Ключове слово:
скульптор
Знайдено таку кількість статей за ключовим словом «скульптор»:
520
(08(21). 04. 1913, с. Верхня Гнилуша, нині с. Лозове Воронез. обл., РФ – 18. 07. 2002, Харків) – скульптор. Заслужений діяч мистецтв України (1956), Народний художник України (1978). Член НСХУ (1939), СХ СРСР (1943). Державна премія УРСР ім. Т. Шевченка (1977). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. худож. робітфак (1933) та Харків. худож. інститут...
В. Д. Путятін(25. 03. 1984, м. Шостка Сумської обл.) — скульптор, кераміст. Син Валерія та Наталії Албулів. Член НСХУ (2021). Під час навчання в Одеській мистецькій художній школі № 1 (1996—99; викладач Т. Іщенко) здобув золоту медаль бієнале дитячої творчості в Канаґаві (Японія). Закінчив Одеське художнє училище (2004; викладач К. Степанов; його дипломну...
О. П. Корусь(21. 02. 1952, с. Козиково, нині Респ. Марій Ел, РФ) – скульптор. Закін. Узбец. театр.-худож. інститут, відділ. декор. скульптури (Ташкент, 1977, кл. Ф. Грищенка). Член СХ СРСР (1988), НСХУ (1995). Від 1979 працював у худож.-вироб. майстернях м. Ферґани Худож. фонду Узбекистану. 1990 повернувся до Криму, від 1994 працює на Сімфероп. худож....
Ю. У. Кандимов(15. 11. 1929, с. Камінь, нині Новгород-Сівер. р-ну Черніг. обл.) – скульптор. Член НСХУ. Закін. Львів. інститут приклад. мистецтва (1962, кл. І. Севери). Викладав у Косів. училищі приклад. і декор. мистецтва. Створив скульптурні портрети Т. Шевченка, вишивальниці Г. Герасимович, скульптури «Гуцул», «Десна» (усі – м. Косів), погруддя О. Довбуша...
В. Т. Полєк(23. 09(06. 10). 1916, с. Красновершка Єлисаветгр. пов., нині Червоновершка Компаніїв. р-ну Кіровогр. обл. – 12. 11. 1993, Київ) – скульптор. Член СХУ (1950). Закін. Моск. худож. технікум (1939) та факультет монум.-декор. скульптури Моск. інституту прикладного та декоративного мистецтва (1949, вчителі з фаху – В. Ланґе, В. Яковлєв, М. Манізер, С....
С. В. Андреєв(22. 05. 1919, с. Софіївка, нині Дніпроп. обл. – 15. 12. 2011, Київ) – скульптор. Член СХ СРСР (1960). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. худож. училище (1939) та Київ. худож. інститут (1952, учителі з фаху М. Лисенко, О. Олійник). Працював у царині станк. та монум. скульптури. Виконував пам’ятники на замовлення...
В. М. Прядко(справж. – Пагирев; 14. 05. 1869, м. Вознесенськ, нині Микол. обл. – після 1912) – скульптор. Навч. в Одес. рисув. школі (1888–94), у С.-Петербур. АМ у В. Беклемішева (1894–1900). Звання художника отримав за програму «Щасливий улов» (1900). Здійснив поїздку за кордон (1901). Твори в дусі помірков. академізму. Тв.: пам’ятник В. Каразинові у...
В. А. Афанасьєв(13. 03. 1919, Київ – 25. 11. 1999, там само) – скульптор. Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Член НСХУ (1958). Закін. мех. технікум (1941, Київ); навч. на вечір. відділ. Київ. консерваторії і водночас працював у друкарні. Спец. худож. освіти не мав, навч. у свого тестя П. Верни. Працював у царині станк. скульптури. Від 1952 брав...
В. В. Швець-Машкара(22. 03. 1953, смт Ланчин Надвірнян. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – скульптор, живописець. Член НСХУ (1993). Закін. Косів. технікум нар. худож. промислів (1972) та Львів. інститут приклад. і декор. мистецтва (1982, викл. І. Курилич, М. Вендзелович, Е. Мисько). Працював оформлювачем на Івано-Фр. худож. комбінаті (1983–87); від 1988 – в...
Л. Б. Мельник(04. 04. 1959, м. Горлівка Сталін., нині Донец. обл.) – скульптор, графік, живописець. Заслужений художник України (2009). Велика срібна медаль НАМУ (2025) за створення художнього проєкту «Космогонія». Член НСХУ (1989). Навч. на відділ. скульптури Пензен. худож. училища (1980–84, викл. А. Сєверін), у майстернях В. Цоя та О. Бема (1984–86). Від...
