Нині в тематичному розділі така кількість статей: 278
Сортування: За популярністю
Йосафатова долина (Поділля)
християнська святиня Поділля (інша назва — Долина Хрестів). Розташована поблизу с. Голинчинці Шаргородського району Вінницької області. Названа за однойменною місцевістю поблизу Єрусалима. Відома від кінця 17 ст., коли воду з криниці в долині вважали цілющою. Зі слів місцевих пастухів Я. Мисика та Х. Маслоїд, влітку 1923 біля джерела їм явився...
А. М. ПодолиннийМезинська (Мізинська) стоянка
одна з найвидатніших пізньопалеолітичних пам’яток Європи. Датована віком 16–15 тис. років тому. Її відкрито 1907 на правому березі річки Десна у селі Мезин (нині Коропського р-ну Чернігівської обл.), досліджено 1908–1909, 1912–1914, 1930–1931, 1954–1961 Ф. Вовком, М. Рудинським, І. Шовкоплясом. На схилі балки у лесові на глибині близько 1,5–3 м...
І. Г. Шовкопляс, Г. М. ШовкоплясЛук’янівка
історична місцевість, поселення у Шевченківському районі Києва. Простягається між вул. Дегтярівська, Митрофана Довнар-Запольського, В. Чорновола, Кмитів Яр, Глибочицьким проїздом, провулками Квітучий, А. Кудрицького, вул. Якубенківська та Ґ. Джонса. Прилягає до місцевостей Бабин Яр, Глибочиця, Кудрявець, Реп’яхів Яр, Сирець, Татарка, Шулявка....
Л. А. Пономаренко, В. В. КовалинськийМармарощина
історико-географічний край. Розташована у Карпатах на лівобережжі ріки Тиса (притока Дунаю). Інші назви – Мараморош, Мармарош. Уперше назва «Мараморош» згадана у грамоті під 1199 рік. До 14 століття край був малозаселеним, його використовували як територію для полювання угорські королі і бояри. Від 1303 ним управляв підданий...
С. В. ВіднянськийКонча-Заспа
історична місцевість, лісопаркова зона на південній околиці Києва. Охоплює селище Чапаєвка (Київ), смт Козин та с. Плюти Обухівського району, дачну і лісопаркову зони вздовж правого берега Дніпра. Згадується в писемних пам’ятках 16 ст. як місцевість навколо озер Конча (Глушець) і Заспа. 1651 козаки розгромили тут литовські війська Я....
Є. М. ЦвелихКирилівська стоянка
двошарова археологічна пам’ятка пізнього палеоліту. 1893–1900 її виявив і дослідив у Києві на вул. Кирилівська (нині Фрунзе) В. Хвойка за участі В. Антоновича та П. Армашевського. Вперше в археології він застосував методику одночасного розкриття культурних залишків на значних площах з метою з’ясування взаємовідносин між ними. Відкрито 2 культурні...
Д. Ю. НужнийАрхеологічні пам’ятки
матеріальні сліди людської діяльності, що збереглися до наших днів і є важливим історичним джерелом. А. п. знаходяться в землі, воді, деякі – на поверхні (наскельні зображення). Найбільше значення А. п. мають як історичне джерело для дослідження найдавніших періодів людства, коли ще не існувало писемних джерел або писемна інформація була дуже...
Ю. М. МалєєвГуцульщина
самобутній етнографічний район в Українських Карпатах зі своєрідним господарським укладом життя, побутом, традиційною матеріальною та духовною культурою. За сучас. адм. поділом Г. охоплює пд. частини Надвірнян., Косів. р-нів, Верховин. р-н Івано-Фр. обл., пд. частину Вижниц. і Путил. р-н Чернів. обл., Рахів. р-н Закарп. обл. Чіткої межі Г. з ін....
І. А. Пелипейко, Н. В. КарповецьКурщина
північно-західна частина найбільшого історико-географічного регіону України Слобожанщини. Південь Курщини належить до етнічних українських земель, колонізованих українцями. Історично термін «курщина» почали використовувати із набуттям м. Курськ адміністративних повноважень центру Курського намісництва Російської імперії (1779–96). Нині...
С. М. КуделкоОвруцький кряж
височинне пасмо у Коростенському р-ні Житомирської обл., на півночі Житомирського Полісся. Інша назва – Словечансько-Овруцький кряж. За геоморфологічним районуванням – Словечансько-Овруцька структурно-денудаційна сильнорозчленована височина. Простягається майже на 60 км із Заходу на Схід від села Червонка до міста Овруч і його східних околиць;...
