Нині в тематичному розділі «Мова І Література» така кількість статей: 168
А
– перша літера української абетки. Є в усіх абетках, створених на латинській і слов’яно-кириличній графічних основах. За формою накреслення – видозмінена кирилична літера, що походить із...
М. Г. ЖелезнякАбетка
(від назви перших укр. літер а, б) – 1) сукупність літер, розташованих у певному усталеному в даній мові порядку, що позначають її звуковий лад на письмі. Синоніми: алфавіт (від назви перших...
М. Г. ЖелезнякАзербайджанська мова
– мова, що належить до огузької групи тюркських мов з помітними ознаками кипчацьких мов. Держ. мова Азербайджану. А. м. розмовляють бл. 17 млн азербайджанців, які проживають у багатьох...
Г. І. ХалимоненкоАлбанська мова
– мова албанців, що становить окрему гілку індоєвропейської сім’ї мов. А. м. – своєрідне продовження давніх індоєвроп. мов Балкан. п-ва (палеобалкан. мов), генетично найближча до...
С. М. ЄрмошкінАлгоритмічна мова
– формальна мова, призначена для записування алгоритмів за заданими правилами конструювання. Хоч для кожної А. м. такі правила досить різноманітні і якісно відмінні, будь-який алгоритм...
О. Л. ПеревозчиковаАнглійська мова
– мова, що належить до західної гілки германських мов індоєвропейської мовної сім’ї. А. м. – найрозповсюдженіша (після китайської) мова у світі. Одна з офіц. та робочих мов ООН. Вона є рідною...
І. В. КорунецьАрабська мова
– одна з семітських мов афразійської мовної родини. Функціонує в двох різновидах: сучасна літературна (є офіц. мовою держ. закладів, шкіл, ЗМІ, науки, худож. літ-ри тощо; спільною...
В. С. РибалкінАсиміляція мовна
– втрата своєї мови особою, етнічною групою чи народом і перехід на мову іншого народу, а також утрата мовою своїх оригінальних рис під впливом мови панівної нації. Розрізняють природну...
О. Д. ПономарівАспис (Асоціація письменників)
– літературне угруповання, що існувало в Києві наприкінці 1923–24. Об’єднувало письменників, які орієнтувалися на професійну майстерність, а не на революційну риторику, – Л....
М. М. СулимаАссирійська мова
(новосирійська мова, застар. – айсорська) – одна з семітських мов. Належить до пн.-центр. або, за ін. поділом, – пн.-зх. групи арамейської підгрупи. Функціонує в іншомов. оточенні в окремих...
В. С. РибалкінАтлас української мови
(АУМ) – зібрання лінгвістичних карт, на яких відбито поширення окремих явищ і діалектів української мови на певній чи всій території її побутування. Виданий у Києві в 3-х томах (т. 1 – 1984, т. 2...
П. Ю. ГриценкоБ
– друга літера української абетки. Є в усіх абетках, створених на основі слов’яно-кириличного графіки. Походить від старослов’янської кириличної літери «Б» (буки), утвореної графічним...
М. Г. ЖелезнякБагатомовність
– користування кількома мовами в межах певного суспільства, зокрема держави. Б. як засіб масового спілкування в межах однієї держави в сучас. світі скоріше є винятком, спричиненим певними...
О. Д. ПономарівБілоруська мова
– мова білорусів, основного населення Республіки Білорусь. Рідною її вважають 6,7 млн осіб (88 % мешканців Білорусі за переписом 1979). Разом із рос. та укр. мовами становить сх. групу слов’ян....
Г. П. ПівторакБойківський говір
– говір карпатської групи південно-західного наріччя української мови. Найархаїчніший говір української мови, в якому збереглася низка прикмет руської (давньоукр.) і праслов’ян. мов....
Я. К. Радевич-ВинницькийБолгарська мова
– мова, що належить до південної групи слов’янських мов. Держ. мова Болгарії. Поширена також в Україні, Молдові, Росії, Казахстані, Румунії, Македонії, Сербії і Чорногорії, Албанії, Чехії,...
І. А. СтояновБуквар
– підручник для початкового навчання читання й письма. Перші друковані книжки, які вважаються Б., з’явилися в 16 ст. До 17 ст. в Україні його називали «азбукою» (за найменуванням перших двох...
М. С. Вашуленко, В. В. НімчукВ
– третя літера української абетки. Є в інших абетках, створених на основі слов’яно-кириличного графіки. Назва літери «ве» вживається як іменник середнього роду. За формою накреслення це...
М. Г. ЖелезнякВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури)
(Вільна академія пролетарської літератури) – письменницька організація. Заснована у Харкові в кінці 1925. До неї увійшли в основному члени літературної групи «Урбіно», яку очолював Микола...
Р. І. ДоценкоВелесова книга
– зібрання текстів, у яких йдеться про слов’янську (в основному праукраїнську) історію та міфологію. Попри те, що лінгвісти і медієвісти довели, що мова та зміст пам’ятки не дозволяють...
В. А. СавченкоВерлібр
(франц. vers libre – вільний вірш) – назва специфічної, структурно наближеної до прози форми віршованого твору (а також його рядка); неримований і нерівнонаголошений твір, вільний від таких...
Е. С. СоловейВірменська мова
– мова, що становить окрему гілку індоєвропейської сім’ї мов. Держ. мова Вірменії, якою розмовляють понад 6 млн вірмен, з них 3,79 млн – у самій республіці, а також у Грузії, Росії, США, Сирії,...
О. І. БожкоВолинський говір
– один із старожитніх говорів волинсько-подільської групи південно-західного наріччя. Охоплює пд. р-ни Волин., Рівнен. і Житомир., а також пн. р-ни Львів., Терноп., Хмельн. і Вінн. областей. На...
Г. В. ВороничГ
– четверта літера української абетки. Є в усіх абетках, створених на основі слов’янсько-кириличній графіки. Назва літери «ге» вживається як іменник середнього роду. Буває велике і мале....
М. Г. ЖелезнякГовірка
– мовно-територіальне утворення, що слугує засобом спілкування мешканцям одного чи кількох сусідніх, зазвичай сільських, населених пунктів. Г. називають «мікромовою», оскільки вона...
М. Г. ЖелезнякГомін
– літературна антологія творчості українських письменників у Польщі. Видана 1964 Укр. суспільно-культур. товариством (Варшава). Містить поет. і проз. твори 40-а авторів. Серед них – поезії О....
С. ЗаброварнийГражданський шрифт
. Почали застосовувати в Росії у книжках світського друку після проведеної 1708–10 реформи замість давньоруського шрифту, заснованого на кирилиці. Ін. назва – «гражданка». Запровадження Г. ш....
Г. П. ПівторакГраматика
(грец. γραμματικὴ, від γράμμα – літера, написання) – будова мови з властивими їй морфологічними одиницями, категоріями і формами, синтаксичними одиницями і категоріями, словотвірними...
І. Р. ВихованецьГрафіка
– сукупність рукописних та друкованих знаків певної писемності (графеми, розділові знаки, шрифтові різновиди); розділ мовознавства, що досліджує співвідношення писемних знаків із...
Г. П. ПівторакГрецька мова
– мова, що утворює окрему групу в складі індоєвропейської сім’ї мов. Держ. мова Греції і (одночасно з турец.) Кіпру. Розповсюдж. на Пд. Балкан. п-ова і прилеглих о-вів Іоній. та Егей. морів...
Н. Ф. Клименко