Літера Є

Є

– восьма літера української абетки. Походить від кириличної літери «Е» («ѥстъ»), утворена на основі греко-візантійського ε («епсилона»). Назва літери «йе» вживається як іменник середнього...

Є

– газета. Заснована 1992 у Хмельницькому як інформ. додаток до г. «Пробудження». Видає «Є Медіагруп». Від 1993 – самост. інформ. рекламне видання, до складу якого входять регіон. – «Є. Робота....

Єва

– журнал. Виходив 1993–2004 у Києві щоквартально, від 1999 – 8 разів на рік українською мовою; наклад 15 тис. прим. Видавці – І. Данилевська, В. Нечипорук. Більшість матеріалів присвячено сучас....

Євангелист

– журнал євангельських християн-баптистів. Виходив щомісяця 1929, 1931–32 у м. Белз (нині Львів. обл.); наклад 1000 прим. Друкував проповіді, молитви, вірші на хвалу Ісуса Христа та Євангелія,...

Євангеліє

(від грец. εύαγγέλιον – блага вість) – 1) радісна для всіх християн звістка про настання у майбутньому Царства Божого і спасіння людства від гріха й смерті, проголошена Ісусом Христом і...

Євангельська нива

– духовно-просвітницький квартальник. Засн. 1996 Всеукр. союзом об’єднань єванг. християн-баптистів. Виходить укр. та рос. мовами; наклад 5 тис. прим. Рубрики: «Християнське життя», «Біблія і...

Євангельська правда

– релігійний журнал. Виходив щомісяця 1939–2002 (усього 62 т.) у Торонто. Матеріали на реліг.-просвітн. теми публікував укр. і англ. мовами. Рубрики: «Нові видання», «Різне». Головний редактор –...

Євангельський голос

Виходив щомісяця від січня 1936 до вересня 1939 українською мовою у м. Кременець (нині Терноп. обл.); засн. – М. Вербицький та Г. Федишин. Відновлений 1958 у Буенос-Айресі (видавництво «Дорога...

Євангельський паломник

– місячник християн-п’ятидесятників. Виходив 1941–79 у Нью-Йорку. Ред. – В. Гуцалюк, Ф. Смольчук, Й. Маталіна. Л. М. Гутник

Євангельські християни

– протестантська течія у християнстві. Ін. назва – євангелісти. Поширилася в Рос. імперії у 2-й пол. 19 ст. під назвою «редстокисти» (від імені протестант. проповідника з Англії лорда Г....

Євангельські християни-баптисти (ЄХБ)

– протестантська течія у християнстві. Виникла в СРСР після об’єднання 1944 баптистів з євангелістами (див. Євангельські християни), очолювана Всесоюз. радою ЄХБ. 1945 до ЄХБ приєдналися...

Євангельські церкви

– збірна назва об’єднаних протестантських Церков, головним чином лютеранської та реформаційної традицій. Поняття «євангельські» вжито для акцентування уваги на потребі кожного...

Євгеній (Зернов)

(Зернов Семен Олексійович; 18. 01. 1877, Москва – 20. 09. 1937, Казахстан) – церковний діяч РПЦ. Закін. Моск. духовні семінарію (1898) та академію зі ступ. канд. богослов’я (1902). 8 березня 1900 прийняв...

Євгеніка

(від грец. – добре і γένος – рід) – напрям у генетиці про спадкове здоров’я людини і шляхи поліпшення її фізичних та інтелектуальних якостей завдяки накопиченню корисних ознак і...

Євгеньєва Лідія Яківна

(23. 03. 1923, с. Починки, нині Смолен. обл., РФ) – фізіолог. Доктор біологічних наук (1974), професор (1975). Закін. Держ. центр. інститут фізичної культури (Москва, 1947). Працювала ст. н. с. ВНДІ фізичної...

Євграфов Олег Леонідович

(05. 09. 1935, Суми) – тренер з плавання. Заслужений тренер України (2001). Закін. Київський інститут фізичної культури (1959). Учителював. Від 1971 – тренер ДЮСШ № 2 у Тернополі. Серед вихованців – О....

