Коцейовський Олександр Леопольдович

Визначення і загальна характеристика

КОЦЕ­ЙО́ВСЬКИЙ Олександр Леопольдович (02. 01. 1887, Чернігів — 16. 12. 1919, ст. Знамʼянка) — єгиптолог. Закін. С.-Пе­тербур. університет (1910), де був залишений для під­готов­ки до професор. зва­н­ня. Від­ря­д­жений до Німеч­чини, працював над магістер. дис. у семінарі єгип­толога А. Ермана (захистив 1919 у Харкові). Ви­вчав папірус № 3008 з колекції Королів. музею старо­житностей (Берлін). 1914 — при­ват-доцент Петрогр. університету (нині С.-Пе­тербург); від 1915 — при­ват-доцент, від 1918 — штат. доцент кафедри заг. історії Новорос. університету в Одесі. Досліджував про­блеми схо­до­знавства, зокрема історію та мово­знавство коптів.

Пр.: Иератическая часть берлинско­го папируса 3008. Призывания Исиды и Нефтиды // Зап. клас­сичес. отделения Рус. археол. об-ва. 1913. Т. 7; Славосло­вие Озириса // Древ. мир: Изборник ис­точников по культур. истории Востока, Греции и Рима. Петро­град, 1915; Библио­графия Сoptica за 1912–1915 го­ды // Христиан. восток. 1916. Т. 4, вып. 2; Текс­ты пирамид. Т. 1 // Зап. Новорос. університета. Истор.-филол. ф-т. 1917. Т. 14; С.-Пе­тербург, 2000.

Літ.: Кагаров Е. Некролог А. Л. Коце­йовскому // Наука на Украине. 1922. № 1; Урсу Д. П. З історії сходо­знавства на Пів­дні України // СС. 1994. № 1–2; Левченко В. Єгиптологія — його стихія: До 90-х роковин Олександра Леополь­довича Коце­йовського (1887–1919) // Лукоморʼя: археологія, історія Пн.-Зх. Причорноморʼя. О., 2009. Вип. 3; Мов­ні та літературні звʼязки України з країнами Сходу. К., 2010.

Д. П. Урсу

Завантажити статтю