Л І Т Е Р А П Літера П


Нині в енциклопедії така кількість статей на літеру «П»: 5.4 тис.
Том на цю літеру поки що не укладено – статті оприлюднено лише онлайн

Сортування: алфавітом

П

двадцята літера української абетки. Є в інших алфавітах, створених на основі слов’яно-кириличної графіки. Назва літери «пе» вживається як іменник середнього роду. Буває велика й мала, має рукописну й друковану форми. Походить від кириличної літери «П» («покой»), що в свою чергу корінням сягає уставного «» («пі»). У староукраїнській графіці мала...

М. Г. Железняк

П’єзоелектричні та сегнетеоелектричні матеріали

Необхідною умовою існування п’єзоефекту є відсутність центру інверсії серед елементів симетрії кристала. Отже, п’єзоелектрика можлива у речовинах, що належать до 20-ти (з 32-х) точкових груп симетрії (наприклад, кварц, хлорат і бромат натрію, сульфат нікелю), полярні п’єзоелектрики — піроелектрики, сегнетоелектрики в сегнетофазі (наприклад,...

М. Д. Глинчук

П’ємонтит

мінерал. Уперше виявлений у шахті Праборнац у П’ємонті (Італія) і описаний (1758) шведським хіміком і мінералогом А. Кронштедтом. 1853 детально вивчений Г. Кенґоттом. За хімічним складом П. — це складний силікат кальцію, алюмінію, заліза та манґану, манґановий різновид епідоту. Формула (за Є. Лазаренком): Ca2(Al,Fe,Mn)2Al[O|OH|SiO4|Si2O7]. Утворює...

О. Є. Гречановська

П’єнтак Леонард

П’Є́НТАК Леонард (24. 02. 1841, м. Перемишль, нині Польща — 25. 02. 1909, Відень, похований у Львові) — правознавець, економіст. Доктор габілітований з римського права (1871). Член Краківської AH (1883). Закінчив Перемишльську гімназію (1860), Львівський університет (1867), де й працював: від 1872 — надзвичайний, від 1976 — звичайний професор...

A. Редзік

П’єроїт

мінерал, сульфоарсенід, сульфосіль SnS архетипу. Формула: Tl2(Sb,As)10S16. Названо на честь французького мінералога Р. П’єррота. Структура координаційна. Сингонія ромбічна. Форма виділень: дрібнозернисті агрегати, коротко-призматичні кристали. Густина 4,97. Твердість 3,5. Забарвлення сіро-чорне. Блиск металевий до напівметалевого. Крихкий....

Н. О. Словотенко

П’єх Роман Михайлович

(26. 03. 1982, Тернопіль) майстер різьблення на дереві. Член НСНМУ (2012). Закінчив ПТУ № 10 у Тернополі (2001), Львівську академію мистецтв за спеціальностями «художні вироби з дерева» (2012; викладачі В. Іванишин, І. Стеф’юк) та «монументально-декоративна скульптура» (2014; викладачі І. Микитюк, В. Гоголь). Відвідував приватні уроки рисунку й...

Н. В. Рублевська

П’єцух Оксана Іванівна

(11. 06. 1985, Черкаси) — мовознавець. Доктор філологічних наук (2018). Закінчила Черкаський університет (2008), де відтоді й працює: від 2019 — доцент кафедри теорії та практики перекладу. Наукові дослідження з проблем політичної лінгвістики, дискурсології, теорії аргументації, когнітивної лінгвістики, етно- та соціолінгвістики, жанро-,...

Г. І. Мартинова

П’єщак Іван

(20. 09. 1904, с. Великий Липник, нині Пряшівського краю, Словаччина — 07. 12. 1972, Пряшів) — правознавець, політичний діяч. Закінчив учительську семінарію у Пряшеві та юридичний факультет Карлового університету в Празі (1931). Учителював (1924—33), працював адвокатом у Пряшеві, Ужгороді (1933—34), м. Меджилабірці (нині Словаччина, 1936—44)....

Ф. Ковач

П’юрко Теодор Іванович

(псевд. і крипт.: Б. Білокерницький, Сирота, Коваленко, П. Х.; 15. 02. 1847, с. Білокриниця, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 28. 10. 1906, Львів) — церковний і культурно-освітній діяч. Дід Б. П’юрка. Навчався у Бучацькій нижчій гімназії при василіянському монастирі (нині Чортківський р-н Тернопільської обл., 1860—64), Бережанській...