Е. О. Димшиць(18. 07. 1947, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.) — скульптор, майстер художнього оброблення металу. Закінчив Київський автомобільно-дорожній інститут (1969), художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту (1975), де відтоді викладав графіку (до 1978). Від 1969 — директор художньої школи в Кам’янці-Подільському; брав...
І. А. Гуцул(18(30). 05. 1887, Київ – 24. 02. 1964, Нью-Йорк) – скульптор, живописець, графік. Навч. у Київ. худож. училищі (1902–05), з якого був виключ. за участь у студент. виступах у зв’язку з поч. революції 1905–07. У 1906 переїхав до Москви, де до 1908 продовжував студії в училищі живопису, скульптури та архітектури. 1908–21 – у Парижі, 1921–23 –...
Д. О. Горбачов(21. 02. 1924, Київ – 23. 02. 1999, там само) – скульптор. Член НСХУ (1970). Закін. Київський художній інститут (1956, викл. М. Гельман, М. Вронський, О. Олійник). У 1956–61 – гол. художник і худож. кер. у скульптур. цеху Київ. товариства художників. Працював у галузі станк. (композиція, портрет, рельєф) та монум. скульптури. За дипломну роботу...
В. М. Прядко(18. 07. 1961, Київ) – скульптор. Брат Л. Петровської. Член НСХУ (1992). Закін. Київський художній інститут (1985, майстерня В. Бородая). У 1985–97 працював скульптором Київ. творчо-вироб. об’єдн. «Художник»; від 1997 – гол. художник-скульптор Монет. двору НБУ. Від 1987 бере участь у респ. та всеукр. виставках. Роботи зберігаються в дирекції НСХУ....
І. М. Волощук(1880, с. Березівка Херсон. губ. – 16. 07. 1941, Москва) – скульптор. Член Асоц. художників революції (1926). Навч. в Одес. худож. училищі. 1903–12 жив за кордоном, навч. у Мюнхені, Флоренції та Парижі. 1920–22 – викладач Харків. худож. технікуму. Від 1922 працював у Москві. Автор пам’ятника «Борцям за свободу» у м. Пенза, Росія (1928). Тв.:...
М. Г. Лабінський(14. 02. 1958, Київ) – скульптор. Член НСХУ (1989). Закін. Київський художній інститут (1982; майстерня В. Бородая, викл. з малюнка – О. Титов). Від 1981 бере участь у респ., всеукр. та закордон. (Австрія, 1991; Італія, 1992) виставках. Працює в галузях монум. й станкової скульптури. У творах Б. відчувається наук. прагнення вивчити живу форму,...
Я. О. Хоменко(31. 12. 1864(12. 01. 1865), слобода Люботин Валків. пов. на Харківщині, нині місто Харків. р-ну Харків. обл. – 08. 11. 1943, с-ще Ліанозово, нині у складі Москви) – скульптор, живописець. Закін. Київ. рисувал. школу М. Мурашка (1896), С.-Петербур. АМ (1903; майстерня В. Беклемішева). Викладав у Тбіліс. (1905–06) і Київ. (1907–22) худож. училищах,...
І. М. Блюміна(25. 09. 1935, с. Мартиновичі Поліс. р-ну Київ. обл.) – скульптор. Член НСХУ (1999). Закін. Дніпроп. художнє училище (1965), Київ. худож. інститут (1972; викл. М. Лисенко, І. Макогон, М. Вронський). Виконував роботи на замовлення скульптурно-живопис. комбінату СХУ (нині Київ. творчо-вироб. об’єдн. «Художник», 1972–95). Від 1973 бере участь у...
В. М. Прядко(23. 02. 1932, Ленінград, нині С.-Петербург) – скульптор. Член НСХУ (1973). Закін. Ленінгр. інститут живопису, скульптури та архітектури (1959; майстерня М. Анікушина). 1957–65 викладав у Ленінгр. палаці піонерів. 1961–62 брав участь у спорудженні пам’ятника-ансамблю на Мамаєвому кургані у Волгограді. Від 1965 працює на Донец. худож.-вироб....
Г. І. Михальський(23. 06. 1918, Перм, нині РФ – 05. 08. 1991, Київ) – скульптор. Член СХУ (1965). Навч. в Худож. школі при Ленінгр. інституті інж. комунал. будівництва (1938–41). Працював у галузі станкової та монум. скульптури. Брав участь у виставках від 1954. Серед творів: портрети – нар. арт. Росії В. Давидова (1954), нар. арт. СРСР А. Тарасової (1957),...
