Кримський заводський вовно-м’ясний тип цигайських овець
КРИ́МСЬКИЙ ЗАВОДСЬКИ́Й ВО́ВНО-М’ЯСНИ́Й ТИП ЦИГА́ЙСЬКИХ ОВЕ́ЦЬ Створ. 1960–86 на племін. заводі «Чорноморське» (нині АР Крим) шляхом тривалої чистопород. селекції. Виведення типу зумовлене необхідністю відновлення цигай. вівчарства (Крим був регіоном з чисел. поголів’ям цигай. овець, яких 1955–60 схрещували з тонкорун. баранами), у зв’язку з чим виникла потреба у великій кількості високопродуктив. племін. баранів-плідників зі стійкою спадковістю ознак продуктивності. Для отримання таких тварин застосовано багатоступінчастий відбір баранів на основі оцінювання їхньої продуктивності і племін. якостей та індивід. внутр.-ліній. підбір найпродуктивніших вівцематок з міцною конституцією у кількості 15–20 % від їхньої заг. чисельності. Обов’язковою умовою такого підбору була наявність у баранів і вівцематок пружності й жорсткості вовни 46–50 якості. Ін. вівцематок використовували для поліпшувал. міжліній. підбору пар з наступ. повтором при їхньому вдалому поєднанні. Вівці мають довгий тулуб пропорцій. будови, тонкий і міцний кістяк, прямо поставлені кінцівки з міцними ратицями, голову серед. розмірів з рівним (у маток) та горбоносим (у баранів) профілями; барани рогаті (роги масивні, правильно закручені; зближеність рогів вважають вадою екстер’єру), матки переважно комолі; груди у них глибокі, помір. ширини, холка, спина й крижі також помірно широкі, спина пряма. Голова обросла до лінії, що з’єднує внутр. кути очей, кінцівки — до зап’ястного і скакал. суглобів; типу властива значна оброслість черева. Волосяний покрив білий, іноді — з рудими плямами на вухах і кінцівках. Шкіра тонка, міцна, щільна, еластична й безскладчаста. Руно штапел. та штапел.-косич. будови, колір жиропоту світлий і світло-кремовий. Вовна однорідна, має добру пружність і помірну жорсткість, виражену середню і крупну звивистість (1,5–3 звивини на 1 см довжини штапелю). Тонина вовнових волокон — 28–36 мкм. Вівцям завод. типу характерні міцна конституція, добре виражені м’ясні форми. Серед. настриг митої вовни у баранів-плідників становить 5,28 кг, у вівцематок — 3,1 кг, у ремонт. баранів і ярок, відповідно, 3,5 і 2,9 кг при серед. живій масі, відповідно, 104, 57, 58, і 48,8 кг. Вовна переважно 28–36 мкм (48–50 якості) довжиною у баранів 12,8 см, вівцематок — 10,6 см, у баранів-річників і ярок, відповідно, 15,5 і 13,5 см, вихід митої вовни — 54–55 %. Плодючість — 110–150 ягнят на 100 вівцематок, молочність забезпечує 350 г середньодобового приросту ягнят до місяч. віку. У віці 4,5 місяці ягнята можуть мати живу масу 35–40 кг. Молодняк має хороші відгодівел. якості після відлучення від матері (середньодобовий приріст живої маси становить 250–300 г).