Літера П
Літера П
Нині в енциклопедії така кількість статей на літеру «П»:
5.4 тис.
Том на цю літеру поки що не укладено – статті оприлюднено лише онлайн
Сортування: алфавітом
Сторінка 55
Перехода Ліна Олексіївна
(22. 09. 1969, Харків) — провізор. Доктор фармацевтичних наук (2013), професор (2015). Закінчила Харківський фармацевтичний інститут (1992), де відтоді й працює (нині Національний фармацевтичний університет): від 2016 — завідувач кафедри медичної хімії. Наукові дослідження: пошук нових активних фармацевтичних інгредієнтів протисудомної дії;...
І. А. СичПерехрест Олександр Григорович
(01. 01. 1948, м. Золотоноша Полтавської, нині Черкаської обл.) — історик. Доктор історичних наук (2013), професор (2012). Закінчив Одеський університет (1971), де від 1975 й працював; 1983—87 — завідувач кафедри історії Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування; від 1987 — у Черкаському університеті: завідувач кафедри...
М. І. БушинПерехрест Степан Макарович
(27. 11. 1903, с. Чопилки Переяславського пов. Полтавської губ., нині Бориспільського р-ну Київської обл. — 22. 07. 1981, Київ) — гідротехнік, гідролог. Доктор технічних наук (1964). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський сільськогосподарський інститут (1928). Працював в інституті «Укрдіпромеліопроєкт» (1936—41,...
В. К. ХільчевськийПерехрестенко Петро Михайлович
(09. 05. 1936, с. Озера Бородянського, нині Бучанського р-ну Київської обл. — 18. 06. 2024, Київ) — лікар-хірург, трансфузіолог. Доктор медичних наук (1991), професор (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (2006). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1982). Закінчив Київський медичний інститут (1961). Працював лікарем. 1964—71 —...
Л. В. НазарчукПерехрестів Андрій Олександрович
(30. 11. 1851, м. Лебедин Харківської губ., нині Сумського р-ну Сумської обл. — ?) — військовик. Генерал від інфантерії (1913). Закінчив Павлівське військове училище (1870) і Миколаївську академію Генштабу (1878) в Санкт-Петербурзі. Служив у 33-му піхотному Єлецькому полку в Полтаві, у штабах частин Київського і Московського військових округів,...
К. Є. НауменкоПерець
гумористично-сатиричний ілюстрований журнал. Друкували 1950—52 у м. Ґовлер (шт. Південна Австралія, Австралія) накладом 200 примірників. Усього — 28 чисел. Видавець і редактор — Б. Ігнатів, співредактор — А. Квітко. Частину статей вміщував англійською мовою. Припинив існування через фінансову скруту. В. В. Маркусь
В. В. МаркусьПерець Олег Олександрович
(09. 01. 1964, Полтава) — художник-кераміст, графік, живописець, мистецтвознавець. Кандидат мистецтвознавства (2017). Член НСХУ (2008). Закінчив Ленінградське вище художньо-промислове училище (нині Санкт-Петербург, 1993; викладачі В. Циганков, Р. Куриляк, Б. Шаманов). Під час навчання брав участь у заснуванні Братства українських мистців «Кобзар»...
В. М. ХанкоПеречин
місто Ужгородського (до 2020 — Перечинського) району Закарпатської області. У жовтні 2016 з Перечинської міської та Ворочівської, Зарічівської, Сімерківської, Сімерської сільських рад утворено Перечинську міську громаду (144,5 км2, станом на 2022 — 12 399, на 2025 — 14 275 осіб). П. знаходиться на р. Уж (притока Лаборця, басейн Дунаю),...
О. Ю. ХропінаПеречинська улоговина
західна частина Березне-Ліпшанської долини в межах Закарпатської області. Знаходиться між Полонинським хребтом (на північному сході) і Вулканічним хребтом (на південному сході). Приурочена до розширеної частини долини р. Уж (басейн Латориці) при впадінні в неї лівобережного допливу — р. Тур’я. Простягається із заходу на схід майже на 2,5 км, з...
І. П. КовальчукПеречинський район
район, що знаходився 1946—2020 у північно-західній частині Закарпатської області. Утворено у січні 1946 з центром у с. Перечин (1947—2002 — селище міського типу, від 2002 — місто). На той час до П. р. належали Вільшинківська, Ворочівська, Дубриницька, Зарічівська, Липовецька, Мокренська, Новоселицька, Пастілківська, Перечинська,...
