Кримська республіканська універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка

КРИ́МСЬКА РЕСПУБЛІКА́НСЬКА УНІВЕРСА́ЛЬНА НАУКО́ВА БІБЛІОТЕ́КА ім. І. Франка Засн. 1834 у Сімферополі як Гро­­мад. бібліотека для чита­н­ня, була однією з перших публіч. б-к пів­дня країни. Її зі­бра­н­ня лягли в основу 1890 Сімфероп. міської б-ки і Туманов. без­кошт. читальні.

Фон­ди остан­ньої містили також осо­бисту бібліотеку С. Туманова, який за­­повів своє книжк. зі­бра­н­ня місту. 1920 створ. Центр. обл. бібліотеку Криму, 7 грудня 1921 її від­крито для читачів. Вона обʼ­єд­нала фон­ди не лише за­значених книжк. зі­брань, а й літературу пед., мед. б-к, товариства «Просвіта» та низки приват. б-к. У на­ступні роки удосконалено структуру б-ки. На 1940 її фонд склав понад 400 тис. прим. Під час 2-ї світової війни у період окупації міста знищено та виве­зено до Німеч­чини понад 150 тис. прим. найбільш цін­ної літ-ри.

Піс­ля звільне­н­ня Сімферополя у квітні 1944 бібліотека знову почала об­­слуговувати читачів. Від 1956 — ім. І. Франка. 1925–2007 бібліотека роз­ташовувалася у приміщен­ні колиш. Дворян. зі­бра­н­ня, від 2007 — у власній новозбудов. будівлі. У структурі — 16 від­ді­лів (міського абонемента; іноз. літ-ри «Дружба народів»; документів з мистецтва; Рос. літ.-худож. центр ім. О. Пушкіна; рідкіс. кни­­ги; краєзн. ви­дань і бібліогра­фії; інформ.-бібліогр.; довідк.-бібліогр. роботи; автоматизації та інформатизації бібліотеч. про­цесів; книго­сховища осн. фонду; наук. організації та методики біб­­ліотеч. роботи; комплектува­н­ня; обробки, систематизації, організації каталогів; реєстрації та конт­­ролю; гігієни та ре­ставрації фон­­дів; роз­множувал. техніки), 5 чи­тал. залів, Інтернет-центр.

У фон­дах — понад 877 тис. од. зберіга­н­ня, з них — бл. 30 тис. прим. цін­них і рідкіс. ви­дань (зокрема 10 тис. датовані 16–18 ст.), по­­над 2 тис. найменувань періодики (270 — іноз. мовами). Серед раритетів — «Histoire du Chevalier Bayard, et de plusieurs choses me­morables aduenuĕs fous le Reg­ne de Charles VIII, Louis XII, & Fran­çois I» П.-Т. де Баярда (Grenoble, 1650), «Новый и полный геогра­фический словарь Рос­сийскаго государства» (ч. 1, А–Ж), «Древняя рос­сийская вивлиофика» (ч. 3; обидва — 1788), «Словарь поварен­ный, приспешничий, кан­диторский и дис­тил­латорский» (ч. 2; обидва — Москва), «Образование древних народов. Ч. 1. Обычаи духовные, граж­данские и общежительные греков и рим­лян» Д. Бардона (обидва — 1795), «Всемирный путешествователь, или По­знание Стараго и Новаго Света» (пер. с франц., т. 1; обидва — С.-Петербург), «Chefs — DʼOeuvre de P. Corneille» П. де Корнеля (б. м., т. 1), «Путешествие в южной половине земнаго шара и вокруг онаго, учинен­ное в продолжение 1772, 73, 74 и 75 годов» Дж. Кука (пер. с франц., ч. 5; усі — 1800), «Разсвет полночи, или Созерцание сла­вы, торжества и мудрости пор­фи­роносных, браноносных и мир­ных гениев Рос­сии. Ч. 4. Хер­со­нида, или Картина лучша­го лет­няго дня в Херсонисе Тав­ри­чес­ком: Лирико-эпическое пес­но­творение» С. Боброва (1804; оби­­два — С.-Петербург), «Опыт рос­­сийской библио­графии» В. Со­пікова (б. м., бл. 1813), «Ску­пой рыцарь» О. Пушкіна (С.-Пе­тер­бург, 1830), «Кобзарь» Т. Шев­ченка (Москва, 1919). Кількість працівників (2013) — 168 осіб. Директор — Л. Дроздова (від 1987).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю