(Сластіон Опанас Георгійович; псевдоніми: Гончар, Опішнянський гончар; 02(14). 12. 1855, м. Бердянськ Таврійської губ., нині Запорізької обл. — 24. 09. 1933, м. Миргород Харківської, нині Полтавської обл.) — графік, живописець, архітектор, кераміст, критик мистецтва, громадський і...
(14. 12. 1942, Ташкент) — фахівець у галузi високотемпературної теплофiзики та теплоенергетики. Доктор технічних наук (1978), професор (1981), академік НАНУ (2012). Заслужений діяч науки і техніки України (2018). Державна премія України в галузі науки і техніки (2010), премії імені Г. Проскури...
(14. 12. 1935, м. Глухів Чернігівської, нині Сумcької обл. — 01. 03. 2025, Київ) — правознавець. Доктор юридичних наук (1979), професор (1985), академік НАНУ (1992) та НАПрНУ (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна премія України в галузі науки і техніки (2004). Премії...
(14. 12. 1908, м. Бучач, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 28. 08. 1998, м. Нью-Йорк, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — правознавець, громадський діяч. Доктор права (1940), професор (1946), дійсний член НТШ у США (1949). Закінчив гімназію у м. Стрий (нині Львівської...
(псевд.: Вадим Інший, Василь Софронів, Василь Софронів Левицький, Василь Софронович; 14. 12. 1899, с. Стриганці, нині Стрий. р-ну Львів. обл. – 01. 11. 1975, м. Торонто, Канада) – письменник, публіцист, драматург. Воював 1917–20 у складі Легіону УСС. Після повеpнення з польс. полону навч. в Укр....
(02(14). 12. 1896, м. Аккерман, нині Білгород-Дністровський Одес. обл. – 09. 08. 1969, Ленінград, нині С.-Петербург) – літературознавець, бібліограф. Доктор філологічних наук (1936), професор (1938), член-кореспондент АН СРСР (1960). Навч. у Новорос. (Одеса, 1917–20) і Віден. (1921–23)...
(02(14). 12. 1857, с. Царевщина, нині Саратов. обл., РФ – 10. 12. 1930, м. Дитяче Село, нині Пушкін С.-Петербур. міськради, похов. у Москві) – ботанік. Батько М. Навашина. Доктор ботаніки (1896), академік АН СРСР (1918), ВУАН (1924), член-кореспондент Бавар. АН (1908). Іноз. чл. Лондон. Ліннеїв....
(14. 12. 1931, с. Звяртів Томашів. пов., нині Замой. воєводства, Польща – 02. 09. 1999, Львів) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1985), професор (1994). Дійсний член НТШ (1995). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006, посмертно). Закін. Львівський університет (1953). Від...
(Яковлев Михаил Николаевич; псевдонім — М. Косин, криптоніми: М. К, М. Я.; 14. 12. 1880, м. Михайлів, нині Рязанської обл., РФ — 01. 05. 1942, Тбілісі) — російський живописець, графік, художник театру. Навчався в Строгановському художньо-промисловому училищі (Москва, 1898—1900); Пензенському...
(02(14). 12. 1850, с. Степанівка Херсон. губ., нині підпорядк. Херсон. міськраді – 02. 03. 1929, Сараєво) – графік і живописець. Брат Дмитра, батько Марії Кузнецових. Чл.-засн. Товариства пд.-рос. художників (1890). Закін. Одес. г-зію, малювати навч. у Ф. Мальмана в Одесі, навч. в АМ у...
(02(14). 12. 1894, Харків – 23. 08. 1968, там само) – медик-патофізіолог. Доктор медичних наук (1921). Член-кореспондент АН УРСР (1939). Заслужений діяч науки УРСР (1947). Закін. Харків. університет (1917). У студент. роки займався дослідженнями в наук. лабораторії каф. заг. патології під...
(02(14). 12. 1900, м. Мстиславль, нині Могильов. обл., Білорусь – 25. 04. 1972, Москва) – лікар-ендокринолог, патофізіолог. Доктор медичних наук (1936), професор (1930). Заслужений діяч науки РРФСР (1969). Закін. Харків. мед. інститут (1923), де відтоді й працював. Від 1930 – завідувач кафедри...
(14. 12. 1924, Харків — 05. 12. 2016, Київ) — співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог. Дружина Р. Феллера. Лауреатка Всесоюзного конкурсу вокалістів (Москва, 1956, 2-а премія). Закінчила Київську консерваторію (1952; кл. Д. Євтушенка). 1959—91 — солістка–вокалістка...
(справжнє — Овчаренко Яків Петрович; 01(14). 12. 1905, с. Безгинове Старобільського пов. Харківської губ., нині Щастинського р-ну Луганської обл. — 13. 08. 1937, Москва) — поет. Член СПУ (1988, посмертно). Навчався в інтернаті для обдарованих дітей (від 1921), Вищому літературно-художньому...
(псевд. – Багаутдин; 14. 12. 1927, м. Казань, нині Татарстан, РФ) – живописець, майстер ікон та композицій на релігійні й історико-церковні теми у техніці металопластики. Брат Рафаеля Багаутдінова. Член НСХУ (1959). Закін. Київський художній інститут (1957; майстерня К. Трохименка). Працював у...
(14. 12. 1947, с. Гоща, нині смт Рівненського р-ну Рівненської обл.) — фахівець у галузі будівництва. Доктор технічних наук (2009), професор (1992). Закінчив Полтавський інженерно-будівельний інститут (1973), де від 1978 й працює (нині Національний університет «Полтавська політехніка»): 1978—84 —...
(01(14). 12. 1909, с. Синюхін Брід Херсон. губ., нині Первомай. р-ну Микол. обл. – 10. 09. 1997, Ки-шинів) – живописець. Заслужений діяч мистецтв Молдав. РСР (1975). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1947; викл. М....
(14(26). 12. 1898, м. Саратов, Росія – 26. 05. 1969, Київ) – патофізіолог. Сестра Н. Медведєвої. Доктор біологічних наук (1940), професор (1944), член-кореспондент АН УРСР (1939). Заслужений діяч науки УРСР (1941). Державні нагороди СРСР. Закін. Саратов. університет (1921), де й працювала на...
(14. 12. 1902, с. Хлопчиці Рудків. пов. Львів. воєводства, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 23. 12. 1995, м. Вроцлав, Польща) – ботанік. Доктор філософії (1932), д-р габіліт. (1950), професор (1962). Закін. Львівський університет (1928). Учителював 1921–23 у м. Лодзь (Польща). Працював від 1926 (з...
