Ключове слово:
лікар-епідеміолог
Знайдено таку кількість статей за ключовим словом «лікар-епідеміолог»:
59
(05. 10. 1935, с. Курівці, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 07. 01. 2019, Львів) – лікар-епідеміолог, мікробіолог, імунолог. Доктор медичних наук (1991). Закінчив Львівський медичний інститут (1959). Працював лікарем (1959–62), у Львівському інституті епідеміології і мікробіології (1962–70). Від 1970 – співробітник, від 1979 –...
В. І. Ковалишин(07(19). 07. 1882, Нев’янський завод Єкатеринбур. пов. Перм. губ., нині м. Нев’янськ, РФ – 29. 04. 1978, Ленінград, нині С.-Петербург) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1946), проф. Державні нагороди СРСР. Закін. Єкатеринбур. гімназію (1901), Військ.-мед. академію у С.-Петербурзі (1907). Працював земським, гарнізон. лікарем, зав....
Н. В. Попович(05. 05. 1901, с. Чутове, нині смт Полтав. обл. – травень 1983, Київ) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1961), професор (1961). Закін. Харків. мед. інститут (1926). Працював гол. лікарем та обл. епідеміологом Запоріз. СЕС (1926–41); заст. зав. Челябін. облздороввідділу (РФ, 1941–44); гол. лікарем Київ. обл. СЕС, згодом нач....
І. Г. Кожухар(22. 05. 1929, Київ – 22. 03. 2013, там само) – лікар-епідеміолог, вірусолог. Доктор медичних наук (1978), професор (1992). Закін. Київський медичний інститут (1954). Відтоді працювала в Київ. НДІ епідеміології та інфекц. хвороб АМНУ: ст. н. с. епідеміол. відділу, від 1982 – засн. і зав. лаб. екології ентеровірусів, від 1998 – гол. н. с. лаб....
В. В. Олексієнко(17. 10. 1937, м. Кіровоград Свердлов. обл., РФ – 17. 12. 2022, Київ) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1984), професор (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Закін. Свердлов. мед. інститут (1961). Працював гол. сан. лікарем у м. Находка Примор. краю (1961–64); м. н. с., ст. н. с. відділу фізіології праці (1964– 78), кер....
В. А. Боєр(27. 12. 1919, м. Омськ, РФ – 26. 09. 2015, Одеса) – лікар-епідеміолог, історик медицини. Батько К. Васильєва. Доктор медичних наук (1962), професор (1966). Закін. Омський мед. (1941) та Омський пед. інститути (1943). Під час 2-ї світової війни та 1950–56 – військ. лікар. Працював в Інституті фізичної культури в Ризі (1949–50); від 1957 – в...
С. П. Білоконенко(18. 03. 1929, смт Димер, нині Вишгород. р-ну Київ. обл. – 03. 04. 2011, Київ) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1972), професор (1987). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1987). Закін. Київ. мед. стоматол. інститут (1952). Відтоді працювала в Інституті епідеміології та інфекц. хвороб АМНУ (Київ): від 1973 – керівник лаб. мед....
І. Г. Кожухар(25. 01 (06. 02). 1896, с. Лоцманська Кам’янка Катеринослав. пов. Катеринослав. губ., нині у складі Дніпропетровська – 02. 05. 1977, Київ) – лікар-епідеміолог, мікробіолог. Доктор медичних наук (1954), професор (1956). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Бахмут. фельдшер. школу (нині м. Артемівськ Донец. обл., 1914), Дніпроп. мед....
І. Г. Скрипаль(18. 12. 1950, м. Щербаков, нині Рибінськ Ярослав. обл., РФ) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1992), професор (1994). Закін. Запоріз. мед. інститут (1975). У 1975–83 працював лікарем; 1983–95 – у Вінн. мед. університеті: від 1993 – проф.; 1995–98 – у Черніг. упр. охорони здоров’я: гол. інфекціоніст та епідеміолог, від 1996 – нач....
О. Г. Процек(02. 06. 1949, містечко Шахрісабз, нині місто Кашкадар’їн. обл., Узбекистан) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1994). Закін. Ташкент. мед. інститут (1973). Працювала в Ташкент. НДІ епідеміології, мікробіології та інфекц. захворювань: ст. н. с. (1977–91); у Крим. мед. університеті (Сімферополь): професор (від 1995). Наукові дослідження у...
