ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
У тематичному розділі така кількість статей: 141
– вид масового театралізованого драматичного дійства на злободенну громадсько-політичну тему, всі виражальні засоби якого спрямовані до однієї мети – максимального агітаційного впливу...
В. Ф. Калашников
– почесне звання в СРСР, яке надавало Міністерство культури СРСР театрам, що виробили власні творчі традиції, виховали видатних акторів, створили низку вистав, що здобули широке визнання...
Г. Т. Полозова, М. В. Стріха
– молодіжне театрально-мистецьке об’єднання. Створ. навесні 1919 у Києві чл. товариства «Общество соборного творчества взыскующих град» на чолі з актором, літератором і педагогом В....
К. В. Гончарук
– театр-кафе на антрепризній основі, який створив 1987 у Києві В. Шестопалов; від 1994 – державний. Лауреат Фестивалю театрів-студій Києва (1993, 1995), премії «Київська парсуна» (1996–97), володар...
К. В. Гончарук
– тип народного непрофесійного театру. Виник поряд із фольклор. театром і знач. мірою замінив його. А. т. у Зх. Європі та Росії розвивався у двох аспектах – аристократичному і...
Р. Я. Пилипчук
– театр, який заснували на початку 1919 у Києві О. Каплер, Г. Козинцев, С. Юткевич. У репертуарі – «Балаганчик» О. Блока, «Балаганна вистава» Г. Козинцева і С. Юткевича. Припинив існування у...
К. І. Котенко
– створений на базі самодіяльного театру Будинку культури в м. Артемівськ у 1930 як Перший Донецький український робітничо-колгоспний пересувний театр ім. Артема. 1934 об’єднався із...
Л. М. Кравченко
– літературно-художній журнал. Видавався театром «Березіль» (Київ) двічі на місяць – від жовтня 1923 до січня 1924 (вийшло 5 номерів). Тут вміщено статті театр. діячів – Леся Курбаса, В. Василька,...
М. Г. Лабінський
– театральний осередок Головного управління культури державної адміністрації Києва. Засн. 1988 як театр-студія. Реж. М. Народецький, від квітня 1989 – директор О. Нікітіна. Брав участь у...
Л. І. Жиліна
– культурно-освітня установа. Засн. 1993, відтоді учасник та володар призів низки міжнар. театр. фестивалів. Трупу створ. на базі Київ. інституту театр. мистецтва. Серед відомих акторів – Ж....
Л. В. Товт
– культурно-освітня установа. Створ. 1903 у Тбілісі при «Товаристві тверезості». Засн. і худож. кер. – М. Бєляєва (театр. псевд. – Іскра; 1866 – ?), яка працювала в трупах П. Мирова-Бедюха (1888), Г....
Н. М. Шалуташвілі
– театр ляльок у Харкові. Назва походить від «Бібабо» (театр Петрушки), вантрелки (механічні ляльки), маріонетки. Засн. 1924, існував до 1930. Кер. – П. Джунковський, драматург і художник – В....
Г. В. Довбищенко
– культурно-освітня установа. Утвор. у квітні 1999 внаслідок реорганізації Київ. обл. муз.-драм. театру ім. П. Саксаганського (створ. 1934, від 1937 – ім. П. Саксаганського). У репертуарі театру –...
В. Р. Восканян
– антреприза в західних областях України (1926–29). Гастролі в Польщі (Краків, 1927). У складі трупи: М. Комаровський (реж. і актор), Г. Березовський, Л. Кривицька, Е. Комаровська, І. Рубчак. У...
П. К. Медведик
– культурно-освітня установа. Утвор. у травні 1934 в Одесі. Виступав перед насел. болгар. нац. р-нів на Мелітопольщині (Коларівський і Ботєвський) та Одещині (Благоєвський). Гол. реж. – Г....
К. В. Гончарук
– аматорський театр. Утвор. у січні 1927 у с. Преслав (нині Пример. р-ну Запоріз. обл.) при болгар. пед. технікумі під керівництвом викл. мистецтв Н. Добружського. Невдовзі отримав офіц. статус...
К. В. Гончарук
– культурно-освітня установа. Засн. 1937 на базі утвор. 1934 театру-студії болгар. відділу Одес. театр. технікуму. Виступав перед насел, болгар. сіл Одес., Дніпроп., Микол, обл., виїздив у Крим,...
К. В. Гончарук
– український театр-студія. Засн. 1988 у Києві СТДУ та СПУ як лаб. укр. драматургії та нових засобів театр. виразності з ініціативи Я. Стельмаха, який став його дир. Постановник вистав – С....
І. В. Романченко
– український напівпрофесійний музично-драматичний театр у Чернівцях (1901–10). Засн. 1901 як аматор. гурток укр. ремісничого товариства «Зоря», від 1905 – Руський селян. театр, 1907–10 – Б. н. т....
Р. Я. Пилипчук
(франц. variété, від. лат. varietas – різноманітність, строкатість) – вид естрадного театру, у виставах якого поєднані різні жанри театрального, музичного та циркового мистецтва. Назва походить...
