Л І Т Е Р А Г Літера Г


Нині в енциклопедії така кількість статей на літеру «Г»: 6 тис.

Сортування: алфавітом

Г

четверта літера української абетки. Є в усіх абетках, створених на основі слов’янсько-кириличній графіки. Назва літери «ге» вживається як іменник середнього роду. Буває велике і мале. За формою накреслення це видозмінена кирилична літера «Г» («глаголь»), що походить від греко-візантійської «γ» («гамма»). У староукраїнській графіці мала варіанти...

М. Г. Железняк

Гаазе Георгій Германович

(16(29). 03. 1906, Одеса – 26. 02. 1971, Київ) – арфіст і педагог. Заслужений артист УРСР (1951). Закін. Одес. консерваторію (1927; кл. Ш. Перман). Артист оркестрів Одес. (1927–31), Київ. (1934– 36, 1944– 55) і Тбіліс. (1936–44) театрів опери і балету. Викладав у Київ. і Тбіліс. консерваторіях. Серед учнів – лауреати міжнар. конкурсів Е. Манзій,...

С. В. Кулаков

Гаазька конференція 1922

міжнародна фінансово-економічна конференція представників держав Заходу і Радянської Росії. Відбувалася 15 червня – 19 липня 1922 у м. Гааґа (Нідерланди) за рішенням Ґенуезької конференції 1922 з метою вивчення та врегулювання питань про борги цар. і Тимчас. урядів Росії та компенсац. претензій держав Заходу у зв’язку з націоналізацією...

В. П. Капелюшний

Гаазькі конвенції про закони та звичаї війни 1899 і 1907

міжнародні угоди. Прийняті на міжнар. конф. у м. Гааґа (Нідерланди). Перша з них, яка проходила 6(18) травня – 17(29) липня 1899, скликана з ініціативи Росії. У конф. взяли участь 27 країн, зокрема Велика Британія, США, Німеччина, Франція, Італія, Японія, скандинав. країни. Конф. прийняла 3 конвенції: про мирне вирішення міжнар. зіткнень; закони і...

П. Д. Біленчук, В. М. Кочетков, В. Б. Міщенко

Габ Валентин Іванович

(29. 03. 1940, м. Богуслав Київ. обл. – 27. 11. 2005, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1991). Закін. Київ. інститут нар. господарства (1970). Працював у Інституті автоматики (Київ, 1967–72); від 1972 – у Н.-д. екон. інституті Міністерства економіки України (Київ): 1990–93 – завідувач відділу методів і методики розвитку ринк. відносин;...

М. Т. Пашута

Габай Абрам Веніамінович

(25. 10(06. 11). 1889, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 24. 12. 1963, Харків) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1944), професор (1946). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Катеринослав. мед. інститут (1921), де й працював до 1925. Відтоді – у лікарнях Запоріжжя; 1945–63 – завідувач кафедри дит. хірургії Харків. мед. інституту. Вивчав...

Ж. М. Перцева

Габда Василь Георгійович

(11. 07. 1925, Ужгород – 22. 08. 2003, там само) – живописець. Батько В. Габди. Народний художник України (2000). Лауреат обл. премії у галузі образотвор. мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (1995). Член НСХУ (1958). Закін. Будапешт. політех. інститут (1944), Ужгород. худож.-пром. училище (1946; викл. Й. Бокшай, А. Ерделі, Ф. Манайло). Працював у...

О. В. Юрченко-Микита

Габда Владислав Васильович

(27. 02. 1961, Ужгород) – живописець. Син В. Габди. Заслужений художник України (2009). Лауреат обл. премії у галузі образотвор. мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2002). Член НСХУ (1993). Закін. Ужгород. училище приклад. мистецтва (1980; викл. Л. Аверкієва). Працював на підприємстві «Художфонд» (Ужгород, 1982–93). Учасник респ. мистецьких...

О. В. Юрченко-Микита

Габдрахманов Барі Галійович

(25. 05. 1912, с. Карамишево, нині Татарстан, РФ – 23. 01. 1944, похов. у Кіровограді) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. На фронті від жовтня 1941. Відзначився у січні 1944 під час визволення с. Грузьке Голованів. р-ну Кіровогр. обл., загинув у бою. Його ім’ям названо...

В. П. Шеремета

Габелко Володимир Тимофійович

(29. 09. 1946, Харків — 19. 07. 2008, Київ) – мистецтвознавець. Син Т. Габелка. Член НСХУ (1985). Закін. Харків. інститут культури (1969; викл. І. Каганов). Від 1969 – науковий співробітник, від 1975 – старший науковий співробітник МТМК. Співпрацював із А. Драком і Ф. Ніродом. Автор наук. дослідж. у галузях сучас. укр. та зарубіж. сценографії,...

