Історичні події

Нині в тематичному розділі така кількість статей: 18

Сортування: За популярністю

Друга світова війна

стала наслідком суперечностей світового процесу, зумовлених Версальською системою повоєнних договорів та експансіоністськими діями країн «Антикомінтернівського пакту» – Німеччини, Італії та Японії, що прагнули переділу світу на свою користь. Розв’язанню Д. с. в. сприяла політика потурання найбільш агресивній країні – Німеччині, де до влади прийшла...

М. В. Коваль, Т. Г. Гунчак

Курська битва

одна з найбільших битв Другої світової війни. Відбулася влітку 1943 на території сучасної Орловської, Курської, Бєлгородської (усі – РФ) і Харківської областей. У радянській та сучасній російській історіографії її поділяють на Курську оборонну операцію (5–23 липня), Орловську (12 липня – 18 серпня) і Бєлгородсько-Харківську (3–23 серпня)...

Р. В. Пилипчук

Корсунь-Шевченківська операція

Проведена 24 січня – 17 лютого 1944 військами Першого Українського фронту під командуванням генерала армії М. Ватутіна та Другого Українського фронту під командуванням генерала армії І. Конєва. Гол. ме­­та – ліквідувати угруповання нім. 1-ї танк. і 8-ї заг.-військ. армій групи армій «Південь» (командувач – генерал-фельдмаршал Е. фон Манштейн), що...

Л. Г. Овсієнко

Перша війна Радянської Росії проти УНР 1917—18

збройний конфлікт, що став наслідком протистояння УНР і РНК Росії на чолі з В. Леніним. Бойові дії тривали від грудня 1917 до травня 1918. Проголошена як автономна частина федеративної Російської держави (див. Універсали Української Центральної Ради), УНР після більшовицького перевороту в Петрограді (нині Санкт-Петербург) 1917 наполягала на...

О. Д. Бойко

Галицька битва

стратегічна наступальна операція, проведена 5(18) серпня – 8(21) вересня 1914 у ході 1-ї світової війни військами російського Південно-Західного фронту (командувач – генерал М. Іванов). Метою Г. б. був розгром австро-угорських військ та оволодіння Галичиною. На фронті від Вісли до Румунії (понад 400 км) російським військам 3, 4, 5 і 8-ї армій...

К. Є. Науменко

Вовчухівська операція

стратегічна наступальна операція УГА з метою визволення столиці ЗУНР – Львова і Перемишля (нині Польща). Відбувалася 17 лютого – 19 березня 1919. Співвідношення сил на напрямку гол. удару: українці – 9,8 тис. вояків, 32 гармати; поляки – 6,2 тис. вояків, 40 гармат. На першому етапі операції 17–25 лютого 1-а і 7-а бригади й група К. Гофмана 3-го...

М. Р. Литвин

Празька весна 1968

період політичної лібералізації та суспільно-політичних реформ у Чехословаччині. Тривала від січня (пленум ЦК Комуністичної партії Чехословаччини — КПЧ, обрання А. Дубчека 1-м секретарем ЦК КПЧ) до серпня (вторгнення військових підрозділів ЗС СРСР і країн Варшавського договору до Чехословаччини) 1968, була спрямована на...

В. І. Дмитрук

Львівсько-Сандомирська наступальна операція

Проведена 13 липня – 29 серпня 1944 військами Першого Українського фронту під командуванням маршала І. Конєва з метою розгрому нім. групи армій «Північна Україна» (генерал-полковник Й. Гарпе), визволення зх. областей України й наступу на пд.-сх. частини Польщі. Спів­відношення особового складу – 1110 проти 900 (в тис. осіб), гар­мат і мінометів –...

К. Є. Науменко

Житомирсько-бердичівська наступальна операція

Проведена 24 грудня 1943 – 14 січня 1944 військами Першого Українського фронту під командуванням генерала армії М. Ватутіна з метою розгромити нім. частини у р-ні Бердичів–Житомир–Коростень (допоміжні удари завдавали у напрямах на Сарни та Білу Церкву) і вийти до р. Пд. Буг. Відбивши контрнаступ нім. військ, які намагалися ліквідувати захоплений...

