Ключове слово: кобзар
Знайдено таку кількість статей за ключовим словом «кобзар»: 37

Авраменко Степан Трохимович

(19 ст., на Харківщині – ?) – кобзар. Біогр. відомостей про А. не збереглося. Учасник 1-ї Респ. наради кобзарів і лірників (1939). Відзначався неабияким хистом і кобзар. майстерністю. Б. М. Жеплинський

Б. М. Жеплинський

Адамцевич Євген Олександрович

(19. 12. 1903(01. 01. 1904), с. Солониця, нині Лубен. р-ну Полтав. обл. – 19. 11. 1972, с. Холмівка Бахчисарай. р-ну, нині АР Крим) – кобзар. У дитинстві осліп. Жив у м. Ромни Сум. обл. Навч. у ромен. кобзаря М. Олексієнка, пізніше у школі для сліпих у Києві. Від 1927 розпочав творчу діяльність у Ромнах, де керував ансамблем бандуристів. Згодом...

В. Г. Дутчак

Андрійчик Григорій Ісайович

(1892, с. Забор’є, нині Могильов. обл., Білорусь – 1941) – кобзар, бандурист. За професією – столяр. Один із засновників 1-ї Укр. художньої капели кобзарів (Київ). У 1925–34 – чл. правління капели. У 1927–29 входив до орг. комітету для підготовки Кобзарського з’їзду в Харкові. Власноруч робив бандури. З іменем А. пов’язують початок хроматизації...

К. П. Черемський

Башловка Михайло Федорович

(10. 11. 1924, х. Мачухи, нині село Полтав. р-ну Полтав. обл. – 30. 04. 1973, Київ) – кобзар. У дитинстві втратив зір. Грав на хроматич. бандурі. 1944–45 мандрував як кобзар Полтавщиною, Харківщиною, Київщиною. Від 1945 – в Києві, де грав у ансамблі кобзарів Київ. товариства сліпих. На власні вірші створив пісні «Про голод», «Як полки Богдана»,...

Б. М. Жеплинський

Будник Микола Петрович

(03. 02. 1953, с. Сколобів Володарсько-Волин. р-ну Житомир. обл. – 16. 01. 2001, м. Ірпінь Київ. обл.) – кобзар. Від 1980 навч. гри на бандурі у Г. Ткаченка. У 80-і рр. в Ірпіні створив школу-майстерню для відродження старовин. кобзар. та лірницьких інструментів; заснував і очолив Київ. кобзар. цех. Пропагував традиційне кобзар. мистецтво....

Б. М. Жеплинський

Власко Семен Сидорович

(1904, с. Кудрівка, нині Сосниц. р-ну Черніг. обл., за ін. даними – м. Сосниця, нині смт Черніг. обл. – січень 1967, с. Ясенівка Городнян. р-ну Черніг. обл.) – кобзар. Гри на бандурі та співу навч. у П. Кулика, у співавт. з яким створив пісню «Було колись на Вкраїні» (записана 1925 Д. Ревуцьким). Грав також на гармошці та бубні. Виступав на...

Б. М. Жеплинський

Глушко Федір Іванович

(06. 09. 1905, містечко Шишаки, нині смт Полтав. обл. – 13. 11. 1973, Київ) – кобзар. Державні нагороди СРСР. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Полтав. муз. технікум (1932). Гри на бандурі навч. самотужки. 1924 вступив до гуртка кобзарів у Шишаках (кер. Н. Чумак). Співав у дит. церк. хорі. Від 1925 – соліст-бандурист Харків. капели бандуристів....

Б. М. Жеплинський

Говтвань Опанас

(? – ?) – кобзар. Жив і працював наприкінці 19 – на поч. 20 ст. на х. Голий (побл. м. Зіньків, нині Полтав. обл.). Виконував нар. пісні і думи (зокрема «Про бідну вдову і трьох синів»). 1909 художник і дослідник кобзарства О. Сластіон намалював портрет Г. Б. М. Жеплинський

Б. М. Жеплинський

Гончаренко Гнат Тихонович

(бл. 1835, с. Ріпки, нині Богодухів. р-ну Харків. обл. – бл. 1917) – кобзар. У дитинстві втратив зір. Навч. кобзар. мистецтва у П. Кулибаби (1857). У репертуарі – укр. нар. думи й пісні, псалми тощо. Перші записи дум та соц.-побут. пісень від Г. зробив 1899 П. Тиховський. 1908 Леся Українка разом з К. Квіткою записали на фонограф думи «Олексій...

М. П. Полотай

Гузь Петро Іванович

(07. 10. 1898, с. Лютенька, нині Гадяц. р-ну Полтав. обл. – 02. 05. 1959, там само) – кобзар. У віці 3-х р. втратив зір. Грі на кобзі навч. у М. Кравченка (1910–12). Мандрував по Київщині, Харківщині, Полтавщині, на Кубані. Під час визв. змагань 1918–21 брав участь в антибільшов. повстанні під керівництвом місц. лютен. отамана Л. Хрестового, про...

