Ключове слово:
російський мовознавець
Знайдено таку кількість статей за ключовим словом «російський мовознавець»:
27
(Аванесов Рубен Иванович; 01. 02. 1902, м. Шуша, Республіка Карабах, Азербайджан – 01. 05. 1982, Москва) – російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1948), професор (1937), член-кореспондент АН СРСР (1958). Державна премія СРСР (1971). Почесний член низки закордонних академій та товариств. Закінчив Московський університет (1925)....
П. Ю. Гриценко(Бернштейн Самуил Борисович; 03. 01. 1911, с-ще Баргузин, нині Бурятія, РФ – 06. 10. 1997, Москва) – російський мовознавець, славіст. Доктор філологічних наук (1946), професор (1948), член-кореспондент Болгар. (1963) та Македон. (1969) АН. Закін. Моск. університет (1931). У 1934–38 працював завідувач кафедри болгар. мови в Одес. університеті; від...
М. Г. Железняк(Богородицкий Василий Алексеевич; 07(19). 04. 1857, Царевококшайськ, нині Йошкар-Ола, Республіка Марій Ел, РФ – 23. 12. 1941, Казань, Татарстан, РФ) – російський мовознавець. Магістр порівняльного мовознавства (1884) за дисертацію «Гласные без ударения в общерусском языке», доктор порівняльного мовознавства (1888) за дисертацію «Курс грамматики...
М. Г. Железняк(Булич Сергей Константинович; 27. 08(08. 09). 1859, м. Казань, нині РФ – 1921, Петроград, нині С.-Петербург) – російський мовознавець, історик музики. Доктор філологічних наук (1904). Закін. Казан. університет (1882). Від 1885 – приват-доцент С.-Петербур. університету, викл. російської мови у гімназіях міста. Водночас від 1888 – завідувач кафедри...
М. Г. Железняк(Васильев Леонид Лазаревич; 1880 – 1923) – російський мовознавець. Закін. С.-Петербур. університет (викл. О. Соболевський), де відтоді працював приват-доцент кафедри слов’ян. мовознавства. Від 1913 через важку хворобу відійшов від наук.-пед. діяльності. В. був фахівцем з манускриптів доби Київ. Русі, детально проаналізувавши їх, висвітлив деякі...
М. Г. Железняк(Виноградов Виктор Владимирович; 31. 12. 1894(12. 01. 1895), м. Зарайськ, нині Моск. обл. – 04. 10. 1969, Москва) – російський мовознавець. Академік АН СРСР (1946). Іноз. чл. багатьох зарубіж. академій. Закін. Петроград. істор.-філол. та археол. інститути (1918). Відтоді працював у Ленінгр. університеті: 1920–29 – проф.; від 1930 – у Моск....
М. Г. Железняк(Горнунг Борис Владимирович; 13(25). 12. 1899, Москва – 02. 10. 1976, там само) – російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1960, без захисту дис.). Закін. істор.-філол. факультет Моск. університету (1921). У 1922–26 – один із засн. і автор неофіц. літ.-філос. машинопис. ж. «Гермес» і «Гиперборей», альманаху «Мнемозина». Від 1924 – старший...
Н. Ф. Клименко(Дульзон Андрей Петрович; 27. 01. 1900, с. Прейс Самар. губ., Росія – 15. 01. 1973, м. Томськ, РФ) – російський мовознавець. Закін. Саратов. університет (1929). Працював 1930–34 кер. Центр. бюро наук. вивчення діалектів АРСР німців Поволжя; 1936–41 – у Саратов. пед. інституті: від 1940 – проф.; від 1941 – у Томському пед. інституті: проф., 1942–72...
Л. В. Рябець, О. С. Іщенко(Журавлёв Владимир Константинович; 03. 07. 1922, Москва – 12. 02. 2010, там само) – російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1965), професор, член-кореспондент Міжнародної слов’янської академії, іноземний член Болгарського філологічного товариства. Закінчив Московський університет (1952). Відтоді працював у ньому; 1959–61 – доцент...
А. П. Загнітко(Зализняк Андрей Анатольевич; 29. 04. 1935, Москва – 24. 12. 2017, м. Таруса Калуз. обл., РФ) – російський мовознавець. Академік РАН (1997). Державна премія Росії, Велика золота медаль РАН, премія ім. О. Солженіцина (усі – 2007). Закін. Моск. університет (1958), навч. у Сорбонн. університеті (Париж). Працював у Моск. університеті викл. відділ....
Г. В. Воронич(Калнынь Людмила Эдуардовна; 26. 07. 1927, Москва – 11. 02. 2021, там само) – російський мовознавець, славіст. Доктор філологічних наук (1976). Закінчила Московський педагогічний інститут (1948). Від 1952 – в Інституті слов’янознавства РАН (Москва), працювала головним науковим співробітником. Наукові дослідження: синхронна та...
П. Ю. Гриценко(Каринский Николай Михайлович; 22. 03(03. 04). 1873, м. В’ятка, нині Кіров, РФ – 14. 12. 1935, Москва) – російський мовознавець, палеограф. Брат В. Каринського. Доктор мовознавства (1934), член-кореспондент АН СРСР (1921). Закін. істор.-філол. факультет С.-Петербур. університету (1896), де залишений для підготовки до професор. звання. Працював у...
Г. В. Воронич, Л. В. Рябець(Клепикова Галина Петровна; 19. 04. 1931, Ташкент – 15. 10. 2006, Москва) – російський мовознавець. Кандидат філологічних наук (1961). Закін. Моск. університет (1953). Від 1957 працювала в Інституті слов’янознавства РАН (Москва). Наукові дослідження: географія та генезис діалект. явищ слов’ян. і неслов’ян. мов, зокрема лексика укр. діалект....
