Нині в тематичному розділі така кількість статей: 278
Сортування: За популярністю
Білозерська культура
археологічна культура пізнього періоду бронзового віку, поширена у степовій смузі України та Молдови у 12–10 ст. до н. е. Назва походить від поселення на Білозерському лимані. Серед пам’яток Б. к. – поселення на берегах річок і лиманів (Тудорове, Воронівка, Зміївка), кургани (Широка Могила, Степовий, Кочкувате) та ґрунт. могильники (Брилівка,...
В. В. ОтрощенкоВолинцівська культура
археологічна культура епохи раннього середньовіччя (7– 8 ст. н. е.). Назва походить від поселення та могильника Волинцеве. Більшість пам’яток В. к. знаходиться у басейнах річок Десна і Сейм, де були зручні для заняття землеробством ділянки (зокрема Волинцеве, Сосниця, Киселівка 2). Населення займалося орним землеробством та приселищним...
С. П. ЮренкоНагуєвичі
(1951–2009 – Івана-Франка) – село Дрогобицького району Львівської області; місце народження І. Франка. Знаходиться між відрогами Карпат. гір, на р. Радичівка (ін. назва – Збір; бас. Дністра), за 80 км від обл. центру, 18 км від райцентру та 12 км від м. Борислав Львів. обл. Навколо ростуть хвойні та мішані ліси. Пл. села...
Б. О. ЛазоракМістопроект
державна установа, що займається розробленням містобудівної та проектної документації. Засн. 1940 у Львові як філіал Респ. держ. інституту проектування міст «Діпроміст» (розташ. на вул. М. Коперника, № 3) із підпорядкуванням Нар. комісаріату комунал. господарства УРСР. 1941 припинив роботу у зв’язку з поч. 2-ї світової війни. Після звільнення...
В. І. Дубина, Л. І. Королишин, Л. В. КутнаАшельська культура
археологічна культура раннього палеоліту. Назва походить від передмістя м. Ам’єн – Сент-Ашель (Пн. Франції). Доба існування А. к. – 500–200 тис. рр. тому. Характерною рисою А. к. є наявність у типологіч. наборі двобічно оброблених знарядь – рубил. З цією культурою пов’язують появу левалуазької техніки. Ашел. пам’ятки поширені в Африці, Азії,...
Л. В. КулаковськаМонастирище
городище роменської культури. Виявлене на правому березі р. Ромен у межах Сум. Відкрив (1901) і досліджував (1906, 1924) М. Макаренко, а також О. Сухобоков та О. Комар (1999). Городище займає невеликий мис першої надзаплав. тераси. Оборонні споруди у вигляді валу розташ. лише з напол. сторони, укріплення зведені на заключ. етапі існування...
О. В. КомарКатеринівка
історична місцевість на західній околиці Києва. Адміністративно входить до Святошинського району. Знаходиться у Святошинському лісі вздовж Брест-Литовського шосе, поблизу Біличів і Святошина та с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. К. закладено 1895 Київським доброчинним товариством як дачне селище. Однак...
С. І. ОчеретянкоМезолітичні могильники
колективні поховання. Відкриті О. Бодянським побл. с. Волоське (Дніпроп., нині Дніпров. р-ну) та Василівка (Синельників. р-ну; обидва – Дніпроп. обл.), досліджені В. Даниленком, Д. Телегіним, А. Столяром. Волоський могильник складався з 19-ти скорчених поховань, датов. фінал. палеолітом. На ранньомезоліт. могильнику Василівка І...
Л. Л. ЗалізнякКолочинська культура
археологічна культура. Датована серединою 5 – 7 ст. Виокремив Е. Симонович після опрацювання результатів проведених 1955–60 років розкопок городища Колочин поблизу м. Гомель (Білорусь). Поширена у Північно-Східній Україні та сусідніх областях РФ і Білорусі. Основні пам’ятки на території України: Великі Будки (див. Великобудківський скарб),...
Р. В. ТерпиловськийЛійчастого посуду Культура
археологічна культура доби енеоліту. Час існування – 3700–2800 рр. до н. е. Поширена на тер. Зх. і Центр.-Сх. Європи (від Нідерландів до Зх. України). Утворилася наприкінці 5 – на поч. 4 тис. до н. е. у межиріччі Одера та Вісли на тер. сучас. Німеччини й Польщі на основі місц. мезоліт. племен під впливом наддунай. неоліт. культур. Має декілька...