Ю. У. Кандимов(20. 09. 1896, с. Чуровичі, нині Орлов. обл., РФ – грудень 1973, Дніпропетровськ) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1941), професор (1945). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. інститут (1922). Працював епідеміологом. 1933–39 – зав. обл. епідеміол. відділу Ленінгр. інституту епідеміології та мікробіології (нині С.-Петербург);...
Л. М. Сладкова(псевд.: Грибінюк-Сьомченко, Юхтим; 1854 (за ін. даними – 1852), м. Немирів Поділ. губ., нині Вінн. обл. – 1912) – лікар-епідеміолог, громадський діяч. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1883). Мав приватну лікар. практику (до 1890). У 1891–96 – сільс. лікар у Волин. губ. (1894–95 брав участь у ліквідації епідемії холери). Від 1897 –...
С. М. Булах(21. 02(06. 03). 1901, с. Бобрик, нині Ромен. р-ну Сум. обл. – 18. 02. 1943, Харків) – лікар-епідеміолог. Брат М. Грицая. Кандидат медичних наук (1938). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. мед. інститут (1926). Відтоді працював на Харків. малярій. станції (від 1929 – зав.). 1933 – у наук. відрядженні у Москві й Ленінграді (нині...
Ж. М. Перцева(01. 09. 1898, Москва – 1982) – лікар-епідеміолог, мікробіолог. Доктор медичних наук (1958), професор (1958). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Ленінгр. інститут мед. знань (нині С.-Петербург, 1926). Працював лікарем (1926–30). Від 1931 – у Самарканд. мед. інституті (Узбекистан): від 1934 – завідувач кафедри...
Р. І. Гош(01(13). 10. 1887, Миколаїв – 01. 05. 1980, Київ) – лікар-епідеміолог. Чоловік Л. Громашевської. Доктор медицини (1914), д-р соц. медицини (1925, без захисту дис.), професор (1925), академік АМН СРСР (1944). Заслужений діяч науки УРСР (1957). Премія ім. Д. Заболотного АН УРСР (1974). Герой Соц. Праці (1967). Державні нагороди СРСР. Закін. Новорос....
Ю. Д. Гоц, А. Л. Гураль, В. О. Мухопад(19. 02. 1937, м. Ворошиловград, нині Луганськ – 07. 05. 2013, Київ) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1987), професор (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Закін. Київський медичний інститут (1961). Працював лікарем. Від 1964 – в Інституті епідеміології та інфекц. хвороб АМНУ (Київ): від 1987 – зав. лаб. вірус. гепатиту...
І. Г. Кожухар(16. 04. 1864, м. Новомиргород Херсон. губ., нині Кіровогр. обл. – 09(22). 10. 1912, слобода Рахінка Астрахан. губ., нині Волгогр. обл., РФ) – лікар-епідеміолог. Закін. Казан. університет (Росія, 1889). Працював лікарем. Організував збір пожертв та домігся виділення казен. коштів для будівництва 1895 нової лікарні, на базі якої досліджував воду,...
Н. М. Рій, Р. В. Руденко(29. 01. 1959, м. Горлівка Сталін., нині Донец. обл.) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (2000). Закін. Дніпроп. мед. інститут (1982), де й працювала від 1992 (нині академія): від 1993 – заступник декана з наукової роботи мед.-профілакт. і педіатр. факультетів; 1996–99 – у Київ. НДІ епідеміології та інфекц. хвороб; від 2000 – завідувач...
І. Г. Кожухар(29. 09. 1964, с. Рідків Червоноармій., нині Радивилів. р-ну Рівнен. обл.) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (2007). Закін. Київський медичний інститут (1988). Працювала лікарем. Від 1998 – в Інституті епідеміології та інфекц. хвороб АМНУ (Київ): від 2007 – заступник директора з наукової роботи. Вивчає проблеми епідеміології та...
І. Г. Кожухар(30. 09. 1937, Харків – 10. 10. 2005, Київ) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1992). Закін. Київський медичний інститут (1961). Працював лікарем. Від 1963 – в Інституті епідеміології та інфекц. хвороб АМНУ (Київ; з перервою): завідувач відділу патентознавства, наук. інформації і впровадження (1991–93), наук.-організац. лаб. (від 2003);...
