(20. 12. 1895(01. 01. 1896), с. Микулинці, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 26. 06. 1976, Київ) – графік, мистецтвознавець і педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1943), нар. художник СРСР (1944), професор (1939). Дійсний член АМ СРСР (1947), Академії архітектури УРСР (1950). Держ. премії...
(01. 01. 1909, с. Старий Угринів, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. – 15. 10. 1959, Мюнхен) – політик, визначний діяч українського націоналістичного руху. Син Андрія, брат Богдана, Василя, Володимири, Марти, Оксани, Олексія, чоловік Ярослави, батько Андрія Бандерів. Засновник Революційного Проводу...
ПАВЛЮ́К Ігор Зиновійович (01. 01. 1967, с. Малий Окорськ Локачинського, нині Володимирського р-ну Волинської обл.) — письменник, літературо- та пресознавець. Кандидат філологічних наук (1996), доктор наук із соціальних комунікацій (2009). Член НСПУ (1997). Лауреат премій імені В. Симоненка (1995),...
(01. 01. 1950, с. Любарці Бориспіл. р-ну Київ. обл.) – письменниця, перекладачка. Дружина Д. Чередниченка, мати Оляни Рути. Член НСПУ (1986). Всеукр. премія ім. І. Огієнка (1996), премія «Світослов» (2005), літ. премія ім. М. Рильського в галузі худож. перекладу (2007). Закін. філол. факультет...
(Григорій Оліферович; 19. 12. 1913(01. 01. 1914), с. Борсуків Остер. пов. Черніг. губ., нині Козелец. р-ну Черніг. обл. – 25. 04. 1994, Київ) – письменник, кінодраматург, публіцист. Член СПУ. Респ. премія ім. Лесі Українки (1975). Учасник 2-ї світової війни (очолював партизан. з’єднання). Герой...
(01(14). 01. 1902, с. Минківка, нині Валків. р-ну Харків. обл. – 30. 01. 1989, Київ) – прозаїк, драматург. Після закінчення Валків. ремісн. училища був обраний до волос. ревкому, а потім виконкому, у якому завідував відділами нар. освіти і земельним. У цей час організував сільс. театр, де ставив...
(01. 01. 1975, м. Турка, нині Самбірського р-ну Львівської обл.) — диригент. Заслужений діяч мистецтв України (2010). Літературно-мистецька премія імені С. Воробкевича (2007). Закінчив Вищий музичний інститут у Львові (1997, кл. валторни В. Антоніва; 1999, кл. оперно-симфонічного диригування М....
(01. 01. 1885, с. Супрунківці Ушицького пов. Поділ. губ., нині Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. – 1934, м. Тобольськ, РФ) – мовознавець, громадський діяч. Закін. Кам’янець-Поділ. духовну семінарію (1905), істор.-філол. факультет С.-Петербур. університету, де навч. у О. Шахматова (1911), був...
(Гранин Даниил Александрович; справж. – Герман; 01. 01. 1919, м. Вольськ, нині Курської обл., РФ – 05. 07. 2017, С.-Петербург) – російський письменник. Герой Соц. Праці (1989). Премія Г. Гайне. Член Нім. АМ. Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Член правління СП СРСР...
(01. 01. 1946, м. Кіль, Німеччина – 13. 11. 2025, Лондон) – британська письменниця українського походження. Народилася у таборі для біженців, була перевезена батьками до Великої Британії, де й проживала. Закін. Університет у м. Кіль (1968), магістратуру Університету Шеффілд Халлам (1969), де...
(01. 01. 1955, с. Вовчок Бершад. р-ну Вінн. обл.) – графік і живописець, майстер витинанки. Мист. премії ім. Г. Якутовича (2004, 2008). Член НСХУ (1994). Мистецтву навч. у Г. Зубченко, закін. київ. вечір. факультет Укр. полігр. інституту (1988; викл. Б. Валуєнко, Ф. Глущук, О. Мікловда). Працював...
(справж. – Шперлінг Лідія Озіясовна; 20. 12. 1889(01. 01. 1890), Київ, за ін. даними – м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 26. 03. 1972, Ленінград) – поетеса, драматург, актриса. Навч. у гімназії в Києві, водночас займалася у театр. студії Лепковських і брала участь у спектаклях Нар. дому. Після...
(01. 01. 1853, х. Нестерівка Чигиринського пов. Київської губ. — 29. 07. 1913, Київ, похований у маєтку Агатівка побл. с. Бугрин Острозького пов. Волинської губ., нині Рівненського р-ну Рівненської обл.) — правознавець, економіст, громадсько-політичний діяч. 1874 закінчив Університет св....
(01. 01. 1952, смт Вулканешти, нині місто, Молдова) — мистецтвознавиця, художниця декоративно-ужиткового мистецтва (текстиль), педагог. Доктор мистецтвознавства (2008), професор (2011). Хмельницька обласна премія імені І. Винокура (2016). Членкиня НСХУ (2010). Закінчила Львівський інститут...
(01. 01. 1868, Київ, за ін. даними – 10(22). 10. 1871, м. Люцерн, Швейцарія – 19. 12, за ін. даними – 09. 07. 1942, м. Казалінськ Кзил-Ордин. обл., Казахстан) – історик мистецтва, художній критик, публіцист, педагог. Член Укр. наук. та літ.-артист. т-в у Києві. У Києві закін. реал. (1889) та...
(20. 12. 1855(01. 01. 1856), Москва – 07. 12. 1938, Київ) – філософ, історик філософії, літературознавець. Батько Сергія, дід Меркурія Гілярових. Доктор філософії (1892). Акад. ВУАН (1922). Закін. Моск. університет (1880), де був приват-доцент (1884–87). У 1887– 1920 – в Університеті св....
(29. 12. 1928, за офіц. документами – 01. 01. 1929, с. Мшана, нині Львів. р-ну Львів. обл. – 21. 08. 2025, Тернопіль) – графік. Заслужений художник України (2008). Всеукр. літ.-мист. премія ім. братів Б. та Л. Лепких (1994), обл. премія ім. М. Бойчука (2012). Член НСХУ (1982). Навч. у Львів....
(01. 01. 1947, с. Духовниче Охтир. р-ну Сум. обл.) – вчений-селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (2001), академік НААНУ (2002). Державна премія України в галузі науки і техніки (1997). Орден «За заслуги» 3-го (2006) та 2-го (2011) ступ. Закін. Харків. с.-г. інститут (1971). Від 1974...
(справж. – Карпов; 01. 01. 1919, х. Займище Блютниц. волості Полтав. губ., нині село Талалаїв. р-ну Черніг. обл. – 16. 04. 2007, м. Мельбурн, Австралія) – поет, педагог, публіцист, перекладач. Член НСПУ (1996). Міжнар. літ. премія ім. І. Мазепи (2003). Закін. Київ. учител. інститут (1940)....
(20. 12. 1891(01. 01. 1892), м. Ніжин, нині Чернігівської обл. — 12. 11. 1980, м. Алма-Ата, нині Алмати, Казахстан) — мистецтвознавиця, етнограф. Навчалася на Московських вищих жіночих курсах (1910—14), у Київському археологічному інституті (1924). Протягом 1-ї світової війни працювала медичною...
(01. 01. 1942, с. Лугівка Великописарівського, нині Охтирського р-ну Сумської обл. — 29. 04. 2007, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1983), член-кореспондент НАНУ (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія України в галузі науки і техніки (2007). Закінчив...
(01. 01. 1932, містечко Карлівка Харківської обл., нині місто Полтавського р-ну Полтавської обл. – 27. 05. 2013, Київ) – фахівець у галузі металознавства та зварювання металів. Доктор технічних наук (1983), член-кореспондент НАНУ (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Премія РМ...
(псевд.: Пегасов Аполлон Аполлонович, Січовик Іван, Сечевиков Иван; 20. 12. 1869(01. 01. 1870), с. Кегичівка Костянтиногр. пов. Полтав. губ., нині Красногр. р-ну Харків. обл. – 17(30). 08. 1914) – письменник, драматург, сатирик. Брат Павла, дядько Олександра Оленичів-Гнененків. Закін. Петров....
(01. 01. 1956, с. Весела Слобідка Макарів. р-ну Київ. обл.) – графік, живописець. Народний художник України (2024). Срібна медаль НАМУ (2016). Міжнародна премія ім. С. Гулака-Артемовського (1999), ім. В. Винниченка (2013). 2-а премія Міжнар. осін. салону «Високий Замок» (Львів, 2006). Член НСХУ...
