Ключове слово:
сходознавець
Знайдено таку кількість статей за ключовим словом «сходознавець»:
20
(бл. 1880, Галичина – після 1922) – сходознавець, перекладач. Навч. на філос. факультеті Львів. університету (1905–07), за браком коштів залишив студії. Працював у Бюро перекладів Пугальського у Кракові та фірмі «Фенікс» у Львові (до 1913). У 1913–14 здійснив перший переклад Корану українською мовою (машинопис. текст латиницею зберігається у...
О. О. Дзьобан, М. П. Савченко(11 (24). 01. 1918, Київ – 25. 11. 2010, С.-Петербург) – сходознавець. Син Миколи Михайловича, брат Миколи Миколайовича та Олексія Миколайовича Боголюбових. Доктор філологічних наук (1957), професор (1959), академік РАН (1990). Державні нагороди СРСР. Навч. в Укр. інституті лінгвіст. освіти (1935–36), закін. Ленінгр. університет (1941). Працював...
О. М. Боголюбов(28. 08. 1963, м. Волгоград, РФ) — сходознавець, мовознавець. Доктор філологічних наук (2020). Закінчив Ленінградський університет (нині Санкт-Петербург, 1986). Працював перекладачем та експертом у Ємені, Іраку, Лівії, Єгипті та Йорданії. 1998—99 — завідувач кафедри близькосхідних мов та цивілізацій Київського лінгвістичного університету;...
С. О. Янішевський(20. 08. 1962, Луганськ) — сходознавець. Доктор історичних наук (2006), професор (2014). Премія імені А. Кримського НАНУ (2000). Закінчив Харківський університет (1985). Від 1991 працює в Інституті сходознавства НАНУ (Київ): від 2024 — в. о. провідного наукового співробітника відділу Євразійського степу. Наукові дослідження з історії та культури...
В. В. Приймаченко(25. 10(06. 11). 1879, Москва – 17. 09. 1937, Київ) – сходознавець, журналіст, дипломат. Здобув освіту в моск. ВНЗах. Працював у г. «Биржевые ведомости». Воював у лавах Червоної армії. Член ВКП(б) від 1920. Працював 1922 у Наркоматі іноз. справ УРСР, 1923–24 – 1-й секр. укр. повпредства у Берліні, 1924–26 – радник повпредства УРСР у Туреччині....
О. Г. Мукомела(31. 10(12. 11). 1830, С.-Петербург – 17(30). 01. 1904, Київ, похов. у Малоархангел. пов. Орлов. губ., Росія) – сходознавець, історик, філолог. Акад. (1861), почес. чл. (1890) С.-Петербур. АН. Закін. Олександрів. ліцей у С.-Петербурзі (1850). Відтоді неодноразово перебував у відрядженнях в Оренбур. та ін. губерніях Рос. імперії і за кордоном з...
Т. М. Лебединська(30. 09. 1961, м. Добромиль Старосамбір. р-ну Львів. обл. – 27. 01. 2017, Львів) – сходознавець, перекладач, літературознавець. Літ. премія ім. М. Лукаша (1999). Закін. філол. факультет та курси перс. мови у Львів. університеті (1983). Вивчав чес. мову, мистецтво. Від 1984 працював у видавництві «Світ» (Львів): від 1992 – зав. коректор. відділу;...
Я. Є. Полотнюк(15. 12. 1885, с. Олексіївка Бахмут. пов. Катеринослав. губ., нині Амвросіїв. р-ну Донец. обл. – ?) – сходознавець, орієнталіст, громадсько-політичний діяч на Далекому Сході. Закін. Ізюм. реал. училище (1903), згодом – Пензен. художнє училище (Росія). 1906–10 навч. на китай.-маньчжур. відділ. Східного (Орієнтального) інституту у м. Владивосток...
В. А. Чорномаз(23. 06. 1895, колонія Хортиця Олександрів. пов. Катеринослав. губ. – 22. 08. 1938, Моск. обл.) – сходознавець, дипломат. Закін. один курс Петрогр. психоневрол. інституту (нині С.-Петербург, 1915), 2-у Моск. школу прапорщиків (1917) та один курс сх. факультету Військ. академії Червоної армії (1921). Служив 1915–17 у рос. армії; 1917–18 – на...
І. Б. Даценко(01(13). 03. 1891, Риґа, за іншими даними – с. Жуковка Орловської губернії, Росія – 30. 09. 1970, Москва) – сходознавець. Доктор філологічних наук (1934, без захисту дисертації), професор (1926), академік Академії наук СРСР (1958). Державна премія СРСР (1972). Державні нагороди СРСР. Японський орден Вранішнього Сонця 2-го ступеня (1969)....