І. Г. Кожухар(30. 01. 1922, м. Канськ Єнісейської губ., нині Красноярського краю, РФ) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1969), професор (1972). Навчалася в Дагестанському медичному інституті (Махачкала, РФ, 1940–42 та 1943), закінчила Одеський медичний інститут (1946), де й працювала 1947–70. Відтоді – завідувач кафедри інфекційних хвороб та...
С. Ф. Фоміних(01(14). 02. 1914, с. Штепине Бахмут. пов. Катериносл. губ., нині смт Святогорівка Добропіл. р-ну Донец. обл. – 14. 07. 1987, Москва) – лікар-епідеміолог, вірусолог. Доктор медичних наук (1948), проф., академік АМН СРСР (1961). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. інститут (1936) та фіз. факультет Ленінгр. університету (нині С.-Петербург,...
С. І. Похил(16(28). 12. 1866, с. Чоботарка, нині Заболотне Крижопіл. р-ну Вінн. обл. – 15. 12. 1929, Київ, похов. у рідному селі) – лікар-епідеміолог, мікробіолог. Доктор медицини (1908), професор (1898), академік АН СРСР (1929), ВУАН (1922; 1928–29 – президент). Закін. Новорос. університет в Одесі (1891), Університет св. Володимира у Києві (1894). Відтоді...
І. Г. Скрипаль(16. 05. 1956, м. Гоща, нині смт Рівненської обл.) – лікар-епідеміолог, вірусолог. Доктор медичних наук (1996), професор (2002), член-кореспондент НАМНУ (2017). Закінчила Київський медичний інститут (1980). Відтоді працює в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб АМНУ: завідувач лабораторії екології мікроорганізмів (1996–98), поліомієліту та...
А. Ф. Фролов(06. 05. 1963, Донецьк) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (2003), професор (2007). Закінчив Донецький медичний інститут (1986), де відтоді й працює (нині університет): від 2000 – завідувач кафедри інфекційних хвороб. Вивчає інфекції ЦНС, проблеми лікування вірусних гепатитів. Пр.: Патогенетическая терапия ликворогипертензионного...
Г. К. Северин(27. 11. 1930, Київ — 04. 05. 2019, там само) – лікар-епідеміолог, поет, живописець. Доктор медичних наук (1982), професор (1991). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Закінчив Київський медичний інститут (1954). Від 1957 працював в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб АМНУ (Київ): від 1979 – завідувач лабораторії кишкових...
І. Г. Кожухар(04. 03. 1940, м. Охтирка Сумської обл.) – лікар-епідеміолог, імунолог. Доктор медичних наук (1998), професор (1999). Закінчив Харківський медичний інститут (1965). Працював лікарем. Від 1968 – у Харківському медичному університеті: від 1991 – завідувач кафедри епідеміології. Наукові дослідження: стан імунологічної реактивності у щеплених проти...
В. В. Бойко(05. 08. 1960, Київ) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1998). Закінчив Київський медичний інститут (1984). Працював лікарем. Від 1985 – у Київському науково-дослідному інституті епідеміології та інфекційних хвороб: 1993–98 – провідний науковий співробітник; 1998–2001 – у медичній компанії «Медбіопол»; від 2001 – професор кафедри...
І. Г. Кожухар(02. 07. 1934, с. Кублик Брестської обл., Білорусь – 20. 01. 2003, Львів) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1983), професор (1999). Закінчив Львівський медичний інститут (1958). Працював лікарем. Від 1960 – у Львівському науково-дослідному інституті епідеміології та гігієни: від 1973 – завідувач лабораторії рикетсійних інфекцій. Вивчав...
Н. В. Сенюк(05. 07. 1904, с. Вертіївка, нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл. – 25. 03. 1975, Київ) – лікар-епідеміолог, мікробіолог. Кандидат медичних наук (1951). Закінчив Київський медичний інститут (1932). Працював лікарем, директором фельдшерської школи в м. Красний Луч (нині Луганська обл.). 1938–42 – начальник протиепідеміологічного управління...
Н. В. Сенюк