Ю. О. Станішевський
– культурно-освітня установа. Засн. 1776 князем П. Урусовим у Москві. Від 1806 підпорядк. Дирекції моск. імператор. театрів. Від 1919 – академічний. Нагородж. 2-ма орденами Леніна (1937, 1976). Має глядац....
Ю. О. Станішевський
– театр-ревю. Діяв у Львові 1942–44. Створ. на зразок європ. розважал. театрів малих форм, з метою пропагування укр. міської культури. Худож. кер. – З. Тарнавський. У театрі працювали реж. П....
М. В. Савчук
– культурно-освітня установа. Відкрився в березні 1918 в Одесі як Театр малої драми, оперети й худож. ескізів. Створ. з ініціативи О. Толстого, який очолив літ. частину. До складу трупи входили...
В. В. Голота, Г. Д. Зленко
Виходив раз на 2 тижні 1912–15 (47 номерів) у Катеринославі (нині Дніпропетровськ) рос. та укр. мовами. Висвітлював питання літ.-театр. життя, естради, цирку, кіно. Публікував інформ.-рекламні...
Г. Д. Зленко
– щоденна суспільно-економічна, політична і театральна газета. Виходила 1902–04 в Одесі. Видавець – А. Федорів, ред. – Н. Вучетич. Осн. рубрики: «Фейлетони», «Видовища», «Театр і музика»,...
В. В. Голота
– спеціальний навчальний заклад. Засн. 1920 у Харкові як Наук.-експерим. інститут театр. відділу Головполітосвіти, згодом реорганіз. у Театр. технікум. Мала 2 курси навчання: шестимісячний,...
Т. Б. Бахмет
– культурно-освітня установа. 1910 за проектом арх. Г. Артинова у Вінниці збуд. приміщення театру, на сцені якого виступали мандрівні трупи. 1920–23 діяв стаціонар. Укр. драм. театр ім. І. Франка...
С. В. Фицайло
– див. «Золотий ключик» Вінницький обласний театр ляльок.
– культурно-освітня установа. Засн. 1933 на базі 3-ї пересувної опери (див. Пересувні опери). Худож. кер. С. Бутовський. У театрі працювали диригенти М. Радзієвський, П. Яновський, реж. В. Манзій, Я....
С. В. Фицайло
– культурно-освітня установа. Засн. 1931 у Харкові на базі напівпрофес. та аматор. труп для обслуговування вірмен. населення Харківщини й Донбасу. В організації театру брали участь Ю. Смолич,...
Т. Б. Бахмет
– культурно-освітня установа. Засн. 1975 в Луцьку з ініціативи Д. Поштарука (його дир. і худож. кер.). Відкрився 1976 виставою «Військова таємниця» за А. Гайдаром. У різний час у театрі працювали...
Н. М. Беженар
– культурно-освітня установа. Засн. 1939 у Луцьку як Волин. обл. укр. муз.-драм. театр. Відкрився 1940 виставою «Платон Кречет» О. Корнійчука. У трупу ввійшли випускники курсу І. Чабаненка Київ....
А. М. Глива
– культурно-освітня установа. Засн. 1928 у Луцьку з ініціативи М. Певного. Відкрився виставою «Гетьман Дорошенко» Л. Старицької-Черняхівської. Діяльність театру підтримувало Волин. укр....
Л. М. Михайловський
– культурно-освітня установа. Створ. 1990 з ініціативи Я. Федоришина (гол. реж.) та групи молодих акторів з різних театрів України. У репертуарі театру – вистави «Джерело святих» Дж. Сінґа,...
Г. П. Канарська
(ВТТ) – добровільна громадська творча організація театральних діячів Росії. Засн. 1883 у С.-Петербурзі як «Товариство для допомоги сценічним діячам, які зазнали нужди». Від 1894 – Рос. театр....
І. Д. Безгін
(ВУТЕКОМ) – центральний орган, що координував театральну справу в Україні і сприяв організації та розвитку театральної самодіяльності. Створ. 1919 при Всеукр. відділі мистецтв Наркомосу...
М. Г. Лабінський
– театр-кабаре у Харкові. Функціонував у 1909 – березні 1911 спочатку як літ. клуб, згодом відбулося зміщення у бік театру-кабаре, ідея створення якого належала місц. журналістам, літераторам,...
А. С. Півненко
– культурно-освітня установа. Заснований 1932 у м. Маріуполь (нині Донецької обл.). У перші роки існування театр ставив переважно класику і п’єси радянських та зарубіжних драматургів...
А. Д. Проценко
– див. Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва.
– культурно-освітня установа. Засн. 1935 як Театр рос. драми ім. М. Хатаєвича, від 1937 – Рос. драм. театр ім. Т. Шевченка. 1949 частину трупи переведено до м. Кривий Ріг (Дніпроп. обл.), решту – до...
І. І. Федорова