(01. 01. 1939, м. Котовськ Одес. обл.) – фахівець у галузі фазових перетворень та розроблення функціональних матеріалів з ефектом пам’яті форми. Брат В. Коваля. Доктор технічних наук (1985), професор (1990), член-кореспондент НАНУ (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна...
(01. 01. 1937, с. Подiл Срiбнян. р-ну Чернiг. обл. – 26. 11. 2004, Київ) – прозаїк. Член НСПУ (1966). Респ. премiя iм. Лесi Українки (1985). Закiн. факультет журналістики Київ. університету (1959). Працював у Києві: ред. видавництва «Веселка» (1959–63); завідувач відділу ж. «Барвінок» (1973–78);...
(псевдонім — Юрій Синевір; 01. 01. 1949, с. Романів Теремнівського, нині Луцького р-ну Волинської обл.) — художник декоративного скла, поет. Лауреат Всеукраїнського конкурсу імені Леся Мартовича (2012). Член Української асоціації письменників (1996), Львівської професійної асоціації...
(01. 01. 1946, м. Старокостянтинів Кам’янець-Поділ., нині Хмельн. обл. – 08. 11. 2022, м. Кам’янець-Подільський) – історик, краєзнавець. Син Василя, чоловік Стефанії Баженових. Доктор історичних наук (1996), професор (1996). Хмельн. обл. премія ім. Ю. Сіцинського (1999). Закін. Кам’янець-Поділ....
(Карскі Яўхім Фёдаравіч; 20. 12. 1860(01. 01. 1861), с. Лаша, нині Гроднен. обл., Білорусь – 29. 04. 1931, Ленінград, нині С.-Петербург) – білоруський мовознавець, фольклорист. Доктор філології (1896). Акад. С.-Петербур. (1916, у подальшому – РАН і АН СРСР) та Чес. (1929) АН. Закін. Ніжин....
(01. 01. 1863, с. Батятичі, нині Кам’янка-Бузького р-ну Львів. обл. – 13. 05. 1931, Львів) – лікар, громадсько-політичний діяч. Чоловік Ц. Бурачинської-Куровець. Дійсний член НТШ (1918). Навч. в Академ. гімназії у Львові, закін. Віден. університет (1887, ступ. д-ра медицини). Під час навч....
(01(13). 01. 1877, містечко Олександрівка Чигирин. пов. Київ. губ., нині смт Кіровогр. обл. – 24. 09(07. 10). 1910, С.-Петербург) – фахівець у галузі кораблебудування, льотчик, громадський діяч. Закін. 3-ю Київ. гімназію (1895), Харків. технол. інститут (1901), Микол. мор. академію...
(20. 12. 1841 (01. 01. 1842), м. Мглин Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ – 02. 04. 1909, Київ) – правознавець, громадський діяч. Брат О. Косач, чоловік Олени Пчілки, батько М. Косача, Лесі Українки, О. Косач-Кривинюк, І. Косач-Борисової, дід Ю. Косача. Походив із дворян. роду, який, за одними...
(01. 01. 1926, с. Мар’янське, нині Криворіз. р-ну Дніпроп. обл. – 27. 09. 2005, м. Ялта, АР Крим) – бандурист, педагог, дослідник кобзарства Криму й Кубані. Чоловік Н. Нирко. Заслужений працівник культури України (1993). Учасник 2-ї світової війни. Гри на гітарі та мандоліні навч. у Л....
(01. 01. 1955, с. Райватталь, Карелія, РФ, нині зняте з обліку – 18. 06. 2024) – спортсмен (паверліфтинг, дзюдо, самбо), політичний та спортивний діяч. Майстер спорту СРСР із дзюдо (1979), самбо (1983), атлетизму (1987). Майстер спорту міжнародного класу (1991), заслужений майстер спорту України...
(01. 01. 1900, с. Лучинець Могилів. пов. Поділ. губ., нині Мурованокуриловец. р-ну Вінн. обл. – 21. 01. 1944, Відень) – художник-монументаліст і графік. Чоловік О. Козакевич-Дядинюк. Воював у складі Армії УНР. Після поразки визв. змагань потрапив до табору інтернов. укр. вояків у польс. м. Каліш....
(01. 01. 1939, с-ще Хацапетівка, нині м. Вуглегірськ Єнакіїв. міськради Донец. обл.) – режисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України (2007). Член НСКінУ (1995). Закін. Харків. інститут мистецтв (1966; викл. О. Глаголін). Працює у Києві: 1967–78 – реж., від 1978 – реж.-постановник Нац....
(01. 01. 1894, Львів – 27. 10. 1974, Відень) – художниця і педагог. Дочка А. Дольницького. Член Асоц. незалеж. укр. мистців (1931). Від 1911 навч. мистецтву у Віден. вищій худож.-пром. школі у Міллер-Гофмана, А. Штарк, Цісар.-королів. школі приклад. мистецтва. Працювала у майстерні О. Кокошки....
(крипт. – В. М.; 01(13). 01. 1846, с. Токарі, нині Лохвиц. р-ну Полтав. обл. – 1911, с. Литвяки, нині Лубен. р-ну Полтав. обл.) – фольклорист, етнограф, перекладач. Закін. юрид. факультет Харкiв. університету (1869), здобув ступ. канд. права. Працював пом. присяж. повiреного Полтав. окруж. суду,...
(01. 01. 1942, с. Ребедайлівка Кам’ян. р-ну, нині Черкас. обл. – 15. 01. 2015, Сімферополь) – поет, перекладач. Член НСПУ (1979). Заслужений діяч мистецтв АР Крим (2000). Премія ім. С. Руданського АР Крим (1994). Закін. Крим. пед. інститут (Сімферополь, 1970). Працював у обл. г. «Крымская...
(01. 01. 1938, с. Цапівка, нині у складі смт Вапнярка Томашпіл. р-ну Вінн. обл.) – учасник національно-визвольного руху. Кандидат технічних наук (1971). Закін. Харків. університет (1960). Відтоді працював у секрет. н.-д. лаб. із косміч. дослідж. Фіз.-тех. інституту низьких т-р АН УРСР (Харків)....
(псевд. і крипт.: Калатало, Малеслав, Трохим, Єр. К., Дріт; 01. 01. 1866, с. Бутини, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 22. 12. 1926, м. Стрий, нині Львів. обл.) – правознавець, письменник-сатирик, громадський діяч. Батько М. Калитовської. Доктор права (1900). Закін гімназію в Сокалі, Львів....
(01. 01. 1938, с. Тучне, нині Перемишлян. р-ну Львів. обл.) – активіст руху на захист УГКЦ. Під впливом учителів став атеїстом, щоб уникнути впливу з боку віруючих батьків від 1953 мешкав і працював на Херсонщині. Під час служби в армії (1957–60) помирився з батьками та повернувся до віри. Закін....
(Mazur Stanisław Mieczysław; 01. 01. 1905, Львів – 05. 11. 1981, Варшава) – польський математик. Доктор фізико-математичних наук (1941, без захисту дис.), професор (1941), дійс. чл. Польс. АН (1952). Наук. нагорода ім. С. Банаха Польс. матем. товариства (1948). Закін. Львів. гімназію (1923),...
(01. 01. 1965, с. Тихий Хутір Жашківського, нині Уманського р-ну Черкаської обл.) — фахівець у галузі харчових технологій. Доктор технічних наук (2008), професор (2008), член-кореспондент НААНУ (2020). Заслужений діяч науки і техніки України (2010). Державна премія України в галузі науки і техніки...
(01. 01. 1958, м. Чимкент, нині Шимкент, Казахстан) — баяніст. Заслужений артист України (2000). Дипломант і володар Золотої медалі Міжнародної премії «Золотий Орфей» (2002). Лауреат Республіканського конкурсу артистів естради (Вінниця, 1987, 1-а премія). Закінчив Київське музичне училище імені Р....
(Дубинин Михаил Михайлович; 19. 12. 1900(01. 01. 1901), Москва – 13. 07. 1993, там само) – російський фізико-хімік. Академік РАН (1943). Сталінcька премія (1942, 1950). Герой Соц. Праці (1969). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. вище тех. училище (1921), де до 1932 й працював. Відтоді до 1949...
(01. 01. 1938, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – електрофізик. Доктор технічних наук (1983), професор (1985). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1983), премія РМ СРСР (1991). Закін. Кишинів. університет (1960). Працював 1960–62 у СКБ заводу п/с № 2 (м. Омськ, РФ); 1963–71 – в Інституті...