Євграфов Павло Борисович

(22. 10. 1944, Москва – 04. 11. 2015, Київ) – правознавець. Кандидат юридичних наук (1981). Орден «За заслуги» 3-го (2002) і 2-го (2004) ступ. Закін. Харків. юрид. інститут (1971), де й працював до 1991; у 1991–94 – зав....

Євграфов Яків Євграфович

(бл. 1900 – 1958, Ленінград, нині С.-Петербург) – конструктор підводних човнів. Закін. Ленінгр. суднобуд. інститут. Працював у ЦКБ-18 (Ленінград), де проектувались усі рад. підводні човни. 1946–50...

Євграшкіна Галина Петрівна

(27. 06. 1938, с. Озерянка Житомир. р-ну Житомир. обл.) – гідрогеолог. Канд. тех. (1979), д-р геол. (2006) н., професор (2008). Закін. Дніпроп. гірн. інститут (1960). Відтоді працювала у Караґандин. центр. геофіз....

Євдокименко Анатолій Кирилович

(20. 01. 1942, с. Капітанівка, нині Комінтернів. р-ну Одес. обл. – 23. 10. 2002, Київ) – трубач, музично-громадський діяч. Брат В. Євдокименка, чоловік С. Ротару. Народний артист України (1992). Закін. Чернів....

Євдокименко Валерій Кирилович

(04. 02. 1939, с. Фрунзівка, нині смт Одес. обл.) – економіст. Брат А. Євдокименка. Доктор економічних наук (1997), професор (2002). Закін. Львів. лісотех. інститут (1961), Академію сусп. наук при ЦК КПРС (1976)....

Євдокименко Василь Андрійович

(21. 07. 1925, с. Горбове Новгород-Сівер. р-ну, нині Черніг. обл. – 30. 12. 2005, м. Остер Козелец. р-ну Черніг. обл.) – графік і живописець. Член НСХУ (1955). Лауреат респ. конкурсів «Мистецтво книжк. графіки»...

Євдокименко Володимир Юхимович

(02. 02. 1927, Житомир – 09. 11. 1996, Київ) – філософ. Доктор філософських наук (1968), проф. Закін. Київський університет (1949). Відтоді працював в Інституті філософії НАНУ (Київ): 1964–72 – завідувач відділу...

Євдокименко Наталія Михайлівна

(26. 05. 1951, Дніпропетровськ) – хімік. Доктор технічних наук (1994), професор (1997). Закін. Дніпроп. хім.-технол. інститут (1973). Працювала 1975–77 у Ногін. наук. центрі АН СРСР (Моск. обл.); від 1977 – в Укр....

Євдокимов Анатолій Гаврилович

(22. 06. 1936, м. Новосибірськ, РФ – 27. 06. 2004, Харків) – фахівець у галузі радіофізики. Доктор технічних наук (1973), професор (1974). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989). Державна премія УРСР у галузі...

Євдокимов Борис Степанович

(15. 05. 1932, с. Мішина Нива Калінін., нині Твер. обл., РФ – 09. 07. 1997, Львів) – важкоатлет, тренер, педагог. Майстер спорту (1958). Заслужений тренер України (1983). Доц. (1988). Закін. Львів. інститут фізичної...

Євдокимов Вадим Дмитрович

(20. 05. 1931, Одеса) – фахівець у галузі триботехніки. Доктор технічних наук (1972), професор (1974). Закін. Одес. політех. інститут (1955), де відтоді й працював; 1969–72 – в Одес. електротех. інституті...

Євдокимов Василь Михайлович

(14. 01. 1928, Миколаїв) – баяніст, диригент, педагог. Заслужений працівник культури України (1973), професор (1992). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. консерваторію (1958; кл. баяна Л. Шаврука,...

Євдокимов Віктор Іванович

(20. 07. 1942, с. Новопетрівка Олександрів. р-ну Сталін., нині Донец. обл.) – педагог. Доктор педагогічних наук (1991), професор (1991), член-кореспондент АПНУ (1994). Закін. Слов’ян. пед. інститут (Донец. обл.,...

Євдокимов Віктор Олексійович

(04. 10. 1951, м. Сталіно, нині Донецьк) – живописець і монументаліст. Член НСХУ (2000). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1988; викл. С. Бесєдін, Є. Єгоров). На творчій роботі. 2001–03 – директор Донец....