Ключове слово:
лікар-рентґенолог
Знайдено таку кількість статей за ключовим словом «лікар-рентґенолог»:
40
(27. 08. 1941, Одеса – 28. 07. 1998, там само) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1980), професор (1985). Закін. Одес. мед. інститут (1971) і працював у ньому: 1971–81 – асистент кафедри рентґенології, 1981– 87 – завідувач кафедри мед. рентґенології та радіології, 1987–92 – проф. цієї кафедри. Наукові праці присвяч. питанням впливу...
М. Г. Антипов(19. 02. 1918, с. Верхня Сосна, нині Верхососна Бєлгород. обл., РФ) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1974). Закін. мед. інститут у Сталіно, нині Донецьк (1941). Лікар-рентґенолог Микол. обл. лікарні (1949–52); зав. рентґенолог. відділення Терноп. обл. лікарні (1952–59); в. о., згодом – керівник рентґенолог. відділу (1959– 80), ст. н. с....
Є. М. Дорохова(09. 08. 1939, с. Великий Жванчик Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл.) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1981), професор (1988). Державні нагороди СРСР. Закін. Вінн. мед. інститут (1962). Працював рентґенологом у Дунаєвец. райлікарні Хмельн. обл. (1962– 64); м. н. с. Київ. НДІ експерим. та клін. онкології (1966–70); ст. н. с. (1971–81), завідувач...
Л. Ф. Арендаревський(04. 10. 1953, с. Велика Михайлівка, нині смт Одес. обл.) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (2000). Закін. Одес. мед. інститут (1979). Працювала лікарем. Від 1985 – в Одес. мед. університеті: клін. ординатор, асист. каф. рентґенології і радіац. медицини. 1995– 96 – заступник декана факультету довузів. підготовки, 1995–97 – доцент кафедри...
Г. М. Рожковська(26. 10(08. 11). 1900, с. Комарівка, нині Ізюм. р-ну Харків. обл. – 06. 03. 1968, Харків) – лікар-рентґенолог. Кандидат медичних наук (1938). Закін. Харків. мед. інститут (1926). Працював лікарем у Запоріжжі (1928–30); 1931–41 – в Укр. рентґено-радіолог. і онколог. інституті Харкова; під час 2-ї світової війни – нач. рентґенівського відділ....
Н. О. Артамонова(13(25). 03. 1895, м. Каховка Таврій. губ., нині Микол. обл. – ?) – лікар-рентґенолог. Навч. у Політех. інституті м. Тулуза (Франція, 1913–14), Одес. університеті (1915–17), закін. Одес. мед. інститут (1922). У 1922–29 – ординатор рентґенол. відділ. 3-ї лікарні Одеси; 1924–38 – асистент кафедри рентґенології Одес. мед. інституту; 1928–34 – зав....
Т. М. Терещенко(15. 01. 1925, м. Красний Лиман, нині Донец. обл.) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1977). Закін. Ленінгр. сан.-гіг. мед. інститут (1948). Працювала лікарем-рентґенологом, асист. Київ. інституту вдосконалення лікарів (1953–67); ст. н. с. Київ. інституту експерим. та клін. онкології (1967–71); зав. відділ. рентґенодіагностики захворювань...
Л. Ф. Арендаревський(02. 01. 1894, с. Приморське, нині Новоазов. р-ну Донец. обл. – 01. 08. 1967, Харків) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1953), професор (1954). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. інститут (1925), де відтоді й працював: ординатор, асист., зав. рентґенол. відділ. клінік (1932–41 і 1945–49) та курсу рентґенології (1946–50), доцент...
Ю. С. Паращук(27. 06. 1889, м. Розиттен Вітеб. губ., нині Резекне, Латвія – 28. 07. 1976, Запоріжжя) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1935), професор (1948). Премії ім. Р. Коха (1922), Берлін. університету (1923). Закін. Берлін. університет (1921, ступ. д-ра медицини). Працював у Берлін. онкол. інституті (1921–23); ст. н. с., завідувач відділу...