(01. 01. 1852, с. Давалу Єреван губ., нині с. Арарат, Вірменія – ?) – правознавець, етнограф. З походження вірменин. Навч. у 1-й Тифліс. гімназії (нині Тбілісі), де його вчителем був один із засн. Кирило-Мефодіїв. товариства М. Гулак. Після закін. Моск. університету (1880) залишений при ньому на 2...
(01. 01. 1922, м. Богуслав, нині Київ. обл. – 23. 05. 2009, Київ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1974), професор (1976). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. 1939–41 навч. у Казан. юрид. інституті (Татарстан, РФ), 1948 закін. Київ. університет. Від 1949 працював у Київ. НДІ...
(01. 01. 1903, с. Борщовичі, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 19. 02. 1985, м. Альфельд, Німеччина) — фізик. Дійсний чл. НТШ (1936). Від 1921 навчався в Українському таємному університеті у Львові, а від 1922 — і у Львівській політехніці. Був заарештований польською владою. Перед...
(Corneanu Leonid; справж. – Корнфельд; Cornfeld; 01. 01. 1909, с. Кошниця, нині Дубоссар. р-ну, Молдова – 27. 11. 1957, Кишинів) – молдавський письменник. Закін. молд. пед. школу (м. Балта, нині Одес. обл., 1930), навч. в аспірантурі Інституту ім. Т. Шевченка (Харків, 1930–32). Учасник 2-ї...
(01. 01. 1956, с. Мельниця-Подільська Борщів. р-ну Терноп. обл. – 31. 10. 2012, Харків) – графік. Брат І. Бондаря-Терещенка. Член Нац. укр. асоціації митців (1995). Закін. архіт. факультет Харків. інституту комунал. господарства (1978). Працював у галузі станк. графіки, живопису на склі, книжк....
(01. 01. 1923, с. Княгинин, нині у складі Івано-Франківська — 28. 07. 2002, Київ, похований у рідному селі) — бібліотекар, освітній і громадський діяч. Брат М. Ясінської-Мурованої. 1948—49 навчався в УВУ (м. Мюнхен, Німеччина). Закінчив Джорджтаунський університет (Вашинґтон, 1962). Від 1939 —...
(20. 12. 1895 (01. 01. 1896), с. Малі Пузирки Заславського пов. Волинської губ., нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 13. 11. 1966, Лондон) — живописець і графік. Перші малярські навики здобув у школі рисування і малювання при Почаївській лаврі (Тернопільська обл.). Закінчив Київську...
(01. 01. 1893, містечко Великі Бірки, нині смт Терноп. р-ну Терноп. обл. – 21. 11. 1972, м. Нью-Йорк, США) – церковний діяч УГКЦ. Закін. укр. гімназію у Тернополі (1913), духовну семінарію у Львові (1917). З поч. 1-ї світової війни мобілізов. до австро- угор. армії, був санітаром у шпиталі в м....
(01. 01. 1929, с. Розсоха Чорноб., пізніше Іванків. р-ну Київ. обл., нині знято з обліку) – літературознавець, прозаїк, перекладач. Кандидат філологічних наук (1966). Член НСПУ (1982). Закін. Ніжин. пед. інститут (Черніг. обл., 1952). Від 1955 працював у Держлітвидаві: зав. ред. (1956–58); відп....
(01. 01. 1941, с. Юстинівка Підгаєцького, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 05. 03. 2006, Київ) – хімік. Доктор хімічних наук (1981), професор (1988). Закінчив Кременецький педагогічний інститут (1962). Працював в Інституті хімії високомолекулярних сполук АН УРСР (1962–68): інженер,...
(01. 01. 1885, м. Рудки, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 01. 07. 1962, Варшава) – інженер-будівельник, фахівець з залізобетонного будівництва, спортивний діяч. Закін. Політех. школу в Львові (1910). Відтоді працював з перервою інженером на буд-ві в Зх. Україні (переважно у Львові). 1914 служив у...
(01. 01. 1887, станиця Ольгинська, Кубань, Росія – 28. 03. 1973, США) – громадсько-політичний діяч, лідер вільнокозачого руху. Закін. Кубан. учит. семінарію і фіз.-мат. факультет С.-Петербур. університету (1912). Викл. у Катеринодар. реал. училищі (від 1913), брав участь у заснуванні г....
(Жигулин Анатолий Владимирович; 01. 01. 1930, м. Воронеж, РФ – 06. 08. 2000, Москва) – російський поет. Член СП РФ (1962). Пушкін. премія (1996). У 1948 вступив до антисталін. таєм. організації – Комуніст. партії молоді (КПМ), 1950 заарешт. і засудж. до 10-ти р. ув’язнення, покарання відбував...
(01. 01. 1976, Київ) – літературознавець, поетеса. Дочка Г. Сімахіної. Доктор філологічних наук (2010), професор (2013). Член НСПУ (2015). Закін. Нац. університет «Києво-Могилян. академія» (1998) та Нац. пед. університет (Київ, 2017). Від 1998 працює у Нац. університеті харч. технологій (Київ):...
(01. 01. 1951, с. Бада Читин. обл., РФ) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1990), професор (2007). Закін. Львівський університет (1973). Відтоді працював у НВО «Термоприлад»; 1975–2000 – в Інституті геології та геохімії горючих копалин НАНУ (обидва – Львів): 1991–97 – завідувач відділу...
(01. 01. 1951, м. Старобільськ Ворошиловгр., нині Луган. обл. – 03. 04. 2011, Луганськ) – актор. Заслужений артист України (2009). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1976; курс Д. Франька). Відтоді працював у Микол. рос. драм. театрі ім. В. Чкалова; від 1986 – у Луган. укр. муз.-драм....
(01. 01. 1951, м. Спаськ-Дальній Примор. краю, РФ – 26. 05. 2013, Чернівці) – художниця декоративного ткацтва. Дружина В. Михайленка. Обл. премія ім. Г. Гараса (2009). Член НСХУ (1992). Закін. худож.-графіч. факультет Хабаров. пед. інституту (РФ, 1973; викл. Є. Вольгушев, Є. Фентисов). Відтоді –...
(01. 01. 1951, с. Чехівка Чорнобаїв. р-ну, нині Черкас. обл.) – режисер. Брат В. Ілляшенка. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Закін. Київ. інститут культури (1972; викл. Б. Мешкіс, В. Ткаченко), інститут театр. мистецтва (1980; викл. С. Сміян, В. Судьїн). 1980–87 – реж., 1987–2002 – гол....
(01. 01. 1951, Ворошиловград, нині Луганськ — 22. 11. 2024, Київ) — фахівець у галузі теплофізичного приладобудування. Доктор технічних наук (2016). Державна премія України в галузі науки і техніки (2004), премія імені Г. Проскури НАНУ (2016). Закінчив Київський технологічний інститут харчової...
(01. 01. 1951, с. Колгоспівка Петриківського р-ну, нині Іванівка Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. — 23. 03. 2001, там само) — художниця петриківського розпису. Мати Ліани і Тетяни Склярів. Членкиня НСХУ (1994). Освіта середня. Основам петриківського розпису навчалася у В. Соколенка та Ф....
(01. 01. 1951, смт Сокиряни, нині місто Чернів. обл. – 04. 06. 2009, Київ) – фахівець у галузі харчових технологій. Доктор технічних наук (1991), професор (1995). Закін. Київ. технол. інститут харчової промисловості (1973). Відтоді працював в Інституті колоїд. хімії та хімії води, від 1978 – в...
(01. 01. 1951, с. Борівське, нині смт Сіверськодонецької міськради Луганської обл.) – легкоатлетка (біг). Майстер спорту міжнародного класу Закінчила Одеський технологічний інститут харчової промисловості (1977). Чемпіонка (1974–75), срібна призерка (1972) чемпіонатів СРСР на дистанції 800 м....
(01. 01. 1951, с. Вільхове Ульянов. р-ну Кіровогр. обл.) – художниця монументального та декоративно-ужиткового мистецтва. Дружина В. Рудакова. Член НСХУ (1993). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1974; викл. М. Безпальків, М. Токар). Працювала в Одесі...
(01. 01. 1951, с. Городниця Городенків. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (2000). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Закін. Кам’янець-Поділ. с.-г. інститут (Хмельн. обл., 1979), Терноп. академію нар. господарства (1999). Працював на підприємствах АПК і...
(01. 01. 1951, Харків) – фахівець у галузі автоматичного керування. Син М. Любчика. Доктор технічних наук (1996), професор (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (1997). Закін. Харків. політех. інститут (1973), де від 1980 й працює (нині Нац. тех. університет «Харків. політех....
(01. 01. 1926, с. Мар’янське, нині Криворіз. р-ну Дніпроп. обл. – 27. 09. 2005, м. Ялта, АР Крим) – бандурист, педагог, дослідник кобзарства Криму й Кубані. Чоловік Н. Нирко. Заслужений працівник культури України (1993). Учасник 2-ї світової війни. Гри на гітарі та мандоліні навч. у Л....
(01. 01. 1926, с. Бановка Кустанай. обл., нині Казахстан – 27. 05. 2005, Миколаїв) – живописець. Член НСХУ (1963). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ташкент. художнє училище (1952; викл. П. Ган, О. Татевосян). Відтоді працював викл. рисунку Каракалпац. пед. училища (м. Чимбай, Узбекистан); від...
(Дубинин Михаил Михайлович; 19. 12. 1900(01. 01. 1901), Москва – 13. 07. 1993, там само) – російський фізико-хімік. Академік РАН (1943). Сталінcька премія (1942, 1950). Герой Соц. Праці (1969). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. вище тех. училище (1921), де до 1932 й працював. Відтоді до 1949...
(20. 12. 1900(01. 01. 1901), с. Підлісці Кременец. пов. Волин. губ., нині Кременец. р-ну Терноп. обл. – 03. 03. 1991, Москва) – графік. Дочка О. Жолткевича. Член Асоц. художників-графіків (1926). Навч. у Вищому худож.-тех. інституті у Москві (1929–30; викл. М. Купріянов, В. Фаворський)....
(Олексій; Дородніцин Анемподист Якович; 02(14). 11. 1859, Катеринослав. губ. – 01. 01. 1920, м. Новоросійськ, Росія) – церковний діяч. Народився в сім’ї псаломщика. Закін. Катериносл. духовну семінарію (1880) та Моск. духовну академію (1889). Працював викл. та інспектором Черніг. та Ставропол....
(14(26). 06. 1871, м. Свенцяни Вілен. губ., нині Швенчьоніс, Литва – 01. 01. 1931, Київ) – фольклорист, етнограф, літературознавець. Акад. ВУАН (1922), член-кореспондент РАН (1924). Дійсний член НТШ (1924). Велика золота медаль Всесоюз. геогр. товариства (1927). Закін. Катеринослав. класичну...
(псевдоніми: Бабич М., Весняний О., Дніпрянець О., Михайленко П., Українець Лесь, Черкасенко О. та ін.; 28. 10. 1920, с. Підставки Золотоніського пов. Полтавської губ., нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 01. 01. 2010, м. Золотоноша) — краєзнавець. Почесний член Спілки краєзнавців України...
(14. 06. 1934, Київ – 01. 01. 2014, там само) – живописець, скульпторка, графік, педагог. Мати О. Луцкевича. Член НСХУ (1960). Закін. Київський художній інститут (1959; викл. С. Григор’єв, В. Костецький, Г. Меліхов), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1971, кер. С. Григор’єв). Викл. Держ. худож....
(13(26). 12. 1912, Харків – 01. 01. 1979, Київ) – геолог, мінералог, громадський діяч. Доктор геолого-мінералогічних наук (1947), професор (1948), академік АН УРСР (1969). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1961). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1983). Державні нагороди СРСР....
(24. 12. 1860 (05. 01. 1861), м. Золотоноша Полтав. губ., нині Черкас. обл. – 01. 01. 1928, Київ) – історик, археолог, етнограф. Засл. професор (1908). Дійсний член Істор. товариства Нестора-літописця (1891), Моск. археол. товариства (1899), Київ. товариства істор. старожитностей і мистецтв....
(15. 02. 1943, с. Перервинці Драбівського р-ну Полтавської обл., нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 01. 01. 2017, Донецьк) — художник театру. Заслужений працівник культури України. Премія імені Лесі Українки (2007). Закінчив Одеське театральне художньо-технічне училище (1967). Відтоді...
(псевд.: Юрій Тис, Юрій Орест, Б. Коринт, Ю. Тис-Крохмалюк; 27. 10. 1904, м. Краків, нині Польща – 01. 01. 1994, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – письменник, історик. Брат Р. Крохмалюка. Дійсний член ВУАН (1955). Закін. гімназію в м. Станіславів (нині Івано-Франківськ, 1922), Віден. політехніку...
(29. 01. 1929, Суми — 01. 01. 1980, смт Баранівка, нині місто Звягельського р-ну Житомирської обл.) — скульпторка, художниця-керамістка. Закінчила скульптурне відділення Одеського художнього училища (1951; викладач Ф. Чувакін). 1951—80 працювала скульпторкою, художницею на Баранівському...
(01. 04. 1933, с. Ляховець, нині Лісковець Міжгір. р-ну Закарп. обл. – 01. 01. 2004, Київ) – літературознавець, критик, фольклорист. Брат Михайла та Степана Мишаничів. Доктор філологічних наук (1982), член-кореспондент НАНУ (1997). Заслужений діяч науки України (1997). Державна премія України...
(Kaigl Ladislav; 10. 12. 1885, Прага – 01. 01. 1939, м. Раковник, нині Середньочес. краю, Чехія) – чеський педагог, диригент, художник, громадсько-політичний діяч. До поч. 1-ї світової війни учителював у Росії. Під час війни – диригент військ. оркестру Чехо-Словац. легіону. 1917–20 – чл....
(15(28). 09. 1911, Київ — 01. 01. 1981, Москва) — сейсмолог, геофізик. Син В. Різниченка. Доктор фізико-математичних наук (1945), професор (1947), член-кореспондент АН СРСР (1958). Державні нагороди СРСР. Навчався у меліоративній профшколі (1926—29), інституті шляхів сполучення (1930) та...
(26. 10. 1919, с. Плисове Зміївського пов. Харківської губ., нині Лозівського p-ну Харківської обл. — 01. 01. 2011, Київ) — аpхеолог. Доктоp iстоpичних наук (1967), пpофесор (1978). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1977). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив річні...
(1888, с. Аджамка, нині Кіровогр. р-ну Кіровогр. обл. – 01. 01. 1950, Ленінград, нині С.-Петербург) – співачка (сопрано), педагог. Заслужений артист Респ. (1924). Навч. в Одес. єпархіал. училищі (співала у церк. хорі при ньому), закін. С.-Петербур. консерваторію (1906; кл. К. Ферні-Джіральдоні,...
(Lam Władysław; 29. 08. 1893, м. Коніц, нині Боснія і Герцеґовина – 01. 01. 1984, м. Ґданськ, Польща) – польський живописець, графік, мистецтвознавець. Член мист. т-в «Формісти», «Пластика», «Авангард», «Світ», «Нова генерація», Львів. профес. союзу художників-пластиків (1932), СХУ (1939)....
(справж. – Савченко Микола Лаврінович; ін. псевд. – Байда; 20. 02. 1921, с. Березова Лука, нині Гадяц. р-ну Полтав. обл. – 01. 01. 1979, м. Детройт, шт. Мічиґан, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – військовик, громадський діяч. Майор УПА (1949). Закін. Миргород. керам. технікум...
(справж. – Вольф Мунішевич; 1868, Одеса – 01. 01. 1920, м. Іваново-Вознесенськ, нині м. Іваново, РФ) – правознавець, політичний діяч. Доктор права, проф. Закін. Новорос. університет в Одесі. Від 1896 – приват-доцент кафедри поліц. права С.-Петербур. університету; водночас викладав держ. право...
(14(27). 12. 1910, С.-Петербург – 01. 01. 1997, Тель-Авів) – артистка балету, балетмейстер, педагог. Народний артист УРСР (1948). Закін. Ленінгр. хореогр. училище (нині С.-Петербург, 1930; кл. А. Ваганової). Солістка Ленінгр. (1930–36), Одес. (1936–37) та Київ. ім. Т. Шевченка (1937–56) театрів...
(22. 05. 1945, с. Осій, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. — 01. 01. 2016, с. Ільниця Іршавського, нині Хустського р-ну) — письменник, перекладач. Член НСПУ (1986). Премії імені Д. Ієша (1994), імені О. Духновича (1998). Закінчив відділення французької філології Ужгородського університету...