(02(14). 12. 1869, х. Водотеча поблизу м. Глухів, нині Шосткинського р-ну Сумської обл. — 13. 06. 1936, Харків) — лікар-психіатр. Доктор медицини (1896), академік АН УСРР (1934). Заслужений діяч науки РСФРР (1929). Закінчив Харківський університет (1893), де відтоді й працював. Згодом — у...
(14. 12. 1964, Рівне) – політичний діяч. Народний депутат України (2002–05, 2007, від 2014). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2006). Закін. Львів. політех. інститут (1989). Відтоді працював на виробництві; 1994–96 – у Рівнен. обл. раді та обл. держ. адміністрації; 1996–97 – нач. упр....
(14. 12. 1949, м. Старий Крим, нині Феодосійського р-ну, АР Крим) — археолог. Доктор історичних наук (1997), професор (2008). Закінчив Сімферопольський університет (1979). Відтоді працює в Інституті археології НАНУ (Київ): від 2002 — завідувач відділу археології раннього залізного віку. Фахівець у...
(14. 12. 1933, с. Козлів Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл. — 06. 04. 2014, Чернівці) — поет. Член НСПУ (1959). Премія імені Д. Загула (1993). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1958). Працював у видавництвах, а від 1964 — у газеті «Радянська Буковина». За сміливі виступи в...
(псевд.: Джміль, Логін; 14. 12. 1926, за паспортом – 1927, с. Деренівка, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 07. 06. 2016, Львів) – учасник національно-визвольного руху, громадський діяч. Член Юнацтва ОУН (1941), пройшов курс пропагандистів і розвідників. Учасник сільс. самооборони (1944). У...
(14. 12. 1952, м. Вулвергемптон, Велика Британія) – журналіст, публіцист, дипломат. Народився у сім’ї укр. біженців – вихідців із Київ. і Терноп. обл. З дитинства долучився до укр. культур. життя, навч. в укр. субот. школі. Здобув ступ. бакалавра у Лідському університеті (Велика Британія, 1974)...
(14. 12. 1909, містечко Донора, шт. Пенсильванія, США – 18. 05. 1991, м. Цинциннаті, шт. Огайо, США) – церковний діяч УГКЦ у США. Закін. Дюкен. університет (м. Піттсбурґ, шт. Пенсильванія, 1930), студіював богослов’я в Ужгород. духов. семінарії та Левен. університеті (Бельгія). Рукопоклад. на...
(14. 12. 1975, с. Седнівка Устинівського, нині Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. — 19. 10. 2022, поблизу с. П’ятихатки Бериславського р-ну Херсонської обл., похований 19. 11. 2022 у Львові) — військовик. Капітан. Герой України (2024, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня...
(14. 12. 1946, с. Іванівка Кам’янсько-Дніпров. р-ну Запоріз. обл.) – фахівець у галузі інформаційних технологій в освіті. Доктор технічних наук (1995), професор (1996), академік АПНУ (1999). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Ордени «За заслуги» 3-го (2001) та 2-го (2006)...
(14. 12. 1907, м-ко Криве Озеро Балтського пов. Подільської губ., нині с-ще Первомайського р-ну Миколаївської обл. — 27. 12. 1980, Київ) — фахівець у галузі статистики. Батько Бориса і Олександра Пасхаверів. Доктор економічних наук (1963), професор (1965). Закінчив Харківський інститут народного...
(14. 12. 1948, м. Алупка, нині АР Крим) – майстер художньої кераміки. Брат К. Вакуленка. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1988). Член НСМНМУ (1991). Закін. Київ. політех. інститут (1972). Від 1980 працював у Ялтин. худож. майстернях Худож. фонду УРСР; від 1985 – керівник дит. студії...
(14. 12. 1938, м. Сталіно, нині Донецьк – 02. 12. 1990, Донецьк) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (1990). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1982). Закін. Донец. політех. інститут (1962). У 1962–65 працював інж., інж.-конструктором Донец. бригади Харків. інституту...
(02(14). 12. 1874, м. Перм, Росія — 11. 01. 1943, Тбілісі) — фахівець у галузі рослинництва. Професор (1934), академік ВАСГНІЛ (1935). Державні нагороди СРСР. Закінчив Новоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва (1897). Відтоді працював завідувачем господарств та дослідних...
(14. 12. 1947, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фахівець у галузі прокатного виробництва. Син М. Саф’яна, онук М. Могилянського. Доктор технічних наук (1998), професор (2002). Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (1970). Працював 1970—2011 в Інституті чорної металургії НАНУ...
(14. 12. 1937, м. Фрунзе, нині Бішкек) – фахівець у галузі теоретичної та прикладної механіки. Доктор технічних наук (1982), професор (1984). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1961). Працював у НДІ експерим. проектування Академії будівництва та архітектури УРСР (1961–64); Київ. інж.-буд. інституті...
(14. 12. 1948, м. Свердловськ Ворошиловгр., нині Луган. обл. – 17. 07. 2012, там само) – артистка цирку, живописець. Заслужений художник України (1996). Виступала в цирку при Палаці культури у Свердловську; у складі групи акробатів – на цирк. аренах Луганська, Києва, Москви. Під час тренування...
(14. 12. 1958, Харків) – фахівець у галузі молекулярної фізики, біофізики та біомедичної мас-спектроскопії. Дочка В. Косевича. Доктор фізико-математичних наук (2002). Закін. Харків. університет (1981). Відтоді працює у Фіз.-тех. інституті низьких т-р (Харків): від 2004 – провідний науковий...
(14. 12. 1928, с. Олесине, нині Козiв. р-ну Терноп. обл. – 12. 12. 2012, Львів) – бiохiмiк. Доктор біологічних наук (1967), професор (1968). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989). Премія ім. О. Палладіна АН УРСР (1987). Закін. Львів. зоовет. інститут (1953). Від 1957 працював у НДІ...
(02(14). 12. 1890, колонія Романівка Херсонського пов. Херсонської губ., нині село Баштанського р-ну Миколаївської обл. — 08. 07. 1968, похований в Одесі) — лікар-терапевт. Батько З. Баркагана. Доктор медичних наук (1947), професор (1950). Навчався у Воронезькому університеті (РФ), закінчив...
