Котляревський Нестор Олександрович
КОТЛЯРЕ́ВСЬКИЙ Нестор Олександрович (21. 01(02. 02). 1863, Москва — 12. 05. 1925, Ленінград, нині С.-Петербург) — літературознавець. Академік РАН (1909). Навч. у 2-й Київ. гімназії, закін. Колегію П. Ґалаґана у Києві (1878), Моск. університет (1885), де був залишений для підготовки до професор. звання на каф. історії заг. літ-ри. Стажувався у Париз. університеті. На поч. 1880-х рр. отримав у спадок рукописну збірку «Повести малороссийские числом 16», яку передав у ред. ж. «Киевская старина». Від 1892 викладав на Вищих жін. курсах, також читав лекції на Вищих істор.-літ. курсах, у Олександрів. ліцеї, Військ.-юрид. академії, Академії Генштабу в С.-Петербурзі. Від 1895 вміщував публікації у часописі «Вѣстникъ Европы» (1908–09 — ред. відділу белетристики). 1899 захистив магістер. дис. «Мировая скорбь в конце прошлого и начале нашего века: Ее основные этапы и социальные мотивы и их отражение в художественном творчестве». 1910–25 — перший дир. Пушкін. Дому, (нині Інститут рос. літ-ри (Пушкін. Дім) РАН, С.-Петербург). Зробив знач. внесок у становлення та розвиток установи, передав їй свою бібліотеку та заповів архів. 1908–17 завідував драм. репертуаром імператор. театрів, 1910–17 складав річні звіти Відділ. російської мови і словесності РАН. Під час 1-ї світової війни у конференц-залі РАН на власні кошти та пожертви колег організував шпиталь. Досліджував рос. літературу 19 — поч. 20 ст., зокрема творчість М. Лермонтова, М. Гоголя (1902 присвятив П. Житецькому ст. «Николай Васильевич Гоголь: 1829–1842»), В. Бєлінського; звертався до питання історії укр. літ-ри й культури, укр.-рос. літ. взаємин.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Очерки новейшей русской литературы. Поэзия гнева и скорби. Москва, 1890; Михаил Юрьевич Лермонтов. Личность поэта и его произведения. С.-Петербург, 1891; 1905; Н. В. Гоголь. Очерк из истории русской повести и драмы. С.-Петербург, 1903; Петроград, 1915; Из жития Св. Апостола Андрея Первозванного // Тропинка. 1907. № 2–3; Литературные направления Александровской эпохи. С.-Петербург, 1907; 1913; Народ и высшие культурные ценности. Петроград, 1917; Холмы родины. Берлин, 1923; Пушкин как историческая личность. Берлин, 1925.
Рекомендована література
- Памяти Нестора Александровича Котляревского. 1863–1925. 1926;
- Баскаков В. Н. Пушкинский Дом. 1988 (обидві — Ленінград).
Завантажити статтю
Людина 
