Ключове слово:
богослов
Знайдено таку кількість статей за ключовим словом «богослов»:
17
(15(27). 08. 1859, с. Замаратине Тамбов. губ., Росія – 1912, Одеса) – богослов, юрист, фахівець із церковного права. Доктор богослов’я (1897), професор (1898). Державні нагороди. Закін. Лебедян. приход. у-ще (1868), Липецьке духовне училище (1874) та церк.-практ. відділ Казан. духов. академії (1884), де був залишений на один рік у званні професор....
Л. Ю. Кудінова(23. 01. 1912, Зх. Україна) – богослов, громадський діяч. Брат П. Болехівського-Бояна. Закін. Малу духовну семінарію в Рогатині, згодом Богослов. академію у Львові, Карлів університет і УВУ в Празі (магістр права та філософії, 1944). Ув’язнений 1939 у польс. концтаборі Береза Картузька. Голова Спілки укр. молоді Зх. Німеччини (від 1946). Від 1949...
Б. І. Мельничук, Х. С. Мельничук(17(29). 04. 1859, м. Орел, Росія – 14(27). 03. 1907, Київ) – богослов, історик Церкви. Батько М. Булгакова. Доктор богослов’я (1906), професор (1907). Закін. Орлов. духовну семінарію (Росія, 1881) та Київ. духовну академію (1885). Від 1887 викладав у Академії: від 1902 – екстраординар. проф., 1907 – ординар. професор кафедри історії та аналізу...
В. Г. Мудрик(на еміграції – Воронин; псевд. – Зоя Вишгородська; 27. 12. 1926, Харків – 15. 05. 2013, м. Сілвер-Спрінґ, шт. Меріленд, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – богослов, прозаїк, публіцист і видавець. Син Олекси Варавви, чоловік О. Вікул. 1944 із батьками емігрував до Німеччини. Закін. Мюнхен. богослов. академію УАПЦ...
В. П. Мацько(05. 10. 1971, с. Ромни Амурської обл., РФ) — богослов, філософ, релігієзнавець, церковний і громадсько-культурний діяч. Доктор наук габілітований з теології (2017), доктор філософських наук (2018), професор (2021). Закінчив Люблінський католицький університет (Польща, 1998), Університет Короля Данила (Івано-Франківськ, 2012). Від 2001 викладає в...
Р. І. Делятинський(30. 12. 1874 (11. 01. 1875), Київ – 20. 06. 1933, там само) – богослов, публiцист. Син І. Екземплярського (див. Ієронім). Закін. Тамбов. духовну семінарію (Росія, 1896) та Київ. духовну академiю зі ступ. канд. богослов’я (1901), де й працював: від 1905 – доцент, від 1907 – екстраординар. професор кафедри морал. богослов’я. 1912 звільн. з посади...
В. І. Ульяновський(1866, с. Нові Мамаївці, нині Кіцман. р-ну Чернів. обл. – 1942, Чернівці) – богослов, громадський діяч. Доктор теології. Закін. гімназію (1886) і теол. факультет Чернів. університету. Після рукопокладення у сан священика працював проф. православ. релігії у Чернів. вищій гімназії. 1899–1930 – у Чернів. університеті: екстраординар. професор кафедри...
В. П. Старик(1849, Тифліс, нині Тбілісі – 23. 11. 1937, м. Лебедин, нині Сум. обл.) – богослов, публіцист. 1851 емігрував до Німеччини, від 1867 – у Великій Британії. Повернувшись до Росії, став членом баптист. спільноти Тифліса. 1869 прийняв хрещення. За рекомендацією І. Онкена вступив до баптист. семінарії (м. Гамбурґ, Німеччина, 1872), де прослухав спец....
Д. В. Степовик(21. 10. 1860, м. Бєлий Смолен. губ., нині Твер. обл., РФ – ?) – богослов. Закін. Смолен. духовну семінарію (нині РФ, 1880), Моск. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1884). Відтоді викладав у Севському духов. училищі (нині Брян. обл., РФ), від 1889 – у Київ. духов. семінарії (того ж року здобув ступ. магістра богослов’я), від 1893 – у...
Л. І. Саєнко, О. В. Власенко(21. 10. 1871, с. Стужиця Холмівського пов., нині Люблінське воєводства, Польща – 17. 04. 1956, Львів) – богослов, громадський діяч, перекладач. Дід І. Кобрина. Закінчив Холмівську духовну семінарію (1893), Московську духовну академію (1897). Від 1899 – викладач Холмівської духовної семінарії, голова Народнопросвітницького товариства Холмівської...
Г. І. Чернихівський(16. 05. 1876, с. Струсів, нині Теребовлянського району Тернопільської обл. – 26. 06. 1941, с. Страдч, нині Яворівського району Львівської обл.) – богослов, священик УГКЦ. Батько В. Конрада, дід Всеволода-В’ячеслава, Іринея та Юрія Ісаївих . Здобув ступінь доктора філософії у Львівському (1895) та теології в Католицькому (Рим, 1899) університетах....
П. З. Гуцал(Костельник Ґабор; псевдонім – homo novus; 15. 06. 1886, с. Бач-Керестур, нині Руски Керестур, Воєводина, Сербія – 20. 09. 1948, Львів) – богослов, філософ, письменник, церковний діяч. Після навчання у гімназіях м. Вінковці (Хорватія, 1898–1900) і Заґреб (1900–06) вступив на теологічний факультет Заґребського університету. Літературні твори...
М. М. Комариця(10. 10. 1883, с. Стража Радовецького повіту, Південна Буковина, нині Сучавського повіту, Румунія – 15. 05. 1959, м. Сібіу, Румунія) – богослов. Доктор теології (Мюнхен, 1911), професор. Навчався на богословському факультеті Чернівецького університету (1905–09), продовжив спеціалізацію в Афінах, Відні, м. Бреслау (нині Вроцлав, Польща), Тюбінґен,...
М. К. Чучко(19. 10. 1857, с. Горишів Польський, нині Люблінського воєводства, Польща – 24. 01. 1914, Львів) – богослов. Батько Івана, дід Петра-Богдана та Романа Крип’якевичів. Закінчив гімназію (1880), навчався у Греко-католицькій духовній семінарії у Львові. 1885 рукопокладений у сан священика, служив вікарієм при соборі святого Юра, 1887–91 –...
Ю. П. Ясіновський(25. 06. 1866, м. Брацлав Поділ. губ., нині смт Вінн. р-ну Вінн. обл. – 1932, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл.) – богослов, історик. Магістр теології (1906). Закін. Поділ. духовну семінарію (1886) та Київ. духовну академію (1890), де залишений професор. стипендіатом на каф. літургії і церк. археології. Деякий час працював у Саратов....
О. М. Завальнюк(29. 02(12. 03). 1832, Васильєвський погост, нині с. Мале Юр’єво Владимирської обл., РФ — 12(25). 07. 1911, Київ) — богослов. Закінчив Муромське духовне училище (Росія, 1846), Владимирську духовну семінарію (1851) та Київську духовну академію зі ступенем магістра богослов’я і словесних наук (1855), де й працював: від 1860 — екстраординарний, від...
С. І. Білокінь(22. 11. 1954, с. Полівці Чортківського р-ну Тернопільської обл.) — богослов, церковний діяч, письменник. Брат В. Погорецького. Доктор богословських та кандидат історичних наук (2012). Член НСПУ (2015). Премії імені О. Кравченко (2016), імені С. Сапеляка, імені Г. Сковороди «Сад божественних пісень», імені братів Б. та Л. Лепких, імені П. Куліша...
Б. І. Мельничук