1 січня в історії України


Касіян Василь Ілліч

Касіян Василь Ілліч

(20. 12. 1895(01. 01. 1896), с. Микулинці, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 26. 06. 1976, Київ) – графік, мистецтвознавець і педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1943), нар. художник СРСР (1944), професор (1939). Дійсний член АМ СРСР (1947), Академії архітектури УРСР (1950). Держ. премії...


Бандера Степан Андрійович

Бандера Степан Андрійович

(01. 01. 1909, с. Старий Угринів, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. – 15. 10. 1959, Мюнхен) – політик, визначний діяч українського націоналістичного руху. Син Андрія, брат Богдана, Василя, Володимири, Марти, Оксани, Олексія, чоловік Ярослави, батько Андрія Бандерів. Засновник Революційного Проводу...


Павлюк Ігор Зиновійович

Павлюк Ігор Зиновійович

ПАВЛЮ́К Ігор Зиновійович (01. 01. 1967, с. Малий Окорськ Локачинського, нині Володимирського р-ну Волинської обл.) — письменник, літературо- та пресознавець. Кандидат філологічних наук (1996), доктор наук із соціальних комунікацій (2009). Член НСПУ (1997). Лауреат премій імені В. Симоненка (1995),...


Кирпа Галина Миколаївна

Кирпа Галина Миколаївна

(01. 01. 1950, с. Любарці Бориспіл. р-ну Київ. обл.) – письменниця, перекладачка. Дружина Д. Чередниченка, мати Оляни Рути. Член НСПУ (1986). Всеукр. премія ім. І. Огієнка (1996), премія «Світослов» (2005), літ. премія ім. М. Рильського в галузі худож. перекладу (2007). Закін. філол. факультет...


Збанацький Юрій

Збанацький Юрій

(Григорій Оліферович; 19. 12. 1913(01. 01. 1914), с. Борсуків Остер. пов. Черніг. губ., нині Козелец. р-ну Черніг. обл. – 25. 04. 1994, Київ) – письменник, кінодраматург, публіцист. Член СПУ. Респ. премія ім. Лесі Українки (1975). Учасник 2-ї світової війни (очолював партизан. з’єднання). Герой...


Минко Василь Петрович

Минко Василь Петрович

(01(14). 01. 1902, с. Минківка, нині Валків. р-ну Харків. обл. – 30. 01. 1989, Київ) – прозаїк, драматург. Після закінчення Валків. ремісн. училища був обраний до волос. ревкому, а потім виконкому, у якому завідував відділами нар. освіти і земельним. У цей час організував сільс. театр, де ставив...


Созанський Йосип Йосипович

Созанський Йосип Йосипович

(01. 01. 1975, м. Турка, нині Самбірського р-ну Львівської обл.) — диригент. Заслужений діяч мистецтв України (2010). Літературно-мистецька премія імені С. Воробкевича (2007). Закінчив Вищий музичний інститут у Львові (1997, кл. валторни В. Антоніва; 1999, кл. оперно-симфонічного диригування М....


Голоскевич Григорій Костянтинович

Голоскевич Григорій Костянтинович

(01. 01. 1885, с. Супрунківці Ушицького пов. Поділ. губ., нині Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. – 1934, м. Тобольськ, РФ) – мовознавець, громадський діяч. Закін. Кам’янець-Поділ. духовну семінарію (1905), істор.-філол. факультет С.-Петербур. університету, де навч. у О. Шахматова (1911), був...


Гранін Данило Олександрович

Гранін Данило Олександрович

(Гранин Даниил Александрович; справж. – Герман; 01. 01. 1919, м. Вольськ, нині Курської обл., РФ – 05. 07. 2017, С.-Петербург) – російський письменник. Герой Соц. Праці (1989). Премія Г. Гайне. Член Нім. АМ. Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Член правління СП СРСР...


Левицька Марина

Левицька Марина

(01. 01. 1946, м. Кіль, Німеччина – 13. 11. 2025, Лондон) – британська письменниця українського походжен­ня. Народилася у таборі для біженців, була перевезена батьками до Великої Британії, де й проживала. Закін. Університет у м. Кіль (1968), магістратуру Університету Шеффілд Халлам (1969), де...


Корчинський Василь Леонтійович

Корчинський Василь Леонтійович

(01. 01. 1955, с. Вовчок Бершад. р-ну Вінн. обл.) – графік і живописець, майстер витинанки. Мист. премії ім. Г. Якутовича (2004, 2008). Член НСХУ (1994). Мистецтву навч. у Г. Зубченко, закін. київ. вечір. факультет Укр. полігр. інституту (1988; викл. Б. Валуєнко, Ф. Глущук, О. Мікловда). Працював...


Лєсная Лідія Валентинівна

Лєсная Лідія Валентинівна

(справж. – Шперлінг Лідія Озіясовна; 20. 12. 1889(01. 01. 1890), Київ, за ін. даними – м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 26. 03. 1972, Ленінград) – поетеса, драматург, актриса. Навч. у гімназії в Києві, водночас займалася у театр. студії Лепковських і брала участь у спектаклях Нар. дому. Після...


Піхно Дмитро Іванович

Піхно Дмитро Іванович

(01. 01. 1853, х. Нестерівка Чигиринського пов. Київської губ. — 29. 07. 1913, Київ, похований у маєтку Агатівка побл. с. Бугрин Острозького пов. Волинської губ., нині Рівненського р-ну Рівненської обл.) — правознавець, економіст, громадсько-політичний діяч. 1874 закінчив Університет св....


Урсу Наталія Олексіївна

Урсу Наталія Олексіївна

(01. 01. 1952, смт Вулканешти, нині місто, Молдова) — мистецтвознавиця, художниця декоративно-ужиткового мистецтва (текстиль), педагог. Доктор мистецтвознавства (2008), професор (2011). Хмельницька обласна премія імені І. Винокура (2016). Членкиня НСХУ (2010). Закінчила Львівський інститут...


Кузьмін Євген Михайлович

Кузьмін Євген Михайлович

(01. 01. 1868, Київ, за ін. даними – 10(22). 10. 1871, м. Люцерн, Швейцарія – 19. 12, за ін. даними – 09. 07. 1942, м. Казалінськ Кзил-Ордин. обл., Казахстан) – історик мистецтва, художній критик, публіцист, педагог. Член Укр. наук. та літ.-артист. т-в у Києві. У Києві закін. реал. (1889) та...


Гіляров Олексій Микитович

Гіляров Олексій Микитович

(20. 12. 1855(01. 01. 1856), Москва – 07. 12. 1938, Київ) – філософ, історик філософії, літературознавець. Батько Сергія, дід Меркурія Гілярових. Доктор філософії (1892). Акад. ВУАН (1922). Закін. Моск. університет (1880), де був приват-доцент (1884–87). У 1887– 1920 – в Університеті св....


Омелян Ярослав Максимович

Омелян Ярослав Максимович

(29. 12. 1928, за офіц. документами – 01. 01. 1929, с. Мшана, нині Львів. р-ну Львів. обл. – 21. 08. 2025, Тернопіль) – графік. Заслужений художник України (2008). Всеукр. літ.-мист. премія ім. братів Б. та Л. Лепких (1994), обл. премія ім. М. Бойчука (2012). Член НСХУ (1982). Навч. у Львів....


Литвиненко Микола Антонович

Литвиненко Микола Антонович

(01. 01. 1947, с. Духовниче Охтир. р-ну Сум. обл.) – вчений-селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (2001), академік НААНУ (2002). Державна премія Укра­­їни в галузі науки і техніки (1997). Орден «За заслуги» 3-го (2006) та 2-го (2011) ступ. Закін. Харків. с.-г. інститут (1971). Від 1974...


Вишневий Григорій Петрович

Вишневий Григорій Петрович

(справж. – Карпов; 01. 01. 1919, х. Займище Блютниц. волості Полтав. губ., нині село Талалаїв. р-ну Черніг. обл. – 16. 04. 2007, м. Мельбурн, Австралія) – поет, педагог, публіцист, перекладач. Член НСПУ (1996). Міжнар. літ. премія ім. І. Мазепи (2003). Закін. Київ. учител. інститут (1940)....


Спаська Євгенія Юріївна

Спаська Євгенія Юріївна

(20. 12. 1891(01. 01. 1892), м. Ніжин, нині Чернігівської обл. — 12. 11. 1980, м. Алма-Ата, нині Алмати, Казахстан) — мистецтвознавиця, етнограф. Навчалася на Московських вищих жіночих курсах (1910—14), у Київському археологічному інституті (1924). Протягом 1-ї світової війни працювала медичною...


Солошенко Ігор Олександрович

Солошенко Ігор Олександрович

(01. 01. 1942, с. Лугівка Великописарівського, нині Охтирського р-ну Сумської обл. — 29. 04. 2007, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1983), член-кореспондент НАНУ (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія України в галузі науки і техніки (2007). Закінчив...


Іщенко Анатолій Якович

Іщенко Анатолій Якович

(01. 01. 1932, містечко Карлівка Харківської обл., нині місто Полтавського р-ну Полтавської обл. – 27. 05. 2013, Київ) – фахівець у галузі металознавства та зварювання металів. Доктор технічних наук (1983), член-кореспондент НАНУ (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Премія РМ...


Оленич-Гнененко Петро Павлович

Оленич-Гнененко Петро Павлович

(псевд.: Пегасов Аполлон Аполлонович, Січовик Іван, Сечевиков Иван; 20. 12. 1869(01. 01. 1870), с. Кегичівка Костянтиногр. пов. Полтав. губ., нині Красногр. р-ну Харків. обл. – 17(30). 08. 1914) – письменник, драматург, сатирик. Брат Павла, дядько Олександра Оленичів-Гнененків. Закін. Петров....


Марчук Анатолій Петрович

Марчук Анатолій Петрович

(01. 01. 1956, с. Весела Слобідка Макарів. р-ну Київ. обл.) – графік, живописець. Народний художник України (2024). Срібна медаль НАМУ (2016). Міжнародна премія ім. С. Гулака-Артемовського (1999), ім. В. Винниченка (2013). 2-а премія Міжнар. осін. салону «Високий Замок» (Львів, 2006). Член НСХУ...