Н. М. ПогорільчукПантікапей
(Παντικαπαίον) — давньогрецьке місто. Розташоване на території сучасного м. Керч АР Крим, на г. Мітрідат і навколишній території. На вершині — фортеця (акрополь), на схилах — будинки житлового та громадського призначення. У Нижньому місті розташовувалися порт і агора. Місто мало вільне планування з радіально-променевими елементами. Його площа...
В. В. КрапівінаМале Полісся
природна область, плоскохвиляста низовинна територія, етно- й історико-культурний край на заході України. За фізико-географічним поділом є частиною Українського Полісся (Західноукраїнського краю Широколистолісової вологої теплої зони), за етно- й історико-культурним – Волині та Галичини. Охоплює північно-східну частину Львівської обл., крайню...
О. Р. ПерхачМатвіївка (місцевість)
історична місцевість, мікрорайон у Центральному районі Миколаєва, колишнє селище міського типу Миколаївської міськради. Знаходиться на лівому березі Південного Бугу (на правому – мікрорайон Варварівка), по обидва боки Кугаєвої балки, у пн.-зх. частині Миколаєва. Сусідні мікрорайони: Тернівка, Північний, Соляні та Темвод. Уздовж...
Н. М. Гаркуша, Є. О. Мороз, Д. Ю. ЩербакНовгород Великий
давньоруське місто. У 12–15 ст. – столиця Новгород. бояр. респ., нині – адм. центр Новгород. обл. РФ. Згідно із «варяз. легендою», вміщеною у «Повісті минулих літ», 862 новгородці запросили на князів. стіл ватажка дружини варягів Рюрика, нащадки якого стали князями Києва, однак під час археол. дослідж. у Н. В. не виявлено культур. шару, давнішого...
А. Г. ПлахонінКуренівка
історична місцевість Києва. Розташована на низині, пересіченій струмками, у межах сучасних Подільського й Оболонського районів, межує з місцевостями Сирець, Пріорка, Оболонь. К. відома від 1-ї половини 18 століття як північне приміське село (1752 – 49 дворів), яке належало київському магістрату. За версією М. Закревського, після Андрусівського...
М. Б. КальницькийНадсяння
давня українська етнічна земля. Ін. назва – Посяння. Розташ. вздовж обох берегів р. Сян (звідси й назва) на Пн. від Лемківщини на укр.-польс. (до виселення українців 1945–51) прикордонні. З Пд. на Пн. Н. охоплює частини Низьких і Середніх Бескидів, Підгір’я і Надсян. низовини. У 10–14 ст. воно входило до складу Київ., згодом – Галицько-Волин....
Ю. І. МакарЧорнівське городище
археологічна пам’ятка. Одне із небагатьох повністю археологічно досліджених укріплених поселень 12—13 ст. Знаходиться у басейні р. Прут поблизу с. Чорнівка Чернівецького р-ну Чернівецької обл., в оточенні кількох відкритих поселень. Відкрите 1977—78 Б. Тимощуком, 1985—94 його вивчали археологічні експедиції Чернівецького університету під...
О. П. МоцяБабин Яр
мережа глибоких ярів на північно-західній околиці довоєнного Києва довжиною 2,5 км, оточена з одного боку пустирем і урочищем, з іншого – кладовищем (засипані в 50-і роки). 1933 тут потай ховали померлих від голоду; є відомості, що в 30-і роки – також жертв чекістських розстрілів. 29–30 вересня 1941 в Б. Я. нім. окупанти розстріляли (за...
М. В. КовальВоронежчина
історичний географічний край Подоння у північно-східній частині Слобожанщини в межах Російської Федерації, де, переважно в південних районах, компактно проживають українці, котрі кількома міграційними хвилями 17 та 18 століть заселяли, обороняли від ординців і освоювали ці терени Дикого Поля. На півдні Воронежчина межує з Луганською областю...
Ю. А. БрязгуновЖуляни
історична місцевість на південно-західній околиці Києва між Теремками та Борщагівкою. Адміністративно належить Солом’янському р-ну. До 1988 на території Ж. існувало село з однойменною назвою Києво-Святошинського р-ну. Як місцевість із струмком Желань (Желаня, Жилян, Жалина), з якого подорожні поповнювали запаси води, згадується від 11 ст., як с....
