Нині в тематичному розділі така кількість статей: 571
Сортування: За популярністю
Карпати (Карпатські гори)
гірський масив у Центральній і Східній Європі. Довжина близько 1500 км, ширина до 500 км. Загальна площа близько 190 тис. км2. Карпати – друга у Європі за протяжністю (після Скандинавських гір – 1700 км) та площею (після Альп – близько 195 тис. км2) гірська система. Карпати сформовані низкою гірських хребтів, розташованих на території 8-ми країн:...
О. О. КагалоДашавське газове родовище і газосховище
поклади газу та технологічний комплекс для його зберігання. Розташоване побл. селища Дашава Стрийського р-ну Львівської обл. Родовище виявлено 1912 під час бурильних робіт, які здійснювала німецька компанія «Siemens» у пошуках калійної солі. Тиск газу в свердловинах був такий сильний, що австралійський уряд 1916 заборонив провадити у цьому районі...
Д. Є. МакаренкоБільче-Волицьке газове родовище й газосховище
поклади газу. Розташоване у Стрийському р-ні Львівської обл. Приурочене до північно-західної частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волицької зони. Більче-Волицька структура – ерозійний виступ сенонських відкладів, перекритих гельветськими, баденськими і нижньосарматськими утвореннями, які його облягають. Виступ має форму антиклінальної...
Р. Т. ТрушкевичКриворізький залізорудний басейн, Кривбас
(Кривбас) – головний гірничовидобувний центр України, один з найбільших докембрійських залізорудних районів світу. Знаходиться головним чином у Дніпропетровській, частково – у Кіровоградській областях, за 80–100 км на Захід від Дніпра, в системі річки Інгулець та її лівих приток Саксагань, Жовта і Зелена. Продовженням Криворізького залізорудного...
Л. С. ГалецькийКримський півострів
півострів на Півдні України, з’єднаний з материком вузьким Перекопським перешийком (7–23 км завширшки). Площа близько 27 тисяч км2. Глибоко вдається у Чорне море, з Північного Сходу омивається Азовським морем і його затокою Сиваш. Простягається із Заходу на Схід на 324 км (між мисами Прибійний і Фонар), з Півночі на Південь – на...
В. Г. Єна, О. В. Єна, А. В. ЄнаПолісся
провінція в межах мішаних лісів України, яка характеризується низовинним рельєфом, сформованим за участю водно-льодовикових та алювіальних відкладів, широкими заболоченими річковими долинами, позитивним балансом вологи, пануванням дерново-підзолистих і болотних ґрунтів, утворених переважно на піщаному субстраті, високим рівнем ґрунтових вод,...
О. О. РемезоваЗалізні руди
. До залізних руд зазвичай зараховують природні мінеральні утворення із вмістом заліза в кількостях, економічно вигідних для добування за сучасних технологічних умов. Залізні руди поділяють за генезисом – на ендогенні, екзогенні, метаморфогенні; за мінералами, що домінують, – на бурі залізняки, червоні залізняки (гематитомартитові), магнетитові,...
Л. В. Бочай, Л. С. ГалецькийМенчул
назва низки гірських вершин і окремих полонин Українських Карпат переважно в Рахівському районі Закарпатської області в басейнах річок Чорна Тиса та Біла Тиса. Вершини з назвою «Менчул» та численними діалектними варіантами знаходяться поблизу смт Ясіня (1403 м) – 6 км на південний захід, м. Рахів (1385 м) – 6 км на...
А. В. МельникДерново-підзолисті ґрунти
фоновий зональний тип ґрунтів Полісся, що характеризується різкою диференціацією профілю на гумусово-елювіальний, елювіальний та ілювіальний горизонти внаслідок розвитку в них дернового і підзолистого ґрунтоутворювальних процесів. Площа 1384 тис. га (4,3 % площі ріллі). Сформувалися на водольодовикових, моренних, лесових та алювіал. породах...
М. І. ПолупанЛуки
природні кормові угіддя помірно зволожених місцезростань, травостої яких представлені багаторічними видами – мезофітами (рослинами, що для нормального росту і виживання в ценозах потребують стійкого вологозабезпечення впродовж всього вегетаційного періоду). Л. використовують як сінокоси і пасовища. Їм властива сезонна і річна мінливість. Л. не...