Коваль Юрій Миколайович

Коваль Юрій Миколайович

(01. 01. 1939, м. Котовськ Одес. обл.) – фахівець у галузі фазових перетворень та розроблення функціональних матеріалів з ефектом пам’яті форми. Брат В. Коваля. Доктор технічних наук (1985), професор (1990), член-кореспондент НАНУ (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна...


Кава Віктор Іванович

Кава Віктор Іванович

(01. 01. 1937, с. Подiл Срiбнян. р-ну Чернiг. обл. – 26. 11. 2004, Київ) – прозаїк. Член НСПУ (1966). Респ. премiя iм. Лесi Українки (1985). Закiн. факультет журналістики Київ. університету (1959). Працював у Києві: ред. видавництва «Веселка» (1959–63); завідувач відділу ж. «Барвінок» (1973–78);...


Павельчук Юрій Степанович

Павельчук Юрій Степанович

(псевдонім — Юрій Синевір; 01. 01. 1949, с. Романів Теремнівського, нині Луцького р-ну Волинської обл.) — художник декоративного скла, поет. Лауреат Всеукраїнського конкурсу імені Леся Мартовича (2012). Член Української асоціації письменників (1996), Львівської професійної асоціації...


Баженов Лев Васильович

Баженов Лев Васильович

(01. 01. 1946, м. Старокостянтинів Кам’янець-Поділ., нині Хмельн. обл. – 08. 11. 2022, м. Кам’янець-Подільський) – історик, краєзнавець. Син Василя, чоловік Стефанії Баженових. Доктор історичних наук (1996), професор (1996). Хмельн. обл. премія ім. Ю. Сіцинського (1999). Закін. Кам’янець-Поділ....


Карський Юхим Федорович

Карський Юхим Федорович

(Карскі Яўхім Фёдаравіч; 20. 12. 1860(01. 01. 1861), с. Лаша, нині Гроднен. обл., Білорусь – 29. 04. 1931, Ленінград, нині С.-Петербург) – білоруський мовознавець, фольклорист. Доктор філології (1896). Акад. С.-Петербур. (1916, у подальшому – РАН і АН СРСР) та Чес. (1929) АН. Закін. Ніжин....


Куровець Іван

Куровець Іван

(01. 01. 1863, с. Батятичі, нині Кам’янка-Бузького р-ну Львів. обл. – 13. 05. 1931, Львів) – лікар, громадсько-політичний діяч. Чоловік Ц. Бурачинської-Куровець. Дійсний член НТШ (1918). Навч. в Академ. гімназії у Львові, закін. Віден. університет (1887, ступ. д-ра медицини). Під час навч....


Мацієвич Левко Макарович

Мацієвич Левко Макарович

(01(13). 01. 1877, містечко Олександрівка Чигирин. пов. Київ. губ., нині смт Кіровогр. обл. – 24. 09(07. 10). 1910, С.-Пе­тербург) – фахівець у галузі кораблебудування, льотчик, громадський діяч. Закін. 3-ю Київ. гімназію (1895), Харків. технол. інститут (1901), Микол. мор. академію...


Косач Петро Антонович

Косач Петро Антонович

(20. 12. 1841 (01. 01. 1842), м. Мглин Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ – 02. 04. 1909, Київ) – правознавець, громадський діяч. Брат О. Косач, чоловік Олени Пчілки, бать­­ко М. Косача, Лесі Українки, О. Косач-Кривинюк, І. Косач-Бо­­рисової, дід Ю. Косача. Походив із дворян. роду, який, за одними...


Нирко Олексій Федорович

Нирко Олексій Федорович

(01. 01. 1926, с. Мар’янське, нині Криворіз. р-ну Дніпроп. обл. – 27. 09. 2005, м. Ялта, АР Крим) – бандурист, педагог, дослідник кобзарства Криму й Кубані. Чоловік Н. Нирко. Заслужений працівник культури України (1993). Учасник 2-ї світової вій­ни. Гри на гітарі та мандоліні навч. у Л....


Іваненко Володимир Григорович

Іваненко Володимир Григорович

(01. 01. 1955, с. Райватталь, Карелія, РФ, нині зняте з обліку – 18. 06. 2024) – спортсмен (паверліфтинг, дзюдо, самбо), політичний та спортивний діяч. Майстер спорту СРСР із дзюдо (1979), самбо (1983), атлетизму (1987). Майстер спорту міжнародного класу (1991), заслужений майстер спорту України...


Дядинюк Василь

Дядинюк Василь

(01. 01. 1900, с. Лучинець Могилів. пов. Поділ. губ., нині Мурованокуриловец. р-ну Вінн. обл. – 21. 01. 1944, Відень) – художник-монументаліст і графік. Чоловік О. Козакевич-Дядинюк. Воював у складі Армії УНР. Після поразки визв. змагань потрапив до табору інтернов. укр. вояків у польс. м. Каліш....


Ляшенко Юрій Іванович

Ляшенко Юрій Іванович

(01. 01. 1939, с-ще Хацапетівка, нині м. Вуглегірськ Єнакіїв. міськради Донец. обл.) – режисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України (2007). Член НСКінУ (1995). Закін. Харків. інститут мистецтв (1966; викл. О. Глаголін). Працює у Києві: 1967–78 – реж., від 1978 – реж.-постановник Нац....


Дольницька Марія Антонівна

Дольницька Марія Антонівна

(01. 01. 1894, Львів – 27. 10. 1974, Відень) – художниця і педагог. Дочка А. Дольницького. Член Асоц. незалеж. укр. мистців (1931). Від 1911 навч. мистецтву у Віден. вищій худож.-пром. школі у Міллер-Гофмана, А. Штарк, Цісар.-королів. школі приклад. мистецтва. Працювала у майстерні О. Кокошки....


Милорадович Василь Петрович

Милорадович Василь Петрович

(крипт. – В. М.; 01(13). 01. 1846, с. Токарі, нині Лохвиц. р-ну Полтав. обл. – 1911, с. Литвяки, нині Лубен. р-ну Полтав. обл.) – фольклорист, етнограф, перекладач. Закін. юрид. факультет Харкiв. університету (1869), здобув ступ. канд. права. Працював пом. присяж. повiреного Полтав. окруж. суду,...


Кононенко Данило Андрійович

Кононенко Данило Андрійович

(01. 01. 1942, с. Ребедайлівка Кам’ян. р-ну, нині Черкас. обл. – 15. 01. 2015, Сімферополь) – поет, перекладач. Член НСПУ (1979). Заслужений діяч мистецтв АР Крим (2000). Премія ім. С. Рудансь­кого АР Крим (1994). Закін. Крим. пед. інститут (Сімферополь, 1970). Працював у обл. г. «Крымская...


Здоровий Анатолій Кузьмович

Здоровий Анатолій Кузьмович

(01. 01. 1938, с. Цапівка, нині у складі смт Вапнярка Томашпіл. р-ну Вінн. обл.) – учасник національно-визвольного руху. Кандидат технічних наук (1971). Закін. Харків. університет (1960). Відтоді працював у секрет. н.-д. лаб. із косміч. дослідж. Фіз.-тех. інституту низьких т-р АН УРСР (Харків)....


Калитовський Ієронім Омелянович

Калитовський Ієронім Омелянович

(псевд. і крипт.: Калатало, Малеслав, Трохим, Єр. К., Дріт; 01. 01. 1866, с. Бутини, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 22. 12. 1926, м. Стрий, нині Львів. обл.) – правознавець, письменник-сатирик, громадський діяч. Батько М. Калитовської. Доктор права (1900). Закін гімназію в Сокалі, Львів....


Кобрин Василь Антонович

Кобрин Василь Антонович

(01. 01. 1938, с. Тучне, нині Перемишлян. р-ну Львів. обл.) – активіст руху на захист УГКЦ. Під впливом учителів став атеїстом, щоб уникнути впливу з боку віруючих батьків від 1953 мешкав і працював на Херсонщині. Під час служби в армії (1957–60) помирився з батьками та повернувся до віри. Закін....


Мазур Станіслав-Мечислав

Мазур Станіслав-Мечислав

(Mazur Stanisław Mieczysław; 01. 01. 1905, Львів – 05. 11. 1981, Варшава) – польський математик. Доктор фізико-математичних наук (1941, без захисту дис.), професор (1941), дійс. чл. Польс. АН (1952). Наук. нагорода ім. С. Ба­наха Польс. матем. товариства (1948). Закін. Львів. гімназію (1923),...


Піддубний Володимир Антонович

Піддубний Володимир Антонович

(01. 01. 1965, с. Тихий Хутір Жашківського, нині Уманського р-ну Черкаської обл.) — фахівець у галузі харчових технологій. Доктор технічних наук (2008), професор (2008), член-кореспондент НААНУ (2020). Заслужений діяч науки і техніки України (2010). Державна премія України в галузі науки і техніки...


Хитряков Сергій Павлович

Хитряков Сергій Павлович

(01. 01. 1958, м. Чимкент, нині Шимкент, Казахстан) — баяніст. Заслужений артист України (2000). Дипломант і володар Золотої медалі Міжнародної премії «Золотий Орфей» (2002). Лауреат Республіканського конкурсу артистів естради (Вінниця, 1987, 1-а премія). Закінчив Київське музичне училище імені Р....


Дубинін Михайло Михайлович

Дубинін Михайло Михайлович

(Дубинин Михаил Михайлович; 19. 12. 1900(01. 01. 1901), Москва – 13. 07. 1993, там само) – російський фізико-хімік. Академік РАН (1943). Сталінcька премія (1942, 1950). Герой Соц. Праці (1969). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. вище тех. училище (1921), де до 1932 й працював. Відтоді до 1949...


