Тематичний розділ містить 5.9 тис. статей
– перша літера української абетки. Є в усіх абетках, створених на лат. і слов’яно-кирил. графічних основах. За формою накреслення – видозмінена кирил. літера, що походить із грец. a «альфа»,...
М. Г. Железняк
(грец. ά..., перед голосними άν…) – префікс в іншомовних словах, що означає заперечення, відсутність, нестачу, напр.: абіогенез, авітаміноз, анаеробіоз.
(від назви перших укр. літер а, б) – 1) сукупність літер, розташованих у певному усталеному в даній мові порядку, що позначають її звуковий лад на письмі. Синоніми: алфавіт (від назви перших...
М. Г. Железняк
(від а… і біогенез) – гіпотеза природного походження життя на Землі шляхом послідовного хімічного ускладнення вуглецевих сполук та утворення колоїдних розчинів у первинному океані....
Д. М. Гродзинський
(від лат. abituriens, abiturientis) – той, хто збирається піти) – особа із закінченою середньою освітою, яка вступає до вищого чи середнього спеціального навчального закладу. У такому значенні термін...
О. В. Савченко
(від лат. abrasio – зіскоблювання, зіскрібання) – клас матеріалів, що відрізняються найвищими показниками твердості та унікальним комплексом фізико-механічних характеристик (міцністю,...
М. В. Новиков
(лат. abbreviatio – скорочення) – один зі способів словотворення. Розвинувся у 20 ст. А.– об’єднання скорочених основ (постійний представник – постпред), скорочених і повних основ (головний лікар...
Н. Ф. Клименко
(від лат. absolutus – довершене, самодостатнє, безумовне, необмежене) – у філософії й теології термін, яким позначають переважно певну самодостатню сутність. У філос. концепціях, які основою...
В. С. Лісовий
– суб’єктивні права, носіям яких (фізичним і юридичним особам) протистоїть невизначене наперед коло зобов’язаних певним чином осіб. А. п. реалізуються в абсолют. правовідносинах, в яких...
О. В. Дзера
(від лат. abstraho – відтягую, відриваю; лат. concretus – згущений, затверділий, цілісний) – філософські терміни, що застосовуються і як слова звичайної мови. У філософії ці терміни мають дещо...
В. С. Лісовий
(від лат. abstractiо (abstractionis) – віддалення) – напрям у мистецтві, образність якого ґрунтується на кольорі, лінії, формі та текстурі, а не на мотивах, запозичених із навколишньої реальності. У...
Г. Б. Рудик
(від лат. absurdus – немилозвучний, безглуздий) – безглуздя, нісенітниця, смішне, те, що суперечить усталеній істині. У природознавстві А. тлумачиться як твердження, що не має жодного сенсу в...
М. М. Кисельов, О. В. Шинкарук
(від франц. aval) – поручництво (зобов’язання, гарантія) за векселем, надане особою (стороною), яка перебирає на себе обов’язки, повну відповідальність за виконання вексельних зобов’язань....
В. І. Міщенко
– акціонерний поштово-пенсійний банк. Створ. у березні 1992 у Києві. Член Асоціації укр. банків (1993). За оцінкою МВФ та НБУ, один із 7 найбільших банків України. На червень 2000 сплачений статут....
Ф. І. Шпиг
– літературно-мистецька група. Засн. 1926 в Харкові. Називала себе авангардом післяжовтн. мистецтва, заявляла про тісний зв’язок мистецтва з «добою індустріалізації» (розуміючи її...
С. А. Крижанівський
(франц. avantgardisme) – умовний термін на означення загальних новаторських напрямів у художній культурі 20 ст. Для них характерні прагнення докорін. оновлення мистецької практики, пошук нових...
Д. О. Горбачов
(франц. аvаnсе, від аvаnсеr – платити наперед) – наперед виплачена грошова сума в рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності, виконання робіт, надання послуг. Переносно – робити...
В. І. Міщенко
(від франц. aventure – пригода, ризик) – схильність до ризикованих і сумнівних, з погляду моралі, діянь, нерідко з корисливими, безчесними цілями; схильність до акцій, що не враховують реальні...
І. М. Грабовська
– значний за обсягом (як правило) прозовий твір, що має динамічний сюжет, насичений гострими драматичними ситуаціями та пригодами і не несе моралізаторського чи повчального навантаження....
Д. В. Стус
(італ. avaria; від араб. – пошкодження, шкода) – несподіване пошкодження, вихід із ладу транспортного засобу, машини тощо під час експлуатації; руйнування технічного устаткування, будівельних...