А. М. ГавінськийМолодове I
багатошарове поселення епохи мустьє. Відкрите в 1920-х рр. на правому березі р. Дністер побл. с. Молодове Сокирян. р-ну Чернів. обл. (нині затоплене Дністров. водосховищем), досліджене в 1950–80-х рр. О. Чернишем. До мустьєр. часу належать 5 окремих шарів. Госп-во базувалося на мисливстві, доповненому збиральництвом. Осн. вид мислив. здобичі –...
В. М. СтепанчукМежиріч
унікальна археологічна пам’ятка пізнього палеоліту. Датована віком 14–15 тис. р тому. Відкрита 1966 І. Підоплічком в однойм. селі Канів. р-ну Черкас. обл. на мисі навпроти злиття річок Рось і Росава. На глиб. бл. 3 м у лесоподіб. суглинку досліджено залишки 4-х госп.-побут. комплексів, що включали округлі житла діаметром 5–6 м із...
Д. Ю. НужнийКлепарів
історична місцевість у південній частині Шевченківського району Львова. Знаходиться між вул. Т. Шевченка, Джерельна, В. Єрошенка та частиною вул. Городоцька. Центральною віссю є вул. Клепарівська. Первісна територія К. – близько 7 км2 – майже не змінилася. Тут розташовано горби Розточчя європейьского вододілу з найвищою г. Кортумова (374 м...
Л. Г. МацкевийЛипицька культура
археологічна культура. Датована 1–2 ст. н. е. Знаходиться на тер. Верх. Подністров’я та Попруття. Назва походить від дослідж. 1889–90 І. Коперницьким могильника побл. с. Верхня Липиця (нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл.), в окрему культуру виокремив 1932 М. Смішко. Липиц. пам’ятки також вивчали І. Свєшников, В. Цигилик, Л. Крушельницька, В. Баран,...
Л. В. ВакуленкоБитицьке городище
археологічна пам’ятка, єдине укріплене поселення волинцівськоі культури, ототожнюваної з сіверянами. Знаходиться в Сум. р-ні Сум. обл. Вирізняється за топографією (високий останець корінного берега р. Псел), розмірами (понад 7 га), фортифікацією, складом знахідок. Досліджено бл. 6000 м2. У здобутих матеріалах (понад 60 жител, бл. 250 метал....
О. В. СухобоковГалич давній
давньоруське місто; археологічна пам’ятка на території сучасної Івано-Франківської області. Місто виникло на основі кількох городищ із посадами, розташ. у межиріччі Дністра та його приток, що у 12–13 ст. були об’єднані в одну міську систему. Центр. городище з кафедрал. Успен. собором та княжими палатами, укріплене валами і ровами, знаходилось над...
В. Д. БаранЖитомирська стоянка
стоянка-майстерня відкритого типу. Виявив 1959 і дослідив на околиці с. Городище Черняхів. р-ну Житомир. обл. В. Місяць. Археол. матеріал відклався у проміжок часу від пізнього рису до раннього в’юрму. Крем’яна колекція налічує до 6-ти тис. виробів, вкритих патиною різної щільності, що корелюється з архаїкою знарядь. За цим критерієм виділено три...
Ю. В. КухарчукКинь Ґрусть
історична місцевість в Подільському та частково Мінському районах Києва. Знаходиться поблизу Пріорки та Крістера Гірки, включає площу Т. Шевченка, вулиці Пуща-Водицька, І. Сажина, І. Сошенка, Моринецька, Кобзарська, С. Навашина, частину вул. Полярна та ін. За легендою, назву пов’язують з перебуванням 1787 у Києві російської імператриці Катерини...
А. І. ШушківськийСоловки
назва кількох островів у південно-західній частині Білого моря. Водночас цим поняттям позначають один із найбільших православних монастирів Росії, заснований у 15 ст., і концтабір доби комуністичного панування. Від 16 ст. монастир, що мав потужне господарство, слугував фортецею, залога якої відбивала атаки лівонців і шведів (1571, 1582, 1611). У...
Ю. І. ШаповалОріньяк
культурно-технологічна традиція пізнього палеоліту Європи і Близького Сходу, датована приблизно 43–30 тис. років тому. У багатьох регіонах Європи оріньякські комплекси хронологічно змінюють мустьєрські.Оріньяк ґрунтується на розвиненій технології мікропластинчастого розколювання й використанні різноманітних нуклеусоподібних форм: скребачків...