В. Г. Дутчак

Дзюбенко Олекса Терентійович

(13(25). 10. 1890, м. Прилуки, нині Черніг. обл. – 13. 06. 1968, смт Димер Вишгород. р-ну Київ. обл.) – кобзар. Навч. 1913–14 у М. Кравченка. 1925–37 – у Київ. капелі бандуристів; від 1945 – у Дрогоб. філармонії (Львів. обл.); від 1949 – у Димер. муз. школі. Виступав із сольними концертами. Основа репертуару – думи («Про удову», «Про Федора...

Б. М. Жеплинський

Дубина Микола Захарович

(псевд. – Решетилівський; бл. 1850, за ін. даними – 1852 – після 1908, с. Решетилівка, нині смт Полтав. обл.) – кобзар. Жив у с. Решетилівка. Гри на кобзі навч. у І. Кравченка-Крюковського. О. Сластіон 1901 записав від Д. думу «Про піхотинця» та зробив портрет. рисунок кобзаря. 1908 від Д. записав думи Ф. Колесса. У репертуарі – думи «Про...

Б. М. Жеплинський

Дугін Петро Іванович

(09(22). 08. 1913, Київ – 03. 10. 1968, там само) – кобзар. Виступав у складі капели кобзарів Укр. товариства сліпих. Під час 2-ї світової війни мандрував селами, закликаючи до боротьби. Виконував думи («Про удову і трьох синів», «Про смерть Б. Хмельницького») й пісні («Пісня Перемоги», «Пісня про Каховку», «Ой жалю, мій жалю»). Б. М....

Б. М. Жеплинський

Жданкін Василь Олександрович

(23. 05. 1958, станиця Гурмай Краснодар. краю, РФ – 02. 09. 2019, м. Кременець Терноп. обл., похов. у с. Білокриниця Кременец. р-ну) – кобзар. Лауреат фестивалів: «Червона рута» (Чернівці, 1989, Ґран-Прі), «Оберіг» (Луцьк, 1990). Навч. в Укр. с.-г. академії (Київ, 1975–77), закін. Рівнен. інститут культури (1987; викл. О. Олійник). Був солістом...

В. Ф. Шинкарук

Ільченко Григорій Миколайович

(21. 02. 1902, м. Нижньодніпровськ, нині Дніпропетровської обл. – 20. 12. 1975, Харків) – кобзар. Навчався у кобзаря М. Христенка. 1926–28 – у складі Харківської художньої капели бандуристів імені Т. Шевченка; 1944–45 – у Державному угорському народному хорі і військовому ансамблі пісні і танцю. Переважно виступав як соліст-бандурист. У репертуарі...

Б. М. Жеплинський

Казан Іван

(близько 1852 – після 1929) – кобзар. Жив на Богодухівщині (нині Харківська обл.). Був у одному колі з харківськими кобзарями С. Пасюгою, П. Древченком і П. Гащенком. Знавець «Устиянських книг» – усного репертуарного збірника кобзарських цехів-братств. 1889 на «Гайворонській раді» обраний цехмайстром усієї Слобожанщини, Криму і Приазов’я. Дозволив...

Б. М. Жеплинський

Калний Остап

(кінець 19 ст., м-ко Сорочинці, нині с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл. – початок 20 ст.) – кобзар. У репертуарі – думи «Три брати Азовські», «Вдова й три сини», історична пісня «Дівка-бранка». Співав без акомпанементу. Думи К. записав на фонографічні валики Ф. Колесса та вмістив у збірнику «Мелодії українських народних дум»...

Б. М. Жеплинський

Коваль Михайло Дмитрович

(21. 11. 1948, с. Великий Хутір Золотоніського р-ну Полтавської обл., нині Драбівського р-ну Черкаської обл.) – кобзар, майстер декоративно-ужиткового мистецтва. Член Національної спілки кобзарів України (1994), НСМНМУ (1998). 1-е місце Всеукраїнського фестивалю народного мистецтва «Хортиця–91» (Запоріжжя, 1991) та фестивалю-конкурсу козацької...

В. М. Єсипок

Коваль Олекса Семенович

(23. 03. 1909, с. Підгороднє, нині місто Дніпроп. р-ну Дніпроп. обл. – 25. 03. 1979, там само) – кобзар, майстер з виготовлення бандур та різьблення на дереві. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Гри на бандурі навч. у Ф. Часника. Змайстрував собі інструмент за кресленнями Г. Хоткевича. Від 1933 – на виробництві, учителював. Закін. курси...

Б. М. Жеплинський, В. В. Чередниченко

Кожушко Григорій Семенович

(30. 09(12. 10). 1880, с. Велика Писарівка, нині смт Сумської обл. – 23. 01. 1924, там само) – кобзар. У дитинстві втратив зір. Закінчив школу для сліпих у Харкові. Навчався гри на кобзі у С. Пасюги. Самостійно кобзарював від 1906. Разом із кобзарями П. Гащенком і П. Древченком звертався до Московського Археологічного товариства з проханням...