(справж. ім’я – Абрам; 18. 01. 1886, Севастополь – 01. 01. 1949, Сан-Франциско) – піонер вітчизняного кінематографа. Був придворним фотографом, хронікером Держ. думи Росії і дипломат. корпусу, публікував знімки у ж. «Нева» (С.-Петербург), «L’Illustracion» (Париж) та г. «Times» (Лондон). 1907...
(Коковцов Павел Константинович; 19. 06(01. 07). 1861, м. Павловськ, нині Ленінгр. обл. – 01. 01. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський семітолог, гебраїст. Акад. С.-Петербур. АН (1909). Закін. С.-Петербур. університет (1884), де був залишений для підготовки до професор. звання. 1893...
(01. 05. 1902, с-ще Алчевськ Катеринославської губ., нині місто Луганської обл. — 01. 01. 1969, Київ) — архітектор, фахівець у галузі будівництва. Кандидат технічних наук (1953), професор (1966). Член-кореспондент Академії будівництва і архітектури УРСР (1957). Державні нагороди СРСР. Закінчив...
(23. 01. 1935, м. Шостка, нині Сум. обл. – 01. 01. 2013, Київ) – архітектор. Член НСАУ (1962). Заслужений архітектор України (1993). Дійсний член Укр. академії архітектури (2002). Закін. Моск. архіт. інститут (1958). Працював 1958–68 в інституті «Діпрозв’язок» (Київ): від 1966 – гол. архітектор;...
(14. 07. 1962, Рівне – 01. 01. 2021, Одеса) – живописець, графік. Заслужений художник України (2018). Член НСХУ (2000). Закін. худож.-графіч. факультет Одес. пед. інституту (1984; викл. В. Захарченко). Від 1985 працював у ньому (нині Пд.-укр. пед. університет): від кін. 1990-х рр. – старший...
(19. 02. 1929, Київ – 01. 01. 2024, там само) – лікар-геронтолог. Доктор медичних наук (1969), професор (1971), член-кореспондент НАНУ (1992) та Рос. АМН (1991), академік НАМНУ (1994). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Державна премія України в галузі науки і техніки (1984, 1997,...
(справж. – Лучицький; 1869, Київ – 01. 01. 1932, с. Буринь, нині місто Сум. обл.) – актор, режисер. Брат В. Лучицького-Данченка та К. Лучицької, батько Анжеліни та Бориса Лучицьких. Герой Праці (1920). Почав театр. діяльність у трупі батька, 1881 спільно з ним виступав в Одес. рос. драм. трупі та...
(21. 11. 1878, с. Крегулець, нині Крогулець Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 01. 01. 1945, містечко Просмеріц побл. м. Зноймо, Чехословаччина, нині Чехія) – педагог, громадсько-культурний діяч. Син Сильвестра, брат Богдана та Левка, батько Марка Лепких. Вивчав право в Яґеллон. університеті у Кракові,...
(07. 09. 1911, Миколаїв – 01. 01. 1990, Одеса) – живописець. Батько С. Божія. Народний художник СРСР (1963). Акад. АМ СРСР (1962). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1974). Навч. у Микол. худож. технікумі (1930–33; викл. Д. Крайнєв). Працював майже в усіх жанрах живопису. Йому властива...
(05. 05. 1909, м. Ходорів, нині Жидачів. р-ну Львів. обл. – 01. 01. 1990, Лондон) – письменник, громадський діяч. Закін. гімназію у Львові, здобув вищу освіту за спеціальністю «інж.-землемір». Під час навч. брав участь у діяльності УВО та ОУН. Служив у польс. армії. У 1930–40-х рр. провадив...
(1857, с. Залуква, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 01. 01. 1940, с. Дора, нині у складі м. Яремче Івано-Фр. обл.) – громадсько-політичний діяч. Закін. гімназію у Станіславі (нині Івано-Франківськ), Віден. університет. Працював в упр. залізниць у Станіславі. Водночас 1903–18 – голова місц. філій...
(15. 01. 1917, с. Велика Тур’я, нині Калуського р-ну Івано-Франківської обл. — 01. 01. 2007, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — ортопед-травматолог, меценат, громадський діяч. Середню освіту здобув у м. Стрий (нині Львівської обл.). Закінчив медичні студії у м. Ґрац (Австрія, 1942). Відбував...
(11. 11. 1921, м. Вознесенськ Херсон. губ., нині Микол. обл. – 01. 01. 1991, Кишинів) – живописець. Закін. Одес. художнє училище (1941; викл. Є. Буковецький, М. Зайцев). Від 1950 – у Молдові. Учасник респ. і закордон. мистецьких виставок від 1953. Персон. – у Кишиневі (1971, 1975, 1981)....
(24. 04. 1928, с. Мазурівка Тульчинського р-ну, нині Вінницької обл. — 01. 01. 1999, Київ) — фармаколог, токсиколог. Доктор медичних наук (1969), професор (1969). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1955), де відтоді й працював: 1959—65 —...
(псевд.: Ариэль, Д. Попович, Іван Непомнящий, Спокійний та ін.; 1859, с. Китайгори Кобеляц. пов. Полтав. губ., нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл. – 01. 01. 1943, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – письменник. Батько Дмитра та Оксани, дід Валерії Іваненків. Закін. Полтав. класичну гімназію...
(20. 10. 1913, с. Малоянісоль Маріуп. пов. Катеринослав. губ., нині Нікол. р-ну Донец. обл. – 01. 01. 1991, Київ) – лікар-імунолог, епідеміолог. Доктор біологічних наук (1960), професор (1961). Закін. Дніпроп. мед. інститут (нині Дніпро, 1936). Відтоді працював н. с. Дніпроп. сан.-бактеріол....
(1890, м. Трнава, нині Словаччина – 01. 01. 1958, там само) – акушер-гінеколог. Закін. Братислав. університет (1919). Працював лікарем на Закарпатті. Від 1927 – директор Ужгород. акушер. школи. Активно дописував до чехословац. мед. часописів, в яких опублікував низку наук. розвідок, зокрема...
(08. 03. 1906, Черкаси – 01. 01. 1970, м. Псков, РФ) – художник театру. Навч. у Київ. худож. інституті (1930–34; майстерня А. Петрицького). Викладав 1947–48 у Сімфероп. худож. училищі. Оформляв вулиці Києва до рев. свят (кін. 1930-х рр.). Оформив вистави: «Остання жертва» О. Островського (1943),...
(08. 10. 1913, с. Томаківка Катеринославського пов. Катеринославської губ., нині смт Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл. — 01. 01. 2000, Сімферополь) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1956), професор (1962). Закінчив Дніпропетровський університет (нині Дніпро, 1938). Працював...
(21. 06. 1934, м. Клинці, нині Брянської обл., РФ — 01. 01. 2014, Харків) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1972), професор (1985). Навчався у Саратовському медичному інституті (1952—55), закінчив Казанський медичний інститут (1958; обидва — РФ). Працював лікарем. 1967—84 — завідувач відділу...
(16(28). 08. 1879, м. Путивль, нині Сум. обл. – 01. 01. 1965, Харків) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1935, без захисту дис.), професор (1935). Учасник рос.-япон. війни. Закін. Університет св. Володимира в Києві (1904). Працював лікарем. Від 1909 – гол. лікар, хірург Сум. повіт. земської...
(04. 07. 1894, с. Велика Русава, нині Томашпіл. р-ну Вінн. обл. – 01. 01. 1989, Київ) – лікар-онкогінеколог. Доктор медичних наук (1969), професор (1970). Закін. Одес. мед. інститут (1925). У 1939–50 – зав. гінекол. відділ., 1944–48 – директор Одес. н.-д. рентґенорадіол. та онкол. інституту; від...
(06. 07. 1935, с. Селіванівка Гомел. обл., Білорусь – 01. 01. 2020, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1991), професор (1994), академік УААН (1999). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1962). Працював...
(22. 10(03. 11). 1914, м. Олександрівськ, нині Запоріжжя – 01. 01. 1984, Львів) – бібліограф, книгознавець. Учасник 2-ї світової війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Запоріз. металург. технікум (1932), Львів. університет (1952). Працював від 1932 на заводах Харкова та Запоріжжя. 1950–84 – у ЛНБ;...
(01. 11. 1845, м. Санок, нині Підкарпат. воєводства, Польща – 01. 01. 1920, Львів) – церковний діяч РКЦ. Студіював право у Львів. університеті (1864–66), закін. Вищу духовну семінарію у Львові (1869). У липні 1871 висвячений, служив вікарієм і адміністратором на Галичині (Войнилів, Букачівці,...