Б. П. Яценко(псевдоніми і криптоніми: А. Хванько, Хванько Кримський, Ївхимець, Панько Рогач, Мирза-Джафар, А. Е. К., А. К., А. Кр. та ін.; 03(15). 01. 1871, м. Володимир-Волинський, нині Волинська обл. – 25. 01. 1942, м. Кустанай, Казахстан) – сходознавець, мовознавець, літературознавець, історик, письменник, перекладач. Син Ю. Кримського. Академік...
О. Й. Пріцак(03. 05. 1911, м. Новий Сонч, нині Малопольського воєводства, Польща – 02. 11. 1941, м. Лович, нині Лодзинського воєводства, Польща) – сходознавець. Походив із родини литовських татар. Вивчав право та історію в університетах Кракова і Львова (під керівництвом С. Закжевського), тюркологію – у Варшаві (під керівництвом А. Зайончковського)....
Д. С. Вирський(24. 06(06. 07). 1885, Київ – ?) – сходознавець. Магістр історії (1919). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1910), де під керівництвом М. Довнар-Запольського захистив дипломну роботу «Политические и торговые отношения России с Китаем в ХVIII в.», відзначену золотою медаллю. Був проф. Київ. комерц. інституту (1917–20), археол. інституту...
І. В. Верба(1897 – 08. 10. 1946, м. Ґап, департамент Верхні Альпи, Франція) – сходознавець, культуролог, дипломат. Син І. Левинського. Здобув фах інженера-хіміка у Львівській політехніці, продовжив студії у Брюсселі. 1922 емігрував до Парижа, де закінчив японський відділ Школи державних мов (1929) та Школу політичних наук. За рекомендацією П. Бойє оселився...
С. І. Білокінь(11(23). 12. 1886, Київ – 08. 10. 1937, Москва) – сходознавець. Навч. у Харків. університеті, 1912 закін. Владивостоц. сх. інститут (Росія). Працював в упр. Китай.-Сх. залізниці у м. Харбін (Маньчжурія, нині Китай), звідки звільнений 1919 за критику фінанс. політики керівництва в г. «Новая жизнь»; викладав у Далекосх. університеті (Владивосток);...
Д. П. Урсу(1901, Херсон – 30. 04. 1951) – сходознавець. Деякий час мешкав у Криму, звідки виїхав рятуючись від «червоного» терору після вста-новлення рад. влади, від 1925 – у Ленінграді (нині С.-Петербург). Досліджував культуру сх. мусульман. країн, володів перс. та араб. мовами. 10 грудня 1933 заарешт., 25 лютого 1934 за звинуваченням в антирад. агітації...
Д. П. Урсу(справж. – Фортус Михайло Олександрович; псевд.: Купер, Вільгельм, Джозеф; 03. 08. 1901, с. Велика Олександрівка, нині смт Херсон. обл. – 28. 07. 1938, Москва) – сходознавець. Доктор економічних наук (без захисту дис., 1935). У 1917 вступив до більшов. партії. Учасник воєн. дій 1918–20 у складі Червоної армії. Закін. Комуніст. університет (Москва,...
Д. П. Урсу(11. 05. 1849, Миколаїв — 07. 06. 1909, там само) — сходознавець, археолог, історик. Дійсний член Московського археологічного товариства (1889), член-кореспондент Російської археологічної комісії (1895). Закінчив факультет східних мов Санкт-Петербурзького університету (1871). Викладав у Рішельєвському ліцеї в Одесі, де написав магістерську...
Г. Д. Зленко(18. 04. 1883, м-ко Баранівка Новоград-Волинського пов. Волинської губ., нині місто Звягельського р-ну Житомирської обл. — 07. 02. 1939, пересильний табір під Владивостоком, РФ) — сходознавець, семітолог-гебраїст, історик, поет, перекладач. У Баранівці навчався у синагозі, належав до Баранівcького хасидського гуртка. Перший вірш надрукував в...
В. П. Мацько(1898, м-ко Чорнобиль Радомишльського пов. Київської губ., нині у зоні відчуження ЧАЕС — березень 1978, м. Реутово Московської обл.) — сходознавець. Закінчив Київський торговельно-промисловий технікум (колишній Київський інститут зовнішніх зносин) по арабському циклу, був активним учасником і членом бюро Вищого семінару сходознавства імені Н....
І. Ф. Черніков