Літера Ґ
Літера Ґ
Нині в енциклопедії така кількість статей на літеру «Ґ»:
471
Сортування: алфавітом
Ґ
п’ята літера української абетки. Є лише в українській мові. Назва літери «ґе» вживається як іменник середнього роду. Буває велике і мале, має рукописну й друковану форми. Вперше як самостійну літеру абетки її увів у 1619 р. М. Смотрицький у праці «Грамматікн Славє́нскиѧ пра́вилноє Сѵ́нтаґма», запозичивши форму накреслення у курсивного різновиду...
М. Г. ЖелезнякҐаберле Євстахій-Вацлав
(12. 06. 1891, Львів – 09. 03. 1947, Краків) – мистецтвознавець, педагог, бібліотекар. Доктор філософії (1917). Навч. у Львів., Віден., Мюнхен. університетах. 1911–18 працював у ж. «Bosnische Post», «Sarajevoer Tagblatt». 1919–22 – в. о. кер. відділу преси Люблін. воєвод. упр. Працював у виданнях «Głos Lubelski», «Życie teatralne» (до 1924). У...
Н. П. ШвецьҐабон, Ґабонська Республіка
(Gabon, République Gabonaise) – держава на заході Центральної Африки. На Пн. Зх. межує з Екваторіал. Ґвінеєю, на Пн. – з Камеруном, на Сх. і Пд. – з Респ. Конґо, на Зх. її омиває Атлантич. океан (берег. лінія 800 км). Площа 267,7 тис. км2. Насел. 1,43 млн осіб (2006): племена фанґ – 37 %, пуну – 12 %, нзебі – 10 %, м’єне –...
В. І. ТкаченкоҐабор Андор
(Gábor Andor; 24. 01. 1884, с. Уйнеппуста, нині Угорщина – 21. 01. 1953, Будапешт) – угорський письменник і перекладач. Державна премія Угорщини ім. Л. Кошута (1953). Закін. Будапешт. університет. Автор комедій. оповідань, сатир. повістей і віршів-куплетів для кабаре. У перший період творчості займав радикал.-нігіліст. позицію, висміював міщанство...
І. П. МегелаҐабор Василь Васильович
(10. 12. 1959, с. Олександрівка Хуст. р-ну Закарп. обл.) – письменник, літературознавець, журналіст. Кандидат філологічних наук (1997). Член АУП (1997). Закін. Львівський університет (1986). Працював у львів. газетах (1987–90) та істор.-краєзнав. ж. «Літопис Червоної калини» (1991–92); від 1993 – науковий співробітник, від 2000 – завідувач відділу...
М. М. РоманюкҐабришевський Антоні-Маріян
(13. 06. 1864, Львів – 26. 02. 1917, м. Луґано, Швейцарія) – лікар. Закін. Яґеллон. університет у Кракові (1887), де відтоді й працював: 1891–94 – доцент кафедри хірургії; за сумісництвом 1891–97 – доцент кафедри анатомії Краків. школи мистецтв (для її слухачів опублікував «Atlas natomiczny» (Kraków, 1895) з власними ілюстраціями). Спеціалізувався...
І. С. Білинська, Я. Є. ЯцкевичҐабріель Колумба
(Йоанна-Матильда; 03. 05. 1858, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ – 24. 09. 1926, Рим) – церковна діячка. Засновниця Спільноти Милосердя сестер бенедиктинок і Родинних домів у багатьох країнах світу. Здобувши вищу освіту, вступила до монасти- ря св. Бенедикта. Від 1900 – у Римі. Триває процес беатифікації Ґ. о. І. Бриндак
о. І. БриндакҐабріель П’єр
(Gabriel Pierre; 01. 08. 1933, м. Біч, Франція) – швейцарський математик. Іноз. чл. НАНУ (1991). Член-кореспондент Франц. АН (1986). Закін. Вищу нормальну школу (Париж, 1957). Проф. Страсбур. (Франція, 1962–70), Бонн. (Німеччина, 1970–74) та Цюрих. (Швейцарія, 1974–98) університетів. Президент Швейцар матем. товариства (1980–82), відп. ред. ж....
В. М. ПалійҐабро Ярослав
(31. 07. 1919, м. Чикаґо, шт. Іллінойс, США – 28. 03. 1980, там само) – церковний діяч УГКЦ. Здобув ступ. бакалавра у Колегії св. Василія (м. Стемфорд, шт. Коннектикут), аспірант Амер. катол. університету і Семінарії св. Йосифа у Вашинґтоні (1942–45). Висвяч. 1945. У 1949–61 – пастор церкви Успіння у м. Перс-Умбой (шт. Нью-Джерсі), 1958–61 – декан...
М. КлимчакҐабрусевич Іван Северинович
(псевд.: Джон, Іртен, Пуньо, Н. Сам, Северко; 1902, с. Вільховець, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. – 16. 05. 1944, концтабір Заксенгаузен, побл. Берліна) – діяч ОУН, публіцист. Закін. Львівський університет (1932). Співзасн. і актив. діяч націоналіст. руху на Зх. Україні. Належав до радикал. крила УВО–ОУН, крайовий провідник ОУН 1930. Брав участь...
М. М. РоманюкҐава Михайло Васильович
(29. 08. 1920, с. Кунисівці, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. – 02. 03. 1997, Торонто) – культурно-громадський діяч і театрознавець. Закін. учит. курси (1940). Учителював. Під час 2-ї світової війни заарешт., перебував у концтаборі Гедергайм. 1945–48 – культ.-осв. референт і викл. на курсах українознавства у таборі Кернберґ. Від 1949 – у...
П. І. АрсеничҐава Олександр Васильович
(17. 03. 1951, с. Тишківка Добровеличків. р-ну Кіровоградської обл.) – актор. Заслужений артист України (1997). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1976; викладач Б. Ставицький). Відтоді до 2004 працював у Харківському українському драматичному театрі імені Т. Шевченка. Від 1980 виступає на естраді як артист розмовного жанру....
О. А. СедуноваҐава-Голігради культура
археологічна культура кінця бронзового – початку залізного віку (гальштатський період). Назва походить від епонім. могильника Ґава в Угорщині та поселення Голігради. Вивчення культури почалося зі знахідки у 1878 Михалківського скарбу. Ця група пам’яток була виділена в окрему культуру І. Свєшниковим у 1964 та названа голіградською на основі...
Ю. М. МалєєвҐавалевич Мар’ян
(Gawalewicz Marian; 21. 10. 1852, Львів – 26. 05. 1910, там само) – польський театральний критик, письменник, режисер. Закін. Тех. інститут, навч. на філос. відділ. Яґеллон. університету в Кракові. 1876 переїхав до Варшави, де розгорнув літ. і публіцист. діяльність; працював у ред. низки часописів, писав фейлетони і театр. рец. до вид. «Kurjer...
О. О. БоньковськаҐавашелі Натела Михайлівна
( ; 10. 02. 1946, с. Млаше, Грузія) – грузинська перекладачка. Закін. Тбіліс. університет (1969). Вивчала укр. мову в Київ., польс. – у Львів. університетах. Переклала байки з кн. «Басни харковскія» Г. Сковороди, вірші «О панно Інно...», «Мобілізуються тополі» П. Тичини, «Малюнки на панелі» М. Бажана, оповідання «Політика» Г. Косинки, «Чугайстер»...
О. П. СиниченкоҐавдяк Ігор-Юрій
(1935, м. Дрогобич, нині Львів. обл.) – історик. Від 1949 – у США. Закін. Університет Дж.-Ґ. Кларка (м. Вочестер, шт. Массачусетс, 1962). Здобув ступ. магістра в Меріленд. університеті (1964). Відтоді й працював у ньому: 1971–74 – асист. проф. 1969–71 – асист. проф. Мор. академії США (м. Аннаполіс, шт. Меріленд). Від 1974 – у Б-ці Конґресу...
Т. В. ДобкоҐавронський-Равіта Францішек
(Gawroński-Rawita Franciszek; літ. псевд. – Равіта; 04. 11. 1845, с. Степашки, нині Гайсин. р-ну Вінн. обл. – 16. 04. 1930, м. Юзефув побл. Варшави) – польський історик, етнограф, письменник. Навч. в Університеті св. Володимира у Києві, закін. Вищу с.-г. школу в Дублянах (нині смт Жовків. р-ну Львів. обл.), Вищу школу агрокультури у Відні. За...
Л. О. ЗашкільнякҐавула Андрій
(14. 09. 1910, с. Чабини, округ Меджилаборці, нині Словаччина – 21. 10. 1976, м. Стропків, нині Словаччина) – український громадський діяч у Словаччині. Закінчив учительську семінарію у Пряшеві (1930). Учителював (1933–70). Водночас 1-й голова Окружного національного комітету в Стропкові (1946–48), уповноважений у справах відбудови українських сіл...
М. І. МушинкаҐавула Юрій
(15. 04. 1942, с. Вишні Чабини, округ Меджилаборці, нині Словаччина) – словацький скульптор українського походження. Закін. Худож.-пром. школу (1963) та Академію образотвор. мистецтва у Братиславі (відділ худож. скла, 1969). Відтоді очолював відділ. скульптур. майстерень Серед. худож.-пром. училища; від 1990 – в Академії образотвор. мистецтва у...
М. І. МушинкаҐавулич Іван
(10. 03. 1940, с. Олька, округ Меджилаборці, нині Словаччина) – живописець. Закін. Вищу пед. школу (1960) та Університет ім. П. Шафарика (1967) у Пряшеві. Учителював; 1970–91 – в Університеті ім. П. Шафарика: завідувач кафедри (1986–89). Автор низки статей з питань образотвор. мистецтва. Створює переважно олій. живопис на сюжети рідного краю,...
