Ключове слово: фонетика і фонологія
Знайдено таку кількість статей за ключовим словом «фонетика і фонологія»: 38

Акцентологія

(від лат. accentus – наголос і ...логія) – розділ мовознавства, що вивчає акцентні (просодичні) засоби мови. Термін «акцентологія» вперше в науковий обіг увів Р. Брандт. Залежно від аспектів вивчення розрізняють: описову А. – досліджує фонетичні, фонологічні й граматичні властивості просодичних засобів; теоретичну А. – вивчає системні відношення...

В. Г. Скляренко

Багмут Алла Йосипівна

(12. 05. 1929, Харків – 06. 09. 2008, Київ) – мовознавець, перекладачка. Дочка Й. Багмута, мати О. Микитенко. Доктор філологічних наук (1980), професор (1993). Закінчила Київський університет (1952), де й викладала (1955–57). Від 1957 – науковий співробітник Інституту мовознавства АН УРСР; 1963–65 – вчений секретар Відділення мови, літератури та...

М. Г. Железняк

Баженов Микола Михайлович

(06(18). 10. 1885, Харків – 18. 12. 1962, там само) – мовознавець, літературознавець. Кандидат педагогічних наук (1940), професор (1959). Закінчив слов’яно-російське відділення Харківського університету (1909). Викладав російську та латинську мови у гімназіях Харкова, військовому училищі (від 1917), загальноосвітній школі, Промисловій академії,...

Л. А. Бикова

Біла Олександра Сергіївна

(08. 10. 1934, с. Берилівка, Городнянський р-н, Чернігівська обл. – 07. 06. 1996, Будапешт) – філолог. Мати О. Ковач. Доктор філологічних наук (1986), професор (1987). Закінчила Чернівецький університет (1963). Працювала завідувачем навчальної частини Палацу піонерів у Чернівцях. Від 1969 – у Чернівецькому університеті: асистент кафедри...

О. І. Дащенко

Близниченко Леонід Андрійович

(30. 06(13.07). 1912, Харків – 26. 12. 1972, Київ) – мовознавець. Кандидат філологічних наук (1957). Учасник 2-ї світової війни, нагороджений бойовими нагородами. Навчався у Московському інституті народного господарства (1929–30) та Колумбійському університеті (Нью-Йорк, 1930–32), закінчив Інститут сходознавства (Москва, 1937). Працював викладачем...

А. Й. Багмут

Богородицький Василь Олексійович

(Богородицкий Василий Алексеевич; 07(19). 04. 1857, Царевококшайськ, нині Йошкар-Ола, Республіка Марій Ел, РФ – 23. 12. 1941, Казань, Татарстан, РФ) – російський мовознавець. Магістр порівняльного мовознавства (1884) за дисертацію «Гласные без ударения в общерусском языке», доктор порівняльного мовознавства (1888) за дисертацію «Курс грамматики...

М. Г. Железняк

Бодуен де Куртене Ян

(Baudouin de Courtenay Jan; Бодуэн де Куртене Иван Александрович; 01(13). 03. 1845, м. Радзимін, Польща – 03. 11. 1929, Варшава) – польський і російський мовознавець, славіст. Батько С. Бодуен де Куртене. Професор Казанського (1875–83), Тартуського (1883–93), Краківського (1893– 99), Санкт-Петербурзького (1900–18), Варшавського університетів,...

М. Г. Железняк

Брахнов Володимир Михайлович

(14(27). 07. 1913, с. Мартинівка, нині Курської обл., РФ – 11. 04. 1983, Київ) – мовознавець. Чоловік Ірини, батько Віри Брахнової. Кандидат філологічних наук (1961). Закінчив Київський університет (1941), курси при Військово-юридичній академії (1942). Працював на виробництві; від 1946 – в Інституті мовознавства АН УРСР: старший лаборант, молодший...

М. Г. Железняк

Бровченко Тамара Олександрівна

(09. 05. 1921, Одеса) – філолог. Доктор філологічних наук (1975), професор (1976). Закінчила Одеський педагогічний інститут іноземних мов (1946). Працювала викладачем кафедри англійської мови (1946–52), від 1952 – завідувач кафедри фонетики англійської мови Одеського педагогічного інституту; від 1960 – завідувач кафедри англійської філології, від...

А. Й. Багмут

Вовк Поліна Самаріївна

(14. 03. 1930, Харків – 07. 03. 2011, Київ) – мовознавець. Дружина Б. Вовка. Доктор філологічних наук (2000). Закін. Київський університет (1952), де відтоді й працювала (з перервою): 1971–86 – доцент кафедри російської мови як іноземної, від 2002 – професор кафедри сучас. української мови. 1986–2002 – доцент ВНЗів Києва. Дослідження...

