Нині в тематичному розділі така кількість статей: 194
Сортування: За популярністю
Пунктуаційні (розділові) знаки
умовно прийняті неалфавітні графічні знаки, що використовують згідно із синтаксичними, смисловими, інтонаційними та іншими особливостями мовлення як засіб: членування речення або синтаксичного утворення, що виходить за його межі й структурується за його безпосередньої участі, на вужчі семантико-синтаксичні одиниці; виділення або відокремлення цих...
М. І. СтепаненкоУкраїнська мова
національна мова українців. Державна мова України й рідна мова українців за її межами (в РФ, Білорусі, Польщі, Молдові, Казахстані, Узбекистані, Словаччині, Румунії, Італії, Португалії, Великій Британії, Канаді, США, Арґентині, Бразилії, Австралії та ін. країнах). Належить до 20-ти найпоширеніших мов світу – нею розмовляють бл. 45 млн людей. За...
Г. П. ПівторакРідна мова
мова, засвоєна в ранньому дитинстві без спеціального навчання, якою людина мислить і розмовляє без додаткового самоконтролю, за допомогою якої повною мірою висловлює думки й почуття, яка пов’язує людину з попередніми поколіннями, через яку доросла людина усвідомлює свій зв’язок та належність до національної культури. Поняття «рідна мова» – одне з...
Л. В. КравецьЗаборона української мови
системні адміністративні утиски, спрямовані на обмеження чи повну заборону функціонування української мови. В історії відомі приклади, коли панівна нація забороняла автохтонному населенню певного регіону, краю або й країни, що втратила державність, вживання рідної мови. Однак небагато в історії цивілізації випадків, коли заборона функціонування...
С. І. Очеретянко, Л. В. РябецьНауковий стиль
функціональний різновид літературної мови, що забезпечує пізнавально-інформативні потреби суспільства у сфері науки, освіти та виробництва. Науковий стиль послуговуються в різних галузях науки, техніки, технологій та освітньої діяльності. Спільним для всіх уживань стилю є абстрактність, узагальненість, підкреслена логічність, предметність,...
Л. В. Кравець, Л. І. МацькоҐ
п’ята літера української абетки. Є лише в українській мові. Назва літери «ґе» вживається як іменник середнього роду. Буває велике і мале, має рукописну й друковану форми. Вперше як самостійну літеру абетки її увів у 1619 р. М. Смотрицький у праці «Грамматікн Славє́нскиѧ пра́вилноє Сѵ́нтаґма», запозичивши форму накреслення у курсивного різновиду...
М. Г. ЖелезнякКирилиця
одна з найдавніших систем слов’янського письма (азбук), як і глаголиця. Названа на честь творця слов’янської писемності просвітителя Кирила. Більшість сучасних фахівців вважає, що Кирило бл. 863 року скомпонував глаголицю, яку в давнину іменували куриловицею (кириловицею). Проте, оскільки глаголицю було забуто, старовинну назву перенесено на іншу...
В. В. НімчукПубліцистичний стиль
функціональний різновид літературної мови, призначений передавати, поширювати суспільно-політичну, наукову, культурно-освітню, морально-етичну інформацію та формувати громадську думку. П. с. сучасної української мови — це синтезований функціональний різновид літературної мови, що має широку сферу вживання, розвинену систему жанрів та мовний...
Л. В. КравецьОфіційно-діловий стиль
функціональний різновид літературної мови, що задовольняє потреби суспільства в офіційній сфері спілкування (в документальному оформленні різних актів державного, громадського, політичного, економічного життя, ділових стосунків між державами, організаціями тощо). О.-д. с. – мова держ. законів, указів, статутів, постанов, наказів, резолюцій,...
Л. В. Кравець, Л. І. МацькоБойківський говір
говір карпатської групи південно-західного наріччя української мови. Найархаїчніший говір української мови, в якому збереглася низка прикмет руської (давньоукраїнської) і праслов’янської мов. Ареал Б. г. охоплює середні Карпати (центральна, верховинна Бойківщина) та суміжні території по обох боках Карпат (Івано-Фр., Закарп., Львів. обл.). Межує з...
