві (нині Житомир. обл.). Співу навч. на Вищих опер. і драм....
(28. 11(10. 12). 1874, м. Новозибков Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ – 09. 04. 1969, Харків) – фахівець у галузі технологій водопостачання. Доктор технічних наук (1940), професор (1935). Навч. у С.-Петербур. технол. інституті (від 1892), у січні 1896 заарешт. і засудж. за пропаганду с.-д....
(28. 11. 1937, с. Тетерівка Жашків. р-ну Київ., нині Черкас. обл. – 29. 03. 2025, Київ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1981), професор (1986), член-кореспондент НАПрНУ (1996). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1996, 2001, 2015), орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ....
(28. 11. 1936, Москва — 26. 03. 2012, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Син М. Шнякіна. Кандидат технічних наук (1997). Державні премії СРСР (1990) та України в галузі науки і техніки (2012). Повний кавалер ордена «За заслуги». Державні нагороди СРСР....
(28. 11. 1952, м. Яблонец-над-Нісоу, Чехословаччина, нині Чехія) – скульптор. Чоловік Л. Корж-Радько. Обл. премія ім. А. Ерделі та Й. Бокшая (1997, 2008, 2014). Член НСХУ (1985). Заслужений художник України (2016). Закін. Львів. інститут приклад. та декор. мистецтва (1978; викл. Д. Крвавич,...
(28. 11. 1938, с. Великі Будища Дикан. р-ну Полтав. обл. – 07. 11. 2010, Київ) – поет, перекладач, славіст, літературознавець. Кандидат філологічних наук (1973). Член НСПУ (1981). Літ. премія ім. М. Рильського (1998). Закін. Київський університет (1961), де й працював 1968–93: у 1981–87 –...
(28. 11. 1902, м. Арзамас, нині Нижньогород. обл., РФ – 30. 03. 1978, Київ) – геолог. Брат Миколи Доброхотова. Доктор геолого-мінералогічних наук (1965). Ленін. премія (1959), Державна премія УРСР (1970). Державні нагороди СРСР. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ленінгр. гірн. інститут (1926,...
(28. 11. 1936, м. Шатура Московської обл. — 16. 08. 2023, Київ) — фахівець у галузі обчислювальної математики. Доктор фізико-математичних наук (1993), професор (1995). Закінчив Московський університет (1962). Працював 1965—78 в Інституті кібернетики АН УРСР (Київ); від 1978 — у Київському...
(28. 11. 1930, Москва) — педагог. Доктор педагогічних наук (1983), професор (1989). Закінчила Саратовський університет (РФ, 1955). Вчителювала. Працювала у Запорізькому педагогічному інституті (1960—68); від 1968 — в Інституті педагогіки АПНУ: 1987—2002 — завідувач лабораторії педагогічних...
(28. 11. 1934, Дніпропетровськ, нині Дніпро – 11. 02. 1998, Київ) – актор. Заслужений артист УРСР (1977). Член НСКінУ (1978). Закін. студію актор. майстерності при Центр. кіностудії дит. та юнац. фільмів ім. М. Горького (Москва, 1954). Працював актором драм. театру м. Шадринськ (РФ, 1954–55),...
(28. 11. 1960, Львів) – живописець. Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1985; викл. Т. Драган, С. Коропчак, П. Маркович). Співпрацює з худож. майстернею сакрал. мистецтва «Розвій» львів. монастиря Студитів (від 1996). На творчій роботі. Учасник обл., міжнар. мистецьких...
(28. 11. 1955, м. Володимир-Волинський Волин. обл. – 25. 04. 2003, Київ) – актор, режисер. Заслужений артист УРСР (1986). Закін. Київ. театр. інститут (1977; курс А. Решетникова). Відтоді грав до 2000 у Чернів. укр. муз.-драм. театрі ім. О. Кобилянської; 2000–03 – Київ. ТЮГу на Липках. На сцені...
(15(28). 11. 1907, м. Воронеж, Росія – 31. 03. 1969, Київ) – фахівець в галузі електрозварювання. Доктор технічних наук (1964), професор (1965). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1930). Відтоді працював на виробництві. 1934–35 – у Київ. НДІ с.-г. машинобудування; 1935–44 – в...
(28. 11. 1958, Чернівці) – альтист, педагог. Чоловік Г. Гаврилець. Заслужений діяч мистецтв України (2001). Лауреат Респ. конкурсу «Нові імена» (Київ, 1989). Учасник міжнар. муз. фестивалів. Закін. Львів. консерваторію (1983; кл. З. Дашака). Від 1984 працює у Нац. муз. академії України (Київ): від...
(28. 11. 1937, с. Старосілля Городищенського р-ну Київської обл., нині Черкаського р-ну Черкаської обл.) — перекладач, видавець. Член НСПУ (1985). Закінчив факультет журналістики Львівського університету (1964), ВПШ у Києві. Тривалий час перебував на комсомольській та партійній роботах в апараті...
(16(28). 11. 1878, ст. Затишшя, нині смт Фрунзів. р-ну Одес. обл. – 1948) – лікар, гістолог. Доктор медицини (1913), професор (1920). Закін. Харків. університет (1903), де залиш. на каф. гігієни для підготовки до професор. звання. Від 1907 – на мед. факультеті Новорос. університету в Одесі...
(28. 11. 1952, с. Овечаче Турбівського р-ну, нині Дружне Хмільницького р-ну Вінницької обл.) — морфолог. Батько К. Півторак. Доктор медичних наук (1999), професор (2002). Закінчив Вінницький медичний інститут (1976), де відтоді й працює (нині університет): 1994—2011 — заступник декана по роботі з...
