Нині в тематичному розділі така кількість статей: 746
Сортування: За популярністю
Екологія
(від еко... і …логія) – наука, що вивчає взаємодію рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів і вірусів між собою та з довкіллям. Предметом вивчення є структура і функціонування надорганізмових систем на рівні видів, популяцій, екосистем, біогеоценозів та біосфери. Сучасна Е. досліджує також вплив цивілізаційних процесів на довкілля з метою...
Д. М. ГродзинськийМовознавство
наука про мову, її походження, будову, функціонування та розвиток. Інша назва – лінгвістика (від лат. lingua – мова). Належить до циклу суспільно-гуманітарних наук, проте, зважаючи на роль мови як об’єкта вивчення в житті суспільства, мовознавство пов’язане з іншими суспільними науками (філософія мови, історія мови,...
Є. А. КарпіловськаЕтимологія
(грец. ἔτυμολογία, від ἔτυμον – істина і …логія) – 1) походження та історія слова чи морфеми; 2) розділ мовознавства, що вивчає походження й еволюцію слів та морфем. Словниковий склад мов постійно еволюціонує; поряд із виникненням одних слів та виходом з ужитку інших ті слова, що залишаються в мові, з часом змінюють значення, звучання та внутрішню...
Т. О. ЧернишНаука
Визначення і загальна характеристика (автор: С. Б. Кримський) – соціально значуща сфера людської діяльності, що спрямована на виробництво та систематизацію знань про закономірності всього, що існує, засобами теоретичного обґрунтування та емпіричного випробування і перевірки пізнавальних результатів для розкриття їх обʼєктивного змісту (істинності,...
С. Б. Кримський, І. М. МриглодІсторія
(від грец. ίστορία – розповідь про минулі події, знання, дослідження) – наука, що на підставі матеріальних і писемних пам’яток минулих подій вивчає конкретні вияви історичного процесу, зародження та всебічний розвиток людства. У широкому розумінні цим терміном позначають будь-який процес розвитку в природі (І. Всесвіту, Землі, тваринного і...
А. І. ЖуковськийГуманітарні науки
галузі досліджень, предметом яких є людина як суспільна (культурна, моральна, духовна) істота та все нею створене. Штучні життєві середовища – це не тільки знаряддя праці, житла, речі побутового вжитку, мистецькі витвори, а й уявлення, вірування, ідеї пізнавального змісту, звичаї та способи життя, суспільні й політичні установи. Натомість терміном...
В. С. ЛісовийГерменевтика
Герменевтика (автор В. Лісовий) (від грец. έρμηνεύω – пояснюю) – теорії та філософії, призначені полегшувати розуміння й інтерпретацію текстів та інших виявів людського життя. Слово «герменевтика» споріднене з назвою бога Гермеса (за легендою він передавав і пояснював людям повідомлення богів). Терміни «розуміння» та «інтерпретація» є центральними...
В. С. Лісовий, С. М. КвітКібернетика
(від грец. κυβερνητική – мистецтво керування) – наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання та перетворення інформації у складних керуючих системах. Сформувалася у 2-й пол. 1940-х рр. Становленню К. сприяв розвиток деяких розділів науки і техніки, зокрема математики й автоматики, її зародження тісно пов’язане з появою та стрімким...
І. В. СергієнкоБіологія
(від біо… і …логія) – система наук про живі організми, їхню структурну організацію, функції життєдіяльності, всі прояви життя, зв’язки живих істот між собою і середовищем та їхній еволюційний розвиток. Сучасна біологія складається з кількох десятків наук, які відрізняються об’єктами й методологією досліджень і охоплюють життя в усіх його формах:...
Д. М. ГродзинськийМетодологія
(від метод і …логія) – сукупність підходів, способів, методів, прийомів і процедур, які застосовують у процесі наукового пізнання та практичної діяльності для досягнення наперед визначеної мети; галузь теоретичних знань та уявлень про сутність і форми, закони, порядок та умови застосування цих підходів і методів. У науковому пізнанні визначеною...