Т. М. Терещенко(01. 09. 1901, Вінниця – 21. 07. 1960, Київ) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1949), професор (1951). Закін. Київський університет (1924) та мед. інститут (1930). Працював в Укр. рентґенорадіол. інституті (нині Інститут мед. радіології АМНУ, Київ, 1924–30); зав. рентґенол. відділу (1930–41), завідувач відділу нейрорентґенології (1950–...
Т. М. Сергієнко, В. І. Цимбалюк(09. 02. 1963, м. Волзький Волгогр. обл., РФ) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (2006). Закін. Київський медичний інститут (1986). Відтоді працювала в Інституті хірургії та трансплантології АМНУ; від 1996 – в Інституті онкології АМНУ (обидва – Київ): від 2007 – гол. н. с. Наукові дослідження: розроблення ультразвук. диференц.-діагност....
С. О. Шалімов(08. 03. 1942, с. Вербка Чечельниц. р-ну Вінн. обл.) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (2000), професор (2005). Закін. Вінн. мед. інститут (1966). Працював лікарем. Від 1978 – у Нац. мед. академії післядиплом. освіти (Київ): 1994–99 – завідувач кафедри променевої діагностики, від 2002 – професор кафедри радіології. У 1989 організував і...
Р. І. Гош(18(30). 03. 1897, с. Нові Костичі, нині Самар. обл., РФ – 09. 01. 1967, Київ) – лікар-рентґенолог. Чоловік Емми, батько Дмитра, дід Сергія Городецьких. Доктор медичних наук (1940), професор (1945), член-кореспондент АН УРСР (1957). Закін. Саратов. університет (РФ, 1924). Працював лікарем. 1935–41 та 1943–44 – доцент Башкир. мед. інституту (м....
Л. Ф. Арендаревський(15(27). 08. 1878, Харків – 28. 10. 1920, там само) – лікар-рентґенолог. Закін. Харків. університет (1901). У 1902 у 2-й клін. лікарні Харкова організував рентґенол. кабінет, де відтоді й працював. 1920 ініціював створення рентґенів. відділу Нар. комісаріату охорони здоров’я УРСР, а також Всеукр. рентґенів. академії, якій згодом присвоєно його...
Н. О. Артамонова, Ж. М. Перцева(20. 09. 1918, с. Гологори, нині Золочів. р-ну Львів. обл.) – лікар-рентґенолог. Закін. Львів. мед. інститут (1947). Згодом репрес., 9 р. перебувала в тюрмах і на засланні. Працювала лікарем у м. Норильськ (РФ). Спеціалізувалася з радіорентґенології у Заґребі. 1965 емігрувала до США, працювала лікарем-радіорентґенологом, згодом – керівник...
П. Пундій(24. 05. 1925, Київ) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1974). Учасниця 2-ї світової війни. Закін. Київський медичний інститут (1948). Працювала лікарем. 1951–74 – у Київ. НДІ клін. медицини (нині Інститут кардіології АМНУ): від 1964 – зав. рентґенол. відділу; від 1974 – старший науковий співробітник НДІ мед. проблем фізичної культури...
Л. М. Перервіна(11(23). 11. 1898, м. Ананьїв, нині Одес. обл. – 1986) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1939), професор (1940). Заслужений діяч науки УРСР (1967). Закін. Одес. мед. інститут (1923), де й працював від 1929: у 1944–73 – завідувач кафедри рентґенології і радіології. За сумісн. від 1938 – керівник клініки променевої терапії Одес....
С. Л. Брайченко(17. 02. 1926, с. Яворівка Драбівського р-ну, нині Черкаської обл. – 13. 05. 2009, Київ) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1970), професор (1976). Закінчив Львівський медичний інститут (1948). Працювала лікарем. 1951–96 – у Київській медичній академії післядипломного освіти: від 1974 – професор кафедри рентґенології. Напрям наукових...
Р. І. Гош(1870 – 02. 12. 1941, м. П’ятигорськ, нині Ставропольського краю, РФ) – лікар-рентґенолог, хірург. 1898 отримав диплом лікаря. Працював у Євгенієвській общині сестер милосердя в Санкт-Петербурзі. Під час 1-ї світової війни служив у Києві в управлінні Червоного хреста Південно-Західного фронту. Від 1923 – завідувач кабінету рентґенотерапії...