(29. 05. 1853, Поділ. губ. – 01. 01. 1914, Берлін, похов. у с. Файславіце, нині Люблін. воєводства, Польща) – лікар-терапевт. Закін. Університет св. Володимира в Києві (1876). Працював лікарем. Від 1879 удосконалював знання у клініках Європи (Страсбурґ, Париж, Відень, Берлін, Лондон). 1884...
(22. 09(04. 10). 1899, с. Кормильча, нині Чемеровец. р-ну Хмельн. обл. – 01. 01. 1950, м. Ганновер, Німеччина) – історик. Закін. Кам’янець-Поділ. ІНО (нині Хмельн. обл., 1923). У 1923–24 – асп. Кам’янець-Поділ. н.-д. каф. нар. господарства та культури Поділля; 1924–33 працював у структурі...
(27. 01(09. 02). 1907, м. Казань, нині РФ – 01. 01. 1998, Ленінград, нині С.-Петербург) – режисер. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1954). Навч. у Харків. муз.-драм. інституті (1929–32; викл. І. Мар’яненко, Г. Ігнатович). Працював у театрах Харкова: естради і буфонади «Вентилятор» (1928–31) та...
(Michalowski Kazimierz Jozef; 14. 12. 1901, Тернопіль – 01. 01. 1981, Варшава) – польський археолог. Доктор габіліт. (1931), професор (1933). Закін. Терноп. г-зію, 1926 здобув докторат у Львів. університеті, де й працював: 1929–33 – приват-доцент кафедри класич. археології; 1931–72 – засн. і...
(25. 11 (08. 12). 1901, с. Плужники Пирятин. пов., нині Яготин. р-ну Київ. обл. – 01. 01. 1974, там само) – письменник, журналіст. Член «Плугу» (співзасн. та голова полтав. філії), «Молоту», «Молодняку», «Політфронту», ВУСПП, СПУ (1934). Учасник воєн. дій 1918–20 у складі більшов. військ. Закін....
(03. 03. 1917, с. Сергєєвка, нині Воронез. обл., РФ – 01. 01. 1996, Харків) – лікар-уролог. Батько В. Клепікова. Доктор медичних наук (1967), професор (1968). Заслужений діяч науки УРСР (1977). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Воронез. мед. інститут (1941). Від 1946 працював у...
(24. 06. 1936, с-ще Постишеве, нині м. Покровськ Донец. обл. – 01. 01. 2008, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1985), професор (1986). Закін. Дніпроп. гірн. інститут (1963). Працював в інституті «Дніпрогіпрошахт» (1963–65); Дніпроп. гірн. інституті (1965–68);...
(17(29). 06. 1896, с. Жадове, нині Семенів. р-ну Черніг. обл. – 01. 01. 1990, Тернопіль) – лікар-дерматовенеролог. Брат Тимофія, батько Бориса Глухеньких. Доктор медичних наук (1963), професор (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Донський університет (м. Ростов-на-Дону, РФ,...
(08. 07. 1949, с. Вишнівчик Перемишлян. р-ну Львів. обл. – 01. 01. 2004, похов. у Луцьку) – географ. Доктор географічних наук (1997), професор (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Закін. Бродів. пед. училище (Львів. обл., 1968), Львів. університет (1975), де 1974–78 й працював....
(26. 02. 1874, станиця Канеловська, нині Краснодар. краю, РФ – 01. 01. 1960, м. Санкт-Ґаллен, Швейцарія) – військовик. Генерал-хорунжий. Закін. Київ. піхотне юнкер. училище (1894), Микол. академію Генштабу (1906). У 1908–14 перебував на штаб. посадах у Кавказ., Київ. і Приамур. військ. округах....
(02. 09. 1958, Харків – 01. 01. 2020, там само) – спортсмен (плавання). Майстер спорту міжнародного класу (1976). Закін. Харків. пед. інститут (1983). Учасник 21-х Олімпійських ігор (Монреаль, 1976, 8-е м. на дистанції 200 м батерфляєм). Призер чемпіонатів СССР (1975, 2-е м. на дистанції 100 м,...
(12(25). 12. 1910, с. Ізрайлівка, нині Устинів. р-ну Кіровогр. обл. – 01. 01. 1990, Дніпропетровськ) – вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1968), професор (1970). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. с.-г. інститут (1933). Працював агрономом (1933– 39). Від 1946 – в Укр. НДІ...
(27. 10. 1908, с. Засулля Роменського пов. Полтавської губ., нині у складі м. Ромни Сумської обл. — 01. 01. 1991, Київ) — шрифтознавець, графік. Кандидат технічних наук (1956). Закінчив Київський художній інститут (1929; викладач В. Касіян), де від 1947 викладав, Московський поліграфічний інститут...
(Башкиров Алексей Степанович; 19(31). 07. 1885, м. Кукмор Казан. губ., Росія – 01. 01. 1963, Москва) – російський археолог. Доктор історичних наук Закін. одночасно С.-Петербур. університет і Археол. інститут (1913). Н. с. Руського Археол. інституту в Константинополі (трирічне відрядження до...
(22. 10. 1932, м. Городенка, нині Івано-Фр. обл. – 01. 01. 2010, м. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – громадський діяч. Чоловік І. Куровицької. Під час 2-ї світової війни разом із родиною виїхав до Німеччини, після її завершення – до США. Служив у амер. армії, брав участь...
(29. 08. 1934, с. Чаусове Друге Первомайського р-ну Одеської, нині Миколаївської обл. — 01. 01. 1996, Одеса) — поет. Член СПУ (1983). Закінчив Одеський університет (1957). Учителював, працював у редакції районної газети на Житомирщині, у багатотиражній газеті Одеського політехнічного інституту,...
(22. 05. 1945, с. Осій, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. — 01. 01. 2016, с. Ільниця Іршавського, нині Хустського р-ну) — письменник, перекладач. Член НСПУ (1986). Премії імені Д. Ієша (1994), імені О. Духновича (1998). Закінчив відділення французької філології Ужгородського університету...
(03. 03. 1917, с. Сергєєвка, нині Воронез. обл., РФ – 01. 01. 1996, Харків) – лікар-уролог. Батько В. Клепікова. Доктор медичних наук (1967), професор (1968). Заслужений діяч науки УРСР (1977). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Воронез. мед. інститут (1941). Від 1946 працював у...
(29. 08. 1934, с. Чаусове Друге Первомайського р-ну Одеської, нині Миколаївської обл. — 01. 01. 1996, Одеса) — поет. Член СПУ (1983). Закінчив Одеський університет (1957). Учителював, працював у редакції районної газети на Житомирщині, у багатотиражній газеті Одеського політехнічного інституту,...
(09. 10. 1934, м. Свободний Амурської обл., РФ — 01. 01. 1996, Київ) — філософ. Дружина М. Шудрі, мати Н. Сидоренко. Доктор філософських наук (1983). Закінчила Київський університет (1956). Працювала у редакціях газет «Колективна праця» (м. Кам’янка Черкаської обл., 1956—57), «Київський...
1 січня 1939 вона мала 31 дійс. чл. і 8 чл.-кор., то в лютому 1939 обрано ще 29 дійс. чл. і 60 чл.-кор....
1 січня 1995 нагородж. бл. 780,1 тис. осіб). Місто лежить на Пн. України (50,5° пн. ш. і 30,6° сх. д....
1 січня 2016 – 758 398 і 728 350 осіб. Нині бл. 35 % львів’ян є парафіянами УГКЦ, 11 % – УАПЦ, 9 % – УПЦ КП, 6 % – РКЦ....
1 січня 1957 увійшла до складу тодішньої ФРН. Грошова одиниця – євро. Державна мова – німецька. У Н. існує багато регіональних діалектів, офіційно визнано данську, північнофризьку, затерландську фризьку, ромську, нижньонімецьку (нижньосаксонську), верхньо- і нижньолужицьку мови (див....
1 січня 1927) голова ЦКНМ П. Буценко сформулював підходи до вирішення «рос. питання»: «Ми повинні будемо піти по лінії оформлення та виділення російських адміністративно-територіальних одиниць: районів, сіл, селищ міського типу і, мабуть, районів в окремих містах, російських районних рад у містах, де є російські робітничі квартали, де працюють російські робітники, – для того щоб можна було краще обслуговувати, підійти впритул до потреб, інтересів російського населення, російських пролетарів у наших пролетарських центрах»....
1 січня 1923 у Донец. губ. розпочалася передбачена планом Наркомосу українізація, внаслідок якої лише 1924 кількість україномов....