(04(16). 11. 1889, м. Єлисаветград, нині Кропивницький — 22. 02. 1979, Київ) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1959), професор (1961). Закінчив Петроградський університет (нині Санкт-Петербург, 1915). Відтоді вчителював. 1925—29 працював у Київському політехнічному інституті; 1929—34 —...
(28. 11. 1957, Ташкент) — живописець. Член НСХУ (1992). Закінчив Ташкентське художнє училище (1980; викладачі В. Кузнецов, Г. Мордвінцева), Київський художній інститут (1986; викладачі М. Стороженко, В. Чеканюк, О. Кожеков). Живе у Вінниці. Працює в галузях монументального (фреска, мозаїка,...
(28. 11. 1924, с-ще Красноусольський Завод, нині с. Красноусольський, Башкортостан, РФ — 25. 11. 2004, Київ) — лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (1967), професор (1973). Закінчив Київський медичний інститут (1953). Відтоді працював в Інституті гігієни та медичної екології АМНУ (Київ; з...
(28. 11. 1920, Київ – 29. 06. 2019, Одеса) – актриса. Народний артист України (2000). Орден княгині Ольги (2007). Закін. муз. училище (1938; викл. О. Муравйова), навч. у консерваторії (1938–41) у Києві. Від 1940 – солістка-вокалістка Київ. театру малих форм, з яким під час нім. окупації 1943...
(28. 11. 1995) — військовик. Старший лейтенант. Герой України (2025). Медаль «За військову службу Україні» (2022), орден «За мужність» 3-го ступеня (2024). Від жовтня 2015 — у лавах 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Брав участь в антитерористичній операції...
(28. 11. 1864, Львів – 29. 05. 1907, м. Кьольн, Німеччина) – співак (драматичний тенор). Син відомого укр. письменника І. Гушалевича. Навч. у Львів. університеті та Віден. консерваторії (1888–91; кл. Генсбахера). Удосконалював вокал. майстерність у В. Висоцького. Співав в опер. театрах...
(28. 11. 1900, м. Сатмар, Австро-Угорщина, нині Сату-Маре, Румунія – 16. 10. 1987, Львів) – історик. Доктор історичних наук (1959), професор (1961). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. 1919 брав участь у встановленні в Угорщині рад. влади, після ліквідації Угор. рад. респ. – на підпіл....
(Кутуй Гадел; справж. – Кутуєв Гадельша Нурмухаметович; Кутуе Гаделша Нурмөхәммәтович; 15(28). 11. 1903, с. Татарський Кинади, нині Пензен. обл., РФ – 15. 06. 1945, м. Зґеж, Польща) – татарський письменник. Член СП СРСР (1939). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Сх. пед. інститут (Казань, РФ,...
(15(28). 11. 1914, с. Балаклія, нині Великобагачан. р-ну Полтав. обл. – 22. 12. 1991, Полтава) – літературознавець, шевченкознавець. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Полтав. пед. інститут (1939), де й викладав від 1949. Учителював на Полтавщині. Від 1967 – наук. працівник Полтав. худож....
(28. 11. 1921, с. Новомихайлівське, нині Краснодар. краю, РФ) – скульптор. Член НСХУ (1987), СХ РФ (2002). Закін. Пензен. художнє училище (РФ, 1941), факультет іноз. мов Краснодар. пед. інституту (1954). За звинуваченням у контррев. діяльності 1941 засудж. до 7-ми р. таборів. Покарання відбував...
(28. 11. 1928, с. Новоіванівка Хо-рол. р-ну, нині Полтав. обл.) – живописець. Народний художник УРСР (1979). Член-кореспондент АМУ (2001). Член НСХУ (1960). Закін. Київський художній інститут (1955; майстерня О. Шовкуненка). Учасник мистецьких виставок від 1956. Працює у галузі темат. картини на...
(28. 11. 1951, м. Сталіно, нині Донецьк) – хімік. Доктор хімічних наук (1998). Премія ім. А. Кіпріанова НАНУ (2005). Закін. Донец. університет (1973). Відтоді працює в Інституті фіз.-орган. хімії і вуглехімії НАНУ (Донецьк): від 2000 – завідувач відділу хімії азотовміс. гетероцикліч. сполук....
(28. 11. 1939, Одеса) – журналіст, культуролог, колекціонер. Член НСЖУ (1966). Закін. Одес. військ.-мор. мед. училище № 3 (1959), філол. факультет Одес. університету (1966). Працював у мед. закладах міста. Співзасн. першого Одес. джаз-клубу (1982), Товариства одес. художників, центрів сучас....
(28. 11. 1933, Київ – 01. 12. 2013, там само) – шахіст, тренер, журналіст, письменник. Майстер спорту (1960). Член НСЖУ. Закін. Київський університет (1957). Срібний призер командного чемпіонату СРСР у складі збірної команди товариства «Авангард» (1961). Чемпіон Києва (1963), ЦР спортивного...
(28. 11. 1948, м. Авґсбурґ, Німеччина) – мовознавець, громадська діячка. Член-кореспондент УВАН та НТШ у Канаді (2009). У 1950 разом із батьками емігрувала до Канади. 1970 здобула ступ. бакалавра із франц. мови і славістики, 1980 – магістра зі славістики (українська мова і літ-ра) у Манітоб....
(28. 11. 1928, м. Пенза, РФ – 26. 02. 2016, Харків) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1972), професор (1974). Закін. Харків. університет (1951), де 1952–2016 й працював: 1975–89 та 2003–16 – проф., 1989–2003 – завідувач кафедри фіз. оптики. Основні напрями наук. досліджень: спектроскопія...