М. Р. Селівачов

Габелко Тимофій Єгорович

(05(18). 01. 1910, с. Прохоровка, нині Бєлгород. обл., РФ – 22. 04. 1979, Київ) – фахівець у галузі автомобілебудування. Батько В. Габелка. Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. пром. академію (1941). Під час 2-ї світової війни працював у галузі оборон. машинобудування. 1945–53 – на Харків. трактор. заводі, 1953–55 – директор Маш.-буд. заводу ім....

О. О. Роготченко

Габелко Федір Павлович

(псевд.: Ф. Лубенський, Ілля Малевич, Т. Ф. Павлович, Ф. Федорко; 01. 03. 1918, с. Садчиків, нині Кустанай. обл., Казахстан – 25. 07. 2017, м. Мельбурн, шт. Вікторія, Австралія) – громадський і театральний діяч, видавець. Чоловік Ф. Карюк. Закін. Харків. кіноінститут (1939). Учасник 2-ї світової війни. Полонений, перебував у концтаборі, звідки...

М. М. Романюк

Габель Станіслав Іванович

(25. 04 (07. 05). 1849, с. Дударі, нині Миронів. р-ну Київ. обл. – 24. 01. 1924, Петроград, нині С.-Петербург) – співак (бас-кантанте), режисер, педагог. Заслужений артист Респ. (1923). Навч. у Варшав. муз. інституті (1866–70; кл. вокалу Ф. Чиффеї, фортепіано – Ю. Яноша, Р. Стробля, теорії музики – С. Монюшка), закін. С.-Петербур. консерваторію...

В. Г. Антонюк

Габель Юрій Орестович

(29. 11(11. 12). 1891, Харків – 23. 03. 1949, там само) – хімік. Доктор хімічних наук (1940), професор (1934). Навч. у Харків. університеті (1910–14). Працював у ньому; від 1923 – в Інституті приклад. хімії (1927 – зав. лаб. Центр. хім. лаб. Укртютюнтресту при інституті); 1930–35 – декан хім. факультету Харків. ІНО (згодом університет); від 1940 –...

М. О. Мчедлов-Петросян

Габер Микола Олександрович

(29. 10. 1960, с. Марціянове Великомихайлів. р-ну Одес. обл.) – громадсько-політичний діяч, еколог. Народний депутат України (1998– 2002). Кандидат біологічних наук (1991). Закін. Одес. університет (1987). Вчителював. У 1988–98 – науковий співробітник відділу моніторингу та охорони тварин. світу Інституту зоології НАНУ (Київ), від 1996 – гол. ред....

М. І. Мельник

Габерляндт Міхаель

(Haberlandt Michael; 29. 09. 1860, м. Унґаріш Альтенбурґ, нині Мошонмодьороввар, Угорщина — 14. 06. 1940, Відень) — австрійський етнолог, антрополог та індолог. 1882 здобув докторат з філології у Віденському університеті, 1892 захистив габілітаційну дисертацію з народознавства, здобувши звання доцента. Від 1910 — професор. 1894 заснував...

С. П. Сегеда

Габєлков Сергій Володимирович

(10. 04. 1961, м. Балаклія, нині Ізюмського р-ну Харківської обл.) — матеріалознавець. Доктор фізико-математичних наук (2015). Закінчив Харківський університет (1984). Відтоді працював у Харківському фізико-технічному інституті; 2010—12 — у Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки; від 2012 — завідувач відділу...

А. В. Носовський

Габітоскопія

(від лат. habitus – зовнішність і грец. σκοπἐω – розглядаю, спостерігаю) – розділ криміналістики, що вивчає закономірності зміни зовнішніх ознак людини. Ознаки зовнішності використовують для пошуку й ідентифікації людей, побудови оператив. і криміналіст. образів, створення банків особистої інформації, ведення реєстрації злочинців тощо....

П. Д. Біленчук, М. В. Салтевський

Габлевич Марія Богданівна

(02. 11. 1950, м. Вольськ Саратовської обл., РФ – 2 грудня 2025, Львів) – перекладач, шекспірознавець, літературний редактор. Член НСПУ (1988). Дійсний член НТШ (1998). Літературна премія ім. М. Рильського (2003). Закінчила Львівський університет (1973). Працювала перекладачем науково-природничої літератури (1973– 75), шкільним вихователем (1975–...

Р. П. Зорівчак

Габов Микола Миколайович

(28. 11. 1919, м. Усть-Сисольськ, нині м. Сиктивкар, Респ. Комі, РФ – 15. 03. 1982, м. Новочеркаськ Ростов. обл., РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1941, на фронті від 1943. Відзначився у березні 1944 під час форсування Дністра у Сокирян. р-ні Чернів. обл. Від...