П. Ю. Гриценко(Ковалёв Геннадий Филиппович; 15. 07. 1943, м. Воронеж, РФ) – російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1995), професор (1997). Закін. Воронез. університет (1970). Від 1973 працює у ньому: від 1991 – завідувач кафедри слов’ян. філології. Наукові дослідження: історія слов’ян. народів, їхніх мов та культур, ономастика. З ініціативи К. каф....
М. Д. Бірюк(Козырев Владимир Алексеевич; 06. 12. 1947, Таллінн) – російський мовознавець. Канд. філол. (1973), д-р пед. (2000) н., професор (1991). Закін. Ленінгр. пед. інститут (нині Рос. пед. університет, С.-Петербург, 1969). Від 1973 працює у ньому: 1975–78 – декан факультету російської мови і літ-ри, від 1989 – 1-й проректор, від 2011 – пом. президента....
Л. В. Журило(Колесов Владимир Викторович; 10. 04. 1934, м. Уссурійськ, нині Приморського краю, РФ – 15. 05. 2019, Санкт-Петербург) – російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1969), професор (1972). Заслужений діяч науки РФ (1999). Закінчив Ленінградський університет (нині Санкт-Петербург, 1957), де відтоді й працював: від 1979 – завідувач кафедри...
Л. В. Рябець(Корш Фёдор Евгеньевич; 22. 04(04. 05). 1843, Москва – 16. 02(01. 03). 1915, там само) – російський мовознавець, перекладач і поет. Син відомого російського видавця, журналіста та перекладача 19 ст. Є. Корша, діяльність якого високо цінували О. Герцен, І. Тургенєв і який був знайомий з Т. Шевченком. Доктор філології (1877), академік...
М. Г. Железняк(Котков Сергей Иванович; 19. 09(02. 10). 1906, с. Тейково Владимирської губернії, нині Івановської обл., РФ – 14. 09. 1986, Москва) – російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1952), професор. Закінчив Московський педагогічний інститут (1937). Учителював; від 1944 – в Орловському педагогічному інституті (РФ): викладач, декан факультету...
С. І. Очеретянко(Лавров Петр Алексеевич; 06(18). 09. 1856, м. Ярославль, Росія – 24. 11. 1929, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський мовознавець. Академік АН СРСР (1923), член-кореспондент Королів. Серб. академії (1906), Чес. академії наук, словесності та мистецтв (1907), Пд.-слов’ян. академії наук та мистецтв (1911). Закін. Моск. університет (1879). У...
О. С. Іщенко(Лисицкий Виктор Афанасьевич; 23. 03. 1915, м. Троїцьк, нині Челябін. обл., РФ – 23. 06. 1976, м. Воронеж, РФ) – російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1961), професор (1963). Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1941). У 1934–35 працював у г. «Челябинский рабочий». 1942–44 учителював. 1949–56 – завідувач кафедри роман....
Л. В. Єршова(Маштаков Пётр Лазаревич; 04(16). 06. 1872, с. Кадишевка, Саратовська губ., Росія – лютий 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський мовознавець. Закінчив філологічний факультет С.-Петербурзького університету. У 1899–1905 – викладач російської мови Смольного інституту в С.-Петербурзі. Працював також у гімназіях та на загальноосвітніх курсах...
О. С. Іщенко(Мещерский Никита Александрович; 01(14). 01. 1906, с. Герчики Смолен. губ., Росія – 03. 03. 1987, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1960). Закін. Ленінгр. університет (1925). У 1932 заарешт. і засудж. до 5-ти р. таборів. Після звільнення 1937 мешкав у м. Оренбург (РФ), працював у Татар. пед....
В. К. Чумаченко(Миртов Алексей Василькович; 27. 07 (08. 08). 1886, м. Симбірськ, нині Ульяновськ, РФ – 03. 01. 1966, м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ) – російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1943), професор (1930). Закін. С.-Петербур. університет (1910). Учителював; 1920–29 – у Донському пед. інституті (м. Новочеркаськ Ростов. обл.); 1929–31 –...
В. К. Чумаченко(Мокиенко Валерий Михайлович; 16. 02. 1940, м. Керч, нині АР Крим) – російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1977), професор (1979). Закін. Ленінгр. університет (1964), де й працює від 1966 (нині С.-Петербур. університет): 1972–79 – доцент кафедри слов’ян. філології, 1979–90 – завідувач кафедри російської мови, водночас декан...
І. Б. Даценко(Обнорский Сергей Петрович; 14(26). 06. 1888, С.-Петербург – 13. 11. 1962, Москва) – російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1934), професор (1950), академік АН СРСР (1939), член-кореспондент Болгар. АН (1946), чл. Чес. академії наук і мистецтв (1946). Сталін. (1947) і Ленін. (1970) премії. Закін. С.-Петербур. університет (1910)....
Л. В. Журило(Чистяков Василий Федорович; 10. 01. 1891, м. Царицин, нині Волгоград, РФ — 12. 08. 1982, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російський мовознавець. Професор (1923). Закінчив Казанський університет (Росія, 1915). Працював у Краснодарському педагогічному інституті: завідувач кафедри російської мови (1921—33); Воронезьких педагогічному інституті...
Й. О. Дзендзелівський(Щерба Лев Владимирович; 20. 02(03. 03). 1880, м. Ігумен, нині Червень Мінської обл. — 26. 12. 1944, Москва) — російський мовознавець. Академік АН СРСР (1943). Дитинство і юність минули у Києві, навчався в Університеті св. Володимира (1898—99). Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1903), де й працював 1909—41: засновник на базі кабінету...
О. С. Іщенко