(28. 11. 1935, м. Таганрог Ростов. обл., РФ) – ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1989), професор (1998). Закін. Харків. мед. інститут (1959). Працював лікарем. Від 1963 – в Інституті патології хребта та суглобів АМНУ (Харків): 1979–2000 – зав. відділ. патології хребта, 2001–05 –...
(28. 11. 1946, с-ще Щеглівка, нині Макіїв. міськради Донец. обл.) – фахівець у галузі мікробіології та біотехнології. Доктор біологічних наук (1992), член-кореспондент Нац. АН Білорусі (2000). Закін. Моск. університет (1973). Відтоді працював у Інституті біоорганіч. хімії АН Білоруської РСР; від...
(28. 11. 1930, м. Новосибірськ, РФ) — ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1990). Закінчила Харківський ветеринарний інститут (1957). Відтоді працювала в Інституті експериментальної та клінічної ветеринарної медицини НААНУ (Харків): від 1990 — головний науковий співробітник. Розробила...
(28. 11. 1923, с. Лебедин Шполян. р-ну, нині Черкас. обл. – 03. 11. 2007, Київ) – дендролог. Доктор біологічних наук (1982), професор (1985). Закін. Київ. лісогосп. інститут (1951). Працював в Інституті лісу АН УРСР (1955–56); від 1957 – у Нац. ботан. саду НАНУ (обидва – Київ): 1961–64 – вчений...
(28. 11. 1978, Івано-Франківськ) — географ. Доктор географічних наук (2013), професор (2015). Закінчив Івано-Франківський технічний університет нафти і газу (2001), де відтоді й працює: 2014—18 — завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру, від 2023 — кафедри геодезії та землеустрою. Наукові...
(28. 11. 1956, м. Ромни Сум. обл.) – історик, культуролог. Кандидат історичних наук (1989). Закін. Харків. університет (1979). Учителював. Працював у Харків. інж.-буд. інституті; від 1983 – у Харків. академії культури: від 1989 – заступник декана, від 1992 – декан факультету культурології, від...
(28. 11. 1909, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 23. 03. 1973, там само) – письменниця. Член СП СРСР (1952). Закін. Вищу школу раціоналізації упр. у Харкові (1933). Від 1934 працювала у Дніпроп. облвиконкомі, керувала літ. гуртком на труб. заводі ім. К. Лібкнехта. Під час 2-ї світової...
(28. 11. 1936, с. Градизьк, нині смт Глобин. р-ну Полтав. обл.) – режисер, актор. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1969; курс І. Чабаненка). Працював актором у театрах Краснодара, Києва, Нововолинська, Чернігова; реж. в театрах Вінниці, Кривого...
(28. 11. 1913, с-ще Шостка, нині місто Сум. обл. – 1968, Київ) – учасниця руху шістдесятників. Закін. Шосткин. хім. технікум (1935). Відтоді працювала у містах РФ, перебувала в одноріч. відрядженні у Китаї. 1962 переїхала із Москви до Києва. Працювала в Інституті комунал. гігієни та Київ....
(Girsa Václav; 28. 11. 1875, містечко Шепетівка, нині місто Хмельн. обл. – 23. 06. 1954, Прага) – чеський громадсько-політичний діяч. Брат Й. Ґірси. Доктор медицини Карлового університету (1904). Від 1901 працював у хірург. клініці В. Караваєва при Університеті св. Володимира у Києві, в лікарні...
(28. 11. 1920, с. Мар’їнка, нині місто Донец. обл. – 13. 03. 2000, м. Зерноград Ростов. обл., РФ) – вчений-селекціонер. Канд. біол. (1955), д-р с.-г. (1975) н., іноз. чл. УААН (1993), академік Рос. академії с.-г. наук (1982). Герой Соц. Праці (1991). Державна премія СРСР (1979). Учасник 2-ї...
(28. 11. 1923, м. Бузулук, нині Оренбур. обл., РФ – 19. 09. 2009, Москва) – фахівець у галузі ракетної техніки. Дружина М. Назарова. Кандидат технічних наук (1969). Заслужений винахідник УРСР (1970). Державні нагороди СРСР. Закін. Казан. авіац. інститут (РФ, 1948). Працювала інж. КБ «Енергомаш»...
(16(28). 11. 1900, м. Радехів, нині Червоноградського р-ну Львівської обл. — 25. 03. 1981, Львів) — хімік-технолог, фахівець у галузі нафтоперероблення. Кандидат технічних наук (1956), член-кореспондент АН УРСР (1951). Державні нагороди СРСР. Був воїном УГА, брав участь у боях з польськими...
(28. 11. 1900, м. Сатмар, Австро-Угорщина, нині Сату-Маре, Румунія – 16. 10. 1987, Львів) – історик. Доктор історичних наук (1959), професор (1961). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. 1919 брав участь у встановленні в Угорщині рад. влади, після ліквідації Угор. рад. респ. – на підпіл....
(Girsa Václav; 28. 11. 1875, містечко Шепетівка, нині місто Хмельн. обл. – 23. 06. 1954, Прага) – чеський громадсько-політичний діяч. Брат Й. Ґірси. Доктор медицини Карлового університету (1904). Від 1901 працював у хірург. клініці В. Караваєва при Університеті св. Володимира у Києві, в лікарні...
(01. 02. 1930, Торонто – 28. 11. 2000, Львів) – живописець, графік, майстер декоративно-ужиткового мистецтва. Член НСХУ (1994). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1995). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2000). Народився в сім’ї емігранта. Батько відвіз в Україну до родини...
