Військо і зброя
Нині в тематичному розділі «Військо і зброя» така кількість статей:
292
(від франц. аvant-garde, букв. – передова охорона) – елемент похідної охорони (зазвичай від дивізії – полк, від полку – батальйон) сухопутних військ, які здійснюють марш. А. виділяють, коли...
В. В. Стрижевський(франц. aviation, від лат. avis – птах) – 1) узагальнена назва літальних апаратів, важчих за повітря, призначених для польотів у навколоземному повітряному просторі; 2) сукупність структур і...
Є. М. Карпов, М. С. Кулик– сукупність частин та з’єднань, що мають на озброєнні літальні апарати, а також закладів і штабів, що відають їхнім застосуванням. Перший в історії пілотований усталений політ аероплана...
В. В. Бендик– складова частина єдиної транспортної системи та народно-господарського комплексу України. Роль А. ц. в заг. транспорт. комплексі визначається її можливістю забезпечити значно більшу...
М. Ф. Давиденко, М. Г. Костюх, А. В. Скрипець– окупація території України військами кайзерівської Німеччини та Австро-Угорської монархії протягом березня – листопада 1918. Була вирішал. чинником внутр.-політ. і зовн.-політ. ситуації в...
О. І. Лупандін(АКВС) – процес створення і використання в роботі штабів та інших органів військового керування електронно-обчислювальної техніки й різноманітних поєднаних з нею технічних засобів...
М. С. Заборовський– військові автомобілі всіх видів, гусеничні і колісні тягачі, транспортери-тягачі, трактори, причепи, напівпричепи, рухомі засоби ремонту й евакуації, що забезпечують повсякденну...
О. І. Ландар– технічна служба Збройних Сил України, призначена для автотехнічного забезпечення військ і підтримання в постійній бойовій готовності автомобільної військової техніки. Створ. 1949, до 1975...
О. І. Ландар– спеціальні війська, які складаються з автомобільних частин і підрозділів, що організаційно входять до складу з’єднань, об’єднань і тилу Збройних Сил. Призначені для доставки матеріал....
О. І. Ландар– 1) пряме або непряме застосування сили, здебільшого збройної, однією державою проти політичної незалежності або територіальної цілісності іншої (або співучасть у такому застосуванні); 2)...
О. Т. Чередниченко(від лат. adjutans – помічник) – військова посада у збройних силах багатьох держав; особа, яка її обіймає. У ЗС України посаду А. займають офіцери, прапорщики чи мічмани при керівниках військ....
М. Г. Гончарук(голланд. – admiral, від араб. амір аль бахр – володар на морі) – вище військове звання у військово-морських силах багатьох держав. Чин А. у Європі запроваджено у 12 ст., а у Рос. імперії – 1706...
М. Г. Гончарук– 1) колишня назва підприємства, розташованого на березі моря, річки, водойми і призначеного для будівництва, спущення на воду, оснащення, озброєння, ремонту і тривалого зберігання...
О. В. Савченко– високомобільний рід сухопутних військ. До них належать спеціально сформовані з’єднання, частини та підрозділи зі складу сухопутних військ і армійської авіації, підготовлені для...
В. М. Липовченко, Д. В. Чередниченко– військово-морське оперативне об’єднання. Створ. більшовиками у квітні 1918 для боротьби з нім. армією та білогвардійцями в акваторії Азов. м. з гол. базою у м. Єйськ. 1918 у зв’язку із...
М. І. Рибак– військова операція Польської держави, що полягала у примусовому виселенні українців з історично українських земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини і Підляшшя, які після 2-ї світової...
С. Заброварний– форма відбування військової повинності замість строкової служби у ЗС країни. Є в більшості країн світу, де існує заг. військ. повинність. 8 березня 1989 Комісія міжнар. права ООН ухвалила...
В. Ф. Баранівський– американська релігійна, благодійницька організація, що діяла в Україні під час голоду 1921–23. Першою серед іноз. організацій надала допомогу голодуючим. Розгорнула діяльність від...
О. М. Мовчан(франц. arrière-garde – тилова охорона) – сили прикриття, що виділяються зі з’єднань (частин) сухопутних військ під час відступу та при переміщенні чи маневруванні. Осн. завдання А. у разі...
В. В. Стрижевський(від лат. armo – озброюю) – сукупність усіх сухопутних, морських і повітряних збройних сил країни; частина збройних сил держави, що перебуває на фронті (діюча А.); військове з’єднання з...
– польське військове об’єднання, сформоване 1917–19. Названа за прізвищем командуючого генерала Ю. Галлера. Комплектувалася з поляків у країнах Антанти і США та військовополонених армій...
Р. Г. Симоненко(Armia Krajowa, букв. – Вітчизняна армія) – польська підпільна військова організація. Створ. у листопаді 1939 на окупованій фашист. Німеччиною та СРСР тер. Польщі. На зх.-укр. землях частини А. К. (бл....
О. О. Федірко(Armia Ludowa – Народна армія) – польська військова організація. Створ. Польс. робітн. партією (ПРП). Діяла на тер. Польщі в 1944–45. Сформована за рішенням Крайової Ради Народової (КРН) 1 січня 1944 на...
О. В. Буцько– армія, яку сформував В. Андерс у вересні 1941 у Поволжі на основі угод, укладених 30 липня і 14 серпня 1941 між польським емігрантським урядом В. Сікорського у Лондоні і радянським урядом....
І. Т. Лісевич– збройні сили України періоду боротьби за відновлення національної державності 1917– 21. Підвалини Армії УНР були закладені 1917 після краху рос. царизму за умов бурхл. зростання нац.-визв....
В. Є. Голубко(франц. arsenal, італ. arsenale, від араб. «дар ас-сін’а» – майстерня зброї) – військова установа для виготовлення, приймання, ремонту, складання, обліку, зберігання й видачі військам зброї та...
В. В. Корнієнко(від франц. artillerie) – рід військ; вид зброї; наука про артилерійське озброєння, його створення, дослідження та випробування. А. як рід сухопут. війська являє собою з’єднання, частини та...
Г. О. Бойко– зброя масового ураження, що ґрунтується на використанні внутрішньоядерної енергії. А. з. створ. у результаті досягнень ядер. фізики, що дало змогу наприкінці 30-х рр. 20 ст. дійти висновку...
Р. І. Пилявець– вигідно розташований з воєнного погляду, спеціально обладнаний район (ділянка території), де розміщено контингент збройних сил, військову техніку та необхідні запаси боєприпасів,...
І. Є. Вернер– див. Біологічна зброя.