М. П. Чабан

Компаніченко Тарас Вікторович

(14. 11. 1969, Київ) – кобзар, лірник, бандурист. Народний артист України (2019). Національна премія України імені Тараса Шевченка (2023; за аудіоальбом «Пісні Української революції»). Лауреат Національного конкурсу кобзарського мистецтва імені Г. Китастого (Ки­­їв, 2003, 1-а премія). Премія імені В. Сту­­са (2004). Навчався у Львівській академії...

Б. М. Жеплинський

Конопленко-Запорожець Павло

(1890, Херсонщина – 24. 06. 1982, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – кобзар, письменник. Навчався на юридичному факультеті Університету св. Володимира у Києві. Музичну освіту здобув в Одесі, гри на скрипці навчався у Й. Карбуль­ки, на гітарі – в італійця Спетсі. Виступав із концертами в Україні, Криму та на Кавказі. 1910 здо­був золоту...

В. Г. Дутчак

Корнієвський Олександр Самійлович

(08(20). 03. 1889, с. Данилівка Сосницького пов. Чернігівської губ., нині Менського району Чернігівської обл. – 31. 01. 1988, м. Корюківка Чернігівської обл.) – кобзар, майстер з виготовлення музичних інструментів. Почесний член Українського музичного товариства (1969). Закінчив Менське ремісниче училище (1909). Від 1919 працював на Корюківському...

Л. П. Ларіонова

Кравченко Михайло Степанович

(27. 12. 1858, містечко Сорочинці, нині с. Ве­­ликі Сорочинці Миргород. обл. – 22. 04. 1917, там само) – кобзар, педагог. У 15-річ. віці втратив зір. Навчався грі на коб­зі у С. Яшного та Ф. Гриценка-Холодного. 1902 виступав на 12-му археологічному з’їзді у Харкові та Всеросійській кустарній виставці в Санкт-Пе­тербурзі, 1905 – на 13-му...

Б. М. Жеплинський

Кулик Павло Васильович

(1859, с. Во­линка, нині Сосниц. р-ну Черніг. обл. – ?) – кобзар. У 12-річ. віці втратив зір. Навч. гри на кобзі у Д. Руденка та Л. Думенка. На поч. 20 ст. переселився до Сосниці. Виступав у містах України, на концертах Етногр. комісії УАН. Учнем і поводирем був С. Власко. У репертуарі – думи («Про трьох братів Озівських», «Дума про...

Б. М. Жеплинський, В. В. Супрун

Кушнерик Федір Данилович

(07(19). 09. 1875, с. Багачка, нині смт Вели­ка Багачка Полтав. обл. – 23. 07. 1941, там само) – кобзар. У 7-річ. віці втратив зір. Самостійно навч. грати на скрипці, фісгармонії. Від 1909 навч. гри на кобзі у М. Кравченка. У репертуарі – думи («Про трьох братів Азовських», «Про Олексія Поповича», «Про Хведора Безродного», «Про Хмельницького і...

Б. М. Жеплинський

Лісовол Віктор Іванович

(21. 02. 1931, с. Семенівка, нині смт Полтав. обл. – 05. 04. 2013, м. Вишгород Київ. обл.) – кобзар, співак (баритон), композитор-аматор. Заслужений працівник культури Украї­ни (2008). Закін. Харків. інститут механізації с. господарства (1958), студії кобзар. мистецтва при Укр. муз.-хор. товаристві (1973), при Капелі бандуристів УРСР (Київ, 1988):...

Р. М. Коваль

Мовчан Єгор Хомич

(19. 04(01. 05). 1898, с-ще Велика Писарівка Богодухів. пов. Харків. губ., нині смт Сум. обл. – 21. 03. 1968, Київ) – кобзар. У дитинстві втратив зір. Кобзар. мистецтву навч. у С. Пасюги. Брав участь у 1-й Респ. нараді кобзарів та лірників при Інституті укр. фольклору АН УРСР (Київ, 1939), Всесоюз. нараді нар. співців (1940), 4-му Міжнар. з’їзді...

Б. М. Жеплинський, З. І. Грабар

Нетеса Іван Федорович

(1862, с. Старий Мерчик Валків. пов. Харків. губ., нині смт Богодухів. р-ну Харків. обл. – після 1929) – кобзар, лірник. Втратив зір у 5-річ. віці. Гри на кобзі навч. у Ю. Куліша. Представник харків. школи кобзар. мистецтва. Учасник 12-го археол. з’їзду в Харкові (1902), де виступив як соліст і в ансамблі (виконав пісню «Киселик», у дуе­ті –...

Б. М. Жеплинський, Д. Б. Ковальчук

Нечепа Василь Григорович

(01. 09. 1950, м. Носівка Черніг. обл.) – кобзар, лірник, співак (тенор). Народний артист України (2008). Національна премія України імені Т. Шевченка (2006), літ.-мист. премія ім. І. Нечуя-Леви­цького (1997), обл. премія ім. М. Коцюбинського (2013). Лауреат 7-го Міжнар. фестивалю придунай. країн (1981); дипломант 1-го (1983) і 2-го (1985) Всеукр....

Л. І. Кошель