Ф. КовачҐавур Люба
(08. 05. 1957, м. Клівленд, шт. Огайо, США) – поетеса. Студіювала славістику у Кент. (шт. Огайо, 1984–86) і Торонт. (1986–87, магістр) університетах, здобула ступ. магістра бібліотекознавства у Кент. університеті (1994). Працювала у Нью-Йорк. публ. б-ці (1988–94), б-ці архіву радіо «Свобода» у Празі (1995–96), при дорадчій раді ВРУ та в Міжнар....
Б. М. БойчукҐаґауз Пилип Георгійович
(20. 06. 1932, с. Червоноармійське, нині Болград. р-ну Одес. обл.) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1984). Закін. Криворіз. гірничоруд. інститут (Дніпроп. обл., 1957). Відтоді працював на виробництві. 1963–2000 – у НДІ безпеки праці та екології в гірничоруд. і металург. промисловості (м. Кривий Ріг): зав. лаб. фіз.-хім. дослідж. і...
В. В. ПереверзовҐаҐаузи
тюркомовний народ у північно-західному Причорномор’ї. Компактно заселяють Пд. Молдови (автономно-територ. утворення Ґаґауз Єрі зі столицею в м. Комрат, ін. назва – Ґаґаузія) та прилеглі р-ни України (Одес. і Запоріз. обл.); проживають також у РФ (Пн. Кавказ, Приазов’я), Казахстані, Болгарії, Румунії, Греції та Туреччині. Заг. кількість бл. 224...
М. І. ЯрмоленкоҐаґаузька мова
мова, що належить до оґузької групи тюркських мов. Ґ. м. розмовляють у Ґаґауз. Респ. (автономія у складі Молдови), Україні (Одес. і Запоріз. обл.), на Пн. Кавказі, у Казахстані, Узбекистані, Болгарії, Румунії, Греції, Туреччині та ін. Заг. кількість носіїв – понад 173 тис. осіб. На тер. Молдови й України розрізняють чадирлунґ.-комрат. (центр.;...
М. І. ЯрмоленкоҐадамер Ганс-Ґеорґ
(Gadamer Hans Georg; 11. 02. 1900, м. Марбурґ, Німеччина – 13. 03. 2002, м. Гайдельберґ, Німеччина) – німецький філософ. Доктор філософії (1927). Навч. у Марбур. та Фрайбур. університетах. Від 1929 – викладач Марбур. університету; 1939–47 – проф., 1946–47 – ректор Ляйпциз. університету; 1949–68 – завідувач кафедри філософії, почес. професор (до...
В. С. ЛісовийҐадзінський Володимир Антонович
(псевд.: Йосиф Гріх, Оскар Редінг, Стефан Трипільський; 21. 08. 1888, Краків – 11. 08. 1932, Одеса) – письменник, літературознавець, критик, журналіст, перекладач. Один із зачинателів т. зв. наукової поезії в рад. літ-рі. Навч. у Політех. школі у Львові (1906–09) та на фіз.-мат. факультеті Віден. університету (1910–13). Від 1908 друкував поезії в...
Г. П. ГерасимоваҐадомський Валерій
(Gadomski Walery; 1833, Краків – 16. 03. 1911, там само) – польський скульптор і педагог. Навч. у Краків. школі образотвор. мистецтв (1850–58) та Віден. АМ (1856–58; майстерня Ф. Баyера). Брав участь у польс. повстанні 1861–63. Від 1864 працював у Краків. школі образотвор. мистецтв: проф. 1890 внаслідок втрати зору через хворобу очей припинив...
Ю. О. БірюльовҐазда Януш
(Gazda Janusz; 16. 11. 1934, Варшава) – польський кінознавець, кінокритик. Студіював режисуру у Держ. вищій школі кіно, телебачення і театру (м. Лодзь, 1961–62). Від 1964 – засн. і гол. ред. ж. «Film na Świecie». Працював у ж. «Ekran» (1965–73), ред. відділу ігрових фільмів на польс. телебаченні (1973–79). Від 1989 – співроб. відділу історії й...
В. М. ВойтенкоҐай Андрій
(29. 01. 1932, с. Суків, округ Меджилаборці, нині Словаччина – 15. 02. 2016, м. Пряшів, Словаччина) – український художник-монументаліст і живописець у Словаччині. Закінчив ВШ образотворчого мистецтва у Братиславі (1958). Працював художнім редакторомм ж. «Дружно вперед» (1958–60); викладачем образотворчого мистецтва у Пряшівському університеті...
В. ҐрешликҐай Генріх-Юліан
(Gay Henryk Julian; 10. 01. 1875, Варшава – 03. 10. 1936) – польський архітектор. Закін. С.-Петербур. інститут цивіл. інженерів (1898). Розробляв стильові форми неокласики та модерну. У 1900-х рр. збудував у Варшаві: будинок іпотеч. відділу окруж. суду на вул. Капуцинська, № 6, школу Мазовецьких на вул. Кленова, № 16, бібліотеку Красинських на...
В. І. Тимофієнко