(18. 06. 1937, с. Козинка Верхньодніпровського р-ну, нині у складі м. Верхівцеве Кам’янського р-ну Днiпропетровської обл. — 28. 11. 2009, похований у Дніпропетровську, нині Дніпро) — фахівець у галузях ракетно-космічних двигунів, математичного моделювання макроекономіки, психології, соціології....
(23. 01. 1923, м. Слов’янськ Донецької губ., нині Краматорського р-ну Донецької обл. — 28. 11. 1999, Харків) — радіофізик. Батько Г. Шестопалової. Доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1963), академік НАНУ (1979). Заслужений діяч науки УРСР (1983). Державні премії УРСР у галузі науки і...
(06(18). 06. 1874, Миколаїв – 28. 11. 1949, Москва) – фахівець у галузі залізничного транспорту. Доктор технічних наук (1934), академік АН СРСР (1939). Заслужений діяч науки РРФСР (1935). Депутат ВР СРСР 1-го (1937–46) та 2-го (1946–49) скликань. Сталінcька премія (1942, 1943). Державні...
(Gheorghiţă Ion Teodose; 02. 04. 1939, с. Ларга Бричан. р-ну, Молдова – 28. 11. 1991, Кишинів) – молдавський поет, прозаїк, драматург, есеїст. На ранньому етапі творчості виступав під псевд. Radu Delamunte. Закін. Чернів. університет (1963). Відтоді працював у обл. г. «Зориле Буковиней». Низка...
(18. 09. 1929, м. Ялта, нині АР Крим – 28. 11. 1970, м. Васильків Київ. обл., похована у Києві) – живописець і громадська діячка. Дочка О. Горського, дружина В. Зарецького. 1933–43 мешкала у Ленінграді (нині С.-Петербург). Закінчила Республіканську середню художню школу ім. Т. Шевченка (1948),...
(Святослав Олександрович; 19. 10. 1934, містечко Торчин, нині смт Луцького р-ну Волин. обл. – 28. 11. 2019, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, США) – кінорежисер, продюсер, журналіст. Син Олександра (Новицького). 1940 разом із родиною емігрував до Польщі, згодом – до Австрії, Німеччини, Франції. Від...
(псевд. і крипт.: Василь Ріленко, Василь Орленко, Орест Дубенський, Мирослав Зорин, Дм. Йос., О. Д., Д-б Ор. та ін.; 06. 11. 1867, с. Нові Скоморохи, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 28. 11. 1942, с. Хитар Сколів. р-ну Львів. обл.) – письменник, перекладач, священик. Закін. Бережан. гімназію...
(справж. – Кисельов; 15 (27). 03. 1889, с. Красилівка, нині Козелец. р-ну Черніг. обл. – 28. 11. 1937, Київ) – театрознавець і літературознавець. Закін. словес. відділ філол. факультету С.-Петербур. університету (1912; викл. І. Шляпкін, під його керівництвом почав дослідж. укр. вертепу). У...
(17. 09. 1907, с. Старуня, нині Богородчан. р-ну Івано-Фр. обл. – 28. 11. 1943, Львів) – історик, журналіст. Навч. у нар. школі та Станіслав. гімназії (нині Івано-Франківськ). 1925 вступив до ЧСВВ. Вивчав філософію та богослов’я у монастирях ЧСВВ на Львівщині. 1933 прийняв чернечий постриг....
(Wyspiański Stanisław; 15. 01. 1869, Краків – 28. 11. 1907, там само) – польський письменник, художник, театральний діяч. Один із представників польс. модернізму 19 – поч. 20 ст. Належав до лівого крила групи «Młoda Polska». Закін. Краків. школу красних мистецтв (1895; викл. В. Лушкевич, Я....
(10. 08. 1931, Харків – 28. 11. 2024, Москва) – літературознавець. Доктор філологічних наук (1969), професор (1971). Член НСПУ (1957). Лауреат Міжнародної премії Фундації О. і Т. Антоновичів (1998). Національна премія України імені Тараса Шевченка (2004). Закінчив Київський університет (1955)....
(04(17). 02. 1909, м. Умань, нині Черкас. обл. – 28. 11. 2000, Київ) – архітектор. Член НСАУ (1939). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1937). Працював 1941–44 в інституті «Кузбасшахтопроект» (м. Анжеро-Судженськ Кемеров. обл., РФ); 1944–45 – в інституті «Південдіпрошахт»...
(11. 04. 1927, Миколаїв – 28. 11. 2009, Київ) – економіст. Батько Л. Бакаєва. Доктор економічних наук (1968), професор (1969), академік НАНУ (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (2001). Держ. премії України у галузі н. і т. (1973, 1998), Державна премія СРСР (1981), премія РМ СРСР...
(Bogaci Gheorghe; 20. 04. 1915, с. Василівка, нині Сокирян. р-ну Чернів. обл. – 28. 11. 1991, Москва, похов. у Кишиневі) – молдавський літературознавець і фольклорист. Кандидат філологічних наук (1964), проф. Член СП Молдови. Учасник 2-ї світової війни. Закін. літ.-філос. факультет Ясського...
(29. 06. 1896, м. Таганрог, нині Ростовської обл., РФ — 28. 11. 1966, м. Цинциннаті, шт. Огайо, США) — фізик. Закінчив Південнокаліфорнійський університет (м. Лос-Анджелес, США, 1918, бакалаврат; 1926, магістратура). Від 1918 служив в армії США та працював у фірмі з освітлення й електропостачання...
