Політика

Нині в тематичному розділі така кількість статей: 353

Сортування: популярністю

Антисемітизм

(від анти… і семіти – мешканці Західної Азії, грец. Σημ, від давньоєвр. «Шем» – Сім – ім’я одного з синів Ноя) – форма національної та релігійної нетерпимості у ставленні до євреїв; залежно від соціально-економічних, релігійних та політичних обставин варіюється від побутової антипатії до крайньої ненависті до них. Античні часиКорені А. криються в...

П. В. Голобуцький

Неонацизм

загальна назва політичних праворадикальних рухів та екстремістських груп, що виникли після 2-ї світової війни, основою ідеології яких є націонал-соціалізм (нацизм). Незважаючи на те, що в більшості країн світу заборонено популяризувати пронацистські, расистські, антисемітські, гомофобські погляди та відповідну символіку, тією чи іншою мірою та...

Р. В. Пилипчук

Державні свята

святкові дні, встановлені законодавством України та закріплені в Кодексі законів про працю України (ст. 73), пов’язані з видатними історичними, релігійними та традиційними датами. Вони мають загальнодержавне значення й відзначаються на рівні всієї країни як важливі для національної культури, історичної пам’яті та суспільно-політичного життя....

Р. В. Пилипчук

Директорія Української Народної Республіки

. Спочатку Директорія була тимчасовим революційним органом, який створили у ніч з 13 на 14 листопада 1918 року на засіданні президії Українського національного союзу для керівництва повстанням проти режиму гетьмана П. Скоропадського, а після перемоги антигетьманського повстання стала верховним державним органом Української Народної Республіки...

О. Й. Щусь

Акт злуки УНР і ЗУНР

політико-правове об’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в одну Українську державу, урочисто проголошене Директорією Української Народної Республіки 22 січня 1919 на Софійському майдані Києва. Визначний етап національно-визвольного руху на східно- і західноукраїнських землях, якому передували важливі...

В. П. Капелюшний

Загальна декларація прав людини 1948

перший міжнародно-правовий документ, що проголосив основні права і свободи людини. Прийнята 10 грудня 1948 ГА ООН (8 держав, зокрема СРСР і УРСР, утрималися при голосуванні). Одностайна позиція соціалістичних держав при голосуванні пояснювалася тим, що їхні пропозиції щодо вміщення у текст Декларації прав націй на самовизначення, захисту...

А. Ю. Мартинов

Масонство

(від англ. mason – каменяр, муляр) – космополітичний релігійно-етичний рух, учасники якого визнають «Великого будівничого світу» творцем всього ладу в природі й називають себе будівничими його храму. Інша назва – франкмасонство (франц. franc­­maçonnerie – вільномулярство). У своїх писаннях масони закликають до морального вдосконалення людей і...

В. А. Савченко, О. П. Оглоблин, Б.-Ю. М. Кравців

Адміністративно-територіальний поділ України

внутрішній поділ території держави на адміністративно-територіальні одиниці з метою раціональної організації державного та громадського управління регіонами, народним господарством, загалом політичним і культурним життям. Територіальний поділ України відповідно до Конституції ґрунтується на принципах цілісності та єдності державної території,...

Ф. Г. Бурчак, І. Б. Усенко

Версальський мирний договір

міжнародна угода, яка офіційно завершила Першу світову війну. Укладений 28 червня 1919 у Версальському палаці побл. Парижа між Антантою і країнами, що приєдналися до неї, з одного боку, і Німеччиною – з іншого. Умови договору були вироблені Паризькою мирною конференцією, яка працювала (з перервами) від 18 січня 1919 до 21 січня 1920. У дебатах...

В. П. Капелюшний

Гарантії прав і свобод людини та громадянина

один із невід’ємних елементів правового статусу людини та громадянина; система умов, засобів, принципів і норм, що забезпечують здійснення, охорону й захист прав і свобод людини та громадянина; необхідна передумова виконання суб’єктами правовідносин обов’язків, покладених на них для реалізації зазначених прав і свобод. Г. п. і с. л. та г. є одним...