(Kαλομοίρης Mαώλης; 14. 12. 1883, м. Ізмір, Туреччина – 03. 04. 1962, Афіни) – грецький композитор, піаніст, музично-громадський діяч, педагог. Акад. Афін. АН (1945). Закін. Віден. консерваторію (1906; кл. фортепіано А. Штурма; курси теорії музики Г. Ґреденера, композиції – Є. Мандичевського)....
(14. 12. 1909, м. Смоленськ, Росія – 31. 05. 1996, Москва) – геоботанік. Доктор біологічних наук (1951), професор (1956), академік АН Туркмен. РСР (1965). Герой Соц. Праці (1969). Державна премія СРСР (1981). Закін. Смолен. пед. інститут (1930). Відтоді працювала в Інституті с.-г. гібридизації і...
(14. 12. 1912, м. Рогатин, нині Івано-Фр. обл. – 18. 10. 1994, м. Блюмінґтон, шт. Індіана, США, похов. у Вашинґтоні) – громадсько-культурний діяч, меценат. Закін. Перемишлян. гімназію (нині Львів. обл.), Львів. консерваторію (1934). Здобув магістер. ступ. з права (1937) й економіки (1938) у...
(14. 12. 1922, м. Славута Ізяслав. пов. Волин. губ., нині Хмельн. обл. – 26. 07. 2004, Львів) – літературознавець. Дружина В. Шпиці. Доктор філологічних наук (1975), професор (1977). У роки нім.-рад. війни – розвідниця у партизан. загоні під командуванням І. Музальова. Закін. Львівський...
(14. 12. 1959, с. П’ятилєтка Магадан. обл., РФ) – лікар-ендокринолог. Доктор медичних наук (2001). Закін. Чернів. мед. інститут (1983), де відтоді й працював. Зав. лаб. реабілітації (1990–95), гол. н. с. (2001–04) Укр. НДІ медицини транспорту (Одеса); водночас – в Одес. андрол. центрі «Андромед»...
(14. 12. 1946, м. Горлівка Сталін., нині Донец. обл. – 04. 12. 2009, Донецьк) – економіст. Батько Р. Лепи. Доктор економічних наук (2004), професор (2005). Закін. Донец. університет (1970). У 1976–79 – завідувач відділу систем упр. виробництвом, 1979–81 – нач. обчислюв. центру, 1981–84 – гол....
(14. 12. 1928, м. Новогеоргіївськ, нині Світловодськ Кіровогр. обл.) – лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (1983), професор (1984). Закін. Дніпроп. мед. інститут (1954), де й працює від 1957 (нині академія): асист., від 1969 – доцент, від 1976 – професор кафедри соц. гігієни й організації...
(14. 12. 1960, Київ) – художник декоративно-ужиткового мистецтва, живописець. Син Любові, чоловік Тетяни Колечків. Член НСХУ (1995). Закін. Одес. художнє училище (1980; викл. С. Лукін, Н. Мартинюк), навч. емальєр. мистецтва у майстерні О. Бородая (1994–97). На творчій роботі. Учасник всеукр.,...
(Мелюкова Анна Ивановна; 14. 12. 1921, Москва – 07. 03. 2004, там само) – російський археолог. Доктор історичних наук (1979). Премія «Золотий скіф» Інституту археології НАНУ (1994). Закін. Моск. університет (1945). Від 1949 працювала в Інституті археології РАН (Москва): пров. н. с. Коло наук....
(02(14). 12. 1868, м. Уржум, нині Кіров. обл., РФ – після 1928) – правознавець. Доктор цивіл. права (1909). Закін. Казан. університет (Росія, 1890), де був залишений для підготовки до професор. звання та відряджений на стажування до Німеччини. Від 1895 працював у Демидов. юрид. ліцеї (м....
(14. 12. 1960, с. Великі Вікнини Великодедеркальського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — педагог, мовознавець. Доктор педагогічних наук (2009), професор (2011). Закінчила Херсонський педагогічний інститут (1985). Відтоді працювала вчителем української мови та літератури...
(14. 12. 1952, с. Купчинці Козів., нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 05. 10. 2020, Київ) – економіко-географ. Доктор економічних наук (1997), професор (1998), академік НАПНУ (2016). Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Премії ім. В. Вернадського Укр. екол. АН та ім. Ярослава Мудрого...
(14. 12. 1904, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 14. 03. 1991, Київ) – історик. Доктор історичних наук (1966), професор (1967). Закін. Дніпроп. ІНО (1928). Від 1931 працював у Дніпроп. пром. академії, Респ. школі пропагандистів при ЦК КП(б)У, Дніпроп. істор. музеї; від 1940 – у Львів....
(02(14). 12. 1890, с. Гогуєво, за ін. даними – с. Гошево, нині місто Гроднен. обл., Білорусь – 1937) – організатор освіти. З походження українець. Закін. учител. семінарію (1909), Смолен. учител. інститут (Росія, 1916). Учителював. 1919 вступив до Червоної армії. У тому ж році потрапив у...
(14. 12. 1895, м. Кобеляки, нині Полтав. обл. – 26. 08. 1963, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – лікар. Від 1915 навч. на мед. факультеті Університету св. Володимира у Києві. З поч. Визв. змагань 1917–21 вступив до Укр. студент. куреня в Києві...
(14. 12. 1937, с. Павлів Радехів. пов. Терноп. воєводства, нині Радехів. р-ну Львів. обл.) – фахівець у галузі автоматизації поліграфічного виробництва. Доктор технічних наук (1994), професор (1995). Закін. Львів. політех. інститут (1965). Працював у Фіз.-мех. інституті АН УРСР (1965–67); від...
(14. 12. 1929, с. Актабан Курганської обл., РФ — 20. 09. 1998, Сімферополь) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1973), професор (1978). Закінчив Томський університет (РФ, 1953), де відтоді й працював: 1960—72 — завідувач лабораторії фізики феритів Сибірського фізико-технічного інституту при...
(14. 12. 1939, с. Радча Тисмениц. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – живописець. Батько М. Майка. Член НСХУ (1988). Закін. Харків. художнє училище (1966; викл. М. Гнойовий, М. Зубар, І. Стаханов, П. Шигимага). Працював 1966–2003 на Івано-Фр. худож.-вироб. комбінаті. Учасник обл.,...
(14. 12. 1963, м. Кадіївка Луган. обл.) – лікар-педіатр. Доктор медичних наук (2013), професор (2015). Закін. Донец. мед. інститут (1987), Нац. академію держ. упр. при Президентові України (Київ, 2004). Від 1987 працювала лікарем. Від 1995 – на керів. посадах у МОЗ України: від 2008 – директор...