(13. 01. 1897, с. Надвірна, нині місто Івано-Фр. обл. – 28. 11. 1938, м. Медвєж’єгорськ, Карелія, РФ) – мовознавець. Закін. Київ. ІНО (1922). Працював у ВУАН 1919–29: від 1927 – старший науковий співробітник Комісії історії української мови; одночасно 1926–29 – викладач української мови та...
(02. 04. 1941, м. Хабаровськ, РФ – 28. 11. 2007, Київ) – музикознавець, хоровий диригент, педагог. Доктор мистецтвознавства (1991), професор (1990), член-кореспондент АМУ (2002). Член НСКУ (1997). Закін. Хабаров. муз. училище (1959), Київ. консерваторію (1964; викл. В. Іконник, Р. Корецька) та...
(10(22). 04. 1867, с. Мануйлівка, нині Примор. р-ну Запоріз. обл. – 28. 11(11. 12). 1904, Одеса, похов. у рідному селі) – живописець, графік і поет. Закін. Катеринослав. реал. училище (нині Дніпропетровськ, 1887; викл. П. Окулов), рисув. школу Макухіної в Севастополі (1887–88), АМ у...
(справж. – Пйонткевич-Фессінг; 1895, м. Остропіль, нині Старий Остропіль Старокостянтинів. р-ну Хмельн. обл. – 28. 11. 1932, Варшава) – актриса, сценограф, перекладачка. Дружина О. Загарова. Навч. у Москві. 1918 працювала сценографом Держ. драм. театру; 1919–21 – актриса 1-го театру УСРР ім. Т....
(02. 04. 1849, м. Воронеж, Росія — 28. 11. 1916, Харків) — ветеринарний лікар. Доктор медицини (1884), професор (1881). Закінчив Санкт-Петербурзьку медико-хірургічну академію (1870), де відтоді й працював: від 1875 — ад’юнкт-професор кафедри загальної патології та...
(10. 07. 1923, с. Троїцьке, нині Мелітоп. р-ну Запоріз. обл. – 28. 11. 2005, Луцьк) – живописець. Заслужений художник УРСР (1989). Член НСХУ (1971). Премія ім. Й. Кондзелевича (1999). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Дніпроп. худож. училищі (1939–41). Художник на пром....
(18. 10. 1925, с. Куземин, нині Охтир. р-ну Сум. обл. – 28. 11. 1991, Охтирка) – майстер різьблення на дереві. Член СХУ (1985). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. 7 кл. (1940). Різьбленню навч. самотужки. Працював 1969–79 у Худож. майстерні Охтир. лісгоспзагу. Учасник респ. та...
(23. 12. 1904(05. 01. 1905), с. Крим, нині Ростов. обл., РФ – 28. 11. 1967, м. Ялта, нині АР Крим) – фахівець у галузі виноградарства, фізіолог рослин. Доктор біологічних наук (1965). Державні нагороди СРСР. Закін. Донський інститут с. господарства і меліорації (м. Новочеркаськ, РФ, 1928)....
(25. 12. 1909 (07. 01. 1910), Київ – 28. 11. 2001, Москва) – конструктор авіаційної та космічної техніки. Генерал-майор (1999). Доктор технічних наук (1985). Сталін. (1950, 1952) і Ленін. (1962) премії. Герой Соц. Праці (1975). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. мех.-маш.-буд. інститут...
(03. 06. 1923, Одеса – 28. 11. 1991, там само) – лікар-психіатр. Доктор медичних наук (1968), професор (1970). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. мед. інститут (1948), де й працював від 1965: у 1969–89 – зав., 1989–91 – професор кафедри психіатрії; 1948–51 – молодший науковий співробітник,...
(14(26). 06. 1889, Одесa – 28. 11. 1936, там само, похов. у Києві) – геолог, пaлеонтолог. Доктор геології (1927). Зaкін. Новоpос. університет в Одесі (1912), де відтоді й працював. 1922–26 – в Одес. с.-г. інституті; 1927–33 – пpоф., 1933–36 – завідувач кафедри геології та палеонтології Київ....
(Беневский Василий Дмитриевич; 14. 08. 1864, Саратов. губ., Росія – 28. 11. 1930, м. Ставрополь, РФ) – російський композитор, педагог. Освіту отримав у Камишин. духов. училищі (нині Волгогр. обл., РФ) й Астрахан. семінарії (Росія) 1881–87. Самотужки вивчивши муз. композицію, вчителював, працював...
(07. 03. 1885, Гродно, нині Білорусь – 28. 11. 1956, Варшава) – диригент, педагог. Професор (1945). Державна премія Польс. Нар. Респ. (1951). Закін. Ляйпциз. консерваторію (1906; кл. диригування А. Нікіша, композиції – М. Реґера). Грі на скрипці навч. у Г. Зітта. Від 1908 – диригент Маріїн....
(Vâcietis Ojârs; 13. 11. 1933, х. Думп’ї, Латвія – 28. 11. 1983, Риґа) – латиський поет. Нар. поет Латв. РСР (1977). Державна премія СРСР (1982). Навч. у Латв. університеті (Риґа, від 1952). Працював у ред. газет і журналів. Друкуватися почав 1950. Перші зб. «Gâlu ceïu vçjð» («Вітер дальніх...
(17. 06. 1958, Харків – 28. 11. 2008, там само) – соціолог. Доктор соціологічних наук (2006), професор (2008). Закін. Харків. університет (1982). Відтоді працював у Харків. інституті удосконалення лікарів; 1984–87 – у Харків. інституті інж. комунал. будівництва; від 1990 – у Харків. університеті:...