А. Й. Багмут

Ганцов Всеволод Михайлович

(25. 11(07. 12). 1892, Чернігів – 05. 10. 1979, там само) – мовознавець. Закінчив Колегію П. Ґалаґана, Петроградський університет (нині С.-Петербург, 1916; учень О. Шахматова, Л. Щерби, Я. Бодуена де Куртене). У 1916–17 викладав у ньому на кафедрі російської мови і словесності. Від жовтня 1918 – професор Київського університету, 1919–29 – науковий...

М. Г. Железняк

Дворжецька Маргарита Петрівна

(13. 08. 1930, м. Казалінськ, Кзил-Ординська обл., Казахстан) – мовознавець. Кандидат філологічних наук (1968), професор (1987). Закінчила Київський педагогічний інститут іноземних мов (1952). Працювала в Горлівському педагогічному інституті іноземних мов (Донецька обл.): декан факультету англійської мови (1953–58), проректор з навчальної та...

Г. С. Чекаль

Дейна Кароль

(10. 11. 1911, с. Великі Бірки, нині смт Терноп. р-ну Терноп. обл. – 17. 04. 2004, м. Лодзь, Польща) – мовознавець-славіст. Доктор філологічних наук (1959), професор (1954). Акад. Польс. АН (1989). Закін. Львівський університет (1935). Від 1945 працював у Лодзин. університеті та Лодзин. відділі Польс. АН. Досліджував слов’ян. (укр., польс.,...

Н. В. Хобзей

Жилко Федот Трохимович

(01(14). 03. 1908, с. Соловцовка, нині Пензенської обл., РФ – 17. 12. 1995, м. Пушкіно Московської обл.) – мовознавець. Батько В. Жилка. Народився в родині переселенців, під час 1-ї світової війни переїхав з матір’ю на її батьківщину – у с. Македони Ржищівського пов., нині Миронівського р-ну Київської обл. Доктор філологічних наук (1960), професор...

М. Г. Железняк, Г. В. Воронич

Жовтобрюх Михайло Андрійович

(04(17). 11. 1905, с. Ручки, нині Гадяцького району Полтавської області – 16. 12. 1995, Київ) – мовознавець. Дід С. Іванова та Л. Пішої. Доктор філологічних наук (1964), професор (1965). Закінчив Дніпропетровський ІНО (1929 – мовно-літературний, 1930 – соціально-економічний відділи). Працював викладачем української мови у Дніпродзержинському...

А. П. Грищенко, М. І. Степаненко

Журавльов Володимир Костянтинович

(Журавлёв Владимир Константинович; 03. 07. 1922, Москва – 12. 02. 2010, там само) – російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1965), професор, член-кореспондент Міжнародної слов’янської академії, іноземний член Болгарського філологічного товариства. Закінчив Московський університет (1952). Відтоді працював у ньому; 1959–61 – доцент...

А. П. Загнітко

Залеський Антін Миколайович

(15. 08. 1936, с. Доброводи Збаразького р-ну, нині Тернопільської обл. – 09. 02. 1989, Київ) – мовознавець. Кандидат філологічних наук (1969). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006, посмертно). Закінчив Львівський університет (1959). Відтоді працював в Інституті суспільних наук Академії наук УРСР (Львів); від 1966 – в Інституті...

Г. В. Воронич, М. Г. Железняк

Інтонація

(від лат. intono – голосно вимовляю) – сукупність звукових мовних засобів, що передають смисловий, емоційно-експресивний і модальний характер висловлювання, комунікативні значення, ситуативну зумовленість, стилістичне забарвлення тексту та індивідуальність виражальних прийомів мовця. До складу І. входять мелодика, інтенсивність, тривалість...

А. Й. Багмут

Іщенко Олександр Сергійович

(29. 11. 1982, с. Московський Бобрик Лебединського р-ну, нині Лебединий Бобрик Сумського р-ну Сумської обл.) — мовознавець, фахівець у галузі енциклопедистики. Кандидат філологічних наук (2008). Закінчив Сумський педагогічний університет (2005). Відтоді працював в Інституті української мови НАНУ; 2015—26 — заступник директора з наукової роботи,...

М. Г. Железняк

Калита Алла Андріївна

(07. 10. 1945, м. Гайсин, Вінницької обл.) – мовознавець. Доктор філологічних наук (2003), професор (2004). Закінчила Київський педагогічний інститут іноземних мов (1968), де й працювала у 1971–2007 (нині Київський лінгвістичний університет): 1987–1995, 2001–2007 – завідувач кафедри фонетики англійської мови; 1968–1971 – у Горлівському...