Марончук Ігор Євгенович

Марончук Ігор Євгенович

(01. 01. 1938, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – електрофізик. Доктор технічних наук (1983), професор (1985). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1983), премія РМ СРСР (1991). Закін. Кишинів. університет (1960). Працював 1960–62 у СКБ заводу п/с № 2 (м. Омськ, РФ); 1963–71 – в Інституті...


Єгізаров (Єгіазарянц) Соломон  Адамович

Єгізаров (Єгіазарянц) Соломон Адамович

(01. 01. 1852, с. Давалу Єреван губ., нині с. Арарат, Вірменія – ?) – правознавець, етнограф. З походження вірменин. Навч. у 1-й Тифліс. гімназії (нині Тбілісі), де його вчителем був один із засн. Кирило-Мефодіїв. товариства М. Гулак. Після закін. Моск. університету (1880) залишений при ньому на 2...


Лисиченко Віталій Костянтинович

Лисиченко Віталій Костянтинович

(01. 01. 1922, м. Богуслав, нині Київ. обл. – 23. 05. 2009, Київ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1974), професор (1976). Учасник 2-ї світової вій­ни. Бойові нагороди. 1939–41 навч. у Казан. юрид. інституті (Татар­стан, РФ), 1948 закін. Київ. університет. Від 1949 працював у Київ. НДІ...


Стасів Остап

Стасів Остап

(01. 01. 1903, с. Борщовичі, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 19. 02. 1985, м. Альфельд, Німеччина) — фізик. Дійсний чл. НТШ (1936). Від 1921 навчався в Українському таємному університеті у Львові, а від 1922 — і у Львівській політехніці. Був заарештований польською владою. Перед...


Корняну Леонід Юхимович

Корняну Леонід Юхимович

(Corneanu Leonid; справж. – Корнфельд; Cornfeld; 01. 01. 1909, с. Кошни­­ця, нині Дубоссар. р-ну, Молдова – 27. 11. 1957, Кишинів) – молдавський письменник. Закін. молд. пед. школу (м. Балта, нині Одес. обл., 1930), навч. в аспірантурі Інституту ім. Т. Шевченка (Харків, 1930–32). Учасник 2-ї...


Бондар Валерій  Євгенович

Бондар Валерій Євгенович

(01. 01. 1956, с. Мельниця-Подільська Борщів. р-ну Терноп. обл. – 31. 10. 2012, Харків) – графік. Брат І. Бондаря-Терещенка. Член Нац. укр. асоціації митців (1995). Закін. архіт. факультет Харків. інституту комунал. господарства (1978). Працював у галузі станк. графіки, живопису на склі, книжк....


Ясінський Богдан Дмитрович

Ясінський Богдан Дмитрович

(01. 01. 1923, с. Княгинин, нині у складі Івано-Франківська — 28. 07. 2002, Київ, похований у рідному селі) — бібліотекар, освітній і громадський діяч. Брат М. Ясінської-Мурованої. 1948—49 навчався в УВУ (м. Мюнхен, Німеччина). Закінчив Джорджтаунський університет (Вашинґтон, 1962). Від 1939 —...


Перебийніс Василь

Перебийніс Василь

(20. 12. 1895 (01. 01. 1896), с. Малі Пузирки Заславського пов. Волинської губ., нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 13. 11. 1966, Лондон) — живописець і графік. Перші малярські навики здобув у школі рисування і малювання при Почаївській лаврі (Тернопільська обл.). Закінчив Київську...


Мацелюх Євген Іванович

Мацелюх Євген Іванович

(01. 01. 1893, містечко Великі Бірки, нині смт Терноп. р-ну Терноп. обл. – 21. 11. 1972, м. Нью-Йорк, США) – церковний діяч УГКЦ. Закін. укр. гімназію у Тернополі (1913), духовну семінарію у Львові (1917). З поч. 1-ї світової вій­ни мобілізов. до австро- угор. армії, був санітаром у шпиталі в м....


Костюченко Віктор Андрійович

Костюченко Віктор Андрійович

(01. 01. 1929, с. Розсоха Чорноб., пізніше Іванків. р-ну Київ. обл., нині знято з обліку) – літературозна­вець, прозаїк, перекладач. Кандидат філологічних наук (1966). Член НСПУ (1982). Закін. Ніжин. пед. інститут (Черніг. обл., 1952). Від 1955 працював у Держлітвидаві: зав. ред. (1956–58); відп....


Брик Михайло  Теодорович

Брик Михайло Теодорович

(01. 01. 1941, с. Юстинівка Підгаєцького, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 05. 03. 2006, Київ) – хімік. Доктор хімічних наук (1981), професор (1988). Закінчив Кременецький педагогічний інститут (1962). Працював в Інституті хімії високомолекулярних сполук АН УРСР (1962–68): інженер,...


Дудрик Максиміліан-Теофіль

Дудрик Максиміліан-Теофіль

(01. 01. 1885, м. Рудки, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 01. 07. 1962, Варшава) – інженер-будівельник, фахівець з залізобетонного будівництва, спортивний діяч. Закін. Політех. школу в Львові (1910). Відтоді працював з перервою інженером на буд-ві в Зх. Україні (переважно у Львові). 1914 служив у...


Білий Гнат Архипович

Білий Гнат Архипович

(01. 01. 1887, станиця Ольгинська, Кубань, Росія – 28. 03. 1973, США) – громадсько-політичний діяч, лідер вільнокозачого руху. Закін. Кубан. учит. семінарію і фіз.-мат. факультет С.-Петербур. університету (1912). Викл. у Катеринодар. реал. училищі (від 1913), брав участь у заснуванні г....


Жигулін Анатолій Володимирович

Жигулін Анатолій Володимирович

(Жигулин Анатолий Владимирович; 01. 01. 1930, м. Воронеж, РФ – 06. 08. 2000, Москва) – російський поет. Член СП РФ (1962). Пушкін. премія (1996). У 1948 вступив до антисталін. таєм. організації – Комуніст. партії молоді (КПМ), 1950 заарешт. і засудж. до 10-ти р. ув’язнення, покарання відбував...


Сторінка 1 з 10 Далі »
Науменко Наталія Валентинівна

Науменко Наталія Валентинівна

(01. 01. 1976, Київ) – літературознавець, поетеса. Дочка Г. Сімахіної. Доктор філологічних наук (2010), професор (2013). Член НСПУ (2015). Закін. Нац. університет «Києво-Могилян. академія» (1998) та Нац. пед. університет (Київ, 2017). Від 1998 працює у Нац. університеті харч. технологій (Київ):...


Лизун Степан Олексійович

Лизун Степан Олексійович

(01. 01. 1951, с. Бада Читин. обл., РФ) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1990), професор (2007). Закін. Львівський університет (1973). Відтоді працював у НВО «Термоприлад»; 1975–2000 – в Інституті геології та геохімії горючих копалин НАНУ (обидва – Львів): 1991–97 – завідувач відділу...


Лесняк Леонід Іванович

Лесняк Леонід Іванович

(01. 01. 1951, м. Старобільськ Ворошиловгр., нині Луган. обл. – 03. 04. 2011, Луганськ) – актор. Заслужений артист України (2009). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1976; курс Д. Франька). Відтоді працював у Микол. рос. драм. театрі ім. В. Чкалова; від 1986 – у Луган. укр. муз.-драм....


Михайленко Олена Миколаївна

Михайленко Олена Миколаївна

(01. 01. 1951, м. Спаськ-Дальній Примор. краю, РФ – 26. 05. 2013, Чернівці) – художниця декоративного ткацтва. Дружина В. Михайленка. Обл. премія ім. Г. Гараса (2009). Член НСХУ (1992). Закін. худож.-графіч. факультет Хабаров. пед. інституту (РФ, 1973; викл. Є. Вольгушев, Є. Фентисов). Відтоді –...


Ілляшенко Михайло Васильович

Ілляшенко Михайло Васильович

(01. 01. 1951, с. Чехівка Чорнобаїв. р-ну, нині Черкас. обл.) – режисер. Брат В. Ілляшенка. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Закін. Київ. інститут культури (1972; викл. Б. Мешкіс, В. Ткаченко), інститут театр. мистецтва (1980; викл. С. Сміян, В. Судьїн). 1980–87 – реж., 1987–2002 – гол....


Декуша Леонід Васильович

Декуша Леонід Васильович

(01. 01. 1951, Ворошиловград, нині Луганськ — 22. 11. 2024, Київ) — фахівець у галузі теплофізичного приладобудування. Доктор технічних наук (2016). Державна премія України в галузі науки і техніки (2004), премія імені Г. Проскури НАНУ (2016). Закінчив Київський технологічний інститут харчової...


Скляр Уляна Миколаївна

Скляр Уляна Миколаївна

(01. 01. 1951, с. Колгоспівка Петриківського р-ну, нині Іванівка Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. — 23. 03. 2001, там само) — художниця петриківського розпису. Мати Ліани і Тетяни Склярів. Членкиня НСХУ (1994). Освіта середня. Основам петриківського розпису навчалася у В. Соколенка та Ф....


Купчик Михайло Петрович

Купчик Михайло Петрович

(01. 01. 1951, смт Сокиряни, нині місто Чернів. обл. – 04. 06. 2009, Київ) – фахівець у галузі харчових технологій. Доктор технічних наук (1991), професор (1995). Закін. Київ. технол. інститут харчової промисловості (1973). Відтоді працював в Інституті колоїд. хімії та хімії води, від 1978 – в...


Моргунова Ніна Михайлівна

Моргунова Ніна Михайлівна

(01. 01. 1951, с. Борівське, нині смт Сіверськодонецької міськради Луганської обл.) – легкоатлетка (біг). Майстер спорту міжнародного класу Закінчила Одеський технологічний інститут харчової промисловості (1977). Чемпіонка (1974–75), срібна призерка (1972) чемпіонатів СРСР на дистанції 800 м....


Желтомирська Наталія Євгенівна

Желтомирська Наталія Євгенівна

(01. 01. 1951, с. Вільхове Ульянов. р-ну Кіровогр. обл.) – художниця монументального та декоративно-ужиткового мистецтва. Дружина В. Рудакова. Член НСХУ (1993). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1974; викл. М. Безпальків, М. Токар). Працювала в Одесі...


