Ключове слово: отаман
Знайдено таку кількість статей за ключовим словом «отаман»: 24

Ангел Євген

(? – ?) – отаман. Походив із замож. селян. родини Черніг. губ. Поручик цар. армії, згодом офіцер армії УНР. Учасник протигетьман. повстання в листопаді – грудні 1918, під час якого й сформував Курінь смерті. Один із організаторів повстання проти Директорії на Лівобережжі. Під час збройної боротьби 1919 проти Червоної та Добровольчої армій діяв у...

Р. М. Коваль

Андрущенко Сидір Григорович

(псевд. – Сидір, Куций; 1898, с. Спасів, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 20. 09. 1923) – отаман. Діяв на Тиврівщині. Закін. двокласне нар. училище. Воював на фронтах 1-ї світової війни у складі Австро-Угор. армії. Коли утворилася ЗУНР, був мобілізов. до 13-го полку 7-ї бригади УГА, де командував відділенням. Брав участь у боях проти Польс. та...

К. В. Завальнюк, Р. М. Коваль

Артем

(справж. – Онищук Артем Євгенович; с. Соколинці, нині Тиврів. р-ну Вінн. обл. – кін. грудня 1921) – отаман, організатор антибільшовицького повстанського руху. Освіту здобув у Соколинец. церк.-парафіял. школі. Служив дяком на румун. фронті в Жмеринському 287-му полку рос. армії. Дослужився до офіцер. чину. Георгіїв. кавалер. Курінний в укр....

К. В. Завальнюк, Р. М. Коваль

Бабій Роман

(1899, с. Грузьке, нині Голованів. р-ну Кіровогр. обл. – 30. 10. 1922, там само) – отаман. 1919 командував загоном Повстан. армії Н. Махна. У 1919– 22 очолював повстан. загін, який діяв у Голованів., Первомай., Балт. та Уман. р-нах на тер. ниніш. Кіровогр., Микол., Одес. та Черкас. обл. Загинув у бою з чекістами. Р. М. Коваль

Р. М. Коваль

Богатиренко

(бл. 1894, с. Голяки Сквир. пов. Київ. губ. – після 1922) – отаман. Командир 2-го гайдамацького запороз. куреня смерті, що діяв на Київщині 1920–21 і налічував бл. 600 вершників і піших, мав на озброєнні 2 гармати, 10 кулеметів та ін. зброю. Гайдамаки Б. діяли переважно на Пн. Зх. від Фастова, а також у р-ні Бишева та Горностайполя. Б. налагодив...

Р. М. Коваль

Божко Юхим

(1885 – 1919) – отаман. Підполковник інж. військ рос. армії. За часів Гетьманату в ранзі підполковника працював в Охороні залізнич. шляхів України. Під час боїв за Катеринослав (нині Дніпропетровськ) із загонами Н. Махна сформував «Запорозьку Січ», яка складалася з кадрів Гетьман. загону низових козаків. Б. перебував під впливом ідеї відновлення...

Р. М. Коваль

Бондарчук Микола Іванович

(за ін. даними – Бондарук; ? – після липня 1921) – отаман. У січні–травні 1921 – гол. отаман Холодного Яру (нині тер. Чигирин. р-ну Черкас. обл.). У січні 1921 у с. Цвітна (нині Олександрій. р-ну Кіровогр. обл.) на з’їзді отаманів Чигиринщини був визнаний представником УНР, а також «старшим» повстан. руху Чигирин. пов. Об’єднав під своїм...

Р. М. Коваль

Вовгура

(справж. – Гниненко Григорій Кіндратович; ? – 07. 09. 1921) – отаман. Член УСДРП. Навчався у лісовому інституті. Під час 1-ї світової війни закінчив школу прапорщиків й артилерійські курси і був направлений на Південно-західний фронт, де командував ротою. Делегат 2-го Всеукраїнського військового з’їзду (Київ, 1917). Після повернення зі столиці...