(14. 12. 1948, с. Сміле Ромен. р-ну Сум. обл.) – фахівець у галузі електрики. Доктор технічних наук (1994), професор (1996). Закін. Ростов. інститут інж. залізнич. транспорту (РФ, 1975). Працював на залізниці (1966–75); у Ростов. інституті інж. залізнич. транспорту (1976–82); від 1983 – у...
(Michalowski Kazimierz Jozef; 14. 12. 1901, Тернопіль – 01. 01. 1981, Варшава) – польський археолог. Доктор габіліт. (1931), професор (1933). Закін. Терноп. г-зію, 1926 здобув докторат у Львів. університеті, де й працював: 1929–33 – приват-доцент кафедри класич. археології; 1931–72 – засн. і...
(14. 12. 1924, м. Лубни, нині Полтав. обл. – 20. 04. 2011, там само) – майстриня художньої кераміки. Закін. Київ. училище приклад. мистецтва (1948; викл. М. Прахов). Працювала 1949–2004 – на Київ. експерим. керам.-худож. заводі: 1975–80, 1987–93 – гол. художником. У виробництво впроваджено:...
(14. 12. 1975, с. Седнівка Устинівського, нині Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. — 19. 10. 2022, поблизу с. П’ятихатки Бериславського р-ну Херсонської обл., похований 19. 11. 2022 у Львові) — військовик. Капітан. Герой України (2024, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня...
(14. 12. 1975, Житомир — 05. 05. 2024, поблизу с. Роботине Пологівського р-ну Запорізької обл., похований 14. 05. 2024 на Крошненському кладовищі у рідному місті) — військовик. Солдат. Герой України (2024, посмертно). Закінчив Житомирську загальноосвітню школу № 20 та Житомирський...
(14. 12. 1950, м. Звенигородка, нині Черкас. обл.) – фізик. Доктор технічних наук (2004). Закін. Київський університет (1973). Від 1975 працює в Інституті тех. теплофізики НАНУ (Київ): від 2004 – провідний науковий співробітник Досліджує сумісні процеси гідродинаміки і теплопереносу на розвинених...
(02(14). 12. 1900, м. Мстиславль, нині Могильов. обл., Білорусь – 25. 04. 1972, Москва) – лікар-ендокринолог, патофізіолог. Доктор медичних наук (1936), професор (1930). Заслужений діяч науки РРФСР (1969). Закін. Харків. мед. інститут (1923), де відтоді й працював. Від 1930 – завідувач кафедри...
(02(14). 12. 1850, с. Степанівка Херсон. губ., нині підпорядк. Херсон. міськраді – 02. 03. 1929, Сараєво) – графік і живописець. Брат Дмитра, батько Марії Кузнецових. Чл.-засн. Товариства пд.-рос. художників (1890). Закін. Одес. г-зію, малювати навч. у Ф. Мальмана в Одесі, навч. в АМ у...
(псевд. і крипт.: Юрій Дивнич, Юрій Гайдар, Д. Коларгонець, Ю. А.; 03. 05. 1905, с. Хижинці Звенигород. пов. Київ. губ., нині Лисян. р-ну Черкас. обл. – 14. 12. 1987, м. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – літературознавець, публіцист. Член літ. організації «Плуг». Премія...
(24. 06. 1914, м. Долина, нині Івано-Фр. обл. – 14. 12. 2000, Львів) – церковний діяч УГКЦ. Кардинал (1985), глава УГКЦ, Верхов. архієпископ Львова (1984–2000). Доктор теології (1941), професор (1971). Закін. гімназію в м. Стрий (нині Львів. обл.) і 1934 вступив до Львів. богослов. академії. 1937...
(11(23). 03. 1876, С.-Петербург – 14. 12. 1937, м. Томськ, РФ) – мовознавець, етнограф. З походження українець. Доктор філології (1911, за дис. «Грамоты болгарских царей» отримав Ломоносов. премію С.-Петербур. АН), член-кореспондент АН СРСР (1921), дійс. чл. Болгар. (1929) та Польс. (1930) АН....
(07(20). 05. 1913, Варшава — 14. 12. 1966, Москва) — фізик. 1923—31 мешкав у с-щі Рубіжне (нині місто Сіверськодонецького р-ну Донецької обл.). Доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1947), академік АН СРСР (1964). Сталінська премія (1950, 1952). Державні нагороди СРСР. Навчався у...
(03. 03. 1960, с. Новоочаків Березнегуватського, нині Баштанського р-ну Миколаївської обл. — 14. 12. 2013, с. Григорівка Обухівського р-ну Київської обл.) — фольклорист, педагог. Кандидат філологічних наук (1999). Закінчив Київський університет (1986). Учителював. Від 1995 працював у Київському...
(29. 08(11. 09). 1916, с. Грабівці Могилівського пов. Подільської губ., нині Жмеринського р-ну Вінницької обл. — 14. 12. 1979, Полтава) — скульптор і живописець. Батько М. Посполітака. Учасник 2-ї світової війни. Член СХУ (1965). Навчався в Київському художньому технікумі (1932—33) й...
(06(19). 01. 1912, с. Бистріївка Сквир. пов. Київ. губ., нині Ружин. р-ну Житомир. обл. – 14. 12. 1998, Київ) – кінорежисер, педагог. Батько Л. Левчук, дід Т. Кохана. Професор (1970). Народний артист УРСР (1969), СРСР (1972). Член НСКінУ (1963). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові...
(псевд. і крипт.: М. Василів, О. Комар, О. Н., Дм. Н., Д. Н.; 28. 10. 1884, с. Іванків, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 14. 12. 1950, Львів) – поет, драматург, літературознавець, перекладач, видавець, педагог. Закін. Чернів. університет (1910), де студіював укр. мову і літературу у С....
(27. 05. 1918, м-ко Краснопілля Охтирського пов. Харківської губ., нині с-ще Сумського р-ну Сумської обл. — 14. 12. 1994, м. Ялта, АР Крим) — графік. Член СХУ (1962). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навчався в художній студії при Будинку народної творчості в Сумах (1950—53). Закінчив...
(11. 10. 1906, Вінниця — 14. 12. 1950, Москва) — кінорежисер, сценарист, актор, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1944). Сталінська премія (1942, 1949, 1952 — посмертно). Навчався в театральній школі О. Орди-Свєтлової та виступав у театрі (Вінниця). 1925 організував (разом з В. Ейсимонтом)...