І. М. Джога

Габовда Михайло Дмитрович

(02. 10. 1918, м. Блек Лейк, США – 08. 12. 1945) – діяч ОУН. 1921 разом із батьками повернувся у с. Великі Лучки (нині Мукачів. р-ну Закарп. обл.). Закін. Мукачів. торг. академію (1939), під час навчання у якій брав активну участь у роботі молодіж. організації «Пласт». 1940 став співзасн. і співкер. крайового проводу ОУН у м. Хуст (нині Закарп....

М. М. Вегеш

Габович Марк Давидович

(13(26). 03. 1914, Київ – 08. 03. 1994, там само) – фізик. Брат Рафаїла, батько Олександра Габовичів. Доктор фізико-математичних наук (1965), професор (1967). Заслужений діяч науки УРСР (1978). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський університет (1937). Від 1938 – в Інституті фізики АН УРСР (Київ): 1961–65 – завідувач відділу газ. розряду,...

І. О. Солошенко

Габович Михайло Маркович

(24. 11 (07. 12). 1905, с. Великі Гуляки, нині Фастів. р-ну Київ. обл. – 12. 07. 1965, Москва) – артист балету, педагог. Нар. арт. РРФСР (1951). Закін. Моск. хореогр. училище (1924; викл. О. Горський, В. Тихомиров). Відтоді – арт. Великого театру в Москві; від 1951 – викладач, 1954–58 – худож. кер. Моск. хореогр. училища. Серед партій класич....

Ю. О. Станішевський

Габович Олександр Маркович

(07. 03. 1946, Київ) – фізик. Син М. Габовича. Доктор фізико-математичних наук (1990). Нац. премія України ім. Б. Патона (2021). Закін. Київський університет (1969). Від 1971 працює в Інституті фізики НАНУ (Київ; від 1991 – провідний науковий співробітник). Наукові дослідження в галузях фізики твердого тіла, фізики поверхні, фізики надпровідності,...

А. М. Негрійко

Габович Рафаїл Давидович

(03(16). 12. 1909, Київ – 14. 03. 2002, похов. у м. Стемфорд, шт. Коннектикут, США) – лікар-гігієніст. Брат М. Габовича. Доктор медичних наук (1952), професор (1953). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський медичний інститут (1931). Працював у Центр. інституті удосконалення лікарів (Москва, 1939– 41); доцент Київ. мед....

Г. О. Степаненко, А. М. Гринзовський

Габрель Микола Михайлович

(21 07. 1953, с. Маринівка Доманівського р-ну Одеської обл., нині Вознесенського р-ну Миколаївської обл.) — фахівець у галузі містобудування та просторового планування, архітектор. Кандидат архітектури (1988), доктор технічних наук (2002), професор (2004). Член-кореспондент Української академії архітектури (2024). Член НСАУ (1992, у 2003—09 —...

В. І. Жовтанецький

Габрилович Євген Йосипович

(Габрилович Евгений Иосифович; 29. 09. 1899, м. Воронеж, Росія – 05. 12. 1993, Москва) – російський кінодраматург. Заслужений діяч мистецтв РФ (1969). Нар. арт. Латвії. Герой Соц. Праці (1979). Навч. у Моск. університеті. Входив до об’єднання «Літ. центр конструктивістів» (1924–30). Під час 2-ї світової війни – воєн. кор. Від 1948 викладав у ВДІКу...

В. М. Войтенко

Габринець Володимир Олексійович

(19. 01. 1946, с. Стайки Вітеб. обл., Білорусь) – фахівець у галузі енергетики та термодинаміки. Доктор технічних наук (1995), професор (2002). Закін. Дніпроп. університет (1971), де відтоді й працював: від 1996 – професор кафедри двигунобудування; від 2000 – завідувач кафедри інформ. технологій та інформ. систем Дніпроп. регіон. інституту держ....

М. В. Поляков

Габришин Іван Вікторович

(16. 05. 1928, с. Строїнці Тиврів. р-ну, нині Вінн. обл. – 28. 12. 1998, Вінниця) – живописець. Золота медаль Всесоюз. худож. виставки (Москва, 1985). Мистецтву навч. самотужки. Працював на Вінн. граніт. кар’єрі. Автор полотен у традиціях укр. примітивізму. Світ зацікавлень митця – природа Поділля. Прагнучи охопити широкі простори краєвидів,...

Ф. В. Панчук

Габріадзе Григорій Іванович

(1917, с. Дзункурі, нині м. Ткібулі, Грузія – 19. 04. 1944, похов. у с. Фруктове, нині Севастоп. міськради, АР Крим) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1939. Закін. піхотне училище (1943). Відзначився у квітні 1944 під час визволення Севастополя. Загинув у...

В. П. Шеремета