О. М. Лівинський
(від грец. αύγή – блиск) – мінерал, глиноземистий піроксен із групи моноклинних піроксенів класу силікатів. Ca(Mg, Fe, Ті, Al) [(Si, Al)2O6]. Домішки Na, Mn, рідше Ni, Gr. Важливий породоутворюючий мінерал...
А. Я. Радзивілл
(від лат. avis – птах) – частина складних слів, що відповідає поняттю «авіаційний», напр.: авіамоделізм, авіаносій.
– приладобудівне конструкторське бюро, що розробляє і виготовляє бортове аерометричне устаткування та засоби контролю на літаках цивільної і військової авіації. Створ. у черв. 1955 як...
В. С. Лифар
– своєчасне надання екіпажам повітряних суден, органам управління повітряним рухом та іншим органам, що пов’язані з плануванням та забезпеченням польотів, метеорологічної інформації,...
В. М. Шошин, Т. М. Щербуха
(від італ. аvvіsо – повідомлення) – офіційне повідомлення у банківській, комерційній, бухгалтерській практиці, яке посилають від одного контрагента до іншого, про проведення грошових...
В. І. Міщенко
(від грец. αὖλαξ (αὔλακος) – борозна і ge/nov – народження, походження) – епіплатформенна ровоподібна тектонічна структура розломного походження. Термін запропонував академік М. Шатський....
Д. Є. Макаренко
(від грец. αὐτάρκεια – незалежність, самовдоволення, вміння вдовольнятися своїм) – у філософії: незалежність від речей зовнішнього світу або інших людей (Платон, Аристотель), життєвий...
О. А. Герасимчук
(грец. αὐϑεντικός – справжній та англ. folk lore – букв. народне знання) – усна народна колективна творчість, пов’язана з конкретним середовищем виникнення та побутування, яку передають від...
С. Й. Грица
(від грец. αὐτός – сам) – частина складних слів, що відповідає поняттям «власний», «власноручний» (напр.: автограф, автобіо-графія, автопортрет); «автоматичний» (напр., автопілот);...
(від авто… і грец. bιός – життя, γράϕω – пишу) – літературний жанр; твір, темою якого є життя самого автора. А. відрізняється від таких літ. форм, як щоденник і мемуари (в останніх більше уваги...
Ф. Д. Пустова, Г. М. Сивокінь
(від авто… і вокзал) – комплекс споруд для обслуговування пасажирів на кінцевих і вузлових пунктах маршрутів руху пасажирського автомобільного транспорту. А. містить пасажир. споруди,...
І. М. Вакрачук, В. В. Журавель, В. С. Марунич
(від авто… і грец. γράϕω – пишу) – власноручний, переважно пам’ятний напис чи підпис; Також текст твору, написаний власноручно автором (поняття А. стосується і машинописних текстів,...
В. С. Бородін
(від авто… і грец. δρόμος – місце для змагань з бігу) – територія, обладнана для випробувань автомобілів, проведення автомобільних змагань та навчання водіїв. Випробувальні А....
О. К. Грищук
– ряд виробничих об’єктів, що здійснюють заправлення транспортних засобів нафтопродуктами. Сучасна структура А. м. України включає традиц. автозаправні станції (АЗС), блочні стаціонарні...
І. П. Курников
(від авто… і κεφαλή – голова) – самоврядування, повна самостійність помісних православних церков, що ґрунтується на принципі «рівні серед рівних». Автокеф. церкви вперше виникли в сх....
М. М. Закович
(від авто… і лат. magistralis – головний) – автомобільний шлях для високоінтенсивного і швидкісного руху автомобільного транспорту. Інші назви: магістральна автомобільна дорога, автострада. А....
В. Я. Савенко, В. В. Петрович
– вищий рівень організації машинного виробництва, коли процеси одержання, перетворення, передавання, використання матеріалів, енергії та інформації виконуються автоматично та (або)...
Г. О. Козлик
– сукупність автотранспортних засобів підприємства, організації або міста чи країни в цілому. А. п. – один із найважлив. факторів розвитку економіки будь-якої країни, оскільки...
І. П. Курников
– церква, яку створили у серпні 1941 на соборі у Почаївській лаврі православні єпископи, виступаючи за збереження канонічних зв’язків з Московською патріархією. Очолював церкву...
В. О. Пащенко, Ю. В. Волошин
– портрет художника (мальований, різьблений, ліплений, рисований), який виконав він сам; різновид жанру портрета. У давнину А. – рідкісне явище, у середньовіч. мистецтві відомі поодинокі...
В. В. Рубан