Р. М. Коваль

Вогонь

(справж. – Горбанюк Ничипір Романович; 13(25). 03. 1891, с. Федорівка, нині Тиврів. р-ну Вінн. обл. – після липня 1957) – отаман. Під час 1-ї світової війни – офіцер-артилерист. У 1917–18 був одним із організаторів загонів Вільного козацтва, 1919 створив і очолив Немирів. полк, який вів бої з більшов. військами. Восени 1920 разом із Армією УНР...

К. В. Завальнюк, Р. М. Коваль

Водяний Яків Михайлович

(20. 10. 1886, м. Сміла, нині Черкас. обл. – 10. 05. 1940, Київ) – отаман. Член УПСР (1905). Очолював бойові дружини есерів. У 1907 був заарешт. й висланий (після півріч. ув’язнення у Лук’янів. в’язниці Києва) на 3 р. у Нарим. край (Росія), звідки згодом втік до Львова. Восени 1908 повернувся до Києва, де був удруге заарешт. і повторно висланий до...

Р. М. Коваль

Волинець Ананій Гаврилович

(01. 10. 1894, с. Карбівка, нині Гайсин. р-ну Вінн. обл. – 14. 05. 1941) – отаман. Від 1913 навч. у Верхньодніпров. с.-г. училищі (нині Дніпроп. обл.), де був співред. нелегал. ж. «Наше життя»; від 1917 – чл. УПСР, повіт. комісар та нач. міліції Гайсин. пов. Співорганізатор Вільного козацтва, учасник антигетьман. повстання. У 1919 на чолі 61-го...

Р. М. Коваль

Гайовий

(справж. – Грисюк Іван Андрійович; 1895, с. Дорогинка, нині Фастів. р-ну Київ. обл. – 09. 02. 1923) – отаман. Діяв на Київщині, спочатку в загоні отамана Богатиренка, згодом – самостійно. Співпрацював із Козачою радою Правобереж. України. Заарешт. органами ГПУ на поч. жовтня 1922. Загинув під час повстання отаманів у Лук’янів. в’язниці Києва. ДА:...

Р. М. Коваль

Галака

(справж. – Васильченко Іван Олексійович; 1890-і рр., с. Пилипча Городнян. пов. Черніг. губ., нині Ріпкин. р-ну Черніг. обл. – 03. 07. 1921) – отаман. Закін. військ. школу прапорщиків (1916). Наприкінці 1918 – на поч. 1919 перебував у Богун. полку М. Щорса. У 1919–21 – повстан. отаман (загін до 200 козаків). Діяв на тер. Черніг., Гомел. і Мінської...

Р. М. Коваль

Гладченко Трифон Федорович

(01. 02. 1891, х. Чувиліна, нині у складі с. Сурсько-Михайлівка Солонян. р-ну Дніпроп. обл. – липень 1920, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ) – отаман. Навч. у Новобуз. учител. семінарії. Активно співпрацював у товаристві «Просвіта», зокрема 1912 керував драм. гуртком у с. Діївка на Катеринославщині. З поч. 1-ї світової війни мобілізований до...

Р. М. Коваль, М. П. Чабан

Голий Трохим

(справж. – Бабенко Трохим Іванович; 1898, с. Хрещатик, нині Черкас. р-ну Черкас. обл. – 15. 12. 1921, Черкащина) – отаман. Учасник 1-ї світової війни, нагородж. 2-ма Георгіїв. хрестами. Після проголошення УНР – старшина укр. війська. Організовував повстання проти білогвардійців і більшовиків у р-ні міст Городище, Канів, Богуслав, Корсунь. У с....

Р. М. Коваль

Голик Мефодій Фокович

(псевд. – Залізняк; квітень 1897, с. Єлисаветградка Єлисаветград. пов. Херсон. губ. – 09. 02. 1923, Київ) – отаман. У 1918–19 – хорунжий Армії УНР. Брав участь у 1-му Зимовому поході. У березні 1920 створив влас. загін (бл. 700 вояків), який діяв на тер. сучас. Черкас. і Кіровогр. обл., зокрема у р-нах Чорного лісу і Холодного Яру. Згодом загін Г....

