ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine


Всесвіт

У тематичному розділі така кількість статей: 30


Астероїди 

(від грец. ἀστεροειδής – зоряний, зореподібний) – небесні тіла, що рухаються навколо Сонця еліптичними орбітами й відрізняються від 9-ти великих планет малими розмірами (діаметр до 1000 км)....

В. Г. Кручиненко


Венера 

– дpуга за відстанню від Сонця планета Сонячної системи. Названа на честь давньоpим. богині кpаси й кохання. Астpоном. знак планети – ♀. В. можна спостеpігати відpазу після заходу Сонця на Зх....

І. Б. Вавилова


Галлея комета 

– мале тіло Сонячної системи; перша комета, для якої обчислено орбіту, періодичність появи поблизу Сонця, а також досліджено ядро. Обчислення орбіти здійснив Е. Галлей, опублікувавши їх 1705 у...

А. О. Корсунь


Геліоцентрична система світу 

– вчення, за яким центральним тілом нашої планетної системи є Сонце, а Земля та інші планети цієї системи, рухаючись навколо Сонця, обертаються і навколо своїх осей. Уявлення про рух Землі у...

І. А. Климишин


Геоцентрична система світу 

– уявлення, за яким Земля перебуває нерухомо у центрі Всесвіту, а Сонце, Місяць і планети рухаються навколо неї (інша назва – антична система світу). Окремі варіанти Г. с. с. розробили...

І. А. Климишин


Гравітація 

(від лат. gravitas – вага, тяжіння) – універсальна взаємодія між усіма видами матерії, взаємне притягання тіл у Всесвіті. Ін. назва – Всесвітнє тяжіння. Залежно від величини сили і швидкості...

А. П. Кудін


Доба 

– проміжок часу, протягом якого Земля робить один оберт навколо своєї осі; день і ніч. Залежно від того, яку точку (чи об’єкт) на небі взято за поч. відліку, відрізняють зоряну і сонячну Д....

Я. С. Яцків


Збурення руху небесних тіл 

– відхилення руху небесного тіла від руху за законами Кеплера під дією сил з боку інших тіл, не враховуючи центрального тіла. Причинами З. р. н. т. можуть бути гравітац. впливи ін. небесних...

А. О. Корсунь


Земля 

– третя від Сонця планета Сонячної системи. Астрон. знак ⊕ або ♁. Це поки що єдина планета Сонячної та ін. планетних систем, на якій відоме життя. За сучас. космогоніч. уявленнями З....

Я. С. Яцків


Зорі 

– самосвітні космічні об’єкти, у надрах яких ефективно відбуваються чи відбувалися термоядерні реакції перетворення водню на гелій або гелію на вуглець за високих температур у внутрішніх...

Г. У. Ковальчук


Комети 

(грец. χομήτης, букв. – волохатий, від χόμη – волосся) належать до малих тіл Сонячної системи. На відміну від астероїдів і величезної кількості метеоритних тіл, що заповнюють міжпланетний...

К. І. Чурюмов


Космос 

Поняття «К.» (від грец. – устрій, порядок, світ) має декілька значень: весь фізичний Все­світ, коли його розглядають як єдине ціле; простір поза межами Землі та її атмосфери (космічний...

О. К. Черемних, Я. С. Яцків


Магнітна буря 

– збурення геомагнітного поля тривалістю від декількох годин до декількох діб, яке виникає внаслідок взаємодії магнітосфери Землі зі збуреними потоками сонячного вітру. Необхід. умовою...

В. Г. Бахмутов


Магнітосфера землі 

– зовнішня, найбільш мінлива оболонка Землі (див. також Магнітосфера планети). Вона є результатом взаємодії гол. магнітного поля Землі, джерелом якого є струми у ядрі Землі, зі змін. соняч....

В. Г. Бахмутов


Магнітосфера планети 

– частина простору навколо планети (див. також Магнітосфера Землі). У ній переважає магнітне поле планети або поле, яке виникає навколо планети внаслідок взаємодії з соняч. вітром –...