( ; 16(28). 01. 1891, Тифліс, нині Тбілісі – 14. 12. 1978, там само) – грузинський фахівець у галузі будівельної механіки та сейсмостійкості споруд. Доктор технічних наук (1935, без захисту дис.), професор (1924), академік АН Груз. РСР (1941), дійс. чл. Академії будівництва та архітектури СРСР...
(29. 09. 1967, Харків — 14. 12. 2015, Сімферополь) — історик, дослідник євразійського степу. Доктор історичних наук (2007). Закінчив Харківський університет (1991). Працював 1991—2014 в Харківській академії культури: від 2008 — завідувач кафедри історії, музеєзнавства та пам’яткознавства; 2014—15...
(Roberts-Bechhofer Carl Eric; 21. 11. 1894, Лондон — 14. 12. 1949, там само) — англійський літературознавець, журналіст, перекладач. Закінчив Школу св. Павла в Лондоні (1912) та юридичний факультет Берлінського університету (1920). У 1914 перебував у Російській імперії, зокрема в Україні, де вивчив...
(Дурылин Сергей Николаевич; 14(26). 09. 1886, Москва – 14. 12. 1954, там само) – російський письменник, історик літератури й театру, мистецтвознавець. Доктор філологічних наук (1944), професор (1945), член-кореспондент АН СРСР (1945). Закін. Моск. археол. інститут (1914). У 1905–13 співпрацював у...
(06(18). 06. 1881, с. Красне Конотопського пов. Чернігівської губ., нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл. — 14. 12. 1937, Київ) — лікар-отоларинголог. Батько Надії та Галини Пучківських. Доктор медицини (1913), професор (1920). Учасник 1-ї світової війни. Закінчив Археологічний інститут та...
(09. 10. 1941, м. Омськ, РФ — 14. 12. 2020, Чернігів) — живописець. Заслужений художник України (2004). Член НСХУ (1988). Закінчив Республіканську художню середню школу імені Т. Шевченка (Київ, 1962; викладачі П. Жаров, В. Кравченко). Працював у Кременчуцьких (Полтавська обл., від 1967) та...
(09. 04. 1878, Львів – 14. 12. 1930, там само) – фахівець у галузі містобудування, мистецтвознавець. Брат Л.-А. Дрекслер. Навч. на інж. факультеті Політех. школи у Львові (1897–1901, диплом інженера отримав 1903). Продовжував здобувати освіту в країнах Зх. Європи. 1903–12 – інж. шляхів у Крайовому...
(09(21). 04. 1836, м. Катеринодар, нині Краснодар, РФ – 01(14). 12. 1913, станиця Уманська, нині Ленінградська Краснодар. краю) – адміністративний і військовий діяч Кубані. Син укр. письменника, отамана Чорномор. козачого війська Я. Кухаренка, брат Г. Кухаренко. Генерал-лейтенант (1910). Від...
(30. 10(12. 11). 1911, с. Усть-Сідімі, нині Примор. краю, РФ – 14. 12. 1994, Алмати) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1959), професор (1960), член-кореспондент НАН Казахстану (1962). Заслужений діяч науки Казах. РСР (1981). Закін. Моск. університет (1937). Працював 1937–45 у...
(04. 08. 1880, містечко Судилків Ізяслав. пов. Волин. губ., нині село Шепетів. р-ну Хмельн. обл. – 14. 12. 1928, Москва, похов. у Полтаві) – історик, архівіст. Навч. у Варшав., закін. Моск. університет (1907). Працював учителем історії у Проскурів. реал. училищі та жін. гімназії (нині...
(дівоче – Стецик; 07. 12. 1944, м. Копичинці, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 14. 12. 2014, м. Мукачево Закарп. обл.) – композитор, музикознавець, педагог. Дружина В. Лиховида. Заслужений діяч мистецтв України (2007). Лауреатка обл. конкурсу самодіял. композиторів (Ужгород, 1963). Закін....
(04. 02. 1904, Варшава – 14. 12. 2003, Львів) – живописець і графік. Член НСХУ (1945). Навч. у Харків. худож. інституті (1921–22, 1925–26; викл. М. Бурачек, І. Северин, О. Кокель). Працював на ізокомбінаті у Харкові (кін. 1920-х рр.), художником у Вільно (нині Вільнюс, 1930-і рр.), оформлювачем у...
(04. 02. 1896, м. Цюрих, Швейцарія – 14. 12. 1935, Відень, похов. у Львові) – поет, критик. Син В.-Д. Морачевського та С. Морачевської-Окуневської, чоловік М. Кромпець-Морачевської. Був вільним слухачем Цюрих. університету, вивчив 10 мов. Закін. Львівський університет (1923). Працював суддею у...
(Эллэй; справж. – Кулачиков Серафим Романович; 16(29). 11. 1904, Нижньоамгінський насліг, нині Якутія, РФ – 14. 12. 1976, м. Якутськ, РФ) – якутський поет і перекладач. Член СП СРСР (1938). Нар. поет Якут. АРСР (1964). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Моск. інститут журналістики (1928)....
(05. 02. 1939, с. Великі Глібовичі, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 14. 12. 2006, Львів) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Членкиня НСХУ (1971). Закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1965; викладачі В. Цьонь, К. Звіринський, С. Костирка), де...
(Koschmieder Erwin; 31. 08. 1896, м. Ліґніц, нині Леґніца Нижньосілез. воєводства, Польща – 14. 12. 1977, м. Еберсберґ, Німеччина) – німецький мовознавець, педагог. Член Бавар. АН (1942), член-кореспондент Австрій. АН (1970). Дійсний член НТШ (1947). Вивчав класичну філологію, славістику та...
(Каринский Николай Михайлович; 22. 03(03. 04). 1873, м. В’ятка, нині Кіров, РФ – 14. 12. 1935, Москва) – російський мовознавець, палеограф. Брат В. Каринського. Доктор мовознавства (1934), член-кореспондент АН СРСР (1921). Закін. істор.-філол. факультет С.-Петербур. університету (1896), де...
(11. 08. 1956, Вінниця – 14. 12. 2009, Київ) – математик, кібернетик. Син В. Михалевича. Доктор фізико-математичних наук (1991), професор (1993), член-кореспондент НАНУ (2006). Премія ім. В. Глушкова НАНУ (1995). Закін. Київський університет (1978), де від 1980 й працював: 1991–95 –...
