Нині в тематичному розділі така кількість статей: 278
Сортування: За популярністю
Берестейщина
історичний регіон у середній течії Західного Бугу з центром у м. Берестя (нині Брест, Білорусь). Інші назви – Берестійщина, Берестейська земля, Берестейська волость. В історичних творах, що стосуються минулого Берестейщини, з’являлася низка хибних тверджень, частину з яких спростовано істориками, деякі ж тези і зараз дістають підтримку, що...
Я. Д. Ісаєвич, В. ЛеонюкКачанівка Національний історико-культурний заповідник
Розташований у селищі Качанівка Ічнянського району Чернігівської області. Створений 1981 як державний історико-культурний заповідник на основі палацово-паркового комплексу, закладеного на кошти П. Рум’янцева-Задунайського. Від 2001 – національний. Качанівський ансамбль – один із найбільших, найяскравіших взірців садибної архітектури України та...
С. М. БушакКорчувате
історична місцевість і житловий масив у Голосіївському районі Києва, на березі Галерної затоки ДніпраДніпра. Залізнична станція Проспект Науки. Населення приблизно 5,4 тис. осіб. Назва «К.» походить від давньоруського «корч» (кущ, пень). Наприкінці 1860-х років К. – хутір при цегельному заводі Видубицького монастиря. У 1880-х роках у К. відкрито...
Є. М. ЦвелихАмвросіївська стоянка і кістковище бізонів
пізньопалеолітичний комплекс, розташований поблизу Амвросіївки Донецької обл., у верхів’ї балки Казенної та притоки річки Кринка. Відкрив 1935 року В. Євсєєв, у 40–50-х рр. їх досліджували І. Підоплічко та П. Борисковський, у 80–90-х рр. – О. Кротова. Датується середнім періодом пізнього палеоліту (18–19 тис. років тому). Загальна відкрита площа –...
О. О. КротоваГінцівська стоянка
археологічна пам’ятка періоду пізнього палеоліту (12–15 тис. р. тому). Перша палеоліт. пам’ятка, яка була розкопана в Україні. Знаходиться на правому березі р. Удай побл. сіл Духове і Гінці Лубен. р-ну Полтав. обл. Виявлена 1871; вперше розкопали 1873 Ф. Камінський і К. Феофілактов. Подальші дослідж. проводили В. Щербаківський, І. Левицький, І....
І. Г. Шовкопляс, Г. М. ШовкоплясВеликий рижанівський курган
археологічна пам’ятка. Датується поч. 3 ст. до н. е. Один із найпізніших курганів скіф. еліти. Розташ. біля с. Рижанівка Звенигород. р-ну Черкас. обл. Досліджували: 1887 – польс. археолог Г. Оссовський, 1995–98 – спільна укр.-польс. експедиція під керівництвом С. Скорого (Інститут археології НАНУ, Київ) та Я. Хохоровського (Інститут археології...
С. А. СкорийБільське городище
археологічна пам’ятка, найбільше укріплене поселення Європи доби раннього залізного віку. Знаходиться на вододіл. плато річок Ворскла та Суха Грунь, переважно на тер. Котелев. (побл. с. Більськ) і Зіньків. р-нів Полтав. обл. Площа, за підрахунками Б. Шрамка, – 4020,6 га, товщина культур. нашарувань становить 0,5–0,6 м. Б. г. – складний комплекс...
Н. І. БондаренкоМишоловка
історична місцевість у Голосіївському районі Києва, між Китаєвим, Багриновою горою та Голосіївським лісом. Головна вулиця: Г. Квітки-Основ’яненка, Ягідна. Уперше згадується 1618 як село під назвою Мишалівка (здавна тут працював млин, за допомогою якого мололи, змішуючи різне збіжжя). За іншою версією, назва походить від місця розташування між...
В. С. МухаКаналізація
(Система водовідведення) – комплекс обладнання і споруд, призначених для організованого прийому, видалення трубопроводами за межі населених пунктів або промислових підприємств забрудненої стічної рідини та її очищення і знешкодження перед утилізацією або скиданням до водного об’єкта. До каналізаційної системи входять: внутрішні мережі й водостоки...
С. С. Душкін, Т. О. ШевченкоМелітопольський курган
скіфський поховальний комплекс. Датований 350–340 рр. до н. е. Досліджений 1954 на пн.-зх. околиці м. Мелітополь (Запоріз. обл.) експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом О. Тереножкіна. Був домінуючим насипом в групі курганів на Зх. від залізнич. станції в р-ні, що потрапив під приватну забудову в повоєн. період (розкопки...