І. М. Блюміна(30. 04(13. 05). 1909, м. Дебальцеве, нині Донец. обл. – 24. 07. 1981, Донецьк) – скульптор. Член СХУ (1948). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. худож. інститут (1934; викл. Б. Яковлєв, П. Мітковіцер, О. Шовкуненко). Працював у Краматорську (1934– 35), Донец. худож.-вироб. комбінаті (1946–81). Автор станкової та монумент. скульптури....
А. Ф. Дереза, Р. Г. Клименко(20. 04. 1925, с. Андріївка, нині Житомир. обл. – 09. 04. 1984, Київ) – скульптор. Мати О. Лисенко. Член СХУ (1956). Закін. Київський художній інститут (1952; навч. у М. Лисенка та М. Гельмана). Працювала в галузі станкової та декор. скульптури. Від 1951 брала участь у респ. та всесоюз. виставках. Найповніше талант Б. розкрився у відтворенні дит....
Л. А. Горпинченко(24. 03. 1849, Львів – 12. 03. 1905, там само) – скульптор. Освіту здобув у Мюнхен. АМ (1871) та у Флоренції в ательє А. Рівальто (1875). До Львова повернувся на початку 1876. Брав участь у щорічних виставках львів. Товариства шанувальників красних мистецтв (1874– 1904), у міжнар. виставках у Берліні (1891) та в Чикаґо (1893). Персон. виставка Б....
Ю. О. Бірюльов(13. 02. 1966, с. Іваньки Маньківського р-ну Черкаської обл.) – скульптор. Лауреат 1-ї премії виставки «Імпреза – 93» (Івано-Франківськ). Закінчив Львівське училище декоративно-прикладного мистецтва (1989; викладачі О. Лучинський, В. Трофимлюк). Учасник обласних та всеукраїнських виставок від 1988. Тв.: «Погляд» (1991), «Бажання», «Двоє»...
О. В. Брей(25. 11. 1938, с. Рибне, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл.) — скульптор. Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1970; викладачі Д. Крвавич, М. та Р. Сельські). 1963—93 працював у художньо-виробничих майстернях обласного відділення СХУ, від 1993 — в Івано-Франківській дитячій художній школі. Основні...
М. М. Аронець(18. 09. 1925, с. Ріпки, нині смт Черніг. обл. – 13. 11. 1997, Ростов-на-Дону, РФ) – скульптор. Навч. у Харків. худож. училищі (1948–52; викл. Л. Твердянська). Учасник виставок від 1958. Автор творів «М. Горький» (1958), «О. Островський» (1959), «Павло Корчагін» (1960), «Механізатор» (1963) та ін. Ю. І. Молодша
Ю. І. Молодша(01. 01. 1927, с. Бишки, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 30. 09. 1996, Торонто) – скульптор, графік. Брат Б. Беднарського. Член ОУН. Середню освіту здобув у м. Бережани (нині Терноп. обл.) та Празі. Служив в Укр. Нац. Армії (1944–45). Перебував у таборах для переміщ. осіб у Авґсбурзі, Фюссені, Міттенвальді, Мюнхені. Після 2-ї світової війни...
Б. І. Мельничук, Х. С. Мельничук(06. 09. 1922, м. Архангельськ, нині РФ – 20. 06. 1985, Рівне) – скульптор. Навч. в Інституті живопису, скульптури та архітектури (Ленінград, 1950–56; викл. І. Крестовський і В. Лішев). 1959–64 – викладач Рівнен. худож. школи; 1964–72 – у Рівнен. худож.-вироб. майстернях. Учасник виставок від 1959. Створив погруддя М. Островського (1956), В....
Б. Й. Столярчук(03(15). 08. 1861, Катеринослав. губ. – січень 1920, м. Новоржев, нині Псков. обл., РФ) – скульптор. Чоловік К. Гвозданович. Клас. художник 1-го ступеня (1887). Закін. рисув. школу М. Раєвської-Іванової в Харкові. Навч. у С.-Петербур. АМ (1878–87; викл. М. Лаверецький). Отримав 3 малі та велику срібні медалі (1883–85), малу (1886) і велику (1887)...
В. А. Афанасьєв(19. 05. 1951, с. Лісковець Міжгір. р-ну Закарп. обл.) – скульптор, графік, медальєр, живописець. Чоловік М. Белень. Член НСХУ (1983), НСЖУ (1996). Премія ім. М. Островського (1989), обл. премія ім. Д. Вакарова (1989). Заслужений художник України (2002). Закін. Київський художній інститут (1983; викл. В. Бородай, В. Борисенко, І....
М. М. Вегеш