(01. 04. 1859, м. Фрайштадт, Австрія — 14. 12. 1935, там само) — мінералог, петрограф. Навчався у Віденському університеті (1877—80), де від 1880 працював демонстратором, від 1883 — асистентом мінералогічного музею, а від 1888 — приват-доцентом. 1882—83 — викладач Академічної гімназії; від 1886 —...
(12. 09. 1882, м. Задонськ Воронезької губ., нині Липецької обл., РФ — 14. 12. 1967) — патофізіолог. Доктор медицини (1913), професор (1918). Державні нагороди СРСР. Закінчив Харківський університет (1910), де й працював: від 1914 — доцент кафедри загальної патології. Від 1918 — професор...
(Пєгов Павло Григорович; 26. 10. 1875, с. Удільно-Дуваней Уфимської губ., Росія — 14. 12. 1937, Харків) — церковний діяч. Закінчив Казанську духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я (Росія, 1901), під час навчання прийняв чернецтво. Від 1904 — соборний ієромонах Донського монастиря...
(25. 03. 1920, м. Славута, нині Хмельн. обл. – 14. 12. 2003, м. Самара, РФ) – геолог, мінералог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1961), професор (1969). Учасник 2-ї світової війни. Навч. у Томському університеті (РФ; 1939–42), закін. Львів. університет (1948). Працював 1951–52 у Чернів....
(22. 03(03. 04). 1896, Одеса — 14. 12. 1988, Київ) — мікробіолог. Батько Б. Рубенчика. Доктор біологічних наук (1931), професор (1932), член-кореспондент АН УРСР (1939). Премії імені Д. Заболотного АН УРСР (1973), РМ СРСР (1983). Закінчив Одеський інститут народної освіти (1922). У 1927—31 —...
(27. 05. 1998, с. Великі Проходи Дергачівського, нині Харківського р-ну Харківської обл. — 14. 12. 2019, с-ще Новолуганське Бахмутського р-ну Донецької обл., похований на Алеї Слави в Харкові) — військовик. Сержант. Герой України (2020, посмертно). Після закінчення навчання у Великопроходівському...
(10. 01. 1925, м. Канів Київ. губ., нині Черкас. обл. – 14. 12. 2013, Київ) – письменниця і перекладачка. Член НСПУ (1963). Літ. премія ім. Лесі Українки (2005). Закін. Моск. екон. інститут (1947). Працювала економістом у Брянську (РФ, 1947–49) і Києві (1949–53). Друкується від 1936. Авторка...
(19. 06. 1939, Київ — 14. 12. 1988, там само) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1987). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1964). Відтоді працював в Інституті фізики АН УРСР; від 1970 — в Інституті ядерних досліджень АН УРСР (обидва — Київ): 1988 — провідний науковий...
(17. 10. 1930, Вінниця — 14. 12. 2023, Тернопіль) — економіст, політичний діяч. Кандидат економічних наук (1965), професор (1978). Народний депутат України (2002—06). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го (2006) і 4-го (2009) ступенів. Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1954). Працював у...
(05(17). 08. 1858, Полтава — 14. 12. 1923, Харків) — фізико-хімік. Доктор хімії (1906), професор (1894). Учень М. Бекетова. Закінчив Харківський університет (1881), де відтоді й працював (з перервою): приват-доцент (від 1887), професор (1908—22) кафедри фізичної хімії; водночас 1888—99 викладав у...
(13. 12. 1864, с. Петраківці, нині Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. – 14. 12. 1940, м. Сопот, Польща) – військовик. Генерал-полковник Армії УНР. Закін. Псков. кадет. корпус (1883), Костянтинів. артилер. училище (1884), офіцер. артилер. школу (1889). Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Під час 1-ї...
(03. 03. 1930, м. Мелітополь, нині Запоріз. обл. – 14. 12. 2010, Одеса) – патофізіолог. Доктор медичних наук (1972), професор (1972). Закін. Крим. мед. інститут (Сімферополь, 1954). У 1957–65 працював у Луган. мед. інституті; 1965–95 – завідувач кафедри патофізіології Запоріз. мед. університету....
(06. 10. 1945, с. Глинськ Жовків. р-ну Львів. обл. – 14. 12. 2020, Львів) – піаністка, педагог. Професор (2004). Закін. Львів. консерваторію (1968; кл. І. Любчак-Крих і М. Тарнавецької). 1967–69 – концертмейстер і викл. Львів. муз. пед. училища; від 1969 – викладач кафедри камер. ансамблю та...
(24. 05. 1903, с. Сімі, нині Владимир. обл., РФ – 14. 12. 1969, Харків) – фахівець у галузі економіки транспорту. Доктор технічних наук (1945), професор (1946). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. інститут інж. транспорту (1929). Від 1930 працював у Харків. інституті інж. залізнич. транспорту:...
(15. 07. 1937, с. Помічна, нині Новоукр. р-ну Кіровогр. обл. – 14. 12. 2000, Одеса) – лікар-стоматолог. Доктор медичних наук (1983), професор (1985). Закін. Одес. мед. інститут (1963), де відтоді й працював (нині університет): 1984–99 – зав., 1999–2000 – професор кафедри ортопед. стоматології,...
(19. 05. 1931, с. Бобрик Любашів. р-ну, нині Одес. обл. – 14. 12. 2006, Кіровоград, нині Кропивницький) – скульптор. Член НСХУ (1964). Лауреат обл. премії Ю. Яновського (1980). Закін. Одес. художнє училище (1953; викл. А. Чубін). Відтоді працював в Івано-Франківську: у Т-ві художників,...
(18. 03. 1943, с. Салтиково Пензен. обл., РФ – 14. 12. 2015, Миколаїв) – драматург, актор. Заслужений артист України (1999). Член НСПУ (1988). Закін. Ростов. училище мистецтв (1965; викл. М. Бушнов) та Вищі літ. курси при Літ. інституті у Москві (1991; викл. В. Розов, І. Вишневська). Від 1965...
(02. 01. 1945, с. Лютовиська Старосамбірського р-ну Дрогобицької обл., нині Самбірського р-ну Львівської обл. — 14. 12. 2002, Львів) — матеріалознавець. Доктор фізико-математичних наук (1988), професор (1995). Закінчив Львівський університет (1970). Працював у Фізико-механічному інституті АН УРСР...
(28. 04. 1920, с. Лохино, нині Кіров. обл., РФ – 14. 12. 1977, Полтава) – ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1968), професор (1970). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Молотов. мед. інститут (нині Перм, РФ, 1942), Військ.-мед. академію в Ленінграді (нині С.-Петербург,...