Коломийчук Василь Степанович

Коломийчук Василь Степанович

(01. 01. 1951, с. Городниця Городенків. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (2000). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Закін. Кам’янець-Поділ. с.-г. інститут (Хмельн. обл., 1979), Терноп. академію нар. господарства (1999). Працював на підприємствах АПК і...


Любчик Леонід Михайлович

Любчик Леонід Михайлович

(01. 01. 1951, Харків) – фахівець у галузі автоматичного керування. Син М. Любчика. Доктор технічних наук (1996), професор (1997). Державна премія Укра­їни в галузі науки і техніки (1997). Закін. Харків. політех. інститут (1973), де від 1980 й працює (нині Нац. тех. університет «Харків. політех....


Нирко Олексій Федорович

Нирко Олексій Федорович

(01. 01. 1926, с. Мар’янське, нині Криворіз. р-ну Дніпроп. обл. – 27. 09. 2005, м. Ялта, АР Крим) – бандурист, педагог, дослідник кобзарства Криму й Кубані. Чоловік Н. Нирко. Заслужений працівник культури України (1993). Учасник 2-ї світової вій­ни. Гри на гітарі та мандоліні навч. у Л....


Каркоц Василь Сергійович

Каркоц Василь Сергійович

(01. 01. 1926, с. Бановка Кустанай. обл., нині Казахстан – 27. 05. 2005, Миколаїв) – живописець. Член НСХУ (1963). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ташкент. художнє училище (1952; викл. П. Ган, О. Татевосян). Відтоді працював викл. рисунку Каракалпац. пед. училища (м. Чимбай, Узбекистан); від...


Дубинін Михайло Михайлович

Дубинін Михайло Михайлович

(Дубинин Михаил Михайлович; 19. 12. 1900(01. 01. 1901), Москва – 13. 07. 1993, там само) – російський фізико-хімік. Академік РАН (1943). Сталінcька премія (1942, 1950). Герой Соц. Праці (1969). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. вище тех. училище (1921), де до 1932 й працював. Відтоді до 1949...


Жолткевич Лідія Олександрівна

Жолткевич Лідія Олександрівна

(20. 12. 1900(01. 01. 1901), с. Підлісці Кременец. пов. Волин. губ., нині Кременец. р-ну Терноп. обл. – 03. 03. 1991, Москва) – графік. Дочка О. Жолткевича. Член Асоц. художників-графіків (1926). Навч. у Вищому худож.-тех. інституті у Москві (1929–30; викл. М. Купріянов, В. Фаворський)....


нічого немає
нічого немає
Алексій

Алексій

(Олексій; Дородніцин Анемподист Якович; 02(14). 11. 1859, Катеринослав. губ. – 01. 01. 1920, м. Новоросійськ, Росія) – церковний діяч. Народився в сім’ї псаломщика. Закін. Катериносл. духовну семінарію (1880) та Моск. духовну академію (1889). Працював викл. та інспектором Черніг. та Ставропол....


Лобода Андрій Митрофанович

Лобода Андрій Митрофанович

(14(26). 06. 1871, м. Свенцяни Вілен. губ., нині Швенчьоніс, Литва – 01. 01. 1931, Київ) – фольк­лорист, етнограф, літературо­знавець. Акад. ВУАН (1922), член-кореспондент РАН (1924). Дійсний член НТШ (1924). Велика золота медаль Всесоюз. геогр. товариства (1927). Закін. Катеринослав. класичну...


Пономаренко Михайло Федорович

Пономаренко Михайло Федорович

(псевдоніми: Бабич М., Весняний О., Дніпрянець О., Михайленко П., Українець Лесь, Черкасенко О. та ін.; 28. 10. 1920, с. Підставки Золотоніського пов. Полтавської губ., нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 01. 01. 2010, м. Золотоноша) — краєзнавець. Почесний член Спілки краєзнавців України...


Лерман Зоя Наумівна

Лерман Зоя Наумівна

(14. 06. 1934, Київ – 01. 01. 2014, там само) – живописець, скульпторка, графік, педагог. Мати О. Луцкевича. Член НСХУ (1960). Закін. Київський художній інститут (1959; викл. С. Григор’єв, В. Костецький, Г. Меліхов), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1971, кер. С. Григор’єв). Викл. Держ. худож....


Лазаренко Євген Костянтинович

Лазаренко Євген Костянтинович

(13(26). 12. 1912, Харків – 01. 01. 1979, Київ) – геолог, мінералог, громадський діяч. Доктор геолого-мінералогічних наук (1947), професор (1948), академік АН УРСР (1969). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1961). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1983). Державні нагороди СРСР....


Ляскоронський Василь Григорович

Ляскоронський Василь Григорович

(24. 12. 1860 (05. 01. 1861), м. Золотоноша Полтав. губ., нині Черкас. обл. – 01. 01. 1928, Київ) – історик, археолог, етнограф. Засл. професор (1908). Дійсний член Іс­тор. товариства Нестора-літописця (1891), Моск. археол. товариства (1899), Київ. товариства істор. старожитностей і мистецтв....


Павлик Анатолій Іванович

Павлик Анатолій Іванович

(15. 02. 1943, с. Перервинці Драбівського р-ну Полтавської обл., нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 01. 01. 2017, Донецьк) — художник театру. Заслужений працівник культури України. Премія імені Лесі Українки (2007). Закінчив Одеське театральне художньо-технічне училище (1967). Відтоді...


Крохмалюк Юрій Андрійович

Крохмалюк Юрій Андрійович

(псевд.: Юрій Тис, Юрій Орест, Б. Коринт, Ю. Тис-Крохмалюк; 27. 10. 1904, м. Краків, нині Польща – 01. 01. 1994, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – письменник, історик. Брат Р. Крохмалюка. Дійсний член ВУАН (1955). Закін. гімназію в м. Ста­ніславів (нині Івано-Франківськ, 1922), Віден. політехніку...


Покосовська Валентина Михайлівна

Покосовська Валентина Михайлівна

(29. 01. 1929, Суми — 01. 01. 1980, смт Баранівка, нині місто Звягельського р-ну Житомирської обл.) — скульпторка, художниця-керамістка. Закінчила скульптурне відділення Одеського художнього училища (1951; викладач Ф. Чувакін). 1951—80 працювала скульпторкою, художницею на Баранівському...


Мишанич Олекса Васильович

Мишанич Олекса Васильович

(01. 04. 1933, с. Ляховець, нині Лісковець Міжгір. р-ну Закарп. обл. – 01. 01. 2004, Київ) – літературознавець, критик, фольклорист. Брат Михайла та Степана Мишаничів. Доктор філологічних наук (1982), член-кореспондент НАНУ (1997). Заслужений діяч науки України (1997). Державна премія України...


Кайґл Ладислав

Кайґл Ладислав

(Kaigl Ladislav; 10. 12. 1885, Прага – 01. 01. 1939, м. Раковник, нині Середньочес. краю, Чехія) – чеський педагог, диригент, художник, громадсько-політичний діяч. До поч. 1-ї світової війни учителював у Росії. Під час війни – диригент військ. оркестру Чехо-Словац. легіону. 1917–20 – чл....


Різниченко Юрій Володимирович

Різниченко Юрій Володимирович

(15(28). 09. 1911, Київ — 01. 01. 1981, Москва) — сейсмолог, геофізик. Син В. Різниченка. Доктор фізико-математичних наук (1945), професор (1947), член-кореспондент АН СРСР (1958). Державні нагороди СРСР. Навчався у меліоративній профшколі (1926—29), інституті шляхів сполучення (1930) та...


Телегін Дмитpо Якович

Телегін Дмитpо Якович

(26. 10. 1919, с. Плисове Зміївського пов. Харківської губ., нині Лозівського p-ну Харківської обл. — 01. 01. 2011, Київ) — аpхеолог. Доктоp iстоpичних наук (1967), пpофесор (1978). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1977). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив річні...


Коваленко Марія Володимирівна

Коваленко Марія Володимирівна

(1888, с. Аджамка, нині Кіровогр. р-ну Кіровогр. обл. – 01. 01. 1950, Ленінград, нині С.-Петербург) – співачка (сопрано), педагог. Заслужений артист Респ. (1924). Навч. в Одес. єпархіал. училищі (співала у церк. хорі при ньому), закін. С.-Петербур. консерваторію (1906; кл. К. Ферні-Джіральдоні,...


Лям Владислав

Лям Владислав

(Lam Władysław; 29. 08. 1893, м. Коніц, нині Боснія і Герцеґовина – 01. 01. 1984, м. Ґданськ, Польща) – польський живописець, графік, мистецтво­знавець. Член мист. т-в «Фор­місти», «Пластика», «Авангард», «Світ», «Нова генерація», Львів. профес. союзу художників-плас­тиків (1932), СХУ (1939)....


Миколенко Петро

Миколенко Петро

(справж. – Савченко Микола Лаврінович; ін. псевд. – Байда; 20. 02. 1921, с. Березова Лука, нині Гадяц. р-ну Полтав. обл. – 01. 01. 1979, м. Детройт, шт. Мічиґан, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – військовик, громадський діяч. Майор УПА (1949). Закін. Миргород. керам. технікум...


Гессен Володимир Матвійович

Гессен Володимир Матвійович

(справж. – Вольф Мунішевич; 1868, Одеса – 01. 01. 1920, м. Іваново-Вознесенськ, нині м. Іваново, РФ) – правознавець, політичний діяч. Доктор права, проф. Закін. Новорос. університет в Одесі. Від 1896 – приват-доцент кафедри поліц. права С.-Петербур. університету; водночас викладав держ. право...


Васильєва Антоніна Іванівна

Васильєва Антоніна Іванівна

(14(27). 12. 1910, С.-Петербург – 01. 01. 1997, Тель-Авів) – артистка балету, балетмейстер, педагог. Народний артист УРСР (1948). Закін. Ленінгр. хореогр. училище (нині С.-Петербург, 1930; кл. А. Ваганової). Солістка Ленінгр. (1930–36), Одес. (1936–37) та Київ. ім. Т. Шевченка (1937–56) театрів...