Л. І. Тараненко

Калнинь Людмила Едуардівна

(Калнынь Людмила Эдуардовна; 26. 07. 1927, Москва – 11. 02. 2021, там само) – російський мовознавець, славіст. Доктор філологічних наук (1976). Закінчила Московський педагогічний інститут (1948). Від 1952 – в Інституті слов’янознавства РАН (Москва), працювала головним науковим співробітником. Наукові дослідження: синхронна та...

П. Ю. Гриценко

Корольова Тетяна Михайлівна

(20. 08. 1946, Ленінград, нині С.-Пе­тер­­бург) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1989), професор (1991). Закінчила Одеський університет (1964), де й працювала 1974–89. Від 1989 – у Південноукраїнському педагогічному університеті (Одеса): завідувач кафедри іноземних мов, від 2001 – завідувач кафедри теоретичної та при­кладної лінгвістики,...

С. В. Скороход

Коструба Петро Петрович

(25. 05. 1903, с. Стара Ягільниця, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 19. 04. 1979, Львів) – мовознавець. Брат Т. Кос­труби. Кандидат філологічних наук (1947). Закінчив Львівський університет (1930). Учителював; 1940–41 викладав у Львівському інституті радянської торгівлі у Львівському університеті (з перервою): 1944–47 – завідувач,...

З. М. Терлак

Михальчук Кость

(Костянтин Петрович; псевд. і крипт.: К. М., М., Мих. К., Х-л, Пивовар, Українець, Хохол; 21. 12. 1840(02. 01. 1841), с. Зозу­линці Бердичів. пов. Київ. губ., нині Козятин. р-ну Вінн. обл. – 07(20). 04. 1914, Київ) – мовознавець, публіцист, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1893), чл. УНТ (1907), Істор. товариства Нестора-літописця. Навч. у...

М. Г. Железняк

Мовленнєвий апарат

– сукупність органів і фізіологічних механізмів, що забезпечують породження, а також і сприймання мовлення. У широкому розумінні мовленнєвий апарат охоплює нервову систему, органи слуху й зору (у певних комунікативних ситуаціях) та власне органи мовлення. У вужчому значенні — це система органів, що беруть участь у творенні звуків мовлення;...

О. С. Іщенко

Наголос

– виділення фонетичними засобами одного зі складів у словах чи інших мовленнєвих одиницях (синтагмах, фразах). У зв’язку з цим склади поділяють на наголошені й ненаголошені (прийнято вважати, що односкладові слова не мають наголосів). Наголошення забезпечує розрізнення значень слів, їхніх граматичних форм та розуміння змісту мовленнєвого потоку в...

О. С. Іщенко

Назарова Тетяна Вікторівна

(21. 11. 1933, Київ – 18. 04. 1976, там само) – мовознавець, діалектолог. Дружина М. Павлюка. Кандидат філологічних наук (1964). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006, посмертно). Закінчила Київський університет (1956). Від 1957 працювала в Інституті мовознавства АН УРСР (Київ), де 1973–76 очолювала групу діалектології та...

М. Г. Железняк

Наконечний Микола Федорович

(25. 08(07. 09). 1900, с. Новий Тагамлик, нині Машівського р-ну Полтавської обл. – 11. 11. 1981, Харків) – мовознавець. Закінчив 1-у Полтавську гімназію (1917) та Полтавський ІНО (1923). Учителював у Полтаві; викладав у Харківському технікумі експлуатації залізниць та Комуністичному університеті. Від 1925 навчався в аспірантурі, працював науковим...

А. М. Нелюба

Панькевич Іван Артемович

(06. 10. 1887, с. Цеперів, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 25. 02. 1958, Прага) — мовознавець, діалектолог, етнограф, педагог, громадський діяч. Доктор філологічних наук (1938), професор (1939). Дійсний член НТШ (1923). Закінчив польську гімназію у Львові (1907), був активним у таємному гуртку української молоді, з членами якого здійснив...

М. І. Мушинка

Прокопова Лариса Іванівна

(04. 03. 1925, м. Щигри, нині Курської обл., РФ — 19. 12. 2013, Київ) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1971), професор (1975). Навчалася в Московському авіаційному інституті (1943—44), закінчила романо-германський факультет Київського університету (1949), де відтоді й працювала: 1972—75 — завідувач, 1975—97 — професор кафедри німецької...

Р. П. Зорівчак