Кримська республіканська універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка
КРИ́МСЬКА РЕСПУБЛІКА́НСЬКА УНІВЕРСА́ЛЬНА НАУКО́ВА БІБЛІОТЕ́КА ім. І. Франка Засн. 1834 у Сімферополі як Громад. бібліотека для читання, була однією з перших публіч. б-к півдня країни. Її зібрання лягли в основу 1890 Сімфероп. міської б-ки і Туманов. безкошт. читальні.
Фонди останньої містили також особисту бібліотеку С. Туманова, який заповів своє книжк. зібрання місту. 1920 створ. Центр. обл. бібліотеку Криму, 7 грудня 1921 її відкрито для читачів. Вона об’єднала фонди не лише зазначених книжк. зібрань, а й літературу пед., мед. б-к, товариства «Просвіта» та низки приват. б-к. У наступні роки удосконалено структуру б-ки. На 1940 її фонд склав понад 400 тис. прим. Під час 2-ї світової війни у період окупації міста знищено та вивезено до Німеччини понад 150 тис. прим. найбільш цінної літ-ри.
Після звільнення Сімферополя у квітні 1944 бібліотека знову почала обслуговувати читачів. Від 1956 — ім. І. Франка. 1925–2007 бібліотека розташовувалася у приміщенні колиш. Дворян. зібрання, від 2007 — у власній новозбудов. будівлі. У структурі — 16 відділів (міського абонемента; іноз. літ-ри «Дружба народів»; документів з мистецтва; Рос. літ.-худож. центр ім. О. Пушкіна; рідкіс. книги; краєзн. видань і бібліографії; інформ.-бібліогр.; довідк.-бібліогр. роботи; автоматизації та інформатизації бібліотеч. процесів; книгосховища осн. фонду; наук. організації та методики бібліотеч. роботи; комплектування; обробки, систематизації, організації каталогів; реєстрації та контролю; гігієни та реставрації фондів; розмножувал. техніки), 5 читал. залів, Інтернет-центр.
У фондах — понад 877 тис. од. зберігання, з них — бл. 30 тис. прим. цінних і рідкіс. видань (зокрема 10 тис. датовані 16–18 ст.), понад 2 тис. найменувань періодики (270 — іноз. мовами). Серед раритетів — «Histoire du Chevalier Bayard, et de plusieurs choses memorables aduenuĕs fous le Regne de Charles VIII, Louis XII, & François I» П.-Т. де Баярда (Grenoble, 1650), «Новый и полный географический словарь Российскаго государства» (ч. 1, А–Ж), «Древняя российская вивлиофика» (ч. 3; обидва — 1788), «Словарь поваренный, приспешничий, кандиторский и дистиллаторский» (ч. 2; обидва — Москва), «Образование древних народов. Ч. 1. Обычаи духовные, гражданские и общежительные греков и римлян» Д. Бардона (обидва — 1795), «Всемирный путешествователь, или Познание Стараго и Новаго Света» (пер. с франц., т. 1; обидва — С.-Петербург), «Chefs — D’Oeuvre de P. Corneille» П. де Корнеля (б. м., т. 1), «Путешествие в южной половине земнаго шара и вокруг онаго, учиненное в продолжение 1772, 73, 74 и 75 годов» Дж. Кука (пер. с франц., ч. 5; усі — 1800), «Разсвет полночи, или Созерцание славы, торжества и мудрости порфироносных, браноносных и мирных гениев России. Ч. 4. Херсонида, или Картина лучшаго летняго дня в Херсонисе Таврическом: Лирико-эпическое песнотворение» С. Боброва (1804; обидва — С.-Петербург), «Опыт российской библиографии» В. Сопікова (б. м., бл. 1813), «Скупой рыцарь» О. Пушкіна (С.-Петербург, 1830), «Кобзарь» Т. Шевченка (Москва, 1919). Кількість працівників (2013) — 168 осіб. Директор — Л. Дроздова (від 1987).
Ю. В. Гнєдова