Коханьський Павло

КОХА́НЬСЬКИЙ Павло (справж. — Каган; 02(14). 09. 1887, Одеса — 12. 01. 1934, Нью-Йорк) — скрипаль, педагог. Кава­лер Ордена Почес. Легіону (Франція), офіцер Хреста Поло­ніка Ре­ститута (Польща). Навч. в Одес. муз. училищі (від 1894) у скрипаля, диригента і компози­тора Е. Млинарського (згодом диригент Великого театру у Вар­шаві), разом з яким 1898 ви­їхав до Варшави. 1901–03 — концерт­мейстер Варшав. симф. оркестру. Від 1903 удосконалював майстерність у С. Томсона в Брюс­селі. Від 1907 викладав у Варшав. консерваторії. Від 1914 мешкав у Росії. Працював викл. Петрогр. (нині С.-Петербург, 1916–18), Київ. (1919–20) консерваторій. Концертував у Києві (1915; за 5 місяців 1918–19 дав бл. 90 концертів, виконавши май­же всю існуючу на той час скрипк. літературу), Харкові, Одесі, Умані (нині Черкас. обл.). В Україні разом із К. Шимановським створив нова­тор. скрипк. стиль 20 ст. Від 1920 працював у Польщі. Від 1921 — у США: від 1924 — викладач Джульярд. муз. школи (Нью-Йорк). Серед учнів — соліст-концерт­мейстер Харків. театру опери та балету С. Бружанський, скрипаль оркестру Великого театру у Москві Б. Ровицький, кер. квартету ім. Віль­йома М. Сімкін. Гастролював у країнах Європи та Америки. К. — перший виконавець і редактор партії скрипки всіх скрипк. творів К. Шиманов­ського, 1-го Концерту для скрип­ки С. Прокофʼєва, етапних у світ. муз. культурі творів О. Глазунова, М. Равеля, І. Стравинського, М. де Фальї та ін. ред. партії скрипки 1-го Концерту для скрип­ки та деяких ін. композицій С. Про­кофʼєва. Автор каденції до концертів та обробок для скрипки і фортепіано творів К. Шиманов­ського та ін. композиторів (пере­важна більшість цих творів присвяч. йому). Виконав. стиль К. вирізнявся винятк. музикаль­ністю, тонким смаком, без­доган. від­чу­т­тям міри, макс. під­порядкованістю блискучої техніки та ди­вовиж. багатства й краси звуку роз­кри­т­тю автор. змісту викону­ваного твору, мʼ­якістю тембру. Від­значали також яскраву образність, ліризм, навіть ім­пресіоністичність викона­н­ня, майстер. володі­н­ня колористич. при­­йомами гри.