Ключове слово: польський мовознавець
Знайдено таку кількість статей за ключовим словом «польський мовознавець»: 20

Галецький Зиґмунд

(Haùecki Zygmund; 21. 06. 1951, Польща) – польський мовознавець. Доктор філології. Закін. Катол. університет у м. Люблін (Польща). 1994–96 – викладач польс. мови, доцент кафедри укр. і заг. мовознавства Терноп. пед. університету. Автор праць з укр. діалектології, функціонування польс. діалектів в Україні. С. Ткачов

С. Ткачов

Ґаншинець Ришард

(Gansiniec Ryszard; 06. 03. 1888, м. Семяновіци Сілезькі, нині Сілез. воєводства, Польща – 08. 03. 1958, Краків) – польський мовознавець, літературознавець, історик культури, релігієзнавець, видавець. Доктор філос. (1917) та філол. (1951) н., член-кореспондент Польс. АН (1945–51). Навч. у духов. семінаріях Відня (1908–10) і Мюнстера (Німеччина,...

Н. П. Швець, Б. З. Якимович

Грабець Стефан

(Hrabec Stefan; 14. 01. 1912, м. Cтаніслав, нині Івано-Франківськ – 25. 12. 1972, м. Лодзь, Польща) – польський мовознавець. Доктор філософії (1939). Закін. Львівський університет (1936), де відтоді й працював асист. каф. слов’ян. філології (до 1941). Після 2-ї світової війни виїхав до Польщі, працював н. с. (1946–52) Торун., надзвич. (від 1954)...

С. Заброварний

Зволінський Пшемислав

(Zwoliński Przemysław; 26. 09. 1914, м. Опава, Північно-Моравський край, нині Чехія – 04. 11. 1981, Варшава) – польський мовознавець. Доктор філологічних наук (1946), професор (1953). Учасник другої світової війни. Закінчив Львівський університет (1937). Працював 1939–41 у ньому асистент. У Польщі: лектор Вроцлавський (1945–46), асистент...

С. Заброварний

Каліна Антоні

(Kalina Antoni; 23. 05. 1846, с. Кремпа, нині Великопольс. воєводства, Польща – 03. 05. 1906, Львів) – польський мовознавець. Доктор філософії (1872). Член Краків. академії знань (1884). У 1867–72 вивчав класичну філологію та індоєвропеїстику в університетах м. Бреслау (нині Вроцлав, Польща), Берліна та Галле (Німеччина); студіював слов’ян. мови у...

А. М. Кравчук

Карась Мечислав

(Karaś Mieczysław; 11. 02. 1924, с. Пшендзель, нині Підкарпатського воєводства, Польща – 10. 08. 1977, Краків) – польський мовознавець. Доктор філологічних наук (1954). Закінчив Яґеллонський університет у Кракові (1950), де й працював: від 1966 – екстраординарний, від 1971 – ординарний професор, від 1972 – ректор. Наукові дослідження: польська і...

П. Ю. Гриценко

Кліх Едвард

(Klich Edward; 02. 02. 1878, м. Скалат, нині Підволочиського р-ну Тернопільської обл. – 10. 11. 1939, м. Познань, Польща) – польський мовознавець, фольклорист. Закінчив гімназію (1897) та Яґеллонський університет (1902) у Кракові. Учителював. Від 1922 працював у Познанському університеті: від 1929 – надзвичайний професор кафедри польської мови....

Н. Ф. Клименко

Ковальський Єжи-Влодзімеж

(Kowalski Jerzy Włodzimierz; 23. 05. 1893, м. Краків, нині Польща – 22. 01. 1948, м. Вроцлав, Польща) – польський мовознавець, письменник. Член-кореспондент Польської Академії наук (1939). Закінчив філологічні і археологічні студії Яґеллонського університету у Кракові (1917). Відтоді працював у Львівському університеті: 1920–39 – завідувач 3-ї...

Я. І. Кравець

Кондратюк Міхал

(Kondratiuk Michał; 06. 03. 1934, с. Дубіни, нині Підляського воєводства, Польща) – польський мовознавець. Доктор габілітований (1984), професор (1997). Закінчив факультети російської (1958) та білоруської (1961) філології Варшавського університету. Працював 1960–92 в Інституті слов’янознавства Академії наук Польщі (Варшава): 1985–92 – завідувач...

М. І. Зимомря

Кохман Станіслав

(Kochman Stanisław; 07. 06. 1935, село Людвікувка, Поль­­ща, нині Мислівка Долинського району Івано-Франківської обл. – 03. 07. 2010, м. Ополе, Польща) – польський мовознавець. Доктор габілітований (1974), професор (1981). Після 2-ї світової вій­­ни оселився з родиною у м. Опо­­ле, 1947 – у с. Шидловєц Шльон­­ський. Закінчив Опольський...

