ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
У тематичному розділі така кількість статей: 289
(від франц. аvant-garde, букв. – передова охорона) – елемент похідної охорони (зазвичай від дивізії – полк, від полку – батальйон) сухопутних військ, які здійснюють марш. А. виділяють, коли...
В. В. Стрижевський
(франц. aviation, від лат. avis – птах) – 1) узагальнена назва літальних апаратів, важчих за повітря, призначених для польотів у навколоземному повітряному просторі; 2) сукупність структур і...
Є. М. Карпов, М. С. Кулик
– сукупність частин та з’єднань, що мають на озброєнні літальні апарати, а також закладів і штабів, що відають їхнім застосуванням. Перший в історії пілотований усталений політ аероплана...
В. В. Бендик
– складова частина єдиної транспортної системи та народно-господарського комплексу України. Роль А. ц. в заг. транспорт. комплексі визначається її можливістю забезпечити значно більшу...
М. Ф. Давиденко, М. Г. Костюх, А. В. Скрипець
– окупація території України військами кайзерівської Німеччини та Австро-Угорської монархії протягом березня – листопада 1918. Була вирішал. чинником внутр.-політ. і зовн.-політ. ситуації в...
О. І. Лупандін
(АКВС) – процес створення і використання в роботі штабів та інших органів військового керування електронно-обчислювальної техніки й різноманітних поєднаних з нею технічних засобів...
М. С. Заборовський
– військові автомобілі всіх видів, гусеничні і колісні тягачі, транспортери-тягачі, трактори, причепи, напівпричепи, рухомі засоби ремонту й евакуації, що забезпечують повсякденну...
О. І. Ландар
– технічна служба Збройних Сил України, призначена для автотехнічного забезпечення військ і підтримання в постійній бойовій готовності автомобільної військової техніки. Створ. 1949, до 1975...
О. І. Ландар
– спеціальні війська, які складаються з автомобільних частин і підрозділів, що організаційно входять до складу з’єднань, об’єднань і тилу Збройних Сил. Призначені для доставки матеріал....
О. І. Ландар
– 1) пряме або непряме застосування сили, здебільшого збройної, однією державою проти політичної незалежності або територіальної цілісності іншої (або співучасть у такому застосуванні); 2)...
О. Т. Чередниченко
(від лат. adjutans – помічник) – військова посада у збройних силах багатьох держав; особа, яка її обіймає. У ЗС України посаду А. займають офіцери, прапорщики чи мічмани при керівниках військ....
М. Г. Гончарук
(голланд. – admiral, від араб. амір аль бахр – володар на морі) – вище військове звання у військово-морських силах багатьох держав. Чин А. у Європі запроваджено у 12 ст., а у Рос. імперії – 1706...
М. Г. Гончарук
– 1) колишня назва підприємства, розташованого на березі моря, річки, водойми і призначеного для будівництва, спущення на воду, оснащення, озброєння, ремонту і тривалого зберігання...
О. В. Савченко
– високомобільний рід сухопутних військ. До них належать спеціально сформовані з’єднання, частини та підрозділи зі складу сухопутних військ і армійської авіації, підготовлені для...
В. М. Липовченко, Д. В. Чередниченко
– військово-морське оперативне об’єднання. Створ. більшовиками у квітні 1918 для боротьби з нім. армією та білогвардійцями в акваторії Азов. м. з гол. базою у м. Єйськ. 1918 у зв’язку із...
М. І. Рибак
– військова операція Польської держави, що полягала у примусовому виселенні українців з історично українських земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини і Підляшшя, які після 2-ї світової...
С. Заброварний
– форма відбування військової повинності замість строкової служби у ЗС країни. Є в більшості країн світу, де існує заг. військ. повинність. 8 березня 1989 Комісія міжнар. права ООН ухвалила...
В. Ф. Баранівський
– американська релігійна, благодійницька організація, що діяла в Україні під час голоду 1921–23. Першою серед іноз. організацій надала допомогу голодуючим. Розгорнула діяльність від...
О. М. Мовчан
(франц. arrière-garde – тилова охорона) – сили прикриття, що виділяються зі з’єднань (частин) сухопутних військ під час відступу та при переміщенні чи маневруванні. Осн. завдання А. у разі...
В. В. Стрижевський
(від лат. armo – озброюю) – сукупність усіх сухопутних, морських і повітряних збройних сил країни; частина збройних сил держави, що перебуває на фронті (діюча А.); військове з’єднання з...