П. Ф. ЙолонДемонологія
(від грец. δαιμων – дух, божество і ...логія) – система світоглядних уявлень, згідно з якими світ поділений на сфери впливу надприродних істот, які не досягли статусу богів, а утвердилися у значенні божеств або демонів. Демон – узагальнена назва невизначених сил природи у вигляді духів та людей з надприрод. властивостями. Нар. Д. пронизує всі...
В. Ф. Давидюк...логія
(від грец. λόγος – слово, вчення) – частина складних слів, що означає «наука», «знання», «слово», напр.: археологія, екологія, кліматологія, соціологія, філологія.
Етика
(лат. ethica, від грец. ἦϑος – звичай, вдача, характер) – філософська наука, об’єктом дослідження якої є мораль, моральність; система моральних норм і цінностей, властива певній спільноті, соціальній, професійній або іншій групі людей. Е. як наука зосереджує увагу на проблемах сутності й функціонування моралі, досліджує специфіку морал. норм і...
В. А. Малахов, Г. Б. Марушевський, А. А. Субботін, А. М. Єрмоленко, Д. М. Годлевська, В. П. Шибіко, П. І. Косуха, В. С. ЛісовийКвантова фізика
галузь фізики, яка вивчає явища, пов’язані з поглинанням і випромінюванням енергії дискретними порціями (квантами). Квантові явища виникають тоді, коли дія фізичної системи має порядок або менша за сталу Планка h = 6,626×10−34 Дж·сек. (її також називають квантом дії; увів 1900 німецький фізик М. Планк). Часто використовують редуковану сталу Планка...
О. П. КобушкінАнтропоцентризм
(від антропо… і центр) – концепція, згідно з якою людина є центром і метою всього, що відбувається у світі; напрям філософських та богословських учень, що стверджують винятковість людини як найвищої цінності. А. – різновид телеології, який виступає з позиції наявності у світі об’єктив. цілей і будови світу для людини. Світ створ. «заради тих...
В. Ю. СоколовЕпістемологія
(від грец. έπιστήμη – знання і …логія) – розділ філософії, який з’ясовує, що таке знання, які його різновиди, обсяг та способи здобування. Ін. назва – гносеологія. Е. досліджує джерела знань і способи пізнання; співвідношення між теоретичним та емпіричним у наук. пізнанні; відмінність між природн. і гуманітар. знаннями. Е. пов’язана з метафізикою...
В. С. ЛісовийЄвгеніка
(від грец. εὐ – добре і γένος – рід) – напрям у генетиці, що вивчає спадкове здоров’я людини та шляхи поліпшення її фізичних і інтелектуальних якостей шляхом накопичення корисних ознак і зменшення (усунення) шкідливих. Термін «євгеніка» запропонував 1883 англійський антрополог і психолог Ф. Ґальтон для позначення вчення про поліпшення природи...
М. М. КисельовОрганічна хімія
наука, що вивчає будову, фізичні та хімічні властивості, методи синтезу та реакційну здатність органічних сполук (сполук карбону різних класів як природних, так і синтетичних) і механізми органічних реакцій. Також охоплює карбонгідрогенні (вуглеводневі) сполуки та їхні похідні, де атом карбону може зв’язуватися з будь-яким атомом неметалів (окрім...
М. І. Короткіх, О. П. ШвайкаОстеологія
(від остео... і ...логія) – наука про кістки. Кожна кістка – самостійний орган. Кістка живої людини містить 50 % води, 28,15 % органічних речовин і 21,85 % неорганічних речовин (сполуки кальцію, фосфору, магнію та ін.). Мацерована (знежирена, вибілена, висушена) кістка на 1/3 складається з органічних речовин і на 2/3 – з неорганічних. За умови...
Л. Р. Матешук-ВацебаОнтологія
(грец. όνtοζ – те, що існує, суще і …логія) – філософське вчення про буття як таке. Поняття «онтологія» запропонував у 17 ст. німецький вчений Р. Ґокленіус та остаточно закріпив у метафізиці німецький філософ Х. фон Вольф. Специфічне місце онтології у системі метафізики визначилося значно пізніше, ніж виникла сама проблема буття. Останню чітко...
