Ключове слово:
французький філософ
Знайдено таку кількість статей за ключовим словом «французький філософ»:
10
(Derrida Jacques; 15. 07. 1930, м. Ель-Біар, нині Саудів. Аравія – 09. 10. 2004, Париж) – французький філософ, літературознавець і культуролог. Закін. Вищу нормал. школу (Париж, 1952). Викладав у ній, Сорбонні. 1968–74 – викладач Університету Дж. Гопкінса; від 1974 – викладач Єльс., згодом Каліфорній. університетів (США). 1983–2004 – директор...
Н. П. Поліщук(Durkheim Émile; 15. 04. 1858, м. Епіналь, Франція – 15. 11. 1917, Париж) – французький філософ, соціолог-позитивіст. Закінчив Вищу нормальну школу в Парижі (1882). Відтоді викладав філософію у провінційних ліцеях. 1885–86 – у науковому відрядженні у Німеччині. Від 1887 – у Бордоському університеті: від 1896 – завідувач кафедри соціальної науки;...
К. Ю. Галушко(Dufrenne Micel; 09. 02. 1910, м. Клермонт, Франція – 10. 06. 1995, Париж) – французький філософ, культуролог. Аналізуючи мистецтво й естет. досвід, використав феноменол. метод Е. Гуссерля. На світогляд Д. вплинули ідеї М. Гайдеґґера. Критикував сучасну зх. цивілізацію, яка призвела до відчуження людини від природи, влас. сутності й вищих...
А.-М. С. Довганюк(Lévy-Bruhl Lucien; 10. 04. 1857, Париж – 13. 03. 1939, там само) – французький філософ, антрополог. Закін. Вищу норм. школу у Парижі (1879). Проф. каф. історії сучас. філософії у Сорбонні (Париж, 1899–1927). Засн. (1925) і дир. Інституту етнології Вищої норм. школи. Наукові дослідження: історія франц. та нім. філософії 19 ст.; відмінності в...
А. М. Єрмоленко(Lévi-Strauss Claude; 28. 11. 1908, Брюссель – 30. 10. 2009, Париж) – французький філософ, антрополог. Член-кореспондент Британ. АН (1966), іноз. чл. НАН США (1967), чл. Франц. АН (1973). Доктор філософії (1948). Навч. у Сорбонні (Париж). Від 1935 – проф. Університету в Сан-Паулу (Бразилія), проф. філософії Політех. школи м. Монпельє (Франція)....
Р. М. Конта(Lévinas Emmanuel; 30. 12. 1905(12. 01. 1906), м. Ковно, нині Каунас, Литва – 25. 12. 1995, Париж) – французький філософ. Навч. у гімназіях у Харкові (1915–20) та Каунасі (1920–23), Страсбур. (Франція, 1923–27) і Фрайбур. (Німеччина, 1928–29) університетах, де студіював феноменологію під керівництвом Е. Гуссерля, відвідував семінари М. Гайдеґґера....
С. Л. Йосипенко(Maritain Jacques; 18. 11. 1882, Париж – 28. 04. 1973, м. Тулуза, Франція) – французький філософ, теолог, письменник. Навч. у Сорбонні, Коледжі де Франс Гайдельбер. університету. Викладав у Париз. катол. інституті (1914–40), Інституті середньовіч. студій у Торонто (Канада, 1932–39), Колумбій. (1941–44) та Прінстон. (США, 1948–60) університетах....
О. Є. Гомілко(Marcel Gabriel Onore; 07. 12. 1889, Париж – 08. 10. 1973, там само) – французький філософ, драматург, музичний критик. Навч. на філос. факультеті Сорбонни (1906–10), водночас слухав лекції А. Берґсона в Коледжі де Франс (1908–10). Захистив 1908 доктор. дис. Зазнав впливу ідей К. Ясперса та католицизму. 1912–40 (з перервами) викладав у школах...
О. Є. Гомілко(Merleau-Ponty Maurice; 14. 03. 1908, м. Рошфор-сюр-Мер, Франція – 03. 05. 1961, Париж) – французький філософ. Закін. Вищу норм. школу у Парижі (1930). Викл. філософії та психології у ліцеях (1930–39), Вищій норм. школі (1935–39). Під час 2-ї світової війни служив у франц. армії. Проф. Ліон. університету (від 1945); викл. дит. психології та...
С. І. Болтівець(Mounier Emmanuel; 01. 04. 1905, м. Ґренобль, Франція – 22. 03. 1950, м. Шатене-Малабрі, Франція) – французький філософ. Філос. освіту отримав в університеті Ґренобля та Сорбонні. Засн. франц. персоналізму. Співзасн. і видавець часопису «Esprit» (1932–41, 1945–50), навколо якого гуртувався персоналіст. рух у Франції. Викладав філософію в коледжах...
О. Є. Гомілко