С. В. Лінецький

Брестський (Берестейський) мирний договір

перший мирний договір у світовій війні 1914–18; укладений 9 лютого 1918 у Брест-Литовську між УНР та Почвірним союзом (ПС; Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина). Ініціатива у мирних переговорах належала радянській Росії. У листопаді 1917 Раднарком звернувся з відповідною пропозицією у Берлін. 2(15) грудня обидві сторони уклали...

С. В. Кульчицький

Визвольні змагання 1917-21

період в історії України, що характеризується значною політичною, військовою та дипломатичною діяльністю українських національних сил, спрямованою на відродження самостійної держави на всіх українських етнічних землях. Спочатку ця боротьба проходила на центральних українських територіях, що до 1917 входили до складу Російської імперії, згодом вона...

А. І. Жуковський

Воєнний комунізм

термін, яким характеризують здійснювані більшовиками від кінця 1917 до весни 1921 року соціально-економічні перетворення на підконтрольній їм території колишньої Російської імперії. Поняття «воєнний комунізм» вперше з’явилося у березні 1921 року, коли Ленін заявив, що тогочасний «непідготовлений» комунізм викликаний зумовленою війною господарською...

С. В. Кульчицький

Перебудова в СРСР 1985—91

політичні й економічні реформи, здійснені після приходу до влади у березні 1985 М. Горбачова. Метою реформ було подолання кризи, викликаної істотною неефективністю тоталітарної політичної системи і відповідної їй директивної економіки в умовах постіндустріального суспільства. Реформаторська частина компартійно-радянської еліти сподівалася шляхом...

С. В. Кульчицький

Нація

(лат. natio – плем’я, народ) – спільність людей, об’єднаних, незалежно від їхнього етнічного походження, політичними інтересами, усвідомленням своєї спільності на певній території (землі) з певною державною організацією (суверенітетом), єдиним громадянством, юридичними правами та обов’язками. Цій спільноті характерна низка специфічних, притаманних...

І. О. Кресіна, В. А. Явір

Маастрихтський договір 1992

угода про утворення Європей­ського Союзу. Підписаний 7 лютого 1992 у м. Маастрихт (Нідерланди), набув чинності 1 листопада 1993 (після ратифікації 12-ма країнами-чл.). Розроблений за підсумками окремих консультацій щодо політичного і валютного союзів, зокрема зустрічі глав держав Європейського економічного співтовариства 9–10 грудня 1991 у м....

А. Ю. Мартинов

Європейський союз

міжнародне політично-економічне об’єднання європейських держав. Сформувався на основі Європейського економічного співтовариства, Європейського об’єднання вугілля і сталі (ECSC) та Європейського товариства з атомної енергії (Euratom). Правовою основою для такого об’єднання став Договір про Європейський Союз, підписаний 1992 дванадцятьма...

А. Ю. Мартинов

Неформальні організації

термін з часів перебудови в СРСР 1985–91. Радянські конституції проголошували право громадян на заснування об’єднань, союзів і спілок, проте такі організації створювали з дозволу парткомів і органів державної безпеки. У серед. 1980-х рр. в УРСР функціонували десятки тисяч первинних осередків суспільно-політичних, фізкультурно-оздоровчих,...

С. В. Кульчицький

Варшавський договір директорії УНР з Польщею

політичні й військові конвенції, підписані відповідно 22 і 24 квітня 1920 представниками Польщі й Директорії УНР. Невдачі у боротьбі проти наступу більшовицьких військ, денікінців і Польщі та перехід УГА на службу до А. Денікіна змусили Директорію змінити зовнішньо-політичний курс і шукати нових союзників, що зумовило прийняття українським урядом...

В. П. Капелюшний

Марксизм

філософська, політико-економічна теорія; ідеологічний напрям революційної класової боротьби. Виник у серед. 19 ст. Термін «марксизм» утворено від прізвища нім. економіста, філософа К. Маркса. Як система поглядів на природу, суспільство та знання, М. базується на засадах матеріалізму і діалектики; на трактуванні соціально-історичного процесу як...