Я. І. Мазурак

П’ядик Юрій (Георгій) Васильович

(22. 05(04. 06). 1908, Київ — 24. 05. 2007, там само) — літературо- і мистецтвознавець, бібліограф. Батько І. Халявки. Навчався в 1-й Українській гімназії імені Т. Шевченка (1919—20), закінчив 1-у Кооперативну професійну школу (1925) в Києві, Київський політехнічний інститут (1926), здобувши фах інженера з паперового машинобудування. Працював у...

Ю. М. Хорунжий

П’янзін Іван Семенович

(18. 02. 1919, с. Великопетрівка Оренбурзької губ., нині Челябінської обл., РФ — 13. 06. 1942, похований поблизу Севастополя) — військовик. Герой Радянського Союзу (1942, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1938, на фронті від 1941. Закінчив Севастопольське училище зенітної артилерії (1940)....

А. К. Немикін

П’янида Борис Петрович

(28. 11. 1935, с. Дячкове Диканського, нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 16. 11. 2020, смт Буди Харківського р-ну Харківської обл.) — художник фарфору. Батько Ю. П’яниди. Заслужений художник України (1999). Член НСХУ (1966). Закінчив Миргородський керамічний технікум (Полтавська обл., 1959; викладачі Л. Статкевич, В. Панащатенко). Працював...

В. М. Ханко

П’янило Ярослав Данилович

(07. 06. 1954, с. Заздрість Струсівського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — математик. Кандидат фізико-математичних (1987), доктор технічних (2007) наук, професор (2022). Премія імені М. Крилова НАНУ (2019). Закінчив Дрогобицький педагогічний інститут (Львівська обл., 1975). Відтоді працював у Львівський філії математичної фізики...

Р. М. Кушнір

П’яних Борис Єгорович

(18. 11. 1938, Запоріжжя) — фахівець у галузі напівпровідникових перетворювачів електроенергії. Доктор технічних наук (1995), професор (1996). Закінчив Київський політехнічний інститут (1966). Працював 1960—63 у Запорізькій філії Інституту автоматики Держплану УРСР; 1966—84 — в Інституті електродинаміки АН УРСР (Київ); водночас 1982—83 — у...

Ф. Й. Яновський

П’яних Костянтин Євгенович

(11. 02. 1967, м. Горлівка Донецької обл.) — теплофізик, фахівець у галузі відновлюваної енергетики. Доктор технічних наук (2017). Державна премія України у галузі науки і техніки (2020), премія імені В. Толубинського НАНУ (2014). Закінчив Київський політехнічний інститут (1994). Відтоді працює в Інституті газу НАНУ (Київ): від 2012 — завідувач...

Б. К. Ільєнко

П’янкова Таня (Тетяна Леонідівна)

; 03. 07. 1985, смт Вигода Долинського, нині с-ще Калуського р-ну Івано-Франківської обл.) — письменниця. Членкиня НСПУ (2017). Премії «Гранослов» (2008), імені П. Куліша (2018), конкурсу «Коронація слова» (2021). Закінчила Прикарпатський університет (Івано-Франківськ, 2008). Співзасновниця літературної агенції «Зілля» та «Серії яскравої...

В. В. Кузан

П’янов Володимир Якимович

(18. 10. 1921, с. Крючки Ізюмського пов. Харківської губ., нині Балаклійського р-ну Харківської обл. — 10. 12. 2006, м. Боярка Києво-Святошинського, нині Фастівського р-ну Київської обл.) — критик, перекладач. Член НСПУ (1950). Літературна премія «Благовіст» (2003). Після закінчення середньої школи працював у редакціях районних газет на...

В. Г. Пугач

П’ясецька-Процишин Олександра Олексіївна

(02. 09. 1909, с. Старе Хоросно, нині Хоросно Львівського р-ну Львівської обл. — 12. 06. 1998, Львів) — піаністка, педагог, громадська діячка. Від 1915 мешкала у Львові. З 6-річного віку навчалася гри на фортепіано у Вищому музичному інституті (кл. М. Криницької, згодом — В. Барвінського), після закінчення якого була концертмейстером у кл. вокалу...

А. К. Терещенко

П’ясецький Максим Павлович

(04. 04. 1991, с. Зарудинці Ружинського, нині Бердичівського р-ну Житомирської обл. — 20. 03. 2022, с. Кам’янка Ізюмського р-ну Харківської обл., похований у рідному селі) — військовик. Молодший сержант. Герой України (2024, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2022, посмертно). Здобув професію автослюсаря у Сквирському ПТУ (нині...

А. І. Шушківський

П’ясецький Опанас Васильович

(криптонім — А. П.; 01(13). 12. 1867, Полтава — після 1917) — краєзнавець, педагог, перекладач. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1890) та історико-філологічний факультет Варшавського університету (1894). Викладав російську мову, історію та географію у Седлецькій гімназії; від 1900 служив у Плоцькій (обидва — Польща), а від 1902 — у...