М. І. Зимомря, І. М. Зимомря

Кручкевич Броніслав-Ігнацій

(Kruczkie­wicz Bronisław Ignacy; 29. 05. 1849, с. Пусткове, нині Підкарпатського воєводства, Польща – 27. 02. 1918, Львів) – польський мовознавець. Доктор філософії (1872). Член-кореспондент Краківської Академії мистецтв (1902). Закінчив Яґеллонський університет у Кракові (1872). Стажу­вався у Відні та Ляйпцизі (1876–77). Учителював (1872–76); від...

Я. І. Кравець

Курашкевич Владислав

(Kuraszkiewicz Wła­dysław; 22. 02. 1905, м. Влодава, нині Люблін. воєводства, Польща – 10. 03. 1997, м. Познань, Польща) – польський мовознавець. Доктор філології (1934), професор (1946). Член-кореспондент Польс. академії знань у Кракові (1946). Акад. Польс. АН (1974). Закін. Львівський університет (1929). Викладав 1929–36 у гімназії та Яґеллон....

С. Заброварний

Курилович Єжи

(Kuryłowicz Jerzy; 26. 08. 1895, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ – 28. 01. 1978, м. Краків, Польща) – польський мовознавець. Брат В. Куриловича. Доктор філософії (1923). Академії Польської академії знань (1938) та Польської АН (1952). Дійсний член НТШ (1938). Державна премія Польщі (1955, 1964). Навчався у Експортній академії Відня (1913–14,...

І. Г. Галенко

Лер-Сплавінський Тадеуш

(Lehr-Spławiński Tadeusz; 20. 09. 1891, м. Краків, нині Польща – 17. 02. 1965, там само) – польський мовознавець. Акад. Польс. АМ і АН (1952), Болгар. і Серб. АН. Навч. у Яґеллон. університеті у Кракові (1909–13), удосконалював знання у Відні (1913). У 1917 захистив габілітац. працю «Ze studiów nad akcentem słowiań­skim». Від 1919 очолював каф....

Т. Б. Лукінова

Олейнік Марек

(Olejnik Marek; 19. 12. 1972, м. Люблін, Польща) – польський мовознавець, україніст. Доктор гуманітаристики (дис. «Polska i ukra­ińska mikrotoponimia powiatu wło­dawskiego», 2006), д-р габіліт. у галузі мовознавства (2019). Вивчав укр. мову на гуманітар. факультеті Університету М. Кюрі-Склодовської (Люблін, 1993–98), де й працює ад’юнк­том каф....

Ю. І. Бідношия

Осовський Лешек

(Ossowski Leszek; 01. 04. 1905, Варшава – 10. 02. 1996, там само) – польський мовознавець. Доктор слов’ян. філології (1945), професор (1946). Закін. Яґеллон. університет у Кракові (1932). Проходив наук. стажування в Болгарії (1932–34). У 1935–41 викладав болгар. та білорус. мови у Львів. університеті. Від 1946 – завідувач кафедри російської мови,...

Ю. І. Бідношия

Ріґер Януш

(Rieger Janusz; 20. 09. 1934, м. Краків, Польща) — польський мовознавець, славіст, україніст. Доктор філологічних наук (1976), професор (1989). Член Варшавського наукового товариства (від 1983), Наукового товариства Католицького університету в Любліні (від 1993), Комітетів мовознавства (1975—83 — учений секретар, 1990—2003 — заступник голови, від...

Ю. І. Бідношия

Штібер Здзіслав

(Stieber Zdzisław; 07. 06. 1903, м. Щакова, нині в межах м. Явожно Сілезького воєводства, Польща — 12. 10. 1980, Варшава) — польський мовознавець. Доктор наук (1934), професор (1937). Дійсний член Польської АН (1971). Закінчив Яґеллонський університет у Кракові (Польща, 1928), де відтоді й працював: 1937—39 — професор кафедри слов’янської...

С. Заброварний

Юрковський Мар’ян

(Jurkowski Marian; 04. 11. 1929, м. Познань, Польща — 30. 06. 2005, Варшава) — польський мовознавець, перекладач. Доктор габілітований (1974), професор (1984). Початкову освіту здобув у Коломиї (нині Івано-Франківська обл., 1937—40). Закінчив Познанський (1953; полоністика), Варшавський (1955; україністика) університети. Працював асистентом у...

С. Заброварний

Янів Ян

(Janów Jan; 22. 11. 1888, с. Мошківці, нині Калуського р-ну Івано-Франківської обл. — 17. 12. 1952, м. Краків, Польща) — польський мовознавець. Доктор філології (1925), професор (1927), дійсний член Польської АН (1946). Закінчив Львівський університет (1913). Під час 1-ї світової війни потрапив у російський полон; працював професором Львівського...

Г. В. Воронич