К. К. Васильєв(28. 06. 1933, Чернігів) – лікар-рентґенолог. Син Ш.-М. Каменецького. Доктор медичних наук (1989), професор. Закінчив Київський медичний інститут (1956). Працював лікарем. Від 1967 – у Донецькому медичному університеті: завідувач кафедри радіології (1987–2000), водночас – завідувач лабораторії з питань додипломної підготовки лікарів (1994–2000)....
Г. К. Северин(20. 12. 1925, Одеса) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1967), професор (1968). Закінчив Одеський медичний інститут (1948). Від 1950 працювала у Київському інституті удосконалення лікарів: завідувач (1967–94), професор (1994–96) кафедри променевої діагностики. Наукові дослідження: рентґеноморфологічне вивчення порушень розвитку та...
Р. І. Гош(30. 03. 1931, с. Новотарбеєво, нині Тамбовської обл., РФ) – лікар-рентґенолог. Батько О. Крадінової. Доктор медичних наук (1970), професор (1970). Закінчив Харківський медичний інститут (1956). Від 1959 працює у Кримському медичному університеті (Сімферополь): від 1967 – завідувач кафедри променевої діагностики і променевої терапії, водночас...
Т. В. Кантур(19. 02. 1898, м. Дрогобич, нині Львівської обл. – 26. 02. 1966, Львів) – лікар-рентґенолог. Дочка А. Рудницького, дружина Романа, мати Олега Криштальських. Кандидат медичних наук (1950). Навчалася у Яґеллонському університеті (Краків), закінчила Харківський університет (1924). Під час навчання працювала у шпиталі УСС. Співробітниця Народної...
І. В. Дац, С. В. Різничок(19. 11. 1958, Дніпропетровськ) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (2003). Навч. у Благовєщен. мед. інституті (РФ, 1975–77), закін. Дніпроп. мед. інститут (1981). Від 1982 працює у Дніпроп. обл. клін. лікарні: від 1998 – зав. рентґенорадіол. відділ.; водночас 2002–06 – викладач Дніпроп. мед. академії; 2003–06 – провідний науковий...
І. М. Шевченко(06(18). 10. 1899, м. Єлисаветград, нині Кіровоград – 23. 06. 1981, Харків) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1955), професор (1956). Закін. Харків. мед. академію (1921). Відтоді працював в Укр. рентґенорадіол. інституті (нині Інститут мед. радіології НАМНУ, Харків; брав участь у його організації); водночас від 1928 – у Харків. мед....
Ж. М. Перцева(27. 02. 1945, Москва) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1989), професор (1991). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986). Закін. Київський медичний інститут (1969) та Одес. електротех. інститут зв’язку (1973). У 1972–74 працював у Київ. мед. інституті; 1974–93 – зав. лаб....
С. В. Уваренко(18. 05. 1921, м. Новомиргород, нині Кіровогр. обл. – 03. 02. 1998, Київ) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1971), професор (1972). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський медичний інститут (1953), де й працював (нині Нац. мед. університет): 1966–70 – ректор,...
М. М. Ткаченко(07. 03. 1950, Київ) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1993). Закін. Київський медичний інститут (1974). Від 1975 працює в Інституті травматології та ортопедії НАМНУ (Київ): 1993–2012 – керівник відділ. рентґенології, від 2012 – провідний науковий співробітник Наукові дослідження з проблем рентґенодіагностики ортопед. захворювань, зокрема...
Г. В. Гайко(09. 09. 1926, містечко Оринин, нині село Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. – 24. 12. 1981, м. Ставрополь, РФ) – лікар-рентґенолог. Брат Ю. Несіса. Доктор медичних наук (1969), професор (1970). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. мед. інститут (нині Дніпро). Працював зав. рентґенол. відділ. обл. лікарні у Караганді...
В. П. Мацько(22. 03. 1895, м. Нью-Йорк, США – 20. 01. 1974, Харків) – лікар-рентґенолог. Доктор медичних наук (1946), професор (1957). Закін. Харків. мед. інститут (1924), де відтоді й працював: зав. рентґенол. відділ. клініки пропедевт. терапії (1924–28) та факультет. хірургії (1928–41); водночас 1932–41 – зав. однойм. відділ. Харків. інституту експерим....
В. П. Вищипан