1 січня 2014 чисельність наяв. насел. становила 2 239 473, на 1 січня 2015 – 2 220 151, на 1 січня 2016 – 2 205 389 (5,2 % від заг....
1 січня 2016 кількість насел. становила 2 534 174 особи (5,9 % від заг. чисельності насел. України; 5-е м....
1 січня 1933 Й. Сталін надіслав у Харків кер. УСРР новорічну телеграму, оформлену як постанова ЦК ВКП(б): «Предложить ЦК КП(б)У и СНК УССР широко оповестить через сельсоветы колхозы, колхозников и трудящихся единоличников, что: а) те из них, которые добровольно сдают государству ранее расхищенный и скрытый хлеб, не будут подвергаться репрессиям; б) в отношении колхозников, колхозов и единоличников, упорно продолжающих укрывать расхищенный и скрытый от учета хлеб, будут применяться строжайшие меры взыскания, предусмотренные постановлением ЦИК и СНК СССР от 7 августа 1932 г....
1 січня 2000 року було 397,7 тисяч гектарів, із них 363,3 тисячі – орних земель, 26,4 тисячі – багаторічні насадження (сади та виноградники)....
1 січня 2010 поголів’я великої рогатої худоби становило 115,1 тис. голів (95,9 % до відповід. дати 2008; корів – 63,1 тис....
1 січня 2013 чисельність наяв. насел. становила 1 173 481, на 1 січня 2015 – 1 164 342, на 1 січня 2017 – 1 150 126 (з них міського – 68,35 %, сільс....
1 січня 2022 — 1 352 283 особи (міських жителів — 62,7 %, сільських — 37,3 %). До завершення реформи децентралізації, що тривала у 2-й пол....
1 січня 2013 чисельність насел. становила 496 188, на 1 січня 2015 – 494 763, на 1 січня 2017 – 490 762 особи; за інформацією Гол....
1 січня 2021 – 2 368 107 осіб (густота 71,05 осіб/км2). До завершення реформи децентралізації, що тривала у 2-й пол....
1 січня 1919 опубл. Закон «Про державну мову в УНР». На його впровадження 24 січня 1919 видано наказ Міністра освіти, яким надано право національно розмежов....
1 січня 2021 – 1 015 826 осіб. Проживають переважно українці (станом на 2001 – 61,6 %), значну частку становлять росіяни (29 %), є представники понад 130-ти інших національностей, зокрема болгари – 1,7 %, євреї – 1,2 %, молдовани – 0,7 %, білоруси – 0,6 %, вірмени – 0,4 %....
1 січня 2017 року кількість мешканців становила відповідно 470 968 і 449 498 осіб. Станом на 2018, у місті – понад 70 % грецького населення у Донецькій області та близько 60 % в Україні....
1 січня 2016 чисельність наяв. насел. у Луган. міськраді становила 440 695 осіб, з них у Л. – 414 509, в Олександрівську – 6544, Катеринівці – 16 665, Зразковому та Тепличному – 2977 осіб....
1 січня 2001 в Україні налічувалося 17 667 культових споруд, з них у власність реліг. громадам та організаціям державою передано 5822; знаходяться у їх користуванні – 5042 (з них 344 використовуються почергово), за 10 р....
1 січня 1941. У серпні розпочали Е. худоби з Лівобережжя. До 10 вересня 1941 із Полтав., Черніг., Сум....
1 січня 2022 у цінах 2015—21). Основу природно-ресурсного комплексу держави складають багаті земельні та мінеральні ресурси, на частку яких припадає близько 3/4 інтегрального П....
1 січня 2019 – 69 046 осіб. Н. є одним із гол. транспорт. вузлів регіону. Проходять автомобіл. шляхи Чернігів–Н....
1 січня 1912. За цей строк сотні етносів, які мешкали на тер. Китаю, злилися в єдиний народ, який створив власну цивілізацію, що успішно конкурує з ін....
1 січня 2013 обсяги прямих інвестицій з К. становили 421,5 тис. дол. США. Загалом гол. співпраця України з К....
1 січня 2016 чисельність наяв. насел. у Макіїв. міськраді становила 384 835, з них у М. – 347 227 осіб....
1 січня 2021 проживали 228 829 осіб, з них у Обухові – 33 443, м. Васильків – 37 310, Українці – 16 276, м....
1 січня 2017 мешкали 154 992 особи. 1991 засн. караїм. товариство, 1992 – товариства греків «Еллада» та німців «Відергербурт», чеське товариство «Богемія», 1993 – товариство корейців України, регіон....
1 січня 1840 архіт. збірка містила 338 моделей, 13 інструментів, 4957 аркушів креслень. 1843–61 теорію та історію цивіл....
1 січня 2020 – 55 790 осіб; переважно українці. Міські автобусні пасажирські перевезення здійснюють на 11-ти маршрутах....
1 січня 1933. На відміну від переваж. більшості експертів, які здійснювали оцінку людських втрат, він відмовився від використання даних перепису 1926 (ймовірно вважав їх знеціненими впливом катаклізмів 1927–31 на демогр....
1 січня наступ. року. Марочні вина виготовляють за індивідуальними для кожної марки технологіями з певних сортів винограду, який вирощено у суворо регламентов....
1 січня 2020 Н. офіційно припинили використання назви Голландія, що вживалася раніше для позначення держави....
1 січня 1950 рад. органи держ. безпеки зареєстрували 4 крайові, 13 окруж., 33 надрай., 122 рай. проводи, 404 окремі групи, 144 «легал....
1 січня 2022 — 101 430 осіб. Історичні місцевості: мікрорайони — Центральний, Городище, Дніпровський-1, Дніпровський-2, Західний, Лиманський, Новобудівний, Підворки, Приточилівка, Травневий (с-ще Хіммаш); житловий масив Новий; промисловий р-н Будбаза; с-ща — імені 18 вересня, Механічний завод (ПМЗ), Залізничників, 40 років Жовтня, Соснівка, Хутори, Шахтобудівників....
1 січня, хоча в народі вона прищепилася значно пізніше. У феодальних містах прихід календарного Нового року урочисто зустрічали цехові ремісники....
1 січня відповід. року): 1935 – 57 тис. 568, 1937 – 47 тис. 657, 1939 – 42 тис. 690, 1941 – 58 тис. 396, 1945 – 38 тис....
1 січня. У 1 ст. в літ. колах поширилася неофіц. ера «від заснування Риму» (21 квітня 754 до н. е.). 325 Юліан....
1 січня відповід. року. Особу вважають такою, яка відповідає ознаці участі у політ. житті, якщо вона: є Президентом України, Головою ВР України, першим заст....
1 січня 2021 проживала 1 382 541 особа, з них у містах і смт – 1 190 053 особи (в Одесі – 1 015 826); переважно українці, а також росіяни, молдовани, болгари, вірмени, білоруси, ґаґаузи, цигани, німці та ін....
1 січня 2000 запроваджено спец. екон. зону «Інтерпорт Ковель» на 20 р. Геоструктурну основу території складають кілька тектоніч....
1 січня 2020 – 53 916 осіб; переважно українці. До поч. адм.-територ. реформи в Україні (станом на 2015) входили міська, селищна та 31 сільс....
1 січня 2019 – 44 370 осіб; переважно українці. 2020 Н.-В. р. укрупнено шляхом приєднання насел. пунктів Баранів....
1 січня 1898 до 31 грудня 1899. Л., 1900; Справозданє з діяльності Товариства «Просвіта» за час від 1 січня 1900 до 31 грудня 1901....
1 січня 1801 італ. астроном Дж. Піацці помітив, що одна з них змінила положення щодо поперед. ночі, і вже третьої ночі стало зрозуміло, що це небесне тіло належить Соняч....
1 січня 2019 – 13 031 особа. Є проміжна залізнична станція Конотоп. дирекції Пд.-Зх. залізниці на дільниці Терещенська–Семенівка....
1 січня 1968 парк металорізал. верстатів в Україні становив 434,1 тис., ковал.-прес. устаткування – 88,9 тис....
1 січня 1928 рад. мор. сили Чорного моря складалися з 1-го легкого крейсера («Червона Україна»), 4-х есмінців, 5-ти підвод....
1 січня 2017 було 23 с.-г. підприємства, які займаються рослинництвом, картоплярством, вирощуванням грибів, фруктів, ягід, тваринництвом, птахівництвом....
1 січня 2014 офіційно зареєстровано 2 спіл. підприємства з обсягом прямих кувейт. інвестицій 0,1 млн дол....