(14. 08. 1941, м. Серяджіус, Литва – 14. 12. 2017, Харків) – хімік. Доктор хімічних наук (1986), професор (1989). Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Закін. Харків. університет (1963), де відтоді й працював: 1990–2015 – зав., 2015–17 – професор кафедри орган. хімії, водночас 1990–2006...
(Стёпин Вячеслав Семенович; 19. 08. 1934, с-ще Навля, нині Брянської обл., РФ — 14. 12. 2018, Москва) — російський філософ. Доктор філософський наук (1976), професор (1979), академік РАН (1994), іноземний член НАНУ (2000). Державна премія РФ (2004). Закінчив Білоруський університет (Мінськ, 1956)....
(09. 09. 1919, м. Бендери Бессарабської губ., нині Молдова — 14. 12. 1989, Львів) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (1970), професор (1971). Учасниця 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Навчалася у Ленінградському політехнічному інституті (нині Санкт-Петербург, 1936—41), закінчила...
(10(22). 08. 1898, с-ще Бєжиця, нині у складі м. Брянськ, РФ – 14. 12. 1954, Москва) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник воєн. дій 1918–20 і 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Від 1920 працював у органах ВЧК, ОГПУ, НКВС в Одесі, Києві, Дніпропетровську (нині...
(08. 12. 1934, с. Козацьке Ніжинського р-ну Чернігівської обл. — 14. 12. 2023, Полтава) — лікар-педіатр. Доктор медичних наук (1987), професор (1988). Закінчив Київський медичний інститут (1960). Викладав у Житомирському медичному училищі, працював лікарем. Від 1969 — у Полтавському медичному...
(07. 10. 2000, м. Верхньодніпровськ, нині Кам’янського р-ну Дніпропетровської обл. — 14. 12. 2024, похований 18. 12. 2024 у рідному місті) — військовик. Майор (2024, посмертно). Герой України (2025, посмертно). Закінчив Криворізький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою...
(von Ezdorf Josef; 16. 02. 1879, Відень — 14. 12. 1950, там само) — австрійський політичний діяч, правознавець. Здобув докторат із права у Віденському університеті. Працював у Чернівцях: 1905—09 — практикант, 1910—11 — секретар, 1913—17 — радник крайового уряду; 1909—10 — адміністративний секретар...
(16. 07. 1926, с. Перегонівка Кобеляц. р-ну, нині Полтав. обл. – 14. 12. 2001, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1990), професор (1992). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. металург. інститут (1957), де 1962–2001 (з перервою)...
(28. 09. 1930, м. Самара, РФ — 14. 12. 2005, Сімферополь) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1973), професор (1974). Закінчив Казахський університет (Алма-Ата, нині Алмати, 1954), де 1954—70, 1972—80 й працював: завідувач кафедри вищої математики, декан фізико-математичного факультету....
(16. 08. 1932, с. Критишин, нині Брест. обл., Білорусь – 14. 12. 2013, Львів) – краєзнавець. Освіта середня. Під час колективізації разом із родиною був висланий до Казахстану. 1952 заарештований, за звинуваченням в українському буржуазному націоналізмі засуджений до 25 р. таборів і 5 р....
(20. 08. 1945, с. Нижня Липиця Рогатин. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл. – 14. 12. 2016, Львів) – історик. Доктор історичних наук (1997), професор (1998). Закін. Львівський університет (1971). Відтоді учителював; від 1984 працював у Львів. університеті: 1998–2002 – професор кафедри істор....
(25. 08(06. 09). 1886, Миколаїв – 14. 12. 1950, Москва) – актор. Народний артист СРСР (1949). Сталінcька премія (1941, 1942, 1946, 1947). Профес. сценічну діяльність розпочав у театрах Севастополя, Харкова, Одеси. 1925–27 – актор драми Ленінгр. театру (нині С.-Петербург), 1927–33 – Моск. драм....
(Ellenberg Simon; 22. 05. 1903, Відень – 14. 12. 1972, м. Благовєщенськ Амур. обл., РФ) – німецький поет, перекладач. Закін. Вищу тех. школу у Відні. Від 1932 жив у СРСР (Київ, Алма-Ата, Ташкент, Улан-Уде, Благовєщенськ). Викладав нім. мову у ВНЗах. Перекладач творів О. Пушкіна, І. Крилова, С....
(16. 11. 1959, с. Білки Іршавського, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. – 12. 12. 2025, Львів) – співак (тенор), композитор, педагог. Народний артист України (2002). Ґран-Прі Міжнар. фестивалю «Золоті трембіти» (м. Трускавець Львів. обл., 1990). Закін. Нац. муз. академію України (Київ, 1998;...
(07. 10. 2000, м. Верхньодніпровськ, нині Кам’янського р-ну Дніпропетровської обл. — 14. 12. 2024, похований 18. 12. 2024 у рідному місті) — військовик. Майор (2024, посмертно). Герой України (2025, посмертно). Закінчив Криворізький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою...
(29. 09. 1967, Харків — 14. 12. 2015, Сімферополь) — історик, дослідник євразійського степу. Доктор історичних наук (2007). Закінчив Харківський університет (1991). Працював 1991—2014 в Харківській академії культури: від 2008 — завідувач кафедри історії, музеєзнавства та пам’яткознавства; 2014—15...
(18. 03. 1943, с. Салтиково Пензен. обл., РФ – 14. 12. 2015, Миколаїв) – драматург, актор. Заслужений артист України (1999). Член НСПУ (1988). Закін. Ростов. училище мистецтв (1965; викл. М. Бушнов) та Вищі літ. курси при Літ. інституті у Москві (1991; викл. В. Розов, І. Вишневська). Від 1965...
(28. 09. 1930, м. Самара, РФ — 14. 12. 2005, Сімферополь) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1973), професор (1974). Закінчив Казахський університет (Алма-Ата, нині Алмати, 1954), де 1954—70, 1972—80 й працював: завідувач кафедри вищої математики, декан фізико-математичного факультету....
(19. 12. 1909, с. Анатолівка, нині Березан. р-ну Микол. обл. – 14. 12. 1975, Одеса) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. У ВМФ від 1931, на фронті від червня 1941. Закін. Ворошиловгр. військ. авіац. школу льотчиків (нині...
(псевд. і крипт.: М. Василів, О. Комар, О. Н., Дм. Н., Д. Н.; 28. 10. 1884, с. Іванків, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 14. 12. 1950, Львів) – поет, драматург, літературознавець, перекладач, видавець, педагог. Закін. Чернів. університет (1910), де студіював укр. мову і літературу у С....