П. П. Ротач, О. П. Ротач

П’ясецький Шимон

(05. 12. 1910, м. Лодзь, нині Польща — 1942/45) — живописець. Навчався 1928—32 у Краківській академії мистецтв (Польща) у В. Яроцького й Ф. Паутча. Працював у Кракові та Львові (1936, 1940). Член авангардного об’єднання художників «Краківська група» (1932—37) і польської компартії. 1937 був заарештований за ліві погляди; перебуваючи у львівській...

Ю. О. Бірюльов

П’ятак Олександр Іванович

П’ЯТА́К Олександр Іванович (23. 06. 1943, Полтава — 15. 04. 2016, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1993), професор (1994). Закінчив Харківський університет (1965). Працював 1966—95 у Харківському фізико-технічному інституті НАНУ; 1995—2009 — завідувач, 2009—10 — професор кафедри фізики Харківського автомобільно-дорожнього...

К. М. Степанов

П’ятакова Катерина Артемівна

(26. 06. 1977, Київ) — графік. Ґран-Прі 12 Міжнародного фестивалю «Срібна акула» в номінації «Живопис і скульптура» (Київ, 2012), 3-є місце Міжнародного онлайн-конкурсу митців, що працюють у техніці пастелі (Рим, 2020). Членкиня НСХУ (2015), Європейської гільдії пастелі (2011). Закінчила Національний технічний університет України «Київський...

М. М. Абрамова

П’ятакова Людмила Леонідівна

(17. 06. 1923, м. Барнаул, нині Алтайського краю, РФ — 1992, м. Дніпродзержинськ, нині Кам’янське Дніпропетровської обл.) — металознавець. Доктор технічних наук (1982), професор (1982). Закінчила Уральський політехнічний інститут (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ, 1948). Відтоді працювала у м. Челябінськ (РФ): спочатку на тракторному заводі,...

О. М. Коробочка, В. В. Перемітько

П’ятаченко Сергій Васильович

(25. 03. 1965, Суми) — поет, літературознавець, фольклорист. Кандидат філологічних наук (2003). Дійсний член НТШ (2019). Член НСПУ (2012), НСЖУ (1998). Лауреат Сумської обласної літературно-краєзнавчо-мистецької премії в номінації «Краєзнавство» (2019). Закінчив Сумський педагогічний інститут (1988), де від 1989 й працював на кафедрі української...

О. В. Вертіль

П’ятачук Ростислав Максимович

(15. 02. 1948, смт Рожище, нині місто Луцького р-ну Волинської обл. — 16. 03. 2019, Луцьк) — баяніст, керівник оркестру. Заслужений артист України (1999). Закінчив Харківський інститут культури (1975). Був керівником оркестру Волинського народного хору Волинської філармонії (Луцьк, 1978—2019). Гастролював у США, Канаді, Нідерландах, Польщі,...

Г. А. Максименко

П’ятенко Іван Маркович

(11. 01. 1913, с. Зачепилівка Кобеляцького пов. Полтавської губ., нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 22. 04. 1989, с-ще Нові Санжари Полтавського р-ну) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії і на фронті від 1941. Відзначився під час форсування Дніпра поблизу с....

П. М. Жаботинський

П’ятигорський Ісак Вольфович

(29. 08(10. 09). 1895, м. Павлоград Катеринославської губ., нині Дніпропетровської обл. — ?) — лікар-педіатр. Доктор медичних наук (1951). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Харківську медичну академію (1921). Працював лікарем. 1924—56 — в Українському інституті охорони материнства і дитинства (Харків): ініціатор створення та...

Г. М. Даниленко

П’ятикоп Михайло Євгенович

(05. 09. 1908, с. Піски, нині Лубенського р-ну Полтавської обл. — 13. 11. 1941, похований у с. Сарожа Ленінградської обл.) — військовик. Герой Радянського Союзу (1941, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1930. Закінчив Ульяновське бронетанкове училище (РФ, 1936). На фронті від червня 1941....

В. О. Сандул

П’ятихатки

місто Кам’янського (до липня 2020 — П’ятихатського) району Дніпропетровської області. У жовтні 2020 з П’ятихатської міської та Богдано-Надеждівської (з селами Калинівка, Культура, Миролюбівка, Полтавобоголюбівка, с-щем Мирне), Виноградівської (з селами Запоріжжя, Суханівка, Чистопіль), Жовтянської (з с-щем Зелене), Зорянської (з с-щем Авангард,...

Н. С. Сорочинська

Стор. 1 із 179 1 2 3 Вперед