А. В. Боговін, В. Г. КургакМагматичні гірські породи
породи, що утворилися в результаті охолодження та затвердіння магми у земній корі або на поверхні Землі. Інша назва – вивержені гірські породи (див. Гірські породи, Магматичні гірські породи). За глибиною утворення магматичні гірські породи поділяють на: інтрузивні гірські породи (глибинні); ефузивні гірські породи (виливні)....
Г. І. КаляєвЖитомирське Полісся
природна область Поліського ландшафтного краю зони мішаних хвойно-широколистяних лісів України. Займає сх. частину Рівнен. і більшу частину Житомир. обл. Зх. і сх. межі пов’яз. з виходами на поверхню порід УЩ, що зумовлює вище гіпсометр. положення (180–200 м), наявність своєрід. надр. багатств, розчленованість поверхні, меншу заболоченість...
П. Г. ШищенкоМетаморфічні гірські породи
вторинні гірські породи, що утворилися з осадових гірських порід і магматичних гірських порід внаслідок метаморфізму під дією високого тиску, температури, гарячих розчинів і газів. М. г. п. можуть вміщувати мінерали як магматичного (авгіт, кварц, магнетит, плагіоклази, рогова обманка, слюди та ін.) й осадового (доломіт, кальцит), так і...
В. С. Білецький, В. І. ПавлишинПередкарпатська височина
підвищена передгірна рівнина на південному заході України, у межах Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей. Простягається на понад 300 км вузькою (30—60 км) смугою вздовж північно-східного краю Українських Карпат із північного заходу на південний схід, де переходить у платоподібну передгірну височину, відому як плато Сучава....
Р. М. ГнатюкБориславське нафтогазоконденсатне родовище
поклади нафти і газового конденсату. Залягає в Дрогобицькому р-ні Львівської обл. У тектонічному плані належить до 1-го та 2-го ярусів складокпівнічно-західної частини Бориславсько-Покутської зони, а також до Орівської (ділянка Міріам) і Берегової (ділянка МЕП) скиб Складчастих Карпат. Згадки про виходи нафти в районі м. Борислав датовані 2-ю пол....
М. Я. ВульГлинсько-Розбишівське нафтогазоконденсатне родовище
поклади нафти та газоконденсату, що знаходяться на межі Роменського району Сумської області та Гадяцького району Полтавської області, в межах центральної частини приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини. Родовище досліджували в 1952–1953 та 1956–1958 роках. Геологічна структура – криптодіапірове підняття північно-західного напрямку розміром...
Д. Є. МакаренкоЗаваллівське родовище графіту
айбільші в Європі та єдині, що розробляють в Україні, поклади графітуარ Розташоване в Побузькому графітоносному районі на Південному Бузі, поблизу селища Завалля Гайворонського району Кіровоградської області (частково також у Савранському р-ні Одеської обл.). Виявлене 1931 року, видобуток розпочато 1934. Родовище метаморфічного типу, пов’язане з...
В. М. ПалійЛандшафт географічний
великий, складний природний територіальний комплекс, однорідний за походженням та історією розвитку, структурна частина географічної оболонки. Має єдиний геол. фундамент, однотипний рельєф, однаковий клімат, одноманітне поєднання гідротерміч. умов, ґрунтів, біоценозів і характерну морфол. структуру, включає в себе менші природні територ. комплекси...
А. В. МельникЗбручанське родовище мінеральних вод
Знаходиться у долині р. Збруч (притока Дністра), побл. смт Сатанів Городоцького р-ну Хмельн. обл. З. р. м. в. приурочене до силурій. водонос. комплексу. Його дебет складає 257 м3 на добу, що дає змогу проводити одноразове лікування бл. 100 тис. осіб. Мінерал. води залягають на глиб. 25–150 м. Є одним з найбільших в Європі родовищ мінерал. води...
С. І. КовальчукКалусько-голинське родовище калійних солей
родовище, яке тривалий час було сировинною базою для виробництва мінеральних добрив, металічного магнію, технічної та харчової солей, отрутохімікатів, рідкого хлору, каустичної соди, соляної кислоти, хлорвінілу, поліхлорвінілових і карбонідних смол. Знаходиться у Калуському районі Івано-Франківської області, у внутрішній зоні Передкарпатського...