(30. 07(12. 08). 1914, с. Голінка, нині Бахмац. р-ну Черніг. обл. – 28. 11. 1994, Київ) – живописець. Батько Л. Лученко. Заслужений художник УРСР (1990). Член СХУ (1946). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. У Києві навч. у худож. технікумі (від 1931; викл. К. Трохименко), закін....
(25. 12. 1936, с. Лази Ярослав. пов., Польща – 28. 11. 2012, Львів) – письменниця. Член НСПУ (1978). Лауреат трьох міжнар. літ. конкурсів Світ. федерації міжнар. укр. організацій 1992, 1994 (Філадельфія, США), 1997 (Торонто, Канада). Премія ім. Б. Лепкого «Львівська слава» (2001). У 1945 разом з...
(05. 03. 1936, с. Васильківка, нині смт Дніпроп. обл. – 28. 11. 2010, Москва) – футболіст (воротар), коментатор. Заслужений майстер спорту СРСР (1969). Закін. Держ. інститут фізичної культури і спорту (Москва, 1970). Чемпіон (1962), срібний призер (1959, 1963, 1968) чемпіонату СРСР. Володар Кубка...
(02. 03. 1936, с. Рудня, нині Брян. обл., РФ – 28. 11. 1976, Москва) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1973). Закін. Харків. університет (1958). Відтоді працював у Харків. фіз.-тех. інституті: від 1971 – зав. лаб., 1974 – відділу. Досліджував процеси взаємодії ядер вуглецю з протонами при...
(28. 10. 1913, с. Могильне, нині Гайворон. р-ну Кіровогр. обл. – 28. 11. 1994, Одеса) – історик. Доктор історичних наук (1968), професор (1969). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. університет (1939). Відтоді працював у Одес. істор. архіві; 1940–41 – у Кишинів. пед. інституті; від 1946 – в...
(псевд.: Юрко Кравченко, Прімавера доня та ін.; 07. 01. 1889, с. Сілець, нині Дрогоб. р-ну Львів. обл. – 28. 11. 1918, м. Яворів, нині Львів. обл.) – письменник, живописець, перекладач. Син Уляни Кравченко. Від 1907 вивчав полоністику та історію мистецтва у Львів. університеті, 1909–14 –...
(20. 04. 1938, Миколаїв – 28. 11. 2019, Одеса) – художник кіно. Член НСКінУ (1984). Заслужений діяч мистецтв України (1994). Закін. Одес. кіноучилище (1959). Відтоді працював на Одес. кіностудії худож. фільмів. Оформив фільми: «Двобій» (1971, реж. С. Пучинян); «Розповіді про Кешку та його друзів»...
(07(20). 10. 1902, м. Ростов-на-Дону, Росія – 28. 11. 1989, Київ) – фізик. Батько К. Калабухової. Доктор фізико-математичних наук (1953), професор (1954). Закін. Томс. університет (РФ, 1930). Відтоді працював у Сибір. фіз.-тех. інституті (м. Томськ): від 1933 – старший науковий співробітник;...
(Герасимов Сергей Аполлинариевич; 21. 05(03. 06). 1906 – 28. 11. 1985) – російський кінорежисер, сценарист. Чоловік Т. Макарової. Народний артист СРСР (1948). Доктор мистецтвознавства (1967). Акад. АПН СРСР (1978). Ленін. премія (1984). Навч. у Ленінгр. худож. училищі, закін. Ленінгр....
(псевд.: Осип Горновий, А. Осипенко, О. Гончарук, Артем, Наум; 21. 06. 1921, с. Олесине, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 28. 11. 1950, побл. с. Великополе Яворів. р-ну Львів. обл.) – діяч ОУН, письменник, публіцист. Закін. Бережан. гімназію (1939), навч. у Львів. університеті. Від кін. 30-х рр. –...
(31. 01(13. 02). 1905, с. Дмухайлівка, нині Новомоск. р-ну Дніпроп. обл. – 28. 11. 1956, Харків) – ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1953), професор (1954). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. вет. інститут (1932), де відтоді й працював (до 1956, з перервою):...
(11. 07. 1952, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 28. 11. 2020, там само) — економіст. Доктор економічних наук (2014), професор (2014). Закінчила Дніпропетровський університет (1996). Відтоді працювала у Дніпровському аграрно-економічному університеті: 2005—06 — завідувач, 2006—14 — професор кафедри...
(06(18). 12. 1865, Суми — 28. 11. 1945, Москва) — лікар-оториноларинголог. Доктор медичних наук (1936), професор (1938). Закінчив Новоросійський (Одеса, 1889) та Московський (1893) університети. Працював в останньому 1897—1902. У 1912—45 — у 2-му Московському медичному інституті; водночас 1934—39...
(03. 08. 1911, Харків — 28. 11. 1992, там само) — фахівець у галузі технологій водопостачання і каналізації. Доктор технічних наук (1959), професор (1961). Закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут (1934), де від 1958 й працював: 1958—79 — завідувач, 1979—80 — професор кафедри...
(01. 01. 1929, Київ – 28. 11. 2009, там само) – біохімік. Доктор біологічних наук (1989). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1959). Працював в Інституті біохімії АНУ (Київ, 1961–92): заст. дир. з наукової роботи (від 1977), завідувач відділу біохімії стеринів (1980–89), пров. н. с. (1989–90), ст....
(псевд. – М. Ган; 30. 11. 1894, с. Слобідка Товмац. пов., Галичина, нині с. Гончарів Тлум. р-ну Івано-Фр. обл. – 28. 11. 1938, Нью-Йорк) – письменник, журналіст і громадсько-культурний діяч США. 1909 емігрував до Німеччини, де працював на шахті побл. м. Катовіце (нині Польща), на еміграції у...