Я. С. Яцків


Мала і Велика Ведмедиці 

– сузір’я північної півкулі неба. Пл. Малої Ведмедиці (М. В.; лат. Ursa Minor, UMi) складає на небес. сфері 256 квадрат. градусів. У цьому сузір’ї – 29 видимих неозброєним оком зір. Окрасою і...

Г. У. Ковальчук


Малі тіла сонячної системи 

Тривалий час ними вважали ас­­трономічні об’єкти із прямим обертанням по орбіті навколо Сонця, що не є ні великими планетами, ні кометами, а терміни «астероїди» і «малі планети» були...

А. П. Відьмаченко


Марс 

– четверта за віддаленістю від Сонця планета Сонячної системи. Названа на честь давньорим. бога вій­ни Марса. Планета обер­­тається навколо Сонця по орбіті з великою піввіссю 1,524 астроном....

А. П. Відьмаченко


Маса 

– фундаментальна фізична величина, що визначає інерційні та гравітаційні властивості тіл – від макроскопічних об’єктів до атомів і елементарних частинок – у нерелятивістському...

В. А. Одарич


Меркурій 

– найближча до Сонця планета Сонячної системи. Небесно-мех. характеристики М.: велика піввісь 0,466 астроном. одиниць, ексцентриситет 0,20563, сидерич. період 87,96934 земних діб, синодич. період 115,9...

А. П. Відьмаченко


Метеор 

(від грец. μετέωροζ – той, що перебуває зверху, у повітрі) – явище короткочасного спалаху, що виникає в атмосфері, коли до неї з міжпланетного простору потрапляє тверда частинка, зазвичай,...

І. П. Крячко


Метеорити 

(від грец. μετέωροζ – той, що перебуває зверху, у повітрі) – тверді космічні тіла, що впали на поверхню великих і малих космічних об’єктів. Часто використовують назви: аероліти, ураноліти,...

Г. У. Ковальчук


Метеороїд 

За визначенням Міжнар. астроном. союзу, М. (від грец. μετέωροζ – той, що перебуває зверху, у повітрі) – твердий об’єкт, що рухається в міжпланет. просторі, розміром значно менший за астероїд,...

Г. У. Ковальчук


Міжпланетне середовище 

– простір у Сонячній системі між планетами, заповнений розрідженою газовою матерією, дрібними твердими частинками, різного походження полями та випромінюванням. Лише кілька атомів...

А. П. Відьмаченко


Місяць 

– природний супутник Землі. Див. також Місяць (проміжок часу) і Місячний рік. Обертання М. відносно центра мас системи Земля–М. описують 3-ма емпірич. законами, що були сформульовані 1721...

А. П. Відьмаченко


Наднові зорі 

Наднова або Супернова (SN та SNe) – потужний зоряний вибух, що проявляє себе збільшенням світності майже у всіх спектральних діапазонах. Під час вибуху зоря різко збільшує свою яскравість на...

Я. В. Павленко


Нептун 

– восьма за віддаленістю від Сонця планета Сонячної системи. Названа на честь давньорим. бога морів Нептуна. Належить до типу планет-гігантів і підкласу «крижаних гігантів». Їхньою...

А. П. Відьмаченко


Нові зорі 

Явище «нова зоря» – відносно коротка в часі астроном. подія, що зумовлює раптову появу яс­кравої, очевидно «нової» зорі, що повільно, згасає протягом кількох тижнів або місяців. Нині...

Я. В. Павленко


Орбіта 

– траєкторія руху природного чи штучного небесного тіла в космічному просторі (див. Космос, Небесна механіка). Для матем. описування О. необхідно побудувати раціонально обрану систему...

Є. П. Федоров, Я. С. Яцків


Орбітальна станція 

– космічний літальний апарат, призначений для довготривалого функціонування на орбіті Землі або іншої планети чи її супутника, зокрема Місяця (див. також Космічний комплекс). За допомогою...

Я. С. Яцків