Я. К. Радевич-ВинницькийКримськотатарська література
. Література кримських татар зародилася у 13–15 століттях у рамках загальної для тюркських народів древньої літератури. Із прийняттям ними ісламу виникла палацова поезія (відома також як література дивана, тобто світська), орієнтована на традиції арабської і перської літератури. Вона вирізнялася пишномовністю, численними ремінісценціями з Корану,...
Ю. У. КандимовДіалект
(від грец. διάλεκτος – розмова, говір, наріччя) – різновид певної мови, що разом із літературним становить національну мову; засіб спілкування між представниками однієї територіальної чи соціальної групи. Відповідно розрізняють територіальні і соціальні Д. Перші характеризуються наявністю власних фонетичних, граматчних, словотвірних, семантичних...
М. Г. Железняк, Л. Т. МасенкоДіалекти української мови
одна з форм побутування української мови, що існує поряд з літературною мовою, соціолектами (арґо, жарґонами, сленґами). Сукупність діалектів складає українську діалектну мову. Діалекти виявляють близькість між собою в одних ланках структури і відмінності – в інших. Діалектна мова становить таку цілісність, що варіюється у просторі. Цю...
П. Ю. ГриценкоМетафора
(від грец. μεταφορά – перенесення) – мовне і мисленнєве явище, що полягає в перенесенні властивостей одного предмета (явища, дії) та його мовного знака на інший предмет (явище, дію) за принципом аналогії або контрасту. М. почали досліджувати ще в античні часи. Напр., Платон у багатьох своїх трактатах критично висловлювався про використання М. як...
Л. В. КравецьЛітературна мова
наддіалектний, унормований різновид національної мови, що є основним засобом спілкування в більшості соціальних сфер. У такому ж значенні використовують поняття «загальнонародна мова». В англійській мові на позначення цього різновиду національної мови застосовують термін «мовний стандарт», або «стандартна мова» (standard language, standard...
Л. Т. МасенкоЛексикографія
(від лексика і …графія) – розділ мовознавства, що займається створенням словників та опрацюванням їхніх теоретичних засад. Відповідно до цього лексикографія буває практична і теоретична. Інша назва – словникарство. Тісно пов’язана з лексикологією. Виникла у зв’язку з потребами пояснення незрозумілих слів, яке спочатку здійснювали у вигляді глос –...
О. О. ТараненкоНаціональна мова
мова певної історично сформованої етнічної спільноти, що є одним із засобів її самоідентифікації та культурної тяглості. Наприклад, українська – Н. м. українців, грузинська мова – грузинів, німецька мова – німців. У межах такої концепції національний характер мови не залежить від наявності у відповідної спільноти власної державності чи...
М. Г. Железняк, О. С. ІщенкоЕвфемізм
(грец. εὐϕημισμός – пом’якшений вислів) – слово або вислів, що вживають для непрямого, прихованого, пом’якшеного чи ввічливого позначення певних предметів, явищ, дій замість їх прямої назви, вже наявної при перейменуванні або логічно найбільш умотивованої при первинному найменуванні. Джерела Е. – у явищах табу, прагненні уникати прямої назви...
О. О. ТараненкоЙ
чотирнадцята літера української абетки. Є в інших алфавітах, створених на кириличній графічній основі. Назва літери «йот» вживається як іменник чоловічого роду. Буває велика і мала, має рукописну й друковану форми. Походить від кириличної літери «И» («ижє»), створеної на основі греко-візантійської («ета») й доповненої діакритичним знаком ˘. У...
М. Г. ЖелезнякПодільський говір
один зі старожитніх говорів подільсько-волинської групи діалектів південно-західного наріччя; найбільш східний з-поміж усіх південно-західних діалектів української мови. Подільський діалектний ареал сформувався на території Теребовлянської землі, пізніше це була територія Подільського та Брацлавського воєводств із центром у Брацлаві (16—17 ст.)....