В. В. МалошПереш Євген Юлійович
(24. 10. 1942, с. Осій, нині Хустського р-ну Закарпатської обл.) — хімік. Доктор хімічних наук (1987), професор (1989). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Закінчив Ужгородський університет (1964), де відтоді й працює: від 1988 — професор, від 1993 — завідувач кафедри...
В. Г. ЛендєлПерешийок
вузька смуга суходолу, що з’єднує дві його значні за площею частини. Існують П. між двома материками, материком та півостровом, різними частинами одного півострова. На території України найбільші П. розташовані між Чорним та Азовським морями — Перекопський перешийок, що сполучає Кримський півострів із материковою частиною, та Акмонайський...
Н. М. ПогорільчукПерещепине
місто Самарівського (до 2024 — Новомосковського) району Дніпропетровської області. У лютому 2018 з Перещепинської міської (з селами Козирщина, Малокозирщина, Олександрія, Свічанівка, с-щем Вишневе), Багатської (з селами Панасівка, Рівне), Голубівської (з с-щами Миролюбівка, Кільчень, селами Воскресенівка, Троїцьке), Керносівської (з селами...
М. А. КондратьєвПерещепинський скарб
див. Малоперещепинський скарб.
Переяслав
(1943—2019 — Переяслав-Хмельницький) — місто Бориспільського району (1923—75 — Переяслав-Хмельницького району) Київської області. У червні 2020 з Переяслав-Хмельницької міської ради обласного значення та Великокаратульської (з селами Мар’янівка, Плескачі), Вовчківської, Гайшинської (з селами Гребля, Чирське), Гланишівської (з с. Довга...
В. О. ЛенченкоПереяслав Вадим Олександрович
(26. 06. 1941, с. Велика Олександрівка, нині с-ще Бериславського р-ну Херсонської обл. — 08. 06. 2013, Хмельницький) — поет. Член НСПУ (2003). Премія імені В. Булаєнка (2007). Закінчив Запорізький медичний інститут (1971). Працював лікарем-анестезіологом, реаніматологом у Хмельницьких районній, міській та обласній лікарнях. Друкуватися почав 1957....
В. І. ГорбатюкПереяслав-Хмельницький район
(до 1943 — Переяславський) — колишній район, що знаходився у східній частині Київської області. Функції райцентру виконувало м. Переяслав (1943—2019 — Переяслав-Хмельницький), що 1975—2020 було обласного значення. П.-Х. р. існував від березня 1923 до липня 2020. Був утворений з Переяславської, Помокельської, Студениківської, Ташанської та...
Ю. В. КлименкоПереяславець Валентина Олександрівна
(10. 02. 1907, Харківщина, за іншими даними — м. Ялта, нині АР Крим — 04. 01. 1998, м. Нью-Йорк, США) — артистка балету, хореограф, педагог. Навчалася в балетній школі Великого театру в Москві. Була артисткою балету Харківського, Київського імені Т. Шевченка та Свердловського імені А. Луначарського (нині Єкатеринбург, РФ) театрів опери і балету....
В. Д. ТуркевичПереяславська художньо-промислова школа
Функціонувала в 1-й половині 1920-х рр. у м. Переяслав (нині Бориспільського р-ну Київської обл.). Майстри та учні виготовляли з дерева та розмальовували українськими візерунками меблі, лутки з віконницями, дзеркала та ін. предмети. Їхні вироби експонували на Всесоюзній сільськогосподарській та кустарно-промисловій виставці 1923 у Москві...
В. М. ХанкоПереяславські вісті
газета. Видавали 1942—43 українською мовою двічі на тиждень у м. Переяслав, нині Бориспільського р-ну Київської обл. (попередня назва — «Останні вісті»), загалом — не менше 104-х чисел. У рубриках «Головна Квартира Фюрера» та «Події на Східному фронті» вміщували повідомлення німецького верховного командування, у більшості матеріалів військової...