В. Ф. ГоловчакАджигол
мис на правому березі Дніпровсько-Бузького лиману в межах Очаківського району Миколаївської області за 19 км на схід від Очакова. Піщано-глиниста коса довж. до 1 км, що відокремлює від лиману гирлову частину одноймен. балки із солоним озером. Рослинність псамофітна (переважно катран понтійський і колосняк чорноморський). У серед. 19 ст....
Г. Ф. КрикунОлешківські піски
піщаний масив у лівобережній частині пониззя Дніпра. Назва походить від м. Олешки Херсон. р-ну Херсон. обл. Заг. протяжність 158 км (від берегів Чорного моря на Пд. Зх. до м. Каховка Херсон. обл. на Пн. Сх.). За фіз.-геогр. районуванням ця тер. належить до Нижньодніпров. терасово-дельтової фіз.-геогр. області Причорномор.-приазов....
А. В. П’ятковаЛандшафти України
Л. У., як індивідуальні неповторні природні територіальні комплекси регіонального рівня, структурні частини географічної оболонки, об’єднують у групи за двома принципами: хорологічним, виділяючи регіональні одиниці вищих рангів – фізико-географічні, або ландшафтні райони (278), області (57), краї (14) та ін.; типологічним, виділяючи класифікаційні...
А. В. МельникАнтропогенний ландшафт
місцевість, змінена діяльністю людини в процесі виконання нею соціально-економічних функцій та використання певних технологій природокористування. А. л. – наслідок антропоген. змін ландшафтів. У результаті різних видів природокористування змінюються властивості ландшафтів та їхня морфол. структура. У різних природ. зонах ступінь і спрямованість...
П. Г. ШищенкоАлювіальні відклади
(від лат. alluvium – намив, нанос) – геологічні утворення, що формуються постійними водними потоками (річками, струмками). Мають значне поширення, залягають у більшості випадків безпосередньо під рослинно-ґрунтовим шаром, легко доступні для використання людиною. В основі природ. процесу утворення А. в. лежить мех. та хім. руйнування порід,...
М. Г. ДемчишинВолинське Полісся
фізико-географічна область Українського Полісся, що простягається із заходу на схід між річками Західний Буг і Случ. Займає більшу частину Волин. обл. та пн.-зх. частину Рівнен. обл. Лежить у межах зх. схилу УЩ і Волино-Поділ. монокліналі. Характеризується значним поширенням льодовик. і карст. форм рельєфу, долинних ландшафтів, надмір....
О. М. МариничКримські гори
фізико-географічна (ландшафтна) гірська система на Півдні Кримського півострова. Простягається на 180 км із Південного Заходу на Північний Схід від мису Фіолент поблизу Севастополя до мису Іллі поблизу м. Феодосія. Ширина гірської смуги до 60 км, площа 6765 км2. Кримські гори утворилися під час формування альпійської складчастої...
В. Г. Єна, О. В. Єна, А. В. ЄнаПередкарпатський прогин
геотектонічна структура, яка є складовою Карпатської складчастої системи та простягається між покривно-складчастою гірською спорудою Карпат і Східноєвропейською платформою та Скіфською плитою, зокрема її південно-західною окраїною — Волино-Подільською монокліналлю та Мезійським масивом. Довжина прогину майже 1700 км (зокрема в Україні — 300 км),...
В. В. Глушко, І. П. КовальчукБитків-Бабченське нафтогазоконденсатне родовище
поклади нафти і газового конденсату. Знаходиться у Надвірнян. р-ні Івано-Фр. обл. Належить до Берегової скиби (БС) Карпат і групи складок центр. частини Борислав.-Покут. зони. Вивчення родовища розпочато 1860–70 за допомогою колодязів, з яких видобували нафту з «плитових вапняків» (фактично пісковиків) верх. крейди-палеоцену. У геол. будові...
М. Я. ВульКиївське Полісся
фізико-географічна область, частина Українського Полісся. У сучасному розумінні, особливо після катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції, – комплексна загальногеографічна область. Розташоване в центральній частині півночі України, між Житомирським Поліссям і Чернігівським Поліссям. Охоплює північну частину Київської і східну частину...
П. О. Масляк