Петровцій Іван  Юрійович

Петровцій Іван Юрійович

(22. 05. 1945, с. Осій, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. — 01. 01. 2016, с. Ільниця Іршавського, нині Хустського р-ну) — письменник, перекладач. Член НСПУ (1986). Премії імені Д. Ієша (1994), імені О. Духновича (1998). Закінчив відділення французької філології Ужгородського університету...


Дранков Олександр  Осипович

Дранков Олександр Осипович

(справж. ім’я – Абрам; 18. 01. 1886, Севастополь – 01. 01. 1949, Сан-Франциско) – піонер вітчизняного кінематографа. Був придворним фотографом, хронікером Держ. думи Росії і дипломат. корпусу, публікував знімки у ж. «Нева» (С.-Петербург), «L’Illustracion» (Париж) та г. «Times» (Лондон). 1907...


Коковцов Павло Костянтинович

Коковцов Павло Костянтинович

(Коковцов Павел Константинович; 19. 06(01. 07). 1861, м. Павловськ, нині Ленінгр. обл. – 01. 01. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський семітолог, гебраїст. Акад. С.-Петербур. АН (1909). Закін. С.-Петербур. університет (1884), де був залишений для підготовки до професор. звання. 1893...


Плехов Микола Дмитрович

Плехов Микола Дмитрович

(01. 05. 1902, с-ще Алчевськ Катеринославської губ., нині місто Луганської обл. — 01. 01. 1969, Київ) — архітектор, фахівець у галузі будівництва. Кандидат технічних наук (1953), професор (1966). Член-кореспондент Академії будівництва і архітектури УРСР (1957). Державні нагороди СРСР. Закінчив...


Дубок Віктор Григорович

Дубок Віктор Григорович

(23. 01. 1935, м. Шостка, нині Сум. обл. – 01. 01. 2013, Київ) – архітектор. Член НСАУ (1962). Заслужений архітектор України (1993). Дійсний член Укр. академії архітектури (2002). Закін. Моск. архіт. інститут (1958). Працював 1958–68 в інституті «Діпрозв’язок» (Київ): від 1966 – гол. архітектор;...


Лозовський Сергій Володимирович

Лозовський Сергій Володимирович

(14. 07. 1962, Рівне – 01. 01. 2021, Одеса) – живописець, графік. Заслужений художник України (2018). Член НСХУ (2000). Закін. худож.-графіч. факультет Одес. пед. інституту (1984; викл. В. Захарченко). Від 1985 працював у ньому (нині Пд.-укр. пед. університет): від кін. 1990-х рр. – старший...


Коркушко Олег Васильович

Коркушко Олег Васильович

(19. 02. 1929, Київ – 01. 01. 2024, там само) – лікар-геронтолог. Доктор медичних наук (1969), професор (1971), член-кореспондент НАНУ (1992) та Рос. АМН (1991), академік НАМНУ (1994). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Державна премія України в галузі науки і техніки (1984, 1997,...


Лучицький-Оршанов Болеслав Людвикович

Лучицький-Оршанов Болеслав Людвикович

(справж. – Лучицький; 1869, Київ – 01. 01. 1932, с. Буринь, нині місто Сум. обл.) – актор, режисер. Брат В. Лучицького-Данченка та К. Лучицької, батько Анжеліни та Бориса Лучицьких. Герой Праці (1920). Почав театр. діяльність у трупі батька, 1881 спільно з ним виступав в Одес. рос. драм. трупі та...


Лепкий Микола Сильвестрович

Лепкий Микола Сильвестрович

(21. 11. 1878, с. Крегулець, нині Крогулець Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 01. 01. 1945, містечко Просмеріц побл. м. Зноймо, Чехословаччина, нині Чехія) – педагог, громадсько-культурний діяч. Син Сильвестра, брат Богдана та Левка, батько Марка Лепких. Вивчав право в Яґеллон. університеті у Кракові,...


Божій Михайло Михайлович

Божій Михайло Михайлович

(07. 09. 1911, Миколаїв – 01. 01. 1990, Одеса) – живописець. Батько С. Божія. Народний художник СРСР (1963). Акад. АМ СРСР (1962). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1974). Навч. у Микол. худож. технікумі (1930–33; викл. Д. Крайнєв). Працював майже в усіх жанрах живопису. Йому властива...


Кудлик Теодор Михайлович

Кудлик Теодор Михайлович

(05. 05. 1909, м. Ходорів, нині Жидачів. р-ну Львів. обл. – 01. 01. 1990, Лондон) – письменник, громад­­ський діяч. Закін. гімназію у Львові, здобув вищу освіту за спеціальністю «інж.-землемір». Під час навч. брав участь у діяльності УВО та ОУН. Служив у польс. армії. У 1930–40-х рр. провадив...


Мирон Іван

Мирон Іван

(1857, с. Залуква, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 01. 01. 1940, с. Дора, нині у складі м. Яремче Івано-Фр. обл.) – громадсько-політичний діяч. Закін. гімназію у Станіславі (нині Івано-Франківськ), Віден. університет. Працював в упр. залізниць у Станіславі. Водночас 1903–18 – голова місц. філій...


Цурковський Роман-Мар’ян

Цурковський Роман-Мар’ян

(15. 01. 1917, с. Велика Тур’я, нині Калуського р-ну Івано-Франківської обл. — 01. 01. 2007, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — ортопед-травматолог, меценат, громадський діяч. Середню освіту здобув у м. Стрий (нині Львівської обл.). Закінчив медичні студії у м. Ґрац (Австрія, 1942). Відбував...


Жанков Георгій Дмитрович

Жанков Георгій Дмитрович

(11. 11. 1921, м. Вознесенськ Херсон. губ., нині Микол. обл. – 01. 01. 1991, Кишинів) – живописець. Закін. Одес. художнє училище (1941; викл. Є. Буковецький, М. Зайцев). Від 1950 – у Молдові. Учасник респ. і закордон. мистецьких виставок від 1953. Персон. – у Кишиневі (1971, 1975, 1981)....


Пісько Григорій Тимофійович

Пісько Григорій Тимофійович

(24. 04. 1928, с. Мазурівка Тульчинського р-ну, нині Вінницької обл. — 01. 01. 1999, Київ) — фармаколог, токсиколог. Доктор медичних наук (1969), професор (1969). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1955), де відтоді й працював: 1959—65 —...


Іваненко Дмитро Олексійович

Іваненко Дмитро Олексійович

(псевд.: Ариэль, Д. Попович, Іван Непомнящий, Спокійний та ін.; 1859, с. Китайгори Кобеляц. пов. Полтав. губ., нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл. – 01. 01. 1943, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – письменник. Батько Дмитра та Оксани, дід Валерії Іваненків. Закін. Полтав. класичну гімназію...


Моргунов Ігор Миколайович

Моргунов Ігор Миколайович

(20. 10. 1913, с. Малоянісоль Маріуп. пов. Катеринослав. губ., нині Нікол. р-ну Донец. обл. – 01. 01. 1991, Київ) – лікар-імунолог, епідеміолог. Доктор біологічних наук (1960), професор (1961). Закін. Дніпроп. мед. інститут (нині Дніпро, 1936). Відтоді працював н. с. Дніпроп. сан.-бактеріол....


Нємец Володимир

Нємец Володимир

(1890, м. Трнава, нині Словаччина – 01. 01. 1958, там само) – акушер-гінеколог. Закін. Братислав. університет (1919). Працював лікарем на Закарпатті. Від 1927 – директор Ужгород. акушер. школи. Активно дописував до чехословац. мед. часописів, в яких опублікував низку наук. розвідок, зокрема...


Житомирський Олександр Мойсейович

Житомирський Олександр Мойсейович

(08. 03. 1906, Черкаси – 01. 01. 1970, м. Псков, РФ) – художник театру. Навч. у Київ. худож. інституті (1930–34; майстерня А. Петрицького). Викладав 1947–48 у Сімфероп. худож. училищі. Оформляв вулиці Києва до рев. свят (кін. 1930-х рр.). Оформив вистави: «Остання жертва» О. Островського (1943),...


Шавло Сергій Григорович

Шавло Сергій Григорович

(08. 10. 1913, с. Томаківка Катеринославського пов. Катеринославської губ., нині смт Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл. — 01. 01. 2000, Сімферополь) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1956), професор (1962). Закінчив Дніпропетровський університет (нині Дніпро, 1938). Працював...


Шальков Юлій Леонідович

Шальков Юлій Леонідович

(21. 06. 1934, м. Клинці, нині Брянської обл., РФ — 01. 01. 2014, Харків) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1972), професор (1985). Навчався у Саратовському медичному інституті (1952—55), закінчив Казанський медичний інститут (1958; обидва — РФ). Працював лікарем. 1967—84 — завідувач відділу...


Мещанінов Олександр  Іванович

Мещанінов Олександр Іванович

(16(28). 08. 1879, м. Путивль, нині Сум. обл. – 01. 01. 1965, Харків) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1935, без захисту дис.), професор (1935). Учасник рос.-япон. вій­ни. Закін. Університет св. Володимира в Києві (1904). Працював лікарем. Від 1909 – гол. лікар, хірург Сум. повіт. земської...


Коваль Юліан Терентійович

Коваль Юліан Терентійович

(04. 07. 1894, с. Велика Русава, нині Томашпіл. р-ну Вінн. обл. – 01. 01. 1989, Київ) – лікар-онкогінеколог. Доктор медичних наук (1969), професор (1970). Закін. Одес. мед. інститут (1925). У 1939–50 – зав. гінекол. відділ., 1944–48 – директор Одес. н.-д. рентґенорадіол. та онкол. інституту; від...


Дем’яненко Микола Якович

Дем’яненко Микола Якович

(06. 07. 1935, с. Селіванівка Гомел. обл., Білорусь – 01. 01. 2020, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1991), професор (1994), академік УААН (1999). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1962). Працював...