Н. П. Поліщук, Л. О. Зашкільняк, О. В. Ясь

Мюнхенська угода 1938

підписана у ніч з 29 на 30 вересня 1938 на міжнародній конференції главами урядів Німеччини (А. Гітлер), Великої Британії (А.-Н. Чемберлен), Франції (Е. Даладьє) та Італії (Б. Муссоліні) у місті Мюнхен (Німеччина). На ній без участі представників Чехо-Словаччини обговорено вимогу Німеччини про передачу їй Судетської області Чехо-Словаччини, де...

С. В. Віднянський

Конституція України

Основний Закон України, що закріплює головні засади організації держави та суспільства, утверджує конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина, конституційний (державний і суспільний) лад. Розглядається як акт установчої влади українського народу, який реалізував невід’ємне право на само­­визначення шляхом заснування власної...

С. В. Різник

Антанта

(франц. еntente – згода) – союз держав-учасниць 1-ї світової війни (Англія, Франція, Росія, США, Італія, Японія, Бельгія, Сербія, Греція, південно-американські республіки – всього понад 20 держав), що протистояв «почвірному союзові» (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія). Веде початок із англо-французької угоди 1904 та англо-російської...

І. Борщак

Громадянське суспільство

суспільство, в основі якого лежить розгалужена мережа незалежних від держави інституцій, об’єднань та організацій, створених самими громадянами для виявлення й здійснення різних громадських ініціатив, задоволення своїх суспільних потреб та обстоювання колективних інтересів. У повсякденному вжитку під Г. с. нерідко розуміють рівень громадянської...

М. Ю. Рябчук

Націонал-соціалізм, нацизм

ідеологія та похідна від неї форма суспільного устрою, що поєднали елементи соціалізму з агресивним націоналізмом (расизмом). Деякі дослідники вважають його різновидом фашизму, хоча самі нацисти ніколи так себе не ідентифікували. Незважаючи на схожість, фашизм і нацизм у класичній формі існували тільки в Італії (фашистська диктатура Б. Муссоліні...

В. О. Перевезій

Помаранчева революція

словосполучення, яким позначають рух громадянської непокори, організований прихильниками кандидата від опозиції після 2-го туру президентських виборів 2004 в Україні (див. також Оксамитова (кольорова) революція). П. р. мала форму публічних протестів проти фальсифікації народного волевиявлення: мітингів, демонстрацій, пікетів, страйків, виступів у...

С. В. Кульчицький

Небесна сотня

символічна назва (виникла за аналогією до усталеного на Майдані поділу на сотні) учасників Революції гідності, які загинули. За основною версією, вперше її вжила 23 лютого 2014 поетеса Т. Домашенко під час церемонії прощання на Майдані Незалежності в Києві з протестувальниками, яких було вбито 20 лютого на вул. Інститутська. У подальшому вислів...

В. В. Головко

Варшавський договір

угода про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу, укладена 14 травня 1955 у Варшаві Албанією, Болгарією, Німецькою Демократичною Республікою, Польщею, Румунією, СРСР, Угорщиною та Чехословаччиною. Вступив у дію 5 червня 1955. Був укладений на 20 років із автоматичним продовженням на наступні 10 років для тих країн, які його не розірвуть за рік...

А. М. Павленко

Ліквідація неписемності (Лікнеп)

політично-освітня кам­панія радянської влади. На укр. землях, що входили до УСРР–УРСР від 1921, здійснювалася до кін. 1930-х рр., на тих, що увійшли до її складу пізніше (див. Возз’єднання українських земель в єдиній державі), тривала до 1954. Передбачала не тільки навч. неписьменних грамоті згід­но з потребами індустр. модернізації, а й політ....

О. М. Мовчан

Мажоритарна виборча система

(від франц. majorité – більшість) – система виборів, за якої обраним вважають кандидата, що одержав у виборчому окрузі законодавчо встановлену відносну, абсолютну або кваліфіковану більшість голосів виборців порівняно з іншими кандидатами. Вона забезпечує можливість виборцям голосувати за конкретних осіб – кандидатів. Є найдавнішою виборчою...

О. О. Майданник

Стор. 1 із 12 1 2 3 Вперед