– польське військове об’єднання, сформоване 1917–19. Названа за прізвищем командуючого генерала Ю. Галлера. Комплектувалася з поляків у країнах Антанти і США та військовополонених армій...
Р. Г. Симоненко
(Armia Krajowa, букв. – Вітчизняна армія) – польська підпільна військова організація. Створ. у листопаді 1939 на окупованій фашист. Німеччиною та СРСР тер. Польщі. На зх.-укр. землях частини А. К. (бл....
О. О. Федірко
(Armia Ludowa – Народна армія) – польська військова організація. Створ. Польс. робітн. партією (ПРП). Діяла на тер. Польщі в 1944–45. Сформована за рішенням Крайової Ради Народової (КРН) 1 січня 1944 на...
О. В. Буцько
– армія, яку сформував В. Андерс у вересні 1941 у Поволжі на основі угод, укладених 30 липня і 14 серпня 1941 між польським емігрантським урядом В. Сікорського у Лондоні і радянським урядом....
І. Т. Лісевич
– збройні сили України періоду боротьби за відновлення національної державності 1917– 21. Підвалини Армії УНР були закладені 1917 після краху рос. царизму за умов бурхл. зростання нац.-визв....
В. Є. Голубко
(франц. arsenal, італ. arsenale, від араб. «дар ас-сін’а» – майстерня зброї) – військова установа для виготовлення, приймання, ремонту, складання, обліку, зберігання й видачі військам зброї та...
В. В. Корнієнко
(від франц. artillerie) – рід військ; вид зброї; наука про артилерійське озброєння, його створення, дослідження та випробування. А. як рід сухопут. війська являє собою з’єднання, частини та...
Г. О. Бойко
– зброя масового ураження, що ґрунтується на використанні внутрішньоядерної енергії. А. з. створ. у результаті досягнень ядер. фізики, що дало змогу наприкінці 30-х рр. 20 ст. дійти висновку...
Р. І. Пилявець
– вигідно розташований з воєнного погляду, спеціально обладнаний район (ділянка території), де розміщено контингент збройних сил, військову техніку та необхідні запаси боєприпасів,...
І. Є. Вернер
– див. Біологічна зброя.
(нім. Ballistik, від лат. ballista – ядро, метальний снаряд, з грец. βáλλω – кидаю) – воєнно-технічна наука про рух артилерійських і реактивних снарядів, куль, мін, авіабомб, ракет, гарпунів під час...
Г. О. Бойко
– умовна назва плану агресивної війни нацистської Німеччини проти СРСР. Остаточно затв. 18 грудня 1940. Назва плану походить від імені нім. імператора Фрідріха І Барбаросси. Планом...
О. В. Буцько
(від франц. bataillon, від італ. battaglione – військовий підрозділ) – підрозділ деяких родів військ і сил (зокрема механізованих, танкових, аеромобільних, морської піхоти, авіації) та спеціальних...
М. Г. Гончарук
– батальйон особливого призначення військ СС. Засн. 1941 при МЗС Німеччини з ініціативи рейхсміністра Й. фон Ріббентропа, який був його шефом. Командир батальйону – штурмбанфюрер СС...
М. В. Коваль
(франц. batterie, від battre – бити) – підрозділ деяких родів військ і сил (ракетних військ і артилерії, зенітно-ракетних, зенітно-ракетно-артилерійських, радіотехнічних, берегових...
М. Г. Гончарук
– особливість воєнної політики й міжнародно-правових зобов’язань України, пов’язаних з добровільною відмовою від третього в світі за величиною потенціалу ядерних озброєнь і...
А. М. Павленко, А. В. Атрохов
– основна форма воєнних дій тактичного рівня, складова частина бойовища та операції оперативного об’єднання. Б. є сукупністю узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом дій формувань...
М. Г. Гончарук
– бій між військами УПА та двома німецькими й однією угорською дивізіями. Відбувся 8 липня 1944 на г. Лопата (на межі Долин. і Сколів. р-нів, відповідно Івано-Фр. та Львів. обл.). Став найбільшою...
Г. В. Дем’ян
– різновид зброї масового ураження, дія якої ґрунтується на використанні хвороботворних властивостей мікроорганізмів, спроможних розмножуватися в рослинах, в організмах людей, тварин і...
О. Маначинський, І. Ю. Худецький, В. В. Нарожнов
(бойові припаси) – складова частина озброєння, призначена для знищення живої сили й техніки, знешкодження певних об’єктів, руйнування споруд та укріплень. Б. використовуються також для...
М. Г. Гончарук