Ю. В. БолтрикКарпатський рекреаційний регіон
Розташований у межах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької областей. Має спільні кордони і транспортне сполучення з Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею. Площа 56,6 тис. км2 (9,3 % загальної площі території України). За комплексом фізико-географічних ознак виділяють 3 туристичні субрегіони:...
Т. Ф. ПанченкоАскольдова могила
частина паркового комплексу в Києві на схилах правого берега Дніпра, на перехресті Паркової дороги і Дніпровського узвозу. Урочище А. м., що в давнину називалось Угорське, згадується на перших сторінках «Повісті временних літ» як місце трагічної загибелі й поховання київського князя Аскольда у 882. З його ім’ям пов’язана доба, коли молода Київська...
О. Л. КоваленкоКлов
історична місцевість, урочище в Печерському районі Києва. Знаходиться у північно-західній частині Печерського плато (сучасні Кловський узвіз, вул. І. Мар’яненка, І. Мечникова, П. Орлика, О. Богомольця, Банкова та ін.). Назва пов’язана з найбільшим (близько 3,2 км) притоком р. Либідь – струмком Клов, який на початку 20 ст. взято в колектор (до...
В. В. КовалинськийЛоцманська Кам’янка
історична місцевість на сході Соборного району Дніпра (у радянський період і 1991–2016 – Дніпропетровськ), на правому березі р. Дніпро, колишнє поселення дніпровських лоцманів. Ін. назви – Лоц-Кам’янка, Кам’янка. Гол. вулиці: Б. Мільмана, Яснополянська та Лоцманська. На Зх. межує з колиш. козац. с. Мандриківка (нині місцевість Дніпра), на Пд. – з...
В. В. МанюкБайкове кладовище
найстаріший поховальний комплекс у Києві. Байкове кладовище внесене до Державного реєстру як пам’ятка історії національного значення (від 2001). Закладено в грудні 1833. Площа Байкового кладовища понад 40 га, розташоване на схилах Байкової гори. Рельєф місцевості зумовлює геометрично неправильні обриси більшості ділянок. Умовно поділено на три...
Л. А. ПроценкоГребениківська культура
археологічна культура пізнього мезоліту (7–6 тис. до н. е.). Поширена у степовій смузі Надчорномор’я між гирлом Дунаю і Нижнім Прутом на Зх. та Інгульцем на Сх. Назва походить від стоянки Гребеники, розташ. побл. одноймен. села Великомихайлів. р-ну Одес. обл. Серед ін. відомих стоянок – Гіржеве, Доброжани, Довжанка, Казанка, Карпово, Мирне,...
Л. Л. ЗалізнякМанітоба
(Manitoba) – центральна степова провінція Канади, в регіоні Канадські прерії. Межує на заході з провінцією Саскачеван (разом з провінцією Альберта також входить у регіон Канадські прерії), на північному заході (опосередковано) – з північно-західними територіями, на півночі – з територією Нунавут, на сході – з...
І. Г. Смирнов, І. І. ВинниченкоБернашівка
археологічна пам’ятка, багатошарове поселення. Знаходиться в урочищі Верхня Долина на лівому березі Дністра побл. с. Бернашівка Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл. 1977–78, 1987, 1989–95 досліджені об’єкти трипіл. культури 4 тис. до н. е., поянешті-лукашів. культури (поч. н. е.), черняхів. культури (3– 4 ст. н. е.) та праз.-корчац. культури (5–7 ст. н....
В. Д. БаранЖаботинське поселення
археологічна пам’ятка ранньоскіфської доби. Датована 8–7 ст. до н. е. Одна із найвидатніших пам’яток раннього заліз. віку Сх. Європи. Розташ. в урочищі Тарасова гора на Пн. Сх. від с. Жаботин Кам’ян. р-ну Черкас. обл. Пл. бл. 50 га. У 1950–51, 1953, 1957–58, 1972 Ж. п. досліджували Є. Покровська, М. Вязьмітіна, О. Тереножкін, В. Іллінська, М....
М. М. ДараганЛиса Гора
історична місцевість у Голосіївському районі Києва. Знаходиться на правому березі р. Либідь, між Теличкою, Сапер. Слобідкою та Багрин. Горою. У міській зоні від 1923. Площа 137 га, макс. вис. 157 м. Поділяється на Русалчин Яр (з озером), Відьмин Яр, Мертвец. Гай. Відома від часів Київ. Русі, тоді на ній проводили обряди язичники. У 16 ст. –...