Д. Ю. НужнийЗубрицька культура
археологічна культура. Назва походить від с. Зубра (Пустомитівського р-ну Львівської обл.), пам’ятки поширені на території Волині та у Верхньому Придністров’ї. Сформувалася у середині 1 ст. нашої ери внаслідок інтеграції місцевих носіїв пам’яток пшеворської культури з групами населення зарубинецької культури, які прийшли із Прип’ятського Полісся....
Д. Н. КозакКристерова гірка
історична місцевість у Подільському районі Києва. Межує з Вітряними Горами, Западинкою, селищем Шевченка, Вишгород. житловим масивом. Назва місцевості пов’язана з уродженцем Південної Саксонії Вільгельмом (Василем) Крістером (1812–90). На батьківщині він став досвідченим ткачем, і князь Радзивілл 1838 запросив його попрацювати на суконній...
В. В. КовалинськийПастирське городище
багатошарове поселення. Знаходиться на обох берегах р. Сухий Ташлик поблизу с. Пастирське Черкаського р-ну Черкаської обл. Площа бл. 25 га. Виявлено шари скіфського (7—3 ст. до н. е.) та ранньосередньовічного (остання чверть 7 — середина 8 ст.) часів. 1898 розпочав розкопки В. Хвойка, продовжили у 1930-і, 1940-і, 1990-і рр. С. Коршенко, І....
О. М. ПриходнюкВитачів
давньоруське городище 10– 13 ст. Знаходиться побл. с. Витачів Обухів. р-ну Київ. обл. на правому березі Дніпра. Пн. городище (урочище Городок) займає розрізане ярами плато, сильно деформов. зсувами. Пл. збереженої частини – бл. 8 тис. м2. Під час археол. розкопок тут відкриті оборонні споруди, житлові та госп. будівлі. Ототожнюється з м. Витачів,...
Н. В. БлажевичПирятин
городище і селище літописного міста Переяславського князівства. Становлять археологічний комплекс із нашаруваннями черняхівської культури (3—5 ст.), давньоруського часу (12—13 ст.) і доби пізнього українського Середньовіччя — замку м-ка Михайлів (16—18 ст.). Місто вперше згадане у Лаврентіївському літописі під 1154. Археологічний комплекс...
І. В. Головко, О. Б. СупруненкоОстрога міста Державний історико-культурний заповідник
1909 інтелігенція м. Острог (нині Рівнен. р-ну Рівнен. обл.) з ініціативи о. М. Тучемського заснувала Братство ім. князів Острозьких. Його гол. завданням було збереження, реставрація, вивчення і популяризація пам’яток старовини, зокрема визнач. пам’ятки вітчизн. архітектури 14 ст. – Вежі Мурованої Остроз. замку. Її відбудову здійснено 1913–14 на...
М. П. МанькоМежибіж (заповідник)
Державний історико-культурний заповідник. Перша історична згадка про музей у Меджибізькому замку, що належав А.-Є. Чарторийському (нині знаходиться у смт Меджибіж Летичівського району Хмельницької області), датована 1819. Статус пам’ятки архітектури республіканського значення Меджибізькому замку надано 1963. У 1971 тут відкрито музейну...
І. В. ЗападенкоМалий Раковець
багатошарова стоянка. Виявлена 1978 В. Ситливим і Ю. Кухарчуком у р-ні хребта Великий Шолес Укр. Карпат побл. с. Малий Раковець (Іршав. р-ну Закарп. обл.). Дослідники – В. Ситливий (1990–91) і С. Рижов (1990–91, 1995, 2003–04, з перервами донині). За ступ. збереженості та стратигр. положенням розрізняють 7 культурно-хронол. комплексів, що...
В. М. СтепанчукЗвіринецькі печери
археологічна пам’ятка. Знаходяться у Києві в р-ні місцевості, відомої під істор. назвою Звіринець (нині тер. Нац. ботан. саду НАНУ). Печери викопані у пагорбі на Пн. Зх. від Видубиц. монастиря на глиб. 13–14 м. Довжина дослідженої ділянки – бл. 150 м. Являють собою закільцьований комплекс, що складається з 5-ти галерей, у стінах яких викопані...
О. А. ВоронцоваПеревірочно-фільтраційні табори НКВС СРСР
місця утримання й перевірки радянських військовополонених та «оточенців». Їх класифікували як «колишніх військовослужбовців» або «спецконтингент», хоча щодо них жодних судових чи адміністративних рішень не ухвалювали. Створені 6 січня 1942, структурно належали до управління у справах військовополонених та інтернованих НКВС СРСР. 19 липня...
О. В. Буцько, Т. В. Пастушенко