Ю. А. ІщенкоКримінальне право
галузь права, яка є системою загальнообов’язкових, законодавчо встановлених і забезпечуваних державою правових норм, що визначають, які діяння є кримінальними правопорушеннями (злочинами), та заходи кримінально-правового впливу, що можуть застосовуватися внаслідок їхнього вчинення. Основне джерело кримінального права – Кримінальний кодекс...
В. О. Гацелюк, Т. І. СозанськийКонцепція
(від лат. conceptio – осягати, сприймати) – система поглядів, понять про ті чи інші явища або процеси, спосіб їхнього розуміння, тлумачення; основна ідея будь-якої теорії, головний задум; ідея чи план нового, оригінального розуміння; конструктивний принцип художньої, технічної та інших видів діяльності. Для розкриття змісту К. необхідно...
В. А. РижкоІсторична наука
динамічна система знань про людський досвід. Істор. знання продукують історики шляхом встановлення достовірності, інтерпретації та реконструкції різноманіт. уцілілих і збережених «залишків» (доступ. дослідникові істор. джерел) минулих подій. І. н. розвивається завдяки накопиченню нових істор. знань й історіогр. досвіду, пов’язаного з самопізнанням...
С. П. Стельмах, О. П. Реєнт, С. В. КульчицькийІнформатика
галузь знань, що охоплює широке коло наукових дисциплін, пов’язаних із вивченням інформаційних процесів у природі та техніці; науковий фундамент для створення й застосування комп’ютерних систем та інформаційних технологій. Синонімом «І.» є термін «комп’ютерна наука» («computer science»), більш розповсюджений у країнах англомовного світу. Термін...
С. С. Азаров, А. О. Стогній, О. В. Жданович, І. М. КоваленкоЕтнографія
(від етно… і …графія) – наука, що досліджує культурно-побутові особливості народів, їхнє походження, територіальне розміщення та міжетнічні взаємини. У світі й Україні паралельно використовують термін «етнологія» (насамперед щодо теоретичного аспекту вивчення культури та побуту). У деяких слов’янських мовах вживають кальковані терміни...
В. І. НаулкоМіфологія
(від міф і …логія) – наука про міфи та міфологічну свідомість; сукупність міфів, нагромаджена різними етносами, певною архаїчною культурною традицією. У давніх суспільствах та їхніх сучас. релікт. залишках М. має характер обов’язкового для всіх людей світогляд. нормативу, становить гол. чинник їхньої соц. поведінки. У суспільствах такого типу М. –...
В. Л. СкуратівськийЕстетика
(від грец. αἰσϑητικός – чуттєво сприйманий) – філософська наука, яка вивчає сферу естетичного ставлення людини до світу; теорія прекрасного і мистецтва. Термін «Е.» запровадив у 18 ст. нім. філософ О. Баумґартен як назву для дисципліни, мета якої дослідити досконалість почуттєвого пізнання та осягнути мистецтво прекрасно мислити. Спочатку...
І. А. БондаревськаІдеологія
(від ідея і …логія) – сукупність уявлень, переконань та ідей, зосереджених на стосунках людей у суспільствах та призначених виправдовувати чи змінювати ці взаємини, об’єднуючи людей для колективних дій. Термін «І.» увів 1796 франц. філософ Д. де Трасі, назвавши ним «науку про ідеї», завдання якої вбачав у з’ясуванні джерел ідей, завдяки чому можна...
В. С. ЛісовийМатематика
наука, що вивчає структури, порядки та співвідношення, що випливають з практики дослідження кількісних відношень і просторових форм реального світу. Вона оперує логіч. висновками та кількіс. обчисленнями, її розвиток містить зростаючий ступінь ідеалізації та абстрагування. Історію становлення та розвитку М. можна розділити на 4 періоди. У 1-й...
І. В. Скрипник, В. І. ГорбачукЕкономіка знань
економіка, за якої рушійною силою прогресу є знання, зосереджені в людському капіталі. В Е. з. людину розглядають не лише як чинник виробництва (праця), а і як його результат. Процес розвитку такої економіки полягає в нарощуванні запасу здібностей і набору потреб людини. Термін «економіка знань», або «економіка, заснована на знаннях» набув...
Л. І. Федулова