Коцовський Володимир Миколайович

Визначення і загальна характеристика

КОЦО́ВСЬКИЙ Володимир Миколайович (псевд. і крипт.: І. Корженко, Гол­ка, К-о, В. К., Володимир К-ский та ін.; 10. 09. 1860, с. Отиневичі, нині Жидачів. р-ну Львів. обл. — 11. 02. 1921, м. Сокаль, нині Львів. обл.) — літературознавець, пись­менник. Доктор філософії (Чер­нів. університет, 1895). Дійсний член НТШ (1899). Закін. Львівський університет (1883). Від 1889 — учитель укр. гімназії у м. Ря­шів (нині Жешув Підкарпат. воєводства, Поль­ща), від 1890 — у Львів. академ. гімназії, від 1895 — в учит. чол. се­мінарії в Сокалі. Член літ. Товариства ім. Т. Шевченка (1886). Входив 1891–92 до складу комісій, що визначали репертуар галиц. укр. театрів, зокрема Рус. нар. театру. Друкувався у «Записках НТШ», г. «Діло», «Буковина», «Рус­лан», ж. «Світ», «Зо­ря», «Зеркало», «Но­ве зеркало», «Шкільна часопись», зб. «Ватра» (Стрый, 1887), анто­логіях «Акор­ди» (Л., 1903) та «Українська муза» (К., 1908). Автор передмо­ви до кн. «Писаня Маркіяна Шаш­кевича, Ивана Вагилевича и Яко­ва Головацкого» (1884, спільно з О. Яре­мою), праць «Маркіян Шашкевич», «Житє і значенє Мар­кіяна Шашкевича і в доповненю матеріали і замітки до генези русь­кого народного відроджен­ня в Галичині» (обидві — 1886), «Література галицько-руська і Маркіян Шашкевич» (1894), роз­відки «Історично-літературні за­мітки до “Слова о полку Игоревім”» (1893; усі — Львів), статей на літ., наук.-популярні, громад. теми, літ. і театр. рецензій. У ж. «Зоря» опублікував низку неві­домих раніше творів М. Шашке­вича. Упорядкував 3-й т. «Руської історичної бібліотеки» (Л., 1884), яку видавав Г. Онишкевич. Писав вірші, в яких переважають роздуми про життя і смерть («Сон», 1887; «Ми такі прості, чорні хлопи», 1903; «В борбі за жизнь для себе чи для брата», 1908). Його поезії власти­ва оригінальність форми, зокре­ма використовував терцину («Та дармо серцем мечесь страсть забута…», 1908). Створив новелу «На досвітках» («Зоря», 1884, № 3). Переклав українською мовою ок­ре­мі поезії П.-Ж. де Беранже (1879), Горація (1881). Спільно з І. Огонов­ським уклав підручник «Методична граматика рускої мови: Для ІV кляси шкіл 5- і 6-кля­со­вих» (Л., 1894; 1903). І. Франко у передмові до своєї зб. «З вершин і низин» (Л., 1893) зарахував К. до кращих представників укр. інтелігенції, присвятив йому вірш («Корженкові» // «Світ», 1882, № 8–9).

Завантажити статтю