Р. М. Коваль

Гонта

(справж. – Гресь Володимир Васильович; 1893, с. Чорнухи Полтав. губ., нині смт Полтав. обл. – 1959, за ін. даними – 1963, Ставропілля) – отаман. Учасник 1-ї світової війни, був двічі поранений. Протягом 1917–18 служив у 18-му запасному полку в Ромнах, після розформування якого повернувся до Чорнух. 1919 – на службі у 32-му Сумському полку Армії...

Т. П. Пустовіт

Гонта

(справж. – Лютий-Лютенко Іван Макарович; 24. 06. 1897, Капустян. лісництво, Київ. губ. – 19. 03. 1989, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – отаман. Під час 1-ї світової війни – прапорщик цар. армії. 1918 брав участь у боях проти більшовиків, зокрема побл. ст. Гребінки та Бобринська. За часів Директорії – командир 25-го Черкас. куреня,...

Р. М. Коваль

Григор’єв Микола Олександрович

(1888 – 27. 07. 1919, с. Сентове Херсон. губ., нині с. Родниківка Олександрів. р-ну Кіровогр. обл.) – отаман. Брав участь у рос.-япон. війні 1904–05, працював акциз. чиновником у м. Олександрія (нині Кіровогр. обл.). Під час 1-ї світової війни – прапорщик, штабс-капітан рос. армії. У 1917 сформував і очолив укр. ударний полк, який підпорядкував С....

Н. В. Жахалова

Гризло Семен Григорович

(кін. 1880-х рр., містечко Катеринопіль, нині смт Черкас. обл. – 03. 03. 1921, с. Новоселиця, нині Катеринопіл. р-ну Черкас. обл.) – отаман. Працював волос. писарем, учителем початк. школи. Під час 1-ї світової війни – військ. писар. Один із засн., від квітня 1917 – звенигород. полковник, від жовтня – ген. хорунжий Вільного козацтва. У 2-й пол....

Р. М. Коваль

Грозний Антін Макарович

(бл. 1898–99 – 18. 10. 1922) – отаман. Мешкав у с. Буда-Орловецька (нині Городищен. р-ну Черкас. обл.). Воював під керівництвом отамана Т. Голого, після загибелі якого наприкінці грудня 1921 очолив рештки загону. Навесні 1922 у загоні Г. було 150 бійців. Діяв на Смілянщині, в околицях міст Городище та Черкаси. Загинув у бою. А. З. Тегерешвілі,...

А. З. Тегерешвілі, Р. М. Коваль

Гулий-Гуленко Андрій

(жовтень 1886, м. Новоархангельськ Херсон. губ., нині Кіровогр. обл. – після 1926) – отаман. Генерал-хорунжий Армії УНР (1920). Закін. Новоолександрів. інститут с. господарства та лісоводства (1911). Член УПСР. Під час 1-ї світової війни – капітан рос. армії. 1917 внаслідок важкого поранення демобілізов. і направлений у Бессарабію на лісові та...

Р. М. Коваль

Дерещук Петро Кузьмович

(29. 06. 1886, с. Вишнопіль Уман. пов. Київ. губ., нині Тальнів. р-ну Черкас. обл. – після 30. 04. 1934) – отаман. 1905 екстерном склав іспити при Уман. гімназії на зван-ня нар. вчителя, 1909 – на звання вчителя з правом викладати у 2-клас. школах. Вчителював на Уманщині, 1909 зазнав переслідувань за звинуваченням у рев. пропаганді. Під час 1-ї...

Р. М. Коваль

Криничка Панас Іонович

(Іовович) (?, с. Мо­­шурів Уманського пов. Київської губернії, нині Тальнівського обл. – 28. 04. 1930) – отаман. До 1914 учителював, захоплювався поезією. З початку 1-ї світової війни мобілізований до російської армії. Був головою ради 158-го полку (1917). У 1918–19 – секретар управи у рідному селі. З загоном односельчан приєднався до...

В. Ф. Мицик