Кущ Олег Павлович

Кущ Олег Павлович

(22. 10(03. 11). 1914, м. Олександрівськ, нині Запоріжжя – 01. 01. 1984, Львів) – бібліограф, книгознавець. Учас­ник 2-ї світової війни. Держ. нагоро­ди СРСР. Закін. Запоріз. металург. технікум (1932), Львів. університет (1952). Працював від 1932 на заводах Харкова та Запоріжжя. 1950–84 – у ЛНБ;...


Ґораздовський Зиґмунт-Кароль

Ґораздовський Зиґмунт-Кароль

(01. 11. 1845, м. Санок, нині Підкарпат. воєводства, Польща – 01. 01. 1920, Львів) – церковний діяч РКЦ. Студіював право у Львів. університеті (1864–66), закін. Вищу духовну семінарію у Львові (1869). У липні 1871 висвячений, служив вікарієм і адміністратором на Галичині (Войнилів, Букачівці,...


Опенховський Федір Мечиславович

Опенховський Федір Мечиславович

(29. 05. 1853, Поділ. губ. – 01. 01. 1914, Берлін, похов. у с. Файславіце, нині Люблін. воєводства, Польща) – лікар-терапевт. Закін. Університет св. Володимира в Києві (1876). Працював лікарем. Від 1879 удосконалював знання у клініках Європи (Страсбурґ, Париж, Відень, Берлін, Лондон). 1884...


Карачківський Михайло Федорович

Карачківський Михайло Федорович

(22. 09(04. 10). 1899, с. Кормильча, нині Чемеровец. р-ну Хмельн. обл. – 01. 01. 1950, м. Ганновер, Німеччина) – історик. Закін. Кам’янець-Поділ. ІНО (нині Хмельн. обл., 1923). У 1923–24 – асп. Кам’янець-Поділ. н.-д. каф. нар. господарства та культури Поділля; 1924–33 працював у структурі...


Галицький Володимир Олександрович

Галицький Володимир Олександрович

(27. 01(09. 02). 1907, м. Казань, нині РФ – 01. 01. 1998, Ленінград, нині С.-Петербург) – режисер. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1954). Навч. у Харків. муз.-драм. інституті (1929–32; викл. І. Мар’яненко, Г. Ігнатович). Працював у театрах Харкова: естради і буфонади «Вентилятор» (1928–31) та...


Міхаловський Казімєж-Юзеф

Міхаловський Казімєж-Юзеф

(Michalowski Kazimierz Jozef; 14. 12. 1901, Тернопіль – 01. 01. 1981, Варшава) – польський археолог. Доктор габіліт. (1931), професор (1933). Закін. Терноп. г-зію, 1926 здобув докторат у Львів. університеті, де й працював: 1929–33 – приват-доцент кафедри класич. археології; 1931–72 – засн. і...


Гордієнко Дмитро  Прокопович

Гордієнко Дмитро Прокопович

(25. 11 (08. 12). 1901, с. Плужники Пирятин. пов., нині Яготин. р-ну Київ. обл. – 01. 01. 1974, там само) – письменник, журналіст. Член «Плугу» (співзасн. та голова полтав. філії), «Молоту», «Молодняку», «Політфронту», ВУСПП, СПУ (1934). Учасник воєн. дій 1918–20 у складі більшов. військ. Закін....


Клепіков Федір Олексійович

Клепіков Федір Олексійович

(03. 03. 1917, с. Сергєєвка, нині Воронез. обл., РФ – 01. 01. 1996, Харків) – лікар-уролог. Батько В. Клепікова. Доктор медичних наук (1967), професор (1968). Заслужений діяч науки УРСР (1977). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Воронез. мед. інститут (1941). Від 1946 працював у...


М’якенький Валентин  Іванович

М’якенький Валентин Іванович

(24. 06. 1936, с-ще Постишеве, нині м. Покровськ Донец. обл. – 01. 01. 2008, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1985), професор (1986). Закін. Дніпроп. гірн. інститут (1963). Працював в інституті «Дніпрогіпрошахт» (1963–65); Дніпроп. гірн. інституті (1965–68);...


Глухенький Тихон Титович

Глухенький Тихон Титович

(17(29). 06. 1896, с. Жадове, нині Семенів. р-ну Черніг. обл. – 01. 01. 1990, Тернопіль) – лікар-дерматовенеролог. Брат Тимофія, батько Бориса Глухеньких. Доктор медичних наук (1963), професор (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Донський університет (м. Ростов-на-Дону, РФ,...


Луцишин Петро  Васильович

Луцишин Петро Васильович

(08. 07. 1949, с. Вишнівчик Перемишлян. р-ну Львів. обл. – 01. 01. 2004, похов. у Луцьку) – географ. Доктор географічних наук (1997), професор (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Закін. Бродів. пед. училище (Львів. обл., 1968), Львів. університет (1975), де 1974–78 й працював....


Кислий Порфирій Григорович

Кислий Порфирій Григорович

(26. 02. 1874, станиця Канеловська, нині Краснодар. краю, РФ – 01. 01. 1960, м. Санкт-Ґаллен, Швейцарія) – військовик. Генерал-хорунжий. Закін. Київ. піхотне юнкер. училище (1894), Микол. академію Генштабу (1906). У 1908–14 перебував на штаб. посадах у Кавказ., Київ. і Приамур. військ. округах....


Маначинський Олександр Федорович

Маначинський Олександр Федорович

(02. 09. 1958, Харків – 01. 01. 2020, там само) – спортсмен (плавання). Майстер спорту міжнародного класу (1976). Закін. Харків. пед. інститут (1983). Учасник 21-х Олімпійських ігор (Монреаль, 1976, 8-е м. на дистанції 200 м батерфляєм). Призер чемпіонатів СССР (1975, 2-е м. на дистанції 100 м,...


Борисонік Зиновій Борисович

Борисонік Зиновій Борисович

(12(25). 12. 1910, с. Ізрайлівка, нині Устинів. р-ну Кіровогр. обл. – 01. 01. 1990, Дніпропетровськ) – вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1968), професор (1970). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. с.-г. інститут (1933). Працював агрономом (1933– 39). Від 1946 – в Укр. НДІ...


Різник Михайло Григорович

Різник Михайло Григорович

(27. 10. 1908, с. Засулля Роменського пов. Полтавської губ., нині у складі м. Ромни Сумської обл. — 01. 01. 1991, Київ) — шрифтознавець, графік. Кандидат технічних наук (1956). Закінчив Київський художній інститут (1929; викладач В. Касіян), де від 1947 викладав, Московський поліграфічний інститут...


Башкиров Олексій Степанович

Башкиров Олексій Степанович

(Башкиров Алексей Степанович; 19(31). 07. 1885, м. Кукмор Казан. губ., Росія – 01. 01. 1963, Москва) – російський археолог. Доктор історичних наук Закін. одночасно С.-Петербур. університет і Археол. інститут (1913). Н. с. Руського Археол. інституту в Константинополі (трирічне відрядження до...


Куровицький Ярослав

Куровицький Ярослав

(22. 10. 1932, м. Городенка, нині Івано-Фр. обл. – 01. 01. 2010, м. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – громадський діяч. Чоловік І. Куровицької. Під час 2-ї світової війни разом із родиною виїхав до Німеччини, після її завершення – до США. Служив у амер. армії, брав участь...


Ярмульський Андрій Григорович

Ярмульський Андрій Григорович

(29. 08. 1934, с. Чаусове Друге Первомайського р-ну Одеської, нині Миколаївської обл. — 01. 01. 1996, Одеса) — поет. Член СПУ (1983). Закінчив Одеський університет (1957). Учителював, працював у редакції районної газети на Житомирщині, у багатотиражній газеті Одеського політехнічного інституту,...


Сторінка 1 з 2 Далі »
нічого немає
нічого немає
Петровцій Іван  Юрійович

Петровцій Іван Юрійович

(22. 05. 1945, с. Осій, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. — 01. 01. 2016, с. Ільниця Іршавського, нині Хустського р-ну) — письменник, перекладач. Член НСПУ (1986). Премії імені Д. Ієша (1994), імені О. Духновича (1998). Закінчив відділення французької філології Ужгородського університету...


нічого немає
Клепіков Федір Олексійович

Клепіков Федір Олексійович

(03. 03. 1917, с. Сергєєвка, нині Воронез. обл., РФ – 01. 01. 1996, Харків) – лікар-уролог. Батько В. Клепікова. Доктор медичних наук (1967), професор (1968). Заслужений діяч науки УРСР (1977). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Воронез. мед. інститут (1941). Від 1946 працював у...


Ярмульський Андрій Григорович

Ярмульський Андрій Григорович

(29. 08. 1934, с. Чаусове Друге Первомайського р-ну Одеської, нині Миколаївської обл. — 01. 01. 1996, Одеса) — поет. Член СПУ (1983). Закінчив Одеський університет (1957). Учителював, працював у редакції районної газети на Житомирщині, у багатотиражній газеті Одеського політехнічного інституту,...


Шудря Катерина Петрівна

Шудря Катерина Петрівна

(09. 10. 1934, м. Свободний Амурської обл., РФ — 01. 01. 1996, Київ) — філософ. Дружина М. Шудрі, мати Н. Сидоренко. Доктор філософських наук (1983). Закінчила Київський університет (1956). Працювала у редакціях газет «Колективна праця» (м. Кам’янка Черкаської обл., 1956—57), «Київський...


нічого немає
нічого немає
нічого немає

Що трапилося цього дня

Національна академія наук України

1 січня 1939 вона мала 31 дійс. чл. і 8 чл.-кор., то в лютому 1939 обрано ще 29 дійс. чл. і 60 чл.-кор....


Київ

1 січня 1995 нагородж. бл. 780,1 тис. осіб). Місто лежить на Пн. України (50,5° пн. ш. і 30,6° сх. д....