1 січня 2017 – 40 195 осіб; переважно українці. Залізнична станція. Проходять автошляхи Пирятин–Гребінка, М....
1 січня 2019 – 47 720 осіб; переважно українці. 2020 Н. р. був ліквідований. У тому ж році Ковалів. об’єднану територіал....
1 січня 2020 – 109 122 особи. На тер. міста – залізнична станція, автовокзал, Нікопольський річковий порт і пристань....
1 січня 2017 – 35 921 особа; переважно українці. У р-ні – м. Мена, смт Березна, Макошине та 53 сільс....
1 січня 2020 – 39 968 осіб. У серед. 2010-х рр. пл. Н. р. становила 1,7 тис. км2, належали Новоукр....
1 січня 1941 тут проживало 212 878 осіб. Від 14 серпня 1941 до 22 лютого 1944 – під нім.-фашист. окупацією....
1 січня 2019 – 115 011 осіб; переважно українці. У складі р-ну – м. Надвірна, смт Битків і 32 сільс. насел....
1 січня 2017 – 54 517 осіб; переважно українці. У складі М. р. – смт Маневичі та Колки, 69 сільс....
1 січня 2020 – 71 613 осіб; переважно українці. 2016 с. Дніпрельстан перейменували на Затишне, с-ще Видвиженець – на Миролюбівка, с....
1 січня 2020 — 27 019 осіб. 2016 с. Жовтневе перейменовано на Студеники, с. Леніне — на Довга Гребля, с....
1 січня 1944 на тер. Маньківщини був поранений Герой Радянського Союзу П. Свєчников (через 5 днів помер, похов....
1 січня 2000 свердловина 3-Новосхідниця видала 730 тис. т нафти, що є найкращим показником на одну свердловину в Зх....
1 січня 1919 – Білорус. Соціаліст. Рад. Респ. зі столицею у М. 10 січня 1919 війська Червоної армії захопили місто, 8 серпня того ж року його окупували польс....
1 січня 2020 – 38 879 осіб; переважно українці. У серед. 2010-х рр. пл. Н. р. становила 1943 км2, до нього належали Червоногригорів....
1 січня 2021 – 47 216 осіб. Проходять автомобіл. шляхи нац. значення: Суми–Харків і Бєлгород–Лохвиця....
1 січня 2021 – 77 303 особи. Мікрорайони: Центральний, Старе місто, Покровський, Північно-східний, 14-й, 15-й, Перемозький, Байдаківський, Південно-західний, Південно-східний, Заводський, Новопилипівський....
1 січня 1971. Складався зі 173-х статей, об’єднаних у 28 глав та 11 розділів («Загальні положення», «Землі сільськогосподарського призначення», «Землі населених пунктів», «Землі промисловості, транспорту, курортів, заповідників та іншого несільськогосподарського призначення», «Землі державного лісового фонду», «Землі державного водного фонду», «Землі державного запасу», «Державний земельний кадастр», «Державний землеустрій», «Вирішення земельних спорів», «Відповідальність за порушення земельного законодавства»)....
1 січня 2017 мешкали 49 434 особи. У складі р-ну – смт Мирне та 66 сільс. насел. пунктів. Лежить на Причорноморській низовині....
1 січня 1921 року, голова Ради народних комісарів УСРР Х. Раковський підписав 14 грудня 1920 року. У ньому вказувалося, що продовольство для робітників, службовців та інших жителів міст, які мали право на постачання з Народного комісаріату продовольства, повинно виділятися безкоштовно....
1 січня 2019 – 27 460 осіб; переважно українці. 2020 Н. р. ліквідували, а Новоушиц. громаду (853 км2, 26 983 особи) зарахували до Кам’янець-Поділ....
1 січня 2019 – 11 662 особи; переважно українці. Залізнична станція (відкрита 1899). Проходять автомобіл....
1 січня 1919 проголошено Білорус. РСР, яка 1922 увійшла до складу СРСР. За Ризьким договором 1921 Зх....
1 січня 2020 – 45 422 особи. Внутрішньо- та міжміські пасажир. перевезення здійснюють маршрут. автотранспортом....
1 січня 2021 – 15 195 осіб; переважно українці. Міста-побратими: Берунь (від 2005), Сандомир (від 2007), Гнєв (від 2017; усі – Польща), Моравський Берунь (від 2014; Чехія)....
1 січня 2022 – 3032 особи; переважно українці. На східній околиці колишнього олицького передмістя Дворець виявлено енеолітичну пам’ятку (4–3 тис....
1 січня 2009 припинив постачання газу в Україну єдиний його постачальник – рос. «Газпром», що зумовило також перебої з його транзитом через Україну до країн Європи....
1 січня 1942, яку підписали представники 26-ти держав. Документ стосувався післявоєн. організації світу та програми об’єднання зусиль у боротьбі проти країн, що розв’язали 2-у світ....
1 січня 2001 на підприємстві працюють бл. 7 тис. співроб. Прагнучи досягти макс. ефекту від новіт. техпроцесів, фахівці АНТК постійно розширюють сферу їхнього застосування....
1 січня 2019 – 12 689 осіб; переважно українці, а також росіяни та білоруси. У складі Н.-С. р. (на поч....
1 січня 2018 – 56 881 особа. У складі р-ну – міста Мостиська та Судова Вишня і 110 сіл (з них найдавніші: Черневе, вперше згадується у писем....
1 січня 2019 – 26 246 осіб. 2020 Н. р. укрупнено шляхом приєднання насел. пунктів Бахмац., Бобровиц., Борзнян....
1 січня 2013 в країні функціонували 1233 мусульман. реліг. громади. Більшість мусульман України проживають у регіонах, які 2014 зазнали агресії з боку Росії (АР Крим, Донбас)....
1 січня 2017 – 31 442 осіб; переважно українці, є росіяни, білоруси, вірмени, молдовани. У М. р. – смт Комишня та Ромодан, 96 сільс....
1 січня 2013 закаталогізовано 631 короткоперіодичну комету, з яких 278 мають постійні номери (1Р – комета Галлея, 9Р – комета Темпеля, 19Р – комета Бореллі, 67Р – комета Чурюмова–Герасименко, 81Р – комета Вільда, 103Р – комета Гартлі, 278Р – комета Мак-Нота)....
1 січня 2017 – 11 835 осіб; переважно українці, є росіяни (4,5 %) і білоруси (0,9 %). Залізнична станція лінії Бахмач–Гомель Пд....
1 січня 2023 відомо про 28 486 П. н. с. у 51-й країні світу, найбільше — у Польщі (7280), Нідерландах (5066), Франції (4255), Україні (2707)....
1 січня 2020 – 27 749 осіб; переважно українці. У серед. 2010-х рр. пл. Н. р. становила 1151 км2, входили Носів....
1 січня 2016 чисельність молодих людей віком 14–34 р. в Україні становила 11 829 350 осіб. У 2011–16 чисельність М....
1 січня 2015 – 8674 особи (переважно українці). Мікрорайони: Місто (центр), Замчисько (у пн.-сх. частині на лівому крутозламі Соба, де у 17 ст....
1 січня 2017 – 63 180 осіб; переважно українці (понад 97 %), є росіяни, білоруси, євреї. Нині у складі М....
1 січня 2020 — 26 723 особи. 2016 с. Котовець перейменували на Дачне, с. Тельмана — на Шахтарське. У 2-й половині 2010-х рр....
1 січня 2018 – 100 460 осіб. У складі р-ну – смт Кольчине та Чинадійове і 86 сіл (найбільша кількість з усіх р-нів Закарпаття; див....
1 січня 2021 – 13 927 осіб. Функціонально існує розподіл на Старе місто, Новий район, пром. і курортну зони....
1 січня 1926 проживали 38 664 особи. Від серед. червня до вересня 1930 – у складі Сум. округи; від лютого до серед....
1 січня 2014 чисельність наяв. насел. становила 83 838, а на 1 січня 2017 – 81 890 осіб. У зв’язку з військ....
1 січня 2018 – 32 647 осіб; переважно українці. У складі М.-П. р. – смт Вендичани та 52 села (див. Кукавка, Лядова, Немія, Озаринці, Серебринці, Яришів, Яруга)....
1 січня 2020 – 23 524 особи; переважно українці. Р-н лежав у межах Придніпровської височини. Поверхня – підвищена, пологохвиляста лесова рівнина, розчленована долинами, подекуди каньйоноподібними, балками, ярами....