Р. В. Пилипчук

Німецько-польська війна

військова операція збройних сил нацистської Німеччини та Словаччини (після Мюнхенської угоди 1938 її контролювала Німеччина), внаслідок якої територія Польщі була окупована, а її частини анексовані сусідніми державами, зокрема СРСР. Основна причина нападу – намагання А. Гітлера завоювати «життєвий простір» для «арійської раси» у Центральній і...

В. С. Коваль

Прикордонна битва 1941

Відбулася 22 червня — 9 липня 1941 у прикордонних областях України та Молдови. На 1-му етапі (22—30 червня) радянське командування ставило військам завдання розгромити угруповання противника та перейти у наступ, на 2-му (30 червня — 9 липня) — організовувати відхід на лінію укріплених р-нів старого кордону. Саме так трактували події початкового...

О. Є. Лисенко, В. М. Грицюк

Кіровоградська наступальна операція

Проведена 5–16 січня 1944 військами Другого Українського фронту під командуванням генерала армії І. Конєва (водночас із Житомирсько-Бердичівською наступальною операцією військ Першого Українського фронту під командуванням генерала армії М. Ватутіна) з метою розгромити нім. угруповання в р-ні Кіровограда, звільнити місто і вийти до р. Пд. Буг. До...

Р. В. Пилипчук

Проскурівсько-Чернівецька наступальна операція 1944

Проведена 4 березня — 17 квітня 1944 військами Першого Українського фронту як частина стратегічної наступальної операції зі звільнення Правобережної України. До складу 1-го Українського фронту входили: 1-а гвардійська армія, 13-а, 18-а, 60-а армії, 3-я гвардійська танкова армія, 1-а і 4-а танкові армії, 2-а повітряна армія, 4-й гвардійський...

В. М. Грицюк, С. Є. Хлонь

Запорізька наступальна операція

Проведена рад. армією 10–14 жовтня 1943 військами лівого крила Пд.-Зх. фронту (командувач – генерал армії Р. Малиновський) в ході битви за Дніпро 1943 з метою розгрому нім. військ на запоріз. плацдармі та визволення Запоріжжя. Гол. удару завдала 8-ма гвард. армія в напрямі ст. Мокра (нині у межах Запоріжжя) – Запоріжжя, допоміж. ударів: з Пд. Сх....

О. В. Буцько

Празьке повстання 1945

антигітлерівське повстання 5—8 травня 1945 в окупованій нацистською Німеччиною столиці Чехії. Ініційоване лояльним до еміграційного уряду Е. Бенеша підпільним рухом «Народна оборона» (керівники — колишні офіцери чехословацької армії) та промосковською Чеською національною радою (створена у квітні 1945 у визволеному радянськими військами м. Кошице,...

І. І. Дерейко

Горлецька битва

наступальна операція німецько-австрійських військ у ході Першої світової війни. Проведена 19 квітня (2 травня) – 10(23) червня 1915 під командуванням нім. генерала А. фон Макензена з метою розгрому рос. Пд.-Зх. фронту (командувач генерал М. Іванов). 3, 4 і 11-й нім.-австр. арміям (220 тис. вояків, 1050 гармат) протистояли 3, 4, 8 і 9 рос. армії...

К. Є. Науменко

Карпатсько-Дуклянська наступальна операція

Проведена 8 вересня – 28 жовтня 1944 військами Першого Українського фронту (38-а армія, 4-й гвард., 25-й, 31-й танк. корпуси, 1-й гвард. кавалер. корпус, 17-а артилер. дивізія прориву, авіакорпус 2-ї повітр. армії та 1-й Чехословац. армій. корпус) під командуванням маршала Рад. Союзу І. Конєва та частиною сил Четвертого Українського фронту...

Т. Б. Іонова

Ізюмсько-Барвінківська наступальна операція

Проведена 17–27 липня 1943 військами Пд.-Зх. фронту під командуванням генерала армії Р. Малиновського з метою скувати, а за сприятл. умов розгромити (разом із частинами Пд. фронту) нім. війська у Донбасі й не допустити їхню передислокацію в р-н м. Курськ (РФ). Рад. військам (443 тис. солдатів й офіцерів, до 5-ти тис. гармат і мінометів, 1130...

Р. В. Пилипчук