Кримська республіканська універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка
КРИ́МСЬКА РЕСПУБЛІКА́НСЬКА УНІВЕРСА́ЛЬНА НАУКО́ВА БІБЛІОТЕ́КА імені І. Франка Заснована 1834 у Сімферополі як Громадська бібліотека для читання, була однією з перших публічних бібліотек півдня країни. Її зібрання лягли в основу 1890 Сімферопольської міської бібліотеки і Тумановської безкоштовної читальні.
Фонди останньої містили також особисту бібліотеку С. Туманова, який заповів своє книжкове зібрання місту. 1920 створено Центральну обласну бібліотеку Криму, 7 грудня 1921 її відкрито для читачів. Вона обʼєднала фонди не лише зазначених книжкових зібрань, а й літературу педагогічних, медичних бібліотек, товариства «Просвіта» та низки приватних бібліотек. У наступні роки удосконалено структуру бібліотеки. На 1940 її фонд склав понад 400 тис. примірників. Під час 2-ї світової війни у період окупації міста знищено та вивезено до Німеччини понад 150 тис. примірників найбільш цінної літератури.
Після звільнення Сімферополя у квітні 1944 бібліотека знову почала обслуговувати читачів. Від 1956 — імені І. Франка. 1925–2007 бібліотека розташовувалася у приміщенні колишнього Дворянського зібрання, від 2007 — у власній новозбудованій будівлі. У структурі — 16 відділів (міського абонемента; іноземної літератури «Дружба народів»; документів з мистецтва; Російський літературно-художній центр імені О. Пушкіна; рідкісних книги; краєзнавчих видань і бібліографії; інформаційно-бібліографічний; довідково-бібліографічної роботи; автоматизації та інформатизації бібліотечних процесів; книгосховища основного фонду; наукової організації та методики бібліотечної роботи; комплектування; обробки, систематизації, організації каталогів; реєстрації та контролю; гігієни та реставрації фондів; розмножувальної техніки), 5 читальних залів, Інтернет-центр.
У фондах — понад 877 тис. одиниць зберігання, з них — близько 30 тис. примірників цінних і рідкісних видань (зокрема 10 тис. датовані 16–18 ст.), понад 2 тис. найменувань періодики (270 — іноземними мовами). Серед раритетів — «Histoire du Chevalier Bayard, et de plusieurs choses memorables aduenuĕs fous le Regne de Charles VIII, Louis XII, & François I» П.-Т. де Баярда (Grenoble, 1650), «Новый и полный географический словарь Российскаго государства» (ч. 1, А–Ж), «Древняя российская вивлиофика» (ч. 3; обидва — 1788), «Словарь поваренный, приспешничий, кандиторский и дистиллаторский» (ч. 2; обидва — Москва), «Образование древних народов. Ч. 1. Обычаи духовные, гражданские и общежительные греков и римлян» Д. Бардона (обидва — 1795), «Всемирный путешествователь, или Познание Стараго и Новаго Света» (пер. с франц., т. 1; обидва — С.-Петербург), «Chefs — DʼOeuvre de P. Corneille» П. де Корнеля (б. м., т. 1), «Путешествие в южной половине земнаго шара и вокруг онаго, учиненное в продолжение 1772, 73, 74 и 75 годов» Дж. Кука (пер. с франц., ч. 5; усі — 1800), «Разсвет полночи, или Созерцание славы, торжества и мудрости порфироносных, браноносных и мирных гениев России. Ч. 4. Херсонида, или Картина лучшаго летняго дня в Херсонисе Таврическом: Лирико-эпическое песнотворение» С. Боброва (1804; обидва — С.-Петербург), «Опыт российской библиографии» В. Сопікова (б. м., близько 1813), «Скупой рыцарь» О. Пушкіна (С.-Петербург, 1830), «Кобзарь» Т. Шевченка (Москва, 1919). Кількість працівників (2013) — 168 осіб. Директор — Л. Дроздова (від 1987).