К. М. КурилишинПереяславцева Софія Михайлівна
(17. 09. 1849, м. Воронеж, Росія — 01. 12. 1903, Одеса) — зоолог. Доктор філософії (1875). Премії імені К. Кесслера (1893), імені Е. Кандинської (1902). Закінчила Маріїнську гімназію у Курську (Росія, 1869), навчалася в Харківському університеті (1869—72), закінчила Цюрихський університет (Швейцарія, 1875). Очолювала Севастопольську біологічну...
В. Г. ДядичкоПереяслівець Микола Дем’янович
(06. 05. 1946, с. Котельва, нині с-ще Полтавського р-ну Полтавської обл. — 07. 11. 2008, там само) — майстер художнього оброблення дерева. Заслужений майстер народної творчості України (2003). Після закінчення середньої школи до 1981 працював у Сибіру й на Далекій Півночі РФ. Там захопився рідкісною технікою дерев’яної мозаїки — маркетрі....
В. М. ХанкоПереяслов Андрій Анатолійович
(03. 03. 1961, Львів) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (2001), професор (2005). Закінчив Львівський медичний інститут (1985). Працював лікарем. Від 1989 — у Львівському медичному університеті: від 2006 — завідувач, від 2014 — професор кафедри дитячої хірургії. Наукові дослідження у галузях хірургічної панкреатології, гепатології та імунології....
О. М. НикифорукПереяслова Дія Георгіївна
(03. 03. 1927, м. Курськ, РФ — 16. 05. 1987, Москва) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (1980), професор (1981). Державна премія України в галузі науки і техніки (1992). Закінчила Харківський університет (1951). Працювала в Харківському інституті радянської торгівлі (1954—62); НВО «Монокристалреактив» Всесоюзного НДІ монокристалів (Харків,...
Б. М. КрасовицькийПереясловська
станиця у Брюховецькому районі Краснодарського краю РФ. Знаходиться на правому березі р. Бейсуг, за 98 км від м. Краснодар, 4 км від райцентру. Є адміністративним центром сільського поселення, до якого входять станиця П. (станом на 2021 мешкало 7620 осіб), хутір Сопова Балка (56 осіб), селище Встрєчний (2 особи). Заснована 1794 як Переясловське...
А. М. АвраменкоПеридотит
загальна назва глибинних (плутонічних) ультраосновних піроксен-олівінових порід, що містять 40—100 % олівіну: олівініт, гарцбургіт, верліт, лерцоліт, дуніт та кімберліт. Більшість із них мають зелений колір завдяки наявності в них олівіну. Зазвичай середньозернисті. Текстура масивна. Різновиди П.: піроксеновий (авгітовий, бронзитовий);...
І. А. СамборськаПериклаз
(від пери... і κλάω — розщеплення) — рідкісний мінерал, оксид магнію координаційної будови. Стара назва — магнезія (за регіоном Магнезія в стародавній Анатолії, нині Туреччина). Формула: MgO. Хімічний склад (%): Mg — 60,32; O — 39,68. Mg може заміщуватися Fe, Zn, Mn та Ni. Домішки: Mn, Zn. Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Форми виділення:...
Є. С. ЛуньовПерит Тадеуш-Марек
(Peryt Tadeusz Marek; 25. 10. 1949, Варшава) — польський геолог. Член-кореспондент Польської АН (2019), іноземний член НАНУ (2000). Лицарський хрест ордена Відродження Польщі (2003), Офіцерський хрест (2022). Закінчив Варшавський університет (1972). Від 1974 працював в Інституті геологічних наук Польської АН, де 1976 захистив дисертацію...
С. Б. ШехуноваПерієв Аліф Туриханович
(10. 01. 1922, с. Култук, Азербайджан — 20. 04. 1986, Баку) — військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Державні та бойові нагороди СРСР. Учасник 2-ї світової війни. В армії від 1941, на фронті від 1942. Відзначився у травні 1944 в боях за визволення Севастополя. Закінчив курси молодших лейтенантів (1945). Від 1953 — старший лейтенант запасу. А....
А. К. НемикінПеріодизація історії України
Уперше зміст історичного процесу в Україні як самобутнього, хоч і пов’язаного з литовською, польською, турецькою, російською і австрійською історією, науково обґрунтував М. Грушевський у статті «Звичайна схема руської історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства», надрукованій у Санкт-Петербурзі в травні 1904. Самій...
С. В. Кульчицький