І. В. Гороф’янюкОномастика
(від грец. όνоμαστική – мистецтво давати імена) – розділ мовознавства, що вивчає власні назви з погляду походження, будови, розвитку, функціонування, правопису тощо. В українській мові термін «ономастика» має відповідник – назвознавство. Тісно пов’язана з іншими галузями мовознавства – лексикологією (власні назви – складники лексичної системи...
С. О. ВербичАнглійська мова
мова, що належить до західної гілки германських мов індоєвропейської мовної сім’ї. Англійська мова – найрозповсюдженіша (після китайської) мова у світі. Одна з офіційних та робочих мов ООН. Вона є рідною для більш як 400 млн мешканців Великої Британії, Ірландії, США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Південно-Африканської Республіки та інших...
І. В. КорунецьЛексикологія
(від лексика і …логія) – розділ мовознавства, що вивчає слово як основну одиницю мови і словниковий склад мови – лексику. Лексикологічні дослідження провадять в аспекті теорії слова, у семантичному, стилістичному, функціональному, історичному, етимологічному, соціолінгвістичному та ін. планах. Залежно від синхронного або діахронного характеру...
О. О. ТараненкоЛексика
(від грец. λεζιχός – словесний, словниковий) – сукупність слів, словниковий склад мови в цілому або її діалекту, а також певної сфери спілкування, стилю мови (побутова, розмовна, професійна, ділова, жарґонна тощо), творів письменника або окремого твору. Є об’єктом вивчення лексикології. Основним засобом збирання, опису й систематизації Л. є мовні...
О. О. ТараненкоВ
третя літера української абетки. Є в інших абетках, створених на основі слов’яно-кириличного графіки. Назва літери «ве» вживається як іменник середнього роду. За формою накреслення це видозмінений варіант літери «В» («віди») старослов’янської кириличною азбуки, що походить від грецької β («бета»). У староукраїнській графіці у зв’язку з наявністю...
М. Г. ЖелезнякЕ
сьома літера української абетки. Є в інших алфавітах, створених на кириличній і латинській графічних основах. Назва літери «е» вживається як іменник середнього роду. Буває велика і мала, має рукописну й друковану форми. Походить від кириличної літери «Е» («ѥстъ»), утворена на основі греко-візантійського ε («епсилона»). У давньоруській писемності...
М. Г. ЖелезнякГраматика
(грец. γραμματικὴ, від γράμμα – літера, написання) – будова мови з властивими їй морфологічними одиницями, категоріями і формами, синтаксичними одиницями і категоріями, словотвірними одиницями та способами словотворення; галузь мовознавства, що вивчає граматичну будову мови. Граматика як будова мови являє собою сукупність підсистем, якими є...
І. Р. ВихованецьМовне законодавство
сукупність законодавчих і нормативно-правових актів, що регулюють використання мов у державі та світі. Належить до сфери мовної політики. Кожна країна сформувала свій підхід до М. з. відповідно до власних національно-культурного, історичного, політичного, соціонально-економічного досвіду. У країнах світу М. з. визначається переважно конституцією...
Г. І. Панич, О. С. ІщенкоЗакарпатський говір
один з архаїчних говорів карпатської групи діалектів південно-західного наріччя української мови. Інші назви – середньозакарпатський, підкарпатський., південнокарпатський діалект. Поширений у поселеннях долин Південних Карпат, правого берега р. Тиса. Основний масив діалекту в межах Закарпатської обл. на Захід від р. Шопурка та нижньої течії р....
В. В. НімчукЛінгвоцид
(від лат. lingua – мова i cide – вбивство) – цілеспрямоване нищення мови як визначальної ознаки етносу – народності, нації. Інша назва – глотофагія. Відомий ще з античних та середньовічних часів. Мав і має місце фактично в усіх поліетнічних утвореннях, багатонаціональних державах, де стикаються інтереси панівних і поневолених народів. Ліквідація...
Я. К. Радевич-Винницький