Львів

1 січня 2016 – 758 398 і 728 350 осіб. Нині бл. 35 % львів’ян є парафіянами УГКЦ, 11 % – УАПЦ, 9 % – УПЦ КП, 6 % – РКЦ....


Німеччина

1 січня 1957 увійшла до складу тодішньої ФРН. Грошова одиниця – євро. Державна мова – німецька. У Н. існує багато регіональних діалектів, офіційно визнано данську, північнофризьку, затерландську фризьку, ромську, нижньонімецьку (нижньосаксонську), верхньо- і нижньолужицьку мови (див....


Національне адміністративно-територіальне будівництво в УСРР/УРСР 1924–40

1 січня 1927) голова ЦКНМ П. Буценко сформулював підходи до вирішення «рос. питання»: «Ми повинні будемо піти по лінії оформлення та виділення російських адміністративно-територіальних одиниць: районів, сіл, селищ міського типу і, мабуть, районів в окремих містах, російських районних рад у містах, де є російські робітничі квартали, де працюють російські робітники, – для того щоб можна було краще обслуговувати, підійти впритул до потреб, інте­ресів російського населення, російських пролетарів у наших пролетарських центрах»....


Донецька область

1 січня 1923 у Донец. губ. розпочалася передбачена планом Наркомосу українізація, внаслідок якої лише 1924 кількість україномов....


Луганська область

1 січня 2014 чисельність наяв. насел. становила 2 239 473, на 1 січня 2015 – 2 220 151, на 1 січня 2016 – 2 205 389 (5,2 % від заг....


Львівська область

1 січня 2016 кількість насел. становила 2 534 174 особи (5,9 % від заг. чисельності насел. України; 5-е м....


Голод, Голодомор 1932-33

1 січня 1933 Й. Сталін надіслав у Харків кер. УСРР новорічну телеграму, оформлену як постанова ЦК ВКП(б): «Предложить ЦК КП(б)У и СНК УССР широко оповестить через сельсоветы колхозы, колхозников и трудящихся единоличников, что: а) те из них, которые добровольно сдают государству ранее расхищенный и скрытый хлеб, не будут подвергаться репрессиям; б) в отношении колхозников, колхозов и единоличников, упорно продолжающих укрывать расхищенный и скрытый от учета хлеб, будут применяться строжайшие меры взыскания, предусмотренные постановлением ЦИК и СНК СССР от 7 августа 1932 г....


Автономна Республіка Крим

1 січня 2000 року було 397,7 тисяч гектарів, із них 363,3 тисячі – орних земель, 26,4 тисячі – багаторічні насадження (сади та виноградники)....


Запорізька область

1 січня 2010 поголів’я великої рогатої худоби становило 115,1 тис. голів (95,9 % до відповід. дати 2008; корів – 63,1 тис....


Миколаївська область

1 січня 2013 чисельність наяв. насел. становила 1 173 481, на 1 січня 2015 – 1 164 342, на 1 січня 2017 – 1 150 126 (з них міського – 68,35 %, сільс....


Полтавська область

1 січня 2022 — 1 352 283 особи (міських жителів — 62,7 %, сільських — 37,3 %). До завершення реформи децентралізації, що тривала у 2-й пол....


Миколаїв

1 січня 2013 чисельність насел. становила 496 188, на 1 січня 2015 – 494 763, на 1 січня 2017 – 490 762 особи; за інформацією Гол....


Одеська область

1 січня 2021 – 2 368 107 осіб (густота 71,05 осіб/км2). До завершення реформи децентралізації, що тривала у 2-й пол....


Меншини національні

1 січня 1919 опубл. Закон «Про державну мову в УНР». На його впровадження 24 січня 1919 видано наказ Міністра освіти, яким надано право національно розме­жов....


Одеса

1 січня 2021 – 1 015 826 осіб. Проживають переважно українці (станом на 2001 – 61,6 %), значну частку становлять росіяни (29 %), є представники понад 130-ти інших національностей, зокрема болгари – 1,7 %, євреї – 1,2 %, молдовани – 0,7 %, білоруси – 0,6 %, вірмени – 0,4 %....


Маріуполь

1 січня 2017 року кількість мешканців становила відповідно 470 968 і 449 498 осіб. Станом на 2018, у місті – понад 70 % грецького населення у Донецькій області та близько 60 % в Україні....


Луганськ

1 січня 2016 чисельність наяв. насел. у Луган. міськраді становила 440 695 осіб, з них у Л. – 414 509, в Олександрівську – 6544, Катеринівці – 16 665, Зразковому та Тепличному – 2977 осіб....


Архітектура сакральна

1 січня 2001 в Україні налічувалося 17 667 культових споруд, з них у власність реліг. громадам та організаціям державою передано 5822; знаходяться у їх користуванні – 5042 (з них 344 використовуються почергово), за 10 р....


Евакуація

1 січня 1941. У серпні розпочали Е. худоби з Лівобережжя. До 10 вересня 1941 із Полтав., Черніг., Сум....


Природно-ресурсний потенціал

1 січня 2022 у цінах 2015—21). Основу природно-ресурсного комплексу держави складають багаті земельні та мінеральні ресурси, на частку яких припадає близько 3/4 інтегрального П....


Ніжин

1 січня 2019 – 69 046 осіб. Н. є одним із гол. транспорт. вузлів регіону. Проходять автомобіл. шляхи Чернігів–Н....


Імперія

1 січня 1912. За цей строк сотні етносів, які мешкали на тер. Китаю, злилися в єдиний народ, який створив власну цивілізацію, що успішно конкурує з ін....


Куба

1 січня 2013 обсяги прямих інвестицій з К. становили 421,5 тис. дол. США. Загалом гол. співпраця України з К....


Макіївка

1 січня 2016 чисельність наяв. насел. у Макіїв. міськраді становила 384 835, з них у М. – 347 227 осіб....


Обухівський район

1 січня 2021 проживали 228 829 осіб, з них у Обухові – 33 443, м. Васильків – 37 310, Українці – 16 276, м....


Мелітополь

1 січня 2017 мешкали 154 992 особи. 1991 засн. караїм. товариство, 1992 – товариства греків «Еллада» та німців «Відергербурт», чеське товариство «Богемія», 1993 – товариство корейців України, регіон....


Музеї Університету святого Володимира у Києві

1 січня 1840 архіт. збірка містила 338 моделей, 13 інструментів, 4957 аркушів креслень. 1843–61 теорію та історію цивіл....


Звягель

1 січня 2020 – 55 790 осіб; переважно українці. Міські автобусні пасажирські перевезення здійснюють на 11-ти маршрутах....


Демографічні втрати України

1 січня 1933. На відміну від переваж. більшості експертів, які здійснювали оцінку людських втрат, він відмовився від використання даних перепису 1926 (ймовірно вважав їх знеціненими впливом катаклізмів 1927–31 на демогр....


Виноробство

1 січня наступ. року. Марочні вина виготовляють за індивідуальними для кожної марки технологіями з певних сортів винограду, який вирощено у суворо регламентов....


Нідерланди

1 січня 2020 Н. офіційно припинили використання назви Голландія, що вживалася раніше для позначення держави....


Націоналістичне підпілля

1 січня 1950 рад. органи держ. безпеки зареєстрували 4 крайові, 13 окруж., 33 надрай., 122 рай. проводи, 404 окремі групи, 144 «легал....


Павлоград

1 січня 2022 — 101 430 осіб. Історичні місцевості: мікрорайони — Центральний, Городище, Дніпровський-1, Дніпровський-2, Західний, Лиманський, Новобудівний, Підворки, Приточилівка, Травневий (с-ще Хіммаш); житловий масив Новий; промисловий р-н Будбаза; с-ща — імені 18 вересня, Механічний завод (ПМЗ), Залізничників, 40 років Жовтня, Соснівка, Хутори, Шахтобудівників....


Новий рік

1 січня, хоча в народі вона прищепилася значно пізніше. У феодальних містах прихід календарного Нового року урочисто зустрічали цехові ремісники....


Концентраційні табори, концтабори

1 січня відповід. року): 1935 – 57 тис. 568, 1937 – 47 тис. 657, 1939 – 42 тис. 690, 1941 – 58 тис. 396, 1945 – 38 тис....


Календар

1 січня. У 1 ст. в літ. колах поширилася неофіц. ера «від заснування Риму» (21 квітня 754 до н. е.). 325 Юліан....


Олігархія

1 січня відповід. року. Особу вважають такою, яка відповідає ознаці участі у політ. житті, якщо вона: є Президентом України, Головою ВР України, першим заст....


Одеський район

1 січня 2021 проживала 1 382 541 особа, з них у містах і смт – 1 190 053 особи (в Одесі – 1 015 826); переважно українці, а також росіяни, молдовани, болгари, вірмени, білоруси, ґаґаузи, цигани, німці та ін....


Волинська область

1 січня 2000 запроваджено спец. екон. зону «Інтерпорт Ковель» на 20 р. Геоструктурну основу території складають кілька тектоніч....


Овруцький район

1 січня 2020 – 53 916 осіб; переважно українці. До поч. адм.-територ. реформи в Україні (станом на 2015) входили міська, селищна та 31 сільс....


Новоград-Волинський район

1 січня 2019 – 44 370 осіб; переважно українці. 2020 Н.-В. р. укрупнено шляхом приєднання насел. пунктів Баранів....


Львівське товариство Просвіта

1 січня 1898 до 31 грудня 1899. Л., 1900; Справозданє з діяльності Товарист­ва «Просвіта» за час від 1 січня 1900 до 31 грудня 1901....


Малі тіла сонячної системи

1 січня 1801 італ. астроном Дж. Піацці помітив, що одна з них змінила положення щодо поперед. ночі, і вже третьої ночі стало зрозуміло, що це небесне тіло належить Соняч....


Новгород-Сіверський

1 січня 2019 – 13 031 особа. Є проміжна залізнична станція Конотоп. дирекції Пд.-Зх. залізниці на дільниці Терещенська–Семенівка....


Механізація

1 січня 1968 парк металорізал. верстатів в Україні становив 434,1 тис., ковал.-прес. устаткування – 88,9 тис....