(25. 07. 1915, містечко Залiщики, нині місто Терноп. обл. – 28. 11. 1998, м. Філадельфія, шт. Пенсільванія, США) – інженер-конструктор. Дійсний член НТШ. Член ОУН. Закін. пед. інститут (1935), політех. університет у м. Ґданськ (Польща, 1942; д-р з мех. інженерії аеронавтики). Як інж.-конструктор...
(15. 08. 1922, с. Плешкані, нині Золотоніс. р-ну Черкас. обл. – 28. 11. 2009, Київ) – лікар-стоматолог. Доктор медичних наук (1966), професор (1967). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Київ. стоматол. інститут (1951). Відтоді працював у Київ. мед. інституті;...
(04. 09. 1913, с. Лучинчик, нині Мурованокуриловец. р-ну Вінн. обл. – 28. 11. 1999, Львів) – історик. Батько Л. Зашкільняка. Доктор історичних наук (1964), професор (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. університет (1939). Відтоді працював у Одес. технол. і Львів. мед....
(05(18). 04. 1910, Полтава – 28. 11. 1969, Київ) – живописець. Член СХУ (1963). Мистецтво студіював у полтав. живописців М. Донцова, О. Рощиної, навч. у худож. студії С. Розенбаума, Харків. худож. інституті (1938–41, 1946–50; викл. М. Дерегус, С. Прохоров, М. Самокиш). Викл. Львів. інституту...
(25. 04. 1927, Дніпропетровськ – 28. 11. 1991, Вінниця) – ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1979), професор (1981). Закін. Дніпроп. мед. інститут (1949). Працював лікарем. Від 1961 – у Вінн. мед. інституті: 1985–91 – завідувач кафедри ортопедії, травматології та військ.-польової...
(Зернов Дмитрий Степанович; 03(15). 03. 1860, Москва – 28. 11. 1922, Петроград, нині С.-Петербург) – російський фахівець у галузі механіки. Закін. Моск. університет, С.-Петербур. технол. інститут. Працював у Харків. технол. інституті: 1898–1902 – директор; 1902–04, 1907–12, 1917–22 – директор...
(1914, с. Білозерське, нині Павлоград. р-ну Дніпроп. обл. – 28. 11. 1944, похов. у брат. могилі в м-ку Белі Манастір, нині Хорватія) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Одес. пед. технікум (працював заст....
(13 (26). 04. 1903, с. Ахалкалякі, нині Грузія – 28. 11. 1981, Київ) – інженер-гідротехнік. Доктор сільськогосподарських наук (1956), професор (1959). Державні нагороди СРСР. Закін. Донський інститут с. господарства і меліорації (м. Новочеркаськ, РФ, 1930). Працював 1930–56 дир. на Муган....
(19(31). 12. 1895, м. Кедайніай, Литва – 28. 11. 1978, Чернівці) – письменник. Член СПУ. Навч. самотужки, екстерном склав екзамени за гімназич. курс. Учителював у Литві й Україні. 1925 емігрував до Аргентини, де викладав у євр. школах, редагував прокомуніст. ж. «נייוועלט» («Новий світ», 1931)....
(09. 12. 1943 – 28. 11. 1995) – економіст. Доктор екон. н. Від 1971 працював у Раді по вивченню продуктив. сил України НАНУ (Київ): 1995 – провідний науковий співробітник Наукові дослідження: вироб. потенціал міжгалуз. комплексів, ефективність капіталовкладень та економія матеріал. ресурсів у...
(03. 05. 1919, містечко Новомиргород, нині місто Кіровогр. обл. – 28. 11. 2010, похов. у смт Моніно Моск. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від грудня 1937, на фронті від поч. війни. Закін. Кіровогр. технікум...
(03. 09. 1906, С.-Петербург – 28. 11. 1984, Київ) – ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1963), професор (1965). Закін. Київський медичний інститут (1931). Працював лікарем. Від 1936 – у Київ. НДІ ортопедії: 1943–44 – директор, від 1954 – керівник експерим.-лаборатор. відділу. Досліджував...
(20. 07. 1927, с. Синів, нині Гощан. р-ну Рівнен. обл. – 28. 11. 1994, с. Рясники Гощан. р-ну) – майстриня художньої вишивки, живописець. Мати О. Лаворика. Закін. Рівнен. учител. інститут (1949). Учителювала; кер. гуртка худож. вишивки. Малюнки та вишивки експонували на рай. виставках майстрів...
(29. 06. 1945, Житомир – 26. 11. 2025, Чернівці) – філолог. Доктор філологічних наук (1992), професор (1993). Закін. Житомир. пед. інститут (1968). Працював учителем (1965–74); викл. у Коростишів. (Житомир. обл.) пед. училищі (1968–74); ст. викл., доцент Кам’янець-Поділ. пед. інституту (1974–88);...
(29. 05. 1951, Київ – 25. 11. 2025, там само) – літературознавець і письменниця. Мати Ю. Чорноморця. Член НСПУ (1999). Закінчила Київський університет (1975). Працювала у Київському музеї Лесі Українки (1975–2001): старший науковий співробітник, завідувач відділу науково-дослідної та експозиційної...
(10. 03. 1940, с. Ганчова, Краківське воєводство, Польща — 23. 11. 2025, Тернопіль) – мистецтвознавець, культурно-освітній діяч і графік. Член НСЖУ (1984), НСХУ (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2016). Закінчив Інститут живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині С.-Петербург,...