Є. М. ЦвелихБатьківщина Тараса Шевченка
державний історико-культурний заповідник. Створ. 25 березня 1992 у Звенигород. р-ні Черкас. обл. на базі нерухомих пам’яток історії, культури й природи сіл Шевченкове (колишнє Кирилівка), Моринці, Будище, відтворених мемор. садиб у Моринцях та Літ.-мемор. музею Т. Шевченка у с. Шевченкове (діє від 1939). Площа 27,3 га. До заповідника входять 43...
В. В. ВечерськийМихайлівське поселення
археологічна пам’ятка доби міді – ранньої бронзи. Відкрите поблизу с. Михайлівка (Нововоронцовського р-ну Херсонської обл.), досліджене 1952–55 (під керівництвом О. Лагодовської) і 1964. Під час розкопок нижнього культурного шару кінця 4 – 1-ї половини 3 тис. до н. е. виявлено рештки невеликого поселення з напівземлянковими житлами з відкритими...
О. Г. ШапошниковаМаріупольський могильник
археологічна пам’ятка. Виявлений 1930 на лівому березі р. Кальміус при її впадінні у Азов. море побл. м. Маріуполь (нині Донец. обл.) і розкопаний М. Макаренком, у 1950-і рр. його досліджував А. Столяр (запропонував періодизацію та вказав на генет. зв’язок неоліт. і енеоліт. поховань). М. м. складався зі 130-ти поховань неоліт. нижньодон....
Н. С. КотоваЛюботинські городище та кургани
археологічні пам’ятки. Знаходяться на лівому березі р. Люботинка (притока р. Уда) побл. м. Люботин Харків. обл. Городище пл. 4,2 га (заг. розкопана пл. 7190 м2) доби раннього заліза, період існування – 6–4 ст. до н. е. Поруч із ним проходив середньовіч. Мурав. шлях, який функціонував і в більш ранні часи. Городище досліджували Б. Шрамко (1960–63)...
О. Є. ФіалкоДонщина
адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії, заселена донськими козаками. 1870–1920 офіційно називали Область Війська Донського. Центр – Черкаськ (від 1806 – Новочеркаськ). Нині переважна більшість тер. Д. входить до складу Ростовської області РФ. Станом на 1914 вона становила 164 600 км2, охоплюючи пд.-сх. частину Європ. Росії;...
А. І. ЖуковськийКемі-обинська культура
археологічна культура раннього бронзового віку. Датована 3000–2300 роках до н. е. Поширена в Криму, степовому Причорномор’ї та Надазов’ї, де вона синхронна ямній культурно-історичній спільності та передує катакомбній культурно-історичній спільності. Назву отримала від кургану Кемі-Оба, розкопаного 1957 поблизу м. Білогірськ (нині АР Крим). Їй...
Л. А. ЧернихРадомишльська стоянка
поселення початкової пори пізнього палеоліту. Є однією з найбільш ранніх пізньопалеолітичних стоянок Східної Європи, що не має прямих аналогій серед вже відомих пам’яток цього часу. Відкрита 1956 в околицях м. Радомишль Житомирської обл., досліджена 1957, 1959, 1963—65 експедицією Інституту археології АН УРСР (Київ) під керівництвом І. Шовкопляса....
І. Г. Шовкопляс, Г. М. ШовкоплясКиїк-Кобинська культура
археологічна культура мустьєрської доби середнього палеоліту. Датована часом 28–35 тис. років тому. Стоянкам, розташованим у печерах східної частини Кримських гір (Киїк-Коба, Пролом І, Буран-Кая ІІІ), притаманні подібні набір кам’яних знарядь і методів, застосованих під час їхнього виготовлення. У 1920-х роках у печері Киїк-Коба вперше у Східній...
В. М. СтепанчукЛінійно-стрічкової кераміки Культура
археологічна культура епохи неоліту. Датована 2-ю пол. 5 – поч. 4 тис. до н. е. Поширена у Центр. і Центр.-Сх. Європі. Характеризується однорідністю посуду сферич. форми, прикрашеного стрічками з тонких ліній у заглибленій техніці виконання, часто у поєднанні з ямками (т. зв. нотний орнамент). Візерунок складається з рядів подвій. кутів,...
С. М. РижовЗолота балка
городище і могильник пізньоскіфської культури. Розташоване на правому березі Дніпра побл. с. Золота Балка Нововоронц. р-ну Херсон. обл. Городище відкрив на поч. 20 ст. В. Гошкевич, досліджувала 1953–59 М. Вязьмітіна. Складається з акрополя прямолінійного планування та передмістя. Площа 6,6 га, культурний шар 0,4–1,3 м, розкопано 2,5 тис. м2....
Н. О. Гаврилюк