Доктрина

1 січня 1928 рад. мор. сили Чорного моря складалися з 1-го легкого крейсера («Червона Україна»), 4-х есмінців, 5-ти підвод....


Макарівський район

1 січня 2017 було 23 с.-г. підприємства, які займаються рослинництвом, картоплярством, вирощуванням грибів, фруктів, ягід, тваринництвом, птахівництвом....


Кувейт

1 січня 2014 офіційно зареєстровано 2 спіл. підприємства з обсягом прямих кувейт. інвестицій 0,1 млн дол....


Миргород

1 січня 2017 – 40 195 осіб; переважно українці. Залізнична станція. Проходять автошляхи Пирятин–Гребінка, М....


Немирівський район

1 січня 2019 – 47 720 осіб; переважно українці. 2020 Н. р. був ліквідований. У тому ж році Ковалів. об’єднану територіал....


Нікополь

1 січня 2020 – 109 122 особи. На тер. міста – залізнична станція, автовокзал, Нікопольський річковий порт і пристань....


Менський район

1 січня 2017 – 35 921 особа; переважно українці. У р-ні – м. Мена, смт Березна, Макошине та 53 сільс....


Новоукраїнський район

1 січня 2020 – 39 968 осіб. У серед. 2010-х рр. пл. Н. р. становила 1,7 тис. км2, належали Новоукр....


Кривий Ріг

1 січня 1941 тут проживало 212 878 осіб. Від 14 серпня 1941 до 22 лютого 1944 – під нім.-фашист. окупацією....


Надвірнянський район

1 січня 2019 – 115 011 осіб; переважно українці. У складі р-ну – м. Надвірна, смт Битків і 32 сільс. насел....


Маневицький район

1 січня 2017 – 54 517 осіб; переважно українці. У складі М. р. – смт Маневичі та Колки, 69 сільс....


Новомосковський район

1 січня 2020 – 71 613 осіб; переважно українці. 2016 с. Дніпрельстан перейменували на Затишне, с-ще Видвиженець – на Миролюбівка, с....


Переяслав-Хмельницький район

1 січня 2020 — 27 019 осіб. 2016 с. Жовтневе перейменовано на Студеники, с. Леніне — на Довга Гребля, с....


Маньківський район

1 січня 1944 на тер. Маньківщини був поранений Герой Радянського Союзу П. Свєчников (через 5 днів помер, похов....


Нафтодобувна промисловість

1 січня 2000 свердловина 3-Новосхідниця видала 730 тис. т нафти, що є найкращим показником на одну свердловину в Зх....


Мінськ

1 січня 1919 – Білорус. Соціаліст. Рад. Респ. зі столицею у М. 10 січня 1919 війсь­ка Червоної армії захопили місто, 8 серпня того ж року його окупували польс....


Нікопольський район

1 січня 2020 – 38 879 осіб; переважно українці. У серед. 2010-х рр. пл. Н. р. становила 1943 км2, до нього належали Червоногригорів....


Охтирка

1 січня 2021 – 47 216 осіб. Проходять автомобіл. шляхи нац. значення: Суми–Харків і Бєлгород–Лохвиця....


Олександрія

1 січня 2021 – 77 303 особи. Мікрорайони: Центральний, Старе місто, Покровський, Північно-східний, 14-й, 15-й, Перемозький, Байдаківський, Південно-західний, Південно-східний, Заводський, Новопилипівський....


Земельні кодекси

1 січня 1971. Складався зі 173-х статей, об’єднаних у 28 глав та 11 розділів («Загальні положення», «Землі сільськогосподарського призначення», «Землі населених пунктів», «Землі промисловості, транспорту, курортів, заповідників та іншого несільськогосподарського призначення», «Землі державного лісового фонду», «Землі державного водного фонду», «Землі державного запасу», «Державний земельний кадастр», «Державний землеустрій», «Вирішення земельних спорів», «Відповідальність за порушення земельного законодавства»)....


Мелітопольський район

1 січня 2017 мешкали 49 434 особи. У складі р-ну – смт Мирне та 66 сільс. насел. пунктів. Лежить на Причорноморській низовині....


Воєнний комунізм

1 січня 1921 року, голова Ради народних комісарів УСРР Х. Раковський підписав 14 грудня 1920 року. У ньому вказувалося, що продовольство для робітників, службовців та інших жителів міст, які мали право на постачання з Народного комісаріату продовольства, повинно виділятися безкоштовно....


Новоушицький район

1 січня 2019 – 27 460 осіб; переважно українці. 2020 Н. р. ліквідували, а Новоушиц. громаду (853 км2, 26 983 особи) зарахували до Ка­м’янець-Поділ....


Немирів місто

1 січня 2019 – 11 662 особи; переважно українці. Залізнична станція (відкрита 1899). Проходять автомобіл....


Білорусь, Республіка Білорусь (Беларусь, Рэспубліка Беларусь)

1 січня 1919 проголошено Білорус. РСР, яка 1922 увійшла до складу СРСР. За Ризьким договором 1921 Зх....


Нова Каховка

1 січня 2020 – 45 422 особи. Внутрішньо- та міжміські пасажир. перевезення здійснюють маршрут. автотранспортом....


Острог

1 січня 2021 – 15 195 осіб; переважно українці. Міста-побратими: Берунь (від 2005), Сандомир (від 2007), Гнєв (від 2017; усі – Польща), Моравсь­кий Берунь (від 2014; Чехія)....


Олика

1 січня 2022 – 3032 особи; переважно українці. На східній околиці колишнього олицького передмістя Дворець виявлено енео­літичну пам’ятку (4–3 тис....


Криза енергетична

1 січня 2009 припинив постачання газу в Україну єдиний його постачальник – рос. «Газпром», що зумовило також перебої з його транзитом через Україну до країн Європи....


Організація об’єднаних націй (ООН)

1 січня 1942, яку підписали представники 26-ти держав. Документ стосувався післявоєн. організації світу та програми об’єднання зусиль у боротьбі проти країн, що розв’язали 2-у світ....


АНТК імені О. К. Антонова

1 січня 2001 на підприємстві працюють бл. 7 тис. співроб. Прагнучи досягти макс. ефекту від новіт. техпроцесів, фахівці АНТК постійно розширюють сферу їхнього застосування....


Новгород-Сіверський район

1 січня 2019 – 12 689 осіб; переважно українці, а також росіяни та білоруси. У складі Н.-С. р. (на поч....


Мостиський район

1 січня 2018 – 56 881 особа. У складі р-ну – міста Мостиська та Судова Вишня і 110 сіл (з них найдавніші: Черневе, вперше згадується у писем....


Ніжинський район

1 січня 2019 – 26 246 осіб. 2020 Н. р. укрупнено шляхом приєднання насел. пунктів Бахмац., Бобровиц., Борзнян....


Мусульмани України

1 січня 2013 в країні функціонували 1233 мусульман. реліг. громади. Більшість мусульман України проживають у регіонах, які 2014 зазнали агресії з боку Росії (АР Крим, Донбас)....


Миргородський район

1 січня 2017 – 31 442 осіб; переважно українці, є росіяни, білоруси, вірмени, молдовани. У М. р. – смт Комишня та Ромодан, 96 сільс....


Комети

1 січня 2013 закаталогізовано 631 короткоперіодичну комету, з яких 278 мають постійні номери (1Р – комета Галлея, 9Р – комета Темпеля, 19Р – комета Бореллі, 67Р – комета Чурюмова–Герасименко, 81Р – комета Вільда, 103Р – комета Гартлі, 278Р – комета Мак-Нота)....


Мена

1 січня 2017 – 11 835 осіб; переважно українці, є росіяни (4,5 %) і білоруси (0,9 %). Залізнична станція лінії Бахмач–Гомель Пд....


Праведники народів світу

1 січня 2023 відомо про 28 486 П. н. с. у 51-й країні світу, найбільше — у Польщі (7280), Нідерландах (5066), Франції (4255), Україні (2707)....


Носівський район

1 січня 2020 – 27 749 осіб; переважно українці. У серед. 2010-х рр. пл. Н. р. становила 1151 км2, входили Носів....


Молодь

1 січня 2016 чисельність молодих людей віком 14–34 р. в Україні становила 11 829 350 осіб. У 2011–16 чисельність М....


Липовець

1 січня 2015 – 8674 особи (переважно українці). Мікрорайони: Місто (центр), Зам­чисько (у пн.-сх. частині на лівому крутозламі Соба, де у 17 ст....


Миколаївський район

1 січня 2017 – 63 180 осіб; переважно українці (понад 97 %), є росіяни, білоруси, євреї. Нині у складі М....


Павлоградський район

1 січня 2020 — 26 723 особи. 2016 с. Котовець перейменували на Дачне, с. Тельмана — на Шахтарське. У 2-й половині 2010-х рр....


Мукачівський район

1 січня 2018 – 100 460 осіб. У складі р-ну – смт Кольчине та Чинадійове і 86 сіл (найбільша кількість з усіх р-нів Закарпаття; див....


Очаків

1 січня 2021 – 13 927 осіб. Функціонально існує розподіл на Старе місто, Новий район, пром. і курортну зони....


Недригайлівський район

1 січня 1926 проживали 38 664 особи. Від серед. червня до вересня 1930 – у складі Сум. округи; від лютого до серед....


Мар’їнський район

1 січня 2014 чисельність наяв. насел. становила 83 838, а на 1 січня 2017 – 81 890 осіб. У зв’язку з військ....


Могилів-Подільський район

1 січня 2018 – 32 647 осіб; переважно українці. У складі М.-П. р. – смт Вендичани та 52 села (див. Кукавка, Лядова, Немія, Озаринці, Серебринці, Яришів, Яруга)....


Новоархангельський район

1 січня 2020 – 23 524 особи; переважно українці. Р-н лежав у межах Придніпровської височини. Поверхня – підвищена, пологохвиляста лесова рівнина, розчленована долинами, подекуди каньйоноподібними, балками, ярами....