(11. 04. 1954, м. Кобеляки Полтавської обл. — 22. 11. 2025) – актор. Чоловік Т. Корінної. Заслужений артист України (1995). Закінчив Дніпропетровське театральне училище (1978; викладач Н. Пінська). Відтоді працював у Сумському театрі драми та музичної комедії ім. М. Щепкіна. Самобутній,...
(10. 08. 1931, Харків – 28. 11. 2024, Москва) – літературознавець. Доктор філологічних наук (1969), професор (1971). Член НСПУ (1957). Лауреат Міжнародної премії Фундації О. і Т. Антоновичів (1998). Національна премія України імені Тараса Шевченка (2004). Закінчив Київський університет (1955)....
(10. 07. 1923, с. Троїцьке, нині Мелітоп. р-ну Запоріз. обл. – 28. 11. 2005, Луцьк) – живописець. Заслужений художник УРСР (1989). Член НСХУ (1971). Премія ім. Й. Кондзелевича (1999). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Дніпроп. худож. училищі (1939–41). Художник на пром....
(09. 12. 1943 – 28. 11. 1995) – економіст. Доктор екон. н. Від 1971 працював у Раді по вивченню продуктив. сил України НАНУ (Київ): 1995 – провідний науковий співробітник Наукові дослідження: вироб. потенціал міжгалуз. комплексів, ефективність капіталовкладень та економія матеріал. ресурсів у...
(Герасимов Сергей Аполлинариевич; 21. 05(03. 06). 1906 – 28. 11. 1985) – російський кінорежисер, сценарист. Чоловік Т. Макарової. Народний артист СРСР (1948). Доктор мистецтвознавства (1967). Акад. АПН СРСР (1978). Ленін. премія (1984). Навч. у Ленінгр. худож. училищі, закін. Ленінгр....
(псевд.: Осип Горновий, А. Осипенко, О. Гончарук, Артем, Наум; 21. 06. 1921, с. Олесине, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 28. 11. 1950, побл. с. Великополе Яворів. р-ну Львів. обл.) – діяч ОУН, письменник, публіцист. Закін. Бережан. гімназію (1939), навч. у Львів. університеті. Від кін. 30-х рр. –...
28 листопада 2006 прийняла Постанову «Про Голодомор 1932– 1933 років в Україні», у якій Г. визнано геноцидом українського народу....
28 листопада того ж року ліквідовано 3 р-ни – Долин. (приєднано до Ананьїв. та Котовського), Піщан. (до Балт....
28 листопада 2002 прийнятий Закон України «Про дипломатичні ранги України», що встановлює ранги, визначає порядок їх присвоєння та позбавлення....
28 листопада 1918 злуку Буковини з Румунією. На мир. конференціях в Сен-Жермені та Севрі Буковину було закріплено за Румунією....
28 листопада 1970), поет В. Стус (4 вересня 1985). Набравши форм держ. терору, стихій. І. т. ленін. часів трансформувався у регламентов....
28 листопада 1918 до 29 січня 1919 існував Тимчас. робітн.-селян. уряд України (т. зв. Рад. УНР), у якому фінанс....
28 листопада 2000 лідер Соціалістичної партії України О. Мороз оприлюднив аудіозаписи, зроблені колишнім співробітником охорони Л....
28 листопада (11 грудня) 1917 РНК заборонила діяльність кадет. партії, оголосила її чл. ворогами народу та заарештувала кер-во....
28 листопада 1912 проголошено держ. незалежність А. Повністю самост. А. стала 1919. У 1939 А. окупувала фашист....
28 листопада 1918, зовн.-політ. відомство не було передбачене, лише з його реорганізацією 28 січня 1919 у Харкові в РНК УСРР запроваджено нар....
28 листопада 1960 проголошено незалежність Іслам. Респ. М. 1961 та 1991 прийнято конституції. 1978–91 – під упр....
28 листопада 1714. На поч. 1715 сюди як майбут. ігумен нової колонії (монастиря) приїхав о. Т. Заленський....
28 листопада 1918, щоправда, у декларації навіть не згадувався факт окупації Південної України державами Антанти....
28 листопада 1918 при Тимчас. робітн.-селян. уряді України створ. відділ нар. освіти. 29 січня 1919 Тимчас....
28 листопада (2—13 грудня) 1917 у Петрограді (нині Санкт-Петербург), її чисельність становила 80 тис....
28 листопада 1943 – під нім. окупацією. На брат. могилі воїнів-визволителів споруджено пам’ятник. 1946–62 – райцентр....
28 листопада 1944 засудж. до 20-ти р. таборів (помер в ув’язненні); старші сини Дмитро (1907, Львів – ?, Париж) та Любомир (07....
28 листопада 1966 після військ. перевороту країну було проголошено республікою на чолі з М. Мікомберо....
28 листопада 1902 на 27-му з’їзді гірничопромисловців Пд. Росії, який прийняв постанову про створення рятувал....
28 листопада 1895 у залі Львів. університету (доповідь І. Франка «Сучасні напрями в народознавстві»)....
28 листопада того ж року 60-тисячне польс. військо розпочало штурм Буші. Козац. загін (бл. 6 тис. осіб) і жителі витримали триденну облогу....
28 листопада 2006, в якому ця трагедія визнана актом геноциду українського народу. Однак до 2014 в українському суспільстві був відсутній консенсус щодо визнання голодомору 1932—33 в УСРР актом геноциду....
28 листопада 1918 Тимчас. робітничо-селян. уряду України. О. Й. Щусь...
28 листопада 1936 при Т-ві засновано Секцію агрономів-дублянців під головуванням П. Зеленого, що об’єднала випускників агроном....