(11. 10. 1906, Вінниця — 14. 12. 1950, Москва) — кінорежисер, сценарист, актор, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1944). Сталінська премія (1942, 1949, 1952 — посмертно). Навчався в театральній школі О. Орди-Свєтлової та виступав у театрі (Вінниця). 1925 організував (разом з В. Ейсимонтом)...
(von Ezdorf Josef; 16. 02. 1879, Відень — 14. 12. 1950, там само) — австрійський політичний діяч, правознавець. Здобув докторат із права у Віденському університеті. Працював у Чернівцях: 1905—09 — практикант, 1910—11 — секретар, 1913—17 — радник крайового уряду; 1909—10 — адміністративний секретар...
(25. 08(06. 09). 1886, Миколаїв – 14. 12. 1950, Москва) – актор. Народний артист СРСР (1949). Сталінcька премія (1941, 1942, 1946, 1947). Профес. сценічну діяльність розпочав у театрах Севастополя, Харкова, Одеси. 1925–27 – актор драми Ленінгр. театру (нині С.-Петербург), 1927–33 – Моск. драм....
(01. 08. 1888, м. Нижній Новгород, Росія – 14. 12. 1950, Москва, похов. у Полтаві) – літературознавець. Дочка Володимира, сестра Софії Короленків, дружина К. Ляховича. Закін. 1-й кл. гімназії Таганцевої у С.-Петербурзі (1900), Маріїн. жін. гімназію у Полтаві (1906). Вищу освіту здобувала на...
14 грудня 1932 назвав цю українізацію «петлюрівською». На Пн. Кавказі, де вона охопила майже половину рнів, усі установи, школи і період....
14 грудня 1932 і 24 січня 1933 прийняті постанови ЦК ВКП(б), в яких гострій критиці піддано «помилки» КП(б)У у проведенні колективізації та в нац....
14 грудня 1918). У структурі центр. апарату МЗС – рада, канцелярія, заг. (відділи особового складу, юрид....
14 грудня 1918 – Української Держави гетьмана П. Скоропадського. 21 січня 1919 у місті проголошено владу більшов....
14 грудня 1918 гетьман зрікся влади, передавши її своєму уряду. Згодом влада перейшла до Директорії, війська якої зайняли Київ, хоча опір окремих гетьман....
14 грудня 1932 року, у якій було звинувачено уряд УСРР і керівництво тодішнього Південно-Кавказького краю в українському націоналізмі як головної причини небажання або невміння місцевих комуністів виконати хлібозаготівлі міфічного хліба, та фактична догана ВКП(б) усій партійній організації КП(б)У мають всі ознаки того, що політична мета найвищих керівників СРСР була спрямована на знищення діяльності КП(б)У та УСРР....
14 грудня 1992 року між Україною та Ліваном були встановлені дипломатичні відносини. У серпні 1995 року в Бейруті відкрито посольство України в Лівані, у лютому 2006 року в Києві – посольство Лівану в Україні....
14 грудня Києва 300-тисячне повстан. військо почало стихійно демобілізовуватися. Зруйнов. під час повстання військ....
14 грудня 1920 року. У ньому вказувалося, що продовольство для робітників, службовців та інших жителів міст, які мали право на постачання з Народного комісаріату продовольства, повинно виділятися безкоштовно....
14 грудня 1974 ВР України визнає РФ державою-агресором та закликає своїх міжнар. партнерів визнати РФ державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність РБ, чим ставить під загрозу міжнар....
14 грудня 1932 з’явилася постанова ЦК ВКП(б) і РНК СРСР про хлібозаготівлі, що, крім іншого, вимагала правильного проведення українізації в Україні та за її межами (в регіонах, де компактно проживали українці), а також містила категоричну вимогу боротися з петлюрів....
14 грудня 1918 українських національно-демократичних сил під проводом Директорії Української Народної Республіки з метою повалення Української Держави гетьмана П....
14 грудня 2000 голова СБУ Л. Деркач назвав аудіозаписи фальшивкою. Наприкінці 2000 Генеральний прокурор України М....
14 грудня 1974 і статей 8–1 Рим. статуту Міжнар. кримінал. суду 1998 є злочином агресії (захоплення військами РФ в Україні тер....
14 грудня 2001, серед інших, прийнято рішення про призупинення членства у партії на період виборчої кампанії з виборів народних депутатів України голови П....
14 грудня 1918) була поділена на 9 губерній та 2 О. Поліс. О. (ін. назва – Поліс. староство) створ. 14 серпня 1918 згідно із постановою РМ....
14 грудня 1927 до парт. організацій хлібозаготівел. р-нів СРСР надійшла телеграфна директива політбюро ЦК ВКП(б) із вимогою вжити організац....
14 грудня 1960 у Парижі державами-учасницями Організації європ. екон. співробітництва (засн. 1948) з метою оптимал....
14 грудня 1918. У минулому Д. п. здебільшого зводилися до передачі функції глави держави від однієї особи до іншої....
14 грудня 1942 – вечір укр. письменників, жертв більшов. терору; 15 грудня 1942 – вечір М. Голубця з нагоди його 50-річчя....
14 грудня 1922 (Харків) – обговорив питання про добровіл. об’єднання респ. у єдину союзну державу. Прийняв декларацію про утворення СРСР і осн....
14 грудня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали 430 леськівчан. Наприкінці 1950-х рр....
14 грудня 1932 все корінне населення (на 1931 — 15 327 осіб) було примусово депортоване на Урал та в Казахстан, а у П....
14 грудня 1918. Літ.: Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 — грудень 1918. К.; Філадельфія, 1995; Бойко О....
14 грудня 1927 його введено в дію від 1 лютого 1928. Одночасно скасовано 55 актів респ. законодавства, до низки актів внесено зміни....
14 грудня 2013 провів концерт на Майдані Незалежності на підтримку протестувальників, 31 грудня того ж року виступив у терміналі аеропорту «Шереметьєво» (Москва, спільно з рос....
14 грудня 1941 військ. комендант Харкова видав наказ, згідно з яким всі євреї повинні були у дводен. термін переселитися до бараків на сх....
14 грудня 1918 (загалом 180 номерів) як продовження г. «Киевлянин», видання якої було припинено видавцями на знак протесту проти окупації Києва нім....
14 грудня 1918; вийшло 33 номери. Інформувала про хід формування укр. війська. Ред. – П. Дорман. Г....