А. І. ШушківськийКам’янське городище
археологічна пам’ятка скіфського періоду. Розташоване на дюнному мисі лівого берега Дніпра у межах м. Кам’янка-Дніпровська Запорізької області. Виявив 1899 Д. Сердюков, досліджували Б. Граков (1938–40, 1945–50), від 1987 – Скіфська експедиція Інституту археології НАНУ (Київ) під керівництвом Н. Гаврилюк. Виникло наприкінці 5 – на початку 4 ст. до...
Н. О. ГаврилюкЛегедзине
село Тальнівського району Черкаської області. Знаходиться за 140 км від обл. центру, за 18 км від райцентру та за 20 км від залізнич. ст. Тальне. Площа 4 км2. Насел., за переписом 2001, становило 1126, станом на 2014 – 914 осіб (переважно українці). Через село проходить автошлях Черкаси–Умань. У Л. похов. археолога В. Круца,...
С. П. ГульченкоЗамки України
. На теренах України перші замки (замкнений комплекс оборонних споруд – валів, ровів, мурів, башт, бастіонів, а також житлових, господарських і культових будівель) відомі від 11 ст. замки почали споруджувати у Середньої Азії, найдавніші з них уналежнюють до 5–7 ст. На території Європи вони з’явилися у 10 ст. За твердженням дослідників, в Україні...
А. І. ШушківськийЙосафатова долина (АР Крим)
яр зі стародавнім караїмським кладовищем. Розташована поблизу м. Бахчисарай (АР Крим) у верхів’ях балки Мар’ям-Дере, нижче міста-фортеці Чуфут-КалеПлоща близько 5 га. Давніша назва – Балта Тіймез (з караїмської – Сокира не торкнеться). Некрополь є священним для караїмів близько 2 тисяч років, зберігає сліди колишніх вірувань, традицій і обрядів....
Г. Ю. ПолкановаПолтавський хрестовоздвиженський монастир
пам’ятка архітектури національного значення України. Заснований 1650 на горі над р. Полтавка як чоловічий монастир з благословіння Київського митрополита Сильвестра Косова ігуменом Мгарського Преображенського монастиря (див. Мгарський Свято-Преображенський чоловічий монастир УПЦ МП) Калістратом на кошти полтавського полковника М. Пушкаря,...
С. І. БілокіньЗапорожжя
історико-географічний край на Півдні України. У 15–18 ст. Було місцем розташування запорозького козацтва. Охоплює степову територію, прилеглу до обох берегів Дніпра в його нижній течії, південніше Дніпрових порогів (у межах сучасних Дніпропетровської, частково – Запорізької, Херсонської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Донецької обл.),...
О. І. КоробовКомарівська культура
археологічна культура. Датована пізнім періодом бронзового віку. Поширена в лісостеповій зоні Правобережної України та Північній Молдові. Назва походить від курганного могильника, який розкопав 1934–36 Т. Сулімірський поблизу с. Комарів (нині Галицького району Івано-Франківської обл.). Разом із тшинецькою (Польща, Західна Білорусь, Литва) та...
С. Д. ЛисенкоКараваєві дачі
історична місцевість, житловий масив у Солом’янському районі Києва. Знаходиться між Відрадним і Шулявкою, вулицями М. Янгеля, Смоленська та Гарматна, проспектом Відрадний і коліями Київського залізничного вузла Південно-Західної залізниці. Назва пов’язана з ім’ям визначного хірурга й офтальмолога (08(20). 07. 1811, м. В’ятка, нині Кіров, РФ –...
А. І. ШушківськийПалеоліт
давній кам’яний вік (2,5 млн — 10 тис. р. тому). У геологічній періодизації співвідносний із плейстоценом (див. Плейстоценова епоха і плейстоценовий відділ) та еоплейстоценом. У межах П. людина виокремилася із тваринного світу, пройшла еволюційний шлях від австралопітека до неоантропа (Homo sapiens). У ході цієї еволюції були заселені простори...
С. В. Смирнов, Ю. В. Кухарчук, Л. Л. ЗалізнякМилоградсько-Підгірцівська культура
археологічна культура. Датована 9–2 ст. до н. е. Виокремлена у 1950-і рр. О. Мельниківською як милоград. культура серед па-м’яток раннього заліз. віку Пд. Білорусі (за назвою городища Милоград у Гомел. обл.), тоді ж у Серед. Подніпров’ї В. Даниленко виявив пам’ятки підгірців. типу (за назвою поселення Підгірці в Обухів. р-ні Київ. обл.). Нині...
Д. В. Ступак